Криміналістичне почеркознавство: етапи розвитку та становлення

- особливості ідентифікаційних досліджень рукописних текстів, виконаних навмисно зміненим почерком;

- дослідження почерку з наслідуванням почерку іншої особи, шкільного почерку;

- дослідження почерку, виконаного з наслідуванням друкованому типографському шрифту;

- дослідження рукописів, виконаних лівою рукою;

- особливість ідентифікаційного дослідження підписів;

- вирішення питань про справжність підпису;

- виявлення обставин, що сприяли правопорушенню;

- причини помилкових висновків експертів при провадженні судово-почеркознавчої експертизи.

Програма дозволяє переглянути методики, зразки експертних висновків та занести записи у довідник. Передбачена можливість скласти експертний висновок та вставити до нього ілюстрації, що є у програмі чи ввести свої.

Використання ЕОМ сприяє оперативному виконанню експертиз і підвищує об'єктивність сформульованих висновків [31, с. 123-125].

Вже чітко визначився новий напрям застосування комп'ютерних технологій у судовій експертизі створення інтерактивних систем штучного інтелекту як складових частин АРМів експерта.

Висновки до розділу 3

1. У сучасний період судове почеркознавство являє собою високорозвинену предметну галузь теорії судової експертизи і галузь криміналістики. Характерним є подальший активний розвиток теоретичних засад судового почеркознавства, експериментальних розробок, узагальнень практики, удосконалення існуючих методик і створення нових, більш ефективних методів експертного дослідження почерку.

2. Розвиток теоретичних засад судового почеркознавства ознаменувався:

- формулюванням засад математичного моделювання і початком автоматизації у галузі судово-почеркознавчої експертизи. Розробляється теорія і практика математичного моделювання, створюються програми, експертні системи тощо;

3. Експериментальні дослідження направлені на оптимізацію і удосконалення існуючої методики ідентифікаційного дослідження почерку; подальшу розробку окремих методик експертного дослідження різних видів почеркових об'єктів (наприклад, підписів від імені осіб похилого і старечого віку); подальшу розробку кількісних методів дослідження, заснованих на ймовірністному моделюванні, особливо при дослідженні малооб'ємних почеркових об'єктів - підписів і коротких записів; використання інструментальних засобів та електронно-обчислювальної техніки з метою об'єктивізації, розширення можливостей і автоматизації експертних досліджень.

4. Основними напрямами розвитку судового почеркознавства у сучасний період є: діяльнісний підхід та дослідження структури вирішення ідентифікаційних завдань з метою оптимізації методики експертизи. Важливе місце займають дослідження закономірностей процесу вирішення експертних завдань. Якщо раніше наукові розробки були направлені безпосередньо на об'єкт, тобто на почерк, і методи експертного дослідження ґрунтувались на знаннях почеркових закономірностей, то тепер увагу криміналістів привертає «внутрішня» суб'єктивна сторона експертної діяльності. Об'єктом дослідження стає сама діяльність експерта. Такі дослідження допомагають оптимізувати роботу експерта-почеркознавця. Багато років діяльність експерта-почеркознавця вважалася найменш формалізованою, все більше залежною від досвіду експерта, його професійних знань, тобто мала суб'єктивний характер.

5. Можливий шлях актуалізації таких схованих експертних знань - це використання методів експертних оцінок, суть яких полягає у тому, що група кваліфікованих спеціалістів, аналізуючи якусь проблему, висловлює свої судження, і отримана узагальнена думка використовується для прийняття оптимального рішення.

Досвід використання експертних оцінок у судово-почеркознавчій експертизі вже є. Це насамперед вирішення складних завдань в умовах дефіциту вихідної інформації, схожі почерки, різноманіття незвичних умов виконання рукопису тощо.

6. Одним із перспективних напрямів досліджень є математичне моделювання. Розвиток експериментальних розробок почеркових закономірностей і математичного моделювання з метою вирішення експертних завдань. Такі розробки набувають нових рис. Із проникненням у судове почеркознавство математизації знань експеримент все тісніше стикається з моделюванням. Основна увага у цих розробках приділяється малооб'ємним почерковим об'єктам, які виконані у звичних і незвичних умовах. На даний час вже є окремі розробки, зокрема, при дослідженні підписів, що виконані у незвичних умовах (у стані алкогольного сп'яніння).

7. Використання у судово-почеркознавчих дослідженнях інструментальних засобів та їх автоматизація.

Зараз найбільш актуальною є розробка автоматизованої системи дослідження коротких почеркових об'єктів. Така система дозволить уводити у ЕОМ та аналізувати за обраними алгоритмами розпізнавання образів всю інформацію про почерковий об'єкт як структурно-геометричну, так і таку що міститься у розподілі фарбувального матеріалу і ширині штриха.

Автоматизовані системи виконують двояку функцію: з одного боку допомагають отримати інформацію про об'єкт, яка недоступна іншим шляхом, з другого - вивільняють експерта від стомлюючої нетворчої роботи, зводячи до мінімуму можливість суб'єктивних помилок.

Висновки

1. Весь багаторічний період розвитку судового почеркознавства - це процес наукового дослідження закономірностей письма та почерку на основі комплексу знань різноманітних галузей науки, в першу чергу, природничого профілю, з метою створення й удосконалення методики криміналістичної експертизи почерку.

2. Період розвитку та становлення наукових основ судового почеркознавства можна умовно поділити на три етапи: накопичення знань та досвіду; становлення теоретичних основ; експериментальні дослідження та початок математизації.

3. У період накопичення знань і досвіду рівень теоретичних розробок і практичних рекомендацій був ще низький. Однак цей етап був періодом накопичення і концентрації зусиль для подальшого могутнього «стрибка» в сфері розвитку вітчизняного судового почеркознавства.

В зазначений період вперше в історії криміналістики були сформульовані основні положення наукової теорії судово-почеркознавчої експертизи. Вони ґрунтувалися на даних передової вітчизняної науки (фізіології, психології та ін.) і являли собою цілісну систему знань про письмо і почерк, як об'єкти ідентифікаційного дослідження. Коротко їх можна сформулювати у такий спосіб:

- письмо і почерк розглядалися як явища навикового характеру; механізм письма має умовно-рефлекторну природу. Як об'єкт криміналістичної ідентифікації виступає письмо в цілому у єдності його змістової та технічної сторін. Превалює ж почерк внаслідок його великої інформативності для індивідуалізації особи;

- індивідуальність та стійкість почерку - його основні ідентифікаційні властивості, що формуються під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників. Формування індивідуального почерку визначено своєрідністю спільного впливу на процес письма найрізноманітніших причин. В основі стійкості почерку лежить фізіологічний механізм - динамічний стереотип. Стійкість почерку динамічна, відносна, оскільки почерк, що сформувався, варіює та змінюється під впливом різних чинників;

- методика дослідження письма та почерку ґрунтується на вивченні певним чином систематизованих ознак, що відображають особливості письмової мови і техніки письма, в першу чергу, особливості рухів виконавця рукопису. Рекомендується певна стадійність дослідження з урахуванням специфіки почеркових об'єктів.

4. Для сучасного періоду розвитку теорії судового почеркознавства характерне інтенсивне проникнення у дослідження почерку математичних методів, яке на даному етапі можна вважати математизацією науки. Проникнення математичних методів у судове почеркознавство стимулювалося, з одного боку, розвитком його теорії в межах криміналістики, яка також охоплювалась математизацією, а з іншого, - зв'язком судового почеркознавства з біологічною наукою.

5. Визначено, що судове почеркознавство є самостійною галуззю криміналістики, яка являє собою систему знань про закономірності почерку, а також закономірності його розвитку й методи вирішення завдань судово-почеркознавчої експертизи. Предметом судового почеркознавства є вивчення закономірностей формування, функціонування і змін письмово-рухового комплексу навичок, якій лежить в основі почерку; вивчення закономірностей експертного дослідження почерку; розробку методів і методик вирішення завдань судово-почеркознавчої експертизи. Ці знання і складають наукові основи судово-почеркознавчої експертизи.

Межі компетенції визначаються колом питань, які вирішуються експертами-почеркознавцями: ідентифікаційних, діагностичних, класифікаційних.

Предмет ідентифікаційної експертизи є вирішення завдань, пов'язаних із встановленням конкретного виконавця рукопису або виконання декількох рукописів однією чи різними особами шляхом застосування методики судово-почеркознавчої ідентифікаційної експертизи.

Предмет діагностичної експертизи складає вирішення завдань, пов'язаних із встановленням умов виконання рукопису і стану виконавця рукопису, шляхом застосування методики діагностичної судово-почеркознавчої експертизи.

Предмет класифікаційної експертизи є вирішення завдань, пов'язаних із встановленням за почерком соціально-демографічних характеристик (статі, віку) виконавця рукопису, шляхом застосування методики класифікаційної судово-почеркознавчої експертизи.

6. Предмет судово-почеркознавчої експертизи перш за все визначає основні завдання, які встановлюються за метою дослідження, що сформульована в питанні експерту, незалежно від умов завдань, тобто інших даних. Такими є завдання ідентифікаційні, діагностичні і класифікаційні.

7. Об'єкт судово-почеркознавчої експертизи необхідно розглядати у широкому й вузькому значенні. Об'єктом судово-почеркознавчої експертизи у широкому значенні є матеріали кримінального або цивільного провадження, які надсилаються на експертизу й відносяться до її предмету. Безпосереднім об'єктом судово-почеркознавчої експертизи (або об'єктом у вузькому значенні) є конкретна почеркова реалізація (рукопис), а також виражена в ній система властивостей почерку. Конкретизація завдань і методики судово-почеркознавчої експертизи залежить, перш за все, від специфіки досліджуваного рукопису, тому саме цей об'єкт підлягає систематизації. Основою систематизації є поступова конкретизація об'єкту. В межах систематизації можна виділити види, підвиди, групи об'єктів і охарактеризувати конкретні об'єкти. Розповсюдженими об'єктами почеркознавчого дослідження є тексти, підписи тощо.

8. Вчення про почерк як об'єкт криміналістичного дослідження має на меті визначити: поняття почерку й письмового-рухового функціонально-динамічного комплексу, який лежить у його основі, механізм процесу письма; основи формування письмово-рухової навички й почерку; основні властивості почерку - індивідуальність, динамічну стійкість, варіаційність, вибіркову мінливість; суть, природу та основи систематизації ознак почерку, які використовуються для вирішення різних видів завдань судово-почеркознавчої експертизи: ідентифікаційних, діагностичних, класифікаційних.

9. Встановлення виконавця рукопису - один з видів криміналістичної ідентифікації. Почерк - це своєрідний об'єкт ідентифікаційного дослідження. У системі криміналістичної ідентифікації його дослідження займає особливе місце, тому застосування криміналістичних прийомів у експертизі почерку має свою специфіку.

10. Визначено, що діагностичні та класифікаційні дослідження в судовому почеркознавстві зараз виділені у самостійний напрям.

На сучасному етапі розроблені основні положення судово-почеркознавчої діагностики, їх суть і місце у системі завдань судово-почеркознавчої експертизи.

Зараз можливість вирішення судово-почеркознавчих діагностичних завдань експериментально доказана на низці почеркових об'єктів. Це і рукописні тексти великого і середнього об'єму при високому ступені виробленості, підписи. Найбільш перспективні розробки пішли шляхом використання ймовірністно-статистичного підходу та експериментального створення кількісних діагностичних методів (встановлення факту навмисної зміни почерку скорописним способом; дослідження підписів у стані алкогольного сп'яніння тощо).

11. Носіями об'єктивної інформації, яка використовується для вирішення завдань такого типу, є діагностичні ознаки почерку. У процесі діагностування експерт виділяє такі ознаки й оцінює їх з точки зору відповідності або невідповідності заздалегідь відомим (загальноприйнятим) нормам цих властивостей для певної групи почерків, а також як невідповідність нормі властивостей письма конкретної особи.

12. Характеризуючи сучасний стан діагностичних досліджень зазначається, що найчастіше вирішуються такі питання:

- встановлення зовнішньої обстановки і умов виконання рукопису;

- встановлення внутрішнього стану виконавця рукопису;

- визначення установки на старанне, повільне письмо або на недбале швидке письмо;

- встановлення факту виконання рукопису зміненим почерком.

Діагностичними дослідженнями в судово-почеркознавчій експертизі варто вважати такі дослідження, які направлені на встановлення зовнішньої обстановки і умов письма (факт виконання тексту у незвичній позі, викривленим почерком, з наслідуванням чужому почерку або підпису), а також внутрішнього стану виконавця (втома, стан збудження або гальмування, психічне захворювання тощо).

13. Структура діагностичного процесу та використання засобів для вирішення діагностичних завдань залежить від компонентного складу завдання. У відповідності з розробленою класифікацією діагностичні завдання поділяють на дві основні категорії: 1) завдання, що реалізують свою мету в умовах наявності як досліджуваного об'єкту, так і порівняльного матеріалу (зразків почерку конкретної особи); 2) завдання, які передбачають реалізацію своєї мети в умовах наявності лише досліджуваного об'єкту.

14. Діяльність експерта-почеркознавця при вирішенні діагностичних завдань має бути послідовно підпорядкована певній ієрархії рівнів, етапів, стадій, що складають зміст діагностичного процесу, аналогічно тому, як це відбувається в ідентифікаційному дослідженні.

15. При вирішенні діагностичного завдання в умовах наявності як досліджуваного об'єкту так і порівняльного матеріалу діагностичний процес як проміжне завдання включає й ідентифікаційне, яке вирішує питання про тотожність виконавця порівнюваних почеркових об'єктів. Таким чином повне діагностичне дослідження включає обов'язкове вирішення таких підзавдань: розпізнавання незвичайності письма у досліджуваному документі; встановлення факту наявності (відсутності) тотожності виконавця досліджуваного рукопису й зразків; визначення тимчасового або постійного характеру незвичайності письма; розпізнавання виду збиваючих факторів (природні або штучні); розпізнавання певної групи збиваючих факторів або конкретної збиваючої причини.

16. Друга група завдань, яка передбачає обмежений компонентний склад, характеризується укороченою структурою діагностичного процесу, оскільки виключається можливість використання такої важливої у діагностиці ланки, як порівняльне дослідження. Виключення останнього не дозволяє вирішити ідентифікаційне підзавдання, виділити повний комплекс діагностичних ознак, а отже довести дослідження до кінця. Як правило, у таких випадках висновки щодо конкретизації незвичності письма можуть мати лише ймовірний характер. Експерт може в категоричній формі вирішити питання про наявність незвичайності письма у досліджуваному документі й з більшим або меншим ступенем ймовірності вказати на характер цієї незвичайності та її обумовленість тим чи іншим різновидом, групою збиваючих факторів.

17. Висновок експерта-почеркознавця при вирішенні діагностичних завдань має традиційну у судовому почеркознавстві структуру, форму й послідовність викладення результатів дослідження. Однак специфіка діагностичних завдань, особливості дослідження почеркових об'єктів, які містять змінені властивості письма, передбачають деякі особливості складання тієї чи іншої структурної частини висновку.

18. Сутність класифікаційних завдань полягає не в пізнанні явищ, обставин, що супроводжували процес письма, а у виявленні ознак, притаманних об'єкту - виконавцю рукопису.

19. Класифікаційні завдання на даний час складають вузьке коло. За метою вони поділяються на завдання, пов'язані зі встановленням статі виконавця, та завдання, пов'язані зі встановленням віку виконавця. Цілі класифікаційної судово-почеркознавчої експертизи також реалізуються в певних умовах.

20. Вирішення класифікаційних завдань здійснюється за наявності лише досліджуваного рукопису, тобто не потребує порівняльного матеріалу. Застосування методик при вирішенні такого класу завдань можливе лише при дотриманні певних вимог, які пред'являються до об'єкта дослідження. З урахуванням цього в межах класифікаційних завдань можуть бути умовно виділені завдання меншого ступеню спільності, а саме: видові, підвидові, групові й конкретні.

21. До класифікаційних досліджень у судовому почеркознавстві можна віднести соціально-демографічні параметри особи, що характеризують стать, вік, освіту, професію, національність тощо.

22. У сучасний період судове почеркознавство являє собою високорозвинену предметну галузь теорії судової експертизи і галузь криміналістики. Характерним є подальший активний розвиток теоретичних засад судового почеркознавства, експериментальних розробок, узагальнень практики, удосконалення існуючих методик і створення нових, більш ефективних методів експертного дослідження почерку.

23. Розвиток теоретичних засад судового почеркознавства ознаменувався:

- формулюванням засад математичного моделювання і початком автоматизації у галузі судово-почеркознавчої експертизи. Розробляється теорія і практика математичного моделювання, створюються програми, експертні системи тощо;

24. Експериментальні дослідження направлені на оптимізацію і удосконалення існуючої методики ідентифікаційного дослідження почерку; подальшу розробку окремих методик експертного дослідження різних видів почеркових об'єктів (наприклад, підписів від імені осіб похилого і старечого віку); подальшу розробку кількісних методів дослідження, заснованих на ймовірністному моделюванні, особливо при дослідженні малооб'ємних почеркових об'єктів - підписів і коротких записів; використання інструментальних засобів та електронно-обчислювальної техніки з метою об'єктивізації, розширення можливостей і автоматизації експертних досліджень.

25. Основними напрямами розвитку судового почеркознавства у сучасний період є: діяльнісний підхід та дослідження структури вирішення ідентифікаційних завдань з метою оптимізації методики експертизи. Важливе місце займають дослідження закономірностей процесу вирішення експертних завдань. Якщо раніше наукові розробки були направлені безпосередньо на об'єкт, тобто на почерк, і методи експертного дослідження ґрунтувались на знаннях почеркових закономірностей, то тепер увагу криміналістів привертає «внутрішня» суб'єктивна сторона експертної діяльності. Об'єктом дослідження стає сама діяльність експерта. Такі дослідження допомагають оптимізувати роботу експерта-почеркознавця. Багато років діяльність експерта-почеркознавця вважалася найменш формалізованою, все більше залежною від досвіду експерта, його професійних знань, тобто мала суб'єктивний характер.

26. Можливий шлях актуалізації таких схованих експертних знань - це використання методів експертних оцінок, суть яких полягає у тому, що група кваліфікованих спеціалістів, аналізуючи якусь проблему, висловлює свої судження, і отримана узагальнена думка використовується для прийняття оптимального рішення.

Досвід використання експертних оцінок у судово-почеркознавчій експертизі вже є. Це насамперед вирішення складних завдань в умовах дефіциту вихідної інформації, схожі почерки, різноманіття незвичних умов виконання рукопису тощо.

27. Одним із перспективних напрямів досліджень є математичне моделювання. Розвиток експериментальних розробок почеркових закономірностей і математичного моделювання з метою вирішення експертних завдань. Такі розробки набувають нових рис. Із проникненням у судове почеркознавство математизації знань експеримент все тісніше стикається з моделюванням. Основна увага у цих розробках приділяється малооб'ємним почерковим об'єктам, які виконані у звичних і незвичних умовах. На даний час вже є окремі розробки, зокрема, при дослідженні підписів, що виконані у незвичних умовах (у стані алкогольного сп'яніння).

28. Використання у судово-почеркознавчих дослідженнях інструментальних засобів та їх автоматизація.

Зараз найбільш актуальною є розробка автоматизованої системи дослідження коротких почеркових об'єктів. Така система дозволить уводити у ЕОМ та аналізувати за обраними алгоритмами розпізнавання образів всю інформацію про почерковий об'єкт як структурно-геометричну, так і таку що міститься у розподілі фарбувального матеріалу і ширині штриха.

Автоматизовані системи виконують двояку функцію: з одного боку допомагають отримати інформацію про об'єкт, яка недоступна іншим шляхом, з другого - вивільняють експерта від стомлюючої нетворчої роботи, зводячи до мінімуму можливість суб'єктивних помилок.

Список використаних джерел

Законодавчі акти

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.; зі змін. і доповн. - К.: Атіка, 2012.

2. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 р. № 8

3. Про судову експертизу: Закон України // Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус суддів судів України. - К.: Право, Укр. правнич. фундація, 1996. - С. 180-187.

Книги

4. Абрамова В.М. Альбом схем із судово-почеркознавчої експертизи: Навч. посібник / В.М. Абрамова, О.О. Садченко, Є.Ю. Свобода. - К.: Паливода, 2003. - 120 с.

5. Альбом общих признаков подписи (в помощь экспертам). - М.: ВНИИСЭ, 1989. - 32 с.

6. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. / Белкин Р.С. - М.: Мегатрон ХХІ, 2000. - 2-е изд.доп. - 334 с.

7. Бобовкин М.В. Криминалистические проблемы психофизиологии и патологии механизма письма: монография / М.В. Бобовкин. - Волгоград: ВА МВД России, 2004. - 392 с.

8. Бобовкин М.В. Теория и практика судебно-диагностической экспертизы письма лиц, находящихся в психопатологическом состоянии: монография / М.В. Бобовкин. - Волгоград: В А МВД России, 2005. - 336 с.

9. Большой энциклопедический словарь / Глав.ред. А.М. Прохоров, изд. 2-е перераб. и доп. - М.: Большая Российская Энциклопедия; СПб.: Норинт, 1997. - 1434 с.

