Внутрішнє середовище - це та частина загального середовища, яка перебуває в межах організації. Внутрішнє середовище інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації, й об'єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, дослідження й розвиток. Кожну з цих сфер можна охарактеризувати за допомогою основних чинників, які можуть бути джерелом як переваг, так і недоліків організації.

Структура управління організацією або організаційна структура управління - це упорядкована сукупність, взаємозв'язаних елементів системи, що визначають поділ праці і службові зв'язки між структурними підрозділами і працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами і регламентує потоки інформації в системі управління.

На підприємстві існує лінійна структура управління, де кожен працівник підпорядковується тільки одному управлінцю і всі зв'язки з вищими рівнями управління йдуть через нього. Ця структура характеризується простотою, чіткістю і зрозумілістю взаємовідносин ланок і працівників управління. Основні вимоги при даній структурі управління - це висока компетентність керівництва з усіх питань.

Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Таблиця 2.3.

Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Для більш наглядового порівняння отримані дані зобразимо у вигляді графіка (рис.2.1.).

Як видно, позитивними моментами у розвитку підприємства є: ріст матеріальних витрат більш як на 35%, витрат на оплату праці більше 42% та відрахувань на соціальні заходи - майже на 16%. Негативним - є ріст інших операційних витрат на 3% у порівнянні з попереднім роком та зменшення амортизації основних фондів підприємства на 3,9% в порівнянні з попереднім роком.

Рис.2.1 Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Аналіз трудових ресурсів на підприємстві спрямований на об'єктну оцінку використання кадрів, використання робочого часу, визначення ефективності праці персоналу; оцінку впливу факторів на зміну трудових показників; виявлення можливостей покращення використання трудових ресурсів.

Основними показниками, що характеризують персонал підприємства є чисельність персоналу, фонд оплати праці, середня заробітна плата, продуктивність праці, плинність персоналу.

Продуктивність праці - кількість наданих послуг (виконаних робіт) за одиницю робочого часу в нормальних організаційно-технічних умовах в розрахунку на одного працівника.

Для аналізу трудових ресурсів використовують дані річних та місячних звітів з праці (Ф-1ПВ, річний, квартальний, місячний), звіту про використання робочого часу (Ф-3ПВ).

Аналіз трудових ресурсів дає можливість визначити:

вплив екстенсивних та інтенсивних факторів на продуктивність праці (впровадження нової техніки, покращення умов праці, зміна чисельності персоналу тощо);

структуру робочої сили, рух і використання робочої сили, вплив зміни структури на результати праці;

вплив рівня продуктивності праці на зміну розміру фонду оплати праці, собівартість послуг, продукції;

динаміку зміни середньої заробітної плати, структуру фонду оплати праці.

Метою аналізу трудових ресурсів є виявлення резервів для підвищення продуктивності праці, а також недоліків та упущень з метою їх усунення.

Персонал підприємства поділяється за двома напрямками:

1 - робітники, службовці та інші;

2 - персонал основної діяльності та персонал обслуговуючого та інших підсобних господарств.

Аналіз чисельності, складу та руху персоналу на ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” будемо проводити у такій послідовності:

1. Аналіз чисельності персоналу та динаміки її зміни будемо проводити з метою попередньої оцінки загальної кількості працівників підприємства ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” та зміни чисельності персоналу порівняно з попереднім періодом.

В 2007 році загальна кількість працівників ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” складала 754 чол., в 2008 році - 773 чол. а у 2009 році - 717 чол.

2. Аналіз складу персоналу проводимо для визначення питомої ваги окремих категорій персоналу в його загальній кількості та тенденції її зміни порівняно з попереднім періодом.

Для оцінки складу персоналу будемо користуватися коефіцієнтами співвідношення чисельності окремих категорій персоналу (табл.2.4).

Коефіцієнт співвідношення основних та допоміжних робітників (Ко/д):

, (2.1)

де Чо - чисельність основних робітників;

Чд - чисельність допоміжних робітників.

У нашому випадку:

= 6,1 - в 2007 році; = 5,9 - в 2008 році;

= 6,3 - в 2009 році.

Коефіцієнт кваліфікованості персоналу (Ккв) (табл.2.4):

, (2.2)

де Чв кв - чисельність висококваліфікованих працівників;

Чзаг - загальна кількість робітників.

В нашому випадку:

= 0,33 - у 2007 році;

= 0,33 - у 2008 році;

= 0,30 - у 2009 році.

Коефіцієнт стабільності забезпечення персоналом (Кст) (табл.2.4):

, (2.3)

де Чо р - кількість працівників, для яких робота на підприємстві є основним постійним місцем роботи;

Чзаг с/с - загальна середньоспискова чисельність персоналу.

У нашому випадку:

=0,71 - в 2007 році;

= 0,77 - в 2008 році;

= 0,82 - в 2009 році.

Отже, обрахувавши коефіцієнти співвідношення окремих категорій персоналу, можна зробити висновок, що на підприємстві ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” за період з 2007 року по 2009 рік коефіцієнт співвідношення основних та допоміжних робітників відповідно за роками становив: 6,1 - 2007 р., 5,9 - 2008 р., 6,3 - 2009 р., а коефіцієнти кваліфікованості персоналу та стабільності забезпечення персоналом мали наступні значення: 0,33; 0,33; 0,30; та відповідно 0,71; 0,77 та 0,82.

3. Аналіз руху персоналу проводиться з метою детального вивчення процесів, пов'язаних з прийомом та звільненням працівників підприємства.

Для проведення аналізу руху персоналу будемо користуватися наступними формулами:

Коефіцієнт оновлення персоналу (Кон) (табл.2.4):

, (2.4)

де Чпр - загальна кількість прийнятих на роботу;

Чс/с - середньоспискова чисельність персоналу.

Для нашого підприємства:

= 0,06 в 2007 році;

= 0,07 в 2008 році;

= 0,03 в 2009 році.

Коефіцієнт плинності персоналу (Кпл) (табл.2.4):

, (2.24)

де Чзв - кількість звільнених з усіх причин.

У нашому випадку:

= 0,04 в 2007 році; = 0,04 в 2008 році;

= 0,11 в 2009 році.

Коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників (Кпр/зв) (табл.2.4):

(2.5)

В нашому випадку:

= 1,5 в 2007 році;

= 1,6 в 2008 році;

= 0,3 в 2009 році.

Таблиця 2.4.

Основні показники персоналу ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Як видно із таблиці 2.4, коефіцієнти оновлення та плинності на підприємстві є незначними. Проте у 2009 році коефіцієнт плинності все ж таки зріс, це пов'язано в першу чергу із світовою кризою, яка розпочалась ще у другій половині 2008 року. Зменшились замовлення потенційних споживачів продукції із закордону.

Продуктивність праці персоналу підприємства є найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства.

В загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаний з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляються на одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

Продуктивність праці - це відношення обсягу виробленої продукції (у грошових чи натуральних показниках) до затрат праці.

На продуктивність праці впливає значна кількість факторів:

технічна оснащеність підприємства, рівень впровадження досягнень науково - технічного прогресу;

системи оплати праці на підприємстві, їх стимулюючий характер;

ефективність використання фонду робочого часу;

плинність робочої сили, та ін.

Визначимо продуктивність праці одного працівника в 2007.2009 роках за формулою:

, (2.6)

де ПП - продуктивність праці одного робітника за рік, грн. /год.;

Оп - обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), грн.;

Фрч - фонд робочого часу фактично відпрацьований усіма робітниками, людино-год.

= 19,25 (грн. /год.) - в 2007 році.

= 28,18 (грн. /год.) - в 2008 році.

На жаль провести розрахунок продуктивності праці у 2009 році неможливо, оскільки відсутні дані про обсяг виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг).

Із проведених розрахунків видно, що продуктивність праці у 2008 році зросла на 46%.

Метою проведення аналізу системи матеріального стимулювання є оцінка її доцільності та ефективності. Аналітичну роботу будемо проводити за наступними етапами.

1. Аналіз загального обсягу та динаміки оплати праці. На цьому етапі аналізу оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці та аналізується абсолютна та відносна зміни його розміру порівняно з попередніми періодами.

Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства та оплати праці персоналу.

3. Аналіз рівня та динаміки середньої заробітної плати. На цьому етапі необхідно обчислити рівень середньої заробітної плати на підприємстві та визначити зміни, які відбуваються в значенні цього показника порівняно з попереднім періодом.

Так, на ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” в 2006 році рівень середньої заробітної плати становив 910,53 грн., в 2007 році - 1109,73 грн., в 2008 році - 1445,07 та у 2009 році - 1608,96 грн. (рис.2.2).

Рис.2.2 Гістограма середньої заробітної плати у ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Отже, за період з 2006 по 2009 рік середня заробітна плата працівників ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” збільшилась майже в два рази, це збільшення відбувалось поступово кожен рік.

Основним із основних елементів внутрішнього середовища підприємства є його фінансовий стан - комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність та розміщення коштів, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства. Тому аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:

перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;

друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;

третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

При аналізі фінансового стану використовують такі його види:

аналіз горизонтальних процентних змін, який характеризує зміну окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);

аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті (обсяг продажів, валюта балансу);

порівняльний аналіз - співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;

аналіз коефіцієнтів ґрунтується на розрахунку окремих співвідношень показників і його використовують для дослідження взаємозв'язку між компонентами фінансової звітності.

Виходячи із завдання дипломного проекту в свої роботі ми використаємо аналіз горизонтальних змін, та аналіз фінансових коефіцієнтів, що дасть змогу визначити на якому етапі знаходиться підприємство (росту чи спаду), та прийняти відповідні заходи, які будуть сприяти його розвитку.

Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Його завдання - оцінити фінансовий стан, з'ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах.

Робочий капітал - це власні оборотні засоби, які визначаються як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Знайдемо значення робочого капіталу у динаміці для нашого підприємства за формулою:

(2.7)

Частка власних оборотних засобів визначається як питома вага власних оборотних засобів в загальній вартості оборотних засобів. Характеризує фінансову стабільність підприємства та знаходиться за формулою:

(2.8)

Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів. Характеризує фізичний стан основних засобів. Стабільність та покращення показника в динаміці є позитивною тенденцією. Коефіцієнт зносу розраховується за формулою:

(2.9.)

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості. Чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів. Знаходиться коефіцієнт придатності основних засобів за формулою:

(2.10)

Показники оцінки майнового стану ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” за 2007 - 2009 р. р. наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Показники оцінки майнового стану ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Аналіз таблиці 2.5 показує, що показники діяльності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” знаходяться у доволі хорошому стані. За останні 3 роки робочий капітал збільшився у два рази, а частка власних оборотних засобів виросла на 19%. Негативним моментом у діяльності підприємства є ріст коефіцієнта зносу основних засобів, який за досліджуваний період зріс на 17% і у 2009 році становив 57%. Тобто, основні засоби підприємства зношені майже на 60 % і якщо тенденція в динаміці не зміниться, то в скорому майбутньому основних засобів у підприємства просто не буде.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан. Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Головною метою фінансового аналізу є своєчасне з'ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Розрахунок поточних активів підприємства приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Поточні активи (оборотні) ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Аналіз таблиці 2.6 показує, що запаси підприємства за три роки зменшились майже в півтора рази, дебіторська заборгованість за товари зросла за досліджуваний період на 110%, а за розрахунками з бюджетом зменшилась більш як у 5 разів.

Рис. 2.3 Поточні активи (оборотні) ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Метою аналізу фінансової звітності є надання оцінки результатів господарської діяльності підприємства за звітний рік та його поточного фінансового стану. Проведемо розрахунок основних показників ліквідності підприємства.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов'язань. Характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів та знаходиться за формулою:

(2.11)

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Даний коефіцієнт знаходиться за формулою:

(2.12)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов'язань. Визначається коефіцієнт за формулою:

(2.13)

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) - це різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, є "фінансовою подушкою”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх короткострокових зобов'язань та продовжувати працювати. Робочий капітал знаходиться за формулою:

(2.14)

Частка оборотних засобів в активах розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу і вказує на їх питому вагу в майні підприємства:

(2.15)

Основні показники ліквідності підприємства наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Основні показники ліквідності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Проаналізувавши таблицю 2.7 можна стверджувати, що підприємство є ліквідним протягом всього періоду дослідження. Робочий капітал підприємства за три роки зріс в два рази, а частка оборотних засобів в активах збільшилась на 8%. Для більшої наглядності основні показники ліквідності зобразимо у вигляді діаграми (рис.2.4).

Рис.2.4 Основні показники ліквідності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Для повного і достатнього фінансового аналізу діяльності підприємства проведемо розрахунок основних показників фінансової стійкості.

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Визначається за формулою 2.16:

(2.16)

Коефіцієнт фінансової залежності обернений до коефіцієнта автономії і знаходиться за формулою 2.11:

(2.17)

Коефіцієнт маневреності власних засобів визначається за формулою:

(2.18)

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів і розраховується за формулою:

(2.19)

Коефіцієнт фінансової стабільності визначається як відношення власного капіталу та залученого за формулою 2.20:

(2.20)

,

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як саіввідношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах та суми власних коштів за формулою 2.21:

(2.21)

,

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Розраховується за формулою:

(2.22)

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Розраховується за формулою:

(2.23)

Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства наведемо в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Показники оцінки фінансової стійкості ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Із аналізу таблиці 2.8 видно, що підприємство є фінансово стабільним та незалежним від зовнішніх джерел фінансування, що є позитивним моментом в діяльності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”. Для більшої наглядності основні показники фінансової стійкості наведемо у вигляді гістограми (рис.2.5.).

Рис.2.5 Показники оцінки фінансової стійкості ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”.

Як видно із рисунка 2.5, підприємство є фінансово стійким та незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності показує, що на 1 гривню власних засобів ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” припадає 1 грн.28 коп. загальної вартості майна.

На підставі проведеного аналізу слід прийняти ряд заходів, щодо вдосконалення функціонального управління.

Розділ ІІІ. Основні заходи вдосконалення функціонування організації та очікування результату

Основні фактори впливу на результати функціонального управління

Фонди державного підприємства - це сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються і використовуються у процесі його розширеного відтворення для забезпечення його життєдіяльності. До складу фондів підприємства входять основні та оборотні фонди, фонди обігу, резервні й страхові фонди, а також інші матеріальні цінності й фінансові ресурси. Отже, вони становлять матеріально-технічну базу й кошти, тобто майно державного підприємства. Підприємство самостійно здійснює права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до Закону "Про підприємства" воно має право будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності передавати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно у тимчасове користування або позику, а також списувати їх із балансу, якщо вони зношені або морально застаріли. Структура фондів відображає закон взаємозв'язку різних елементів, систему їх взаємодії у межах єдиного цілого. Основні фонди - це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворення амортизаційного фонду.

Необхідно враховувати також фактор морального зношування, у зв'язку з чим засоби праці повинні бути заміщені ще до їхнього фізичного зношування, оскільки відбувається безперервний процес створення нового, технічно досконалішого виробничого обладнання. Йдеться про будинки, споруди, виробниче обладнання, верстати і т.д., а також про інфраструктуру (виробничу, соціальну, екологічну).

Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину - силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди - засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, дитсадки, клуби і т.д.).

Оборотні фонди - це предмети праці, які використовуються у виробництві. Вони являють собою частину продуктивних фондів, які використовуються у кожному циклі виробництва, і їхня вартість повністю переноситься на виготовлений продукт. На практиці оборотні фонди складають три групи:

1) виробничі запаси;

2) незавершене виробництво (предмети праці у виробництві, півфабрикати);

3) витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Вони включають: готову продукцію на складах підприємства, товари відвантажені, грошові кошти у касі, банку, на рахунках, а також ресурси, які необхідні для реалізації готової продукції, її зберігання, доведення до якості, яка відповідає вимогам споживачів, інші ресурси, які використовуються для обслуговування постачання і продажу готової продукції.

Оборотні фонди і фонди обігу, виражені у грошах, - це оборотні засоби. За джерелами формування їх розрізняють таким чином: власні оборотні засоби - формуються за рахунок власних коштів підприємства, його прибутку, а також коштів міністерств, відомств, в особливих випадках - із бюджету (готова продукція, гроші у банку, товари, відвантажені зі складів підприємства, зарплата); позичкові (залучені) оборотні засоби - створюються за рахунок кредитів банків та інших кредиторів, вони покривають додаткові потреби підприємства.

За принципами організації оборотні засоби діляться на:

Ш нормовані - всі оборотні фонди й готова продукція, що є на складі підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція та інші товарно-матеріальні цінності).

Ш ненормовані - всі інші засоби у сфері обігу (відвантажена продукція, грошові кошти і кошти на рахунках). Слід зазначити, що обґрунтоване визначення нормативів запасів готової продукції, грошових ресурсів є необхідною умовою безперервності кругообороту фондів підприємства, підвищує їхню ефективність.

Основні фонди й оборотні засоби утворюють статутний фонд. підприємства, рух якого знаходить відображення у самостійному балансі.

Відтворення фондів підприємства