Працевлаштування іноземців в Україні

Зростає й внутрішня конкуренція. Вищі навчальні заклади держави щороку випускають тисячі кваліфікованих спеціалістів, багато хто з них вільно володіє однією чи кількома іноземними мовами із знаннями та здатністю до ефективного практичного втілення передових вітчизняних розробок у багатьох галузях. Це нова, більш конкурентноспроможна, пристосована до західного мислення генерація фахівців, які здатні відвоювати передові позиції на світовому ринку праці, а не бути робітниками другого ґатунку.

Саме ці обставини обумовлюють безперечну зацікавленість до вітчизняного законодавства з питань працевлаштування іноземців, оскільки першочерговим завданням держави є забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних трудових ресурсів перш за все на внутрішньому ринку.

Головним висновком має бути те, що положення Конституції відбивають ідеальну модель, до якої слід прагнути, здійснення якої можливе як за умови досягнення іншого рівня в економічному розвитку, так і за умови побудови громадянського суспільства. Справді, слід реально відображати правове становище певних осіб в певних відносинах, бо разючі відмінності в законодавчій базі ще більше погіршують міжнародний імідж України.

Сьогодні Україна не залучає великої кількості іноземних трудових рекрутерів. Проте цілком можливим є настання таких обставин, за яких на територію України буде спрямована ціла армія заробітчан. І це не обов'язково відбудеться лише за умов покращення життя в нашій Батьківщині (а, зокрема, при значному їх погіршенні у сучасних країнах).

Отже, необхідно вчасно впорядкувати нормативну базу, що дозволить запобігти правовим та соціальним колізіям [12].

Ще однією проблемою працевлаштування іноземців в Україні є нелегальна трудова міграція. Її визнано одним з найгостріших факторів загрози безпеці у країнах Європейського Союзу. Україна невпинно перетворюється у країну накопичення незаконних мігрантів. Задля ефективного включення до системи міжнародних заходів для запобігання нелегальної міграції необхідно заповнювати прогалини в нормативно-правовій базі, приводячи її у відповідність до світових та європейських стандартів.

Україна має модернізувати всі двосторонні угоди зі своїми західними сусідами (в світлі перспективи їх вступу до Євросоюзу). Важливими i корисними залишаються також i передбачені Угодою 1998 року заходи для узгодження міграційного законодавства в країнах - учасницях СНД.

Українське законодавство, яке регулює питання запобігання незаконній міграції, потребує: систематизації i забезпечення єдиного підходу до формування міграційного законодавства відповідно до міжнародної практики, зокрема - положень Конвенції ООН по боротьбі з транснаціональною злочинністю. Це передбачає як доповнення відповідних положень кримінального та адміністративного кодексів, так i приєднання України до основних міжнародно-правових положень про біженців, права трудящих-мігрантів тощо. Попри серйозність проблеми, слід дотримуватися тієї вимоги, яка всіляко підкреслюється в додаткових протоколах - стосовно незаконних мігрантів не припиняють діяти основоположні права людини.

Основними сферами, де зайняті працівники-мігранти є будівництво, сільське господарство (збирання врожаю), домашнє господарство (прибирання домівки, готування їжі, доглядання дітей та людей похилого віку), сфера торгівлі та сервісу (у т.ч. - готельний бізнес).Але виїжджають за кордон і вчені, викладачі, спеціалісти в області медицини і вищих технологій, програмісти (проблема «витікання умів»).Втрати у сфері науки унаслідок «витоку умів» оцінюються в сумі, що на 2010 р. перевищувала $1,7 млрд. на рік.

Явище трудової міграції потребує активного втручання держави:

1. Забезпечення умов для поширення легального працевлаштування, насамперед в тих країнах, куди виїжджає найбільша кількість громадян України. З цією метою слід активізувати підписання відповідних міждержавних угод та удосконалення чинного законодавства в частині ліцензування фірм для проведення працевлаштування за кордоном.

2. Забезпечення прав та соціального захисту працівників-мігрантів.

3. Здійснення постійного аналізу масштабів нелегальної трудової міграції за межі України та проведення всіх можливих, в рамках законодавства, заходів для попередження цього явища і запобігання торгівлі людьми.

Цілеспрямовано створювати робочі місця в таких галузях, як сільське господарство, легка, текстильна і хімічна промисловість, тобто там, де сьогодні використовується праця мігрантів в Європі. Слід радикально переглянути механізм оплати праці усередині країни. Важливо не забувати, що чим стабільнішим буде національне бізнес - середовище і динамічнішим ринок, тим сильніші будуть мотиви іммігрантів повернутися на батьківщину.

ВИСНОВКИ

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, визначається статтями 26, 33 Конституції України, відповідно до яких іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. У розвиток означених конституційних положень прийнято закони України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців», «Про державний кордон України», Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 р. № 1074, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання» від 15.06.2001 р. № 45X2001 та низкою інших нормативно-правових актів.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до ст. 26 Конституції України користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю на підставі отриманого в установленому порядку дозволу на працевлаштування. Порядок оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 р. № 2028 «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні».

Пунктом 1 Порядку встановлено, що іноземці, які прибули в Україну з метою здійснення трудової діяльності, можуть працювати за наймом на території України лише за умови відсутності вітчизняних фахівців з цього виду діяльності або за наявності досить обґрунтованої доцільності використання праці іноземців.

Працю іноземців може бути використано тільки за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Відповідно до ст. 8 Закону № 3929-ХІІ іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо згідно із законодавством України на ці посади або цією діяльністю можуть займатися лише громадяни України.

Для працевлаштування в Україні іноземцям може видаватися дозвіл. Дозвіл на працевлаштування іноземця видається відповідному роботодавцю на конкретну посаду (робоче місце) органом державної служби зайнятості за наслідками розгляду документів поданих роботодавцем. Порядком не передбачено можливості використання найманої праці одного і того ж іноземця декількома роботодавцям, в тому числі на посадах за сумісництвом, в період дії попереднього дозволу, тобто таке поняття, як дозвіл на працевлаштування іноземця в Україні за сумісництвом, у правовому полі України - відсутнє.

Для отримання дозволу роботодавець відповідно до п.5 Положення №2028, подає до регіонального центру зайнятості такі документи:

- заяву (у довільній формі); обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності;

- копію контракту між іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг;

- копії статуту і свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку;

- список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі;

- копію проекту контракту роботодавця з працівником - іноземним громадянином;

- документ (наказ, витяг із протоколу, доручення тощо), оформлений у встановленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси в центрі зайнятості;

- копії документів про освіту або кваліфікацію;

- довідку органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків і зборів;

- квитанцію про внесення плати за розгляд заяви.

Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймаються протягом 30 днів від дня отримання вище перелічених документів. Відмову у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржено роботодавцем у Державному центрі зайнятості або в суді.

Дозвіл на працевлаштування не видається, якщо:

- у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, які суперечать вимогам законодавства і міжнародних договорів України;

- контрактом передбачено умови праці іноземців гірші, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом;

- виявлено факти надання іноземцем або роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

- іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України;

- установлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території;

- від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.

Дозвіл на працевлаштування видається, як правило, на термін до одного року, який за потреби може бути продовжено. Роботодавець протягом трьох робочих днів з моменту початку і припинення роботи іноземця повинен письмово повідомити про це відповідний центр зайнятості та забезпечити реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному органі внутрішніх справ.

Дострокове розірвання контракту з роботодавцем, зазначеним у дозволі на працевлаштування, з його ініціативи, а також з ініціативи або з вини іноземця, встановлення факту повідомлення ними неправдивих відомостей у документах на отримання дозволу, визнання особи відповідно до законодавства небажаною для перебування в Україні тягне за собою анулювання дозволу на працевлаштування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вiд 04.02.1994 № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 23. - ст. 161

Закон України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 р. № 803-XII : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/803-12/card5#Public

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» вiд 08.04.2009 № 322 //

Безусий В.В. Правове регулювання працевлаштування в Україні.: Автореферат. Харківський національний університет внутрішніх справ. - Х., 2006. - 17с.

Бедрій Р.Б. Конституційно-правові основи громадянства України: Монографія. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. - 164 с.

Бойко М.Д. Трудове право України. - К.: Атіка, 2006. - 312с.

Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення // Право України. - 1994. - №10.

Болотіна Н.Б. Трудове право України. - К.: Вікар, 2004. - 725с.

Бритченко С., Андрієнко В. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні // Пробл. міграції. - 2009. - № 1 (8). - С. 2-13.

Бурлака П., Палко В. Відповідальність іноземців за порушення порядку перебування в Україні // Пробл. міграції. - 2008. - № 2. - С. 44-46.

Бущенко П.А., Вєтухова І.А. Трудове право України. Законодавство та практика застосування. - Х.: Консум, 2002. - 462с.

Вайнагій І.І. Удосконалення законодавства України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в контексті розвитку законодавства країн Європи // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф., травень 1996 р., Київ. - К., 2010. - С. 109-111.

Васильков В. Чи зручно іноземцю в Україні? // Іменем закону. - 2010. - 27 трав. - С. 4.

Венедиктов В.С. Трудовое право Украины. - Харьков.: Консул, 2004. - 301с.

Денисов О. До нас так просто не приїдеш: [Про порядок і умови перебування іноземців в Україні] // Голос України. - 2000. - 17 серп. - С. 3.

Дозвіл на працевлаштування іноземців // Уряд. кур'єр. - 2000. - 5 трав. - С. 5.

Годованець В. Ф. // Конституційне право України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2005. - 360 с.

Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с.

Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. - Х.: Право, 2008. - 416 с.

Курс конституционного права Украины. Основы теории конституционного права. Учебник (Под ред. М.А. Бай-муратова и А.В. Ватанова). -- X.: Одиссей, 2008. -- 672 с.

Конституційне право України. Бисага Ю.М. - Ужгород. - Ліра: 2007. - С.

Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. Конституційне право України: Навч. посібник. -- К.: Юрінком Інтер, 2008. -- 632 с.

Орленко В. І. Конституційне право України : посіб. для підготов, до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. - 5-е вид., доповн. та перероб. - К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. -156 с

Цимбалістий Т. О. Конституційна юстиція України. - Тернопіль. 2007. - 236с.

Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України : Конспект лекцій : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. -- К. : МАУП, 2004. -- 216 с.

Размещено на Allbest.ru