Главная База знаний "Allbest" Менеджмент и трудовые отношения Аналіз та розробка практичних пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Лозівської районної державної адміністрації

Аналіз та розробка практичних пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Лозівської районної державної адміністрації

Сутність та особливості структури управління організацією. Методи і принципи побудови організаційних структур. Аналіз організаційної структури та фінансової діяльності Лозівської районної державної адміністрації. Шляхи вдосконалення структури управління.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2011
Размер файла 156,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Метод аналогій полягає в застосуванні організаційних форм та механізмів управління, що виправдали себе в організаціях з подібними характеристиками (характером вирішуваних питань, послуг, типом технології, обсягом виконуваних робіт і т. ін.) стосовно організації, що проектується. На основі методу аналогій формуються типові рішення; схеми організаційних структур, типові положення про підрозділи, посадові інструкції.

Нормативний метод базується на використанні при побудові організаційної структури цілого ряду нормативів, серед яких можна вирізнити такі: норма керованості -- відношення між кількістю керівників та підлеглих; граничні величини службовців для формування з них самостійних відділів, бюро, груп; нормативна чисельність персоналу за функціями управління та ін.

Параметричний метод використовується в тих випадках, коли систему управління можна описати за допомогою взаємопов'язаних параметрів, які характеризують керований об'єкт та керуючу систему (апарат управління).

Технологічний метод (або метод формування організаційної структури на основі технологічного процесу реалізації завдань управління) передбачає виконання роботи зі створення необхідних структур у такій послідовності: визначення цілей і завдань, а також функцій, які виконуються державним органом; виявлення обсягу необхідної інформації та характеру її носіїв; встановлення стандартного переліку робіт та операцій за кожною з функцій управління, а також алгоритмів їх реалізації, розрахунок на основі встановлених норм трудомісткості виконання управлінських робіт за окремими функціями управління; розподіл завдань і функцій між підрозділами структури управління.

Метод структуризації цілей передбачає розробку системи цілей організації включно з їх кількісним та якісним формулюванням та наступний аналіз організаційних структур з погляду відповідності їх системі цілей.

Метод економіко-математичного моделювання (зокрема організаційно-економічного та імітаційного) передбачає здійснення послідовно формалізованого опису розташування структурних елементів відповідного функціонального призначення, а потім -- опису взаємодії цих елементів.

В основі організаційно-економічного моделювання лежить розробка графічних та математичних відображень розподілу прав і відповідальності, зв'язків між підрозділами і посадами, потоків інформації. Імітаційне моделювання передбачає побудову та використання моделей, які характеризують динаміку окремих показників об'єкта управління, взаємопов'язаних у вигляді системи моделей, кожна з яких показує зміни окремих параметрів, що відбуваються під впливом зовнішніх факторів або зрушень у співвідношенні елементів в об'єкті управління.

В українській практиці побудови структури управління державною установою -- організації та місцевого самоврядування -- найчастіше використовується лінійно-функціональна схема побудови державного органу з підключенням до неї програмно-цільових ланок. При формуванні організаційної структури організації необхідно враховувати такі вимоги до неї:

- оптимальність (невеликі підрозділи з висококваліфікованим персоналом, невелика кількість рівнів керівництва, наявність груп спеціалістів, орієнтація на конкретний об'єкт управління, висока продуктивність);

- надійність (забезпечення гарантії достовірності передачі інформації, безперебійності зв'язку);

- оперативність (недопущення негативних необоротних дій);

- стійкість (незмінність основних властивостей структури за різних зовнішніх змін);

- гнучкість (здатність змінюватись відповідно до змін зовнішнього середовища);

- ефективність (досягнення ефекту при мінімізації затрат на управлінський апарат).

Особливість побудови організаційної структури органів державної влади полягає в тому, що передбачається реалізація організаційних рішень не тільки в цілому по великих лінійно-функціональним та програмно - цільовим блокаї, але і аж до самостійних (базових) підрозділів апарату управління, розподілу конкретних завдань між ними та побудови внутріорганізаціонних зв'язків. Під базовими підрозділами розуміються самостійні структурні одиниці (відділи, бюро, управління, сектору, лабораторії), на які організаційно поділяються лінійно-функціональні та програмно-цільові підсистеми. Базові підрозділи можуть мати свою внутрішню структуру.

Регламентація організаційної структури - передбачає розробку кількісних характеристик апарату управління та процедур управлінської діяльності. Вона включає: визначення складу внутрішніх елементів базових підрозділів (бюро, груп і посад);визначення проектної чисельності підрозділів; розподіл завдань і робіт між конкретними виконавцями; встановлення відповідальності за їх виконання; розробку процедур виконання управлінських робіт в підрозділах.

Вдосконалення організаційної структури управління організацією орієнтоване на пошук оптимального рішення між централізацією і децентралізацією владних функцій, що обумовлене необхідністю:

1) оперативно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі;

2) звільнити керівника від повсякденної, рутинної роботи, пов'язаної з оперативним управлінням виробництвом;

3) встановити раціональні зв'язки між ланками і рівнями управління на всіх рівнях; мінімізувати число рівнів структури управління;

4) надавати повноваження на вирішення проблем тому підрозділу апарату управління, яке має в своєму розпорядженні найбільшу інформацію з даного питання;

5) підвищити оперативність рішень, що приймаються. З таких позицій структуру управління можна розглядати, як форму розділення і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління.

Таким чином, структура управління включає в собі всі цілі, розподілені між різними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій з їх виконання. Зв'язок структури з ключовими поняттями управління - його цілями, функціями, процесом, механізмом функціонування, людьми і їх повноваженнями - свідчить про її величезний вплив на всі сторони роботи організації.

Важливою умовою у формуванні організаційної структури управління районної державної адміністрації є вибір оптимального зв'язку між всіма рівнями управління. Для цього необхідно вибирати з існуючих видів структур таку, яка дозволила б організації добиватися поставлених цілей з оптимальним використанням трудових, фінансових, матеріально-технічних і технологічних ресурсів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЛОЗІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

2.1 Загальна характеристика Лозівської районної державної адміністрації

Районна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, що в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Лозівського району, а також реалізує повноваження, делеговані їй районною радою (додаток А).

Районна державна адміністрація діє на підставі основного закону - Конституції України та Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.

Основними завданнями районної державної адміністрації є:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) забезпечення законності та правопорядку; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних, обласних та районних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовка та виконання районного бюджету;

5) звіт про виконання бюджету та відповідних програм;

6) взаємодія з органами місцевого самоврядування;

7) реалізація інших наданих державою, а також делегованих Новотроїцькою районною радою повноважень.

Нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції райдержадміністрації:

1. На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова районної державної адміністрації видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації - накази.

2. Розпорядження голови районної державної адміністрації, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання на території району всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

3. Розпорядження голови районної державної адміністрації ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

4. Розпорядження голови районної державної адміністрації нормативно-правового характеру підлягають державній реєстрації в районному управлінні юстиції і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

5. Розпорядження, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

В своїй діяльності районна державна адміністрація керується слідуючими нормативно-правовими актами:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про місцеві державні адміністрації”.

3. Закон України “Про державну Службу”.

4. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

5. Закон України “Про боротьбу з корупцією”.

6. Закон України “Про державну статистику”.

7. Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

8. Закони України “Про фізичну культуру і спорт”, “Про освіту”, “Про інформацію”, “Про пенсійне забезпечення”.

9 .Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

10. Закони України “Про оплату праці”, “Про відпустки”, “Про зайнятість населення”, “Про охорону праці”.

11. Закон України “Про бюджетну систему України”.

12. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

13. Земельний кодекс України.

14. Кодекс законів про працю.

Організацію повноважень та порядок діяльності районної державної адміністрації визначають:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. (ст.118, 119):

Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

2. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності Лозівської районної державної адміністрації

До зведеного бюджету району за 2008 рік надійшло 53886,1 тис. грн., в тому числі доходів загального фонду в сумі 52137,9 тис. грн. і спеціального фонду - 1748,2 тис. грн.

До загального фонду місцевих бюджетів району мобілізовано 9825,5 тис.грн. власних та закріплених доходів, що становить 113,1 відсотка до планів, затверджених місцевими органами влади на вказаний період (8686,4 тис.грн.). Приріст фактичних надходжень доходів за 9 місяців 2008 року в порівнянні з

По доходах, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відсоток виконання склав 114,0 (заплановано 7228,7 тис.грн., надійшло 8242,5 тис. грн.). Отримано додатково 1013,8 тис.грн. в значній мірі за рахунок надходження податку з доходів фізичних осіб. У порівнянні з уточненими органами місцевого самоврядування річними показниками відсоток виконання становить 75,5; до розрахункових показників Міністерства фінансів України - 78,2%. Такий приріст фактичних надходжень свідчить про реальність сформованих показників, що, в свою чергу, дасть можливість стовідсотково профінансувати установи соціально-культурної сфери району.

Що стосується виконання доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, відсоток до уточненого річного плану склав 108,6. їх за поточний рік місцевими бюджетами отримано 1582,9 тис.грн. Відмічається ріст доходів у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 34,2% або 403,2 тис.грн., що пов'язано з укладенням нових договорів на оренду землі, проведенням інвентаризації існуючих договорів та із збільшенням орендної плати за землю. Це дає підстави очікувати виконання затверджених річних показників.

Основним бюджетоутворюючим джерелом місцевих бюджетів у звітному періоді 2008 року, як і в попередні роки, є податок з доходів фізичних осіб, який складає близько 85,8% загального обсягу доходів, що враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів. За звітний період бюджетами району отримано зазначеного податку 7068,6 тис.грн, що на 1304,0 тис. грн., або на 22,6 % більше проти звітного періоду минулого року. Значний ріст надходжень податку пов'язаний зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

За 12 місяців з державного бюджету місцевими бюджетами району одержано 30315,1 тис.грн. дотації вирівнювання. Це складає 105,8 до плану, визначеного у розписі державного бюджету на 2008 рік. Крім того, з державного бюджету одержано стовідсотково додаткові дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів у сумі 433,0 тис.грн. та на забезпечення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ у зв'язку із наближенням запровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів у сумі 275,3 тис.грн.; субвенцію на здійснення виплат, визначених Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам" у сумі 804,7 тис.грн.

На здійснення програм соціального захисту населення з державного бюджету отримано субвенції в сумі 10435,4 тис грн., або 99,8% до планових надходжень (10460,7 тис грн.)

З метою забезпечення своєчасного фінансування першочергових витрат (виплати заробітної плати, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплата енергоносіїв) місцевими бюджетами району з єдиного казначейського рахунку за 2008 рік отримано 5931,7 тис грн. позичок, яку станом на 1 січня 2009 року повністю погашено.

Місцевими бюджетами району за звітний період використано коштів загального фонду в сумі 49300,2 тис грн., що становить 98,4 % до затверджених місцевими радами обсягів видатків. У порівнянні з відповідним періодом минулого року спостерігається ріст видатків в середньому на 39,0 % (або на 13819,8 тис грн.).

Усіма бюджетами району у поточному році забезпечено своєчасну виплату заробітної плати працюючим в бюджетній сфері, стовідсоткові розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії, заборгованість по яких станом на 1 січня 2009 року відсутня. Всього на зазначені видатки місцевим бюджетами спрямовано 32474,3 тис грн..

За рахунок субвенції з державного бюджету профінансовані у повному обсязі до нарахованих виплат видатки:

-на утримання сімох дітей у п'яти прийомних сім'ях -- 102,9 тис.грн.;

-на надання допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової допомоги дітям - 8104,5 тис. грн.

Крім того за рахунок цільових трансфертів з державного бюджету за дев'ять місяців поточного року профінансовані видатки :

- пільги населенню на придбання твердого палива та скрапленого газу в сумі 1161,9 тис грн.; на енергоносії та житлово-комунальні послуги - 346,2 тис грн.; послуги зв'язку - 74,0 тис грн.; інші - 19,4 тис грн.

- субсидії населенню на придбання твердого палива та скрапленого газу в сумі 421,3 тис грн.; на енергоносії та житлово-комунальні послуги - 71,9 тис грн.;

- на пільгове перевезення окремих категорій громадян - 133,2 тис грн.

Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів району у поточному році склали 1389,0 тис грн., в тому числі - на освіту 407,6 тис грн., охорону здоров'я - 337,5 тис грн., внески органів місцевого самоврядування у статутні фонди - 188,3 тис грн., культуру і мистецтво - 84,5 тис грн (рис. 2.1.).

Рис.2.1 Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів району у поточному році

За звітний період місцевими бюджетами району за рахунок коштів загального та спеціального фондів на реалізацію заходів програм, затверджених відповідними радами, спрямовано асигнувань у загальній сумі 1302,0 тис грн., а саме на:

районну цільову програму роботи з обдарованою молоддю - 11,3 тис грн.;

районну програму протидії захворюванню на туберкульоз - 21,7 тис грн.;

районна програма профілактики захворюванню на СНІД - 9,6 тис грн.;

-місцеві програми соціального захисту окремих категорій громадян - 58,1 тис грн.;

-місцеві програми "Ветеран" - 14,2 тис грн.;

районну програму соціального захисту громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи -15,0 тис грн.;

районну програму соціального захисту воїнів-інтернаціоналІстів, учасників бойових дій у Афганістані - 5,0 тис грн.;

- районну програму подолання дитячої безпритульності і бездоглядності - 7,4 тис грн.

місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів - 336,2 тис грн.;

районну програму розвитку фізичної культури і спорту в районі - 64,2 тис грн.;

-місцеві програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях сіл, селищ - 215,8 тис грн.;

місцеві програми охорони навколишнього природного середовища - 2,7 тис грн.;

- районну цільову програму „Призовна дільниця" - 13,3 тис грн.;

- місцеві програми охорони громадського правопорядку - 73,2 тис грн.;

- районну програму висвітлення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування 10,0 тис грн.;

- районну програму запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха - 8,0 тис грн.

Кредиторська заборгованість по загальному фонду зведеного бюджету району, в порівнянні з початком року, зменшилась на 48,3% та становить 781,5 тис грн., в тому числі заборгованість з виплат, визначених Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту" педагогічним працівникам" - 665,3 тис грн. та заборгованість з пільг та субсидій населенню, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету складає 116,2 тис грн., в тому числі:

- з послуг зв'язку пільговим категоріям громадян - 8,0 тис. грн.;

- з пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг - 55,9 тис. грн. (електроенергія - 25,3 тис. грн., водопостачання і водовідведення - 28,0 тис. грн., квартплата - 2,6 тис. грн.) (рис. 2.2);

з пільг та субсидій населенню на придбання твердого палива - 27,8 тис. грн.;

за пільговий проїзд окремим категоріям громадян - 21,7 тис. грн.;

з інших пільг - 2,8 тис. грн.

Рис. 2.2. Заборгованність з пільг та субсидій

Дебіторська заборгованість по загальному фонду зведеного бюджету району станом на 1 січня 2009 року становить 14,1 тис. грн. В порівнянні з початком року заборгованість збільшилась на 13,5 тис. грн. Значний ріст заборгованості склався по центральній районній лікарні (13,2 тис. грн. за рахунок проведення авансових виплат працівникам лікарні, відряджених на курси підвищення кваліфікації).

З районного бюджету стовідсотково надані дотація вирівнювання бюджетам сіл та селищ у сумі 4212,5 тис. грн. та інші субвенції у сумі 328,6 тис. грн.

2.3 Аналіз організаційної структури Лозівської районної державної адміністрації

Організаційна структура Лозівської районної державної адміністрації постійно змінювалося на протязі багатьох років з моменту її утворення у 1923 році. Такі зміни диктувалися як зовнішніми факторами (політичними, економічними та географічними), так і внутрішніми (кадровими, функціональними) (додаток Б).

Сучасна організаційна структура Лозівської районної державної адміністрації існує майже без змін з 1993 року.

Керівні обов'язки покладені на голову районної державної адміністрації. У цьому йому допомагають: перший заступник голови, заступники голови та керівник апарату. Структурно весь кадровий склад районної державної адміністрації поділений на відділи, управління, інспекції, служби та сектори. Усього кількість структурних підрозділів складає 25 одиниць. У кожного підрозділу є свій керівник (начальник), або працівники підрозділу підзвітні заступнику голови.

Підрозділи і працівники Лозівської районної державної адміністрації, що виконують певні функції управління, утворюють функціональну підсистему управління. Функції управління діяльності районної державної адміністрації реалізуються підрозділами апарату управління і окремими працівниками, які при цьому вступають у економічні, організаційні, соціальні, психологічні відносини один з одним. Апарат управління Лозівської районної державної адміністрації побудований так, щоб забезпечити в науково-технічних, економічних і організаційних стосунках взаємозв'язану єдність всіх частин організації, а також для найкращого використання трудових і матеріальних ресурсів.

За станом на 01.01.2008 року в Лозівської районної державної адміністрації працює 140 чоловік, зокрема 24 жінки. З числа тих, що працюють по віку до 35 років - 24 людини, з них до
24 років - 13 чоловік, зокрема 1 жінку; 50-54 роки - 13 чоловік; 55-59 років - 11 чоловік.

Положення про управління економіки районної державної адміністрації включає в себе:

1. Управління економіки райдержадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом райдержадміністрації, що утворюється головою районної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові райдержадміністрації, Головному управлінню економіки облдержадміністрації.

Відповідно до розподілу обов'язків між головою райдержадміністрації та його заступниками, перший заступник голови райдержадміністрації керує діяльністю управління.

2. У правління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економіки, розпорядженнями голів обласної та районної державних адміністрацій, рішеннями обласної та районної рад, прийнятими в межах їх компетенції, а також цим Положенням.

3. Основним завданням управління є участь у:

- реалізації державної політики у сфері економічного і соціального розвитку району;

- реалізації державної регуляторної політики і державної політики у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму;

- формуванні і проведенні державної регіональної політики;

- проведенні разом з іншими структурними підрозділами державної зовнішньоекономічної політики;

- здійсненні структурних змін, а також державної інвестиційної та інноваційної політики;

- забезпеченні виконання завдань з приватизації державного майна;

- забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки та детінізації економіки.

4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку району, бере участь у визначенні його пріоритетів, розробленні напрямів структурної та інвестиційної політики та готує пропозиції з цих питань;

2) виконує роботи з прогнозування економічного і соціального розвитку району та підготовки його програм;

3) бере участь у розробленні проектів регіональних і міжрегіональних програм та їх реалізації;

4) розробляє пропозиції до проектів районного бюджету, які стосуються економічного і соціального розвитку району, та подає їх на розгляд керівництву райдержадміністрації;

5) готує пропозиції голові районної державної адміністрації з питань ефективного використання фінансових, кредитних і валютних ресурсів;

6) бере участь у складанні необхідних для роботи балансів (фінансових, грошових доходів і витрат населення, ринку праці та розвитку трудових ресурсів, попиту і пропонування на основні види паливно-енергетичних ресурсів, промислової продукції та продовольства);

7) бере участь у межах компетенції в підготовці пропозицій щодо забезпечення реалізації державної цінової політики та вдосконалення порядку регулювання цін;

8) сприяє створенню інфраструктури підтримки регіонального розвитку, умов для рівноправного розвитку всіх форм господарювання та підприємництва на території району, надає консультаційну, інформаційну та іншу допомогу суб'єктам підприємницької діяльності;

9) бере участь разом з іншими структурними підрозділами районної державної адміністрації у реалізації державної зовнішньоекономічної політики;

10) проводить в установленому порядку в межах своєї компетенції переговори з офіційними представниками іноземних країн, акредитованих в Україні;

11) забезпечує в межах своїх повноважень захист економічних прав і законних інтересів суб'єктів господарювання;

12) виконує в межах делегованих йому повноважень регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції;

13) організовує разом з іншими структурними підрозділами участь
підприємств, установ та організацій району у виставково-ярмаркових заходах;

14) бере участь у формуванні переліку об'єктів капітального будівництва, які потребують залучення коштів обласного та державного бюджетів;

15) розробляє та організовує реалізацію заходів, спрямованих на нарощування інвестиційних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату в районі, у тому числі готує та подає до керівництва райдержадміністрації пропозиції щодо інвестиційних проектів найважливіших будов виробничого призначення, природоохоронних об'єктів та об'єктів соціальної сфери;

16) бере участь у формуванні та реалізації державної аграрної політики, розробленні пропозицій щодо забезпечення продовольчої безпеки країни;

17) проводить аналіз результатів фінансово-господарської діяльності
підприємств, які є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району;

18) бере участь у реалізації регіональної політики у сфері управління майном комунальної власності територіальних громад сіл, селищ району в межах делегованих повноважень;

19) бере участь у межах компетенції у приватизації та відчуженні майна комунальної власності територіальних громад сіл, селищ району на виконання рішень районної ради:

20) готує голові райдержадміністрації пропозиції з питань розміщення на території району нових, реконструкції, розширення, ліквідації діючих підприємств та інших об'єктів виробничого і невиробничого призначення, які належать до сфери її управління;

21) бере участь у підготовці пропозицій щодо розроблення районних і регіональних екологічних програм, впровадженні економічного механізму природокористування, раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища;

22) сприяє розвитку науки і техніки, впровадженню нових технологій, підвищенню технічного рівня виробництва і якості продукції;

23) бере участь у розробленні пропозицій щодо проведення адміністративної реформи та реформи адміністративно-територіального устрою;

24) розробляє в межах своїх повноважень пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки (перепідготовки) кадрів (спеціалістів) у сфері економіки та управління; бере участь у впровадженні заходів з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва;

25) сприяє розробленню та виконанню програм інформаційного забезпечення та розвитку інформаційно-аналітичних систем на території району;

26) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення системи обліку, звітності та державної статистики;

27) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в управлінні;

28) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції управління, розробляє і подає на розгляд голові райдержадміністрації пропозиції щодо його вдосконалення;

29) виконує інші функції, пов'язані з виконанням покладених на нього завдань.

5. Управління має право:

1) залучати спеціалістів інших структурних підрозділів райдержадміністрації, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

6. Управління в процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами райдержадміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також з підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.

7. Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою райдержадміністрації за погодженням із першим заступником голови та з начальником Головного управління економіки облдержадміністрації.

Начальник управління має заступника. Заступник начальника та спеціалісти управління призначаються на посаду і звільняються з посади головою райдержадміністрації за погодженням з першим заступником голови райдержадміністрації та поданням начальника управління.

8. Начальник управління:

- здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на управління, визначає функції та ступінь відповідальності заступника начальника та спеціалістів управління;

- складає поточні і перспективні плани роботи управління, які затверджує перший заступник голови райдержадміністрації, забезпечує їх виконання та періодичний аналіз діяльності управління;

- визначає завдання і розподіляє обов'язки між працівниками управління, аналізує результати їх роботи і вживає заходи щодо підвищення ділової кваліфікації працівників;

- організовує розробку посадових інструкцій працівників управління, забезпечує дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку;

- забезпечує підготовку проектів розпоряджень голови райдержадміністрації та інших службових документів з питань віднесених до компетенції управління;

- здійснює контроль за дотриманням в управлінні інструкції з питань діловодства в райдержадміністрації, інструкції по роботі з режимними документами;

- вносить пропозиції щодо присвоєння чергових рангів працівникам управління;

- виконує інші обов'язки, доручення, покладені на нього головою, першим заступником голови райдержадміністрації;

- повинен мати вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста, стаж роботи за фахом у державній службі не менш 3 років або на керівних посадах у інших сферах управління не менш 5 років.

9. Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління, в межах виділених коштів, визначає голова райдержадміністрації.

Структура відповідає повноваженням, але є недоліки які стосуються розділення функцій та відповідальності.

Важливим завданням управління в ринкових умовах економіки України є підвищення ефективності роботи державних та муніципальних органів, на що істотно впливає якість роботи управлінського апарату, результативність рішень, що приймаються ним. Останнє залежить, перш за все, від рівня організації управлінського процесу. У зв'язку з цим виникає необхідність у визначенні ефективності організаційної структури управління організацією, яке проводиться з метою вдосконалення елементів механізму управління і стимулювання високих результатів діяльності підрозділів організації, управлінського персоналу.

Завдання архітектора організаційної структури організації (таким є керівник, голова) знайти такий рівень узгодженості, який відповідає цільовому критерію (функції).

Головною проблемою керівника будь-якої організації є опанування мистецтва виміру і управління узгодженістю елементів організаційної системи. Це означає, що всі рішення і дії, що стосуються фінансів, виробництва, адміністративного порядку, кадрів, стимулювання і тому подібне мають бути взаємообумовлені і зв'язали з уявленнями про цільові результати. Зрозуміло, що ідеальної узгодженості добитися неможливо хоч би тому, що погоджувати треба, по-перше, якісні і кількісні параметри, по-друге, критерій узгодженості відображає наші знання, накопичені у минулому, і, по-третє, узгодженість - це деяка стійкість, а умови функціонування постійно міняються.

У наукових дослідженнях і проектних роботах в області організаційних структур організації зв'язок між елементами і підсистемами організації, якщо і враховується, то явно недостатньо. Частково це пояснюється глибокою спеціалізацією учених, та і самої науки, а в практиці - відсутністю необхідної підготовки керівників і складністю організаційних процесів і явищ.

У практиці реального управління неузгодженість між елементами і взагалі структуротворчими чинниками буває настільки велика, що призводить до неможливості функціонування організації. Проте дійсні причини такого положення залишаються не дослідженими, а погані результати списують на нерадивість працівників. Тому замість серйозної діагностики і комплексної проектної роботи перш за все впорядковують кадрову політику, що не покращує, а часом погіршує і без того погані показники. І, як наслідок, процес еволюції організаційних структур організації розвивається спонтанно і непередбачувано.

Розглянемо дві методики оцінки ефективності функціонування організаційної структури організації. Одна методика базується на математичному обчисленні економічних показників на які безпосередньо чи опосередковано впливає організаційна структура. Дана методика передбачає побудову моделі узгодженості структуроутворюючих чинників і параметрів. Інша методика оцінки організаційної структури управління передбачає віддзеркалення у формалізованому вигляді всіх основних сторін і зв'язків функціонування і розвитку організаційної структури управління, тобто її концептуальну модель.

Розглянемо з початку першу методику, яка пропонує вирішення проблеми ефективності функціонування організаційної структури на підставі синтезу системно-цільового підходу, економіко-математичної моделі і технології функціонування. Основою такого синтезу є об'єднання характеристик вхідного потоку замовлень, технології функціонування, різних властивостей функціонуючих елементів, економічних і технико-технологічних умов, а також прийнятого цільового критерію. Така методика передбачає, що організація складається з функціональних блоків, що виконують спеціалізовані організаційні процедури. Кожному замовленню відповідає своя траєкторія руху по функціональних блоках, вмістом процедур є і виробничі, і інформаційні операції. Процедури виконуються працівниками на робочих місцях, а сам функціональний блок включає сукупність робочих місць, що виконують однорідні процедури.

Функціональні блоки можуть бути як спеціалізованими, так і універсальними. У зв'язку з цим кількість робочих місць у функціональних блоках залежить не лише від інтенсивності виробничого процесу але і від продуктивності робочих місць. Кожне робоче місце включає набір різнорідних структуротворних властивостей. Ці властивості витікають з того, що робоче місце належить відповідному технологічному елементу - функціональному блоку - і на ньому виконується специфічна технологічна процедура. Робоче місце оснащене технологічним устаткуванням, якому властиві певна продуктивність, витрата ресурсів, певна кількість простоїв. Крім того, робоче місце обслуговується одним або декількома працівниками, що створюють фундамент адміністративної структури. На робочому місці виробляється частина матеріального і інформаційного продукту, тим самим вноситься вклад в прибуток організації, а також проводиться велика частина прямих і непрямих витрат.

Таким чином, до структуроутворюючих чинників необхідно віднести:

1) технологію функціонування, яка значною мірою обумовлена технічними засобами для технології виробництва і виробництва інформації, а також правовими і методичними аспектами функціонування;

2) робочі місця;

3) структуру потоку замовлень, що впливає на розподіл і інтенсивність потоків між підрозділами і робочими місцями;

4) дійсні економічні умови і нормативи, які визначають структуру витрат по підрозділах і на робочому місці, обслуговуючих дану структуру потоку замовлень.

У загальному випадку завдання архітектора організаційної структури організації полягає у визначенні оптимальної (раціональною) технології функціонування і розрахунку кількості робочих місць у функціональних блоках (для обраної технології) таким чином, щоб при незалежних ендогенних характеристиках структуроутворюючих чинників значення цільового критерію було б прийнятне для особи що приймає рішення (ОПР). Цим погоджується трудомісткість робіт з виробничими можливостями в межах сформульованих цілей і обмежень. Лише після цього можна формувати функціональні підсистеми і адміністративну структуру, їх кількісні і якісні параметри. Інакше організаційну структуру не можна вважати цілеорієнтованною а її структуротворні чинники погодженими між собою і цілями організації.

Це пояснюється тим, що робочі місця, володіють унікальними генетично пов'язаними з організаційною структурою параметрами, які витікають з технологічних особливостей даної організації і в той же час зумовлюють оргструктурні характеристики.

При розрахунку необхідного числа робочих місць повинні враховуватися зовнішні, екзогенні, параметри і перш за все ціни на продукцію, сировину і матеріали, податкові ставки і пільги, ставки відсотка за кредит, вартість робочої сили на ринку праці тощо, оскільки від них залежатиме регулювання вхідного потоку замовлень і, отже, виробничі пропорції, а на основі їх - і інші оргструктурні підсистеми.

Згодом безліч зовнішніх і внутрішніх умов роботи організації зміняться. Потрібно буде запроваджувати корективи, щоб адаптувати систему до нових умов, підтримувати результати відповідно до вибраного критерію. Для вирішення завдання адаптації організаційної структури організації до змін внутрішніх і зовнішніх умов різнонаправленої дії розроблена оптимізаційна модель. Модель дозволяє вирішити це завдання ефективніше, ніж це відбувається в сучасній практиці, за умови, достовірності вихідних даних, що вводяться в модель. Крім того, модель може бути використана для вирішення завдань планування і прогнозування, визначення резервів, оцінки альтернативних варіантів нововведень і стратегій розвитку.

Основним вимірником внутрішньофірмової ефективності є приріст величини чистої поточної вартості підприємства в результаті передбачуваних зовнішніх і внутрішніх змін в порівнянні з базовим (до впровадження нововведення) варіантом. Це не унеможливлює використання для оцінки внутрішньофірмової ефективності інших (додаткових) показників: наприклад, таких, як внутрішня норма прибутковості, що характеризує рентабельність інвестицій; термін окупності капіталовкладень, що є проміжком часу, необхідним для повернення вкладень на адаптацію до змін і нововведень.

Використання економіко-математичного моделювання дозволяє врахувати безліч чинників, які визначаються як особливостями підприємства, так і його галузевою приналежністю, а також економічною кон'юнктурою і законодавством в області фінансів і оподаткування. Отже, даний алгоритм є універсальним (на відміну від галузевих) інструментом.

Для кожного рішення визначаються нові оптимальні оргструктурні пропорції, що відображають структуру виробничих потужностей, продукції, що випускається, складу і чисельності працівників у функціональних блоках і обслуговуючих підрозділах (включаючи адміністративне управління).

Таким чином, виробнича і адміністративна структура приводиться у відповідність цільовим економічним результатам.

Тепер перейдемо до розгляду методики оцінки організаційної структури управління, яка передбачає віддзеркалення у формалізованому вигляді всіх основних сторін і зв'язків функціонування і розвитку організаційної структури управління, тобто її концептуальну модель. Показники оцінки, що рекомендуються, були вибрані на основі принципів простоти, оперативності, економічності їх розрахунку, а також повноти віддзеркалення функціонування об'єкту оцінки. Показники, згруповані по блоках і рівнях, дають комплексне уявлення про об'єкт, створюючи інформаційну модель стану організаційної структури управління.

Ефективність організаційної структури управління може бути визначена як функція від таких параметрів формальної моделі, як здатність досягнення поставлених цілей, організаційна раціональність, здатність реагування на сигнали зовнішньої середи, виконання інтересів економічних агентів.

З наведеного вище отримуємо функцію ефективності організаційної структури управління:

Э = f (Кц, Ко, Квс, Киа),(2.1)

де Кц - показник ефективності досягнення функціональних цілей;

Ко - показник ефективності складу системи і структури зв'язків;

Квс - показник адаптації до змін в зовнішній середі;

Киа - показник ефективності досягнення цілей економічних агентів.

Розглянемо показники ефективності складу системи і структури зв'язків (Ко). Вони розбиваються на управління, що характеризують структуризацію (розміщення елементів), рівень стосунків між елементами, що управляють, налагодженість зв'язків між ними (табл. 2.1, 2.2, 2.3). Раціональність структуризації пропонується оцінити по відповідності функцій, що виконуються управлінським персоналом всього підприємства, тобто його адміністративний рівень, завданням діяльності цього рівня.

Таблиця 2.1

Показники ефективності структуризації управління

Показник

Розрахунок показника

Характеристика

Оптимальне значення

Гнучкість організаційної структури управління [8]

Ко.ст.1=Чс / Чп,

де Чс - чисельність працівників, які можуть виконувати не лише свої функції, а і суміжні;

Чп - спільна чисельність працівників адміністративного рівня

Здатність підприємства швидко змінювати сферу діяльності і організаційну структуру

1

Для організації, яка аналізується Ко.ст.1 = 26 / 73 = 0,35

Раціональність організаційної структури управління [6

Ко.ст.2= Чф / Чн,

де Чф - фактична чисельність управлінців;

Чн - нормативна чисельність управлінців

Рівень забезпечення підрозділу управлінським персонало

1

Для організації, яка аналізується Ко.ст.2 = 22 / 16 = 1,44

Коефіцієнт глибини спеціалізації управлінських робіт [9]

Ко.ст.3=Тр.проф. / Тр,

де Тр.проф. - об'єм робіт профільних;

Тр - загальна кількість прийнятих рішень

Спеціалізація функцій, що виконуються підрозділом

1

Для організації, яка аналізується Ко.ст.3 = 1120 / 990 = 1,13

За наведеними формулами проводимо розрахунки показників ефективності організаційної структури Лозівської районної державної адміністрації. На підставі розрахунків показників ефективності структуризації управління, можемо зробити попередні висновки щодо неефективної побудови організаційної структури, оскільки зависоке відхилення коефіцієнта раціональності організаційної структури управління (1,44 замість 1), а також наднизька гнучкість організаційної структури, наслідком чого може бути неспроможність організації швидко реагувати на зміну зовнішнього середовища.

Таблиця 2.2

Показники, що характеризують стосунки між елементами управління

Показник

Розрахунок показника

Характеристика

Оптимальне значення

Інформаційне навантаження

Ко.от.1=ВД / ВДО / Чпп,

де ВДО - внутрішній документообіг;

ВД - кількість документів, вхідних;

Чпп - чисельність управлінського персоналу

Якість розподілу функцій по обробці інформації у вигляді внутрішнього документообігу

Рівномірне значення

Для організації, яка аналізується Ко.от.1 = 2540 / 1200 / 22 = 0,096

Норма керованості по організації [5]

Ко.от.2 = ЧП / (НКнр * НКсврРУ-1)

де ЧП - чисельність персоналу;

НКнр - середня норма керованості для керівників нижнього рівня;

НКсвр - середня норма керованості для керівників середнього і верхнього рівнів;

РУ - кількість рівнів управління

Завантаженість керівника

1

Для організації, яка аналізується Ко.от.2 = 140 / (9 * 33-1) = 1,73

З таблиці бачимо, що на підприємстві існує висока завантаженість керівників, оскільки на 1 керівника приходиться в середньому 6 осіб. Щодо показник інформаційного навантаження, то його аналіз можна проводити лише у порівнянні або у сукупності з іншими показниками.

Таким чином, бачимо, що управлінський персонал здійснює досить велику кількість зв'язків із зовнішнім середовищем, при досить високій їх частоті. Якщо ж аналізувати коефіцієнт сумісності зв'язків, то хоча він і менший за нормативний показник однак на фоні високого рівня взаємовідносин із зовнішнім середовищем становить досить солідний результат.

Розглянемо показники ефективності досягнення функціональних цілей. Наявність в структурі організації багатофункціональних підсистем свідчить, що в них є свої специфічні цілі, відповідно до яких організовується робота.

Таблиця 2.3

Показники ефективності формальних зв'язків в структурі управління

Показник

Розрахунок показника

Характеристика

Оптимальне значення

Коефіцієнт сумісності зв'язків [8]

Ко.ст.3 = Кс.с. / Ко.с,

де Кс.с. кількість зв'язків, сумісних між собою

Ко.с. загальна кількість зв'язків

Показує питому вагу сумісних зв'язків в спільній їх сумі

1

Для організації, яка аналізується Ко.ст.3 = 77 / 120 = 0,64

Об'єм зв'язку

Ко.св.2а=Квх.д. / t,

Ко.св.2б=Кисх.д. / t,

де Квх.д. - об'єм вхідних документів (листів);

Кисх.д. - об'єм вихідних документів (листів)

t період часу, вибраний за базисний, дні

Об'єм формального обміну інформацією

Рівномірне значення з врахуванням чисельності персоналу

Для організації, яка аналізується Ко.св.2а = 960 / 90 = 10,7; Ко.св.2б = 1800 / 90 = 20.

Регулярність зв'язку

Ко. св. 3=(Квх. д. + Кисх. д.)/ t,

де Квх. д. об'єм вхідних документів (листів або штук); Кисх. д. - об'єм витікаючих документів (листів або штук);

t - період часу, вибраний за базисний, дні

Регулярність формальних взаємодій правлінського персоналу із зовнішньою середою

Стабільність значення в динаміці

Для організації, яка аналізується Ко. св. 3 = (960 + 1800) / 90 = 30,7

Відповідність між цими цілями і інтересами досягається шляхом ухвалення компромісних рішень, які б задовольняли членів різних груп. Необхідно оцінити досягнення економічних і соціальних цілей (табл. 2.4, 2,5).

Економічність управлінської діяльності визначається шляхом зіставлення витрат на управління і витрат на виробництво продукції в цілому; прибутку, що припадає на управлінський персонал і його заробітної плати. Виконання соціально-функціональних цілей, тобто відповідності управлінського персоналу потребам організації визначається рівнем кваліфікації і досвіду працівників, їх здатністю якісно виконувати свої посадові обов'язки.

Таблиця 2.4

Показники досягнення економічних цілей

Показник

Розрахунок показника

Характеристика

Оптимальне значення

Рівень управлінських витрат [7]

Кц.ек.1=Зу / (С/с),

де Зу - загальна сума управлінських витрат тис. грн.;

С/с - загальна сума витрат тис. грн.

Доля витрат на управління в собівартості продукції; економічність праці в системі управління

Зменшення в динаміці

Для організації, яка аналізується Кц.ек.1 = 3986 / 17907 = 0,22

Ефективність діяльності апарату управління [7]

Кц.ек.2=П / Чу,

де П - прибуток підприємства;

Чу чисельність апарату управління

Вклад управлінського персоналу в прибуток підприємства

Збільшення в динаміці

Для організації, яка аналізується Кц.ек.2= 0 (оскільки організація не є комерційною)

Залежність оплати праці апарату управління від прибутку

Кц.ек.3=(?З/пу)/ ?П,

де ?З/Пу зміна заробітної плати управлінського персоналу тис. грн.;

?П зміна прибутку тис. грн.

Адекватність зміни заробітної плати управлінського персоналу зміні прибули

Стабільність значення в динаміці

Для організації, яка аналізується Кц.ек.3 = 0 (оскільки організація не є комерційною)

Ефективність діяльності апарату управління є від'ємною оскільки районна державна адміністраціє не є комерційною організацією, тому прибутку не має. Рівень управлінських витрат дорівнює 0,22, в попередньому періоді цей показник становив 0,31, оскільки загальна сума управлінських витрат збільшилася, а сума витрат зменшилася.

Крім того ефективність діяльності апарату управління від'ємна, тому що в організації існують певні недоліки в сфері розподілу повноважень та відповідальності, через що сама структура управління не відповідає вимогам оптимальності.

Таблиця 2.5

Показники досягнення соціальних цілей

Показник

Розрахунок показника

Характеристика

Оптимальне значення

Коефіцієнт досвіду роботи за фахом [5]

Кц.с.1=Трф / 60,

де Трф - тривалість роботи за фахом (у місяцях);

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены