Удосконалення протипожежного захисту ВАТ "Старобільський елеватор"
Пожежно-технічна характеристика, аналіз основних параметрів оперативної обстановки та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Склад добровільної пожежної дружини. Застосування запобіжних заходів порушень правил пожежної безпеки.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.08.2011 |
| Размер файла | 429,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Протипожежний захист «Старобільського елеватору» включає таку систему організаційних заходів, направлених на попередження виникнення пожеж на цьому об'єкті:
· відпрацювання і організацію практичного виконання плану пожежної безпеки елеватору;
· підготовку і видання в кінці року письмового наказу "Про організацію пожежної безпеки на цьому підприємстві на наступний рік";
· організацію і проведення протипожежних інструктажів із робітниками та службовцями елеватору згідно з Типовим положенням про протипожежні інструктажі;
· визначення і дотримання встановленого режиму куріння в розташуванні елеватору;
· обладнання і підтримання в справному стані блискавкозахисту на об'єктах;
· проведення вогнезахистної обмазки дерев'яних конструкцій будівель на об'єктах елеватору згідно з вимогами та рекомендаціями;
· розміщення на території і об'єктах елеватору відповідних знаків безпеки;
· організацію роботи пожежно-технічної комісії частини згідно з завданнями визначеними в Типовому положенні про ПТК;
· інструктаж керівниками робіт працівників про заходи пожежної безпеки перед початком організації і виконання робіт на об'єктах елеватору та призначення пожежних обслуг на цей період у майстернях, цехах, сховищах (складах);
· щоденно після закінчення вечірніх перевірок призначення, уточнення і доведення до працівників пожежних розрахунків на випадок виникнення пожежі;
· забезпечення засобами пожежегасіння території та об'єктів елеватору.
З метою попередження виникнення пожеж необхідне створення таких технічних умов, при яких:
1) при неможливості усунення всіх ймовірних джерел запалювання необхідно створити такі умови, при яких було б неможливої утворення горючого середовища;
2) у випадку неможливості забезпечення ізоляції пари горючих рідин від окислювача, а отже є можливість створення горючого середовища як у середині так і ззовні резервуара й устаткування, можливість запалення її джерелом запалювання необхідно знизити до нуля.
При виникненні пожежі на елеваторі необхідно завчасне впровадження таких заходів, що сприяли б гасінню цих пожеж, підрозділами пожежної охорони. Для цього в проекті «Старобільського елеватору» передбачені:
1. До всіх будинків і споруджень на території елеватору передбачені вільні під'їзди.
2. Для успішного ведення бойових дій особовим складом передбачені ступіні переходів через обвалування.
3. 3 первинних засобів пожежегасіння для швидкого реагування на виниклу пожежу на території елеватору є необхідна кількість вогнегасників.
4. Для цілей пожежегасіння на території елеватору у будівлі елеватора встановлено 4 пожежних крана з напівгайками типу "Богданова" діаметром 51 мм.
5. На підприємстві є засоби телефонного зв'язку для швидкого повідомлення про пожежу в пожежну охорону.
5.2 Запропоновані заходи щодо підвищення рівня пожежної безпеки
1. Електрощити, групові електрощітки оснастити схемою підключення споживачів з написами, що пояснюють, і зазначеним значенням номінального струму апарата захисту (плавкою вставки) (п. 5.1.22 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
2. З'єднання, відгалуження й оконцевання живлення проводів і кабелів зробити за допомогою обпресування, зварювання, чи пайки стисків (гвинтових, болтових і т.п.) (п. 5.1.7. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
3. Складські, адміністративно-побутові приміщення обладнати установками автоматичною пожежною сигналізацією (п. 6.1.2 «Правила пожежної безпеки в Україні», НАПБ Б.01.004-2006 п. 7.8).
4. Виробниче приміщення млина, венткамеры відокремити від складських приміщень тамбурами довжиною не менш 4 м, обладнаними установками автоматичного пожежегасіння на ділянці довжиною - 4 м з об'ємними витратами 1 л/с на 1 м. кв. пола тамбура (п. 4.2.4. «Правила пожежної безпеки в Україні», ДБН В.1.1-7-2006).
5. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати й устаткування, установлені у вибухонебезпечних чи пожежонебезпечних зонах нанести знаки, що вказують їхній ступінь захисту відповідно до діючих стандартів (п. п.5.1.6 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
6. Кожний пожежний кран укомплектувати пожежним рукавом однакового з ним діаметра і стовбуром. Пожежний рукав необхідно містити сухим, складеним у "гармошку" чи подвійну скатку, і не рідше одного разу на шість місяців перекочувати. Використання пожежних рукавів для господарських і інших нестатків, не зв'язаних з пожежегасінням, не допускати (п. 6.3.2.3 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
7. Для підтримки пристроїв блискавка захисту в справному стані регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будинків і споруджень І і ІІ категорій по блискавка захисту - щорічно, для ІІІ категорії - не рідше 1 разу в 3 роки зі складанням акта, у якому указати виявлені дефекти. Усі виявлені в пристроях блискавка захисту ушкодження і дефекти негайно усувати (п. 5.1.36 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
8. У приміщеннях категорій А, Б, В по вибухопожежній і пожежної небезпеки забезпечити дотримання вимог електростатичної іскробезпеці відповідно до ГОСТ 12.1.018-86 і ГОСТ 12.4.124-83 (п. 5.1.37 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
9. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи регулярно очищатися від пального пилу, відходів виробництва, пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування робити за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково вносити до спеціального журналу (п. 5.3.7 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
10. Усі будинки, приміщення і спорудження вчасно очищати від пального сміття, відходів виробництва і постійно держати в чистоті. Терміни очищення установити технологічним регламентам чи графіком (п. 4.2.1 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
11. Будинки ділянки №1, забезпечити первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, бочками з водою, покривалами з непальної теплоізоляційної полотнини, грубошерстої тканини, пожежними цебрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (баграми, ломами, сокирами й ін.), що використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їхній початковій стадії розвитку (п. 6.4.8 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
12. Розробити інструкцію про міри пожежної безпеки й інструкції для усіх вибухопожежних і пожежних приміщень (ділянок, цехів, складів, майстерень, лабораторій і т.п.) відповідно до додатка № 1 дійсних Правил (НАПБ Б.02.013-97 Положення про порядок розробки, затвердження, перегляду і реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки, п. 5.8, 5.9). Ці інструкції вивчати при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішувати на видних місцях. (п. 3.4. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
13. Будинки, спорудження, приміщення забезпечити відповідними знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76* (п. 3.8 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
14. У приміщенні оператора прокладку проводів (кабелів) по пальних підставах (конструкціям, деталям), пристрій уведення здійснити у відповідності з вимогами ПУЕ (п. 5.1.15 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
15. Дерев'яні конструкції складських приміщень обробити вогнезахисним складом (п. 7.10.1.11 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
16. Для всіх будинків і приміщень виробничого призначення визначити категорії по вибухопожежній і пожежної небезпеці, а також клас зони за правилами пристрою електроустановок, у тому числі для зовнішніх виробничих дільниць, котрі вказують на вхідних двері у приміщення, а також на границях зон усередині приміщень і зовні (п. 4.2.7 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
17. Пожежні водоймища на території дільниці елеватора випробувати на тиск та витрату води з оформленням акта (п. 6.3.1.5 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
18. Кришки люків колодязів пожежних гідрантів та пожежні водоймища захистити від замерзання (п. 6.3.1.9 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
19 Переносні вогнегасники в приміщеннях підвідомчих об'єктів навісити на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 6.4.16 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
20. З працівниками підприємства відпрацювати порядок дій на випадок пожежі (Розділ 9 «Правила пожежної безпеки в Україні»).
21. На підприємстві встановити порядок (систему) оповіщення людей про пожежу, з яким ознайомити всіх працюючих (п. 3.7. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
22. Щоденно інформувати Старобільський РВ ГУ МНС України в Луганській області про боєготовність добровільної пожежної дружини та кількість особового складу що чергує. Ворота зерноскладів ні чим не захаращувати (п. 7.9.3.2. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
23. Не допускати куріння, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню на відстані менше 20 м. від територій складів паливно-мастильних матеріалів (п. 7.12.6. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
24. Забезпечити ознайомлення з вимогами пожежної безпеки працівників підприємства та відвідувачів за допомогою плакатів, іншої наочної агітації (п. 2.3. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
25. Для працівників охорони відкоригувати та вивісити на видних місцях інструкції, в яких визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі пожежі, а, також, вказати хто в нічний час має викликатися у разі пожежі (п. 3.11. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
26. Всім посадовим особам господарства пройти навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 3.19. «Правила пожежної безпеки в Україні»).
На підставі даного розпорядження розробити план заходів щодо усунення вище зазначених недоліків, наказом призначити відповідальних осіб за виконання даного розпорядження, копії надати в Старобільский районний відділ ГУ МНС України в Луганській області.
РОЗДІЛ 6.Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі
6.1 Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі
Ліквідація аварійної ситуації при виникненні вогнищ самозаймання в силосах і бункерах виконується комбінованим способом і містить у собі виконання трьох основних операцій, спрямованих на попередження вибуху і гасіння при вивантаженні РС:
Операція максимально можливої герметизації силосу з палаючою РС. Герметизація виконується з метою запобігання доступу кисню повітря в зону горіння через технологічні люки і нещільності в з'єднаннях конструктивних елементів.
Операція флегматизації горючої газоповітряної суміші у вільних об'ємах аварійного і суміжних з ним силосів, з'єднаних між собою пропускними вікнами. Флегматизація горючої газоповітряної суміші у вільних об'ємах силосу -- в надсводному та підсводному просторі -- здійснюється шляхом його заповнення інертними газами і зниженням змісту кисню до оптимального значення, рівного 8% об. і менш і (чи) зниження змісту горючих газів до величини, що не перевищує 5% від значення НКМПП для кожного горючого газу (концентрація Н2 не більш 0,2% об.; СО -- не більш 0,6% об.; СН4 -- не більш 0,25% об.). Витиснення горючої газоповітряної суміші з вільного об'єму надсводного простору силосу (бункера) досягається також ПМП, що подається в силос зверху через завантажувальний люк.
3) Операція вивантаження із силосу палаючого продукту в підсилосний поверх із наступним його гасінням у підсилосному поверсі й евакуацією в безпечну зону.
4) У процесі підготовчих робіт до закінчення флегматизації вільних об'ємів силосів і бункерів забороняється використовувати воду й пару як засоби гасіння вогнища горіння в силосах і бункерах.
Для флегматизації вільних об'ємів силосів (бункерів) до моменту доставки інертних газів до місця аварії допускається як виняток застосовувати перегріту пару за умови, що концентрація горючих газів кожного окремо не перевищує 5% від значення НКМПП.
Подача пари робиться від котельні підприємства чи іншої установки, що виробляє пару. В силоси (бункера) пара подається через стволи-щупи, стволи-подовжувачі.
Вивантаження рослинної сировини із силосів і бункерів:
1) Вивантаження РС робиться після виконання операцій по герметизації та флегматизації аварійних силосів і бункерів за умови, що концентрація горючих газів у вільному об'ємі палаючого і суміжних з ним силосів не перевищує 5% від значення НКМПП для кожного горючого газу і (чи) при змісті кисню, рівному 8% об. і менш.
2) Вивантаження РС робиться з аварійного, а потім із сусідніх з ним силосів, з'єднаних між собою пропускними вікнами. При цьому використовуються технічні засоби розвантаження: стволи-щупи, стволи-подовжувачі (додаток 2), ствол пожежний буровий (СПБ).