10. Бондарь М.Е. Количественные методики исследования в судебно-почерковедческой экспертизе / М.Е. Бондарь. - К.: Лыбидь, 1991- № 43. - 453 с.

11. Буринский Е.Ф. Судебная экспертиза документов, производство ее и пользование ею / Е.Ф. Буринский. - М.: ЛенЭст, 2002. - 464 с.

12. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза письма / А.И. Винберг. - М.: ВЮА, 1940. - 150 с.

13. Винберг А.И. Криминалистическое исследование письма / А.И. Винберг. - М.: ВШ МВД СССР, 1956. - 48 с.

14. Волынский В.А. Криминалистическая техника: наука-техника-общество-человек. / В.А. Волынский. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 311 с.

15. Воробей О.В. Криміналістичне дослідження підписів: підруч. /О.В. Воробей, З.С. Меленевська. - К.: Пульсари, 2006. - 84 с.

16. Дидковская С.П. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы: Учебное пособие. /Дидковская С.П., Клименко Н.И., Лисиченко В.К. - К.: Киев. ун-т, 1977. - 79 с.

17. Еливанова М.С. Возможности идентификации личности по непривычному леворучному почерку: метод, пособие / М.С. Еливанова. - М.: ЦНИИСЭ, 1966. - 56 с.

18. Елисеев А.А. Экспертиза письма, выполненного левой рукой, при наличии образцов только правой руки / А.А. Елисеев // Практика криминалистической экспертизы. - М.: ЦНИИСЭ, 1961. - С. 61-64.

19. Жижина М.В. Судебно-почерковедческая экспертиза документов / М.В. Жижина / под ред. Е.П. Ищенко. - М.: Юрлитинформ, 2006. - 176 с.

20. Клименко Н.І. Щодо діагностичних досліджень в судовому почеркознавстві / Н.І. Клименко // Актуальні проблеми почеркознавчих досліджень: тези доповідей науково-практичного семінару. - К.: ННІПСК НАВС. - 2011. - С. 20-26.

21. Кошманов П.М. Становление и развитие понятия признака в судебном почерковедении / П.М. Кошманов // Вестн. криминалистики / отв. ред. А.Г. Филиппов. - М.: Спартак, 2003. - Вып. 1(5). - С. 54-58.

22. Кошманов М.П. Признаки почерка в экспертно-криминалистическом исследовании / М.П. Кошманов. - Волгоград: ВА МВД России, 2004. - 92 с.

23. Кошманов М.П. Идентификационные признаки буквенного, цифрового и подписного почерка / М.П. Кошманов. - Волгоград: ВА МВД России, 2006. - 114 с.

24. Крылов И.Ф. Следы на месте происшествия / И.Ф. Крылов. - Л.: Ленингр. гос. ун-т, 1961. - 132 с.

25. Крылов И.Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе. /И.Ф. Крилов. - Ленинград: Ленинград. ун-т, 1963. - 214 с.

26. Крылов И.Ф. В мире криминалистики / Иван Филиппович Крылов. - Ленинград: ЛГУ, 1980. - 279 с.

27. Курс криминалистики. Общая часть / Отв. ред. В.Е. Корноухов. - М.: Юрист, 2000. - 784 с.

28. Куприянова А.А. Методические рекомендации решения судебно-почерковедческих диагностических задач. / А.А. Купріянова. - Минск, 1982. - 654 с.

29. Куприянова А.А. Неидентификационные (диагностические) признаки в судебно-почерковедческой экспертизе и основы их систематизации / А.А. Куприянова //Современное состояние судебно-почерковедческой экспертизы и перспективы ее развития. - М.: ВНИИСЭ, 1981. - 322 с.

30. Кучеров И.Д. Перспективы применения инструментальных методов в судебном почерковедении / И.Д. Кучеров // Современное состояние судебно-почерковедческой экспертизы и перспективы ее развития. - М.: ВНИИСЭ, 1981. 435 с.

31. Левицкий А.Б. Методика определения возраста исполнителя рукописных текстов / А.Б. Левицкий и др. - М.: ЭКЦ МВД РФ, 1995. - 255 с.

32. Левицкий А.Б. Методика вероятностно-статистической оценки совпадающих частных признаков почерка в прописных буквах русского алфавита: учеб. пособие / А.Б. Левицкий и др.. - М.: ЭКЦ МВД РФ, 1998. - 238 с.

33. Липовский В.В. Особенности подготовки материалов на экспертизу подписи. / В.В. Липовский. - М: ВНИИСЭ, 1978. - 12 с.

34. Локар Э. Руководство по криминалистике. - М., 1941. - 232 с.

35. Майлис Н.П. Введение в судебную экспертизу: Учебное пособие./ Н.П. Май лис. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. - 112 с.

36. Маурина Н.П. Анализ и совершенствование практики применения вероятностно-статистических методов оценки признаков в судебно-почерковедческой экспертизе / Н.П. Маурина. - М.: ВНИИСЭ, 1980. - 64 с.

37. Меленевська З.С. Проблемні питання розвитку судового почеркознавства / З.С. Меленевська // Актуальні проблеми почеркознавчих досліджень: тези доповідей науково-практичного семінару. - К.: ННІПСК НАВС. - 2011. - С. 20-26.

38. Неидентификационные исследования в почерковедческой экспертизе / отв. ред. Л.Е. Ароцкер. - К.: МВД УССР, 1972. - 96 с.

39. Образцов В.А. Криминалистика: Учебное пособие. / В.А. Образцов - М.: Юрикон, 1994. - 248 с.

40. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации / В.Ф. Орлов // Труды ВНИИСЭ. - М.: ВНИИСЭ, 1973. - Вып. 6. - 336 с

41. Орлова В.Ф. Использование математических методов и ЭВМ в экспертной практике / В.Ф. Орлова, Н.Г. Сахарова. - М., 1989. - 323 с.

42. Орлова В.Ф. Судебно-почерковедческая диагностика / В.Ф. Орлова. - М.: Закон и право, 2006. - 160 с.

43. Оттоленги С. Экспертиза почерка и графическая идентификация // Под редакцией Васильченко. - М., 1926.

44. Павлов І.П. Динамическая стереотипия высшего отдела головного мозга. Физиология нервной системы / Павлов І.П. Т. ІV. - М., 1952.

45. Погибко Ю.Н. Значение структуры судебно-почерковедческой экспертизы и перспективы ее развития / Ю.Н. Погибко // Материалы Всесо-юз. науч.-практ. семинара в г. Куйбышеве. - М.: ВНИИСЭ, 1981. - С. 39-46.

46. Почерковедение и почерковедческая экспертиза: курс лекций / под ред. В.В. Серегина. - Волгоград: ВА МВД России, 2002. - 228 с.

47. Проткин А.А. О совершенствовании идентификационных исследований в криминалистических экспертизах / А.А. Проткин // Человек как источник криминалистически значимой информации. - Саратов: СЮИ МВД России, 2003. - С. 136-140.

48. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе: Практическое пособие. / Е.Р. Россинская. - М.: Право и закон, 1996. - 224 с.

49. Самойлов Г.А. Основы криминалистического учения о навыках / Г.А. Самойлов. - М.: ВШ МВД СССР, 1968. - 119 с.

50. Сахарова Н.Г. Дифференциация высоковыработанных почерков с четко выраженной структурой по фону: метод. письмо для экспертов / Н.Г. Сахарова. - М.: ВНИИСЭ, 1989. - 32 с.

51. Серегин В.В. К вопросу о ситуационных и диагностических исследованиях в криминалистической экспертизе письма / В.В. Серегин // Вопросы судебной экспертизы. - М.: ВНИИСЭ, 1979. - С. 6-10.

52. Серегин В.В. О предмете криминалистической почерковедческой диагностики / В.В. Серегин // Комсомол и органы внутренних дел: традиции Ф.Э. Дзержинского: тез. докл. науч.-практ. конф. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1981. - С. 78-81.

53. Серегин В.В. Вопросы классификации судебных экспертиз / В.В. Серегин // Экспертиза на службе следствия: тез. докл. науч.-практ. конф. - Волгоград: ВЮИ МВД России, 1998. - С. 5-6.

54. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть: метод. пособие для экспертов, следователей, судей / отв. ред. В.Ф. Орлова. - М.: ВНИИСЭ, 1988. - Вып. 1. - 126 с.

55. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть: метод, пособие для экспертов, следователей, судей / отв. ред. В.Ф. Орлова. - М.: ВНИИСЭ, 1989. - Вып. 2. - 128 с.

56. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Теоретические и методические основы / науч. ред. В.Ф. Орлова. - М.: Наука, 2006. - 544 с.

57. Теория и практика математического моделирования в судебно-почерковедческой экспертизе: метод, пособие / отв. ред. В.Ф. Орлова. - М.: ВНИИСЭ, 1980. - 387 с.

58. Томилин В.В. Физиология, патология и судебно-медицинская экспертиза письма / В.В. Томилин. - М.: Медгиз, 1963. - 235 с.

59. Томилин В.В. Основы судебно-медицинской экспертизы письма / В.В. Томилин. - М.: Медицина, 1974. - 256 с.

60. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие. / М.Г. Щербаковский. - Харьков: Эспада, 2005. - 544 с.

61. Шерстюк В.Н. Классификация судебных экспертиз / В.К. Шерстюк // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики: Зб.матер.конф. - Харків: Право, 2002. - С. 88-94.

62. Винберг Л.А. Почерковедческая экспертиза: Учебник / Винберг Л.А., Шванкова М.В. / Под ред. Р.С. Белкина.- Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1977. - 208 с.

63. Клименко Н.И. Проведение почерковедческих экспертиз с целью решения неидентификационных задач и установления групповой принадлежности / Н.И. Клименко, С.А. Ципенюк // Криминалистика и судебная экспертиза. - К.: МВД УССР, 1971. - Вып. 8. - С. 156-161.

64. Коимшиди Г.Ф. Получение диагностической информации вероятностным методом распознавания образов / Г.Ф. Коимшиди, В.В. Серегин: Лекция / МВД СССР. Высшая следственная школа. - Волгоград. 1988. - 346 с.

65. Кошманов М.П. Методы математического моделирования в почерковедческой экспертизе: лекция / М.П. Кошманов, В.Е. Ляпичев. - М.: МССШМ МВД РФ, 1990. - 64 с.

66. Кулагин П.Г. Экспертная методика дифференциации рукописей на мужские и женские / П.Г. Кулагин, А.И. Колотунова. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1970. - 60 с.

67. Орлова В.Ф. Принципы классификации задач криминалистической экспертизы / В.Ф. Орлова, А.Р. Шляхов // Актуальные проблемы теории судебной экспертизы: сб. науч. трудов. - М.: ВНИИСЭ 1984. - C. 49-67.

68. Берзин В.Ф. Соотношение процессов установления тождества исполнителя рукописи и познания условий (способов) ее исполнения / Берзин В.Ф., Ковальчук З.А., Меленевская З.С. - К.: Вища школа, 1992. - № 45. - 12 с.

69. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: Наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р. // Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навчально-довідковий посібник / Упорядн. Ю.М. Грошевий, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько та ін. - Харків: Одісей, 2004. - С. 293-365.

70. Каюнов О.Н. Модифицированный метод определения пола исполнителя рукописи по средневыработанному почерку / О.Н. Каюнов, Н.Г. Сахарова, А.В. Смирнов // Экспертная практика и новые методы исследования. - М.: ВНИИСЭ,1982. - Вып. 9. - 743 с.

71. Кошманов М.П. Признаки почерка / М.П. Кошманов, А.А. Шнайдер, П.М. Кошманов. - Саратов: СЮИ МВД России, 2003. - 116 с.

72. Курс криминалистики / Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. / Под ред. Н.И. Порубова. - Мн.: Выш.шк., 2000. - 335 с.

73. Левицкий А.Б. Методика определения пола исполнителя кратких рукописных текстов: учеб. пособие / А.Б. Левицкий, Г.А. Бажакин, В.В. Серегин. - М.: ВНКЦМВД России, 1990. - 186 с.

74. Манцветова А.И. Теория и практика криминалистической экспертизы (Экспертиза почерка) / А.И. Манцветова, Э.Б. Мельникова, В.Ф. Орлова. - М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1961. - Сб. 6-7. - 390 с.

75. Манцветова А.И. Теоретические основы судебного почерковедения / А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова, И.А. Славуцкая // Труды ЦНИИСЭ. - М.: ЦНИИСЭ, 1967. - Вып. 1. - 337 с.

76. Меленевська З.С. Судово-почеркознавча експертиза: Навч.-метод. посіб. / З.С. Меленевська, Є.Ю. Свобода, А.І. Шаботенко; За заг. ред. І.П. Красюка. - Укр. центр духовн. культури, 2007. - 280 с.

77. Меленевська З.С. Зразки висновків експерта з вирішення почеркознавчих задач: методичний посібник / Меленевська З.С., Шаботенко А.І., Шведова О.В. - К.: КНТ, 2008. - 96 с.

78. Меленевська З.С. Щодо формулювання синтезуючої частини висновків почеркознавчої експертизи: методичні рекомендації / Меленевська З.С., Шаботенко А.І., Шпакович Н.Г. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2008. - 21 с.

79. Молибога Н.П. Признаки, используемые при проведении почерковедческих экспертиз текстов, подписи и цифровых записей: учебно-справочное пособие / Н.П. Молибога, В.М. Абрамова, Е.Ю. Свобода. - К.: НАВСУ, 2000. - 68 с.

80. Методика определения пола исполнителя кратких рукописных текстов: Учеб. Пособие / А.Б. Левицкий, Г.А. Бажакин, О.Д. Белоусова и др. - М: МВД СССР ВНКЦ, 1990. - 154 с.

81. Основы судебной экспертизы / Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Козлова Р.Н. и др. - М.: Закон и право, 1997. - Ч. 1: Общая теория. - 395 с.

82. Поташник Д.П. Технико-криминалистическое исследование документов // Криминалистика: Учебник / В.Н. Герасимов, В.Я. Колдин, В.И. Куликов и др.; Под ред. В.П. Яблокова. - М.: БЕК, 1996.

83. Поташник Д.П. Криминалистическое почерковедение и автороведение // Криминалистика: Учебник / В.Н. Герасимов, В.Я. Колдин, В.И. Куликов и др.; Под ред. В.П. Яблокова. - М.: БЕК, 1996. - С. 263-284.

84. Резван А.П. Подготовка и назначение экспертиз / А.П. Резван, В.П. Приказчиков, В.Н. Косарев. - Волгоград: ВЮИ МВД РФ, 1999. - 108 с.

85. Рубцова И.И. Криминалистическое исследование общих и частных признаков почерка: учеб. пособие / И.И. Рубцова, С.В. Соколова, Л.А. Сысоева. - М.: ЭКЦ МВД России, 2005. - 64 с.

86. Серегин В.В. О совершенствовании методики судебно-почерковедческой экспертизы / В.В. Серегин, М.В. Бобовкин, И.А. Фольц // Экспертиза на службе следователя: тез. докл. науч.-практ. конф. - Волгорад: ВЮИ МВД России, 1998. - С. 132-134.

87. Словарь основных терминов судебных экспертиз / Арсеньєв В.Д., Берлянд Г.Ш., Гранат Н.Л. и др.; Отв. ред. А.И. Винберг, А.Р. Шляхов. - М.: ВНИИСЭ, 1980. - 92 с.

88. Судебные экспертизы (Возможности, подготовка материалов, назначение, оценка) / Ароцкер Л.Е., Бергер В.Е., Берзин В.Ф. и др. - К.: РИО МВД УССР, 1981. - 412 с.

89. Судебно-почерковедческая экспертиза: Пособие для экспертов-почерковедов и судебно-следственных работников. / [Ред. Коллегия: Е.Д. Добровольская, А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова]. - М., ВНИИСЭ, 1971. - Часть ІІ. - 334 с.

90. Теоретические основы судебного почерковедения // А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова, И.А. Славуцкая [Труды ЦНИИСЭ / Под ред А.Р. Шляхова]. - М., ЦНИИСЭ, 1968. - Вып.1. - 338 с.

91. Экспертизы в судебной практике: Учебное пособие / Бергер В.Е., Варфоломеева Т.В., Гончаренко В.И. и др. - К.: Вища шк., 1987. - 200 с.

92. Чотири автора:

93. Аверьянова Т.В. Криминалистика: Учебник для вузов / Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. / Под ред. Р.С. Белкина. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 990 с.

94. Меленевська З.С. Теорія та практика судового почеркознавства: навчально-методичний посібник / Меленевська З.С., Садченко О.О., Свобода Є.Ю., Шведова О.С. -К.: УкрДГРІ, 2011. - 192 с.

95. Порядок проведення та оформлення експертних досліджень: Методичні рекомендації / В.С. Пєчніков, В.В. Назаров, В.І. Пащенко, В.М. Зайцев та ін. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2005. - 18 с.

96. Судебно-почерковедческая экспертиза: Пособие для экспертов-почерковедов и судебно-следственных работников. / [Ред. Коллегия: Е.Д. Добровольская, А.И. Манцветова, В.Ф. Орлова]. - М., ВНИИСЭ, 1971. - Часть 1. - 304 с.

97. Установление пола исполнителя текста, выполненного почерком высокой и выше средней степени выработанности: Метод. Письмо / А.Н. Герасимов, Ю.Н. Погибко, Л.В. Сидельникова, Т.Х. Хускивадзе; Минюст Рос. Федерации ВНИИСЭ. - М., 1993.

98. Удосконалена система загальних та окремих ознак почерку: методичний посібник / [Бондар М., Сукманова Т., Куріпко К., Меленевська З. та ін.]. - К.: Міністерство юстиції України, 2004. - 93 с.

Додатки

1) Почеркознавча експертиза

Судове почеркознавство -- галузь знань, яка вивчає закономірності формування, стійкості та зміни почерку, а також розроблює методи його дослідження для вирішення задач, які мають доказове значення.

Судова почеркознавча експертиза сукупність науково -- обґрунтованих прийомів та методів на підставі яких здійснюється дослідження закономірностей формування почерку та механізму письмово-рухового процесу та розробка методики дослідження такої речі, як судово-почеркознавча експертиза.

Предмет того, що називають судово-почеркознавча експертиза -- це факти, обставини справи, що встановлюють експерти-криміналісти на основі спеціальних знань в області судового почеркознавства, що входять в структуру криміналістичної техніки і науки криміналістики в цілому.

Об`єкти судово - почеркознавчої експертизи:

Текст, який складається з літер (цифровий, змішаний), великого (середнього та малого) об`єму, виконаний почерком високої (середньої, малої) ступені виробленості, простої (спрощеної, ускладненої) будови

Короткий запис який складається з літер (цифровий, змішаний), великого (середнього та малого) об`єму виконаний почерком високої (середньої, малої) ступені виробленості, простої (спрощеної, ускладненої) будови.

Підпис, виконаний в літерній (без літерній, змішаній) транскрипції, виконаний почерком високої (середньої, малої) ступені виробленості, простої (спрощеної, ускладненої) будови.

Почеркознавчі дослідження поділяються на три типи: ідентифікаційні (вирішення питання про тотожність виконавця рукописного об'єкту), діагностичні (визначення умов виконання рукописного тексту або підпису), класифікаційні (встановлення статі і віку виконавця рукописного об'єкту).

Однак на практиці суворо розмежувати ці види дослідження вкрай складно. Так, наприклад, під час проведення конкретної судово-почеркознавчої експертизи, пов'язаної із дослідженням рукописного об'єкту, виконаного у незвичних умовах, експерт у процесі дослідження одночасно вирішує як ідентифікаційне (за наявності порівняльного матеріалу), так і діагностичне завдання, навіть якщо питання ставиться лише в плані визначення тотожності виконавця даного рукописного об'єкту. Або вирішення класифікаційних завдані щодо встановлення похилого чи старого віку виконавця рукописного тексту чи підпису найтіснішим чином пов'язане з вирішенням діагностичних питань щодо стану його здоров'я на момент виконання досліджуваного рукописного об'єкту, наявності чи відсутності у нього захворювань, що впливають на писемно-рухові функції, зовнішніх умов виконання рукописного об'єкту (поза, пишучий прилад, підкладка) і т. ін.

Властивості почерку, що використовуються для індивідуальної ідентифікації, значною мірою вивчені криміналістами. У меншій мірі досліджені ті властивості почерку, які несуть інформацію про зовнішню обстановку й внутрішній стан того, хто пише. Це пояснюється тим, що питання щодо неідентифікаційних досліджень могло бути поставлене лише на певному рівні розвитку почеркознавства, коли основні теоретичні й практичні питання ідентифікаційних досліджень були вироблені.

До неідентифікаційних досліджень відносять такі дослідження, які спрямовані на встановлення зовнішньої обстановки й умов письма (факт виконання тексту у незвичній позі, викривленим почерком, з наслідуванням чужому почерку чи підпису), а також внутрішнього стану того, хто пише (втома, стан збудження чи пригнічення, психічне захворювання або захворювання опорно-рухового апарату тощо). Почеркознавчими неідентифікаційними дослідженнями можна встановити стать, вік того, хто пише, давність написання документу, факт схожості почерків двох різних осіб, факт виконання документу двома особами одночасно і т.ін.

2) Ознаки найбільш розповсюджених технічних способів підробки підписів

Размещено на Allbest.ru