Аналіз системи оперативного управління виробництвом продукції підприємства "Ювілейне" Полтавської області

Період збирання озимих і ранніх ярих культур, сівби озимих та підняття зябу та інші роботи.

Період осінніх робіт. Збирання пізніх ярих культур і технічних культур, вивіз продукції, підняття зябу, заготовка силосу та ін.

Період зимових робіт. Завезення кормів на ферми, проведення снігозатримання, підготовка насіннєвого матеріалу, ремонт сільськогосподарської техніки.

На першому етапі складання робочого плану аналізують результати за попередній період. Якщо окремі роботи через несприятливі кліматичні умови у попередньому періоді не виконано, їх включають у робочий план наступного періоду, що сприяє повнішому узгодженню в робочих планах підприємства агротехнічних заходів, передбачених технологічними картами. У робочому плані визначають щоденну потребу в робочій силі, тракторах, автомобілях та інших сільськогосподарських машинах, живій тягловій силі, матеріалах, передбачають конкретну розстановку робочої сили і засобів механізації.

Робочі плани дають змогу вчасно зосередити засоби механізації і людей на виконанні певних робіт. Організація робочих процесів здійснюється на основі заздалегідь передбачених точних розрахунків, що забезпечує своєчасне їх виконання, дає змогу уникнути простоїв і зайвих холостих переїздів агрегатів, продуктивніше використовувати техніку й робочу силу. Відповідно до робочих планів готують потрібну кількість насіння, добрив, палива тощо. Робочі плани складають у такій послідовності. За даними технологічних карт, а також підсумків виконання робіт у попередній період визначають види і черговість останніх, зазначаючи при цьому календарні строки їх виконання і тривалість. Агрегати комплектують на підставі даних технологічних карт. Потрібну кількість тракторних агрегатів для виконання певної роботи обчислюють діленням обсягу робіт на виробіток агрегату за даний період. Складовою робочих планів є маршрути руху тракторних і комбайнових агрегатів по ділянках та полях сівозмін. Плани-маршрути доповнюють і деталізують робочі плани. Розробка планів-маршрутів дає змогу завчасно підготувати земельні ділянки для проведення робіт, установити оперативний контроль за їх виконанням, краще організувати технічне обслуговування машино-тракторного парку, уникнути зайвих холостих переїздів. Плани-наряди - це завдання на виконання певних робіт бригаді, ланці , окремому працівникові. їх дають у письмовій, а іноді й в усній формі на різні строки, переважно 1-10 днів. Потреба в розробці планів-нарядів на кілька днів значною мірою зумовлена тим, що під час виконання різних виробничих процесів доводиться змінювати встановлені в робочому плані показники щодо строків, обсягу, послідовності виконання робіт залежно від погодні та інших умов. У плані-наряді, як правило, зазначають види робіт, місце їх виконання, строки проведення, норми виробітку, агротехнічні вимоги, а також кількість людей, машин, знарядь та робочої худоби. Після закінчення зміни або строку плану-наряду бригадир на його зворотному боці відмічає обсяг робіт, строки їх виконання, якісні показники (глибина оранки, культивації тощо), кількість людей, машин і знарядь, робочої худоби, витрату палива тощо. Тому план-наряд стає також обліковим документом, використовується для контролю за виконанням робіт. У тваринництві оперативними є місячні (декадні), квартальні плани на виробництво м'яса, молока, яєць, надходження приплоду, постановку тварин на відгодівлю, зняття їх з відгодівлі тощо. Зміст оперативного планування полягає у визначенні і прийнятті короткострокових управлінських рішень та їх фіксації в різних видах оперативних планів. Вихідними даними для оперативного планування є:

види та обсяги сільськогосподарських робіт по виробництву і заготівлі сільськогосподарської продукції;

агротехнічні вимоги до виконання робіт, агрегатуванню машин та організації їх використання;

прогресивні норми виробітку, оплати праці, витрат матеріалів;

ціни на матеріали;

- дані про наявність засобів механізації та трудових ресурсів.

Для ефективного оперативного планування необхідні наступні умови:

а) одночасне планування і корегування всіх робіт, пов'язаних з виконанням основної роботи;

б) обов'язкова участь у обговоренні проектів планів всіх зацікавлених керівників і спеціалістів господарства;

в) обґрунтоване використання при розрахунках показників продуктивності машинно-тракторного парку;

г) постійний хронометраж та фотографування основних технологічних операцій, виявлення «вузьких місць» виробництва.

Таким чином, всі види оперативних планів повинні бути взаємопов'язані і виходити зі змісту виробничо-фінансового плану господарства. Комплексний підхід до оперативного планування є основним. Необхідно також брати до уваги особливості сільськогосподарського виробництва: агротехнічні строки, фізіологічні особливості тварин, природні умови та ін.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ оперативного управління на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» створено в с. Бричківка Полтавського району Полтавської області на загальних зборах 25.03.1993 р., є юридичною особою і діє на підставі Статуту і законодавства України.

Працівниками та інвесторами даного підприємства можуть бути особи, що визнають положення дійсного статуту: юридичні і фізичні особи України; іноземні юридичні особи; іноземні громадяни особи без громадянства, українські громадяни і громадяни держави, що мають постійне місце проживання за кордоном, за умови що вони зареєстровані для ведення господарської діяльності в країні їхнього громадянства чи постійного місця проживання.

Головною метою ДП «СП «Ювілейне» є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання засновникам підприємства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших пов'язаних з ним видів діяльності.

Предметом діяльності підприємства є:

- організація та ведення сільськогосподарського виробництва, реалізація продукції;

- переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

- надання транспортних та комунально-побутових послуг засновникам підприємства та іншим категоріям громадян;

- надання агротехнічних та інших послуг жителям населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам чи іншим організаціям чи підприємствам.

ДП «СП «Ювілейне» є юридичною особою, має самостійний баланс розрахунковий і інші рахунки фірмове найменування круглу печатку. ДП «СП «Ювілейне» здобуває права юридичної особи з моменту державної реєстрації. Підприємство для досягнення цілей своєї діяльності вправі від свого імені укладати угоди, здобувати майнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Підприємство діє в умовах повної самостійності і самоврядування, державного розрахунку і самофінансування, на основі демократичних принципів. Економічну основу господарства складає колективна власність на землю і засоби виробництва.

Територія Полтавського району належить до помірного кліматичного поясу, розташована в межах Придніпровської низовини в Лісостеповій зоні. Основна риса будови поверхні - її рівність, відповідно мала розчленованість балками та ярами.

Середньорічна температура повітря в межах району складає +8,3°С. Абсолютний мінімум температури повітря на території району -37°С (в січні). Рекордне значення абсолютних максимумів температури у липні досягли +37°С. Тривалість без морозного періоду становить 170 - 182 дні.

У даному господарстві поширені чорноземи. Несприятливими для сільського господарства кліматичні умови, що гальмують повне використання природної родючості ґрунтів, є:

- малосніжні зими з потеплінням і подальшим утворенням льодяної кірки, що веде за собою загибель озимих і багаторічних трав;

- нерівномірний розподіл опадів протягом теплої частини року при достатній їх річній кількості;

- часті зливні дощі, особливо в період сінокосу і збирання зернових культур.

Для здійснення будь-якої господарської діяльності будь-якому підприємству різних форм власності необхідні засоби і предмети праці, різноманітні оренди і резерви, які в сукупності складають ресурсний потенціал підприємства.

Ресурсний потенціал підприємства - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Його величина визначається розміром окремих видів ресурсів (земельних, трудових, матеріальних, фінансових), які є у розпорядженні підприємства.

Земельні ресурси підприємства є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне становище підприємства.

Земля господарства є головним засобом виробництва і джерелом одержання продукції рослинництва, від якої, в свою чергу залежить і виробництво тваринництва. У сільському господарстві результати виробництва безпосередньо визначаються кількістю обробленої землі, її родючістю та рівнем ефективності використання.

Розглянемо склад і структуру земельних угідь у ДП «СП «Ювілейне» протягом 2007 - 2009 рр. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка розміру і структури земельних угідь у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки	2009 р. в % до 2007 р.
	2007	2009	2009
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	2186	100	2186	100	2186	100	100,0
в т.ч. с.-г. угідь	2176	99,5	2176	99,5	2176	99,5	100,0
з них: рілля	2063	94,4	2063	94,4	2063	94,4	100,0
пасовища	75	3,4	75	3,4	75	3,4	100,0
сінокоси	18	0,8	18	0,8	18	0,8	100,0
багаторічні насадження	20	0,9	20	0,9	20	0,9	100,0
Інші угіддя	10	0,5	10	0,5	10	0,5	100,0

Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна зробити висновок, що за останні три роки земельна площа, наявна в господарстві, залишилась сталою за розміром і становила 2186 га. Не змінилася також площа сільськогосподарських угідь (2176 га станом на 31.12.2009 р.), ріллі (2063 га станом на 31.12.2009 р.), пасовищ, сінокосів, багаторічних насаджень та інших угідь.

Частка сільськогосподарських угідь у загальній земельній площі ДП «СП «Ювілейне» становить 99,5 %, ріллі - 94,4 %, пасовищ - 3,4 %, сінокосів - 0,8 %, багаторічних насаджень - 0,9 %, інших угідь - 0,5 %.

Кожне аграрне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу - сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

Трудові ресурси підприємства - це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці, які завжди мають кількісну і якісну характеристики.

Раціональне використання трудових ресурсів передбачає, насамперед, забезпечення їх зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва і на території, досягнення ними найвищої продуктивності праці. Через нерівномірність сільськогосподарського виробництва його сезонність, різноманітність умов, рівень розвитку, зайнятість працівників у різних господарствах неоднакова. Різниться вона і в межах окремих груп трудових ресурсів (табл. 2.2).

Як свідчать дані таблиці 2.2, у 2009 р. порівняно з 2007 р. спостерігається тенденція до спаду чисельності працівників, а саме: їх середньорічна чисельність зменшилась на 13 осіб (6,67 %), зайнятих в сільськогосподарському виробництві - на 14 осіб (8,09 %). Протягом досліджуваного періоду спостерігається скорочення чисельності працівників у галузі рослинництва на 15 осіб (15,46 %) в зв'язку з підвищенням рівня механізації виробничих процесів.

Таблиця 2.2 Динаміка середньорічної чисельності працівників у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Категорії працівників	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Середньорічна чисельність працівників, осіб	195	190	182	93,33
Зайняті в с.-г. виробництві, осіб	173	166	159	91,91
в т.ч. в рослинництві	97	89	82	84,54
тваринництві	76	77	77	101,32
Зайняті на допоміжних роботах, осіб	10	12	11	110,0
Працівники апарату управління, осіб	12	12	12	100,0

В галузі тваринництва кількість працюючих збільшилась на 1 особу (1,32 %), зайнятих на допоміжних роботах - теж на 1 особу (10 %). Чисельність управлінського персоналу залишилась незмінною і складала у 2009 р. 12 осіб.

На рисунку 2.1 розглянемо динаміку середньорічної чисельності працівників ДП «СП «Ювілейне» протягом 2007 - 2009 рр.

Рис. 2.1. Динаміка середньорічної чисельності працівників ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007-2009 рр.

Створення всебічно розвинутого високопродуктивного сільського господарства вимагає відповідного рівня розвитку матеріально-технічної бази, яка є найважливішою складовою частиною продуктивних сил і має велике значення в розвитку агропромислового виробництва. Матеріально-технічна база сільського господарства - це сукупність засобів і предметів праці, які використовуються в сільськогосподарському виробництві. Вона включає речові елементи продуктивних сил галузі і створює відповідні матеріальні умови виробництва сільськогосподарської продукції. Матеріально-технічна база сільського господарства має речові і структурні особливості, зумовлені відмінностями в технології виробництва, різним поєднанням природних і технічних факторів:

1. Найважливішою складовою частиною матеріально-технічної бази є земля - головний засіб сільськогосподарського виробництва. За рівнем економічної родючості вона неоднакова, тому і витрати на виробництво одиниці продукції різні.

2. Матеріально-технічна база сільського господарства залежить від природних умов і характеризується загальними особливостями сільськогосподарського виробництва.

3. Матеріально-технічна база сільського господарства формується і розвивається з урахуванням сезонного характеру виробництва.

4. Невід'ємною складовою частиною матеріально-технічної бази сільського господарства є живі організми - продуктивна і робоча худоба, молодняк тварин, птиця, багаторічні насадження тощо.

5. Складовою частиною матеріально-технічної бази є засоби виробництва, які створюються безпосередньо в сільському господарстві (продуктивна худоба, корми, насіння, органічні добрива).

ДП «СП «Ювілейне» для ефективного ведення виробничо-комерційної діяльності в умовах конкуренції повинно мати досить якісну матеріально-технічну базу, тобто бути забезпечене фондами (табл. 2.3). Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна помітити тенденцію до скорочення вартості основних виробничих фондів на 10,07 %. Це свідчить про послаблення виробничої сфери господарства.

Таблиця 2.3 Динаміка складу і структури виробничих фондів у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007-2009 рр.

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	8845,9	9340	7955	89,93
Вартість оборотних фондів, тис. грн.	2880	3825	4186	145,35
Фондозабезпеченість, тис. грн.	406,52	429,23	365,58	89,93
Фондоозброєність, тис. грн.	51,13	56,27	50,03	97,85
Забезпеченість основних фондів оборотними, грн.	3,07	2,44	1,90	61,89
Фондоємність, грн.	1,59	1,45	1,35	84,91
Фондовіддача, грн.	0,63	0,69	0,74	117,46

Варто відмітити збільшення вартості оборотних фондів на 45,35 %, що свідчить про поліпшення забезпеченості господарства насінням, пальним, мінеральними добривами, кормами, засобами захисту рослин і тварин, запчастинами.

Рівень фондозабезпеченості та фондоозброєності у ДП «СП «Ювілейне» протягом досліджуваного періоду внаслідок зменшення вартості основних виробничих фондів знизився відповідно на 10,07 % та 2,15 %. Показник фондовіддачі у господарстві зріс на 17,46 % і у 2009 р. становив 0,74 грн.

Спеціалізація відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території. Процес спеціалізації виробництва в сільськогосподарських підприємствах відбувається безперервно. Проте господарства істотно відрізняються за рівнем спеціалізації сільськогосподарського виробництва, який визначається часткою всіх товарних галузей і виражається коефіцієнтом спеціалізації К_с. Господарства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20, з середнім - від 0,21 до 0,40, з високим - від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,6 мають підприємства з поглибленою спеціалізацією. Визначимо виробничий напрямок та рівень спеціалізації виробництва в досліджуваному підприємстві (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Динаміка складу і структури товарної продукції у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007-2009 рр.

Показники	Обсяги реалізації продукції, тис. грн.	Структура товарної продукції, %	№ п/п виду продукції за питомою вагою в структурі
	Роки	В серед. за 3 роки
	2007	2008	2009
Рослинництво - всього	2111,9	1533,5	2131,4	1925,6	53,15	Х
в т.ч. зернові	772,1	887,1	983,9	881,0	24,32	1
соняшник	763,8	381,4	1048,4	731,2	20,18	3
соя	102,9	6,2	-	36,4	1,0	9
цукрові буряки	112,7	59,7	-	57,5	1,59	8
картопля	1,2	1,6	1,3	1,4	0,04	11
овочі відкритого ґрунту	1,2	1,8	2,7	1,9	0,05	10
плоди	0,1	0,1	-	0,1	0,003	13
інша продукція рослинництва	50,5	174,2	95,1	106,6	2,94	7
Тваринництво - всього	1466,8	1870,9	1754,0	1697,2	46,85	Х
в т.ч. жива маса ВРХ	257,4	261,4	447,2	322,0	8,89	4
жива маса свиней	170,5	260,4	268,8	233,2	6,44	6
молоко	777,8	859,0	848,1	828,3	22,86	2
мед	0,3	0,8	1,8	1,0	0,03	12
інша продукція тваринництва	260,8	489,3	188,1	312,7	8,63	5
Разом по сільськогосподарському виробництву	3578,7	3404,4	3885,4	3622,8	100,0	Х

На основі аналізу дані таблиці 2.4 можна зробити висновок, що в ДП «СП «Ювілейне» перше місце в структурі товарної посідає виробництво зернових - 24,32 %, друге - виробництво молока - 22,9 %, третє - виробництво соняшнику - 20,18 %, інші культури вирощуються в основному лише для власних потреб. ДП «СП «Ювілейне» має середній рівень спеціалізації. Виробничий напрям - зерново-молочний.

Виробництво інших видів продукції рослинництва і тваринництва має допоміжне значення: створюють умови розвитку основних і розвинутих галузей, забезпечують кормо постачання.

Економічна ефективність ведення галузей рослинництва і тваринництва показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці. Фінансові ресурси з одного боку, надають змогу підприємству збалансувати виробничі ресурси (землю, працю, основні фонди й оборотні засоби) і забезпечити їх економічно доцільне відтворення, з іншого перерозподіляти між окремими галузями виробництва, підрозділами капітальні вкладення (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Динаміка показників виробничо-фінансової діяльності у ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	4746,7	4543,0	5094,0	107,32
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	3966,5	3818,0	4245,0	107,02
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	3311,3	3201,0	3216,0	97,12
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	655,2	617,0	1029,0	157,05
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-76,7	3,0	4	х
Рівень рентабельності (збитковості), %	-2,32	0,09	0,01	х
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,219	0,038	0,042	19,18
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,083	0,049	0,054	65,06
Коефіцієнт автономії	0,490	0,543	0,528	107,76
Загальний коефіцієнт покриття	4,861	3,660	3,547	72,97

Отже, як свідчать дані таблиці 2.5, в результаті здійснення виробничо-комерційної діяльності у ДП «СП «Ювілейне» у 2009 р. порівняно з 2007 р. розмір виручки від реалізації в господарстві зріс на 347,3 тис. грн., або на 7,32 % за рахунок зростання рівня цін реалізації.

Розмір собівартості, що включає витрати на виробництво та реалізацію продукції протягом досліджуваного періоду зменшився на 95,3 тис. грн. (2,88 %) в зв'язку з скороченням обсягу продаж. В той же час у господарстві спостерігається збільшення собівартості одиниці продукції в зв'язку з підвищенням вартості насіння, кормів, добрив, паливо-мастильних матеріалів, розміру оплати праці.

За допомогою рисунку 2.2 розглянемо динаміку чистого доходу від реалізації продукції ДП «СП «Ювілейне» протягом 2007-2009 рр.

Рис. 2.2. Динаміка чистого доходу від реалізації продукції ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району, 2007 - 2009 рр.

У 2007 р. ДП «СП «Ювілейне» було збитковим, а у 2008 р. отримало 3 тис. грн. прибутку, у 2009 р. - 4 тис. грн. прибутку, що на 80,7 тис. грн. більше, ніж у 2007 р. Спостерігається зменшення коефіцієнта абсолютної ліквідності на 0,177 (80,82 %), що свідчить про зниження можливості негайного погашення поточних зобов'язань. Коефіцієнт маневреності власних коштів зменшився на 34,94 % і на кінець 2009 р. склав 0,054, що нижче встановлених норм на 0,146. Коефіцієнт автономії у 2009 р. становив 0,528 (при нормативному значенні ?0,5), що на 0,0,038 (7,76 %) більше порівняно з 2007 р.

Отже, можна зробити висновок, що ДП «СП «Ювілейне» Полтавського району Полтавської області розширює обсяг виробництва на основі поєднання екстенсивного та інтенсивного розвитку діяльності, тобто зростання виробництва за рахунок збільшення кількісних та якісних показників. Не оновлюється матеріально-технічна база, що свідчить про відсутність коштів та фінансову залежність господарства.

2.2 Рівень оперативного управління та планування на підприємстві

Оперативне управління і планування в ДП «СП «Ювілейне» здійснюється комплексно в тісному взаємозв'язку робіт по підготовці, прийняттю і реалізації оперативних рішень, засобів і способів їх виконання. Центральний диспетчерський пункт розміщено в конторі господарства, поряд з кабінетом директора. В штат диспетчерської служби входять два чоловіки: старший диспетчер і змінний диспетчер. Рівень розвитку диспетчерської служби можна віднести до інформаційного. Проте в практиці управління диспетчерській службі часто доводиться вирішувати задачі оперативного усунення збоїв в ході виробничого процесу. Тому в таких випадках, при відсутності керівника господарства або головних спеціалістів, диспетчер має право самостійно приймати рішення. Об'єкти диспетчеризації, такі як: тваринницькі ферми, тракторна бригада знаходяться на відстані 3 - 5 км від ЦДП, інші об'єкти розміщено в центральній садибі. Графік роботи диспетчерського пункту в літній період з 6.00 до 20.00 та з 6.00 до 18.00 - в зимовий. Диспетчерська служба господарства здійснює постійний оперативний зв'язок керівника і спеціалістів з керівниками та іншими посадовими особами підрозділів, а також між собою. Диспетчерська служба доводить до виконавців оперативні завдання та розпорядження керівників, надає організаційну і технічну допомогу, приймає, обробляє та зберігає оперативні дані про хід виробництва, приймає запити на необхідні матеріали (паливо, запасні частини, насіння добрива та ін.), надає керівникам, спеціалістам і відповідним службам господарства інформацію про виконання робіт.

У своїй роботі диспетчерська служба ДП «СП «Ювілейне» керується змінно-добовими завданнями, розпорядженнями керівників і головних спеціалістів господарства, трудовим законодавством. Роботою диспетчерської служби керує старший диспетчер. Старший диспетчер організує ведення диспетчерської документації, вивчає наявну виробничу ситуацію в господарстві. Старший диспетчер має право вимагати від керівників підрозділів своєчасного подання в диспетчерську службу встановленої звітності і встановлених заявок, передавати для виконання відповідним керівникам заявки виробничих дільниць на необхідні ресурси, по дорученню керівника господарства і від його імені віддавати розпорядження, вказівки керівникам підрозділів по використанню ресурсів. Змінний диспетчер має право контролювати виконання робітниками виробничих об'єктів розпоряджень, вказівок, відданих керівниками і спеціалістами господарства через диспетчерську службу, і вимагати від виконавців своєчасних звітів про виконану роботу, заміщати старшого диспетчера.

Керівником господарства створені необхідні умови для роботи диспетчерської служби. Керівник господарства розглядає і затверджує розпорядок дня диспетчерської служби, вимагає від всіх працівників господарства виконання розпоряджень диспетчерів, визначає питання які підлягають контролю і регулюванню диспетчерською службою, затверджує зміст, форми, строки та обсяги інформації, яка надходить на диспетчерський пункт. Через диспетчерську службу головні спеціалісти передають термінові розпорядження, запити і відповіді підрозділам, приймають термінові заходи по ліквідації збоїв виробництва згідно отриманої від диспетчерської служби інформації, доручають диспетчерській службі контролювати виконання розпоряджень; щоденно отримують від диспетчерської служби дані про результати роботи відділків, бригади, ферм про порушення встановлених планів і завдань та їх причини.

Накопичення та систематизація оперативної інформації здійснюється за допомогою спеціальних форм диспетчерської документації. Ведення диспетчерської документації забезпечує високу продуктивність праці персоналу диспетчерської служби в процесі здійснення ним обліково-інформаційної роботи. Простота форм документації робить її зручною в користуванні, дозволяє швидко робити записи, зчитувати і аналізувати облікову інформацію. Диспетчерська інформація фіксується у таких видах контрольно-облікової документації: «Журнал диспетчера», «Журнал обліку заявок підрозділів», «Журнал використання робочої сили», «Журнал оперативного контролю роботи автотранспорту», «Журнал обліку роботи тваринницьких ферм», «Журнал оперативної звітності по рослинництву», «Журнал оперативного контролю роботи машино-тракторного парку», «Журнал телефонограм». Основним оперативним документом є «Журнал диспетчера» в якому фіксуються відомості із підрозділів, вказівки, накази, розпорядження, доручення керівників і спеціалістів господарства та інша інформація, яка потребує диспетчерського контролю. Інформація в журналі фіксується по трьох розділах: «Одержання інформації» ( дата, час одержання повідомлення, від кого одержано, короткий зміст), «Передача для виконання» (кому адресовані для виконання, час і дату передачі), «Виконання» (що зроблено, ким, дату і час виконання). За допомогою «Журналу диспетчера» керівник і спеціалісти господарства періодично проводять аналіз і оцінку виробничої діяльності окремих підрозділів, що допомагає виявити частоту і закономірність аварійності на окремих ділянках робіт, визначити середні витрати часу на усунення збоїв. В «Журналі обліку заявок» фіксуються запити на матеріально-технічні ресурси. «Журнал обліку телефонограм» відображає запити і вказівки та хід їх виконання.

Диспетчерський пункт обладнано станцією диспетчерського зв'язку СДСМ 50/100. На всіх об'єктах диспетчеризації встановлено телефони, всі спеціалісти мають радіотелефони.

В оперативному управлінні важливе місце посідає оперативне планування. Вихідна інформація для оперативного планування надходить із підрозділів господарства, а саме:

види і обсяги сільськогосподарських робіт;

агротехнічні вимоги до виконання робіт;

дані про наявність засобів механізації і трудових ресурсів.

Планування обсягів робіт у ДП «СП «Ювілейне» здійснюється по всім технологічним операціям із зазначення строків і місця їх виконання з визначенням знарядь праці, спожитих ресурсів. Оперативні плани складаються для підрозділів за якими закріплені ресурси. При розробці оперативних планів враховують всю сукупність факторів, які впливають на виробничий процес. Оперативний план-графік в рослинництві, розрахований на 10, 7, 5 днів розробляється відповідно до наступної схеми:

Тижнево-добовий план-графік на наступний тиждень розробляється протягом двох останніх днів поточного тижня і затверджується у керівника на нараді.

Оперативні плани-графіки по рослинництву розробляє агрономічна служба. Основою оперативних планів-графіків є технологічні карти. На основі оперативного плану-графіка і тижневого плану-графіка розробляється план використання машино-тракторного парку. З метою ефективного планування у ДП «СП «Ювілейне» здійснюються наступні заходи :

одночасне планування всіх робіт пов'язаних з виконанням основної роботи;

обов'язкова участь в обговоренні проектів планів всіх зацікавлених керівників господарства;

використання обґрунтованих розрахунків продуктивності машино-тракторного парку;

Для складання оперативних планів в рослинництві застосовується наступна інформація:

перелік вирощуваних сільськогосподарських культур;

технологія і обсяги робіт;

кількість і технологічні характеристики тракторів і сільськогосподарських машин;

строки проведення робіт;

- нормативи, що діють в галузі.

За багаторічну практику спеціалісти господарства виробили певні підходи до планування засновані на врахуванні конкретної ситуації надаючи перевагу проведенню тих чи інших робіт. Надаючи перевагу певним видам робіт спеціалісти господарства виходять із економічних, природно-кліматичних і біологічних факторів. Необхідність надавати перевагу певним роботам пов'язана з недостатньою кількістю техніки для одночасного виконання всього обсягу робіт в стислі строки В тваринництві оперативне планування здійснюється на основі річних і квартальних планів виробництва молока і м'яса. Здійснюється розробка і контроль планів осіменіння і отолів маточного поголів'я, постановка тварин на відгодівлю і вибраковку, оборот стада, оптимальний розподіл кормів по видам і групам тварин, добових раціонів годівлі тварин, виробництва і заготівлі кормів.

Оперативне управління вимагає виконання таких важливих функцій, к контроль, облік, аналіз та регулювання. Здійснюючи контроль керівник ДП «СП «Ювілейне» вчасно може виявити відхилення від плану, його недоліки і прийняти необхідні заходи. Критерієм контролю є важливість продукції та час виробництва. Проте, зрозуміло, що здійснення постійного контролю потребує значних коштів, тому в господарстві здійснюється періодичний контроль. Постійний контроль здійснюється по особливо важливим напрямкам. Види контролю задіяні в господарстві різноманітні. Найчастіше в господарстві застосовують такі типи контролю:

кількісний - перевірка проміжних або кінцевих результатів роботи;

якісний - перевірка стану об'єкта або його частин, якості роботи, дотримання технології виробництва та ін.

часовий - за строком проведення певних робіт.

В господарстві застосовуються такі види контролю:

перевірка виконання;

контроль невідповідності;

контроль правильності;

контроль дотримання технологічних вимог;

контроль технічного стану засобів механізації;

контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку.

Здійснення обліку особливо важливо для оперативного управління, оскільки облік відображає поточні потреби виробничих процесів в людях, техніці, обладнанні, матеріалах. Здійснюючи, в першу чергу, оперативно-технічний облік господарство отримує інформацію щодо керованої системи на кожен момент часу. Інформація про хід роботи надходить безпосередньо до відповідальної особи. Здійснення оперативного обліку стану і використання сільськогосподарської техніки включає щоденний збір даних про наявність тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин, кількість виробленого ними часу, витрат паливо-мастильних матеріалів, виконаних робіт. Облік трудових ресурсів здійснюється в господарстві на основі табельного обліку робочого часу із зазначенням фактично відпрацьованого часу, а також відхилень від визначеного режиму роботи.

Здійснення оперативного аналізу необхідно для підготовки управлінських рішень та визначення параметрів контролю. Здійснення оперативного аналізу сполучається із оперативним плануванням і обліком. Охоплюючи невеликі проміжки часу роботи сільськогосподарського підприємства оперативний аналіз дозволяє детально вивчити весь хід фактичного виконання плану, всі фактичні зміни в роботі, визначити причини перевищення планових витрат. Оперативний аналіз є однією з основ розробки плану на наступний період. Система оперативного аналізу в господарстві передбачає щоденну перевірку виконання робіт підрозділів, агрегатів і окремих робітників, правильність використання техніки, матеріальних ресурсів, дотримання агротехнічних строків. Оперативний аналіз здійснюється в чотири етапи. Перший етап спрямований на виявлення фактичних показників від планових, базуючись на оперативних планах-графіках робіт, технологічних картах і звітних даних об'єктів господарювання. Другий етап передбачає встановлення конкретних факторів, що обумовлюють виявлені зміни та оцінку впливу кожного з них. Третій етап - це детальне вивчення причин, що обумовили відхилення від планів і виявлення наявних організаційних недоліків виробництва. На четвертому етапі відповідно до отриманих даних виробляють заходи спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків і мобілізацію додаткових ресурсів. Затверджені планові показники та фактичні дані отримані від виробничих об'єктів в результаті співставлення дають аналітичні показники, на основі яких приймаються управлінські рішення.

На заключному етапі оперативного управління здійснюється регулювання виконання планових завдань за минулу добу виробничими об'єктами. Процес регулювання починається з моменту доведення до виконавців оперативних планів-графіків робіт. Відхилення від наміченої програми на одній виробничий дільниці порушує хід робіт і на інших. В практиці господарювання подібні відхилення зустрічаються часто, оскільки на виробництво здійснює вплив багато як об'єктивних так і суб'єктивних факторів. Тому, щоб ці відхилення не накопичувались і не порушували виробничий процес, в господарстві ведеться постійне регулювання ходу робіт. Основою регулювання є оперативний план-графік. Робочі процеси, які організаційно пов'язані з іншими роботами належать до найбільш важливих. Тому порушення виконання однієї технологічні операції призводить до збою в другій, третій і т.д. Регулювання цих процесів належить до особливо важливих. Важливою складовою оптимізації управлінського рішення є визначення необхідного обсягу інформації. Такий підхід дозволяє більш об'єктивно аналізувати виробничий процес. При підготовці складного оперативного управлінського рішення спочатку визначають окремі задачі і формують послідовність їх виконання, а потім визначають потребу в інформації. Ефективність регулювання у великій мірі залежить від повноти одержаної інформації і методів оцінки відхилень.

Календарний план-графік розробляється на початку року для кожної культури. Проте, календарний план-графік є лише первинним документом, який тимчасово використовується агрономічною службою. Основними документами є оперативні плани-графіки по кожній культурі і на ту технологічну операцію до виконання якої планують приступити через 8-10 днів. До цього часу вже відомо, які агрегати і на яких операціях будуть застосовуватись, яка площа оброблювальної землі, площа збору, врожайність культур, середня продуктивність агрегатів і маршрути їх руху, потреба в автотранспорті та ін. Графіки будують на спеціальному бланку, в нижній частині якого є форма плану-завдання, що включає основні показники виконання роботи. Середня частина бланку відображає планові і фактичні показники, а верхня частина - їх графічне відображення. План-графік затверджується керівником господарства, потім з ним знайомлять керівників і спеціалістів, всіх робітників, які приймають участь у виконанні плану. Три екземпляра графіка передають керуючому, бригадиру і диспетчеру. При великій кількості контрольованих показників будують ординатні кольорові графіки.

Оперативна звітність збирається диспетчером в строки, які визначені керівником господарства. Затверджений перелік показників у визначений час подається з виробничих об'єктів на диспетчерський пункт. Інформацію передають протягом 3-6 хвилин, щоб на збір даних в цілому по господарству затрачалось не більше 30-35 хвилин. Диспетчер записує отримані дані в журнали і зошити. На основі отриманих даних складається інформаційний документ: оперативний звіт про хід робіт який направляється керівникам і зацікавленим службам господарства. Це зведення повинно бути підготовлено старшим диспетчером до 8.00 ранку.

Оперативне управління в тваринництві спрямоване на дотримання видів і строків технологічних робіт. Технологія робіт в тваринництві поділяється на три послідовних етапи:

підготовчий - заготівля кормів, підготовка і ремонт приміщень, ремонт і технічне обслуговування обладнання;

основний - використання кормів, управління фізіологічним станом тварин, переведення тварин із групи в групи,відтворення стада;

заключний - реалізація продукції, аналіз і планування робіт на наступний період.

Основою оперативного управління в тваринництві ДП «СП «Ювілейне» є технологічна карта взаємодії спеціалістів. Взаємодія спеціалістів заснована на:

- раціональному використанні кожного ското-місця, машин і обладнання по всіх виробничих приміщеннях;

поточній організації виробничого процесу з поглибленим розподілом праці;

внутрішньо фермській спеціалізації на основі пристосування технології до фізіологічного стану і продуктивності корів в різні місяці лактації і тільності;

складанні оптимальних раціонів годівлі тварин у відповідності до їх фізіологічного стану і продуктивності;

індивідуально-груповій годівлі корів, які знаходяться на роздої до одержання їх максимальної продуктивності;

ефективному використанні маточного поголів'я для розширеного відтворення стада, скорочення післяродового періоду і ліквідації яловості;

- покращенні ветеринарно-санітарного обслуговування.

Головною задачею підвищення ефективності використання машино-тракторного парку у ДП «СП «Ювілейне» є удосконалення оперативного управління виробничими процесами пов'язаними із функціонуванням засобів механізації, зо досягається за рахунок зниження простоїв по технічним і організаційним причинам, а також за рахунок більш раціонального використання праці механізаторів. Складність управління механізованим сільськогосподарським виробництвом обумовлена сезонністю робіт і постійною зміною концентрації технічних засобів, матеріалів і робочої сили при виконанні різних технологічних операцій. Врахувати чисельні фактори, які впливають на ці процеси можна при накопиченні великого обсягу статистичного матеріалу.

2.3 Ефективність системи виробництва продукції та оперативних планів на підприємстві

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва. Економічна оцінка діяльності підприємств проводиться шляхом вивчення основних економічних показників ефективності ведення господарства. До таких показників належать величина одержаної валової продукції, розмір прибутку, рівень рентабельності.

Суть економічної ефективності полягає в одержанні максимального результату з одиниці виробничого ресурсу. Для її визначення застосовують систему показників, які обчислюють відношенням виробленої продукції (в натуральному і вартісному виразі), товарної продукції, валового і чистого доходу (прибутку) до приведених витрат - сума поточних виробничих витрат. Показники економічної ефективності відображають рівень і темпи розвитку підприємства: співвідношення та організаційні форми галузей і структурних підрозділів, ступінь використання вкладень живої і уречевленої праці. В умовах формування ринкових відносин і переорієнтації економіки на потреби людини, оцінка показників економічної ефективності повинна здійснюватись з урахуванням соціальної спрямованості виробництва, гарантій проти забруднення навколишнього середовища, дотримання норм та ін. Проте найбільш концентровано відображає ефективність одержаний чистий доход (прибуток).

Ефективність виробництва зерна можна оцінити за наступними показниками:

- урожайність зернових культур;

- витрати виробництва на 1 га посіву;

- грошові надходження від реалізації;

- прибуток і рентабельність вирощування сільськогосподарських культур.

У сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, виробництво продукції пов'язане з використанням виробничих ресурсів галузі - трудових, земельних, водних, матеріальних, в процесі якого вони частково або повністю споживаються і переносяться на новостворену продукцію. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів становить витрати виробництва. Розрізняють суспільні витрати і витрати виробництва певного підприємства. Суспільні витрати становлять вартість продукту, що включає вартість спожитих засобів виробництва та вартість продукту, створеного необхідною працею, і вартість продукту, створеного додатковою працею.

Проаналізуємо витрати виробництва на 1 га посіву зернових культур у ДП «СП «Ювілейне» за останні три роки (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Динаміка витрат на вирощування зернових культур у ДП «СП «Ювілейне», 2007-2009 рр.

Культури	Витрати виробництва
	Всього, тис. грн.	На 1 га посіву, грн.
	Роки	2009 р. в % до 2007 р.	Роки	2009 р. в % до 2007 р.
	2007	2008	2009		2007	2008	2009
Пшениця	635,2	785,5	567,6	89,4	148,4	206,7	141,9	95,6
Кукурудза на зерно	298,3	212,4	97,8	32,8	314,0	163,4	171,6	54,7
Ячмінь ярий	294,3	359,4	227,4	77,3	130,8	140,4	92,8	71,0
Овес	5,7	25,7	2,3	40,4	38,0	171,3	32,3	85,0
Горох	27,1	38,1	29,3	108,1	54,2	119,1	117,2	у 2,2 р.

Як свідчать дані таблиці 2.6, у 2009 р. порівняно з 2007 р. у ДП «СП «Ювілейне» відбулося в основному зменшення виробничих витрат на вирощування зернових, в тому числі з розрахунку на 1 га посіву, що пов'язано з зменшенням цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, оплату праці. Так, витрати на виробництво пшениці протягом трьох років зменшилися на 67,6 тис. грн. (10,6 %), в тому числі в розрахунку на 1 га посіву - на 6,5 грн. (4,4 %). Витрати на виробництво кукурудзи на зерно протягом досліджуваного періоду зменшилися на 200,5 тис. грн. (67,2 %), в тому числі в розрахунку на 1 га посіву - на 142,4 грн. (45,3 %). Сукупні витрати на виробництво ячменю протягом періоду дослідження зменшились і у 2009 р. склали 227,4 тис. грн. Витрати на 1 га посіву даної культури зменшилися на 38,0 грн. (29,0 %).

Отже, зменшення виробничої собівартості зернових призвело до зростання їх прибутковості.

Розглянемо ефективність виробництва та реалізації зерна на досліджуваному підприємстві (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Динаміка ефективності виробництва та реалізації зерна у ДП «СП «Ювілейне», 2007 - 2009 рр.

Показники	Роки	2009 р. у % до 2007 р.
	2007	2008	2009
Обсяг виробництва зерна, ц	22602	31922	21341	94,4
Виробнича собівартість, тис. грн.	1304,3	1553,7	1060	81,3
Обсяг реалізації зерна, ц	10099	13165	11819	117,0
Виручка від реалізації, тис. грн.	822,2	908,5	983,9	119,7
Повна собівартість, тис. грн.	652	720,6	771,5	118,3
Прибуток, тис. грн.	170,2	187,9	212,4	124,8
Рівень рентабельності, %	26,1	26,1	27,5	X

Аналізуючи дані таблиці 2.7, можна зробити висновок, що у 2009 р. порівняно з 2007 р. виробництво зерна зменшилось на 5,6 %, що пояснюється скороченням їх площ посіву. Розмір виробничих витрат зменшився на 244,3 тис. грн. (18,7 %). Обсяг продаж зерна суттєво зріс. У 2009 р. його розмір склав 11819 ц, що 17 % більше порівняно з 2007 р. Відповідно, збільшився розмір виручки від реалізації на 161,7 тис. грн. (19,7 %) та повної собівартості на 119,5 тис. грн. (18,3 %). Прибуток від реалізації зерна має тенденцію до збільшення. Протягом досліджуваного періоду він підвищився на 24,8 %. Також спостерігаємо зростання рівня рентабельності на 1,4 % внаслідок менш швидкого темпу збільшення собівартості порівняно з ростом прибутку.

Таким чином, показники ефективності галузі мають тенденцію до збільшення. Розвиток галузі зерна відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва продукції. За цих умов забезпечується збільшенням валової і товарної продукції зернових культур, змінюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва характеризується системою таких показників: обсягом реалізації продукції, прибутком, середньою ціною реалізації, повною собівартістю 1 ц, рентабельністю. Ознайомимося з рентабельністю вирощування зернових культур у ДП «СП «Ювілейне» за останні три роки (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Рентабельність вирощування сільськогосподарських культур у ДП «СП «Ювілейне», 2007-2009 рр., %

Показники	Роки	2009 р. до 2007 р. (+ ,-)
	2007	2008	2009
Зернові та зернобобові - всього	26,1	26,1	27,5	1,4
у т.ч. пшениця	35,5	22,5	18,3	-17,2
кукурудза на зерно	4,6	38,8	13,6	9,0
ячмінь ярий	25,4	84,2	86,4	61,0
овес	2,0	3,5	6,4	4,4
горох	43,1	69,1	22,5	-20,6

Аналізуючи дані таблиці 2.8, можна зробити висновок, що у ДП «СП «Ювілейне» в основному протягом досліджуваного періоду виробництво зернових культур було рентабельним. Але у 2009 р. порівняно з 2007 р. рівень рентабельності вирощування зернових (крім кукурудзи на зерно, ячменю ярого та вівсу) знизився, що пояснюється збільшенням розміру виробничої собівартості.

Найбільші прибутки досліджуваному підприємству приносить вирощування ячменю ярого. У 2009 р. порівняно з 2007 р. рентабельність даної культури збільшилась на 61,0 %.

Таким чином, ми з'ясували, що основними чинниками, що впливають на ефективність виробництва зернової продукції у ДП «СП «Ювілейне», є урожайність, витрати виробництва на 1 га посіву та на 1 ц зерна, прибуток і рентабельність вирощування зернових культур. У господарстві існують резерви зниження собівартості за рахунок застосування інтенсивних технологій вирощування зернових, що призведе до підвищення ефективності виробництва зерна.

Визначальним моментом в створенні ефективної системи оперативного управління на підприємстві є виробничий процес, який істотно залежить від багатьох факторів. В значній мірі ефективність оперативного управління залежить від правильного складу оперативних робіт і черговості їх виконання.

В ДП «СП «Ювілейне» диспетчерська служба не наділена великими повноваженнями, а виконує загалом лише обліково-інформаційну роботу. Проте і в цьому випадку злагоджена діяльність диспетчерської служби з керівниками і спеціалістами підрозділів робить діяльність господарства ефективнішою. Завдання диспетчерської служби зводиться до нагляду, реєстрації, систематизації, накопиченню і узагальненню оперативної виробничої інформації, яка використовується для планування, контролю, аналізу і розпорядження. Диспетчерська служба значно заощаджує час керівника і спеціалістів господарства у вирішенні організаційних і виробничих питань, дозволяє вчасно забезпечити виробничі операції необхідними ресурсами. Як результат, краще використовується техніка, скорочуються строки проведення основних робіт, підвищується продуктивність праці. Якість роботи диспетчерської служби залежить і від чіткого розмежування функцій і обов'язків всіх служб і спеціалістів апарату управління. Порядок взаємодії диспетчерської служби з керівниками і спеціалістами зафіксовано в Положенні про диспетчерську службу. Якісна робота диспетчерської служби залежить від своєчасного інформування служби про хід робіт, відхилення у виробничому процесі, своєчасному виконанні оперативних розпоряджень, які надходять з диспетчерського пункту, доповідей про їх виконання.

Ведення диспетчерською службою різних форм оперативної документації в якій фіксується, накопичується і зберігається інформація допомагає керівнику і спеціалістам значно заощаджувати час на пошук даних, необхідних для прийняття оптимального управлінського рішення. Використовувана диспетчерською службою документація поділяється на планову, облікову та аналітичну. До планової документації, яка є основою ефективності роботи диспетчерської служби, належить:

річний виробничо-фінансовий план господарства і виробничі завдання підрозділів;

плани польових робіт по періодам сільськогосподарського року та технологічні карти;

плани ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки;

- оперативні плани робіт по відділкам.

Облікова документація включає:

- дані первинного обліку (з продуктивності праці, обсягам продукції, приросту живої ваги тварин, витрат кормів та ін.);

- зведені дані контрольованих показників по відділкам, фермам, ділянкам та ін.;

відомість заявок на наступний період чи на перспективу. Аналітична документація включає дані по оперативному аналізу:

виробництво і збут продукції тваринництва;

темпи проведення основних видів робіт в тваринництві;

темпи ремонту тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин в осінньо-зимовий період;

забезпеченість матеріально-технічними ресурсами планових заходів.

Перерахована вище інформація відображається в журналах, графіках, таблицях. Інформація, яка надходить на диспетчерський пункт відображає не лише кількісну сторону виробництва, а і її якісний бік (витрата насіння, препаратів для боротьби зі шкідниками і хворобами, витрати органічних і мінеральних добрив та ін.) Спираючись на ці документи спеціалісти господарства можуть вчасно реагувати на зміни у виробничій ситуації і застосовувати попереджувальні заходи. Вторинними документами диспетчерської служби є графіки, які складаються на основі інформації журналів, в процесі її первинної обробки. Графіки відображають показники в двох координатах: обсяг і час. На графіках відображається виконання основних польових робіт, проведення технічного обслуговування тракторів, оперативний графік ремонту сільськогосподарської техніки, виробництво і продаж продукції і т. д. Головна вимога при побудові графіків це достовірність, наочність, змістовність, простота для сприйняття, зручність при використанні і зберіганні.

Якість оперативного управління залежить і від місцезнаходження диспетчерського пункту. В господарстві, диспетчерська служба розміщена в конторі державного підприємства, поряд з кабінетом директора, що значно підвищує ефективність цієї служби. Організовуючи роботу диспетчерської служби керівництво зобов'язує диспетчерів вчасно доводити до виконавців щоденні оперативні плани, контролювати стан машино-тракторного парку і його використання по змінним і добовим виробіткам; виконання планових завдань по виробничих об'єктах; приймати запити підрозділів, здійснювати фіксацію оперативних даних в журналах і графіках. Оперативна робота диспетчерської служби спрямована на своєчасне виявлення порушень у виробничому процесі,на подання негайної організаційної і технічної допомоги. Диспетчерська служба характеризується наявністю прямих і зворотних потоків інформації. Кількість інформації, яка надходить на диспетчерський пункт залежить від кількості виробничих підрозділів, переліку вирощуваних культур, переліку продуктивної ВРХ, валової та реалізованої продукції, перелік виробничих об'єктів. Завданням оперативного управління є визначення оптимальних обсягів інформації, яка необхідна для управління виробничими процесами.