Інформаційно-аналітична діяльність в публічному управлінні. Документи в інформаційно-аналітичній діяльності

Відкрита - інформація, якою дозволено користуватися широкому загалу. Існує певний зв'язок між реальною доступністю інформації та режимом доступу до неї. Він проявляється у праві на інформацію та його реалізації. Адже не всяка відкрита інформація доступна певному суб'єктові і навпаки.

Можливість доступу до інформації для конкретного споживача часто залежить від платних чи безплатних умов її надання. Тому, відповідно до її місця у товарно-грошовому обігу, інформація поділяється на комерційну та некомерційну. Комерційна інформація поширюється лише за бажанням її власника, в першу чергу на його умовах і переважно як об'єкт купівлі-продажу. При цьому конкретні оцінки власника (відправника) інформації та її споживача (отримувача) можуть різнитись. Виходячи з цілей власника, до категорії комерційної інформації може бути віднесений широкий спектр джерел із найрізноманітнішими умовами доступу: від преси до інформації консультативних фірм. З точки ж зору цілей споживача умовою зарахування інформації до категорії комерційної є отримання ним відповідного прибутку. Тому суспільно-політична преса, що приносить прибуток її видавцям, не розглядається як комерційна інформація її споживачем - звичайним громадянином. Характерною ознакою некомерційної інформації є, як правило, безплатний характер її поширення. Хоча й тут можуть бути винятки. Наприклад, безплатне поширення буклетів на виставці не відміняє комерційних цілей її власників-відправників.[18]

За своєю генезою інформація (дані) поділяється на первинну і вторинну. Первинна - це інформація (дані), зібрана вперше для розв'язання якого-небудь завдання. А вторинна - та, яка вже була зібрана раніше для інших цілей. Поширене трактування вторинної інформації як продукту переробки первинних даних висхідного повідомлення. У цьому контексті близьким за змістом є поділ інформації на оглядову й аналітичну. Адже остання обов'язково є результатом опрацювання якихось висхідних повідомлень. Взагалі треба підкреслити діалектику абсолютності та відносності понять первинної та вторинної інформації. Критерієм її зарахування до тієї чи іншої категорії виступають потреби конкретного суб'єкта.

За своєю суб'єктною належністю інформація поділяється на внутрішню і зовнішню. Наприклад, інформація, що обертається в межах підприємства, є його внутрішньою інформацією. А та, що надходить з оточуючого середовища, - зовнішньою.

Розглядаючи класифікацію інформації, не можна не згадати ту, яка наводиться в Законі України "Про інформацію". Виділяються такі види інформації:

* статистична;

* адміністративна;

* масова;

* про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

* правова;

* про особу;

* довідково-енциклопедичного характеру;

* соціологічна.[18]

Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Адміністративна інформація (дані) - це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами згідно із законодавством з метою виконання адміністративних обов'язків і завдань, які належать до їх компетенції.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого та регіонального самоврядування.

Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані,

документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє середовище.

Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

2.2 Порівняльний аналіз міських послуг комітету з фізичної культури та спорту у м. Покровськ у 2018-2019 р

У 2018-2019 роках робота комітету з фізичної культури і спорту була спрямована на виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт", керуючись Програмою розвитку фізичної культури і спорту в м. Кривому Розі на 2018-2023 роки в районі проведена відповідна робота по створенню належних умов покращання спортивно-масової роботи та виконання Програми розвитку фізичної культури і спорту в районі.

Аналіз цих даних дозволить визначити ступінь виконання вимог до послуг і виявити резерви поліпшення якості послуги, а також результативності та ефективності її надання.

Комітет з фізичної культури та спорту є структурним підрозділом виконавчого комітету Покровської міської ради, який утворюється міською радою, підзвітний і підконтрольний міському голові, заступнику міського голови. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови облдержадміністрації, міського голови, рішеннями обласної ради, міської ради та її виконавчого комітету.[19]

Основні завдання відділу:

1. Забезпечення реалізації на території м. Покров державної політики з питань молоді, фізичної культури та спорту.

2. Виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення розвитку фізичної культури та спорту; сприяння соціальному становленню та розвитку молоді.

3. Координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації державної політики стосовно молоді, фізичної культури та спорту.

4. Сприяння розвитку видів спорту, визнаних в Україні.

5. Сприяння громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості, молодіжним та іншим громадським організаціям у проведенні ними роботи з питань молоді, фізичної культури та спорту.

6. Організація і проведення фізкультурно-спортивних заходів серед широких верств населення, залучення їх до занять фізичною культурою та спортом, забезпечення пропаганди здорового способу життя.

7. Сприяння міжнародному співробітництву з питань молоді, фізичної культури та спорту.

Таб.2.1. Покровський комітет з фізичної культури та спорту інформує про стан праці у місті за період 2018-2019 р.

№	Показники	Кількість за 2018рік	Кількість за 2019 рік	Різниця.
1	Спортивна база району	239	277	+38
2	Стадіони	2	5	+3
3	Спортивні майданчики	53	58	+5
4	Ігрові майданчики	9	12	+3
5	Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять	35	40	+5
6	Приміщення з тренажерним обладнанням	15	22	+7
7	Приміщення з гімнастичним містечком	30	32	+2
8	Спортивні зали при загальноосвітніх школах	42	42	0
9	Спортивні зали при закладах дошкільної освіти	36	39	+3
10	Стрілецькі тири	4	5	+1
11	Спортивні клуби	3	7	+4
12	Колективи фізкультури промислових підприємств і організацій	6	7	+1
13	Дитячо-юнацькі спортивні школи	2	5	+3
14	Плавательні басейн	2	3	+1

У 2018 році спортивна база району включала в себе всього 239 спортивних споруд, 2 стадіони (з трибунами на 1500 місць і більше), 53 спортивних майданчиків 9 ігрових майданчиків, 35 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 15 приміщень з тренажерним обладнанням, 30 з гімнастичним містечком, 42 спортивних зали площею при загальноосвітніх школах району та 36 при позашкільних навчальних закладах, 4 стрілецькі тири, 2 плавальних басейни.[19]

За порівняльними даними таблиці 2.1 зі стану праці комітету з фізичної культури та спорту за 2018 та 2019 рік спостерігається наступна динаміка: завдяки

активізації співробітництва з благодійними організаціями, міськими службами та спонсорами кількість зареєстрованих спортивних баз значно виросла, якщо у 2018 році на реєстрації в Покровському відділу молоді та спорту було зареєстровано їх 239, то вже у 2019 році їх стало 277. Це не лише показники кількості споруд, це насамперед показники поліпшення здоров'я та фізичної культури населення. Більш детально таблицю представлено в діаграмі (рис. 2.1).

Рис. 2.1 - Стан праці у м. Покровськ від комітету по фізичній культурі та спорту

За період 2018-2019 р. комітет з фізичної культури і спорту проводив відповідну організаційну роботу щодо покращання фізичної культури і спорту в районі. На 4-х засіданнях комітету розглядалися питання підготовки спортивних споруд до весняно-літнього та осінньо-зимового, про стан фізкультурно-масової роботи у колективах фізкультури підприємств, учбових закладах, про організацію спортивно-масової роботи з дітьми у літній період, про підготовку до святкування Дня Незалежності України, Дня фізичної культури і спорту та інші. На нарадах з вчителями та керівниками фізичного виховання шкіл, ПТУ, коледжів, директорами ДЮСШ та керівниками спортивних споруд розглядались питання підготовки та участі команд району у міських, обласних та районних змаганнях, організацій та проведення спортивно-масових заходів серед населення району, аналіз роботи колективів фізкультури та затвердження календарного плану спортивно-масових заходів у районі.[19]

Важливим напрямком у розвитку фізичної культури і спорту в районі є фізкультурно-оздоровча діяльність у виробничій та соціально-побутовій сферах. Успішно діють такі фізкультурні організації, як ПАТ "ЦГЗК", ПАТ "КЗРК", які проводять робітничі спартакіади з 14 видів спорту. З метою підвищення масовості фізичної культури, залучення трудящих ся та членів їх сімей до занять фізкультурою в районі проводились різноманітні фізкультурно-спортивні заходи з масових доступних видів спорту, активізована робота міських баз до відпочинку. За місцем проживання проведена спартакіада "Юність" серед клубів школяра з 7 видів спорту. В районному парку пройшли змагання серед відпочиваючих на День Незалежності, Дня Перемоги, Дня молоді, Дня міста та інші. Не переший рік проводилася в районі військово-спортивна гра "Спалах" для учнівської молоді ПТУ та технікумів. В 2019 році комітетом разом з відділом освіти, іншими фізкультурними організаціями проведено 93 районних змагання. В яких взяли участь більше 14000 спортсменів. Клуб ветеранів з волейболу приймав участь у чемпіонаті України та кубковому турнірі серед ветеранів. На базі ДЮСШ с/к "Молодість" пройшли змагання з шахів, шашок, н/тенісу серед ветеранів та мешканців району приурочені до знаменних дат та до Дня похилого віку.

На сьогоднішній день фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу в районі на високуму рівні забезпечувають 7 спортивних клубів, 7 колективів фізкультури промислових підприємств i організацій, 5 дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Серед кращих фізкультурно-спортивних клубів є бійцівський клуб "Барс" КФБМ, які щорічно вдосконалюють свою матеріальну базу, будують нові спортивні майданчики та зали, проводять реконструкцію та ремонти існуючих спортивних споруд. За рахунок спонсорської допомоги збудовано 1 новий спортивний зал б/к "Барс". Протягом року на цих спортивних базах пройшли Всеукраїнські змагання та традиційні пам'ятні турніри з боксу, самбо, дзюдо, кікбоксінгу.[19]

Загальним недоліком у роботі фізкультурної організації залишається недостатнє фінансування фiзкультурно-оздоровчих та спортивних заходів серед населення району. Ще бракує забезпечення спортивних клубів, КЗШ, клубів школярів необхідним спортивним обладнанням, інвентарем та формою для участі у районних та міських змаганнях.

На недостатньому рівні вирішується питання будівництва та ремонту спортивних майданчиків за місцем проживання, бракує спортивного інвентарю у зимовий період. Докладніше у таблиці 2.2

Табл.2.2 Фінансування фізкультурних та спортивних програм у м. Покровськ.у період з 2018-2019 р.

№	Показники ( тис грн)	2018 рік	2019 рік
1	Фінансування з бюджету	138	120
2	Фінансування з інших джерел	150	163
3	Потреба у фінансуванні	310	318
4	Нестача коштів	-22	-35

За результатами аналізу табл.2.2 ми бачимо тендецію зниження фінансування комітету з фізкультури та спорту з бюджету, а натомість значне збільшення фінансування з інших джерел. Але підсумовуючи, бачимо, що загальних коштів не достатньо для потреб комітету. На тілі стабільного зростання фізкультурно оздоровчих та спортивних заходівт та об'єктів нестача фінансування спонукає шукати його додаткових джерел. Або умов заощадження наданих коштів для того щоб вкластись в бюджет. Незважаючи на всі складності програма розвитку фізичної культури і спорту в районі на кінець звітнього повністю виконана.

Рис. 2.2 - Фінансування фізкультурних та спортивних програм у м. Покровськ.у період з 2018-2019 р.

Фізкультурно-оздоровчу роботу за місцем проживання та фізкультурно-оздоровчу і спортивну діяльність серед сільського населення в Покровському районі здійснюють здійснюють районні громадські організації ФСТ «Колос», федерація футболу та велоклуб «Темп».[20] Щороку складаються календарні плани спортивно-масових заходів до яких залучаються близько 6 тисяч осіб. Районні змагання проводились з таких масових видів спорту як футбол, міні-футбол, волейбол, легка атлетика, настільний теніс, шахи, шашки, гирьовий спорт, карате,армспорт, велоспорт. [19]



Рис 2.3. Види спорту у процентному співвідношенні.

