Оптимізація організаційної структури малого підприємства

Спираючись на вищенаведене у якості критерію функціонування малого підприємства можна застосувати співвідношення

р = max (TR - TC)

де р - чистий прибуток підприємства за певний проміжок часу, TR - виручка (виторг) підприємства за певний проміжок часу; TC - витрати підприємства за певний проміжок часу.

Тобто задачею дипломної роботи є розрахунок структури підприємства, що забезпечує отримання максимального прибутку за певний проміжок часу.

3.2 Вибір математична модель роботи відділу по роботі з клієнтами

Прибуток відділу можна описати співвідношенням

р = TR - TC

Сукупна виручка підприємства формується реалізацією закону попиту. Функція попиту (ФП) являється формальним вираженням залежності обсягу збуту (Q) товару від установлюваної їм ціни (P). Ця функція називається також функцією відповідної дії ціни, інакше - функцією мікроекономічного впливів обумовленого специфікою інструментів:

Q = Q(P).

Вид, або формальна структура ФП, є незалежною від структури ринку, наприклад, від форми ринку, у змісті його морфологічної схеми.

На мал2 представлена лінійна функція попиту; у ній характеризуються Рн - гранична ціна й Qs - обсяг насичення; він є типовим для ситуацій дефіциту. характеризує емпіричну функцію попиту Гутенберга для продукту із групи продовольчих товарів. При цьому мова йде про «двувогнутої» функції попиту. У ній знаходить вираження потенціал залучення клієнтів. Скажемо, підвищення ціни усередині так називаної монополістичної сфери, тобто в «місцях надламу», веде до значно менших втрат обсягів, чим поза цією сферою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2 Лінійна функція попиту

Сукупну виручка від роботи відділу можна виразити за допомогою виразу

TR = У Qi(Рі)*(1+Рі)

де Qi(Рі) - об'єми продаж і-тої категорії товару

Рі - торгова націнка і-тої категорії товару

Сукупні затрати від роботи відділу можна виразити за допомогою виразу

TC = У TC_j

де TC_j - об'єми j-тої категорії затрат

Серед затрат вирізняються такі як:

- затрати на закупку товару

TC₁ = У TR/(1+ Рі)

- затрати на функціонування підприємства (складування та доставка товару, оренда офісу, канцелярія, зв'язок, транспортні розходи тощо)

TC₂ = TC₀ + TC(TC₁) + TC(W)

TC₀ - постійні затрати (оренда офісу, інші відділи)

TC(TC₁) - затрати, що залежать від кількості товарного обороту (оренда складських приміщень, доставка товару тощо)

TC(W) - затрати, що залежать від кількісного та якісного складу відділу (зарплата, премії тощо).

3.3 Вирішення задачі визначення потреб у кадрах

Робота менеджеру по роботі з клієнтами нормується обсягом середньомісячного плану продажу, що залежить від категорії менеджера (роздрібна, середньо-оптова та крупно-оптова торгівля).

Таким чином потреба підприємства у кадрових ресурсах задається виразом

Nk= Qk/Qkm

де Nk - кількість менеджерів k-тої категорії, є цілим числом;

Qk - загальна кількість товару реалізує мого менеджерами k-тої категорії;

Qkm - норма об'ємів продажу товару менеджером k-тої категорії.

В залежності від кількості менеджерів певної категорії затрати підприємства на заробітну плату визначаються виразом

TC(W) = УNk(Wk+wk(Q))

Wk - фіксована ставка менеджера k-тої категорії

wk(Q) - премія від кількості реалізованого товару

Для підтримки роботи менеджеру затрати на його супровід визначаються виразом

TC4 = УNk*TCk+TC(Q)

TCk - затрати на забезпечення менеджера, що не залежать від об'єму проданої продукції (канцелярські вироби, засоби зв'язку тощо)

TC(Q) - затрати на забезпечення менеджера, що залежать від від об'єму проданої продукції (транспортні видатки та ін)

3.4 Вибір методу оптимізації кадрового складу відділу

Так як функція прибутку має у загальному випадку має нелінійний вигляд, то у якості методу оптимізації доцільно використовувати метод перебору.

Метод перебору або рівномірного пошуку є найпростішим із прямих методів мінімізації й полягає в наступному.

Відрізок [a,b] розбивається на n рівних частин крапками розподілу:

xi=a+i(b-a)/n, i=0,...n

Обчисливши значення F(x) у крапках xi, шляхом порівняння знаходиться крапка xm, де m - це число від 0 до n, таку, що

F(xm) = max F(xi) для всіх i від 0 до n.

Погрішність визначення крапки максимуму xm функції F(x) методом перебору не перевершує величини е=(b-a)/n.

Завдяки тому, що сучасна обчислювальна техніка має значну розрахункову потужність крок крапок розподілу можна вибрати дуже малим і використання цього методу є найбільш доцільним.

4. Вирішення задачі визначення кадрової політики підприємства

4.1 Вихідні данні

Для врахування еластичності попиту у якості кривої залежності попиту від доданої вартості товару використовується вираз вигляду

Q=Q₀*exp(-E*P)

Q - попит на дану категорію товару виражений у грошових одиницях

P- додана вартість заданої категорії товару у відсотках

Q₀ - загальна потреба ринку у даній категорії товару

E- коефіцієнт, що характеризує еластичність попиту

Графічне зображення даної залежності має вигляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4.1. Крива залежності об'ємів продажу від доданої вартості

За результатами аналізу фінансової документації реально існуючого підприємства „N”, функціонуючого за регіональним принципом, об'єм ринку київського регіону i-тої категорії товару був оцінений у обсязі 5 млн. грн. на місяць. Для планування роботи підприємства використовується критерій максимуму бухгалтерського прибутку (різниця між виторгом та зовнішніми витратами підприємства).

Як показує досвід розподілу ринку між потребами споживачів в залежності від об'єму закупок загальний обсяг ринку можна розділити на 3 категорії:

- роздрібний (50% загального обсягу)

- середньо-оптовий (30% загального обсягу)

- крупно-оптовий (20% загального обсягу)

На основі даних наданих підприємством „N” в залежності від категорії щомісячна зарплата менеджера вираховується наступним чином:

- роздрібний - 1000 грн/міс + 2% від обсягу проданого товару

- середньо-оптовий - 1500 грн/міс + 2% від обсягу проданого товару

- крупно-оптовий - 2000 грн/міс + 2% від обсягу проданого товару

Середні норми продажу по категоріям наступні

- роздрібний - 50000 грн/міс

- середньо-оптовий - 100000 грн/міс

- крупно-оптовий - 150000 грн/міс

Затрати на забезпечення менеджерів в залежності від категорії:

- роздрібний - 500 грн/міс + 1% від обсягу проданого товару

- середньо-оптовий - 750 грн/міс + 1% від обсягу проданого товару

- крупно-оптовий - 1000 грн/міс + 1% від обсягу проданого товару

Затрати на інші відділи (відділ доставки, бухгалтерія, керівництво тощо), постійні затрати та затрати на податкове навантаження для безпосереднього визначення вимагають чітких умов функціонування підприємства і не піддаються загальному визначенню та в даній роботі не обраховуються, а визначаються на рівні 15% від обсягу проданого товару (на підставі досвіду функціонування подібних підприємств).

Середня зміна торгової націнки в залежності від категорії ринку дорівнює 5%. По даним маркетингового відділу прийняті наступні середні торгові націнки:

- роздрібний - 34%

- середньо-оптовий - 29%

- крупно-оптовий - 24%

Кількість менеджерів відповідної категорії

- роздрібний - 10

- середньо-оптовий - 5

- крупно-оптовий - 2

Загальний прибуток є комерційною таємницею.

За результатами аналізу фінансових документів коефіцієнт еластичності ринку був оцінений у розмірі 2,195. При цьому чистий прибуток підприємства „N” від реалізації i-тої категорії товару при вищенаведених умовах був оцінений у розмірі 256 тис.грн.

На базі алгоритму викладеному у розділі 3 була створена комп'ютерна програма, текст якої наведено у додатку №1.

4.3 Результати модулювання

Результати роботи програми представлені на наступних рисунках

Рис.4.2. Крива залежності прибутку підприємства від торгової націнки

На рис. 4.2. наведено крива залежності прибутку підприємства від початкової торгової націнки, яка дорівнює торговій націнці при крупно-оптовій торгівлі. Торгові націнки для роздрібної та середньо-оптової торгівлі вираховуються виходячи з маркетингових міркувань (для наведених даних вони беруться з кроком 5%).

Аналізуючи графік залежності загального прибутку відділу можна зробити висновок, що спираючись на політику максимальних об'ємів продажів керівництво підприємств не завжди зважає на затрати, пов'язані з забезпеченням відповідної інфраструктури, яка необхідна для успішного функціонування підприємства, що призводить до збільшення збитків та зменшення загального прибутку підприємства.

При збільшенні торгової націнки загальний прибуток підприємства зростає до певної межі, після якої прибутки починають зменшуватися.

Для розуміння цього ефекту необхідно проаналізувати залежність об'ємів продажу від розміру торгової націнки, що наведені на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Положення підприємства на ринку

При збільшенні торгової націнки, в зв'язку з законом попиту загальні об'єми продажу i-тої категорії товару починають зменшуватися, що призводить до зменшення бухгалтерського прибутку, проте загальні обсяги прибутку підприємства зростають. Це відбувається за рахунок зменшення затрат на забезпечення інфраструктури підприємства, що можна оцінити за допомогою рис. 4.4., на якому наведено залежність необхідної кількості менеджерів з продажу відповідної категорії в залежності від торгової націнки, що формує об'єми продажу підприємства і, відповідно, кількість робочих місць.

Рис 4.4. Залежність кількості менеджерів від займаного сегменту ринку

Потрібно зважати на те, що необхідна кількість місць вираховується виходячи з мінімальних норм об'ємів продажу і є максимально можливою та не враховує особисті здібності окремого менеджерів, при цьому реальна кількість робочих місць може значно зменшитися.

4.4 Визначення кадрової політики (в залежності від теперішньої ситуації у компанії)

Таблиця 4.1

Зведені показники діяльності підприємства

Сегмент ринку	Позиція	Критерій максимуму бухгалтерського прибутку (існуючий)	Критерій максимуму чистого прибутку (пропонуємий)
Роздрібний ринок	Торгова націнка, (%)	34 %	59,9 %
	Займаний ринок, грн. (%)	1185293.87 грн. (47,41 %)	671316.70 (26,85 %)
	Кількість менеджерів, чол	10	13
Середньо-оптовий ринок	Торгова націнка, (%)	29 %	54,9 %
	Займаний ринок, грн. (%)	1062092.20 (70,8%)	449513.28 (29,97 %)
	Кількість менеджерів, чол..	5	4
Крупно-оптовий ринок	Торгова націнка, (%)	24 %	49,9 %
	Займаний ринок, грн. (%)	474117.54 грн. (47,41 %)	334437.58 (33,44 %)
	Кількість менеджерів, чол..	2	2
Загальний прибуток, грн.	256024.31 грн.	304000,55 грн.

Для зручності аналізу отриманих даних основні характеристики роботи підприємства зведено у таблицю.4.1

Як випливає з таблиці 1 за допомогою розробленого аналітичного модуля оптимізації цінової та кадрової політики можна значно підвищити прибутки підприємства за рахунок збільшення торгових націнок до відповідного рівня, при цьому зменшення обсягів продажу продукції компенсується зменшенням затрат на функціонування інфраструктури підприємства.

5. Охорона праці

5.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при експлуатації і ремонті системи

Розглянута інформаційна система експлуатується в офісних умовах.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 (ССБТ Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, класифікація) при технічній експлуатації і ремонті (ТЕ і Р) розробленої системи мають місце наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (Н і ШВФ): фізичні і психологічні. Даний ГОСТ визначає також групи хімічних і біологічних факторів.

Розглянемо небезпечні та шкідливі фактори які можуть виникнути при технічній експлуатації пристрою діагностики.

Небезпека складається в можливості ураження людини електричним струмом в наслідку пробою ізоляції, обриву струмоведучих проводів, замикання на корпус блоку.

Гострі краї, задирки і шорсткість на поверхні блоку. Небезпека складається у випадках зачіпання таких поверхонь, ударах о гострі краї, що може привести до псування шкірного покриву, травмам.

Висока температура приміщення сприяє сильному потовиділенню з організму, а висока відносна вологість - поганому випару вологи з поверхні шкіри в процесі праці. Опір вологої шкіри малий і струм, що протікає через тіло людини буде зростати, тому що буде різко знижуватися загальний електричний опір людини. Зміна температури поверхонь устаткування приводить до зміни температури мікроклімату, що у свою чергу впливає на самопочуття людини.

Не якісне виконання з'єднань електропроводки, може привести до короткого замикання, іскріння а в наслідку -- до електричного опіку.

Недолік або відсутність природного освітлення робить істотний вплив на центральну нервову систему, що керує всією життєдіяльністю людини.

5.2 Технічні заходи по виключенню або обмеженню впливу на технічний персонал небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Розроблена система розміщена таким чином, щоб забезпечити максимальну безпеку при технічній експлуатації і ремонті, згідно системі стандартів безпеки праці ССБТ ГОСТ 54.71.004-85 (Технічне обслуговування систем автоматики, електричного, радіо - і приборного обладнання); ГОСТ 12.1.019-79 (Електрична безпека. Загальні вимоги).

Вкажемо міри безпеки, які запровадженні при розробці системи:

для забезпечення нормативної роботи електричного пристрою і захисту від уражень електричним струмом застосовується ізоляція струмоведучих частин; БПВЛ - 0,88 - 2,5 мм. кв.

Підбор елементів електричної схеми зроблений таким чином, щоб не виникло перегріву елементів у процесі роботи. Підбір усіх резисторів виконаний на номінальну потужність, що запобігає їхньому перегріву або ушкодженню.

Конструкція та матеріали проектованої системи виключають можливість випадкового дотику до струмоведучих частин. Необхідно також звернути увагу на можливість поразки обслуговуючого персоналу електричним струмом. Це буде мати місце в тому випадку, якщо торкнутися одночасно двох точок з різними електричними потенціалами. У нашому випадку можуть мати місце двох або однополюсний дотик. При цьому необхідно стежити за станом ізоляції проводів, тому що це має велике значення при однополюсному дотику. Ці положення враховані при технічній експлуатації та у правилах по техніці безпеки.

Аналого-цифровий перетворювач являє собою плату, на якій змонтовано електричну схему. АЦП має невелику потужність, що виключає загрозу враження струмом персоналу. Підключається до електричної мережі змінного струму за допомогою штепсельних роз'єднувачів, конструкція яких запобігає неправильному з'єднанню, і виключає можливість утворення аварійних ситуацій людським фактором.

Для під'єднання до системи контролю електричних мереж використані волоконно-оптичні кабелі. Затрати при їх установці менші ніж затрати на установку металічних кабелів, оскільки їх транспортування і використання складають ? від таких витрат для звичайних металевих кабелів, а трудоємність вдвічі менша.

При використанні таких кабелів нема необхідності в експлуатації устаткування для захисту електричних кабелів від витоків, пробоїв і замикання на землю.

Будь-які зовнішні електричні перешкоди: дзвін, ехосигнал або електромагнітні перешкоди не мають впливу на оптичний зв'язок, бо волоконно-оптичні кабелі не генерують власних електричних шумів і відсутні проблеми перехресних перешкод.

Волоконно-оптичні кабелі прокладені в кабельних траншеях. У АЦП використаний операційний підсилювач 544УД2А і невисока напруга (менше 42 В), як важлива міра електробезпеки системи контролю електричних мереж. Це дає перевагу в можливості обслуговування системи без використання індивідуальних засобів захисту.

Система контролю електричних мереж обладнана звуковою і світловою попереджувальною сигналізацією. Обладнано запобіжниками, кінці проводів про маркіровані, дотримані всі правила при монтажі, що виключають можливість перетирання, замикання.

В місцях можливих перетирань проводів присутня подвійна ізоляція.

Плати покриті лаком, що забезпечує їх вологостійкість і запобігає корозії. Корпус системи контролю виготовлений з металу, покрашений, на ньому нанесені необхідні написи. Для повної безпеки персоналу корпус пристрою заземлений.

5.3 Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення - це електричне з'єднання з землею або її еквівалентом, металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Мета захисного заземлення - понизити струм, який протікає через людину (І_л) при дотику до заземленого корпусу пристрою діагностики, коли там виникне U_дот (напруга дотику) у результаті пошкодження або пробою ізоляції струмо- провідних частин.

Розрахунок контуру у лабораторії зводиться до визначення числа вертикальних заземлювачів та довжини сполучної смуги. За правилами опір контуру заземлення не повинний перевищувати 4Ом для напруги живлення до 1000 В. В най несприятливих умовах опір одиночного заземлювача визначимо по формулі

.

У якості заземлювача вибираємо стержень:

- довжина ;

- діаметр ;

- відстань від поверхні землі до половини довжини стержня

;

- - питомий опір ґрунту

.

Кількість одиночних заземлювачів розрахуємо по формулі

,

де - значення контурного заземлення, що нормує, згідно

ПУЕ-86,

- коефіцієнт використання одиночного заземлювача

для стержнів

Опір сполучної смуги, що з'єднує одиночні заземлювачі, визначимо по формулі

;

де - довжина смуги ;

- відстань між стержнями ;

- глибина закладення смуги

.

Рис. 5.1. Заземлюючий стержень

Опір штучного контурного заземлення визначимо по формулі

,

де -- коефіцієнт використання з'єднуючої полоси в контурі із вертикальних електродів;

.

Розраховане значення опору заземлюючого контуру задовольняє вимогам електробезпеки.

Побудуємо схему заземлюючого контуру.

Рис.5.2. План заземлюючого контуру

Метеорологічні умови - оптимальні та допустимі температури, відносна вологість та швидкість руху повітря, які встановлюються для робочої зони виробничих приміщень у залежності від температури зовнішнього повітря, категорії роботи по важкості та по надлишкам явного тепла в лабораторії.

Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень з незначними надлишками явного тепла приведені в таблиці 5.1. ( ДСТ 12.1.005-88 ).

Таблиця 5.1

Норми параметрів повітря робочої зони для легких фізичних робіт

	Категорія робіт	Температура, оС	Відносна вологість повітря	Швидкість руху повітря, м/с
		Оптимальн.	Допустима	Оптимальна	Допустима	Оптимальна	Допустима
Період року			Верхня межа	Нижня межа
Холодн.	22-24	25	25	21	40-60	75	0,1	не>0,1
Холодн.	21-23	24	24	20	40-60	75	0,1	не>0,2
Теплий	23-25	28	28	22	40-60	55(при28 оС)	0,1	0,1-0,2
Теплий	22-24	28	28	21	40-60	60(при28 оС)	0,2	0,1-0,3

5.4 Розрахунок освітленості приміщення

Від виробничого освітлення в значній мірі залежить продуктивність, якість та безпека праці.

Освітленість робочих місць та якість освітлення проектуємо у відповідності зі СНИП 11-4-79 і ССБТ ОСТ 5472003-79.

Штучне освітлення застосовується в темний час доби і нормується мінімальною величиною освітленості.

При розрахунку освітленості по методу визначення коефіцієнта використання світлового потоку знаходимо світловий потік кожної лампи по нормованій мінімальній горизонтальній освітленості.

,

де F - світловий потік лампи, мм;

S - площа приміщення, S=24 м² ;

K - коефіцієнт запасу, ДО=1,3;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення,

Z=1,1 (для люмінесцентних ламп);

- коефіцієнт використання світлового потоку, =0,184;

n - кількість ламп;

Коефіцієнт використання світлового потоку визначимо через індекс приміщення та через позитивні значення коефіцієнта відображення поверхонь приміщення .

,

де А и В - довжина і ширина приміщення;

Н_р - висота підвісу світильників над робочою поверхнею.

,

Число світильників - 3 шт;

Мінімальне висвітлення Е_min=20ЛК;

Коефіцієнт запасу ДО=1,5;

Число ламп у світильнику N=3;

Коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп накалювання

Z=1,15

.

Вибираємо лампу потужністю 60Вт і світловим потоком 220Лм.

5.5 Забезпечення пожежної та вибухової безпеки в розроблюваному проекті

Порушення норм керівництва по експлуатації систем може створити умови для виникнення пожежі. Вкажемо причини виникнення пожежі: перевантаження проводів електромережі, що викликає нагрівання струмоведучих части, само загоряння ізоляції; неякісне виконання паяння та без абзацу з'єднання проводів, що призводить до короткого замикання та само загоряння; неправильний вибір перерізу з'єднувальних проводів, несправність заземлення.

Резистори вибрані по допустимій потужності. Конденсатори по допустимій робочій напрузі.

З метою зниження небезпеки виникнення пожежі в розробленому блоці застосовані негорючі та мало горючі матеріали. По ступеню вогнестійкості приміщення відносяться до категорії 1В.

Для відвернення можливих пожеж в лабораторії, звичайно, використовується протипожежна сигналізація РНД-1, з використання вогнегасника ОУ-2.

Засоби боротьби з вогнем розташовуються в самій лабораторії (вогнегасники ОХП-10) і в коридорі поверху (пожежний рукав).

Основні методи попередження пожеж: організаційні, експлуатаційні, технічні, режимні.

Оскільки розроблена плата керування є частиною електро-обчислювального комплексу, то необхідно використовувати правила техніки безпеки, вказані в наступних документах:

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальна техніка безпеки.

ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація.

5.6 Інструкція по техніці пожежної та вибухової безпеки

Згідно вимог ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”.

Загальні вимоги

1. До роботи з пристроєм допускаються особи інженерно-технічного складу, які вивчили проектуємий пристрій, інструкцію по охороні праці (ОП) та техніці безпеки (ТБ), а також, що здали залік по ТБ і ПБ.

2. Інструктаж по ОП і ТБ проводиться не менше одного разу на рік та оформляється в журналі реєстрації інструктажу на робочому місті.

3. Позаплановий інструктаж по ОП і ТБ проводиться: при порушенні оператором вимог безпеки праці; при зміні умов праці; при зміні правил по ОП та ТБ.

4. Для уникнення поразки електрострумом та псування апаратури категорично забороняється: проводити паяння без заземлення; з'єднувати та роз'єднувати кабельні та інші роз'єми при включеному живленні; проводити ремонтні роботи при включеній апаратурі.

Обов'язки працівників до початку роботи

1. З системи управління та регуліровки, забрати всі непотрібні для роботи речі;

2. Зробити загальний огляд блоків та пристроїв динамічного стенду, перевірити кріплення і справність всіх складових частин прибору.

3. Ознайомитись з інструкцією по експлуатації динамічним стендом.

Обов'язки працівників під час роботи

1. Включення ДС здійснювати згідно порядку, який викладено в інструкції по експлуатації динамічним стендом.

Переключення та наладку ДС проводити в порядку, що вказаний в описі ДС.

Ремонт ДС проводити згідно з інструкціями вузлів та блоків, що входять в ДС.

Обов'язки працюючих по закінченні робіт

1. Виключення ДС проводити в порядку, що викладено в інструкції по експлуатації ДС.

Обов'язки працівників при аварійній ситуації

1. Негайно припинити роботу. Виключити електроживлення та звернутися в медсанчастину при необхідності.

2. При враженні електричним струмом необхідно: швидко вивільнити потерпілого від дії електричного струму; вимкнути живлення працюючого пристрою, якщо це зробити неможливо, то слід вивільнити потерпілого за допомогою якого-небудь предмету, який не проводить струм, чи за допомогою сухого одягу; якщо потерпілий знепритомнів, але дихає, потрібно покласти його на сухе рівне місце, вивільнити від одягу, що мішає диханню, забезпечити доступ свіжого повітря; при відсутності дихання та серцебиття необхідно терміново зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця (штучне дихання не переривати до приходу лікаря).

3. При виникненні пожежі:

-- негайно відключити обладнання від електромережі;

-- повідомити по телефону пожежну частину чітко вказавши адресу і можливість кращого доступу до об'єкту;

-- до приїзду пожежників гасити пожежу.

6. Охорона навколишнього середовища

6.1 Основні екологічні проблеми України

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємов­ідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

До кінця XX в. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричи­няти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхне­вого стоку, структури грунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, акти­візацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, буді­вництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані змінидовкілля.

В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери люд­ством, які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме:

· вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду;

· надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства;

· зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом: випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;

· інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання грунтів та вирубування лісів;

· глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),

2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),

3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,

4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будьяких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених ре­човин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угру­повання):

· атмосфера,

· вода,

· грунт.

Опосередкованими об'єктами забруд­нення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

· рослини,

· тварини,

· гриби,

· мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

· інгредієнтне забруднення -- забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт складова частина складної сполуки або суміші);

· параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

· біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

· стаціальнодеструкційне забруднення (стація-- місце існування популяції, деструкція руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій кра­їні щороку утворюється майже 2 млрд т різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогос­подарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологі­чних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (Кривий Ріг, Донбас, ЛьвівськоВолинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС. необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промис­лових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забру­днення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюють­ся водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпе­чення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське моря.Складовою проблеми охорони навколишнього середовища є охо­рона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сіль­ськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Зна­чення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтриман­ня продуктивності лісів. З цією метою здійснюються заходи лісовідновлення. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запа­сів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині. В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки конт­ролю і регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває про­блему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем робить необхідним розв'язання пробле­ми дальшого співіснування людини й природи на основі раціонального використання природних ресурсів. Під раціональним природокористуван­ням розуміють таку його форму, коли воно дозволяє передбачити результатні наслідки функціонування системи «людинаприрода». Його рівень визначається ефективністю використання природних ресурсів і ста­ном навколишнього середовища. Воно вимагає якнайміцнішого зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої діяльності.

Основними джерелами забруднення природних вод є:

· Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забрудню­вачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове поход­ження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.

· Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхневоактивні речовини), мікроорган­ізми, у тому числі патогенні.

· Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості. При технологічних процесах утворюються такі основні види стічних вод, а саме:

? реакційні води, що утворюються у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій,

? води, що містяться у сировині та вихідних продуктах (вільна або зв'язана вода),

?промивні води після миття сировини, продуктів, тари, обладнання, маточні водні розчини,

? водні екстрагени та адсорбенти,

? охолоджені води, що не контактують з технологічними продуктами, а використовуються у системах зворотного водопостачання,

? побутові води води їдалень, душових, туалетів, пралень тощо,

? атмосферні опади, що стікають з території промислових підприємств.

За останні декілька десятків років ґрунтові води стали одним із найважливіших ресурсів. Вони є джерелом значної кількості питної води, яка використовується у побуті, а також іде на зрошення. Звичайно, ґрунтові води раніше володіли достатньо високими якостями і без очищення задовольняли вимоги до питної води, але випадки забруднення високоякісних ґрунтових вод отруйними речовинами стають все більш частими. Ґрунтові води вимивають із ґрунтів значну кількість забрудню­вачів, які грунт не може затримати.

Головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод вважають:

· неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин;

· підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку станов­лять втрати бензину на АЗС);

· пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо;

· сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі;

· мазут на дорогах для зв'язування пилу;

·надлишки стічних вод та каналізаційного мулу.

Таким чином, забруднення водних екосистем є більшою небезпекою, ніж забруднення атмосфери з наступних причин:

· процеси регенерації або самоочищення протікають у водному середовищі набагато повільніше, ніж у повітряному;

· джерела забруднення водойм більш різноманітні;

· природні процеси, які відбуваються у водному середовищі і підда­ються впливу забруднень, більш чутливі самі по собі й мають більше значення для забезпечення життя на Землі, ніж атмосферні.

Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості.

Якість води це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо.

Чинним в Україні водним законодавством регламентується викорис­тання води певної якості. Не дозволяється, зокрема, застосовувати пит­ну воду для охолодження блоків ТЕС, скидати у водойми стічні води із вмістом цінних відходів, які можна вилучити за допомогою спеціальних технологій. На підприємствах ефективним вважається зворотне водокористування, коли їх власні стічні води після локального очищення (на місці) повторно використовуються в технологічному циклі, і забруднені стоки взагалі не потрапляють у водойми.

На території України нараховується близько 73 тис. річок, переважно невели­ких, лише 125 в них мають довжину понад 100 км. На кожен квадратний кілометр території України припадає 250 м річок.

Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку з розрахунку на 1 лю­дину становить 1000 м3 на рік, причому у ПівденноЗахідному економічному районі вона майже у 7 разів вища, ніж у Південному, і у 3 рази вища, ніж у ДонецькоПридністровському.

Головним водним джерелом України є Дніпро. Водні ресурси його басейну становлять 80 % усіх водних ресурсів України. Середній багаторічний об'єм його стоку в гирлі дорівнює 53 км3. У маловодні роки він зменшується до 43,5 км3, а в дуже маловодні -- до 30 км3. Дніпро забезпечує водою не тільки водоспожпвачів у межах свого басейну, а і є головним, а інколи і єдиним джерелом водопостачання великих промис­лових центрів півдня і південного сходу України.

Для системи водопостачання в басейні Дніпра використовуються поверхневі і підземні води. Основним джерелом поверхневих вод є малі річки, яких у басейні Дніпра налічується 15380 загальною довжиною 67 156 км. Розподіл водних ресурсів тут дуже нерівномірний. Найкраще забезпечена водою верхня частина басейну, де в середній за водністю рік її припадає 219 тис. м3. Для регулювання річкового стоку в часі й просторі в басейні Дніпра створено штучні водойми шість великих водосховищ із загальним об'ємом води 44 км3. Об'єм підземних вод в українській частині басейну становить 12,8 км3/рік (35 млн м3/добу). Експлуатаційні запаси підземних вод, тобто розвіданих і затверджених до використання, становлять лише 2,6 км3/рік. Максимальна кількість підземних вод зосереджена в Чернігівській області, проте частка розві­даних водних підземних ресурсів тут незначна 6 %.

Найбільшими забруднювачами вод України є (% від всього обсягу зливу в ріки):

· електроенергетика 43%;

· комунальне господарство 19,5%;

· сільське господарство 16,6%;

· чорна металургія 9%;

· хімія і нафтохімія 3%;

· інші 8,9%.

Встановлено, що стан водних ресурсів для 44 % з числа басейнових річок Дніпровської системи є катастрофічним. Якість води у більшості річок класифікується як забруднена і брудна за хімічними та бакте­ріальними показниками. Перевищення граничне допустимих концен­трацій забруднювальних речовин у водних об'єктах спостерігається прак­тично на всій території Дніпровської системи, в багатьох з них стан екологічних систем визначають як початок екологічного регресу.

Дуже забруднені також басейни річок Західного Бугу, Приазов'я, Сіверського Дінця. Середньорічний вміст забруднювальних речовин у воді цих річок значно перевищує граничне допустимий рівень (ГДК), а за деякими інгредієнтами сягає 10 ГДК і більше.

Зростає також вплив інтенсивної господарської діяльності людини на підземні води. Найбільші порушення в гідрогеохімічній обстановці спостерігаються в економічно розвинених районах Дніпропетровської та Запорізької областей з високим рівнем розвитку промисловості та великою густотою населення. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, міне­ралізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добрива, засоби захис­ту рослин, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фер­мах. З накопичувачів у підземні води потрапляють розчини різних со­лей, нафтопродукти, ароматичні речовини та ін.

У ґрунтових водах Дон­басу виявлено значні перевищення концентрацій (до 60 ГДК) арсену і свинцю, в Придністров'ї -- високотоксичного талію - 5001000 ГДК. В цілому в Україні існує 193 стабільних осередки забруднення підзем­них вод. Найбільші з них у районах:

· Дніпропетровська Дніпродзержинська стічними водами об'єктів хімічної і металургійної промисловості;

· Новомосковська Павлограда шахтними водами та стоками тва­ринницьких комплексів;

· Кривого Рогу шахтними водами та стічними водами металургій­них заводів;

· Житомира Рівного стічними водами підприємств хімічної і лег­кої промисловості та господарськопобутовими.

6.2 Екологічні аспекти використання інформаційних систем

Розроблювана інформаційна система прямим чином на екологічний стан навколишнього середовища не впливає. Але не треба забувати про непрямий вплив, який в деяких випадках буває більш руйнівний для навколишнього середовища. А саме:

споживання інформаційною системою електроенергії, призводить до електромагнітного забруднення навколишнього середовища;

після закінчення терміну експлуатації системи та під час її утилізації, деякі матеріали (гетинакс, ізоляція дроту, тощо) довго не розкладаються і залишаються присутніми у навколишньому середовищі, таким чином забруднюючи його.

6.3 Природоохоронні заходи, що знижують викиди шкідливих речовин, випромінювань тепла, твердих і рідких відходів

Основні принципи захисту навколишнього середовища від забруднення, у тому числі й атмосферного повітря, складаються з розробки комплексу заходів, що обмежують чи виключають надходження шкідливих речовин в атмосферу. Людство тільки порівняно недавно усвідомило і прийшло до необхідності поступового переходу промислових підприємств на безвідходну технологію, що цілком виключає чи наближає до прийнятого рівня забруднення атмосферного повітря і навколишнього середовища.

Для зменшення впливу розроблюваної інформаційної системи на навколишнє середовище необхідно вжити наступні заходи:

зменшити споживчу електроенергію (за рахунок використання сучасної елементної бази);

використовувати матеріали, які можна переробити та використати вдруге;

зменшити масу матеріалів, які використовуються.

Всі ці заходи значно підвищать екологічну безпеку системи, що проектується.

6.4 Визначення відверненого еколого-економічного збитку навколишнього природного середовища.

У діяльності підприємств і організацій важливим показником є економія електроенергії. З метою економії енергетичних ресурсів у нашій країні введений перехід на літній та зимовий час. При проектуванні яких-небудь систем, агрегатів, устаткування необхідно звертати увагу на такий важливий фактор і показник, як його споживана потужність. Чим вона буде менше, тим менше і збиток, нанесений навколишньому середовищу.

Розрахунок витрати електричної енергії пристрою в залежності від його потужності, кількості годин роботи, з урахуванням коефіцієнта завантаження, витрат у мережах і коефіцієнта корисної дії обчислюється за формулою:

де: W - споживана енергія; [кВт*год]

Мп - сумарна потужність пристрою; [кВт]

Фд - дійсний фонд часу устаткування; [год]

в - коефіцієнт відновлення;

Кз - коефіцієнт завантаження;

Квм - коефіцієнт втрати в мережах;

- коефіцієнт корисної дії.

Розрахунок проводиться для базового і проектованого пристроїв. Приймемо для коефіцієнтів наступні значення:

Кз = 0,75

Кв = 0,8

Квм = 0,05

= 0,85

Сумарна потужність пристроїв:

базового Мпб = 210 Вт = 0.21 кВт

проектуємого Мпр = 100.5 Вт = 0.1 кВт

Дійсний фонд часу устаткування

для базового Фдб = tб n = 4 36 = 144

для проектуємого Фд пр = t р n = 2 36 = 72

Підставимо значення:

Еколого-економічний відвернений збиток буде дорівнювати:

Уе відв = Ур(Wб - Wр) = 0.15 (22.47 - 5.19) = 0.26 грн.

де: Ур - питомий економічний збиток, рівний 0.15 грн. за 1 кВт год

Еколого-економічний розрахунок показав, що при впровадженні розробленої установки в експлуатацію можна одержати відвернений економічний збиток від економії електроенергії рівний:

Уе відв = 0.26грн.

оптимізація ціновий кадровий керування

Висновки

1. З приведених розрахунків видно, що розроблена у даному дипломному проекті система не утворює істотного впливу від споживання електроенергії навколишньому середовищу, який дорівнює 0,15 грн. на 1 кВт*год.

2. При подальшому розширенні можливостей об'єкта необхідно враховувати нормативи та вимоги екологічної безпеки.

У вітчизняній практиці управління бізнес-структурами склалась ситуація, яка характеризується необхідністю широкого використання інформаційних технологій для ефективного управління корпоративними структурами.

Зроблено стислий огляд та порівняння можливостей сучасних інформаційних систем підтримки бізнесу

Також виконано огляд літератури, присвяченій тематиці дипломної роботи.

З'ясувалося, що при плануванні структури кадрової політики та цінової політики підприємства зазвичай використовується критерій максимуму бухгалтерського прибутку, що не завжди призводить до стратегічної цілі комерційної структури - отримання максимального прибутку.

Була розроблена методика аналізу роботи комерційного підприємства з врахуванням ринкової ситуації та внутрішніх факторів (кадровий склад, забезпечення інфраструктури тощо).

Детальний аналіз роботи комерційної структури показав, що спираючись на політику максимальних об'ємів продажів керівництво підприємства не завжди зважає на затрати, пов'язані з забезпеченням відповідної інфраструктури, яка необхідна для успішного функціонування підприємства, що призводить до збільшення збитків та зменшення загального прибутку підприємства.

Розроблено алгоритм, що забезпечує максимізацію прибутку при певних ринкових умовах, що враховує затрати на функціонування підприємства, за рахунок оптимізації кадрової структури та цінової політики.

В результаті виконання дипломної роботи на базі алгоритму було розроблено аналітичний модуль підтримки прийняття рішень про оптимізацію кадрового складу та цінової політики підприємства, що може бути інтегрований, як у вже існуючу інформаційну систему, так і на його базі можна створити власну.

Результати моделювання показали, що користуючись розробленим алгоритмом можна значно підвищити прибутки підприємства та його ефективність за рахунок оптимізації структури підприємства.

Список літератури

1. Бердій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. «Основи екології та охрана навколишнього природного середовища» Навчальний посібник для вузів. Л, 1999г.

2. Білявський Г.О. та ін. «Основи загальної екології»: Підручник/ Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фуррдуй. - 2-е вид., зі змінами., К.: Либідь, 1995.-368с.

3. В.С. Гаврилова «Практика внедрения корпоративных стандартов MRP в отечественном бизнес-управлении», - Питер, 2003.

4. «Экономика природопользования» / Под. Ред. Т.С. Хачатурова, М.: Изд-во МГУ, 1991, 271 с.

5. Катренко А.В. «Системний аналіз об'єктів та процесів комп'ютеризації». Львів: «Новий світ» -- 2000

6. Б.А. Гладких, В.М. Люханова, Ф.И. Перегудова «Основы системного похода и их приложение к разработке территориальных автоматизированных систем управления » - Томск, 1986.

7. Д. Филипса та А. Гарсії-Діаса « Методы анализа сетей», -- Мир, Москва, 1984

8.Дж. Моудера, та С.Єлмаграби « Исследование операций. Модели и применения », - Мир, Москва, 1981.

9.Дж. Моудера, та С. Єлмаграби « Исследование операций. Методологические основы и математические методы», - Мир, Москва, 1981.

10. Охрана труда. «Методические указания по дипломному проектированию для студентов факультета всех специальностей». - К.: КМУГА, 2000

11. Протоєрейский А.С. «Безопасность труда в авиации». Конспект лекций. - К.: КМУГА, 2000. - 228с.

12. Р.Б. Чейза, Н.Дж. Эквилайна, Р.Ф. Якобса «Производственный и операционный менеджмент», - Вильямс, Киев, 2003. Методологический центр ЭКОЛАЙН

Додаток 1

Програма розрахунку чистого прибутку підприємства

function [Nm,Pr,Vf,Tov]=firma(Perc,Vm,Sm,PercM,Vr,SSpr);

Vf=Vr*exp(-SSpr*Perc); % Обєми продажу

Nm=round(Vf/Vm); % Розрахунок кількості менеджерів

Vf=Vf*sign(double(Nm>0)); %

Tov=Vf/(1+Perc); % Обєми товарного обороту

Zm=Nm*Sm+PercM.*Vf; % Розрахунок зарплати менеджера

Zs=Zm*0.5; % Розрахунок затрат на менеджера

Logis=Tov*0.15; % Розрахунок затрат на інфраструктуру

Pr=(Vf-Tov-Zm-Zs-Logis); % Розрахунок чистого прибутку

Додаток 2

Програма розрахунку функціонування підприємства

Perc=[0.00:0.001:1];

Vm1=50000

Vm2=100000

Vm3=150000

Sm1=1000

Sm2=1500

Sm3=2000

PercM=0.02

Vr=5000000

Vr1=0.5*Vr

Vr2=0.3*Vr

Vr3=0.2*Vr

Nroz=0.10

Nsopt=0.05

SSpr=2.195

for ii=1:length(Perc),

[Nm1(ii),Pr1(ii),Vf1(ii),Tov1(ii)]=firma(Perc(ii)+Nroz,Vm1,Sm1,PercM,Vr1,SSpr);

[Nm2(ii),Pr2(ii),Vf2(ii),Tov2(ii)]=firma(Perc(ii)+Nsopt,Vm2,Sm2,PercM,Vr2,SSpr);

[Nm3(ii),Pr3(ii),Vf3(ii),Tov3(ii)]=firma(Perc(ii),Vm3,Sm3,PercM,Vr3,SSpr);

end

Pr=Pr1+Pr2+Pr3;

Vf=Vf1+Vf2+Vf3;

Tov=Tov1+Tov2+Tov3;

Vr=Vr1+Vr2+Vr3;

Popt=Perc(find(Pr==max(Pr)))

Nmopt1=Nm1(find(Pr==max(Pr)))

Nmopt2=Nm2(find(Pr==max(Pr)))

Nmopt3=Nm3(find(Pr==max(Pr)))

Propt=max(Pr)

Vfopt1=Vf1(find(Pr==max(Pr)))

Vfopt2=Vf2(find(Pr==max(Pr)))

Vfopt3=Vf3(find(Pr==max(Pr)))

F1=find((Vf1-Tov1)==max(Vf1-Tov1));

F2=find((Vf2-Tov2)==max(Vf2-Tov2));

F3=find((Vf3-Tov3)==max(Vf3-Tov3));

figure(1)

subplot(2,2,1);

plot(Perc+Nroz,Nm1,Popt+Nroz,Nmopt1,'or')

hold on

plot(Perc+Nsopt,Nm2,Popt+Nsopt,Nmopt2,'og')

plot(Perc,Nm3,Popt,Nmopt3,'ok')

hold off

subplot(2,2,3);

plot(Perc+Nroz,Vf1,Perc+Nroz,Vf1-Tov1,Popt+Nroz,Vfopt1,'or')

hold on

plot(Perc+Nsopt,Vf2,Perc+Nsopt,Vf2-Tov2,Popt+Nsopt,Vfopt2,'og')

plot(Perc,Vf3,Perc,Vf3-Tov3,Popt,Vfopt3,'ok')

plot(Perc([F1 F2 F3]),[(Vf1(F1)-Tov1(F1)) (Vf2(F2)-Tov2(F2)) (Vf3(F3)-Tov3(F3))],'*g')

hold off

grid on

subplot(2,2,2);

plot(Perc,Pr,Popt,Propt,'or',Perc(F3),Pr(F3),'*g')

grid on

subplot(2,2,4);

ff=text(0,0.5,...

{['Доля рынка (объем рынка):'],...

['Оптовый: ' num2str(Vfopt3/Vr3*100) '% (' num2str(Vr3/1000) ' тыс.грн)'],...

['Мелко-Оптовый: ' num2str(Vfopt2/Vr2*100) '% (' num2str(Vr2/1000) ' тыс.грн)'],...

['Розничный: ' num2str(Vfopt1/Vr1*100) '% (' num2str(Vr1/1000) ' тыс.грн)'],...

['Всего: ' num2str((Vfopt1+Vfopt2+Vfopt3)/Vr*100) '% (' num2str(Vr/1000) ' тыс.грн)'],...

[''],...

['Потребное кол менеджеров:'],...

['Оптовый: ' num2str(Nmopt3) ' чел'],...

['Мелко-Оптовый: ' num2str(Nmopt2) ' чел'],...

['Розничный: ' num2str(Nmopt1) ' чел'],...

['Всего: ' num2str(Nmopt1+Nmopt2+Nmopt3) ' чел'],...

[''],...

['Чистая прибыль: ' num2str(Propt/1000) ' тыс.грн']})

set(ff,'FontName','Courier');

axis off

Додаток 3

Зовнішній вигляд програми

Размещено на Allbest.ru