Фонд № 115 архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради як джерело вивчення історії організації товариства "Знання"

Вважається, що можливою причиною порушень репродуктивної функції є випромінювання від ВДТ, а також тривале перебування в незмінній позі, нервове і скелетно-м'язове напруження.

Таким чином, ВДТ можуть суттєво впливати на здоров'я користувачів. Серед причин формування ергономічно зумовлених патологій провідне місце займають організаційні особливості праці користувачів ВДТ та характер трудового процесу. Разом з тим негативний вплив на стан здоров'я користувачів пов'язують з невідповідністю окремих моделей ВДТ гігієнічним та ергономічним вимогам. Ступінь цього впливу залежить від технічних характеристик ВДТ, інтенсивності впливу шкідливих факторів, організації праці на робочих місцях, упровадження засобів безпеки обслуговування ВДТ, тобто від рівня небезпечності інформаційного обладнання,

В Україні 95 % комп'ютеризованих робочих місць не відповідають сучасним вимогам до ВДТ. Шляхи вирішення цих проблем знайшли відгук у Законі України "Про Концепцію Національної програми інформації" від 4 лютого 1998 р. № 75/98-ВР.

Безпечність інформаційного обладнання - це властивість обладнання зберігати відповідність вимогам праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Забезпечення безпечності користувача при роботі з ВДТ - завдання багатогранне. Воно складається з трьох напрямків: ергономічна безпека персоналу, технічна безпека і безпека інтелекту людини.

Ергономічна безпека - це комплекс ергономічних заходів, що забезпечують захист користувача від впливу шкідливих умов праці при роботі з ВДТ.

Технічна безпека - це комплекс технічних заходів, що гарантують захист користувачів від шкідливої дії емісійних (фізичних) впливів ВДТ.

Безпека інтелекту полягає в комплексі заходів щодо регулювання потужності та якості інформаційних потоків.

4.3 Забезпечення оптимальних умов гігієни і санітарії в архівному відділі

Робітникові часто доводиться працювати в несприятливих умовах при високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, у приміщеннях з підвищеною кількістю пилу або отруйної пари летких розчинників, що з'являєтеся при випаровуванні лаків, емалевих фарб тощо. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Постійні струси (вібрація) і шуми, що виникають у приміщеннях, де працюють робітники, також спричинюють деякі види захворювань. Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захворюванням, слід додержуватись правил гігієни праці на виробництві. Підвищення і зниження температури в приміщенні, а також протяги спричинюють захворювання верхніх дихальних шляхів і легенів, а тривала робота при низькій температурі може призвести до обморожування.

В приміщеннях архівів, де робота пов'язана з нервово-емоційним напруженням, параметри повітря мають бути оптимальними за ГОСТ 12.1.005-88.

Концентрації шкідливих речовин в повітрі приміщень не повинні перевищувати гранично-допустимих норм, наведених в таблиці 5. Працюючі ВТП інтенсифікують аероіонізацію повітря. Оптимальним в зоні дихання працівника вважається вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5х100 до 5х1000 в 1 см2.

Таблица 5. Характеристика шкідливих речовин на виробничих дільницях

Назва речовини	ГДК мг/м3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
Оксиди азоту (в перерахунку на NО)	5	III	п
Амоній хлорид	10	III	а
Ацетон	200	IV	п
Бензин розчинник	100	IV	п
Гідрохінон	1	II	а
Гас (в перерахунку на с)	300	IV	п
Озон	0,1	I	п
Селен аморфний	2	III	а
Скипідар (в перерахунку на С)	300	IV	п
Спирт етиловий	1000	IV	п
Кислота оцтова	5	III	п
Фенол +	0,3	II	п
Луги їдкі+ (розчини в перерахунку на NаОН)	0,5	II	а

Освітленість виробничих і побутових приміщень в архівах має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення архіву, за винятком архівосховищ, мають бути забезпечені природним освітленням.
Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності. Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах). При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку). Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення -- загальне плюс місцеве.

В світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ чи типу ЛХБ, в світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

Найбільш раціональними для загального освітлення є світильники розсіяного світла. Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30O. 3 метою обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати так, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрану. Для зниження пульсацій світлового потоку газорозрядних джерел світла слід використовувати багатолампові люмінесцентні світильники, вмикати лампи в різні фази мережі змінного струму. В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості. Нерівномірність освітленості на робочому місці допускається не більше 1,3, а в проходах 1,5. В архіві має бути організоване своєчасне очищення світильників і заміна перегорілих та застарілих джерел світла. Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в спеціальних ємкостях або на відкритих майданчиках з підвітряної сторони на відстані не менше 100 м від споруд і періодично партіями вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах у відповідностї з ДНАОП 0 03-1 43-88. Віконне скло необхідно чистити від пилу і бруду не менше двох разів на рік. Для очищення вікон необхідно використовувати спеціальні пристрої (пересувні вишки, драбини).

Рівень шуму в приміщеннях не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83, СН 3223-85. В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму. Будівельно-акустичні заходи:

- встановлення підвісних акустичних стель з акустичної плити;

- облицювання стін вбирною гіпсовою перфорованою плитою, перфорованими азбестоцементними листами;

- покриття підлоги килимовим покриттям;

- ізоляція робочих місць деревом (дуб, береза), склом, плексигласом, шкірою, поролоном. Віброакустичні заходи:

- встановлення обладнання на прокладки з повстини чи поролону;

- встановлення обладнання на гумові чи пружинні віброопори.

Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.

Таблиця 4.2

Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку на виробничих дільницях

Виробнича дільниця	Рівні звукового тиску (дБ) в активних смугах з середньогеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку,
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	дБ(А)
Дільниця з застосуванням ВТП, монтажна дільниця, коректорська, кімната програмістів	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Кабінети та робочі кімнати архівного відділу	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60

4.4 Організація протипожежного захисту в архівному відділі

Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових обьектів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежної безпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопоженою та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводится з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходятся(використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій(А,Б,В,Г,Д).

Приміщення архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відноситься до категорії В, класу пожежонебезпечних зон П-ІІ-а по ПУЕ и облаштованих пожежною сигналізацією із забезпеченням цілодобового спостереження.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою,киснем або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходятся або використовуються не відносятся до категорій А та Б.

Архівосховища знаходятся в приміщенні держархіву,які розташовані на першому поверсі багатоповерхового цегляного будинку по вул.Жовтневій № 27.

Вхідні двері в перше сховище одностулкові, виготовлені з дерева, оббиті цільнолистовим металом, закриваются на один накладний замок,блоковані на відкриття. У 2 та 3 встановлені аналогічні двері. У 4 сховищі двері двостулкові.

Стіни сховища цегляні, стеля та підлога із залізобетонних перекриттів.

Віконні отвори першого архівосховища - з дерев'яного обв'язування,обладнані металевими гратами із зовнішнього боку. Вікна другого та третього сховищ обладнані металевими гратами між рамами. Віконні отвори четвертого сховища з деревьяним обв'зуванням, із внутрішнього боку вставлені металеві ставні,які зачиняются на металеву засувку.

В якості приймальної апаратури сигналів сповіщення використовується пожежний прилад «ВАРИАЛ-4RFМ» на чотири зони. Прилад забезпечує автоматичне передавання даних на пульт централізованого спостереження за пожежною безпекою міста.

Згідно з ДСТУ 2272-93 пожежна безпека в архівному відділі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Організаційні заходи складаються з:

— розробки комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;

— відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробки і затвердження положення, інструкції, інших нормативних актів, що діють в межах підприємства, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

— забезпечення дотримання стандартів, норм, правил протипожежних вимог, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

— створення у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділів пожежної охорони та необхідної для їх функціонування матері&іьно-технічної бази;

— подавання на вимогу державної пожежної охорони відомостей та документів про стан пожежної безпеки об'єкта;

— вжиття заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

— своєчасного інформування пожежної охорони про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

— проводження службових розслідувань випадків пожеж.

Архівний відділ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради при забезпеченні пожежної безпеки керується такими нормативними документами:

ЗУ « Про пожежну безпеку» зі змінами від 15.12.2009.

Правилами пожежної безпеки для державних архівних установ України від 08.05.2003.

Інструкцією з пожежної безпеки архівного відділу Кременчуцької міської ради. Затверджено наказом Архівного відділу від 24.12.2009 .№ 13.

Працівники архівного відділу м. Кременчука ознайомлені з цими вимогами на нарадах, інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

У приміщеннях архіву на видних місцях знаходягься таблички із зазначенням номера телефону «101» для виклику пожежної команди.

При прийомі працівників на роботу проводиться первинний протипожежний інструктаж під розпис у спеціальному журналі, а потім не рідше, ніж два рази в рік.

Усі працівники ознайомлені з:

-можливими причинами виникнення пожежі та заходами її попередження;

- місцями найбільш небезпечними у пожежному відношенні;

-діями на випадок виникнення пожежі (виклик пожежної команди, викорисмния первинних засобів пожежогасіння, евакуація людей, архівних документів та матеріальних цінностей).

Для гасіння пожежі у сховищах застосовуються тільки вуглекислотні (Вогнегасник переносний вуглекислотний ВВК 2 (запірно пусковий, код ОКП 48.5431) та порошкові вогнегасники.

Установлено, що з використанням вогнегасників успішно ліквідовується загоряння протягом перших чотирьох хвилин від моменту його виникнення, тобто -ще до прибуття пожежних підрозділів.

Вогнегасники встановлені в легкодоступних місцях, де їх легко помітити- біля виходів із архівосховищ та приміщень на висоті 1.5 м від рівня підлоги.

Усе обладнання надійно заземлено.

Архівний відділ мають право відкривати та закривати, здавати на спостереження і знімати з-під спостереження об'єкт такі працівники:

Пугасей Г.Л. - начальник відділу;

Перепельченко Н.М. - головний спеціаліст;

Базавлук О.В. - спеціаліст першої категорії.

Після закінчення робочого дня працівники:

-перевіряють протипожежний стан приміщення та прилеглих до нього коридорів, тамбура і т.п.;

-ретельно закривають вікна і двері;

-вимикають електроприлади, електрообладнання і освітлення;

-піл час здачі приміщення під охорону особисто пересвідчуються у справності пожежної та охоронної сигналізації.

Керівник архівного відділу наказом призначив відповідальних за сховища архіву, на яких покладена персональна відповідальність за збереження документів, опечатування сховищ.

Сховища у робочий час закриті на ключ, який знаходиться у головного спеціаліста.

У випадку виникнення пожежі у неробочий час черговий контролер при спрацюванні пожежної сигналізації, переконавшись у виникнені пожежі у приміщенні архіву або прилеглої до нього території, викликає пожежну команду та сповіщає працівників по телефону такому порядку:

- начальника архівного відділу;

- головного спеціаліста;

-спеціаліста першої категорії.

Начальник відділу за необхідності розпечатує сховища, вживає заходи щодо врятування документів та запобігає проникненню сторонніх осіб у приміщення архіву.

При виникненні пожежі одночасно з її гасінням організовується евакуація людей, архівних документів і матеріальних цінностей силами працівників архіву та осіб, залучених пожежною охороною до гасіння пожежі і евакуації документів.

В архівному відділі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради розроблений і вивішений на видних місцях план (схема) евакуації людей та документів у випадку пожежі.

Евакуація документів зі сховища № 4 проводиться через відкриті (вибиті) вікна у двір будинку. Відповідальна за це спеціаліст 1 категорії Базавлук О.В.

Евакуація документів зі сховищ № 1, 2, 3 проводиться по коридору у двір будинку. Відповідальна - гол. спеціаліст Перепельченко Н.М.

У першу чергу евакуюються документи 1-ї категорії (з червоною смугою).

Документи евакуюються «по ланцюжку» шляхом передачі архівних коробок з рук в руки.

Усі працівники, отримавши повідомлення про пожежу, зобов'язані прибути в архів.

На випадок надзвичайної ситуації архівні документи можуть евакуйовуватися для тимчасового зберігання в приміщення гімназії № 5 ім. Т.Г.Шевченка (м. Кременчук, пров. Г.Бреста, 65).

ВИСНОВКИ

У сучасному суспільстві інформація є повноцінним ресурсом управління, важливим елементом соціального й політичного життя. Доступ до світових та вітчизняних інформаційних ресурсів, перехід на електронні технології документування, зберігання й передавання документів, тобто перехід на нові наукові способи організації інформації та доступу до неї, ставлять перед управлінцями різних рівнів принципово нові завдання. Неодмінною ознакою сьогодення є виконання значного обсягу технічних та логічних операцій зі створення та використання документованої інформації, що в свою чергу потребує чіткого нормативно-методичного підгрунття, чіткіше визначаються й основні функції архівних установ: зберігання, необхідної суспільству, ретроспективної інформації і забезпечення користувачів цією інформацією.

Правильна організація архівної справи сприяє оперативному пошуку документів, їх належному збереженні та упорядкуванню всієї ретроспективної інформації.

У відповідності з поставленими завданнями дослідження в дипломній роботі описано загальні відомості про архівний відділ, особливу увагу приділено нормативно - правовій базі, висвітлено такі важливі питання, як організація документів в межах архіву згідно з чинними державними стандартами і правилами, досліджено особливості ведення обліку документів.

Чільне місце в роботі займає дослідження фонду №115 «Правління Кременчуцької організації товариство «Знання», на основі матеріалів, що зберігаються в даному фонді досліджено основну діяльність організації, направлену на розповсюдження політичних і наукових знань УРСР. На основі дослідження даних документів можна зробити висновок, про безумовну цінність таких видів джерел як довідки про роботу, постанови, протоколи засідань та інші документи які зберігаються в архівних фондах. Однак, офіційні документи найчастіше можуть проінформувати про зміст Директив, що витікають від влади, і про розуміння владою ситуації в країні, а отже слід враховувати ці документи,як фактичні дані про безпосередню роботу організації, а робити висновки щодо корисної дії для суспільства, як науково - просвітницької організації, слід обережно, враховуючи всі дані про роботу, можно сказати, що 10 % від всього обсягу прочитаних лекцій, займалм лекції наукового характеру, все інше було пропогандою комуністичної влади.

Згідно до мети, що було поставлено нами при виконанні дипломної роботи було проаналізовано спеціальну літературу, присвячену проблематиці архівних фондів. На основі їх аналізу можна зробити висновки, що на сьогоднішній день, в умовах утвердження незалежності України та демократизації суспільства виникла гостра потреба в різноманітній джерельній інформації про персоналії української історії. Найбільш інформаційно насиченими з погляду персоналістики є архівні фонди організацій,установ, основна частина яких довгий час залишалася недоступною для дослідників. Комплексне дослідження їх джерельно-інформаційного потенціалу (сукупності відомостей про окремих осіб, важливі історичні, суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні процеси) дозволить грунтовно і всесторонньо з'ясувати персональний внесок державних і громадських діячів, науковців або організацій в цілому у розвиток українського суспільства на різних етапах історії.

В ході роботи було досліджено документи, що містяться в фонді 115, проаналізовано якісний та кількісний склад надходжень даних документів до архівного відділу.

В другому розділі роботи було класифіковано документи фонду, для наочного уявлення їх структури було розроблено діаграму. Так 50 % від загальної кількості документів складають протоколи засідань, 26 % - довідки про діяльність товариства, 24%-постанови та рішення. Загальний стан всіх документів задовільний.

На основі аналізу документів фонду було досліджено основну діяльність товариства «Знання», яка в свою чергу виокремлює два етапи:

1. Діяльність товариства за часів СРСР

2. Товариство «Знання» часів незалежності України

У соціалістичному суспільстві невід'ємною частиною політичної системи, одним з важливих каналів участі громадян в управлінні справами суспільства є громадські організації. Товариство «Знання» в СРСР було чудовим культурним феноменом. Велика лекційна діяльність, величезні тиражі науково-популярних видань грали виключно важливу роль у науковій освіті населення.

У листопаді 1990 року ХІІ позачерговий з'їзд Товариства «Знання» УРСР конституювався в Установчий з'їзд Товариства «Знання» України.

Маючи понад піввіковий досвід роботи, Товариство є своєрідним неформальним інститутом реалізації інтелектуального потенціалу нації з метою задоволення інформаційно-освітніх потреб громадян України. Товариство займається розробкою та впровадженням нових інформаційно-освітніх технологій, працює над створенням потужної інформаційної бази знань. На черзі створення корпоративної обчислювальної мережі на території України, яка забезпечить інтеграцію інтелектуального потенціалу членів Товариства з національним та світовим інформаційними ресурсами.

З 1999 р. Товариство «Знання» України очолює Президент -- академік НАН України Кремень В. Г. Виконавчим органом Товариства є апарат правління на чолі з головою правління -- доктором філософських наук Кушерцем В. І. Товариство об'єднує на добровільних засадах десятки тисяч науковців, діячів культури, працівників освіти, охорони здоров'я, сфери виробництва. Організаційно його діяльність забезпечують сотні штатних працівників.

ХХІст., яке утверджується, активізує інтелектуальні пошуки людства, спонукає його до переосмислення історії, колишніх злетів і падінь, сучасних реалій з метою формування теоретичного образу майбутнього. В Україні цей процес набув багатопланового характеру в контексті розбудови державності, культуротворення, істотних зрушень в національній свідомості українських громадян. У широкому розумінні мова йде про окреслення наявних і можливих способів усвідомлення власного минулого, вітчизняного і світового досвіду на засадах міждисциплінарності, відходу від лінійної історії, впровадження багатовимірних моделей суспільного розвитку, котрі б розумно поєднували етнонаціональні та універсалістські чинники аналізу. Людський поступ завжди був і залишається поєднанням культурних капіталів як окремих народів, так і всього людства в цілому. Відтак, завдання полягає у тому, щоб загальнолюдські здобутки перенести на національний ґрунт, а досягнення свого народу, своєї країни нерозривно пов'язати з течіями загальнолюдського життя.

Минуле значною мірою актуалізується завдяки зверненню до історичних джерел ? фундаментального елементу наукового знання. Їх значення незмірно зростає, набуває глибинного, відповідального змісту, чим більш значні зміни відбуваються у бутті народу, чим нагальнішою стає перебудова складу його історичної пам'яті ? підґрунтя національної свідомості та сприйняття власної історії. Не викликає сумніву, що українська гуманітаристика не вийде на світовий рівень без використання потужного наукового потенціалу документальних масивів вітчизняних архівосховищ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні документи:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // ВВР України. - 1996. № 30.

2. Діловодсвто й архівна справа: Терміни та визначення понять: ДСТУ 2732: 2004. Чинний від 2005-07-01. (Національний стандарт України) - К.: Держспоживстандарт України, 2005. - 33 с.

3. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007- 2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2007.- № 12, -С. 102.

4. Закон України «Про охорону праці» від 14.10. 1992 р. № 2694 - XII (в редакції від 26.11.2002 р. № 229 - IV) ВВР.- 1992.- № 49. ст.- 68с.

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. № 3745 - XII // ВВР України.- 1994.- № 5. С. 22.-25 с.

6. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року №3855// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №47. - 256с.

7. Про електронні документи і електоронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003р. №851-XV/ Верховна Рада України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №36. - 275с.

8. Про електоронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003р. №852-IV/ Верховна Рада України// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №36. - С. 276.

9. Про інформацію: Закон України // Відомості ВР України. - 1992. - №48. - Ст. 650.

10. Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 року №3814 // Архіви України. - 1993.-№4-6.-С.4-15. [Зміни внесено Законами України №498/95-ВР від 22.12.1995; №608/96-IY від 12 1996; № 534-V від 22,12.1995; редакційні зміни внесено Законами України № 2888-111 від 13.12.2006].

11. Про оподаткування: Закон України // Відомості ВР України. - 1991. - № 39.- Ст. 510.

12. Про транспорт: Закон України // Відомості ВР України - 1994. - № 51. - Ст. 446.

13. Цивільний кодекс України // Відомості ВР України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

14. Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави: постанова Кабінету Міністрів України від 27листопада 1998 року // Офіційний вісник України. - 1998. - №48. - С. 31.

15. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року // Офіційний вісник України. - 1997. - № 43. - С. 50.

16. Про затвердження Переліку типових документів: наказ № 41 від 20 липня 1998 року Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України // Офіційний вісник України. - К. - 1998. - С. 42.

17. Положення про порядок формування, зберігання та знищення електронних архівів у Національному банку України і банках України: Постанова Правління Національного банку України від 12 вересня 2006 року № 357, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2006 року за номером 1089 / 12963 // Офіційний вісник України . - 2006. - № 40. - С. 24.

18. Правила охорони праці в архівних установах від 17 лютого 2005 р. за № 245/10525. - К. - 2005. - 78с.

19. Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій/ Держкомархів України. УНІДІАСД. - К., 2001. -111 с.

20. Примірні норми часу (виробітку) на основні види робіт в архівних підрозділах органів державної влади місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.Схвалені Методкомісією Держкомархіву України. УНІДІАСД. - К., 2000.- 45с.

21. Про стан і перспективи впровадження електронного документообігу та створення електороних архівів // Рішення колегії Держкомархіву. - К., 2003. - 12с.

Фундаментальні дослідження:

22. Архівознавство: елемент. підручн. Ч.І.; Посіб. для самоосвіти і для учб. закладів / Авт.; В.Барвінський та інш. - Х: Рад. Школа, 1982.- 22 с.

23. Архівознавство: Підруч. для студ. вищ. навч. Закладів / Редкол.: Я.С. Калакура та ін. - К., 1998. - 314 с.

24. Беспянська Г. Експертиза цінності документів: науково-практичні засади //Довідник кадровикл. - К, 2004. - №5 (71).

25. Боляк О. С., Булатова О. С. Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К, 2002.

26. Боряк Г. В. Національна архівна спадщина України та державний реєстр «Архівна україніка»: Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системию - К., 1995. - 347 с.

27. Блощинська В.А. Сучасне діловедення: навч. посіб. / В.А. Блощинська. - Івано-Франківськ: Полум'я, 2000. - 270 с.

28. Веретеников В. Про поняття «архівний фонд» // Арх. справа. - 1987. - Кн., 4. - С. 28-35.

29. Войцехівська І. Н. Особовий архівний фонд академіка В. Іконникова // Студії з архів. справи та документознавства.-К.,1999. -Т.4. - С. 134-137.

30. Гордієнко К. Д. Діловодство в роботі секретаря: Практичний посібник / К. Д. Гордієнко. - К.:КНТ, 2006. - 277 с.

31. Державні архиви УкраинскоЇ СРСР: Довідник.- К., 1988. - 221 с.

32. Драгомірова Л. Оптимальна модель організації документів Національного архівного фонду: методологія визначення та технологія створення (науково-практичний коментар до третього розділу Основних правил роботи державних архівів України // Студії з архів справи та докумектознавства. - К., 2004. - Т. 11.-С. 111 -131.

33. Дубровіна Л. А. Українська рукописна книга як об'єкт кодикології та камеральної археографії // Український археографічний щорічник. - К . 1992. - Внп. 1 (4). -С. 59 - 70.

34. Дубровіна Л, Степченко О. Концепція Національного та архівного фонду «Україніка»: історія становлення і розвитку // Студії з арх. справи та докуменгознавства - 1997. - Т.2. -С. 13-25.

35. Жидецкий В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В Основи охорони праці Підручник., Львів Афиша, 2000. - 351 с.

36. Загорецька О. Забезпечення збереженості документів архіву підприємства // Секретар - референт - К. 2006. - № 09 (46).

37. Загорецька О. Методика складання номенклатури справ підприємства // Секретар - референт. - К, 2007 -№11 (60).

38. Загорецька О. Нормативне та методичне забезпечення організації діловодства та архівної справи в Україні // Секретар - референт. - К , 2006. - № 2 (39).

39. Загорецька О. Підготовка справ до передання в архівний підрозділ підприємства /V Секретар - референт. - К., 2006. - № 05 (42).

40. Загорецька О. Планування роботи архіву II Секретар - референт. - К., 2005. - № 12(37).

41. Загорецька О. Приймання документів від структурних підрозділів до архіву підприємства // Секретар - референт. - К., 2006. -№ 06 (43).

42. Загорецька О. Фондування та облік документів, що зберігаються в архівному підрозділі підприємства // Секретар - референт. - К., 2006. - № 08 (45).

43. Загорецька О. М. Термінологічні стандарти з діловодства й архівної справи історичний аспект і сучасний стан // Документознавство та інформаційна діяльність: Наука Освіта. Практика 36. матеріалі» наук конф (18 грудня 2002 р.). - К : ДАКККіМ, 2003. - С. 55 - 58.

44. Калакура Я.С. Історичне джерелознавство: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів К : Либідь 2002 - 488 с.

45. Калакура Я С. Українська історіографія Курс лекцій - К , 2004 - 496 с.

46. Концепція архівного зберігання електронних документів // Офіційний вісник України - К. - 2004 - С.27.

47. Кулешов С.Г. Документознавство Історія Теоретичні основи - К., 2000. - 161 с.

48. Кулініченко В.Л. Ділові папери та документи підприємницької діяльності /Упоряд. В. Л. Кулініченко - К Укр центр. духов. культури, 1996. - 144с.

49. Ляхоцький В. Національний архівний фонд - складова частина інформаційних ресурсів держави // Київська старовина. - К., 2004. - № 2. - С. 42 -58.

50. Ляхоцький В. І. Огієнко (Митрополит Ілларіон): Покажчик архівних джерел -К., 1998. -79 с.

51. Макарова Н.В., Николайчук Т.С., Титова Ю.Ф. Компьютерное делопроизводство: Учеб. курс / Н.В. Макарова. Т С. Николайчук, Ю.Ф.Титова. - СПб.: Питер, 2002 -416с.

52. Марченко П. Шляхи вирішення проблеми зберігання електронних документів в архіві // Студії з арх. справи та документознавства. - К., 2004 - Т.12. - С. 81-85.

Додаток А

Робота архівного відділу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток Б

Структурно-логічна схема документообігу архівного відділу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток В

Схема створення відкритого доступу до архівних документів через мережу інтернет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток Г

За фаховими ознаками члени товариства «Знання» у 1963р. розподілялися наступним чином:

Додаток Д

Тематика прочитаних лекцій за 1967 рік

Додаток Е

Постанова Ради міністрів СРСР № 1377

Додаток Ж

Структура опису фонду №115 товариства «Знання»

Размещено на Allbest.ru