У процентному співвідношенні міні-футбол займає 20% від загальної кількості спортивних занять у м.Покровськ, легка атлетика-15%, настільний теніс-3%, шахи та шашки по 2% кожен, волейбол-14% гірьовий спорт-5 % карате-11% армспорт-5%, велоспорт-23%. (рис2.3)

На всі ці заходи кожного року з бюджету міста видідаються певні кошти. Докладніше можно розглянути в таблиці 2.3. з якої видно великі об'єми витрат на оновлення споруджень та закупку інвентарю майже в усіх зазначених категоріях протягом 2015-2016 років. Саме в цей період спостерігався значний сплеск та підьом фізкультурно-спортивного життя міста. Для спортивної школи з міні-футболу було виділено кошти на капітальний ремонт роздягалень та душових.

Табл.2.3.Витрати комітету з фізкультури та спорту у м Покровськ.

№	Назва виду спорту	Витрати ( млн грн)
		2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік	2019 рік
						План.	Факт.
1	Міні-футбол	13250	13990	9800	9750	9770	9845
2	Легка атлетика	11800	12500	10000	10500	11100	11175
3	Настольний теніс	2520	2850	1800	1750	1850	1830
4	Шахи	1850	1550	900	850	920	940
5	Шашки	1850	1650	950	850	920	935
6	Волейбол	8930	9800	5600	6200	6500	6615
7	Гірьовий спорт	3330	3350	1200	1300	1380	1410
8	Карате	11550	12200	8750	9250	9350	9550
9	Армспорт	5570	6570	4500	3800	4100	4190
10	Велоспорт	14400	19540	9000	8525	7110	7260
	Загальна сумма коштів	75050	84000	52500	52775	53000	53750

Було зроблено капітального ремонту у приміщенях секціі шахів та шашок, закуплено та поновлено знаряддя для цього виду спорту. Закуплено знаряддя для занять легкою атлетикою. Для секціі з настольного тенісу було закуплено нові столи та сітки, зроблено повний ремонт підлоги в залах для тренувань.Були придбані нові м'ячі та сітки для занять волейболом. Також у парку «Ювілейний» була підготовлена та оновлена вся площа спортивного майданчика, на якому місцева молодь грає у волейбол. Були виділені кошти на поїздки місцевих спортсменів з гірьового спорту на обласні змагання. Для секціі армспорту було виділено нове приміщення, більшої квадратури, та закуплені необхідні тренажери. Спортсмени цієї секції також гідно представляють наше місто на різних змаганнях. Для місцевої команди з велоспорту було виділено кошти на закупівлю 5 нових велосипедів та запчастин для них, оновленв спортивна форма, та взуття.

Протягом наступних двух років, а саме 2017-2018, фінансування на фізкультурно-спортивни заходи було зменшено, бо не потребувало значних вкладень в ремонт та придбання інвентарю. Протягом ціх років підтримувалась стабільна ситуація майже в усіх секціях та поступово додавались нові витрати, яки повністю вкладалися в суму виділених місцевою владою коштів. У 2019 році кошторис трохи виріс, з таблиці 2.3 видно що фінансування фактичне перевищую фінансування заплановане.

На основі данних витрат комітету фізкультури та спорту зробимо розрахунки

Абсолютних і відносних відхиленнь, базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Результати занесемо до таблиці 2.4.

Фактичні витрати комітету з фізкультури та спорту розраховані у таблиці 2.3 у графі : «загальна сума коштів» і складають такі дані:

витрати за 2015 рік- 75050 млн грн, за 2016 рік- 84000 млн грн, за 2017 рік-52500млн грн, за2018 рік-52775,у 2019 році заплановані витрати склали 5300млн грн, а фактичні витрати становили 53750 млн грн.[19]

1. Абсолютний прирост базисний розрахуемо за наступною формулою:

Аб= ВПt-ВПо

Де t-фактор часу, t= 0 /Т, Т - кількість років, за які здійснюється діагностика випуску

Баз 2 рік = 2 рік- 1 рік = 84000-75050 = 8950

Баз 3рік = 3 рік - 1 рік = 52500-75050 = -22550

Баз 4 рік = 4 рік - 1 рік = 52775-75050 = -22275

Баз 5 пл. рік = 5рік пл. - 1 рік = 53000-7505 = -22050

Баз 5 факт. рік = 5рік пл. - 1 рік = 53750 = -75050=21300

Результати занесемо до таблиці 2.4

2. Абсолютний прирост ланцюговий розрахуемо за наступною формулою:

Ал= ВПt-ВПt-1

Ланц 2 рік = 2 рік- 1 рік = 84000 - 75050 = 8950

Ланц 3 рік = 3 рік - 2 рік = 52500 - 84000 = - 31500

Ланц 4 рік = 4 рік - 3 рік = 52775 -52500 = 275

Ланц 5 пл. рік = 5рік пл - 4 рік = 53000 - 52775 = 225

Ланц 5 факт. рік = 5 рік факт - 5 рік пл =53750 - 53000 = 750

Результати занесемо до таблиці 2.4

3. Темпи зростання базисний розрахуемо за наступною формулою :

Тзб 2= 2рік/1рік*100 = 84000/ 75050 *100= 111,9

Тзб 3 = 3 рік/ 1 рік*100 = 52500 / 75050 *100 = 69,95

Тзб 4 = 4 рік/1рік*100 = 52775/ 75050 *100 = 70,3

Тзб 5 пл. = 5рік пл/1рік*100 = 53000/ 75050*100 = 70,6

Тзб 5 факт. = 5рік факт./1 рік*100 = 53750/75050*100 = 71,6

Результати занесемо до таблиці 2.4

4. Темпи зростання ланцюговий розрахуємо за наступною формулою:

Тзл 2= 2рік/1рік*100 =84000/75050*100 = 111,9

Тзл 3 = 3 рік/ 2 рік*100 = 52500/ 84000*100 = 62,5

Тзл 4 = 4 рік/3рік*100 = 52775/52500*100 = 100,5

Тзл 5 пл. = 5 рік пл./4 рік*100 = 53000/52775*100 = 100,4

Тзл 5 факт. = 5 рік факт./5 рік пл.*100 = 53750/ 53000*100 = 101,4

Результати занесемо до таблиці 2.4

5. Темпи приросту базисний розрахуемо за наступною формулою:

Тпб 2= (2 рік-1рік)/1рік * 100 =(84000-75050)/75050*100 = 11,9

Тпб 3= (3 рік-1рік)/1рік * 100 = (52500-75050)/75050*100 = -30,05

Тпб 4= (4 рік-1рік)/1рік * 100 = (52775-75050)/75050*100 = -29,6

Тпб 5 пл. = (5рік пл.- 1рік)/1рік*100 = (53000-75050)/75050*100 = -29,3

Тпб 5 факт. = ( 5рік факт.-1рік)/1рік*100 = (53750-75050)/75050*100 = -28,3

Результати занесемо до таблиці 2.4

1. Темпи приросту ланцюговий розрахуемо за наступною формулою:

Тпл 2= (2 рік-1рік)/1рік * 100 =(84000-75050)/75050*100 = 11,9

Тпл 3= (3 рік-2рік)/2рік * 100 = (52500-84000)/84000*100 = -37,5

Тпл 4= (4 рік-3рік)/3рік * 100 = (52775-52500)/52500*100 = 0,52

Тпл 5 пл.= (5рік пл.- 4рік)/4рік*100 = (53000-52775)/52775*100 = 0,43

Тпл 5 факт.=( 5рік факт.-5рік пл.)/5рік*100 = (53750-5300)/5300*100 =1,42

Результати занесемо до таблиці 2.4

Табл. 2.4.Розрахунки абсолютних проростів та темпів.

	Абсолютні прирости	Темпи зростання	Темпи приросту
	Базіс.	Ланц.	Базіс.	Ланц.	Базіс.	Ланц.
1 рік (2015)	-	-	-	-	-	-
2 рік (2016)	8950	8950	111,93	111,93	11,93	11,93
3 рік (2017)	-22550	-31500	69,95	62,50	-30,05	-37,50
4 рік (2018)	-22275	275	70,32	100,52	-29,68	0,52
5 рік план (2019)	-22050	225	70,62	100,43	-29,38	0,43
5 рік факт (2019)	-21300	750	71,62	101,42	-28,38	1,42

Підсумовуючи можно з упевненостю казати що в м. Покровськ програма розвитку фізичної культури і спорту повністю виконана. Проведено 26 спортивних заходів на загальну суму 65100 грн.,

На заохочення кращих спортсменів, тренерів, активістів фізкультурного руху спрямовано 10 000 грн.

Основні завдання на 2020-2022 роки:

- участь спортсменів району у міських, обласних, Всеукраїнських та міжнародних змаганнях;

- забезпечення розвитку олімпійських та не олімпійських видів спорту;

- проведення фізкультурно оздоровчою та та спортивно-масової роботи в усіх навчальних закладах, за місцем проживання, роботи та в місцях масового відпочинку громадян;

- підвищення рівня оздоровчого, матеріально-технічного, фінансового, медичного та інформаційного забезпечення.

3. РІЗНОВИДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОКУМЕНТІВ В ІАД

3.1 Види документів та характеристика основних видів аналітичних документів

Досліджуючи сфери застосування інформаційно-аналітичних документів, виокремимо основні: інформаційна, бібліотечна, сфера управління, зокрема державного, сфера міжнародних відносин, сфера науково-технічних послуг. Інформаційно-аналітична діяльність у будь-якій із цих галузей передбачає обов'язкове дотримання норм Закону України "Про інформацію"

Аналітичні документи містять узагальнену інформацію, отриману в результаті всебічного, глибокого і критичного аналізу первинних документів, аргументовану оцінку стану і тенденцій розвитку проблеми, що розглядається. їх створюють у процесі поглибленого аналізу і синтезу первинних документів з метою вилучення, оцінки, узагальнення і використання інформації, що в них міститься. Для аналітичного документа характерною є наявність “аналітичної частини”, яку становлять як ідеї, концепції, погляди, висновки, запозичені з первинного документа, так і власні думки, ідеї, судження автора вторинного документа.

Для класифікації аналітичних документів особливо важливими є такі ознаки: функціональне призначення (предмет) аналізу; характер питань, що розглядаються; цільове і читацьке призначення; зміст (тематичні межі); глибина ретроспекції; форма викладу; спосіб розповсюдження, періодичність підготовки і видання. Ця загальна класифікація, охоплюючи як неопубліковані аналітичні документи, так і опубліковані, які видають бібліотеки, органи НТІ, центри інформаційного аналізу, видавництва та інші організації, значно полегшує орієнтування фахівців, учених, інформаційних фахівців у потоці первинних документів.

Вторинні документи часто є не самостійними документами, а частиною інших документів:монографій, дисертацій тощо. Тому, якщо стоїть завдання виявлення і кумуляції відомостей про них, треба робити аналітичний опис цих матеріалів. Призначенням вторинних документів є забезпечення суспільства вторинною інформацією [12].Рівень згортання первинної інформації, характер вторинної інформації як відображення інформаційних потреб (запитів) споживачів є провідними ознаками вторинних документів. За цими критеріями Н. М. Кушнаренко виділяє бібліографічні, реферативні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття [12].Найдосконалішим видом вторинних документів, які повно і кваліфіковано висвітлюють не окремі першоджерела, а конкретну тему в згорнутому й узагальненому вигляді, є аналітичні документи.Довгий час аналітичні документи зараховували до оглядових, об'єднуючи в групу оглядово-аналітичних документів. У зв'язку зі зростаючою суспільною потребою в аналітичній інформації, специфікою складання, розмаїттям аналітичних документів, їх доцільно розглядати як самостійний вид вторинного документа.Аналітичні документи (дають огляд кількох первинних документів) за ознакою глибини аналізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, реферативні й аналітичні огляди, об'єднуючи в одну групу інформаційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання).

Деякі аналітичні документи дають можливість уявити інформаційну модель проблеми. Це, перш за все інформаційно-аналітична довідка, інформаційний звіт про діяльність, аналітичний огляд тощо. Для створення таких документів застосовують як загальнонаукові методи, так і інформаційно-прогностичні методики (моделювання, контент-аналіз, івент-аналіз, когнітивне карторування і т. ін.).

У загальному вигляді методика створення аналітичних документів -- це методика інформаційного аналізу і синтезу, тобто зосередження на основних положеннях, фактах, даних з відкиданням надлишкової інформації. Більшість із зазначених інформаційних документів мають містити так звані вивідні знанняпро тенденції розвитку проблеми та шляхи її вирішення. Наявність нового (вивідного) знання в таких документах породжує суперечність щодо зарахування їх до вторинних. Аналітично-синтетична обробка документів належить до рівня наукової обробки документів, оскільки методи, які застосовують для створення аналітичних оглядів, інформаційно-аналітичних довідок, аналітичних записок та інших інформаційних документів, широко використовують у процесах науково-пізнавальної діяльності. Аналітичні документи допомагають зорієнтуватися не лише в потоці первинних документів, а й у змісті проблеми в цілому [12].

Цільове призначення аналітичного документа визначається рішенням, яке споживач має прийняти на його основі. У зв'язку з цим інформаційні потреби для вирішення конкретних завдань можуть бути різноманітними, зокрема [12]:

-- отримати уявлення про зміст первинних документів з певної проблеми з метою відбору цінних джерел для поглибленого вивчення;

-- оцінити стан і шляхи розвитку відповідної галузі науки і техніки з метою визначення місця проблеми, яка вирішується, поміж інших проблем;

-- використати новітні досягнення своєї й інших галузей науки і техніки з метою підвищення ефективності створюваної техніки і технології;

-- звернути увагу на проблему, яку вивчають з метою показу позитивних і негативних сторін досліджень, що проводяться;

-- оцінити інформаційну ситуацію в конкретній галузі науки з метою визначення найперспективніших рішень поставленого завдання;

-- визначити досягнутий рівень розвитку конкретної галузі науки і техніки й порівняти з ним рівень виконаної роботи;

-- встановити наукову значущість ідей, теорій, концепцій, гіпотез, практичних рішень з метою використання їх у вирішенні конкретного завдання;

-- виявити тенденції розвитку основної і суміжних галузей науки і техніки та встановити оптимальні технічні й економічні показники нових об'єктів, які створюють.

Будова аналітичних документів має багато спільного, однак існують певні особливості кожного виду.[13]

Критичний аналітичний оглядмістить систематизовану, яку критично (науково, технічно, економічно) оцінив і узагальнив автор огляду, інформацію про стан питання, що розглядається. Його основна мета -- оцінка стану, визначення основних тенденцій і перспективних шляхів розвитку питання (проблеми, теми), що розглядається, а також синтез нового наукового знання. В оглядово-аналітичному документі обов'язковими є зіставлення й авторська оцінка новизни, наукової і практичної значущості питання. Критичний огляд може містити висновки про невирішені проблеми, нову інтерпретацію відомих положень, нові ідеї, концепції та інші форми наукового знання. Саме ці характеристики критичного огляду часто ставлять під сумнів його зарахування до вторинних документів.

Особливу роль відіграють оглядово-аналітичні документи в ухваленні виважених управлінських рішень.

Огляд стану питання-- це огляд, що містить систематизовану й узагальнену інформацію про стан наукової розробки і практичної реалізації, тенденції розвитку питання, що розглядається (сфери науки або техніки, галузі, підгалузі, проблеми, питання, об'єкта, організації і т. ін.). Він складається з таких елементів: вихідні дані, реферат, вступ, аналітична частина, висновки. рекомендації, додатки, список використаних джерел. список скорочень, допоміжні покажчики, зміст. Підкреслені елементи є обов'язковими, а решта -- факультативними [12].

У вступі обґрунтовують вибір теми (вказують наукову і практичну значущість та актуальність теми (проблеми, питання), її зв'язок з іншими галузями науково-практичної діяльності), визначають цільове призначення огляду, часові межі аналізованого періоду, види використаних документів, підкреслюють особливості огляду порівняно з існуючими оглядами з певної тематики, вказують тематичні межі аналізу питання, що розглядається.

Аналітична частина огляду містить аналіз, оцінку й узагальнення систематизованих даних і фактів, які характеризують стан об'єктів наукових досліджень (явищ, процесів, речовин), що розглядаються в огляді; існуючі концепції, погляди, положення, невирішені питання, методи і засоби дослідження; стан досліджень і розробок пристроїв, технологічних процесів, матеріалів тощо; стан досліджень науки і виробництва (досягнутий рівень, організаційно-технологічна та економічна ситуація, тенденції розвитку).

Виділяють бібліографічні, реферативні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічний документ містить організовані за певними правилами відомості про документ, його частину чи групу документів.

Бібліографічна інформація належить до традиційних і найпоширеніших форм інформаційної діяльності. Вона розрахована на широкі кола споживачів і покликана забезпечити найрізноманітніші їхні запити при пошуку документів. Бібліографічна інформація є основою будь-якого наукового дослідження, на її базі створюють усі види інформаційних видань: реферативні, аналітичні, оглядові.

У різних формах бібліографічна інформація потрібна не лише науковим працівникам академічних установ і викладачам ВНЗ, а й тим, хто здійснює теоретичну і практичну діяльність у сфері політики, економіки, культури, управління, наукового прогнозування, тобто в тих галузях, де необхідні серйозні наукові знання. Бібліографічна інформація не однорідна -- для неї характерна різноманітність видів, форм, що відповідають характеру інформаційних потреб споживачів.

Основна функція бібліографічних документів -- орієнтація споживачів інформації в документному потоці. Вторинні документи при цьому розкривають зміст і форму первинних документів з тим рівнем повноти і деталізації, які дають змогу, з одного боку, достатньо точно ідентифікувати документ у документному потоці, а з іншого -- споживачеві інформації прийняти рішення про доцільність звернення до первинного документа [13].

Бібліографічний документ найчастіше існує у формі бібліографічного посібника, який становить впорядковану множину бібліографічних записів. Бібліографічні посібники поділяють на такі основні види: бібліографічні покажчики (ті, що включають значну кількість бібліографічних записів, із складною структурою та довідковим апаратом); бібліографічні списки (ті, що становлять сукупність бібліографічних записів, невеликі за обсягом, з простою структурою, без допоміжних покажчиків); бібліографічні огляди (ті, що включають узагальнену характеристику групи документів, які об'єднуються за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів). Кожний із зазначених видів бібліографічних документів має певні підвиди і різновиди, загальне і часткове в методиці створення.

Універсальне охоплення галузевої, регіональної і проблемно-тематичної інформації забезпечує роль бібліографічних документів не лише як основного засобу доведення інформації до окремого фахівця, а також і як основи, що дає змогу галузевим і регіональним центрам інформації, аналітичним службам використовувати їх у своїй довідково-інформаційній діяльності.

Аналітичну інформацію також містять бібліографічні видання.

Бібліографічне видання - це інформаційне видання яке має упорядковану сукупність бібліографічних записів. Ці видання також називають бібліографічними документами [13].

Бібліографічні документи (дають відомості про документи у вигляді бібліографічного опису та анотації) класифікують за різними ознаками [13]:

- за цільовим призначенням (державні, науково-допоміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі); - за об'єктом бібліографування (універсальні, багатогалузеві, галузеві, тематичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі); - за методом бібліографування (вибіркові, реєстраційні, сигнальні, анотовані, реферовані, оглядові);- за часом виходу в світ (поточні, ретроспективні, перспективні);- за ознакою приналежності (видавничі, книготорговельні, бібліотечні); - за формою організації матеріалу (бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, допоміжний покажчик до видання).

Відбір документів -- один з найважливіших процесів бібліографування. У процесі відбору здійснюють обмеження масиву документів, які включають в огляд відповідно до визначених якісних критеріїв.

Принципи відбору документів визначають відповідно до теми, цільового і читацького призначення огляду. Уточнюються тематичні межі огляду (чи буде охоплено всю тему, чи лише деякі її аспекти, чи включатимуть документи зі споріднених галузей знань; яким буде висвітлення теми -- теоретичним, практичним, історичним і т. ін.), хронологічні межі, видовий склад і кількість документів. Якщо це рекомендаційний огляд, то кількість документів, як правило, обмежують (від трьох до десяти). До огляду слід включати лише цінні, якісні документи. Відбір визначає передовсім якість огляду. Саме на цьому етапі проводять змістовий і формальний аналіз документів, здійснюють оцінку їхньої наукової, соціальної і практичної значущості, роблять порівняльний аналіз наукової і художньої цінності близьких за тематикою документів, визначають відповідність їхнього рівня складності змісту і підготовленості споживачів [13]. Основними способами групування документів в огляді є змістовий або формальний. Змістове групування передбачає розподіл матеріалу за галузями, розділами наук, темами, аспектами, питаннями. Формальне групування передбачає розподіл документів за алфавітом авторів, назв, видами, жанрами документів, за місцем видання, хронологією, мовою, видавничою організацією. Як правило, документи групують за принципом "від загального -- до часткового" або "від простого -- до складного". Така побудова дає змогу конкретизувати зміст первинного документа, загострити увагу на певних аспектах теми, найважливіших і найперспективніших.

Виявлення документів з теми огляду передбачає визначення кола основних і додаткових джерел інформації. Основні джерела переглядають ретельніше, ніж додаткові. Бажано оптимально поєднувати джерела вторинної інформації (бібліографічні посібники, покажчики змісту) і первинної інформації (періодичні видання відповідної галузі чи теми, хрестоматії, антології, збірники, праці конференцій відповідного профілю і т. ін.). Результатом цієї діяльності є створення масиву бібліографічних записів з теми огляду -- як початкової "синтезуючої" операції, що передує глибокому змістовому аналізу документів

Характеристика кожного документа містить відомості про автора, вихідні дані, розглянуті питання. Оскільки головна мета огляду -- формування інтересу споживачів до конкретних документів, інформація про них має рекомендаційний характер. Важливо відібрати найсуттєвіші відомості про кожний із документів, показати внутрішню логіку розкриття теми, зіставити видання різних авторів, підкреслити наукове або практичне значення відібраних документів. Огляд -- це зв'язний виклад змісту первинних документів. У текстах "зв'язках" підкреслюють схожість між документами або, навпаки, різницю між ними (за масштабами та глибиною розкриття теми, за видами документів тощо), підкреслюють популярність автора, рівень достовірності даних, художнього вимислу тощо. Інколи поєднувальним текстом слугує сама характеристика (анотація), яку ще поділяють на дві частини: одна передує бібліографічному запису, а другу подають після нього. Не допускається переказ змісту первинного документа. У рекомендаційних бібліографічних оглядах групування матеріалу здійснюють від загального до часткового або від простого до складного. У науково-допоміжних оглядах застосовують складне групування матеріалу, що базується на поєднанні кількох варіантів: за розділами, підрозділами, а в межах підрозділів -- за формальною ознакою (за алфавітом авторів, у прямій або зворотній хронології).

3.2 Практичне використання аналітичних документів

До 1950 р. обслуговування фахівців документами, необхідними їм для творчої діяльності - конструкторської, винахідницької, внедренческой і т.п., здійснювалося по перевазі науково-технічними, а також універсальними науковими бібліотеками.[14]

Наприкінці 1960-х рр. при міністерствах почали виникати адміністративні інформаційні центри, які стали відомі під абревіатурою ГІОЦ - головний інформаційний обчислювальний центр. У основному вони займаються збором й обробкою статистичної інформації зі свого міністерства або відомства.[14]

Зараз інформаційні центри охоплюють всі сфери діяльності -- правову, засобів масової інформації, фінансову, політичну, кадрову, рекламну, комерційну й іншу.

Інфоцентри, на відміну від бібліотек, самі створюють документи: не лише інформацією а й аналітичними звітами, оглядовою інформацією. Вони широко спеціалізуються на наданні фактографічної інформації, причому у формі. При цьому вони часом добувають цю інформацію, минаючи бібліотечні джерела, і в такий спосіб є одночасно й генералізаційними, і термінальними документальними системами.

Інфоцентри розглядають інформацію як товар, і цим радикально відрізняються від бібліотек, що бачать у ній культурну цінність. Підхід же інфоцентрів визначає постановку роботи в них як у підприємство з виробництва й продажу продукції: їхні послуги платні, у них процвітає ринковий підхід до надання інформації, їм властиві оперативність і супероперативність на базі новітніх технологій, у них стрімко розширюється приватний сектор .

Державне управління - це цілеспрямований вплив держави на суспільні процеси, явища, відносини та діяльність людей. Задача державного управління - це розробка державної стратегії та здійснення публічної політики. Ядром державного управління є процес прийняття рішень. В офіційних рішеннях держави проявляється колективна воля громадян, яка реалізується через спеціальні механізми публічної політики.[4]

Потрібно пам'ятати чим вищий статус суб'єкту, що приймає рішення, тим вищий ступінь свободи у відборі варіантів дій, але разом з тим - вищий рівень відповідальності за обраний ним варіант. Це в свою чергу підвищує вимоги до організації інформаційно-аналітичної роботи, проведення аналітичного дослідження та в решті-решт створення самого аналітичного документу, який буде використаний особою, що приймає рішення.

Слід зазначити, що аналітичний документ є потужним інструментом та може слугувати багатьом цілям, впливаючи на будь-який або відразу на всі етапи циклу політики. Крім того, він є своєрідним інструментом комунікації, заснованим на цінностях і націленим на проблему. По суті, метою аналітичного документу, призначеного для інших фахівців або розробників політики є надання повної й переконливої аргументації, що підтверджує викладені в документі рекомендації й, отже, використання як інструменту вироблення й ухвалення рішення та закликом цільової аудиторії до дії10.

Аналітичний документ відрізняються від наукового простотою та доступністю викладу. Тому він повинен бути написаний правильною літературною мовою. Досягти ясності та стислості викладу інформації в аналітичному документі, зберігаючи при цьому наукову аргументованість можна лише тоді, коли аналітик чітко розуміє поставлене перед ним завдання.[15]

Основні відмінності аналітичного документа від наукової праці полягають у наступному:

- Поточна практична корисність. Для наукової праці вона не обов'язкова (особливо для наукових праць теоретико-методологічної спрямованості).

- Необов'язковість наукової новизни. Навіть якщо аналітичний документ містить лише компіляцію із чужих текстів, він може бути дуже корисним.

- Необхідність підготовки у певний короткий термін - не пізніше часу ухвалення рішення, заради якого його розробка була ініційована.

Таким чином, аналітичний документ потребує особливого підходу щодо його підготовки та зумовлює необхідність виокремлення даного виду роботи із загального комплексу робіт. Підготовлені експертом рекомендації повинні включати переконливий виклад фактичної проблеми, чітке формулювання альтернативних варіантів її вирішення та аргументацію в рамках адміністративних можливостей, фінансових ресурсів, ефективності та політичної прийнятності запропонованих рішень.[15]

Правила прийняття аналітичних рішень:

? необхідно чітко сформулювати ціль;

? перед прийняттям кінцевого рішення необхідно розглянути всі можливі варіанти;

? потрібно проаналізувати проблему з різних точок зору;

? у процесі прийняття рішень потрібно будувати модель проблемної

ситуації. Діаграми та схеми дозволяють наочно представити складну проблему;

? не варто зупинятися на першому рішенню, яке визріло у його розробника. Необхідно запропонувати альтернативні варіанти та провести їх порівняння;

? при прийнятті рішення не варто забувати про досвід та інтуїцію.

Отже, головною метою аналітичного документу є надання переконливої аргументації для обґрунтування рекомендацій щодо розв'язання тієї чи іншої проблеми, розробка відповідного інструментарію для вироблення та ухвалення рішень.

До аналітичних документів висуваються наступні вимоги:

- актуальність та достовірність наведених у них відомостей;

-вичерпна повнота використаних джерел;

- компактність викладу;

- оперативність підготовки (період часу від моменту появи відповідного первинного документа до моменту виходу вторинного документа).

Інформаційно-аналітична робота, кінцевим продуктом якої є аналітичний

документ, складається 7 етапів. [15]

На першому етапі відбувається загальне знайомство з поставленим завданням. При цьому доцільно звернути увагу на питання, які мають не пряме відношення до завдання - у майбутньому вони можуть отримати подальший розвиток, що вплине на головне питання. На даному етапі також складається загальний план роботи з обов'язковим визначенням терміну виконання, а також джерелами, які будуть використовуватися при підготовці аналітичного документу.

На другому етапі необхідно визначитися з термінами та поняттями, які будуть використовуватися під час підготовки документу. Це пов'язано з тим, що якщо замовник або не зрозуміє ряд специфічних термінів, або не правильно їх розтлумачить, то цінність аналітичного документу суттєво знизиться, що безпосередньо негативно вплине на відношення замовника до аналітика.

На третьому етапі головна увага приділяється збору інформації з поставленого завдання, причому перевага повинна надаватися перевіреним (тобто таким, що дублюються у 3-4 джерелах) фактам.

Четвертий етап включає у себе оцінку отриманих фактів, їх класифікацію та детальний аналіз проблеми, яка розглядається.

На п'ятому етапі відбувається побудова гіпотези. Як правило, вона носить робочий характер і у майбутньому може бути переглянута під впливом нових факторів, а також розробка варіантів (альтернатив) вирішення проблеми.

Шостий етап передбачає, по-перше, перевірку та затвердження висунутих попередньо гіпотез, по-друге, формулювання висновків та рекомендацій.

Нарешті, на сьомому етапі відбувається безпосереднє оформлення аналітичного документу, що повинно в цілому відповідати наступним стилістичним принципам:

? точні та лаконічні формулювання;

? відсутність загальних та абстрактних фраз;

? відсутність складних смислових (багатозначних) зворотів.Стислість, простота та змістовна наповненість повинні бути головним принципом стилістики аналітичних текстів.[15]

IV. Перспективи та проблеми розвитку аналітичних ІАД в Україні.

Інформація є одним із видів ресурсів, що використовуються людиною в трудовій діяльності й побуті. Інформаційний ресурс - особливий вид ресурсу, який ґрунтується на ідеях і знаннях, накопичених у результаті науково-технологічної діяльності людей у певній предметній області, у тому числі в економіці, і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних, ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.

Опрацювання інформації, розташованої в різних місцях, комп'ютерами, з'єднаними в мережу є найефективнішим використанням ресурсів сукупності комп'ютерів, тому що кожний з них виконує чітко окреслене завдання. Мережеві інформаційні технології реалізуються в локальних та глобальних обчислювальних мережах -- ЛОМ та ГОМ.[16]

Локальні мережі з допомогою спільного каналу зв'язку об'єднують декілька - від двох до десятків чи навіть сотень - комп'ютерів і надають їх користувачам неабиякі переваги в організації сумісного опрацювання даних при вирішенні фахових завдань у межах певної установи. Тобто вони насамперед забезпечують зв'язок спільноти фахівців. Інше призначення мають глобальні та регіональні комп'ютерні мережі.

Найвідоміша серед глобальних обчислювальних мереж - Internet існує з 70-х років XX ст. Це поширена в масштабах світу глобальна мережа, що складається з великої кількості комп'ютерних мереж різного рівня і дозволяє підтримувати зв'язок між ними на базі спільної мережевої технології (детально далі). Слово Internet походить з англійської: Inter - префікс «між» і Net-- «комп'ютерна мережа», що можна перекласти як «мережа мереж» [16].

Нині інформаційні Internet-технології вважаються найсучаснішими. Вони знищили всі кордони у світовому інформаційному середовищі, стали простим і дешевим засобом спілкування для всіх бажаючих у світі, не залежно від фахових та інших ознак. Послугами Internet користується понад кілька сотень мільйонів людей у світі, і їх кількість постійно зростає.

Особливе місце серед інформаційних технологій займає й мультимедійна технологія, яка обробляє та відтворює статичну графіку, або малюнки, анімацію, відеозображення, звук.

Останнім часом, складаючи вторинні документи, щораз ширше використовують інформаційні технології. Фактично більшість операцій, які підлягають формалізації, можуть здійснюватися за допомогою комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. До них можна зарахувати відбір первинних документів з електронних баз даних, складання бібліографічних описів, анотацій і рефератів, відбір більшості вторинних документів. Самі процеси створення вторинних документів, здійснювані за допомогою ЕОМ, приводять до створення якісно нових інформаційних продуктів -- баз даних. Однак комп'ютерна і телекомунікаційна технологія є лише засобом наукової обробки документів. Порівняльна оцінка, відбір документів, аналітико-синтетична обробка їх за змістовою ознакою -- прерогатива референтів-аналітиків, бібліографів, інших інформаційних посередників-професіоналів. Вони визначають тематичні межі, цільове і читацьке призначення та остаточний відбір документів .

Споживачем інформації можуть бути будь-яка людина або колектив, що потребує інформації, відібраної з масиву документних джерел і опрацьованої відповідно до інформаційної потреби. Іншими словами, споживач потребує документної, тобто зафіксованої на матеріальному носії, документографічної інформації, об'єктом якої є документ, його частина чи сукупність документів, що описують будь-який документ (документи); фактографічної інформації, що характеризує певний факт, подію чи їхню сукупність; концептографічної інформації, що характеризує певні ідеї, думки, концепції, погляди, уявлення; бібліографічної інформації, що містить відомості про документ (про його частину чи документний потік, документний масив, ресурс, фонд). Таку інформацію створюють для інформування споживача про існування документа, його внутрішні (змістові) та зовнішні (формальні) ознаки і властивості, для орієнтування в документному потоці, масиві, ресурсі, фонді. Цю інформацію може бути подано в будь-якій формі (усній, рукописній, друкованій, електронній тощо) як каталоги і картотеки, бібліографічні посібники, огляди і дайджести, а також як частини інших документів і т. д. Отже, йдеться про інформацію, яка є результатом наукової обробки первинних документів і має риси інформаційно-аналітичного дослідження.

Проблеми побудови інформаційного суспільства в Україні все активніше стають на порядок денний. За цією темою було проведено міжнародний конгрес, учасники якого прийняли підсумковий документ, де, зокрема, було зазначено, що обізнаність суспільства щодо можливостей нових інформаційно телекомунікаційних технологій ще недостатня, а увага політичних та урядових діячів до проблем побудови інформаційного суспільства не досягла потрібного рівня, проте Україна має потенціал та реальні можливості щодо розбудови інформаційного суспільства. Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля

Державних органів, операторів, учених, ділових кіл і громадських організацій, зацікавлених в удосконаленні і підвищенні ефективності її використання.

Вироблення чіткої державної позиції з питання відтоку спеціалістів у сфері інформаційних технологій за межі країни дозволить вирішувати як питання захисту інтересів громадян, які виїжджають за кордон, так і сприяти розвитку цієї стратегічної сфери.

Початок фінансування Національної програми інформатизації дозволив перейти до стадії реального виконання її завдань. Бюджетні кошти використовувалися виключно на підтримку загальнонаціональних пріоритетів - інформатизація соціальної сфери, науки, освіти, культури, а також створення загальнодержавної системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інформаційно-аналітичного забезпечення правоосвітньої діяльності, законотворення, нормотворення та правозастосування.

А ось показники, за якими Україна відстає найбільше:

? Негативний для ІТ ефект від системи оподаткування - 127-е місце з 134 країн;

? Захист прав власності - 123 місце;

? Незалежність судової системи - 119 місце;

? Ефективність правової системи - 116 місце;

? Захист прав інтелектуальної власності - 114 місце;

? Важливість інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в урядовому баченні майбутнього країни - 114 місце;

? Ефективність органів правозастосування (МВС, прокуратура) - 113 місце;

? Наявність ІКТ серед пріоритетів уряду - 110 місце;

? Загальне податкове навантаження - 107 місце;

? Інтенсивність конкуренції на внутрішньому ринку - 105 місце;

? Вартість телефонних ліній для бізнес-абонентів - 104 місце;

? Застосування широкосмугового Інтернету в домогосподарствах - 100 місце.