Організаційна структура державного підприємства ВАТ „Швейно-торгове підприємство „МАЯК” рис. 1.

Рис. 1 Організаційна структура підприємства ВАТ „Швейно-торгове підприємство „МАЯК”

Основні техніко-економічні показники діяльності державного підприємства ВАТ „Швейно-торгове підприємство „МАЯК” наведені у таблиці 1.

Таблиця 1.Основні техніко-економічні показники роботи державного підприємства ВАТ „Швейно-торгове підприємство „МАЯК” за 2006 - 2008 рр.

Інвестиційний проект ВАТ „Швейно-торгове підприємство „МАЯК”

1. Ініціатор проекту. ВАТ Швейно-торгове підприємство „МАЯК”

2. Контактна інформація. 35500 м.Радивилів, вул. Паркова 7/а, тел. 03633 4-20-44, факс 03633 4-13-60, E-mail mayak@karat.lv.ukrtel.net Контактна особа -директор Бабенко Василь Дмитрович.

3. Регіон. Рівненська область, Радивилівський район.

4. Спосіб інвестування.Власні кошти, кредит.

5. Загальна сума інвестицій. Загальний обсяг інвестицій (тис.дол.США) у т.ч 25 тис.дол США

- інвестовані власні кошти - 5 тис. дол. США

- потреба в інвестиційних коштах - 20 тис. дол. США

6. Напрямок інвестицій

- обладнання - 20 тис. дол. США

- реконструкція приміщень - 5 тис. дол. США

7. Назва інвестиційного проекту. Розширення виробництва.

8. Тип проекту. Реконструкція приміщення для цеху по виробництву швейних виробів та купівля швейного обладнання.

9. Стадія розробки проекту. Підготовлений бізнес-план.

10. Опис проекту. Виготовлення сорочок чоловічих з давальницької сировини на експорт.

11. Характеристика компанії. ВАТ Швейно-торгове підприємство „МАЯК” 35500 м.Радивилів , вул. Паркова 7/а, тел. 03633 4-20-44, факс 03633 4-13-60, E-mail mayak@karat.lv.ukrtel.net. Підприємство забезпечене підготовленим персоналом з необхідною кількістю менеджерів.

12. Оцінка ринку та конкурентів. Основні конкуренти: Київська фабрика ВАТ „Каштан”, Володимир-Волинська фабрика „Луга”. Основні фактори конкуренції - наявність сучасних технологій, забезпечення виробництва висококваліфікованими кадрами, досвід роботи на іноземному ринку.

13. Стратегія продажі. Підприємство буде реалізувати продукцію з давальницької сировини іноземних фірм згідно заключених договорів.

14. Очікувані обсяги продажів. Обсяг наданих послуг по виготовленню сорочок з давальницької сировини складатиме 10-15 тис. дол. США в місяць.

15. Основні переваги - наявність сучасних технологій, забезпечення виробництва висококваліфікованими кадрами, досвід роботи на іноземному ринку.

16. Ризики проекту - посилення конкуренції з боку вітчизняних та зарубіжних фірм.

17. Фінансові показники - обсяг інвестицій 25 тис.дол.США. Повернення кредиту протягом 2-х років.

2.2 План з обсягу виробництва та реалізації продукції на 2009 рік

Ритмічність - рівномірний випуск продукції у відповідності із графіком в обсязі та асортименті, які передбачені планом.

Рівномірний випуск не означає виробництво продукції в однаковій кількості. Неритмічна робота безпосередньо впливає на обсяг реалізації продукції, бо продукцію, яка виготовлена наприкінці періоду важко реалізувати в цьому ж періоді. Неритмічна робота є однією з причин невиконання плану. Якщо робота неритмічна, то це означає недовикористання робочої сили і виробничих потужностей, погіршення якості продукції. Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Для аналізу ритмічності використовують дані оперативно - технічного обліку, відомості або журнали випуску окремих видів продукції, оперативну звітність. Для оцінки виконання плану по ритмічності використовують прямі і непрямі показники (рис 2.).

Рис. 2. Показники ритмічності виконання плану та їх розрахунок

ВПплі - плановий випуск продукції за і-і періоди;

ВПні - недовиконання плану по випуску продукції у і-у періоді;

Кв - квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

п - число підсумовуючих планових завдань;

- середньодекадне завдання по плану [8, 122].

Коефіцієнт ритмічності - відхилення обсягу продукції, яка зарахована у виконання плану (фактичний обсяг, але не більше запланованого) до планового випуску продукції.

Коефіцієнт варіації - відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

Коефіцієнт аритмічності - позитивні і негативні відхилення у випуску продукції від плану.

За рахунок понаднормових робіт випущено продукції в ІІІ декаді на 200 тис. грн.

(19)Чим ближче крит до 1, тим ритмічніше працює підприємство.

 (20)

(21) (22)

Чим менше часу неритмічно працювало підприємство, тим вище коеф. аритмічність.

В процесі аналізу необхідно підрахувати кількість недовипущеної (втраченої) продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Для цього:1) визначаємо обсяг випущеної продукції за ІІІ декаду (за виключенням позаурочних робіт) 1100 - 200 = 900;

2) визначаємо кількість продукції, яку підприємство мало б виготовити при ритмічній роботі за місяць 900 ґ 3 = 2700;

3) визначаємо кількість втраченої продукції через неритмічну роботу: 2700- 2200 = 500 (тис.грн.).

Якби підприємство в І і ІІ декаді працювало, так як і в ІІІ декаді, то воно мало б без використання позаурочного часу виготовлення продукції на 500 тис. грн.

2.3 Аналіз плану реалізації продукції

У процесі аналізу необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі реалізації, бо від цього залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність і т.п.

Аналіз реалізації продукції проводиться щомісяця, щокварталу, кожне півріччя, щороку. У процесі його фактичні данні порівнюють з плановими, за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.

Станом на 1.09.2008 р. реалізована продукція - це відвантажена продукція. Фактори, які впливають на обсяг реалізації, наведено на рис.

Рис. 2. Структурно-логічна модель факторної системи обсягу реалізації

продукції

Рис. 3. Зв'язок між реалізованою і виготовленою продукцією

З рис. 3. видно, що ГПп + ТП = РП + ГПк. Звідси РП = ГПп+ТП-ГПк.

Щоб знайти резерви збільшення обсягу реалізації, потрібно:

а) проаналізувати, чи виконується план виробництва товарної продукції;

б) порівняти залишки готової продукції на початок та кінець року з нормативом і виявлений нормативний залишок потрібно реалізувати [8, 125].

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по поставках продукції. Виконання плану за договорами призводить до зменшення прибутку, виручки, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах ринку підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва.

У виконання плану зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише за умови, що план поставок виконаний за всіма без винятку споживачами і продукцію поставлено у відповідні строки, відповідного асортименту та якості.

У процесі аналізу необхідно визначити виконання плану поставок за місяць із зростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань.

Щоб строки % виконання договірних зобов'язань, потрібно від планової суми відняти вартість недопоставленої продукції і отриманий результат поділити на план поставок (РПпл):

. (23) (24)

Рис. 4. Основні групи факторів зміни обсягу продукції

3. Пропозиції щодо підвищення обсягів випуску продукції

Резерви збільшення випуску і реалізації продукції розглядаються як науково обґрунтований запас виробництва для забезпечення гарантії виконання договорів поставки і як невикористані можливості зростання і вдосконалення виробництва продукції та його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації продукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є основним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки визначається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації.

Доцільно виділити чотири етапи дослідження резервів виробництва та реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх резервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насамперед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною галуззю аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу потрібний, проте обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною доцільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується вищим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумовами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забезпечення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ресурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним напрямом мобілізації резервів виробництва та реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є головною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану [2,294].

Сукупний вплив екстенсивних та інтенсивних факторів може бути оцінений з використанням методу ключової матриці. Перевага такої оцінки полягає в тому, що можуть бути налагоджені міжресурсні зв'язки та визначені можливості інтенсифікації.

Модель ключової матриці показана в таблиці 2.

де: П - випуск продукції, тис. гри.;

ОЗ - вартість основних засобів, тис. грн.;

Т - вартість оплати праці, тис. грн.;

М - вартість витрачених матеріалів, тис. грн.;

ОЗв - віддача основних засобів, грн./грн.;

Ро - зарплатовіддача, грн./грн.;

Мо - матеріаловіддача, грн./грн.;

Оп - місткість продукції за основними засобами, грн./грн.;

Ор - зарплато-місткість продукції, грн./грн.;

Ом - матеріаломісткість продукції, грн./грн.;

Рф - озброєність праці основними засобами, грн./грн.;

Моз - озброєність основними засобами обробки матеріалів грн./грн.;

Мр - працезабезпеченість обробки матеріалів, грн./грн.;

Мр - забезпеченість роботи осн. засобів робочою силою, грн./грн.;

ОЗм - матеріалозабезпсченість роботи основних засобів, грн./грн.;

Рм - матеріалозабсзпеченість праці, грн./грн.

За властивостями моделі можна легко виділити вплив показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів (віддачі основних засобів, зарплатовіддачі) на випуск продукції, враховуючи те, що П=ОвРозМрМ

Крім того, можуть бути оцінені міжресурсні зв'язки, які характеризують умови інтенсифікації використання виробничих ресурсів.

Таблиця 2. Модель ключової матриці аналізу дії екстенсивних та інтенсивних факторів виробництва

Оцінка результатів інтенсифікації охоплює таку систему розрахунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів;

б) визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів у розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва продукції;

г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;

д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва. Для оцінки досягнутого рівня інтенсифікації використовують табл. 1. За цими показниками інтенсифікації визначають її економічний результат (табл. 2) [9, 121].

Результат оцінки відносної економії ресурсів свідчить про втрачену вигоду чи приріст фінансового результату, досягнутих за рахунок інтенсифікації виробництва.

На третьому етапі дають оцінку резервів організації виробничого процесу. Раціональна організація виробничого процесу пов'язана із забезпеченням ритмічності та комплектності виробництва і збуту продукції відповідно до умов договорів поставки.

На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виторгу від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції враховує пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції па кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюють за випуском товарної продукції за аналізований період і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляють на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то треба зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і середньодобовий випуск продукції. Взаємозв'язок між обсягом незавершеного виробництва та переліченими факторами має детермінований характер і виражається формулою:

(25)

де n - кількість виробів;

Кі - коефіцієнт наростання витрат у виробництві і-то виробу;

Ті - тривалість виробничого циклу виготовлення i_го виробу, днів;

Ві - середньодобовий випуск i_х виробів за виробничою собівартістю, грн.

3.2 Аналіз продуктивності праці та шляхи її підвищення

Раціональна розробка виробничої програми

Додаток 2

Алгоритм планування збуту продукції