Удосконалення протипожежного захисту ВАТ "Старобільський елеватор"
Пожежно-технічна характеристика, аналіз основних параметрів оперативної обстановки та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Склад добровільної пожежної дружини. Застосування запобіжних заходів порушень правил пожежної безпеки.
Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.08.2011 |
Размер файла | 429,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Посадові особи, на яких покладено контроль за діяльністю ДПД (ДПК), зобов'язані щомісяця перевіряти їх готовність до дій з ліквідації пожеж. Результати перевірки реєструються в спеціальному журналі. Результати перевірки ДПД (ДПК) місцевим органом державного пожежного нагляду відображаються в спеціальному журналі або оформляються відповідним актом.
На добровільну пожежну дружину покладається:
· здійснення контролю за виконанням (дотриманням) установлених на підприємстві правил пожежної безпеки (протипожежного режиму);
· проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки (шляхом організації семінарів, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо);
· здійснення щоденного нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту, зв'язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю;
· вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику пожежно-рятувальних підрозділів: рятування людей, майна та її ліквідація наявними засобами.
На добровільну пожежну команду покладається:
· здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах;
· нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп, обслуговування й утримання їх у постійній бойовій готовності;
· участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення.
Оплата праці членів добровільних пожежних дружин (команд) за час їхньої участі в ліквідації пожежі або наслідків аварій, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань здійснюється з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи.
Членам добровільних пожежних дружин (команд), які беруть активну участь у забезпеченні пожежної безпеки на підприємстві та у гасінні пожеж, надаються додаткові відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю до десяти робочих днів на рік, а також грошові премії та цінні подарунки. Механізм надання додаткових пільг, їх види та розміри регулюються колективним договором.
Членам добровільних пожежних дружин (команд), які належать до складу бойової обслуги на пожежні автомобілі та мотопомпи, за рахунок підприємств, видається комплект спецодягу (спорядження).
Члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного під час ліквідації пожежі або наслідків аварії. Страхування членів добровільних пожежних дружин (команд) здійснюється за рахунок підприємств, де вони створені.
З аналізу особового складу ДПД можна відмітити, що кількісно за останні п'ять років особовий склад зазнав значних змін. З 2008 року в ДПД налічується 23 чоловік. Здебільшого до ДПД належать працівники яким вже понад 40 років, мають середню освіту та стаж роботи на цьому підприємстві від 15 до 20 років. Найменше - з вищою спеціальною освітою, до 25 років.
Аналіз особового складу ДПД наведено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Аналіз особового складу ДПД
Рік |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
Всього |
12 |
13 |
14 |
23 |
23 |
|
Вище спец. |
1 |
1 |
2 |
6 |
6 |
|
Середня |
10 |
11 |
10 |
10 |
10 |
|
Вища |
2 |
2 |
2 |
7 |
7 |
|
до 25 років |
0 |
0 |
0 |
2 |
2 |
|
до 30 років |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
|
до 35 років |
5 |
4 |
3 |
6 |
6 |
|
понад 40 років |
6 |
8 |
9 |
13 |
13 |
|
до 5 років |
4 |
3 |
3 |
3 |
2 |
|
до 10 років |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
|
до 15 років |
3 |
2 |
4 |
2 |
2 |
|
до 20 років |
4 |
5 |
4 |
13 |
13 |
|
до 25 років |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
понад 25 років |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
На діаграмі (рис. 2.1) представлено аналіз особового складу ДПД в 2006-2010 роках.
Рис.2.1 Аналіз особового складу ДПД
2.3 Агітаційно-масова робота органів ДПН
Метою агітаційної роботи є підвищення рівня обізнаності населення, робітників з питань пожежної безпеки. Основними завданнями агітаційно-масової роботи є:
· своєчасне та об'єктивне інформування населення стосовно стану з пожежами та їх наслідками, діяльність органів ДПН щодо ліквідації пожеж, аварій надзвичайних ситуацій, стихійного лиха;
· підвищення рівня правової свідомості населення, поважного ставлення до чинного законодавства та заходів органів ДПН щодо забезпечення пожежної безпеки в державі.
Обов'язковою тематикою виступів у засобах масової інформації повинні бути питання пожежної безпеки, пов'язаних з початком пожежонебезпечних періодів року, новорічних та інших свят.
Органи ДПН спільно з добровільними пожежними товариствами організовують та проводять огляди-конкурси на визначення кращих публікацій, телепередач, кіно-відео фільмів, радіопрограм на протипожежну тематику, організовують виступи органів ДПН з протипожежної тематики, у трудових колективах, розробляють і організовують текстів протипожежних застережень, звернень до населення через засоби масової інформації та радіовузли.
Проаналізувавши стан агітаційно-масової роботи на ВАТ «Старобільський елеватор» за останні п'ять років необхідно зазначити що належний рівень роботи проводиться тільки шляхом радіомовлення та виступів в трудових колективах. На районному рівні (телебачення, газети) рівень агітаційно-масової роботи дуже низький. Взагалі, за останні п'ять років, вийшло 12 друкованих видань, 44 передачі по радіомовленню, 3 виступи по телебаченню, 32 виступи в трудових колективах, 11 рейдів.
Аналіз агітаційно-масової роботи органів ДПН наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Аналіз агітаційно-масової роботи органів ДПН
Найменування |
Роки |
Всього |
|||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|||
Друковані видання |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
12 |
|
Радіомовлення |
8 |
8 |
8 |
9 |
11 |
44 |
|
Телебачення |
0 |
0 |
0 |
1 |
2 |
3 |
|
Виступи в трудових колективах |
5 |
6 |
7 |
6 |
8 |
32 |
|
Рейди |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
11 |
На діаграмі (рис. 2.2) представлено аналіз агітаційно-масової роботи на ВАТ «Старобільський елеватор» за останні п'ять років
Рис. 2.2 Аналіз агітаційно-масової роботи органів ДПН
З таблиці 2.2 і діаграми бачимо, що кількісний показник агітаційно-масової роботи з питань пожежної безпеки в 2006 - 2010 рр., з кожним роком зростає. Особливо в 2010 році інженерно-інспекторським складом Старобільського районного відділу ГУ МНС України в Луганській області проводилась робота, направлена на профілактику виникнення пожеж, недопущенні травмування та загибелі людей на пожежі. В результаті цілеспрямованої агітаційно-масової роботи пожеж та загорянь не допущено.
РОЗДІЛ 3.Методика проведення перевірки об'єкту
Державний пожежний нагляд на підприємстві ВАТ «Старобільський елеватор» здійснюють інспектори Старобільського районного відділу ГУ МНС України в Луганській області. Цей об'єкт підлягає щорічній перевірці.
Перевірка об'єктів є одним із найважливіших напрямів пожежно-профілактичної роботи. Вони проводяться з метою здійснення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями тощо).
Згідно ст. 7 Закону України “Про пожежну безпеку” від 17.12.2007 р. та Наказу МНС від 06.05.2010 р. № 59 “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів ДПН” обстеженням та перевіркам підлягають населені пункти, підприємства, установи, організації, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від їх організаційно - правових форм та форм власності.
Під час проведення перевірок об`єктів проводиться перевірка боєздатності підрозділів відомчої, місцевої та інших видів пожежної охорони, добровільних пожежних дружин (команд).
З метою контролю за виконанням рішень (приписів, постанов) уповноважених осіб органів державного пожежного нагляду, а також з урахуванням сезонності, особливостей об`єктів, обстановки з пожежами, вибіркової перевірки працездатності автоматичних систем виявлення та гасіння пожеж можуть проводитися контрольні (цільові) перевірки.
На об'єктах із цілодобовим перебуванням людей проводяться нічні перевірки з періодичністю, встановленою територіальним або місцевим органом держпожнагляду.
Перевірки об'єктів проводяться за участю керівників (власників) підприємств, установ, організацій або виділених ними представників, які повинні бути завчасно повідомлені про дату його проведення.
Перед проведенням перевірок державний інспектор повинен ознайомитись з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну небезпеку об'єкта, з матеріалами про пожежі і приписами за попередніми обстеженнями та матеріалами контрольних перевірок , відповідними правилами пожежної безпеки, які мають відношення до даного об'єкта.
Під час перевірок та обстежень перевіряється протипожежний стан об`єкту та ступінь виконання раніше запропонованих протипожежних заходів. За всіма невиконаними зауваженнями припису працівник держпожнагляду повинен вжити заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно з діючим законодавством або припинення експлуатації приміщень, дільниць електромережі, агрегатів та інших, які знаходяться у пожежонебезпечному стані.
При перевірці огляду підлягають територія об'єкта, будинки, споруди, установки та обладнання, в тому числі й ті, що знаходяться у стадії будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення, продукція, що виробляється або реалізується, стан під'їзних шляхів, забезпеченість і технічний стан пожежної техніки, наявність і працездатність автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, засобів зв'язку, стан і надійність функціонування зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання тощо.
Під час перевірок перевіряються: діяльність адміністрації щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта: наявність наказів, розпоряджень та інструкцій з питань пожежної безпеки; виділення асигнувань на протипожежні заходи та придбання протипожежного обладнання; включення протипожежних заходів у виробничо-фінансові плани; дотримання правил проведення вогневих робіт; організація роботи пожежно-технічної комісії; наявність відповідних сертифікатів на обладнання і устаткування та документів, що підтверджують показники пожежної небезпеки застосованих речовин та матеріалів у виробництві або будівництві; боєздатність відомчої пожежної охорони і добровільної пожежної дружини (команди) та якість профілактичної роботи, яка ними проводиться, з складанням відповідного акту; порядок організації і якість проведення протипожежного інструктажу та занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з робітниками і службовцями; знання робітниками об'єкта питань пожежної безпеки, обов'язків на випадок виникнення пожежі; організація навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб; наявність обліку пожеж і реагування на них адміністрації об'єкта тощо.
Заходи з усунення недоліків у діяльності адміністрації щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів, що перевіряються, відображаються в приписі. При необхідності складається довідка у двох примірниках, один з яких вручається керівнику об'єкта, другий - зберігається в наглядовій справі.
За наслідками перевірок керівникам та власникам підприємств, установ, організацій і громадянам даються письмові приписи на усунення порушень вимог пожежної безпеки. Запропоновані приписами заходи повинні обґрунтовуватись вимогами нормативних актів.
Припис має два розділи. У перший розділ включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням минулих термінів їх виконання, а в другий - нові запропоновані заходи і терміни їх виконання.
Припис складається не менше як у 2 примірниках: 1-ий - не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення обстеження вручається керівнику об'єкта для виконання, а 2-й з підписом керівника щодо погоджених термінів та одержання залишається в органі держпожнагляду для здійснення контролю. У разі неможливості вручення керівнику припису, остання направляється поштою, про що у копії проставляється відповідний вихідний номер і дата направлення, або здається в канцелярію об'єкту з відповідною відміткою на копії вхідного номеру та дати.
Припис держпожнагляду підписують державні інспектори, які проводили обстеження. Він зберігається в наглядовій справі до часу повного його виконання, але не менше 5 років.
Приписи можуть бути оскаржені до вищого органу чи посадової особи держпожнагляду в 10-денний термін з дня їх вручення.
При проведенні обстеження в попередньому приписі державний інспектор зобов'язаний зробити відмітки. При виконанні протипожежних заходів навпроти кожного з них робиться позначка «виконано», при невиконанні - в кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, вказуються заходи, які вжиті до винних осіб, а також запобіжні заходи, про що ознайомлюється керівник об'єкту.
У разі відсутності порушень складається довідка про проведення пожежно-технічного обстеження чи перевірки за підписами обох сторін, яка складається в двох примірниках, перший з яких вручається керівникові, а другий - підшивається до наглядової справи.
Востаннє перевірка території та об'єктів дільниць підвідомчих ВАТ «Старобільський елеватор» проводилось 23 серпня 2010 року. До виконання було запропоновано 61 захід і складено припис, який для виконання отримав директор ВАТ «Старобільський елеватор».
Так за останні п'ять років інспекторський склад Старобільського районного відділу ГУ МНС України в Луганській області провів п'ять перевірок та склав п'ять приписів. Загальна кількість запропонованих заходів становить 192, з яких виконано 163.
Проаналізувавши виконання приписів ДПН за останні п'ять років, в період за 2006 року по 2010 рік необхідно зазначити що було запропоновано 192 заходи, з них виконано тільки 163. Найбільшу кількість заходів в приписі було запропоновано в 2010 році, найменшу у 2006 році.
Ознайомившись з приписами за останні п'ять років можна відмітити, що не виконуються такі заходи як: проведення ремонту установок пожежної сигналізації в приміщеннях приймального устаткування, проведення ремонту пожежних резервуарів № 3,4 на території дільниці № 4, приміщення складів № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 обладнати установками пожежної сигналізації та інші.
Аналіз виконання приписів органів ДПН наведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1. - Аналіз виконання приписів органів ДПН
Показники |
Роки |
Всього |
|||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|||
Запропоновано заходів |
34 |
27 |
28 |
42 |
61 |
192 |
|
Виконано заходів |
32 |
10 |
19 |
35 |
57 |
163 |
|
Відсоток виконання заходів |
94 |
37 |
69 |
83 |
93 |
85 |
На діаграмі (рис. 3.1) представлено аналіз виконання приписів органів ДПН в 2006-2010 роках.
Рис.3.1. Аналіз виконання приписів органів ДПН в 2006-2010 роках.
По відсотку виконання протипожежних заходів запропонованих в приписах можна говорити про стан пожежної безпеки об'єкту та відношення до нього адміністрації.
З приведеного вище аналізу видно, що кількість запропонованих заходів зростає, а відсоток їх виконання збільшився лише за останні три роки. До того треба зазначити, що деякі капітальні заходи не виконуються із року в рік.
3.1 Аналіз адміністративно-правової діяльності ДПН
Відповідно до Наказу МНС України від 23.07.2007 № 251 «Про затвердження та введення в дію Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інформаційної картки про адміністративне правопорушення та Порядку заповнення інформаційної картки про адміністративне правопорушення» при виявленні фактів порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки або невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду посадові особи підприємств та громадяни несуть адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу України під посадовими особами розуміють осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форм власності, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені вище.
На ВАТ «Старобільський елеватор» за останні п'ять років до адміністративної відповідальності було притягнено 12 посадових та 10 фізичних осіб. Таким чином до адміністративної відповідальності було притягнено 22 особи, з яких 14 притягнено за ст. 175 КУАП, а 8 за ст. 188-8 КУАП.
Проаналізувавши адміністративно-правову діяльність органів ДПН необхідно зазначити, що інспекторський склад Старобільського районного відділу ГУ МНС України в Луганській області виявляє своєчасно порушення правил пожежної безпеки та притягає винних до відповідальності. Аналіз адміністративно-правової діяльність органів ДПН за 2006-2010 роки надано в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Адміністративно-правової діяльність органів ДПН
Роки |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Всього |
|
К-ть посадових осіб |
2 |
2 |
4 |
1 |
3 |
12 |
|
К-ть фіз. осіб |
2 |
1 |
3 |
2 |
2 |
10 |
|
Притягнених за ст. 175 КУАП |
2 |
2 |
5 |
2 |
3 |
14 |
|
Притягнено за ст. 188-8 КУАП |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
8 |
На діаграмі (рис. 3.2) представлена кількість осіб притягнених до адміністративної відповідальності в 2006-2010роках.
Рис.3.2. Кількість осіб притягнених до адміністративної відповідальності в 2006-2010 роках.
Аналіз заходів адміністративного впливу за останні 5 років показує, що їх кількість у цілому залишається на одному рівні. Найбільше фізичних і посадових осіб було притягнено в 2007 році.
3.2 Застосування запобіжних заходів за виявленими фактами порушень правил пожежної безпеки органами ДПН
У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також у разі виявлення порушень протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення до їх усунення, уповноваженими на те посадовими особами органів держпожнагляду застосовуються запобіжні заходи.
Відповідно до Наказу МНС України від 21.10.2008 № 130 „Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів” запобіжні заходи - це заходи, направлені на забезпечення пожежної безпеки шляхом припинення чи заборони роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт та дії виданих дозволів на право проведення таких робіт, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, випуску і застосування проектів, проведення будівельно-монтажних робіт.
За останні п'ять років на ВАТ «Старобільський елеватор» за виявленими фактами порушень правил пожежної безпеки було застосовано 78 запобіжних заходів. Об'єкти за цей час не призупинялись, було призупинено роботу ділянок електричної мережі в 2009 році, найбільше, 19 разів. Робота приміщень заборонялась в період з 2006 року по 2010 рік 10 разів. Проаналізувавши ці дані можна відмітити, що запобіжні заходи застосовуються на підприємстві досить часто, що означає про часте порушення правил пожежної безпеки.
Аналіз застосування запобіжних заходів за виявленими фактами порушень правил пожежної безпеки надано в таблиці 3.3
Таблиця 3.3 - Аналіз застосування запобіжних заходів за виявленими фактами порушень правил пожежної безпеки в 2006-2010 роках
Призупинка |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Всього |
|
Об'єктів |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Приміщень |
2 |
3 |
1 |
2 |
2 |
10 |
|
Ділянок ел. мережі та агрегатів |
14 |
12 |
12 |
19 |
11 |
68 |
|
Всього |
16 |
15 |
13 |
21 |
13 |
78 |
На діаграмі (рис. 3.3) представлені кількість запобіжних заходів застосованими органами ДПН в 2006-2010 роках.
Рис.3.3 Кількість запобіжних заходів застосованими органами ДПН в 2006-2010 роках.
Аналіз застосування запобіжних заходів показує - за останні два роки спостерігається зростання цього показника профілактичної роботи, що пов'язано, у першу чергу, із зростом невиконаних протипожежних заходів і більш принциповим підходом органів ДПН до порушників правил пожежної безпеки.
3.3 Аналіз кількості пожеж та збитків від них
Проаналізувавши стан з пожежами на підприємстві ВАТ «Старобільський елеватор» необхідно відмітити, що за останні п'ять років, їх сталося незначна кількість, в 2006 році - одна пожежа. Прямі збитки від якої становлять 600 грн., непрямі - 700 грн.
Можна зробити висновок про те, що ця пожежа була незначною і великої шкоди підприємству не завдала.
Аналіз кількості пожеж та збитків від них наведено в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Аналіз кількості пожеж та збитків від них
Показники |
Роки |
||||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Всього |
||
К-ть пожеж |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
Прямі збитки |
600 |
0 |
0 |
0 |
0 |
600 |
|
Непрямі збиткі |
700 |
0 |
0 |
0 |
0 |
800 |
На діаграмі (рис. 3.4) представлено аналіз кількості пожеж та збитків від них
Рис. 3.4 Аналіз кількості пожеж та збитків від них
3.4 Аналіз кількості загиблих та травмованих на пожежі
Як свідчить статистика, за останні п'ять років на ВАТ «Старобільський елеватор» загиблих та травмованих в результаті пожежі і не було.
Проаналізувавши цей факт можна зробити висновок, що робота протипожежних формувань, служб і підрозділів, що забезпечують пожежну безпеку на підприємстві за останні п'ять років забезпечує захист здоров'я та життя працівників підприємства.
Аналіз кількості загиблих і травмованих на пожежі надано в таблиці 3.5
Таблиця 3.5 - Аналіз кількості загиблих і травмованих на пожежі
Показники |
Роки |
||||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Всього |
||
К-ть загиблих |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
К-ть травмованих |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
На діаграмі (рис. 3.5) представлено аналіз кількості загиблих і травмованих на пожежі
Рис. 3.5 Аналіз кількості загиблих і травмованих на пожежі.
3.5 Аналіз основних причин виникнення пожеж
Найбільша кількість пожеж та загорянь, як свідчить статистика , за останні роки спостерігалася у містах та селищах міського типу.
Головними причинами виникнення пожеж залишається необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, порушення правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних робіт. Проаналізувавши пожежу, яка сталося за останні п'ять років на Березівському елеваторі в 2006 році, можна зробити висновок що виникла вона внаслідок необережного поводження з вогнем, тобто, з незнанням працівників підприємства з правил пожежної безпеки. Аналіз основних причин виникнення пожеж надано в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 - Аналіз основних причин виникнення пожеж.
Роки |
Порушення ППБ при експ. ел. установок |
Порушення ППБ при пров. звар. робіт |
Блискавка |
Необережне поводження з вогнем |
Підпали |
Всього |
|
2006 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
2007 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2008 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2009 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2010 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
На діаграмі (рис. 3.6) представлено аналіз основних причин виникнення пожеж
Рис.3.6. Аналіз основних причин виникнення пожеж
3.6 Аналіз місць виникнення пожеж
Як було зазначено, територія, яку займає ВАТ «Старобільський елеватор», складає 18 га, до неї відносяться два склади паливно-мастильних матеріалів, робоча башня, силоси, зерносушилки, зерноскладі , адміністративна будівля та інше.
Проаналізувавши місця виникнення пожеж за останні п'ять років, можна зробити висновок про те, що одна пожежа, що сталися в 2006 році виникла на території об'єкту, іншими словами вона не захопила такі найбільш вибухопожежонебезпечні структурні підрозділи як зерносклади, склади ПММ, робоча башня, силоси, зерносушилки. Аналіз місць виникнення пожеж наведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 - Аналіз місць виникнення пожеж.
Роки |
Склади ПММ |
Робоча башня |
Силоси |
Зерносушилки |
Склади |
Терит. об'єкту |
|
2006 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
2007 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2008 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2009 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2010 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Всього |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
На діаграмі (рис. 3.7) представлено аналіз місць виникнення пожеж
Рис.3.7. Аналіз місць виникнення пожеж
3.7 Аналіз стану з надзвичайних ситуацій
Проаналізувавши стан з надзвичайними ситуаціями на ВАТ «Старобільський елеватор» за останні п'ять років, необхідно зазначити, що надзвичайних ситуацій зокрема, вибухів, аварій та іншого не відбувалося. Треба зазначити, що цей об'єкт є досить вибухопожежонебезпечним, склади зерна, елеватори за вибухопожежонебезпекою відносяться до категорії «В». Тому якщо виникне вибух, то він може супроводжуватися пожежами, руйнуванням силосів, галерей, зерноскладів, значними матеріальними збитками, людськими жертвами. Керівництво підприємства незадовільно виконує вимоги припасів, які пов'язані з забезпеченням вибухобезпеки.
Найбільшу вибухопожежну безпеку в зерноскладах являє собою зерновий пил, що виділяеться при транспортировкі, загрузці, вигрузці зерна, також в процесі його очищення. Зерновий пил являє собою легкогорючий матеріал. Пил в виді аерозолі з повітрям може утворювати вибухонебезпечні суміші. За період роботи на підприємстві не було випадків великих втрат зерна під час його зберігання, адже це теж надзвичайна ситуація. Зерно з вмістом вологості 16-17% вологе, а понад 17% - сильно вологе. І те і друге зерно швидко стає непригодним, якщо його своєчасно не висушити, щоб вологість була до 15%.
РОЗДІЛ 4.Експертиза проектних матеріалів
4.1 Експертиза генерального плану
Генеральне планування об'єкту повинне відповідати успішному маневруванню пожежних підрозділів при гасінні пожежі і перешкоджати розповсюдженню вогню з одного будинку на інший і на суміжні об'єкти. З цією метою робимо експертизу генерального плану об'єкту, дані експертизи приведемо в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Експертиза генерального плану
№ п/п |
Що перевіряється |
Передбачено в проекті |
Вимагається за нормами |
Посилання на норми |
Висновок |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Кількість в'їздів на територію |
Передбачено 2 |
Повинен бути передбачений проїзд пожежних автомобілів до кожної будівлі |
п.2 Додатку 1 [10] |
Відповідає |
|
2 |
Відстань від доріг з твердим покриттям на території до будівель |
Запроектовано відстань від 8 м та більше в окремих місцях |
Від краю проїзду до стіни будівлі висотою 9 поверхів і вище повинна бути відстань 8 - 10 м |
п.2 Додаток 1 [10] |
Відповідає |
|
3 |
Під'їзд до будівлі |
Передбачено під'їзд навк- руг будівлі |
Необхідно забезпе- чити можливість доступу пожежних з автодрабин або автопідйомників в будь яке приміщення |
Табл. 6 До- датку [6] |
Відповідає |
|
4 |
Проти- пожежне водопо- стачання, наявність пожеж- них гідрантів - рассто- яние от пожар- ных гид- рантов до дорог и зданий |
На кільцевій водомережі d250 мм роз- сташовано навкруг буді- влі цеху 3 по- жежних гідранти |
Відповідно норм зовнішнє пожежо- гасіння для вироб- ничих будівель І и II СВ категорії ви- робництва А, Б, В вимагається 30 л/с. |
табл. 6 п. 2.14 [11] |
Відповідає |
|
Від дороги максимальна відстань 15 м, від будівлі 100 - 150 м, інші гідранти розташовані в безпосередній близості |
Один гідрант за- безпечує подачу води на пожежога- сіння 70 л/с Не нормується |
табл. 4.1 [19] |
Відповідає |
|||
5 |
Проти пожежні розриви |
Між будівлею цеху і найближчими забудовами відстань більше 10 м |
Мінімальна відстань між будівлями II ступеня вогнестійкості повинно бути не менше 6 м. |
Додаток 1 [10] |
Відповідає |
ВИСНОВОК: Експертизою генерального плану встановлено відсутність відхилень від норм.
4.2 Експертиза будівельних конструкцій
Відповідно до стандарту ДСТУ Б В. 1.1 - 4 -- 98 "Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість" визначаються межі вогнестійкості будівельних конструкцій. За межу вогнестійкості будівельних конструкцій приймається час (у хвилинах) від початок їх вогневого стандартного іспиту до виникнення одного з граничних станів по вогнестійкості.
ДСТУ Б В. 1.1 - 4 - 98 розрізняє три види граничних станів по вогнестійкості:
- по втраті несучої здатності конструкцій і вузлів (обвалення або гранична деформація у залежності від типу конструкцій),
- по втраті цілісності - утворення в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я,
- по втраті теплоізолюючої здатності - підвищення температури на поверхні, що не обігрівається, у середньому більш ніж на 140 °С або в будь-якій точці цієї поверхні більш ніж на 180 °С в порівнянні з температурою конструкції до випробування.
Межі вогнестійкості будівельних конструкцій встановлюються експериментальним або розрахунковим шляхом.
Межі вогнестійкості запроектованих або реально існуючих конструкцій прийнято називати фактичними, а обумовлені умовами безпеки або нормами - необхідними. Фактичні і необхідні межі вогнестійкості будівельних конструкцій нормуються. Вони враховуються при проектуванні будинків і споруд. Вимоги безпеки вважаються виконаними при дотримуванні умови - межа вогнестійкості фактична повинний бути більше або дорівнює межі вогнестійкості необхідній:
Вогнестійкість будівельних конструкцій характеризується також опором поширенню вогню. Розрізняють фактичну межа поширення вогню і що допускається.
Конструкції відповідають вимогам безпеки по межі розповсюдження вогню, якщо межа поширення вогню фактична менш або дорівнює межі що допускається.
Під вогнестійкістю будинку розуміється його здатність опиратися руйнації в умовах пожежі. По вогнестійкості всі будинки і спорудження поділяються на 5 ступенів. Кожного ступеня вогнестійкості відповідає вибір конструкції з цілком визначеними чисельними значеннями меж вогнестійкості і меж поширення вогню.
Розрізняють фактичну і необхідну ступені вогнестійкості будинку. Фактична - це дійсний ступінь вогнестійкості запроектованого або побудованого будинку, визначається за результатами експертизи будівельних конструкцій будинків і нормативних положень. Під необхідним ступенем вогнестійкості будинку мається на увазі мінімальний ступінь вогнестійкості, який повинен мати будинок для задоволення вимог пожежної безпеки. Необхідний ступінь вогнестійкості будинків визначається спеціалізованими або галузевими нормативними документами з урахуванням призначення будинку, поверховості, площі, місткості, категорії приміщення по вибухопожежній та пожежній небезпеці, наявності автоматичних установок пожежегасіння й інших факторів.
Будинок або споруда задовольняє по вогнестійкості вимогам пожежної безпеки, якщо фактичний ступінь вогнестійкості дорівнює необхідному. Для дотримання приведеної умови безпеки будівельні конструкції будинків повинні відповідати вимогам по межах вогнестійкості і межах розповсюдження вогню.
Перевірку відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки здійснюємо методом зіставлення. При цьому порівнюємо фактичні і необхідні межі вогнестійкості, а також фактичні і необхідні межі поширення вогню, що допускаються, по конструкціях. Якщо дотримуються умови безпеки і Мф ? Мв, то будівельна конструкція задовольняє вимогам пожежної безпеки.
Методика відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки полягає в наступному:
По відомчих або галузевих нормах встановлюємо необхідний ступінь вогнестійкості будинку в залежності від призначення, площі, поверховості або кількості людей у будинку.
На підставі необхідного ступеня вогнестійкості будинку по ДБН В.1.1-7-2006 визначаємо необхідні межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межі поширення вогню, що допускаються по цих конструкціях.
Виходячи з характеристики конструктивних елементів будинку (товщина, розміри поперечного переріза, товщина захисного шару бетону, клас арматури й ін.), на основі протоколів випробування, за результатами розрахунків або даними випробувальних лабораторій знаходимо фактичні межі вогнестійкості конструкцій і фактичні межі поширення вогню по конструкціях.
4)Фактичні межі вогнестійкості будівельних конструкцій порівнюємо з необхідними межами вогнестійкості, а фактичні межі розповсюдження вогню по конструкціях - з допустимими межами поширення вогню, після чого робимо висновок про відповідність будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки.
При експертизі будівельної частини проекту в першу чергу перевіряємо основні будівельні конструкції (стіни, колони, перекриття, перегородки покриття, несучі елементи сходів),а потім другорядні.
Результати перевірки відповідності будівельних конструкцій зводимо в таблицю.
Визначаємо фактичний ступінь вогнестійкості будинку по межах вогнестійкості конструкцій і поширенню вогню по них. Для цього з розділу архітектурно-будівельної частини проекту обираємо габаритні розміри і матеріал виготовлення конструкцій. По посібнику для визначення меж вогнестійкості конструкцій, меж поширення вогню по конструкціях і груп займистості матеріалів визначаємо фактичну межу вогнестійкості і межу поширення вогню для кожної заданої в проекті конструкції в залежності від матеріалу її виготовлення і габаритних розмірів. Межі вогнестійкості і поширення вогню для кам'яних конструкцій визначаємо відповідно до вимог п.2.30 табл.10 "Посібник...".
Для визначення межі вогнестійкості залізобетонних конструкцій з каталогу залізобетонних конструкцій, що випускаються серійно, вибираємо габаритні розміри, місце розташування робочої арматури її клас і товщину захисного шару бетону (відстань від центра робочої арматури до нижнього краю конструкції). Після цього відповідно до вимог п.п.2.26; 2.27 табл.6,7 "Посібника..." визначаємо фактичну межу вогнестійкості залізобетонних конструкцій.
Визначивши фактичну межу вогнестійкості і поширення вогню всіх конструктивних елементів за вище викладеною методикою використовуючи дані табл.4 ДБН В. 1.1-7-2006 визначаємо область застосування даних конструкцій у будинках і фактичному ступені вогнестійкості будинку.
Відповідно до вимог табл.4 ДБН В. 1.1-7-2006 визначаємо необхідну межу вогнестійкості конструкцій у залежності від необхідного ступеня вогнестійкості будинку визначеного нами вище. Звівши шукані дані в таблицю і порівнявши них у кожнім випадку окремо, можемо зробити висновок про відповідність меж вогнестійкості фактичних - вимагаємим і ступенів вогнестійкості будинку в цілому. Будівля елеватору відноситься до II ступеня вогнестійкості.
Виходячи з вищесказаного, зробимо експертизу будівельних конструкцій будинку, дані занесемо в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2. - Експертиза будівельних конструкцій
№ п/п |
Найменування конструкції і їх характеристика |
Прийнято проектом |
Посилання на норми Г181 |
В будівлі якого СВ дозволено |
Прийнято проектом. |
Посилання на норми |
Висновок |
|||
Мвф, хв |
Мрпф, см |
Мвв, хв |
Мдоп. см |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Протипожежні перегородки між приміщеннями з категоріями А и В, коридором цегляні в 0,5 цегли Перекриття залі-зобетонні |
150 60 |
0 0 |
п. 1 т. 10 Таб. 8 п.2.27 |
І, II І |
45 45 |
0 0 |
П. 2.10 [8] П.2.1 [8] |
Відп. Відп. |
|
2 |
Стіни сходових кліток д=500 мм |
330 |
0 |
Табл. 10 п.1 |
II |
120 |
0 |
Табл. 1 [8] |
Відп. |
|
3 |
-- колона (400x400 мм) |
180 |
0 |
Табл. 8 п.1 |
І |
120 |
0 |
Табл. 8 п.1 |
Відп. |
|
4 |
Перегородки: Цегляні д=120мм |
150 |
0 |
Табл. 10 п.1 |
II |
15 |
0 |
Табл 1 [8] |
Відп. |
|
5 |
Перекриття: -- багато пустотні з/б панелі h=220 мм b=1200 мм |
90 |
0 |
т. 8 п.2.27 |
II |
25 |
0 |
Табл. 1 [8] |
Відп. |
|
6 |
Покриття -ребристіе панелі h=300 мм b=1200 мм |
зо |
0 |
т. 8 |
II |
15 |
0 |
табл 1 [8] |
Відп. |
|
7 |
Сходи: - з/б сходові марші Стіни сходових кліток цегляні д = 500 мм |
90 330 |
0 0 |
т. 8 п.2.21 п. 3 |
І, II І, II |
60 60 |
0 0 |
П. 1.1 [8] п.1.1 [8] |
Відп. Відп. |
|
8 |
Протипожежні двері в протипожежних перегородках 1-го типу |
60 |
0 |
Табл 14 П. 39 |
II |
30 |
0 |
п.3.2 п. 3.17 [8] |
Відп. |
|
9 |
Балки покриття |
30 |
0 |
Табл. 6 |
II |
15 |
0 |
Табл. 1[8] |
Відп. |
|
10 |
П/п двері, що ведуть на кровлю |
60 |
0 |
Табл. 14 п.39 |
II |
30 |
0 |
П. 2.10 |
Відп. |
Висновок: У результаті проведеної експертизи вогнестійкість будівельних конструкцій порушень будівельних норм і правил, а також протипожежних вимог не виявлено.
4.3 Експертиза об'ємно-планувальних рішень
ДСТУ 12.1.004-91 "Пожежна безпека. Загальні вимоги" визначено, що кожен об'єкт повинен мати таке об'ємно-планувальне і технічне виконання, щоб евакуація людей з нього була завершена до настання гранично припустимих значень небезпечних факторів пожежі, а при недоцільності евакуації був забезпечений захист людей в об'єкті. З цією метою зробимо експертизу планувальних рішень, дані яких приведені в таблиці 7.3.
Таблиця 4.3 - Експертиза об'ємно-планувальних рішень
№ п/ п |
Що перевіряється |
Передбачено |
Вимагається |
Посилання на норми |
Висно- вки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Висота від полу до низу виступаючих конструкцій перекриття (покритя) в приміщеннях, в місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації. |
Висота від полу до низу виступаючих конструкцій: 1 пов. - 3 м |
Висота повинна бути не менше 2,2 м в приміщеннях і не менше 2 м в місцях проходу на шляхах евакуації. |
[4] п.2.6 |
Відп |
|
2 |
-Ступінь вогне -Допустимечисло поверхів, -Площадь по |
ІI 3 60 х 48 = 2880 м2 |
II 1 3000 |
[4] п.2.7 |
Відп. Відп. Відп. |
|
3 |
Розміщення приміщень категорії "Б" |
3 поверхи біля зовнішніх стін 1 поверх зала |
У зовнішніх стін на верхніх поверхах |
[4] п.2.7 |
Відп. |
|
4 |
Відділення приміщень категорій "Б","В" одне від одного |
Перегородки (150 хвилин), Перекриття (60 хвилин) |
Відокремлювати п/п перегородками 1-го типу, (45 хвилин) п/п перекриттями 3-го типу (45 хв) |
[4] п.2.10 V |
Відп. |
|
5 |
Наявність там-бур-шлюзів між приміщеннями з категорією "Б" з іншими приміщеннями, коридорами. |
Приміщення з категоріями "Б" сполучаються тільки з коридором через індивідуальні тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря. |
Тамбур-шлюзьі для кожного приміщення окремо з постійним підпором повітря. |
[4] п.2.10 |
Відп. |
|
6 |
Поділ коридору через кожні 60 м. |
Коридори довжиною 25 м |
Через кожні 60 м. влаштовувати перегородки. |
[4] п.2.15 |
Відп. |
|
7 |
Виконання сходових кліток |
3 природним освітленням через вікна в зовнішніх стінах |
3 природним освітленням через вікна в зовнішніх стінах |
[4] п.2.37 |
Відп. |
|
8 |
Наявність легко-скидаємих конструкцій в приміщеннях з категорією "Б" |
В приміщеннях з категорією "Б" -ЛСК, скління вікон. |
Вимагається наявність ЛСК |
[4] п.2.42 |
Відп. |
|
9 |
Наявність виходу на кровлю |
Існує 1 вихід на кровлю зі СК |
Для будівель з Н ? 10 м від нульової відмітки землі до парапету повинен бути 1 вихід на кровлю на кожні повні і неповні 40000 м2 кровлі зі СК |
[4] п.2.60 |
Відп. |
|
10 |
Наявність зовнішніх сталевих пожежних сходів |
Мається 2 сходів |
Для будівель з Н > 10 м (див. п 9 вище) повинні бути зовнішні сталеві пожежні схлди. |
[4] п.2.61 |
Відп. |
|
11 |
Оздоблення стін в загальних коридорах, СК, вестибюлях |
Штукатурка с наступною побілкою |
Не допускається застосування горючих матеріалів |
[3]п.1.8 |
Відп. |
|
12 |
Поли в вестибулях, СК |
Кахлева крошка |
Не допускається застосування горючих матеріалів |
[3] п. 1.8 |
Відп. |
|
13 |
Наявність ущільнень в притворах і пристроїв для само-закривання п/п дверей в п/п перегородках |
Мається в основному |
Повинні бути ущільнення в притворах и пристрої для самоза-кривання |
[3] п.3.17 |
Не відп |
|
14 |
Наявність автоматичних пристроїв в місцях перетину п/п стін, запобіганя розповсюдженя продуктів горіння по каналах. |
Нема перетинання |
В місцях перетину протипожежних стін слід передбачати автоматичні пристрої |
[3] п.3.20 |
Відп. |
|
15 |
Наявність пожежних сходів для під'єму на висоту від 10 до 20 м, і в місцях перепаду висот кровель від 1 до 20 м. |
Маються сходи на перепадах висот. Відсутні сходи в місцях перепаду висот в осях 13-14,25-29 |
В указаних місцях слід застосовувати пожежні сходи 1-го типу. |
[3] п.2.13 |
Відп. Не відп |
|
16 |
Виконання пожежних сходів 1-го типу для під'єму на висоту. |
Ширина 0,7 м, початок з Н = 4,7 м від рівня землі, площадка при виході на кровлю з огорожею з Н = 0,7 м. Дуги відсутні |
Ширина 0,7 м, починається з Н = 4,7 м від рівня земли, площадка при виході на кровлю з огорожею з Н = 0,6 м. 3 Н = 10 м сходи повинні мати дуги через кожні 0,7 м з R закруглення 0,35 м і з центром, віднесеним від сходів на 0,45 м. |
[3] п.2.12 |
Відп. Відп. Відп. Не відп |
|
17 |
Уклін маршів в СК |
Уклін 1:2, ширина проступи 0,3 м. |
Уклін 1:2, ширина проступи 0,3 м. |
[3] п.2.57 |
Відп. |
Висновок: У результаті проведеної експертизи об'ємно-планувальних рішень був виявлений ряд порушень правил пожежної безпеки і будівельних норм і правил, а саме:
-Двері, що ведуть з виробничих приміщень 3-го поверху не обладнаніущільненнями в притворах і пристосуваннями для самозакривання протипожежних дверей у протипожежних перегородках
На пожежних сходах відсутні огороджувальні дуги.
Відсутні сходи на перепадах висот в осях 13-14, 25-29.
4.4 Експертиза шляхів евакуації
Евакуація - змушений рух людей одночасно в одному напрямі в короткий проміжок часу, з високою щільністю потоку й у несприятливих умовах. Безпека евакуації забезпечується:
створенням шляхів евакуації визначеної довжини,
необхідною кількістю евакуаційних виходів,
оптимальною шириною евакуаційних виходів,
конструктивно-планувальним виконанням шляхів евакуації.
Кількість евакуаційних шляхів і виходів і їхніх розмірів повинні одночасно задовольняти чотирьом умовам:
- найбільш ефективна відстань від можливого місця перебування людини або від дверей найбільш віддаленного приміщення до найближчого евакуаційного виходу повинна бути менше або дорівнює відстані, необхідному по нормах,
сумарна ширина евакуаційних виходів на сходи, передбачених проектом, повинна бути більше або дорівнює необхідній за нормами,
кількість евакуаційних виходів і сходів повинне бути не менш двох,
розміри евакуаційних шляхів і виходів повинні відповідати значенням, передбаченим нормами.
Результати експертизи представлено в таблиці 4.4
Таблиця 4.4 - Експертиза шляхів евакуації
№ п/ п |
Що перевіряється |
Передбачено |
Вимагається |
Посилання на норми |
Висно вок |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Мінімальна відстань між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення |
L = 40 м при Lтр ? 17,23 м |
Мінімальна відстань між найбільш віддаленими один від одного квакуаційними виходами з приміщення L ? 1,5 vП, П - периметр, П = 132 м, L ? 17,23 м |
[3] п.4.3 |
Відп. |
|
2 |
Ширина шляхів евакуації, дверей, висота проходу |
Ширина шляхів евакуації більше 1 м, дверей більше 0,8 м, висота проходу на шляхах евакуації 4 м |
Ширина шляхів евакуації повинна бути не < 1 м, дверей не менше 0,8 м, висота проходу на шляхах евакуації не < 2 м. |
[3] п.4.6 |
Відп. |
|
3 |
Напрям відкривання дверей на шляхах евакуації |
Відкривання дверей по ходу евакуації |
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися по напряму виходу з будівлі. |
[3] п.4.12 |
Відп. |
|
4 5 |
Наявність пристосувань для самоза-кривання й ущільнення в притворах |
Відсутні в дверях, ведучих у сходових клітинах |
Двері сходових клітин, ведучих в загальні коридори, двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої для самозакривання й ущільнення в притворах. |
[3] п.4.15 |
Не відп. |
|
Наявність зазорів між маршами сходових клітин. |
Зазор між маршами складає 50 мм |
Між маршами сходових клітин слід передбачати зазор шириною не менше 50 мм. |
[3] п.4.17 |
Відп. |
||
6 |
Проходження евакуаційних виходів |
Евакуаційні виходи не проходять через приміщення категорій "А" і "Б" і тамбур-шлюзи при них. |
Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій "А" і "Б" і там-бур-шлюзи при них. |
[4] п.2.22 |
Відп. |
|
7 |
Кількість евакуаційних виходів з поверху |
3 поверху передбачено більше 2-х ева-куаційних виходів |
3 етажа площею бі-льше 300 м2 слід передбачати не менше 2-х евакуаційних виходів. |
[4] п.2.28 |
Відп. |
|
8 |
Відстань від більш вилученого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення в сходову клітку |
Зазначена відстань складає 30 м |
Відстань від більш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення в сходову клітину повинно бути не більш 40 м (при Wприм= 1800 м3) |
[4] п.2.29 тбл.2 |
Відп. |
|
9 |
Відстань по коридору від дверей найбільше віддаленого приміщення до найближчого виходу в сходову клітину |
Вказана відстань складає 20 м |
Відстань по коридору від дверей найбільше віддаленого приміщення 8 ? 1000 м2 до найближчого виходу в сходову клітину повинно бути 30 м. |
[4] п.2.32 тбл.З |
Відп. |
|
10 |
Тип сходових клітин |
Внутрішні сходові клітини зі штучним освітленням через вікна в зовнішніх стінах |
У будинках категорії "В" висотою до 30 м від планувальної відмітки землі до чистої підлоги верхнього поверху варто передбачати звичайні сходові клітки 1-го типу - із природним освітленням через вікна в зовнішніх стінах. |
[4] п.2.37 [3] п.4.16 |
Відп. |
|
11 |
Ширина та глибина тамбур-шлюзів |
Ширина 2,6 м, глибина 2,1 м |
Ширину тамбур-шлюзів слід приймати більше ширини проємів не менше ніж на 0,5 м, а глибину - більше ширини дверного полотна не менше ніж на 0,2 м, але не менше 1,2 м. |
[4] п.2.40 |
Відп. |
|
12 |
Уклін маршів у сходових клітинах |
Уклін 1:2, ширина проступи 0,3 м |
Уклін маршів в сходовій клітині повинен бути 1:2 при ширини проступів 0,3 м. |
[4] п.2.57 |
Відп. |
Висновок: У результаті проведеної експертизи евакуаційних шляхів і вихо-дов, виявлено, що відсутні пристосування для самозакривання й ущільнення в притворах дверей, що ведуть у сходові клітини, загальні коридори і тамбури-шлюзи.
4.5 Експертиза протипожежного водопостачання
Немаловажну роль у забезпеченні безпечної евакуації людей і успішному гасінні пожежі в будинку грає протипожежне водопостачання. Дані експертизи приведені в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 - Експертиза протипожежного водопостачання
№ п/п |
Що перевіряється |
Передбачено |
Вимагається |
Посилання на НАПБ |
Висновок |
|
1 |
Система протипожежного водопроводу |
Об'єднаний |
як правило, об'єднаний з виробничим. |
п.4.5. СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
2 |
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння |
5 л/с |
На одну струю 5 л/с |
п.6.1 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
3 |
Діаметр рукава ПК |
65 мм |
65 мм |
п.6.8 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
4 |
Висота і радіус дії компактної частини струменя |
6 м |
6 м |
п.6.8 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
5 |
Місця розміщення і число пожежних кранів |
На кожну точку передбачено зрошення 2 струменями |
Кожну точку слід орошати двома струменями по одному струмені з двох ПК |
п.6.12 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
6 |
Установка пожежних кранів |
На висоті 1,35 м |
На висоті h = 1,35 м над підлогою |
п.6.13 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
8 |
Виконання мережі водопроводу |
Мережа тупикова |
Мережа повинна бути кільцевою і приєднаною до зовнішньої кільцевої мережі не менше ніж 2 вводами |
п.9.1 СНиП 2.04.01-85* |
Не відп |
|
9 |
Прокладка мережі водопроводу |
Відкрита |
Слід передбачати відкритою |
п.9.1 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
10 |
Наявність зворотних клапанів, за-движок, манометрів |
Передбачено |
На напорній лінії у кожного насоса встановлювати зворотній клапан, задвижку і манометр, |
п.12.16 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
11 |
Керування насосними установками |
Передбачено |
Ручне і дистанційне |
п.12.21 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
12 |
Електроживлення насосних установок |
I-ї категорії |
I-ї категорії |
№ 2.23 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
13 |
Кількість вводів в будівлю |
Мережа тупикова |
Не менше 2-х, |
п.9.2 СНиП 2.04.01-85* |
Не відп |
|
14 |
Установка зворотніх клапанів на вводах водомере-жі |
Не передбачено |
Необхідне встановлення зворотніх клапанів |
п.9.4 СНиП 2.04.01-85* |
Не відп |
|
15 |
Установка внутрішніх ПК |
В коридорах |
Слід встановлювати в коридорах |
п.9.16 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
|
16 |
Місце розміщення протипожежної насосної |
На першому поверсі |
Допускається розміщення на 1-му поверсі будівель II СВ |
п.12.14 СНиП 2.04.01-85* |
Відп. |
Висновок. У результаті експертизи внутрішнього п/п водопроводу будинку встановлено: внутрішня мережа не приєднана двома вводами до зовнішньої кільцевої мережі, що суперечить вимогам п.9.1 Снип 2.04.01-85*; на вводах водопроводу не передбаченої зворотні клапани, що суперечить вимогам п.9,4 Снип 2.04.01-85*.
