Аналіз сучасних підходів до формування концепції іміджу керівника в діяльності підприємства

Сучасні технічні досягнення сприяють дедалі ширшим можливостям для спілкування з невеликими за складом, але впливовими групами людей із особливими інтересами. Тому слід брати до уваги ці обставини й активно використовувати спеціальні канали комунікації, які дозволяють ефективніше впливати на громадську думку. При цьому завжди потрібно пам'ятати, що способи комунікації чи акції, які коли-небудь або де-небудь добре спрацьовували, не обов'язково будуть ефективними сьогодні або в іншому місці. Як кажуть, одяг із чужого плеча рідко коли вам підійде. Але навіть якщо й підійде, він уже буде не модним.

Однак спільним знаменником усіх проблем паблик рілейшнз є люди, тому зближення їхніх точок зору і думок потребує постійного спілкування з ними. На це мають бути спрямовані прес-релізи, які плануються, рекламні оголошення, зустрічі та всі інші контакти організації. Отже, комунікаційні зусилля повинні бути безперервними. Особливе значення для засвоєння та запам'ятовування має постійне повторювання у простій і дохідливій формі повідомлень організації, ретельний вибір методів, часу та місця їх поширення, використання різноманітних каналів інформації, всебічні підходи до проблеми. Як уже неодноразово наголошувалося, щоб досягти конкретних результатів, конче необхідно конкретні повідомлення націлювати на конкретну аудиторію.

Існують перевірені часом прийоми, які дозволяють долати розбіжності між позицією комунікатора (організації) та установками цільової аудиторії або громадськості. Наведемо деякі з них:

* використовуйте засоби інформації, які найбільше наближені до позиції аудиторії;

* використовуйте джерело комунікації, яке має найбільшу довіру в аудиторії щодо конкретного питання;

* зводьте до мінімуму розбіжності між позиціями комунікатора та аудиторії;

* шукайте ототожнення себе з аудиторією за допомогою лексики, гумору тощо - тобто поза проблемою, яка роз'єднує вас;

* доводьте, що позиція комунікатора збігається з думкою більшості людей, при цьому показуючи, що ця більшість людей перебувають в аудиторії;

* показуйте розбіжності між групами в аудиторії, якщо це допоможе досягти позитивної реакції. Можна зробити і навпаки;

* модифікуйте повідомлення в інтересах організації.

Ефективність комунікаційної складової реалізації ПР-програми значно залежить від того, які саме форми комунікації використовуються для поширення повідомлень. Звичайні засоби комунікації, що використовуються в паблик рілейшнз, як правило, класифікують на неконтрольовані та контрольовані.

Використання неконтрольованих засобів означає надсилання новин про певну особу до засобів масової інформації або спеціалізованих каналів. Тому відповідальні за роботу цих каналів видавці або головні редактори стають для піарменів цільовою громадськістю, від якої залежить можливість поширення повідомлення про організацію. Мета такої форми комунікації в тому, щоб отримати позитивне висвітлення акцій і подій, які влаштовує керівник організації.

Типовими формами поширення новин про життя керівника організації через засоби масової інформації є прес-релізи, статті, фотоматеріали та прес-конференції. Вони називаються неконтрольованими тому, що піармен, надіславши повідомлення до засобів масової інформації, втрачає контроль за його дальшим поширенням. Редактор або інші працівники каналу новин можуть без погодження з піарменом, на власний розсуд, надрукувати його повністю, частково або взагалі не звернути на нього увагу; може трапитися й так, що, відклавши повідомлення піармена, редактор надішле до організації кореспондента, щоб той самостійно підготував матеріал про її керівника. Оскільки ні організація, ні піармен не сплачують каналу інформації вартості публікації або іншої форми поширення повідомлення, як це буває при розміщенні реклами, доля поданого матеріалу цілком залежить від волі працівників засобів інформації.

На відміну від неконтрольованих контрольованими засобами комунікації є ті, що поширюють інформацію про організацію за її рахунок. У цьому випадку форма, зміст матеріалу, місце його розміщення повністю у розпорядженні організації, яка готує повідомлення. Формами контрольованих засобів інформації можуть бути брошури, бюлетені новин, звіти; такі форми аудіо- та відеоматеріалів, як кінострічки, слайди тощо; міжособистісне спілкування типу промов, мітингів, засідань, інтерв'ю та інше. До контрольованих засобів можна також включити інституційну рекламу розраховану на зміцнення іміджу керівника організації; рекламу пропагандистського змісту, що обстоює точку зору керівника організації з якого-небудь спірного питання, та інші форми рекламних матеріалів.

ПР-рекламування (не розраховане на стимулювання торгівлі):

* друковані та радіо- або телеоголошення;

* звернення до громадськості, заяви про місію організації або інституту, заяви про позицію з певних суперечливих питань;

* рекламування організації поштою;

* зовнішнє оформлення: афіші, вивіски, логотипи, символіка;

* інституційна реклама у збірниках «Жовті сторінки»;

* рекламні оголошення в транспорті і на транспортних засобах, із використанням авіації, повітряних куль;

* реклама за допомогою спеціальних виробів: на календарях, попільничках, ручках, олівцях, коробках сірників, записничках та інших канцелярських товарах або текстильних виробах;

* трюки або хитромудрі витівки, що привертають увагу.

3.2 Формування позитивного особистого іміджу керівника ТОВ «Аваль-сервіс»

Перш ніж приступити до створення свого особистого ділового іміджу, керівнику ТОВ „Аваль-сервіс” необхідно досить реалістично усвідомити, хто він для навколишніх і який його нинішній образ у їхніх очах. Рідко хто може вірогідно описати самого себе. Найчастіше власна самооцінка буває абсолютно негативною чи зовсім позитивною. Це, як правило, самообман. Потрібно навчитися непредвзято оцінювати самого себе.

Важливо з'ясувати думку людей, з якими спілкується керівник. Не слід вирішувати, який образ бажано виявити світу чи як повинен змінити свій теперішній імідж керівник, поки добре не усвідомить, яким його бачать інші. Цих «інших» у діловому житті будуть представляти різні групи людей з колег, партнерів, клієнтів, відвідувачів. І хоча існує потреба в стабільному іміджі, усе-таки потрібно представлятися цим різним групам у відповідному образі, що в підсумку допоможе чітко визначити різні аспекти іміджу для різних категорій людей. Тому не слід демонструвати той самий імідж для різних людей.

З цього випливає, що керівник ТОВ „Аваль-сервіс” не повинен поводитися у всіх ситуаціях і з усіма однаково. Так, стиль поведінки, обраний в повсякденному спілкуванні з колегами, може не принести успіху при розмові, наприклад з партнерами.

Тому насамперед треба враховувати, на яку групу людей необхідно зробити гарне враження в тій чи іншій ситуації. Потрібно також чітко усвідомити, що саме вражає в інших і заодно прикинути, чи під силу адаптувати подібні якості до власного іміджу.

При створенні ділового іміджу необхідно враховувати чекання людей. Якщо вони вважають, що належить їм проходити в двері першим, ви так і повинні проходити, навіть якщо це суперечить природній ввічливості. Якщо ви хочете, щоб вас поважали, треба поводитися так, як, на думку людей, ви повинні поводитися у вашому положенні. Якщо ви станете поводитися навпаки, усі почнуть конфузитися, не знаючи, чого ж від вас можна чекати далі. Значна частина іміджу повинна ясно вказувати, що ви незмінно враховуєте чекання навколишніх.

Потрібно вирішити, як би хотілося, щоб люди поводилися з вами на різних рівнях, і визначите, як варто поводитися з ними. Керівнику ТОВ „Аваль-сервіс” потрібно бути уважним, не занадто відхилятися в поведінці від групи до групи. Якщо буде часто змінювати свою поведінку від неофіційної до надофіційної, то він буде мимоволі спантеличувати людей, викликаючи в них занепокоєння, - адже вони перестануть розуміти, як реагувати у тій чи іншій ситуації.

Але належить робити не тільки те, що потрібно для пристосування особистого іміджу до різних груп людей. Необхідно ще ясно розуміти, який аспект роботи потрібно поліпшити і кому повинно бути адресоване таке поліпшення, а також установити, чи призведе воно до позитивних змін.

Щоб створити капітал на власних перевагах, треба насамперед виявити їх у себе, щоб «змусити працювати». Чим більше керівник ТОВ „Аваль-сервіс” сконцентрується на них, тим швидше будуть усунуті слабкості і недоліки.

У роботі усе важливо. Але тільки її окремі аспекти важливі для інших. Тому, якщо керівник ТОВ „Аваль-сервіс” бажає, щоб його діяльність цінували, то потрібно бути упевненим, що різним групам навколишніх людей він представляє саме ту її сторону, що більше всього цікавить не тільки його, але і їх.

Змінюючи свій імідж убік більшого професіоналізму, керівнику ТОВ „Аваль-сервіс” варто мати на увазі, що він не моделюється за єдиним планом, для його створення немає однакових шляхів. Його варто створювати в багатьох напрямках. Для керівництва потрібно проектувати його як би нагору, для колег -- у сторони, для рядового персоналу - униз, для широкої публіки і клієнтів - назовні, для себе - усередину. Іншими словами, потрібно пристосовувати свій імідж і до ситуації, і до людей, що беруть участь у ньому. Діловий імідж варто будувати на щирому «я». Основа його привабливості для людей, з якими зустрічаєтеся, полягає в тому, що вони повинні бачити особистість, а не якусь штучну модифікацію особистості. Ви, звичайно, можете радикально змінити імідж, відірвати його від природного «я», але це буде продовжуватися дуже недовго. Вас видадуть непередбачені дріб'язки.

Якщо ж керівник ТОВ „Аваль-сервіс” створите обновлений імідж на вашому щирому «я», тоді те нове, що побачать у вас люди, буде сприйняте ними як розширення суті вашої особистості. Вони не вважатимуть таке недоречним, хоча і помітять зміни. Так що не бійтеся вносити у свій імідж зміни, що необхідні в першу чергу. Який би імідж ви не намагалися виявити навколишнім, він, насамперед, повинен бути відображенням вашої внутрішньої суті і міцно базуватися на ній, і ґрунтувався винятково на кращих рисах щирої особистості.

Усупереч представленню, начебто загальний образ остаточно складається по витіканню досить тривалого часу, більшість людей складе думку в перші ж хвилини зустрічі і потім лише небагато буде коректувати його, дізнаючись про більше. В міру більш глибокого дізнавання перше враження може або зміцніти і затвердитися, або навпаки, розвіятися.

Якщо воно виявиться оманним, наступить розчарування, і вже ніякий зовнішній блиск, чемність і люб'язності, що марнуються, не врятують репутацію.

Звідси нескладно зробити висновок, що при створенні позитивного ділового іміджу необхідно твердо дотримувати встановлених рамок обраного образа і зрештою змусити його стати невід'ємною частиною внутрішньої суті. Тому стабільність такого іміджу повинна постійно підтримуватися всіма наявними, способами і насамперед створенням і збереженням свого доброго імені, професійної честі і політичного кредо. Важливо не тільки вирішити, який імідж ви хотіли б знайти для себе і своєї роботи, але також бути послідовним у його повсякденній демонстрації.

Побудова ділового іміджу припускає наявність ясних цілей такої роботи. Створення його навмання може спрацювати на короткий час, але довгострокового ефекту ви не одержите, результат може виявитися навіть несприятливим. Вам потрібно створити імідж, що буде відповідати не тільки вашої внутрішньої суті, але і довгостроковим політичним цілям.

Імідж, як і сама особистість людини, дуже багатогранний, оскільки в різних ділових ситуаціях людей з'являється перед навколишніми в досить різних іпостасях. Однак при всьому своєму розходженні це - лише різні точки зору на ту саму особистість. У кожній конкретній ситуації і для різних груп людей діловий імідж повинен бути адекватний і складатися з можливо більшого числа конкретних форм його вираження. Навколишнім людям не байдуже, як виглядає певна особистість, якою мірою вона знає і дотримується правил й умовностей ділового етикету, володіє мистецтвом усної і письмової мови, з яких етичних принципів виходить у своїй діяльності, як використовує засоби і прийоми поведінкової техніки і тактики, якою мірою піклується про власне здоров'я.

Таким чином, якщо говорити більш узагальнено, то діловий імідж полягає в єдності всіх зазначених вище форм його вираження. Саме їхнє гармонічне сполучення і сталість прояву роблять стабільними довіру і повагу до ділової людини з боку його колег, партнерів і клієнтів, створюють у них впевненість у компетентності, діловитості, моральної і фізичної надійності. Тому розглянемо ці форми ділового іміджу більш докладно, і в першу чергу ті з них, що дозволяють скласти навколишнім перше враження.

Дуже часто люди на кожну конкретну діяльність проектують масу стереотипів, розповсюджених серед широкої публіки. Відомо, наприклад, що клієнтура завжди схильна бачити прямий зв'язок зовнішнього вигляду з чесністю і якістю обслуговування. Особливо це стосується одягу, оскільки наше положення і спосіб життя ніде так відверто не виявляються, як у манері підносити себе через одяг. Від того, як людина себе одягне, буде значною мірою залежати відношення до неї з боку навколишніх людей.

Одяг є як би зовнішньою формою вираження ділового іміджу, він позв'язаний з характером і способом життя людини. Тому дуже важливо переконатися, що одяг відповідає ситуації, інакше імідж буде тьм'яним, і ніхто не стане сприймати його усерйоз.

Стиль одягу завжди повинний відповідати конкретної ділової ситуації. Якщо, наприклад, керівник ТОВ „Аваль-сервіс” буде постійно дотримувати в одязі або неофіційного, або офіційного стилю, незалежно від ситуації, то колеги і клієнти будуть не настільки довірчі, як могли б. Найпростіший спосіб зміни вашого іміджу - зняти піджак.

Потрібно постійно намагатися дотримуватися норм ділової етики.

Етика - це, як відомо, сукупність принципів людського поводження. Поширюючи це визначення на певні сфери діяльності, можна затверджувати, що ділова етика являє собою сукупність принципів поводження людей, зайнятих у цих сферах діяльності.

Така етика дозволяє розглядати й оцінювати ділові відносини суб'єктів, а також їхнє особисту поведінку з погляду відповідності загальноприйнятим у діловому світі принципам поводження. Апелювання до таких принципів допомагає гідно виконувати громадянський обов'язок.

У зв'язку з цим представляється доцільним виділити в діловій етиці ті моральні цінності, що є її структуроутворюючими компонентами. Перша і найважливіша цінність -- чесність і порядність у ділових відносинах.

Вимога чесності в бізнесі випливає з природи таких відносин. Обман не може бути основою для нормального економічного процесу. Навпаки, він створює погрозу для комерційних інтересів. Людей, що йдуть на обман, у діловому світі завжди засуджували. У кінцевому рахунку ті, хто допускає неправду і фальсифікацію, більше втрачають, чим виграють.

Чесність і порядність як основа ділової практики є наслідком тривалого розвитку ділових відносин у суспільстві в цілому, у ході якого вироблялися оптимальні етичні і моральні норми.

Звичайно, і в промислово розвитих країнах не обходиться без збоїв, зловживань, елементарної непорядності і виникаючих на цьому ґрунті скандалів. І проте головне в ділових відносинах -- чесність, порядність, прагнення не обманути партнера, а укласти взаємовигідну комерційну угоду, щоб разом рухатися далі по шляху розвитку і процвітання.

Ділова етика базується і на такій загальнолюдській цінності, як воля. Це означає, що кожна людина повинна цінувати не тільки волю своїх дій, але і волю дій іншої людини, що виражається в неприпустимості втручання в його справи, обмеження навіть у дріб'язках його інтересів.

Іншим основним принципом ділових взаємин є терпимість, що означає усвідомлення неможливості перебороти «знаскоку» слабості і недоліки партнерів, клієнтів і підлеглих. Терпимість допомагає гасити конфліктні ситуації в самому їхньому зародку.

Того, хто помиляється без наміру, треба прощати. Ні в якому разі, якщо ви хочете розположити до себе вашого співрозмовника, не приймати його «виклик», а тим більше не провокувати на подальше розгортання конфлікту.

Терпимість народжує взаємна довіра, вона допомагає усувати нерозуміння і невдоволення на самому їхньому початку. Особливо важливо виявляти терпимість у наш важкий час, коли цілком закономірні масова нервозність людей і їхня побутова агресивність. Соціально-економічні труднощі провокують загальний соціальний невроз.

Ділові взаємини завжди чреваті різного роду непорозуміннями і конфліктами і тому, як ніякі інші, вимагають тактовності і делікатності. Такт у такому спілкуванні - це не тільки розуміння відповідності цілей і норм поведінки, але й уміння застосовувати ці норми до конкретної людини. Тактовність припускає, насамперед, орієнтацію на гуманність і шляхетність, уважність і люб'язність. Бути тактовним - це значить у будь-якій ситуації сприймати свого партнера, чи клієнта підлеглого як найкоштовнішу людську особистість з обліком її біосоціальних характеристик: статі, віку, національності, темпераменту, звичок і т.п. Загальне правило такту - створювати найбільше сприятливі умови для спілкування в житті оточуючих людей, враховувати й усувати ті можливі незручності, що можуть виникати через нашу поведінку. При цьому не слід перевищувати і міру інтересу до зручностей іншої людини, тому що це може створити для нього нові незручності, оскільки ви стиснете його у виборі чи вчинку дії. Такт в однаковій мірі охоплює всі сторони поводження і є зовнішнім вираженням нашої уваги до людей.

Під делікатністю розуміється ввічливість і уважність у спілкуванні, уміння щадити самолюбство своїх колег. Делікатність - це особлива, властива деяким людям форма прояву коректності і щирості при спілкуванні. Від такту вона відрізняється іншою забарвленістю, більшим ступенем уваги, привітності і люб'язності до конкретної людини.

Такт варто дотримувати у всіх випадках, делікатність припускає ситуацію, у якій ми спілкуємося з людьми, гідними нашої поваги й уваги. Інакше кажучи, делікатність недоречна, коли мова йде про людину, що зробила невартий учинок, і не завжди можлива стосовно незнайомих чи малознайомих людей.

Делікатність припускає м'яке й уважне ставлення до людей, привітність і турботу про їх. Але головною властивістю делікатності є уміння тонко відчувати, тонко сприймати стан навколишніх і виявляти турботливу обережність стосовно настроїв і нестатків іншої людини, уміння вчасно і непомітно прийти до нього на допомогу, якщо він робить помилку чи потребує підтримки і розуміння.

Делікатність - це щонайперший робочий інструмент ділового спілкування, мистецтво володіння яким неоціненно для справи. Вона допомагає з найменшими морально-психологічними витратами вирішувати найскладніші задачі. Особливо велика ціна делікатності при спілкуванні з закордонними колегами.

Коли зустрічаються представники закордонних фірм, розбіжності в оцінці тих чи інших явищ цілком природні. Чужі звичаї і представлення можуть показатися дивними, манери поведінки зайво манірними чи, навпаки, вульгарними. Але з первісного враження, до того ж, як правило, поверхневого, ні в якому разі не повинне народжуватися неповага.

У той же час делікатність не повинна бути надмірною, перетворюватися в підлесливість, приводити до нічим не виправданого вихваляння побаченого чи почутого. Поряд з терпимістю і делікатністю, ділова етика орієнтується на таку загальнолюдську моральну якість, як справедливість, що припускає об'єктивну оцінку особистісно-ділових якостей людей і їхньої діяльності, визнання їхньої індивідуальності, відкритість критиці, самокритичність.

До загальних моральних якостей, що характеризують ділову людину, можна віднести його вимогливість до себе, самовіддачу в роботі, а також принциповість і повага до думки інших.

У ділових людей усього світу існує таке поняття, як ділова обов'язковість. У США, наприклад, існує поняття «техаське рукостискання», коли сторони просто домовляються, що будуть разом займатися якою-небудь справою. І якщо хтось порушив умови договору, ніхто більше не буде вести з ним справи.

Формула успіху тут простий: успіх = професіоналізм + порядність. За кордоном дуже цінують перевірених роками партнерів, а новачків з підозрою вивчають і часто викреслюють зі своїх записних книжок імена тих, хто з першої зустрічі повівся не за правилами.

У бізнесі є золоте правило: піклуйся про своїх клієнтів, а ринок подбає про тебе. Про справедливість цього правила свідчить успіх американських підприємців. Наприклад, «Дженерал Моторс» один раз витратила 3,5 млн. доларів на одні тільки поштові витрати, але пішла на це, щоб попередити 6,5 млн. власників автомобілів про дефекти в кріпленні двигунів. Так створюється професійна репутація виробника.

Для репутації важливо усе: культура мови, манера поведінки, одяг, інтер'єр офісу і т.д.

В даний час кожна поважаюча себе компанія ставить перед собою цілі, відмінні від одержання прибутку. Основний постулат ділової етики при цьому може бути виражений девізом, під яким виходила газета ділових кіл дореволюційної Росії «Біржові відомості»: «Прибуток вище усього, але честь вище прибутку». Для ділової людини характерна постійна перебудова своєї справи, внесення змін і поліпшень, здатність почати все спочатку, уміння переборювати відсталість і рутину навколишнього середовища і т.д. Якщо додати до всіх цих якостей необхідність постійно ризикувати і відповідати за всі, то стане зрозуміло, чому лише деякі погоджуються переносити таке велике навантаження. Такі люди працюють звичайно по 20 годин на день, що є для них зовсім нормальним. Вони працюють, коли усі сплять, подорожують, коли інші сидять за столом, планують, коли інші розважаються.

Усі вищезгадані загальнолюдські цінності і професійні ділові якості взаємозалежні і відтворюють у цілому модель морального вигляду сучасної ділової людини, що:

-- поважає себе як особистість і з повагою відноситься до іншим, виявляючи в ділових взаєминах терпимість, делікатність і тактовність; довіряє не тільки собі, але й іншим;

переконана, що честь вище прибутку, цінує свою професійну репутацію і тому вважає, що для ділових відносин обов'язкові чесність, порядність, справедливість, обов'язковість і компетентність;

визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співробітництва;

цінує не тільки волю своїх дій і переконань, але і волю своїх конкурентів;

вміє і не боїться ризикувати і брати на себе всю відповідальність за прийняті рішення.

Висновки

Вдалий діловий імідж впливає не тільки на сприйняття вас навколишніми, але і на ваше сприйняття самого себе. Якщо ви виглядаєте добре, це додає вам сміливість бути самим собою і почувати себе більш упевненим. Іншими словами, ваш вигляд впливає на вас у тім же ступені, у якій він впливає і на навколишніх вас людей.

Не тільки в комерційній діяльності, але й у будь-яких інших професіях, що вимагають особистого контакту, вдалий імідж стає вирішальним фактором. Такий імідж дуже важливий і для службової кар'єри. Сучасні дослідження показують, що імідж або підвищує, або руйнує шанси знайти роботу, не говорячи вже про просування по службовим сходам.

Таким чином, усе вищесказане дозволяє затверджувати, що діловий імідж варто вважати важливою складовою частиною культури ділового спілкування, а володіння їм - істотною особистісною і професійною характеристикою будь-якого серйозного бізнесмена і політика.

Суть створення такого іміджу полягає в тому, щоб змусити інших людей бачити вас таким, яким ви побажаєте, і піднести себе так, щоб вони сприйняли ваш образ позитивно. Основна мета цих зусиль полягає в тому, щоб гранично використовувати всі те гарне, що у вас закладено, і навчитися уникати тих негативних проявів, що принижують вашу професійну, політичну і чисто людську репутацію. Щоб реалізувати на практиці цю мету і навчитися виражати все найкраще, що у вас є, необхідно, насамперед, усвідомити основні принципи побудови ділового іміджу.

Створення іміджу є невід'ємною складовою частиною ділової активності будь-якого підприємства або особи. Брошури, рекламні проспекти, візитні картки, пакувальний матеріал, бланки листів і поштових конвертів, інтер'єр офісу і штаб-квартири, стиль одягу (а в деяких компаніях - уніформа персоналу) - зразковий перелік компонентів іміджу.

Потрібно, щоб одяг відповідав сфері діяльності. Продуманий стиль в одязі може істотно поліпшити імідж будь-якої особи. Великі компанії з більш формальною системою спілкування та ієрархією в керуванні почувають себе зручніше й впевненіше у використанні персоналом офіційного ділового костюма, гарного зовнішнього вигляду і відповідних аксесуарів.

У невеличких фірмах імідж найманого робітника може бути простіший, не такий суворий, як у великих організаціях. Керівник невеличкої фірми повинен бути доступний для своїх колег і підлеглих, його костюм може складатися зі спортивної куртки і підхожих до неї штанів, але на всі зустрічі, особливо поза фірмою, він повинен одягати піджак.

Компоненти позитивного іміджу конкретної особи:

1. Наявність якостей вдалої особистості;

2. Наявність стратегічного мислення;

3. Наявність навичок подолання конфліктів;

4. Наявність навичок вдалого слухання та уміння грамотно, розмовляти;

5. Наявність навичок невербального спілкування;

6. Обов'язкове користування візитними картками;

7. Вдалий зовнішній вигляд;

8. Уміння спілкуватись з засобами масової інформації.

Тому потрібно завжди пам'ятати, що одним із важливих аспектів загального сприйняття й оцінки керівника організації є враження, яке він справляє, або його імідж (образ). Незалежно від бажань як самого керівника організації, так і фахівців зв'язків із громадськістю імідж - об'єктивний фактор, який відіграє істотну роль в оцінці будь-якого соціального явища чи процесу. Поняття «імідж» походить від латинського ітадо, що пов'язане з латинським словом ітіїагі, тобто «імітувати». Відповідно до тлумачного словника Вебстера імідж -це штучна імітація або подання зовнішньої форми якого-небудь об'єкта, особливо особи.

Імідж - мислене уявлення про людину, товар чи інститут, який цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди. Слід зазначити, що серед різних авторів, у тому числі в Україні, які останнім часом активно «накинулися» на проблеми науки і мистецтва паблик рілейшнз, особливо почала обговорюватися думка, що саме створення іміджу (імідж-мей-керство) і є головним завданням, навіть основою основ даної системи.

Безумовно, працюючи над тим, щоб налагодити плідні й взаємовигідні відносини між організацією та різноманітними групами громадськості, піармени дійсно намагаються подати її соціальному оточенню у привабливому, в тому числі й спрощеному, вигляді. У своїй практичній діяльності вони виходять з того, що сприйняття, іміджу багато в чому визначається тим, що той або інший соціальний інститут або і навіть окрема особа робить і говорить. Тобто імідж можна спрямовано формувати, уточнювати або переробляти за допомогою модифікації діяльності, вчинків і заяв соціального суб'єкта.

Однак це зовсім не дає підстав однозначно стверджувати, що створення іміджу - надзавдання системи паблик рілейшнз. Більшість фахівців цієї сфери взагалі з радістю відмовилися б від використання поняття «імідж», оскільки він часто викривлено сприймається та застосовується громадськістю. Якщо бути відвертими, то фахівці сфери паблик рілейшнз проти того, щоб їх називали імідж-мейкерами. Як зазначав основоположник науки паблик рілейшнз Едуард Бернайз, слово імідж немов засвідчує, що фахівці сфери паблик рілейшнз мають справу з тінями та ілюзіями. У дійсності ж їх цікавлять установки та дії, зміна яких підпорядкована вирішенню соціальних питань [43, Р.12]. Але це не означає, що піармени не розуміють природи іміджу і причин, які впливають на його формування. Вони добре розуміють і силу впливу іміджу керівника організації на сприйняття його громадськістю.

В останні роки в зв'язку зі швидким розвитком ринкових і демократичних відносин у нашій країні значна частина населення усе більш активно утягує в сферу політики і підприємництва. З'явилося багато людей, основним видом професійної діяльності чи формою вторинної зайнятості яких став бізнес і діяльність політична, що дозволяють максимально реалізувати творчі здібності і ділові якості.

Однак ці здібності і якості дають найбільший ефект лише при наявності належного ділового іміджу, тобто того позитивного представлення, що в очах навколишніх людин створює про себе сам і яке виступає як зовнішнє відображення його особистості і показник ділових і чисто людських якостей.

Саме діловий імідж дозволяє створити перше враження про людину. Такий імідж у даному випадку - його фірмовий знак, його зовнішня вивіска. Чим краще він приваблює, тим вище професійний авторитет бізнесмена.

На жаль, ми ще не зовсім готові до вирішення такого завдання. Певне коло людей, що у різному ступені цікавляться і займаються питаннями паблик рілейшнз, залишається малочисельним і, головне, недостатньо кваліфікованим. В Україні, наприклад, незважаючи на окремі спроби, практично відсутня система фундаментальної підготовки кадрів на рівні вищої школи з даного фаху. Недостатньо уваги приділяється викладанню цієї дисципліни й у тих вищих навчальних закладах, де готуються кадри для потреб ринкової економіки. Теорія і методологія паблик рілейшнз не включені до обов'язкових загальноосвітніх дисциплін при підготовці фахівців гуманітарного профілю.

Але одна обставина не може не турбувати. Через свою «модність» поняття «паблик рілейшнз» часто вживають доречно і недоречно, вкладаючи в нього здебільшого перекручений зміст. Відтинається глибинна соціально-конструктивна сутність філософії інституту паблик рілейшнз. Увага концентрується переважно на поверхових елементах, надводній частині цього величезного айсберга науки та мистецтва налагодження і підтримки взаємовигідних відносин між організаціями і громадськістю, коли і організація, і «її» громадськість виступають рівноправними, рівнозалежними партнерами. Свідченням цієї поверховості стало поширене прагнення використовувати паблик рілейшнз винятково як іміджмейкерство, що ми вдосталь спостерігали в нашій країні під час виборів, резонансних подій, на зразок «справи Гонгадзе», «касетної справи» та інших.

Об'эктом нашого дипломного дослідження було ТОВ „Аваль-сервіс”. Дане товариство створено для впровадження прогресивних форм господарювання, нових технологічних рішень в галузі економіки, технологій, культури, розвитку міжнародних.

Як видно з аналізу господарської діяльності ТОВ “Аваль-сервіс” коефіцієнт абсолютної ліквідності має позитивну тенденцію збільшення порівняно 2002 рік з 2000 та 2001 роками на 0,05, але даний коефіцієнт має занадто низький показник, таму існує ризик для ТОВ “Аваль-сервіс” неліквідності. Коефіцієнт проміжної ліквідності порівняно його величину в 2002 році з 2000 роком зменшився на 0,19, а порівняно з 2001 роком спостерігаємо позитивну тенденцію його збільшення на 0,01. Коефіцієнт забезпечення власними коштами взагалі має від'ємне значення, що говорить про перевищення над власним капіталом необоротних коштів.

Рентабельність активів збільшилася на 11,2% порівняно 2002 рік з 2000 роком та на 23,3 порівняно з 2001 роком, рентабельність реалізації продукції в 2000 році була досить високою, але порівняно 2002 рік з 2000 роком вона зменшилася на 0,9, а порівняно з 2001 роком збільшилася на 24,6%, рентабельність власного капіталу в 2000 році теж була досить високою, але порівняно 2002 рік з 2000 роком вона збільшилася на 21,3%, а порівняно з 2001 роком на 54,8%.

Отже, роблячи загальний висновок по аналізу господарсько-економічної і фінансової діяльності ТОВ “Аваль-сервіс”, можна сказати, що 2000 рік з аналізуємого нами періоду - 2000 -2002 роки, був найбільш вдалим для даного підприємства. Переважно всі абсолютні показники, що характеризують ефективність діяльності ТОВ “Аваль-сервіс” у 2002 році, порівняно з 2000 та 2001 роком погіршилися, але відносні мають тенденцію до збільшення. Рентабельність, фінансова стійкість, ліквідність, швидкість обертання активів - збільшення даних показників вказує на позитивну політику управління підприємством. Але зменшення абсолютних показників - це скорочення діяльності підприємства, а отже отримання меншого результату діяльності - прибутку, тому керівнику ТОВ “Аваль-сервіс” потрібно звернути увагу на цей аспект.

На закінчення дамо конкретні ради, що допоможуть керівнику ТОВ „Аваль-сервіс” створити привабливий діловий імідж, що гарантує не тільки успіх, але і щире задоволення від роботи в сфері бізнесу і політики:

виконуйте обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати - не виправдуйтеся, а визначите новий термін і стримайте слово, нехай з деяким запізненням;

будучи упевненим у собі, уникайте бути самовпевненим;

ніколи не забувайте, що ваша думка чи позиція не завжди гарні, є й інші думки і позиції, аж ніяк не гірші;

не забувайте, що знання особистих спонукальних мотивів людей - одне з найважливіших умов ефективної взаємодії;

будьте терпимі до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашій справі;

займайтеся тільки тими питаннями, у рішенні яких ваша участь обов'язкова; - хваліть на людях, критикуйте віч-на-віч;

умійте слухати, майте нескінченне терпіння;

відхиляйте непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно;

пам'ятайте, що ніщо так не компрометує вас, як ваша розсіяність;

не залишайте без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою чи промаху.

Для здійснення вищесказаного потрібно врахувати наступні пропозиції.

Пропозиції

А тепер пропонуємо деякі ради і рекомендації для підвищення ділового іміджу керівнику ТОВ „Аваль-сервіс”.

1. Будьте справедливі і чесні. Помятайте, що люди більше всього не люблять несправедливості.

2.Керуйте з будь-якої «крапки». Компетентність, енергія і воля дають реальну можливість впливати на справу.

3. Ставте перед собою велику мету.

4. Після визначення мети виберіть темп руху. Не потрібно рухатися дуже швидко. Пам'ятайте, що будь-яким перетворенням заважає скоріше не повільний темп руху, а невизначеність і невиразність.

5. Пам'ятайте, що вироблення зважених рішень вимагає висококваліфікованих кадрів.

6. Послідовність + довіра = економічними ефективності. 7. Вимоги до підлеглих повинні бути реалістичними, обґрунтованими і такими, що виконуються.

8. Радуйтеся невдачам. Саме невдачі дозволяють краще пізнати себе. У будь-якій поразці шукайте «плюси» і використовуйте їх.

9. Вчіться «тримати удар».

10. Вмійте вчитися в кожної людини.

11. Не скаржтеся і не просіть. Пропонуйте самі, чи зробіть так, щоб пропонували Вам.

12. Власна гідність - це головний капітал. Поважайте себе.

13. Уникайте показухи: до неї дуже легко звикнути, але дуже важко потім позбутися.

14. Найкращий партнер той, кому Ви пропонуєте вигідні умови.

16. Вмійте іноді підкорятися іншим (не навчивши підкорятися, ви не зможете продуктивно керувати).

17. Пам'ятайте: Ваша сила - у Вашій команді («Група стає командою тоді, коли кожен її член абсолютно упевнений у собі й у тому, що його внесок у загальну справу допомагає іншим» Норман Г.Шидл).

18. Постійно шліфуйте чотири наголовніших уміння:

1) уміння уважно слухати співрозмовника;

2) уміння просто і зрозуміло, переконливо і дохідливо говорити і спілкуватися;

3) уміння швидко читати, засвоюючи суть проблеми, правильно приймати рішення відповідно до цього;

4) уміння правильно писати (зрозуміло і лаконічно викладати свої думки і міркування в письмовому виді)

19. Не чекайте постійно подяки від людей. Не засмучуйтеся, якщо не усі Вас віддячать.

20. Нехай у Вас буде для людей радість замість ненависті, а посмішка замість зневаги.

21. Нахиляйтеся тільки для того, щоб підняти тих, хто упав.

22. Зробіть Ваші висновки зрозумілими для підлеглих, дайте їм можливість погодитися з Вами, зробити свої доповнення і пропозиції, з'єднуйте їхньої думки і справи з Вашими.

23. Використовуйте критику тільки для поліпшення результатів загальної справи. Ніколи не критикуйте заради критики.

24. Перш, ніж карати підлеглого, допоможіть йому виправити допущену помилку.

25. Прагніть більше відзначати заслуги підлеглих, чим стягувати за їхні дрібні помилки.

26. Частіше користуйтеся методом дискусії, а не наставлянь і повчань.

27. Похваливши співробітника, розширюйте, коло його обов'язків.

28. Вчіться стримувати гнів і роздратування.

29. Пам'ятайте, що засідання - один із самих дорогих видів службової діяльності.

30. Не використовуйте засідання як засіб відходу від особистої відповідальності.

31. Не бійтеся розумно ризикувати й експериментувати.

Також ми пропонуємо провести наступні заходи по впровадженню програми паблік рілейшнз в діяльність даної організації:

Назва заходу	Дата проведення заходу
Провести презентацію з запрошенням місцевих знаменитостей	День молоді 2003 року
Провести рекламну акцію з використанням позитивного іміджу керівника, працівників ТОВ „Аваль-сервіс”	23 вересня 2003 року
Випустити та презентувати фірмові чашки ТОВ „Аваль-сервіс” своїм постійним клієнтам	В процесі подальшої роботи з клієнтами
Дарувати новим клієнтам ручки та блокноти з логотипом ТОВ „Аваль-сервіс”	В процесі подальшої роботи з клієнтами

Література

1. Конституція України. Основний Закон. - Полтава: Видавництво “Полтава”, 1996. - 44 с.

2. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1024 - ХII. // ВВР., 1991 р., № 30, ст. 380. // Закони України., - т. 1., - С. 392-409.

3. Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. № 271/96 - ВР. // ВВР., 1996 р., № 39, ст. 182. // Закони України., - т. 11., -С. 7-18.

4. Алешина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.: ГНОМ - ПРЕС, 1997. - 256 с.

5. Афанасьев И. Деловой этикет. - К: “Альтерпрес”, 1998. - 320 с.

6. Батра Р., Майерс Дж., Аакер Д. Рекламный менеджмент. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2000. - 784 с.

7. Блэк Сэм. Введение в паблик Рилейшнз. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 1998. - 320 с.

8. Блэк Сэм. Паблик Рилейшнз. Что это такое? - М.: АСЭС - Москва, 1990. - 239 с.

9. Браун Л. Имидж - путь к успеху. СПб.: Питер, 2001. - 192 с.

10. Вилсон Г., Макклафлин К. Язык жестов - путь к успеху. СПб: Питер, 2001. - 224 с.

11. Во Вік - О'Басс. Як набути популярності, або правдивий сучасний етикет. - Тернопіль: Тарнекс, 1992. - 128 с.

12. Герет Т.М., Клоноскі Р.Дж. Етика бізнесу/Пер. з англ. О.Ватаманюк. - К.: Основи, 1997. - 214 с.

13. Гусейнов А.А., Дубко Е.Л. Этика. М.: Гардарика, 2001. - 496 с.

14. Доти Дороти. Паблисити и Паблик рилейшнз. - М.: Филинъ, 1998. - 288 с

15. Духи для вас. Составители: Краснолуцкая Т., Сидоренко В. - Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2000. - 352 с.

16. Чмут Т.К. та ін. Етика ділового спілкування: Курс лекцій/Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осетинська. - К.: МАУП, 2000. - 208 с.

17. Корніяка О.М. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К.: Либідь, 1995. - 96 с.

18. Котлер Ф., та ін. Основы маркетинга/Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В - К.; М.; СПб.: Вильямс, 1998. - 1056 с.

19. Кузин Ф.А. Делайте бизнес красиво. Этические и социально-психологические основы бизнеса. - М.: ИНФРА -М, 1995. - 288 с.

20. Лавриненко В.Н. Психология и этика делового общения. М.: ЮНИТИ, 1997. - 279 с.

21. Лисенкова Л.Ф. Психология и этика деловых отношений. М.: Институт практической психологии, 1998. - 336 с.

22. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. - К.: КНЕУ, 1997. - 248 с.

23. Малахов В. Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К: Либідь, 1996 - 304 с.

24. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. - М.: Знание, 1989. - 176 с.

25. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. - К.: ВИРА - Р, 2000. - 376 с.

26. Палеха Ю. Организация современной деловой комуникации: Учебно - методическое пособие. - К.: МАУП., 1995. - 152 с.

27. Палеха Ю.І., Водерацький Ю.В. Етика ділових стосунків. - К.: Вид-во Европ. ун-ту фін., інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2001. - 252 с.

28. Пиз Аллан. Язык телодвижений. Как читать мысли других людей по их жестам. - Нижний Новгород: Ай Кью, 1992. - 262 с.

29. Поцепцов Г.Г. Имиджелогия. - К.: Ваклер, 2002. - 386 с.

30. Почепцов, Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии XX века.- К.: Тов-во "Знання", 2000. - С. 35-55.

31. Дорошенко В.Ю. Психология и этика делового общения.: Учебник для вузов/Дорошенко В.Ю., Л.И.Зотова, В.Н.Лавриненко. - 2-ое изд., перераб. и доп. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. - 279 с.

32. Сальников В.П. и др. Основы ораторского искуства. СПб.: СПбГУ МВД России, 2002. - 108 с.

33. Синяева И.М. Паблик Рилейшнз в коммерческой деятельности. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 287 с.

34. Скотт Д.Г. Сила ума: Описание пути к успеху в бизнесе (Как создать по своему желанию индивидуальность и имидж): - К.: Внешторгиздат, 1991. - 215 с.

35. Соловьев Э.Я. Современный этикет и деловой протокол. - М.: Ось - 89, 2001. - 208 с.

36. Спенсер К. Советы по выбору стиля в одежде, прическе и макияже. - М.: ЭКСМО - Пресс, 2001. - 320 с. (Серия “Женские секреты”).

37. Тимченко Н.М. Искусство делового общения. - Харьков: РИП “Оригинал”, 1992. - 176 с.

38. Холопова Т.И., Лебедева М.М. Протокол и этикет для делових людей. - М.: “Инфра - М”, 1995. - 366 с.

39. Шепель В.М. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. - М.: ЮНИТИ, Культура и спорт, 1994. - 320 с.

40. Щекин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику. - К.: Україна, 1993. - 239 с.

41. Энциклопедия этикета: Мультимедийное учебное пособие на CD. - М.: Кирилл и Мефодий, 1997. - 1700 с. http://mega.km.ru/eticet/ на вебсайте издательства “Кирилл и Мефодий” http:www.km.ru

42. Ягер Джон. Деловой этикет. Как выжить и преуспеть в мире бизнеса: Пер. с англ. - М.: “Джон Уайли энд Санз”, 1994. - 228 с.

43. Звиняцьківська З. Українська політична мода - весна 2002 // Єва. - 2002. - (рання весна). - С. 54-60.

44. Муромкина И. Имидж розничного торгового предприятия: особенности формирования и восприятия // Маркетинг в России и за рубежом. - 01.02. 2002. - N2. - М.: Финпресс. -С. 72-77.

45. Розин Ю.П. Секреты общения. - М.: Знание, 1991. - 64 с. (Сер. “Молодежная”, № 10).

46. Серебряков С. Рекламный имидж или Некоторые аспекты банковской рекламы // Банковское дело. - 01.06. 2002. -N6. - ТОО "Агентство Информбанк".- С. 8-13

47. Співак Д. Для чого політика “імідж”? // Обрій ПІБ. - 2002. - №5. - С. 16-17.

48. Талашев А. Язык тела // Деловая неделя. - 1997.-№ 30. - 24 ноября. - С. 49

49. Феофанов О. "Имидж"-главное средство рекламного воздействия // Психология бизнеса.: Хрестоматия./Сост. Сельченок К. - Мн.: Харвест, 1998. - С. 29-41

50. Шиепанис Маркос. Имидж страны, фирмы, товара // Международная жизнь. - 1990. - № 6. - С. 78-84.

51. Ширченко Я. Владимир Литвин: “Радоваться каждому прожитому дно”. // Зеркало моды. - 2002. - № 1. - С. 10-14.

52. Шлепаков А. Що створює імідж банку // Політика і час. - 1993. -№ 2. - С. 31-34.

53. Italo Art. Building Your Professional Image. http://www.mindspring.com/~italco/image.html/27.03.2002

Размещено на Allbest.ru