Програмно-цільовий підхід до удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою (на прикладі м. Чернігова)
Умови та засоби реалізації основних принципів і завдань благоустрою міст. Особливості використання програмно-цільового підходу в сучасному управлінні розвитком територій. Аналіз діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення благоустрою.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2014 |
| Размер файла | 983,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Проте, залишається на даний час відкритим питання недостатньої ефективності дій органів і служб, на які покладені обов'язки домагатися від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян безумовного дотримання встановлених у місті правил благоустрою. Безперечним свідоцтвом цьому є наявний незадовільний санітарний стан вулиць, зелених зон, парків, скверів та внутрішньо домових територій міста. Це підтверджується і результатами проведеного опитування серед мешканців м. Чернігова, які будуть наведені нижче.
Як зазначалося вище, функції забезпечення реалізації програм у сфері благоустрою міста, виконання капітальних та поточних робіт з ремонту та підтримки об'єктів благоустрою, здійснення санітарного прибирання, інших видів робіт розподілено між декількома структурними підрозділами органів місцевого самоврядування та комунальними підприємствами міської ради.
На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова на 2012-2014 роки з метою поліпшення обслуговування населення і заохочення потреб споживачів, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №364 від 27 грудня 2012 року було проведено перерозподіл житлового фонду між чотирма комунальними підприємствами, замість 6 існуючих.
Питання поточного та капітального ремонту доріг, інших об'єктів благоустрою, що вносяться до річного Титульного списку, озеленення міста, санітарного прибирання вулиць, зелених зон та інших місць загального користування відносяться до сфери повноважень управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.
Санітарний стан міста Чернігова підтримують спеціалізовані комунальні підприємства міської ради: “АТП-2528”, „Зеленбуд”, комунальне шляхо-будівельне підприємство та житлово-експлуатаційні організації міста.
Здійснення робіт з благоустрою прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, а також з утримання самих будинків забезпечують комунальні підприємства міської ради “ЖЕК-10”, “ЖЕК-13”, “Деснянське” та “Новозаводське”.
Контроль за благоустроєм міста, станом зелених насаджень, доріг загальноміського значення, а також вуличної мережі приватного сектору забудови, санітарним станом території здійснюють районні у місті ради.
Фінансування діяльності з благоустрою міста та районів у місті здійснюється у межах кошторисних призначень, виходячи з аналізу витрат на благоустрій у попередні періоди, Титульного списку об'єктів благоустрою, визначених потреб у бюджетних коштах на виконання затверджених міською радою програм та планів заходів щодо покращання стану благоустрою, санітарного стану території районів на поточний рік.
Порівняльну динаміку фінансування сфери благоустрою м. Чернігова в розрізі ви датків з міського та районного у місті бюджетів представлено у додатку Б.
Фактично, протягом 2005-2008 років видатки на благоустрій міста майже не зростали. Проте у 2011 та 2012 роках зазначені видатки почали збільшуватись в цілому по місту і різко скоротились по Новозаводському району. Причиною цьому стало рішення Чернігівської міської ради від 31 січня 2011 року “Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 19 червня 2002 року “Про визначення повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи” (3 сесія 4 (24) скликання) зі змінами та доповненнями (15 сесія 4 скликання, 23 сесія 5 скликання, 44 сесія 5 скликання, 45 сесія 5 скликання)”. Зі скороченням повноважень районної у місті ради у сфері благоустрою, зменшенням на 30% сум дотацій до районного у місті бюджету, зменшились і асигнування на ці види робіт.
На сьогодні видатки на благоустрій становлять 40-50% фактичної потреби.
В результаті недофінансування обсяги прибирання вулиць та тротуарів міста скоротились до 76% їх площ, періодичність прибирання не витримується, більшість транспортних засобів для механізованого прибирання та очистки відпрацювали технічний ресурс і потребують заміни.
Структура видатків на благоустрій Новозаводського району у м. Чернігові із загального та спеціального фондів бюджету представлена на рис. 2.4 [27-31].
Рисунок 2.4.- Структура видатків на благоустрій районного у місті бюджету Новозаводського району у м. Чернігові за 2009-2012 роки
Як свідчать представлені дані, у 2009-2010 роках видатки на благоустрій фінансувалися із тільки із загального фонду бюджету району. У 2011 році із загального фонду бюджету Новозаводського району фінансувалося 88% видатків на благоустрій (відповідно 12% видатків фінансувалися із спеціального фонду), а у 2012 році 61% видатків фінансувалися із загального фонду бюджету району і 39% зі спеціального.
Перейдемо до аналізу витрат на благоустрій по м. Чернігову (рис. 2.5).
Рисунок 2.5 - Динаміка витрат на фінансування благоустрою з бюджету м. Чернігова за 2009-2012 роки
Як свідчать представлені дані, у 2009 році обсяг видатків на благоустрій по м. Чернігову становить 7,3 млн. грн. У 2010 році видатки збільшуються на 16% і становлять 8,6 млн. грн., а у 2011 році збільшуються втричі в порівнянні з 2010 роком і становлять вже 24,16 млн. грн. Тенденція до суттєвого зростання видатків на благоустрій (майже на 33%) зберігається і у 2012 році - 32,1 млн. грн.
Структура фінансування видатків на благоустрій із загального та спеціального фондів бюджету м. Чернігова у 2009-2012 роках представлена на рис. 2.6.
Як свідчать представлені дані, у структурі фінансування благоустрою м. Чернігова видатки у 2009-2010 роках на 100% здійснювалося за рахунок загального фонду бюджету міста. У 2011 році із загального фонду бюджету міста фінансувалося 98,3% видатків на благоустрій (відповідно 1,7% видатків фінансувалися із спеціального фонду), а у 2012 році 97,3% видатків фінансувалися із загального фонду міського бюджету і 2,7% зі спеціального.
