Моделювання процесів антикризового управління підприємством

Для перетворення показників в індексну форму запропоновано:

- для показників, збільшення яких свідчить про краще становище підприємства, У_і розраховувати таким чином:

У_іj = (Х_іj - min Х_іj) / (max Х_іj - min Х_іj), (2.1)

тобто, що більшим є фактичне значення Х_іj в межах діапазону їх коливань, то ближчим до 1 буде величина У_іj;

- для показників, зменшення яких свідчить про краще становище підприємства, індекс У_іj розраховувався таким чином:

У_іj = (max Х_іj - Х_іj) / (max Х_іj - min Х_іj) (2.2)

Величина У_іj буде наближуватися до 1 при наближенні фактичного значення Х_іj до min Х_іj.

Враховуючи різну значимість часткових показників при аналізі антикризового потенціалу підприємства, в роботі обґрунтовано доцільність обчислення їх коефіцієнтів вагомості на основі оцінок експертів, що запропоновано здійснювати у два етапи. Перший етап передбачає вибір групи експертів і проведення ними оцінювання важливості окремих показників. На другому етапі отримані бальні оцінки трансформуються у коефіцієнти вагомості кожного показника. Таким чином, отримуються вагові значення кожного показника у частках від одиниці в межах групи, до якої він належить.

З метою інтеграції зазначених показників до єдиного загального показника, який характеризував би ступінь віддаленості від кризи та здатності протистояти можливим кризовим явищам, запропоновано розраховувати інтегральний показник антикризового потенціалу підприємства як суму інтегральних показників фінансового стану (І_Ф), якості управління (І_У), виробничої (І_В) та маркетингової діяльності (І_М):

(2.3)

де К_І, К_ІІ, К_ІІІ, К_IV - відповідно значимість фінансового, управлінського, виробничого та маркетингового параметрів діяльності підприємства, що визначається за допомогою експертних оцінок.

В свою чергу, інтегральний індекс фінансового стану (І_Ф) формується зі значень 7 показників: індексів коефіцієнтів автономії (І₁), фінансового леверіджу (І₂), страхування бізнесу (І₃), рентабельності діяльності (І₄), поточної платоспроможності (І₅), покриття (І₆) та Бівера (І₇):

(2.4)

Інтегральний індекс якості управління (І_У) складається зі значень таких трьох індексів: показників рівня мотивації праці (І₈), гнучкості (І₉), швидкості прийняття рішень (І₁₀):

(2.5)

Інтегральний індекс виробничої діяльності (І_В) містить індекси рівня впровадження інновацій (І₁₁), оновлення основних засобів (І₁₂), виконання плану виробництва (І₁₃).

(2.6)

Інтегральний індекс маркетингової діяльності (І_М) розраховується на базі значень індексів частки ринку (І₁₄), середньозваженого балу якості (І₁₅) та асортименту (І₁₆):

(2.7)

Діапазон значень проміжних та кінцевого інтегральних індексів становитиме від 0 до 1, що забезпечується системою оцінювання вагомості. Що більше наближуватиметься значення І_АПП до одиниці, то, відповідно, більшим є антикризовий потенціал підприємства.

Кожна з моделей антикризового управління певними напрямами діяльності підприємства дає змогу відшукати найкращий варіант розв'язання відповідних проблем управління підприємством. У загальному випадку одержані розв'язки не є оптимальними для системи антикризового управління підприємством в цілому. Тому вони потребують узгодження для досягнення загального оптимуму моделі антикризового управління діяльністю підприємства.

Таким чином, вибір оптимального антикризового управління підприємством є необхідним і залежить від особливостей його функціонування.

2.2 Індикатори антикризисного планування діяльності підприємства

Ключовим моментом антикризисного планування діяльності будь якої організації являється визначення схильності підприємства до банкрутства. Існує два основні підходи прогнозування банкрутства. Перший базується на фінансових даних і оперування деякими коефіцієнтами, а саме: Z - коефіцієнтом Альтмана, коефіцієнтом Таффлера та іншими, а також вмінням «читати баланс». Другий підхід виходить з даних по збанкрутілих підприємствах та порівняння їх з відповідними даними аналізує мого підприємства.

Перший підхід ефективен при прогнозування банкрутства підприємства, але має три суттєві недоліки. По-перше, підприємства, які переносять труднощі, різними способами затримують публікацію своїх звітів, через це конкретні дані можуть залишатися недоступними. По-друге, навіть якщо дані і відомі, то вони можуть бути сфальсифікованими. Тому необхідні особливі вміння виділити масиви підправлених даних і оцінити ступінь скритості. По-третє, деякі відношення, виведених по даних діяльності підприємства, можуть свідчити про неплатоспроможність, в той же час як інші можуть давати висновки про стабільність або навіть про деяке покращення. В таких умовах важко судити про реальність справ підприємства.

Другий підхід оснований на порівнянні характеристик вже збанкрутілих підприємств з такими ж ознаками «підозрілого» підприємства. За останній час опубліковано багато списків збанкрутілих підприємств, як зарубіжних, так і українських. Деякі містять їх опис по десятках показників. Проте більшість списків не впорядковують дані за ступенем важливості і немає послідовності.

Розглянемо найбільш розповсюдженні моделі оцінки фінансового стану підприємства та його схильності до банкрутства основані на аналізі фінансових коефіцієнтів.

Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства (організації). Вона передбачає обчислення спеціального коефіцієнта Z і має такий формалізований вигляд:

, (2.1)

де k_зл -- коефіцієнт загальної ліквідності; q_пк -- частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу.

За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання є дуже малою за будь-якого від'ємного значення коефіцієнта Z, і великою -- за Z > 1.

Більш обґрунтованою і більш поширеною є п'ятифакторна модель Альтмана. Професор Нью-Йоркського університету Едвард Альтман розробив алгоритм розрахунку індексу кредитоспроможносі, який одержав назву індексу (моделі) Альтмана. Цей індекс дає змогу з достатньою вірогідністю розподілити суб'єкти господарювання на тих, що працюють стабільно, і на потенційних банкрутів. Свою модель Е. Альтман побудував на підставі дослідження фінансового стану та результатів господарської діяльності 66 компаній, розрахувавши 22 фінансові коефіцієнти і скориставшися для своєї моделі лише п'ятьма найбільш вагомими. Ці коефіцієнти характеризують з різних сторін (усебічно) прибутковість капіталу та його структуру.

Індекс Альтмана «Z» розраховується за формулою

Z = 3,3К₁ + 0,99К₂ + 0,6К₃ + 1,4К₄ + 1,2К₅, (2.2)

де 3,3; 0,99; 0,6; 1,4 і 1,2 -- коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на індекс «Z»; К₁ -- характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу; визначається діленням суми балансового прибутку на загальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва; К₂ -- відображає дохідність суб'єкта господарювання і розраховується як співвідношення чистої виручки від реалізації продукції і загальної вартості активів підприємства (організації); К₃ -- визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відношення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів); К₄ -- відображає рівень чистої прибутковості виробництва (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми; К₅ -- характеризує структуру капіталу й визначається як відношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб'єкта господарювання.

Для визначення ймовірності банкрутства того чи того суб'єкта господарювання розрахунковий індекс «Z» необхідно порівняти з критичним його значенням. Для точнішого визначення ступеня ймовірності банкрутства підприємства (організації) рекомендується користуватися таблицею 2.1. Зрозуміло, що в процесі ранжування (розподілу) підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності часто виникає потреба врахувати специфіку відповідної галузі (сфери діяльності), а відтак визначити іншу шкалу градації індексів.

Таблиця 2.1 Ступінь імовірності банкрутства підприємства, що визначається за індексом Е. Альтмана

Значення індексу «Z»	Ступінь імовірності банкрутства
1,8 і нижче від 1,81 до 2,6 від 2,61 до 2,9 від 2,91 до 3,0 і вище	Дуже висока Висока Достатньо ймовірна Дуже низька

У вітчизняній практиці господарювання застосування моделі Е. Альтмана зв'язане з певними труднощами. По-перше, коефіцієнти регресії К₁--К₅ розраховувалися автором за результатами діяльності компаній, що функціонували у зовсім іншому конкурентному ринковому середовищі. По-друге, у шкалі Альтмана не враховано галузевих особливості господарювання. По-третє, вітчизняним спеціалістам бракує інформації для розрахунку коефіцієнта К₃ через недорозвинутість ринку цінних паперів. Тому запропоновані Е. Альтманом методичні принципи визначення ймовірності банкрутства можна використовувати у вітчизняній практиці господарювання за такої умови: коефіцієнти регресії та критичні значення індексу «Z» треба обов'язково розраховувати для конкретних галузей (сфер діяльності) з використанням оптимальних критеріїв, які відображали б специфічні умови господарювання вітчизняних підприємств (організацій).

Ще однією моделлю, яка використовується для прогнозування банкрутства підприємств та організацій, є модель Лиса. Вона має вигляд:

Z_Л = 0,063 К₁ + 0,092 К₂ + 0,057 К₃ + 0,001 К₄, (2.3)

де К₁ - відношення оборотних активів до суми всіх активів;

К₂ - відношення прибутку від реалізації до суми всіх активів;

К₃ - відношення загального прибутку до суми всіх активів;

К₄ - відношення власного капіталу до залученого капіталу.

Граничне значення Z_Л = 0,037.

Якщо Z_Л < 0,037, підприємству загрожує банкрутство; якщо Z_Л > 0,037, це свідчить про стабільний фінансовий стан.

Модель Таффлера, яка також прогнозує настання банкрутства підприємств, має вигляд:

Z_Т = 0,03 К₁ + 0,13 К₂ + 0,18 К₃ + 0,16 К₄, (2.4)

де К₁ - відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань;

К₂ - відношення оборотних активів до суми зобов'язань;

К₃ - відношення короткострокових зобов'язань до суми всіх активів;

К₄ - відношення виручки від реалізації до суми всіх активів.

Якщо Z_Т > 0,3, підприємство має добрі довгострокові перспективи; якщо Z_Т < 0,2, є ймовірність банкрутства.

Модель Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з часом цей показник зменшується.

Z_С = 1,03 К₁ + 3,07 К₂ + 0,66 К₃ + 0,4 К₄, (2.5)

де К₁ - відношення робочого капіталу до суми всіх активів;

К₂ - відношення загального прибутку до суми всіх активів;

К₃ - відношення загального прибутку до короткострокових зобов'язань;

К₄ - відношення виручки від реалізації до суми всіх активів.

Якщо Z_С < 0,862, підприємство вважається потенційним банкрутом.

Наступна модель прогнозування банкрутства підприємства є російська R-модель ІДЕА. Це чотирьох факторна модель, яка має вигляд:

R = 8,38 К₁ + К₂ + 0,054 К₃ + 0,63 К₄, (2.6)

де К₁ - відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів;

К₂ - відношення чистого прибутку до суми власного капіталу;

К₃ - відношення виручки від реалізації до суми всіх активів;

К₄ - відношення чистого прибутку до собівартості продукції.

В залежності від значення R прогнозується імовірність банкрутства підприємства: до 0 - максимальна (90 - 100 %); від 0 до 0,18 - висока (60 - 80 %); від 0,18 до 0,32 - середня (35 - 50 %); від 0,32 до 0,42 - низька (15 - 20 %); більше 0,42 - мінімальна (до 10 %).

Модель Сайфулліна і Кадикова має вигляд:

Z_СК = 2 К₁ + 0,1 К₂ + 0,08 К₃ + 0,45 К₄ + К₅, (2.7)

де К₁ - коефіцієнт забезпечення власними коштами;

К₂ - коефіцієнт поточної ліквідності;

К₃ - коефіцієнт оборотності активів;

К₄ - рентабельність реалізованої продукції;

К₅ - рентабельність власного капіталу.

Якщо Z_СК > 1, підприємство має задовільний фінансовий стан; а якщо Z_СК < 1, підприємство має ймовірність банкрутства.

Універсальна дискримінантна функція Терещенка визначення банкрутства підприємства більш адаптована до української економіки. Це шести факторна модель, яка має вигляд:

Z_ТЕР = 1,5 К₁ + 0,08 К₂ + 10 К₃ + 5 К₄ + 0,3 К₅ + 0,1 К₆, (2.8)

де К₁ - відношення показника cash-flow до зобов'язань;

К₂ - відношення валюти балансу до зобов'язань;

К₃ - відношення загального прибутку до валюти балансу;

К₄ - відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації;

К₅ - відношення виробничих запасів до виручки від реалізації;

К₆ - оборотність основного капіталу, тобто відношення виручки від реалізації до валюти балансу.

Якщо Z_ТЕР > 2, підприємству банкрутство не загрожує; якщо 1 < Z_ТЕР < 2, фінансова стійкість підприємства порушена, проте якщо своєчасно запровадити антикризові заходи, банкрутство не загрожуватиме; якщо 0 < Z_ТЕР < 1, існує загроза банкрутства при відсутності заходів щодо санації; якщо Z_ТЕР < 0, підприємство вже майже збанкрутіло.

Важливо пам'ятати, що ніколи імовірність банкрутства не може бути оцінена як нульова. Особливо це стосується українських підприємств, на діяльність яких значною мірою впливають фактори неекономічного характеру. Для отримання реальних, об'єктивних даних необхідно, щоб якість фінансової звітності була високою. У цьому заінтересоване в першу чергу саме підприємство, бо з обчисленого результату можна судити про фінансовий стан фірми в цілому, а це дасть змогу розробити стратегію її функціонування.

Отже, незважаючи на ефективність та відносну простоту використання цих моделей для оцінки загрози банкротства, в наших економічних умовах вони не дозволяють отримати достатньо об'єктивний результат. Це обумовлено розбіжностями в врахуванні окремих показників, впливом інфляції на їхнє формування, невідповідністю балансової та ринкової вартості окремих активів та іншими об'єктивними причинами, які визначають необхідність коригування коефіцієнтів значимості показників та врахування ряду інших показників оцінки кризового розвитку підприємства.

2.3 Сучасні інформаційні технології підтримки антикризового управління підприємством

Оскільки процес антикризового управління підприємством має забезпечити поступовий вихід підприємства з кризового стану і можливість ефективного функціонування в ринковому середовищі, виникає необхідність використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення оперативності й обґрунтованості управлінських рішень та найбільш повної реалізації та досвіду менеджерів, які приймають складні управлінські рішення.

Автоматизована інформаційна система підтримки антикризового управління підприємством повинна задовольняти такі вимоги: простота вивчення системи; ефективність у використанні; інтелектуальність: на основі наявних знань система формує певні висновки, допомагаючи менеджерам у процесі прийняття рішень і поповнюючи базу знань новими знаннями; інтегрованість: усі модулі автоматизованої інформаційної системи мають добре взаємодіяти між собою; помилки: система повинна бути спроектована таким чином, щоб запобігати появі помилок і дозволяти користувачам легко виправити помилку, якщо її було допущено; існування дружнього інтерфейсу.

Інтегрована автоматизована система антикризового управління підприємством будується на основі багатокомпонентної організації діяльності підприємства, до складу якої входять автоматизовані інформаційні системи фінансового управління та обліку, виробничого і логістичного управління, маркетингового й інвестиційного управління, управління персоналом, загального керування. Кожна з цих систем є, з одного боку, самостійною і включає в себе необхідні етапи антикризового управління, а з другого боку, добре інтегрується в єдину автоматизовану інформаційну систему антикризового управління підприємством.

Модульність побудови сучасних інформаційних систем дає змогу гнучко варіювати конфігурації цих систем, а також поетапне вводити їх в експлуатацію.

Ефективність використання інформаційних технологій в системі антикризового управління загалом визначається за допомогою критерію:

Уa_ir_it_i > min , (3)

де r - загальна кількість ресурсів, що витрачаються на антикризове управління (матеріальні, інтелектуальні, трудові); r_i - і-й тип ресурсу;

t - час стабілізації функціонування підприємства; t_i - час, необхідний для здійснення антикризового управління за і-м типом ресурсу;

a_i - важливість ресурсу r_i для антикризового управління підприємством.

У загальному випадку, ця задача декомпонується на дві підзадачі:

Планування (вибір оптимальної траєкторії досягнення цілі);

Оперативного управління (реалізація обраної на першому етапі траєкторії в умовах випадкових збурень).

При цьому у процесі планування мінімізується, в основному r, а при оперативному управлінні - t .

У діяльності сучасних підприємств спостерігається певний зсув від без-посереднього виробництва до сфери послуг, а задачі виробництва і збуту замі-нюються на більш складні: забезпечити найповніше задоволення потреб за-мовника за рахунок своєчасного виготовлення або постачання необхідних това-рів. При цьому поняття якості продукції стає більш суб'єктивним, формується у процесі взаємодії виробника і споживача, а рівень якості визначається ступенем відповідності характеристик товару набору вимог споживача.

Основою такої взаємодії можуть бути віртуальні технології, за допомогою яких необхідний товар можна виготовляти і адаптувати до вимог споживача за короткий термін і в різноманітних формах. Це можливо за умов кооперації й інтеграції підприємств у віртуальні підприємства.

Віртуальне підприємство - це підприємство з уявною фізичною організацією, процеси керування яким моделюються за допомогою програмних і мережевих засобів, а також інтелектуальних інформаційних технологій для об'єкта, що являє собою систему об'єднаних на певний час підприємств і підрозділів, які розташовані в різних географічних місцях, з метою найкращого виконання ринкового замовлення.

Основною метою віртуального підприємства є отримання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів у товарах та послугах швидше і краще, ніж це роблять потенційні конкуренти. На відміну від звичайного підпри-ємства, віртуальне орієнтоване не на задоволення потреб якогось сегмента ринку, а на виконання певних ринкових замовлень, в тому числі й індивідуальних замовлень споживачів. Віртуальне підприємство а також збільшує швидкість і якість виконання замовлення шляхом об'єднання ресурсів різних партнерів у єдину систему.

Для ефективного функціонування віртуального підприємства підприємства-партнери мають базуватися на узгодженому господарському процесі. Тобто віртуальне підприємство повинно мати відповідну інформаційну систему, що ґрунтується на широкому використанні сучасних інформаційних та комунікаційних технологіях.

Основними функціями управління віртуальним підприємством як мережею партнерів є такі: визначення вимог до проекту; мережевий пошук можливих партнерів; оцінка і визначення виконавців, які найкраще відповідають вимогам проекту; залучення і розподіл виконавців; відстежування і перерозподіл партнерів та ресурсів по задачах.

Оскільки віртуальні підприємства покликані допомогти підприємству успішно працювати у сучасних складних економічних умовах, то для них доцільно використовувати антикризові методи управління, спрямовані на оздоровлення підприємств, що перебувають в умовах кризи, забезпечення ефективного функціонування підприємств у нестабільних економічних умовах. Усе це дає змогу оптимізувати діяльність окремих підприємств і з максимальним ефектом використовувати їх найсильніші сторони для підвищення загального економічного потенціалу.

Розділ 3. Практичне застосування моделей антикризового управління підприємства

3.1 Моделі антикризового управління підприємством

Для діагностики ймовірності банкрутства використовуються різні підходи, що передбачають застосування трендового аналізу численної системи критеріїв та ознак, обмеженого кола показників, інтегральних показників, рейтингових оцінок на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємств, факторних регресійних і дискримінантних моделей.

Проте жоден з методів не дає надійного результату і тому не може бути застосований як універсальний. Тому доцільно відсліджувати динаміку змін показників по цілому ряду методик. Проаналізуємо діяльність підприємства ВАТ «Сарненський хлібозавод», яке займається виробництвом хліба та здобних виробів, на ймовірність банкрутства за допомогою різних моделей.

1. Моделі Альтмана.

1) Двофакторна модель Альтмана:

Z = - 0,3877 - 1,0736 К_П + 0,579 К_АВТ, (3.1)

Розрахунок:

Z₀ = - 0,3877 - 1,0736* 0,44 + 0,579 *0,464=-0,3877-0,472+0,027=-0,8327

Z₁ = - 0,3877 - 1,0736 *0,40 + 0,579 *0,395=-0,3877-0,429+0,023=-0,7937.

Отже, імовірність банкрутства зменшується.

2) П'ятифакторна модель Альтмана 1968 року:

Z₆₈ = 1,2 К₁ + 1,4 К₂ + 3,3 К₃ + 0,6 К₄ + К₅, (3.2)

Проведемо необхідні розрахунки:

К₁=3707:15954 = 0,2324

К₂=-3211:15954 = -0,2013

К₃=(49528+516+1249):15954 = 3,215

К₄=6302:(15954-6302) = 6302:9652 = 0,6529

К₅=49528:15954 = 3,1044

Z₆₈ = 1,2*0,2324- 1,4*0,2013+ 3,3*3,215+ 0,6*0,6529+3,1044 = 0,27888-0,28182+1,06095+0,39174+3,1044 = 14,103

Отже, імовірність банкрутства підприємства дуже низька.

2. Модель Лиса

Z_Л = 0,063 К₁ + 0,092 К₂ + 0,057 К₃ + 0,001 К₄, (3.3)

Проведемо розрахунки:

К₁=3707:15954 = 0,2324

К₂=49528:15954 = 3,1044

К₃=(49528+516+1249):15954 = 3,215

К₄=6302:(15954-6302) = 6302:9652 = 0,6529

Z_Л =0,063*0,2324+ 0,092*3,1044 + 0,057*3,215 + 0,001*0,6529 = 0,01464+0,2856+0,1833+0,00065 = 0,4842

Показник свідчить про стабільний фінансовий стан.

Граничне значення Z_Л = 0,037.

3. Модель Таффлера

Z_Т = 0,03 К₁ + 0,13 К₂ + 0,18 К₃ + 0,16 К₄, (3.4)

Розрахунки:

К₁=1746 :9189 = 0,19

К₂=3707 : (15954-6302) = 3707 : 9652 = 0,3841

К₃=9189 : 15954 = 0,5759

К₄=49528 : 15954 = 3,1044

Z_Т = 0,03*0,19 + 0,13*0,3841 + 0,18*0,5759 + 0,16*3,1044 = 0,0057 + 0,0499 + 0,1037 + 0,4967 = 0,656

Підприємство має добрі довгострокові перспективи

4. Модель Спрингейта

Z_С = 1,03 К₁ + 3,07 К₂ + 0,66 К₃ + 0,4 К₄, (3.5)

Проведемо необхідні розрахунки:

К₁=(3707-9189) : 15954 = -0,3436

К₂=(49528-47782+516+1249) : 15954 = 3511 : 15954 =0,22

К₃=(49528-47782+516+1249) : 9189 = 3511 : 9189 = 0,3821

К₄=49528 : 15954 = 3,1044

Z_С = 1,03*(-0,3436) + 3,07*0,22 + 0,66*0,3821 + 0,4*3,1044 = -0,3539 + 0,6754+ 0,2522+ 1,2418 = 2,0853

Підприємство має стабільне фінансове становище

5. Російська R-модель ІДЕА

R = 8,38 К₁ + К₂ + 0,054 К₃ + 0,63 К₄, (3.6)

Розрахунок показника:

К₁=(3707-9189) : 15954 = -0,3436

К₂=(49528-47782) : (3707-9189) = 1746 : (-5482) = -0,3185

К₃=49528 : 15954 = 3,1044

К₄=(49528-47782) : 47782 = 1746 : 47782 = 0,0365

R = 8,38*(-0,3436)-0,3185 + 0,054*3,1044 + 0,63*0,0365 = -2,8794-0,3185+0,1676+0,023 = -3,0073

Імовірність банкрутства максимальна.

6. Модель Сайфулліна і Кадикова

Z_СК = 2 К₁ + 0,1 К₂ + 0,08 К₃ + 0,45 К₄ + К₅, (3.7)

Розрахунок:

К₁=-1,6

К₂=0,4012

К₃=13,4954

К₄=49528 : 15954 = 3,1044

К₅=(3707-9189) : 15954 = -0,3436

Z_СК = 2 *(-1,6) + 0,1*0,4012 + 0,08*13,4954 + 0,45*3,1044 -0,3436 = -3,2+0,401+1,0796+1,3969-0,3436 = -0,6661

Існує імовірність банкрутства.

7. Універсальна дискримінантна функція Терещенка

Z_ТЕР = 1,5 К₁ + 0,08 К₂ + 10 К₃ + 5 К₄ + 0,3 К₅ + 0,1 К₆, (3.8)

Розрахунки:

К₁=(49528-47782+7690) : (15954-6302) = 9436 : 9652 = 0,9776

К₂ =15954: (15954 - 6302) = 159554 : 9652 = 1,6529

К₃=(49528-47782+516+1249) : 15954 = 0,22

К₄=(49528-47782) : 49528 = 1746 : 49528 = 0,0352

К₅=891,2 : 49528 = 0,0179

К₆=49528 : 15954 = 3,1044

Z_ТЕР = 1,5*0,9776 + 0,08*1,6529 + 10*0,22 + 5*0,0352 + 0,3*0,0179 + 0,1*3,1044 = 1,4664 + 0,1322 + 2,2 + 0,176 + 0,0053 = 3,9799

Якщо Z_ТЕР > 2, підприємству банкрутство не загрожує; якщо 1 < Z_ТЕР < 2, фінансова стійкість підприємства порушена, проте якщо своєчасно запровадити антикризові заходи, банкрутство не загрожуватиме; якщо 0 < Z_ТЕР < 1, існує загроза банкрутства при відсутності заходів щодо санації; якщо Z_ТЕР < 0, підприємство вже майже збанкрутіле.

Підприємству банкрутство не загрожує.

Результати розрахунків даними моделями звели до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Розрахунки ймовірності настання банкрутства підприємства.

Модель	Значення показника	Імовірність банкрутства
1	2	3
Двофакторна модель Альтмана	-0,7937	Низька імовірність банкрутства
П'ятифакторна модель Альтмана (1968 р.)	14,103	Дуже низька імовірність банкрутства
П'ятифакторна модель Альтмана (1983 г.)	4,3581	Стабільний фінансовий стан підприємства
Модель Лисса	0,4842	Показник свідчить про стабільний фінансовий стан
Модель Таффлера	0,656	Підприємство має добрі довгострокові перспективи
Модель Спрингейта	2,0853	Підприємство має стабільне фінансове становище
R-модель ІДЕА	-3,0073	Імовірність банкрутства максимальна.
Модель Сайфулліна и Кадикова	-0,6661	Існує імовірність банкрутства.
Модель Терещенко	3,9799	Підприємству банкрутство не загрожує

Таким чином, результати розрахунків суперечливі, однак переважна більшість моделей свідчать про те, що фінансовий стан підприємства є стабільним, а імовірність банкрутства підприємства є низькою.

3.2 Програмне забезпечення антикризового управління підприємством

В теперішній час швидкими темпами розвивається науково-технічний прогрес, що дозволяє підприємствам працювати більш ефективніше і отримувати ще більше прибутків при цьому затрачаючи менше часу. Тому розробляється певне програмне забезпечення, яке автоматизує діяльність економістів на підприємстві і допомагає швидко проаналізувати необхідну інформацію.

З цією метою була розроблена програма, яка дозволяє визначити ймовірність настання банкрутства підприємством на основі моделей Альтмана та Терещенка. Індекс кредитоспроможності Альтмана є класичною моделю визначення ймовірності банкрутства підприємства, яку використовують багато підприємств як за кордоном, так і в Україні. А універсальна дискримінантна функція Терещенка є більш адаптованою до української економіки, що дозволяє її використовувати в оцінці банкрутства підприємств в Україні.

Дана програма написана в Microsoft Visual Studio 08. на мові С++ за допомогою Windows Application (форм). [31]

Створення програми здійснюється такими етапами:

Частина 1. Створення проекту.

1. Запускаємо Visual Studio.

2. Створюємо новий проект, але не консольний, а Windows Application

Називаємо проект. Тиснемо «ОК». Після цього ви повинні отримати рис. 3.3 на екрані. Блоки позначені цифрами це:

1 - Графічні контроли, які ми будемо використовувати для написання програми.

2 - Файли вашого проекту

3 - Властивості активного компонента.

4 - Там зазвичай ви бачите помилки компіляції

5 - Сама форма на якій і будемо розміщувати графічні контроли.

Рис. 3.3. Вигляд вікна середовища програмування VS після створення проекту.

Частина 2. Графічні контроли.

Для написання програми ми використаємо наступні контроли:

GroupBox (вкладка Containers)

Label (Common Controls)

TextBox (Common Controls)

Button (Common Controls)

1. Розмістимо на формі перший компонент GroupBox. Для властивості Text присвоїмо значення Статті.

Результат зображено на рис. 3.4.



Рис. 3.4. Додвання GroupBox

2. Далі розмістимо на контролі GroupBox наступні елементи:

· Label1 з властивістю Text = «Балансовий прибуток»

· Label2 з властивістю Text = «Загальна вартість активів»

· Label3 з властивістю Text = «Виручка від реалізації продукції»

· Label4 з властивістю Text = «Власний капітал»

· Label5 з властивістю Text = «Короткострокові зобов'язання»

· Label6 з властивістю Text = «Довгострокові зобов'язання»

· Label7 з властивістю Text = «Нерозподілений прибуток»

А також TextBox-и з властивостями Name відповідно: textBoxBPr, textBoxVarAktuv, textBoxHusVur, textBoxVlasKap, textBoxKorZob, textBoxDovgoZob, textBoxNerozPr, textBoxVlasKapit.

Результат повинен мати вигляд як на рис. 3.5.

Рис 3.5. Додавання елементів на форму.

Далі додамо кнопочку (Button) з ім'ям buttonDo та текстом “Рахувати”, а також TextBox з ім'ям tetxBoxResult1. Також для того, щоб текстове поле (textBoxResult1) було багаторядковим встановимо його властивості Multiline значення true (рис. 3.6).

Останні штрихи:

1. Для нашої форми властивість Text ініціалізуємо значенням “ Za”.

2. Для того, щоб заборонити зміну розмірів форми властивість FormBorderStyle встановимо FixedSingle.

Рис. 3.6. Вигляд форми для п'ятифакторної моделі Альтмана.

Аналогічно створюємо компоненти необхідні для обрахунку універсальної дискримінантної функції Терещенка.

Програма має такий зовнішній вигляд (рис. 3.7):

Рис. 3.7. Зовнішній вигляд програми «Моделі оцінки ймовірності банкрутства».

Частина 3. Написання функціоналу.

Після запуску нашого додатку (Ctrl+F5) майже усе є на екрані, але нічого не працює. Тому необхідно написати обробку кліку на кнопку.

Для цього вибираємо кнопку на формі, заходимо у вкладку обробки подій та двічі клацаємо на події Click контрола buttonDo. Всередині обробника пишемо код програми (див. Додаток А).

Для того щоб програма визначила ймовірність банкрутства підприємства необхідно ввести потрібні дані, які використовуються для обрахунку моделей Альтмана та Терещенка і натиснути кнопку рахувати. Програма здійснить обрахунок, видасть результат моделей і відповідну інформацію про те чи підприємство фінансово стійке чи йому загрожує банкрутство (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Результат роботи програми «Моделі оцінки ймовірності банкрутства».

Програма дозволяє зекономити час та сили при аналізі фінансового стану підприємства і це дозволяє використовувати її на практиці.

Отже, в даному розділі ми визначили ймовірність банкрутства підприємства ВАТ «Сарненський хлібозавод» за різними зарубіжними моделями і більшість з них говорить про стійкий фінансовий стан підприємства, тобто низьку ймовірність банкрутства. Також була створенна програмка «Моделі оцінки ймовірності банкрутства», яка включає п'ятифакторну модель Альтмана та універсальну дискримінантну функцію Терещенка. Вона автоматизує роботу аналітиків та пришвидшує процес оцінки ймовірності банкрутства підприємства.

Висновки

У досліджуваній роботі науково обґрунтовано комплекс підходів щодо побудови ефективних методів, моделей та алгоритмів антикризового управління підприємством. Розроблено підходи щодо побудови інтегрованої автоматизованої системи антикризового управління підприємством, зокрема, програмний комплекс антикризового управління фінансовою діяльністю підприємства.

Дане дослідження дає змогу зробити такі висновки:

1. Функціонування вітчизняних підприємств має свої особливості, які необхідно враховувати при побудові системи антикризового управління.

2. Кризи підприємства - явище закономірне. Їх виникнення може спричинятися як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Можливість виникнення кризи необхідно враховувати при управлінні підприємством.

3. Антикризове управління підприємством являє собою систему управління підприємством, що має комплексний характер і спрямована на запобігання та усунення несприятливих для його діяльності явищ. Це здійснюється за допомогою розробки і реалізації на підприємстві спеціальних заходів, які мають стратегічний характер і дають змогу усунути тимчасові перешкоди, зберегти і зміцнити ринкові позиції.

4. Антикризове управління підприємством повинно включати такі основні заходи: діагностика поточного стану підприємства, аналіз його фінансової спроможності й виробничого потенціалу, можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, розробка стратегічного плану антикризового управління, створення системи антикризового управління фінансовими ресурсами, а також ефективної системи маркетингового управління, вибір прибуткової продукції та її виробництво, створення ефективної автоматизованої інформаційної системи антикризового управління підприємством.

5. Методологія антикризового управління підприємством повинна спиратись на наукові світові і вітчизняні надбання за напрямами: оптимізаційні методи, методи математичної статистики і теорії ймовірностей, елементи теорії математичного програмування, людинно-машинних систем, програмно-цільового планування, математичної взаємодії і кооперативного формування рішень, теорії нечітких множин, стратегічного управління, управління підприємством на основі аналізу економічної ефективності, евристичні методи.

6. Одними з найважливіших задач антикризового управління є діагностика підприємства й оцінка його поточного стану. Від адекватності і свєчасності проведення останніх залежить ефективність антикризового управління підприємством у цілому.

7. Антикризове управління підприємством має проводитись за проблемними напрямами діяльності підприємства, водночас ефективні рішення за цими напрямами повинні узгоджуватись із загальною стратегією антикризового управління підприємством для досягнення оптимального результату.

8. Для підвищення ефективності антикризового управління підприємством, необхідно використовувати сучасні інформаційні технології, що забезпечить оперативність й обґрунтованість управлінських рішень для подолання кризи підприємства, а також для повнішої реалізації інтелектуального потенціалу та досвіду управлінського персоналу.

9. Інформаційно-інтелектуальна система підтримки антикризового управління підприємством повинна забезпечуватись інтегрованою автоматизованою системою, яка базується на досягненях в галузі штучного інтелекту і реалізує функції: виявлення та формалізація переваг ОПР, обробка ситуацій недостатності і суперечливості вихідних даних, багатокритеріальне порівняння варіантів в умовах визначеності, ризику та невизначеності умов функціонування підприємства, обґрунтування результатів порівняння варіантів у діалозі з ОПР, знаходження відповідного класу проблемних ситуацій і застосування відповідних моделей та методів управління до проблеми, яку діагностовано на підприємстві, автоматична побудова плану розрахунків, автоматична реалізація обраного плану розрахунків, інтерпретація отриманого результату мовою, близькою до природної.

10. Одним з можливих варіантів виведення підприємства з кризового стану є створення віртуального підприємства. При управлінні віртуальним підприємством необхідно використовувати моделі і методи антикризового управління підприємством.

Список використаної літератури

1. Антикризове управління: Підручник / Під ред. Е.М. Короткова. -- М.: ІНФРА-М, 2001. -- 432 с.

2. Василенко В.А., Мірошник І.Є. Ситуаційне й операційне управління в системі менеджменту: Навчальний посібник. -М.: МГІУ, 2002.

3. Недосекин А. О., Максимов О. Б. Анализ риска банкротства предприятия с применением нечетких множеств // Вопросы анализа риска.-- 1999.-- №2-3 // /2000

4. Клічук О. Р. Моделювання прийняття оптимальних управлінських рішень сучасним програмним забезпеченням «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі»// Проблеми науки, практики та освіти: 36. наук, праць VIII Міжнар. наук.-практ. конф., Київ. -- С. 123--125.

5. Копитова В. Оцінка процесу управління як передумова підвищення ефективності управління виробництвом // Економіка: проблеми теорії та практики: 36. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 124. - С. 88-93.

6. Покропивний С. Ф., Колот В. М, Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. - К.: К.НЕУ, 1998.

7. Господарський кодекс України. -- Харків: Одіссей, 2004.

8. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / Пер. з англ. -- К.: Молодь, 1997.

9. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997.

10. Деренська Я. М. Оцінка інвестиційної привабливості виробничих ланок промисловості // Технический прогрес и эффективность ироизводства: Вестник Харьковского политехнического института.- 1999.- №90, - С. 7-11.

11. Ковалев В. В, Финансовий апализ: Управлений капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1998.

12. Коюда О. П. Визначення інвестиційної привабливості підприємств// Економіка: проблеми теорії та практики: 36, наук, праць. Вип. 175. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 154--162.

13. Любушин Н. П., Ляшева В. Б.Дьяков Анализ фінансово-экономической деятельности предприятия; Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н. П. Любушина. - М.: ЮНИТИ -ДАНА, 2000.

14. Майборогіа О. В. Аналіз фінансових потоків промислових підприємств // Економіка розвитку.- 2004.- №4(32). - С. 93-97.

15. Сметанюк О. А. Алгоритм визначення антикризових заходів на основі результатів діагностики фінансового стану підприємства.//Вісник Сум ДУ. Серія Економіка. №1, 2007. - с. 163-168.

16. Хотомлянский А., Черната Т., Северина А. Комплексная оценка

финансового состояния предприятия на оспове использования матричних моделей // Экономика Украйни.-- 2003.- №3.- С. 35-40.

17. Ястремская Е. Н., Попов А. С. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства: проблема выбора// Вісник Харківського університету. Серія «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова».- 2001,- №506. - С. 135-137,

18. Банкрутство в Україні. Збірник нормативних документів. -- К. НКНТ, 2004.

19. Бланк Й. А. Стратегия и тактика управлення финансами. -- К.: ИТЕМ ЛТД, АДЕФ-Украипа, 1996.

20. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методичні засади та практичний інструментарій. - К,, КНТЕУ, 2001.

21. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

22. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством; Навч. Іюс. -- К..; ЦУЛ, 2003.

23. Георгица Й. В., Дмитриева А. //.Об одном алгоритме диагностики вероятности банкротства // Ресурсы предприятия й антикризисное унравление: Сб. науч. тр. / Южню-Российскии гос, тех. ун-т (Новочсркасский политехнический ин-т). -- Новочеркасск: ЮРГТУ, 2001. - С. 116--118.

24. Стратегия її тактика антикризисного управлений фірмою / Под рсд. А. П, Градова. -- СПб.: Специальная література, 1996.

25. Фомин Я. А. Диагностика кризового состояния предприягия; Учеб. пос. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

26. Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства. // Фінанси підприємств. - 2005. - №2. - С.137-144.

27. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485с.

28. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств. // Фінанси України. - 2005. - №3. - С.117-128.

29. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ хозяйственного состояния предприятия. - Изд. 3-е. исправл., доп. - М.: Центр экономики и маркетинга. - 1999. - С. 3.

30. Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Н. П. Шульга, С. А. Булгакова. / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

31. Фінансовий словник-довідник / Дем`яненко М.Я., Лузан Ю.Я., Саблук П.Т., Скупий В.М. та ін.; за ред. Дем`яненка М.Я.. - К.: ІАЕУААН. - 2003. - С. 507.

32. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. - К.: КНТЕУ, 201. - 580с.

33. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 528 с.

34. Ванькович Д.В. Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств. // Фінанси України №3, 2002. - с. 44-50.

35. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства; Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2003. - 278с.

36. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: - Київ: 2003. - 504с.

37. Сидорчук Т. В. Удосконалення механізмів антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств. //Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка», №3, 2006. - с. 133-139.

38. Кожанова Е.Ф., Отенко И.П. Экономический анализ: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины. - Х.: ИД “ИНЖЕК”, 2003. - 208с.

39. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Антикризове управління підприємством: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 196 с.

40. Джулій Л.В., Годнєва С.В. Особливості організації фінансового аналізу на підприємствах в сучасних економічних умовах. // Вісник технологічного університету Поділля №5 Ч2 Т.1, 2003. - с. 223-227.

41. Толчеєв Ю. З. Механізми антикризового управління підприємством //Донецький національний універстет: Економічні науки. - Донецьк: ДНУ 2004. - Вип. 15. - С. 54-58.

42. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 278с.

43. Степаненко О. П. Економіко-математичні моделі і методи антикризового управління підприємством // Наукові праці Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України.: Економічні науки. - Київ: 2005. - Вип. 13. - С. 61-63.

44. Малі і середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку. // Приорітети. - 2005. - №3-4(21)

45. Шварц І.В. Механізм забезпечення ефективності антикризового управління підприємством (на прикладі машинобудівних підприємств) // Наукові праці Хмельницького національного університету: Економічні науки. - Хмельницький: ХНТУ, 2008. - Вип. 11. - С. 57-61.

46. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дькова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 471с.

47. Дворецкая А.Е. Организация управления финансами на предприятии. // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - №4 с. 96-103.

48. Гончаров А.Б. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. - Х.: ИНЖЭК, 2003. - 351с.

49. Илясов Г. Оценка финансового состояния предприятия. // Экономист. - 2004. - №6. - с. 46-54.

50. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. мтодичний посібник. / За заг. ред. Г.Г. Кірейцева. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К.: ЦУЛ, 2002 - 336с.

51. Офіційний інтернет-сайт Держкомстату України - www.ukrstat.gov.

52. Мочерный С.В., Некрасов В.Н., Овчинников В.Н., Секретарюк В.В. Экономическая теория.: Учебник.-М.: “Издательство ПРИОР”, 2000.-416 с.

53. Уманець Т.В., Пігарев Ю.Б. Статистика: Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003. - 623с.

54. Клебанова Т.С., Раевнева Е. В., Стриженко К. А., Дубровина Н.А. Математические модели трансформационной экономики: Учебное пособие. - Х.: ИД «ИНЖЭК», 2004. - 280с. Русск. Яз.

Додаток А

Програмний код програми «Моделі оцінки ймовірності банкрутства підприємства»

using System;

using System.Collections.Generic;

using System.ComponentModel;

using System.Data;

using System.Drawing;

using System.Text;

using System.Windows.Forms;

namespace Моделі_ймовірності_банкрутства_підприємства

{

public partial class Form1 : Form

{

public Form1()

{

InitializeComponent();

}

private void button1_Click(object sender, EventArgs e)

{

//Оголошуємо та ініціалізуємо змінні для функції Альтмана.

double Za = 0;

double BPr = Convert.ToDouble(textBoxBPr.Text);

double VarAktuv = Convert.ToDouble(textBoxVarAktuv.Text);

double HusVur = Convert.ToDouble(textBoxHusVur.Text);

double VlasKap = Convert.ToDouble(textBoxVlasKap.Text);

double KorZob = Convert.ToDouble(textBoxKorZob.Text);

double DovgoZob = Convert.ToDouble(textBoxDovgoZob.Text);

double NerozPr = Convert.ToDouble(textBoxNerozPr.Text);

// Ініцілізуємо формулу.

Za += 1.2 * (VlasKap / VarAktuv) + 1.4 * (NerozPr / VarAktuv) + 3.3 * (BPr / VarAktuv) + 0.99 * (HusVur / VarAktuv) + 0.6 * (VlasKap / (KorZob + DovgoZob));

//Виводимо у textBoxResult

textBoxResult1.Text = Za.ToString();

// Описуємо вивід результату.

string startText = "Iндекс кредитоспроможносі, тобто індекс (моделі) Альтмана Z становить ";

string endText = Console.ReadLine();

if (Za > 3.0)

{

endText = (", отже, ймовірність банкрутства підприємства дуже низька.");

}

if (2.61 < Za & Za < 2.99)

{

endText = (", отже, ймовірність банкрутства підприємства достатньо ймовірна.");

}

if (1.81 < Za & Za < 2.60)

{

endText = (", отже, ймовірність банкрутства підприємства висока."); }

if (Za < 1.80)

{

endText = (", отже, ймовірність банкрутства підприємства дуже висока.");

}

textBoxResult1.Text = startText + String.Format("{0:N}", Za) + endText;

}

//Оголошуємо та ініціалізуємо змінні для функції Терещенка.

private void button2_Click(object sender, EventArgs e)

{

double Z = 0;

double CF = Convert.ToDouble(textBoxCF.Text);

double Zob = Convert.ToDouble(textBoxZob.Text);

double VB = Convert.ToDouble(textBoxVB.Text);

double ZagPr = Convert.ToDouble(textBoxZagPr.Text);

double PrReal = Convert.ToDouble(textBoxPrReal.Text);

double Vuryh = Convert.ToDouble(textBoxVuryh.Text);

double VurZap = Convert.ToDouble(textBoxVurZap.Text);

// Ініцілізуємо формулу.

Z += 1.5 * (CF / Zob) + 0.08 * (VB / Zob) + 10 * (ZagPr / VB) + 5 * (PrReal / Vuryh) + 0.3 * (VurZap / Vuryh) + 0.1 * (Vuryh / VB);

//Виводимо у textBoxResult

textBoxResult2.Text = Z.ToString();

// Описуємо вивід результату.

string startText = "Універсальна дискримінантна функція Терещенка Z становить ";

string endText = Console.ReadLine();

if (Z > 2)

{

endText = (", отже, підприємству банкрутство не загрожує.");

}

if (1 < Z & Z < 2)

{

endText = (", отже, фінансова стійкість підприємства порушена, проте якщо своєчасно запровадити антикризові заходи, банкрутство не загрожуватиме.");

}

if (0 < Z & Z < 1)

{

endText = (", отже, існує загроза банкрутства при відсутності заходів щодо санації.");

}

if (Z < 0)

{

endText = (", отже, підприємство вже майже збанкрутіло.");

}

textBoxResult2.Text = startText + String.Format("{0:N}", Z) + endText;

}

}

}