4.6 Експертиза відповідності ступеня вогнестійкості будинку
Якщо дотримуються умови безпеки ФСВБ = ВСВБ, М°ф > П°вим, Мрф < Мрвим, то будівельна конструкція задовольняє вимогам пожежної безпеки.
Методика відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки полягає в наступному:
За нормами встановлюємо необхідний ступінь вогнестійкості будинку. У відповідності з вимогами [5] необхідний ступінь вогнестійкості будинку II.
На підставі необхідного ступеня вогнестійкості будинку по ДБН В. 1.1-7-2006 визначаємо необхідні межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межі поширення вогню по цих конструкціях.
Виходячи з характеристики конструктивних елементів будинку, згідно [10] знаходимо фактичні межі вогнестійкості конструкцій і фактичні межі поширення вогню по конструкціях.
Фактичні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і межі поширення вогню по конструкціях порівнюємо з необхідними. При експертизі будівельної частини проекту в першу чергу перевіряються основні будівельні конструкції (стіни, колони, плити перекриттів і покриття, перегородки, несучі елементи сход). Результати перевірки відповідності будівельних конструкцій зводимо в таблицю 4.6.
Таблиця 4.6 - Відповідність будівельних конструкцій вимогам норм по вогнестійкості
№ п/ п |
Найменування конструкції |
Запроектовано |
ФСВБ |
Вимагається за нормами ДБМ В. 1.1-7-2006 |
ВСВБ |
Висновок про відпов. |
|||
М°ф, год |
Мрф, см |
П%, ч |
П Р тр, СМ |
||||||
1. |
Каркасні стіни: колони залізобетонні ригелі b = 300 мм навісні стінові залізобетонні панелі |
150 Т.2 60 Т.6 60 п.2.24 |
0 0 0 |
І І І |
120 45 15 |
0 0 0 |
II II II |
Відп. Відп. Відп. |
|
2. |
Перегородки з цегли |
150 Т.4 |
0 |
І |
15 |
0 |
І |
Відп. |
|
3. |
Перегородки цегляні (силікатні) b = 65 мм |
45 Т.10 |
0 |
І |
15 |
0 |
І |
Відп. |
|
4 |
Плити покриття залізобетонні |
60 |
0 |
І |
15 |
0 |
І |
Відп. |
Висновок: Всі застосовані конструкції відповідають вимогам пожежної безпеки, умова безпеки виконується ФСВБ - І = ВСВБ - II.
4.7 Розробка інженерних заходів щодо виявлення порушень
У результаті експертизи об'ємно-планувальних рішень виявлено:
Двері ведучі з виробничих приміщень 3-го поверху не обладнані ущільненнями в притворах і пристосуваннями для самозакривання протипо жежних дверей у протипожежних перегородках, що є порушенням п. 4.28 ДБНВ. 1.1.7 -2006 Пожежна безпека об'єктів будівництва
Для усунення виявленого порушення пропонується установити на протипожежні двері, що ведуть з виробничих приміщень 3-го поверху ущільнення в притворах з негорючих матеріалів і пристосування для самозакривання протипожежних дверей у протипожежних перегородках.
На пожежних сходах відсутні огороджувальні дуги, що є порушенням п.6.8, 6.9 ДБН В 1.1-7-2006 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
Для усунення даного порушення пропонується виконати огороджувальні дуги на сходах через кожні 0,7 м з R заокруглення 0,35 м і з центром, віднесеним від сходів на 0,45 м.
-Відсутні сходи на перепадах висот в осях 13-14, 25-29, що є порушеннямп.6.8. ДБН В 1.1-7-2006 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
Для усунення даного порушення пропонується передбачити проектом сходи на перепадах висот у зазначених осях.
У результаті експертизи систем водопостачання виявлено:
- внутрішня мережа не приєднана двома вводами до зовнішньої кільцевогомережі, що суперечить вимогам п.9.1 Снип 2.04.01-85*.
Для усунення даного порушення пропонується передбачити проектом два вводи для внутрішнього водопроводу.
- на вводу водопроводу не передбаченої зворотні клапани, що протирічить вимогам п.9.4 Снип 2.04.01-85*.
Для усунення даного порушення пропонується передбачити проектом зворотні клапани на вводах водопроводу.
РОЗДІЛ 5.Запропонування й обґрунтування заходів з удосконалення протипожежного захисту
5.1 Заходи щодо попередження виникнення пожеж
Подобные документы
Параметри оперативного стану та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Методика проведення перевірки об’єкту та експертиза проектних матеріалів. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі, обґрунтування запропонованих рішень.
дипломная работа [218,6 K], добавлен 22.06.2011Розподіл особового складу пожежних частин. Прогноз параметрів оперативної обстановки та моделювання оперативної діяльності. Розрахунок кількості пожежних автомобілів. Середній час обслуговування одного виклику. Організаційна структура пожежної служби.
курсовая работа [287,6 K], добавлен 21.01.2012Поняття та значення пожежної безпеки, комплекс заходів для її забезпечення. Напрямки протипожежного захисту об’єкта; засоби, способи та умови для гасіння пожежі. Організація безпечної евакуації людей та майна. Профілактична робота щодо запобігання пожеж.
реферат [23,7 K], добавлен 05.04.2014Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010Основи та проблеми пожежної безпеки. Пожежна безпека будівель та споруд. Правила пожежної безпеки для енергетичних підприємств. Протипожежний захист атомних станцій, норми проектування. Особливості протипожежного захисту великих промислових об'єктів.
реферат [23,0 K], добавлен 12.08.2011Характеристика технологічного процесу ТзОВ "Свиспан Лімітед"; стан пожежної безпеки, перевірка відповідності протипожежним вимогам будівельних конструкцій, шляхів евакуації, систем опалення, вентиляції, пожежної автоматики, зв’язку, засобів пожежогасіння.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 25.05.2013Розрахунок системи пожежної сигналізації, установок водяного і пінного, а також газового, аерозольного та порошкового пожежогасіння. Оцінка ефективності застосування системи автоматичного протипожежного захисту. Визначення економічної доцільності.
курсовая работа [686,7 K], добавлен 27.02.2014Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.
дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 21.04.2015Характеристика місцевих та загальних електричних травм. Забезпечення пожежної безпеки як один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей. Вимоги до шляхів евакуації працівників при пожежі на виробництві. Вентиляція виробничих приміщень.
контрольная работа [338,2 K], добавлен 19.09.2009