Пенсійний фонд України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Пенсійний фонд України є складним механізмом, покликаним забезпечувати організаційну та фінансову життєздатність національної пенсійної системи. Мета кожної держави - досягти в першу чергу високого рівня соціально - економічного розвитку, проте на шляху до цього їй постійно доводиться стикатися з цілим рядом проблем. Одним із найважливіших питань, які має вирішувати уряд, є соціальний захист населення, оскільки на сьогодні кількість громадян, які з різних причин все більше і більше потребують допомоги держави, невпинно зростає. Не останні позиції у сфері соціального захисту займає саме пенсійне забезпечення населення. Дана проблема була і є актуальною тепер, в умовах старіння нації, коли кількість пенсіонерів поступово збільшується при одночасному зменшенні загальної кількості населення України. Крім того, постійно зростає кількість не лише пенсіонерів за віком, а й по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника тощо. Багато з них через недостатньо розвинуту систему соціального захисту опинилися за межею бідності, і сподіватися їм залишається лише на дієві заходи влади. Тому обов'язок держави - надати відповідну допомогу тим, хто її потребує в першу чергу, щоб вберегти націю від вимирання, реформувати діючу пенсійну систему таким чином, щоб вона могла забезпечити потреби громадян України в майбутньому та гарантувати їм гідну старість. Тільки через вдосконалення системи соціального захисту населення держава зможе досягти високих темпів соціально-економічного зростання та вийти на передові позиції у світі.

Мета дослідження полягає у вивченні та аналізі функціонування суб'єкта пенсійної системи - управління Пенсійного фонду на основі вивчення його структури та оцінки діяльності.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань:

1. Охарактеризувати структуру, функції та головні завдання Пенсійного фонду України.

2. Ознайомитися з формуванням доходів Пенсійного фонду України.

3. Оцінити напрямки використання коштів Фонду.

4. Ознайомитися з процесом управління Пенсійним фондом України.

5. Виконати індивідуальну науково-дослідницьку роботу.



РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА,ФУНКЦІЇ ТА ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

пенсійний бюджет соціальний нарахування

1.1 Основи організації практики

Переддипломна практика забезпечує освоєння кваліфікації у відповідності з вимогами навчального плану, сприяє закріпленню й поглибленню теоретичних знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих знань, а й з точки зору практичної діяльності реально діючих організацій придбати елементи професійного уміння і практичних навичок. У процесі проходження переддипломної практики я: ознайомилася з Положенням про Пенсійний фонд України, з Регламентом роботи Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України,із Загальними правилами техніки протипожежної безпеки та інструкціями з охорони праці, освоїла Загальні правила поведінки державного службовця,вивчила наказ управління про розподіл функціональних повноважень між начальником управління,його першим заступником та заступником начальника управління. Засвоїла порядок організації роботи відділу з питань призначення та перерахунку пенсій. Вивчила структуру та правові основи Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження переддипломної практики.

Мета практики - закріпити знання, отриманні в процесі навчання в університеті, сформувати професійні знання і практичні навички для виконання робіт покладених на управління Пенсійного фонду України. Завдання практики: вивчити практику діяльності територіального управління ПФУ; ознайомитися з документообігом та інформаційною базою роботи територіального управління Пенсійного фонду України; ознайомитись з характером роботи у кожному відділі територіального управління ПФУ; сформувати навички виконання основних видів робіт в кожному відділі територіального управління ПФУ; при оформленні звіту виявити здібності до аналізу фінансової діяльності Пенсійного фонду України.

Об'єкт практики - Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. В даному звіті структура та діяльність Пенсійного фонду була розглянута взагалі, а також на прикладі Павлоградського об'єднаного управління. Була проаналізована робота основних відділів управління.

1.2 Структура, функції та головні завдання Фонду

Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд визначено як самоврядну неприбуткову організацію, що здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується правлінням [2]. Відповідно до частини першої статті 58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” управління солідарною пенсійною системою здійснює Пенсійний фонд, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання пенсіонерів, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках та інші функції, передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 19 Конституції України „органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”[1].

Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим Указом Президента України від 06. 04. 2011 №384 передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики та цим Положеннням. Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України входить в систему органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є:

- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;

- керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування;

- збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення;

- призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання та підготовка документів для їх виплати;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду та інших джерел, визначених законодавством;

- ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення;

- забезпечення функціонування в районі (місті) Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення;

2)планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;

3)здійснює реєстрацію та веде облік платників єдиного внеску та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження єдиного внеску, сум фінансових санкцій страхових внесків та інших платежів до Фонду;

4) забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету, кошторису видатків на утримання Управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду;

5) контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій;

6) призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства;

7) забезпечує ведення Державного реєстру, своєчасне внесення відомостей до нього, контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру, та автоматизовану обробку інформації;

8) надає застрахованим особам інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у Державному реєстрі;

9) проводить за вимогою платників єдиного внеску звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків;

10) проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення, надає платникам єдиного внеску консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснює їхні права і обов'язки;

11) інформує громадськість про свою діяльність;

12) узагальнює та аналізує результати роботи Управління, уносить відповідні пропозиції регіональному управлінню Фонду;

13) взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями з питань діяльності Фонду;

14) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

15) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Фонд Президентом України.

Структуру управління Пенсійного фонду складає (додаток В) : начальник управління; перший заступник начальника управління;заступник начальника управління, відділ обслуговування громадян, відділ з питань призначення та перерахунку пенсій, фінансово-економічний, відділ адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації, відділ по роботі з персоналом, юридичний відділ, адміністративно-господарський відділ.

Штатний розпис та кошторис видатків на утримання управління затверджуються начальником відповідного регіонального управління Пенсійного фонду.

Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Робота юридичного відділу пов'язана із обробкою та вивченням нормативно-законодавчої бази, пов'язаної із діяльністю управління Пенсійного фонду.

Загальний відділ в своїх компетенція здійснює обробку пошти, забезпечує її реалізацію по відділах та контроль за її опрацюванням.

Відділ по роботі з персоналом здійснює певні завдання, такі як: підготовляє для розміщення в засобах масової інформації об'яви про вакансії, приймає від претендентів відповідні заяви; займається оформленням документів про прийняття присяги державним службовцям та присвячення їм рангів, вносять записи про це в трудові книжки; здійснюють роботу, пов'язану із обліком зберігання трудових книжок та особових справ, особистих карток працівників управління Пенсійного фонду; здійснюють контроль за встановленням надбавок за вислугу років, складають графік щорічних відпусток працівників управління Пенсійного фонду.

Відділ обслуговування громадян здійснює прийом, реєстрацію заяв та документів від громадян для призначення та перерахунку пенсій, надає консультації громадянам щодо питань, які безпосередньо вирішує дана установа.

Основними завданнями відділу з питань призначення та перерахунку пенсій є облік та зберігання документів для призначення пенсій; спеціалісти цього відділу здійснюють ведення документів, поданих для призначення пенсій та їх перевірку; визначають та перевіряють права на пенсію, обчислюють її розмір тощо, а також забезпечують перевірку документації по призначенню пенсії та здійснюють безпосереднє оформлення документів по виплаті пенсій та перевірку її виплати.

Основними завданнями відділу з питань призначення та перерахунку пенсій є:

забезпечення реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення;

забезпечення додержання пенсійного законодавства про пенсійне забезпечення та пенсійне страхування;

підготовка документів для виплати пенсій;

систематизація та кодифікація чинного законодавства України стосовно питань пенсійного забезпечення.

Відповідно покладених на відділ завдань виконує такі функції:

забезпечує призначення та перерахунки пенсій відповідно до чинного законодавства, готує рішення про відмову у призначенні (перерахунках) пенсій;

здійснює облік та збереження документів для призначення та перерахунків пенсій;

забезпечує ведення пенсійних справ,їх облік та збереження;

забезпечує своєчасне і належне подання клопотань до Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при обласній адміністрації;

забезпечує своєчасне і належне подання документів на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах,що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років при головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області;

проводить інвентаризацію пенсійних справ;

забезпечує подання списків пенсіонерів,одержувачів пенсій для відшкодування сум виплачених пенсій (Списки №№ 1 і 2);

здійснює і оформляє протоколи опитування свідків з питання встановлення трудового стажу;

інформує пенсіонерів про призначення пенсії, про закінчення терміну виплати пенсії по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та про зміни розміру пенсії;

відправляє електронні пенсійні справи на візування та формування виплатних документів до головного управління ПФУ в Дніпропетровській області;

опрацьовує списки померлих громадян та передає електронну інформацію до управління координації та контролю за виплатою пенсій головного управління ПФУ в Дніпропетровській області;

контролює зарахування коштів на поточний рахунок померлого пенсіонера за місяць, що настає за місяцем смерті пенсіонера;

забезпечує формування та візування разових доручень для виплати допомоги на поховання;

на вимогу органів виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає необхідні матеріали для здійснення контролю за правильністю призначення та виплати пенсій та надання соціальних послуг;

проводить систематизацію та кодифікацію законодавства з питань призначення,перерахунку пенсій;

аналізує стан роботи відділу та готує аналітичні матеріали;

складає та своєчасно подає відповідну звітність головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області;

забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції;

забезпечує доступ до публічної інформації,що перебуває у володінні відділу;

забезпечує захист бази даних одержувачів пенсій, які опрацьовуються засобами АСОПД/КОМТЕХ-W.

Крім того на сучасному етапі розвитку пенсійної системи відділ з питань призначення та перерахунку пенсій бере активну участь у впровадженні електронних пенсійних справ в централізованій підсистемі призначення та виплати пенсій ( ППВП) .



РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

2.1 Джерела формування бюджету Пенсійного фонду

Показники бюджету Пенсійного фонду розробляються з урахуванням основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, прогнозних розмірів державних соціальних гарантій на наступний рік та результатів аналізу виконання показників бюджету Пенсійного фонду за минулі бюджетні періоди.

При проведенні розрахунків власних надходжень використовуються дані щодо прогнозних надходжень коштів від сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначених центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загально обов'язкового державного соціального страхування.

Основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини бюджету.

Як показано на рис.2.1, доходи бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами:

власні надходження;

передані кошти;

кошти Державного бюджету України;

кошти Фонду загально обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ін..

Доходи Пенсійного фонду мають цільове призначення і спрямовуються виключно на фінансування пенсійних виплат та інших виплат, які повязані із функціонуванням системи пенсійного забезпечення.

Рисунок 2.1 Структура формування доходів Пенсійного фонду України

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;

керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-УІ (далі - Закон № 2464), бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок таких надходжень:

- страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством, крім частини, що спрямовується до Накопичувального фонду;

- інвестиційного доходу, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;коштів Державного бюджету України та цільових фондів, що спрямовуються до Пенсійного фонду;

- сум фінансових санкцій, застосованих відповідно до закону до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення;

- благодійних внесків юридичних та фізичних осіб;

- добровільних внесків;

- інших, не заборонених законодавством надходжень.

Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є страхові внескина обов'язкове державне пенсійне страхування, що з 01.01.2011 року сплачуються підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в складі єдиного соціального внеску у порядку, визначеному законодавством (власні доходи). Бюджет Фонду щороку затверджує Кабінет Міністрів України.

Кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства. Кошти Фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

З метою фінансування витрат до Пенсійного фонду України мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи - це надходження до Пенсійного фонду у формі обов'язкових та добровільних внесків підприємств, установ та громадян, доходи від інвестування та надходження у вигляді фінансових санкцій. Переданими доходами є кошти, що передаються Фонду з державного та місцевого бюджетів, а також з державних цільових фондів.

Переважну частину доходів фонду утворюють власні доходи, що становлять практично 90% від обсягу всіх надходжень. У структурі власних надходжень понад 80% припадає на обов'язкові внески суб'єктів підприємницької діяльності. Це установлені законодавством України відрахування підприємств, бюджетних та громадських установ та фізичних осіб до ПФУ. Їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам (основна і додаткова зарплата, компенсаційні виплати та ін.).

Надходження у вигляді регресних вимог - це доходи, які одержує Фонд на основі вимог до боржників, що не виконали свої зобов'язання у попередні періоди. У випадках невиконання обов'язкових внесків та інших зобов'язань перед фондом згідно із законодавством виконавча дирекція ПФУ має право накладати штрафи на порушників. За таких умов мають місце надходження від фінансових санкцій. Доходи від інвестиційної діяльності становлять надходження, нараховані на інвестиції в цінні папери, кошти, розміщені на банківських депозитних рахунках.

Передані кошти фонду - це ресурси, що передаються Пенсійному фондуУкраїни з метою забезпечення пенсійних та пов'язаних з ними виплат, які фінансуються за рахунок Державного бюджету або цільових фондів. До них, зокрема, належать кошти Державного бюджету, Фонду Чорнобиля, місцевих бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та ін. Передача таких коштів ПФУ зумовлена тим, що мобілізація доходів для забезпечення зазначених витрат проводиться бюджетними установами, а їх виконавцем є Пенсійний фонд. Такий порядок передбачено законодавством України з метою організації більш ефективного пенсійного обслуговування. Так, кошти Державного бюджету передаються Фонду для забезпечення виплати пенсій військовослужбовцям. Фонд Чорнобиля перераховує частину своїх доходів з метою забезпечення пенсійних виплат громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахування з місцевих бюджетів використовуються для фінансування допомоги з догляду за дитиною.

У випадку наявності профіциту бюджету Пенсійного фонду України, кошти, що перевищують видатки, можуть використовуватися за такими напрямами: погашення зобов'язань фонду, що виникли в минулі періоди; фінансування інвестиційної діяльності; збільшення величини пенсійних виплат та допомоги; покращання діяльності фонду та доставки пенсій і допомоги та ін. Тимчасово вільні кошти фонду можуть використовуватися на придбання державних пакетів акцій. Фінансування дефіциту бюджету ПФУ

З метою забезпечення фінансової стабільності Пенсійного фонду формується резерв коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фонду складається з двох частин, як видно на рис.2. 2:

- резерву коштів для поточних потреб;

- резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

Рисунок 2. 2 Склад резерву коштів Пенсійного фонду України

Зазначені резерви зараховуються на окремі субрахунки одного рахунку Пенсійного фонду. Порядок формування та використання резерву коштів Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду. Резерв коштів для поточних потреб формується з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування виплати пенсій і надання соціальних послуг у сумі, що дорівнює місячній потребі на зазначені цілі згідно з бюджетом Пенсійного фонду на відповідний рік та затверджується в його складі. Резерв коштів для поточних потреб використовується та поновлюється таким чином, щоб на початок кожного місяця на відповідному субрахунку сума цього резерву дорівнювала місячній потребі коштів, необхідній для забезпечення фінансування виплати пенсій та надання соціальних послуг, визначеній у бюджеті Пенсійного фонду. Після забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг і створення резерву коштів для поточних потреб надлишкові кошти Пенсійного фонду зараховуються до резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, який може виникнути у зв'язку із зміною демографічної ситуації в Україні. Резерв коштів для поточних потреб зберігається в уповноваженому банку, а резерв коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах - у зберігачі. Зберігач забезпечує зберігання та облік резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах окремо від пенсійних активів Накопичувального фонду.

2.2 Платники, порядок нарахування, строки сплати і облік страхових внесків

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) -- обов'язковий платіж до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Уведений з 1 січня2011 року, замінив собою чотири окремі відрахування: до Пенсійного фонду; до фондів страхування на випадок безробіття; із тимчасової втрати працездатності; від нещасних випадків на виробництві. Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці; фізичні особи-підприємці; особи, які забезпечують себе роботою самостійно -- займаються незалежною професійною діяльністю; особи, які працюють на виборних посадах; військовослужбовці та інші категорії платників податків.

Ведеться Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

До 2015 року розмір внеску визначався у процентах від заробітної плати (доходу, прибутку) від діяльності і становить -- в залежності від класу професійного ризику виробництва -- від 36,76 % до 49,7 %.

Для бюджетних установ єдиний соціальний внесок установлений у розмірі 36,3 %.

На користь солідарної системи пенсійного страхування розподіляється приблизно 90,9 % зібраних сум.

