Аналіз нормативної грошової оцінки земель села Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Земля - основа національного багатства, яка має по чисельності власників, всенародний, масовий характер та є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами місцевої влади - коли йдеться про оподаткування; між органами місцевої влади та землекористувачами - коли визначається розмір компенсації при вилученні земель для громадських потреб. Поняття землі саме як товару в незалежній Україні законодавчо введено в активний практичний обіг недавно - з прийняттям Земельного кодексу України.

Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає, що «використання землі в Україні є платним».

Питання плати за землю регулює Розділ XIII «Плата за землю» Податкового Кодексу України.

Нормативно-методичну базу грошової оцінки земель населених пунктів започатковує методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 та порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Залежно від порядку та призначення проведення грошової оцінки земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативно грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі земель у власність, при даруванні, у спадщину, під заставу, оренді земельної ділянки, купівлі-продажу, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів.

На підставі грошової оцінки земель органи місцевого самоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком території, реалізують свої повноваження щодо створення економічних умов раціонального використання земель, забезпечують необхідну основу для формування фінансово-економічної бази місцевого самоврядування за рахунок справляння земельного податку та орендної плати за землю.

Грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України. Держкоммістобудування України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 р. № 18/15/21/11.

В основі грошової оцінки земель населених пунктів району є капіталізація рентного доходу, що виникає завдяки місцю розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній, і місцевій системах виробництва та розселення, облаштуванню його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. На першому етапі визначається базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, на другому етапі вартість по економіко-планувальних зонах, на останньому - третьому етапі грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання з урахуванням локальних факторів у межах економіко-планувальних зон.

Експертна грошова оцінка виконується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. В результаті здійснення експертної грошової оцінки земельних ділянок визначається їх оцінна вартість, яка враховується під час встановлення: ціни продажу земельної ділянки, стартової ціни продажу земельної ділянки.

Оцінна вартість земельної ділянки визначається виходячи з її характеристики та властивостей, місцезнаходження, правового режиму, а також з урахуванням кон'юнктури ринку.

При проведенні експертної грошової оцінки земельної ділянки використовується не менше трьох методичних підходів. При цьому один з них може базуватись на нормативній грошовій оцінці. Найбільш поширеними методами в Україні є: зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок; врахування витрат на спорудження об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці; капіталізація чистого доходу; грошова оцінка земельної ділянки за Методикою грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. №525, і Методикою грощової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, в частині оцінки земель населених пунктів; поєднання декількох методичних підходів з умовним розподілом забудованої земельної ділянки на складові компоненти (земельна ділянка, будівлі, споруди).

Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є вивчення методичних підходів нормативної грошової оцінки населеного пункту на прикладі села Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Розділ I. ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧИХ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ ІСПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

ґрунтовий нормативний грошовий оцінка

Мета земельної реформи - створення в Україні ефективної системи землекористування, одним з невід'ємних елементів якої повинен стати дієвий механізм економічного регулювання земельних відносин. Характерною рисою цього дієвого механізму є вільний перерозподіл земельних ресурсів. Перехід їх до більш ефективного власника, користувача на основі дії цінового фактора ринку землі. Особливості нормативно-правової бази регулювання фінансової та економічної сторони земельних відносин в Україні визначаються перспективою становлення ринку землі, взаємозв'язком між платністю землеволодіння і землекористування та товарністю землі, в умовах системи, де домінує приватна власність на неї.

Законодавчою, нормативно-правовою основою розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту є:

- Земельний Кодекс України;

- Закон України «Про оцінку земель»;

- Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI;

- Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року за № 213) із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 843;

- Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262;

- Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII;

- Державні Будівельні Норми 360-92**

- Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI

Значний вплив на визначення грошової оцінки земель мають норми Земельного кодексу України.

Земельний кодекс України (ЗКУ) -- основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року.

Земельний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.

Земельний кодекс України складається з десяти розділів (поділені на глави та статті), розмежованих за сферою регулювання:

1. Розділ перший. Загальна частина.

2. Розділ другий. Землі України.

3. Розділ третій. Права на землю.

4. Розділ четвертий. Набуття і реалізація права на землю.

5. Розділ п'ятий. Гарантії прав на землю.

6. Розділ шостий. Охорона земель.

7. Розділ сьомий. Управління в галузі використання й охорони земель.

8. Розділ восьмий. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

9. Розділ дев'ятий. Прикінцеві положення.

10. Розділ десятий. Перехідні положення.

Зміст його другого розділу, регулює віднесення земель до певних категорій використання. Від цього значною мірою залежить визначення коефіцієнтів та об'єктів оцінки, що враховують особливості їх функціонального використання. Враховуючи галузевий характер віднесення земель до певних категорій використання, можливість обліку однієї земельної ділянки в декількох категоріях.

Закон України «Про оцінку земель» визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Питання плати за землю регулює Розділ XIII «Плата за землю» Податкового Кодексу України. На підставі прийняття Податкового Кодексу України втратили чинність закони, що регулювали плату за землю, а саме Закон України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року, Закон України "Про систему оподаткування" від 25 липня 1991.

Податковий кодекс України визначає:

§ вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

§ платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

§ компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

§ відповідальність за порушення податкового законодавства

Податковий кодекс України має реєстраційний № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Структура кодексу

§ Розділ I. Загальні положення

§ Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)

§ Розділ III. Податок на прибуток підприємств

§ Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб

§ Розділ V. Податок на додану вартість

§ Розділ VI. Акцизний податок

§ Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

§ Розділ VIII. Екологічний податок

§ Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

§ Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

§ Розділ XI. Плата за користування надрами

§ Розділ XII. Місцеві податки і збори

§ Розділ XIII. Плата за землю

§ Розділ XIV. Спеціальні податкові режими

§ Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

§ Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води

§ Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

§ Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції

§ Розділ XIX. Прикінцеві положення

§ Розділ XX. Перехідні положення

Закони України, які втратили чинність при набутті чинності Податковим кодексом України:

§ «Про акцизний збір»

§ «Про Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків та інших обов'язкових платежів»;

§ «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»

§ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

§ «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»

§ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»

§ «Про плату за землю»

§ «Про систему оподаткування»

§ «Про податок на додану вартість»

§ «Про фіксований сільськогосподарський податок»

§ «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»

§ «Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області»

§ «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»

§ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

§ «Про податок з доходів фізичних осіб»

§ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»

§ «Про оподаткування прибутку підприємств»

На сьогоднішній день оподаткування є найбільш широкою сферою застосування результатів грошової оцінки. Однак, із становленням ринку землі, розширення їх застосування в інших сферах, які регулюють земельні відносини, зростатиме. До цього спонукають законодавчі та нормативно- правові акти, котрі регулюють застосування результатів грошової оцінки при здійсненні ринкових операцій з земельними ділянками. Зокрема, пункт 5 Указу Президента України "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" від 14.10.1993 року №456/93 встановлює, що вартість земельної ділянки при приватизації зазначених об'єктів визначається Державним комітетом України по земельних ресурсах чи його органами на місцях на підставі експертної оцінки. Зазначені норми були встановлені до появи нормативних документів, які визначали методичні підходи до оцінки земель в Україні, що ускладнювало роботу експертів по встановленню вартості земельних ділянок під згаданими об'єктами, часом створювало ситуацію неможливості порівняння результатів такої роботи на об'єктах, аналогічних за своїми характеристиками. 3 появою Методик, які регулюють підходи до грошової оцінки земель, робота експертів по встановленню вартості земельних ділянок під об'єктами, які підлягають приватизації спираючись на норми вищезазначених Указів Президента України, має загальні орієнтири, які забезпечують порівнюваність її результатів, полегшують їх сприйняття в кожному конкретному випадку та знімають елементи соціальної напруги в процесі приватизації.

Нормативною базою, яка покликана була визначити та врегулювати методичні підходи до розрахунку грошової оцінки земель, стала "Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213. 5 липня 2004 року були внесені зміни та доповненнями Постановою Кабінету Міністрів України № 843.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів
визначається за формулою:

Цн = В х Нп х Кф х Км,

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях)

Нп - норма прибутку (6%)

Нк - норма капіталізації (3%)

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо)

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує місцезнаходження земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворюючих факторів: регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3,

Де коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема:

а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення;

б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст;

в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів.

Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема:

а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення;

б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів.

Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Більшість показників, які впливають на проведення грошової оцінки земель населених пунктів, визначені містобудівним законодавством і нормативною базою, яка діє в цій сфері. Закон України "Про основи містобудування", прийнятний Верховною Радою України 16 листопада 1992 року, статтею 16 визначає, що державні стандарти, норми і правила у сфері містобудування "...встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов...". Основним нормативним документом, що визначає діяльність в сфері містобудування, є державний стандарт ДБН 360-92 (державні будівельні норми). Він зазнав певних змін з часу його прийняття. Визначення основних структурних елементів населених пунктів та принципові положення щодо нормування використання їх територій викладені саме в цьому документі. Вони є чинними і зараз, та покладені в основу показників, які використовуються для визначення грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель встановлений:

· Наказом Держкомзем, Мінбуд, Міністерства аграрної політики і

· житловий - комунального господарства, Українській академії аграрних наук «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів» від 27.01.2006 р. N 18/15/21/11;

· Наказом Держкомзем, Мінбуд, Міністерства аграрної політики і житловий - комунального господарства, Української академії наук, Держкомітету по водному господарству, Держкомітету по лісовому господарству, Українській академії аграрних наук: «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (окрім земель в межах населених пунктів)».

«Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» визначена процедура виконання нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка земель населеного пункту виконується окремо для забудованих територій та сільськогосподарських угідь.

На першому етапі визначається базова - середня, для даного населенного, пункту вартість одного квадратного метра земель, яка залежить від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва, розселення та рівня освоєння, облаштування території.

На другому етапі базова вартість диференціюється в межах населеного пункту по економіко-планувальних зонах, які встановлюються в залежності від неоднорідності функціонально-планувальних якостей території, в рівні інженерного забезпечення та благоустрою території, розвитку сфери обслуговування населення та в екологічній якості території, привабливості середовища.

На третьому етапі визначається вартість квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання з урахуванням територіально-планувальних, історико-культурних, природно-ландшафтних, інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей її місцерозташування.

На заключному етапі проводиться грошова оцінка окремих земельних ділянок, що виконується субєктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» із змінами від 01 січня 2006 року технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту підлягає погодженню, проведенню державної землевпорядної експертизи та затвердженню.

Затверджені дані нормативної грошової оцінки земель є базою для визначення податків за власність, користування землею та орендної плати. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12травня 2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» нормативна грошова оцінка земель населеного пункту підлягає щорічній індексації. Строк дії даної технічної документації 7-10 років.

Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє (лист від 12.01.2012 № 355/22/6-12).

Нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2012 за 2011 рік необхідно індексувати на коефіцієнт 1,0, який розраховано відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України виходячи з індексу споживчих цін за 2011 рік 104,6 %. У 2012 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведена станом на 01.01.1997, підлягає індексації станом на 01.01.2012 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік 1,703, 1997 рік 1,059, 1998 рік 1,006, 1999 рік 1,127, 2000 рік 1,182, 2001 рік 1,02, 2005 рік 1,035, 2007 рік 1,028, 2008 рік 1,152, 2009 рік 1,059, 2010 рік 1,0 та 2011 рік 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель за межами населених пунктів, проведена станом на 01.01.1997, індексується станом на 01.01.2012 на коефіцієнт 1,879, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1997 рік 1,059, 1998 рік 1,006, 1999 рік 1,127, 2000 рік 1,182, 2001 рік 1,02, 2005 рік 1,035, 2007 рік 1,028, 2008 рік 1,152, 2009 рік 1,059, 2010 рік 1,0 та 2011 рік 1,0. Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, яка проведена у 2006 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12, зареєстрованого у Мінюсті

05.04.2006 за № 389/12263, підлягає індексації станом на 01.01.2012 на коефіцієнт 1,254, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2007 рік 1,028, 2008 рік 1,152, 2009 рік 1,059, 2010 рік 1,0 та 2011 рік 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СМТ. МАЛОМИКОЛАЇВКА. СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

2.1 Загальна характеристика смт. Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області

Населений пункт Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області розташований на відстані 10 км від районного центру смт. Петропавлівка, та є структурною одиницею Петрівської сільської ради.

Рис. 2.1 Схема розташування населеного пункту в межах району

Село Маломиколаївка знаходиться на правому березі річки Самара, вище за течією на відстані в 2,5 км розташоване село Шевченко, нижче за течією на відстані в 0,5 км розташоване село Новопрічепіловка, на протилежному березі - смт Петропавлівка.

Петропамвлівка -- селище міського типу Дніпропетровської області, центр Петропавлівського району. Розташоване над річкою Самара при впадінні у неї річки Бик. У 1957 р. наданий статус селища міського типу.

Заснування

Замисливши Більовську фортецю (нинішній Красноград) зв'язати з Бахмутом (Артемівськ), центральним містом Азовської губернії, -- можливо кращими шляхами сполучення та впорядкованими слободами, -- Азовський губернатор Чертков дав наказ губернській канцелярії застосувати всі заходи для найшвидшого втілення цього наміру. Задля цієї мети губернська канцелярія дала розпорядження Бахмутській провінційній канцелярії першу роту Луганського пікінерного полку негайно перевести з Бахмутської фортеці до Вовководського повіту та новим поселенням заселити її при річках -- Самарі й Бику. Наприкінці 1775 та на початку 1776 років наказ було виконано: у Вовководському повіті, при річках -- Самарі й Бику, в місцевості добрій, багатій і розкішній, на державній, вільній і незайманій, дикопорослій землі, виникла військова слобода з пікінерів Луганського полку з усіма їх сімействами і родичами. Пікінери ці в Бахмутській фортеці належали до місцевої Петропавлівської церкви, являли собою парафію її, а тому, на згадку собі й нащадкам, новонаселену слободу свою назвали Петропавлівкою. У слободі Петропавлівці, перші поселенці її, користуючись усіма вигодами і зручностями багатої місцевості, швидко позаводили повне господарство, -- маєтність; володіючи непоганими ґрунтами землі, влаштували у слободі та в околицях її пристойні економічні садиби.

Восени 1776 року слобідчани почали клопотатись про спорудження у себе першої церкви. Виборні слободи Петропавлівки Семен Ручій, Левон Семененко та Іван Макаренко подали губернатору Черткову прохання, в якому, виклавши усі права свої на залишену ними вБахмуті Петропавлівську церкву, просили його наказати перенести її, як їх пряму і законну власність, до новоствореної слободи Петропавлівки. Негайно наведена була по цій справі відповідна довідка, і за довідкою виявилось, що вимоги обивателів слободи Петропавлівки, стосовно Петропавлівської церкви м. Бахмута, за суттю справи, слушні і законні. На цій підставі Азовський губернаторЧертков, папером від 7-го листопада 1776 року, просив у преосвященого Євгенія благословення і дозволу Петропавлівську церкву зБахмута перенести до новонаселеної слободи Петропавлівки.

Рішенням Консисторії від 22-го грудня того ж 1776 року дозволено перенести Петропавлівську церкву з Бахмута в новонаселену на державній порожній, вільній землі слободу -- Петропавлівку по річці Бику, поблизу річки Самари. У 1777 р. парафіяльних дворів у Петропавлівці було 133, в них чол. 521, а жін. 478, обох статей 999 душ.

19 століття

У 1846 році Петропавлівка стала містечком і центром волості Катеринославської губернії.

Тут процвітало хліборобство, а вигідне географічне положення сприяло розвиткові торгівлі та ремесел.

У XIX сторіччі було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 5405 осіб, налічувалось 969 дворів, 2 церкви православні, єврейський молитовний будинок, школа, земська лікарня, поштова станція, 4 горілчані склади, трактир, 3 постоялі двори, 28 лавок, проходило 4 ярмарки на рік.

20 століття

Визволене разом з селищем Межова 10 вересня 1943 р.

Площа населеного пункту Маломиколаївка за даними довідки 6-зем, виданої відділом Держкомзему в Петропавлівському районі становить 74,19 га.

В населеному пункті знаходиться 139 дворів. Населення за переписом 2001 року складало 330 чоловік, а вже на 2010 рык 317 чоловік.

Територія, на якій розташований населений пункт, за матеріалами економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення, проведеної в 1988 році відноситься до 3 земельнооціночного району, та 4 природно-сільськогосподарського району.

Рис. 2.2 Карта населеного пункту Маломиколаївки Петропавлівського району

На території існуючого села склалися функціональні зони: сельбищна та сільськогосподарського використання.

Сельбищна зона займає близько половини площі села і представлена землями під одноповерховими житловими будинками та землями сільськогосподарського призначення.

Населений пункт електрифікований. Централізоване водопостачання часткове. Газопостачання, теплопостачання та каналізація відсутні, вулична мережа має тверде та ґрунтове покриття.

Територія, на якій розташований населений пункт не входе в зону радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рельєф території населеного пункту схиловий ерозійно-акумулятивний.

Підґрунтові води залягають на глибині більше 3 метрів.

Небезпечні геологічні процеси та підтоплення територій паводками відсутні.

В центральній частині населеного пункту розташовані медичний пункт та магазин; в східно-центральній частині магазин, пам'ятник та клуб; в західній частині села розташований дитячий садок. Місця концентрації трудової діяльності - медичний пункт, магазин, клуб та дитячий садок.

Рис. 2.3 Схема функціональних зон

2.2 Аналіз використання земель смт. Маломиколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області

Загальна площа населеного пункту смт. Маломиколаївка Петропавлівського району становить 74,19 га в т.ч.:

- рілля 7,85 га;

- сад 5,00 га;

- інші багаторічні насадження - 1,10 га;

- сіножаті - 2,80 га;

- пасовищ - 1,7174 га;

забудовані землі:

- під житловою забудовою одно і двоповерховою 34,75 га;

- землі комерційного використання 0,060 га;

- землі громадського призначення - 0,6060 га із них в тому числі землі історико-культурного призначення - 0,0060 га;

- землі, що використовуються для транспорту та зв'язку у т.ч.

- під дорогами - 1,00 га;

землі, які використовуються для технічної інфраструктури в т.ч.:

- для виробництва та розподілу електроенергії 0,0100 га;

землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі у т.ч.:

- вулиць, набережних, площ - 17,9933 га;

- кладовища - 1,30 га.



Рис. 2.4. Схема земель



2.3 Характеристика ґрунтового покриву земель смт. Маломиколаївка

Незважаючи на незначну потужність, від кількох сантиметрів до кількох метрів, ґрунтового покриву в порівнянні із земною корою, ґрунту відіграють виняткову роль у біосфері Землі, забезпечуючи умови для життя всіх організмів, включаючи людину.

Ґрунтовий покрив Петропавлівського району дуже складний. Рельєф території населеного пункту схиловий ерозійно-акумулятивний.

Підґрунтові води залягають на глибині більше 3 метрів.

Небезпечні геологічні процеси та підтоплення територій паводками відсутні.

На території с. Маломиколаївка знаходяться такі агрогрупи ґрунтів:

- чорноземи звичайні слабозмиті легкоглинисті (шифр 65л);

- чорноземи звичайні сильнозмиті легкоглинисті (шифр 67л);

- лучно - чорноземні легкоглинисті ґрунти ( шифр 121л);

- чорноземно - лучні та лучні легко глинисті ґрунти ( шифр 133л).

За допомогою топографічних карт визначено рельєф поверхні території населеного пункту Маломиколаївка, що дозволило встановити границі гідроморфних ґрунтів та змитих ґрунтових відмін.

2.4 Формування ренти

В основі грошової оцінки земель населеного пункту району є капіталізація рентного доходу, що виникає завдяки місцю розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній, і місцевій системах виробництва та розселення, облаштуванню його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Рента -- дохід від власності, який сплачують орендатори власникам матеріальних невироблених активів (землі і надр) за право використання цих активів протягом певного періоду. Рента включає земельну ренту і ренту за надра.

Земельна рента -- дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента -- нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

За феодалізму земельна рента як економічна форма реалізації власності феодала на землю виявлялася спочатку у вигляді панщини, пізніше оброку, а потім грошової форми ренти. Земельна рента за капіталізму набула форми орендної плати орендаря землевласнику за тимчасове користування землею. За певні споруди (склади, іригаційна система) орендар платить додатково. У цьому разі орендна плата більша за ренту.

Розрізняють такі форми земельної ренти:

§ диференційна рента І-го роду -- диференціація земель за їх якістю;

§ диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;

§ абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;

§ монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Диференційна рента

Незалежно від форм власності на землю утворюється диференціальна рента. Її причиною є монополія на землю як на об'єкт господарювання.

Виникнення цієї монополії означає існування відособлених виробників у системі товарно-грошових відносин, а також своєрідний синтез існуючих природних і економічних умов для утворення диференціальної ренти.

Природною умовою існування диференціальної ренти є відмінності у природній родючості землі, а також місцезнаходженні земельних ділянок відносно ринку (місць реалізації). Розвиток науки і техніки, широке використання їх досягнень у сільському господарстві змінюють ці відмінності, але повністю усунути їх не можуть.

Господарства, що розташовані на кращих землях, створюють додатковий чистий дохід. Такого доходу позбавлені інші господарства. Якби вони його одержували, то монополія на землю як об'єкт господарювання зникла.

Господарства, які використовують свою працю та інші виробничі ресурси на кращих земельних ділянках, мають більше продукції з одиниці земельної площі. Вони отримують додатковий продукт, який є матеріальною основою диференціальної ренти.

Необхідною економічною умовою перетворення додаткового продукту в диференціальну ренту є наявність товарно-грошових відносин і особливість дії закону вартості в сільському господарстві.

Ця особливість полягає в тому, що суспільна вартість сільськогосподарської продукції визначається середніми витратами суспільно необхідної праці в господарствах, що розташовані на гірших за родючістю та місцезнаходженням землях за середнього рівня досконалості організації виробництва. Отже, господарства, які розташовані на кращих і середніх землях, мають нижчу індивідуальну вартість сільськогосподарської продукції, але реалізують її за цінами, які визначаються вартістю продукції на гірших землях. Це дає можливість одержувати додатковий чистий дохід, який утворюється понад середній чистий дохід.

Слід розрізняти дві форми диференціальної ренти: першу і другу. Диференціальна рента І в свою чергу поділяється на:

диференціальну ренту за родючістю (Ір);

диференціальну ренту за місцезнаходженням (Ім).

Диференціальна рента Ір виникає із різної природної родючості окремих ділянок землі. Вона дорівнює різниці між суспільною вартістю сільськогосподарської продукції та її індивідуальною вартістю на більш родючих земельних ділянках.

Диференціальна рента Ім виникає через те, що земельні ділянки розташовані на різній відстані від ринків збуту. Тому транспортні витрати, що входять у виробничі витрати, і вартість товару з різновіддалених земель неодинакові. Для віддалених від ринку земель ці витрати будуть більші. Але кількість близьких до ринку збуту земель обмежена, вони не можуть задовольнити платіжний попит суспільства в сільськогосподарських продуктах, тому виникає необхідність в обробці віддалених від ринку земельних ділянок. Щоб ці землі вступили в обробіток, повинні бути покриті виробничі витрати і отриманий нормальний прибуток. Це можливо, коли суспільна вартість регулюватиметься умовами виробництва на гіршій за місцезнаходженням ділянці. На близько розташованих до ринку землях індивідуальна вартість буде нижчою від суспільної. Якщо реалізація товарів відбуватиметься за суспільною вартістю, то на кращих за місцезнаходженням ділянках виникатиме надприбуток, який перетворюється в диференціальну ренту Ім.

Диференціальна рента Ім являє собою різницю між суспільною вартістю виробництва сільськогосподарської продукції та індивідуальною вартістю сільськогосподарських продуктів, одержаних із земельних ділянок, що ближче розташовані до ринку.

Диференціальна рента І відповідає екстенсивному веденню сільського господарства, коли збільшення виробництва сільськогосподарської продукції здійснюється за рахунок розширення посівних площ. Отже, диференціальна рента І -- це додатковий чистий дохід, який утворюється в господарствах, що користуються кращими землями, а також ближче розташовані до ринків збуту продукції, шляхів сполучення. Господарства, що користуються кращими землями, витрачають на одиницю продукції менше праці та інших виробничих ресурсів порівняно з господарствами, що розташовані на гірших ділянках. Тому індивідуальна вартість одиниці продукції нижча в господарствах, де кращі умови виробництва. Різниця між суспільною та індивідуальною вартістю продукції і є диференціальною рентою І.

Поряд з диференціальною рентою І утворюється диференціальна рента II. Остання є однією з форм надлишкового додаткового продукту, який одержують унаслідок різної продуктивності витрат, що послідовно робляться на одній і тій самій ділянці землі, тобто внаслідок інтенсифікації землеробства.

Диференціальна рента ІІ є додатковим чистим доходом, який виникає в результаті додаткових вкладень у дану ділянку землі.

Абсолютна рента

При розгляді суті і механізму утворення ренти передбачалось, що на гірших за якістю і розташуванням землях рента не виникає. У реальній дійсності землевласник ніколи не надасть у користування орендарю безоплатно навіть ці землі, оскільки існує монополія на землю як об'єкт власності. Цей вид монополії породжує абсолютну ренту, що сплачується з усіх видів землі, незалежно від її якості.

Але яким чином і за рахунок чого орендар може сплачувати абсолютну ренту землевласнику, якщо останній не дає можливості орендарю вести безоплатно господарство навіть на гірших землях, не одержуючи за це ренту? Таке становище є однією з причин обмеження виробництва сільськогосподарської продукції. Воно може бути усунуте тоді, коли попит на ту чи іншу продукцію перевищуватиме її пропонування, а отже, вищі ринкові ціни забезпечать отримання економічного прибутку, який і набере форми абсолютної ренти.

Абсолютна земельна рента -- форма земельної ренти, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування. Економічна форма реалізації монополіїприватної власності на землю. Її джерело -- надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення -- значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Сплачується земельним орендарем за рахунок його прибутку (якщо інше не передбачено законодавством) земельному власнику за будь-яку землю.

Джерелом абсолютної ренти є додатковий продукт, який створюється не лише в сільському господарстві, а і в інших галузях виробництва -- промисловості, торгівлі, будівництві тощо.

У процесі переходу України до ринкової системи економіки, коли створюються умови для функціонування різних типів господарств, що ґрунтуються на різних формах власності, реально з'являється основа і для абсолютної ренти як економічної форми реалізації власності на землю.

Монопольна земельна рента

У країнах з різноманітними природними і кліматичними умовами крім диференціальної та абсолютної ренти існує також монопольна рента. Умовами її утворення є обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні умови (землі провінції Шампань у Франції чи біля Коктебеля в Криму). Це виявляється в тому, що лише на даних землях, лише в даних природно-кліматичних умовах можливе виробництво сільськогосподарських продуктів з особливими якісними характеристиками (наприклад, винограду, чаю, тютюну). Оскільки виробництво такої продукції не може бути збільшене за рахунок залучення до сільськогосподарського обороту нових земель, а постійний і досить високий попит на цю продукцію не задовольняється, виникає можливість реалізувати її за монопольно високими цінами.

Різниця між монопольно високою ціною продукту та економічними витратами і становитиме монопольну ренту, яка надходить у розпорядження землевласника.

Джерело монопольної ренти, як і абсолютної, є поза сільським господарством.

Як правило, це доходи, створені в інших галузях виробництва, що надходять землевласнику на основі перерозподілу. Це не означає, що власник землі обов'язково фізично відділений від землі як засобу виробництва. Рента привласнюється і тоді, коли і власник, і землекористувач об'єднані в одній юридичній особі.[9].

2.5 Зонування території населеного пункту смт. Маломиколаївка

Зонування території - зонінг (від грец. -- пояс) -- здійснюваний відповідно до закону поділ території міста чи іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення у них певних обмежень у використанні земель, визначення мінімальних розмірів земельних ділянок, регламентації типів будівель і споруд, які дозволяється будувати в межах цих зон тощо.

Перший в історії правовий акт щодо зонування території був прийнятий 1916 році муніципалітетом м. Нью-Йорка (США) у зв'язку зі стихійною забудовою району Нижній Манхеттен. Акт регламентував правила забудови міської території, чим вдалося упорядкувати розвиток міста. Зонування території є ефективним інструментом формування міського ландшафту і створення обличчя міста.

Функціональне зонування - це поділ усієї території населеного пункту на функціональні зони з певним містобудівним режимом і переважним видом (житлова, промислова, рекреаційна тощо) господарського використання на перспективу.

Функціональне зонування встановлює комплексний перелік передумов та обмежень для використання кожної земельної ділянки в місті. В межах населених пунктів визначаються такі функціональні зони:

o старе місто;

o історико-культурні заповідники;

o садибної індивідуальної забудови;

o житлової забудови низької, середньої та високої щільності;

o промислового використання;

o торгівлі, ринків, базарів;

o автостоянок, гаражного будівництва тощо;

o зони оборони;

o державного управління;

o охорони здоров'я і соціальних послуг;

o освіти і культури;

o рекреацій і оздоровлення тощо.

Практика зонування території населеного пункту має широке застосування в світовій практиці. Для кожної функціональної зони складається перелік типів використання, які можуть існувати на будь-якій ділянці цієї зони.

Зонування земельних ділянок в населених пунктах України допоможе повністю викоренити суб'єктивізм при прийнятті вирішення відносно використання земельних ділянок, прискорить процес отримання документів про дозвіл на будівництво.

Економіко-планувальне зонування території села являє собою об'єднання земле-оціночних районів у економіко-планувальні зони. Це робиться з метою узагальнення результатів оцінки окремої території окремих оціночних районів та виділення однотипних за споживчими якостями і функціональним використанням зон. Для встановлення економіко-планувальних зон застосовують метод експертної оцінки оціночних районів населеного пункту. Метод експертної оцінки полягає в наступному:

1) складання анкети експертної оцінки, яка включає 17 факторів, які можуть вплинути на значення комплексного індексу цінності району (Іі);

2) оцінки окремого фактора за 5-бальною шкалою;

3) визначенні суми балів оціночних районів за всіма факторами;

4) визначення середнього бала кожного району та середньозваженого бала населеного пункту;

5) врахування комплексного індексу для кожного земле-оціночного району.

По населеному пункту Маломиколаївка на 2010 рік був виділений один район і анкета експертної оцінки була такою:

Таблиця 2.1 Анкета експертної оцінки с. Маломиколаївка станом на 01.01.2010 р.

№п.п.	Фактор	номер району
1.	Транспортно-функціональна зручність (Si)
	доступность до громадських центрів	4
	доступность до зупинок громадського транспорту	4
	доступність до місць концентрації трудової діяльності	4
	Сума балів	12
2.	Рівень інженерного облаштування(Ui)
	Рівень водопостачання	1
	Рівень газопостачання	1
	Рівень каналізації	1
	Рівень теплопостачання	1
	Вулиці без твердого покриття	4
	Сума балів	8
3.	Екологічна якість(Ei)
	Містознаходження:
	в зоні перевищення припустимого рівня шуму	1
	в зоні забруднення атмосферного повітря	1
	в санітарно- захисній зоні	1
	в водоохоронній зоні	1
	Якість грунтів	4
	Сума балів	8
4.	Соціальна привабливість середовища(Ci)
	магазинами та ін. торговельн. закладами	4
	закладами побудового обслуговування	3
	культурними та спортивними закладами	1
	школами	1
	Сума балів	9
	СУМА БАЛІВ	37
	Кількість показників	17

Таблиця 2.2 Анкета експертної оцінки с. Маломиколаївка станом на 01.01.2012 р.

1.	Транспортно-функціональна зручність (Si)
	доступность до громадських центрів	4	4	3
	доступность до зупинок громадського транспорту	4	4	4
	доступність до місць концентрації трудової діяльності	4	4	4
	Сума балів	12	12	11
2.	Рівень інженерного облаштування(Ui)
	Рівень водопостачання	1	1	1
	Рівень газопостачання	1	1	1
	Рівень каналізації	1	1	1
	Рівень теплопостачання	1	1	1
	Вулиці без твердого покриття	4	4	4
	Сума балів	8	8	8
3.	Екологічна якість(Ei)
	Містознаходження:
	в зоні перевищення припустимого рівня шуму	1	1	1
	в зоні забруднення атмосферного повітря	1	1	1
	в санітарно- захисній зоні	1	1	1
	в водоохоронній зоні	1	1	1
	Якість грунтів	3	3	2
	Сума балів	7	7	6
4.	Соціальна привабливість середовища(Ci)
	магазинами та ін. торговельн. закладами	1	4	1
	закладами побудового обслуговування	1	4	1
	культурними та спортивними закладами	1	1	2
	школами	1	1	1
	Сума балів	4	10	5
	СУМА БАЛІВ	31	37	30
	Кількість показників	17	17	17

Таблиця 2.3 Розрахунок комплексного індексу Li населеного пункту станом на 01.01.2012 р.

Оціночні райони	Площа району, га	Сума балів по району	Середній бал	Li
1	2	3	4	5
1	24,4089	31	1,82	0,94
2	24,7623	37	2,18	1,13
3	25,0154	30	1,76	0,92
	74,1866
Середньовиважений бал 1,92

Такий дані ми отримали розбивши с. Маломиколаївка на три економіко-планувальних зони станом на 01.01.2012 р.

РОЗДІЛ ІІІ. ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СМТ. МАЛОМИКОЛАЇВКИ ПЕТРОПАВЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Нормативна грошова оцінка забудованих земель населеного пункту

Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. [5]

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. [5]

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території. [4]

Середня вартість одного квадратного метра земель населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця розташування (Цнм) визначається за формулою:

В х Нп

Цнм = ------------ х Км1

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки ( у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр ( у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації ( 3%);

Км1 - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які враховують:

- чисельність населення, географічне положення, адміністративний статус населеного пункту та його господарські функції;

- входження в приміську зону міст з чисельністю населення 100 тис. чол. і більше;

- наявність у населеного пункту статусу курорту;

- входження до зон радіаційного забруднення.

Основним елементом середньої вартості земель є витрати на облаштування та освоєння території населеного пункту. До цих витрат включаються вартість лише елементів інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури населеного пункту, які до того ж не виконують суто технологічних функцій на виробничих підприємствах. При визначенні базової вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, Петрівською сільською радою зібрані статистичні та нормативні дані про витрати на освоєння та облаштування території села.

Таблиця 3.1 Витрати на освоєння та облаштування населеного пункту (згідно вихідних даних, наданих Петрівською сільською радою)

Інженерна підготовка території:	?	?
- намив, насипка, рекультивація,	?	?
куб.м на 1 га	?	?
- берегоукріплення, км	?	?
- під'їздні залізничні колії	?	?
споруди , км або од.	?	?
Водопостачання	1,07	115,636
- головні споруди, од.	1	102,637
- магістральні мережі, км	0,7	12,999
Каналізація	?	?
- головні споруди, од.	?	?
- магістральні мережі, км	?	?
Теплопостачання	?	?
- головні споруди, од.	?	?
- магістральні мережі, км	?	?
Електропостачання	3,2	60,034
- головні споруди, од.	3	13,972
- магістральні мережі, км	5,5	46,062
Телекомунікації	?	?
- головні споруди, од.	?	?
- магістральні мережі, км	?	?
Газопостачання	--	--
- головні споруди, од.	?	?
- магістральні мережі, км	--	--
Озеленення, кладовища	--	--
- парки та сквери	--	--
Вулично-дорожна мережа з твердим	3,6	692,196
покриттям:	?	?
- естакада,км	--	--
- житлові вулиці, км	3,6	692,196
Зовнішне освітлення, км	--	--
ВСЬОГО		867,866

Витрати на освоєння та облаштування населеного пункту надані Петрівською сільською радою станом на 01.01.2010 р. Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2012 р. за 2011 р. необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0. Тому базова вартість 1м2 земель на 01.01.2012 р. залишається не змінною, але Міністерством регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України від 03.02.2012 №7/15-1649 направлена інформація відносно індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, продукції промислового виробництва та опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення станом на 1 січня 2012 року. В нашому випадку індекс дорівнює 1,19. 867,866 х 1,19=1032,76 грн.

Рівень розвитку комунальної, інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури найтіснішим чином впливає на формування інфраструктурної складової диференціальної земельної ренти. Чим більше питома вага цих витрат, тим вищий показник вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, відповідно, тим вище буде і його показник грошової оцінки.

Витрати на освоєння та облаштування населеного пункту включають вартість твердого покриття вуличної мережі, мереж електропостачання та водопостачання надані Петрівською сільською радою. Витрати на освоєння та облаштування 1кв. метра території: