Правові засади надання митними органами платних послуг

Прийняття-передання оформлюється актом про прийняття-передання транспортних засобів з товаром і документів на них групами охорони й супроводження підрозділів митної варти у двох примірниках. [18]

Проект Митного кодексу України не визначає такого заходу гарантування доставки товарів до митниці призначення як охорона і супроводження товарів митними органами. Так, ст. 306 визначається, що способами забезпечення сплати митних платежів є

1) фінансові гарантії;

2) гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;

3) гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А. Т. А.

2.5 Статус митного брокера та митного перевізника

Як вже зазначалося раніше, під митними послугами розуміються не тільки адміністративні послуги митних органів, але й послуги з професійного митного посередництва, тобто підприємницька діяльність митних брокерів та митних перевізників.

Поряд із основними учасниками митної справи - митними органами і фізичними та юридичними особами, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, існують та успішно провадять свою діяльність у цій галузі значна категорія суб'єктів, які безпосередньо не беруть участі у переміщенні товарів через митний кордон України, а надають при цьому різноманітні посередницькі послуги: митні брокери та митні перевізники.

Митним брокером, згідно зі ст. 176 Митного кодексу України, може бути підприємство-резидент або його окремий підрозділ, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Законодавець визначає, що митим брокером може бути виключно підприємство-резидент. Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство як організаційна форма господарювання - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. [4] Слід зазначити, що митний брокер, для забезпечення своєї підприємницької діяльності, повинен мати електронно-обчислювальну, копіювальну техніку й відповідне програмне забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних цим суб'єктом, з програмними продуктами та засобами автоматичної обробки інформації, що використовуються митними органами України.

Поняття резидента визначається у п. 36 ст. 1 Митного кодексу України, як юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території.

Відповідно до вимог п.35 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає посередницька діяльність митного брокера. [9]

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» Держмитслужба здійснює ліцензування посередницької діяльності митного брокера. [12]

У ст. 182 чинного Митного кодексу України митний перевізника визначається, як підприємство, що здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 61 МК України, і має ліцензію на право здійснення такої діяльності.

Також поняття митного перевізника визначається у Наказі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та ДМСУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника» від 25.03.2004 р. № 34/212, як суб'єкт господарської діяльності, який здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому передбачених законодавством заходів забезпечення доставки товарів у митний орган і має відповідну ліцензію, видану Державною митною службою України, а також у Наказі ДМСУ «Про затвердження порядку видачі ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника» від 5 березня 2004 року № 172: митний перевізник - це підприємство-резидент України, яке здійсню перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 61 МК України заходів гарантування доставки товарів (вантажів) у митницю призначення та має відповідну ліцензію. [27, 71-72]

Ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника видаються Держмитслужбою України зареєстрованим на території України суб'єктам господарської діяльності всіх форм власності незалежно від місця державної реєстрації.

Отже, проаналізувавши поняття та види митних послуг, можна зробити наступні висновки:

- під митним послугами в галузі митної справи є результат публічно-владної діяльності посадових осіб митних органів, яка полягає у виконанні на безоплатній або оплатній основі визначених у нормативно-правових актах митних процедур щодо громадян, які переміщують товари та інші предмети через митний кордон України, шляхом створення необхідних юридичних умов для забезпечення реалізації громадянами своїх суб'єктивних прав, а також надання послуг митними посередниками;

- серед платних митних послуг варто виділити наступні: діяльність митного брокера та митного перевізника, консультування з питань митної справи, охорона і супроводження товарів митними органами.

Розділ 3. Проблемні питання надання платних послуг митними органами

3.1 Позитивний досвід іноземних держав щодо надання митними органами платних послуг

Сучасні тенденції функціонування світового співтовариства ставлять перед Україною ряд нових завдань, які потребують, в більшості випадків, перегляду ролі тих чи інших інститутів в соціальному, економічному, правовому житті суспільства. Саме тому вивчення позитивного досвіду зарубіжних країн та міжнародного законодавства з питання надання митними органами платних послуг є важливим в аспекті удосконалення національного законодавства. Треба зазначити, що наукові дослідження з даної тематики майже відсутні на сьогодні.

Згідно з Главою 9 Загального додатку Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, інформація, яка надається митними органами, може бути загального характеру або з конкретних питань. Митна служба забезпечує вільний доступ будь-якої зацікавленої особи до всієї інформації загального характеру, що стосується митного законодавства. За запитом зацікавленої особи митна служба в стислі строки надає максимально точну інформацію на конкретні питання, поставлені даною особою, що стосуються митного законодавства. Щодо плати за такі послуги Конвенція не надає чіткої відповіді, але у стандартному правилі 9.7 зазначає, що у разі неможливості безоплатного давання інформації митною службою збір обмежується приблизною вартістю здійснених послуг з інформування. [1]

Відповідно до Розділу 1 Глави 2 Митного кодексу Митного союзу Білорусії, Казахстану та Російської Федерації «Інформування та консультування» інформування проводиться шляхом опублікування актів митного законодавства і офіційних друкованих ви данях, а також шляхом доведення інформації про них по радіо та телебаченню, з використанням інформаційних технологій, а також за допомого інших засобів зв'язку.

Митні органи консультують зацікавлених осіб з питань, що стосуються митного законодавства Митного союзу, та з інших питань, які входять до компетенції митних органів. Консультування митними органами здійснюється в усній та письмовій формах безоплатно. [6]

Відповідно до Розділу 3 ст. ст. 11-12 Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92, що засновує Митний кодекс співтовариства, кожна особа може запросити інформації у митних органів стосовно застосування митного законодавства. Така інформація надається особі безоплатно. Разом з тим, якщо у митних органів виникають затрати, пов'язані з проведенням аналізу чи експертизи товарів чи їх відсилки відправнику, заявнику може бути пред'явлений відповідний рахунок. [5]

Варто також звернути увагу на регулювання посередницької діяльності за кордоном. Так, у США у зв'язку з певною відмінністю у законодавстві різних штатів, для роботи у кожному окремому штаті вимагається окрема ліцензія від імені властей даного штату. За таку ліцензію стягується плата на користь адміністрації штату. Крім того, митний посередник повинен мати засвідченні повноваження від клієнта, якого він представляє. [27, 67]

У Митному кодексі ЄС передбачено, що посередник в митній сфері має бути брокером, який виконує свої функції на постійній основі та має адресу на території ЄС. Отже, у ЄС професійне представництво у митній сфері здійснюють митні брокери, до яких встановлюються певні вимоги для провадження такої діяльності. [5]

Відповідно до п. 19 ст. 4 Митного кодексу Митного союзу Білорусії, Казахстану та Російської Федерації, перевізником є особа, що здійснює переміщення товарів і (або) пасажирів через митний кордон і (або) переміщення товарів, що знаходяться під митним контролем в межах митної території Митного союзу, чи є відповідальним за використання транспортних засобів. Також Глава 3 «Взаємовідносини митних органів з учасниками зовнішньоекономічної діяльності та особами, що здійснюють діяльність в сфері митної справи» визначає поняття митного представника, як юридичної особи-члена Митного союзу, що відповідає визначеним Кодексом умовам (наявність в штаті не менш ніж 2 осіб, наявність договору страхування ризику цивільної відповідальності,наявність грошового забезпечення сплати мит та податків не менше як 1 млн. євро тощо). [6]

3.2 Шляхи вдосконалення законодавства, що регламентує надання митними органами платних послуг

Варто також звернути увагу на недоліки правового регулювання надання платних послуг митними органами та на можливі шляхи їх усунення.

Ч. 1 ст. 32 Митного кодексу України визначає, що митні органи, спеціалізовані митні установи та організації можуть надавати заінтересованим особам, у тому числі на платній основі, консультації з питань митної справи, а також тексти опублікованих нормативно-правових актів із зазначених питань.

На нашу думку, дані послуги повинні надаватися виключно на безоплатній основі. Якщо особа бажає знайти певну інформацію, то орган влади зобов'язаний безоплатно вказати, де із цією інформацією можна ознайомитись, наприклад, повідомити особі джерела офіційного оприлюднення акта. При цьому якщо особа не знає, який саме акт вона шукає, але називає проблему, яка вимагає розв'язання, то всі органи влади, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (за умови подання заяви (клопотання)) [8] та Закону України «Про інформацію» [7], повинні відреагувати на таке звернення без стягнення будь-якої плати. Крім того, відповідно до ч. 2,3 ст. 34 Конституції України кожній особі гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

На нашу думку, також важливо закріпити повноваження надання консультування з питань митної справи у нормативно-правових акта, які визначаються статус Державної митної служби України, а саме в ст. 11 Митного кодексу України, п. 4 Указу Президента України «Про Положення про Державну митну службу України» від 12.05.2011 № 582/2011.

Необхідно також звернути увагу на проблему правового статусу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи. Його статус визначений Наказом ДМСУ № 220 від 29.03.2004 Про затвердження Положення про Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи. [10] Відповідно до даного нормативно-правового акту, центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи є регіональною митницею з питань лабораторних досліджень та експертиз, входить до системи митних органів України й в установленому порядку здійснює митну справу. Управління здійснює експертно-дослідну, класифікаційну та науково-методичну діяльність з покладених на нього завдань у митних цілях. Отже, фактично здійснюючи експертну діяльність ЦМУЛДЕР не має статусу експертної установи. Отже, враховуючи положення про те, що витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків, понесені митними органами та митними лабораторіями, не відшкодовуються особою, що має повноваження щодо таких товарів, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з ініціативи цієї особи, митні органи зобов'язані здійснювати експертизу товарів за кошти державного бюджету в установах, які мають статус експертних.

Нормативна-правова база щодо забезпечення надання митними органами адміністративних послуг, а також митних послуг з митного представництва на сьогодні є недосконалою та потребує негайного вирішення проблемних питань та усунення колізій в цій сфері.

Для покращення нормативно-правового регулювання надання митними органами платних послуг необхідно залучати до національного законодавства позитивний міжнародний досвід та досвід зарубіжних країн.

Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що платними послугами в сфера митної справи є передбачена законом діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що здійснюється за ініціативи фізичних та юридичних осіб, спрямована на реалізацію прав, свобод та законних інтересів у сфері митної діяльності, а також підприємницька діяльність митних посередників.

Таким чином, ураховуючи відсутність нормативного закріплення завдань, функцій, повноважень Державної митної служби України щодо надання адміністративних послуг, переліку цих послуг, відповідальності за ненадання чи неналежне надання тощо, зокрема, в чинному Митному кодексі України, який є законодавчою базою організації митної справи в державі, необхідно, враховуючи міжнародний досвід з питань надання платних митних послуг:

- передбачити нормативно-визначений перелік платних адміністративних послуг, які вповноважені надавати митні органи;

- закріпити повноваження надання консультування з питань митної справи;

- державне регулювання надання митними органами платних послуг повинно здійснюватися шляхом: нормативно-правового регулювання діяльності суб'єктів, що надають послуги в галузі митної справи; контролю за діяльністю підприємств, що надають митні послуги; застосування передбачених законодавством та нормативно-правовими актами заходів впливу; проведення інших заходів щодо державного регулювання ринку митних послуг.

- передбачення послуг з консультування та надання текстів опублікованих нормативно-правових актів з митної справи як безоплатну митну послугу;

- надання Центральному митному управлінню лабораторних досліджень та експертної роботи статусу експертної установи.

Список літератури

1. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tsouz.ru/Docs/kodeks/Pages/IntConvText.aspx

2. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

3. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-ІV. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92-15

4. Господарський кодекс Українивід 16.01.2003 № 436-IV. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15

5. Регламент Ради (ЄЕС) N 2913/92, що засновує Митний кодекс співтовариства від 12.10.1992 № 2913/92. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_742

6. Митний кодекс Митного союзу (з доповненням). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tsouz.ru/Docs/Kodeks3/Pages/default.aspx

7. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

8. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80

9. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2012 № 1775-ІІІ. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1775-14

10. Про затвердження Положення про Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи: Наказ ДМСУ від 29.03.2004 № 220. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1025.7495.0

11. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1202. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kodeksy.com.ua/norm_akt/source-%D0%9A%D0%9C%D0%A3/type-%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0/1202-23.11.2011.htm

12. Про затвердження переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-2000-%D0%BF

13. Про затвердження Переліку безоплатних адміністративних послуг, які надаються митними органами України, та стандартів їх надання: Наказ ДМСУ від 29.12.2011 № 1102.- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MN015263.html

14. Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України: Указ Президента України від 24.10.2003 № 1209/2003 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1209/2003

15. Деякі питання надання платних адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 № 33. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/33-2011-%D0%BF

16. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 № 90-р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/90-2006-%D1%80

17. Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1862. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1862-2002-%D0%BF

18. Про затвердження Інструкції про організацію та порядок охорони й супроводження товарів підрозділами митної варти Державної митної служби України: Наказ ДМСУ від 20.08.2003 № 565. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0746-03

19. Проект Митного кодексу України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tax.38044.org/UA/4719

20. Щодо надання методичних рекомендацій: Лист ДМСУ від 19.03.2012 № 19/1-10.2/1572-ЕП. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nau.ua/index.php?page=hotline&file=397716-19032012-0.htm

21. Адміністративна реформа для людини: наук-практ. Нарис/І.Б. Коліушко, В.Б, Авер'янов, В.П. Тимощук, Р.О. Куйбіда, І.П. Голосніченко. - К.: Факт, 2001. - 72 с.

22. Бондаренко І.О. Організаційно-правові основи надання послуг в галузі митної справи: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] /Нац. акад. держ. податк. служби України. -- Ірпінь, 2006. -- 19 с. -- укp. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/_scripts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]

23. Буличева Н.А., Пивовар Ю. І. Розвиток інституту адміністративних послуг як передумова побудови сервісної держави//Митна справа. - 2011. - №. - С. 162-167

24. Вінников О. Реформі адміністративних послуг - бути! - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=5564

25. Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь, ВТФ «Перун», 2003. - 1440 с.

26. Венедіктова І.В. Юридична природа публічних послуг / І. В. Венедіктова [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VKhNU/Pravo/2009_841/18.pdf

27. Гіжевський В.Г., Світлак І.І., Скірський І.В. Митне право України: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2008. - 204 с.

28. Гончарук Н., Прокопенко Л. Організаційно-правові аспекти надання адміністративних послуг в Україні//Публічне управління. - 2011.- № 2. - С. 26-32

29. Гурковський М.П. Реєстраційна діяльність публічної адміністрації: організаційно-правовий аспект: автореф. дис.... канд. юрид. наук : 12.00.07 [Електронний ресурс] /Львів. держ. ун-т внутр. справ. -- Л., 2010. -- 16 с. -- укp. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/_scripts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]

30. Давиденко Л.М. Забезпечення прав і свобод громадян при здійсненні митних процедур (організаційно-правові аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] /Нац. ун-т держ. податк. служби України. -- Ірпінь, 2007. -- 20 с. -- укp.. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/_scripts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]

31. Демський Е.Ф. Адміністративні послуги та їх юридична природа//Юридична наука. - 2011. - № 1. - 79-86

32. Ільницька Ю.М. Щодо питання про поняття адміністративних послуг. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_2/PB-2/PB-2_36.pdf

33. Ославський М.І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 216 с.

34. Писаренко Г.М. Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / Г.М. Писаренко; Одес. нац. юрид. акад. -- О., 2006. -- 20 с. -- укp. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/_scripts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]

35. Приймаченко Д.В. Адміністративні послуги, що надають митні органи: стан і перспективи. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_pravo/2010_2/Pryim_ko.htm

36. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток / за заг. ред. А.В. Толстоухова, Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук. - Д.: Монолит, 2010. - 400 с.

37. Стрельченко О.Г. Адміністративнох-правове підґрунтя наданя адміністративних послуг в Україні//Митна справа. - 2011. - № 2. - С. 45-50

38. http://www.ambu.org.ua/node/1680

Размещено на Allbest.ru