Юридична природа права інтелектуальної власності

Науково-теоретичний аналіз законодавства України про інтелектуальну власність і розробка цілісної інтелектуально-правової концепції правового статусу творця інтелектуальної власності та його правонаступників. Захист прав на інтелектуальну власність.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.01.2009
Размер файла 130,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

Заявник має право вносити зміни до заявки. Він має право вимагати, щоб його ім'я не згадувалося у будь-якій публікації Установи.

Якщо заявка відповідає вимогам закону, Установа приймає рішення про встановлення дати подання заявки. Повідомлення про це Установа надсилає заявникові лише після одержання документа про сплату збору за подання заявки.

До Установи може надійти і міжнародна заявка, тобто заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію. Міжнародна заявка розглядається в Україні за національною процедурою за умови, що вона надійшла до Установи не пізніше 21 місяця від дати пріоритету. Якщо за міжнародною заявкою проводилась попередня експертиза, то вона має бути подана до Установи не пізніше 31 місяця від дати пріоритету.

Міжнародна заявка приймається Установою до розгляду за умови, що вона оформлена відповідно до вимог закону, про що Установа повідомляє заявника.

Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на об'єкт промислової власності. Пріоритет заявки Закон визначає як першість у поданні заявки, а дату пріоритету як дату подання заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності, за якою заявлено пріоритет. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на винаходи і корисні моделі протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності. Пріоритет попередньої заявки на промисловий зразок -- протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки.

Заявник, який бажає скористатися своїм правом на пріоритет, повинен разом із заявкою або не пізніше трьох місяців від дати подання заявки заявити про своє бажання.

Лише за умови дотримання зазначених вимог заявка піддається експертизі, яку здійснює Державне підприємство «Український інститут промислової власності» Державного департаменту інтелектуальної власності. Заявник особисто чи через свого представника (патентного повіреного) за власною ініціативою або на запрошення Установи може брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

До рішення Установи про видачу патенту чи про відмову у видачі патенту заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення. Якщо зазначені виправлення і уточнення надійшли до Установи після прийняття рішення про видачу патенту чи про відмову у його видачі, відповідно до Закону вони уже не враховуються. Але ці виправлення і уточнення враховуються, якщо вони надійшли після публікації відомостей про заявку на видачу патенту на об'єкт промислової власності, але за шість місяців до дати публікації.

Заявник має право доповнювати заявку шляхом подання додаткових матеріалів. Під час проведення експертизи встановлюється, чи не виходять ці додаткові матеріали за межі розкритої у заявці суті об'єкта промислової власності. У разі, коли додаткові матеріали містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу чи корисної моделі, вони не враховуються під час розгляду заявки. У такому разі заявник може їх оформити як окрему заявку.

Після надходження до Установи документа про сплату збору за подання заявки вона піддається формальній експертизі (експертиза за формальними ознаками). Мета цієї експертизи -- виявити два важливих чинники:

1) чи належить заявлена пропозиція до об'єктів промислової власності;

2) чи подані заявочні матеріали відповідають вимогам закону.

Формальна експертиза має бути проведена протягом шести місяців від встановленої дати подання заявки. За результатами формальної експертизи Установа зобов'язана повідомити заявника про завершення формальної експертизи або про вимогу щодо внесення необхідних змін до матеріалів заявки.

Якщо за результатами формальної експертизи виявиться, що заявлена пропозиція не належить до об'єктів промислової власності або вона стосується тих об'єктів, які не можуть бути визнані промисловою власністю, то Установа повідомляє заявника про відмову у виданні патенту. Зазначена відмова оформляється спеціальним рішенням Установи.

У разі виявлення у заявочних матеріалах інших відхилень від вимог закону про це повідомляється заявник, якому Установа встановлює конкретний строк для внесення змін і уточнень до заявочних матеріалів. Якщо протягом визначеного строку зазначені зміни і уточнення та інші невідповідності не будуть усунуті, Установа повідомляє заявника про відмову у видачі патенту. Проте заявник може клопотати про продовження строку для усунення виявлених недоліків заявки.

Результатом формальної експертизи здебільшого буває, що заявка відповідає встановленим вимогам і документ про сплату збору за подання заявки також є в наявності. Установа повідомляє заявника про завершення формальної експертизи. Це означає, що наступним етапом розгляду заявки може стати проведення кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) заявки.

