- освітлення має створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не порушує встановлені норми;

- джерела світла мають бути простими в експлуатації, економічними та мати естетичний вигляд;

- освітленість робочих поверхонь повинна бути достатньо рівномірною та постійною, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- на робочих місцях має бути створено достатній контраст для розрізнення деталей поверхонь, що освітлюються;

- кольорове оточення має бути таким, щоб різкість тіней зменшувалась і забезпечувалась рівномірність освітлення.

4. Міри захисту від електричного струму та статичної електрики: обов'язково повинно бути заземлення, застосування безпечної напруги, огородження та блокування, захисні засоби та інструменти. Повинен бути гумовий електричний килимок; розподіляючий щит зачинений і на ньому напис 380В. Над розетками також має бути напис 220В.

Однією з важливих умов профілактики зниження працездатності та професійних захворювань є дотримання регламентованих перерв для відпочинку, а також фізіологічна основа організації праці.

5 Засоби індивідуального захисту

В умовах праці викладача не завжди вдається усунути всі небезпечні і шкідливі чинники, що діють на працюючих, шляхом проведення суспільних заходів. У цих випадках забезпечення норм умов праці досягається застосуванням засобів індивідуального захисту.

Відповідно до ГОСТ 12.4.011-85 ССБП «Засоби захисту працюючих. Класифікація» засоби індивідуального захисту варто застосовувати в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПІН 3.3.2.007-98.

Засоби індивідуального захисту, які потрібні при роботі з ПК наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Засоби індивідуального захисту працівника

Норми видачі засобів індивідуального захисту повинні відповідати ДНАОП 0.05 -8.01 - 77 і мати цільове використання.

6. Пожежна безпека

Характеристика установи щодо пожежної небезпеки.

Оцінка вибухової та пожежної небезпеки об'єктів полягає у визначенні можливих руйнівних дій пожеж та вибухів на дані об'єкти, а також впливу небезпечних факторів пожеж та вибухів на людей .

Згідно з вимогами СНіП 2.09.02 - 85 “Виробничі споруди”, за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та споруди поділяються на 5 категорій (А, Б, В, Г, Д) залежно від розміщених технологічних виробництв і властивостей речовин і матеріалів, які там застосовуються або утворюються. Споруди ліцею нових інформаційних технологій №2 залежно від складу і виду приміщень, які розташовані в них, та їх призначення відносяться до категорій В.

Головна будівля ЛНІТ №1 належить до ІІІ категорії вогнестійкості (СНіП 2.01.02-85): стіни зроблені з цегли силікатної, перекриття - з залізобетонних конструкцій, двері й вікна дерев'яні. Підвищення вогнестійкості забезпечується облицюванням будівельної конструкції керамічною плиткою. Дерев'яні елементи будинку просочені антипіринами, у найбільш небезпечних місцях покриті вогнезахистними фарбами.

У приміщеннях ліцею використовується електротехніка різного ступеня складності, в залежності від профілю та спеціалізації учбових класів. Інші, допоміжні будівлі ліцею №1 відноситься по показнику вибухопожежо-небезпечності до категорії В (ОНТП 24-86), що передбачає наявність на даних об'єктах горючих та важкогорючих речовин і матеріалів, тому вони повинні мати відповідні пожежно-охоронні прилади та установки.

Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачено вiдповiдно до норм з проектування пожежної автоматики будинкiв та споруд. Всi примiщення учбового закладу мають протипожежні датчики та автоматичний зв'язок з центральним пунктом місцевої районної пожежної охорони.

Пожежна профілактика.

Пожежна небезпека будівель та споруд визначається кількістю та властивостями матеріалів, що знаходяться в будівлі, а також пожежною небезпекою будівельних конструкцій, яка залежить від ступеня вогнестійкості та горючості матеріалів з яких вони вироблені.

Приміщення, де знаходяться робочі місця викладачів виконано із наступних будівельних матеріалів: стіни з цегли силікатної, перекриття із залізобетонних конструкцій, гіпсова водонепроникна штукатурка, підлога бетонна, що вкрита лінолеумом або дерев'яна, дерев'яні двері, вікна з металопластику.

Приміщення відноситься до 3 ступеню вогнестійкості у відповідності до СНиП 2.01.02-85. Цим документом регламентуються мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню по них.

У відповідності з додатком 3.1 до ДБН 360-92 та згідно з «Правилами пожежної безпеки адміністративних будівель» протипожежна відстань між головною будівлею ліцею та допоміжними спорудами складає 20 м. Евакуація людей із приміщення здійснюється за схемою шляхів евакуації через головні або додаткові евакуаційні виходи. Основними шляхами евакуації з приміщення є коридори та сходи.

Ширина та довжина коридору повинні забезпечувати необхідну швидкість проходження людей, що евакуюються, до сходової клітки або назовні. Єдиними шляхами евакуації, які зв'язують поверхи є сходи, тому вони повинні мати зручний зв'язок з поверхами і в той же час надійну ізоляцію від них, що виключає вплив на людей небезпечних факторів пожежі (СНіП 2.09.02 - 85). Додатково передбачено евакуаційний запасний вихід на зовнішні сталеві сходи із приміщень ліцею, які розташовані на 2 поверху.

Відповідальність по забезпеченню пожежної безпеки покладається особисто на керівника учбового закладу, при цьому кожний працівник закладу зобов'язаний знати та неухильно дотримуватися правил пожежної безпеки для адміністративних будівель та приміщень.

Відповідно "Типових правил пожежної безпеки" приміщення навчального закладу обладнані пожежними запобіжниками типу РПЧ-Д-10, автоматичні засоби виявлення пожежі постійно підтримуються у робочому стані.

Засоби та способи гасіння пожеж.

Охоронно-пожежна система сигналізації виконана відповідно до СНІП 2.04.09-84. На території будівлі ліцею розташовано пожежний щит, обладнаний відповідним інвентарем пожежегасіння. Під ним знаходиться шухляда з піском обсягом 0,5м3.

Пожежні крани в будівлі встановлені в коридорах, біля входу. Розташовані вони на висоті 1,35м від підлоги в найбільш доступних та зручних місцях. Кожний пожежний кран має рукав діаметром 50мм та довжиною 20м. Внутрішні пожежні крани знаходяться у спеціально опломбованих та пронумерованих шафах і не рідше одного разу у півроку повинні перевірятися пуском води.

Для внутрішнього пожежегасіння подача води здійснюється від об'єднаного господарсько-питного водопроводу. Згідно з нормами, витрата води на внутрішнє пожежегасіння складає 0,025 м3/с. Внутрішні пожежні крани знаходяться в спеціально опломбованих і пронумерованих шафах і не рідше одного разу на півроку перевіряються пуском води.

Будівля ліцею і прилягаюча до неї територія відноситься до зони І пожежегасіння СВПЧ-1.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасник засобів: води, інертних газів, хімічних засобів, порошкоподібних сухих сумішей, пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами. До первинних засобів гасіння невеликих займань відносяться ручні й пересувні вогнегасники, шухляди з піском, азбестове покривало, протипожежні щити з набором інвентарю.

7. Охорона навколишнього середовища

Дніпропетровська область, як один з регіонів України, відноситься до найбільш екологічно несприятливих. Велика щільність промислових виробництв, побудованих без необхідних очисних споруд, й зараз визначає високий рівень забруднення навколишнього середовища, що призводить до захворюваності населення.

Розповсюдження всіх захворювань найбільша в північно-східній частині області і перевищує середню по Україні на 3,5%, у першу чергу ці показники стосуються м. Дніпродзержинська, в якому даний показник перевищує середньо український на 5,5%. Найбільше всього населення з року в рік страждає від захворювань органів дихання, які в 2011 році складали 23,7% від загального населення області.

8 Заходи з цивільного захисту при надзвичайних ситуаціях

Оцінка параметрів техногенної безпеки та порядок визначення коефіцієнта небезпеки об'єкту економіки

Комплексна оцінка техногенної та природної безпеки об'єкту економіки (ОЕ) та адміністративно-територіальної одиниці (АТО) здійснюється методом системного аналізу через визначення інтегральних показників ризику.

Вона реалізується за трьома етапами. На першому -- відбуваються системний аналіз та структуризація проблем техногенної та природної безпеки. На другому -- визначення комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ (АТО) щодо виникнення техногенних та природних НС и на третьому -- розрахунок інтегральних показників безпеки на основі комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ, індивідуального ризику смерті та матеріального збитку.

За таблицею 3 (базою даних) визначаються максимальні, або мінімальні величини показників вихідних даних, в залежності від того, як останні впливають на безпеку ОЕ та АТО. Для визначення значущості та пріоритету вихідних даних застосовується індекс d.

Його найбільше значення - d=1, всі інші показники вибраного значення будуть <1. Індекс d розраховується для кожного окремого показника.

Умовно приймається для прикладу що, на території АТО «К» знаходяться 10 потенційно небезпечних об'єктів (ПНО),

адміністративно-територіальної одиниці «Л» -- 6 ПНО,

адміністративно-територіальної одиниці «М» -- 2.ПНО.

Відповідно індекс d для АТО «К» дорівнює 1,

для адміністративно-територіальної одиниці «Л» d=6/10 = 0,6,

для адміністративно-територіальної одиниці «М» d = 2 / 10 = 0,2.

Таким чином, індекси значущості та пріоритету складають розрахункову базу для визначення сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки АТО.

Кінцевим результатом розрахунків, виконаних за допомогою вихідних даних, є визначення порівняльного коефіцієнту небезпеки (), показника сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки, тобто ступеня небезпеки відповідної АТО. Він розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним з показників ОЕ за формулою

(4.1)

Підсумкове складання порівняльного коефіцієнту небезпеки дозволяє здійснити у першому наближені ранжування об'єктів за ступенем їхньої небезпеки (табл. 3). Чим більше , тим більша небезпека впливу вражаючих чинників НС на населення АТО та персонал ПНО.

Таким чином використання даного методу дозволяє визначити ступінь небезпеки відповідного ОЕ на обмежених територіях. А це у свою чергу сприяє обґрунтуванню управлінських рішень щодо розробки та реалізації превентивних заходів спрямованих на запобігання НС на конкретній АТО.

Нижче, для прикладу, наведено варіант оцінки параметрів та визначення коефіцієнту небезпеки гіпотетичної АТО де розглядаються показники, котрі пов'язані з техногенною безпекою, як однією з передбачуваних та прогнозованих. Для порівняння обрано три ПНО, ідентифікованих як:

– хімічно небезпечний об'єкт (об'єкт «А»);

– вибухо-, пожежонебезпечний об'єкт (об'єкт «Б»);

– вибухонебезпечний об'єкт (об'єкт «В»),

Отримані данні заносяться до таблиці 4.3.

Після чого визначаються величини відносних показників:

– постраждалої території (), яка розраховується за формулами (4.2, 4.3)

або

Де SУР - площа зони ураження, показник просторових розмірів впливу вражаючих чинників для кожного виду НС;

SАТО - площа АТО на території якої розташовано ОЕ (визначається за табличними даними з метою з'ясування розмірів АТО, котрі позитивно чи негативно впливають на дію вражаючих чинників НС), менша площа в більшому ступені впливає на вагомість наслідків;

SОЕ - площа об'єкту економіки, яка визначається за відповідною документацією з метою визначення просторових розмірів об'єкту (чим більше розміри ОЕ, тим менше ймовірність того, що ситуація може вийти, за межі проммайданчика);

«А» = (50/100) 100 = 50 %,

«Б» = (20/100) 100 = 20 %,

«В» = (12/100) 100 = 12 %;

– постраждалого населення (), яка розраховується за формулою (4.4.) :

де Nур - відсоток ураженної території ЕО;

NАТО чисельність населення АТО, де знаходиться ОЕ (), тобто можлива кількість населення, яке може потрапити в зону дії вражаючих чинників НС;

«А» = (34/300) 100 = 11,3 %,

«Б» = (5/300) 100 = 1,66 %,

«В» = (2/300) 100 = 0,66 %.

Значущість і пріоритет початкових даних визначається через індекс d на підставі співвідношень між об'єктами А, Б, В:

«А» = 1, «Б» = 2/3 = 0,66, «В» = 0,3/3 = 0,1.

«Б» = 1, «А» = 0,8/1 = 0,8, «В» = 0,2/1 = 0,2.

«Б» = 1, «А» = 2/8 = 0,25, «В» = 5/8 = 0,63.

«Б» = 1, «А» = 0,5/2 = 0,25, «В» = 0,1/2 = 0,05.

«А» = 1, «Б» = 12/25 = 0,48, «В» = 0,6/25 = 0,024.

«А» = 1, «Б» =0,002/0,3 = 0,0066, «В»=0,001/0,3= 0,0033

«А» = 1, «Б» =20/50 = 0,4, «В» = 12/50 = 0,24.

«А» = 1, «Б» = 5/34 = 0,15, «В» = 2/34 = 0,06.

«А» = 1, «Б» = 130/500 = 0,26, «В» = 25/500 = 0,05.

«А» = 1, «Б» = 20/50 = 0,4, «В» = 12/50 = 0,24

«А» = 1, «Б» = 1,66/11,3 = 0,15, «В» = ,66/11,3=0,06.

Порівняльний коефіцієнт небезпеки (Кнб) розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним із показників відповідного ОЕ:

«а» =1+0,8+0,25+0,25+1+1+1+1+1+1+1=9,3

«б» =0,66+1+1+1+0,48+0,0066+0,4+0,15+0,26+0,4+0,15=5,51

«в»=0,1+0,2+0,63+0,05+0,024+0,0033+0,24+0,06+0,05+0,24+0,06=2,2

Результати подаються у вигляді табл. 3

Таблиця 3 - Підсумки ранжування об'єктів за ступенем їхньої небезпеки

Аналізуючи отримані величини можна зробити висновок, що найбільш небезпечним ПНО на досліджуваній АТО у наведеному прикладі є об'єкт «А». І саме з нього треба починати запровадження заходів щодо мінімізації негативного впливу надзвичайної ситуації техногенного характеру.

9. Індивідуальне завдання

На підприємствах відповідно до СНІП 2.04.02-84 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» та СНІП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будівель» необхідно передбачити систему протипожежного водопостачання, яке є джерелом подачі води для пересувної пожежної техніки та установок пожежегасіння. Протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько - питними чи виробничим водогоном.

Розрахуємо витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі адміністративної будівлі, яка належить до категорії Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою, має V ступінь вогнестійкості, об'єм приміщення 304 м. Витрату води на зовнішнє гасіння пожежі визначаємо за формулою 4.5:

Qзов=3600 Ч g1 Ч T1

де g1 - витрати води на одну пожежу, (питома норма дорівнює 10 л);

Т1 - розрахункова тривалість зовнішнього гасіння пожежі (2,5-3 год.).

Qзов= 3600Ч10Ч3=108000 л,

Визначаємо витрати води на внутрішнє гасіння пожежі (формула 4.6):

QBH= 3600 ЧnЧ g 2 ЧT2

QBH = 3600Ч3=10800 л,

де n - кількість струменів;

g2 - мінімальна витрата води на один струмень;

Т2 - розрахунковий час роботи пожежних кранів (3 год.).

Загальна розрахункова витрата води на зовнішнє і внутрішнє гасіння пожежі вказаного приміщення становить:

Qзаг= Qзов+ Qвн= 108000+10800= 118800 л.

10 Ефективність запропонованих заходів з охорони праці

Запропоновані заходи з охорони праці та виробничої санітарії направлені на зменшення травматизму, створення сприятливих умов праці і відпочинку працюючих та попередження професійних захворювань.

Для створення нормальних умов праці необхідно організувати заходи для підвищення якості ергономічного та естетичного напрямку оформлення приміщень, поліпшити освітленість робочих місць адміністративних приміщень, забезпечити якість стану повітря в приміщеннях, зменшити вплив ризику виникнення надзвичайних ситуацій на АТО за допомогою відповідних профілактичних заходів. Обов'язковою вимогою є систематичний контроль та плановий нагляд за технічним станом ОЕ.

Впровадження вищезазначених заходів та засобів повинно підвищити ефективність охорони праці та цивільного захисту на 18% в порівнянні з попереднім періодом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамович Н.М. Управляемость машин. Эргономические основы оптимизации рабочего места человека-оператора. М.: Машиностроение, 1977 280 с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці - К.: Каравела, 2004-408 с.

3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Практикум з охорони праці. - Львів, 2000.

4. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Підручник - 5-те вид., доп. - Львів: Афіша, 2001. - 352 с

5. Конституція України. - К.: Офіційне видавництво Верховної Ради, ВВР № 7, 1996.

6. Кодекс законів про працю України. - К., 2009.

7. Новокатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М., Охорона праці користувачів комп'ютерних відео дисплейних терміналів. Навч.- методичний посібник.- К.: 1997.- 400 с.

8. Охорона праці. За редакцією В. Кучерявого. - Львів , 2007.

9. Охорона праці: Навч. Посібник / За ред.. В. Кучерявого. - Львів: Оріяна-Нова, 2007. - 368 с.

10. Рожков А.П. Пожежна безпека. Пожінформтехніка К. - 1999.-255 с.

11. Ткачук К.Н., Бересневич П.В. та ін. «Охорона праці. Підручник для студентів вищих закладів освіти»

12. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В.. Гігієна праці та виробнича санітарія. К.:1997 р.

Размещено на Allbest.ru