28 грудня 2014 р. Верховна Рада прийняла, а 31 грудня Президент підписав Закон № 77-VIII, спрямований на легалізацію фонду оплати праці. Відповідно до його положень, з 1 січня 2015 року ставки єдиного внеску застосовуються з коефіцієнтом 0,4 за умови, що роботодавець виконує певні умови. Це означає зниження ставки ЄСВ з 41 % до 16,4 %, проте виконати потрібні умови непросто.Від березня 2015 р. умови для зниження ЄСВ дещо лібералізовані.Законодавчі зміни кінця 2015 року торкнулися ЄСВ: запроваджено єдину зменшену ставку 22 % і підвищено максимальну базу нарахування до 25 мінімальних заробітних плат.

Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Спочатку функція адміністрування покладалася на Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок сплачувався саме на його рахунки, потім ці суми розподілялися серед фондів соціального страхування.

З утворенням 18 березня2013 року Міністерства доходів і зборів функцію адміністрування ЄСВ покладено на цей орган. Проти цього виступали, зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, Спільний представницький орган (СПО) між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців (Федерація роботодавців України) та всеукраїнськими профспілками.

Представники СПО входять до складу сторони роботодавців у дво-, тристоронніх органах соціального діалогу, зокрема, в Національній тристоронній соціально-економічній раді при Президентові України, колегіях міністерств і відомств, правліннях та наглядових радах фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України.

Пізніше Міндоходів та Пенсійний фонд України домовилися про подовження виконання ПФУ функцій з адміністрування на вересень2013 року.

З 1 жовтня2013 року Міністерство доходів і зборів розпочало адмініструвати ЄСВ. Відтоді Міндоходів приймає та обробляє звіти про суми нарахованого внеску, саме на його адресу потрібно надавати такі звіти. Суми нарахованого єдиного соціального внеску підлягають сплаті на рахунки органів Міндоходів, відкриті в Головних управліннях Державної казначейської служби України. Після утворення Державної фіскальної служби і затвердження відповідного Положення від 21 травня 2014 р. № 236, остання перебрала на себе повноваження з адміністрування ЄСВ.З 2017 року ЄСВ зобов'язані платити і ті фізичні особи-підприємці, які не отримують доходу.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Якщо підприємець - платник єдиного податку є інвалідом або пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію або соціальну допомогу, він звільняється від обов'язку сплати ЄСВ (ч. 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі - Закон № 1801) визначено:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:

з 01 січня 2017 року - 1600 грн;

з 01 травня 2017 року - 1684 грн;

з 01 грудня 2017 року - 1762 грн;

- мінімальна заробітна плата у 2017 році, відповідно до Закону № 1801:

з 01 січня 2017 року - 3200 грн.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 %) та норми Закону № 1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внескудля фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на 2017 рік становитиме:

з 01 січня 2017 року - 40000 грн (1600 х 25);

з 01 травня 2017 року - 42100 грн (1684 х 25);

з 01 грудня 2017 року - 44050 грн (1762 х 25).

Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі - підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:

з 01 січня 2017 року - 8800 грн (40000 х 22 %);

з 01 травня 2017 року - 9262грн (42100 х 22 %);

з 01 грудня 2017 року - 9691 грн (44050 х 22 %).

Оскільки для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб - підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), то мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб за 2017 рік складатиме:

з 01 січня - 704 грн (3200 х 22 %).

Водночас, згідно із внесеними Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) змінами, з 01.01.2017 року фізичні особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу.

Тобто, для фізичних осіб - підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, які скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:

з 01 січня 2017 року - 352 грн (3200 х 0,5 х 22 %).

Водночас зазначимо, що страховий стаж таким особам буде зараховуватись тільки пропорційно сплаченому єдиному внеску.

З 01 січня 2017 року фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII внесено зміни щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. Згідно частини 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати ЄСВ вважається:

1) у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;

2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів ДФС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, які працюють або постійно проживають за межами України в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в уповноваженому банку України.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік. Державна служба зайнятості інформує Пенсійний фонд у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або іншою фізичною особою та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення органом доходів і зборів даних про такого платника до реєстру страхувальників Державного реєстру , сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.

Державний реєстр створюється для забезпечення:

ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ

3.1 Права, обов'язки і відповідальнсть страхувальників та застрахованих осіб

Платник єдиного внеску має право:

1) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;

2) звертатися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);

3) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду у межах їх компетенції консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;

4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

Платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені Законом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за:

порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.

Застраховані особи, які не подають інформацію для внесення до Державного реєстру або подають недостовірну інформацію, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом.