На сучасну бібліотеку визначальним чином впливають загальноцивілізовані тенденції переходу до відкритого інформаційного суспільства. Основними (відмінними) ознаками такого суспільства є демократизація всіх сфер життя суспільства, децентралізоване управління ринковою економікою; розвинута мережа телекомунікацій, що забезпечує вільний доступ громадян до світових інформаційних ресурсів. Бібліотека повинна гідно відповісти на виклик часу.

Це зумовлює принципові зміни в її діяльності як соціального інституту, що забезпечує збереження і розвиток світової та національної культури, соціально-економічний прогрес суспільства. Ці процеси стимулюють розробку і впровадження якісно нової системи управління бібліотекою, яка має забезпечити її ефективне функціонування як багатомірної соціально-культурної та інформаційно-комунікативної реальності. За такої трансформації діяльності головною функцією бібліотеки стає задоволення інформаційних потреб суспільства через забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань.

Складність і різноманітність бібліотечної діяльності по реалізації цієї функції зумовлюють необхідність системного дослідження бібліотеки як об'єкта управління.

Згідно з центральною ідеєю системного підходу процес управління бібліотекою досліджено як систему, спираючись на принцип цілісності, структурності; взаємозалежності структури і середовища; ієрархічності; залежності властивостей і відношень системи від її місця і функцій в бібліотеці.

Відомо, що бібліотека належить до класу складних систем відкритого типу, які характеризуються розгорнутою структурою і великою кількістю взаємопов'язаних процесів. Ії відкритість виявляється в залежності функцій і діяльності від вимог зовнішнього середовища.

Бібліотечна продукція і послуги також впливають на зовнішнє середовище; забезпечуючи задоволення різноманітних інформаційних потреб користувачів. Розглянуто можливості використання для оптимізації управління бібліотекою пізнавальних можливостей системного аналізу. Його необхідно здійснювати в такій послідовності: постановка завдання; визначення кінцевих цілей функціонування бібліотеки; моделювання системи; підготовка попередніх висновків і рекомендацій; експериментальна перевірка прийняття рішень; реалізація остаточного варіанта управлінського рішення.

Необхідність переходу Наукової бібліотеки ХНМУ до стратегічного планування для ефективного виконання її соціальної місії - забезпечення загальної доступності документів, інформації, знань, та для координації роботи у цих напрямах усіх бібліотек регіону незалежно від їх відомчого підпорядкування. Стратегічне управління передбачає розробку довгострокової політики, цілей, установок, орієнтирів і принципово нових напрямів діяльності бібліотеки.

Обов'язкові елементи стратегічного менеджменту - це корпоративна місія бібліотеки; переваги регіональної бібліотеки в організації діяльності з формування інформаційних ресурсів, виробництва продукції та послуг; розробка програми розвитку бібліотеки в цілому і основних її підсистем; організаційна культура і компетентність менеджерів.

Центральне місце в стратегічному управлінні має поняття стратегія. Під ним розуміється поєднання довгострокових цілей і поточних завдань, що з них випливають; прийнятий у бібліотеці курс дій та розподіл фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, що визначають набір правил бібліотечної діяльності, орієнтованої на досягнення довгострокових цілей.

До прийняття стратегії слід здійснити ґрунтовний аналіз зовнішнього середовища; визначити потреби в технічних, фінансових, матеріальних і кадрових ресурсах.

У змісті стратегічного управління виділено два взаємопов'язаних напрями - розробка стратегії та її реалізація. Центральне місце в першому напрямі відводиться оцінці зовнішнього середовища і внутрішньо-бібліотечних факторів; визначенню місії бібліотеки та її можливостей, організації, технології і конкурентоспроможності на інформаційному ринку; обґрунтуванню способів подолання опору нововведенням. Ці напрями є базовими для стратегічного плану розвитку бібліотеки.

Другий напрям передбачає розвиток спеціальних стратегій - технологічної, фінансової, кадрової тощо; реалізацію стратегічного плану; підтримку стратегічного контролю.

У стратегічному плані розвитку Наукової бібліотеки ХНМУ до 2015 року визначена її головна мета - забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного соціально-економічного розвитку регіону і максимально повного та оперативного задоволення інформаційних потреб особистості. Стратегічний план відображає сукупність цілей бібліотечної діяльності, що конкретизують і розвивають цю мету. Виділено сім цілей першого рівня:

здійснення моніторингу динаміки інформаційного ринку;

вивчення ступеня відповідності фонду первинних документів інформаційним потребам читачів;

вивчення ступеня відповідності складу фондів вторинних документів інформаційним потребам;

дослідження ринку зовнішніх інформаційних ресурсів;

технологічне і технічне оновлення бібліотеки;

вдосконалення існуючої, розробка і реалізація перспективної системи послуг;

розробка науково-організаційних основ функціонування бібліотеки в умовах впровадження нововведень.

Розроблений план є основою стратегічного управління бібліотекою, орієнтованого на вирішення триєдиного завдання: цілеспрямоване впровадження інновацій; управління маркетинговою діяльністю; ефективна організація менеджменту.

Розглянуто комплекс управлінських завдань, що виникають в інноваційному процесі. Встановлені структурні, технічні та людські бар'єри, що виникають при освоєнні інноваційних технологій, та обґрунтовані шляхи їх подолання, які зумовлюють прийняття ефективних управлінських рішень, що потребують високого професіоналізму і спеціальних знань з теорії та практики менеджменту.

Маркетинг - це важлива складова частина управління виробничою діяльністю бібліотеки, орієнтованої на вивчення інформаційних потреб користувачів, виробництво продукції і послуг, які відповідають цим потребам, та їх цілеспрямоване просування до інформаційного ринку. Маркетингова діяльність розглянута як інструмент формування розгалуженої системи інформаційного сервісу; проведення цілеспрямованої рекламної компанії; налагодження надійних каналів реалізації продукції та послуг бібліотеки. Управління маркетингом розглянуто як процес аналізу, розробки і впровадження в бібліотечну практику ринкових механізмів, орієнтованих на встановлення і підтримку перспективних напрямів діяльності бібліотеки по виробництву продукції і послуг.

Основні напрями реалізації кадрової політики бібліотеки у сфері менеджменту: прогнозування і планування потреби в менеджерах; використання ефективних методів підбору і розстановки кадрів; об'єктивна оцінка результатів праці, ділових і особистих якостей менеджерів; періодична переатестація управлінців. Оцінку менеджерів необхідно здійснювати через узагальнення незалежних характеристик і експертну оцінку ефективності їх роботи, ділових і особистих якостей.

Для концентрації зусиль управлінців, посилення їх професійних і особистих контактів необхідно організувати професійне об'єднання бібліотечних менеджерів України. Його основними завданнями мають стати: регулярне проведення професійних форумів; відображення актуальних управлінських проблем у фахових виданнях і засобах масової інформації; розробка навчальних програм з підготовки і підвищення кваліфікації менеджерів та сприяння їх духовному зростанню.

Висновки