Проте Закон надає заявнику право просити видати йому деклараційний патент на винахід. При відповідності заявки вимогам Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки, Установа проводить експертизу на локальну новизну.

Деклараційний патент на винахід -- це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід. Деклараційний патент може бути виданий і на корисну модель -- патент, що видається на корисну модель за результатами лише формальної експертизи.

Експертиза на локальну новизну -- це складова частина кваліфікаційної експертизи, що має своєю метою виявлення лише локальної новизни. Локальною новизною визнається така, що встановлюється за виданими в Україні патентами на винаходи і поданими до Установи заявками про видачу патентів.

Отже, за бажанням заявника йому може бути виданий на винахід чи корисну модель деклараційний патент. Зрозуміло, що деклараційні патенти на винаходи і корисні моделі видаються за позитивних експертиз.

Наступним етапом у розгляді заявок на об'єкти промислової власності є публікація в офіційному бюлетені Установи відомостей про заявку. Зміст зазначених відомостей визначається Установою і вони публікуються через 18 місяців від дати подання заявки на об'єкт промислової власності. Якщо за заявкою заявлено пріоритет, то 18 місяців обчислюються від дати пріоритету. За бажанням заявника зазначені відомості можуть бути опубліковані раніше встановленого строку. На прохання заявника його ім'я може не згадуватися у цій публікації. Після публікації зазначених відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки. Порядок ознайомлення визначений Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) та відомостями, що занесені до Державного реєстру патентів України на винаходи і Державного реєстру патентів на корисні моделі від 9 березня 1995 р. Щодо промислових зразків є така сама Інструкція від 21 липня 1995 р.

Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід чи корисну модель не публікуються.

Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) заявки на видачу патенту України проводиться лише щодо винаходів. На інші об'єкти промислової власності кваліфікаційна експертиза не проводиться.

Кваліфікаційна експертиза заявок на винаходи проводиться лише за клопотанням будь-якої особи та наявності документа про сплату збору за проведення такої експертизи. Мета зазначеної експертизи -- відповідність заявленої пропозиції умовам патентоспроможності, тобто на новизну, винахідницький рівень та промислову придатність.

Клопотати про проведення кваліфікаційної експертизи може сам заявник, який зобов'язаний подати це клопотання не пізніше трьох років від дати подання заявки. Якщо протягом зазначеного строку такого клопотання не надійде, заявка вважається відкликаною.

Клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи може, крім заявника, подати будь-яка інша особа. Клопотання іншої особи має надійти до Установи лише після публікації відомостей про заявку на винахід, але в межах трьох років від дати подання заявки. Кваліфікаційна експертиза провадиться за рахунок особи, яка порушила клопотання про її проведення. Експертний висновок надсилається цій особі.

Під час проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід Установа може вимагати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змінити формулу винаходу.

На підставі результатів кваліфікаційної експертизи Установа має повідомити заявника про можливе рішення щодо видачі патенту, про відмову у видачі патенту чи вимоги про необхідність надання додаткових матеріалів, без яких проведення експертизи неможливе.

Початком проведення кваліфікаційної експертизи є дата одержання Установою клопотання про її проведення. Якщо таке клопотання надійшло до завершення формальної експертизи, то початком проведення кваліфікаційної експертизи буде дата закінчення формальної експертизи.

На підставі позитивних результатів кваліфікаційної експертизи Установа приймає рішення про видачу патенту на винахід.

На будь-якому етапі розгляду заявки на об'єкт промислової власності заявник має право відкликати свою заявку, проте до прийняття рішення про видачу патенту. Заявка на видачу патенту на винахід може бути перетворена заявником на заявку для видачі деклараційного патенту на винахід, і навпаки, у будь-який час до одержання ним рішення Установи про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Заявник має право перетворити заявку про видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на заявку про видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання рішення Установи. У таких випадках зберігається початкова дата подання заявки до Установи, а якщо заявлено пріоритет, -- дата її пріоритету.

Від дати подання заявки до Установи і до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Забороняється доступ третіх осіб до цієї інформації. У разі порушення цього правила винні несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У процесі розгляду заявки на об'єкт промислової власності до прийняття рішення про видачу патенту допускається заміна заявника. Вона може здійснюватися на підставі передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, а також внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи. Заявник або особа, яка заступила заявника, подає до Установи заяву про необхідність такої заміни. До заяви мають бути додані документ чи засвідчена копія документа, що послужив підставою для такої заміни. Якщо відбувається заміна не всіх заявників, а тільки окремих, заява про таку заміну має бути підписана всіма заявниками, які подали заявку.

Після опублікування відомостей про заявку в офіційному бюлетені Установи винаходу надається тимчасова правова охорона в обсязі формули, з урахуванням якої вони опубліковані. Правова охорона надає заявнику право на одержання компенсації за завдані йому збитки після публікації відомостей про заявку від особи, яка неправомірно використала пропозицію. Компенсація може мати місце за таких умов:

1) зазначена особа дійсно знала, що відомості про заявку на винахід, який нею використовується без дозволу заявника, опубліковані;

2) зазначена особа одержала письмове повідомлення українською мовою із зазначенням номера заявки про неправомірне використання заявленої пропозиції;

3) зазначена компенсація виплачується заявникові лише після одержання ним патенту на заявлену пропозицію.

Дія тимчасової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені Установи відомостей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

Дія тимчасової правової охорони за міжнародною заявкою починається від дати її публікації Установою за тих самих умов.

Наступним етапом у процесі розгляду заявки на об'єкт промислової власності є реєстрація патенту (свідоцтва). Установа на підставі рішення про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель і промисловий зразок здійснює державну реєстрацію патентів у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація патентів можлива лише за однієї неодмінної умови -- сплати встановленого збору за їх видачу.

Реєстрація патентів на об'єкти промислової власності України здійснюється відповідно до Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи від 25 липня 2000 p., Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 20 червня 2001 p., Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 12 квітня 2001 р.

Після внесення до зазначених Реєстрів відомостей про державну реєстрацію патентів будь-яка особа має право ознайомитися з ними. Порядок ознайомлення із зазначеними даними визначається Установою.

На підставі державної реєстрації патентів України на об'єкти промислової власності Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу патентів. Протягом трьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патентів Установа публікує опис до патенту (деклараційного патенту), що містить формулу та опис винаходу і корисної моделі, а також креслення, якщо на нього є посилання в описі винаходу чи корисної моделі.

Після публікації відомостей про видачу патенту (деклараційного патенту) будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.

Такі самі правила встановлені й щодо патентів на промислові зразки.

Порядок ознайомлення з цими матеріалами встановлений Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на винаходи і Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 9 березня 1995 p., Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на промисловий зразок і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 21 липня 1995 р.

Висновки

У ХХІ ст. інтелектуальна діяльність та її результати - інтелектуальна власність набувають не просто пріоритетного значення. Цей вид суспільно-корисної діяльності в Україні буде визначати напрями, зміст і характер усіх інших видів суспільно-корисної діяльності.

Інтелектуальна діяльність і, особливо, інтелектуальна власність визначатимуть стратегію і тактику соціально-економічного прогресу України та будь-які напрями суспільно-корисної діяльності будь-яких осіб та рівень добробуту людей.

Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку України в умовах переходу до ринкової економіки потребують створення такого правового механізму охорони права інтелектуальної власності, який забезпечував би реальну, стабільну, надійну і ефективну охорону цього права.

Охорона права інтелектуальної власності, в тому числі його захист, повинні відповідати сучасним вимогам: бути демократичною, легкодоступною, прозорою, дешевою, недовготривалою.

Виходячи з ролі і значення інтелектуальної діяльності для соціально-економічного прогресу України як однієї з форм суспільно-корисної діяльності, слід на державному рівні офіційно її оголосити пріоритетною і такою, яка зумовлює успішний розвиток всіх інших форм суспільно-корисної діяльності.

Визнання інтелектуальної діяльності такою, яка забезпечує успішний розвиток усіх інших форм суспільно-корисної діяльності, зумовлює необхідність зосередити державні можливості (творчий потенціал, матеріальні ресурси, кошти тощо) на всебічному розвитку інтелектуальної діяльності.

Для цього необхідно:

1. На базі наукових, науково-технічних, соціально-економічних та інших прогнозів розробити і прийняти прогноз розвитку цивільного законодавства, у тому числі законодавства України про інтелектуальну власність, хоча б на найближчу перспективу - 10 років.

2. На основі прогнозу розвитку законодавства України про інтелектуальну власність розробити і прийняти модель законодавства України про інтелектуальну власність.

3. Чинне законодавство України про інтелектуальну власність потребує постійного і систематичного удосконалення. Новий Цивільний кодекс України не розв'язав усіх проблем правового забезпечення інтелектуальної діяльності та її результату - інтелектуальної власності. Практика законотворення у сфері інтелектуальної власності свідчить про недоцільність прийняття окремих законів по кожному виду об'єктів інтелектуальної власності.

4. Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та її результату інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку України потребує більш досконалого і ефективного правового механізму її охорони. Таким міг би стати єдиний законодавчий акт про інтелектуальну власність. Це може бути закон про інтелектуальну власність або, краще, Кодекс України про інтелектуальну власність.

5. Обов'язковою умовою модельного кодексу України повинен стати принцип, який визнавав би у всіх випадках створення об'єкта результатом творчої діяльності первинним суб'єктом права інтелектуальної власності тільки його творця.

Випадки визнання права інтелектуальної власності за іншими особами, крім творця, мають визначатися лише законом.

6. У визначених законом випадках суб'єктом права інтелектуальної власності повинна бути визнана держава Україна. Слід відмовитися від правила, за якими після спливу строку охорони права інтелектуальної власності (у інших випадках припинення чи скасування права інтелектуальної власності) об'єкт визнається нічиїм і його може використовувати будь-хто без будь-якого дозволу і виплати винагороди.

7. Визнати об'єктами права інтелектуальної власності біотехнології, репрографії, нову техніку зв'язку, цифрові системи поширення, комерційне використання персонажів. Надати більш розгорнуту охорону прав на комп'ютерні програми, породи тварин, твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва та інші твори.

8. Визначити принципи, засади, межі та інші правила охорони права інтелектуальної власності в Інтернеті.

9. У законодавчому акті про інтелектуальну власність повинна бути розроблена єдина цільна і ефективна система державного та громадського матеріального і морального стимулювання інтелектуальної, творчої діяльності, яка повинна мати за мету залучення як найбільшого числа людей до творчої діяльності.

10. Звести до мінімуму обмеження права інтелектуальної власності і проголосити її недоторканність. Творець об'єктів права інтелектуальної власності має бути наділений таким обсягом особистих немайнових прав інтелектуальної власності, який може надати держава, виходячи із своїх реальних можливостей. При цьому слід виходити з того, що рівень активності інтелектуальної діяльності у суспільстві перебуває у прямій залежності від обсягу та фактичної реальності особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності творця.

11. Необхідний чіткий, доступний, зрозумілий правовий механізм визначення розміру винагороди за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому слід врахувати й те, що в окремих випадках винагорода має сплачуватися лише за створення об'єкта права інтелектуальної власності (наприклад, за замовленням).

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність, у тому числі новий Цивільний кодекс України, договірні відносини у сфері інтелектуальної власності регулюють на недостатньому рівні (не всі відносини в зазначеній сфері врегульовані договором або врегульовані дуже стисло). Активна інтелектуальна діяльність та масштаби використання її результатів - інтелектуальної власності - потребують більш досконалої і ефективної системи договорів у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності. В законодавчому акті України про інтелектуальну власність повинен бути окремий розділ про договори.

Мають бути розроблені і прийняті типові, зразкові (примірні) договори стосовно окремих видів об'єктів права інтелектуальної власності.

Потребують удосконалення договірні відносини творця і роботодавця. За сучасних умов роботодавець в порівнянні з творцем-працівником перебуває у значно кращих умовах. Зазначену правову нерівність слід усунути.

Не можна визнати вдалим правове регулювання договірних відносин творця і замовника, за яким суб'єктом майнових прав визнається творець, який продав створений ним об'єкт.

Повинні бути уточнені строки чинності прав інтелектуальної власності. В законах України про інтелектуальну власність початок перебігу зазначених строків визначається по-різному стосовно виду об'єкта права інтелектуальної власності. Цивільний кодекс України не вніс чіткості у розв'язання цієї проблеми, поставивши початок перебігу названих строків у залежність від характеру майнових прав - виключних чи не виключних. За цим поділом можна перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання ще до того, як пропозиція визнана об'єктом правової охорони і патент ще не виданий, що є абсурдом (статті 464 - 465 ЦК).

Потребує уточнення і початок перебігу строків чинності майнових прав. Стаття 446 ЦК проголошує: майнові права інтелектуальної власності на твір спливають через 70 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора. У ЦК не йдеться про строк чинності майнових прав за життя і між днем смерті автора і 1 січня року, що настає за роком його смерті.

У ЦК нічого не йдеться про початок перебігу строків чинності виключних майнових прав на твір. Наведене зауваження стосується й інших об'єктів права інтелектуальної власності, що безпідставно скорочує строк їх чинності.

Передбачені чинним законодавством України, у тому числі і новим Цивільним кодексом та іншим цивільним законодавством, способи захисту права інтелектуальної власності не відповідають сучасним реаліям в Україні. Вони не можуть забезпечити надійний і ефективний захист права інтелектуальної власності.

В сучасних умовах Україні потрібне новий ефективніший цивільно-правовий механізм захисту права інтелектуальної власності, який не обмежувався б лише поновленням порушеного права та компенсацією заподіяних збитків. Зазначений механізм повинен передбачати такі майнові санкції (каральні за своїм характером), які назавжди відбили б у порушника бажання порушувати чуже право інтелектуальної власності (і не тільки).

Список використаної літератури

1. Андрощук Г., Крайнев П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны. - К.: Издательский Дом “Ин Юре”, 2000. - 400 с.

2. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты. - К.: Издательский Дом “Ін Юре”, 2000. - 164 с.

3. Андрощук Г.А. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учебное пособие / Г.А. Андрощук, Л.И. Ряботягова. К.: МАУП, 1999. - 216 с.

4. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена. -Стратегія економічного розвитку України: Науков. зб. - К.: КНЕУ, 2001. - 632 с.

5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. - Днепропетровск, 1992. - 168 с.

6. Брыжко В.М., Завгородний А.Ф., Пичкур А.В. Лицензирование прав и патентование научно-технологической продукции. -К.: УААН, 1994.-202 с.

7. Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об`єкти промислової власності. Порядок складання та оформлення патентного формуляра. Методичні рекомендації. /За ред. В.Л. Петрова. - К.: Нора-прінт, 2000. - 127 с.

8. Дахно И.И. Патентно-лицензионная работа. - К.: Видавництво „Бліц-інформ",1996. - 256 с.

9. Дахно И.И. Патентоведение. - Харьков: Ксилоп, 1997. - 313 с.

10. Дмитрищин В.С., Березанська В.І. Інтелектуальна власніть на програмне забезпечення в Україні. - К.: Вірлен, 2005. - 304 с.

11. Жаров В.О. Інтелектуальна власність в Україні: правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 188 с.

12. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. /А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.; за ред. В.В. Копейчикова.- Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер. 2000.- 320 с.

13. Закон України від 4 червня 1991 р. “Про арбітражний суд” // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 36.

14. Закон України від 7 лютого 1991 року “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - ст.249

15. Законодавство України про адміністративну відповідальність. Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000.

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Парламентське видавництво, 1997. - 208 с.

17. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999.-736 с.

18. Коментар до Конституції України / В.Б.Авер'янов, В.Ф.Бойко та ін. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.

19. Конституційне право України /За ред. док. юр. наук проф. В.П.Погорілка. - К.: Наукова думка. 1999.

20. Конституція України 28 червня 1996 року, - К., 1996

21. Коржанский М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 416 с.

22. Кримінальне право в питаннях і відповідях (Посібник для підготовки до іспитів). (Відповідальний редактор Кіндратів Я.Ю.). - К.: Вид-во “Провові джерела”, 1999.

23. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів / Г.В.Андрусів, П.П.Андрушко,С.Я.Лихова та інші. За ред. П.С.Матишевського та інших. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 896 с.

24. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 428 с.

25. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - К.: ІВС Видавництво „Політехніка”, 2005. - 232 с.

26. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.-1997. - 640 с.

27. Охорона інтелектуальної власності в Україні: Монографія / С.О. Довгий, В.О. Жаров, В.О. Зайчик. - К.: Форум, 2002. - 319 с.

28. Охорона промислової власності в Україні/ за ред. О.Д. Святоцкого. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. - 400 с.

29. Патентні дослідження. Методичні рекомендації /За ред. В.Л. Петрова. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999.- 264 с. - Бібліогр. - с.257-262.

30. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності в Україні: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 336 с.

31. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України. Правові основи підприємництва. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України /за загальною ред. О.А. Підопригори, докт. юрид. наук. проф.). - К.: “Юрінком”, 1994.

32. Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: Фірма «Консум», 1997. - 192 с.

33. Право інтелектуальної власності: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За заг. Рег. М.В. Паладія, Н.М. Мироненко, В.О. Жарова. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 432 с

34. Право інтелектуальної власності: Підручник / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцьокого. - К.: В.Д. „Ін Юре”, 2002. - 624 с.

35. Правові основи підприємницької діяльності (під редакцією Шакуна В.і., Мельника П.В., Поповича В.М.). - К.: Правові джерела. - 1997.-С. 46-52.

36. Практичний посібник з оподаткування нематеріальних активів/ За редакцією Бутніка-Сіверського. -К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. - 348 с.

37. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2000. - Ч. ІІ. - 416 с.

38. Проект Нового Цивільного Кодексу України, - К., 1996

39. Сусліков Л.М. Патентознавство: Навчальний посібник / Л.М. Сусліков, В.С. Дьордай. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 232 с.

40. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекций. - Харьков: Фирма «Консум», 2000.

41. Уголовный кодекс Украины: научно-практический комментарий. - К., 1995. 864 с.

42. Украина. Законы. Гражданский кодекс Украинской ССР. Гражданский процесуальный кодекс Украины. - Харьков: Фирма “Консум”, 1998. -528 с.

43. Цивільне право. У 2-х частинах /Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 864 с.

44. Цивільне процесуальне право України: Підручник для юридичних вузів і фак. / В.В.Комаров, В.І.Тертишніков, Є.І.Пушкар та ін./ За редю В.В. Комарова.- Харків: “Право”, 1999. - с.508.

45. Цивільний Кодекс України // Кодекси України, 1996.- № 2. - ст. 1-8

46. Цивільно-процесуальний кодекс України // Кодекси України, 1996.- № 2.

47. Цыбулев П.Н., Денисюк В.А. Оценка интеллектуальной собственности. - К.: УкрИНТЭИ, 2002. - 216 с.

48. Штефан М.Й. Цивільний процес. Підручник для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1997.- 608 с.


Подобные документы

  • Проблема правового регулювання охорони права інтелектуальної власності. Діюче українське законодавство про інтелектуальну власність, його основні недоліки. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності. Правовий режим прав інтелектуальної власності.

    лекция [33,5 K], добавлен 02.12.2013

  • Інтелектуальна власність як юридична категорія та розвиток її як категорії права. Поняття права інтелектуальної власності. Законодавство України про інтелектуальну власність. Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності.

    реферат [23,9 K], добавлен 30.10.2008

  • Термин і поняття права інтелектуальної власності, розгляд його з об’єктивних і суб’єктивних позицій. Поняття "захист авторських і суміжних прав". Законодавство України про інтелектуальну власність. Позовна заява про захист прав інтелектуальної власності.

    реферат [22,9 K], добавлен 07.07.2011

  • Право інтелектуальної власності в об'єктивному розумінні, його основні джерела та види. Ключові об'єкти та інститути права інтелектуальної власності. Суб’єктивні права інтелектуальної власності. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності.

    презентация [304,2 K], добавлен 12.04.2014

  • Загальна характеристика інститутів інтелектуальної власності. Виявлення проблем, пов`язаних з набуттям, здійсненням, захистом та охороною даних прав. Методи вирішення проблем та вдосконалення законодавства України в сфері інтелектуальної власності.

    курсовая работа [61,6 K], добавлен 12.09.2015

  • Сутність інтелектуальної власності та види її порушень. Аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Виявлення недоліків та проблем в законодавчій базі. Державна політика у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

    курсовая работа [222,8 K], добавлен 25.11.2012

  • Розгляд особливостей цивільного, кримінального та адміністративно-правового способів охорони та захисту інтелектуальної власності згідно законодавства України. Порівняльна характеристика європейського і вітчизняного досвіду захисту авторських прав.

    контрольная работа [40,5 K], добавлен 18.06.2011

  • Порядок використання терміну "власність" стосовно результатів творчої діяльності. Право інтелектуальної власності у зазначенні цивільно-правового інституту. Поняття і види суміжних прав та їх юридична охорона. Процедура оформлення та термін дії патенту.

    реферат [215,1 K], добавлен 23.08.2010

  • Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності: захист авторського права і суміжних прав, захист патентних прав. Кримінально-правовий та адміністративно-правовий захист.

    реферат [32,7 K], добавлен 14.02.2010

  • Загальне положення про інтелектуальну власність. Характеристика об'єктів і суб'єктів авторського і суміжних прав. Структура права промислової власності. Порядок оформлення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Поняття ліцензійних договорів.

    научная работа [325,3 K], добавлен 29.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.