Главная База знаний "Allbest" Менеджмент и трудовые отношения Удосконалення системи ризик-менеджменту в системі управління банком

Удосконалення системи ризик-менеджменту в системі управління банком

Дослідження ризику та ризик-менеджменту банку. Механізм управління ризиками як складова системи управління банком. Процес прийняття рішень у системі ризик-менеджменту. Система управління ризиками ПАТ "Платинум Банк", рекомендації щодо удосконалення.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2014
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

В результаті дослідження економічного становища Банку було виявлено, що його діяльність є досить прибутковою. Це підтверджують відповідні фінансові показники, як коефіцієнт надійності, коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів та мультиплікатор капіталу. За аналізований період банк значно збільшив кількість як юридичних, так і фізичних осіб-клієнтів, що призвело до значного зростання активів у 2011 році. Також слід відмітити, що за цей час Банк перейшов до третьої групи банків України і зміг закріпитися у ній.

У другому підрозділі було проведено аналіз банківських ризиків, а саме кредитного, ринкового та ризику ліквідності. Слід зауважити, що до ринкового ризику входять процентний, валютний, операційний, правовий, географічний та стратегічний. В процесі дослідження було проаналізовано саме кредитний, процентний, валютний та ризик ліквідності. Варто сказати, що Банк дотримується усіх нормативів НБУ щодо кредитного ризику та ризику ліквідності. Аналізуючи кредитні ризики слід відмітити, що значно збільшився рівень прострочених кредитів, а саме майже у 7 разів, порівняно з 2010 роком, що є наслідком значного зростання кількості клієнтів. Що стосується процентного ризику, то вразливість до нього нівелюється за рахунок контрактів Банку з міжнародними організаціями, що надають змогу залучати кошти за фіксованими ставками. Але, це є й негативним фактором, так як приводить до надлишкової ліквідності. Загалом ситуація стосовно ризиків у Банку знаходиться на достатньому рівні, що є заслугою розвинутої та прогресивної системи ризик-менеджменту банківської установи.

У третьому підпункті було відображено систему ризик-менеджменту Банку, включно з її організаційною структурою та методиками щодо управління різними видами ризиків. У Банку запроваджено комплексну систему управління ризиками, що функціонує на засадах своєчасної ідентифікації, контролю, оцінки ризиків та прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно їх мінімізації.

Організаційна структура ризик-менеджменту ПАТ "Платинум Банк" складається з Правління, Департаменту ризиків, профільних комітетів та служби внутрішнього аудиту. Кожен з наведе них елементів має унікальну структуру та здійснює властиві лише йому функції, що допомагає якнайшвидше та якнайефективніше сприяти досягненню поставлених цілей та виконанню задач системи ризик-менеджменту.

Також слід сказати, що з метою координації діяльності Банку у разі настання форс-мажорних ситуацій у Банку діє Комітет по форс-мажорним ситуаціям (КФМС), до складу якого входять члени правління-куратори напрямків ризиків, фінансів, кадрів, інформаційних технологій, що робить ПАТ "Платинум Банк" менш вразливим до ризиків не лише внутрішнього, а й зовнішнього характеру.

Узагальнюючи вищесказане можна сказати, що система ризик-менеджменту Банку є досить щільною та чітко структурованою, що дозволяє на високому рівні здійснювати управління ризиками.

Розділ 3. Розвиток методичних засад управління фінансовою стійкістю в системі ризик-менеджменту ПАТ "Платинум банк"

3.1 Аналіз факторів впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк"

Успішне функціонування банківської системи загалом залежить від фінансового стану кожного окремого банку зокрема та його здатності протидіяти негативним чинникам та динамічно розвиватися. Тому вивчення теоретичних аспектів управління фінансовою стійкістю банків є одним із важливих завдань підвищення ефективності організації грошово-кредитних відносин суспільства в умовах розвитку ринкових відносин.

За цих обставин під фінансовою стійкістю банку, в широкому змісті, слід розуміти стан усієї сукупності фінансових відносин комерційного банку, що забезпечує його безперервне функціонування та розвиток. У більш вужчому розумінні фінансова стійкість банку може розглядатися як такий стан фінансових ресурсів, що виражається у їх збалансованості, достатній ліквідності активів та наявності необхідних резервів.

Факторами фінансової стійкості комерційних банків називають певні рушійні сили, що сприяють безпеці банку та його стабільному розвитку, або, навпаки, виступають причинами їх проблемності. Отже, фактори можуть грати як стабілізуючу, так і де стабілізуючу роль.

Фактори фінансової стійкості розмежовують на зовнішні та внутрішні. Умовно і зовнішні і внутрішні фактори впливу на фінансову стабільність можна згрупувати за такими напрямами: економічні; правові; соціальні; політичні; технологічні.

Виділені групи факторів відіграють системну роль при становленні та функціонуванні банківської системи, а відтак значною мірою визначають ступінь фінансової стійкості банків на грошовому ринку. Слід зазначити, що вони по різному впливають на стан окремого банку, що пов'язано передусім з менеджментом банку, ступенем врахування зовнішніх та внутрішніх груп факторів у процесах управління його діяльністю, а також з пріоритетами кредитної політики, стратегічними та тактичними цілями, критеріями та принципами діяльності банку [46].

Безпосередній зв'язок фінансової стійкості банку з системою управління ризиками полягає у тому, що ефективна система ризик-менеджменту мінімізує вплив різних ризиків на фінансову стійкість банку, що призводить до більш стабільного розвитку та досягнення стратегічних і тактичних цілей.

У даному підрозділі нами було проаналізовано вплив різних кількісно обчислюваних факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2013 р., беручи щоквартальну інформацію [47-52].

До аналізу було залучено наступні зовнішні та внутрішні фактори:

- власний капітал;

- рівень прибутку;

- рентабельність активів (ROA);

- рентабельність капіталу (ROE);

- норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2);

- норматив адекватності основного капіталу (Н3);

- величина валютних резервів НБУ;

- норматив поточної ліквідності (Н5);

- фінансова глибина.

Для проведе ння оцінки впливу факторів на фінансову стійкість Банку було застосовано регресійний та кореляційний аналізи. Для оцінки ступеня впливовості окремо взятого фактору було визначено їх показник кореляції Пірсона за допомогою MS Excel шляхом використання функції "PEARSON".

Також було здійснено оцінку сили зв'язку коефіцієнта кореляції |Rxy| за шкалою Чеддока, яка виглядає наступним чином:

- 0,1 < ? 0,3: слабкий;

- 0,3 < ? 0,5: помірний;

- 0,5 < ? 0,7: суттєвий;

- 0,7 < ? 0,9: великий;

- 0,9 < ? 0,99: дуже великий;

Крім того, для визначення адекватності моделі було розраховано показник R2, що оцінюється по такій шкалі:

- 0 < R2 ? 0,5 - низький рівень адекватності;

- 0,5 < R2 ? 0,75 - допустимий рівень адекватності;

- 0,75 < R2 ? 1 - високий рівень адекватності.

Також було визначено значущість коефіцієнта кореляції відповідно t-критерію Ст'юдента. При цьому, якщо фактичне значення t-критерію більше критичного, то аналізований фактор є статистично значущим і впливає на об'єкт дослідження. Слід зазначити, що критичне значення t-критерію Ст'юдента для вибірки з рівнем значущості 0,05 та вибіркою з 22 ступенями свободи, при умові, що обсяг вибірки складає 24, дорівнює 2,074.

Розглянемо вплив кожного фактору на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" більш детально.

Першим фактором впливу розглянемо власний капітал (рис.3.1). Власний капітал будь-якого комерційного банку є одним з найважливіших елементів відображення його фінансової діяльності і у ПАТ "Платинум Банк" це не є виключенням. Щоб довести значущість даного фактору, проаналізуємо графік на рисунку 3.1 Коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,64, тобто сила зв'язку суттєва. При цьому, коефіцієнт детермінації R2 = 0,41, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Провівши відповідні розрахунки ми знайшли фактичне значення t-критерію і воно складає 5,06. Враховуючи той факт, що t-критичне дорівнює 2,074, ми можемо стверджувати, що даний фактор є значущим та має значний вплив на фінансову стійкість Банку.

Рисунок 3.1 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від власного капіталу

Наступним фактором впливу розглянемо прибуток. Цей фактор є досить вагомим, адже для підтримання фінансової стабільності абсолютні розміри прибутку відіграють дуже важливу роль. Щоб це підкреслити, проведемо аналіз даного фактору відповідно до рисунку 3.2 Коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,77, тобто сила зв'язку з фінансовою стійкістю велика. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,59, що говорить про допустимий рівень адекватності моделі. Фактичне значення tфакт = 7,64, що перевищує критичне більш, ніж втричі, а отже значення коефіцієнта кореляції є статистично значущим.

Рисунок 3.2 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рівня прибутку

Далі проведемо аналіз впливу рентабельності на фінансову стійкість Банку. Даний фактор є, напевно, найважливішим, оскільки фінансова стійкість повністю формується під впливом рентабельності. Цей показник навіть більш важливий, ніж показник прибутковості Банку. Більш детально аналіз рентабельності проведемо за 2 напрямками, а саме: рентабельність активів (рис.3.3) та рентабельність капіталу (рис.3.4).

Першим з них розглянемо рентабельність активів. |Rxy| = 0,98, що вказує нам на дуже велику силу зв'язку фактора з фінансовою стійкістю. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,96, тобто рівень адекватності моделі дуже високий. Фактичне значення tфакт = 29,56, а отже tфакт > tкрит, значить коефіцієнт кореляції є статистично значущим. Варто відмітити, що даний фактор має показники, які дуже наближені до максимальних, що вказує на його дуже тісний вплив на фінансову стійкість Банку.

Рисунок 3.3 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рентабельності активів

Наступним з показників рентабельності розглянемо рентабельність капіталу. Результати аналізу говорять нам наступне: коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,87, що вказує нам на великий ступінь зв'язку фактора з фінансовою стійкістю Банку; коефіцієнт детермінації R2 = 0,76, що вказує на дуже високий рівень адекватності моделі; фактичне значення tфакт = 11,44, що більше за 2,074, а значить коефіцієнт кореляції є статистично значущим. Даний фактор також має значний вплив на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк", що підтверджено вищенаведеними розрахунками.

Рисунок 3.4 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від рентабельності капіталу

Також важливий вплив на фінансову стійкість банку мають нормативи адекватності капіталу, котрі вказують, чи дотримується Банк встановлених НБУ обмежень. Позитивні результати діяльності банківської установи у ході виконання даних нормативів говорять нам про її гарний фінансовий стан, а контрагентам це дозволяє обрати найбільш стійкий банк.

Для початку проведемо аналіз впливу нормативу адекватності регулятивного капіталу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" (рис 3.5). Коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,13, тобто вплив фактору на показник фінансової стійкості є досить слабким. Що стосується коефіцієнта детермінації, то він складає R2 = 0,02, що говорить нам про дуже низький рівень адекватності моделі. Показник tфакт = 0,63, а це значить, що tфакт < tкрит, тобто даний показник не є статистично значущим і його вплив на фінансову стійкість майже ніякий.

Рисунок 3.5 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника адекватності регулятивного капіталу

Що стосується нормативу адекватності основного капіталу, то його показники не набагато кращі за результати розрахунку значень нормативу адекватності регулятивного капіталу. Графік впливу даного фактору на фінансову стійкість зображено на рисунку 3.6 |Rxy| = 0, 20, тобто ступінь зв'язку даного показника з фінансовою стійкістю дуже низький. R2 = 0,04, що вказує на надзвичайно низький рівень адекватності моделі. Фактичне значення tфакт = 1,06, а значить даний показник не є значущим.

Рисунок 3.6 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника адекватності основного капіталу

Величина валютних резервів НБУ (рис.3.7) є також важливим елементом, адже достатні обсяги валютних резервів забезпечують економічну самостійність та стабільну діяльність банків. Коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,33, тобто за шкалою Чеддока вплив фактору на показник фінансової стійкості визначається як помірний. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,11, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Аналізуючи критерій Ст'юдента, tфакт = 1,87 є меншим від критичного значення в 2,074, а отже не виступає як статистично значущий, в результаті чого вплив даного фактору на фінансову стійкість є не суттєвим.

Рисунок 3.7 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від величини валютних резервів НБУ

Що стосується нормативу поточної ліквідності (рис.3.8), то він характеризує мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом календарного місяця. Тобто, він забезпечує платоспроможність Банку, а отже має певний вплив на його фінансову стійкість. Спробуємо проаналізувати це за допомогою наступних розрахунків: |Rxy| = 0,13, тобто вплив фактору на показник фінансової стійкості є досить слабким; коефіцієнт детермінації R2 = 0,02, що показує надзвичайно низький рівень адекватності представленої моделі; критерій tфакт = 0,68, що є меншим за критичне значення, тобто показник є статистично незначущим. Тобто, даний фактор майже не впливає на показник фінансової стійкості Банку.

Рисунок 3.8 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від показника поточної ліквідності

Останнім з перелічених факторів є фінансова глибина (рис.3.9), що характеризує співвідношення активів банківської системи і ВВП. Вона відображає зв'язок між насиченістю економіки грошима, розвиненістю грошово-кредитної та фінансової системи з одного боку і темпами зростання - з іншого. В результаті розрахунків ми визначили, що коефіцієнт кореляції |Rxy| = 0,25, тобто зв'язок фактору з показником фінансової стійкості вважається слабким. Коефіцієнта детермінації складає R2 = 0,06, що вказує на низький рівень адекватності моделі. Фактичне значення tфакт = 1,36, тобто, що tфакт < tкрит, а значить отримане значення не є статистично значущим.

Що стосується параметрів оцінки впливу факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк", то їх детально відображено у таблиці Л.1.

В результаті проведеного аналізу ми визначили ступені впливу окремих факторів на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк".

Рисунок 3.9 - Залежність показника фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" від фінансової глибини

У таблиці 3.1 відображено дані фактори відповідно до їх значущості. Статистично значущими вважаються ті фактори, вплив яких є досить вагомим, в результаті чого його можна нормально кількісно оцінити, а незначущими - навпаки, котрі справляють незначний ефект.

Таблиця 3.1 - Поділ факторів за впливом на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк"

Статистично значущі

Статистично незначущі

Власний капітал

Норматив аде кватності регулятивного капіталу

Прибуток

Норматив аде кватності основного капіталу

Рентабельність активів

Величина валютних резервів НБУ

Рентабельність капіталу

Норматив поточної ліквідності

Фінансова глибина

Отже, в таблиці 3.1 відображено результати аналізу факторів впливу на фінансову стійкість банку. Як ми бачимо, більшість факторів є статистично незначущими, а отже не мають значного впливу на об'єкт дослідження. Варто зазначити, що із групи значущих факторів варто виділити рентабельність активів, котра в де кілька разів перевищує показники решти елементів. Що стосується незначущих показників, то найменш вагомими з них можна вважати норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності, рівень впливу котрих на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк" дуже сильно приближений до нуля.

3.2 Удосконалення механізму оцінки ризику банкрутства банку

Раніше у роботі було проведе но аналіз найвагоміших ризиків ПАТ "Платинум Банк", а також виявлено, що Банк дотримується усіх встановлених нормативів НБУ. Крім того, ми прийшли до висновку, що функціонування системи ризик-менеджменту банку можна оцінити як задовільне, тобто вона на відповідному рівні справляється з загальноприйнятими ризиками, які мають вплив на діяльність банківської установи.

У даному підпункті ми хочемо звернути увагу на ще один вид ризику - ризик ймовірності банкрутства банку. Не зважаючи на те, що ризик ймовірності банкрутства не відноситься до стандартного переліку ризиків банку, наданого НБУ, він є не менш вагомим. Щоб його розрахувати, звернемося до міжнародної практики.

В зарубіжних країнах одним з методів прогнозування банкрутства є дискримінантний аналіз. Зміст цього аналізу полягає в тому, що за допомогою математико-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на основі якого можна з великою часткою ймовірності передбачити банкрутство суб'єкта господарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному дослідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші успішно продовжують свою діяльність. При цьому підбирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага у так званій дискримінантній функції. Як і граничне значення обраних показників, вагомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої належить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Залежно від величини інтегрального показника робиться висновок про належність об'єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів чи до групи успішно функціонуючих підприємств. У зарубіжній практиці досить поширеними є побудовані на розрахунку інтегрального показника моделі прогнозування банкрутства. Найбільш відомими з них є моделі відомих західних економістів: Альтмана, Ліса, Таффлера, Тишоу, Спрінгейта та ін. [53].

У загальному вигляді алгоритм лінійної багатофакторної дискримінантної функції виглядає наступним чином (формула 3.1):

, (3.1)

Де Z - значення показника багатофакторної дискримінантної функції;

a1, an - коефіцієнти дискримінантної функції;

x1, xn - показники дискримінантної функції.

Для того, щоб найбільш точно проаналізувати схильність ПАТ "Платинум Банк" до банкрутства, проведемо аналіз, користуючись де кількома загальноприйнятими моделями розрахунку, а саме: двофакторною моделлю Z-критерію Альтмана, прогнозною моделлю Р. Ліса для оцінювання фінансового стану та моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта.

Почнемо з найпростішого - двофакторна модель Z-критерію Е. Альтмана, котра була розроблена 1968 року у США. З назви зрозуміло, що на результат прогнозу впливатимуть лише 2 фактори, тобто дана модель відрізняється своєю простотою розрахунку (формула 3.2) [54].

, (3.2)

де ZA - значення показника дискримінантної моделі прогнозування банкрутства Е. Альтмана;

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- відношення позичкових коштів до пасивів.

Варто зазначити, що дана модель має певні недоліки, а саме:

- модель створена для США, в результаті чого вона не може абсолютно повністю бути справедливою для України, враховуючи різнопланові фактори впливу на діяльність банку;

- модель не забезпечує чіткої оцінки стану банку, так як не враховує більшість економічно значущих показників, в результаті чого можливі відхилення від результату прогнозу;

- коефіцієнт поточної ліквідності у даному контексті не може справедливо відображати стан ліквідності банку.

Діапазон значень показника даної моделі знаходиться в наступних межах:

1) ZA < 0 - банкрутство не загрожує;

2) ZA > 0 - імовірність банкрутства висока.

Також слід зазначити, що за цією моделлю допускається похибка значень, яка складає +0,65.

За допомогою MS Excel розрахуємо значення показника моделі Е. Альтмана у ПАТ "Платинум Банк" за період з 2010 по 2012 роки (табл.3.2) [42-44].

Таблиця 3.2 - Результати розрахунку показника за двофакторною моделлю Z-критерію Е. Альтмана

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZA

-2,73

-2,24

-2,08

Значення показника ZA з урахуванням похибки

-2,08

-1,59

-1,43

З таблиці 3.1 ми бачимо, що за даною моделлю ПАТ "Платинум Банк" має досить позитивні значення, в результаті чого можна вважати, що ймовірність банкрутства малоймовірна. Але, варто відмітити, що за аналізований період показник зменшився на 0,65 або на 23,89%, що свідчить про поступове погіршення фінансового стану Банку, а отже про збільшення можливості банкрутства.

Далі проведемо оцінку банкрутства ПАТ "Платинум Банк" користуючись прогнозною моделлю Р. Ліса (формула 3.3) [54], що була вперше запропонована у Великобританії 1972 року.

, (3.3)

де ZL - значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса;

k1 - коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;

k2 - коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до активів;

k3 - коефіцієнт співвідношення резервів до активів;

k4 - коефіцієнт співвідношення власного капіталу до зобов'язань.

До переваг даної моделі можна віднести простоту розрахунку та відносно невелику кількість змінних, а також доступність інформації для розрахунку.

Щодо стосується недоліків, то модель Р. Ліса була розроблена в Англії, тобто створювалася виключно враховуючи умови розвитку на заході, а отже вона не пристосована до умов України, що може значно спотворювати отримані результати.

Граничне значення показника дискримінантної моделі Р. Ліса складає ZL = 0,037. При цьому, у випадку, коли ZL > 0,037 банку не загрожує банкрутство, а коли ZL < 0,037 - навпаки, ймовірність дуже висока.

У таблиці 3.3 наведе мо результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса в ПАТ "Платинум Банк" за період останніх трьох років, користуючись програмою MS Excel [42-44].

Таблиці 3.3 - Результати розрахунку показника за моделлю Р. Ліса

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZL

0,0661

0,0675

0,0732

В результаті проведе них розрахунків ми бачимо, що в результаті оцінки фінансового стану ПАТ "Платинум Банк" за моделлю Р. Ліса можна сказати про надійність Банку. Фактичне значення показника перевищує критичне майже вдвічі. Крім того, спостерігається тенденція його зростання, адже на звітну дату 01.01.2011 р. значення ZL складало 0,0661, а 01.01.2013 р. - 0,0732, що показує збільшення показника в абсолютному значенні на 0,0071, а у відносному - на 10,77%.

Останньою ми використовували модель прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта (формула 3.4) [54].

, (3.4)

де ZS - значення показника дискримінантної моделі К. Спрінгейта;

k1 - коефіцієнт співвідношення оборотного капіталу до активів;

k2 - коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до активів;

k3 - коефіцієнт співвідношення прибутку до оподаткування до зобов'язань;

k4 - коефіцієнт співвідношення сукупного доходу до активів.

Вона відрізняється певною простотою розрахунків та легкістю отримання потрібних даних, що в поєднанні з точністю прогнозу, котра, на думку зарубіжних вчених на статистів, складає більше 90%, певним чином виділяє модель над іншими. Крім того, модель враховує можливість прогнозування зони ризику, що надасть змогу раніше прийняти відповідні заходи протидії.

Головним недоліком цієї моделі є те, що вона була створена для Канади і США, в результаті чого її досить важко застосовувати в Україні через велику ймовірність спотворення результату. Також проблемою є те, що коефіцієнти наведе ні у доларах, що, навіть після конвертування валюти, призводить до певних відхилень кінцевого результату розрахунку.

Для оцінки результатів розрахунку фактичного значення досліджуваного показника проведемо оцінку результатів, звертаючись до наступних даних:

1) ZS > 2,451 - загроза банкрутства мінімальна, а отже банк є фінансово надійним;

2) 0,862 < ZS < 2,451 - зона невизначеності, що є сигналом тривоги для менеджменту банку;

3) ZS < 0,862 - банк є фінансово нестабільним, ж дуже велика загроза банкрутства.

Тобто, критичне значення за даною моделлю складає 0,862. Проведемо розрахунок ймовірності банкрутства банку по моделі К. Спрінгейта за 2010-2012 роки [42-44], використовуючи MS Excel. Отримані результати відображено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Результати розрахунку показника за моделлю прогнозування потенційного банкрутства К. Спрінгейта

Назва статті

На 01.01.2011 р.

На 01.01.2012 р.

На 01.01.2013 р.

Значення показника ZS

1,0013

1,0028

1,0027

В результаті оцінки ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за моделлю К. Спрінгейта ми бачимо, що фактичне значення показника ZS знаходиться у проміжку між 0,862 та 2,451. Зважаючи на те, що показники знаходяться у зоні невизначеності, це вже виступає досить вагомою причиною для за діяння антикризових заходів керівництвом Банку. Але, слід зауважити, що за аналізований період показник збільшився з 1,0013 до 1,0027 в абсолютному значенні, або на 0,14%. Тобто, можна сказати, що Банк поступово розвивається та покращує свій фінансовий стан, а отже немає вагомих причин для очікування банкрутства.

Не зважаючи на результати проведе них розрахунків, ми знаємо, що кожна з використаних моделей має свої переваги та недоліки, головною з яких є важкість адаптації до ринку України та неможливість надати об'єктивний результат через вплив різних факторів, котрі створюють певні похибки. Щоб отримати більш чіткий результат, ми пропонуємо використовувати вдосконалену модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Проаналізувавши ймовірність банкрутства за даною моделлю раніше, ми визначили, що вона є досить популярною, але недостатньо точною, в результаті чого до неї було внесено де які зміни.

У процесі вдосконалення моделі визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса було використано такі заходи:

- додано показник прибутковості активів, що, як фактор впливу на фінансову стійкість банку, дозволяє більш чітко відобразити результати даної моделі;

- визначено ступені значущості за допомогою матриці попарних порівнянь;

- розраховано діапазони значення показника ZL+ за допомогою ретроспективного аналізу;

Перейдемо безпосередньо до розгляду вдосконаленої моделі розрахунку показника ZL+.

Для початку, розглянемо систему коефіцієнтів, котрі застосовуються у формулі для розрахунку показника ZL+. Як було зазначено раніше, до звичайної системи показників моделі Р. Ліса було додано показник прибутковості активів, що, з урахуванням специфіки моделі, дозволить нам більш точно оцінити фінансову стійкість банку, в результаті чого кінцевий результат буде справедливим, відносно початкового варіанту. Зобразимо отриману систему коефіцієнтів у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Перелік коефіцієнтів для розрахунку показника ZL+ ймовірності банкрутства банку

Позначення

Назва коефіцієнта

k1

Співвідношення оборотного капіталу до активів.

k2

Співвідношення нерозподіленого прибутку до активів.

k3

Співвідношення резервів до активів.

k4

Співвідношення власного капіталу до зобов'язань.

k5

Співвідношення сукупних доходів до активів.

Після визначення використовуваних коефіцієнтів необхідно знайти ступені значущості для них. Розрахуємо їх за допомогою матриці попарних порівнянь та шкали оцінювання, визначеної експертним методом. Скориставшись непрямим методом визначення ступенів значущості, задамо коефіцієнтам відповідну оцінку, користуючись 9-бальною шкалою (від 1 до 9), де найважливішому показнику присвоюється найнижча оцінка. Після цього, шляхом попарних порівнянь з цим коефіцієнтом проводиться оцінювання решти показників моделі.

Після визначення експертних оцінок, де експертом виступає автор, за допомого MS Excel будуємо матрицю попарних порівнянь, що допоможе нам визначити ступені значущості для кожного з коефіцієнтів наступним чином (формула 3.5):

, (3.5)

Де ai - ступінь значущості певного коефіцієнта;

- значення елементів рядка матриці.

В результаті визначення відповідних ступенів значущості, ми зможемо розрахувати формулу ймовірності настання банкрутства за вдосконаленим методом Р. Ліса (формула 3.6):

, (3.6)

де ZL+ - показник ймовірності настання банкрутства; а1, …, а5 - ступені значущості коефіцієнтів; k1, …, k5 - відповідні коефіцієнти моделі.

Отже, проведе мо оцінку ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за вдосконаленою моделлю Р. Ліса. Для цього, спочатку за допомогою експертного методу задамо оцінку кожному з коефіцієнтів (табл.3.6).

Таблиця 3.6 - Рангові оцінки відповідних коефіцієнтів моделі

Показник

k1

k2

k3

k4

k5

Оцінка за де в'ятибальною шкалою

2

4

7

5

3

Після встановлення експертних оцінок, використовуючи програмне забезпечення MS Excel побудуємо безпосередньо матрицю попарних порівнянь (табл.3.7) та визначимо за нею ступені значущості кожного з коефіцієнтів формули.

Таблиця 3.7 - Матриця попарних порівнянь коефіцієнтів моделі

Показник

k1

k2

k3

k4

k5

k1

1

0,5

0,29

0,4

0,67

k2

2

1

0,57

0,8

1,33

k3

3,5

1,75

1

1,4

2,33

k4

2,5

1,25

0,71

1

1,67

k5

1,5

0,75

0,43

0,6

1

Після побудови матриці, користуючись програмою MS Excel та формулою 3.5 визначимо ступені значущості кожного з коефіцієнтів моделі (табл.3.8). Отримані значення дозволять нам повністю скомпонувати вдосконалену формулу.

Таблиця 3.8 - Ступені значущості коефіцієнтів моделі

Показник

Ступінь значущості показника

k1

0,3506

k2

0,1753

k3

0,1002

k4

0,1402

k5

0,2337

Отже, отримавши ступені значущості коефіцієнтів, відтепер вдосконалена формула визначення ймовірності банкрутства банку Р. Ліса матиме наступний вигляд (формула 3.7):

, (3.7)

де ZL+ - значення показника ймовірності банкрутства банку;

k1, …, k5 - відповідні коефіцієнти моделі.

Враховуючи те, що в моделі змінилися як ступені значущості, так і кількість коефіцієнтів, для оцінки результатів нам потрібно визначити нові діапазони значення показника ZL+. Щоб це зробити, проведемо ретроспективний аналіз установи, що знаходиться у стані ліквідації, а саме ПАТ "АКБ "Базис", за останні 6 років функціонування перед отриманням статусу банкрота, використовуючи формулу 3.7 Результати розрахунків, проведе них за допомогою MS Excel, зображені у таблиці 3.9 [55-60].

Таблиця 3.9 - Оцінка фінансового стану ПАТ "АКБ "Базис" за період з 2006 по 2011 роки

Показник

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2011 р.

ZL+

0,3375

0,3443

0,3388

0,3399

0,3469

0,3191

Як ми бачимо з таблиці 3.8, за результатами 2011 р. ПАТ "АКБ "Базис" мав найгірші результати, тому цей показник ми візьмемо за критичну точку ZL+ = 0,3191.

Так як результати банку були нерівномірними на протязі усього досліджуваного періоду, а сам ПАТ "АКБ "Базис" не можна віднести до стійких банківських установ, то встановимо діапазон невизначеності, що починається у точці ZL+ = 0,3469. У випадку, якщо значення показника ZL+ > 0,3469, банкрутство банку вважатимемо малоймовірним.

Слід зазначити, що наведе ні результати є суб'єктивною оцінкою автора, тобто допускаються певні неточності та відхилення. Для отримання більш точних даних необхідно провести більш ґрунтовний аналіз усіх українських банків за весь час функціонування, що дозволить максимально адаптувати модель для умов ринку банківських послуг України.

Отже, користуючись отриманими даними та формулою 3.7 ми можемо визначити ймовірність банкрутства ПАТ "Платинум Банк", користуючись вдосконаленою моделлю Р. Ліса для оцінки фінансової стійкості банку. Результати розрахунку наведено на рисунку 3.10 [42-44].

Рисунок 3.10 - Значення показника ZL+ для ПАТ "Платинум Банк" за період з 01.01.2011 р. по 01.01.2013 р.

Отже, в результаті проведе них розрахунків ми бачимо, що показник оцінки фінансової стійкості ПАТ "Платинум Банк" за аналізований період змінився з 0,3821 у 2010 р. до 0,3742 у 2012 р., що відповідає спаду на 0,0079 або на 2,16%. Але, варто відмітити, що за останній рік даний показних зріс, що є досить позитивним фактором. Зважаючи на те, що за останні роки показник знаходився у проміжку ZL+ > 0,3469 з тенденцією на покращення, це вказує нам на малу ймовірність банкрутства Банку у найближчому майбутньому.

У таблиці М.1 наведемо порівняльну характеристику показника Z досліджуваних моделей прогнозування банкрутства банку на прикладі ПАТ "Платинум Банк".

Загалом з таблиці М.1 ми бачимо, що розрахунки ймовірності банкрутства Банку за різними моделями дають нам неоднозначні результати. Це пов'язано з тим, що кожна з моделей була розроблена для економік різних країн з урахуванням певних факторів впливу на результати розрахунків. Де які з моделей, як двофакторна модель Е. Альтмана та модель прогнозування банкрутства Р. Ліса мають більш просту інтерпретацію результатів, тобто вони не враховують перебування банку в зоні невизначеності, коли результати не вказують на критичність стану, але вже потрібно приймати необхідні міри з боку менеджменту для покращення ефективності роботи банку. Модель К. Спрінгейта у цьому плані більш продумана, тому має де які переваги.

Для вдосконалення було використано прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. Як вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме - прибутковості активів, що, як ми визначили в підрозділі 3.1 є досить вагомим фактором впливу на фінансову стійкість банку. Зважаючи на це, були перераховані ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ "АКБ "Базис" для адаптації результатів до проблемних банків України. Щоб вдосконалити точність даної моделі, потрібно провести розрахунки по більш об'ємній вибірці як збанкрутілих, так і діючих банків. Варто зазначити, що вдосконалення є повністю суб'єктивною точкою зору автору, тобто доцільність використання даної моделі можна інтерпретувати по-різному.

В результаті проведеного дослідження можна сказати, що ПАТ "Платинум Банк" має стійкий фінансовий стан і банкрутство у найближчому майбутньому йому не загрожує, але це не є причиною для припинення розвитку. Що стосується вдосконаленої моделі Р. Ліса, то можна сказати, що вона більш адаптована для економічних умов України, тобто у разі потребі її можна використовувати для розрахунку ймовірності банкрутства будь-якої банківської установи в наший країні.

Висновки до розділу 3

У ході написання третього розділу ми провели аналіз факторів впливу на фінансову стійкість ПАТ "Платинум Банк". Було проведе но кореляційний та регресійний аналіз впливу кожного фактору окремо та виявлено, котрі з них є значущими, а які не несуть суттєвих наслідків для фінансової стійкості банку.

До значущих ми можемо віднести такі, як власний капітал, прибуток, рентабельність активів та капіталу. При чому, найбільш вагомим з них можна вважати рентабельність активів, котра в де кілька разів перевищує показники інших елементів, а її значення коефіцієнта кореляції та детермінації наближені до максимальних.

До незначущих відносимо нормативи адекватності регулятивного та основного капіталів, норматив поточної ліквідності, величину валютних резервів НБУ та фінансову глибину. Найменший вплив на фінансову стійкість банку, за результатами розрахунків, мають показники нормативів НБУ. При цьому норматив адекватності регулятивного капіталу та норматив поточної ліквідності приблизно однакові по рівню їх незначущості.

Після того було проведено оцінку ймовірності банкрутства ПАТ "Платинум Банк" за де кількома моделями. В результаті проведе них розрахунків за моделями Е. Альтмана, Р. Ліса та К. Спрінгейта було визначено, що Банк є фінансово надійним і його банкрутство в найближчий час малоймовірне. Але, зважаючи на певні недоліки даних моделей, а саме на їх не адаптованість до економічних умов України, отримані результати не можна назвати вичерпно правильними. Тому, нами було вдосконалено одну з використовуваних моделей та проведено аналіз Банку за нею. Для вдосконалення було взято прогнозну модель Р. Ліса для оцінювання фінансового стану. У процесі вдосконалення було використано додавання ще одного коефіцієнту, а саме - прибутковості активів. Також було перераховано ступені значущості для кожного з коефіцієнтів та проведено ретроспективний аналіз по ПАТ "АКБ "Базис" для адаптації результатів відповідно до проблемних банків України. В результаті проведеного аналізу можна з точністю сказати, що в найближчий час ймовірність настання банкрутства ПАТ "Платинум Банк" дуже низька.

Не зважаючи на отримані результати, Банку ще є над чим працювати та куди вдосконалюватися. Зважаючи на те, що система ризик-менеджменту є невід'ємною частиною системи менеджменту та організаційної структури банку загалом, її ефективна діяльність дозволить зменшити негативний вплив ризиків на функціонування банківської установи, в результаті чого почне збільшуватися дохід, зменшуватися витрати та покращуватися фінансова стійкість у цілому. Такий процес розвитку забезпечить для ПАТ "Платинум Банк" успішне майбутнє та зведе до мінімуму ймовірність банкрутства даної установи.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум банк"

Як відомо, успіх організації у більшій мірі залежить від роботи її персоналу. Тому не дарма велика кількість банківських установ відчувають на собі тиск конкурентів у боротьбі за вправних банківських спеціалістів та досвідчених управлінців. Це, в першу чергу, виражається у коригуванні розміру заробітної плати, наданні привабливої перспективи кар'єрного зростання, а також поліпшення умов праці, рівень якого у значній мірі демонструє імідж банку.

Велика кількість небезпечних та шкідливих пристроїв робітника відділення банку вимагають від нього дотримання усіх правил користування даними пристроями, а з боку банку - відповідально ставитися до забезпечення працездатного обладнання належної якості.

Особлива увага банку до охорони праці і безпеки своїх співробітників - це запорука успіху банківської установи і перший його крок до статусу банку № 1 у запеклій конкурентній боротьбі веде ння бізнесу.

4.1 Система управління охороною праці в ПАТ "Платинум Банк"

Управління охороною праці в банку здійснюється згідно Законів України та інших нормативно правових актів (табл. Н.1). Менеджмент охорони праці є складовою частиною менеджменту організації, незалежно від форми власності і вирізняється більш поглибленим аналізом, так званого, правового праце-охоронного менеджменту, а також гігієнічного, технічного та соціально-економічного.

Впродовж всієї своєї діяльності ПАТ "Платинум Банк" гідно підтримує імідж банку соціального розвитку, беручи активну участь у соціальних програмах.

Організаційна структура банку не виокремлює службу з охорони праці, але функціонування банківської установи проходить згідно чинних нормативно-правових актів України та внутрішніх положень банку. Як було зазначено, служби з охорони праці у відділенні немає, але створено наказ про призначення відповідального з охорони праці. Відповідно до ЗУ "Про охорону праці" функції служби з охорони праці у відділенні банку, чисельність працівників якого не перевищує 50, може виконувати 1 людина - начальник відділення або його заступник [62].

Так, у відділенні ПАТ "Платинум Банк" відповідальною особою з питань охорони праці є начальник відділення. Служби охорони праці в банку не створено, так як чисельність працюючих є невеликою. Начальник відділення проводить обов'язкове ознайомлення з текстом електронного документу відповідної тематики з подальшим проходженням он-лайн тестування щодо засвоєного матеріалу.

При влаштуванні на роботу кожен майбутній працівник проходить інструктаж з охорони праці, та підписує інструкцію про ознайомлення з охороною праці в банку. В цей час працівник повинен ознайомитися в першу чергу з основними положеннями про особливості діяльності банку, умовами колективного договору, інструкціями з охорони праці та протипожежного інструктажу.

Розділ "Охорона праці" колективного договору, що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, складається з 4 сторінок, де зазначено умови праці, графік роботи, вихідні дні, обсяги відпусток, основні положення у випадку тимчасової непрацездатності, основні вимоги до оформлення лікарняних та інше. Розділ "Охорона праці" колективного договору є цілком вичерпним, достатньо повним та зрозумілим.

Одним з основних недоліків організації роботи банку у сфері охорони праці є відсутність у відділенні наявності спеціально обладнаного місця зі всіма документами відповідної тематики. Це може негативно вплинути на знання матеріалу співробітниками, а тому можливе порушення останніми правил та рекомендацій служби охорони праці при роботі з електроприладами та іншим обладнанням. В результаті цього рекомендується створення куточку з повним переліком внутрішньобанківських документів, що стосуються охорони праці, у друкованому вигляді для своїх співробітників.

Також варто зазначити, що відділення ПАТ "Платинум Банк" щороку витрачає значні кошти на охорону праці. Детальні дані за останні 3 роки наведе ні в таблиці П.1.

Таким чином, організація охорони праці і відповідність її чинним нормам українського законодавства у межах цього підрозділу оцінено на "задовільно".

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в ПАТ "Платинум Банк"

Відділення ПАТ "Платинум Банк" розташовано в двоповерховому цегляному будинку. Саме приміщення розташовано на першому поверсі і займає площу 50 м2, має довжину - 10 м, ширину - 5 м та висоту - 3,5 м. У відділенні працюють 6 осіб, в тому числі: 4 спеціалісти з обслуговування фізичних та юридичних осіб, 1 охоронець та начальник відділення. На кожного робітника приходиться 8,3 м2 площі приміщення і 29,1 м3 об'єму приміщення, тобто нормативи площі і об'єму виробничого приміщення на одного працюючого дотримані (6 м2; 20 м3 відповідно). Робоче місце обслуговуючого персоналу оснащене відповідним обладнанням, що дозволяє в повному обсязі виконувати персоналом банку належним чином покладе них на них обов'язків.

Що стосується питань промислової естетики, то слід зазначити, що стіни забарвлені в білий колір, що сприяє ненапруженій атмосфері, стелі сіро-білого кольору. Взагалі, забарвлення приміщення виконано в світлих та тонізуючих тонах, що сприяє гарному настрою робітників, сприяє візуальному розширенню об'єму кімнат, а також кращій освітленості приміщення. Підлога - з покриттям із мармурних плит, зручна для обов'язкового щоденного вологого прибирання. Робочі місця обладнані сучасними виробничими меблями, чиї розміри регулюються відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей працівників.

Дані, які стосуються метеорологічних умов праці, а також їх відповідність нормативним значенням наведе ні в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Параметри санітарно-гігієнічних умов праці відділення

№

Параметри

Фактичне значення

Норматив

Відповідність фактичним значенням нормативу

1.

Температура повітря в

холодний період, оС

22

21-24

відповідає

2.

Температура повітря в

теплий період, оС

23

22-25

відповідає

3.

Відносна вологість, %

60

40-60

відповідає

4.

Швидкість руху повітря, м/с

0,09

0,1

відповідає

5.

Запиленість, мг/м3

0,1

4

відповідає

6.

Освітленість, лк

450

400

відповідає

7.

Рівень шуму, дБл

60

65

відповідає

У відділенні встановлено 2 кондиціонери потужністю 600 м3/год, які автоматично підтримують в приміщенні задані параметри повітряного середовища в холодний та теплий період. Систему вентиляції в даному приміщенні можна охарактеризувати як суміщену припливно-витяжну і загальнообмінну. Що стосується холодного періоду, то для забезпечення нормативних параметрів температури повітря додатково використовується кондиціонер.

В досліджуваному приміщенні освітлення суміщене. Природне освітлення - бокове, одностороннє через 2 великих вікна. Штучне - загальне рівномірне освітлення світильниками типу ЛСП 01 з люмінесцентними лампами типу ЛБ, які вмонтовані в підвісну стелю.

Вікна даного відділення виходять на алею і достатньо віддалені від центральної дороги, тобто захищені від прямого вилучення у вікна пилу і вихлопних газів від транспортних засобів. В приміщенні відсутні джерела шкідливих речовин.

Специфіка роботи в відділення банку полягає в тому, що кожен де нь відбувається поєднання телефонних розмов з клієнтами з інтенсивним використанням комп'ютерів та принтерів. Все це у поєднанні з шумом від кондиціонеру створює рівень шуму в середньому 54 Гц, що не перевищує нормативного значення. Рівень вібраційного навантаження складає 68 дБ, що знаходиться в межах його допустимих значень згідно з ГОСТ 12.1.012-90 і цілком заслуговує оцінки "комфорт". Рівні електромагнітних випромінювань різних діапазонів в межах допустимих значень [65 - 68].

Конструкція робочого місця користувача ПК забезпечує підтримання нормальної робочої пози, завдяки оптимальним розмірам стола та стільця, а також розміщення складових ПК згідно вимог. Забезпечується підтримання оптимальної робочої пози відповідно таким ергономічним характеристикам: ступні ніг - на підлозі (не передбачено підставки для ніг), стегна - в горизонтальній площині, лікті - під кутом близько 85 град. до вертикальної площини, що відповідає нормативним вимогам [71].

Периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на одному робочому столі з одного боку, відносно користувача. Розміщення принтера на робочому місці не впливає на видимість монітору, а також забезпечує зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів складає 90 град. Висота робочої поверхні столу для персонального комп'ютера складає 730 мм, а ширина - близько 900-1200 мм. в залежності від виконуваних обов'язків, ширина - 700 мм. Робочий стіл для персонального комп'ютера має простір для ніг висотою близько 800-900 мм.

Робоче крісло користувача ПК має основні елементи: сидіння, спинку та знімні підлокітники. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників неслизька, повітропроникна, напівм'яка.

Отже, виходячи з принципів гігієнічної класифікації, умови праці ПАТ "Платинум Банк" відносяться до 1 класу - оптимальні умови праці.

Санітарно-побутові приміщення розташовані й обладнані відповідно до встановлених норм [64]. Туалетна кімната сполучена з умивальником і знаходиться наприкінці коридору. Також є побутова кімната, в якій стоїть шафа для верхнього одягу, стіл, стільці, холодильник та мікрохвильова піч. Санітарний стан приміщень відповідає санітарно-гігієнічним нормам завдяки щоденному прибиранню. Таким чином, всі санітарно-гігієнічні характеристики приміщення відповідають нормативним вимогам.

Джерелом електромагнітного випромінювання в банку є монітори ЕОМ, що представляють собою електронно-променеві трубки. Однак в банку застосовуються рідкокристалічні монітори сучасного покоління, які відповідають санітарним вимогам стосовно захисту від випромінювань.

Рівень травматизму та одержаних професійних захворювань працівників відділення ПАТ "Платинум Банк" є мінімальним у зв'язку з дотриманням працівниками банку всіх правил та рекомендацій стосовно охорони праці, постійною заміною застарілого обладнання новим, а також періодичною їх діагностикою. Крім того, було проведе но загальну оцінку стану охорони праці Банку, що детальніше зображено у таблиці Р.1.

Отже, під час дослідження умов праці на даному відділенні проблемні питання, що потребують негайного вирішення, не виявлено. Основними факторами, що впливають на працездатність спеціалістів відділення є температура повітря та рівень шуму. У першому випадку банком було встановлено 2 кондиціонери для більш оперативного реагування на відхилення фактичного значення температури повітря від бажаного.

ПАТ "Платинум Банк" також розробив систему обслуговування клієнтів у формі договірної зустрічі з визначенням часу. Такий підхід роботи банківської установи частково зменшує навантаження на відділення у пік напливу клієнтів, компенсуючи часом їх низької активності, що позитивно впливає на рівень шуму.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях у ПАТ "Платинум Банк"

Оскільки приміщення відділення ПАТ "Платинум Банк" не запилене, параметри температури та вологості повітря в межах норми, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

Системи електропостачання, монтаж електричного освітлення виконано з урахуванням нормативних документів. Електрообладнання, електропроводи та кабелі відповідають класу зони за ПВЕ (приміщення, де є тверді горючі речовини, горючий пил і волокна не виділяються).

В приміщенні є 6 комп'ютерів та 2 багатофункціональних пристрої. Що стосується іншої техніки, то у відділенні є 2 кондиціонери для охолодження/нагріву повітря. Устаткування працює під напругою 220 V. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагоджування ЕОМ виконана в приміщенні як окрема групова три-провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Все електрообладнання має апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів: зокрема, в усі ЕОМ вмонтовані датчики системи перевантаження, і при щонайменших негараздах з електрикою комп'ютери автоматично вимикаються. В відділенні проведе на внутрішня електропроводка, оснащена 15 розетками для підключення електроприладів. Заміри опору ізоляції електричних мереж проводяться 1 раз на рік, про що складається відповідний акт [63].

Між робочими місцями встановлено перегородку зі скла на відстані 0,5 м від кожного працюючого. Робочі місця розміщені на відстані 1 м від стін, відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого дорівнює 3 м.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены