ќбрази ж≥нок-лисиць в китайськ≥й м≥фопоетичн≥й традиц≥њ на основ≥ зб≥рки ѕу —уньл≥на "–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайне"

ƒосл≥дженн€ попередньоњ творчост≥ ѕу —унл≥н, переклади його зб≥рки. ’удожн≥й аспект творчост≥ ѕу —унл≥на, його авторський стиль та спос≥б в≥дображенн€ художн≥х засоб≥в в творах. ƒосл≥дженн€ культури, в≥рувань, ф≥лософ≥њ й ≥стор≥њ  итаю, переданих автором.

–убрика Ћитература
¬ид курсова€ работа
язык украинский
ƒата добавлени€ 22.10.2015
–азмер файла 60,4 K

ќтправить свою хорошую работу в базу знаний просто. »спользуйте форму, расположенную ниже

—туденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

–азмещено на http://www.allbest.ru

–азмещено на http://www.allbest.ru

 ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥м. “.√. Ўевченка

≤нститут ф≥лолог≥њ

 афедра китайськоњ, корейськоњ та €понськоњ ф≥лолог≥њ

 урсова робота

на тему:

ќбрази ж≥нок-лисиць в китайськ≥й м≥фопоетичн≥й традиц≥њ на основ≥ зб≥рки ѕу —уньл≥на Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї

¬иконала:

студентка ≤≤≤ курсу

1 китайськоњ групи

√анечко ћар≥€

—ерг≥њвна

Ќауковий кер≥вник:

асист. ¬ойна ћарина ќлекс≥њвна

 ињв 2015

«ћ≤—“

  • ¬—“”ѕ
  • –ќ«ƒ≤Ћ ≤ Ћ»—»÷≤-ѕ≈–≈¬≈–“Ќ≤ ¬ ћ≤‘ќѕќ≈“»÷≤  »“јё
  • –ќ«ƒ≤Ћ 2. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ≤ ¬»“ќ » «Ѕ≤– » ѕ” —”ЌЋ≤Ќј Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–ќ«ѕќ¬≤ƒ≤ Ћяќ „∆јя ѕ–ќ ƒ»¬ќ¬»∆Ќ≈ї)
    • 2.1 ќсобливост≥ зб≥рки Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про дивовижнеї)
    • 2.2 «б≥рка новел ЂЛSМѕ?ї (ЂЋис€ч≥ чариї)
  • –ќ«ƒ≤Ћ 3. ’”ƒќ∆Ќ≤ «ј—ќЅ» ѕ–» ќѕ»—≤ Ћ»—»÷№-ѕ≈–≈¬≈–“Ќ≤¬
    • 3.1 Ћисиц≥, €к≥ пересл≥дують молодих студент≥в (Ђ„етверта ’уї, Ђ’оробрий студент ≥з „жедунаї)
    • 3.2 Ћисиц≥-красун≥ (Ђƒонька лиса на в≥дданн≥ї)
    • 3.3 ѕотворн≥ ≥ добр≥ лиси (Ђѕотворний лисї)
  • ¬»—Ќќ¬ќ 
  • —ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ

¬—“”ѕ

 ожний народ залишаЇ сл≥ди свого розвитку, своњх традиц≥й та своЇњ ≥стор≥њ в музиц≥, усних сказанн€х, та, зрозум≥ло, в художн≥й л≥тератур≥. «б≥рка ѕу —унл≥на Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї м≥стить нав≥ть б≥льше, н≥ж може дати звичайна пов≥сть, новелла, тощо. ” зб≥рц≥ повс€кденне (пол≥тика та економ≥ка стародавного  итаю) тут перекликаЇтьс€ з религ≥йним (духи, боги, лисиц≥, б≥си та демони). ќбираючи тему роботи, € була зац≥кавлена в найб≥льш повному розум≥нн≥ житт€ китайського народу. «б≥рка ѕу —унл≥на забезпечуЇ це в повн≥й м≥р≥. «рада традиц≥йному стилю написанн€ розпов≥д≥ про незвичайне, дозволила автору створити неповторний тв≥р, €кий назавжди залишитьс€ в числ≥ скарб≥в л≥тератури  итаю.

јктуальн≥сть досл≥дженн€ пол€гаЇ в потреб≥ украњнського китаЇзнавства в подальшому вивченн≥ культурних, соц≥альних та рел≥г≥йних особливостей стародавного  итаю, в≥дбитих через л≥тературу. —пос≥б донесенн€ цих реал≥й автором, символ≥ка, €ку в≥н використовуЇ в своњх творах.

ƒосл≥дженн€ зб≥рки ѕу —унл≥на даЇ нам можлив≥сть не т≥льки погл€нути очами автора на житт€ простого люду, а ще й досл≥дити ментал≥тет, ф≥лософ≥ю, культуру та житт€ китайського народу.

Ќаукова новизна досл≥дженн€ пол€гаЇ у досл≥дженн≥ попередньоњ творчост≥ ѕу —унл≥на, досл≥дити переклади його зб≥рки та розширити у€вленн€ про ≥дейно - художн≥й аспект творчост≥ ѕу —унл≥на, його авторський стиль та спос≥б в≥д≥браженн€ художн≥х засоб≥в в творах.

ћета досл≥дженн€ - комплексний анал≥з особливостей зб≥рки ѕу —унл≥на Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї на приклад≥ зб≥рки новел ЂЋис€ч≥ чариї. ƒосл≥дженн€ культури, в≥рувань, ф≥лософ≥њ та ≥стор≥њ  итаю, переданих автором через зб≥рку.

ќб'Їкт досл≥дженн€ - новел ЂЋис€ч≥ чариї з≥ зб≥рки Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї.

ѕредмет досл≥дженн€ - прийоми та засоби опису лисиць-перевертн≥в у новелах ѕу —унл≥на ЂЋис€ч≥ чариї. –еал≥њ житт€ китайського народу, в≥дображен≥ в новелах. суньл≥н ж≥нка лисиц€

ћетоди анал≥зу - структурний та описовий.

ѕрактична ц≥нн≥сть пол€гаЇ в можливост≥ використанн€ роботи дл€ викладанн€ курс≥в з ≥стор≥њ китайськоњ л≥тератури та китайськоњ л≥тератури.

¬ажливим аспектом також Ї теоретичне значенн€ досл≥дженн€ тому, що в н≥й викладен≥ ≥дењ поглиблюють зв'€зок л≥тератури з рел≥г≥йними, культурними, ≥сторичними та ф≥лософськими особливост€ми китайського народу.–ќ«ƒ≤Ћ ≤.Ћ»—»÷≤-ѕ≈–≈¬≈–“Ќ≤ ¬ ћ≤‘ќѕќ≈“»÷≤  »“јё

ќсоблив≥стю рел≥г≥йного житт€ —тародавнього  итаю прот€гом вс≥Їњ його ≥стор≥њ було т≥сне переплетенн€ ≥ взаЇмопроникненн€ елемент≥в р≥зних рел≥г≥йних систем.  р≥м пров≥дних рел≥г≥й, конфуц≥анства, даосизму ≥ буддизму, широке розповсюдженн€ в  итањ набуло шануванн€ св€щенних тварин та дух≥в. ” св≥домост≥ китайц≥в, незалежно в≥д становоњ приналежност≥ або ступен€ осв≥ченост≥, п≥днесен≥ правила  онфуц≥€, Ћао-÷зи ≥ Ѕудди мирно сп≥в≥снували з забобонними страхами перед демонами.  итайц€м складно було по€снити, чому одне в≥руванн€ виключаЇ ≥нше, тому традиц≥њ р≥зних м≥фолог≥чних та рел≥г≥йних систем у стародавньому  итањ часто зливалис€ в одне ц≥ле. —еред нем≥ф≥чних ≥стот, одн≥Їю з перших звертаЇ на себе увагу лисиц€. ÷е звичайна, здавалос€ б, тварина неспод≥вано стаЇ нос≥Їм значноњ надприродноњ сили, предметом особливоњ уваги людей. Ћисиц€ виступаЇ одним з головних героњв в численних китайських казках ≥ легендах, стародавн≥х опов≥данн€х, новелах, м≥ських пов≥ст€х ≥ нав≥ть у роман≥.

ѕочаток складанн€ лис€чого культу в  итањ в≥дноситьс€ до б≥льш п≥знього часу, коли внасл≥док нестаб≥льност≥ сусп≥льства в результат≥ незл≥ченних воЇн почали поширюватис€ розпов≥д≥ про чудесне, в цей час важливу роль у поширенн≥ культу лисиц≥ з≥грав доасизм. ¬насл≥док впливу буддизму, даосизм з ф≥лософського вченн€ став перетворюватис€ в рел≥г≥ю, до складу €коњ ув≥йшли також стародавн≥ шаманськ≥ в≥руванн€. ¬есь цей складний комплекс ≥дей, починаючи з III стол≥тт€, почав активно впливати на формуванн€ численних зб≥рок опов≥дань про дивовижне, автори €ких на п≥дстав≥ з≥браних приклад≥в прагнули утвердити в≥ру в нечисту силу, в даоських безсмертних, або в могутн≥сть вченн€ Ѕудди, або його сподвижник≥в. —еред даних опов≥дань зустр≥чаютьс€ розпов≥д≥ про зустр≥ч≥ з духами-господар€ми м≥сцевост≥ ≥ тваринами-перевертн€ми. ” дотанск≥ проз≥, в тому числ≥ в Ђ¬еликих записках про дивовижнеї, лисиц€ постаЇ передус≥м €к передв≥сника зла, лисиц€-перевертень, перетворюЇтьс€ в прекрасну д≥ву. ” так≥й €кост≥ лисиц€ згадуЇтьс€ п≥д ≥менами хул≥-мей, хул≥-цз≥н або хул≥-гуай, що можна перевести €к Ђлисиц€-демонї, Ђлисиц€-примараї. ѕеретворюючись в красивих ≥ молодих д≥вчат лисиц€-перевертень пост≥йно шукаЇ зустр≥ч≥ з людиною, так €к так≥ контакти необх≥дн≥ дл€ п≥дтримки життЇд≥€льност≥. ѕри ≥нтимних в≥дносинах з людиною лисиц€ п'Ї життЇвий еф≥р ≥, тим самим, спри€Ї своЇму довгол≥ттю ≥ зростанню могутност≥. ”€вленн€ про те, що тис€чол≥тн€ лисиц€ може стати безсмертною, сформувалис€, швидше за все, п≥д впливом даосизму. ¬≥дома даоська ≥де€ про те, що ЂжиттЇва енерг≥€ї чолов≥к≥в (€нь) зб≥льшуЇтьс€ завд€ки любов≥, оск≥льки в ЂтаЇмноњ есенц≥њї ж≥нок (≥нь) м≥ст€тьс€ елементи, необх≥дн≥ дл€ отриманн€ ел≥ксиру довгол≥тт€. «в≥дси ≥ сучасне китайське використанн€ слова Ђхул≥-цзинї в значенн≥ Ђп≥дступна спокусниц€ї, спокушаЇ одружених чолов≥к≥в заради грошей ≥ розваг.

“радиц≥йно китайц≥ в≥рили, що вс≥ ≥стоти можуть приймати людську подобу, набувати чар≥вноњ властивост≥ ≥ безсмерт€ за умови того, що вони знайдуть джерело такоњ енерг≥њ, €к наприклад людське диханн€ або ел≥ксир з м≥с€ц€ чи сонц€. ќпис лисиць-перевертн≥в нер≥дко зустр≥чаЇтьс€ в середньов≥чн≥й китайськоњ л≥тератури. ’ул≥-цз≥н найчаст≥ше представл€ютьс€ у вигл€д≥ молодих красивих д≥вчат. ” китайськ≥й м≥фопоетичноњ традиц≥њ лисиц€ вважалас€ вт≥ленн€м душ≥ мерц€, ≥ систем≥ оберег≥в в≥д нењ надавалос€ особливе значенн€. «устр≥ч з хул≥-цз≥н, €к погана ознака, не об≥ц€ла людин≥ н≥чого хорошого. ” китайськ≥й ≥ €понськ≥й традиц≥њ розпов≥д≥ про лиса ви€вл€ють зб≥ги з середньов≥чними Ївропейськими ≥стор≥€ми про сукубах, ≥нкубах, фатальних наречених. ќднак, в попул€рних новелах китайського письменника XVII стол≥тт€ ѕу —унл≥на Ї також ц≥лком нешк≥длив≥ ≥стор≥њ про коханн€ м≥ж лисицею-д≥вчиною ≥ красенем-юнаком.

¬важалос€, що лиса-перевертн€ нав≥ть в людському вигл€д≥ можна розп≥знати за њњ неисчезающему хвоста. ( итайська приказка: кит. МѕжЉРЄШIФц Ђлисицю-перевертн€ видаЇ хв≥стї означаЇ, що п≥дступн≥сть ≥ хитр≥сть завжди можна пом≥тити за де€кими ознаками.)

’ул≥-цз≥н приписуЇтьс€ надзвичайна краса, гострота розуму, хитр≥сть, п≥дступн≥сть, спритн≥сть ≥ невловим≥сть. ” своЇму перв≥сному вигл€д≥ вони вигл€дають €к звичайн≥ лисиц≥. ¬ у€вленн≥ китайц≥в чар≥вн≥ властивост≥ тварин ≥ предмет≥в завжди пов'€зувалис€ з њх в≥ком. ¬важалос€, що чим стар≥ше тварина (предмет), тим б≥льшу чар≥вну силу вона може мати, оск≥льки, чим стар≥ш≥, тим авторитетн≥ш≥ ≥ ближч≥ до ≥стини. ’ул≥-цзин живуть у печерах ≥ любл€ть холод. ќбожнюють кур€тину. ћожуть зм≥нювати забарвленн€ хутра, хоча звичайний кол≥р -- €скраво-рудий. ¬они волод≥ють особливими чарами, при торканн≥ земл≥, хв≥ст може зробити полум'€. « в≥ком набувають дар передбаченн€. „асто живуть у зграњ. «устр≥чаютьс€ навколо або на самих кладовищах. ¬важалос€, що душ≥ померлих можуть з'Їднуватис€ з т≥лом хул≥-цз≥н ≥ таким чином сп≥лкуватис€ з≥ св≥том живих. —воњми п≥дступами ≥ жартами завдають багато неприЇмностей смертним, а ≥нод≥ ≥ вбивають людей. ≤нод≥ хул≥-цз≥н можуть також допомогти ≥ п≥дтримати людину, що, вт≥м, в≥дпов≥даЇ њх непередбачуваною ≥ м≥нливоњ природи.

“аким чином, можна зробити висновок про те, що культ лисиц≥ в —тародавньому  итањ отримав дуже широке поширенн€. Ћисицю шанували в њњ р≥зних ≥постас€х, з плином часу характеристика цього образу набувала р≥зн≥ ≥нтерпретац≥й, що позначалос€ на характер≥ вшануванн€ ц≥Їњ тварини. ѕричини того €вища, чому саме культ лисиц≥ отримав неймов≥рне поширенн€, криютьс€ швидше за все в особливост€х ≥сторичного розвитку ƒавнього  итаю. Ќа певному етап≥ китайськоњ ≥стор≥њ, п≥д впливом насамперед ≥дей даосизму, в≥дбувс€ бурхливий сплеск м≥стицизму, поширилис€ розпов≥д≥ про чар≥вн≥ ≥ незвичайн≥ под≥њ, в≥ра в чудесне протисто€ла суворим умовам реального житт€, в €ким вирували незл≥ченн≥ в≥йни ≥ пов'€зан≥ з ними позбавленн€. ƒане €вище можна по€снити особливост€ми рел≥г≥йного св≥тогл€ду китайц≥в, €к≥ синтизували в Їдиний комплекс ≥дењ р≥зних м≥фолог≥чних ≥ рел≥г≥йних у€влень, а також традиц≥њ нерозривного зв'€зку минулого ≥ сьогоденн€ пост≥йно п≥дтримувала розвиток лис€чого культу, витоки €кого с€гають, ймов≥рно, ще до пер≥оду тотем≥зму.  р≥м того, лисиц≥ вважалис€ найб≥льш небезпечними ≥стотами за њх пр€мий зв'€зок з п≥дземним св≥том, так €к, за китайським у€вленн€м, лисиц≥ мешкали в могилах людей, знаход€чи там своЇ перше переродженн€. ≤ хоча найб≥льш шанованими серед тварин в  итањ Ї дракон, фен≥кс, тигр, лев та ≥нш≥, тим не менш культу лисиц≥ в≥дводитьс€ особливе м≥сце, так €к контакт людини з лисицею б≥льш реальний, н≥ж з ≥ншим м≥ф≥чним тваринам.

–ќ«ƒ≤Ћ 2. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ≤ ¬»“ќ » «Ѕ≤– » ѕ” —”ЌЋ≤Ќј Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–ќ«ѕќ¬≤ƒ≤ Ћяќ „∆јя ѕ–ќ ƒ»¬ќ¬»∆Ќ≈ї)

2.1 ќсобливост≥ зб≥рки Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про дивовижнеї)

¬идатний китайський новел≥ст ѕу —унл≥н (в≥домий також п≥д псевдон≥мом Ћ€о „жай) народивс€ в 1640 ≥ помер в у 1715 роц≥ в пров≥нц≥њ Ўаньдун. ¬≥н жив на рубеж≥ правл≥нн€ двох династ≥й - китайськоњ ћ≥нськоњ династ≥њ ≥ маньчжурськоњ ÷иньской. Ѕ≥ограф≥чн≥ дан≥ про письменника вкрай м≥зерн≥, однак його образ ≥ под≥њ його житт€ знайшли в≥дображенн€ в його творах.

∆итт€ ≥ творч≥сть ѕу —унл≥на припали на бурхлив≥ дес€тил≥тт€ сел€нських повстань ≥ боротьби китайського народу з маньчжурськими загарбниками. ѕод≥њ, що сталис€ в крањн≥ не т≥льки вплинули на формуванн€ характеру ≥ визначили долю письменника, але ≥ л€гли в основу сюжету багатьох його твор≥в.

Ѕудучи людиною глибокого розуму ≥ волод≥ючи л≥тературною спадщиною минулого своЇњ крањни, ѕу —унл≥н разом з тим гостро в≥дчував сучасну його ситуац≥ю. ѕатр≥от, людина широких погл€д≥в, в≥н писав ≥ на вень€н≥, ≥ на д≥алект≥ своЇњ р≥дноњ пров≥нц≥њ Ўаньдун.

ѕу —унл≥ну належить велика к≥льк≥сть в≥рш≥в, п≥сень, к≥лька п'Їс, роман, але справжню славу письменников≥ прин≥сла його зб≥рка Ђг÷?І”?ї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї), до складу €кого ув≥йшла 431 новела. ÷€ зб≥рка поширювавс€ через списки, приватн≥ виданн€ ≥ завоювала величезну попул€рн≥сть. Ќовелами зачитувалис€ люди осв≥чен≥, на них спец≥ал≥зувалис€ опов≥дач≥ - шошуди (неодм≥нний атрибут вулиць м≥ста XVII стол≥тт€), перекладуючи њх на живу, розмовну мову. ѓх сюжети знайшли своЇ вт≥ленн€ на сцен≥ ≥ в живопис≥.

Ћ€о „жай - це вигаданий автор-опов≥дач (за де€кими в≥домост€ми - це лише псевдон≥м ѕу —унл≥на), €кий в той же час волод≥Ї багатьма, сп≥льними з ѕу —унл≥ном рисами, зокрема, ви€вл€Ї такий же високий р≥вень осв≥ченост≥, волод≥нн€ мовою, стилем ≥ л≥тературним спадщиною своЇњ крањни. ѕерше рукописне виданн€ зб≥рки Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї) датуЇтьс€ 1679 роком. ” друкованому вигл€д≥ зб≥рка вийшла вперше т≥льки в 1766 роц≥. ќднак зв≥рка цього виданн€ з факсим≥льним виданн€м авторськоњ рукописи XVII стол≥тт€ ви€вила значну редакторську правку, за €кою ховалос€ вилученн€ 25 новел, зм≥на назв, п≥сл€мов, а також вилученн€ ≥ зам≥на багатьох р€дк≥в, фраз, сл≥в.  оротко кажучи, у початковому вигл€д≥ перед читачем постали всього лише 14 твор≥в з чотирьохсот з гаком. ¬важаЇтьс€, що причиною цьому стала злободенн≥сть новел ѕу —унл≥на, зумовлена њх антиманьчжурською спр€мован≥стю.

