Особливості удосконалення процесу управління спортивною організацією

СК «Силур» має свою кадрову політику. Яке ведеться за трьома напрямками:

- політика навчання працівників, профорієнтації, адаптації та перепідготовки; оцінка рівня кваліфікації;

- політика організації оплати та стимулювання праці.

Для ефективного аналізу кадрового потенціалу комплексу треба провести аналіз трудових ресурсів. За два роки звільнилось 3 чоловік, а загальна чисельність 25 чоловік: двоє звільнилось за власним бажанням, а один зі зміною місця роботи. Аналіз вікового складу (рис. 3.3) вказує що більшість працівників віком від 40-55 років, що вказує на необхідність набору кадрів більш молодого віку. Аналіз рівня освіти вказує на те, що основна маса працівників має середню та середню-спеціальну освіту, а люди з вищою освітою працюють у управлінні.

Рис. 3.3 Співвідношення працівників СК «Силур» у віковому значенні

Вивчивши характеристики персоналу можна виділити сильні та слабі сторони кадрової політики, що безпосередньо впливають на кадровий потенціал.

Треба відмітити, що працівники мають справедливу матеріальну винагороду за свою працю, винагороду за новаторські ідеї, щорічну оплачуємо відпустку та взаємну повагу та довіру зі сторони співробітників. Це можна віднести до сильних сторін.

Щодо слабких, то у СК «Силур» не має чіткої системи мотивації працівників. Має місце лише зовнішня мотивація, через виплату додаткових коштів до основного заробітку. Також характерна відсутність прогнозу кадрових потреб і відсутня програма дій по відношенні до працівників, тобто кадрова робота не передбачає розробки можливого просунення й росту персоналу у плані кар'єри.

На мою думку, важливою задачею є освіта працівників та підвищення їх кваліфікації. Але для СК «Силур» це не є пріоритетом. Тому що у важкі часи ресурси, які виділяються на це, скорочуються у першу чергу.

4. Рекомендації по удосконаленню діяльності СК «Силур»

4.1. Загальні принципи підвищення ефективності роботи організації

Характерною рисою сучасного етапу розвитку економіки є глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему управління.

Ефективність діяльності підприємства залежить від багатьох параметрів - ступеня розвиненості виробництва, поділу і кооперації праці, використання результатів науково-технічного прогресу, економічних ресурсів, форм стимулювання високопродуктивної праці тощо, але в першу чергу - від ступеня інтегрування зазначених факторів під час їх використання. Справа в тому, що застосування того чи іншого фактора поза зв'язком з іншими ще не забезпечує оптимального економічного розвитку підприємства [34, 36].

Значення стратегічної поведінки, що дозволяє фірмі вижити у конкурентній боротьбі в довгостроковій перспективі, різко зросло в останні десятиліття. Усі компанії в умовах жорстокої конкуренції, у мінливій ситуації повинні не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ у компанії, але й створювати стратегію довгострокового виживання, яка б дозволяла їм встигати за змінами, що відбуваються в їхньому оточенні. У минулому багато фірм могли успішно функціонувати, звертаючи увагу в основному на щоденну роботу, на внутрішні проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності використання ресурсів у поточній діяльності. Зараз же, хоч й не знімаються завдання раціонального використання потенціалу в поточній діяльності, винятково важливим стає здійснення такого керування, яке забезпечує адаптацію фірми до швидко мінливого навколишнього середовища [6, 10].

Якщо раніше вважалося, що «великий» має кращі шанси виграти у конкуренції в порівнянні з «маленьким», то тепер усе більш ясним стає факт, що переваги в конкурентній боротьбі одержує більш швидкий. Прискорення змін в оточуючому середовищі, поява нових запитів і зміна позиції споживача, зростання конкуренції за ресурси, поява нових, найчастіше зовсім несподіваних можливостей для здійснення бізнесу, розвиток інформаційних мереж, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, а також ряд інших факторів привели до різкого зростання значення стратегічного управління [10,27].

Принципи, забезпечуючи належну організацію управління, можуть бути зведені до наступних:

- ефективність;

- обмеження числа підлеглих у одного керівника;

- розподіл праці;

- необхідність визначення функцій;

- принцип східчастої управління;

- принцип винятковості: начальник повинен мати право приймати рішення, що відносяться до оперативного управління, передавати на більш високий рівень системи управління рішення питань, що носять виключно важливий принциповий характер;

- єдність підкорення;

- єдність управління;

- відповідальність керівних працівників;

- рівновага (забезпечення правильного співвідношення між централізацією і децентралізацією, а також між функціями);

- гнучкість;

- безперервність;

- зручність управління [10, 18].

4.2.Основні етапи удосконалення процесу управління спортивною організацією на прикладі СК «Силур»

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, яка виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих самих витратах, чим швидше він росте розраховуючи на одиницю витрат суспільно необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці [25, 33].

Існує кілька основних шляхів удосконалювання системи керування: технократичний, ринковий і стратегічний.

Технократичний шлях орієнтований на створення «ідеальної» моделі механізму керування шляхом поступових послідовних малопомітних змін.

Ринковий шлях орієнтований на стихійне пристосування механізмів керування до мінливих умов економічних відносин.

Стратегічний шлях орієнтований на облік реальних умов функціонування підприємства (організації) на основі виявлення і розвитку позитивних демократичних форм керування, на облік слабких сторін бюрократичних структур, ослаблення впливу бюрократичних структур [21, 23].

Існує декілька варіантів вдосконалення управління спортивною організацією:

- розвиток колективних методів підготовки та прийняття управлінських рішень;

- формування принципово нової моделі управління;

Розвиток колективних методів підготовки та прийняття управлінських рішень допускає створення команди зі спеціалістів високої кваліфікації з метою вдосконалення системи управління. Об'єкту дослідження необхідна подібна команда, щоб генерувати нові ідеї та втілювати їх професійно у життя. З часом це може привести до підвищення прибутку спортивної організації.

Також можна додати нові посади для покращення процесу управління та для зменшення навантаження на деякі структури. Наприклад: для кращого контролю за фінансовим станом організації необхідно внести посади фінансового директора, який би знаходився під контролем Директора.

На базі СК «Силур» проводиться мала кількість масових заходів і цей факт підтвердила бесіда з персоналом організації - це пов'язано з фінансовими труднощами, але і з тим, що немає висококваліфікованого спеціаліста з проведення масових спортивно-оздоровчих заходів.

Для покращення інфраструктури комплексу можна обладнати зону харчування - це буде не складно, так як є матеріально - технічна база для цього. Такий захід може збільшити надходження до бюджету спортивної організації.

Формування принципово нової моделі управління.

Основним джерелом і визначальним фактором підвищення ефективності виробництва (діяльності організації) є працівники - керівники, підприємці, фахівці, робітники. Продуктивність їх праці багато в чому визначається методами, технікою, особистою майстерністю, знаннями, відношенням до роботи й здатністю виконувати ту або іншу роботу. Продуктивність праці буде зростати тоді, коли керівництво підприємства матеріально й морально стимулює використання творчих здібностей усіх категорій працівників, виявляє цікавість до їхніх особистих проблем, сприяє створенню й підтримці сприятливого соціального мікроклімату, у границях своїх повноважень і можливостей підприємства, здійснює соціальний захист людей, гарантує їхня зайнятість і т.п.

Також вдосконалення можна провести по наступним напрямкам, які значно впливають на процес управління:

Технологія. Технологічні нововведення й інформаційні технології дуже впливають на рівень і динаміку ефективності виробництва. Інформаційна технологія є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства.

В сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації є персональний комп'ютер, який суттєво вплинув як на концепцію побудови і використання технологічних процесів, так і на якість результатної (вихідної) інформації. Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу і застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології.

Для покращення діяльності організації та з метою допомоги управлінню спортивною організацією бажано забезпечити персонал необхідними технологічними засобами.

Також реклама є найдієвішим, отже, найзастосовнішим засобом впливу на покупців і споживачів.

Реклама - це поширення в будь-якій формі та за допомогою будь-яких засобів інформації о фізичних та юридичних особах, товарах, ідеях, яка призначена для невизначеного кола людей та покликана інформувати або підтримувати інтерес до цих осіб, товарів та ідей та сприяти їх реалізації [12].

Рівень рекламованості СК «Силур» знаходяться на дуже низькому рівні. Звичайно, що більша частина населення міста знає про наявність оздоровчого комплексу у їхньому місці, але не всі знають ту різноманітність послуг, який пропонує СК «Силур». Рекламу комплексу можна зустріти тільки у місцевій газеті, але інформаційний світ пропонує різні шляхи застосування реклами. Наприклад - місцеве телебачення, зовнішня реклама.

Устаткування. Цьому факторові належить одне із провідних місць у програмі підвищення ефективності виробництва. Підвищенню продуктивності діючого устаткування сприяє належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні строки експлуатації, бо на об'єкті дослідження деяке устаткування та інвентар потребують ремонту.

Матеріали, енергія та сировина. Проблема економії й зменшення споживання сировини, матеріалів, енергії повинна бути під постійним контролем відповідних фахівців.

Вироби, послуги. Самі вироби, послуги, їхня якість, вартість також є важливими факторами ефективності.

Основним джерелом і визначальним фактором підвищення ефективності виробництва (діяльності організації) є працівники - керівники, підприємці, фахівці, робітники. Продуктивність їх праці багато в чому визначається методами, технікою, особистою майстерністю, знаннями, відношенням до роботи й здатністю виконувати ту або іншу роботу. Продуктивність праці буде зростати тоді, коли керівництво підприємства матеріально й морально стимулює використання творчих здібностей усіх категорій працівників, виявляє цікавість до їхніх особистих проблем, сприяє створенню й підтримці сприятливого соціального мікроклімату, у границях своїх повноважень і можливостей підприємства, здійснює соціальний захист людей, гарантує їхня зайнятість і т. п.

Організація й системи. Єдність трудового колективу, раціональність у делегуванні відповідальності й нормах керованості відносяться до принципів гарної організації справ на підприємстві, які забезпечують необхідну спеціалізацію й координацію виробничих і управлінських процесів і, таким чином, вищий рівень ефективності (продуктивності) діяльності.

Висновки

Метою дослідження було набуття практичних навиків у сфері управління конкретним підприємством, проведення економічного аналізу, розробка перспективних напрямків фінансово-господарської діяльності.

Актуальність теми не визиває сумнівів, так як у ході дослідження беззаперечним є факт, що вибір ефективної моделі управління найголовніше аспект у подальшому розвитку спортивної організації.

У ході роботи були поставлені наступні задачі:

- розглянути основні поняття менеджменту та особливості управління організацією та вивчити структуру організації;

- розглянути державну політику у сфері фізкультури та спорту;

- проаналізувати діяльність спортивної організації;

- дати рекомендації для покращення діяльності спортивної організації.

Дані задачі були вирішені, бо ми розглянули основні поняття менеджменту, управління та визначили, які існують типи організацій у сфері фізичної культури та спорту.

Закон України «Про фізичну культуру та спорт» та «Про об'єднання громадян» регулюють будь-яку діяльність у сфері фізичної культури і вказують на тісний зв'язок країни зі спортивною індустрією.

Кожній організації потрібен керівник та підлеглі, тому у роботі зазначені основні типи організаційних структур, їх переваги та недоліки. Об'єктом дослідження у даній роботі є СК «Силур». Проаналізований фінансовий стан цієї організації, розглянутий увесь спектр послуг та відношення персоналу та відвідувачів до діяльності даного комплексу.

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Шляхи вдосконалення шукають у будь-якій організації незалежно від сфери діяльності. В ході роботи були надані певні рекомендації щодо вдосконалення управління, які значно можуть вплинути на фінансовий стан спортивної організації.

Список літератури

1. Закон «Про об'єднання громадян» (за станом на 16 червня 1992 р.) / Верховна Рада України. - Київ: Парламентське видавництво, 2000. - 35 с.

2. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» (за станом на 24 грудня 1993 р.) / Верховна Рада України. - Київ: Парламентське видавництво, 2000. - 20 с.

3. Аникин, Б.А. Высший менеджмент для руководителя: учеб. пособ. для студ. вузов. / Б.А. Аникин. - М.: «ИНФРА-М», 2000. - 135 с.

4. Баканов, М.И. Теория экономического анализа: учеб. пособ. / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 293 с.

5. Басовский, Л.Е. Управление качеством: учебник / Л.Е. Басовский. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 125 с.

6. Бьёрн, А. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования /пер. с англ. / С.В. Ариничева. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2003. - 272 с.

7. Вачугов, Д.Д. Основы менеджмента: учебник / Д.Д. Вачугов, Т.Е. Березкина, Н.А. Кислякова. - М.: Высш. шк., 2005. - 356 с.

8. Вейлл, П. Искусство менеджмента: пер. с англ. / П. Вейлл. - М.: Новости, 1999. - 221 с.

9. Веснин, В.Р. Менеджмент: учебник / В.Р. Веснин. - М.: ТК Велби, 2006. - 504 с.

10. Виханский, О.С. Стратегическое управление: учебник / О.С. Виханский. - М.: МГУ, 2002. - 218 с.

11. Воронина, Э.М. Менеджмент предприятия и организации: учебник. / Э.М. Воронина. - М.: «ИНФРА-М», 2003. - 181 с.

12. Галкин, В.В. Реклама и связь с общественностью в спортивных клубах и организациях /В.В. Галкин // Спорт для всех. - 2000. - №1. - С. 41-42

13. Галкин, В.В. Экономика спорта и спортивный бизнес: учеб. пособ. / В.В. Галкин. - М.: Кнорус, 2006. - 320 с.

14. Горфинкель, В.Я. Экономика организаций (предприятий): учебник / В.Я. Горфинкель, В.А. Швандара. - М.: Юнити-Дана, 2003. - 608 с.

15. Грейсон, Д. Американский менеджмент на пороге XXI века: пер. с англ. / Д. Грейсон, О'Делл К. - М.: Экономика, 2004. - 188 с.

16. Гуськов, С.И. Спортивный маркетинг: учеб. пособ. / С.И. Гуськов. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 258 с.

17. Егоршин, А.П. Управление персоналом: учебник. / А.П. Егоршин. - Н.: Новгород: НИМБ, 1997. - 265 с.

18. Ефимова, О.В. Анализ финансовых результатов и эффективности использования имущества /О.В. Ефимова /// Бухгалтерский учет. - 2005. - №1. - С. 5-6.

19. Жолдак, В.И. Менеджмент спорта и туризма: учеб. пособ. / В.И. Жолдак, В.А. Квартальнов. - М.: Советский спорт, 2001. - 416 с.

20. Золотов, М.И. Менеджмент и экономика физической культуры и спорта: учеб. пособ. / М.И. Золотов, В.В. Кузин. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Академия, 2004. - 215 с.

21. Ковалев, В.В. Введение в финансовый менеджмент: учебник / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 586 с.

22. Колпаков, В.М. Теория и практика управления: учеб. пособ. /В.М. Колпаков. - К.: МАУП, 2000. - 124 с.

23. Круглов, М.И. Стратегическое управление компанией: учебн. пособ. / М.И. Круглов. - М.: Академия, 2000. - 247 с.

24. Кузин, Б.И. Методы и модели управления фирмой: учеб. пособ. / Б.И. Кузин, В.Н. Юрьев, Г.М. Шахдинаров. - Спб.: Питер, 2001. - 432 с.

25. Любушин, Н.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: учеб. пособ. / Н.П. Любушин. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 185 с.

26. Маслов, Е.В. Управление персоналом предприятия: учеб. пособ. / Е.В. Маслов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 175 с.

27. Мильнер, Б.З. Теория организаций: курс лекцій / Б.З. Мильнер. - М.: ИНФРА, 1999.