Удосконалення організаційної структури управління підрозділами МНС

В той же час дивізіональні структури управління призвели до зростання ієрархічності, тобто вертикалі управління. Вони зажадали формування проміжних рівнів менеджменту для координації роботи відділень, груп і т.п. Дублювання функцій управління на різних рівнях в кінцевому рахунку призвело до зростання затрат на утримання управлінського апарату.

2. Органічний тип управління.

Головною властивістю структур, відомих в практиці управління як гнучкі, адаптивні, або органічні, є притаманна їм спроможність порівняльно легко міняти свою форму, пристосовуватися до нових умов, органічно вписуватися в систему управління. Ці структури орієнтуються на прискорену реалізацію складних програм і проектів в рамках крупних підприємств і об'єднань, цілих галузей і регіонів. Як правило, вони формуються на тимчасовій основі, тобто на період реалізації проекту, програми, рішення проблеми або досягнення поставленої мети.

Різновидами цього типу структур є [49]:

- проектні;

- матричні;

- програмно-цільові;

- бригадні форми організації управління.

Проектні структури формуються при розробці організацією проектів, управління проектом включає визначення його мети, формування структури, планування і організацію виконання робіт, координацію дій виконавців.

Матрична структура нагадує собою решетчату організацію, побудовану на принципі подвійного підпорядкування виконавців: з одного боку - безпосередньому керівнику функціональної служби, що надає персонал і технічну допомогу керівнику проекту, з другій - керівнику проекту (цільовий програми), що наділений необхідними повноваженнями для здійснення процесу управління в відповідності з запланованими термінами, ресурсами і якістю. При такій організації керівник проекту взаємодіє з двома групами підлеглих: з постійними членами проектної групи і з іншими робітниками функціональних відділів, що підкоряються йому тимчасово і по обмеженому колу питань. При цьому зберігається їх підпорядкування безпосереднім керівникам підрозділів, відділів, служб.

При бригадному типі структури істотно змінюються вимоги до кваліфікації працюючих: перевага віддається людям з універсальними знаннями і навиками, бо тільки вони можуть забезпечити взаємозамінність і гнучкість при зміні групою завдань, що виконуються. В бригадах значно поширюються функції праці робітників і підвищується їхня кваліфікація в результаті освоєння декількох спеціальностей і професій і більш повного розвитку спроможності.

Державний менеджмент є типом управління, який найбільшою мірою відповідає потребам і умовам діяльності державних організацій в ринковій економіці. Основними ознаками менеджменту як типу управління є такі [42]:

1) вихідним моментом організації управління і його здійснення є людина, її потреби, інтереси, мотиви, цінності, установки;

2) у підходах, принципах і методах управління пріоритет віддається економічним засобам і методам управління;

3) професіоналізм управління як одна з головних вимог до менеджера і персоналу;

4) менеджмент пред'являє комплекс вимог до особистих якостей менеджера, які забезпечують мистецтво управління (підприємливість, упевненість, комунікабельність);

5) в організаційному відношенні для менеджменту характерна гнучка організація управління, здатна швидко перебудовуватися відповідно до зміни умов та організація інноваційного типу.

Основними змінними державної організації, які вимагають уваги адміністративного менеджменту, є цілі, структура, завдання, технологія і люди.

Цілі державної організації - те, заради чого вона створюється і функціонує - поділяються на предметні (здійснити намічене політикою) і формальні (орієнтація на громадян, мінімальні затрати, вдоволеність персоналу).

Структура державної організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних сфер, збудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілі даної організації.

Завдання - цілі, транспоновані в конкретні вказівки до дії. Технологія - засіб перетворення ресурсів у потрібні продукти і послуги. Люди - центральна фігура в менеджменті, особи з їх неповторними рисами. Менеджмент у державному управлінні враховує зовнішнє середовище державної організації і вимагає ефективної реакції на нього та пристосування.

В організаційних структурах державних установ та організацій, використовують кілька організаційних основ, які формують відповідні типи структур [35]:

1. Лінійна основа створює структуру, при якій відбувається переважно вертикальна, однонаправлена підлеглість державних організацій, яка створює в завершеному вигляді ієрархічну піраміду. Тут найбільше проявляється одноосібне керівництво, коли одна особа на кожному рівні вертикалі зосереджує у своїх руках ведення управлінських процесів у державному органі, який він очолює.

2. Функціональна основа веде до формування державних органів, які спеціально пристосовані до ведення конкретних функцій управління. Це дозволяє під кожну з реалізованих функцій управління підібрати професіональних спеціалістів, у той же час виникає проблема міжфункціональної координації, порушується єдність розпорядництва і знижується відповідальність за роботу.

3. Лінійно-функціональна основа забезпечує поєднання переваг лінійних та функціональних основ та дозволяє створювати структури, в яких одні органи приймають управлінські рішення і власне проводять їх у життя, а другі забезпечують їх інформацією статистичного, планового, координаційного та іншого характеру, що дозволяє підвищувати рівень державного управління.

4. Програмно-цільова основа закладає в організаційну структуру ціль (або цілі) чи комплексну програму, і їм підпорядковуються відповідні елементи і їхні взаємозв'язки. Це допомагає інтеграції інтелектуальних, природних, виробничих та інших ресурсів для вирішення актуальних проблем управління.

5. Матрична основа суміщає лінійне та програмно-цільове управління. Цей тип структури зв'язаний, як правило, з територіальним управлінням. Він забезпечує комплексний підхід до управлінських процесів на визначеній території. Основна ідея такої структури - організація повинна сприяти горизонтальним та поперечним комунікаціям усередині організації і гарантувати сувору відповідальність за хід робіт.

6. Органічна основа застосовується останнім часом як тимчасова проектна структура спеціалізованих підрозділів різних державних організацій, які об'єднуються при виконанні масштабних робіт на рівні державних інтересів. При цьому організаційна основа окремих спеціалізованих підрозділів різних державних організацій є сугубо ієрархічною, що найбільш яскраво висвітлено в аналізуємій в дипломному проекті структурі підрозділів міністерства надзвичайних ситуацій України.

2. Теоретичні підходи та методи удосконалення організаційної структури управління підрозділами МНС України у Дніпропетровській області

2.1 Аналіз структури та чисельності підрозділів Павлоградського РУ ГУ МНС у Дніпропетровській області

Павлоградське районне управління ГУ МНС в Дніпропетровській області обслуговує наступні закріплені території (карта-схема Додатку А) [61]:

- м. Павлоград та м. Тернівка;

- сільські населені пункти Павлоградського району.

Структурно Павлоградське РУ ГУ МНС у Дніпропетровській області складається з районного апарату управління та 3-х самостійних державних пожежних частин, розташованих: СДПЧ-27 - в центральній частині м. Павлограда; ДПЧ-37 - в східній частині м. Павлограда (промислова зона крупних заводів - «Машгородок»); СДПЧ-50 - в м. Тернівка, який розташований в 20 км на схід від м. Павлограда.

Апарат управління Павлоградське РУ ГУ МНС у Дніпропетровській області штатною чисельністю 25 одиниць (4-е місце по області) складається з [61]:

- керівництва - 3 особи;

- відділу державного пожежного нагляду - 9 осіб;

- групи нормативно-технічної роботи - 1 особа;

- групи дізнання - 1 особа;

- відділу державної інспекції з ЦЗ та ТБ - 3 особи;

- блоку коородинаціях рятувальних сил - 2 особи;

- групи зв'язку, оповіщення та АСУ - 1 особа;

- блоку по роботі з персоналом - 2 особи;

- фінансово - економічного відділу - 3 особи.

Павлоградське районне управління ГУ МНС в Дніпропетровській області в межах своїх повноважень самостійно і через підпорядковані підрозділи СДПЧ-27, ДПЧ-37 та СДПЧ-50 організовує виконання вимог законодавства України з питань цивільного захисту населення та об'єктів району від надзвичайних ситуацій, контролює виконання правил і норм пожежної та техногенної безпеки юридичними та фізичними особами.

Загальне керівництво службою цивільного захисту здійснює МНС, а органами і підрозділами цивільного захисту, залежно від їх підпорядкування, - МНС та, в межах адміністративно-територіального поділу України - Головні управління МНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади МНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості).

Самостійна державна пожежна частина СДПЧ-50 м. Тернівки Павлоградського району Дніпропетровської області є структурним підрозділом Павлоградського РУ ГУ МНС в Дніпропетровській області та призначається для організації ведення оперативних дій, направлених на виконання завдань передбачених Законом України «Про пожежну безпеку» [1], а саме: гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

СДПЧ -50 є воєнізованим підрозділом МНС України, діяльність якого зорганізується згідно «Тимчасовому порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України» [25], а рятувальники мають військові звання офіцерського та рядового складу військ цивільного захисту України.

Економічно, СДПЧ-50 є неприбутковою державною установою бюджетного фінансування (гарантований фонд заробітної плати та експлуатаційних витрат) з правом надання затверджених МНС України платних послуг, доход від яких зараховується в плановий спеціальний фонд самофінансування діяльності СДПЧ-50 (технічний розвиток), а доходи перевищення плану зараховуються в спеціальний фонд Павлоградського районного управління ГУ МНС у Дніпропетровській області для подальшого перерозподілу. Фінансові та кадрові питання діяльності СДПЧ-50 м. Тернівка делеговані на рівень спеціальних підрозділів Павлоградського РУ ГУ МНС в Дніпропетровській області.

Район безпосереднього обслуговування підрозділами МНС визначається наказом начальника Гарнізону служби. При цьому враховується, що радіус виїзду пожежно-рятувальних підрозділів, що мають на озброєнні пожежні автомобілі, як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20 - 30 км.

Підрозділи МНС, що охороняють об'єкти на договірних засадах, рішенням начальника Гарнізону служби за узгодженням із керівництвом об'єктів, включаються до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів) з визначенням підрайонів виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації таких підрозділів у радіусі до 2 км.

Основним оперативним завданням особового складу СДПЧ-50 є рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу та надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Виконання оперативного завдання в м. Тернівка забезпечується такими силами:

- особовим складом СДПЧ-50;

- особовим складом (працівниками і членами) відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, іншими протипожежними формуваннями.

Для гасіння пожеж також можуть бути залучені в установленому порядку особовий склад органів внутрішніх справ, аварійно-рятувальні служби інших міністерств та відомств, військовослужбовці, а також населення.

На рис. 2.3 - 2.6 наведена штатно-функціональна структура СДПЧ-50 м. Тернівка, яка відповідає складу технічного озброєння та завданням, поставленим перед СДПЧ-50 Павлоградським районним управлінням МНС.

СДПЧ-50 складається з двох структурних частин:

- оперативно-рятувального загону:

а) 3 основних добових караулів по 2 бойових відділення;

б) резервного добового караулу із 3 відділень;

- інженерно-інспекційного загону.

Відділення чергового караулу на основному пожежному автомобілі є первинним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом, здатним самостійно виконувати окремі оперативні завдання з рятування людей та гасіння пожеж.

Зведений караул у складі двох і більше відділень на основних та спеціальних пожежних автомобілях є основним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (ОРСЦЗ), здатним самостійно вирішувати оперативне завдання відповідно до своїх тактичних можливостей.

Інженерно-інспекторський склад відповідає за проведення профілактичної і нормативно-технічної роботи, протипожежної пропаганди й агітації на закріплених об'єктах (ділянках).

СДПЧ-50, яка підпорядкована Павлоградському РУ ГУ МНС в Дніпропетровській області при ліквідації надзвичайних ситуацій мають право на залучення [61]:

- чергових бригад швидкої допомоги МОЗ України;

- чергових нарядів МВС України;

- чергових нарядів аварійної газової служби;

- чергових нарядів аварійної служби електророзподільних мереж;

- чергових нарядів аварійної служби водопостачання;

Павлоградське РУ ГУ МНС в Дніпропетровській області при ліквідації деяких видів надзвичайних ситуацій має право через ГУ МНС у Дніпропетровській області та Районної комісії по цивільному захисту у м. Павлоград, окрім використання власних сил, на залучення наступних аварійно-рятувальних сил:

1. При виникненні надзвичайних ситуацій на підземних об'єктах - 8-го державного Павлоградського воєнізованого загону аварійно-рятувальної служби Міністерства вугільної промисловості України [12];

2. При виникненні надзвичайних ситуацій по хімічному, радіаційному зараженні, появленню плазунів чи біологічно-небезпечних об'єктів - аварійно-рятувальних частин аварійно-рятувального загону спеціального призначення МНС у Дніпропетровській області [23];

3. При виникненні надзвичайних ситуацій на водних об'єктах - бригад комунального підприємства «Аварійно-рятувальна служба на воді» (м. Павлоград) [61];

4. При виникненні надзвичайних ситуацій з вибухонебезпечними предметами - саперних підрозділів розміновування приписаної військової частини 6 корпусу в с. Військове Новомосковського району [21];

5. При виникненні землетрусів, вибухів, катастроф на транспортних магістралях та їх наслідків у вигляді аварій на житлових будівлях, лініях електромереж, лініях газопостачання, лініях водопостачання, дорогах та ін. - будівельних та комунальних служб з технікою відповідного напрямку.

На території Дніпропетровської області здійснюють свою діяльність 34 аварійно-рятувальні служби, з яких 9 державних, 10 комунальних і 15 об'єктових. Станом на 23.12.2010 року атестацію пройшли 21 служби, а саме: 7 державних, 7 комунальних і 7 об'єктових [60].

Відповідно до вимог Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого постановою КМУ від 04.08.2000 №1214 в Дніпропетровській області підлягають обов'язковому обслуговуванню аварій-но-рятувальними службами 512 суб'єктів господарювання у користуванні (власності) яких знаходиться 844 об'єкти.

В Дніпропетровській області державними аварійно-рятувальними службами обслуговуються 41 територія та 597 об'єктів, з яких аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в Дніпропетровській області обслуговується 93 об'єктів.

На сьогодні в Україні функціонують 2 гірничорятувальні служби:

- Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба МНС [23], яка в Дніпропетровській області представлена Дніпропетровським та Дніпродзержинським загонами;

- Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба Міністерства вугільної промисловості України [12], яка в Дніпропетровській області представлена 8 Павлоградським загоном.

2.2 Одновимірний кореляційно-регресійний аналіз чисельності регіональних підрозділів МНС як функцій факторних територіальних показників

Міністерство надзвичайних ситуацій у першому півріччі 2011 року провело перший етап реформування державних рятувальних служб [59] - здійснено децентралізацію системи управління аварійно-рятувальними формуваннями та передано в підпорядкування територіальним органам управління МНС 18 підрозділів аварійно-рятувальних служб на водних об'єктах, пошуку та рятування туристів, формування гірничорятувальної та протифонтанної служб.

При цьому жоден рятувальник та підрозділ скорочені не були, реформування торкнулося лише органів управління, працівники центрального апарату та територіальних управлінь були скорочені на 30%. На збережені кошти МНС намагається покращати діяльність рятувальних служб.

В дипломному проекті проведений аналіз доцільності застосування керівництвом МНС України у 2011 році алгоритму «механістичного» 30% скорочення чисельності апарату управління територіальними підрозділами МНС для підвищення ефективності децентралізованого управління.

Таким чином, показник питомої ваги чисельності апарату управління МНС по областях змінюється в 2,0 -2,5 рази, що робить рішення про механічне 30% скорочення чисельності управління волюнтаристським та необґрунтованим з точки зору ефективності управління оперативними підрозділами.

Аналогічно, проведений аналіз питомої ваги чисельності апарату управління МНС (до скорочення) до чисельності населення по областях України показує розбіжність рівнів:

- від 1,38% по Дніпропетровській області та 1,3% по Донецькій області;

- до 2,5% по АР Крим та 3,0% по Кіровоградській області.

Для виявлення причинно-наслідкових зв'язків, які описують проаналізовані структурні процеси чисельності МНС по областям України в дипломному проекті проведений пошук можливих рівнянь однофакторної регресії, які описують зв'язки на рівні кореляційних залежностей, які прийнято оцінювати рівнем щільності зв'язку за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції [39]:

1. Коефіцієнт кореляції між двома рядами вибірок Xi, Yi (i=1., n) величин розраховується за формулою [40]:

(2.1)

де - дисперсія вибірки величин Х; (2.2)

- дисперсія вибірки величин Y; (2.3)

- коваріація виборок X, Y (2.4)

Для характеристики кореляційного зв'язку між факторною і результативною ознаками будується графік кореляційного поля та теоретична лінію регресії, визначаються параметри рівняння регресії.

Для перевірки істотності зв'язку потрібно порівняти фактичне значення статистики Фішера (F-критерій) з його критичним (табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичного групування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею [40], або «електронною» таблицею статистики Фішера в Excel - 2007.

Характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії. Рівняння лінійної регресії має вигляд: y=a+bx, де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь [39]:

Для оцінки напрямку та ступеня щільності лінійного кореляційного зв'язку використовується лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона) [39]:

(2.6)

який набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. Наближення абсолютної величини лінійного коефіцієнта кореляції до 1,0 свідчить про ступень щільності кореляційного зв'язку між факторною та результативною ознакою, додатне значення свідчить про прямий зв'язок, а від'ємне - про зворотний.

Середня квадратична похибка коефіцієнта кореляції Пірсона розраховується за формулою [39]:

(2.7)

По стандартній таблиці для P=0,95 та k=n-2 знаходиться значення t-крітерія Стьюдента t_табл, яке повинно бути меншим ніж величина [40]:

(2.8)

При виконання нерівності (2.8) можна затверджувати суттєвість отриманого значення коефіцієнта кореляції Пірсона r для аналізуємої вибірки з вибраним ступенем ймовірності.

Окрім оцінки лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона, при побудові лінійної регресії знаходять коефіцієнт детермінації і перевіряють адекватність отриманого рівняння лінійної регресії за критерієм Фішера. Коефіцієнт детермінації визначається наступним чином [39]:

(2.9)

Щільність зв'язку оцінюється індексом детермінації: R=, проте інтерпретується тільки коефіцієнт детермінації R² [40]:

- якщо коефіцієнт детермінації менше 0,25, то кореляційний зв'язок визнається нещільним;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,25 та менше 0,75, то кореляційний зв'язок визнається середньої щільності;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,75, то більше 75% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним.

При виконанні процедури перевірки значущості коефіцієнта детермінації висувається нульова гіпотеза H₀ проти альтернативи H₁, котрі заключаються в наступному [39]:

H₀: істотної різниці між вибірковим коефіцієнтом детермінації та коефіцієнтом детермінації генеральної сукупності не існує. Ця гіпотеза рівносильна гіпотезі H₀: b=0, тобто змінні X не впливають суттєво на залежну змінну Y. Для оцінки істотності коефіцієнта детермінації використовується статистика [40]:

(2.10)

що має F-розподіл Фішера з f₁=1 та f₂=n-2 ступенями вільності.

Значення статистики порівнюється з критичним значенням цієї статистики, знайденим за таблицею при заданому рівні значущості =0,05 та відповідному числі ступенів вільності. Якщо F>F_1,n-2,, то обчислений коефіцієнт детермінації істотно відрізняється від нуля. Цей висновок забезпечується з ймовірністю 1-.

Таблиця 2.1. Результати пошукових розрахунків лінійних кореляційно-регресійних залежностей результативного параметру від факторного параметру

Варіант розрахунків моделі (факторний параметр/ результативний параметр)	a	b	Коеф. R2 детермінації	N вибірки	Середня сила кореляції
1.1. площа області в км2/чисельність апарату управління МНС	0	0,0136	0,002	25	Відсутня
	238,68	0,0043	0,051	25	Відсутня
1.2. площа області в км2 / чисельність загонів ДПЧ+АРЗ МНС	0	0,0833	0,0348	25	Відсутня
	890,76	0,0483	0,079	25	Відсутня
2.1. щільність населення в області в чол./км2 /чисельність апарату управління МНС	0	4,1828	0,008	25	Відсутня
	207,49	1,7709	0,1939	25	Слабка
2.2. щільність населення в області в чол./км2 / чисельність загонів ДПЧ+АРЗ МНС	0	26,678	0,3957	25	Середня
	287,41	23,337	0,4054	25	Середня
3.1. чисельність міст в області /чисельність апарату управління МНС	0	15,4	0,002	25	Відсутня
	228,39	5,9806	0,2691	25	Слабка
3.2. чисельність міст в області / чисельність загонів ДПЧ+АРЗ МНС	0	101,99	0,4644	25	Середня
	604,92	77,037	0,5377	25	Середня
4.1. сумарна чисельність міст+селищ міського типу в області /чисельність апарату управління МНС	0	4,8655	0,002	25
	229,78	1,9768	0,3612	25	Середня
4.2. сумарна чисельність міст+селищ міського типу в області / чисельність загонів ДПЧ+АРЗ МНС	0	31,718	0,2721	25	Слабка
	880,28	20,652	0,4748	25	Середня
5.1. сумарна чисельність міст+селищ міського типу + сіл в області /чисельність апарату управління МНС	0	0,2638	0,002	25	Відсутня
	214	0,102	0,1084	25	Слабка
5.2. сумарна чисельність міст+селищ міського типу + сіл в області / чисельність загонів ДПЧ+АРЗ МНС	0	1,6241	0,1719	25	Слабка
	509,28	1,2391	0,1925	25	Слабка

Таким чином, проведені одномірні статистичні дослідження показують наступні основні напрямки створення багатовимірної кореляційно-регресійної моделі:

1. Фактична чисельність апарату управління територіальними загонами МНС в областях є статистично значимою функцією сумарної кількості великих міст та селищ міського типу в області. Тобто структура апарату управління підрозділами МНС повторює міську та районну структуру поділу областей на органи виконавчої влади.

2. При цьому, техногенне та пожежне навантаження в районах, а також густота населення враховуються як другорядний фактор, що веде до перекосів у відносних показниках чисельності апарату управління і чисельності оперативних підрозділів МНС.

Проведений в дипломному дослідженні структурний аналіз територіальної чисельності оперативних підрозділів МНС України та відповідних апаратів їх управління по областях України виявив наступні управлінські проблеми:

1. Результати аналізу питомої ваги чисельності апарату управління (до скорочення) до чисельності оперативних підрозділів АРЗ+ДПЧ МНС по областях України показують - показник питомої ваги чисельності апарату управління МНС по областях змінюється в 2,0 - 2,5 рази, що робить рішення керівництва МНС України у 2011 році про «механістичне» 30% скорочення чисельності апарату управління волюнтаристським та необґрунтованим з точки зору ефективності управління оперативними підрозділами.

2. Аналіз структури управління підрозділами МНС у Павлоградському РУ МНС показав, що ніяких робіт по впровадженню сучасних автоматизованих систем управління підпорядкованими частинами та охороняємими об'єктами така структура районного управління МНС вести не може, оскільки не має для цього штату спеціалістів (на район 1 специаліст по зв'язку та автоматизації).

3. Прогноз чисельності апарату управління підрозділами МНС Павлоградського району в умовах впровадження нових концепцій організації діяльності МНС України

бюджетний регресійний пожежний організаційний

3.1 Впровадження систем автоматизованого моніторингу за техногенною та пожежною безпекою на території України

«Система централізованого техногенного спостерігання» [14] та «Система централізованого пожежного спостерігання» [16] є новим основним напрямком удосконалення діяльності та структури управління аварійно-рятувальними підрозділами МНС України на місцевому рівні.

Системи призначена для підвищення швидкості реагування на пожежі та/або події техногенного характеру, що виникають під час діяльності юридичних та фізичних осіб на території України, формування статистичних та звітних матеріалів.

Головна ціль створення систем - раннє виявлення пожеж та/або надзвичайних ситуацій на об'єктах інфраструктури та сповіщення про них підрозділів МНС України для висилки бойових розрахунків до місця виникнення таких ситуацій. Впровадження цієї системи допоможе значно скоротити час виявлення і вільного розповсюдження пожеж, техніко-хімічних або біологічних забруднювачів, час прибуття підрозділів реагування до місця небезпеки, що в свою чергу, призведе до зменшення матеріальних збитків та людських жертв.

Згідно «Концепції побудови системи централізованого пожежного та техногенного спостереження(СЦПТС)» [7] - організаційна структура нової системи повинна відповідати комплексності побудови, координованості в межах території держави, а також адміністративно-територіальній структурі Єдиної державної системи цивільного захисту, до складу якої вона входить.

Обрана структура, конфігурація та архітектура системи повинна забезпечити:

- ефективність функціонування у рамках єдиної державної системи цивільного захисту;

- оперативність та об'єктивність надання первинної інформації про надзвичайні події;

- своєчасне оброблення отриманих даних та надання інформації щодо надзвичайних подій;

- узгодженість правового, організаційного, технічного, інформаційного, лінгвістичного та програмного забезпечення із суміжними системами;

- чітке розподілення функцій та розмежування відповідальності із суміжними системами;

- раціональну достатність базових функціональних можливостей, що реалізуються на етапі впровадження СЦПТС, з подальшим поетапним їх розвитком на основі використання сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій;

- мінімізацію технічних, економічних і трудових витрат на початковій стадії впровадження СЦПТС;

- інтеграцію на базі сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій існуючих та тих, що проектуються, програмних та технічних засобів систем ПА та АСРВО, що дозволяє створити систему, яка має істотні переваги стосовно цільової та економічної ефективності перед системами, що будуються на єдиній програмно-апаратній платформі.

СЦПТС повинна забезпечувати виконання таких основних функцій:

- гарантовану та своєчасну передачу тривожних сповіщень, які надійшли від комерційних пультів спостереження до автоматизованого робочого місця ОДС ОКЦ;

- реєстрацію та архівацію тривожних сповіщень та дій диспетчера ОДС ОКЦ (оператора АРМ);

- реєстрацію комерційних пультів спостереження, карток аварій та об'єктів спостереження згідно із встановленими нормами та правилами;

- накопичення інформаційної основи для оперативної звітності і подальшого статистичного аналізу про виникнення надзвичайних подій, хибні виїзди, відмови працездатності складових СЦПТС тощо;

- відображення інформації про виникнення на об'єктах надзвичайних подій;

- відображення місця розташування об'єкту на якому сталася надзвичайна подія на електронній карті із застосуванням геоінформаційної системи;

- відображення додаткової інформації по об'єкту (шляхи під'їзду, розміщення джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, поверхових планів, технологічні процеси, плани ліквідації аварії тощо).

СЦПТС належить до класу інформаційно-телекомунікаційних систем та повинна складатися з територіально розподілених регіональних підсистем та пультів спостереження, розташованих у суб'єктів господарювання до яких підключаються системи ПА та АСРВО, поєднаними між собою каналами зв'язку, що повинні забезпечувати гарантовану доставку тривожних сповіщень у регламентований час.

Під час функціонування підсистем в умовах виникнення масштабних надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, коли існує значна ймовірність дезінтеграції та відмов каналів зв'язку, відключень мереж електроживлення, необхідне забезпечення максимально можливої локальної автономії.

Для забезпечення функціональної та економічної ефективності СЦПТС необхідно передбачити:

- структурний розподіл інформації і програмно-технічних засобів її обробки з урахуванням принципу розподіленої відповідальності, необхідним для забезпечення ефективної взаємодії підсистем на різних стадіях оброблення інформації щодо стану об'єктів, що спостерігаються;

- раціональне зменшення (мінімізацію) інформаційних потоків між підсистемами.

Для СЦПТС характерна багаторівнева ієрархія з вертикально субпідрядними елементами (підсистемами). Так, ієрархічна структура в СЦПТС створює відносну самостійність дій над окремими елементами для кожного рівня системи і можливість різних поєднань (комбінацій) локальних критеріїв оптимальності функціонування системи цілому; забезпечує відносну гнучкість системи і можливість її пристосування до умов, які постійно змінюються; підвищує надійність за рахунок можливості введення елементарної надмірності, реалізації напрямків потоків інформації.

У складі об'єктів автоматизації є оперативно-диспетчерські служби, які працюють в режимі цілодобового чергування, відповідно до графіку роботи.

Нижче наводяться базові схема, що відображає структуру побудови та функціонування СЦПТС, відповідно до запланованого обсягу впроваджень по етапах:

СЦПТС 1 етапу повинна складатися з таких підсистем [7]:

1. Підсистема маршрутизації (доставки) і прийому сповіщень про надзвичайну ситуацію.

2. Підсистема реєстрування пультів пожежного та / або техногенного спостереження і карток об'єктів спостереження.

3. Підсистема інтеграції з системою оперативного реагування (СОР).

4. Підсистема резервування функцій СЦПТС і регіонального розподілу Єдиної Бази Даних СЦПТС.

5. Підсистема забезпечення контрольованого доступу до карток об'єктів, що містяться в ЄБД СЦПТС.

6. Підсистема моніторингу каналів зв'язку.

7. Підсистема архівації тривожних сповіщень.

8. Підсистема документування дій оператора АРМ СЦПТС.

9. Підсистема управління СЦПТС.

Підсистема 2 етапу забезпечувати маршрутизацію (доставку) тривожних сповіщень до Регіонального сегменту ЄБД і ЄБД СЦПТС (для забезпечення резервування сповіщення про виникнення надзвичайних ситуацій), що надходять від пультів пожежного та/або техногенного спостереження по визначених каналах зв'язку [7]. Сповіщення, що надходять до ЄБД СЦПТС пересилаються до Регіонального сегменту ЄБД.

Підсистема повинна забезпечувати сполучення СЦПТС з Системою Оперативного Реагування (СОР) по відповідним інтерфейсам, а сааме - передачу сповіщення про надзвичайну ситуацію в СОР для: здійснення оперативного реагування та висилки бойових розрахунків сил та засобів реагування МНС; інформаційної підтримки та координації дій відомств, що повинні бути залученими до ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків.

Система повинна забезпечувати контроль доступу до карток об'єктів за технологією Web-доступу шляхом видачі даних ідентифікації співробітника пультової організації в розрізі об'єктів, що їх приписано до конкретного пульта пожежного та/або техногенного спостереження, та оператора АРМ СОР в розрізі карток об'єктів, що знаходяться на спостеріганні в межах регіону (області) відповідальності цієї СОР.

Зв'язок між серверним обладнанням (за участю телекомунікаційного обладнання) ЄБД, серверним обладнанням ЄБД і АРМ СЦПТС, серверним обладнанням ЄБД СЦПТС та СОР повинен здійснюватись по внутрівідомчим IP-каналам МНС згідно з діючими регламентами передачі даних МНС. Для передачі тривожних сповіщень можуть бути використані будь-які канали зв'язку за умови їх відповідності вимогам ДСТУ 50136-1.

СЦПТС повинен функціонувати у наступних режимах [7]:

1. В автоматичному режимі в частині обміну даними (в т.ч. обмін квитками підтвердження каналу зв'язку) і мати можливість доставляння тривожного сповіщення на СОР;

2. В автоматизованому режимі в частині обробляння тривожних сповіщень, запиту додаткової інформації по події;

3. Система повинна забезпечувати безумовну працездатність у разі некваліфікованого втручання;

4. Система повинна забезпечувати роботу в режимі навчання персоналу СЦПТС.

СЦПТС повинно забезпечувати:

1. Цілодобове безперебійне і гарантоване отримання та обробку сповіщень про надзвичайну ситуацію від об `єктової автоматики на об'єктах спостереження;

2. У разі отримання сповіщення про надзвичайну ситуацію повинно забезпечити передачу визначеної інформації до СОР для гарантованої висилки сил та засобів реагування (та інших відомчих груп реагування) до місця виникнення надзвичайної ситуації.

3.2 Удосконалення структури та взаємодії аварійно-рятувальних служб при створенні єдиної інформаційної служби МНС «112»

Система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112» - це інформаційно-телекомунікаційна автоматизована система, яка представляє собою сукупність програмно-апаратних комплексів і телекомунікаційних мереж, призначених для приймання і оброблення повідомлень громадян у разі загрози їх життю та/або здоров`ю, виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій та інших небезпечних подій, а також для оперативного інформування аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних, аварійних, медичних служб, відповідних правоохоронних органів щодо їх залучення до відповідного реагування [59].

Екстрена допомога населенню - це невідкладні дії підрозділів екстреної допомоги населенню з ліквідації загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій, аварій у сфері житлово-комунального господарства, інших небезпечних подій, з надання екстреної медичної допомоги тощо.

Підрозділи екстреної допомоги населенню - це підрозділи аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних та пожежних формувань МНС, служб відповідних правоохоронних органів (Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ), територіальних центрів екстреної медицини та медицини катастроф Державної служби медицини катастроф, служби швидкої медичної допомоги та спеціалізовані бригади екстреної медичної допомоги, аварійних служб житло-во-експлуатаційних організацій, газо-, електро-, тепло - водо постачання та водовідведення, електрозв`язку тощо, які підготовлені та оснащені необхідною технікою та засобами для екстреної допомоги населенню у цілодобовому режимі.

Система 112 забезпечує організацію надання кваліфікованої комплексної екстреної допомоги населенню у разі загрози їх життю і здоров'ю, виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій та інших небезпечних подій.

Єдиним телефонним номером для передачі повідомлень про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, протиправних дій, інших небезпечних подій та про необхідність надання екстреної медичної допомоги є номер «112». На етапі впровадження єдиний телефонний номер «112» використовується паралельно з існуючими номерами виклику служб екстреної допомоги («101», «102», «103», «104» тощо).

Для здійснення повідомлень про необхідність надання екстреної допомоги населенню можуть паралельно використовуватися інші індивідуальні телефонні номери фіксованого зв`язку відповідних формувань, служб та організацій, які забезпечують екстрену допомогу населенню.

Телефонні дзвінки на номер 112 здійснюються безоплатно.

Для забезпечення термінового реагування підрозділів екстреної допомоги населенню та автоматизованої обробки інформації у разі виникнення надзвичайної ситуації, загрози життю та/або здоров`ю людей, протиправних дій та інших небезпечних подій оператори центру з прийняття повідомлень Системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 мають право використовувати інформацію про абонента з баз даних операторів телекомунікації, а саме: номер телефону абонента, прізвище, ім'я та по батькові, адресу абонента, для абонента мереж рухомого (мобільного) зв`язку - його географічне місцезнаходження.

Основними принципами функціонування Системи 112 є:

- комплексний підхід до надання екстреної допомоги населенню;

- відповідальність, у межах повноважень, суб`єктів забезпечення Системи 112 за недотримання вимог цього та інших законодавчих актів з питань допомоги населенню;

- цілодобове чергування підрозділів, які призначені для екстреної допомоги населенню, та їх оперативно-диспетчерських служб, центрів з прийняття повідомлень Системи 112;

- повсюдне та безперешкодне звернення населення щодо отримання екстреної допомоги.

Основними завданнями Системи 112 є:

- приймання та оброблення повідомлень, зокрема про: загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж, інших небезпечних подій та необхідності рятування людей, що постраждали від них; порушення громадського порядку; готування або скоєння злочинів; необхідність отримання екстреної медичної допомоги; аварії на транспорті, у мережах електро-, тепло-, водо-, газопостачання, водовідведення, електрозв`язку тощо;

- оперативне інформування оперативно-диспетчерських служб аварійно-рятувальних та пожежно-рятувальних, правоохоронних (міліції, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ), аварійних, медичних (органів та закладів охорони здоров'я) та інших підрозділів екстреної допомоги населенню з метою залучення зазначених підрозділів до відповідного реагування та надання екстреної допомоги населенню;

- здійснення інформаційної підтримки взаємодії підрозділів екстреної допомоги населенню, що залучаються до надання такої допомоги, під час їх спільних дій.

Системи 112 складається з наступних основних органів:

- центри з прийняття повідомлень - здійснюють приймання повідомлень про необхідність надання екстреної допомоги населенню та інформування оперативно-диспетчерських служб;

- оперативно-диспетчерські служби - здійснюють приймання повідомлень про необхідність надання екстреної допомоги населенню та інформування відповідних підрозділів екстреної допомоги населенню;

- підрозділи екстреної допомоги населенню - здійснюють надання екстреної медичної допомоги, екстрену допомогу населенню під час надзвичайних ситуацій, аварій, протиправних дій, інших небезпечних подій.

До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (МНС України) належить:

- створення та забезпечення функціонування Системи 112;

- створення центрального підрозділу (органу) забезпечення функціонування Системи 112;

- створення територіальних підрозділів (органів) забезпечення функціонування Системи 112 та центрів з прийняття повідомлень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, забезпечення їх функціонування;

- визначення структури, чисельності і порядку діяльності центрального та територіальних підрозділів забезпечення функціонування Системи 112 та центрів з прийняття повідомлень;

- забезпечення функціонування Системи 112 на територіальному рівні;

- забезпечення взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади щодо функціонування Системи 112;

- забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб аварійно-рятувальних та пожежно-рятувальних формувань, державних аварійно-рятувальних служб, що належать до сфери управління;

- забезпечення захисту інформації Системи 112 відповідно до законодавства;

- забезпечення надання інформації на запити контролюючих, судових, правоохоронних органів, міліції, правоохоронних органів спеціального призначення, а також громадян України, які зверталися за допомогою до Системи 112;

- забезпечення збереження архівів повідомлень (звернень, інформації) юридичних та фізичних осіб;

- організація та забезпечення статистичної звітності про надходження звернень до Системи 112 і своєчасність реагування на них;

- забезпечення фінансування та здійснення технічного і програмного супроводу апаратно-технічних комплексів Системи 112.

Висновки

Проведений в дипломному дослідженні структурний аналіз територіальної чисельності оперативних підрозділів МНС України та відповідних апаратів їх управління по областях України виявив наступні управлінські проблеми:

1. Результати аналізу питомої ваги чисельності апарату управління (до скорочення) до чисельності оперативних підрозділів АРЗ+ДПЧ МНС по областях України показують - показник питомої ваги чисельності апарату управління МНС по областях змінюється в 2,0 - 2,5 рази, що робить рішення керівництва МНС України у 2011 році про «механістичне» 30% скорочення чисельності апарату управління волюнтаристським та необґрунтованим з точки зору ефективності управління оперативними підрозділами.

2. В дипломному проекті проведений пошуковий кореляційних аналіз залежності показників чисельності апарату управління МНС та чисельності оперативних підрозділів АРЗ+ДПЧ в областях України окремо від наступних показників:

- площі області в км2;

- щильності населення в області в чол./км2;

- чисельності міст в області;

- сумарній чисельності міст+селищ міського типу в області;

- сумарній чисельності міст+селищ міського типу + сіл в області.

Проведений одновимірний статистичний аналіз показав низький рівень коефіцієнту детермінації для всіх досліджених одновимірних кореляційних моделей (0,2< R²<0,5), який відповідає низькому та середньому рівням кореляції.

Список посилань

1. Закон України «Про пожежну безпеку» {Введений в дію Постановою ВР №3747-XII від 17.12.93, ВВР, 1994, №5, ст. 22} // Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом від 17 лютого 2011 року №3038-VI - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=2&nreg=z0744-11

2. Закон України від 14 грудня 1999 №1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби» // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 вересня 2010 року №2555-VI - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1281-14

3. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року №1550-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 травня 2003 року №743-IV - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1550-14

4. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року №1809-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 вересня 2008 року №587-VI - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1809-14

5. Про Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України // Указ Президента України від 6 квітня 2011 року №402/2011 - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=402% 2F2011

6. Про затвердження Порядку видачі Державною інспекцією техногенної безпеки дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень // Постанова КМУ від 14 лютого 2001 р. №150 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 6 червня 2011 року №607) - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z0885-11

7. Дослідження та розробки в галузі приладобудування та електроніки (науково - дослідні послуги з розробки, створення і впровадження системи централізованого пожежного та техногенного спостерігання).» // Документація конкурсних торгів на закупівлю «(І.2 12 згідно ДК 015-97) МНС України, 2011, Протокол №13 від 11 травня 2011

8. Організаційно-штатна структура Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України» // затверджена наказом МНС від 01.03.2011 №222

9. Про затвердження Примірного положення про Головне управління (Управління) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь // Наказ МНС України від 23.06.2011 №644

10. Про внесення змін до статуту Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України // Наказ МНС України від 17.08.2011 №852

11. Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні // Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року №126 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 лютого 2008 року №128)

12. Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України // Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 15.07.2010 №251

13. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень // Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11 травня 2006 року №278 (Із змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18 лютого 2011 року №156)

14. Про створення системи централізованого техногенного спостерігання // Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 березня 2011 року №235

15. Про затвердження документації щодо створення та впровадження системи централізованого пожежного спостерігання // Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23 березня 2011 року №290

16. Про створення системи централізованого пожежного спостерігання // Наказ МНС України від 15 лютого 2011 року №151

17. Про затвердження Правил з пожежного спостерігання // Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 7 квітня 2011 року №351

18. Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тариф-них розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС Ук-раїни // Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у спра-вах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 липня 2006 року №431 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністер-ства надзвичайних ситуацій України станом від 7 червня 2011 року №572)

19. Положення про Український гідрометеорологічний центр Міністерства надзвичайних ситуацій України // Наказ МНС України від 26.07.2011 №759

20. «Про деякі питання ліквідації аварійно-рятувальних служб МНС (державних аварійно-рятувальних служб ДСВГРС, ДСАРСПРТ, ДСАРСВО)» // Наказ МНС від 05.04.2011 №339 (від 25.07.2011 №750)

21. Про організацію робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів на території України та взаємодію під час їх виконання // Наказ МНС України, Міністерства оборони України, Міністерства транспорту та зв'язку україни, Адміністрації прикордонної служби України від 27.05.2008 №405/223/625/455

22. Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників // Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 червня 2003 року №201 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи станом від 10 березня 2009 року №171)

23. Статут аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення головних управлінь (управлінь) МНС в областях (АРЗ СП ГУ МНС в Дніпропетровській області) // Наказ МНС України від 13.05.2011 №489

24. Структура Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України // Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.05.2011 №103

25. Тимчасовий порядок організації внутрішньої, гарнізонної та карауль-ної служб МНС України // Наказ МНС України від 31.11.2008 р. №794

26. Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) // Наказ МНС від 07.02.2008 №96

27. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування: [монографія]: у 2 т. - К.: Наук. думка, 2008. - Т. 1: Природно-техногенна (екологічна) безпека / за ред. Б.М. Данилишина. - 389 с.