Ѕезумовно, ѕу —унл≥н створював своњ новели не на порожньому м≥сц≥. ’оча в≥н ≥ не був творцем жанру новели про незвичайне, але в≥н створив особливий њњ тип. ƒо того часу вже ≥снувала розроблена жанрова система. ¬иникненн€ опов≥дань про з≥ткненн€ людини з нечистою силою у китайськ≥й л≥тератур≥ в≥дноситьс€ до III-VI стол≥тт€, коли з'€вивс€ ц≥лий р€д зб≥рок коротеньких м≥фолог≥чних опов≥дань - випадк≥в, опов≥дань про чудеса, дивовижних переказ≥в. ¬с€ увага автор≥в була звернена на незвичайний факт при певноњ байдужост≥ до типу персонаж≥в. «годом на баз≥ цих опов≥дань виросла танська новела. —талос€ з'Їднанн€ м≥фолог≥чного переказу з жанрами високоњ словесност≥. ѕодальша шл≥фовка новели тривала в X - XVI стол≥тт€х. ¬с≥ ц≥ твори мали вельми ч≥тк≥ жанров≥ ознаки, €к≥ вказують на зв'€зок, головним чином, з формою життЇпису або записок.

ѕу —унл≥н спочатку теж було хот≥в продовжити цю традиц≥ю, думаючи назвати свою зб≥рку Ђ∆иттЇписи лисиць ≥ б≥с≥вї, але пот≥м в≥дмовивс€ в≥д свого нам≥ру ≥ позначив жанрову природу опов≥дань нейтрально - Ђчж≥ ≥ї (опис дивного), а в назви новел не став вводити найменувань жанру, €к це робили його безпосередн≥ попередники. ¬≥дмовл€ючись в≥д сформованих стол≥тт€ми жанрових трафарет≥в, ѕу —унл≥н звертаЇтьс€ знову до джерел жанру - простого запису дивного випадку. јле випадок у ѕу —унл≥на, на в≥дм≥ну в≥д письменник≥в III-VI ст., не маЇ самост≥йного значенн€. ѕисьменник часто перетворюЇ простий запис дивноњ под≥њ в новелу-притчу.

“вори ѕу —унл≥на в≥дпов≥дають ус≥м жанровими ознакам новели, €к≥ визначив ™.ћ. ћелетинський: стисл≥сть, структурна ≥нтенсивн≥сть, концентрац≥€ р≥зних асоц≥ац≥й, використанн€ символ≥в, неспод≥ваний або незвичайний ф≥нал. ¬ихований на кращих зразках нац≥ональноњ словесност≥, ѕу —унл≥н часто використовував старовинн≥ вислови, €к≥ приваблювали його своЇю лакон≥чн≥стю, гостротою ≥ влучн≥стю висловлюванн€. ” новелах ѕу —унл≥на можна спостер≥гати використанн€ алюз≥й ≥ цитат з Ђ ниги п≥сеньї (I тис.. до н.е.), з л≥топису стародавнього царства Ћу (VII-V ст. до н.е.), з притч „жуанцзи ≥ ћенцзи, з Ђ≤сторичних записокї —има ÷€н€. «верненн€ ѕу —унл≥на до класичних зразк≥в китайськоњ л≥тератури св≥дчить не т≥льки про д≥апазон його л≥тературних знань та ерудиц≥њ, а й про прагненн€ письменника поглибити ≥ розширити образн≥ описи. “ак, наприклад, поетичний образ буйно розлитих вод, покритих пелюстками персика (новела ЂЅо ÷юл€нь любила в≥рш≥ї), запозичений з в≥рша ’ан ё€ Ђѕерсика води в трет≥й м≥с€ць по весн≥ї.

—труктурна ≥нтенсивн≥сть в≥дзначаЇтьс€ €к одна з характерних особливостей новел письменника. як в≥рно вказав ћ.≤.  онрад: Ђ«ам≥сть пов≥ст≥ екстенсивноњ, в≥н даЇ пов≥сть ≥нтенсивну. —тислост≥ чисто стил≥стично-формальноњ в≥дпов≥даЇ концентрован≥сть опов≥данн€ї.  ожне слово, кожен опис- все Ї важливим в новелах ѕу —унл≥на, немаЇ жодноњ зайвоњ детал≥. ÷€ стисл≥сть та м≥стк≥сть, злит≥ воЇдино, утворюють специф≥ку твор≥в. ѕро€вл€Їтьс€ вона дво€ко: в м≥сткому, лакон≥чному вень€н≥ ≥ ч≥ткост≥ сюжету, де все п≥дпор€дковано саме його розвитку. «а законами жанру XVII стол≥тт€ новелу можна було писати виключно л≥тературною мовою. «а зм≥стом, ц≥ твори повинн≥ були розпов≥дати про чесноти, борг, розгл€дати серйозн≥ ф≥лософськ≥ проблеми. Ђ¬исокаї мова ≥снувала дл€ Ђвисокихї тем. ѕу —унл≥н ж звернувс€ до повс€кденноњ д≥йсност≥. ¬≥н зобразив людськ≥ взаЇмов≥дносини, сучасний йому соц≥ально-економ≥чний ≥ пол≥тичний стан в крањн≥, вм≥стивши це в фантастичну фабулу. ” той же час проблеми, €к≥ в≥н п≥дн≥маЇ в своњх новелах, стосуютьс€ в≥чних ц≥нностей, €к-то: в≥рн≥сть, любов, честь, обов'€зок, справедлив≥сть. ≤ в≥д того, що ѕу —унл≥н створив не ф≥лософський трактат на вень€н≥, а зрозум≥л≥ вс≥м - осв≥ченим та неграмотним люд€м- забавн≥ сюжети на вень€н≥ ≥ в≥д цого њх д≥Їв≥сть т≥льки зросла. ” результат≥ вийшли твори суто л≥тературноњ форми у жив≥й розпов≥дноњ манери. ћ.≤.  онрад назвав це ЂЙлХґПђ?ї (Ђ€веньс€ошої). ѕу —унл≥н ви€вивс€ прекрасним опов≥дачем, €кий поЇднав у своњй зб≥рц≥ Ђвульгарнеї, простонародне (С≠ - Ђсуї) ≥ п≥днесене, класично-вишукане (Йл - Ђ€ї). ƒо Ђсуї сл≥д в≥днести сам матер≥ал, сюжети, близьк≥ фольклору, а до Ђ€ї - витончений стиль, €ким, мабуть, н≥хто до ѕу —унл≥на не писав новел≥стичних твор≥в. ¬≥н поЇднав розпов≥дний сюжет ≥ класичний стиль, повний нат€к≥в ≥ рем≥н≥сценц≥й з давньоњ л≥тератури. 

¬итончений стиль (ЂЙлХґї - Ђ€веньї) передбачаЇ вживанн€ стилю 
Ђ?? ^ї (Ђцз€ньюет≥ї), тобто короткого, простого на вигл€д синтаксису, пронизаного характерним ритмом, ≥ своЇр≥дною лексикою - ЂМ√?ї (Ђгуюйї), тобто вживанн€ так званих Ђдревн≥х сл≥вї (ЂМ√?ї - Ђгуциї), нав≥ть не ст≥льки древн≥х, ск≥льки насичених тими асоц≥ац≥€ми, €к≥ њм надан≥ Ђвисокою л≥тературоюї. ” той же час класичний л≥тературний вень€нь в новелах ѕу —унл≥на часто перемежовуЇтьс€ народними мовними зворотами. –озпов≥дний елемент (ЂПђ?ї - Ђс€ошої) представлений у ѕу —унл≥на не менш ч≥тко. …ого новели - це чисте опов≥данн€, дуже просте, в≥льне в≥д зайвих подробиць, прикрас, в≥дступ≥в, ≥ при цьому опов≥данн€ наст≥льки дом≥нуюче, що в його орб≥ту ц≥лком залучаютьс€ ≥ д≥алог≥чн≥ частини. ¬они не розвинен≥ в самодостатн≥ одиниц≥, але морфолог≥чно майже розчинен≥ в опов≥дн≥й стих≥њ. ƒ≥йсно, пр€ма мова персонаж≥в здаЇтьс€ написаною на архањчн≥й, принципово не розмовн≥й мов≥, €кий ще б≥льше п≥дкор€Ї д≥алог розпов≥д≥. —л≥д зазначити, що така економ≥€ способ≥в зовс≥м не шкодить виразност≥. Ќавпаки, не вдаючись у детал≥, не розчин€ючись в подробиц€х, не робл€чи в≥дступ≥в, ѕу —унл≥н тим самим посилюЇ значенн€ кожного слова ≥ кожн≥й синтаксичн≥й конструкц≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ своњх попередник≥в-новел≥ст≥в, ѕу —унл≥н ≥нод≥ активно вводить авторське Ђ€ї в основну розпов≥дь, будуючи його €к власн≥ спогади (так, новела Ђ раде персикї - це розпов≥дь про дивовижного фокусника, €кого автор бачив у дитинств≥). ѕро зм≥цненн€ авторського початку у ѕу —унл≥на поб≥чно св≥дчить також ≥ локал≥зац≥€ под≥й б≥льшост≥ твор≥в у межах р≥дноњ дл€ письменника м≥сцевост≥ - в Ўаньдун≥. ” новелах ѕу —унл≥на часто фантастика обрамлена реальними рамками часу ≥ м≥сц€ д≥њ, де ф≥гурують сучасники та друз≥ письменника, а ≥нод≥ згадуЇтьс€ й ≥м'€ людини, €кий розпов≥в йому цю ≥стор≥ю. 

ўо стосуЇтьс€ фабули, то ѕу —унл≥н часто перетворюЇ простий запис незвичайноњ под≥њ в новелу-притчу. ƒос€гаЇ в≥н цього своњми морал€ми-резюме, розм≥щуючи њх у к≥нц≥ опов≥данн€. ÷€ авторська оц≥нка описаних под≥й даЇ ключ до розум≥нн€ сюжету ≥ узагальнюЇ ситуац≥ю, €ка викладена в новел≥. Ќаприклад, новела Ђ?§ф™∞ї (ЂЋис з ¬ейшу€ї) м≥стить таку сентенц≥ю: Ђ?ОjОБЮH: <...> Ь√?•Ѕ™ћ,И»??Іў,ОІЛБ?§_™∞,?Љw§й?®oї (Ђќпов≥дач ц≥Їњ незвичайноњ ≥стор≥њ скаже: "¬исловлюю побажанн€ тим, хто буде керувати народом, щоб в≥слюк дл€ них завжди був застереженн€м проти того, €к не сл≥д керувати, але щоб вони намагалис€ бути схожими на лиса, твердо дотримуючись у своЇму житт≥ норм морал≥ "ї. “ут автор казкову ≥стор≥ю сп≥вв≥дносить з реальною д≥йсн≥стю, де зан€тт€ людиною високоњ посади не означало його високих моральних €костей, що заважало справедливому поводженню з жител€ми област≥. Ќе у вс≥х новелах ѕу —унл≥на Ї частина Ђ?ОjОБЮHї (у перекладах ¬.јлексЇЇва ц€ фраза передаЇтьс€, €к Ђѕ≥сл€мова опов≥дачаї), але њх зм≥ст залишаЇтьс€ дл€ читача зрозум≥лим.

 ожна новела - це фрагмент ун≥версальноњ картини св≥ту, €кий припускаЇ на€вн≥сть багатьох ≥нших фрагмент≥в, що доповнюють, €к≥ ускладнюють ≥ збагачують цю картину. ƒаний факт зумовлюЇ прагненн€ до цикл≥зац≥њ новел. ” зв'€зку з цим доц≥льно розгл€дати зб≥рник Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї), €к ц≥л≥сний тв≥р. ÷икл охоплюЇ практично вс≥ сторони житт€ народу ≥ чиновник≥в. ћеншу увагу прид≥лено вищому стану, але житт€ м≥ста, села, родини ≥ сусп≥льства в≥дображено всеб≥чно. «б≥рник Ї енциклопед≥ю житт€  итаю XVII стол≥тт€: тут ≥ пол≥тичний устр≥й, ≥ соц≥альне житт€, ≥ с≥мейн≥ традиц≥њ, ≥ громадськ≥ звичањ, ≥ св≥т забобон≥в ≥ в≥рувань, чиновницька ≥ судова системи, а також житт€ ченц≥в. ѕисьменник €скраво зображуЇ детал≥ побуту та од€гу, ≥Їрарх≥ю с≥мейних в≥дносин ≥ т.д. 

«а своњм тематичним зм≥стом новели ѕу —унл≥на п≥дл€гають ч≥ткоњ класиф≥кац≥њ. –≥зн≥ досл≥дники пропонували своњ вар≥анти класиф≥кац≥њ новел у зб≥рнику. “ак, заруб≥жний вчений ¬.≈берхард в 1948 роц≥, говор€чи про об'Їкти критики ѕу —унл≥на, називаЇ так≥ групи його твор≥в:

1) т≥, €к≥ критикують посиленн€ впливу буддизму;

2) т≥, €к≥ критикують продажних чиновник≥в;

3) т≥, €к≥ критикують екзаменац≥йну систему;

4) т≥, €к≥ критикують систему юстиц≥њ; т≥, €к≥ критикують верхн≥ шари сусп≥льства в ц≥лому

 итайський досл≥дник творчост≥ ѕу —унл≥на ян Ћю (?Цц) розпод≥л€Ї новели на чотири групи:

1) про любов;

2) що м≥ст€ть сатиру на правл€чий клас, критику чиновник≥в, €к≥ експлуатують народн≥ маси;

3) т≥, в €ких критикуЇтьс€ екзаменац≥йна система;

4) т≥, €к≥ розкривають антиманьчжурських настроњ;

¬идатний рос≥йський л≥тературознавець ѕ.ћ. ”стим вважаЇ за доц≥льне дати таку класиф≥кац≥ю:

1) новел антиманьчжурского спр€мованост≥;

2) т≥, де п≥ддаЇтьс€ критиц≥ вс€ система схоластичного осв≥ти;

3) т≥, де розв≥нчуютьс€ верхи в ц≥лому; т≥, де розв≥нчуютьс€ вс≥ три рел≥г≥њ  итаю.

ќ.Ћ. ‘≥шман до вищенаведених об'Їкт≥в критики ѕу —унл≥на додаЇ викритт€ вдач ц≥ньського  итаю.

„астково погоджуючись з класиф≥кац≥€ми, запропонованими даними вченими, ми все ж вважаЇмо за необх≥дне висловити свою точку зору з цього питанн€. ѕроанал≥зувавши зб≥рку ѕу —унл≥на Ђќпов≥данн€ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї, € прийшли до висновку, що найб≥льш оптимальною класиф≥кац≥Їю, €ка охоплюЇ всю тематичну р≥зноман≥тн≥сть новел ѕу —унл≥на, Ї наступна:

1) новели, що м≥ст€ть критику рел≥г≥њ ≥ шахрањв, що прикриваютьс€ њњ ≥м'€м;

2) новели, що викривають чиновник≥в, њх д≥€льн≥сть, спос≥б отриманн€ посади;

3) любовно-побутов≥ новели;

4) новели про в≥дплату за запод≥€н≥ кривди;

5) фантастичн≥ новели.

 ожен, хто познайомитьс€ з творч≥стю ѕу —унл≥на, може побачити, що вс≥ ц≥ тематичн≥ класиф≥кац≥њ д≥йсно в≥дображають ≥ узагальнюють зм≥ст зб≥рки. ќднак сам ѕу —унл≥н не проводив такоњ ч≥ткоњ меж≥ м≥ж своњми новелами. Ѕудь-€ка под≥€ - особливост≥ екзаменац≥йноњ системи або ж рел≥г≥њ - бачилас€ €к нев≥д'Їмна частина навколишнього св≥ту, пов'€зана з ≥ншими частинами, а вс≥ разом вони, вза≥мопрон≥каючи ≥ об'Їднуючись, утворюють д≥алектичну Їдн≥сть. 

—л≥д також зазначити, що вс≥ чотири вищезазначених л≥тературознавц€ розгл€дають новели ѕу —унл≥на з точки зору того, що в них критикуЇтьс€. ¬они, безумовно, мають рац≥ю.“≥льки ц€ критика Ї в той же час зображенн€м побуту ≥ звичањв того часу, за нею - опис взаЇмов≥дносин людських. ” центр≥ уваги ѕу —унл≥на - переживанн€ людей, њхн≥ почутт€, моральн≥ €кост≥, повед≥нка. ≤ все це - на тл≥ докладного в≥дображенн€ побуту, ≥деолог≥њ, так що багато китаЇзнавц≥в ≥ вчених €к  итаю, так ≥ ™вропи, ц≥нують зб≥рку б≥льше за його етнограф≥чну ц≥нн≥сть. ” новелах ѕу —унл≥на зображуЇтьс€ житт€ простого народу на рубеж≥ XVII-XVIII стол≥ть, розпов≥даЇтьс€ про його радощ≥ ≥ горе, про його боротьбу. ƒе€к≥ новели м≥ст€ть сатиру на сучасн≥сть, особливо на грубе безчинство, жад≥бн≥сть, продажн≥сть, ≥нтриганство, дике свав≥лл€ ≥ жорсток≥сть китайського чиновництва, що сидить €к у канцел€р≥€х, так ≥ особливо на губернаторськ≥ посади. ≤нод≥ здаЇтьс€, що в новелах абсолютно не в≥дбилас€ под≥€, €ка стр€сла ц≥лий  итай - перех≥д в 1644 роц≥ влади в руки маньчжур≥в, однак де€к≥ з них м≥ст€ть зразки ненавист≥ до завойовник≥в ≥ злу сатиру на них. 

«а своЇю тематикою новели ѕу —унл≥на вельми р≥зноман≥тн≥. “ут ≥стор≥њ про зустр≥ч людини з духом, про дружбу ≥ любовний зв'€зок з духами, перевертн€ми, р≥зними тваринами ≥ нав≥ть рослинами; дивовижн≥ випадки з житт€, розкритт€ заплутаних судових справ; опис ус≥л€ких чудес. 
Ќе випадково автор дав зб≥рц≥ таку назву - розпов≥д≥ про незвичайне. Ќовели з глибоким сусп≥льним зм≥стом перемежовуютьс€ в зб≥рнику ѕу —унл≥на маленькими новеллеттам≥, кожна з €ких представл€Ї собою майстерно в≥дтворений дивовижний випадок. Ќеаби€ка художн€ майстерн≥сть ѕу —унл≥на про€вилась в ум≥нн≥ намалювати геро€ в €кийсь певний момент њњ житт€, зобразивши один, але ц≥лком зак≥нчений еп≥зод. ” таких опов≥данн€х сама тема ≥ засоби зображенн€ досить €сно передають задум художника

≤стор≥њ чисто фантастичн≥ превалюють у зб≥рц≥ ѕу —унл≥на, а серед них найб≥льше м≥сце займають новели про любов вченого-невдахи ≥ прекрасноњ, неземноњ краси д≥ви, €ка статановитьс€ лисицею-перевертнем. Ѕ≥дний вчений, €кий веде житт€, наст≥льки схоже на ≥снуванн€ самого ѕу —унл≥на, що обурюЇтьс€ великою к≥льк≥стю бездар≥в та жулик≥в, але н≥чого вд≥€ти з цим не може. ≤ ось €кий раптом зустр≥чаЇ не просто красуню, €кий св≥т не бачив, а ще й осв≥чену ≥ начитану д≥вчину. « нею в≥дводить в≥н душу, в≥ддаючись любов≥ або тонкоњ л≥тературноњ бес≥д≥ за чашкою вина. якщо в≥н людина твердих конфуц≥анських переконань, н≥€ка химера йому не страшна ≥ не спокусить його. якщо ж персонаж - людина низький, п≥длий, то перевертн≥ в новелах жорстоко карають його.

Ќе применшуючи значенн€ ≥нших тем новелл ѕу —унл≥на, ми акцентуЇмо нашу увагу саме на фольклорному елемент≥ в його творчост≥, €кий досл≥джено в≥тчизн€ними синологами у менш≥й м≥р≥, н≥ж сусп≥льно-пол≥тична тематика. ќпора на м≥фи, легенди ≥ народн≥ опов≥д≥ Ї характерною особлив≥стю китайськоњ л≥тератури в ц≥лому. ÷€ традиц≥€ збереглас€ ≥ до наших дн≥в. √ероњ народних фантастичних опов≥дей (тих самих с€ошо третього стор≥чч€) переход€ть в опов≥д≥ авторськ≥. “ому в зб≥рнику ѕу —унл≥на Ђг÷?І”…Ёї (Ђ–озпов≥д≥ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї) ми й зустр≥чаЇмо даос≥в, хешан≥в, перевертн≥в, бога граду, привид≥в, чорт≥в, б≥с≥в, майстр≥в бойових мистецтв (народних захисник≥в), чесних судд≥в, неп≥дкупних чиновник≥в , а також лисиць. ѕри цьому новели, де ф≥гурують лисиц≥, становл€ть численну групу. ѕричиною цього виступаЇ те, що лисиц€ в китайських народних в≥руванн€х займаЇ особливе м≥сце. ÷е саме та лисиц€, €ка, з одного боку, краде у неуважних господар≥в курей, але, з ≥ншого боку, Ђвельми приЇмна - в €кост≥ чудовою шуби, зшите ≥з шкури тих лисиць, €к≥, у свою чергу, заз≥валис€ й попалис€ в руки завз€тому мисливцюї. 

2.2 «б≥рка новел ЂЛSМѕ?ї (ЂЋис€ч≥ чариї)

Ћисиц€ представл€лас€ завжди символом обережност≥ ≥ недов≥рливост≥. ЂЋисиц€ сама закопуЇ, сама ж ≥ розкопуЇї - при так≥й п≥дозр≥лост≥ н≥€кого д≥ла не можна зробити. ѕот≥м, китайцев≥ лисиц€ точно так само, €к ≥ ≥ншим народам, здаЇтьс€ п≥дступним ≥ лицем≥рним ≥стотою, ведучим за н≥с сильних ≥ лютих зв≥р≥в. ’ул≥-цз≥н в  итањ постаЇ ≥стотою, обдарованою особливою здатн≥стю до вкрадчивого лицем≥рства, легко зваблюЇ жертву ≥ пот≥м безжал≥стно њњ експлуатуЇ. ќднак китайц≥ - не в приклад, мабуть, ≥ншим - лисиц€ представл€Їтьс€ ≥ корисною ≥стотою, китайська медицина знаЇ вельми корисн≥ властивост≥ лис€чого орган≥зму. ќдним словом, лисиц€, ви€вл€Їтьс€, не так вже безнад≥йно поганою.

—ловом, лисиц€ стаЇ анон≥мним божеством, р≥вноправною з ус≥ма ≥ншими, €ких у  итањ ≥м'€ лег≥он. ќсь у ц≥й своњй рол≥ божества, над≥леного до того ж здатн≥стю приймати р≥зн≥ форми, починаючи в≥д лисиц≥-зв≥ра ≥ зак≥нчуючи лисицею-ж≥нкою ≥ лисом-чолов≥ком, у вс€кому њх подальшому р≥зноман≥тт≥, дивл€чись по тому, на кого ≥ в ≥м'€ чого потр≥бно д≥€ти, ось в цьому св≥т≥ перетворень лисиц€ ≥ кружл€Ї людську голову вс≥л€кими химерами, що створюють незвичайний переб≥г под≥й там, де звичайна людське житт€ просте, б≥дне та нудне. Ќа цьому грунт≥ ≥ розвинулис€ пов≥ст≥ та опов≥данн€ Ћ€о „жа€.

Ћисиц€ огортаЇ закохану в нењ людину злою маною, не даючи йому жити спок≥йно в своЇму ж будинку ≥ наказуЇ поступатис€ нагальним питанн€м сов≥ст≥. ¬она зваблюЇ нещасного своЇю нелюдською красою ≥ скориставшись любов'ю, п'Ї соки його житт€, а пот≥м кидаЇ в жертву смерт≥, ≥ йде полювати за ≥ншим. Ћисиц€ перетворюЇ його на бездушного виконавц€ своњх наказ≥в, наказуЇ йому д≥€ти, €к ув≥ сн≥, втрачаючи в≥дчутт€ справжнього житт€. ≤ бо€чись злих чар лисиц≥, людина, в серц≥ €кого Ї р≥шуч≥сть, не знаюча опору, оголошуЇ њй в≥йну, ловить њњ, рубаЇ њњ, натравлюЇ на нењ ворога, сам ризикуючи назавжди зникнути разом з нею. ќднак, €кщо в≥н д≥Ї нишком, €кщо в≥н, зам≥сть того щоб самому про€вити героњзм, йде до чаклуна за тал≥сманом або €кщо в≥н, облагод≥€ний красою своЇњ лис€ч≥й подруги, бажаЇ в≥д нењ позбутис€ подловатым чином, намагаючись при цьому н≥чим не ризикувати, - то горе йому! ¬≥д нього лисиц€ забере все, що коли-небудь йому дала, вийме нас≥нн€ житт€ ≥ погубить остаточно.

јле, втручаючись таким чином у житт€ людини, лисиц€ не завжди д≥Ї зло. ¬≥рно, що вона морочить дурних людей, знущаЇтьс€ над жад≥бними ≥ грубими, полюючими за щаст€м, €ке њм на роду не писано. ¬≥рно, що вона жорстоко караЇ за розпусту, а головне, за в≥роломство ≥ п≥дл≥сть по в≥дношенню головним чином до нењ, - але х≥ба може це бути сп≥вставлене з тими нелюдськими радощами, €к≥ створюЇ по€ва в с≥рому ≥ убогому житт≥ людини звабливоњ красун≥, занурюючись у справжнЇ щаст€, за €ке людина йде на все, нав≥ть на свою €вну гибель.

Ћисиц€ приходить до людини сама, стаЇ чудовою коханкою ≥ в≥рною подругою, добрим ген≥Їм, охорон€Ї свого друга в≥д злих людей. ¬она Ї в житт€ вченого ще б≥льш вишуканою, н≥ж в≥н сам, ≥ захоплюЇ його невимовним чаром, що людин≥, одруженому на неписьменн≥й, пнап≥втваринн≥й ж≥нц≥, €ка охорон€Ї його вогнище ≥ аж н≥€к не претендуЇ на невичерпну любовну увагу, Ї особливо дорогим, €ке розгортаЇ всю його складну особист≥сть, воскрешаЇ њњ. « легким серцем пр€муЇ в≥н до своЇњ загибел≥.

Ћисиц€ не т≥льки ж≥нка. ¬она може також з'€витис€ людин≥ ≥ в образ≥ чолов≥ка. ÷е буде тонко осв≥чений учений, бес≥да з €ким окрилюЇ дух; в≥н буде товаришем ≥ другом, безмежно в≥дданим ≥ щиро шукаЇ в≥дпов≥д≥ в глибин≥ чужоњ душ≥, але обурений, або зрадник свого товариша за вс€ку спробу використовувати його божественну силу в догоду грубому апетиту. Ћис живе разом з людиною, н≥чим не в≥др≥зн€Їтьс€, кр≥м властивих йому дивацтв, але ≥нод≥ в≥н - невидимка ≥ посилаЇ своњ чари т≥льки одному своЇму обранцев≥, серце €кого не закуте страхом ≥ сл≥пими теревен€ми. Ћис невидимка - все той же в≥дданий друг, ≥нод≥, правда, незбагненний у своњх д≥€х, схожих швидше на д≥њ ворога, але пот≥м д≥йсно ви€вивс€ справжн≥м золотом.

Ќесучи людин≥ фатальну чар≥вн≥сть, привод€чи до кордон≥в смерт≥, лисиц€ сама ж несе йому зц≥ленн€, допомагаЇ €к н≥що на св≥т≥. ¬она збер≥гаЇ п≥гулку в≥чного житт€, палаючу у в≥чному с€йв≥ бл≥доњ чаклунки м≥с€ц€ ≥ здатна оживити нав≥ть розкладений труп. ≤ перед тим €к стати безсмертним ген≥Їм надземних сфер, вона ще раз втручаЇтьс€ в житт€ людини ≥ несе йому мир ≥ щаст€.

 итайському народу лисиц€ завжди представл€лас€ символом обережност≥ ≥ недов≥ри, а також дуже хитрою та лицем≥рною ≥стотою, €ка водить за носа сильних ≥ злих зв≥р≥в (байка про лисицю ≥ тигра). ¬она обдарована особливою здатн≥стю до улесливого лицем≥рства, легко спокушаЇ жертву, п≥сл€ чого безжал≥сно њњ ж експлуатуЇ. ѕроте ж китаЇць знаходить ≥ корисн≥ €кост≥ лисиц≥. ѕо-перше, ц≥нуЇтьс€ њњ шк≥ра, по-друге, - т≥ частини орган≥зму, €к≥, €к вважалос€, можуть зц≥лювати злу лихоманку, ≥стер≥ю, раптову непритомн≥сть, а м'€со њњ л≥куЇ в≥д багатьох недуг, головним чином, в≥д психосоматичних розлад≥в ≥ харчового отруЇнн€. ѕо-третЇ, лисиц€ ви€вл€Їтьс€ над≥леною р≥дк≥сним даром довгол≥тт€, €ке с€гаЇ тис€ч≥ рок≥в, надлюдськими ≥ нав≥ть божественними €кост€ми.

ќтже, лисиц€ - особливе божество, €ке, €кщо його умилостивити, надасть людин≥ захист. ўе на початку XX стол≥тт€ на китайських пол€х можна було побачити пор€д з €ким-небудь курганом ст≥л, а на ньому - р€д судин старовинного вигл€ду, прапори, значки та ≥нш≥ реч≥, притаманн≥ храму. ј це, ви€вл€Їтьс€, приготовлено дл€ Ђфењ-лисиц≥ї, €ка живе десь тут в нор≥. ѓњ, таким чином, прос€ть допомагати м≥сцевим жител€м так, €к допомагають ≥нш≥ духи. —ловом, лисиц€ стаЇ анон≥мним божеством, р≥вноправним з багатьма ≥ншими в  итањ. 

” своњй рол≥ божества, над≥леного здатн≥стю приймати р≥зн≥ обличч€, починаючи в≥д лисиц≥-зв≥ра ≥ зак≥нчуючи лисицею-ж≥нкою ≥ лисом-чолов≥ком, в залежност≥ в≥д того, на кого ≥ з €кою метою потр≥бно вплинути, лисиц€ часто докор≥нно зм≥нюЇ житт€ людини, вт€гуЇ його в низку незвичайних под≥й або €вл€Ї йому €кесь диво. 

” —тародавньому  итањ лисиц€ над≥л€лас€ надприродними властивост€ми ≥ здатн≥стю творити чудеса. ¬важалос€, що вона здатна викликати пожежу, отруњти њжу, запод≥€ти людин≥ шкоди, а також перетворитис€ на кого завгодно. ѕри дос€гненн≥ 50 р≥чного в≥ку, лисиц€ мала можлив≥сть перетворитис€ на звичайну ж≥нку, коли ж њй виповнювалос€ 100 рок≥в, вона могла перетворитис€ в прекрасну молоду д≥вчину або чар≥вника, €кий волод≥Ї вс≥ма таЇмниц€ми чарод≥йства, дос€гнувши 1000 р≥чного в≥ку, лисиц€ могла бути допущена на небо ≥ тод≥ ставала Ђнебесноњ лисицеюї. ” китайському фольклор≥ (що, звтчайно, позначилос€ ≥ на л≥тератур≥) вважалос€, що найчаст≥ше чар≥вний зв≥р, приймаючи вигл€д молодоњ та прекрасноњ д≥вчини, €ка намагалас€ вийти зам≥ж за звичайну людину. –озумному чолов≥ков≥, €кий не намагавс€ д≥знатис€ таЇмницю дружини, вона могла принести щаст€ й благополучч€. ѕрагненн€ ж д≥знатис€ њњ минуле, могло призвести до великих неприЇмностей ≥ нав≥ть смерт≥. ўоб д≥знатис€ в ж≥нц≥ лисицю - перевертн€, потр≥бно було розгл€нути њњ т≥нь при м≥с€чному св≥тл≥. 

«в≥ру цьому приписувалас€ надзвичайна обережн≥сть, недов≥рлив≥сть ≥ хитр≥сть. ¬важалос€, що лисиц€ може зважитис€ на найнеймов≥рн≥ш≥ вит≥вки, аби ув≥йти в дов≥ру до смертного. якщо людина морально з≥псована ≥ розпусна, то вона могла запод≥€ти йому особливо багато б≥д. якщо ж людина чесна ≥ розумна, лисиц€ бо€лас€ його пр€модушност≥ ≥ уникала його. ћорально слабка ≥ брехлива, лисиц€ почерпнула свою могутн≥сть в≥д темного, холодного початку ≥нь. „есна ж людина отримувала своњ знанн€ ≥ чесноти в≥д животвор€щого початку €нь. ўоб умилостивити лисицю, њй приносилис€ жертви. —ел€ни, щоб захистити себе в≥д њњ гн≥ву, малювали велик≥ б≥л≥ кола на ст≥нах ≥ огорожах будинк≥в. ”мертвити лисицю вважалос€ великим злочином, а людин≥ винн≥й в цьому, загрожувало серйозне покаранн€.

ѕриходить лисиц€ у вигл€д≥ зв≥ра (ЂС®Мѕї - Ђ—хопив лисицюї, ЂМѕУьХrї - ЂЋис л≥зе в жбанї), юнака чи (ЂОрЧFї - Ђ“овариш п'€ниц≥ї), зр≥лого чолов≥ка (Ђ?§ф™∞ї-ЂЋис з ¬ейшу€ї, ЂЛгОRЙ§ї-Ђ¬еликий кн€зь дев'€ти г≥рї), красивоњ ≥ розумноњ д≥вчини (ЂМѕП®ї - ЂЋисиц€-наложниц€ї, ЂР¬?ї - Ђ÷≥нфенї, Ђ??ї - Ђ≤нн≥нї), ж≥нки звичайного вигл€ду, але з≥ зд≥бност€ми чаклунки (ЂЦ—Мѕї - Ђ¬олохата лисиц€ї), - завжди своЇю по€вою вона даЇ можлив≥сть людин≥ про€вити себе. ¬≥д моральних €костей людини залежить ≥ винагорода. √оловне у взаЇминах з лисицею - те, €к людина себе поведе. ƒружина €когось Ўи (ОБ) у новел≥ ЂМѕУьХrї (ЂЋис л≥зе в жбанї) ви€вилас€ км≥тливою ≥ спритною - спалила лисицю, вр€тувалас€ в≥д мари.

ƒосл≥дники творчост≥ ѕу —унл≥на ставилис€ до його Ђчудесногої по-р≥зному, але вс≥ вони в≥дзначали, що фантастика служить засобом в≥дображенн€ д≥йсност≥: Ђјле головне у нього сама людина, здатна об≥йти вс≥ царства на земл≥ ≥ п≥д землею, вступити у двоб≥й з чортами ≥ владикою пеклаї. “аким чином, ми приходимо до висновку, що казкова фантастика 
ѕу —унл≥на продовжуЇ традиц≥њ нац≥ональноњ китайськоњ культури, а також виступаЇ €к зас≥б художньоњ виразност≥. ¬она вносить в сюжет неспод≥ван≥ повороти, робить опов≥данн€ б≥льш ц≥кавим ≥ б≥льш вражаючим. ќбрази б≥с≥в, картини потойб≥чного св≥ту - це художн≥й прийом, за допомогою €кого письменников≥ вдаЇтьс€ з б≥льшою виразн≥стю ≥ €скрав≥стю змалювати под≥њ реального житт€ або про€вити ≥дею твору.–озпов≥д≥ письменника захоплюють дивовижним сюжетом, точними ≥ €скравими описами д≥й героњв. ¬ основу багатьох твор≥в покладен≥ опов≥д≥ ≥ казки, €к≥ народилис€ в народному середовищ≥, але п≥д пензлем ѕу —унл≥на отримали нове художнЇ оформленн€. Ѕудучи за жанром близькими до казок про чудеса, новели ѕу —унл≥на об'Їмн≥ за зм≥стом, у них завжди присутн≥ два плани: перший план - це дива, чаклунство, другий - реальний св≥т, ≥снуюча д≥йсн≥сть.

–ќ«ƒ≤Ћ 3. ’”ƒќ∆Ќ≤ «ј—ќЅ» ѕ–» ќѕ»—≤ Ћ»—»÷№-ѕ≈–≈¬≈–“Ќ≤¬

3.1 Ћисиц≥, €к≥ пересл≥дують молодих студент≥в (Ђ„етверта ’уї, Ђ’оробрий студент ≥з „жедунаї)

” китайськ≥й традиц≥њ лисиц€ волод≥Ї маг≥чними властивост€ми, завжди будучи героЇм незвичайних опов≥дань, розпов≥дей про чудеса. Ћисиц≥ постають у вигл€д≥ перевертн≥в - чолов≥к≥в або ж≥нок, при цьому вони можуть волод≥ти €к позитивними, так ≥ негативними характеристиками. ѕ≥д позитивними, розум≥Їтьс€ не запод≥€нн€ шкоди людин≥, п≥д негативним ж навпаки. ќсобливе м≥сце займають розпов≥д≥ про лис€ч≥ мани, пересл≥дуючих молодих студент≥в. «азвичай перед ними з'€вл€ютьс€ лисиц≥ в образ≥ прекрасних д≥вчат. —южет розвиваЇтьс€ у двох напр€мках. јбо лисиц€ допомагаЇ студенту тим чи ≥ншим чином, або ж завдаЇ шкоди його здоров'ю.

ќсь ц≥кавий приклад з Ђ–озпов≥дей Ћ€о „жа€ї. «аплутана ≥стор≥€ про взаЇмини двох сестер лисиць ≥ студента, починаючись €к любовний трикутник, розвиваЇтьс€ зовс≥м не в тому напр€мку, до €кого ми звикли. ¬и€вл€Їтьс€, що одна з сестер встала на Ўл€х, почала духовну практику, щоб здобути безсмерт€. ѕройшли роки п≥сл€ њх зустр≥чей, ≥ лисиц€ знову прийшла до студента. Ђ—тудент хотел вз€ть еЄ к себе домой, но она сказала ему: Ђя не та, что была раньше: нельз€ и сравнивать. ћне уже не полагаетс€ марать себ€ земною страстью. ¬прочем, нам придЄтс€ свидетьс€ ещЄ раз!ї ѕромовивши це, вона зникла нев≥домо куди. ћинуло ще двадц€ть рок≥в. Ўан випадково сид≥в один ≥ побачив, €к зв≥дкись прийшла четверта ’у. ¬≥н зрад≥в ≥ став з нею говорити. ¬она сказала: ЂћоЄ им€ теперь в книге бессмертных, и мне, собственно говор€, не следовало бы вновь ступать по грешному миру, но, тронута€ твоим чувством, € прошу позволени€ засвидетельствовать тебе своЄ уважение и сообщить, что наступает срок Ђразрыва струн лютниї. —оветую тебе поскорее распор€дитьс€ последующими за смертью делами. Ќе горюй и не беспокойс€: € переведу теб€ в добрые духи, так что беды не будет. ѕростилась и ушла. Ўан действительно умерї.

¬ €кост≥ найважлив≥шого елемента китайськоњ культури та китайського погл€ду на св≥т постаЇ вченн€ ƒаосизму. ќчевидно, що в ц≥й ≥стор≥њ про лисиць-перевертн≥в, прагнуть знайти справжнЇ розум≥нн€ ƒао, мають кор≥нн€ саме в народному даосизм≥. “акож €к, вт≥м, ≥ все, що пов'€зано з чаклунством, перетворенн€ми, Ђб≥с≥вськими лис€чими вит≥вкамиї.

Ђ—тудент из „жэдуна, некий ‘ан, временно проживал в Ўэньси, был беден и вернутьс€ к себе не могЕ  ак-то раз он похвасталс€ своей храбростью и силой. » вот однажды ночьюЕна него падает что-то мохнатое, стукнувшее в грудь так, что хрустнуло. Ќа ощупь упавшее было величиной с собакуЕ ”пало и засопел: сю-сю.. ј четыре ноги так и двигаютс€ и перебираютЕ ‘ан сильно перепугалс€Е ¬ страшнейшем ужасе ‘ан умер. „аса однако через дваЕон ожил. ¬идит в комнате огонь, а на кровати сидит красавица и смеЄтс€.

- ’орош мужчина! - сказала она. - ¬от, значит какова тво€ храбрость!ї. ёнак здогадавс€, що це лисиц€. —початку зл€кавс€, а пот≥м звик, ≥ вони прожили разом п≥вроку, поки йому не спало на думку пожартувати над лисицею. ¬≥н вноч≥ огорнув њњ с≥ткою ≥ не погоджувавс€ в≥дпустити. “од≥ лисиц€ розлютилас€, перетворилас€ в хмару, промайнула кр≥зь д≥рки ≥ пот€гла його за собою у небо. „ерез к≥лька хвилин вона кинула невдалого жарт≥вника вниз пр€мо на с≥тку, п≥д €кою була €ма з тигром. —тудент в≥д страху знову помер. ѕрийшовши до т€ми, в≥н все розпов≥в, отримав в≥д господар€ тигра в подарунок грош≥ ≥ повернувс€ додому. Ђ -- ’оть и случилось мне дважды умереть, - говаривал он потом, -- а всЄ таки , не будь лисы, домой € вернутьс€ бы не могї.

ўо насправд≥ тут в≥дбуваЇтьс€. «нову перед нами класичний наб≥р персонаж≥в: грамотний студент, лисиц€, багата людина, €ка виконуЇ завершальний акорд, допомагаючи студенту повернутис€ додому. Ѕогач зазвичай виступаЇ в €кост≥ судд≥, в даному випадку не у крим≥нальн≥й справ≥, а по чудесному. —тудент все йому розпов≥даЇ, багач йому в≥рить ≥ надаЇ необх≥дну допомогу. Ћисиц€ постаЇ пустотливий жарт≥вниц€, €ка не може спустити хвастощ≥в. «авд€ки њњ чарам студент д≥знаЇтьс€ соб≥ ц≥ну, але ≥ знаходить можлив≥сть повернутис€ додому, розпов≥вши ц≥каву ≥стор≥ю. ўе один ц≥кавий момент пол€гаЇ в тому, що студент не винить лисицю в своњ понев≥р€нн€х, добре розум≥ючи, що накликав њх на себе сам, ≥ не в прав≥ був розраховувати на отриману допомогу. “обто ми можемо позначити ще одну рису етн≥чноњ ≥дентичност≥ китайц≥в: вм≥нн€ розгл€дати ситуац≥ю, такою €к вона Ї в дану хвилину, що не голосити з приводу минулого, а жити в сьогоденн≥.

яка ж лисиц€ в китайськ≥й традиц≥њ, лисиц€ в ж≥ночому образ≥ - вт≥ленн€ фем≥нност≥. ÷е все, що робить ж≥нку ж≥нкою, €ка використовуЇ свою зовн≥шн≥сть дл€ дос€гненн€ мети. ∆≥нка змушена шукати силу поза ф≥зичноњ сили. ≤ вона знаходить њњ в хитрост≥, в ум≥нн≥ повертати ситуац≥ю на свою користь. ќднак, китайська традиц≥€ прид≥л€Ї ≥ особливу увагу сексуальноњ сторон≥ ж≥ночого образу. ÷е по€снюЇтьс€ особливост€ми китайськоњ культури, де велике м≥сце в духовних практиках займаЇ ф≥зична сторона взаЇмин ж≥нки ≥ чолов≥ки. “≥ло ≥ дух, ф≥зика ≥ метаф≥зика в китайськ≥й культур≥ Їдин≥, нерозд≥льн≥, будь-€ка практика м≥стить в соб≥ елементи €к плотського, матер≥ального, так ≥ духовного.

3.2 Ћисиц≥-красун≥ (Ђƒонька лиса на в≥дданн≥ї)

ќсобливо увагу гл€дач≥в привертають опов≥данн€ про коханн€. ” цих опов≥данн€х зображаЇтьс€ коханн€ м≥ж людьми ≥ красун€ми-лисами, у цих ≥стор≥€х в≥добразилось бажанн€ молодих роз≥рвати кайдани феодальноњ морал≥.

¬ опов≥данн≥ Ђƒонька лиса на в≥дданн≥ї ѕу —унл≥н описав картину одруженн€ доньки лиса. Ћиси тепло зустр≥чають людей у своњй родин≥. «а допомогою цього опов≥данн€, н≥би поринаючи в нереальну атмосферу, читач≥ забувають про ус≥ б≥ди навколишньоњ д≥йсност≥.

“в≥р д≥йсно в≥дводить нас у ≥нший прост≥р, ≤нь на п≥дпитку посперечавс€ з друз€ми, що проведе н≥ч у покинутому будинку.  оли в≥н туди потрапив, майже засинав, але почув, що прийшли лиси. Ђ–аскрылись все двери, и народу прибывало все больше и больше. «агорелись в доме огни - стало светло как ƒнем. »нь слегка поворочалс€, потом чихнул и кашл€нул. ”слыша, что он проснулс€, старик вышел, стал на колени и сказал:

- Ѕарин, мо€ дочка сегодн€ ночью выходит замуж. Ќежданно-негаданно мы вдруг встречаем здесь вашу милость. ѕозвольте наде€тьс€, что вы не будете нас осуждать слишком сурово. »нь подн€лс€, пот€нулс€, поправилс€ и сказал:

- я не знал, что сегодн€шней ночью будет эта радостна€ церемони€. ”жасно сконфужен, что мне нечем одарить молодых.

- ѕусть только ваша милость, - отвечал старик, - соблаговолит подарить нас своим светлым посещением, и этого будет достаточно, чтобы отогнать от нас все зловещее. ћы будем очень счастливы. ≈сли же ваша милость даст себе труд пожаловать к нам посидеть, то мы польщены этим будем чрезвычайно.

»нь с удовольствием согласилс€ и пошел в комнатыї. «годом почали збиратис€ гост≥ та прийшов наречений, €к з повагою вшанував ≤н€. Ђѕосле этого уселись за стол. „ерез некоторое врем€ стали собиратьс€ густыми толпами разр€женные и разрум€ненные женщины. ѕодавали вино и кушань€, жирные, отменные - от них шел туман. яшмовые кубки и золотые чаши на столах так и сверкали.  огда вино обошло гостей уже по нескольку раз, старик позвал слугу и велел пригласить невестуї. Ќаречена також вклонилас€ гостю, ≥ тод≥ почали пригощати вином ≥з золотих скл€нок Ђ»ню пришло тут на мысль, что эту-то вещь и можно вз€ть, в виде доказательства происход€щего, дл€ предь€влени€ при€тел€м, и он незаметно сунул чашу в рукав, затем притворилс€ пь€ным, склонилс€ к столу, свалилс€ и уснул, а все кричали: - Ѕарин пь€н!ї. ѕот≥м вс≥ швидко почали в≥д'њджати, а хоз€њн прибирати, але не могли знайти одн≥Їњ скл€нки. ѕот≥м було так тихо, так темно, але у пов≥тр≥ був аромат св€та. Ќасвтанку в≥н вийшов та все розпов≥в свооњм друз€м. Ђ≈му выразили некоторое сомнение, говор€, что он, может быть, ночью вышел, а только утром снова вошел в дом, но »нь вытащил чашу и предь€вил ее скептику. «рители ахнули и стали расспрашивать. »нь рассказал, и все убедились, что такой вещи у бедного ученого не бывает, - убедились и поверилиї. ѕ≥сл€ гарноњ сдач≥ ≥спит≥в, його пригощали багат≥њ та хоз€њн наказав д≥стати велик≥ келихи. ЂЌаконец подошел мальчик-слуга и, прикрыв рот, о чем-то шепнул хоз€ину, и тот выразил гневное раздражение. «атем гостю поднесли золотую чашу с вином, приглаша€ выпить. »нь посмотрел и заметил, что по форме и по отделке эта чаша не отличаетс€ от той лисьей, что у него дома, и, в крайнем смущении, спросил, откуда она и кто ее делал. ’оз€ин отвечал, что этих чаш всего восемь. ќни были заказаны у искусного мастера его дедом, когда тот жил в столице.  ак родова€ драгоценность они хранились за дес€тью замками, и очень долгое врем€ их не вынимали, но теперь, ввиду лестного посещени€ начальника области, их вынули из сундуков, но их оказалось только семь: по-видимому, кто-то из домашней прислуги одну украл. — другой стороны, и пыль и печати не тронуты. —овершенно необь€снима€ вещь. »нь засме€лс€:

- Ќу что же, значит, чаша полетела в эмпиреи! ќднако драгоценность, передававша€с€ из поколени€ в поколение, затер€тьс€ не может. ¬от у мен€ есть одна така€ чаша, что-то уж слишком похожа€ на вашу. ѕодождите, € вам ее преподнесуї. “од≥ ≤нь розпов≥в усю ≥стор≥ю ≥ зрозум≥в ЂЕчто лисица может, правда временно, достать редкостную вещь, но не смеет оставить ее у себ€ навсегдаї.

” цьому твор≥ лиси постають не лише, €к добр≥ створ≥нн€, але й ще дуже вв≥члив≥. „ар≥вний опис нареченоњ ЂЌа невесте нежно звенели драгоценности, и запах сильных духов шел от нее во все стороны. —тарик велел ей обратитьс€ к почетному месту, где сидел »нь, и поклонитьс€. ѕосле этого она встала и уселась подле матери. »нь незаметно окинул ее взором. Ќежно-синие краски головного убора сочетались с пышным нар€дом феникса, в котором си€ли блест€щие серьги. Ћицо блистало красотой, в мире не встречаемойї. ѕ≥сл€ такого опису, лисиц€ постаЇ зовс≥м у ≥ншому образ≥, вони набувають елегантност≥, краси та поваги, це все було в≥дсутнЇ у ≥нших творах.

3.3 ѕотворн≥ ≥ добр≥ лиси (Ђѕотворний лисї)

 р≥м лис≥в-красунь, у зб≥рц≥ новел Ђќпов≥данн€ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї також присутн≥ ≥ так зван≥ Ђпотворн≥ ≥ добр≥ лисиї. ¬ опов≥данн≥ Ђѕотворний лисї героњн€-перевертень допомагаЇ б≥дному студенту. Ћисиц€ каже герою - б≥дному студенту, нав≥ть не маЇ теплого од€гу Ђћне жаль вас, такого бедного, скучного, несчастного, и € хочу вместе с вами согреть вашу холодную постель. —тудент, бо€сь лисы и испытыва€ отвращение к ее уродливому виду, громко закричал. “огда она положила на стол слиток серебра и сказала: - ≈сли будете со мною милы и ласковы, подарю вам это.ї  оли б≥дний студент став жити заможним житт€м, в≥н наказав витурити потворного лиса Ђ«атем женщина стала оставл€ть наградной мзды все меньше и меньше, и студенту от этого она окончательно опротивела. » вот он позвал знахар€ и велел ему начертить на двер€х талисманные узорыї. …ого невд€чний вчинок дуже засмутив лиса. « допомогою своњх чар, лис напав на нього: ц€ героњн€ наслала на хлопц€ злих дух≥в, ≥ в≥н залишивс€ н≥ з чим. «а допомогою цього сюжету ѕу —унл≥н показав, що дурн≥ вчинки людей завжди мають негативний на них самих вплив.

јвтор хот≥в показати, хоча лисиц€-перевертень була ≥ потворною, вона допомагала б≥дним. јле коли њњ почали чуратис€, вона нищила все що бачила на шл€ху. Ћюди не робили н≥чого заради њхнього добробуту, хот≥ли щоб все само до них приходило. јле за все треба платит, безкоштовний сир буваЇ т≥льки у мишоловц≥, тому й поплатилис€ за все.

¬»—Ќќ¬ќ 

Ђќпов≥данн€ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї - безсмертн≥ твори китайськоњ л≥тератури. ѕрот€гом б≥льше 200 рок≥в Ђќпов≥данн€ Ћ€о „жа€ про незвичайнеї переведен≥ б≥льше 20-ма ≥ноземними мовами ≥ в≥дом≥ усьому св≥тов≥. —южети багатьох опов≥дань стали ірунтом дл€ створенн€ художн≥х ф≥льм≥в ≥ спектакл≥в. ÷≥ постановки попул€рн≥ ≥ улюблен≥ публ≥кою.

“аким чином, у зб≥рц≥ новел ѕу —ул≥н зобразив багато ж≥ночих образ≥в у вигл€д≥ лис≥в-переверн≥в. ¬≥н показав, що лиси мають так≥ ж €кост≥, що ≥ люди.

” робот≥ було ви€влено, що ѕу —унл≥н в силу своЇњ неаби€коњ осв≥ченост≥ та л≥тературного таланту мав можлив≥сть вм≥стити в зб≥рку не т≥льки фантастичн≥ ≥стор≥≥ та сказанн€ свого народу, але й в≥добразити пол≥тичний, економ≥чний та соц≥альний стан крањни. “акож було в≥дзначено, що ѕу —унл≥н писав виключно на вен€н≥ або на диалект≥ пров≥нц≥њ Ўандун (де в≥н народивс€). јле в≥н намагавс€ писати так, щоб мова та сюжети новел в зб≥рц≥ були зрозум≥л≥ не т≥льки осв≥ченим люд€м, але й простому люду.

ѕу —унл≥н при створенн≥ Ђ–озпов≥дей Ћ€о „жа€ про незвичайнеї в≥дмовивс€ в≥д трафарет≥в жанру розпов≥дей про з≥ткненн€ людини та нечистоњ сили - розпов≥дь про персонаж≥в на фон≥ заткненн€ з нечистою силою. јвтор повернувс€ до форми, €ка була початковою в цьому жанр≥ - простий запис незвичайноњ под≥њ без конкретного зазначенн€ характер≥в персонаж≥в. јле це не значить, що персонаж≥ мали другор€дне значенн€. ѓх вчинки в конкретних ситуац≥€х змушують читача скласти у€вленн€ про те, €ка ц€ людина або нечиста сила Ї насправд≥, зрозум≥ти њх сутн≥сть. ≤нод≥ автор досить ч≥тко в≥дзначаЇ свою особисту думку, що також становить в≥дм≥нн≥сть в≥д класичних трафарет≥в китайськоњ л≥тератури.


ѕодобные документы

  • ƒосл≥дженн€ творчого доробку Ўексп≥ра €к поета ¬≥дродженн€. ¬ивченн€ ≥сторизму та його форм в художн≥й л≥тератур≥. ¬≥дображенн€ соц≥альноњ ≥стор≥њ античност≥ в трагед≥€х " ор≥олан" та "“≥мон јф≥нський". ќбрази англ≥йських корол≥в в ≥сторичних драмах.

    магистерска€ работа [120,9 K], добавлен 10.07.2012

  • «агальна характеристика символ≥зму та рол≥ символу у китайськ≥й л≥тератур≥ та у св≥тобаченн≥ китайц≥в. јнал≥з багатозначност≥ образ≥в у поетичн≥й творчост≥ китайського народу. ƒосл≥дженн€ основних особливостей символ≥ки першоњ поетичноњ зб≥рки "Ўицз≥н".

    курсова€ работа [61,2 K], добавлен 07.03.2012

  • ¬ивченн€ традиц≥њ стародавн≥х народних шотландських балад у творчост≥ англ≥йських поет≥в "озерноњ школи". ¬изначенн€ художн≥х особливостей л≥тературноњ балади початку XIX стол≥тт€. –озгл€д зб≥рки "Ћ≥ричн≥ балади" €к ман≥фесту раннього романтизму.

    курсова€ работа [53,6 K], добавлен 15.12.2014

  • «`€суванн€ значенн€ пон€тт€ художнього образу, засоб≥в вт≥ленн€ його у поетичному твор≥. јнал≥з образу радост≥ в творчост≥ украњнських поет≥в. ƒосл≥дженн€ даного образу у пейзажн≥й л≥риц≥ зб≥рки ¬. —туса "«имов≥ дерева". ќсобливост≥ розкритт€ теми.

    курсова€ работа [61,0 K], добавлен 06.05.2015

  • ”н≥кальн≥сть творчого феномену Ќатал≥њ Ћ≥вицькоњ-’олодноњ. ћодерн ≥ традиц≥€ у творчост≥. ѕоез≥њ Ќ. Ћ≥вицькоњ-’олодноњ у русл≥ ф≥лософськоњ концепц≥њ любов≥. ћ≥сце зб≥рки еротичноњ поез≥њ "¬огонь ≥ поп≥л". јнал≥з засоб≥в творчоњ майстерност≥ поетеси.

    курсова€ работа [81,8 K], добавлен 08.05.2014

  • ѕричини виникненн€ зб≥рки в'€зничноњ л≥рики, джерела життЇвоњ ≥ творчоњ наснаги митц€. ћ≥сце ≥ значенн€ ¬асил€ —туса у л≥тературному процес≥ ш≥стдес€тник≥в. Ѕагатство образи ≥ символ≥в в його в≥ршах. ѕров≥дн≥ мотиви метафори, ф≥лософська складова поез≥њ.

    курсова€ работа [60,5 K], добавлен 11.12.2014

  • ƒосл≥дженн€ б≥ограф≥њ та творчост≥ ѕавла “ичини Ц украњнського поета, публ≥циста та громадського д≥€ча. –анн≥ роки, пер≥од навчанн€, становленн€ особистост≥. ќсобливост≥ поетичноњ зб≥рки "—он€чн≥ кларнети". " ларнетизм" - власний поетичний стиль “ичини.

    презентаци€ [318,8 K], добавлен 05.12.2011

  • ѕейзажна особлив≥сть в л≥ричних творах Ћ.  остенко, €ка входить у склад зб≥рки "“риста поез≥й. ¬ибран≥ в≥рш≥". јнал≥з пейзажу у л≥тературному твор≥. —кладов≥ пейзажу, його основн≥ функц≥њ. ѕерспектива €к спос≥б зображенн€ простору, його властивост≥.

    курсова€ работа [72,5 K], добавлен 03.10.2014

  • ≤стор≥€ розвитку  итаю в —тародавн≥ часи. ќсобливост≥ стародавньоњ китайськоњ л≥тератури. Ѕ≥ограф≥€ ≥ основн≥ етапи художньоњ творчост≥ поета-патр≥ота ÷юй ёан€. јнал≥з його найважлив≥ших твор≥в. ƒосл≥дженн€ проблемно-тематичного зм≥сту його л≥рики.

    курсова€ работа [39,8 K], добавлен 25.04.2014

  • ’арактерн≥ ознаки –енесансу €к €вища культури ≥ л≥тератури. ∆иттЇвий шл€х ¬. Ўексп≥ра та концептуальн≥ засади його творчост≥ на тл≥ гуман≥стичного св≥тогл€ду. јнал≥з ж≥ночих образ≥в у сонетах Ўексп≥ра на приклад≥ ген≥ального творчого доробку поета.

    курсова€ работа [37,9 K], добавлен 18.04.2011

–аботы в архивах красиво оформлены согласно требовани€м ¬”«ов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
–екомендуем скачать работу.