3) В аварійний силос для запобігання доступу повітря у випадку обвалення продукту, що вивантажується, у процесі вивантаження необхідно подавати в технологічні люки конусної частини силосів інертні гази за допомогою технічних засобів з витратою, що в три рази перевищує витрати на флегматизацію.
При відсутності технологічних люків у конусній частині силосів пробиваються отвори діаметром не більш 50 мм.
Забороняється переривати процес флегматизації аварійного та суміжних з ним силосів до повного їхнього звільнення від продукту.
4) Перед початком вивантаження весь вільний об'єм надсводного простору аварійного і суміжних з ним силосів заповнюється ПМП, що подається зверху через завантажувальні люки. В процесі вивантаження в міру руйнування піни здійснюється додаткова подача її з заповненням усього вільного об'єму. Заповнення піною робиться стволами типу ГПС.
5) Вивантаження РС робиться в підсилосний поверх неспинно при контролі газоповітряного середовища в аварійному і суміжних з ним силосах до повного звільнення від продукту. Розвантажені і зачищені силоса залишають з відкритими завантажувальними і розвантажувальними люками.
Забороняється переривати вивантаження РС і залишати частково розвантажені силосу.
6) В підсилосному поверсі палаючий продукт необхідно гасити розпиленою водою (по 2 стволи РС-50 з насадками типу НРТ на кожен силос). Цими стволами запобігається можливе утворення пилової хмари при виході продукту із силосу.
7) Продукт, що загасили, евакуюється з-під силосного поверху за допомогою спеціальної техніки, що мається на підприємстві (шнековий самоподавач ШСМ-1м, стрічковий пересувний транспортер ЛТ-6, ковшовий шнековий навантажувач КШП-5 та ін.).
8) Керівництво по розвантаженню аварійних силосів і бункерів покладається на керівника підприємства, що забезпечує умови безпеки вивантаження РС. Вивантаження роблять при одночасній подачі інертних газів у підсводне, а в окремих випадках і в надсводний простір силосів і бункерів.
Особовим складом підрозділів МНС здійснюється подача в надсводний простір силосів повітряно-механічної піни (ПМП).
9) Після завершення робіт з вивантаження продукту з аварійного і суміжних з ним силосів і ліквідації вогнищ самозаймання складається акт, що підписується членами оперативного штабу й протягом доби направляється на адресу обл- (міськ, рай) виконкому, Мінхлібопродуктів України, об'єднання хлібопродуктів області і в ГУМНС області.
10) Введення в експлуатацію аварійної ділянки виробництва здійснюється після проведення відбудовних робіт на підставі письмового дозволу керівника об'єднання хлібопродуктів.
Розрахуємо сили та засоби гасіння пожежі.
Визначаємо час вільного розвитку пожежі
, де
- час сповіщення,
- час збору,
- час слідування к місту пожежі,
- час бойового розгортання.
хв.
хв
Визначаємо радіус пожежі.
- на момент введення першого ствола
м, де
- лінійна швидкість поширення полум'я ( для елеватора м/хв).
Визначаємо площу пожежі.
- на момент подачі першого ствола
м2, де
- ширина приміщення,
м.
Розрахуємо площу гасіння пожежі.
, де
, де
- глибина гасіння ручним стволом.
м2.
Визначаємо потрібну витрату води на гасіння.
л/с.
Розрахуємо кількість стволів на гасіння.
ств. “А”; 1 ств. “Б”.
Визначаємо фактичну витрату води на гасіння.
л/с.
Виходячи з ОТХ - на захист другого поверху подаємо 2 стволи “Б”.
л/с.
Визначаємо загальну витрату води.
л/с
Визначаємо кількість пожежних автомобілів для забезпечення необхідної загальної витрати води.
ПА.
Визначаємо граничну відстань.
м.
Визначаємо необхідну кількість особового складу.
чел.
відділень.
Для гасіння пожежі в підсилосному приміщенні будівлі Елеватора передбачити висилку пожежних підрозділів № 2.
Розміщення сил і засобів
|
ДПД ВАТ |
- |
· Відділення на АЦ: Першим прибуває на місце пожежі, прокладає робочу лінію до входу в будівлю, подає ствол “Б”, проводить евакуацію людей, працює на розгалужені. |
|
|
СДПЧ-6 |
- |
· 1-е відділення на АЦ: встановлює АЦ на ПВ-150, прокладає магістральну лінію до входу в будівлю, у складі ланки ГДЗС працює зі стволом “Б”, виставляють пост безпеки. |
|
|
СДПЧ-6 |
- |
· 2-е відділення на АЦ: встановлює АЦ на ПВ-125, подає 1 ствол “А” у підсилосне приміщення будівлі елеватора на гасіння пожежі і працює у складі ланки ГДЗС з ним, виставляють пост безпеки. |
|
|
ППЧ-2 |
- |
· 1-е відділення на АЦ: встановлює АЦ на ПГ-1, прокладає магістральну лінію до будівлі елеватора, подають 1 ствол “А” і працює з ним у складі ланки ГДЗС, виставляють пост безпеки. |
|
|
ППЧ-2 |
- |
· 2-е відділення на АЦ: прокладає 2 ствола “Б” на захист другого поверху та працює з ними, працює на розгалужені. |
6.2 Рекомендації НШ
Одержати від РТП завдання на розміщення сил і засобів.
-Вивчити обстановку на пожежі шляхом організації безперервної розвідки й одержання даних від начальників бойових фронтів.
-При необхідності викликати додаткові сили й засоби, забезпечити передачу наказів РТП керівникам підрозділів.
-Організувати зв'язок на пожежі.
-Ужити заходів до відключення електроенергії, для цього залучити в штаб обслуговування персонал.
-При необхідності викликати до місця пожежі служби "02", "03", а також інші служби.
-Створити з підрозділів, що надходять, резерв.
-При тривалій роботі на пожежі організувати харчування й підміну особового складу.
-При необхідності призначити собі заступника.
-Збирати відомості про причину виникнення пожежі й збирати відомості про бойову роботу підрозділів.
6.3 Рекомендації НТ
· Призначити своїм помічником командира ППЧ-II.
· Забезпечити найбільш ефективне використання пожежної техніки й безперебійну подачу води до місця пожежі.
· Організувати своєчасне постачання пожежних машин пальними й мастильними матеріалами, а також, при необхідності доставку до місця пожежі спеціальних вогнегасячих речовин і матеріалів.
· Через диспетчера ПСЧ установити зв'язок з аварійною службою міськводопровіда.
· Прокласти резервні рукавні лінії до місця пожежі.
· Рукавні лінії забезпечити містками для проїзду автотранспорту.
· Виставити пости по спостереженню за магістральними лініями й розгалуженнями.
Забезпечити охорону рукавних ліній, а також, взаємодію із працівниками міліції по регулюванню руху міського транспорту на площах тилу.
6.4 Рекомендації РТП
По прибутті негайно встановити зв'язок з керівництвом об'єкта або начальником ВОХО, з'ясувати які заходи прийняті для евакуації людей і матеріальних цінностей.
· Викликати додаткові сили й засоби одночасно, а не вроздріб й організувати їхню зустріч.
· Призначити посадових осіб оперативного штату й відповідальних за дотримання правил техніки безпеки.
· Організувати здійснення розвідки відразу в декількох напрямках.
· При гасінні пожежі вводити стовбури «А» із трьох боків по фронту.
· Для гасіння пожежі в першу чергу подавати стовбури від внутрішнього пожежного водопроводу одночасно організувавши подачу засобів пожежогасіння від основних пожежних автомобілів.
· На рукавних лініях установити розгалуження для спуска води.
· Ужити заходів до встановлення причини пожежі.
· При наявності явних ознак підпалу або інших причин пожежі вжити заходів до збереження початкового місця його виникнення від зайвих руйнувань, виявленню й збереженню предметів, що послужили причиною пожежі, а також збору відомостей необхідних для складання акту про пожежу, залучаючи для цього працівників Держпожнагляду.
· Особисто переконатися в ліквідації пожежі, визначити необхідність й тривалість спостереження за місцем ліквідованої пожежі.
· Визначити порядок відбуття з місця пожежі пожежних підрозділів і взаємодіючих служб.
РОЗДІЛ 7.Економічне обґрунтування запропонованих рішень на ВАТ «Старобільський елеватор»
Роздивляючись питання по заміні традиційного «м`якої покрівлі» на «м`яку покрівлю» матеріалу промізол, ми виходили з того:
· що цей матеріал не розповсюджує горіння;
· його гнучкість становить - 20°С;
· верхній шар з крупнозернистого розсипу ефективно запобігає проти атмосферного старіння.
Даний матеріал стійкий до вогню та випромінювання тепла, що попереджає розповсюдження полум`я.
Для розрахунку економічної ефективності визначимося з вартістю рубероїдної «м`якої покрівлі» і покрівлі виконаної з промізола.
Вартість одного рулону рубероїду - 32 грн. Згідно технічних умов по укладці «м`якої покрівлі» воно повинно складатися з чотирьох шарів рубероїда.
В зв`язку з цим, вартість рубероїда - 8960 грн, а по укладці буде складати 4000 грн, а транспортні витрати 270 грн.
Крім цього для попередження розповсюдження вогню необхідне гравій ф=10 мм, який буде втоплений у мастику.
Вартість одного кубічного метра гравія буде складати - 40 грн, а з загальної площі покрівлі - 3120 грн, транспортні витрати будуть складати - 360 грн.
Робота по укладці гравію - 2000 грн, варка мастики та її загальна кількість - 2300 грн.
Загальна вартість «м`якої покрівлі» буде складати - 21010 грн.
Крім цього, згідно нормативних документів, гарантійний термін покрівлі складає 6 місяців. Досліджуючи термін функціонування покрівлі, було встановлено, що “м`яка покрівля” ремонтується один раз на п`ять років. У зв`язку з цим за 10 років покрівля буде ремонтуватися два раза.
Ремонт покрівлі складає біля 1500 грн. У зв`язку з цим вартість буде складати 24010 грн.
Гарантійний термін промізола складає - 10 років, а довговічність складає - 40 років. Вартість одного квадратного метра промізолу складає - 15,4 грн, а всього 12012 грн, при цьому робота складає 2500 грн. Транспорті витрати будуть складати - 270 грн. Всього робота буде складати - 18060 грн.
Вибір кращого, найбільш ефективного варіанту протипожежного захисту, проводиться шляхом порівняння основних та допоміжних показників запропонованого варіанта.
Для вирішування даної задачі необхідно по кожному варіанту розрахувати суму витрат та втрат за формулою:
Зі = Бр · Кі + Уі,
де: Бр = 0,1;
К - капітальні витрати на протипожежний варіант;
Уі - імовірна середньорічна величина втрат від пожеж.
Уі = S · Ку · ( 1 + Кк + Кс ) · Р,
де: Ку - прямі втрати;
Кк - скісні втрати = 0,74;
Кс - соціальні втрати = 0,6;
Р - імовірність пожежі.
Р = ( У · N / N·У ) / Т = 5 · 2/45 / 10 = 0,02;
У = 452 · 192,2 · ( 1+ 0,74 + 0,6 ) · 0,02 = 4065,7 грн;
У = 226 · 22 · ( 1+ 0,74 + 0,6 ) · 0,02 = 232,6 грн;
У = 32 · 16,4 · ( 1+ 0,74 + 0,6 ) · 0,02 = 24,6 грн.
З цього можна записати до таблиці.
Таблиця 7.1.
|
Показник |
Варіант |
||||
|
1 |
2 |
3 |
|||
|
1 |
Капітальні витрати , грн |
18076 |
21010 |
18060 |
|
|
2 |
Витрати, які йшли на протипожежні витрати |
_ |
3070 |
_ |
|
|
3 |
Шкода від пожежі |
4065 |
232,6 |
24,6 |
|
|
4 |
Витрати на ремонт покрівлі |
3000 |
3000 |
3000 |
Звідси можна розрахувати економічний ефект за формулою:
Э = Зі - Зв
З = Бр · Кі + У + С
( С - рівнозначне до 3-х варіантів )
Проведемо обчислення:
З = 0,1 · 18076 + 4065,7 = 5873,3
З = 0,1 · 21010 + 232,6 = 2633,6
З = 0,1 · 18060 + 24,6 = 1830,6
Це свідчить, що: Э = З - З = 5873,3 - 2633,6 = 3239,7 грн
Э = З - З = 5873,3 - 1830,6 = 4042,7 грн,
4042,7 - 3239,7 = 803 грн / рік.
Висновок: результати порівнювання показали, що ефективніше використовувати м`яку покрівлю з промізола.
РОЗДІЛ 8.Екологічна безпека об'єкта, охорона праці та безпека життєдіяльності
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля, є: застаріла технологія виробництва та обладнання, висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два - три рази відповідні показники розвинутих країн; високий рівень концентрації промислових об'єктів; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо), низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів; відсутність належного правового та економічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем; відсутність належного контролю за охороною довкілля. Металургійна промисловість, що включає чорну та кольорову металургію, коксове та прокатне виробництво, а також суміжні допоміжні об'єкти і процеси, є однією з найбільш забруднюючих галузей промисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 38 відсотків загальної кількості забруднюючих речовин.
8.1 Забруднення навколишнього середовища під час пожежі або аварії
Небезпечними факторами, що впливають на стан навколишнього середовища, є: полум'я й іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння і термічного розкладання; дим; знижена концентрація кисню.
До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, що впливають на довкілля, відносяться: уламки, частини апаратів, що зруйнувалися, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні і токсичні речовини і матеріали, що вийшли зі зруйнованих апаратів і установок; електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; небезпечні фактори вибуху за ДСТУ12.1.010, що виникли внаслідок пожежі; вогнегасні речовини.
Будь-яка пожежа супроводжується виділенням великої кількості продуктів згоряння. Кількість і склад продуктів згоряння залежить від виду горючої речовини, речовин, які знаходяться в осередку пожежі.
Основні небезпеки димових газів полягають в: підвищенні оптичної щільності; витисненні кисню; отруйному впливі на живі організми.
Оптична щільність підвищується, головним чином, за рахунок присутності в диму сажі, продуктів неповного згоряння, оксидів сірки і азоту. Підвищене задимлення зменшує ефективність гасіння пожежі; важко оцінити масштаби і розвиток пожежі, складно виявити основний напрямок гасіння пожежі, розподілити сили при гасінні, ускладнює роботу пожежних, збільшує ризик травмування чи загибелі особового складу. При підвищенні оптичної щільності на 10%, ризик травмування зростає у два рази.
Оптична щільність повітря може знижуватися за рахунок кліматичних чинників (вітер, вологість), а також за рахунок технічних заходів: осадження газів дрібнодисперсною водою, застосування димососів.
Отруєння димовими газами може відбуватися в середовищі, де вміст кисню більший за 14%, за рахунок утворення хімічних сполук в живих організмах, які перешкоджають нормальній життєдіяльності цих організмів, що за ГОСТ 12.1. 004.-91 відповідає підвищеній загазованості. Наприклад, при концентрації чадного газу 1% достатньо 1 хвилини знаходження в отруєній зоні для летального наслідку.
Вплив на людину і навколишнє середовище речовин, що можуть виділятися під час пожежі на елеваторі, полягає у наступному:
Вуглекислий газ - продукт розкладу (горіння). Безбарвний газ без запаху і смаку. Інертна в хімічному відношенні речовина. Осередок враження нестійкий, швидкодіючий. Заражена хмара добре переноситься вітром, займає низини, але суцільної зони зараження немає. Поразка спричиняється інгаляційним шляхом. Клініка інтоксикації: головний біль, нудота, блювання, м'язова слабкість, втрата свідомості, судоми, мимовільне січевипускання, розширення зіниць, колір слизистої оболонки - червоний, параліч дихальних шляхів. Вражаюча токсикодоза 33 мг хвил/л, смертельна 136,5 мг хвил/л.
Чадний газ - утворюється при горінні. Безбарвний газ без запаху і смаку. При вдиханні диму в крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його переносу кров'ю від легень. Ознаки отруєння чадним газом: шкіра яскраво-рожевого кольору, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, непритомність, непорушність, судоми, порушення зору і дихання, роботи серця. Смертельна концентрації в повітрі 1%.
Сірчистий ангідрид. Виділяється в процесі згоряння серосодержащего чи палива переробки сірчистих руд (до 170 млн. т у рік). Частина з'єднань сірки виділяється при горінні органічних залишків у гірничорудних відвалах. Тільки в США загальну кількість викинутого в атмосферу сірчистого ангідриду склало 65 % від загальносвітового викиду.
Сірчаний ангідрид. Утвориться при окислюванні сірчистого ангідриду. Кінцевим продуктом реакції є аэрозоль чи розчин сірчаної кислоти в дощовій воді, що підкисляє ґрунт, загострює захворювання дихальних шляхів людини. Випадання аэрозоля сарною кислоти з димових смолоскипів хімічних підприємств відзначається при низької хмарності і високої вологості повітря. Листові пластинки рослин, що виростають на відстані менш 11 км від таких підприємств, звичайно бувають густо засіяні дрібними некротическими плямами, що утворилися в місцях осідання крапля сірчаної кислоти. Пирометаллургические підприємства кольорової і чорної металургії, а також ТЕС щорічно викидають в атмосферу десятки мільйонів тонн сірчаного ангідриду.
Сірководень і сірковуглець. Надходять в атмосферу чи роздільно разом з іншими з'єднаннями сірки. Основними джерелами викиду є підприємства по виготовленню штучного волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окислюванню до сірчаного ангідриду.
Оксили азоту. Основними джерелами викиду є підприємства, що роблять азотні добрива, азотну кислоту і нітрати, анілінові барвники, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд.
Під час пожеж можуть виникати набагато більш шкідливі речовини (вище приведений перелік з 10 речовин, які зустрічаються найчастіше), деякі з них дуже небезпечні: діціан (С2N2), діоксин (С2Н16О2СІ4) акролеїн (С3Н4О), бен-запірен, оксид свинцю (РbО), бензол (С6Н6), пентакарбонілзалізо (Fе(СО)5), тетракарбонілнікель (Nі(СО)4).
В результаті впливу небезпечних чинників пожежі можуть виникати явища, що підвищують небезпеку середовища по відношенню до живих об'єктів.
8.2 Безпека життєдіяльності людей, охорона праці та екологічний захист
На підприємствах, виробнича діяльність яких зв'язана зі шкідливими речовинами, повинні бути: розроблено нормативно-технічні документи по безпеці праці при виробництві, застосуванні і збереженні шкідливих речовин; виконано комплекси організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і медико-біологічних заходів.
Заходи щодо забезпечення безпеки праці при контакті зі шкідливими речовинами повинні передбачати: заміну шкідливих речовин у виробництві менш шкідливими, сухих способів переробки матеріалів, що порошать - мокрими; випуск кінцевих продуктів у формах, що непорошать; заміну полум'яного нагрівання електричним, твердого і рідкого палива - газоподібним; обмеження змісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах; вибір відповідного виробничого устаткування і комунікацій, що не допускає виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони в кількостях, що перевищує гранично припустимі концентрації при нормальному веденні технологічного процесу, а також правильну експлуатацію санітарно-технічного устаткування і пристроїв (опалення, вентиляції, водопроводу, каналізації); раціональне планування промислових площадок, будинків і приміщень; застосування спеціальних систем по уловлюванню й утилізації, рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію відходів виробництва, промивних і стічних вод; застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів вибухозахисту і вибухопригнічення; контроль за вмістом вибухонебезпечних речовин у повітрі; застосування засобів індивідуального захисту працюючих; спеціальну підготовку й інструктаж обслуговуючого персоналу; проведення попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, що мають контакт зі шкідливими речовинами; розробку медичних протипоказань для роботи з конкретними шкідливими речовинами, інструкцій з надання долікарської і невідкладної медичної допомоги потерпілим при отруєнні.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин а атмосферному повітрі - обов'язкові санітарні нормативи для використання при проектуванні виробничих приміщень, технологічних процесів і устаткування, а також для попереджувального і поточного санітарного нагляду.
Вміст в організмі шкідливих речовин, що надходять у нього різними шляхами (при вдиханні, через шкіру, через рот ) не повинне перевищувати біологічних гранично припустимих концентрацій (ГДК).
Для забезпечення безпечних умов праці на ВАТ «Старобільський елеватор» повинна бути розроблена інструкція з охорони праці під час виконання робіт із використанням пожеженебезпечних речовин.
Інструкція з охорони праці (далі - інструкція) розробляється згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці» і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".
Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв'язку з допущеними аваріями і нещасними випадками до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші з підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для працівників, які виконують роботи із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, що використовуються в будівельному виробництві.
До виконання робіт із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань, навчені безпечним методам і прийомам праці. Повторна перевірка знань цими працівниками безпеки праці проводиться щорічно. Періодичні медогляди - в терміни, встановлені Міністерством охорони здоров'я України.
Працівники, зайняті на роботах із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, зобов'язані: знати гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони; знати клас небезпеки застосовуваних матеріалів і заходи дотримання обережності в залежності від цього; уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від впливу шкідливих речовин; дотримуватися правил особистої гігієни; знати і дотримуватися правил пожежної безпеки і виробничої санітарії.
Робітники, що виконують роботи із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, повинні користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального і колективного захисту відповідно до характеру виконуваної роботи.
При одержанні засобів індивідуального захисту робітники повинні бути проінструктовані майстром (виконробом) про порядок користування і догляду за ними.
Для попередження захворювань шкірних покривів від впливу шкідливих речовин власник повинен безкоштовно забезпечувати робітників захисними і профілактичними мазями (пастами).
8.3 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях та при проведенні робіт з ліквідації пожеж у силосах
Основними причинами виникнення виробничих аварій при роботах із застосуванням пожежонебезпечних і шкідливих речовин є: порушення вимог безпеки технологічних процесів; невідповідність вимогам безпеки виробничого устаткування, його розміщення, організації робочих місць; порушення вимог безпеки при зберіганні, транспортуванні вихідних матеріалів, готової продукції і відходів виробництва; низька трудова дисципліна, недбалість і неуважність працівника в процесі провадження робіт; незастосування засобів захисту працюючими.
При виникненні на об'єкті небезпечних умов, необхідно вивести з небезпечної зони людей і сповістити про це керівнику робіт для вжиття заходів.
Якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю оточуючих працівників і не загрожує розширенням аварії, необхідно зберегти її такою, якою вона була в момент події.
При виникненні пожежі на об'єкті необхідно негайно викликати по телефону "01" пожежну охорону і організувати його ліквідацію первинними засобами пожежегасіння.
При нещасному випадку чи аварії потрібно сповістити про це відповідального керівника робіт і надати постраждалому першу медичну допомогу.
Споруди елеваторів, в яких виконується гасіння повинні бути достатньо герметичні та попереджувати швидкий витік вогнегасних речовин. Для забезпечення герметичності перед проведенням операцій по гасінню виконуються заходи по герметизації споруд.
Всмоктувальна вентиляція в підсилосному поверсі повинна забезпечувати видалення повітря із приміщень із шестикратним повітрообміном в годину.
Площа заскління приміщень надсилосного та підсилосного поверхів повинна відповідати вимогам по взривозахисту.
Із приміщень надсилосного та підсилосного поверхів повинно бути не менше двох виходів.
При знаходженні пожежі в силасах категорично забороняється проведення любих робіт не пов'язаних із підготовкою до гасіння в приміщеннях надсилосного та підсилосного поверхів.
З моменту надходження інформації про пожежу в силосах проводять відключення електросилових та освітлювальних мереж в приміщеннях надсилосного та підсилосного поверхів.
Проведення робіт по ліквідації аварій можливо тільки після аналізу газів приміщеннях. Для аналізу вибухонебезпечних парів та газів слід використовувати газоаналізаториПГФ-2МІ “Ефір”. Відбору проби із силасів повинна знаходитись приблизно на 0,5-1 м. від поверхні зернопродукти. В приміщеннях надсилосного та підсилосного поверхів проби газової середи необхідно проводити в різних точках на різній висоті та по всій площі приміщень.
При необхідності огляду приміщень та виконані робіт в нічний час дозволяється користуватися тільки електроліхтарями, що мають вибухобезпечне виконання.
При гасінні пожежі необхідно дотримуватися правил техніки безпеки при роботи на висотах, в киснево-ізолюючих протигазах, із пневматичним інструментом, що працює під тиском.
Інструктаж з техніки безпеки проводиться начальниками підрозділів перед постановкою задачі на бойовій ділянці.
Висновок
На погіршення стану боротьби з пожежами та ускладнення протипожежної обстановки в країні впливає сукупність головних негативних чинників, серед яких, насамперед, недостатня обізнаність населення з правилами пожежної безпеки внаслідок незадовільного виконання вимог статті 8 Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.2007 року, а також низький рівень виробничої дисципліни на підприємствах, діяльність яких внаслідок економічних реформ зазнала значних уражень. Безспірно, позначилась недооцінка з боку керівників підприємств важливості своєчасного вжиття попереджувальних заходів що до виконання приписів органів державного пожежного нагляду. Перелічені та інші негативні чинники вимагають від апаратів та підрозділів пожежної охорони активізації профілактичного нагляду, підвищення вимогливості до керівників підприємств та організацій за наведення належного протипожежного порядку на підпорядкованих їм об'єктах, порядку та використання резервів у посиленні агітаційно-масової роботи.
Головними причинами виникнення пожеж залишається необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, при проведенні зварювальних робіт.
В цьому дипломному проекті був всебічно проаналізовано стан об'єкту, а саме
По-перше, проаналізована соціально-технічна та пожежно-технічна характеристики ВАТ «Старобільський елеватор», зокрема, проаналізована технологічна небезпека об'єкту.
По-друге вивчені та висвітлені основні показники оперативної обстановки та пожежно-профілактичної роботи на об'єкті.
По-третє розрахована необхідна кількість сил та засобів для ліквідації умовної пожежі. Складен оперативний план для визначення кількості підрозділів, особового складу, пожежної техніки, вирішального напрямку, завдання особовому складу караулу, взаємодії з персоналом об'єкту.
По-четверте визначені заходи щодо удосконалення протипожежного захисту об'єкту.
З метою розробки організаційно-технічних заходів мною було вивчено нормативні документи та спеціальна література, проведений аналіз, розрахунки, які дозволили зробити наступні основні висновки:
З аналізу особового складу ДПД можна відмітити, що кількісно за останні п'ять років особовий склад зазнав значних змін. З 2009 року в ДПД налічується 23 чоловіка.
Кількісний показник агітаційно-масової роботи з питань пожежної безпеки в 2006-2010 рр., з кожним роком зростає. Особливо в 2010 році інженерно-інспекторським складом Старобільського районного відділу ГУ МНС України в Луганській області проводилась робота, направлена на профілактику виникнення пожеж, недопущенні травмування та загибелі людей на пожежі. В результаті цілеспрямованої агітаційно-масової роботи пожеж та загорянь не допущено.
Ознайомившись з приписами за останні п'ять років зроблено висновок, що не виконуються такі заходи як: проведення ремонту установок пожежної сигналізації в приміщеннях приймального устаткування, проведення ремонту пожежних резервуарів, обладнання приміщення складів установками пожежної.
Кількість заходів запропонованих органами ДПН зростає, а відсоток їх виконання збільшився лише за останні три роки. До того треба зазначити, що деякі капітальні заходи не виконуються із року в рік.
Аналіз заходів адміністративного впливу за останні 5 років показав, що їх кількість у цілому залишається на одному рівні. Найбільше фізичних і посадових осіб було притягнено до адміністративної відповідальності в 2008 році.
Аналіз застосування запобіжних заходів показав - за останні два роки спостерігається зростання цього показника профілактичної роботи, що пов'язано, у першу чергу, із зростом невиконаних протипожежних заходів і більш принциповим підходом органів ДПН до порушників правил пожежної безпеки. При визначенні категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою у відповідності з НАПБ 07.005-86 зроблено висновок, що в приміщені елеватору обертається вибухопожежонебеспечний пил і при аварійної ситуації можна очікувати надлишковий тиск, що перевищує 5 кПа. Тому приміщення відноситься до категорії Б.
Порівнюючи вимагаємий ступінь вогнестійкості будівлі та фактичний ступінь вогнестійкості будівлі згідно ДБН В 1.1.7-2006, роблю висновок, що будівельні конструкції відповідають вимогам пожежної безпеки, а ступінь вогнестійкості будівлі елеватору дорівнює II. На основі проведеного аналізу організаційно-технічного забезпечення пожежної безпеки зернопереробного об'єкту ВАТ «Старобільський елеватор», можна зробити висновок, що в цілому мається уся необхідна база для підтримання пожежної безпеки на відповідному рівні. Але заходи, що повинні забезпечити пожежну безпеку, захист працівників і об'єктів від пожеж, які передбачаються керівними документами, наказами, здійснені не в повному обсязі. Для гасіння умовної пожежі в підсилосному приміщенні будівлі Елеватора передбачено висилку пожежних підрозділів за № 2. У кількості 5 відділень на АЦ. З подачею 2 стволів А у складі ланки ГДЗС на гасіння, ствола Б, та двох стволів Б на захист другого поверху. Запропоновані рішення на ВАТ «Старобільський елеватор» економічно обґрунтувано заміну традиційної «м`якої покрівлі» на «м`яку покрівлю» матеріалу промізол. Розглянуті питання забруднення навколишнього середовища під час пожежі або аварії, а також вимоги безпеки в аварійних ситуаціях та при проведенні робіт з ліквідації пожеж у силосах.
Список літератури
Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2008.
1. Постанова ВР №3747-ХП від 17.12.07 р., Закон України "Про пожежну безпеку".
2. „Правила пожежної безпеки в Україні”. Наказ МНС України від 19.10.2008 №126, зареєстровано в Мінюсті України 04.11.2008 за №1410 / 10009.
3. ДБН В.1.1 - 7 - 2006 „Пожежна безпека об'єктів будівництва”. Наказ Держбуду України від 21.10.2008 №195.
4. „Типове положення про добровільні пожежні дружини та пожежно-технічні комісії”. Наказ МНС України від 24.02.2008 №70.
5. Наказ МНС України “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду” №59 від 06.02.2010 р.
6. Наказ МНС України № 455 від 14.12.2007 р. "Про затвердження тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України".
7. Б В. Грушевский и др. Пожарная профилактика в строительстве. - М.: Стройиздат 2009-366 с.
8. Клюс П.П., Палюх В.Г., Сенчихін Ю.М., Пустовой А.С., Сировой В.В. Пожежна тактика: підручник. - Х.: Основа, 2007. -592 с.
9. В.П.Иванников, П.П. Клюс Справочник руководителя тушения пожара. М.;Стройиздат 2008-288 с.
10. Бойовий статут пожежної охорони України К. : 2007
11. Рекомендації по складанню планів і карток пожежегасіння. -Київ, 2007р.
12. Алексеев М.В., Волков О.М., Шатров Н.Ф. Пожежна профілактика технологічних процесів виробництв.- М.: ВИПТШ МВС СРСР, 1973- 113 с.
13. Пожежжовибухонебезпечність речовин та матеріалів і засоби їх гасіння: Справ изд.: в 2-х кн./ А.Н. Баратов і інші.- М.: Хімія, 1990.- Кн.1.- 496 с.- Кн.2.- 384 с.
14. ОНТП 24-86. Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою./ Збірник керівних нормативно- технічних матеріалів з питань протипоженої охорони.- Київ: РИО МВС УССР, 1988.- с. 170- 285.
15. Демидов П.Г., Саушев В.С. Горіння і властивості горючих речовин: Учбова допомога.- М.: ВИПТШ МВС СРСР, 2009.- 279 с.
16. Г.И.Орлов. Взрывозащита производственных зданий .
17. В.К.Верескунов. Пожежна профілактика на об єктах народного господарства.
18. М.Я.Ройтман. Пожарная безопасность в строительстве .
19. А.П.Рожков .Пожежна безпека на виробництві.
20. ДБН В. 2.2 8-98. Будівлі та споруди по зберіганню та переробці зерна.
21. Я.Я. Васильев. Л.И. Семёнов Взрывобезопасность предприятий по хранению и переработке зерна.
22. Временные рекомендации по тушению пожаров в силосах элеваторов, комбикормовых заводов. - В., 2006.
23. Методичні рекомендації з проведення Державної атестації курсантів, студентів, слухачів за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” за спеціальністю 6.092800 “Пожежна безпека”. Харків: АЦЗУ МНС України, 2009. - 23 С.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Параметри оперативного стану та профілактичної роботи по попередженню надзвичайних ситуацій. Методика проведення перевірки об’єкту та експертиза проектних матеріалів. Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі, обґрунтування запропонованих рішень.
дипломная работа [218,6 K], добавлен 22.06.2011Розподіл особового складу пожежних частин. Прогноз параметрів оперативної обстановки та моделювання оперативної діяльності. Розрахунок кількості пожежних автомобілів. Середній час обслуговування одного виклику. Організаційна структура пожежної служби.
курсовая работа [287,6 K], добавлен 21.01.2012Поняття та значення пожежної безпеки, комплекс заходів для її забезпечення. Напрямки протипожежного захисту об’єкта; засоби, способи та умови для гасіння пожежі. Організація безпечної евакуації людей та майна. Профілактична робота щодо запобігання пожеж.
реферат [23,7 K], добавлен 05.04.2014Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010Основи та проблеми пожежної безпеки. Пожежна безпека будівель та споруд. Правила пожежної безпеки для енергетичних підприємств. Протипожежний захист атомних станцій, норми проектування. Особливості протипожежного захисту великих промислових об'єктів.
реферат [23,0 K], добавлен 12.08.2011Характеристика технологічного процесу ТзОВ "Свиспан Лімітед"; стан пожежної безпеки, перевірка відповідності протипожежним вимогам будівельних конструкцій, шляхів евакуації, систем опалення, вентиляції, пожежної автоматики, зв’язку, засобів пожежогасіння.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 25.05.2013Розрахунок системи пожежної сигналізації, установок водяного і пінного, а також газового, аерозольного та порошкового пожежогасіння. Оцінка ефективності застосування системи автоматичного протипожежного захисту. Визначення економічної доцільності.
курсовая работа [686,7 K], добавлен 27.02.2014Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.
дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 21.04.2015Характеристика місцевих та загальних електричних травм. Забезпечення пожежної безпеки як один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей. Вимоги до шляхів евакуації працівників при пожежі на виробництві. Вентиляція виробничих приміщень.
контрольная работа [338,2 K], добавлен 19.09.2009
