Укладаючи договір страхування, страхувальник повинен знати, що він не завжди може розраховувати на виплату від страховика. Зокрема, це стосується випадків скоєння страхувальником (застрахованим) навмисного злочину, який призвів до настання страхового випадку; здійснення вигодо набувачем навмисного злочину, який зумовив настання смерті страхувальника (застрахованого); управління страхувальником (застрахованим) транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи передача управління транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані; навмисне завдання страхувальником (застрахованим) собі тілесних ушкоджень тощо.

Договір страхування від нещасних випадків може бути короткостроковим (укладений на строк до 1 року, на час певних робіт або змагань), або довгостроковим (укладений на 1 рік і більше). Договір іноді може бути укладений і довічно (найбільш популярний за кордоном).

Договором страхування може бути передбачено, що він діє під час виконання застрахованим своїх службових обов'язків, включаючи час, необхідний на шлях від дому до місця виконання службових обов'язків і на зворотний шлях або поширюється лише на побутові ризики або охоплює й одне, й друге. Що більший проміжок часу покривається страхуванням, то дорожче воно коштує страхувальнику. Під час дії договору страхування він може бути припинений за обґрунтованою заявою однієї із сторін[55].

Щодо виплат, які мають бути здійснені за умовами договору страхування, необхідно знати, що вони проводяться, якщо нещасний випадок мав місце впродовж обумовленого строку дії договору, а також зазвичай, якщо наслідки нещасного випадку (втрата працездатності або смерть застрахованого) настали не пізніше встановленого договором строку (зазвичай не більше 1 року від дня закінчення строку договору), але в зв'язку з нещасним випадком, який мав місце в період його дії.

У разі настання страхового випадку, наслідком якого є смерть страхувальника (застрахованого), страховик повинен виплатити вигодо набуваючи страхові суми. У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на таке: страховики визначають мінімальний проміжок часу між датою нещасного випадку й смертю застрахованого. У разі перевищення цього строку смерть уже не вважається страховим випадком. Якщо під час дії договору страхування застрахованому була здійснена виплата, пов'язана із цим же страховим випадком (повна або часткова інвалідність), то вона враховується у разі виплат на випадок смерті. Якщо внаслідок нещасного випадку застрахований отримує інвалідність, то страховик виплачує йому повну страхову суму або її частку (залежно від ступеня втрати працездатності й встановленої групи інвалідності). Ступінь втрати працездатності може бути встановлений на основі розроблених страховиком таблиць, які є невід'ємною частиною умов страхування.

Якщо внаслідок нещасного випадку застрахований тимчасово втратив працездатність, йому може бути здійснена страхова виплата у вигляді щоденної допомоги на весь період лікування у відсотках до страхової суми в день або в конкретному грошовому розмірі (але загальна сума страхових виплат не може перевищувати розміру страхової суми, встановленої для цього ризику).

Після настання страхового випадку страхувальник (застрахований) зобов'язаний негайно звернутися до лікаря й повідомити страховика про нещасний випадок.

Після того, як страховик отримає всі необхідні, передбачені договором страхування документи від страхувальника (застрахованого), у підтвердження нещасного випадку, а також після завершення обслідування, необхідного для визначення ступеня втрати працездатності, страховик зобов'язаний упродовж 1 місяця або в інші строки, встановлені договором, скласти страховий акт і здійснити виплату[48].

Страхування здоров'я громадян може проводитись в обов'язковій і добровільній формах.

З 1 квітня 2001 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють за умовами трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, на фізичних осіб, та осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, й громадян суб'єктів підприємницької діяльності. Єдиним страховиком з цього виду страхування було визначено Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Таким чином, страховики не мають можливості брати участь у такому страхуванні. Разом з тим, Закон України «Про страхування» покладає проведення цілого ряду видів страхування від нещасних випадків в обов'язковій формі саме на страховиків (страхування життя й здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, страхування спортсменів вищих категорій тощо)[55].

Діяльність фонду соціального страхування полягає у виконанні таких завдань:

· профілактика нещасних випадків та профзахворювань;

· медична, соціальна та професійна реабілітація;

· відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей).

Профілактика нещасних випадків та профзахворювань включає в себе такі обов'язкові завдання:

· сприяння у створенні умов для раннього діагностування профзахворювань;

· сприяння у створенні системи управління охороною праці на підприємстві;

· пропаганда безпечних умов праці, поширення позитивного досвіду;

· удосконалення системи навчання з питань охорони праці, навчання фахівців з охорони праці;

· аналіз причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;

· експертна оцінка на відповідність вимогам безпеки об'єктів, машин, механізмів, обладнання і приладів;

· консультації страхувальників та застрахованих;

· проведення наукових досліджень з питань охорони праці [55].

Станом на 1 січня 2009 р. Фонд проводив страхові виплати 318 985 потерпілим (членам їх сімей), які постраждали на виробництві [55].

На кінець 2008 року на обліку у Фонді перебувало 149 695 інвалідів праці, з яких 4654 - це інваліди І групи, 23829 - інваліди ІІ групи та 121 212 - інваліди ІІІ групи [55].

Найбільша кількість інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві налічується у шахтарських регіонах, а саме: Донецькій - 51 694, Дніпропетровській - 18 443 та Луганській - 14 821 областях. Із загальної кількості інвалідів 40 884 - це пенсіонери, яким виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Найбільша частина загальної суми страхових виплат по Україні за 2008 рік припала на шахтарські регіони (76,9%), а саме: у Донецькій області - 39,8%, у Дніпропетровській - 14,8%, у Луганській - 16,3%, у Львівській - 6%. Також, у цих регіонах склався найвищий середньомісячний розмір страхової виплати: у Львівській - 1013,7 грн., Дніпропетровській - 981,3 грн., Донецькій - 852,2 грн. областях, а також в АР Крим - 932,6 грн. та м. Києві - 763,1 грн. Середньомісячний розмір страхової виплати на одного потерпілого (члена його сім'ї) за 2008 р. склав 747,8 грн. Найвищий середній розмір виплат на одну сім`ю склався в АР Крим (189,3 тис. грн.), а також в Закарпатській (166,5 тис. грн.), Донецькій (129,2 тис. грн.), Запорізькій (126,8 тис. грн.), Івано-Франківській (110,5 тис. грн.) областях та м. Києві (117,0 тис. грн.).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у 2012 році здійснив страхових виплат потерпілим та членам їх сімей на суму 4749000000 грн., що на 28,8% більше ніж у 2011році [55].

