У даний час майже усі СЕД, що представлені на українсько-російському ринку, пропонують комплексний підхід для вирішення завдань автоматизації документообігу.

Електронний документообіг є важливою складовою документаційного забезпечення діяльності державного органу. Електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) є однією з основних складових електронного урядування, адже саме він забезпечує циркуляцію електронних документів, які є підґрунтям для нової юридично значущої форми взаємодії: держави та суспільства (government to citizen - G2C), держави та бізнесу (government to business - G2B), державних органів між собою (government to government - G2G) [43].

Розвиток електронного урядування - це складний процес, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних і фінансових ресурсів та вимагає вирішення комплексу правових, організаційних і технічних проблем.

Питання унормування в Україні електронного документообігу набувають значної політичної та економічної ваги у зв'язку з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та створення на їх основі нових форм взаємодії, документування інформації та документаційного забезпечення будь-якої діяльності.

Одним із головних пріоритетів України є побудова інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові для підвищення якості життя [48].

Кабінет Міністрів України щорічно звітує про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні. Незважаючи на те, що на ринку України існує понад 50 систем, останні три роки - 2011, 2012 та 2013 державні органи віддають перевагу провідним наступним СЕД: Megapolis. Документообіг (Софтлайн), OPTIMA-WorkFlow (Optima), Док Проф (Ситроникс), Дело (Електронні офісні системи), MasterDOC (Банкомсвязь), Атлас ДО К (Атлас), Летограф (Летограф).

СЕД, які впроваджено та функціонують у державних органах, постійно змінюються і удосконалюються виробниками. Цим викликано коливання їх популярності серед користувачів.

Важливе значення для державних органів мають системи обліку звернень громадян та контролю за їх виконанням. Найбільший відсоток впровадження цих систем належить наступним виробникам: ЗАТ "Софтлайн", ТОВ "Ер-Джі-Дейта" та ЗАТ "Інфоплюс".

Найпоширенішою архітектурою СЕД, якою користуються державні органи, є клієнт-серверна, на другому місці WЕВ - орієнтована.

Щодо системи управління базами даних (далі - СУБД), то державні органи найчастіше віддають перевагу системам Oracle та MSSQL. За даними Національного центру підтримки електронного урядування, в державних органах впроваджено та експлуатується СЕД, більшість з яких на даний час є несумісними між собою як за форматами електронного документу, так і за форматами ЕЦП. Така ситуація стала можливою у результаті хаотичного, несистемного розвитку національної системи ЕЦП та відсутності сертифікації СЕД і уніфікованих форматів, що не тільки унеможливлює електронну взаємодію державних органів між собою при наданні ними державних послуг та є загрозою національній безпеці держави, але й створює значні труднощі для бізнесу, особливо в процесі надання електронної звітності контролюючим органам. Однак останнім часом спостерігається покращення ситуації. Так, у листопаді 2011 р. затверджено "Вимоги до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади. Формат електронного повідомлення", а вже у серпні 2012 р. затверджено "Вимоги до формату підписаних даних", що спрямовано на забезпечення створення сприятливих умов для обміну електронними документами між різними СЕД та технологічної сумісності програмно-технічних комплексів акредитованих центрів сертифікації ключів та надійних засобів ЕЦП [32, с.81].

Ще одним кроком на шляху до оптимізації роботи з електронними документами в Україні стало розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання впровадження системи електронної взаємодії органів виконавчої влади". На виконання цього розпорядження було створено системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), що дозволяє здійснювати обмін електронними документами. "Положення про систему електронної взаємодії органів виконавчої влади" затвердили постановою Кабінету Міністрів України, а згодом Міністерство юстиції України затвердило "Порядок роботи з електронними документами через систему електронної взаємодії з використанням ЕЦП". Зазначені документи встановлюють загальні правила створення, відправлення, передавання, одержання, опрацювання, використання та зберігання електронних документів та електронних копій паперових документів, на які накладено ЕЦП, таких, що не містять інформацію з обмеженим доступом. Однак, незважаючи на те, що нині завершено дослідну експлуатацію системи взаємодії та здійснюється її підготовка до переведення у режим промислової експлуатації, досі немає інструкції з організації роботи системи взаємодії, яка визначала б порядок дій органів виконавчої влади для підключення до неї та безпосереднього опрацювання в ній документів і інформації, що забезпечує їх чітку взаємодію з іншими органами виконавчої влади та Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, що найвагомішим документом, що дозволить унормувати роботу різних СЕД, а також системи взаємодії, є проект "Порядку роботи з електронними документами та їх підготовки до передавання на архівне зберігання", розроблений Державною архівною службою України (далі - Укрдержархів) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного уряду в Україні". Нині проект зазначеного порядку на узгодженні в Міністерстві юстиції України.

Згідно з даними різних джерел із мережі Інтернет в Україні акредитованими центрами сертифікації ключів на сьогодні видано понад 800 тисяч посилених сертифікатів ключів, електронну звітність збирають 11 державних органів; так, Міністерство доходів і зборів отримує електронну звітність від понад 480 тисяч суб'єктів господарювання [24, с.81].

Впровадження електронного документообігу з використанням ЕЦП, як пріоритетний напрям державної політики щодо електронного урядування, визначено актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Упродовж 2012 р. Центральним державним електронним архівом України (далі - ЦДЕА України) проведено вивчення стану впровадження СЕД у державних органах. До 47 державних органів направлено запити щодо видів впроваджених СЕД та їх основних характеристик, відповіді надійшли від 42 державних органів.

Проаналізувавши отримані відповіді, можна зробити висновок, що нині в державних органах впроваджено системи автоматизації діловодства (далі - САД) і системи електронного документообігу (далі - СЕД).

САД орієнтовані на автоматизацію документаційних процесів стосовно паперових документів. До основних функцій САД належать: реєстрація вхідних, вихідних та внутрішніх документів, контроль за їх виконанням.

СЕД поєднують у собі функції автоматизації діловодства та управління електронними документами, забезпечують приймання, реєстрацію, обробку, передачу, засвідчення документа ЕЦП та зберігання електронних документів. Тобто СЕД охоплює всі діловодні процеси в державних органах та має власні засоби обліку і зберігання документів, а також механізм автоматизації їх руху - маршрутизатор, що іменується нерідко docflow.

До СЕД зазвичай зараховують і САД, тим більше, що класичних САД практично не залишилося, оскільки всі вони постійно оновлюються та доопрацьовуються. Тому віднести їх до САД або до СЕД можна з певною ймовірністю, аналізуючи характеристики цих систем.

У СЕД використовуються два підходи до зберігання документів: централізоване та розподілене. Більшість державних органів, які надали відомості, віддають перевагу централізованому зберіганню документів, а незначна частина - розподіленому [46].

Автоматична реєстрація вхідних, вихідних і внутрішніх документів та створення реєстраційно-контрольної картки у системі передбачена в більшості СЕД та САД, що функціонують чи впроваджуються в державних органах.

Можливість відправки на візування, формування і публікація резолюції та погодження документів передбачена в системах 10 з 38 державних органів, що надали цю інформацію.

Системи документообігу, що функціонують чи впроваджуються в державних органах, виконують таку функцію, як взяття документа на контроль та контроль за виконанням доручень у 32 державних органах.

Підсистема "Звернення громадян" призначена для підвищення рівня обробки звернень громадян шляхом автоматизації реєстрації отриманих звернень, призначення виконавців і визначення строків виконання резолюцій, використовується у 29 з 38 державних органів, що надали цю інформацію.

Подальше зменшення частки паперового документообігу завдяки застосуванню технологій штрих-кодування, потокове сканування та поступова інтеграція в СЕД передбачена у 27 державних органах. У Державній казначейській службі виправити на виконується модернізація системи для забезпечення можливості сканування паперових документів.

Ведення номенклатури справ окремих підрозділів та зведеної номенклатури справ у системі передбачено у 22 з 38 державних органів, що надали цю інформацію. З них у 10 державних органах - це "Megapolis. Документообіг", у 4 - "OPTIMA-WorkFlow", у 2 - "АСКОД", у 2 - "MasterDOC", у 2 - "ДОК Проф".

У 15 державних органах із 38, що надіслали інформацію, є підсистема "Архівна справа", яка дозволяє формувати та підготовляти справи до архівного зберігання у системі (групування документів у справи, систематизація справ, створення реєстрів, описів). У 12 державних органах у підсистемі "Архівна справа" передбачено вилучення документів для знищення. Процедура видалення документів після закінчення строку їх зберігання у системах може виконуватися вручну або автоматично [36, с.38].

Впровадження комплексної системи захисту інформації. Згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах" інформація, яка є "власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом", повинна оброблятися в автоматизованій системі, до складу якої входить комплексна система захисту інформації (далі - КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.

КСЗІ впроваджено у Фонді державного майна України та у Державній службі фінансового моніторингу України, частково у Державному агентстві резерву України (СЕД має комплекс засобів захисту інформації, експертний висновок від 20.05.2008 № 137). У процесі впровадження КСЗІ знаходяться 5 державних органів, а в 10 - планується його впровадження [47].

Впровадження системи взаємодії. За наданою інформацією від 38 державних органів у 15 з них, систему взаємодії впроваджено. Система взаємодії знаходиться на стадії тестування та впровадження ще у 13 державних органах. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України впроваджено несумісну систему автоматизації діловодства (версія "Megapolis. Документообіг") із системою взаємодії. У Державній казначейській службі виконується модернізація "OPTIMA-WorkFlow" для її інтеграції з системою взаємодії.

Отже, ведення документообігу в традиційному ("паперовому") вигляді не відповідає зрослим вимогам до управління документацією.

Основною проблемою традиційної технології управління документообігом є практична неможливість централізовано відслідковувати рух документів організації в реальному масштабі часу. Основною метою впровадження СЕД є створення в державному органі повноцінної, розвинутої системи документообігу, управління потоками робіт, контролю за виконавською дисципліною, зокрема механізмів для виконання технологічних процесів опрацювання документів та організації контролю та управління цими процесами [48].

Характерним явищем минулих років стало підвищення уваги державних органів до СЕД на тлі все більшої їх активності в сфері формування та розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування.

За даними дослідження, проведеного ЦДЕА України в 2012 році, 90 % державних органів автоматизували процедуру реєстрації вхідної/вихідної кореспонденції та впровадили спрощені системи контролю за виконанням доручень. Упроваджені САД створюють сприятливі технологічні передумови переходу державних органів на електронний документообіг та впровадження СЕД.

На час опитування державних органів 19 % з них вже впровадили СЕД. На стадії впровадження чи дослідної експлуатації СЕД перебував 21 % державних органів.

Проте, якщо проаналізувати базову функціональність впроваджених в державних органах СЕД, то очевидно, що ці системи використовуються користувачами тільки на 20-25 % своїх можливостей.

Також за результатами дослідження встановлено, що більшість державних органів, у яких впроваджено чи впроваджується СЕД, не використовують ЕЦП. Через відсутність ЕЦП документи в електронній формі не мають юридичної сили електронного документа, оскільки не відповідають нормам законодавства про електронні документи, зокрема Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", і тому не можуть передаватися на постійне зберігання до державних архівів [36, с.45].

Таким чином, хоча більшість документообігу у державних органах здійснюється в традиційному паперовому вигляді, нинішній стан впровадження СЕД в державних органах створює технологічні передумови для подальшого поширення електронного документообігу в Україні.

Висновки

Контроль за виконанням документів є важливим напрямом управлінської діяльності, що виконується з метою сприяння своєчасному та правильному виконанню рішень, завдань і доручень керівництва, забезпечення одержання інформації, необхідної для оцінки діяльності підрозділів та виконавців. Контроль за виконанням документів включає: постановку документа на контроль, перевірку своєчасного доведення документа до виконавця, попередню перевірку та регулювання ходу виконання документів; облік і узагальнення результатів контролю виконання документів, інформування керівника.

Встановлення контролю за виконанням документів має забезпечувати: обов'язковий і точний облік документів, одержаних для виконання робіт; систематизацію нагляду за виконанням документів; вжиття заходів, що сприяють виконанню документів, усуненню перешкод та окремих невідповідностей; підвищення трудової дисципліни виконавців.

Щоденно за картотекою та журналом реєстрації робиться вибірка документів, виконання яких наближається до кінця та не виконаних у строк. Про останні доповідають безпосередньо керівнику. У випадку подовження терміну виконання, у контрольній картці проставляється відповідна відмітка.

Комп'ютеризація процесів керування документаційними процесами переорієнтовує їх більше на одержання оперативної інформації та їх оперативного аналізу з подальшим використанням для прогнозування наступних дій. Хоч комп'ютерний облік, контроль, аудит, аналіз і регулювання повинні функціонувати як частка єдиної інформаційної системи об'єкта, самі по собі вони функціонально створюють тісну інформаційну систему з властивими для них системними принципами.

Вони мусять базуватися на таких принципах, як: єдина система класифікації і кодування; автоматизація збору, реєстрації і передавання інформації; уніфікація, спрощення і типізація документації; автоматизація одержання регістрів, звітів та аналітичних форм тощо.

Для всіх документів, що циркулюють в органах державної влади та місцевого самоврядування, встановлюються строки виконання, які можуть бути типовими або індивідуальними. Індивідуальні строки виконання встановлюються керівництвом з фіксуванням їх у резолюціях. Технічним засобом контролю є картотеки. Для організації контролю за виконанням документа на нього складається контрольна картка у момент реєстрації документа.

Документ вважається виконаним, коли всі поставлені питання розв'язані та автору чи відповідному органу надіслана відповідь. Лише у цьому випадку документ знімається з контролю, про що у контрольній картці робиться відповідна відмітка.

Розвиток архівної інформаційної системи із включенням її в життя суспільства зумовлюється не лише вимогами часу, коли всі інформаційні потоки в державі мають стати сегментом єдиного інформаційного простору, а й нагальною потребою оптимізації зберігання та використання архівних ресурсів України.

В даний час обсяги інформації подвоюються через кожні три роки. Це пов'язано з розвитком суспільства. Будь-який суб'єкт чи кожна людина зокрема може існувати тільки у випадку, коли йде обмін інформацією. Інформація давно стала товаром. Це свідчить про суттєві зміни в організації інформаційних ресурсів у суспільстві, показує, що інформація і документ як її носій здійснюють вплив на всі аспекти управління, а також на функціонування державних установ різних рівнів.

Швидкий розвиток та втілення засобів ЕОМ в управління, уніфікація та стандартизація документів, що проводяться в широких масштабах в країні, потребують постійного підвищення кваліфікації працівників, зайнятих в керуванні документаційними процесами. Тому одним з актуальних завдань служби керування документаційними процесами є організація вивчення більш нових засобів ЕОМ та засобів механізації, державних стандартів на уніфіковані системи документації, методичних розробок щодо роботи з документами. Ця служба зобов'язана постійно удосконалювати організацію процесів керування документацією, забезпечувати їх однаковість у всіх структурних частинах державного органу та його підвідомчих суб'єктах. Таким чином, служба керування документаційними процесами в наш час намагається досягти спільності показників, форм документів та порядку їх опрацювання та контролю.

Проблема інформатизації має узгоджуватися із загальною стратегією інформатизації суспільства та створенням системи баз даних документної інформації ще на стадії документостворення в установах, коли автоматизуються технологічні процеси діяльності установи та її висвітлення в офіційних документах, а також на стадії документообігу.

Комп'ютеризація організаційно-управлінських функцій на центральному, обласному та районному рівнях здійснюється у межах конкретного архіву також у двох зазначених напрямах - комп'ютеризація процесів управління архівною справою та управління інформацією про комплектування, облік і зберігання документів, створення страхового фонду та повнотекстових баз даних.

Сучасні перспективні напрямки керування документаційними процесами, діловодства невіддільні від процесу масового впровадження досягнень науково-технічного прогресу в сфері державного управління. Ці досягнення, пов'язані з утворенням якісно нових видів електронно-обчислювальної техніки, засобів зв'язку, дають можливість перейти до принципово нової і значно ефективнішої інформаційної технології в органах державного управління, заснованої на органічному включенні комплексу технічних засобів в управлінський процес.

Найбільш загальною і цілісною системою, що займає вишу сходинку на ієрархічних сходах документоутворення, можна розглядати загальнодержавну систему документації, яка включає всі види систем документації, що виникають та взаємодіють в державі.

Основу раціональної організації будь-якої роботи, а також з керування документаційними процесами становить чіткий розподіл функцій та обов'язків між конкретними виконавцями. Чітке знання своїх обов'язків підвищує відповідальність кожного працівника, дозволяє правильно розпланувати робочий день і виключає дублювання операцій.

Більшість державних органів застосовують локальні обчислювальні мережі. У час, коли Україні на тлі економічних реформ у країні розгортається адміністративна реформа, питання формування інформаційної та аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним.

Перспективи розвитку галузі керування документаційними процесами та інформаційної діяльності сьогодні визначаються оптимальним поєднанням комплексу фахових знань, вмінь, навичок та високої професійної мобільності спеціалістів. Вирішальне значення тут мусять мати управлінська культура, ініціатива, творчість і активність персоналу, адже значна частина професійних знань отримується під час роботи.

Отож, сучасні перспективні напрямки керування документаційними процесами, діловодства невіддільні від процесу масового впровадження досягнень науково-технічного прогресу в сфері державного управління. Ці досягнення, пов'язані з утворенням якісно нових видів електронно-обчислювальної техніки, засобів зв'язку, дають можливість перейти до принципово нової і значно ефективнішої інформаційної технології в органах державного управління, заснованої на органічному включенні комплексу технічних засобів в управлінський процес.

Список використаних джерел і літератури

1. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 р. № 851-IV // Закон України / Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2004. - №1. - С.9-12.

2. Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 р. № 852-IV // Закон України / Вісник Державного комітету архівів України. - 2003. - №2. - С.23-32.

3. Про Національний архівний фонд та архівні установи: закон України від 2 грудня 2010 № 2756-VI /Верховна Рада України. - 2011. - № 23. - 160 с.

4. Закон України "Про інформацію" від 10 травня 2011 р. № 2657-XII // Закон України / Голос України. - 2011. - № 2. - С.25-27.

5. Державна уніфікована система документації. Основні положення: ДСТУ 3843-99. - Чин. від 01.07.2000. - К.: Держстандарт України, 2000. - 7 с.

6. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів: ДСТУ 4163-2003. - Чин. від 01.09.2003. - К.: Держспоживстандарт України, 2003. - 22 с.

7. Державна уніфікована система документації. Формуляр зразок. Вимоги до побудови: ДСТУ 3844-99. - Чин. від 01.07.2000. - К.: Держстандарт України, 2000. - 8 с.

8. Державний класифікатор управлінської документації: ДК 010-96. - Чин. від 01.07.1997. - К.: Держстандарт України, 1997. - 187 с.

9. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять: ДСТУ 2732: 2004. - На заміну ДСТУ 2732-94. - [Чинний від 2004-05-28]. - К.: Держстандарт України, 2005. - 31 с. - (Національні стандарти України).

10. Інформація та документація. Керування документаційними процесами. Частина 1. Основні положення: ДСТУ 4423-1: 2005. - [Чинний від 2005-04-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 28 с. - (Національні стандарти України).

11. Інформація та документація. Керування документаційними процесами. Частина 2. Настанови (ISO / TR 15489-2: 2001, MOD): ДСТУ 4423-2: 2005. - [Чинний від 2005-04-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 44 с. - (Національні стандарти України).

12. Антоненко І. Є. Аналітичний огляд проблем керування документацією / І. Є. Антоненко // Документация в информационном обществе: административная реформа и управление документацией: матеріалиміжнар. наук. - практ. конф. 23-25 листопада 2004 р. Вісник Державного комітету архівів України. - 2004. - №12. - 3 с.

13. Антоненко І. Є. Керування документацією за кордоном: історія, законодавство, теоретичні основи та технології: автореф. дис. … канд. іст. наук.: 07.00.10/І. Є. Антоненко; Держкомархів України, УНДІАСД. - К., 2005. - 20 с.

14. Антоненко І. Є. Проект концепції впровадження в Україні норм міжнародного стандарту ISO 15489 "Інформація та документація. Управління документацією" /І. Є. Антоненко // Студії з архів. справи та документознавства. - К., 2004. - т.11. - С.172-177.

15. Антоненко В.М. Сучасні інформаційні системи і технології: навч. посіб. / В.М. Антоненко, Ю.В. Рогушина. - К.: КСУ МГІ, 2005. - 131 с.

16. Бездрабко В.В. Документознавство в Україні: інституалізація та сучасний розвиток: монографія / В.В. Бездрабко. - К.: Четверта хвиля, 2009. - 720 с.

17. Бездрабко В.В. ДСТУ 4423: 2005 "Інформація та документація. Керування документаційними процесами": impressia et reflexia / В.В. Бездрабко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць. - 2010. - № 16. - С.111-125.

18. Бездрабко В.В. Діловодство - документаційне забезпечення управління - керування документаційними процесами: термінологічні межі та розмежування значень / В.В. Бездрабко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2010. - С.117-121.

19. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті: навч. посіб. / І.С. Вовчак. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 354 c.

20. Гавриш С. Система автоматизації діловодства та електронного документообігу/ С. Гавриш // Довідник секретаря та офіс-менеджера. - 2007. - № 2. - С.25-31.

21. Дятлова Н. Документация в информационном обществе: современные технологи документооборота/ Н. Дятлова // Архивы и справаводства. - 2007. - № 1. - С.44-48.

22. Жовтенко В.В. Формування системи документальних ресурсів електронного урядування: досвід зарубіжних країн щодо її впровадження/ В.В. Жовтенко. - К., 2006. - С.21-23.

23. Загорецька О.М. Нормативне та науково-методичне забезпечення організації діловодства в Україні у другій половині XX - на початку XXI ст.: Автореф. дис. канд. іст. наук / О.М. Загорецька; Держ. ком. арх. України. Укр. НДІ арх. справи та документознавства. - К., 2005. - 198 с.

24. Загорецька О. Сучасні проблеми організації діловодства в міністерствах та державних комітетах України / О. Загорецька // Студії з архів. справи та документознавства. - К., 1998. - т.3. - С.80-81.

25. Задорожна Н.Т. Аналіз стану та тенденції розвитку інформаційних технологій підтримки діяльності органів державного управління / Н.Т. Задорожна Н.Т. // Вісник Державної служби України. - 2001. - №1. - 96с.

26. Іванова Т.В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: навч. посіб. / Т.В. Іванова, Л.П. Піддубна. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 360 с.

27. Інформаційні технології в державному управлінні: навч. - метод. зб. / В.Н. Скрипка, С.В. Бутко, О.В. Примаченко, В.А. Тимко. - Чернігів: ЦППК, 2006. - 199 с.

28. Комова М.В. Керування документаційними процесами: навч. посіб. / М.В. Комова, А.М. Пелещишин, Т.М. Білущак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - 188 с.

29. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: навч. посіб. / С.Г. Кулешов - К.: ДАКККіМ, 2003. - С.44-49.

30. Ларин М.В. Управление документацией и нове информационные технологии/ М.В. Ларин. - М.: Научная книга, 1998. - 137 с.

31. Ларин М.В. Управление документацией в организациях / М.В. Ларин. - М.: Научная книга, 2002. - 288 с.

32. Мєшков Д.Ю. Електронний документ: обіг, зберігання, використання, законодавчі аспекти/ Д.Ю. Мєшков // Архіви України. - 2001. - № 6. - С.73-87.

33. Нижник Н.Р. Інформаційні технології в структурах державної служби / Н.Р. Нижник, Г.І. Леліков // Специализированные научные публикации: Обеспечение безопасности в автоматизированных и информационных системах. - 2005. - №5. - 9 с.

34. Палеха Ю.І. Організація сучасного діловодства: навч. посіб. / Ю.І. Палеха. - К.: Кондор, 2007. - С.90-100.

35. Перехрест Г. Впровадження електронного документообігу: огляд вітчизняних систем/ Г. Перехрест // Довідник секретаря та офіс-менеджера. - 2007. - № 6. - С.38-44.

36. Радченко С.В. Особливості систем електронного документообігу у державних органах України / С.В. Радченко // Довідник секретаря та офіс-менеджера. - 2012. - № 4. - С.29-57.

37. Рудюк В.В. Проблеми зберігання і захисту електронних документів/ В.В. Рудюк // Бібліотечна планета. - 2006. - №4. - С.17-21.

38. Рудюк В.В. Система керування електронною документацією у Федеративній Республіці Німеччина (1990-2006 рр.): автореф. дис. … канд. істор. наук: 27.00.02/В.В. Рудюк; ДАКККіМ. - К., 2008. - 16с.

39. Cокур Л. Державна політика України у сфері діловодства на етапі її формування / Л. Сокур // Вісник Книжкової палати. - 2011. - № 6. - 5 с.

40. Сороко В. Застосування інформаційних технологій в системі державної служби / В. Сороко // Вiсник державної Служби України. - 2002. - № 2. - 9 с.

41. Цивін М.Н. Термінологічні проблеми вивчення дисципліни "Електронний документообіг" / М.Н. Цивін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2010. - №1. - С.7-11.

42. Електронний фонд Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua / laws/show/1979-2011

43. Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки [Електронний ресурс]: Закон України від 09 січня 2007 року № 537-V. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua

44. Постанова від 30 листопада 2011 р. N 1242 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/1242-2011-%D0%BF

45. Про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2011 рік [Електронний ресурс]: доповідь Кабінету Міністрів України. - К., 2012. - Режим доступу: http://dki.org.ua/files/report2011. doc

46. Про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2012 рік [Електронний ресурс]: проект доповіді Кабінету Міністрів України. - К., 2012. - Рукопис. - Режим доступу: http://www.dknii.gov.ua/2010-09-27-06-54-32/105-2012-/856--2012

47. Досвід впровадження е-демократії та е-урядування в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nc.gov.ua/menu/publications/ doc/dosv_vprovad. pdf

48. Про затвердження Порядку роботи з електронними документами через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з використанням електронного цифрового підпису [Електронний ресурс]: наказ Міністерства юстиції України від 01 листопада 2012 року № 1600/5: зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2012 року за № 1854/22166. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z1854-12

49. Проект порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання [Електронний ресурс] // Укрдержархів. - 93 с. - Рукопис. - Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/ Problems/ Nakaz_Poryadok_el_dok_2013. pdf

Размещено на Allbest.ru