Теоретичні та методологічні засади організації державної служби в Україні

Службові і посадові особи: зміст понять та їх співвідношення. Суспільна роль та функції державної служби в Україні. Соціальний захист державних службовців як необхідна умова забезпечення їх діяльності в період входження до європейських структур.

Рубрика Государство и право
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 31.08.2011
Размер файла 243,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Перехідне законодавство визначає, що внесені зміни не торкаються тих, хто вже були пенсіонерами станом на 1 січня 1992 року. Також нова шкала пенсій за віком і за вислугою років не поширюється на державних службовцях, що вийшли у відставку за віком до 1 січня 2002 року.

Сучасна пенсійна система Франції складається з трьох рівнів, а пенсія розраховується за спеціальними схемами від рівня останньої заробітної плати перед виходом на пенсію. Пенсійна система Франції включає в себе велику кількість різних пенсійних схем для професійних груп. Найбільш важливими схемами є „загальна”, яка охоплює найманих працівників приватного сектора та „спеціальна”, призначена для працівників державного сектора [90].

Для працівників державного сектора в межах першого (розподільчого) рівня пенсійної системи призначається лише базова пенсія, яка розраховується на основі останньої заробітної плати з урахуванням років виплати пенсійних внесків. Хоча для працівників державного сектора не передбачена обов'язкова додаткова пенсія, базова пенсія чиновників вища, ніж у працівників приватного сектора. Це пояснюється більш високими відрахуваннями роботодавців. У середньому коефіцієнт заміщення, який забезпечується цією обов'язковою пенсійною схемою є більшим за 68,8% та сягає 80% середньої заробітної плати за останні 10 років.

Чиновник у Франції, що має визначений законом стаж, може піти на пенсію у віці 55 або 60 років з можливістю продовжувати працювати відповідно до 60 або 65 років у залежності від займаної посади. При досягненні службовцем граничного віку трудові відносини між ним і адміністрацією припиняються: оформляється пенсійна справа і починається виплата пенсії.

Останні реформи пенсійної системи Франції (1993, 1994 та 2003 років) змінили лише методи розрахунку базових та додаткових пенсій. Але вони не торкнулись спеціальної системи для державних службовців, яка отримує суттєві дотації з бюджету [90].

У 1999 році уряд Ірландії схвалив стратегії пенсійного забезпечення державних службовців, яка передбачає створення відповідного спеціального пенсійного фонду та відрахування до нього близько 1% ВНП щорічно для пенсійного забезпечення державних службовців. У Люксембурзі для державних службовців існують спеціальні пенсійні системи „без внесків”, коли нарахування пенсій залежить від окладу на останньому місці роботи.

На Кіпрі застосовується спеціальна і дуже привілейована пенсійна система для державних службовців. Останні користуються системою „без внесків”, коли пенсія нараховується на основі останньої зарплати при досягненні 60 років. Реформа системи пенсійного забезпечення державних службовців передбачає запровадження виходу на пенсію при досягненні 63 років.

Спеціальна пенсійна система існує в Туреччині. Пенсія державних службовців залежить від суми останньої зарплати, але, на відміну від Кіпру, турецькі державні службовці сплачують соціальні внески.

В Італії для державних службовців існує система пенсійного забезпечення, яка передбачає обов'язкове пенсійне страхування та добровільну накопичу вальну систему. Обов'язкове пенсійне страхування складається із різних схем для державного та приватного секторів. Спеціальні обов'язкові пенсійні схеми існуються для окремих професійних груп (поліція та збройні сили, службовці Національного банку Італії тощо). В основному працівники сплачують 1/3 загального обов'язкового внеску, а роботодавець - 2/3.

В Об'єднаному Королівстві Велика Британія державні службовці підпадають під загальну пенсійну систему, але основна частина їх пенсійного забезпечення здійснюється за рахунок додаткової професійної системи для державних службовців.

Додаткова професійна система передбачає можливість отримання другої державної пенсії (State Second Pension), розмір якої залежить від стажу виплати та розмірів пенсійних внесків.

Нарешті, у Великій Британії існують спеціальні накопичувальні схеми для державних службовців. Перші три: класична, класична плюс та преміум (Classic, Classic Plus, Premium) відрізняються відсотковими ставками та можливостями для додаткового інвестування за спеціальних умов. У рамках схеми „Класична" державний службовець робить внески у розмірі 1,5% його заробітної плати, а роботодавець вносить від 17,1% до 26,5% у залежності від віку державного службовця та його рангу. У рамках системи „Преміум” державний службовець сплачує 3,5% від заробітної плати, а роботодавець додатково сплачує у середньому 19.5%. Ці види пенсій коригуються на відсоток інфляції та виплачуються також утриманцям у разі смерті державного службовця. З 2002 року британським державним службовцям пропонується нова накопичувальна схема „Партнерський рахунок”. У рамках цієї схеми роботодавець сплачує за власний кошт на рахунок державного службовця внески у залежності від віку та розміру заробітної плати (від 3 до 12,5%). Разом з тим, обов'язкові сплати роботодавця збільшуються, якщо державний службовець вирішує направляти додаткові кошти на свій пенсійний рахунок (наприклад, якщо державний службовець виплачує 5% власного заробітку на пенсійний рахунок, роботодавець додатково до обов'язкових платежів сплачує ще 3%). Сукупний розмір платежів може сягати 40% заробітної плати. Крім того, за умов цієї схеми за державним службовцем залишається право на другу державну пенсію (State Second Pension).

Державні службовці Данії, Нідерландів та Фінляндії користуються загальними пенсійними системами із певними особливостями. У 50-х роках державні службовці Данії перейшли від пенсійної системи, яка передбачала відсутність внесків роботодавця та широкі пільги, визначені законодавством, до пенсій на основі чітко визначених у генеральних галузевих угодах відрахувань роботодавця на особисті накопичувальні рахунки службовців. За угодою система пенсійного забезпечення данських державних службовців передбачає єдиний пенсійний фонд, у якому мають персональні рахунки працівники всіх рівнів влади, поліцейські, судді, працівники збройних сил та бюджетних установ.

Польща запровадила важливі реформи у пенсійному забезпечення у 1999 році. Нова система має два елементи, обидва яких обов'язкові та загальні для державного та приватного секторів. Особливі пенсійні системи залишились лише для окремих груп державних службовців збройних сил, міліції, суддівського та прокурорського корпусів). Елементами нової пенсійної системи є базова пенсія, заснована на розподільчому принципі, виплата якої починається після досягнення пенсійного віку, та додаткова пенсія, заснована на особистих пенсійних рахунках у приватних пенсійних фондах, які працюють під контролем держави.

Така ж система існує й в Угорщині. Але закон про юридичний статус та обов'язки членів уряду та державних секретарів передбачає ряд пільг для керівників органів виконавчої влади, які обіймають політичні посади, в тому числі право на пенсію по старості, якщо він обіймав свою посаду не менш ніж три роки та його робота на цій посаді закінчилася у зв'язку з закінченням терміну роботи уряду або його звільненням, за умови, що він досягає пенсійного віку до закінчення третього календарного року після закінчення його роботи на цій посаді. Також особливою пенсійною системою користуються службовці збройних сил та поліції.

Латвія стала першою державою серед країн Центральної та Східної Європи, яка відмовилася від радянської пенсійної системи. Вона запровадила систему шведського зразку, тобто, коли немає майже жодних відмінностей між загальною пенсійною системою та пенсійною системою для державних службовців.

В Болгарії залишилася спеціальна пенсійна система, при якій державні службовці не сплачують соціальні внески, оскільки вони отримують пенсію з державного бюджету.

Аналогічна модель існує у Литві, але лише окремі категорії службовців (поліцейські, дипломати, працівники митної служби та збройних сил) звільнені від сплати соціальних внесків [90].

Отже, як показав наш аналіз, для успішної реалізації соціального захисту державних службовців, варто звернути увагу на досвід розвинутих країн світу у сфері соціального захисту державних службовців.

Досліджуючи в даному розділі оптимальні шляхи щодо підвищення соціального захисту державних службовців в Україні, зазначимо: Основним законом у сфері державної служби є Закон України „Про державну службу”, прийнятий в 1993 році. Закон був прийнятий на ранніх етапах державотворення в Україні і значною мірою не відповідає сучасним потребам суспільства та держави, а також стандартам ЄС.

В усіх розвинутих Європейських країнах, матеріальний і соціальний статус держслужбовця високий. Він дає змогу відібрати на державну службу молодих, розумних, порядних, патріотичних осіб. Скажімо, майже 10 - 15 відсотків кращих випускників престижних вищих навчальних закладів Європи йдуть на державну службу. Вивчаючи результати соціологічних опитувань, щодо привабливості і непривабливості державної служби, у число респондентів якого потрапили студенти - старшокурсники, тобто молоді люди, які мають приблизне уявлення про державну службу, зі 100 відсотків опитаних, 64% відповіли, що їх приваблює можливість службового і професійного росту, 40% висловились за можливість проявити свої здібності. За можливість здобути авторитет і репутацію висловились 34 відсотки. А що в нинішній державній службі молодих людей не приваблює? По-перше, невисока зарплата - 68 %, по-друге, достатньо велика відповідальність - 46 відсотків, по-третє, робота потребує високої дисципліни - 26 відсотків, по-четверте, потребує надто багато інтелектуальних та психологічних зусиль - 18 відсотків. Політику омолодження складу державних службовців наочно демонструє факт постійно низької, починаючи з 2002 року (на рівні 0,8 відсотка) без загальної чисельності питомої ваги працюючих, які досягли граничного віку в 2003 році.

Висновки

Мета магістерської роботи полягала у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад організації державної служби в Україні, дослідженню питань соціального захисту державних службовців, а також у пошуку оптимальних шляхів щодо покращення соціально-матеріального становища державних службовців.

Відповідно до вказаної мети були вирішені такі завдання:

· охарактеризовані теоретико-методологічні засади організації державної служби в Україні та розкрити поняття державного службовця;

· обґрунтована необхідність соціального захисту як основу діяльності державних службовців;

· проаналізовано Закон України "Про державну службу" щодо матеріально-соціального становища державних службовців;

· висвітлена політика держави у системі соціального захисту державних службовців;

· визначено основні фактори, які впливають на соціально-матеріальне становище державних службовців та розкрити шляхи їх підвищення.

· проаналізовано досвід розвинених країн світу у сфері соціального захисту державних службовців у ході сучасного реформування системи державного управління.

На нашу думку створення багатогранних умов для задоволення власних потреб державних службовців сприятиме комплексній самореалізації працівника на робочому місці, бажанню працювати на українську державу, підвищенню рівня свідомості, надасть можливість усвідомлено сприймати нову систему цінностей державних службовців, а також якісно, професійно і оперативно виконувати службові обов”язки.

Використовуючи статичний матеріал, численну паперову літературу ми вносимо такі конкретні пропозиції та побажання щодо удосконалення системи соціального захисту державних службовців в Україні, які можуть бути використані для покращення роботи державних службовців:

Необхідна кардинальна зміна основ роботи державної служби, яка має враховувати усі її форми, треба радикально змінити пріоритети розвитку державної служби в контексті її спрямування на потреби людини та громадянина, створити умови для наближення стандартів державної служби України до тих, що застосовуються у країнах - членах ЄС. Слід спрямувати зусилля для розбудови і оновлення державної служби, зокрема: прийняти новий Закон України "Про державну службу", розвинути вищий корпус державної служби, посилити управління персоналом в системі державної служби.

Слід створити кращі соціальні, економічно-правові умови для зростання доходів державних службовців та їх активності.

Створити державним службовцям умови для самостійного розв'язання проблем підвищення власного добробуту.

Запровадити відрахування внесків до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи для державних службовців, забезпечити її повноцінне функціонування.

Реформувати систему надання пільг, адресних соціальних допомог тощо.

Реформувати систему оплати праці, що має включати два аспекти: зовнішній та внутрішній.

перший пов'язаний із забезпеченням більшої конкурентної здатності заробітної плати державних службовців порівняно з приватним сектором. - другий передбачає забезпечення єдності в самій системі на основі дотримання принципу рівної оплати за рівну роботу.

Для забезпечення об'єктивності та прозорості в структурі заробітної плати державних службовців потрібно збільшити частку посадового окладу більше 80 відсотків.

На основі критеріїв віднесення посад державних службовців до відповідних категорій, слід мінімізувати міжвідомчі та територіальні розбіжності у рівні оплати за однакову роботу на однакових посадах.

Доцільно припинити практику використання економії коштів за рахунок вакантних місць на виплату премій. Система преміювання має бути пов'язаною з результатами роботи.

Враховуючи специфіку професійної діяльності державних службовців доцільно відмовитися від практики виплати надбавок за особливі умови проходження державної служби, особливий характер робіт та інтенсивність праці, натомість збільшивши розмір відповідних посадових окладів.

Змінити підхід до обчислення стажу державної служби з метою збільшення мотивації щодо вступу на державну службу молодих працівників та зменшення такої мотивації для працівників перед пенсійного віку.

Посилити мотивацію та стимулювання праці, заохочення службовців та підвищити гарантії їх соціальної захищеності, що є важливим кроком на шляху реформування системи державної служби.

Керівникам центральних органів виконавчої та законодавчої влади слід здійснити конкретні заходи, спрямовані на вдосконалення структури апарату управління

Встановити, починаючи з одного року, надбавку за вислугу років у відповідному розмірі, враховуючи досвід зарубіжних країн.

Спрямовувати зусилля на те, щоб соціальний захист забезпечував достатні гарантії від звільнення з незалежних від державного службовця причин, а також - дієвість фактору стримування керівника під час застосування „радикальних" підходів до вирішення кадрових питань.

Зробити систему оплати праці державних службовців в Україні прозорою для суспільства.

Запровадити страхування державних службовців від нещасних випадків, які сталися внаслідок проходження ними служби в державних органах.

Сформувати нову генерацію управлінців, що має грунтуватися на основі політики українського державотворення.

Забезпечити належні права і законні інтереси державних службовців, що є одним з найважливіших у діяльності управлінських кадрів усіх рангів.

Реалізація викладених нами вище пропозицій допоможе:

- подолати зневажливе ставлення громадян до державних службовців, державних органів управління та до держави в цілому;

- підняти престиж державної служби;

- підвищити активність державних службовців;

- удосконалити державну службу, як службу для задоволення потреб людини, громадянина та держави;

- зменшити плинність кадрів;

- залучити молодь до проходження служби в органах державного управління;

- зробити державну службу більш привабливою для всіх категорій працюючих громадян України;

- покращити якісний склад державних службовців та зберегти на службі висококваліфікованих, досвідчених, політично нейтральних та чесних працівників.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80с.

2. Закон України "Про державну службу" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №52. - С.490-491.

3. Закон України "Про державну службу" (проект в редакції від 10.04.2007) // http://portal. rada.gov.ua/

4. Закон України "Про боротьбу з корупцією" // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №44. - С.675-676.

5. Кодекс законів про працю України // Праця і зарплата. - 2001. - №23. - С.23 - 54.

6. Указ Президента України "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні // Урядовий кур'єр: Орієнтир. - 2000. - 19 квіт. - С.14-16.

7. Указ Президента України "Про Комплексну програму підготовки державних службовців // Урядовий кур'єр: Орієнтир. - 2000. - 6 груд. - С.6-7.

8. Указ Президента України "Про деякі питання впорядкування статусу державних службовців // Праця і зарплата. - 2001. - №23. - С.3-4.

9. Указ Президента України від 20 лютого 2006 року №140/2006 "Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні" // http://www.president.gov.ua/

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1992 року № 602 “Про медичне та матеріально-побутове обслуговування членів Кабінету Міністрів України у зв'язку з припиненням їх повноважень": Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 18 лютого 2000 року № 357 (357-2000-п) // http://www.kmu.gov.ua/control/

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 “Про надбавки за вислугу років для працівників органів державної виконавчої влади": Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 3 травня 1994 року № 283 (283-94-п) // http://www.kmu.gov.ua/control/

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 “Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток" // http://www.kmu.gov.ua/control/

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1994 року № 437 “Про посадові оклади працівників апарату органів законодавчої та державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим”: Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 12 квітня 1995 року № 272 (272-95-п); від 22 липня 1998 року № 1132 (1132-98-п); від 2 лютого 2000 року № 207 (207-2000-п) // http://www.kmu.gov.ua/control/

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 1995 року № 488 “Про деякі зміни щодо матеріального забезпечення працівників прокуратури, судів, податкової служби, органів державної виконавчої влади та інших органів”: Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 4 жовтня 1995 року № 783 (783-95-п); від 31 травня 1996 року 3 606 (606-96-п); 4 серпня 1997 року № 828 (828-97-п); від 2 березня 1998 року № 259 (259-98-п); від 2 лютого 2000 року № 207 (207-2000-п); Додатково див. Постанову КМ від 6 березня 1996 року № 297 (297-96-п); Про поширення чинності додатково див. Постанову КМ від 30 жовтня 1999 року № 2016 (2016-99-п) // http://www.kmu.gov.ua/control/

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва" // http://www.kmu.gov.ua/control/

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1997 року № 922 “Про відшкодування окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків”: Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 2 березня 1998 року № 244 (244-98-п) // http://www.kmu.gov.ua/control/

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. №199 "Про Положення про формування кадрового резерву для державної служби // Офіційний вісник України. - 2001. - №22. - С.1432-1433.

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. №876 № "Про Типове положення про кадрову службу органу виконавчої влади" // Офіційний вісник України. - 2001. - №29. - С.1410-1411.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. №953 "Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління // Офіційний вісник України. - 2001. - №32. - С.1477-1478.

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 643 "Про реалізацію статей 24 і 27 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" // http://www.kmu.gov.ua/control/

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2002 р. №124 "Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності органів державної виконавчої служби // Збірник Законодавства України. - 2002. - №35. - С.42-48

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" // http://www.kmu.gov.ua/control/

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 312 "Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" // http://www.kmu.gov.ua/control/

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2004 р. № 1215 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення" // http://www.kmu.gov.ua/control/

25. Роз'яснення Міністерства праці України від 21 квітня 1994 року № 06-1436 “Про порядок надання щорічної відпустки державним службовцям” // http://portal. rada.gov.ua/

26. Роз'яснення Міністерства праці України від 17 травня 1994 року № 05-1761 “Про порядок розрахунку середнього заробітку для оплати щорічної та додаткової оплачуваних відпусток, що надаються в календарних днях” // http://portal. rada.gov.ua/

27. Роз'яснення Міністерства праці України Міністерства фінансів України “Про збереження щорічних відпусток”: Роз'яснення Міністерства праці України від 24 травня 1994 року № 09-2355; Роз'яснення Міністерства фінансів України від 5 липня 1994 року № 13-472/134; Погоджено: з Міністерством України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС // http://portal. rada.gov.ua/

28. Роз'яснення та відповіді Міністерства праці України від 21 вересня 1995 року № 05-3209 "Щодо порядку надання матеріальної допомоги працівникам органів державної виконавчої влади" // http://portal. rada.gov.ua/

29. Роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 27 січня 1999 року № 13-294 “Про порядок надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки" // http://portal. rada.gov.ua/

30. Роз'яснення Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України Міністерства соціального захисту населення України Міністерства фінансів України “Про строки призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу” // http://portal. rada.gov.ua/

31. Багіра Г. Пенсійна реформа: основні аспекти // Рідна земля. - 2003. - 15 березн. - С.5.

32. Битяк Ю. Державна служба в Україні, її види // Вісник Академії правових наук. - 2000. - № 3 (22). - С.58-65.

33. Брегеда А.Ю. Соціальна політика // Брегеда А.Ю. Основи політології. - К., 2000. - С.173-191.

34. Бобровська О. Розвиток структури і змісту програм соціально-економічного розвитку муніципальних утворень // Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. - 2005. - №1. - С.388 - 395.

35. Воронько Л. Роль керівника у формуванні культури праці державних службовців: постановка проблеми // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.22 - 29.

36. Воронько Л. Формування високої культури праці державних службовців як фактор сучасного державотворення // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 1999. - С.107 - 111.

37. Гаращук В.М. Здобутки і недоліки у практиці застосування законодавства України про боротьбу з корупцією // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. Вип.2 (7) / Редкол.: Г.І. Мостовий (голов. ред.), В.В. Корженко (заст. голов. ред. ), О.М. Ястремська та ін. - Х., 2000. - С.70 - 75.

38. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред.В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. регіон. центр. - К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 1999. - 273 с.

39. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Відп. ред. Н.Р. Нижник; Кол. авт.: В.Б. Авер'янов, І.А. Грицяк, С.Д. Дубенко та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.

40. Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні: Наук. вид. / За заг. ред. Н.Р. Нижник, О.Д. Крупчан; Кол. авт.: С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко, Н.Г. Плахотнюк та ін.; Акад. прав. наук України; Київ. регіон. центр; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - К.: Вид. дім “Ін Юре”, 2002. - 95 с.

41. Державне управління: Словник-довідник / Уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О. Безносенко, І.М. Варзар та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України; Ін-т пробл. держ. упр. та місцевого самоврядування. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 228 с.

42. Державне управління: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. В.Б. Авер'янова; Кол. авт.: В.Б. Авер'янов, В.М. Шаповал, Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко та ін. - К.: Юрінком - Інтер, 1998. - 431 с.

43. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / За ред. В.М. Князєва; Кол. авт.: В.М. Князєв, І.Ф. Надольний, М.І. Мельник та ін. - К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. - 320 с.

44. Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління: Навч. посібник. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2000. - 270 с.

45. Дисциплінарна відповідальність державних службовців / За заг. ред.В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. Регіон. центр. - К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 1999. - С.222 - 229.

46. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні: Навч. посібник. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 168с.

47. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні / За заг. ред.Р.Н. Нижник. - К.: Ін Юре, 1999. - 240 с.

48. Дубенко С.Д., Мельниченко В.І., Плахотник Н.Г. Виконавча влада в Україні: Навч. Посіб. - К.: УАДУ, 2002. - 126 с.

49. Дубенко С. Правове регулювання поведінки державних службовців // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С.34 - 39.

50. Коваленко В.Л. Нові погляди на реформування державної служби України // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. І: Державна регіональна політика та місцеве самоврядування: Матеріали наук. - практ. конф., м. Київ, 30 трав. 2000 р. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.293 - 299.

51. Коваленко В.Л. Державна служба України: проблеми реформування // Економічні реформи сьогодні. - 2000. - № 32. - С.52-61.

52. Коваленко В.Л. Яким бути новому закону України “Про державну службу”: деякі питання теорії і практики законотворення // Право України. - 2000. - № 6. - С.85-90.

53. Кривцова В., Пахомова Т. Інверсія мислення державних службовців як історико-психологічна проблема // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Луговий (голов. ред. ) та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва. - К., 2000. - С.53 - 57.

54. Мельник М. Антикорупційна діяльність в органах державної влади та її наукове забезпечення // Право України. - 2000. - № 3. - С.67-71.

55. Мельник М. Влада і корупція в Україні: хто кого переборе? // Національна безпека і оборона. - УЦЕПД. - 2000. - № 5. - С.64-71.

56. Мельник О. Державний службовець: право на соціальний захист // Людина і влада. - 2000. - № 1-2. - С.17-21.

57. Миронова Н. Державна служба: мотиви вибору // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Луговий (голов. ред. ) та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва. - К., 2000. - С.89 - 92.

58. Молчанова Ю. Вимоги до особистості керівника в контексті розвитку системи державного управління // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІV / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.403 - 407.

59. Нечитайленко А.О. Адміністративно-правовий статус державних службовців в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. Вип.2 (7) / Редкол.: Г.І. Мостовий (голов. ред. ), В.В. Корженко (заст. голов. ред. ), О.М. Ястремська та ін. - Х., 2000. - С.80 - 85.

60. Оболенський О. Державна служба України: концептуальні аспекти розвитку // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С.6 - 16.

61. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку: Навч. посіб. / Кол. авт.: Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, Н.Г. Плахотнюк та ін; За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.; Івано-Франківськ: ЗАТ “Нічлава”, 2003. - 288 с.

62. Основні напрямки розвитку і удосконалення державної служби // Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. регіон. центр. - К., 1999. - С.23 - 36.

63. Падафет Ю.Г. Характеристика іміджу державного службовця // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. Вип.2 (4) (спец. вип.) / Редкол.: Г.І. Мостовий, В.В. Корженко, О.М. Ястремська та ін. - Х., 1999. - С.23 - 25.

64. Панасюк О.Т. та ін. Про зміст поняття "соціальний захист" // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - №12. - С.67-77.

65. Папієв М. Пріорітети соціальної політики // Урядовий кур'єр. - 2003. - 27 лютого. - С.15.

66. Патік В. Актуальні проблеми застосування державних соціальних стандартів та гарантій в Україні // Демографія та соціальна економіка. - 2004. - №1. - С.74-81.

67. Петришин О. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід // Вісник Академії правових наук. - 2000. - № 4. - С.116-128.

68. Петришин О. Державна служба як проблема теорії держави і права // Вісник Академії правових наук. - 2000. - № 1 (20). - С.21-34.

69. Петришин О. Поняття посадової особи державного апарату // Вісник Академії правових наук. - 2000. - № 2 (21). - С.37-45.

70. Пилипенко П. Юридична природа трудових відносин державних службовців // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред.В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.99 - 104.

71. Правове регулювання поведінки державних службовців: нові тенденції // Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. регіон. центр. - К., 1999. - С.155 - 180.

72. Приходченко Л. Роль етики у формуванні нової культури управління держслужбовців // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Луговий (голов. ред. ) та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва. - К., 2000. - С.247 - 252.

73. Приходченко Л. Технології іміджування як складова успіху управлінської діяльності держслужбовців // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.108 - 113.

74. Рачинський А. Організаційно-правові напрями реформування статусу державного службовця України // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. І: Державна регіональна політика та місцеве самоврядування: Матеріали наук. - практ. конф., м. Київ, 30 трав. 2000 р. / За заг. ред.В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.352 - 356.

75. Саламатов В. Проблема розуміння ефективності діяльності державних службовців // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Луговий (голов. ред. ) та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва. - К., 2000. - С.82 - 88.

76. Система правових актів про державну службу та правовий статус державних службовців // Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посібник. - Луцьк, 2000. - С.432-437.

77. Смагін І. Управлінська деонтологія в контексті реформування державного управління // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Луговий (голов. ред. ) та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва. - К., 2000. - С.179 - 184.

78. Степаненко М.Д. Проблема самоідентифікації державних службовців у громадському суспільстві // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. Вип.2 (4) (спец. вип.) / Редкол.: Г.І. Мостовий, В.В. Корженко, О.М. Ястремська та ін. - Х., 1999. - С.34 - 37.

79. Степанюк В. Соціальний захист державних службовців як фактор розвитку державної служби // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 1999. - С.152 - 154.

80. Стимулювання і оплата праці державних службовців: необхідність врахування зарубіжного досвіду // Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. регіон. центр. - К., 1999. - С.181 - 192.

81. Сурмін Ю. Моніторинг соціально-політичної ситуації: Питання методології та організації // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - №4. - С.20 - 29.

82. Сучасний стан і проблеми законодавчого забезпечення державної служби в Україні // Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова; Акад. правових наук України. Київ. регіон. центр. - К., 1999. - С.99 - 110.

83. Телеш Т. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.133 - 139.

84. Толстих Г. Шляхи забезпечення високоефективного державного управління // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.285 - 289.

85. Уткін Є. У пошуках ефективних підходів оновлення управлінської еліти // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.139 - 146.

86. Філліповський В. Економіко-правові питання розвитку державної служби і служби в органах місцевого самоврядування // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.146 - 151.

87. Філліповський В. Методологічні питання державної служби // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІ: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С.76 - 80.

88. Чумін Г. На шляху до нового етапу соціально-економічного захисту працівників // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Вип.2.Ч. ІІІ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К., 2000. - С.174 - 179.

89. http://portal. rada.gov.ua/ - Офіційний сайт Верховної Ради України

90. http://guds.gov.ua/control/uk/index - Офіційний сайт Головдержслужби України

91. http://www.kmu.gov.ua/control/ - Офіційний сайт Кабінету Міністрів України

92. http://www.president.gov.ua/ - офіційний сайт Президента України

Додатки

Додаток А

Загальна кількість державних службовців в Україні (2001-2006 рр.)

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Всього державних службовців в Україні, в т. ч. *:

208992

226 985

240 528

251 471

257 112

265703

Органи і установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, в т. ч**.:

1282

2209

2506

2550

2688

4401

Секретаріат Президента України

398

508

538

530

497

530

Апарат Верховної Ради України

881

942

958

1022

1051

1069

Секретаріат Кабінету Міністрів України

649

655

728

887

935

1046

Державні органи України

260

247

257

325

360

2286

Центральні органи виконавчої влади (всього), в т. ч.:

11535

12227

12940

13402

13871

12400

міністерства

6900

6988

7175

7429

8585

6673

урядові органи державного управління

1431

1522

1548

1526

2430

2817

державні комітети та прирівняні до них ЦОВВ

2596

3142

3218

2841

1777

1885

ЦОВВ зі спеціальним статусом

2039

2097

2547

3132

3509

3842

Територіальні органи міністерств, інших ЦОВВ

99644

110092

117 359

120145

124843

139019

Органи державної влади АР Крим (всього), в т. ч.:

93

134

135

157

146

370

Апарат міністерств та комітетів АР Крим

56

44

54

74

76

62

Секретаріат Верховної Ради АР Крим

153

160

177

162

161

118

Державні адміністрації (всього), в т. ч.:

64651

64716

65131

68626

68995

70226

обласні Київська і Севастопольська міські держадміністрації

18374

18521

18698

19152

18530

19081

районні державні адміністрації, в т. ч.:

46277

46195

46433

49474

50465

51145

Органи судової влади і прокуратури (крім атестованих працівників)

13622

18493

23313

27276

27202

22837

Корпорації, концерни, об'єднання та установи, посади керівних працівників та спеціалістів яких віднесені до посад державних службовців

161

116

94

54

34

289

Державні службовці в системі Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Адміністрації Держприкордонслужби

9 272

10 036

10 106

10 019

9 988

10574

Додаток Б

Кількість керівних працівників та спеціалістів, станом на 31.12.2006 року

Додаток В

Кількість керівних працівників та спеціалістів в органах місцевого самоврядування, станом на 31.12.2006 року

Додаток Г

Склад керівних працівників, станом на 31.12.2006 року

Загальна чисельність державних службовців

Чисельність керівних працівників

Стать

чоловіки

жінки

Державні службовці

Всього по Україні

265 703

66 775

24 729

42 046

Апарат ЦОВВ

12 400

3 306

1 643

1 663

Міністерства

6 673

1 759

847

912

Державні комітети

1 885

587

307

280

ЦОВВ зі спеціальним статусом

3 842

960

489

471

Місцеві державні адміністрації

70 256

24 639

10 556

14 083

Посадові особи місцевого самоврядування

Всього по Україні

95 641

38 182

15 595

22 587

Додаток Д

Склад спеціалістів, станом на 31.12.2006 року

Загальна чисельність державних службовців

Чисельність спеціалістів

Стать

чоловіки

жінки

Державні службовці

Всього по Україні

265 703

198 928

41 153

157 775

Апарат ЦОВВ

12 400

9 094

2 663

6 431

Міністерства

6 673

4 914

1 480

3 434

Державні комітети

1 885

1 298

380

918

Місцеві державні адміністрації

70 226

45 587

12 144

33 443

Посадові особи місцевого самоврядування

Всього по Україні

95 641

57 459

41 864

15 595

Додаток Е

Середньомісячна заробітна плата державних службовців, станом на 31.12.2006 р.

Середньооблікова

Фонд

Середньомісячна

кількість штатних

оплати праці штатних працівників

заробітна плата

працівників, осіб

тис. грн.

грн.

Всього

Державних

Всього

Державних

Всього

Державних

персоналу

службовців

персоналу

службовців

персоналу

службовців

Всього в Україні, в т. ч.: *

347895

242569

7452366,6

4715192,4

1785

1620

органи та установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (всього), в т. ч.: **

5245

4213

355189,0

228072,8

5643

4511

Секретаріат Президента України

510

510

34938,4

34938,4

5709

5709

Апарат Верховної Ради України

1396

1008

170796,4

52723,6

10196

4359

Секретаріат Кабінету Міністрів України

1310

963

79612,8

73786,4

5064

6385

Державні органи України

2578

2187

180767,0

161112,9

5843

6139

Центральні органи виконавчої влади (всього), в т. ч.:

12678

11528

460283,7

415165,7

3025

3001

міністерства

6248

6145

226971,8

225116,7

3027

3053

урядові органи державного управління

4431

2629

174599,3

96003,3

3284

3043

державні комітети та прирівняні до них ЦОВВ

2044

1811

65831,8

62339,4

2684

2869

ЦОВВ зі спеціальним статусом

4386

3572

167480,1

127709,6

3182

2979

Територіальні органи міністерств та інших ЦОВВ

198748

131002

3940503,4

2326348,1

1652

1480

Органи державної влади АР Крим (всього), в т. ч.:

916

367

25406,0

17531,2

2311

3981

Секретаріат Верховної Ради АР Крим

116

116

6270,2

6270,2

4504

4504

Апарат Ради Міністрів АР Крим

145

145

6750,7

6750,7

3880

3880

Державні адміністрації (всього), в т. ч.:

77375

67838

1170852,1

1093380,2

1261

1343

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

21086

18439

405306,6

379312,2

1602

1714

районні державні адміністрації

56289

49399

765545,5

714068,0

1133

1205

Органи судової влади і прокуратури (крім атестованих працівників)

44635

22081

1111136,7

354729,9

2074

1339

Корпорації, концерни, об'єднання та установи, посади керівних працівників та спеціалістів яких віднесені до посад державних службовців

823

293

21283,8

10959,4

2155

3117

Державні службовці в системі МО, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби

321941

10887

2814751

161277

729

1234

Додаток Ж

Середньомісячна заробітна плата посадових осіб місцевого самоврядування, станом на 31.12.2006 р. *

Назва області (регіону)

Середньомісячна заробітна плата, грн.

Обласних рад

Районних рад

Міських та у містах радах, у тому числі

Селищних та сільських рад

міст обласного значення

міст районного значення

Всього в Україні

3304,4

2176,7

1573,9

1721,3

1303,5

Автономна Республіка Крим

0

2201,0

1682,3

1834,3

1559,1

Вінницька

3880,5

2264,9

1825,8

1663,8

1213,9

Волинська

4077,3

2328,3

1548,9

1910,4

1308,8

Дніпропетровська

2208,5

1865,5

1580,5

1534,5

1209,4

Донецька

3235,2

2188,2

1485,8

1586,2

1328,8

Житомирська

2970,6

2098,4

1631,8

1763,3

1189,5

Закарпатська

2806,4

2081,0

1802,7

2152,0

1430,1

Запорізька

3669,9

1965,3

1514,3

1544,9

1228,4

Івано-Франківська

4996,1

2376,8

1706,0

1934,7

1455,7

Київська

4548,3

2232,7

1507,7

1679,3

1376,0

Кіровоградська

3751,5

2111,1

1460,8

1646,0

1196,0

Луганська

3610,1

2034,2

1602,9

1691,6

1312,4

Львівська

2964,2

1841,1

1439,2

1522,2

1328,0

Миколаївська

4176,6

2006,5

1335,2

1751,8

1259,8

Одеська

3659,0

2231,8

1526,0

1600,6

1250,7

Полтавська

3041,7

1946,1

1581,1

1668,7

1239,5

Рівненська

3718,7

2310,0

1576,2

1782,2

1232,5

Сумська

2867,0

1837,7

1312,1

1522,8

1086,8

Тернопільська

3075,9

1988,5

1648,5

1458,8

1132,4

Харківська

3524,1

2068,3

1697,8

2032,9

1360,9

Херсонська

2404,8

1976,7

1357,9

1438,6

1208,1

Хмельницька

2919,8

2010,6

1559,6

1962,2

1257,5

Черкаська

1493,3

1952,7

1618,3

2103,0

1288,1

Чернівецька

3774,4

2002,1

1868,0

1731,0

1366,3

Чернігівська

2803,6

2279,3

1478,7

1587,7

1209,3

м. Київ

3707,2

4160,3

0,0

0

0

м. Севастополь

2028,4

2410,9

0,0

1649,4

1864,4

виходячи з фонду оплати праці штатних працівників

Рис.1 Наслідки низького рівня соціального захисту державних службовців

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика нормативно-правового регулювання діяльності державної служби. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Проходження державної служби в державних органах та їх апараті. Етапи та шляхи реформування державної служби.

    курсовая работа [33,6 K], добавлен 16.09.2010

  • Реалізація єдиної державної податкової політики. Державна податкова адміністрація України. Функції Державної податкової служби. Права податкової служби. Посадові особи органів Державної податкової служби України, їх завдання, функції та спеціальні звання.

    контрольная работа [77,6 K], добавлен 19.09.2013

  • Характеристика державних службовців Франції: функціонери, сезонні робочі. Аналіз єдиної централізованої державної служби Китаю. Розгляд принципів реформування державної служби в більшості країн: рентабельність управління, орієнтація на кінцевий результат.

    презентация [440,9 K], добавлен 31.03.2013

  • Державна виконавча служба як спеціальний орган здійснення виконавчого провадження. Правові та організаційні засади побудови і діяльності державної виконавчої служби в Україні. Повноваження державної виконавчої служби у процесі вчинення виконавчих дій.

    дипломная работа [240,9 K], добавлен 13.11.2015

  • Основні завдання адміністративної реформи. Функції державної служби, удосконалення її правового регулювання. Формування системи управління персоналом та професійний розвиток державних службовців. Боротьба з корупцією як стратегічне завдання влади.

    реферат [49,1 K], добавлен 06.05.2014

  • Основні конституційні положення, які розкривають соціальний характер державної служби. Соціальний характер державної служби. Якості: політичними, професійними, моральні, фізичні, комунікабельні. Соціальний характер державної служби.

    реферат [13,7 K], добавлен 12.04.2007

  • Роль державної служби у створенні механізму реалізації конституційних прав і свобод громадян. Принцип професіоналізму і компетентності державних службовців, його характерні ознаки, передумови професіоналізації. Вимоги до політичного нейтралітету.

    контрольная работа [23,6 K], добавлен 12.06.2010

  • Поняття, принципи та функції атестації державних службовців. Досвід її проведення в країнах Європейського Союзу, США і Канаді. Атестація держслужбовців Східних країн (Китаю та Японії). Удосконалення її механізму в умовах реформування державної служби.

    курсовая работа [49,2 K], добавлен 24.03.2015

  • Види держслужби. Загальна класифікація видів державної служби. Необхідність чіткого розмежування видів державної служби. Основні відмінності видів державної служби. Особливості мілітаризованої державної служби. Особливості цивільної державної служби.

    контрольная работа [34,5 K], добавлен 20.05.2008

  • Мета і принципи державної кадрової політики в Україні. Основні підходи до реформування державної служби в Україні. Формування кадрового резерву органів виконавчої влади. Роль Молодіжної адміністрації Івано-Франківської області у формуванні молодих кадрів.

    дипломная работа [532,4 K], добавлен 20.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.