У звіті наголошується, в 2012 році робочими органами виконавчої дирекції фонду було зареєстровано 10,822 потерпілих від нещасних випадків на виробництві, що на 7% менше ніж роком раніше. Кількість смертельно травмованих осіб зменшилась на 0,5% - до 648, професійна захворюваність зросла на 4% - до 5,612 тис. випадків.

При цьому наголошується, що 70% випадків сталися з організаційних причин, 12% - технічним і 18% з психофізіологічних.

У структурі страхових виплат 78,8% припадає на щомісячні виплати (3731000000 грн.), 18,6% на одноразову допомогу (885400000 грн.).

Середньомісячний розмір страхової виплати у випадку часткової або повної втрати працездатності, що компенсує втрачену частину заробітку, склав 1,057 тис. грн, що на 39,4% більше, ніж у 2011 році, одноразової допомоги - 60,8 тис. грн, що на 25% більше.

При цьому наголошується, що середня одноразова сума виплат по втраті годувальника склала 37,2 тис. грн., що на 11,9% більше, ніж у 2011 році.

Виплата моральної шкоди за рішенням судів здійснена 518 потерпілим на суму 5,5 млн грн, що на 38,5% менше, ніж у 2011 році.

За звітний період за рахунок кошти Фонду потерпілих на виробництві отримали медико-соціальні послуги, пройшли медичну професійну реабілітацію на 342 млн грн. [55].

Всього станом на 1 січня 2013 кількість застрахованих склало 1,6 млн, що на 3,2% більше, ніж роком раніше. З них юридичних осіб - 1,1 млн і фізичних осіб, які використовують найману працю - 547,4 тис [55].

Бюджет фонду на 2012 рік за доходами виконано на 100,8%, що склало 7246000000 грн, при цьому наголошується, що надходження до фонду склали 6194000000 грн. [55].

У 2012 році на заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань використано 49600000 грн., або 94,5% планових показників.

На базі дослідження, яке проведено на підприємстві ПАО «Баглійкокс» можна виявити, яка кількість респондентів має соціальне страхування, з яких причин деякі респонденти на мають соціального страхування і чи з довірою працівники ставляться до свого соціального страхування. У ході анкетування респондентам було поставлено питання: «Чи маєте Ви соціальне страхування?». З результатів ми бачимо, що більша кількість респондентів (74%) має соціальне страхування. Що може позитивно характеризувати підприємство, адже воно намагається захистити своїх працівників. Проте, відповідь «ні», дали 21,5% респондентів. І не побажали розголошувати інформацію про наявність в них соціального страхування (4,5%) (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Розподіл відповідей на питання «Чи маєте Ви соціальне страхування»

Варіант відповіді	%
так	74
ні	21,5
Важко відповісти	4,5

Далі з метою виявлення причини відсутності в респондентів соціального страхування, було поставлене наступне питання: «З якої причини Ви не маєте соціального страхування?».

Виходячи з результатів опитування, ми бачимо, що мають соціальне страхування майже 74% респондентів. Що ми вже казали, дуже гарно відображає ставлення керівництва до підлеглих. Що ж до причин з яких працівники не мають соціального страхування. То, більша кількість респондентів (8%) не мають впевненості у соціальному страхуванні. Разом з тим, 6,5% респондентів не мають соціального страхування, бо не встигли його оформити. Адже вони нещодавно влаштувалися на роботу (табл.2.7).

Таблиця 2.7 - Розподіл відповідей на питання: «З якої причини Ви не маєте соціального страхування?»

Варіант відповіді	%
не встригли оформити соціальне страхування (новий працівник)	6,5
я вже маю соціальне страхування	73,5
не бажають оформляти соціальне страхування	1,5
немає впевненості в якості соціального страхування	8
не впевнені, що соціальне страхування забезпечить повний курс лікування	1,5
не маю бажання оформляти соціальне страхування	3
важко відповісти	6

Деякі респонденти не побажали відповідати на питання (6%). Деякі респонденти зовсім не маю бажання відкривати соціальне страхування (6%). І однакова кількість респондентів (1,5%) відповіли, що не мають бажання оформляти соціальне страхування і не впевнені, що соціальне страхування забезпечить повний курс лікування.

Далі респондентам було поставлено питання: «Чи відчуваєте Ви впевненість в своєму соціальному страхуванні?» (табл.2.8). Цікаво було дослідити, наскільки респонденти впевнені у соціальному страхуванні. Адже ми бачимо, що велика кількість респондентів відповіла «ні» (31%) або скоріше ні, чим так (21%). Велика кількість респондентів не забажала відповісти на це питання (28%). Скоріше так, чим ні відповіли (16,5%) і абсолютно впевнені у соціальному страхуванні лише (3,5%) респондентів.

Таблиця 2.8 - Розподіл відповідей на питання «Чи відчуваєте Ви впевненість у своєму соціальному страхуванні?»

Варіант відповіді	%
так	3,5
скоріше так, чим ні	16,5
скоріше ні, чим так	21
ні	31
важко відповісти	28

З цього випливає не дуже гарна картина. Адже соціальне страхування має додавати людям упевненості у завтрашньому дні. А не навпаки. Навіщо ж таке соціальне страхування, якщо люди в нього не вірять? Це може витікати з того, що зараз велика кількість людей оформлює соціальне страхування. А держава та Фонд соціального страхування не здатні виплачувати такій кількості людей страхування. Це веде до того, що люди розчаровуються у соціальному страхуванні. Але вони повинні його оформлювати, адже на таких державних установах воно є обов'язковим. Державі треба звернути увагу на соціальне страхування і вдосконалити його, щоб люди могли з упевненістю оформляти соціальне страхування, і не сумніватися в його рентабельності.

ВИСНОВКИ

Виробничий процес будь-якої технологічної складності, організований в тій або іншій галузі промисловості, сфері послуг, управління і реалізації продукції, тісно пов'язаний з ризиком для життя і здоров'я працівників. Загрозу нещасних випадків на виробництві не можна повністю виключити ні на одному підприємстві, ні в одній організації або установі. Звичайно, співробітники в різній ступені ризикують стати жертвою трагічної події на своєму робочому місці. Це залежить від виду трудової діяльності, особливостей того чи іншого підприємства, а також від рівня підготовленості і захищеності робочих місць відповідно до вимог охорони праці. Займаючись питанням виробничого травматизму, слід розуміти корінні причини цього явища. Такими можна вважати не ті причини, що безпосередньо призводять до травматизму (наприклад, низька якість обладнання, відсутність захисних засобів, відсутність контролю, низька кваліфікація персоналу всі вони будуть розглянуті нижче), а такі, що створюють умови для їх виникнення.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть [22].

Виробничий травматизм і професійні захворювання - це складні багатофакторні явища, зумовлені дією на людину в процесі її трудової діяльності небезпечних (викликають травми) і шкідливі (викликають захворювання) факторів.

Розглянувши різні підходи до вивчення нещасних випадків, було виявлено, що фахівці виділяють три основні типи причин нещасних випадків. По-перше, технічні причини (недосконалість технологічних процесів), по-друге, це організаційні процеси (недоліки в утримуванні території, проїздів, проходів), по-третє, це особистісні (психологічні та психофізіологічні) причини (фізичні та нервово-психічні перевантаження).

Далі нами було поставлене завдання визначити основні види нещасних випадків. Проаналізувавши літературні джерела та нормативні бази були виявлені нещасні випадки, пов'язані з трудовою діяльністю та нещасні випадки у биту. Проте нас цікавили лише випадки пов'язані з виробництвом. Отже, ми виявили, що нещасні випадки на виробництві включають в себе: нещасні випадки при виконанні трудових обов'язків; на службовому транспорті; на території підприємства; за межами території підприємства (відрядження, завдання підприємства); на робочому місці, поблизу робочого місця, пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом.

Зараз нажаль ми не маємо чіткої картини з кількості нещасних випадків по Україні. Адже, майже 25% нещасних випадків на виробництві приховуються. Але навіть приховування інформації про нещасні випадки, не міняє ситуації, що Україна має один з найгірших показників з охорони праці. Рівень виробничого травматизму залишається одним з найвищих в Європі, а травматизм зі смертельним результатом за останні 2 роки навіть виріс. Якщо в світі лише кожний 300 випадок виробничого травматизму являється смертельним, то в Україні - кожний 20.

Отже, держава має негайно приймати рішучі міри, щодо вирішення проблем, пов'язаних з виробничим травматизмом та нещасними випадками зі смертельним результатом.

Під час проведенного нами дослідження було з'ясовано, що більшість респондентів вважають, свою роботу небезпечною. Цим можуть бути пояснені часті травми та нещасні випадки.

Основним завданням дослідження було виявити причини нещасних випадків. Тому у ході дослідження було виявлені, такі причини як порушення ТБ, втома, бажання показати хоробрість, конфлікти в колективі, неуважне ставлення керівництва до колективу. Ці причини були найбільш популярні серед респондентів.

Також з'ясувалося, що головними причинами порушення техніки безпеки стали незручні засоби захисту, недостатньо ефективна пропаганда ТБ та погана організація праці.

Було виявлено, що нещасні випадки стаються менше ніж раз на рік. Що добре характеризує підприємство. Також те, що на підприємстві чоловіки менше стикаються з проблемами в колективі, ніж жінки. Це може бути пов'язано з тим, що жінок на заводах менше, ніж чоловіків. І йде гендерна дискримінація.

Також під час проведення дослідження соціально-психологічного клімату в колективах 4 змін було зроблено висновок, що психологічний клімат в колективах дуже не стабільний. Лише в одному колективі клімат стабільний, працівники розуміють один одного, якщо виникають конфлікти, то вони вирішуються спокійно. Лідер формальний і неформальний це одна і та сама людина. Отже, працівники в усьому довіряють своєму начальнику.

У інших трьох групах клімат набагато гірший. Емоційний, когнітивний, поведінковий компоненти характеризуються від -1 до - 0,33 або від -0,33 до +0,33. Це свідчить про те, що клімат в їхніх колективах нестабільний. Конфлікти виникають постійно і можуть продовжуватись дуже довго.

Формальний та неформальний лідери являються різними людьми. Що розділяє зміну на два «табори». На фоні цієї оцінки можна зрозуміти, наскільки нездоровий психологічний клімат в колективі. Наскільки сильно він давить на робітників. Постійне емоційне напруження, призводить до перевтоми усього організму. Це може викликати неуважність, недовіру до оточуючих, а також емоційне знесилення організму врешті може призвести і до нещасних випадків, якщо робітник втратить пильність на робочому місці.

Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що хоч і стан роботи на ПАО «Баглійкокс» з зовні виглядає спокійним і може не визивати занепокоєння. Проте, якщо придивися і розібратися в проблемах, можна побачити, що йде дискримінація жінок, психологічний клімат дуже поганий, технологічні процеси, обладнання та засоби захисту застарілі, або надто незручні. Робітники дуже часто відчувають тиск з боку начальства, та нерідко порушують техніку безпеки. Все це призводить до тяжкої ситуації безконтрольності, яка і може призводити до виникнення нещасних випадків. Для того, щоб вирішити ці проблеми, на підприємстві має бути організована соціологічна служба, яка б займалася питанням виробничої адаптації, розміщення і руху персоналу, стабілізації колективу, підвищення трудової і громадської активності працівників, зміцнення трудової дисципліни, удосконалення організації системи матеріального та морального стимулювання, залучення членів трудових колективів до управління виробництвом, поліпшення форм і змісту виховної та культурно масової роботи.

З метою забезпечення робітників від нещасних випадків було створено соціальне страхування. Страхування від нещасних випадків здійснюється з метою забезпечення страхувальникам (застрахованим) страхового захисту на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. Обов'язками страхової служби є попередження нещасних випадків. Для цього було виявлено, що вони реалізують такі види профілактики, як: сприяння у створенні системи управління охороною праці на підприємстві; пропаганда безпечних умов праці; удосконалення системи навчання з охорони праці, також підготовка відповідних кадрів; проведення наукових досліджень з охорони праці та багато інших програм по забезпеченню безпеки праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми девіантної поведінки: Сб.ст. / РАН; Ін-т соціології. - М.,1995.

2. Афанас'єв В.С. Девіантна поведінка в умовах тотальної кризи: особливості, тенденції, перспективи / В.С. Афанас'єв, Я.І. Гилинський Образ думок і образ життя. - М.,1996. - С.147 - 162.

3. Аванесов Г. А. Кримінологія і соціальна профілактика / Г.А. Аванесов. -М.,1980. - С. 257.

4. Бєлов П. Г. Моделювання небезпечних процесів в техносфері : методичні рекомендації / Бєлов П. Г. - М .: Вид-во АГЗ МЧС РФ, 1999. -124с.

5. Березуцький В. В., Бондаренко Т. С., Валенко Г.Г. та ін. За заг. ред. Березуцького В. В. Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Х.: Факт, 2007. 480с.

6. Большакова A. M. Фрустраційна толерантність як фактор, що опосередковує вплив екстремальних умов праці / A. M. Большакова // Вісник Харківського ун-ту. - Вип. 456. - Частина 2. - X., 2000. - С. 34.

7. Биковський Р. Е. Імовірні стратегії адаптаційної поведінки персонала до змін на виробництві. / Р.Е. Биковський // Інформаційний гуманітарний портал «Знання. Розуміння. Вміння.» Соціологія. - №3. - 2008.

8. Вірт С. Чому люди почали боятися реакторів / С. Вірт // Питання філософії. - 1992. - № 2.

9. Гайнуліна М. К. Введення об'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: Учбовий посібник [Електроний ресурс] / М.К. Гайнуліна, В.М. Ахметов, Р.Р. Якупов. - Уфа: БИСТ, 2010. - 84 с. - Режим доступа: http://www.ufabist.ru/assets/files/strahovanie.pdfэ.

10. Гетія С. Професійні ризики з позиції соціології / С. Гетія, Кочетов О. //Журнал «Людина і труд». - №9. - 2010. - 3с.

11. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс; пер. з англ. - К. : Основи, 1999. - 726с.

12. Гилинський Я.І. Соціологія девіантної поведінки як соціологічна теорія/ Я.І. Гилинський // Социс. - 1991. - № 4. - С. 72 - 78.

13. ГОСТ 12.0002-80 «ССБТ. Терміни та визначення».

14. Державний комітет статистики України. Травматизм на виробництві у 2010 році. - Київ. - 2011. - 149с.

15. Державний комітет статистики України. Травматизм на виробництві у 2011 році. - Київ. - 2012. - 149с.

16. Державний комітет статистики України. Травматизм на виробництві у 2012 році. - Київ. - 2013. - 150с.

17. Дмитрієва М. А. Соціально-психологічна професійна „адаптація” / М. А. Дмитрієва // Практикум з психології професійної діяльності. - СПб., 2000. - С. 107.

18. Дорошенко К. В. Методичні підходи до оцінки професійного ризику / К. В. Дорошенко // Друга Українська конференція з охорони праці. - Київ, 1998. С. 340.

19. Евдокімова І. А. Соціальний ризик в період трансформації суспільства: до розробки спеціальної соціологічної теорії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: спец. 22.00.01 «Теорія та історія соціології» / І.А. Евдокімова. - Харків: Харк. держ. ун-т., 1999. - 16с.

20. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький,
В.С. Джигирей., О.В. Мельников. - Вид. 2-е, стереотипне. - Львів: Афіша, 2000. - 348с.

21. Завражин С.А. Нове покоління на переферії: конформісти або девіанти? / С.А. Завражин // Социс. - 1993. - № 8. - С. 55 - 57.

22.Закон України «Про охорону праці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.

223. Зеркалов Д. В. Основні терміни і визначення / Д.В. Зеркалов // Техногенно-екологічні проблеми безпеки життєдіяльності : у 4-х кн. - Кн.1. - К. : Знання, 1999. - С. 137-159.

24. Іванов В.І. Девіантна поведінка: причини і масштаби / В.І. Іванов // Соціально-політичний журнал. - 1995. - № 2. - С. 47- 57.

25. Іванов Н.Г. Нравність, безнравність, злочинність / Н.Г. Іванов // Держава і право. - 1994. - № 11. - С. 46.

26. International Labour Organization. Світова статистика нещасних випадків міжнародної організації праці.[Електронний ресурс] Режим доступа: http://www.ilo.org/public/areas/safety/statistic/htm.

27. Казаков А.Н. Соціальна обумовленість відхиляючоїсь поведінки в сучасному російському суспільстві: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. соц. наук / А.Н. Казаков. - Казань,1996.

28. Кнухова Ж. Аномія і корпоративна девіантність /
Ж. Кнухова // Вісник Московського університета. Сер.18. Соціологія і політологія. - №2. - 1996. - С.74 - 77.

29. Ковалева А.І. Соціалізація особистості: норма і відхилення / А.І. Ковалева. - М., 1996.

30. Коен А. Досідження проблем соціальної дезорганізації і відхиляючоїсь поведінки / А. Коен // Соціологія сьогодні. - М., 1965. -
С. 520.

31. Кукін П.П. Безпека технологічних процесів і підприємств. Охорона праці П.П. Кукін, В.Л. Лапін - ФГУП.: Вид-во Вища школа. - 2002. - 252с.

32. Кулик Ю. В Україні на підприємстві щорічно трапляється більше 10 тисяч нещасних випадків [Електронний ресурс] / Ю. Кулик. Режим доступу: timeua.com/news/3/3427.html

33. Ланцова Л.А. Соціологічна теорія девіантної поведінки / Л.А. Ланцова, М.Ф. Шурупова. //Соціально-політичний журнал. - 1993. - № 4. - С. 32 - 41.

34. Лунєєв В.В. Злочинність в XXI столітті: Методологія прогнозу / В.В. Лунєєв // Социс. - 1996. - № 7. - С. 95.

35. Макушин В. Г. Удосконалення умов праці на промислових підприємствах: (соціально-економічні проблеми) / В.Г. Макушин - М. : Економіка, 1981. - 216с.

36. Маслов Е. В. Управління персоналом підприємства: Учбовий посібник / Під ред. П. В. Шеметова. - М.: ІНФРА-М, Новосибірськ: НГАУіУ, 1999.

37. Маршалл В. Головна небезпека хімічних виробництв / В. Маршалл; пер. с англ. -Москва: Мир, 1989. - 672с.

38. Мельник П. В. Професійні ризики: шляхи запобігання та нейтралізації / П. В. Мельник // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - C. 267 - 272.

39. Монографії. Об'єктивні і суб'єктивні причини нещасних випадків на виробництві [Електронний ресурс] / Монографії // ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».Україна. - 2008. - Режим доступа: http://www.rae.ua/monographs/83-2961

40. Немчин Т. А. Стан нервово-психічної напруги / Т.А. Немчин - Л.: Вид-во Ленінградського ун-та, 1983.

41. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». - Ст. 14.

42. Нові напрямки в соціологічній теорії. - М., 1978. - С. 98.

43. НПАОП 00.0-6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25 серпня 2004 року № 1112.

44. Оперативна інформація щодо кількості нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. [Електронний ресурс]. - 2012. - Режим доступу: http://www.socsal.org.ua/view/2868?print_preview=1.

45. Огаренко В. М. Соціологія праці: Навчальний посібник В.М. Огаренко, Ж.Д. Малахова. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 304с.

46. Про затвердження схеми визначення тяжкості нещасних випадків на виробництві № 322 від 17 серпня 1999р.

47. Руднєв В. Геть від реальності: Дослідження з філософії тексту / В. Руднєв М., 2000. - С. 16.

48. Скоропад Л. Огляд системи соціального захисту України / Л. Скоропад // Coal Sector Policy Support Programme. - Київ. - 2009. - 36с.

49. Статистика нещасних випадків по Україні за 2011 рік. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. [Електронний ресурс]. - 2011. - Режим доступу http://www.socsal.org.ua/view/2868?print_preview=1.

50. Соціальні відхилення: Введення в загальну теорію / Під ред. Кудрявцева В.Н. - М.: Юрид. літ., 1984.

51. Старіков Е. Маргинали, або роздуми на давню тему: ”Що з нами відбувається?” / Е. Стариков // Знамя. - 1989. - № 10. - С. 67 - 71.

52. Сучасна західна соціологія: Словник. - М.,1990.

53.Статистика смертності і травматизму в Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.snsurance-lsfe.com.ua/articles/191

54. The greatest WordPress.com. Психологічні причини травматизму. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.otipb.wordpress.com/2012/09/02/психологічні-причини-травматизму/

55. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України у 2012 році. [Електронний ресурс]. Україна. - 2012. - Режим доступа: http://www.forinsurer.com/news/13/03/26/29063

56. Фортунін В. У питаннях безпеки праці немає дрібниць [Електронний ресурс] / В. Фортунін // Металл Бюллетень. Україна. - 2006. - № 7. - Режим доступу: http://www.web-standart.net/magaz.php?aid=8532

57. Черкасова Р.С. Взаємодія умов середовища і особливостей потребно - мотивованої сфери як причина формування позитивної і негативної девіантності / Р.С. Черкасова // Гуманітарне середовище вуза як фактор становлення особистості майбутнього спеціаліста. - Тамбов,1996. - С.72 - 80.

58.Шилова В.Н. Соціологія відхиленої поведінки В.Н. Шилова Соціологічні дослідження. - 1994. - №11. - С.68 - 72.

Додаток А

Анкета

Кафедра соціології ДДТУ проводить дослідження на тему «Соціальні чинники нещасних випадків на виробництві». При заповненні анкети просимо Вас уважно прочитати всі варіанти відповідей на питання і вибрати той, що найбільш чітко відповідає Вашій думці. Усі питання містять тільки один варіант відповіді.

1. Чи вважаєте ви свою роботу небезпечною?

· так

· ні

· важко відповісти

2. Що на Вашу думку є причиною нещасних випадків або травматизму?

· схильність показувати хоробрість

· схильність до ризику

· порушення ТБ

· поганий настрій

· стомлення

· конфлікти в колективі

· неуважне ставлення керівників до підлеглих

· незадовільний психологічний клімат

· стан алкогольного сп'яніння

· важко відповісти

3. Чи порушуєте Ви правила ТБ?

· так

· скоріше так, чим ні

· скоріше ні, чим так

· ні

· важко відповісти.

4. Назвіть основні причини, які призводять до порушення ТБ?

· погана організація праці;

· несправність технологічного процесу;

· незручні засоби захисту;

· неефективне заохочення безпечної праці;

· умисне приховування порушень;

· недостатньо ефективна пропаганда ТБ;

· таких причин немає;

· важко відповісти.

5. Чи впливає на Вашу поведінку те, що в деяких випадках через повне дотримання ТБ знижується заробіток?

· так;

· скоріше так, чим ні;

· скоріше ні, чим так;

· ні;

· важко відповісти.

6. Чи часто Ви стикаєтеся з проблемами в колективі?

· так;

· скоріше так, чим ні;

· скоріше ні, чим так;

· ні;

· важко відповісти.

7. Чи відчуваєте Ви тиск з боку начальства?

· так;

· скоріше так, чим ні;

· скоріше ні, чим так;

· ні;

· важко відповісти.

8. Чи часто Вам дають роботу, яка не відноситься до ваших обов'язків?

· постійно;

· часто;

· не дуже часто;

· рідко;

· ніколи;

· важко відповісти.

9. Чи відчуваєте Ви емоційне і фізичне виснаження через великий обсяг роботи?

· так;

· скоріше так, чим ні;

· скоріше ні, чим так;

· ні;

· важко відповісти.

10. Чи часто відбуваються нещасні випадки на виробництві?

· більше 5 разів на рік;

· 2-3 рази на рік;

· не більше 1 разу на рік;

· рідше одного разу на рік;

· важко відповісти.

11. Чи маєте ви соціальне страхування?

· так;

· ні;

· важко відповісти.

12. Чи зможе Ваше соціальне страхування забезпечити повний курс лікування після нещасного випадку?

· так, повний курс лікування;

· забезпечить тільки половину лікування;

· соціального страхування вистачає лише на кілька днів;

· ні;

· важко відповісти.

13. Чи відчуваєте Ви впевненість у соціальному страхуванні?

· так;

· скоріше так, чим ні;

· скоріше ні, чим так;

· ні;

· важко відповісти.

14. З якої причини Ви не маєте соціального страхування?

· не встигли оформити соціальне страхування (новий робітник);

· в мене є соціальне страхування;

· вам не бажають оформляти соціальне страхування;

· невпевнені у якості соціального страхування;

· не впевнені, що соціальне страхування забезпечить повний курс лікування;

· зовсім не маю бажання оформляти соціальне страхування;

· важко відповісти.

15. Ваша стать?

· чоловіча;

· жіноча;

16. Ваш вік?

· 18-24;

· 25-35;

· 36-45;

· 46-55;

· 56 і більше.

17. Ваша освіта?

· середня;

· середньо - технічна;

· базова вища (неповна вища);

· вища.

18. Ваш сімейний стан?

· одружений (заміжня);

· не одружений (не заміжня);

· розлучений (розлучена);

· вдівець (вдова).

Дякую за участь в дослідженні

Додаток Б

ОПИТУВАЛЬНИК

Доброго дня! Просимо Вас висловити Вашу думку з низки питань, пов'язаних з Вашою роботою і колективом, в якому Ви працюєте.

Перш ніж відповісти на кожне питання, уважно прочитайте всі наявні варіанти відповідей на нього і поставте хрестик проти тої відповіді, що відповідає Вашій думці. Заповнюйте анкету самостійно.

1. Чи подобается Вам Ваша робота?

Дуже подобається	Мабуть, подобається	Робота мені байдужа	Мабуть, не подобається	Дуже не подобається

2. Хотіли б Ви перейти на іншу роботу?

Так	Ні	Не знаю

3. Оцініть, будь ласка, за 5-ти бальною шкалою ступінь розвитку перелічених нижче якостей у Вашого безпосереднього керівника: 5 - якість розвинута дуже сильно, 1- якість зовсім не розвинена.

Якість	оцінка
Працьовитість
Суспільна активність
Професійні знання
Турбота про людей
Вимогливість
Чуйність
Товариськість
Здатність розбиратися в людях
Справедливість Доброзичливість

4. Хто з членів Вашого колективу користується найбільшою повагою у товаришів? Назвіть одне чи два прізвища……………………………………

5. Припустимо, що з якихось причин Ви тимчасово не працюєте, повернулися б Ви на своє нинішнє місце роботи?

Так	Ні	Не знаю

6. Відмітьте, будь ласка, з якими із наведених нижче твердженнями Ви більше всього згодні?

Більшість членів нашого колективу - добрі, симпатичні люди
В нашому колективі є різні люди
Більшість членів нашого колективу - люди малоприємні

7. Чи вважаєте Ви, що було б добре, якби члени Вашого колективу жили близько один від одного?

Звісно ні	Скоріше ні, чим так	Не знаю, не замислювався над цим питанням	Скоріше так, чим ні	Так, звісно

8. Зверніть увагу на наведену нижче шкалу. Цифра 1 характеризує колектив, який Вам дуже подобається, а 9 - колектив, який Вам дуже не подобається. У яку клітину Ви помістили б свій колектив?

1	2	3	4	5	6	7	8	9

9. Як Вам здається, могли б Ви дати досить повну характеристику ділових і особистісних якостей більшості членів колективу?

якості	так	гадаю так	не знаю, не замислювався над цим питанням	гадаю ні	ні
Ділові якості більшості членів колективу
Особистісні якості більшості членів колективу

10. Якби у Вас виникла можливість провести відпустку разом з членами вашого колективу, то як би Ви до цього поставилися?

Це б мене цілком влаштувало	Не знаю, не замислювався над цим	Це б мене абсолютно не влаштувало

11. Могли б Ви з достатньою впевненістю сказати про більшість членів Вашого колективу, з ким вони охоче спілкуються з ділових питань?

ні, не міг би	не можу сказати, не замислювався	так, міг би

12. Яка атмосфера переважає звичайно у Вашому колективі? На наведеній нижче шкалі цифра 1 відповідає нездоровій, нетовариській атмосфері, а 9 - навпаки, атмосфері взаєморозуміння, взаємної поваги. У яку з клітин Ви помістили б свій колектив?

1	2	3	4	5	6	7	8	9

13. Як Ви думаєте, якби Ви вийшли на пенсію або довго не працювали з якої-небудь причини, прагнули б Ви зустрічатися з членами Вашого колективу?

Так, звісно	Скоріше так, чим ні	Не знаю, не замислювався над цим питанням	Скоріше ні, чим так	Звісно ні

14. Вкажіть, будь ласка, в якій мірі Ви задоволені різними умовами Вашої роботи?

умова	повністю задоволений	гадаю задоволений	важко відповісти	гадаю не задоволений	повністю не задоволений
стан обладнання
рівномірність забезпечення роботою
санітарно-гігієнічні норми
відносини з безпосереднім керівником
можливість підвищення кваліфікації
різновидність роботи

15. Наскільки добре, на Вашу думку, організована Ваша робота?

Як на мене, наша робота організована дуже добре
В загалі непогано, хоча є можливість покращення
Важка відповісти
Робота організована незадовільно, багато часу витрачається даремно
Як на мене, робота організована дуже погано

16. Як Ви вважаєте, чи користується Ваш керівник реальним впливом на справи колективу?

безумовно, так	гадаю так	важко відповісти	гадаю, ні	безумовні, ні

17. Ваша стать: 18. Ваш вік: ……. років

Ч	Ж

19. Ваша освіта:

незакінчена середня	середня	середня спеціальна	незакінчена вища	вища

20. Стаж роботи в даному колективі: ……… років.

21. Ваша професія: …………………………………..

22. Ваша середньомісячна зарплата з урахуванням усіх преміальних виплат: ……………………………………….грн.

23. Ваш сімейний стан:

не одружений (не заміжня)	одружений (заміжня)	розлучений (розлучена)	вдівець (вдова)

Дякуємо за участь в дослідженні!

Додаток В

Статистика нещасних випадків на виробництві і проф. захворювань по регіонам

№	Регіон	Кількість роф.ждало про нещасні випадки, що зареєстровані у звітному періоді (всього).	Кількість осіб, які постраждали	В т.ч. кількість випадків, в яких роф.ждало 2 і більше особи	Кількість осіб, які постраждали внаслідок групових нещасних випадків	Кількість повідомлень про роф.. захворювання
			Всього	В т.ч. смертельно		Всього	В т.ч. смертельно
	Всього	237	249	32	7	19	6	113
1	АР Крим	5	5	1	0	0	0	0
2	Вінницька	13	16	1	1	4	1	0
3	Волинська	10	10	0	0	0	0	6
4	Дніпропетровська	17	17	3	0	0	0	20
5	Донецька	56	58	8	1	3	2	47
6	Житомирська	5	5	0	0	0	0	0
7	Закарпатська	1	1	0	0	0	0	0
8	Запорізька	7	9	3	1	3	1	3
9	Івано-Франківська	2	2	1	0	0	0	0
10	Київська	10	10	0	0	0	0	0
11	Кіровоградська	8	10	2	1	3	2	1
12	Луганська	26	26	2	0	0	0	24
13	Львівська	8	9	1	1	2	0	7
14	Миколаївська	2	2	1	0	0	0	0
15	Одеська	4	4	0	0	0	0	0
16	Полтавська	6	7	0	1	2	0	0
17	Рівненська	5	5	0	0	0	0	0
18	Сумська	5	5	1	0	0	0	3
19	Тернопільська	1	2	0	1	2	0	0
20	Харківська	13	13	1	0	0	0	1
21	Херсонська	0	0	0	0	0	0	0
22	Хмельницька	4	4	0	0	0	0	0
23	Черкаська	7	7	2	0	0	0	1
24	Чернівецька	2	2	1	0	0	0	0
25	Чернігівська	0	0	0	0	0	0	0
26	м. Київ	14	14	2	0	0	0	0
27	м. Севастополь	6	6	2	0	0	0	0

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Є

Додаток Ж

Додаток З

Додаток І

ЧАСТИНА ІІ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

1. Нормативно-правова база з охорони праці в галузі

Характерною особливістю сучасного вітчизняного виробництва є шкідливі та небезпечні умови праці.

Найбільш травмонебезпечними галузями залишаються вугільна, хімічна промисловості, агропромисловий комплекс, транспорт та будівництво. Близько 70 відсотків нещасних випадків та аварій на виробництві у 2011 році сталися з організаційних причин (смертельно травмовано 452 працівника), з технічних причин - 19 % (121 працівник), а з психофізіологічних - 11 % (71 працівник).

Ця тенденція дедалі стає актуальнішою, потребує нових форм організації соціально-трудових відносин між роботодавцями та працівниками на підставі побудови належної системи охорони праці, яка потребує відновлення якості вертикалі державних органів управління сучасним станом охорони праці, з одного богу безпеки, а з іншого - реформи державного нагляду та його ефективне поєднання з контролем профспілок та роботодавців.

Побудова загальнодержавної системи управління станом охорони праці здійснюється на підставі правового та науково-методичного забезпечення здорових умов праці та впровадження Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших, створення ефективної системи запобігання нещасних випадків на виробництві та виникнення професійних захворювань.

Створення належних гарантій соціального захисту потерпілих на виробництві та сімей загиблих на виробництві забезпечує Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»» від 23.09.1999 №1105-XIV, був введений в дію 01.04.2001, що надає змогу подальшого впровадження загальнодержавних заходів запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням, що є запорукою гарантій виплат потерпілим відповідних сум відшкодування, збільшення страхових внесків, що змушує власника дбати про стан безпеки.

Метою розділу «Охорона праці» є оцінка шкідливих та небезпечних виробничих чинників на робочих містах працівників закладу освіти, ліцею нових інформаційних технологій №2, який знаходиться у самому центрі лівобережної частини Дніпровського району м. Дніпродзержинська за адресою пр. Перемоги 47.

2. Вимоги до території установи та облаштування споруд і приміщень

Для створення нормальних умов праці, запобігання нещасних випадків важливе значення має загальний устрій підприємства (проектування, конструкція будинків, споруджень; утримання території).

Розглядаючи план забудови двохповерхової учбової установи, треба відмітити зручне розташування як головної будівлі ліцею, яка має форму П-образного планувального модулю з трьох прямокутників, які розташовані в глибину території шкільної ділянки та орієнтуючись короткою стороною будівлі вздовж червоної лінії забудови - проспекту Пеліна. Це означає, що транспортне сполучення проїздів як магістральних, так і другорядних шляхів забезпечує якісну та ефективну доставку школярів (маршрутні мережі №3а, 4, 24); облаштована транспортна зупинка знаходиться на площаді ДМКД, відстань до неї складає не більше 400 м.

Шкільна будівля побудована з червоної цегли, має 4 входи та виходи. Головний вхід розташований у найближчому і зручному місці з орієнтацією до місця під'їзду громадського транспорту.

В'їзди автотранспорту на територію ліцею №1 заплановані з напрямку другорядних вулиць, що забезпечує відповідну безпеку руху людських потоків. Тверде покриття - асфальтовані тротуари по території навчального закладу розміщуються вздовж проїздів, забезпечуючи зручний та безпечний пішохідний рух між будівлями ЛНІТ №1 та господарсько-адміністративними спорудами (приблизно 220 м до продуктових магазинів, 250 м до міського театру), мінімальна ширина тротуару складає 1,5 м. Шкільні пішохідні доріжки та переходи відділені від проїзної частини проспектів смугою зелених насаджень.

Проект забудови згідно з генпланом навчального закладу передбачає відстань між двома паралельними спорудами школи (праве та ліве крило) раціональне планування будівель відносно один одного, а саме двох блоків, що забезпечує необхідний коефіцієнт природної освітленості при мінімальній відстані між ними (згідно протипожежних норм СНиП 2.01.02-85).

Територія навчального закладу відповідає СНиП ІІ-89-90, СНиП ІІ-90-81, СНиП ІІ-92-86 з проектування громадсько-адміністративних будівель. Ліцей новітніх інформаційних технологій № 1 (ЛНІТ №1) відноситься до ІV класу небезпеки - мало небезпечний за показником санітарно-гігієнічної класифікації.

Біля будинку ліцею передбачені пішохідні доріжки, а також площадка для проведення культурно-масових заходів, стадіон та стоянки автотранспорту. Шкільна земельна ділянка упоряджена й озеленена, серед деревних насаджень є такі, що виділяють при цвітінні волокнисті речовини й опушені насіння.

У будівлі ЛНІТ №1 та на зовнішньому подвір'ї передбачена розгалужена система господарсько-питного, протипожежного водопостачання, а також каналізація і водостік відповідно до СНіП 2.04.01-85. В учбових приміщеннях, коридорах, санітарно-гігієнічних зонах ліцею передбачені централізоване опалення від міської тепломережі та загально обмінна вентиляція з природним повітрообміном через кватирки.

Будинок ліцею побудований із силікатної та червоної цегли, має П-подібну форму: два трьохповерхові корпуси, що поєднані між собою переходом. Площа забудови відповідає СН 245-71 у відношенні до природного провітрювання та прямого сонячного опромінення.

Навчальні робочі кімнати з постійним перебуванням людей мають природне бокове освітлення. Крім цього, відповідно до СНіП П-4-79. «Природне і штучне освітлення», передбачене загальне рівномірне-робоче освітлення. В якості штучних освітлювачів використовують лампи денного світла, а також лампи розжарювання.

Згідно СНиП-ІІ-4-79 з настанням темного періоду доби чи поганим освітленням місць руху людей і транспорту територія навчального закладу освітлюється штучним освітленням.

Установа розташована в межах міста Дніпродзержинськ і має ширину санітарної зони 50 м, що відповідає СН 245-71. Переважним напрямком вітру є північно-західний згідно троянди вітрів міста Дніпродзержинська, яка складена на підставі річних спостережень (рис. 1).



Рисунок 1 - Середньорічна троянда вітрів міста Дніпропетровська

Метеорологічні умови м. Дніпропетровська

1. Середня температура навколишнього повітря

- в холодній період року мінус 4,6 °С,

- в теплий період року 27 °С

2. Середня відносна вологість 70%

3. Глибина промерзання ґрунту 0,5-0,7 м.

За об'ємно-планувальним рішенням складові споруди навчального закладу - ліцею №1, який знаходиться у ІV кліматичній зоні є блоковими. Завдяки раціональному розміщенню щодо природного освітлення приміщень i коридорів головного корпусу передбачено якісне (переважно пряме або бічне) сонячне освітлення.

На другому поверсі будівлі розташоване робоче місце викладача історії. Параметри приміщення: довжина - 10,5 м, ширина - 6 м, висота - 3,20 м, класна кімната вміщує 18 шкільних двомісних парт, книжкові шафи, стіл викладача з відповідною оргтехнікою та ПК, класну дошку.

Для забезпечення належних метеоумов у класних кімнатах необхідно дотримуватись умов нормування параметрів мікроклімату на підставі ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», які дозволяють мінімізувати вплив шкідливих та небезпечних чинників праці на організм та працездатність учнів та викладача.

3 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Якщо розглядати умови праці в учбовому закладі, то, по-перше, необхідно звернути увагу на організацію праці викладацького складу працюючих.

Викладачі на робочому місці піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища: електромагнітних полів (радіочастот), різних видів випромінювань (, ультрафіолетового, видимого, інфрачервоного), підвищеній або зниженій температурі та вологості повітря, швидкості його рухув учбових аудиторіях, температурі поверхні оточуючого обладнання (чинники мікроклімату), а також - шуму від учбового процесу, працюючого устаткування, транспорту, деяких випадків запиленості і загазованості, вібрації недостатньо задовільних метеорологічних умов на постійних робочих місцях, недостатньої освітленості і психоемоційної напруги.

Для більш детального розгляду показників даної категорії робіт та відповідні до неї норми метеорологічних умов у робочій зоні виробничих приміщень в умовах навчального закладу необхідно розглянути Карту умов праці викладача (табл.1).

Таблиця 1- Карта умов праці для робочих місць викладача-стажера

Фактори виробничого середовища та трудового процесу	Позначення	Одиниці виміру	Значення
			Нормативні (оптимальні)	Фактичні на робочих місцях
1	2	3	4	5
Категорія роботи за енергетичними витратами	-	Ккал/год	1а - легка	1а
Мікроклимат холодного та перехідного періоду року
- температура	T	*С	17-23/21-25	16-18
- вологість	W	%	40-60/75	75-80
- швидкість руху повітря	V	м/с	0,1/0,1	0,1-0,2
Мікроклимат теплого періоду року
- температура	T	*С	22-24/22-28	20-28
- вологість	W	%	40-60/55	45-50
- швидкість руху повітря	V	м/с	0,1/0,1-0,2	0,2-0,3
Освітлення
- природне (бокове)	e	%	2	200-250
- штучне (загальне)	E	лк	300-400
Шум	K	дБА	45	45-55
Шкідливі речовини
- пил			<10	<0.2-0.5
- діоксид вуглецю	q4	мг/м3	20	1.5-2.0
Емоційна напруга	-	-	Робота за точним графіком	Робота за точним графіком
Інтелектуальна напруга	-	-	Робота за посадовою інструкцією	Робота за посадовою інструкцією

Одним із шкідливих факторів виробничого процесу викладача є засоби праці - комп'ютери з відповідними складовими оргтехніки, які потенційно можуть викликати деяке підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, прямий та відбитий від екранів відблиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, значні фізичні перевантаження.

Розміщення персональних комп'ютерів на робочих місцях в навчальних класах потрібно проводити таким чином, щоб відстань від користувача до любої частини дисплейного терміналу була не менше 0,5 метра, з урахуванням розміщення ПК на сусідніх робочих місцях.

Джерело світла повинно розміщуватися від дисплейного терміналу та користувача ліворуч або праворуч. Не допускається розташовувати робоче місце так, щоб джерело світла було спрямоване на екран дисплейного терміналу.

Розглядаючи більш детально небезпечні та шкідливі фактори при роботі з ПЕОМ можна прийти до висновку, що вони можуть в значній мірі негативно впливати на стан здоров'я осіб працюючих. У людей які працюють з ЕОМ доволі часто спостерігаються порушення з боку зорових аналізаторів, кістково-м'язові (вимушена поза) порушення, пов'язані зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційною напругою при роботі, шкірні захворювання.

4. Заходи щодо оптимізації умов праці

Робоче місце є основною первинною ланкою виробництва. Під робочим місцем розуміють оснащену необхідними технічними засобами зону, де один чи група робітників, разом виконують одне завдання.

При створенні оптимальних умов праці в приміщенні загальноосвітньої ліцею слід враховувати такі чинники:

1. Комп'ютер на робочому місці повинен розташовуватись так: поверхня екрана знаходиться на відстані 500 - 600 мм від очей оператора, в залежності від розміру екрана. Клавіатура розташована на робочому столі на відстані 100 - 300 мм від краю при цьому не допускається її хитання. Положення клавіатури та кут її нахилу повинен мати розмір в межах 5 - 15°.

Конструкція робочого столу викладача та учнів забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей, а саме розміру клавіатури, принтера, та іншого обладнання, та характеру виконуваної роботи.

Поверхня столу матова з малим відбиттям та теплоізолююча. Робочий стіл має простір для ніг висотою 800 мм, шириною не менше як 600 мм, глибиною на рівні колін 600 мм та на рівні витягнутої ноги - 700 мм.

Висота поверхні сидіння регулюється у межах 400 - 550 мм. Ширина та глибина його поверхні 500 мм. Поверхня сидіння плоска, передні краї - закруглені. Сидіння та спинка крісла напівм'які, не електризуються, з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.

2. Шум діє на організм в цілому і, в першу чергу, на центральну нервову систему (шум сповільнює реакцію людини на подразнення, знижує увагу, викликає роздратування). Засобами колективного захисту від шуму є:

а) архітектурно-планувальна ізоляція;

б) акустичне звукопоглинання;

в) організаційно-технічні глушителі.

3. Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій. Погане освітлення може призвести до професійних захворювань: короткозорість, спазм акомодації. Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги: