Корпоративна стратегія підприємства

На сьогодні, основні засади і підходи до стратегічного планування на українських підприємствах запозичені переважно з розробок зарубіжних учених і практики американських, японських і європейських корпорацій з огляду на те, що досвід України у цій сфері невеликий. Безперечними лідерами у цій галузі є США і Японія.

Особливо цікавим є досвід американських компаній, які протягом більше як 30 років застосовують стратегічне управління. У великих компаніях для розроблення і реалізації стратегії створюється особлива структура управління, яка не була тотожна їх організаційній структурі. Базовим елементом цієї структури, через яку власне і реалізується стратегічний менеджмент на підприємстві щодо конкретного бізнесу, є СГЦ (стратегічні центри господарювання), які охоплюють виробничі відділення за такими ознаками: спільність ринку збуту; однотипність і взаємозамінність продукції; забезпеченість ресурсами для її розробки, виробництва і реалізації; наявність профільних конкурентів. Стратегії американських компаній націлені в основному на прискорення віддачі інвестицій і на підвищення вартості акцій. Система стратегічного планування в Японії набагато старша і застосовується набагато ширше. Особлива увага в системі стратегічного менеджменту на японських підприємствах приділяється розробленню цілей, що складають основу довгострокового планування, а також змісту самого стратегічного плану. Японський підхід стратегічного планування орієнтований в основному на збільшення частки ринку і питомої ваги нових виробів продукції, що випускається. Відтак у японських компаніях широко застосовують такі стратегії: товарно-ринкові, маркетингу, конкуренції, інновації, експорту тощо.

Стратегічна проблематика підприємств в Україні повинна бути пов'язана не стільки з прискоренням віддачі інвестицій, з підвищенням вартості акцій чи з завоюванням нових ринків, скільки з загальною економічною кризою, критичним станом виробництва тощо. Тому йдеться, у першу чергу, про антикризове управління в умовах відсутності раціональної структури і нестабільності економіки. Тільки успішне оволодіння методами і підходами сучасного стратегічного планування з урахуванням ризику появи кризових ситуацій і його успішне впровадження дозволить підприємствам функціонувати стабільно та забезпечить їм позитивні перспективи щодо зростання. Доцільність формування стратегії та запровадження стратегічного управління у практику вітчизняних підприємств обумовлюється тим, що (полягає в наступному):

- стратегія, відображаючи систему цінностей, погляди вищого керівництва підприємства, його бачення майбутнього, допомагатиме зорієнтувати персонал у потрібному напрямку;

- раціональна структура економіки є такою системою виробництва та його обслуговування(інституційного, ресурсного, грошово-фінансового, науково-технічного, інформаційного, цінового (ринкового), інфраструктурного, кадрового тощо), за якої формується (або сформована) на місцевому, регіональному і національному рівнях агрегації необхідна кооперація виробництва кінцевої продукції, яка має ринки збуту і на яку існує адекватний попит, а саме виробництво здатне вдосконалюватися та розвиватися, тобто підприємства є інтегровані (або інтегруються) в місцеву, регіональну та національну господарські системи.

- аналіз середовища підприємства, трактуючи вихідну ситуацію, визначатиме обмеження, які ним накладаються і можливу його еволюцію;

- сформована стратегія виступатиме інструментом координації, який буде забезпечувати узгодження цілей, а у випадку виникнення протиріч сприятиме досягненню компромісів, допомагатиме здійснювати діагностику діяльності підприємства, визначаючи причини відхилень між результатами та цілями (причини стратегічних розривів);

- наявність сформованої стратегії підвищуватиме адаптивну готовність підприємства до непередбачених змін, демонструючи зв'язок між функціональними підрозділами підприємства, сприятиме обґрунтованому управлінню.

Висновки

Корпорації, які володіють стратегією, завжди мають можливість поводитись послідовно і системно у своєму бізнесі, зокрема в ринковому динамічному конкурентному середовищі в цілому, що збільшує ймовірність досягнення ними поставленої мети. Тому запровадження системи стратегічного управління в Україні і є об'єктивно необхідним процесом у сфері організації управління бізнесом, який підвищує готовність підприємницьких організацій адекватно реагувати на непередбачені зміни і сприяє обґрунтованому, узгодженому вирішенню як поточних так і стратегічних проблем.

В основу цього процесу необхідно покласти наявний іноземний досвід в сфері стратегічного планування і забезпечити творче перенесення його, з урахуванням специфічних умов розвитку економіки України, на вітчизняні підприємства щоб допомогти їм у становленні необхідних виробництв і зростанні їх ефективності. Хоча, на жаль, поки що цей процес на своєму шляху зустрічає багато як об'єктивних, так і суб'єктивних перешкод, які обумовлені в основному:

-невизначеністю ринкового середовища перехідної економіки;

- великими витратами на організацію планування і реалізації стратегії, зокрема, на дослідження ринку та впровадження стратегічних змін;

- відсутністю кваліфікованих спеціалістів відповідного профілю;

- небажанням керівників підприємств займатися стратегічним управлінням.

Тому при розробленні принципів стратегічного планування на вітчизняних підприємствах необхідно:

- переконатися, що керівництво підприємства дійсно прагне займатися стратегічним управлінням;

- створити відділ стратегічного розвитку на підприємстві;

- дотримуватися певних принципів розроблення ефективних стратегій:

- використовувати ті ресурси, котрі забезпечують досягнення підприємством конкурентних переваг: певний рівень технології, прогресивне обладнання, інтелектуальні ресурси, патенти тощо;

- стратегічні плани повинні ґрунтуватися на широких дослідженнях та фактичних даних про галузь, ринок, конкуренцію та їх фактори;

- повинні бути гнучкими, аби за необхідності здійснити їх модифікацію та переорієнтацію;

- чітко встановити орієнтири своєї діяльності: бачення, місію, систему цілей;

- цілі повинні бути конкретними і вимірюваними, чітко зорієнтованими в часі, досяжними, збалансованими, ресурсно забезпеченими, однонапрямленими;

- кошти необхідно вкладати в створення тих конкурентних переваг, які є умовою отримання прибутку вище середнього рівня;

- також не слід забувати, що надто агресивна політика, спрямована на захоплення ринку, може спровокувати гідну відповідь з боку конкурентів, що призведе до зниження прибутків.

А вдумливий, творчий підхід до вивчення наявного іноземного досвіду в сфері стратегічного менеджменту і перенесення його, з урахуванням специфічних умов розвитку економіки України, на вітчизняні підприємства надасть допомогу вітчизняному бізнесу в становленні необхідних виробництв і зростанні їх ефективності.

Список використаної літератури

1.Закон України «Про правове регулювання відносин на підприємстві» від 16.07.1999 №997.

2.Аксель Зелль Дослідження зв'язку стратегічного і тактичного планування // Журнал європейської економіки. - 2006. - №4. - с.464-480.

3.Аксель Зелль. Дослідження зв'язку стратегічного і тактичного планування// Журнал європейської економіки. - 2006. - №4. - с.464-480.

4.Алимов О.М., Ігнатієва І.А. Балансування стратегій в стратегічному наборі підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. -№7 (49) . - С. 109

5.Блонська В. І. Проблеми розвитку стратегічного планування на вітчизняних підприємствах // Наук. вісн. -- Львів. -2006. -- №16(6) -- С. 156-160.

6.Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, випр. і доп. За ред. Василенка В.О. - К.: Центр навчальної літератури, 2004 - 400с.

7.Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством: Навч. посібник. - 2-ге вид., випр. і доп.; За ред. Василенка В.О. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 400с.

8.Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. -К.: Знання-Прес, 2002. - 149 с.

9.Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 360 с

10.Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 360 с.

11.Довгань Л.Є., Каракай Ю.В. Стратегічне управління. Навч. посібник. - К: Видавництво ”Центр учбової літератури”, 2009. - 440 с. -

12.Дуган Л. Розробка стратегії: минуле, сучасність та майбутнє - Чернівці: Регіональне представництво УЦРП РПС, 2001. - 298 с.

13.Євтухова С. М. Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №3.

14.Жаліло Я. Теорія і практика формування ефективної економічної стратегії держави : монографія / Я. Жаліло. - К., 2009. - НІСД. - 336 с.

15.Закон України «Про підприємства в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 24.

16.Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент : Навч. посібник. - К: Знання, 2000 -366с.

17.Клівець П. Г. Стратегія підприємства: Навч. посб. - К.: Академвидав, 2007 - 320 с.

18.Коллис Дэвид Дж., Монтгомери Синтия А. Корпоративная стратегия: ресурсный подход: Пер. с англ. / [Пер. с англ.: Ю.Кострубов] - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007 -400с. -

19. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / [Л. І. Федулва та ін.] ; за ред. Л. І. Федулової ; Ін-т екон. та прогнозування НАН України. - К. : Вид-во УкрІНТЕІ, 2007. - 811 с. -

20. Кох Р. Стратегия: как создавать и использовать эффективную стратегию [пер. сангл. / Р. Кох. - СПб. : Питер, 2004. - 2-е вид. - 320 с.

21.Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади / Навч. посібн. - 2-е вид., [доп. і перероб.] Кузьмін О.Є., О.Г. Мельник : - Львів: НУ „Львівська політехніка”, „Інтелект - захід”, 2003. - 352 с.

22.Кукушкін О.М. Сутність поняття «стратегія розвитку підприємства» // Наук. вісн. -- Львів, 2005. --№15(2) --С. 220-227.

23.Манів З.О. Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 580 с.

24.Маскон М. Основи менеджменту / Маскон М., Альберт М., Хедоурі Ф. -М.: Справка, 1994. - 236 с.

25.Маскон М., Альберт М., Хедоурі Ф.Основи менеджменту. - М.: 1994.

26.Міщенко А. П., Стратегічне управління: Навчальний посібник. - К: „Центр навчальної літератури",2004

27.Міщенко А.П. Стратегічне управління / Навчальний посібник. - К: „Центр навчальної літератури”,2004. - 285 с.

28.Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посіб. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. - 336 с.

29.Н.Н. Смирнов. Стратегический менеджмент - СПб.: Питер, 2002. - 128с.

30.Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку. - К. : КНЕУ, 2001. - 228с.

31.Науменко П.І. Розвиток підприємства у ринковому конкурентному середовищі // Фондовый рынок. - 2006. - №40. - С. 26-28.

32.Новая корпоративная стратегия [Text] : пер. с англ / И. Ансофф. - СПб. : Питер Ком, 1999. - 416 с. - (Теория и практика менеджмента). - ISBN 5-314

33.Пастухова В.В. Аналіз системи стратегічного управління підприємством: методологічний аспект //Фінанси України . - 2000. - № 10. - С. 69-74.

34.Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 352 с.

35.Портер М. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів [Текст] / М. Портер ; Пер. з англ. А. Олійник та Р. Сільський. - К.: Основи, 1997. - 390 с. - ISBN 966-500-130-2;

36. Сумець М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 390 с.

37.Селіверстова Л. С. Шляхи формування ефективної стратегії підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №7. - С. 133-136.

38.Семенов Г.А. Богдан Ю.М. Стратегія розвитку підприємства в сучасних умовах на прикладі КП НВК Держава та регіони. --2009 - №2. - С. 187-196.

39.Сімонова В.С. Еволюція категорій «стратегія» та «стратегічне управління» // Актуальні проблеми економіки . - 2006. - №5. - С. 117-120.

40.Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

41.Точилін В.О., Вербицький І.С Моделі стратегічного планування: світовий досвід та практика впровадження // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №1 (67), -- С.109-115.

42.Федулова Л.І., Захарова О.В. Особливості концепції стратегічного планування в сучасних умовах розвитку економіки// Проблеми науки. - 2003№1 - с 42-46.

43.Хрущ Н. Концепція розвитку стратегії компанії в сучасному динамічному середовищі // Економіст. - 2008. - №9 -- С. 62-65.

44.Шегда А.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 614 с.

45.Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. 384с.

46.Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru