Управління витратами на виробництво продукції (на прикладі ПАТ "Північний ГЗК")

14219

14424

14558

Рівень використання виробничих потужностей %

114,6

125,09

129,3

131,1

132,3

Виробництво обкотишів

Виробнича потужність, тис. тон.

9600

9600

9600

9600

9600

Виробництво обкотишів, тис.тон.

9420,5

9440

9900

10300

9957

Рівень використання виробничих потужностей %

98,1

98,3

103,1

107,3

99,6

Як видно з табл. 2.4, рівень використання виробничих потужностей по виробництву залізорудного концентрату навіть в часи кризи 2008-2009 років перевищував 100%. Це пов'язано зі збереженням попиту на цей вид сировини на вітчизняному та світових ринках. Крім того, як уже було зазначено вище, концентрат не є кінцевим продуктом підприємства. Більша його частина йде на подальшу переробку для виробництва обкотишів. Тому виробничі потужності з виробництва цього продукту завжди завантажені. Що стосується обкотишів, по цьому продукту рівень використання виробничих потужностей у 2008 та 2009 році був трохи меншим за 100%. Це пов'язано із зменшенням попиту на цей продукт на вітчизняних та світових ринках. Але вже у 2010 та 2011 роках рівень використання виробничих потужностей вже перевищив 100%. У 2012 році по виробництву цього продукту рівень використання виробничих потужностей зменшився до 99,6%.

В той же час показники рівня використання виробничих потужностей більші за 100% можуть свідчити або про фактичне підвищення виробничої потужності підприємства (максимально можливих обсягів виробництва продукції) за рахунок модернізації виробництва, або про надмірне використання існуючих виробничих потужностей, що призводить до збільшення рівня зносу основних фондів.

Проаналізуємо стан та ефективність використання основних виробничих фондів підприємства (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 Динаміка показників стану та ефективності використання основних виробничих фондів ПАТ «Північний ГЗК»

Показник	2010	2011	2012	Відхилення (+-)
				2012-2011	2012-2010
1. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	7823523	7462475	8264836	802361	441313
2. Ступінь зносу, %	13	21	12,4	-8,6	-0,6
3. Коефіцієнт оновлення ОФ	0,06	0,08	0,06	-0,02	-
4. Коефіцієнт вибуття ОФ	0,001	0,004	0,003	-0,001	0,002
5. Ступінь придатності ОФ, %	87	79	87,6	8,6	0,6
6. Коефіцієнт приросту ОФ	0,07	0,08	0,06	-0,02	-0,01
7. Фондовіддача, тис.грн./тис.грн.	1,31	1,96	1,43	-0,53	0,12
8. Фондомісткість,тис. грн/тис.грн.	0,76	0,51	0,70	0,19	-0,06
9. Фондоозброєність праці тис.грн./чол.	1006,24	1042,10	1218,6	176,5	212,36

Як видно з табл. 2.5, середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства має тенденцію до підвищення. За період із 2010р. по 2012р. середньорічна вартість основних фондів (за залишковою вартістю) збільшилася на 441313 тис. грн, або на 5,6%. В певній мірі на зростання вартості основних виробничих фондів мають вплив інфляційні процеси, які змушують періодично здійснювати переоцінку основних фондів. Але основним фактором, який вплинув на зростання вартості основних фондів підприємства введення в дію нових виробничих потужностей, технічна реконструкція та модернізація виробництва.

Проведення технічної реконструкції і модернізації виробництва дозволило суттєво зменшити ступінь зносу основних фондів. Так, якщо у 2011 році знос основних фондів ПАТ «Північний ГЗК» складав 21%, то у 2012 році він склав 12,4%. Відповідно збільшився і ступінь придатності основних фондів.

Що стосується оновлення основних фондів, то воно на жаль на підприємстві відбувається досить повільно. До 2009 року коефіцієнт оновлення основних фондів стрімко знижувався (з 14% у 2007р. до 6% у 2009 році). Але кризові явища в економіці змусили керівництво підприємства подбати про подальший стан основних фондів, і з 2010 року починається їх, хоч і не значне, оновлення (у 2011р. порівняно із 2009р. основні фонди оновилися на 2%). Але у 2012 році коефіцієнт оновлення основних фондів знову знизився і досяг рівня 2010 року. Не можна назвати сприятливою ситуацією і з вибуттям основних фондів, що відпрацювали свій нормативний термін. Приріст основних фондів також відбувався досить повільно, а у 2012 році порівняно із 2011 роком відбулося іх зниження на 2%, а порівняно з 2010 із 2010 роком на 1%.

Не можна дати однозначної оцінки і ефективності використання основних фондів підприємства. У 2011 році порівняно із 2010 роком відбувається підвищення показника фондовіддачі та зниження показника фондомісткості. Але у 2012 році порівняно із 2011 роком фондовіддача знизилася на 0,53%, а фондомісткість збільшилася на 0,19 грн. Це свідчить про зниження ефективності використання основних фондів. Що стосується показника фондоозброєності праці, то спостерігається тенденція до його підвіищення. У 2012 році порівняно із 2010 роком фондоозброєність праці підвищилася на 212,36 грн. Таке підвищення пов'язане зі збільшенням вартості основних виробничих фондів та зменшенням чисельності персоналу.

Проаналізуємо показники ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства (табл. 2.6)

Таблиця 2.6 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів ПАТ «Північний ГЗК»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Темпи приросту %
				2011/2010	2012/2011
Обсяги реалізованої продукції, тис.грн. (РП)	9988297,30	14647993,80	11464806,90	46,65	-21,73
Матеріальні витрати, тис.грн.(МВ)	3049929,00	3906185,00	4217957,00	28,07	7,98
Матеріаломісткість продукції, грн. Мм=МВ/РП	0,31	0,27	0,37	-12,67	37,96
Матеріаловіддача, грн. Мвд = РП/МВ	3,27	3,75	2,72	14,50	-27,52

Як видно з табл. 2.6, у 2011 році порівняно із 2010 роком ефективність використання матеріальних ресурсів підвищилася - матеріаломісткість зменшилася на 12,67% і відповідно збільшилася матеріаловіддача на 14,5%. Але у 2012 році порівняно із 2011 роком показники ефективності використання матеріальних ресурсів погіршилися - матеріаломісткість зросла на 37,96%, а матеріаловіддача знизилася на 27,52%. Зниження показників ефективності використання матеріальних ресурсів пов'язане із зменшенням обсягів реалізації продукції та підвищенням матеріальних витрат.

Проаналізуємо основні показники використання трудового потенціалу підприємства (табл. 2.7)

Таблиця 2.7 Основні показники використання трудового потенціалу ПАТ Північний ГЗК»

Показники	Роки	Темп приросту показника, %
	2010	2011	2012	2011/ 2010	2012/2011	2012/2010
1. Сукупний дохід, одержаний від реалізації товарів та послуг, тис.грн.	11503153	16696783	13212593	45,15	-20,87	14,86
2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	9988713	14648293	11465839	46,65	-21,73	14,86
3. Сукупні витрати на виробництво, тис.грн.	4430727	5308264	5493401	19,81	3,49	23,98
в тому числі:
3.1. матеріальні витрати	3049929	3906185	4217957	28,07	7,98	38,30
3.2. амортизаційні відрахування	1039768	931831	913351	10,11	-1,98	-12,16
3.3. витрати на оплату праці	369304	406628	402929	10,11	-0,91	9,10
3.4. витрати на соціальні заходи	137013	150954	150599	10,17	-0,24	9,92
3.5. Сукупні витрати на персонал, тис. грн.	506317	557582	553528	10,13	-0,73	9,32
4.Середньооблікова чисельність персоналу, чол.	7775	7161	6782	-7,90	-5,29	-12,77
4.1. в т.ч. промислово-виробничого персоналу (ПВП), чол.	7526	6960	6640	-7,52	-4,60	-11,77
5. Загальна продуктивність організації (р1/р3), грн.	2,60	3,15	2,41	21,15	-23,49	-7,31
6. Продуктивність ПВП (р2-р3.1-р3.2) / р4.1, тис.грн/чол	985,05	1409,52	954,00	43,09	-32,32	-3,15
7. Продуктивність трудових ресурсів (р1/р3.5)	22,72	29,94	23,87	31,78	-20,27	5,06
8. Коефіцієнт віддачі повної заробітної плати (р2/р3.3)	27,05	36,02	28,46	33,16	-20,99	5,21

Дані табл. 2.7 дозволяють стверджувати, що у 2011 році порівняно із 2010р. Ефективність використання трудового потенціалу по усім показникам підвищилась. Так, у 2011 році сукупний дохід від реалізації продукції перевищував сукупні витрати на виробництво на 21,15%. Продуктивність промислово-виробничого персоналу збільшилась на 43,09%. Сукупний дохід від реалізації продукції перевищував у 2011 році витрати на персонал на 31,78%.

Але у 2012 році порівняно із 2011 роком показники ефективності використання трудового потенціалу погіршилися. Загальна продуктивність організації знизилась на 23,49%, продуктивність промислово-виробничого персоналу зменшилася на 32,32%, продуктивність трудових ресурсів - на 20,27%, а коефіцієнт віддачі повної заробітної плати - на 20,99%.

Проаналізуємо показники фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК»

Таблиця 2.8 Динаміка показників фінансових результатів ПАТ «Північний ГЗК», тис.грн.

Показник, тис.грн.	2008	2009	2010	2011	2012
1.Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	11724586	6752444	11503153	16696783	13212593
2.Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10419476	5870394	9988713	14648293	11465839
3. Валовий прибуток	4465161	2532298	5557986	9340029	5972438
4.Фінансові результати від операційної діяльності	4546582	2015790	4902490	8445224	5158460
5.Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	4352210	1811860	3859706	8252328	4504328
6. Чистий: прибуток	3504367	1246471	2645183	6249152	3534477
7.Рентабельність діяльності (р6/р2)	33,63%	21,23%	26,48%	42,66%	30,83%

Як видно з табл. 2.8, незважаючи на наслідки масштабної фінансово-економічної кризи 2008-2010рр. підприємство було і залишається прибутковим. У 2011 році порівняно із докризовим 2008 роком обсяги чистого прибутку підприємства збільшилися в 1,8 разів. Показник рентабельності діяльності підприємства у 2011 році порвіняно із 2010 роком збільшилася на 16,18%, а порівняно із 2008 роком (найбільшої за весь період дослідження) на 9,03%. У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається погіршення показників фінансових результатів підприємства. Так, наприклад, обсяги чистого прибутку у 2012 році порівняно із 2011 роком зменшилися на 43,4%, а рентабельність діяльності зменшилася на 11,83%. Це пов'язано з кризовими явищами в гірничо-металургійній галузі у 2012 році.

У 2012 році металургійна галузь зіткнулася з надлишком виробничих потужностей і зниженням попиту на сталь. Будівельна галузь, яка є основним споживачем металопродукції вітчизняних підприємств, із-за фінансових труднощів істотно скоротила обсяги закупівель. У результаті, сьогодні доладно продавати будівельний металопрокат, і це обмежує рентабельність металургійних підприємств. Внаслідок надлишку виробничих потужностей посилилася і конкуренція між металовиробниками. За останні роки з'явилося багато нових сучасних заводів, наприклад, в Китаї, з низькою собівартістю виробництва і високою якістю продукції. До речі, в цій країні виробляється металопродукції в місяць майже удвічі більше, чим в Україні в рік. [24]. При цьому Китай завжди був імпортером - не лише сам багато робив, але і активно купував метав і залізорудну сировину для свого внутрішнього ринку. Завдяки цьому підтримувалися ціни і світова сталеливарна галузь жила нормально. Тому коли у 2012 році економіка Китаю сповільнилася і споживання металопродукції в цій країні скоротилося, надлишок китайської металопродукції - те, що ця величезна економіка не могла вже спожити, хлинув на світовий ринок за рекордно низькими цінами. І ринок зреагував на це повсюдним падінням цін на сталь. А це, в свою чергу, призвело до падіння цін на залізорудну сировину. Зменшення попиту на металопродукцію та падіння цін на залізорудну сировину може негативно позначитися на результатах діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.

Динаміка показників фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.9

За результатами фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити висновок, що підприємство в достатній мірі забезпечено фінансовими ресурсами є платоспроможним та фінансово стійким. Але у підприємства є проблеми з погашенням короткострокових зобов'язань за рахунок грошових коштів (миттєвою платоспроможністю). Це пов'язано із дуже низькою питомою вагою грошових коштів в загальній вартості оборотних активів підприємства. Але в той же час з огляду на специфіку підприємства, наявність великого залишку грошових коштів може свідчити про неефективність їх використання.

Таблиця 2.9 Динаміка показників платоспроможності та фінансової стійкості ПАТ «Північний ГЗК»

Показник	Значення 2008р.	Значення 2009р.	Значення 2010р.	Значення 2011р.	Значення 2012р	Нормативне значення
1. Коефіцієнт покриття	2,527	2,230	1,275	1,654	1,239	>1
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	2,368	2,140	1,221	1,570	1,152	>1
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,001	0,002	0,009	0,008	0,014	>0,2
4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,665	0,629	0,460	0,630	0,534	?0,5
5. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,334	0,371	0,540	0,370	0,466	<0,5
6. Коефіцієнт фінансового ризику	1,503	1,590	2,176	1,589	1,874	<1
7. Коефіцієнт маневреності	0,674	0,448	0,272	0,316	0,769	>0,3

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Впуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, зберігається тенденція до підвищення собівартості продукції, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

2.2 Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства

На основі даних звіту про фінансові результати ПАТ «Північний ГЗК» проаналізуємо витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства.

Динаміка собівартості продукції підприємства за період з 2007 по 2012рр. графічно представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3 Динаміка собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК» [21]

Дані рис. 2.4. свідчать про те, що у 2008 році порівняно із 2007 роком собівартість реалізованої продукції зросла на 26,5%. У 2009 році порівняно із 2008 роком собівартість продукції знизилась на 44% у зв'язку зі зниженням питомих витрат окремих видів матеріальних ресурсів, зменшенням адміністративних витрат та витрат на збут, а також iз-за зменшення амортизацiйних нарахувань у зв'язку зi змiнами термiну корисного використання основних засобiв. За період з 2009 по 2012рр. собівартість продукції підприємства знову зростає.

Для того, що виявити фактори, що призвели до зростання собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК» необхідно здійснити поелементний аналіз основних складових витрат на виробництво та реалізацію продукції (табл. 2.10)

Таблиця 2.10 Поелементний аналіз собівартості товарної продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Елементи витрат на виробництво	2010р.	2011р.	2012р.	Темпи зростання
				2011/2010	2012/2011
1. Сировина та основні матеріали	454408	506089	486191	11,37	-3,93
2. Допоміжні матеріали	551781	627808	559452	13,78	-10,88
3. Паливо	789805	1159523	1278748	46,81	10,28
4. Енергетичні витрати	1087334	1612762	1893566	48,32	17,41
5 Разом матеріальних витрат	3049929	3906185	4217957	28,07	7,98
6. Витрати на оплату праці	369304	406628	402929	10,11	-0,91
7. Відрахування на соціальні заходи	137013	150954	150599	10,17	-0,24
8. Амортизаційні відрахування	1039768	931831	913351	-10,38	-1,98
9. Інші операційні витрати	813608	1010604	975312	24,21	-3,49
10. Виробнича собівартість	5409622	6406202	6660148	18,42	3,96
11. Адміністративні витрати	88523	125853	81944	42,17	-34,89
12. Витрати на збут	514600	763010	708466	48,27	-7,15
13. Повна собівартість	6012745	7295065	7450558	21,33	2,13

Як видно з табл. 2.10, у 2011 році порівняно із 2010 роком відбувається зростання майже усіх складових, що формують витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства. Найбільше зросли витрати на енергетичні ресурси (на 48,32%) та паливо (на 46,81%). Це пов'язано із збільшенням кількості використання паливно-мастильних і енергетичних ресурсів у зв'язку із збільшенням обсягів виробництво, а також суттєвим збільшенням цін на них (на електроенергію та дизпаливо ціни зросли на 40%, на мастильні матеріали - на 33%, покупну теплоенергію - на 23%). Разом матеріальні витрати у 2011 році порівняно із 2010 роком збільшилися на 28,07%.

У зв'язку із подальшим збільшенням цін на матеріально-технічні ресурси зросли витрати на сировину і основні матеріали (на 11,37%) та допоміжні матеріали (на 13,78%).

Так, наприклад, витрати на придбання помольних куль склали 26,9 млн.грн. (у зв'язку зі збiльшення цiни на 11,0%); - гуми автомобiльної 23,0 млн.грн. (збiльшення цiни на 42,0%); - вапняку 8,8 млн.грн. (збiльшення цiни на 14,0%); футеровочної сталь 4,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 12,0%).

Слід звернути увагу на зростання інших операційних витрат (на 24,21%). Зростання їх відбулося завдяки збільшенню витрат на послуги виробничого характеру, що здійснюються сторонніми організаціями. Як вже було зазначено, підприємство активно запроваджує аутсорсинг - зменшує кількість обслуговуючих і допоміжних підрозділів і передає їх функції спеціалізованим організаціям. Незважаючи на зменшення чисельності персоналу, відбулося збільшення витрат нат оплату праці та соціальні заходи. Це є свідченням тому, що керівництво підприємства піклується про свій персонал, і не зважаючи на кризові явища, активно вкладає кошти для його розвитку, мотивації і стимулювання.

Звертає на себе також увагу збільшення адміністративних витрат (на 42,17%) та витрат на збут (на 48,27%). Це пов'язано з тим, що у 2011 році керівництво ПАТ «Північний ГЗК» активно проводило маркетингову політику, пов'язану з пошуком нових ринків збуту, більш активним представленням своєї продукції на існуючих ринках тощо. Це призвело до збільшення витрат на відрядження керівників та спеціалістів, в тому числі і за кордон. Активно проводилася робота і по подальшому поліпшенню якості продукції, дотримання необхідних умов по її збереженню, транспортуванню, складуванню, відвантаженню споживачам.

У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається подальше збільшення витрат на виробництво. Але їх зростання відбувається вже не так стрімко, як у 2011 році порівняно із 2010р. До того ж, як видно з табл. 2.9, по деяким елементам відбулося зниження витрат. Це пов'язано зі зниженням обсягів виробництва окремих видів продукції, зокрема обкотишів, а також проведенням ряду організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, зокрема поступовим запровадженням ресурсозберігаючих технологій.

Серед елементів витрат, що формують виробничу собівартість найбільше зросли енергетичні витрати (на 17,41%) та витрати на паливо (на 10,28%). Це також пов'зано зі зростанням цін на ці види ресурсів. Так, наприклад, витрати на електроенергію склали (збiльшення цiни на 16,5%); - газ 133,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 24,1%); - дизпаливо 23,1 млн.грн. (збiльшення цiни на 6,9%).

Позитивним є те, що вдалося зменшити витрати на сировину та основні матеріали на 3,93% та допоміжні матеріали - на 10,88%. Однією із причин цього є зниження обсягів виробництва обкотишів. Але в той же час зниження матеріальних витрат вдалося досягнути завдяки проведенню комплексних органiзацiйно-технiчних заходiв. Завдяки цьому зниження питомих витрат окремих матерiальних ресурсiв зменшило собiвартiсть на 37,1 млн.грн., а саме: - газ - 33,9 млн.грн.; - футеровочна сталь - 9,8 млн.грн.; - гумовометалева футеровочна сталь - 3,3 млн.грн.; - колосники - 1,5 млн.грн.; транспортерна стрiчка - 1,3 млн.грн.

Порівняно із 2011 роком дещо зменшилися витрати на оплату праці (на 0,91%) та соціальні заходи (на 0,24%). Причиною цьому стало зменшення чисельності працівників на 5,3%, та збільшення середньої заробітної плати на 7,9%. (у 2011р. порівняно із 2010р. чисельність працівників зменшилася на 7,9%, але середня заробітна плата зросла на 19,4%).

На 3,49% порівняно із 2011 роком вдалося зменшити і інші операційні витрати. Підприємство більш ретельніше почало ставитися до вибору субпідрядників для виконання ремонтних та інших допоміжних робіт, контролювати якість виконання робіт. До організацій, що неякісно виконують роботи застосовуються штрафні санкції. В результаті, суттєво підвищилася якість ремонтних робіт, обладнання почало рідше виходити з ладу.

Звертає на себе також увагу суттєве зменшення адміністративних витрат. Це пов'язано із оптимізацією організаційно-управлінської структури, зменшенням кількості управлінських підпрозділів, що виконують дублюючі функції. Керівництво стало і більш ретельніше відноситися до оплати відряджень працівників, фінансуючи лише необхідні витрати. Так, наприклад, авіатранспортом дозволяється користуватися лише при закордонних відрядженнях, пересуваючись залізничним транспортом дозволяється купувати квитки лише у купейні і плацкартні вагони, є обмеження по користуванню послугами готелей тощо.

Для пошуку резервів зниження собівартості продукції поелементного аналізу основних складових витрат на виробництво недостатньо, оскількі він дозволяє встановити лише динаміку кількісні зміни. Тому поряд з ним доцільно провести аналіз структури собівартості продукції розрахувавши і графічно представивши питому вагу окремих статей витрат на виробництво в собівартості продукції (рис. 2.4) і проаналізувавши її динаміку (табл. 2.11).



Рис. 2.4 Структура витрат на виробництво ПАТ «Північний ГЗК» (в % до виробничої собівартості)

Таблиця 2.11

Динаміка структури виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК»

Елементи витрат на виробництво	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення (+-)
				2011-2010	2012-2011
1. Сировина та основні матеріали	8,4	7,9	7,3	-0,5	-0,6
2. Допоміжні матеріали	10,2	9,8	8,4	-0,4	-1,4
3. Послуги сторонніх організацій	11,6	12,1	12,7	0,5	0,6
4. Паливо	14,6	18,1	19,2	3,5	1,1
5. Енергетичні витрати	20,1	23,2	25,6	3,1	2,4
6. Витрати на оплату праці	9,1	8,7	8,7	-0,4	0
7. Амортизаційні відрахування	21,4	16,6	15,2	-4,8	-1,4

Як видно з рис. 2.4, в структурі витрат на виробництва ПАТ «Північний ГЗК» найбільшу питому вагу складають витрати на паливо та енергетичні витрати. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

Дані табл. 2.11 дозволяють зробити висновок, що на підприємстві спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги матеріальних витрат. Так у 2011 році порвіняно із 2010р. питома вага витрат на сировину і основні матеріалии зменшилася на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. - на 0,6%. -Питома вага витрат на допоміжні матеріали зменшилися у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р - на 1,4%. Питома вага амортизаційних відрахувань у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 4,8%, а у 2012р. порівняно із 2011р. - на 1,4%.

Відбулося збільшення питомої ваги витрат на послуги сторонніх організацій (у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. на 0,6%).

Питома вага витрат на оплату праці у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р. зміни питомої ваги цієї складової собівартості не відбувалося.

Таким чином, в структурі виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК» суттєво підвищилася питома вага витрат на паливно-енергетичні ресурси. Саме на цю складову і потрібно звернути першочергову увагу керівництву підприємства для пошуку шляхів її зниження.

Порівняємо величину елементів операційних витрат ПАТ «Північний ГЗК» у 2012 р. з витратами на виробництво інших гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога. (табл. 2.12)

Таблиця 2.12 Операційні витрати гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога у 2012р., тис.грн.

Елементи операційних витрат	ПАТ «ІнГЗК»	ВАТ «ПівдГЗК»	ПАТ «ЦГЗК»	ПАТ «ПівнГЗК»
1. Матеріальні затрати	3 107 841	2 631 487	1 960 305	4 217 957
2. Витрати на оплату праці	335 975	431 097	307 585	402 929
3. Відрахування на соціальні заходи	123 090	160 028	114 119	150 599
4. Амортизація	482 304	747 470	561 960	913 351
5. Інші операційні витрати	521 447	140 7918	789 782	975 312
6. Разом	4 570 657	5 378 000	3 733 751	6 660 148

Як видно з табл. 2.12, найбільші витрати на виробництво характерні для ПАТ «Північний ГЗК», на другому місці ВАТ «Південний ГЗК», третє місце за загальною величиною витрат на виробництво отримало ПАТ «Інгулецький ГЗК», і замикає четвірку гірничо-збагачувальних комбінатів ПАТ «Центральний ГЗК».

Найбільша величина матеріальних витрат характерна для ПАТ «Північний ГЗК», найбільші витрати на оплату праці та соціальні заходи спостерігаються на ВАТ «Південний ГЗК». За величиною амортизаційних відрахувань впевнено лідирує ПАТ «Північний ГЗК». Також для цього підприємства характерна найбільша величина операційних витрат.

Але аналіз буде не повним без дослідження структури витрат по гірничо-збагачувальним комбінатам за останній звітний рік (рис.2.5)

Найменша питома вага матеріальних витрат припадає на ВАТ «Південний ГЗК» (48,93%), трохи більший цей показник на ПАТ «Центральний ГЗК» (52,5%). На третьому місці за цим показником ПАТ «Північний ГЗК» (63,33%). Найбільша питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості характерна для ПАТ «Інгулецький ГЗК»

Найбільша питома вага витрат на оплату праці на ПАТ «Центральний ГЗК» (8,24%). На другому місці за цим показником - ВАТ «Південний ГЗК» (8,02%) На третьому місці - ПАТ «Інгулецький ГЗК». На жаль ПАТ «Північний ГЗК» має найменшу питому вагу витрат на оплату праці в собівартості продукції серед інших гірничо-збагачувальних комбінатів (6,05%). Те ж саме стосується і витрат на соціальні заходи.

Рис. 2.5. Структура витрат на виробництво гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога (в % до загальної суми операційних витрат)

Найбільша питома вага амортизаційних витрат характерна також для ПАТ «Центральний ГЗК» (15,05%). На другому місці за цим показником - ВАТ «Південний ГЗК» (13,9%) ПАТ «Північний ГЗК» займає третю сходинку (13,71%). І найменша питома вага амортизаційних витрат на ПАТ Інгулецький ГЗК (10,55%).

Що стосується інших операційних витрат, то найбільша їх питома вага в структурі собівартості спостерігається на ВАТ «Південний ГЗК» (26,18%), дещо менше (21,15%) - на ПАТ «Центральний ГЗК». Питома вага інших операційних витрат в структурі собівартості на ПАТ «Північний ГЗК» дорівнює 14,64%. І найменше значення цього показника характерне для ПАТ «Інгулецький ГЗК» (11,41%).

Таким чином, на основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

2.3 Організація управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК»

На ПАТ «Північний ГЗК» аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

Нормативні витрати - це витрати, що визначаються заздалегідь для досягнення ефективного виробництва. [42]

Ця система визначення витрат підходить підприємству, оскільки діяльність його цехів складається із однакових чи постійно повторюючихся операцій.

Розглянемо систему нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК». Схематично вона представлена на рис. 2.6.

Ця система дає змогу детально та своєчасно враховувати і виявляти відхилення для кожного з центрів відповідальності по елементам витрат чи по статтям калькуляції.



Рис. 2.6 Загальна схема нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК»

Ця система також передбачає окремий облік фактичних витрат, що відповідають нормі та тих, що відхиляються від неї.

В залежності від рівня управління періодичність обліку може складати від години (облік у реальному масштабі часу) до місяця і року, що дозволяє своєчасно виявити і попередити перевищення видатків, збільшити рівень технологічної, організаційної та планової дисципліни.

Розглянемо методику обліку та аналізу зміни норм та відхилень від них.

Головною метою обліку, класифікації та аналізу зміни норм і відхилень від них є визначення того, як вплине на рівень кожної статті витрат зміна нормативу у ході виробництва і відхилення від фактичних витрат. Всі види групують за причинами, центрами відповідальності із вказанням частоти виникнення і розміру зміни чи відхилення по абсолютній величині.

На основі аналізу інформації про зміни і відхилення визначають основні фактори, причини і підрозділи, що впливають на зміни рівня витрат. Виробляються оперативні міри дії, з метою усунення чи зменшення відхилень чи перерахування нормативу.

Результати цього аналізу слугують також вихідним матеріалом для вдосконалення конструкції, технології, рівня організації виробництва нормування, планування, обліку, стимулювання, прогнозування виконання плану по витратам і собівартості продукції.

Нормативна база підприємства своєчасно оновлюється по мірі технічного розвитку, удосконалення організації виробництва і управління. Для оперативного внесення змін до нормативної бази встановлюється порядок їх оформлення первинними документами, які складають зацікавлені служби і цехи, а також обліку змін норм і нормативів по конкретним видам продукції причинам і виконавцям.

Данні обліку систематично узагальнюються для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Також на підприємстві ведеться облік відхилень від норм витрат. Оперативне виявлення і поточний облік відхилень від норм витрат слід вести по конкретним видам продукції і однорідним групам.

Відхиленням є перевитрати чи економія, що виявлені після порівняння факту з нормативом, всілякі доплати, що викликані організаційно - технічними недоліками, а також відступу від кошторисів витрат на обслуговування виробництво і управління.

Також проводиться облік витрат на виробництво. Метою цього обліку є виявлення фактичних прямих витрат на виробництво певного об'єму продукції у розрізі місць витрат та виробів, як суми нормативів та відхилень від них з урахуванням премій, що виплачені за виготовлені вироби, втрат від браку і зміни розмірів незавершеного виробництва.

На підприємстві проводиться облік основних видів витрат і відхилень від норм на обслуговування виробництва і управління. Методика нормативного обліку витрат на склад і експлуатацію обладнання, цехових, загальнозаводських, транспортно - заготівельних, позавиробничих і інших витрат суттєво не відрізняється від методики обліку інших витрат. Цей облік повинен виявити не лише фактичні витрати, але і відхилення від затверджених кошторисів в цілому і за статтями. За допомогою такого обліку є змога обліковувати витрати на обслуговування виробництва і управління у розрізі статей витрат і оперативно виявляти відхилення від затверджених кошторисів.

Для регулювання рівня витрат вироблена система заходів по управлінню витратами у процесі виробництва у розрізі причин відхилень, центрів витрат, місць витрат, центрів відповідальності і підприємства в цілому для вирішення всіх задач, що розглядалися вище.

Таким чином, на ПАТ «Північний ГЗК» облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

Висновки до розділу 2

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК») - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів.

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Випуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

На основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

На ПАТ «Північний ГЗК» облік та аналіз витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних. Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

На підприємстві облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»

3.1 Організаційно-технічні заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції

Як вже зазначалося у другому розділі дипломної роботи, для ПАТ «Північний ГЗК» характерна тенденція до зростання собівартості продукції. Найбільшу питому вагу в структурі операційних витрат підприємства займають енергетичні витрати та витрати на паливно-мастильні матеріали. Таким чином, в першу чергу на ПАТ «Північний ГЗК» потрібно здійснювати заходи, спрямовані на енергозбереження та економію паливно-мастильних матеріалів.

На ПАТ «Північний ГЗК» виконується комплекс цілеспрямованих заходів, спрямованих на зниження енергоємності виробництва. Зокрема, у 2009-2010рр. здійснена модернізація системи керування головними приводами кар'єрних екскаваторів типу ЕКГ-8,ЕКГ-10, ЕКГ-12.5, ЕШ-10,70 із застосуванням комплексних екскаваторних устроїв на базі теристорних систем типу ПТЕМ-1. У 2009 році здійснена автоматизація керування температурним режимом у горні випалювальних машин. На протязі 2009-2012рр. проводилась реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії. [31].

Оцінка ефективності заходів по енергозбереженню, що здійснювалися на ПАТ «Північний ГЗК» на протязі 2009-2012рр. здійснена на основі порівняння витрат на запровадження даних заходів та річної економії (табл. 3.1)

Таблиця 3.1 Заходи щодо енергозберення на ПАТ «ПівнГЗК» та оцінка їх ефективності

Назва заходу	Витрати на впровадження заходу, тис.грн.	Економія за рік, тис. грн.
Модернізація системи керування головними приводами кар`єрних ескаваторів типу ЕКГ-8,ЕКГ-10, ЕКГ-12.5, ЕШ-10,70із застосуванням комплексних ескаваторних устроїв на базі теристорних систем типу ПТЕМ-1	6600,0	1440
Назва заходу	Витрати на впровадження заходу, тис.грн.	Економія за рік, тис. грн.
Автоматизація керування температурним режимом у горні випалювальних машин	50,0	870
Реконструкція транспортної схеми кар`єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії	65000,0	4,0

Як видно з табл. 3.1, наведені заходи з енергозбереження є економічно ефективними. Так, наприклад, сумарна кількість коштів, що буде отримана в результаті економії енергоресурсів, які використовуються головними приводами кар'єрних екскаваторів окупить кошти, що витрачалися на їх модернізацію менше ніж за п'ять років. А річна економія від запровадження заходів по автоматизації керування температурним режимом у горні випалювальних машин взагалі у 17,4 рази перевищує витрати, на їх здійснення. Реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії дає значно меншу економію, ніж два попередні заходи. Але по-перше, це крупно масштабний захід, який потребує значних капіталовкладень, а по-друге, це стратегічно важливий захід, оскільки його реалізація в перспективі дозволить значно скоротити використання паливно-мастильних матеріалів для великовантажного автомобільного транспорту та дизельних локомотивів з одного боку, і зменшити викиди шкідливих газів у повітря від роботи дизельних двигунів, з іншого. По-третє, враховуючи тенденцію до постійного збільшення цін на нафту, що спричиняє відповідне підвищення цін на дизельне пальне, використання залізничного транспорту з електричною тягою, навіть при значних витратах на електроенергію буде більш вигіднішим, ніж використання дизельних локомотивів. І по-четверте, сучасні електричні тягові агрегати мають набагато більшу продуктивність, ніж дизельний залізничний транспорт.

Значна частина електроенергії витрачається в процесі збагачення залізної руди.

Аналіз електроенергетичного балансу показує, що для рудозбагачувальної фабрики № 1 (РЗФ-1) найбільш енергоємними операціями є (див. табл. 3.2) процеси подрібнення, дроблення, транспортування руди і концентрату конвеєрами і перекачування пульпи насосами, сумарна частка витрати електроенергії якими досягає 80-90% від загального споживання по фабриці.

Таблиця 3.2 Електроенергетичний баланс технологічного процесу збагачення руди (по питомому споживанню енергії)

Операція	Енергоємність, %
Подрібнення	63,8
Транспортування пульпи	21,3
Класифікація	0,05
Сепарація	1,6
Обезводнення	1,9
Грохочення	0,1
Дроблення	4,7
Конвеєрний транспорт	4,4
Освітлення	0,15

Як видно з табл. 3.2, найбільш енергоємною є технологічна операція в процесі збагачення руди - подрібнення. Процес подрібнення по енергоємності в три рази перевищує процес по транспортуванню пульпи і в десятки разів решту процесів, тобто є найбільш енергоємним. Оскільки кульові млини - найбільш енергоємні агрегати, оптимізація режиму їх роботи є найважливішим засобом економії і підвищення ефективності використання електроенергії. Тому необхідно основну увагу приділити вибору раціонального режиму роботи кульових млинів, тобто встановити, за яких умов кульові млини працюють з максимальною продуктивністю.

Огляд робіт присвячених встановленню кількісних закономірностей споживання електроенергії барабанними млинами, що працюють в різних режимах [2; 38], показує, що найважливішою і найбільш загальною величиною, що характеризує енергетичну сторону процесу подрібнення в барабанних млинах, є потужність млина (або приводного електродвигуна). При роботі млина споживана енергія витрачається на приведення в рух кульового і рудного завантаження, що заповнює барабан млина, і покриття різних втрат енергії. Потужність на приводному валу млина, що витрачається на приведення подрібнювального середовища і подрібнюваної руди в рух, тобто в робочий стан, прийнято називати корисною потужністю. Потужність кульового млина (Р) залежить від багатьох чинників. До найважливіших з них відноситься кульове завантаження (?) і частота обертання млина (?).

Для розробки заходів по переведенню кульових млинів в оптимальний режим роботи, який би дозволив заощаджувати електроенергію керівництву ПАТ «Північний ГЗК» автор дипломної роботи пропонує використати результати експерименту по оптимізації роботи кульових млинів першої стадії подрібнення руди на РЗФ-1 по продуктивності з урахуванням реальних виробничих умов. проведеного групою вчених Криворізького національного університету [43]. В процесі експерименту досліджувалась залежність продуктивності млина (А) від кульового завантаження (А(?)) та потужності від кульового завантаження (Р (?)).

Частота обертання млина (?) = 0,78 (18 об/хв). Діапазон зміни кульового завантаження млина під час проведення експерименту, що становить ?оп min = 0,35; ?on max = 0,43, був розбитий на чотири під діапазони (m =4), причому: (?1 =0,35?0,37; ?2 = 0,37?0,39; ?3 = 0,39?0,41; ?4 = 0,41?0,43) [43].

Із застосуванням методів економіко-математичного моделювання були розраховані параметри оптимального режиму млина МШР-3600?4000 при ? = 0,78 які становлять: ?опт =0,4008; Аmах=76,61 т/год; Ропт=786,27 кВт. [43].

Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600?4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи приведені таблиці 3.3

Як показують наведені в табл. 3.3 орієнтовні розрахунки, можливо без капітальних витрат за рахунок експлуатації кульових млинів в раціональному технологічному режимі одержати значну економію електроенергії. Для РЗФ-1 перехід від загальноприйнятого режиму на рекомендований з оптимальною продуктивністю кульових млинів першої стадії подрібнення дозволяє одержати економію електроенергії для млинів МШР-3600?4000 приблизно 540 755 кВт•год/рік, що при цині 67,1 коп / кВт•год складає 540 755 ? 0,671 = 362,85 тис. грн/рік.

Таблиця 3.3 Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600?4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи

Показники	Режим
	існуючий	Оптимальний (розрахунковий)
Частота обертання ?	0,78	0,78
Середнє кульове завантаження ?	?0,45	0,4008
Середня продуктивність по сирій руді А, т/год	76,26	76,61
Середньогодинний потік енергії млина Р, кВт	848,00	786,27
Економія електроенергії при переведенні кульового млина в оптимальний режим роботи: За 1 годину, кВт•год за 1 рік (Трік = 8760 год), кВт•год		61,73 540755

Ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку залізної руди підвищує витрати на її видобуток та транспортування. Вирішити цю проблему допоможе використання циклічно-потокових технологій видобування залізної руди.

Циклічно-потокова технологія видобування залізної руди - форма організації виробництва, при якій в єдиному технологічному потоці гірничорудного підприємства одні процеси виконуються в циклічному, інші в безперервному режимах. Використання циклічно-потокової технології, як правило, має на увазі застосування потокового (безперервно діючого) конвеєрного транспорту для переміщення гірських порід в технологічному потоці у поєднанні з циклічними буропідривними роботами і циклічно діючими одноковшовими екскаваторами що здійснюють виїмку і вантаження підірваної гірської маси на конвеєр або (частіше) в бункер дробарки або грохоту. Така технологія успішно себе зарекомендувала на Ганнівському кар'єрі, а зараз активним ходом йдуть підготовчі роботи то запровадження такої технології і на Першотравневому кар'єрі.

Система управління технологічним процесом видобутку залізної руди з використанням даної технології повністю автоматизована Вона має безліч діагностичних засобів, які допомагають як при технологічних режимах роботи, так і при запусках комплексу, відшукуванні несправностей у випадках аварійної зупинки, дає багатий матеріал для обліку і аналізу роботи устаткування і персоналу.

Використання циклічно-потокової технології при розробці міцних гірських порід на кар'єрах ПАТ «Північний ГЗК» забезпечує зниження витрат на 25-30% і підвищення продуктивності праці в 2-3 рази в порівнянні з існуючою циклічною технологією.

Також при перевезеннях гірничорудної маси автомобільним транспортом в середньому скорочується відстань на 3,5км, пробіг на 30,4%, кількість водіїв і ремонтників - на 27,2%, витрата паливно-мастильних матеріалів - на 37%.

Запровадження даної технології дозволить підприємству знизити експлуатаційні витрати на 2,7 млн.грн. в рік.

Збагачення залізної руди на ПАТ «Північний ГЗК» супроводжується одержанням величезної кількості тонкозернистих відходів, вихід яких, для магнетитових кварцитів коливається від 53 до 65 %.

Відходи збагачення з гранулометричним складом - матеріал полідисперсний й обводнений, чим порозуміваються труднощі їхнього подальшого складування й переробки.

Відповідно до проектів у хвістосховища ГЗК Кривбасу повинно перекачуватися щорічно близько 2,5 млрд. м3 пульпи з масовою часткою твердого компоненту 3-5%. Під технологію мокрого складування хвостів у Кривому Розі зайнято більше 7 тис. га землі, де вже перебуває приблизно 3 млрд. т матеріалу з масовою часткою заліза 14-18%.

На подачу 1000 т відходів у хвістосховище витрачається 6500-8000 квт-ч електроенергії, на перекачування на збагачувальну фабрику 1000 м3 проясненої води 200 - 400 квт- ч. Витрати води на фабриках становить 30-40 м3/т концентрату. Витрати електроенергії на гідротранспорт хвостів становлять 12- 13 квт год/т, або приблизно 12% витрат електроенергії на 1т концентрату.

Хвостосховища являють собою складні гідротехнічні споруди, що наносять значний збиток навколишньому середовищу як у результаті пиління так і завдяки підтопливанню й засоленню сільськогосподарських угідь, а також забрудненню наземних і підземних вод.

Пошук раціональних способів складування й переробки відходів збагачення, а також їхня підготовка до цього є актуальними. У наш час у розвинених гірничодобувних країнах прийнята схема внутріфабричного водообігу, яка дозволяє значно скоротити витрати на перекачування хвостів і проясненої води. Суть її полягає в тім, що відходи збагачення згущаються звичайно в гідроциклонах і радіальних згущувачах, розташованих на проммайданчику збагачувальної фабрики, до приблизно 40% твердого компоненту й з такою консистенцією вкачуються у хвістохранилище, прояснена ж вода подається на фабрику. Подібна технологія застосовується на Лебединському ГЗК (Росія). Установлено, що попереднє згущення хвостів до 25% твердого зменшує обсяг перекачування хвостосховище пульпи в 5 разів, а до 50 % твердого - майже в 10 разів. Незважаючи на прогресивність даного способу, він не усуває багатьох проблем, тому, що не відпадає необхідність спорудження дамб і гребель хвістохранилищ і не вирішуються питання охорони навколишнього середовища й безпеки експлуатації гідротехнічних споруд.

Найбільш радикальним напрямком для ПАТ «Північний ГЗК» могло б стати сухе складування відходів. Однак така схема вимагає певної підготовки хвостів збагачення. Сьогодні створені наукові й технічні передумови для здійснення на ГЗКах енерго- і ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій внутріфабричного водообігу й сухого складування відходів збагачення. Дані технології дозволять істотно знизити витрати електроенергії, забезпечити безпечну експлуатацію хвостосховищ, тому що вони перестають бути складними гідротехнічними спорудами, а також буде відвернене забруднення вод і навколишніх територій. В остаточному підсумку зменшиться необхідність у відчуженні земель сільськогосподарського призначення для складування відходів збагачення.

3.2 Заходи по удосконаленню системи управління витратами ПАТ «Північний ГЗК»

Побудову та вдосконалення системи управління витратами на ПАТ «Північний ГЗК» пропонуємо здійснювати шляхом:

- виділення основних понять і процедур, системи управління витратами;

- виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

- формування моделі управління витратами з урахуванням особливостей галузі та підприємства;

- побудови інформаційної системи;

- адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

- розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму мотивації і стимулювання їх зниження.

Основні поняття та процедури в системі управління витратами рекомендуємо розглядати за трьома напрямками:

- планування витрат;

- облік та план - фактний контроль витрат;

- корегуючий вплив на процес формування витрат.

Планування витрат на ПАТ «Південний ГЗК» повинно передбачати такі дії:

- складання класифікації витрат;

- визначення норм витрат ресурсів, виходячи із запланованого обсягу випуску продукції та необхідності підтримки оптимального режиму роботи технологічного обладнання;

- розрахунок вартості витрат на основі даних про заплановані витрати ресурсів та існуючі ціни на них;

- визначення умов, за яких можлива економія ресурсів або допустима їх перевитрата порівняно з нормами;

- розробка програми ресурсозбереження;

- складання плану-кошторису на витратному горизонті планування.

На нашу думку, план по собівартості продукції на ПАТ «Пінічний ГЗК повинен включати такі елементи:

- планування зниження собівартості товарної продукції;

- складання кошторису витрат на виробництво;

- складання планових калькуляцій окремих видів продукції.

Планування зниження собівартості товарної продукції повинно здійснюватися на ПАТ «Північний ГЗК» шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами ми пропонуємо виконувати в такій послідовності: мета складання кошторису витрат на виробництво -- встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році. Сюди входять всі затрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів ПАТ “Північний ГЗК”, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.