Проектування ремонтного підприємства

Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту. Розрахунок річної виробничої програми. Розрахунок кількості устаткування і робочих місць. Проектування ремонтно-механічного цеху. Річна собівартість продукції ремонтного підприємства.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.12.2014
Размер файла 587,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра «Будівельні, колійні та вантажно-розвантажувальні машини»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: "Експлуатація та ремонт будівельних, колійних та вантажно-розвантажувальних машин"

на тему: " Проектування ремонтного підприємства"

Студента V курсу 11 групи

напрямку підготовки 7.050503

Машинобудування

___________ Галан К.І.

Керівник: асистент

___________ Коновалов П.Є.

Харків 2013

Зміст

Вступ

1. Проектування ремонтного підприємства

1.1 Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту

1.2 Розрахунок річної виробничої програми

1.3 Схема технологічного процесу

1.4 Структура ремонтного підприємства

1.5 Розрахунок за цехами і відділеннями

1.6 Режими роботи підприємства

1.7 Розрахунок кількості устаткування і робочих місць

1.8 Розрахунок чисельності працюючих

1.9 Розрахунок площ підприємства

1.10 Схема генерального плану ремонтного підприємства

1.11 Компонування цехів виробничого корпусу

2. Проектування ремонтно-механічного цеху

3. Техніко-економічний розрахунок ремонтного підприємства

3.1 Розрахунок капітальних вкладень

3.2 Кошторис виробництва

3.3 Повна річна собівартість продукції ремонтного підприємства

3.4 Балансовий прибуток. Рентабельність

3.5 Визначення періоду повернення одночасних витрат

4. Вимоги безпеки праці при ремонті машин

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Вступ

Транспортному будівництву належить важлива роль в розвитку транспортної системи країни. Зростання капітальних вкладень вимагає найбільш раціонального використання матеріальних ресурсів, зокрема машин і механізмів, якими оснащене будівельне виробництво.

Одним з конкретних шляхів кращого використання техніки в будівництві є підвищення якості технічного обслуговування і ремонту машин. Саме правильна експлуатація, своєчасне і високоякісне проведення технічного обслуговування і ремонтів машин створюють умови для їх ефективного використання. Тому необхідно удосконалювати планово-попереджувальну систему експлуатації та ремонту машин, упроваджувати сучасні засоби технічної діагностики, освоювати ефективні способи відновлення деталей, ширше застосовувати в ремонтній справі технічні засоби і технологію машинобудування.

У виконанні цих задач на транспортному будівництві значна роль належить фахівцям середньої ланки - технікам-механікам. Оволодінню необхідними знаннями і навичками, потрібними для забезпечення працездатності машин, їм допомагає вивчення дисципліни «Експлуатація і технічне обслуговування машин», відповідно до програми якого проводиться курсове проектування, при виконанні якого вирішуються наступні основні питання:

- розрахунок річної виробничої програми по технічному обслуговуванню і поточному ремонту рухомого складу парку;

- розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючих робочих і їх розподілення по об'єктах роботи, спеціальностях і змінах;

- вибір методів і розробка технології внутрішньозаводських процесів з урахуванням розробок і рекомендацій по науковій організації виробництва і науковій організації праці;

- вибір технологічного і допоміжного устаткування з обґрунтуванням ступеня механізації і автоматизації виробництва;

- розробка планувальних або об'ємно-планувальних рішень будівель, а також генерального плану підприємства.

1. Проектування ремонтного підприємства

1.1 Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми організації ремонту

Головна задача виробничого підприємства - повсемісне задоволення суспільних потреб народного господарства продуктами, роботами та послугами з високими споживчими властивостями і якість при мінімальних витратах. Для вирішення своєї головної задачі підприємство забезпечує розвиток і підвищення продуктивності праці, ресурсозбереження, збільшення прибутку. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування.

Ремонтні заводи здійснюють капітальний ремонт повнокомплектних машин і окремих видів збірних одиниць. Їх розділяють на універсальні та спеціалізовані. Потужність заводів виражають кількістю відремонтованих за рік машин або збірних одиниць і річною вартістю робіт.

Управління заводом здійснюється директором. Його перший заступник - головний інженер - керує технічним забезпеченням виробництва, а другий - здійснює його господарське забезпечення.

Машини, механізми і обладнання являється активною частиною виробничих фондів підприємства, що здійснює будівництво, поточне утримання і ремонт залізничних об'єктів і виконують вантажно-розвантажувальні роботи на залізничному транспорті.

Капітальний ремонт машин виконується на універсальних і спеціалізованих ремонтних підприємствах. Більш прогресивним являється поточний метод ремонту.

Поточний метод ремонту машин і агрегатів використовується, коли виробнича програма по машині даної марки або агрегату велика, а конструкція допускає знеособлення вузлів і агрегатів. Поточний метод може бути організований на будь-якій ділянці виробництва.

Характерні особливості поточної лінії:

- закріплення за кожним постом визначених технологічних операцій

- ритмічна синхронна робота всіх робочих постів

- механізація переміщення від одного поста до іншого

- чітка і безперебійна робота всіх суміжних ділянок виробництва, що обслуговують поточні лінії.

Поточний метод ремонту являється найбільш досконалим. Покращення якості, зниження працездатності, вартості і тривалості ремонту при поточному методі досягається за рахунок вузької спеціалізації робочих місць, використання сучасного технологічного оснащення, спеціального обладнання, інструментів та пристосувань.

1.2 Розрахунок річної виробничої програми

Річна виробнича програма підприємства визначається, виходячи з завдання трудомісткості і вартості.

Річну програму ремонту за трудомісткістю для кожної марки машин розраховують за усередненими значеннями трудомісткості, Тр, люд.год,

Тр = Тн·Nм·км·ко·кс , (1.1)

де Тн - усереднене значення трудомісткості ремонту однієї машини, люд.год;

Nм - кількість машин даної марки, що ремонтуються за рік;

км - коефіцієнт, що враховує метод ремонту, [1, Додаток А];

ко - коефіцієнт, що враховує форму організації ремонту [1, Додаток А];

кс- коефіцієнт, що враховує серійність (однотипність)машин, що ремонтуються [1, Додаток А].

Вартість капітального ремонту визначається за калькуляцією, яка враховує собівартість ремонту та плановий прибуток ремонтного підприємства. Крім того, при обчисленні вартості додаткової програми можна прийняти, що вона в цілому складає 7... 15% від вартості основної програми.

Річна вартість ремонту кожної марки машини, Цр , грн,

Цр = Цн·Nм, (1.2)

де Цн - вартість ремонту однієї машини, тис. грн;

Nм - кількість машин даної марки, що ремонтуються за рік.

Крім ремонтних робіт, підприємство виконує певний обсяг додаткових робіт, до яких входить виготовлення запасних частин і вузлів, ремонт власного устаткування, виготовлення нової продукції та інструментальні роботи.

Сумарна трудомісткість річної програми, Тс , люд.год,

Тс = УТр + УТд, (1.3)

де УТр - сумарна трудомісткість річної ремонтної програми, люд.год;

УТд - сумарна трудомісткість річної додаткової програми, люд.год.

Всі розрахунки приведено у таблиці 1

Таблиця 1.1 - Річна програма підприємства

Марки машини і види робіт

Кількість

машин

Трудомісткість ремонту,

люд.год

Вартість ремонту, грн

однієї машини

річної

програми

однієї машини

річної програми

1

2

3

4

5

6

Ремонтні роботи

Екскаватор Э-4321

30

2400

48600

380

11400

Скрепер причіпний

120

180

14580

16

1920

Екскаватор ЭО-4111

60

1650

66825

367

22020

Разом

210

4230

130005

763

35340

Додаткові роботи

1.Виготовлення товарних вузлів та запасних частин

10%

-

13000,5

3534

2.Виготовлення нових машин і виконання замовлень будівельних організацій

5%

-

6500,25

1767

3.Ремонт власного устаткування заводу і інструментальні роботи

10%

-

13000,5

3534

Разом

-

32501,25

8835

Разом річних програм

162506,25

44175

Далі проведемо розподіл трудомісткості річної програми за видами робіт, таблиця 1.2 та таблиця 1.3.

Таблиця 1.2 - Розподіл трудомісткості ремонту за видами робіт, люд.год

Види робіт

Екскаватор Э-4321

Скрепер причіпний

Екскаватор ЭО-4111

Разом

%

Тр

%

Тр

%

Тр

1

2

3

4

5

6

7

8

Зовнішня мийка

0,7

340,2

0,7

102,06

0,7

467,775

912,835

Розбирання

7,2

3499,2

5

1049,76

7,2

4811,4

9384,76

Мийка агрегатів

1,6

777,6

1,5

233,28

1,6

1069,2

2086,28

Дефектація

2,2

1069,2

1,9

320,76

2,2

1470,15

2868,31

Верстатні

23

11178

19,4

3353,4

23

15369,75

29985,95

Ковальські і терм.

5

2430

7,1

729

5

3341,25

6524,45

Зварювальні

4,1

1992,6

13

597,78

4,1

2739,825

5364,405

Гальванічні

0,8

388,8

0

116,64

0,8

534,6

1041,64

Жорстяницько-мідницькі

3,4

1652,4

0

495,72

3,4

2272,05

4426,97

Електротехнічні

1,7

826,2

1,3

247,86

1,7

1136,025

2216,085

Комплектовні

1,2

583,2

1,5

174,96

1,2

801,9

1565,46

Слюсарно-ремонтні

26

12636

27

3790,8

26

17374,5

33907,3

Столярнообивні

0,7

340,2

0,6

102,06

0,7

467,775

912,635

Складальні

18,1

8796,6

17,1

2638,98

18,1

12095,325

23601,31

Кузовні

0,8

388,8

0,7

116,64

0,8

534,6

1043,04

Такелажні

1

486

0,8

145,8

1

668,25

1303,65

Випробні

0,7

340,2

0,7

102,06

0,7

467,775

912,835

Малярські

0,6

291,6

0,6

87,48

0,6

400,95

782,43

Інші

1,2

583,2

1,1

174,96

1,2

801,9

1564,66

Разом

100

48600

100

14580

100

66825

130405

Таблиця 1.3 - Розподіл трудомісткості додаткових робіт за видами

Види робіт

Виготовлення запасних частин і вузлів

Виготовлення нової продукції

Ремонт власного устаткування та інструментальної роботи

Разом

%

Тр, люд.год

%

Тр, люд.год

%

Тр, люд.год

Верстатні

70

9100,35

65

4225,1625

25

3250,125

16575,64

Слюсарні

20

2600,1

25

1625,0625

60

7800,3

12025,46

Ковальські

4

520,02

2

130,005

5

650,025

1300,05

Зварювальні

6

780,03

5

325,0125

6

780,03

1885,073

Жостяницько-мідницькі

0

0

3

195,0075

4

520,02

715,0275

Взагалі

100

13000,5

100

6500,25

100

13000,5

32501,25

Зведена відомість розподілу трудомісткості всієї річної програми заводу приведена у таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Трудомісткість річного обсягу робіт

Види робіт

Трудомісткість люд.год

Ремонту

Додаткової програми

Взагалі

1

2

3

4

Зовнішня мийка

912,835

912,835

Розбирання

9384,76

9384,76

Мийка агрегатів

2086,28

2086,28

Дефектація

2868,31

2868,31

Верстатні

29985,95

3250,125

33236,075

Ковальські і терм.

6524,45

650,025

7174,475

Зварювальні

5364,405

780,03

6144,435

Гальванічні

1041,64

1041,64

Жорстяницько-мідницькі

4426,97

520,02

4946,99

Електротехнічні

2216,085

2216,085

Комплектовні

1565,46

1565,46

Слюсарно-ремонтні

33907,3

7800,3

41707,6

Столярнообивні

912,635

912,635

Складальні

23601,31

23601,305

Кузовні

1043,04

1043,04

Такелажні

1303,65

1303,65

Випробні

912,835

912,835

Малярські

782,43

782,43

Інші

1564,66

1564,66

1.3 Схема технологічного процесу

Рисунок 1.1 - Схема технологічного процесу ремонтного підприємства [3, 5]

1.4 Структура ремонтного підприємства

Рисунок 1.2 - Структура ремонтного підприємства [3, 5]

1.5 Розрахунок за цехами і відділеннями

Трудомісткість річного обсягу робіт у кожному цеху залежить від числа і трудомісткості виробничих операцій, які ними виконуються, крім того, однаковий вид робіт можна виконувати одночасно у деяких цехах та відділеннях. Попереднє часткове розподілення трудомісткості робіт, які виконуються одночасно у деяких цехах або відділеннях, приведено у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Попереднє розподілення трудомісткості робіт за цехами та відділеннями

Цех

Відділення

% робіт

Трудомісткість, люд.год

1

2

3

4

Розбиральний

Зовнішнього миття

100

912,83

Розбирання на деталі

60

5630,85

Мийки деталей

100

2086,28

Дефектації

50

2868,31

Разом по цеху

10064,12

Моторний

Розбирання

40

3753,9

Верстатні

40

13294,43

Дефектації

25

717,07

Складальні

15

3540,19

Випробне

40

365,14

Разом по цеху

21670,74

Механічний

Дефектація

25

717,07

Верстатні

30

9970,82

Ковальські і терм.

45

3228,51

Зварювальні

35

2150,55

Разом по цеху

16066,96

Ремонтно-механічний

Верстатні

30

9970,82

Ковальсько-термічне

55

3945,96

Зварювальні

65

3993,88

Гальванічні

100

1041,64

Жорстяницько-мідницькі

100

4946,99

Електротехнічні

100

2216,08

Комплектовні

100

1565,46

Слюсарно-ремонтні

80

33366,08

Складальні

25

5900,32

Разом по цеху

66947,24

Відновлювальний

Слюсарно-ремонтні

20

8341,52

Столярнообивні

100

912,64

Кузовні

100

1043,04

Випробувальні

60

547,7

Малярське

100

78243

Разом по цеху

11627,326

Складальний

Складальні

60

14160,78

Такелажні

100

1303,65

Інші

100

1564,66

Разом по цеху

17029,1

Разом

143405,5

1.6 Режими роботи підприємства

Режим роботи ремонтного підприємства залежить від річного обсягу робіт, типу підприємства і рівномірності завантаження його протягом року. Вважається, що підприємство завантажене протягом року рівномірно. Режим роботи характеризується кількістю робочих днів за рік, кількістю змін роботи за добу і тривалістю зміни (у годинах). Для кращого використання устаткування і виробничої площі роботу окремих цехів підприємства (механічного, ковальсько-зварювального та ін.) при значних річних обсягах робіт рекомендується запроектувати у дві зміни. Для подальших розрахунків потрібно визначити дійсний фонд часу робітників, устаткування і робочих місць. Дійсний фонд часу робітників необхідно обчислити для трьох категорій робітників.

Дійсний фонд часу робітників, Фдр , год,

Фдр = {[dk - (dв + dп +dо)]·tсм - (dп - 2)·nc}·kп , (1.4)

де dk, dв, dп, dо - відповідно число днів календарних, вихідних, святкових, відпускних за рік;

tсм - тривалість зміни, год [1, додаток В];

nc - число годин, на які скорочується робочий день перед святами, пс=1[1, c.13];

kп - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу, кп =0,96[1, c. 13].

Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +24)]·8,2 - (10 - 2)·1}·0,96 = 1853,72 год,

Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +30)]·8,2 - (10 - 2)·1}·0,96 = 1804,52 год,

Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +30)]·7,2 - (10 - 2)·1}·0,96 = 1583,52 год.

У розрахунках потрібно приймати 40-годинний робочий тиждень із двома вихідними днями.

Дійсний річний фонд часу роботи устаткування, Фдо, год.

Фдо = [dk - (dв + dп)]·tо·n·kп, (1.5)

де tо·- тривалість роботи устаткування протягом зміни, tо =7 год [1,c. 13];

n - число змін у добу, n=2;

kп - коефіцієнт, що враховує простої у ремонті, к =0,96 [1, c.13].

Фдо = [365- (104 + 10)]·7·2·0,96 = 3373,4 год.

Дійсний річний фонд часу робочих місць, Фдрм, год.

Фдрм = [dk - (dв +dп)]· tо·n·kp, (1.6)

де kp - коефіцієнт, що враховує простої у ремонті, кр = 0,99 [1, c. 13].

Фдрм = [365 - (104 + 10)]·7·2·0,99 = 3478,9 год.

1.7 Розрахунок кількості устаткування і робочих місць

Розрахунок кількості необхідного устаткування і робочих місць у кожному з цехів і відділень виконується відповідно до технологічного процесу ремонту, виходячи з трудомісткості робіт, виконуваних у даному цеху (відділенні), і дійсного фонду часу роботи устаткування або робочих місць. Кількість устаткування та робочих місць для цеху, який проектується, розраховується за кожним відділенням, для інших цехів - взагалі.

Кількість устаткування, No , од,

No = (1.7)

де Фдо - дійсний фонд часу роботи устаткування, год;

зо - коефіцієнт завантаження устаткування, зо = 0,75-0,8 [1, c. 14];

- трудомісткість даного виду робіт.

Кількість робочих місць,

Nрм = (1.8)

де Фдрм - дійсний фонд часу робочих місць, год;

зрм - коефіцієнт завантаження робочих місць, зрм =0,8 - 0,9 [1, c. 14].

Результати розрахунків зводяться до таблиці 1.7. Інвентар і пристосування приймаються без розрахунку за умовою необхідного комплекту.

Таблиця 1.7 - Розрахунок кількості устаткування і робочих місць

Цехи і відділення

Трудоміст-кість,

люд.год

Дійсний

фонд часу роботи устаткування, год

Дійсний

фонд часу робочих місць

Кількість

устатку-вання

Кількі-сть

Робо-чих

місць

Розбірний

Зовнішнього миття

912,83

3373,4

3478,9

1

1

Розбирання

5630,85

3373,4

3478,9

3

3

Миття агрегатів

2086,28

3373,4

3478,9

1

1

Дефектації

1434,15

3373,4

3478,9

1

1

Моторний

Розбирання

3753,9

3373,4

3478,9

2

2

Дефектація

717,07

3373,4

3478,9

1

1

Верстатне

13294,43

3373,4

3478,9

5

5

Складальні

3540,19

3373,4

3478,9

2

2

Випробні

365,13

3373,4

3478,9

1

1

Механ.

Дефектації

717,07

3373,4

3478,9

1

1

Верстатні

9970,82

3373,4

3478,9

4

4

Ковальські і термооб.

3228,51

3373,4

3478,9

2

2

Зварювальні

2150,55

3373,4

3478,9

1

1

Ремонтно-механічний

Верстатні

9970,82

3373,4

3478,9

4

4

Ковальські і термообробні

3945,96

3373,4

3478,9

2

2

Зварювальні

3993,88

3373,4

3478,9

2

2

Слюсарно- ремонтні

33366,08

3373,4

3478,9

13

12

Гальванічні

1041,64

3373,4

3478,9

1

1

Електротехнічні

2216,08

3373,4

3478,9

1

1

Комплектовні

1565,46

3373,4

3478,9

1

1

Складальні

5900,32

3373,4

3478,9

3

3

Жорстяницько- мідницький

4946,99

3373,4

3478,9

2

2

Віднов.

Слюсарно- ремонтні

8341,52

3373,4

3478,9

4

3

столярнооббивні

912,635

3373,4

3478,9

1

1

Кузовні

1043,04

3373,4

3478,9

1

1

Випробні

547,701

3373,4

3478,9

1

1

Малярські

782,43

3373,4

3478,9

1

1

Склад.

Складальне

14160,78

3373,4

3478,9

6

6

Такелажне

1303,65

3373,4

3478,9

1

1

Інші

1564,66

3373,4

3478,9

1

1

Разом

-

-

-

70

68

1.8 Розрахунок чисельності працюючих

Робітники підприємства залежно від виконуваних функцій поділяються на такі категорії:

- виробничі робітники (основні і допоміжні);

- інженерно-технічні працівники (ІТП);

- адміністративно-управлінські робітники (АУР).

Загальна чисельність основних виробничих робітників, Ро , чол,

Ро = УРі , (1.9)

де Рі - число виробничих робітників у цехах за кожною професією.

Чисельність основних виробничих робітників у цехах (відділеннях) за кожною з професій, Рі, чол,

Рі = (1.10)

де Ті - трудомісткість даного виду робіт, люд.год ;

Фдр - дійсний фонд робочого часу робітників відповідної професії, год.

Загальне число допоміжних виробничих робітників (наладники устаткування, ремонтні і транспортні робітники, роздавальники інструменту, контролери ВТК, мастильники, крановики, шофери та ін.) розраховується взагалі по цеху, а далі довільно розподіляється за відділеннями.

Чисельність допоміжних виробничих робітників, Рв , чол,

Рв = (1.11)

де Пв - процент допоміжних робітників відносно основних виробничих (для ремонтних підприємств приймається 15-18%).

Загальна чисельність виробничих робітників підприємства, Рпр , чол.

Рпр = Ро + Рв . (1.12)

Чисельність ІТП і АУР визначається в процентному відношенні від загального числа виробничих робітників. Вона може бути орієнтовно прийнята відповідно рівною 11-13% та 5-7%. Розрахунок чисельності виробничих робітників потрібно виконати для кожного з цехів і відділень, а розрахунок інших категорій працюючих - за цехами.

Промислово-виробничий контингент ремонтного підприємства, Робщ, чол.

Робщ = Рпр + Рітр + Раур + Ромг + Ри + Рпсо, (1.13)

де Ромг - кількість робітників у відділі головного механіка (ВГМ), Ромг дорівнює 17% від кількості виробничих робітників у механічному цеху основного виробництва, Ромг =4 чол;

Ри - кількість робітників в інструментальному цеху (приймається рівною 25% від кількості виробничих робітників механічного цеху), Ри = 5 чол;

Рпсо - чисельність пожежно-сторожової охорони. Приймається у кількості 4 осіб на 100 працівників, які працюють у першу зміну, але не більш ніж 20 чоловік та додатково один чоловік - начальник охорони, Рпсо = 5 чол.

Робщ = 114+15+7+4 + 5 + 5= 150 чол.

Результати розрахунку зведено в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8 - Обліковий контингент робітників ремонтного підприємства

Цехи і відділення

Трудоміст-кість,

люд.год

Дійсний фонд часу, год

Кількість працівників, чол.

Виробничих

ІТП

АУР

основних

допоміж

них

Розбірний

Зовнішнього миття

912,83

1853,72

1

1

Розбирання

5630,85

1853,72

4

1

Миття агрегатів

2086,28

1853,72

2

1

Дефектації

1434,15

1853,72

1

1

Разом по цеху

10064,12

8

4

2

1

Моторний

Розбирання

3753,9

1853,72

3

1

Дефектація

717,07

1853,72

1

1

Верстатне

13294,43

1853,72

8

2

Складальні

3540,19

1853,72

2

1

Випробні

365,13

1853,72

1

1

Разом по цеху

21670,74

15

6

3

2

Механ.

Дефектації

717,07

1853,72

1

1

Верстатні

9970,82

1853,72

6

1

Ковальські і термооб.

3228,51

1853,72

2

1

Зварювальні

2150,55

1853,72

2

1

Разом по цеху

16066,97

11

4

2

1

Ремонтно-механічний

Верстатні

9970,82

1853,72

6

1

Ковальські і термообробні

3945,96

1853,72

3

1

Зварювальні

3993,88

1853,72

3

1

Слюсарно- ремонтні

33366,08

1853,72

18

3

Гальванічні

1041,64

1853,72

1

1

Електротехнічні

2216,08

1853,72

2

1

Комплектовні

1565,46

1853,72

1

1

Складальні

5900,32

1853,72

4

1

Жорстяницько- мідницький

4946,99

1853,72

3

1

Разом по цеху

66947,25

41

11

7

3

Віднов.

Слюсарно- ремонтні

8341,52

1853,72

5

1

столярнооббивні

912,635

1853,72

1

1

Кузовні

1043,04

1853,72

1

1

Випробні

547,701

1853,72

1

1

Малярські

782,43

1853,72

1

1

Разом по цеху

11627,32

9

5

2

1

Склад.

Складальне

14160,78

1853,72

8

2

Такелажне

1303,65

1853,72

1

1

Інші

1564,66

1853,72

1

1

Разом по цеху

17029,1

10

4

2

1

Разом

-

-

94

34

18

9

Усього по заводу

143405,5

155

1.9 Розрахунок площ підприємства

Площі підприємства розраховують з урахуванням їх розподілу на виробничі, допоміжні, конторські і побутові.

Загальна площа ремонтного підприємства, F , м2,

F = Fпр + Fвс + Fпоб + Fк , (1.14)

де Fпр, Fвс, Fпоб, Fк - площа відповідно виробничих, допоміжних, побутових і конторських приміщень.

Виробничі площі (площі, зайняті устаткуванням і робочими місцями, а також проходами і проїздами між ними) визначають у залежності від кількості виробничих робітників, які працюють у першу зміну, і від площі, що зайнята устаткуванням.

У залежності від кількості виробничих робітників виробнича площа цеху (відділення) визначається, Fпр, м2,

Fпр = Рпр·fп, (1.15)

де Fпр - площа цеху, м2;

Рпр - кількість виробничих робітників, зайнятих у першу(велику)зміну;

fп - питома площа на одного виробничого робітника, м2 [1 додаток Г].

У залежності від площі, що зайнята обладнанням, виробнича площа цеху визначається, Fоб , м2,

Fоб = fo·УFo, (1.16)

де fo - перехідний коефіцієнт, [1 додаток Д];

Fo - площа, що зайнята устаткуванням, (за габаритами у плані),м2.

Попередньо виробничу площу розраховують за 1.15. Далі після визначення у розділі 2 кількості устаткування, її варто розрахувати також за 1.16 та в подальших розрахунках за виробничу площу Fпр приймають ту з площ, яка виявилася більшою.

Дані розрахунку виробничих площ зведені до таблиці 1.9

Таблиця 1.9 - Зведена таблиця виробничих площ

Цехи і відділення

Кількість виробничих робітників

Питома площа на одного робітника

Виробнича площа цеху

1

2

3

4

Розбірний

Зовнішнього миття

2

35

70

Розбирання

5

25

125

Миття агрегатів

3

35

105

Дефектації

2

15

30

Разом по цеху

12

330

Моторний

Розбирання

4

25

100

Дефектація

2

15

30

Верстатне

10

12

120

Складальні

3

25

75

Випробні

2

35

70

Разом по цеху

21

395

Механ.

Дефектації

2

15

30

Верстатні

7

12

84

Ковальські і термооб.

3

25

75

Зварювальні

3

15

45

Разом по цеху

15

234

Ремонтно-механічний

Верстатні

7

12

84

Ковальські і термообробні

4

25

100

Зварювальні

4

15

60

Слюсарно-ремонтні

21

8

168

Гальванічні

2

20

40

Електротехнічні

3

14

42

Комплектовні

2

18

36

Складальні

5

25

125

Жорстяницько- мідницький

4

20

80

Разом по цеху

52

735

Віднов.

Слюсарно- ремонтні

6

8

48

Столярнооббивні

2

15

30

Кузовні

2

15

30

Випробні

2

35

70

Малярські

2

20

40

Разом по цеху

14

218

Склад.

Складальне

10

25

250

Такелажне

2

20

40

Інші

2

8

16

Разом по цеху

14

306

Разом

128

2218

До допоміжних площ відносять площі, зайняті складами, ремонтними службами, компресорними, котельнею, лабораторіями та ін.. Частину складів розміщують у головному корпусі, інші в інших приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках.

Допоміжні площі заводу, Fвс , м2,

Fвс = F1 +F2 +F3, (1.17)

де F1 - площі складських приміщень, м2;

F2 - площі, зайняті під гараж, котельню, трансформаторну підстанцію, склад кисню, шлаку, вугілля;

F3 - площі для збереження машин, які очікують ремонту, а також вже відремонтованих машин.

Площі складських приміщень F1 приймаються в розмірі 25% від виробничих площ. Прийнята площа розподіляється у процентах і зводиться до таблиці 1.10.

Таблиця 1.10 - Площа складських приміщень

Найменування складських приміщень

Відсоток

Площа, м2

Склад запасних частин

20

110,9

Склад деталей, що очікують ремонту

7

38,815

Комплектувальний склад

10

55,45

Склад металу

8

44,36

Склад утилю

2

11,09

Склад ПММ

3

16,635

Склад лісу

8

44,36

Склад матеріалів

17

94,265

Центральний інструментальний склад

4

22,18

Склад агрегатів, що очікують ремонту

15

83,175

Склад відремонтованих агрегатів

6

33,27

Разом

100

554,5

До допоміжних площ відносять також площі, що займаються під гараж, котельню, компресорну, трансформаторну підстанцію, склад кисню, шлаку, вугілля.

Загальна площа F2 цих споруджень приймається 20% від розрахункової виробничої площі. Прийнята площа розподіляється у процентах і зводиться до таблиці 1.11

Таблиця 1.11 - Площа допоміжних приміщень

Найменування допоміжних приміщень

Відсоток

Площа, м2

1

2

3

Гараж

30

133,08

Трансформаторна підстанція

15

66,54

Компресорна

15

66,54

Котельня

17

75,412

Склад кисню

7

31,052

Склад вугілля

8

35,488

Склад шлаку

8

35,488

Разом

100

443,6

Розміри відкритих площадок F3 для збереження запасних частин та відремонтованих машин визначають за площею, що зайнята машинами, з урахуванням десятиденного терміну їх збереження ( орієнтовно F3 можна прийняти рівною 15% від розрахункової виробничої площі).

F3=2218.0,15=332,7 м2,

Fвс = 554,5 +443,6+332,7 =1330,8 м2.

Площі побутових приміщень Fпоб наведено у таблиці 1.12.

Таблиця 1.12 - Площі побутових приміщень

Найменування площ

Кількість працюючих, чол.

Питома площа на одного працюючого, м2

Площа, м2

Роздягальні та гардероби

155

0,8

124

Умивальники

128

0,1

12,8

Душові

128

0,45

57,6

Туалети

128

0,15

19,2

Буфети та їдальні

128

0,25

32

Разом

-

-

245,6

Площі конторських приміщень Fк приймаються в розмірі 3,25 м2 на одного працюючого в штаті АУР та 5,0 м2 для ІТП. Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.13

Таблиця 1.13 - Площі конторських приміщень

Категорії працюючих

Кількість працюючих, чол.

Питома площа, м2

Площа, м2

ІТП

18

5

90

АУР

9

3,25

29,25

Разом

27

-

119,25

Результати розрахунків за формулами 1.14 - 1.17 і дані з таблиць 1.9 -1.13 зводять у таблицю 1.14. У цій же таблиці з допоміжних площ виділені відкриті площі.

Таблиця 1.14 - Зведена відомість площ ремонтного підприємства

Категорії площ

Площі, м2

закритих приміщень

відкритих майданчиків

1

2

3

Виробничі

2218

-

Допоміжні

998,1

332,7

Побутові

245,6

-

Конторські

187,25

-

Разом

3648,95

332,7

Усього

3981,65

1.10 Схема генерального плану ремонтного підприємства

Схема генерального плану ремонтного підприємства складається із переліку будівель і споруд, призначених для нормальної організації технологічного процесу.

Окрім виробничих будівель на ділянці розташований будинок адміністрації, їдальня з буфетом, котельня, трансформаторна підстанція, заправка (АЗС), гараж.

Для проїзду і виїзду з підприємства передбачені входи і виходи з належною сторожовою охороною.

Будівлі і споруди з підвищеною пожежною небезпекою розміщують з під вітрового боку по відношенню до інших будівель. Котельня розміщена таким чином, щоб дим йшов з найменшим попаданням на територію заводу.

Частина складів, які безпосередньо зв'язані з процесом виробництва, знаходяться у виробничому корпусу, а частина прилягає до нього, або знаходиться на території підприємства.

На території підприємства передбачені майданчики для машин, що очікують ремонту і відремонтованих. Для покращення доставки машин на ремонт на підприємстві розміщена під'їзна залізнична колія. Вивантаження з автомобільної платформи, козловим краном що значно полегшує процес доставки.

Ефективність використання виробничої площі визначається коефіцієнтом забудівлі ,

, (1.18)

де - площа, зайнята усіма критими будівлями, ;

- площа зайнята ремонтними підприємствами, ;

при цьому повинен складати 0,25-0,35 у вільних умовах і 0,5 у міських в нашому випадку умова виконується, значить план підприємства запроектоване вірно.

.

Коефіцієнт використання площі,

, (1.19)

де - площа, зайнята усіма будівлями і спорудами,

.

1.11 Компонування цехів виробничого корпусу

ремонтний механічний собівартість продукція

Компонування приміщень ремонтного підприємства - це план раціонального розміщення виробничих ділянок складських і інших приміщень що забезпечують технологічний зв'язок, між виробничими ділянками, найбільш короткі вантажопотоки і дотримання норм будівельного, протипожежного і санітарно-технічного проектування.

Виробничий корпус складається із однотипних прольотів з рядами залізобетонних колон. Довжину будівлі приймаємо з шагом колон 12 м, а ширину 6 м.

Для зручності приміщення машин які ремонтуються, розбірний і збірний цех проектуємо разом в загальний. Для зняття агрегатів і деталей в цих цехах передбачені мостові крани з довжиною прольоту по 12 м, та вантажопідйомністю 10 т.

Передбачений також зв'язок між основними цехами, рольгангом з'єднуються поміж собою моторний з розбірним і збірним цехами, механічний з розбірними.

2. Проектування ремонтно-механічного цеху

Ремонтно-механічний цех призначений для механічної та слюсарної обробки ремонтуючих та виготовляючих для ремонту деталейдорожних машин та двигунів.

До складу цеху входять верстатне, слюсарне і заготівельне відділення. У цеху також розташовується інструментальний склад, склади металу, заготівель і допоміжних матеріалів.

Кількість верстатів у цеху, , од.,

(2.1)

де: - загальна трудомісткість верстатних робіт, = 66947,25 люд.год.;

- дійсний фонд часу роботи верстата, год.;

- кількість робочих змін, = 2;

- коефіцієнт завантаженості верстатів, = 0,9.

При розташуванні устаткування у верстатному відділенні доцільно об'єднувати верстати в групи за спеціалізацією або за призначенням з огляду на габарити верстатів, необхідні проходи і проїзди, а також зниження витрат на транспортування деталей.

У слюсарному відділенні механічного цеху виконують розмітку, свердління і прогонку отворів, нарізання різьби та її правку, зачищення заусенців, тощо. Відділення має бути обладнано верстатами зі слюсарними лещатами, правильними і розмічальними плитами, призмами, гвинтовими і гідравлічними пресами, свердлильними і заточувальними верстатами.

Перелік верстатного устаткування механічного цеху поданий у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Устаткування верстатного відділення

Типи верстатів

Відсоток до загальної кількості верстатів

Кількість верстатів

Токарно-гвинторізні

45

2

Револьверні

7

1

Фрезерні

10

1

Зуборізні

5

1

довбально-стругальні

5

1

Свердлильні

8

1

Шліфувальні

10

1

Заточувальні

2

1

Інші

8

1

Разом

100

10

Слюсарі цього відділення звичайно складають 5 % від загального числа верстатників цеху. Кожному слюсареві відводиться власне робоче місце, виходячи з питомої площі 4 м2. Якість деталей відновлених у цеху повинна перевірятися. Кількість контролерів у цеху складає приблизно 6% від числа верстатників.

Механічний цех потрібно обладнати стелажами, невеликими контейнерами для збереження і транспортування деталей, проїздами для внутрішньозаводського транспорту і вантажопідйомного устаткування.

Далі виконаємо підбір обладнання, зведемо його до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Відомість обладнання відділення

Найменування устаткування

Модель

К-сть

Габаритні
розміри

Установлена
потужність
кВт

Площа м2

Од

Заг

Од

Заг

1

2

3

4

5

6

7

8

Токарно-гвинторізний верстат

1К62

6

3212х1181

10

60

3,79

22,74

Токарно-револьверний верстат

1341

1

3390х1875

-

4,5

6,35

6,35

Універсально-фрезерувальний верстат

6П80

2

1720х1785

3,5

7

3,8

7,6

Зуборізний верстат

5324

1

2175х1150

-

3,8

2,5

2,5

Довбальний верстат

7А420

1

2300х1270

-

2,8

2,9

2,9

Вертикально-свердлильний верстат

2А135

2

900х600

1

2

0,36

0,72

Круглошліфувальний верстат

3А227

2

2100х1105

2,8

5,6

2,32

4,64

Універсально-заточувальний верстат

3А64

1

1700х1460

0,65

0,65

2,4

2,4

Прес гідравлічний

ГАРО

2135-114

1

1560х640

-

-

0,9

0,9

Секційний стелаж

2247

10

1500x400

-

-

0,6

6

Шкаф інструментальний для верстатника

2246

4

555х455

-

-

0,25

1

Всього

86,35

57,75

Площа відділення знаходиться за площею пола, занятої обладнанням та перехідному коефіцієнту, який враховує робочі зони, проїзди та проходи, , м2,

(2.2)

де: - площа зайнята обладнанням та устаткуванням, м2;

К - коефіцієнт, що враховує робочі зони, проїзди та проходи , К=3,5.

Після планування генерального плану та головного виробничого корпусу підприємства остаточне значення площ зводимо до таблиць.

Таблиця 2.2 - Площа зайнята усіма будинками спорудженнями і установками

Найменування

Площа, м2

2

3

Основний виробничий корпус

2160

Склад деталей, що очікують ремонту

40

Склад утилю

12,5

Склад ПММ

18

Склад лісу

45

Адміністративний будинок

216

Побутове приміщення

288

Компресорна

72

Котельня

78

Трансформаторна підстанція

68,2

Гараж

144

Склад вугілля

36

Склад кисню

36

Склад шлаку

36

Таблиця 2.3 - Площа зайнята виробничими відділами

Найменування

Площа, м2

1

2

Розбиральний цех

387

Склад металу

45

Моторний цех

402

Склад комплектування

60

Ремонтно-механічний цех

288

Склад матеріалів

100

Відновлювальний цех

288

Складальний цех

332

Центральний інструментальний склад

24

Склад відремонтованих агрегатів

35

Механічний цех

258

3. Техніко-економічний розрахунок ремонтного підприємства

3.1 Розрахунок капітальних вкладень

Обсяг капітальних вкладень в основні виробничі фонди підприємства складається з вартості:

- будинків, споруджень, включаючи установки опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації, а також витрат на проектування і підготування майданчика; .

- устаткування (виробничого, енергетичного і підйомно-транспортного);

- інструментів і пристосувань;

- виробничого і господарського інвентарю.

Тоді сумарна вартість основних виробничих фондів, ОФ , грн.,

ОФ = УКбуд + УКоб + УКін + УКгі , (3.1)

де УКбуд - вартість будинків і споруджень;

УКоб - вартість устаткування (виробничого, енергетичного і підйомно-транспортного);

УКін - вартість інструментів і інвентарю;

УКгі - вартість виробничого і господарського інвентарю.

Вартість будинків і споруджень, УКбуд , грн,

УКбуд = К1+К2+К3 , (3.2)

де К1 - вартість виробничого корпусу;

К2 - вартість адміністративних, конторських і побутових приміщень;

К3 - вартість складів і відкритих площадок.

У загальному вигляді вартість згаданих вище приміщень, Кі, грн,

Кі = Si·Fi , (3.3)

де Si - вартість 1 м2 приміщення;

Fi - площа приміщення, м2.

Вартість будинків Si; виробничого і допоміжного призначення розраховується з вартості 1 м3, а відкритих площадок - 1 м2.

У першому наближенні 1 м3 будівництва одноповерхового виробничого будинку коштує 500...700 грн, складських приміщень - 200...300 грн, побутових приміщень 450...650 грн, конторських приміщень 650-850 грн, а 1 м2 відкритих площадок -100...250 грн. При цьому у вартість включені витрати на санітарно-технічне устаткування, мережі промислових проводок, а також на проектування і підготування майданчиків.

Висота будинків hi; ремонтних підприємств у середньому приймається для: виробничих приміщень від 6 до 10 м; адміністративно-побутових від 3 до 3,6 м, складських приміщень від 3 до 5 м.

Розрахунок вартості будинків і споруджень ремонтного заводу зручно зводити в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Розрахунок вартості будинків і споруджень

Категорія площ

Площа, м2

Висота, м

Об'єм, м3

Вартість

об'єму, грн

Сумарна

вартість, грн

Виробничі

2160

8

17280

600

10368000

Допоміжні

криті:

573,2

6

5533,5

600

3320100

відкриті:

57,5

-

-

150

8625

Побутові

288

3

932,7

500

466350

Конторські

216

3

561,75

700

393225

Разом

14556300

Розрахунок вартості устаткування, інструмента й інвентарю, УКоб, грн,

УКоб = Кпоб + Ктоб, (3.4)

де Кпоб - вартість виробничого устаткування з урахуванням його монтажу, орієнтовно приймається 0,75УК6уд;

Ктоб - вартість енергетичного і підйомно-транспортного устаткування, орієнтовно приймається 0,3УК6уд.

УКоб = 0,75·14556300 + 0,3·14556300 =15284115 грн.

Вартість інструменту і пристосувань рекомендується приймати 5...8%, а виробничого і господарського інвентарю -1...3% від загальної вартості устаткування.

Вартість інструменту і пристосувань, УКін., грн,

УКін. = 0,05·15284115 = 764205,75 грн.

Вартість виробничого і господарського інвентарю, УКгі., грн,

УКгі. = 0,02·15284115= 305682,3 грн.

Сумарна вартість основних виробничих фондів, ОФ , грн,

ОФ = 14556300+ 15284115+ 764205,75 + 305682,3 = 30910303,05 грн.

3.2 Кошторис виробництва

М = (0,3…0.5)·Ц , (3.5)

де Ц - сумарна вартість капітального ремонту річного комплекту машин (вартість товарної продукції), грн (з таблиці 1.1).

М = 0,3·44175000 = 13252500 грн.

Річний фонд основної заробітної плати виробничих робітників орієнтовно можна прийняти, грн,

3ОСН=(0,20...0,30)·Ц, (3.6)

3ОСН=0,2· 44175000 = 8835000 грн.

Додаткову заробітну плату приймаємо як 40% від основної, тобто,

3дод = 0,4·3осн, (3.7)

3дод = 0,4·8835000 = 3534000 грн.

Відрахування в соціальні фонди, Зстр , грн,

Зстр = Фсс + Пф + Ф3, (3.8)

де Фсс, Пф, і Ф3 - відповідно відрахування у фонди соціального страхування, пенсійний фонд і фонд зайнятості.

Фсс=0,34·(Зосн+ Здод); Пф=0,04·(Зосн+ Здод); Фз=0,015·(Зосн+ Здод).

Фсс=0,34·(8835000+3534000) = 4205460 грн,

Пф=0,04·(8835000+3534000)= 494760 грн,

Фз=0,015·(8835000+3534000) = 185535 грн,

Зстр =4205460 +494760 +185535 =4885755 грн.

Цехові витрати, Зцр , грн,

Зцр = (3.9)

де %ЦР - процент цехових витрат (50…70%).

Зцр = =6184500 грн.

Загальнозаводські витрати,Зцр , грн,

Зцр = (3.10)

де %ОЗР - процент загальнозаводських витрат (25…35%).

Зцр = = 3092250 грн.

3.3 Повна річна собівартість продукції ремонтного підприємства

С=В+А, (3.11)

де В - поточні витрати, грн;

А - витрати на амортизацію (складають 2,5...3,2% від сумарної вартості будинків і споруджень УКзд (див. розділ 3.1), грн.

Поточні витрати, В , грн.,

В=М+Зосн+Здоп+Зстр+Зцр , (3.12)

В=13252500+8835000+3534000+4885755+3092250 = 33599505 грн,

С=33599505 +(0,025·14556300) = 33963412,5 грн.

3.4 Балансовий прибуток. Рентабельність

Різниця між вартістю річного об' єму товарної продукції Ц і повною річною собівартістю продукції С складає балансовий прибуток, грн,

П = Ц-С, (3.13)

П = 44175000 -33963412,5 = 10211587,5 грн.

Загальна рентабельність визначається як частка балансового прибутку, що припадає на одну гривню вартості виробничих фондів, Rоб, %,

Rоб = , (3.14)

де ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн;

ОСн - середньорічна вартість нормованих обігових коштів, грн. Можна прийняти ОСн =(0,02...0,05)ОФ.

Rоб = = 31,91%.

3.5 Визначення періоду повернення одночасних витрат

Для комплексної оцінки ефективності даного проекту, крім визначення суми економічного ефекту, який можна одержати за розрахунковий період, доцільно розрахувати період часу від початку проекту, протягом якого відшкодуються всі одноразові витрати, необхідні для їх здійснення.

Відомо, що джерелом відшкодування одноразових витрат є прибуток, одержаний від реалізації виробленої продукції, роботи і амортизаційні відрахування. З цього можна зробити висновок, що повне відшкодування (повернення) одноразових витрат настає в той момент часу реалізації проекту, коли загальна сума отриманого прибутку й амортизаційних відрахувань за час, що пройшов від початку проекту, зрівняється із загальною сумою одноразових витрат. При цьому сума прибутку й амортизаційних відрахувань повинна порівнюватись із сумою одноразових витрат з урахуванням приведення тих і інших до розрахункового року, тобто з урахуванням впливу фактора часу на вартість грошей.

, (3.15)

де - величина прибутку, отриманого в році t розрахункового періоду;

- величина амортизаційних відрахувань у році t розрахункового періоду;

- коефіцієнт приведення результатів і витрат до розрахункового року;

- рік повернення одноразових витрат.

Враховуючи (3.13) та (3.12), прибуток можна виразити так:

Пt =Цt -(Вt -At) = Цt -Вt -At, (3.16)

Тоді формула (3.15) перетворюється на вираз

,

Або

, (3.17)

Таким чином період повертання одноразових витрат визначається послідовним додаванням величини (Цt -Вt), домоменту, поки одержувана сума не зрівняється з величиною одноразових витрат, приведених до розрахункового року

Це буде той момент часу, коли сума економічного ефекту,що розрахована наростаючим підсумком, перейде від негативного значення до позитивного, тобто буде дорівнювати нулю.

Економічний ефект

=0, (3.18)

де Зt - сумарні витрати.

Сумарні витрати Зt можна запропонувати у вигляді суми поточних витрат та одноразових витрат з відрахуванням залишкової вартості (ліквідаційного сальдо) основних фондів Лt, Враховуючи (3.18), можна записати

=0, (3.19)

Оскільки ліквідаційне сальдо фондів враховується в розрахунку ефекту тільки в ті роки . коли вони дійсно виводяться з виробничого процесу, а це найчастіше буває після завершення проекту, то величина не впливає на відшкодування одноразових витрат. Тоді вираз (3.19) набуває вигляду

=0, (3.20)

Дані розрахунків доцільно звести до таблиці 3.2. Бажано економічний ефект привести на наступні 10 років розрахункового періоду.

Таблиця 3.2 - Розрахунок економічного ефекту при проектуванні підприємства з ремонту машин

Показники

Роки розрахункового періоду

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

Вартість товарної продукції (сумарна вартість капітального ремонту), тис. грн

44175

44175

44175

44175

44175

44175

44175

44175

44175

44175

44175

Коефіцієнт приведення до розрахункового року

1

0,9091

0,8264

0,7513

0,683

0,6209

0,5645

0,5132

0,4665

0,4242

0,3855

Вартість товарної продукції з урахуванням коефіцієнта приведення, тис. грн

44175

40159,4

36506,2

33188,6

30171,5

27428,2

24936,7

22670,6

20607,6

18739

17029,5

Одноразові витрати на будівництво та основні фонди, тис. грн

30910,3

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Поточні витрати, тис. грн

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33600

Усього витат, тис. грн

64509,9

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

33599,6

Усього витрат з урахуванням коефіцієнта приведення, тис. грн

64509,9

30545,3

27766,7

25243,3

22948,5

20861,9

18966,9

17243,3

15674,2

14253

12952,6

Економічний ефект, тис. грн

-20334,9

9614,09

8739,5

7945,2

7222,9

6566,2

5969,8

5427,3

4933,4

4486,0

4076,82

Економічний ефект з наростаючим підсумком, тис. грн

-22834,2

-13220,1

-4480,6

3464,6

10687,6

17253,9

23223,7

28651

33584,5

38070,5

42147,4

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роком повернення одноразових витрат буде рік, в якому величина , що послідовно складається за роками розрахункового періоду, зрівняється, або перевищить загальну суму одноразових витрат.

Отримані техніко-економічні показники у цьому розділі зводимо у таблицю 3.3

Таблиця 3.3 - Основні техніко-економічні показники ремонтного підприємства. яке проектується

Найменування показників

Од. виміру

Значення

Вартість товарної продукції

тис. грн

44175

Капіталовкладення

тис. грн

30910,3

Кількість працюючих

чол.

155

Собівартість річного випуску продукції

тис. грн

33963,4

Балансовий прибуток

тис. грн

10211,6

Загальна рентабельність підприємства

%

31,91

Період повернення одноразових витрат

рік

8

4. Вимоги безпеки праці при ремонті машин

Для забезпечення безпеки і нешкідливості робіт, зниження трудомісткості, підвищення якості ТО і Р автомобілів роботи слід проводити на спеціально обладнаних постах, оснащених необхідними пристроями, приладами, пристосуваннями і інвентарем. Канави і естакади повинні мати пристосування, що виключають падіння автомобіля (відбійний брус, направляючі реборди). При установці автомобіля на пост його загальмовують стояночним гальмом. Важіль коробки передач встановлюють в положення, що відповідає низькій передачі. На автомобілях з бензиновими двигунами вимикають запалення, а з дизельними двигунами - перекривають подачу палива. На рульове колесо автомобіля вивішують попереджувальний плакат з написом «Двигун не пускати - працюють люди». Під колеса автомобіля встановлюють не менше двох противовідкатних упорів.

При виконанні робіт під автомобілем робітників забезпечують лежаками для попередження простудних захворювань.

Роботи з високо розташованими агрегатами і деталями проводять із стійких підставок або драбин. На нижні кінці сходів-драбин при їх установці на бетонних, асфальтових і металевих підлогах повинні бути надіті гумові черевики. При встановленні на ґрунті кінці повинні мати гострі металічні наконечники

Щоб уникнути забруднення повітря відпрацьованими газами, робота двигунів в місцях ТО і Р автомобілів забороняється. Короткочасна робота можлива лише при регулюванні двигуна (систем запалення і живлення), але при цьому рекомендується влаштовувати місцеве відсмоктування.

Зняття агрегатів і деталей, пов'язане з великими фізичними навантаженнями, незручностями, виконують за допомогою спеціальних знімачів. Агрегати, заповнені рідинами, заздалегідь звільняють від них і лише після цього знімають з автомобіля. Легкі деталі і агрегати переносять уручну, важкі агрегати масою більше 20 кг (двигуни, коробки передач, задні і передні мости) знімають, транспортують і встановлюють за допомогою підйомно-транспортних механізмів (крани-балки, електроталі) з пристосуваннями, що забезпечують повну безпеку робіт.

При знятті коліс під вивішений автомобіль встановлюють підставки-козелки, а під не зняті колеса - противідткатні упори.

Ресори знімають і встановлюють після розвантаження їх від ваги автомобіля. Для цього під кузов встановлюють підставки-козелки. При установці ресори поєднання вушка з сережкою перевіряють за допомогою конусного облямовування. Карбюратор, паливний насос, труби глушника знімають при двигуні, що остигнув.

Підйомний механізм кузова автомобіля-самоскида ремонтують і замінюють після установки під піднятий кузов спеціального додаткового упора, що виключає можливість його падіння і самовільного опускання.

Технічний стан автомобіля і його агрегатів перевіряють в основному при непрацюючому двигуні і загальмованих колесах, за винятком випробовування гальмівної системи, перевірки роботи систем живлення і запалення.

При огляді для освітлення затемнених місць застосовують переносні світильники напругою не вище 42 В із запобіжною сіткою. В оглядових канавах переносні світильники повинні бути напругою не вище 12 В. Велику увагу при роботі повинно бути надано справності інструментів, оскільки при виконанні слюсарних робіт найбільше число нещасних випадків здійснюється від використовування несправних або неякісних інструментів.

Звичайними слюсарними інструментами є молотки, викрутки, зубила, крейцмейселі, борідки, напилки, гайкові ключі, дрилі, ножівка і ін.

Велике значення для якісного виконання і безпеки робіт має комплект спеціальних інструментів. Найбільше розповсюдження на автотранспортних підприємствах отримали динамометричні рукоятки, що дозволяють контролювати момент затягування гайки або болта в необхідних межах.

На кожному АТП повинен бути забезпечений постійний нагляд за станом електричного господарства. Необхідно періодично перевіряти справність електромережі шляхом зовнішнього огляду і за допомогою приладів. Виміряти опір ізоляції електромережі слід: в приміщеннях без підвищеної небезпеки не рідше одного разу в 12 міс.; в приміщеннях з підвищенною небезпекою і особливо небезпечних - один раз в 6 міс. Опір ізоляції на кожній ділянці в сітях напругою до 1 кВ не повинне бути нижчим 0,5 МОм.

Виміряють опір заземлюючих пристроїв і перевіряють надійність їх з'єднання не рідше одного разу на рік, а також після кожного ремонту заземлювачів. Повний опір петлі фаза - нуль в електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю виміряють один раз в 5 років, а також при капітальних ремонтах і реконструкціях сіті. Вибирають і влаштовують електроустановки з урахуванням вимог безпеки. Силова електропроводка, розподільна і пускова електроапаратура в приміщеннях для регенерації масла, промивки деталей гасом, випробувальній станції, малярних цехах, на складах і в коморах для гасу, змащувальних масел, масляних фарб і лаків повинна задовольняти вимогам, що пред'являються до пожежонебезпечних зон.

Освітлювальна арматура і проводка в приміщеннях зберігання і використовування легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин повинна бути у вибухонебезпечному виконанні. Забороняється встановлювати в цих приміщеннях вимикачі, рубильники, запобіжники, розподільні щити і інші апарати, здатні викликати іскріння.

Встановлювати електродвигуни треба таким образом, щоб вони були доступні для огляду, заміни і ремонту, а частини і частини, що обертаються, з'єднуючі електродвигуни з механізмами (муфти, шківи), захищені. Розділові трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищення надійності конструкції і підвищенних випробувальних напруг.

Заземлення вторинної обмотки трансформатора не допускається, оскільки основна мета цього захисного заходу - зменшити силу струму замикання на землю за рахунок високих опорів фаз (їх ізоляції) щодо землі. Не потрібно заземляти і корпуси електроприймачів, під'єднаних до трансформатора, але сам корпус трансформатора повинен бути залежно від режиму нейтралі мережі, що живить первинну обмотку, заземлений або занулений. У знижувальних трансформаторів, крім заземлення або занулення корпусу, слід заземляти або занулювати один з виводів або нейтраль вторинної обмотки. Це забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу у разі переходу напруги мережі з первинної обмотки (з боку вищої напруги) у вторинну обмотку (з боку нижчої напруги).

Оперативне обслуговування (обходи, огляди, оперативні перемикання в електроустановках, невеликі ремонтні роботи) в електроустановках до 1 кВ виконують особи з числа чергового або оперативно-ремонтного персоналу, мають III групу по електробезпеці. Окрім оперативного обслуговування, ПТЕ і ПТБ виділяють і іншу частину експлуатації - виробництво робіт в електроустановках (монтажні, ремонтні, будівельні, володіючи великою трудомісткістю і складністю) для виконання якої використовують ремонтний і інший електротехнічний персонал.

Список використаних джерел

1 Методичні вказівки до виконання курсового проектування з дисципліни “Експлуатація та ремонт будівельних, колійних та вантажно-розвантажувальних машин” для студ. спец. 7.090214 “Підйомно-транспортні, буд., дор., меліор., машини і обладн.” усіх форм навчання. -Х.; УкрДАЗТ, 2008. - 58с.

2 Г.І. Зеленков, Б.С. Колясинский. Проектирование предприятий по ремонту дорожно-строительных машин. - М.: Высшая школа, 1971. - 240с.

3 Воробьев Л.Н. Технология машиностроения и ремонт машин. - М.: Висшая школа, 1981. - 344 с.

4 Абгафоров В.А. Эксплуатация и ремонт погрузочно-разгрузочных машин. - М.: Транспорт, 1982. - 246 с.

5 Ткаченко В.Ф. Ремонт дорожных машин. - М.: Транспорт, 1981. - 237 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розробка маршруту обробки деталі. Розрахунок виробничої програми цеху, обладнання для непоточного виробництва. Визначення чисельності працюючих механічного цеху. Технологічне планування цеху та розрахунок його виробничої площі. План і переріз цеху.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 05.12.2011

  • Розрахунок необхідної виробничої площі та кількості обладнання для механічних відділень цеху. Складання відомості робочого складу працівників. Вибір підйомних та транспортних засобів цеху. Порядок визначення річної потреби в матеріалах та енергії.

    курсовая работа [128,9 K], добавлен 05.11.2012

  • Призначення механічного цеху, склад його дільниць і відділень. Характеристика його виробничої програми. Обгрунтування методу організації виробництва. Технологічний процес і техніко-економічні показники роботи цеху. Вибір технологічного устаткування.

    курсовая работа [124,9 K], добавлен 27.02.2012

  • Техніко-економічне обґрунтування проекту холодного цеху пивного ресторану на 100 посадочних місць з пивним баром. Розрахунок виробничої програми підприємства. Побудова ліній приготування страв. Розрахунок обладнання, площі цеху і чисельності персоналу.

    курсовая работа [202,9 K], добавлен 14.01.2021

  • Проектування підприємства м'ясопереробної галузі - ковбасного цеху потужністю 12 т готової продукції за зміну. Вибір та обґрунтування асортименту продукції, технологічних схем виробничого процесу та робочої сили. Ефективність прийнятих у проекті рішень.

    дипломная работа [177,2 K], добавлен 29.06.2010

  • Фактори виробничої потужності. Розрахунок виробничої потужності підприємства: прогресивної трудомісткості продукції та продуктивності технологічного устаткування. Оптимізація виробничих потужностей. Капітал як джерело ефективності виробництва.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 04.02.2008

  • Розрахунок виробничої програми цеху ливарного виробництва. Вибір режиму роботи цеху, визначення фондів часу роботи. Проектний розрахунок плавильного відділення. Проектний розрахунок складу формувальних матеріалів. Витрати води та електричної енергії.

    курсовая работа [150,6 K], добавлен 06.07.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.