Виробничі потужності підприємства

Фактори виробничої потужності. Розрахунок виробничої потужності підприємства: прогресивної трудомісткості продукції та продуктивності технологічного устаткування. Оптимізація виробничих потужностей. Капітал як джерело ефективності виробництва.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2008
Размер файла 105,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2) для кожного і-го виробу розраховується коефіцієнт при- ведення (kпі):
kпі = Рі / Рп
де Рі -. нормативна питома витрата ресурсу відповідної ви-робничої одиниці на один виріб і-го виду (комплект за-готовок, деталекомплект, виріб), (нормо-год.; м2-год; т та ін.); Рп - нормативна питома витрата ресурсу даної ви-робничої одиниці на один виріб-представник (комплект заготовок або деталекомплект-представник), (нормо-год.; м2-год; т та ін.).
3) визначається обсяг випуску і-ої продукції у виробах-представниках комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (Vпі), шт.:
Vпі = Vі * kпі,
де Vі - планований річний обсяг випуску і-го виробу (деталекомплекта) відповідно до проекту виробничої програ-ми підприємства, шт.;
4) визначається весь обсяг випуску продукції цеху (дільниці) у виробах-представниках (комплектах загото- вок, деталекомплектах-представниках), (Vп), шт.:
Vп=У Vпі,
5) розраховується потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці (цеху, дільниці, групи обладнання) у виро-бах-представниках (комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (ВПп), шт.:
ВПп = Рнз / Рп
де Рнз - загальний річний обсяг наявного ресурсу відповід-ної виробничої одиниці (потужність плавильної печі в тоннах металу; річний ефективний фонд часу групи ус-таткування в годинах; ресурс складального цеху (дільниці) у м2-год. і т.ін.).
6) визначається потужність (пропускна здатність) виробни-чої, одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), шт.:
а)питома вага продукції і-го виду в загальному обсязі на- ведених до представника виробів (комплектів загото-вок, деталекомплектів) (Уі), %:
Уі = Vпі /Vп *100,
б) потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталеком- плектах), (ВПі), шт.:
ВПі = ВПп * Уі / Кпі*100
7) розраховується нормативна питома витрата ресурсу на один збірний виріб (збірний комплект заготовок, збірний деталекомплект), (Рзк), (нормо-год.; м2-год; т та ін.):
Рзк = У * Рі * Уі /100
8) визначається потужність (пропускна здатність) виробни-чої одиниці в збірних виробах (збірних комплектах заго-товок, збірних деталекомплектах), (ВПзк), шт.:
ВПзк = Риз / Рзк
9) розраховується потужність (пропускна здатність) вироб-ничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), (ВПі), шт.:
ВПі = ВПзк * Уі /100
Нижче наведений приклад використання розглянутого алго-ритму для розрахунку потужності двох виробничих одиниць -групи токарних і свердлильних верстатів.
Приклад : На основі даних прикладу визначимо виробничу потужність (пропускну здатність) токарського і свердлильного устатку-вання в деталекомплектах-представниках та у фізичних деталекомплек-тах. В якості виробу-представника обраний виріб «Б», частка якого в загальному випуску продукції відповідно до проекту виробничої про-грами цеху складає 58,6% у фізичних виробах і 51,6% по трудомісткості.
Коефіцієнти приведення до виробу-представника «Б» по групі то-карних верстатів дорівнюють:
кп1 = 32/27 = 1,185; кп2 = 1,000;
кп3 = 41/27 = 1,519.
Виробнича потужність (пропускна здатність), виражена в приведених до виробу-представника «Б» деталекомплектах, по групі токарних верстатів складе: 29568 / 27 = 1095 (шт.), по групі свердлильних верстатів: 32832 / 32 = 1026 (шт.).
Оскільки необхідний фонд часу роботи токарного устаткування, розрахований виходячи з проектних обсягів виробництва і норматив-ної трудомісткості (31927 станко-годин), перевищує наявний фонд (29568 станко-годин), виробнича потужність у фізичних деталекомплек-тах по кожному найменуванню виробів буде нижчою ніж проектні обсягі виробництва. По групі ж свердлиль-них верстатів, навпаки, відзначається перевищення наявного фонду часу (32832 станко-години) над необхідним (26599 станко-годин), в резуль-таті чого виробнича потужність у фізичних деталекомплектах по кожному найменуванню виробів є вищою проектних об-сягів виробництва.
При цьому легко переконатися, что структура виробничої потуж-ності, розрахована у фізичних деталекомплектах, відповідає закладеній у проекті структурі виробничої програми цеху: (228/ 964) . 100 = 23,6%; (565/964) * 100 - 58,6%; (171 / 964) * 100 - 17,8%.
Розрахунок виробничої потужності (пропускної здатності) токарсь-кого і свердлильного устаткування в складальних і фізичних деталеком-плектах поданий у табл.
Розрахунок виробничої потужності (пропускної
здатності) груп устаткування в складальних
і фізичних деталекомплектах

Група устат-кування

Наз-ва виро-бу

Трудо-м істкість обробки 1 детале-комп., н-год.

Питома вага наведених дет-комп. і-го виду у загальній кількості привед. детале-комп., % (гр.8 табл. 7.8)

Приведена (до виробу Б) трудо-місткість 1 детале-ком-та, н-ч (гр.Згр.4/100)

Вироб-нича потуж-ність групи устатку-вання у наборних детале-ком., шт.

Виробнича потужність групи устатку-вання у фізичних деталеком., шт.

Токарні верс-тати

А
Б
В
32
27

41

24,7

51,6 23,8

7,9
13,9

9,7

--
--

--

231
483

223

У

X

100,0

31,6

937

937

Свердл. верстати

А
Б

В

19
32

13

17,6
73,4

9,0

3,3
23,5

1,2

--
--

--

206
861

106

У

X

100,0

28,0

1173

1173

Трудомісткість обробки одного збірного (приведеного до виробу Б) деталекомплекта по групі токарного устаткування складає: 7,9+13,9+9,7 = 31,6 (н-год.), по групі свердлильних верстатів: 3,3+23,5+1,2 = = 28,0 (н-год.). Виробнича потужність у збірних комплектах складе:
по групі токарських верстатів: 29568 /31,6 = 937 (шт.);
по групі свердлильних верстатів: 32832 / 28,0 = 1173 (шт.).
Розрахована виробнича потужність груп устаткування у фізичних деталекомплектах має структуру, тотожну структурі трудомісткості виробничої програми цеху (за проектом).
Використовуючи розглянутий вище алгоритм можна розрахувати виробничу потужність будь-якого техноло-гічно спеціалізованого підрозділу основного виробництва (ли-варного, ковальського, зварювального, складального й іншого цехів та дільниць) в умовах багатономенклатурного виробниц-тва у фізичних виробах, структура яких буде тотожна або структурі проекту виробничої програми у фізичних виробах, або структурі ресурсомісткості виробничої програми.
1.9. Оптимізація виробничої потужності підприємства
На підприємстві з багатономенклатурним виробництвом може бути розрахована велика кількість значень величини ви-робничої потужності. При цьому кожному варіанту виробничої потужності буде відповідати різна величина валового доходу і прибутку від реалізації продукції, різний ступінь завантажен-ня технологічного устаткування і т.ін. Звідси випливає висно-вок про можливість і необхідність визначення оптимально! ви-робничої потужності підприємства, тобто такої виробничої програми, за якої обраний в якості критерію оптимальності по-казник досягає свого екстремального (мінімального чи макси-мального) значення.
У якості критеріального показника в розрахунках оптималь-ної величини виробничої потужності підприємства теоретично може бути використаний будь-який абсолютний показник, що характеризує результативність операційної діяльності підприє-мства. На практиці ж у зазначених розрахунках найчастіше використовують один із двох критеріїв оптимальності: максимум прибутку від реалізації продукції; максимальне завантаження технологічного устаткування.
Для визначення оптимального варіанта виробничої потуж-ності використовують методи оптимального планування, зок-рема, метод лінійного програмування і симплекс-метод.
Загальна економіко-математична модель оптимальної вироб-ничої потужності підприємства в канонічному вигляді:
Z = УСjХj = тах(тіп),
п _____
У аіj * Хj = бj, і = l, т
j = 1
_____
Хj? 0, і = l, п , де
п - кількість змінних (невідомих); кількість основних змінних відповідає кількості найменувань продукції, що випускається, кількість додаткових змінних дорівнює кількості рівнянь у системі основних обмежень (обме-жень по ресурсах);
т - кількість основних обмежень;
Хj - значення змінних; значення основних змінних харак-теризують обсяги запланованої до випуску продукції; значення кожної додаткової змінної відбиває величину недовикористаного ресурсу відповідного, виду (наприк-лад, недовикористаний час роботи відповідної групи ус-таткування);
аіj - нормативна величина витрат і-го ресурсу на виробниц-тво
одиниці j-го виду продукції (наприклад, норматив-на трудомісткість механообробки одиниці продукції j-го виду продукції на і-ому устаткуванні);
бj - обсяг ресурсуі-го виду (наприклад, фонд часу роботи і-ї
групи металорізального устаткування);
Сj- коефіцієнти при невідомих у цільовій функції.
При визначенні оптимальної виробничої потужності підприє-мства, яка максимізує сумарний прибуток від реалізації продукції, вирішується завдання лінійного програмування на максимум цільової функції. У цьому випадку коефіцієнти при основних змінних у цільовій функції дорівнюють величині прибутку від реалізації одиниці продукції j-го виду; додаткові ж змінні увій-дуть в цільову функцію з нульовими коефіцієнтами.
При визначенні оптимальної виробничої потужності підприємства, що максимізує завантаження технологічного ус-таткування (мінімізує сумарні простої устаткування) вирішуєть-ся завдання лінійного програмування на мінімум цільової функції, що характеризує сумарні простої устаткування. У цьо-му випадку коефіцієнти при основних перемінних у цільовій функції дорівнюють нулю, а при додаткових - одиниці.
Приклад : На основі вихідних даних, поданих в умовних при-кладах, даних побудуємо математичну мо-дель і розрахуємо оптимальну виробничу потужність підприємства за двома зазначеними вище критеріями.
Додаткові вихідні дані для розрахунку оптимальної виробничої потужності підприємства

Показники

Од. вим.

Вироби

А

Б

В

1. Собівартість од. Продукції
2. Ціна від реалізації од. продукції

3. Прибуток від реалізації продукції

грн.
грн.

грн.

1064
1255

191

1297
1473

176

848 1077 229

Економіко-математична модель оптимальної виробничої потужності підприємства, що максимізує сумарний прибуток від реалізації про-дукції, у канонічному вигляді:
Z = 191Х1+ 176 Х2 +-229 Х3 + 0Х4 + 0 Х5 + О Х6 + О Х7 + О Х8 + О Х9 = тах 32Х1 + 27Х2 + 41Х3 + Х4 = 29568
19 X, + 32
19Х1 + 32 Х2 + 13 Х3 + Х5 = 32283
29Х1 + 23 Х2 + 42 Х3 + Х6 = 37280
14Х1 + 21 Х2 + 17 Х3 + Х7 = 25560
1,840Х1 + 0,945 Х2 + 3,536Х3 + Х8 = 3181
968Х1 + 783 Х2 + 576 Х3 + Х9 = 991872
Хj? 0, j = 1,9
Економіко-математична модель оптимальної виробничої потужності підприємства, що мінімізує сумарні простої устаткування (максімізує ступінь використання технологічного устаткування), у канонічному виді:
Z = 0 Х1 + 0 Х2 + 0 Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 = тіп
32Х1 + 27Х2 + 41Х3 + Х4 = 29568
19Х1 + 32Х2 + 13Х3 + Х5 = 32283
29Х1 + 23Х2 + 42Х3 + Х6 = 37280
14Х1 + 21Х2 + 17Х3 + Х7 = 25560
Хj? 0, j = 1,7
Зробивши розрахунки симплексним методом із застосуванням відповідного програмного забезпечення, одержимо оптимальну вироб-ничу потужність підприємства.
А. Виробнича потужність, що максимізує сумарний прибуток від реалізації продукції:
продукція "А" (Х1) = 146 шт.
продукція "Б" (Х2) = 922 шт.
продукція "У" (Х3) = 0 шт.
Загальна сума прибутку від реалізації продукції (значення цільової функції):
Z = 191-146 + 176-922+229-0 = 190158(грн.)
Б. Виробнича потужність, що мінімізує сумарні простої устаткування:
продукція "А" (Х1) = 0 шт.
продукція "Б" (Х2) = 977 шт.
продукція "В"(Х3) = 77 шт.
Сумарний час простоїв металорізального устаткування (значення цільової функції):
Z = 11543 + 3717 = 15260 (станко-годин)
У сучасних умовах господарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємства є найдешевшим заходом . що різко впливає на ефективність роботи кожного з них.виробничі потужності підприємств, матеріальною основою яких є учасні системи машин, мають динамічний характер. У їхньому складі відбуваються якісні, та кількісні зміни.
Якщо не враховувати впливу обєктивних факторів на зміну потужностей, то це позначиться на ефективності їх використання. Особливо чутливий такий вплив в умовах частої зміни продукції і технології її виготовлення. Освоєння виробництва нових модернізірованих виробів у багатьох випадках зумовлює зміну структури потужностей, а іноді вимагає докорінної їх перебудови. Важлива роль тут відводиться новій технології. Так, застосування при виготовленні різний їхніх розмірів і форм складових готових виробів зумовлює суттєві зміни в якісному і кількісному складі устаткування, насамперед в обраних виробництвах, що впідсумку стимулює необхідність перебудови структури їх сисстем машин.
Важливість і необхідність належної координації всіх елементів системи машин, які перебувають в безперервному русі і розвитку, зумовлена і тим, що на багатьох підприємствах цей прцес виробництва має дискретний характер. Формування і налагодження стійких звязків між елементами систем за допомогою відповідних методів регулювання набуває важливого практичного значення, оскільки дає змогу підтримувати системи в належному робочому стані і ефективно функціонувати.
Досягнення стійкої збалансованої структури систем машин вимагае постійного впорядкування складових їх єлементів та удосконалення організаційних звязків між ними, тобто відповідного управління системами машин підприємства.
Раціонально побудована система машин підприємства і його підрозділів може стійко функціонувати протягом порівняно тривалого періоду. Однак, можливі певні відхилення, насамперед у пропускній здатності окремих машин, їх підсистем і системи в цілому на різних рівнях ієрархічної структурної побудови підприємства. Прицьому. Одні з них мають мінімальну пропускну здатність, а інші - максимальну. В зв язку з цим, середній коефіцієнт завантаження устаткування знижується, що позначається на ефективності використання виробничих потужностей для швидкого освоєння випуску нової продукції.
1.10.Виробничий фактор «капітал» як основне джерело підвищення єфективності виробництва.
У практичному розумінні «капітал» - це вкладене в основну спрвву джерело доходу, що дає суспільно корисний єфект. Перевищення вкладень від використання капіталу коштів над вкладеннями утворить прибуток. Спрямування її частини на розвиток виробництва означає капіталізацію (реінвестування) прибутку.
Доход приносить не тільки виробничий фактор «капітал», а й інші джерела (гроші, акції і т.п.). Однак усі ці джерела в остаточному підсумку забезпечують доход в результаті інвестування в об єкти підприємницької діяльності - виробництво товарів, послуг, що задовольняють потреби суспільства.
Так, гроші не приносять їхнім власникам доходу доти, поки вони не вкладені у прибуткову справу. Внески в банк приносять їхнім вкладникам доход у вигляді відсотків завдяки тому, що банк інвестує прийняті ним внески у виробництво шляхом надання підприємствам кредитів під більш високий відсоток, ніж відсоток за вкладами.
Капітал, як виробничий фактор виступає, з одного боку, у формі грошового або речового капіталу, а з іншого - у формі власного або чужого капіталу.
Ця неоднозначність визначається структурою балансу підприємства. Якщо дивитися з боку пасиву, то можна виділити власний капітал підприємства, тобто фінансові кошти, які підприємство (підприємець) створює саме собі, ічужі (позикові) кошти, що утворюють чужий капітал.
З боку активу можна виділити грошовий капітал (фінансові кошти) і речовий (реальний) капітал. Надання грошового капіталу для купівлі засобів виробництва називається фінансуванням, перетворення грошового капіталу в реальний капітал - інвестуванням.
Таким чином, інвестиції фінансуються за рахунок власного капіталу підприємства (самофінансування) і за рахунок чужого капіталу шляхом залучення позикових коштів. Існують різні механізми залучення позикових коштів (у формі позички, кредиту, випуску облігацій, венчурного фінансування, лізінгу).
Величина виробничого фактора «капітал» змінюється під впливом інвестицій і витрат капіталу. Якщо інвестиції дорівнюють витратам, то капітал залишається незмінним.
У випадку, коли інвестиції меньші ніж витрати. Величіна капіталу падає (такий стан характерний останніми роками для багатьох виробництв російської промисловості). Якщо інвестиції перевищують витрати виробництва, о капітал зростає.
Засоби виробництва тривалого користування надовго прив язують фінансові кошти до виробництва, тому плата за користування таким капіталом висока: мають місце витрати фінансових коштів на відсоток і виробничий капітал на амортизацію і ремонт. Ці витрати виникають незалежно від кількості виробленої продукції, тобто є постійними. Якщо в капіталомісткому виробництві фактор «капітал» увесь час виявляється незавантаженим, то постійні витрати розподіляються на меньшу кількість продукції, що призведе до зростання цих витрат на одиницю продукції, зниженню прибутку й рентабельності капіталу.
Коли прибуток дорівнює нулю, то це порог прибутковості (точка критичного обсягу виробництва). При меньшому обсягу виробництва (обсягу прдажів) підприємство зазнає збитків. При збільшенні виробництва понад критичний обсяг підприємство дістає прибуток.
На підприємстві, яке повніше використовує свої виробничі потужності, при тому ж обсягу поточного виробництва рентабельність продукції буде вищою. Максимальна рентабельність досягається при повному використанні виробничих потужностей. У з вязку із цим найважливішим завданням управління підприємством є повне використання виробничих потужностей.
Вирішення цього завдання досягається систематичним оновленням
продукції, що забезпечує підтримку попиту на даному ринку, і проникнення на інші ринки, де попит на дану продукцію досить високий. Іншим способом вирішення цього завдання є раціональна диверсифікованість виробництва шляхом розширення сфери діяльності підприємства по життєвому циклу продукції (наприклад, не тільки виготовлення технологічного устаткування, а й його монтаж і налагодження в споживача, профілактичне обслуговування і ремонт) і розширення номенклатури продукції в межах даної технології (найпростіший, широко розповсюджений варіант - випуск різних модифікацій на основі базової конструкції).
Визначальний вплив на величину виторгу на одиницю продукції мають:
якість виробу;
матеріфломісткість;
енергоємність;
фондоємність;
трудомісткість (точніше, зарплатоємність) продукції.
Значення цих параметрів визначаються на стадії проектування й досвідченного відпрацьовування продукції й технологічної системи виготовлення.
Очевидно, чим нижча зарплатоємність продукції. Тим при повному обсягу виробництва підприємство починає одержувати прибуток. Тому одним із завдань стратегічного управління є розміщення виробництв компанії в районах, щозабезпечують зниження затратоємності продукції. Так, багато транснаціональних компаній розміщують свої трудомістсткі складні виробництва в регіонах з дешевою робочою силою.
Матеріалоємні виробництва (наприклад, металургійні) доцільно розміщувати поблизу джерел сировини, щоб максимально знизити транспортні витрати.
Наукомісткі виробництва краще розміщувати там, де є кваліфікована робоча сила і тому не потрібно додаткових витрат на навчання.
Виробництва, що потребують великих територій, розміщують у районах з більш низькою ціною на землю. Однак слід зазначити, що всі зусилля зі зниження затратоємності продукції можуть не виправдатися, якщо буде вироблятися продукція низької якості (з низкою ціною продажу).
2. Розрахункова частина.
Завдання №1
На підставі вихідних даних розрахуємо тривалість виробничого циклу виготовлення виробів при використанні послідовного, паралельного та паралельно-послідовного виду руху предметів праці.
Вихідні дані:

Найменування показника

Значення показника

Загальний розмір оброблення однієї партії виробів, од.

15

Кількість транспортних партій

5

Розмір транспортної партії, од.

3

Кількість робочих місць:

1 операція

1

2 операція

1

3 операція

1

4 операція

2

5 операція

1

6 операція

1

Норми часу на виконання операцій, хв.

1 операція

3

2 операція

6

3 операція

2

4 операція

12

5 операція

3

6 операція

8

Вирішення завдання:
1) Розрахуємо тривалість технологічного циклу при використанні послідовного виду руху предметів праці:
Тпосл = 15* 5 3/1+6/1+2/1+12/2+3/1+8/1 = 2100хв.
2) Побудуємо графік для послідовного виду руху:

№ опе- рації

tі,

хв.

Сі,

1

3

1

45 225

2

6

1

675

3

2

1

825

4

12

2

1275

5

3

1

1500

6

8

1

2100

3) Розрахуємо тривалість технологічного циклу при використанні паралельного виду руху предметів праці:
Тпар = 75-15 * 8 + 15 3 + 6 + 2 + 6 + 3 + 8 = 900хв.
4) Побудуємо графік для паралельного виду руху:

№ опе- рації

tі,

хв.

Сі,

1

3

1

45

2

6

1

135

3

2

1

165

4

12

2

225

5

3

1

300

6

8

1

420 540 660 780 900

5) Розрахуємо тривалість технологічного циклу при використанні паралельно-послідовного виду руху предметів праці:
Тпар.посл = 2100 - 75 - 15 * 3/1+2/1+2/1+3/1+3/1 = 1320хв.
6) Побудуємо графік для паралельно-послідовного виду руху:

№ опе- рації

tі,

хв.

Сі,

1

3

1

45 225

2

6

1

495

3

2

1

405 525

4

12

2

855

5

3

1

720 900

6

8

1

1320

Завдання №2
На підставі вихідних даних розрахуйте основні параметри безперервно потокової лінії виготовлення виробу з робочим конвеєром, а саме:
- такт потокової лінії;
- чисельність робочих місць (розрахункову, прийняту);
- коефіцієнти завантаження робочих місць;
- швидкість руху конвеєру;
- робочі зони для виконання кожної операції;
- довжину робочої ділянки і замкнутої стрічки конвеєра;
- тривалість технологічного циклу виготовлення одного виробу на потоковій лінії;
- технологічний, транспортний та резервний запас виробів
Вихідні дані:

Найменування показника

Значення показника

Виробниче завдання за зміну, од.

300

Крок конвеєра, м.

1,1

Регламентовані перерви за щміну, хв.

35

Кількість змін

2

Тривалість зміни, хв.

480

Радіус натягувального барабана, м.

0,55

Норми часу на виконання операцій, хв.

1 операція

6,0

2 операція

2,3

3 операція

7,0

4 операція

2,5

5 операція

3,5

6 операція

4,0

Вирішення завдання:
1) Визначаємо такт роботи лінії:
r = (480-35)*2 / 300*2 = 890 / 600 = 1,48 ? 1,5 хв/од.
2) Розраховуємо кількість робочих місць та рівень їх завантаження
№ Розрахункова к-сть Прийнята к-сть Коефіцієнт
операції робочих місць робочих місць завантаження
1 Ср = 6,0 /1,5 = 4 Спр = 4 Кз = 4 /4 = 1
2 Ср = 2,3 /1,5 = 1,5 Спр = 2 Кз = 1,5 /2 = 0,75
3 Ср = 7,0 /1,5 = 4,7 Спр = 5 Кз = 4,7 /5 = 0,94
4 Ср = 2,5/1,5 = 1,7 Спр = 2 Кз = 1,7 /2 = 0,85
5 Ср = 3,5 /1,5 = 2,3 Спр = 3 Кз = 2,3 /3 = 0,77
6 Ср = 4,0 /1,5 = 2,7 Спр = 3 Кз = 2,7 /3 = 0,9
3) Розрахуємо швидкість руху конвеєра:
Vк = 1,1 /1,5 = 0,73 м/хв.
4) Визначимо робочі зони кожної операції:
№ операції Робоча зона операції
1 L1 = 1,1*4 = 4,4
2 L2 = 1,1*2 = 2,2
3 L3 = 1,1*5 = 5,5
4 L4 = 1,1*2 = 2,2
5 L5 = 1,1*3 = 3,3
6 L6 = 1,1*3 = 3,3
5) Визначимо довжину робочої ділянки конвеєра:
Lр = 4,4+2,2+5,5+2,2+3,3+3,3 = 20,9 м
6) Визначаємо довжину замкнутої стрічки конвеєра:
Lз.с. = 2*20,9+2*3,14*0,55 = 45,25 м
7) Визначаємо тривалість технологічного циклу:
Тц = 1,5*(4,4+2,2+5,5+2,2+3,3+3,3) = 31,35 хв.
8) Визначаємо розмір запасів:
технологічний Zт = 4+2+5+2+3+3 = 19 од.
транспортний Zтт = 19-1 = 18 од.
резервний Zр = 0,04*300 = 12 од.
загальний Z = 19+23+12 = 54 од.
Завдання №3
На підставі вихідних даних розрахуйте основні параметри однопредметної прямоточної лінії виготовлення виробу, а саме:
- такт потокової лінії;
- чисельність робочих місць (розрахункову, прийняту);
- коефіцієнти завантаження робочих місць;
- чисельність робочих;
- регламент роботи лінії;
- межопераційні запаси;
- графік змінювання межопераційних запасів;
Вихідні дані:

Найменування показника

Значення показника

Виробниче завдання за зміну, од.

130

Тривалість зміни, хв.

480

Норми часу на виконання операцій, хв.

1 операція

7,0

2 операція

8,0

3 операція

2,3

4 операція

9,0

5 операція

3,5

6 операція

4,0

Вирішення завдання:
1) Визначаємо такт роботи лінії:
r = 480 / 130 = 3,7 хв/од.
2) Розраховуємо кількість робочих місць та рівень їх завантаження:
№ Розрахункова к-сть Прийнята к-сть Коефіцієнт
операції робочих місць робочих місць завантаження
1 Ср = 7,0 /3,7 = 1,9 Спр = 2 Кз = 1,9 /2 = 0,95
2 Ср = 8,0 /3,7 = 2,2 Спр = 3 Кз = 2,2 /3 = 0,73
3 Ср = 2,3 /3,7 = 0,6 Спр = 1 Кз = 0,60 /1 = 0,60
4 Ср = 9,0 /3,7 = 2,4 Спр = 3 Кз = 2,4 /3 = 0,80
5 Ср = 3,5 /3,7 = 0,95 Спр = 1 Кз = 0,95 /1 = 0,95
6 Ср = 4,0 /3,7 = 1,1 Спр = 2 Кз = 1,1 /2 = 0,55
3) Розробляємо регламент роботи лінії:

№ операції

tі хв.

Срі

Спрі

Кзі

№ робочого місця

№ робітника

Завантаження робітника %

0 60 120 180 240

1

7,0

1,9

2

0,95

1

2

А

Б

100

90

2

8,0

2,2

3

0,73

3
4

5

В
Г

Д

100
100

20

3

2,3

0,6

1

0,60

6

Е

60

4

9,0

2,4

3

0,80

7
8

9

Ж
З

Д

100
100

40

5

3,5

0,95

1

0,95

10

И

95

6

4,0

1,1

2

0,55

11

12

К

Е

100

10

Разом

12

10

4) Розрахуемо міжопераційні запаси:
ДZ 1-2 = 0,2*240*2 / 7,0 - 0,2*240*3 / 8,0 = -4,3 (-4)
ДZ 1-2 = 0,7*240*2 / 7,0 - 0,7*240*2 / 8,0 = 6 (6)
ДZ 1-2 = 0,1*240*1 / 7,0 - 0,1*240*2 / 8,0 = -2,57 (-2)
ДZ 2-3 = 0,2*240*3 / 8,0 - 0,2*240*1 / 2,3 = -2,87 (-3)
ДZ 2-3 = 0,42*240*2 / 8,0 - 0,42*240*1 / 2,3 = -18,67 (-19)
ДZ 2-3 = 0,38*240*2 / 8,0 - 0 = 22,8 (+22)
ДZ 3-4 = 0,2*240*1 / 2,3 - 0,2*240*2 / 9,0 = 10,2 (+11)
ДZ 3-4 = 0,4*240*1 / 2,3 - 0,4*240*3 / 9,0 = 9,74 (+10)
ДZ 3-4 = 0 - 0,4*240*2 , 9,0 = -21,33 (-21)
ДZ 4-5 = 0,2*240*2 / 9,0 - 0,2*240*1 / 3,5 = -3,04 (-3)
ДZ 4-5 = 0,4*240*3 / 0,4*240*1 / 3,5 = 4,57 (+5)
ДZ 4-5 = 0,4*240*2 / 9,0 - 0,35*240*1 / 3,5 = -2,67 (-2)
ДZ 5-6 = 0,6*240*1 / 3,5 - 0,6*240*1 / 4 = 5,14 (+5)
ДZ 5-6 = 0,1*240*1 / 3,5 - 0,1*240*2 / 4 = 5,14 (-6)
ДZ 5-6 = 0,25*240*1 / 3,5 - 0,3*240*1 / 4 = 0,86 (+1)
5) Побудуємо графіки змінювання межопераційних запасів:
0 60 120 180 240
4 6

-4 -2

22 -3 +22

-19

+10 21 -21

3 5

-3 -2

6

1 +5 -6 1

Завдання №4
На підставі вихідних даних розрахуйте основні параметри багатопредметної змінно-потокової лінії виготовлення виробу, а саме:
- тривалість роботи лінії по виготовленню кожного виду виробу;
- витрати часа на переналадку;
- приватні такти роботи лінії по виготовленню кожного виду виробу використовуючи наступні методи:
а) розподілення дійсного фонду роботи лінії пропорційно трудомісткості програмних завдань;
б) розрахунок через незмінну кількість робочих місць на лінії та трудомісткість обробки;
в) розрахунок шляхом преведення програми до умовного об єкту.
Побудуйте календарний графік роботи лінії.

Найменування показника

Значення показника

Місячна виробнича програма, од.

виріб А

8000

виріб Б

8050

виріб В

4010

Трудомісткість виробів, хв.

виріб А

2,3

виріб Б

3,5

виріб В

4,0

Кількість робочих діб за місяць

23

Кількість змін

2

Тривалість зміни, хв.

480 / 8год.

Витрати часу на переналадку лінії, %

7,0

Вирішення завдання:
1 спосіб
1) Визначаємо тривалість роботи лінії по виготовленню кожногго виду виробів:
ФА = 23*2*8 (1-0,07) *8000*2,3 / 8000*2,3+8050*3,5+4010*4 = =100,57год. = 6,3 діб
ФБ = 23*2*8 (1-0,07) *8050*3,5 / 8000*2,3+8050*3,5+4010*4 = =154год. = 9,6 діб
ФВ = 23*2*8 (1-0,07) *4010*4 / 8000*2,3+8050*3,5+4010*4 =
=87,67год. = 5,48 діб
2) Визначимо витрати часу на переналадку лінії:
Фвт = 23*2*8*0,07 = 25,76 год = 1 доба
3) Будуємо графік роботи лінії:
4)

Вироби

Робочі дні

2

4

6

8

10

12

14

16

18

20

22

24

26

28

30

А

6,3

Б

7,3

16,9

В

17,9

23,38

5) Визначаємо пиватні такти роботи лінії:
А = 100,57*60 / 8000 = 0,75 хв.
Б = 154*60 / 8050 = 1,15 хв.
В = 87,67*60 / 4010 = 1,31 хв.
2 спосіб
Через незмінну кількість робочих місць на лінії та трудомісткість обробки:
С = 8000*2,3+8050*3,5+4010*4 / 23*8*2*0,93*60 = 3,0492
А = 2,3 / 3,0492 = 0,75
Б = 3,5 / 3,0492 = 1,15
В = 4,0 / 3,0492 = 1,31
3 спосіб
Шляхом приведення програми до умовного об єкту:
За умовний об єкт приймаємо виріб А.
КпрА = 2,3 / 2,3 = 1
КпрБ = 3,5 / 2,3 = 1,52 ? 1,5
КпрВ = 4,0 / 2,3 = 1,74 ? 1,7
NппА = 8000*2,3 = 18400
NппБ = 8050*3,5 = 28175
NппВ = 4010*4,0 = 16040
7% = 1-0,07 = 0,93
23*2*8*0.93 = 342,24
rум = 342,24*60 / 18400+28175+16040 = 0,328
rА= 0,328*2,3 = 0,75
rБ= 0,328*3,5 = 1,15
rВ= 0,328*4,0 = 3,1
Завдання №5
На підставі вихідних даних розрахуйте виробничу потужність підрозділу та показники рівня її використання, а саме:
- плановий та фактичний коефіцієнт екстенсивного рівня використання виробничої потужності;
- плановий та фактичний коефіцієнт інтенсивного рівня використання виробничої потужності;
- плановий та фактичний інтегральний коефіцієнт використання виробничої потужності4
- резерв використання виробничої потужності (запланований і фактичний).
Кількість встановленого обладнання по відділенням відповідно 3,2 та 4 одиниці; відсоток виконання планового обсягу виробництва продукції по відділенням відповідно 100,5%, 84,2% та 95,1%.
Вихідні дані:

Кількість одиниць встановленого обладнання

Нормативна продуктивність одиниці обладнання т/год

Простої устаткування, %

Фактичне виконання запланованого обсягу виробнийтва, %

нормативні

фактичні

Відділення №1

3

14,30

7,5

7,3

100,5

Відділення №2

2

13,36

3,1

2,9

84,2

Відділення №3

4

16,70

4,2

4,0

95,1

Вирішення завдання:
1) Визначимо ефективний фонд часу роботи устаткування по відділенням:
Відділення №1 Теф = 8760*0,925 = 8103 год.
Відділення №2 Теф = 8760*0,969 = 8488 год.
Відділення №3 Теф = 8760*0,958 = 8392 год.
2) Визначимо фактичний фонд часу роботи устаткування по відділенням:
Відділення №1 Теф = 8760*0,925 = 8103 год.
Відділення №2 Теф = 8760*0,971 = 8505 год.
Відділення №3 Теф = 8760*0,960 = 8409 год.
3) Визначимо виробничу потужність по відділенням:
Відділення №1 М1 = 8103*14,30*3 = 347619 т.
Відділення №2 М2 = 8488*13,36*2 = 226799 т.
Відділення №3 М3 = 8392*16,70*4 = 560586 т.
Виробничу потужність цеху визначаємо по «вузькому місцю». «Вузьким місцем» є друге відділення - 226799 т.
4) Заплануємо випуск продукції по відділенням:
Відділення №1 ВП1 = 220000 т.
Відділення №2 ВП2 = 220000 т.
Відділення №3 ВП3 = 220000 т.
Випуск продукції, т.
560586
347619 Виробнича
226799 потужність
Відділення
Відділення №1 Відділення №2 Відділення №3
5) Визначимо фактичний випуск продукції по відділенням:
Відділення №1 ВФ1 = 220000*1,005 = 221100 т.
Відділення №2 ВФ2 = 220000*0,842 = 185240 т.
Відділення №3 ВФ3 = 220000*0,85 = 209000 т.
6) Визначимо фактичну середньочасову продуктивність одиниці обладнання по відділенням:
Відділення №1 g1 = 221100 / 3*8120 = 9,08 т/год.
Відділення №2 g 2 = 221100 / 2*8505 = 10,89 т/год.
Відділення №3 g 3 = 221100 / 4*8409 = 560586 т/год.
7) Розрахуємо коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування:
Відділення №1 Ке1 = 3*8120 / 3*8103 = 1,002
Відділення №2 Ке 2 = 2*8505 / 2*8488 = 1,002
Відділення №3 Ке 3 = 4*8409 / 4*8392 = 1,002
8) Розрахуємо коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування:
Відділення №1 Кі1 = 9,08 / 14,30 = 0,6350
Відділення №2 Кі 2 = 10,98 / 13,36 = 0,8219
Відділення №3 Кі 3 = 6,21 / 16,70 = 0,3719
9) Розрахуємо інтегральний коефіцієнт завантаження устаткування:
Відділення №1 Кінт1 = 1,002*0,6350 = 0,6363
Відділення №2 Кінт 2 = 1,002*0,8219 = 0,8235
Відділення №3 Кінт 3 = 1,002*0,3719 = 0,3726
10) Визначимо наявні резерви використання виробничої потужності:
Відділення №1 R1 = 1-0,6363 = 0,3637
Відділення №2 R 2 = 1-0,8235 = 0,1765
Відділення №3 R 3 = 1-0,3726 = 0,6274
Висновок
Отже, як бачимо, на всіх стадіях організації технічної підготовки виробництва необхідно проводити економічну оцінку доцільності розроблення і впровадження нового продукту за різними критеріями і різними методиками. Зазначимо, що ця робота проводиться комплексно і системно. Визначення величини ефекту вимагає також маркетингових досліджень, визначення потреби у фінансових та інших видах ресурсів. Це дає змогу обрати оптимальні варіанти рішень з урахуванням реальних можливостей для впровадження нового продукту.
Економічні розрахунки, які супроваджуються створенням нової конструкції чи технології, мають бути комплексними і охоплювати як експлуатаційні, так і виробничо-технологічні показники.
Ще на етапі технічного завдання і ексклюзивного проектування, коли встановлюють тип і основні параметри нового виробу, насамперед треба виявити і зафіксувати його експлуатаційні переваги (краща якість, більша продуктивність, меньша енергомісткість, матеріаломісткість, вища надійність тощо).
Серед економічних розрахунків головними є обгрунтування експлуатаційної ефективності виробу. При цьому необхідно співставляти нову конструкцію виробу із кращими аналогами на ринку. За наявнсті декількох варіантів нової конструкції необхідно вибирати ефективніший.
Список використаної літератури:
1. Васильков В.П. Організація виробництва: Навчальний посібник. - К.: КНЄУ. 2003.
2. Ю.А. Єгупов. Організація виробництва на промисловому підприємстві, К. - 2006.
3. Організація виробництва: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Черганова. - К.: Лібра, 2003.
4. Петрович Т.М., Захарчин Г.М., Теребух А.А. Організація підприємництва в Україні. Навчальний посібник. - Львів: Оскарт, 2000
5. Петрович Т.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: пілручник- Львів: «Магнолія плюс», 2005.
6. Курочкін А.С. Організація виробництва: Навчальний посібник. - К: МАУП, 2001
7. Должанський І.З., Загорна Т.О.. Удалих О.О. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
8. З.О. Маків, І.М. Луцький Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004
9. Ратхутдинов Р.А. Организация производства. Краткий курс: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001
10. Организация производства: Учебник для вузов О.Г. Туровец, В.Н. Попов и др. 2-е изд. - М.: Экономика и финансі, 2002
11.Економіка підприемства під редакцією О.Й. Волкова; М. : Інфра-М, 1998
12. Файнгольд М.Л., Кузнецов Д.В. Принціпі расчета производственной мощности и загрузки оборудования. ВГПУ, 2002
13. Закон України « Про підприємництво» - 1997
14. Фатхутдинов Р.А.. Сивакова Л.А. Организация производства. Практикум. - М: ИНФРА- М, 2001
15. Равенко Н.Г.. Козуб В.Н. организация производства на промішленніх предприятиях: Учебное пособие. - Днепродзержинск: ДДТУ, 1998

Подобные документы

  • Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту. Розрахунок річної виробничої програми. Розрахунок кількості устаткування і робочих місць. Проектування ремонтно-механічного цеху. Річна собівартість продукції ремонтного підприємства.

    курсовая работа [587,9 K], добавлен 06.12.2014

  • Розрахунок продуктивності і потужності печей, витрати і запасу сировини, виробничих рецептур з підбором і перевіркою обладнання для приготування напівфабрикатів. Підбір дозуючої апаратури. Розрахунок тістоділителів і шаф для остаточного вистоювання.

    курсовая работа [69,2 K], добавлен 01.05.2011

  • Вивчення існуючої мережі закладів ресторанного господарства. Характеристика потенційного контингенту і споживачів продукції проєктованого закладу. Визначення виробничої програми підприємства. Розрахунок теплового, механічного і холодильного устаткування.

    курсовая работа [837,7 K], добавлен 15.05.2023

  • Проект електроустановки підприємства, вибір елементів схеми електропостачання: визначення кількості проміжних опор по трасі лінії електропередачі, розрахунок потужності електродвигуна, вибір силового устаткування, струмоведучих і заземлюючих пристроїв.

    курсовая работа [323,9 K], добавлен 24.01.2011

  • Технологічні аспекти процесу приготування пивного сусла. Конструктивні особливості варильних порядків, оцінка їх функціональних можливостей і виробничої потужності. Фрагмент апаратурно-технічної схеми виробництва. Монтаж, експлуатація, ремонт обладнання.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 24.05.2015

  • Загальна теплова схема джерела теплопостачання. Опис принципів роботи котла, димососа. Методи розрахунку котлів, кількості теплоносія, підбору потужності (продуктивності) котлів. Особливості проектування та виробництва котлів і котельних установок.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.05.2012

  • Характеристика вихідної сировини і опис стадій технологічного процесу подрібнення комбікормів. Вивчення схеми і технологічний розрахунок робочих органів молоткастої дробарки. Визначення продуктивності механізму і розрахунок потужності електроприводу.

    курсовая работа [162,5 K], добавлен 20.01.2013

  • Визначення витрат часу і відрядної розцінки на одиницю продукції. Розрахунок потрібної кількості устаткування, визначення коефіцієнту його завантаження. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу. Розрахунок площі дільниці та вартості ОВФ.

    курсовая работа [124,6 K], добавлен 19.08.2012

  • Розрахунок норм водоспоживання і водовідведення господарсько-побутових споживачів, охолодження устаткування за оборотною схемою, гальванічного виробництва. Методичні основи діяльності підприємства з урахуванням раціонального використання водних ресурсів.

    курсовая работа [70,8 K], добавлен 08.11.2014

  • Науково-технічний прогрес у виробництві карбаміду. Виробнича програма цеху з випуску товарної продукції. Проектна добова продуктивність агрегату синтезу карбаміду. Визначення необхідної кількості основного технологічного устаткування і потужності цеху.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 08.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.