Рисунок 2.6 - Структура фінансування видатків на благоустрій із загального та спеціального фондів бюджету м. Чернігова у 2009-2012 роках
Загалом, структуру видатків міського бюджету на благоустрій за 2012 рік можна представити наступним чином (рис.2.7).
Рисунок 2.7- Структуравидатків міського бюджету на благоустрій за 2012 рік
Як видно з наведеної діаграми, найбільшу питому вагу у витратах Чернігівського міського бюджету на благоустрій (65%) складають такі види робіт як: чищення доріг і замітання вулиць (включаючи зимове прибирання), поточний ремонт і утримання об'єктів благоустрою, прибирання зелених зон, парків, скверів міста.
Протягом 2009 - 2012 років знесено та проведено обрізку 1970 дерев і висаджено більше 3000 тисяч. В той же час, близько 10% звернень громадян з цих питань залишається невиконаним через брак коштів.
Видатки на реалізацію Програми освітлення міста у 2009 році було профінансовано лише на 48% від запланованого. У 2012 році на покращення освітлення міста передбачалось 686 тис. грн., що на третину менше ніж у 2011 році (910 тис. грн.) і майже удвічі менше суми, запланованої на 2009 рік - 1120 тис. грн. Тому у минулому році вдалося виконати роботи лише з реконструкції зовнішнього освітлення Центрального парку культури і відпочинку, мережі зовнішнього освітлення вул. Одинцова та шаф управління мережами, в той час як у 2009 році, за ті ж кошти, проведено відновлення мереж зовнішнього освітлення трьох вулиць: Бєлова, Толстого та Незалежності.
Щороку, тільки в Новозаводському районі з несанкціонованих сміттєзвалищ вивозиться близько 530 м3 твердого сміття, не включаючи того, що збирається під час проведення весіннього та осіннього Дня довкілля. Взагалі по місту, протягом лише 2012 року вивезено та захоронено на полігоні понад 123 тис. тон твердих побутових відходів.
В межах кошторисних призначень, на договірній основі з комунальним шляхо-будівельним підприємством міської ради, Новозаводською районною у м. Чернігові радою щороку проводиться планування автогрейдером земляного полотна близько 20 з 175 вулиць сектору приватної забудови району, які не мають твердого покриття (більше 55 тис. м2) та поточний ремонт 500-600 м2 вулиць з пісчано-щебневою сумішшю (2-3 вулиці на рік).
За замовленням управління житлово-комунального господарства міської ради, щорічно, після осінньо-зимового періоду, на 100-110 центральних вулицях проводиться поточний ремонт їх проїжджої частини. Лише у 2012 році відновлено 27 тис. м2 асфальтового покриття. Проте, з року в рік, а особливо у 2013 році, стан доріг погіршується, а тому “ямочний ремонт” потребує все більше асигнувань.
Саме ці напрямки роботи вимагають від органів місцевого самоврядування м. Чернігова акумуляції переважної частини як матеріально-фінансових так і людських ресурсів, проте ефективність дій, що вживаються посадовцями та працівниками комунальних служб залишається вкрай низькою, про що свідчить наведений далі аналіз громадської думки мешканців м. Чернігова.
Означена диспропорція у витратах і отриманому результаті свідчить про гостру необхідність вжиття невідкладних заходів з реформування системи діяльності органів місцевого самоврядування в сфері благоустрою з використанням програмно-цільового підходу.
2.3 Громадська думка, як критерій ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у вирішенні питань благоустрою м. Чернігова
Представимо характеристику громадської думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування щодо благоустрою міста. В ході дослідження була виявлена думка громадських експертів стосовно:
- якості послуг благоустрою, які надають житлові підприємства, та фінансовихможливостей населення оплачувати їх за існуючими тарифами;
- роботи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб зіскаргами і зверненнями громадян на незадовільну якість послуг благоустрою міста, житлово-комунальних послуг та високі тарифи;
- можливостей населення, громадських структур впливати на роботу комунальних служб, ЖЕКів та інших підприємств, які надають послуги благоустрою та житлово-комунальні послуги;
- можливостей громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, ЖЕКів та підприємств, що надають послуги благоустрою та житлово-комунальні послуги.
Опитування проводилося серед населення міста, працівників ЖКС та підприємств сфери благоустрою м. Чернігова, а також серед працівників системи місцевого самоврядування, які безпосередньо займаються питаннями надання житлово-комунальних послуг.
Результати опитування громадськості по основних питаннях виглядають наступним чином.
За даними опитування, повністю і значною мірою задоволені якістю організації благоустрою в цілому усього біля третини або 29,7% опитаних, в тойчас, як задоволені незначною мірою і зовсім не задоволені станом справ у цій сфері 70,3%.
Позитивні і негативні оцінки за видами комунальних послуг відображені на рис 2.8.
Рисунок 2.8. - Оцінка якості комунальних послуг мешканцями міста
Найкращу оцінку в групі комунальних послуг мешканці міста дали газопостачанню та електропостачанню.
Найбільше поліпшилася, відносно попередніх років, оцінка якості послуг з вивезення сміття: оцінку «добре» у 2012 році поставили 75,1% респондентів, а 2010 року -- 62,3%. Збільшення невдоволення мешканців роботою комунальних підприємств Чернігова з утримання прибудинкових територій свідчить про недостатню ефективність їх діяльніості та гостру необхідність реформування цієї сфери.
Головним способом поліпшення ситуації з наданням комунальних послуг респонденти вважають посилення контролю за діяльністю ЖЕКів (41,4% відповідей). Тим часом три роки тому більшість опитаних вказували на потребу розвивати конкуренцію на ринку комунальних послуг. Частка тих, хто прихильно ставиться до створення об'єднань співвласників, залишилася незмінною (9-10%). Значна ж частка, як і раніше, не змогла відповісти на це запитання (рис. 2.9). На думку експертів, мешканці міста справді досить пасивно реагують на пропозиції створювати об'єднання співвласників і не висловлюють бажання брати участь в управлінні власними будинками
Рисунок 2.9. - Бачення шляхів покращення якості комунальних послуг мешканцями міста
Стан доріг залишається однією з найбільших міських проблем. Поганими визначили дороги 69,4% опитаних, а добрими -- 9,5% (рис. 2.10.). За роки ситуація майже не поліпшилася, а погодні умови у зимовий період 2012-2012 р.р. зробили її вкрай критичною.
Рисунок 2.10. - Оцінка стану доріг мешканцями міста
Головним недоліком, що характеризує погану якість доріг, є, як і раніше, надто велика кількість вибоїн (рис. 2.11). Не змінилися думки респондентів і щодо важливості проблеми покриття тротуарів. За три роки відчутно підвищилися вимоги чернігівців до таких характеристик доріг, як наявність дорожнього покриття, тротуарів та переходів. Окрім того, мешканці скаржаться на те, що дороги в місті занадто вузькі і не витримують дедалі більшого транспортного навантаження. Таку думку підтверджують також експерти.
Рисунок 2.11. - Пріоритетність проблем з облаштуванням доріг за оцінкою мешканців міста
Загальний вигляд свого міста мешканці Чернігова оцінили досить критично. Як брудне місто охарактеризували 46% опитаних (проти 34,2% у 2010 році) (рис. 2.12). Головні причини забрудненості, як і раніше,респонденти вбачають у браку санкцій до людей, які залишають після себе сміття (72,7% відповідей), недостатній кількості урн для сміття (58%) та поганому виконанні обов'язків відповідальною стороною (35,1%).
Рисунок 2.12. - Загальна оцінка чистоти міста його мешканцями
З огляду на головні причини забрудненості міста опитані вважають, що насамперед потрібно підвищувати загальну культуру мешканців. Тому, на думку респондентів, для підтримання чистоти в місті органи місцевого самоврядування мають передусім присвячувати більше уваги виховній^роботі з молоддю та дітьми щодо підтримання чистоти. Крім того, як дієвий захід чернігівці визначають застосування відповідних санкцій за засмічення вулиць та посилення контролю правоохоронних органів за підтриманням чистоти (рис. 2.13).
Що ж до самих респондентів, то вони здебільшого виявляють готовність діяти пасивно, тобто не смітити і підтримувати чистоту (84,4% відповідей), привчати до цього своїх дітей чи онуків (44,8%), дбати про чистоту на власній території: викидати сміття в поліетиленових пакетах у спеціально призначені місця (46,2%) і власноручно прибирати територію, прилеглу до своїх помешкань (27,5%). Лише 3,9% опитаних висловили згоду брати участь у добровільних громадських заходах з прибирання міста (рис. 2.14).
Рисунок 2.13. - Пріоритетні напрямки діяльності щодо забезпечення чистоти в місті
Рисунок 2.14. - Уподобання мешканців м. Чернігова щодо участі у забезпеченні санітарної чистоти території
В ході дослідження ставилося завдання не тільки виявити думкуреспондентів про якість та організації надання послуг благоустрою, а й отримати від опитаних пропозиції, спрямовані на поліпшення стану справ у цій життєво важливій сфері. Із запропонованих респондентам варіантів найбільшу підтримку отримав варіант посилення громадського контролю за діяльністю комунальних служб і підприємств, якінадають послуги благоустрою та ЖКП (41,0%). Чимало респондентів у якості механізму покращенняситуації у досліджуваній сфері обрали і повсюдне утворення ОСН та делегування їм органами місцевої влади повноважень та відповідного фінансування для вирішенні основних питань ЖКГ за місцем проживання (28,3%).
Помітно меншою популярністю серед експертів користується на цей час ідея повсюдного створення власниками приватизованих квартир об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) - 22,5%. Раніше (два-три роки тому) цю ідею підтримувало удвічі більша кількість експертів.
У той же час у порівнянні з минулими опитуваннями помітно вирослакількість тих експертів, хто підтримав ідею створення приватних підприємств з надання ЖКП (14,0%) та приватних ЖЕКів (18,3%).
Важливою характеристикою системи забезпечення населення якіснимиЖКП може слугувати реакція органів місцевої влади та комунальних службна звернення (скарги, пропозиції) громадян з питань якості ЖКП. Тутситуація виглядає наступним чином. З усіх опитаних трохи більше половини(52,0%) доводилося скаржитися із зазначеного приводу за останній рік увказані служби. Причому більше половини з них зверталися туди більше 4разів, 52,8% з цих звернень були індивідуальними, решта - колективними.
Найбільша кількість скарг (62,1%) на незадовільну якість ЖКП, заоцінками експертів, було направлено безпосередньо на підприємства, якінадають ЖКП, більше третини (35,9%) - у комунальні служби, трохи менше(32,2%) - до міської ради та райадміністрації. Істотно зросла за останні рокиі кількість скарг до депутатів міської ради (за оцінками експертів, вонаскладає 25,6%), що обумовлено, напевно, обранням частини депутатів замажоритарним принципом у виборчих округах. Тепер у мешканців хоча бномінально появився «свій» депутат.
Якою ж мірою скарга була задоволена - це важливе питання, якехарактеризує соціальну ефективність усієї системи роботи із зверненнямигромадян і взагалі - місцевої влади. При опитування виявилося, що лише у13,3% випадків ця скарга була задоволена повністю. Частково вона була задоволена у 41,6% випадків.
У 21,6% випадків скарга була по суті не задоволена, а від службиотримана відписка. І у 21,6% (кожній п'ятій) скарга не була задоволена абовзагалі не отримано відповіді. Найбільша кількість скарг без відповіді(75,4%) припадає на підприємства, які надають ЖКП.
Оцінка ступеня взаємодії населення та громадських структур з комунальними службами, ЖЕКами і підприємствами, що надають ЖКП показала, що хоча скарги та звернення громадян у різні інстанції, від якихзалежить якість та організація надання житлово-комунальних послуг, іграють важливу роль у вдосконаленні всієї цієї системи, проте вони невичерпують усіх форм взаємодії між постачальниками та споживачами ЖКП.
В існуванні активної взаємодії впевнені лише 15,7% опитаних. 31,3% респондентів вважають, що ця взаємодія наявна, але скоріше носить епізодичний характер. 29,5% же опитаних упевнено, що подібна взаємодія носить формальний характер, а 22,5% - що такої взаємодії взагалі немає.
Для оцінки можливості особистої участі громадян у підготовці таприйнятті рішень і розпоряджень міськради, міськвиконкому, ЖЕКів, та підприємств, що надають ЖКП, важливо з'ясувати, якою мірою споживачі поінформовані про існуючі можливості їх особистої участі у поліпшенні ЖКП.
На думку опитаних експертів, інформованими та інформованими достатньою мірою себе вважають 25,0%. Інформованими недостатньою мірою себе вважають 46,1%, а взагалі не мають такої інформації - 28,8%.
За даними опитування, лише 15,4% респондентів в тій чи іншій форміособисто брали участь у підготовці та прийнятті рішень і розпоряджень міськради, міськвиконкому, ЖЕКів, комерційних підприємств, що надаютьЖКП, причому у 44,7% випадків це відбувалося за ініціативою самихгромадян. 25,6% респондентів брали в участь у підготовці та прийнятті рішеньі розпоряджень вкрай рідко, а 59,1%ніколи не брали в цьому участі.
При оцінці ступеня впливу мешканців міста на діяльність місцевої владищодо вирішення проблем благоустрою та житлово-комунальних проблем, у тому числі громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, ЖЕКів та підприємств, що надають ЖКП, на думку 55,6% опитаних експертів сьогоднініякого впливу на стан справ у сфері вирішення ЖКП і, в тому числі, на підвищення якості житлово-комунальних послуг не справляють або ж мало впливають на стан справ у цій сфері чи незначною мірою.
Нарешті, тільки 9,1 % експертів вважають, що мешканці сьогоднісправляють реальний вплив на постачальників ЖКП та їхню якість.
На цьому тлі представляє особливий інтерес думка респондентів протаку форму участі громадян в управлінні, як громадський контроль. Встановлено, що особисто брати участь у здійсненні громадського контролю за діяльністю зазначених вище органів, служб і підприємств доводилося всього лише 6,0% опитаних. Зрідка брали в цьому участь 20,2%, а жодногоразу не брали - 73,7% з них. Тобто, досвід подібної діяльності майже у трьох чвертей опитаних громадських експертів відсутній. Причому більшість, а саме 44,7% із тих, хто брав участь у здійсненні громадського контролю, робили це за власною ініціативою.
Нажаль, повсюдно спостерігається малоефективна реакція посадових осіб та комунальних підприємств на звернення мешканців зі скаргами, проханнями та пропозиціями, спрямованими на поліпшення справ у сфері благоустрою та ЖКП. Заданими опитування, лише менше, ніж на половину таких звернень слідує адекватна реакція відповідних служб, а в ряді випадків автори подібних звернень взагалі залишаються без відповіді.
Практично відсутня конструктивна, творча взаємодія між населенням, громадськими структурами, що представляють його інтереси, з одного боку, та комунальними службами, ЖЕКами і підприємствами, що надають ЖКП, -з іншого.
Вкрай обмежені можливості особистої участі громадян у підготовці та прийнятті рішень і розпоряджень міськради, міськвиконкому, ЖЕКів, та підприємств, що надають ЖКП. Зокрема, практично не використовуються можливості впливу на вирішення зазначених вище проблем такого потужного засобу соціального управління, як громадський контроль.
Усі ці причини об'єктивного і суб'єктивного характеру гальмують реформування системи надання ЖКП в напрямку більш повного врахування та задоволення інтересів споживачів, а також перешкоджають реалізації державної політики у цій сфері, визначеної законами України, а також підзаконними актами Кабінету Міністрів України та центральними органами виконавчої влади у сфері ЖКГ.
Висновки до розділу 2
Розглянувши практику діяльності органів місцевого самоврядування України та м. Чернігова у сфері благоустрою через призму програмно-цільового підходу, можна зазначити наступне.
1. Головним критерієм ефективності прийнятих управлінських рішень у сфері благоустрою, є конкретний результат, який сприяє поліпшенню, розвитку й підвищенню ефективності процесу. Важливими складовими результативності діяльності органів місцевого самоврядування, на сучасному етапі, є пошук нестандартних шляхів розв'язання існуючих проблем, комплексність задіяних фінансових, матеріально-технічних та управлінських ресурсів на основі врахування максимальної кількості чинників, що впливають, в кінцевому рахунку, на показники економічної ефективності практичної діяльності та задоволеність населення рівнем надання послуг.
2. Аналізуючи ступінь реалізації програмно-цільового підходу в управлінській діяльності органів місцевого самоврядування м. Чернігова з благоустрою міста потрібно зазначити, що міською радою у 2012 -2013 роках прийнято ряд важливих цільових програм. Це свідчить про орієнтацію органів управління в сфері благоустрою на програмно-цільовий підхід. Але недостатній обсяг їх фінансування (40-50 % від потреби), неузгодженість окремих дій комунальних підприємств, брак дієвого контролю за якістю виконання робіт, потребує модернізації системи управління благоустроєм міста в рамках програмно-цільового підходу.
3. Проведений аналіз громадської думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування м. Чернігова з благоустрою міста свідчить, що у системі забезпечення якості та організації надання послуг з благоустрою існує ряд недоліків. Переважна більшість жителів, в цілому незадоволені їх якістю. Відзначається низький рівень інформованості населення про діяльність органів місцевого самоврядування, та комунальних підприємств надавачів послуг. Це ставить перед органами місцевого самоврядування м. Чернігова завдання щодо посилення роботи з інформування населення про діяльність влади та залучення громадян до участі в управлінні розвитком території міста.
3. Шляхи удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування в сфері благоустрою
3.1 Удосконалення нормативно-правового регулювання сфери благоустрою населених пунктів
На сьогоднішній день питання благоустрою регулюється такими нормативно - правовими актами як Закон України “Про благоустрій населених пунктів”, Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” іншими законодавчими актами, що регулюють діяльність органів влади в сфері благоустрою території. Проте, незважаючи на наявність низки нормативно-правових актів у сфері благоустрою, залишаються нагальними наступні проблеми:
- відсутність чітко встановлених правил та норм поведінки юридичних та фізичних осіб у сфері благоустрою міста;
- наявність стихійних сміттєвих звалищ, розміщення будівельних матеріалів, будівельного сміття та відходів на прибудинковій території, території житлової та громадської забудови, зелених зонах;
- відсутності у юридичних та фізичних осіб договорів на вивезення твердих побутових відходів, складування відходів у непризначених для цього місцях;
- самовільне знищення дерев, кущів, інших зелених насаджень;
- самовільне розриття твердого покриття доріг та тротуарів, не відновлення благоустрою після проведення будівельних, земляних та інших ремонтних робіт; розриття автомобільних доріг та тротуарів після проведення їх будівництва, реконструкції та капітального ремонту;
- відсутність чітко встановленого комплексу заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті, збирання сміття та відходів у громадських місцях у коробки, іншу тару;
Проаналізувавши вищенаведене, можна зазначити, що в даний час немає чіткого визначення прав і обов'язків суб'єктів у сфері благоустрою, не визначені межі відповідальності між суб'єктами господарювання, населенням та органом місцевого самоврядування, немає єдиного систематизованого нормативно-правового акту, до якого можна б апелювати з тим, щоб захистити свої права і відстояти власні інтереси. Чинні нормативно-правові акти не регулюють відносини у сфері благоустрою таким чином, що забезпечувало б їх виконання.
Неможливість розв'язання даної проблеми за допомогою ринкових механізмів або чинних законодавчих та нормативно - правових актів вищих органів державної влади, пов'язана із тим, що існує пряма вказівка Закону на необхідність розв'язання подібних проблем саме за допомогою прийняття регуляторних актів. Зокрема стаття 34 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” визначає, що Правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно - правовий акт, якимустановлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
З практики застосування Закону стає очевидною недостатність норм які визначають механізми державного регулювання, чітке окреслення процедури реалізації.
Зокрема, потребує розширеного законодавчого врегулювання норма статті 25 Закону, якою передбачено проведення благоустрою території багатоквартирного житлового будинку, у разі його приватизації громадянами, співвласниками цього будинку.Проте, на практиці частина мешканців багатоквартирних будинків може на здійснити приватизацію квартир. В такому разі стає незрозумілим механізм визначення відповідальних осіб при незавершеній приватизації.
Реалізація статті 37 Закону, де зазначено, що громадяни можуть на добровільних засадах здійснювати фінансування заходів з благоустрою території мікрорайону, кварталу, вулиці, де вони проживають, потребує також деталізації. Необхідно прийняти підзаконний нормативний акт, який визначав би дольову участь мешканців будинку у фінансуванні благоустрою прибудинкової території в залежності від площі приватної квартири, кількості мешканців, утриманців, доходу на одну проживаючу особу. Це дозволило б дотримуватись у даному питанні принципу соціальної справедливості.
Статтею 16 Закону заборонено встановлювати технічні засоби організації дорожнього руху без погодження з органами Державтоінспекції МВС України та влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторизованих плавзасобів у межах території пляжів. Але закриття несанкціонованих стоянок автотранспорту і відповідальності за порушення вимог відповідних знаків дорожнього руху у законі не передбачено. Натомість, включені положення, що ніколи не будуть виконуватись - вигулювати домашніх тварин у не відведених для цього місцях, проводити миття автотранспортних засобів, навіть заборона самовільно висаджувати дерева, кущі тощо.
Потребує опрацювання питання узгодженості частині 3 статті 6, у якій наведено, що дія Закону не поширюється на відносини щодо використання та охорони територій та об'єктів історико-культурного призначення, зі статтею 15, яка відносить до об'єктів у сфері благоустрою пам'ятки культурної та історичної спадщини.
Не визначено у Законі зміст відповідальності підприємств, установ та організацій за здійснення затверджених органами місцевого самоврядування заходів із благоустрою, що задекларована у частині 4 статті 24. Введення відповідних норм до “Правил благоустрою територій населених пунктів” не повною мірою вирішує дане питання в частині притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання, які ухиляються від здійснення заходів з благоустрою на прилеглих територіях чи територіях загального користування. Часто залишається невизначеним питання закріплення об'єктів благоустрою за певною організацією, як за балансоутримувачем, внаслідок чого стає неможливим постановка питання про відповідальність за збереження даного об'єкту.
Потребує вдосконалення нормативно-правове регулювання здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою.
Метою прийняття нормативно-правового акту, що буде регулювати здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою, буде належне врегулювання особливостей здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою, зважаючи на специфіку правового регулювання відносин щодо цих об'єктів, визначену законодавством у сфері благоустрою населених пунктів, а також вдосконалення механізму визначення на конкурсних засадах балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” у редакції Закону 4710 органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності; у разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Також, згідно із цією ж статтею орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цихзаходів; орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів уповному обсязі.
Підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності, зважаючи на форму власності та організаційно-правову форму може бути віднесено до комунальних або державних унітарних підприємств.
Згідно зі статтею 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління; майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
З огляду на це у законопроекті про регулювання здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою доцільно передбачити, що замовник здійснює закупівлі робіт з утримання об'єктів благоустрою із застосуванням процедур закупівель у одного учасника, передбачених статтею 39 Законом України “Про здійснення державних закупівель”.
Зважаючи на положення статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” щодо визначення на конкурсних засадах балансоутримувача об'єкта благоустрою, доцільно також передбачити процедуру проведення такого конкурсу відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
Такий стан правового регулювання дозволить уникнути дублювання конкурсних процедур: конкурсу на підставі Закону України “Про здійснення державних закупівель” та окремого конкурсу, який на сьогодні проводиться за Законом України “Про благоустрій населених пунктів” відповідно до Положення про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу у листопаді 2005 року [19]. Після набрання чинності розробленим законом цей наказ у встановленому порядку буде визнано таким, що втратив чинність.
З метою оптимізації процедури визначення виконавця робіт з утримання об'єкта благоустрою (зважаючи на необхідність оформлення також відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу державної влади) законопроектом про регулювання здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою пропонується також передбачити, що замовник має право укласти договір про закупівлю робіт з утримання об'єктів благоустрою за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника не раніше ніж через п'ять днів з дня опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та обов'язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу протягом п'яти робочих днів з дня їх затвердження.
Також, замовники не зобов'язані надсилати річні плани та зміни до них до Уповноваженого органу, Державної казначейської служби України.
Вдосконалення нормативно-правового регулювання здійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою дозволить виконати вимоги пункту 2 Прикінцевих положень Закону 4710, ліквідувати прогалину законодавства щодо врегулювання особливостейздійснення державних закупівель робіт з утримання об'єктів благоустрою та забезпечити прозорість процедури конкурсного відбору балансоутримувачів об'єктів благоустрою та припинити дублювання конкурсних процедур.
Проведений аналіз правової основи здійснення благоустрою населених пунктів дає змогу зробити висновки, що основними напрямами розробки та удосконалення нормативно-правової основи щодо здійснення благоустрою населених пунктів мають бути:
- розмежування повноважень між суб'єктами, які мають здійснювати благоустрій населених пунктів;
- визначення умов здійснення благоустрою з метою задоволення потреб у благоустрою всіх верств населення різного стану здоров'я та соціального положення;
- розробка правил розміщення, утримання, використання, збереження всіх об'єктів благоустрою, а не лише окремих із них;
- визначення підстав і порядку притягнення до відповідальності суб'єктів, винних у порушенні законодавства щодо благоустрою населених пунктів;
- уточнення складу правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів, закріплення розміру санкцій, спрямованих на недопущення правопорушень в майбутньому.
Удосконалення законодавства за зазначеними напрямками сприятиме ефективному регулюванню відносин щодо здійснення благоустрою населених пунктів на загальнодержавному рівні.
Проте, необхідно зазначити, що на сьогодні для вирішення проблем у сфері благоустрою є необхідність прийняття регуляторних актів на території міст, сіл, селищ, які б встановлювали права та обов'язки суб'єктів у сфері благоустрою; норми та правила поведінки, що забезпечують утримання об'єктів та елементів благоустрою належним чином, за порушення яких можливо притягнути винних осіб до відповідальності; чітко встановлювали норми, які б регулювали компенсацію шкоди завданої внаслідок порушення законодавства у сфері благоустрою.
Нормативно-правова база сфери благоустрою на муніципальному рівні потребує постійного вдосконалення. Доповнення та зміни до “Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова” періодично приймаються Чернігівською міською радою на основі пропозицій виконавчих органів та депутатів міської та районних у місті рад. Тому і рамках цієї роботи пропонується декілька норм, покликаних розширити обов'язки юридичних та фізичних осіб у сфері благоустрою, а саме:
Юридичні та фізичні особи повинні бути зобов'язані:
1. Встановлювати малі архітектурні форми, тимчасові металеві гаражі на підставі розроблених відповідно до чинного законодавства проектів та тільки з дозволу, виданого відповідним виконавчим органом міської ради.
2. Підтримувати зовнішній вигляд будівель і споруд у належному стані відповідно до затвердженого паспорту фасаду, забезпечувати благоустрій та озеленення прилеглої території власними силами або з залученням спеціалізованої організації - виконавця послуг із зеленого будівництва.
3. Перевозити всі види вантажів (особливо рідких і сипучих) тільки на спеціально обладнаних для цього транспортних засобах, не допускати забруднення території міста при перевезенні сировини, матеріалів, інших вантажів.
4. Утримувати кришки колодязів підземних комунікацій у справному стані та на рівні дорожнього покриття.
5. При торгівлі напоями на розлив забезпечувати відведення стічних вод до каналізаційної мережі, а при її відсутності - в спеціальні резервуари.
Перелік посадових осіб та органів, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток В) на порушників цих норм, має прийматися рішенням виконкому міської ради, одночасно з визначеним порядком їх складання та переліком передбачених санкцій, які накладаються на правопорушників колегіальним рішенням адміністративних комісій районних у місті рад.
Прийняття запропонованих змін до існуючих законодавчих і нормативних актів, а також прийняття нових законодавчих документів дозволить певним чином конкретизувати дії органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою, заповнить прогалини у законодавчому полі. Проте реалізація положень чинного законодавства залишається детермінованою ефективністю їх впровадження, що має спиратись на чіткі, опрацьовані на практиці механізми. Тому більш глибоке вдосконалення нормативно-правового регулювання сфери благоустрою можливе лише з врахуванням досвіду практичної діяльності та нормотворчості органів місцевого самоврядування у співпраці з територіальною громадою та органами самоорганізації населення, які максимально наближені до вирішення актуальних потреб конкретних територій.
3.2 Перспективи розширення повноважень органів самоорганізації населення у сфері благоустрою
У зв'язку з динамічним розвитком самосвідомості громади, актуальним в науковому та практичному значенні є питання залучення громадськості до ухвалення і впровадження управлінських рішень. Особливо важливо почути голос громадськості на рівні місцевого самоврядування, де ефективність та результативність процесу надання послуг громаді відчутна більшою мірою, у свою чергу, відсутність можливостей впливу громадян на розвиток території, на якій вони мешкають, перешкоджає ефективному врядуванню та зменшує шанси територіальної спільноти на покращення соціально-економічного добробуту. Крім того, питання діяльності місцевих рад з благоустрою населених пунктів, як показує досвід роботи зі зверненнями громадян у Новозаводській районній у м. Чернігові раді, є одним з найбільш проблемних. Воно стосується як кожного мешканця міста окремо, так і певних груп громадян, об'єднаних за територіальною ознакою (наприклад мікрорайон “Масани”, “Шерстянка” - питання транспортного забезпечення, вул. Нахімова, Варзара, Успенського - підтоплення зливними та талими водами і т.д.)
Однією з форм участі членів територіальних громад у вирішенні окремих питань місцевого значення є органи самоорганізації населення. Останнім часом спостерігається поступове збільшення їх ролі в розвитку територіальних утворень.
Органи самоорганізації населення є складовою частиною місцевого самоврядування, яка функціонує на визначених принципах і виконує важливі функції в сучасному житті. ОСН являють собою також інститут безпосередньої демократії, елемент громадянського суспільства, особливу колективну форму реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні. Вони відрізняються від органів влади та місцевого самоврядування своїми інститутами, формами діяльності, повноваженнями, правовим захистом і відповідальністю.
Дослідження еволюції розвитку органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення в Україні дозволяє виділити деякі характерні риси сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування, серед яких: збільшення кількості органів самоорганізації населення, підвищення їх ролі в сучасному житті, розвиток місцевого самоврядування. Аналізуючи правові засади функціонування органів самоорганізації населення потрібно підкреслити необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правового механізму діяльності органів самоорганізації населення.
Перелік основних принципів діяльності органів самоорганізації населення, визначених в Законі України “Про органи самоорганізації населення” (законності, гласності, добровільності щодо взяття окремих повноважень влади, фінансової та організаційної самостійності, територіальності, виборності, підзвітності, підконтрольності, відповідальності перед радами, мешканцями), виходячи з практики взаємодії з ОСН, здійснення інформаційно-методичної підтримки та координації їх діяльності, вважається за доцільне доповнити наступними:
- проблемної орієнтації;
- багатофункціональності завдань, що вирішуються;
- максимальної відкритості для громадян;
- балансування державних, регіональних і місцевих інтересів;
- колегіальності в прийнятті управлінських рішень;
- субсидіарності;
- державної підтримки.
Органи самоорганізації населення виконують свою діяльність за наступними напрямками:
- розвиток територіальної громади (формування внутрішньої структури громади);
- контрольна діяльність за розвитком довкілля (дороги, транспорт, охорона природи, використання землі), комунальними послугами (забезпечення водою, тепловою енергією, газом, вивіз сміття).
- інформування громади (підвищення рівня обізнаності щодо діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу).
В сучасних умовах роль органів самоорганізації населення зростає і в інших напрямках діяльності, які мають вагоме практичне значення для життєдіяльності територіальної громади:
1. Посередництво у взаєминах населення з органами державної влади і місцевого самоврядування (надання довідок щодо складу сім'ї та проживаючих у приватному секторі для оформлення соціальних виплат, вирішення питань нарахування та отримання пенсій, впорядкування земельних відносин.);
2. Інформаційно-роз'яснювальна робота з населенням (розвиток договірних відносин щодо вивезення твердих побутових відходів, дотримання положень “Правил благоустрою … м. Чернігова”, вимог протипожежної безпеки і т.д);
3. Контроль і підвищення якості надання місцевих послуг населенню, здійснення його соціального захисту населення (реформування й розвиток житлово-комунального господарства, координація питань забудови та благоустрою території, підтримання її санітарного стану, озеленення, розвиток транспортної мережі, створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків).
З метою підвищення ефективності роботи органів самоорганізації населення пропонується вдосконалення організаційного, економічного та соціального механізмів їх діяльності [23].
Для вдосконалення організаційного механізму є необхідним реформування організаційної структури органів самоорганізації населення, системи підпорядкування складу цих органів.
Пропонується:
- створення комітету органів самоорганізації населення, якому будуть підпорядковані будинкові, вуличні, квартальні комітети самоорганізації населення;
- покращення системи інформування шляхом створення інформаційно-навчального центру органів самоорганізації населення (рис. 3.1).
Рисунок 3.1. - Напрямки діяльності інформаційно-навчального центру розвитку органів самоорганізації населення
Для вдосконалення економічного механізму діяльності ОСН пропонується:
- визначення порядку і умов приватизації комунальної власності, яка знаходиться на відповідній території. Вважається необхідним її проведення за участю органів самоорганізації населення. Частина доходів від приватизації об'єктів комунальної власності має надходити на рахунок органу самоорганізації населення;
- розробка органами місцевого самоврядування плану матеріально-технічного забезпечення діяльності кожного органу самоорганізації населення;
- участь ОСН в розробці соціально-економічної програми розвитку території шляхом введення в Програму соціально-економічного розвитку територіального утворення нового розділу „Співпраця з органами самоорганізації населення”, розробці та впровадженні цільових програм у з благоустрою територій, що належать до територіальних меж цих органів.
Вдосконалення нормативно-правового механізму діяльності ОСН повинно включати наступні напрямки:
- конкретизацію обов'язків і відповідальності органів самоорганізації населення,яку необхідно проводити в напрямку розширення повноважень цих органів в системі місцевого самоврядування;
- укладання угод про партнерство та співробітництво між органами місцевого самоврядування та органами державної влади, громадськими організаціями, а також підприємницькими структурами;
- розробку заходів з підвищення рівня участі членів громади в діяльності органів місцевого самоврядування, що передбачає вдосконалення системи відповідальності органів місцевого самоврядування, сільських, селищних та міських голів перед громадами, що їх обрали.
Закон України “Про органи самоорганізації населення” прийнято 11 липня 2001 року [9]. Він визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.
Відповідно до Закону органи самоорганізації є представницькими органами і утворюються за територіальною ознакою, в тому числі в межах будинку.
Програма реформування житлово-комунального господарства передбачає організацію ефективного управління, шляхом “формування інституту власників житлового фонду”, у вигляді об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення (будинкових комітетів). Створення органів самоорганізації населення дозволяє максимально наблизити вирішення питань, що належать до повноважень цих органів, до населення і, відповідно, підвищити якість рішень, що приймаються. Утворення об'єднань має сприяти підвищенню соціальної свідомості населення та рівня його захисту, покращання дієвості управління житловим фондом.
Основними напрямками подальшого залучення громадян до процесу прийняття управлінських рішень є створення громадських рад (дорадчого або експертного характеру), систематичний обмін інформацією. Процес участі громадян у виробленні місцевих стратегій розвитку територіального утворення є важливим засобом їх об'єднання навколо вирішення найбільш актуальних і гострих проблем цього утворення.
Органи самоорганізації населення є представницькими органами. Згідно статті 6 Закону обирати та бути обраними до них можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, що в певній мірі змінює якісний склад учасників зборів. Зокрема, до участі у зборах залучаються не лише власники квартир, а й проживаючі на цій території за договором найму житла, але унеможливлює участь власників нежилого фонду. Утворення в будинку об'єднання співвласників не виключає створення будинкового комітету і навпаки.
На відміну від об'єднань співвласників багатоквартирних будинків власні повноваження органів самоорганізації не стосуються суто житлово-комунальної сфери, а пов'язані з різними питаннями місцевого значення.
Законом недостатньо врегульовано ряд питань, пов'язаних з утворенням та діяльністю органів самоорганізації населення.
Більш детального опрацювання потребує питання фінансування органів самоорганізації населення, особливо у випадках, коли на одній території діють декілька органів самоорганізації населення (будинковий, вуличний комітети, комітет мікрорайону).
Закон здійснює розподіл повноважень органів самоорганізації населення на власні та делеговані, проте формулювання статті 14, яка встановлює власні повноваження, - “можуть надаватися”, згладжує різницю між власними та делегованими повноваженнями.
Закон України “Про органи самоорганізації населення” в певній мірі визначає правове підґрунтя для діяльності цих представницьких органів, проте реалізація положень Закону лежить перш за все в площині спільної діяльності органів самоорганізації населення та органів місцевого самоврядування. Тому, питання, які недостатньо чітко урегульовані в Законі, потрібно опрацювати в положенні про орган самоорганізації населення або в статуті територіальної громади.
Проведений аналіз ключових законів України, які регламентують питання здійснення громадського контролю в житлово-комунальній сфері, свідчить, що в Україні існує чимало законодавчих норм, які прямо чи опосередковано регламентують питання участі представників громадськості, органів самоорганізації населення у здійсненні контролю якості благоустрою міст. Разом із тим ці норми неузгоджені одна з одною, не утворюють єдиної системи і не забезпечують належної законодавчої бази для здійснення громадськістю, органами самоорганізації населення контролю за якістю благоустрою міст.
Положення ЗаконуУкраїни “Про благоустрій населених пунктів” щодо здійснення громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів громадськими інспекторами, що визначені у статті 41, які діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, є на даний час взагалі не реалізованим.
В чинних підзаконних нормативно-правових актах, виданих центральними органами виконавчої влади, вкрай мало уваги приділено питанням громадського контролю за якістю благоустрою міст. Лише окремі із обраних для аналізу актів, які потенційно мали би містити механізми громадської участі, містять їх фактично. В більшості же випадків ці акти або не передбачають таких механізмів, або ж наявний рівень їх регламентації є недостатнім, внаслідок чого скористуватися ними на практиці майже неможливо. В кожному із цих варіантів у громадськості, органів самоорганізації населення є тільки обмежені можливості для впливу на постачальників послуг у сфері благоустрою. Як результат, у більшості випадків останні надають свої послуги без контролю з боку споживачів, що, безумовно, негативно позначається на обсягах та якості таких послуг [12].
Подобные документы
Повноваження та головні сфери діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Структура та основні елементи системи місцевого самоврядування. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування, джерела коштів та їх розподіл.
контрольная работа [17,9 K], добавлен 23.03.2011Висвітлення основних теоретичних положень щодо врегулювання діяльності системи державного управління та виділення основних аспектів важливості забезпечення проведення децентралізації в Україні. Напрями реформування органів місцевого самоврядування.
статья [27,3 K], добавлен 06.09.2017Аналіз системи органів влади, які здійснюють і беруть участь у здійсненні фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Дослідження та розгляд повноважень основних органів влади, які беруть участь у здійсненні цієї фінансової діяльності.
статья [21,8 K], добавлен 18.08.2017Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Ради, забезпечення додержання законності і правопорядку, здійснення контрольних функцій і повноважень.
реферат [36,0 K], добавлен 29.10.2010Історія розвитку місцевого самоврядування в Україні, етапи реформування місцевої влади. Правова основа діяльності місцевих Рад народних депутатів. Поняття державних органів місцевого самоврядування. Конкуренція між посадовими особами в регіонах.
реферат [45,2 K], добавлен 11.12.2009Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012Загальна характеристика основних проблем місцевого самоврядування в Україні. Аналіз формування органів самоврядування через вибори. Несформованість системи інституцій як головна проблема інституційного забезпечення державної регіональної політики України.
реферат [23,1 K], добавлен 01.10.2013Поняття місцевого самоврядування, основні засади організації та здійснення, історія становлення і розвитку в Україні. Характеристика ознак місцевого самоврядування та структура органів. Необхідність утвердження місцевого самоврядування у містах.
контрольная работа [48,9 K], добавлен 16.12.2012Місцеве самоврядування - право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ в інтересах місцевого населення. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні.
реферат [36,3 K], добавлен 02.05.2008Поняття та основнi концепції органів місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні, а також система, функції. Прохождення служби в органах місцевого самоврядування. Посади в органах місцевого самоврядування. Статті Закону України.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 08.11.2008
