Ремонт задніх мостів автомобілів

%В_сп - відсоток відрахувань на соціальні потреби керівників, грн.

Амортизація основних фондів

Амортизація будівель ( Аб ):

,[7](5.24)

де В_{б -} вартість будівель, грн.;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань, %.

Амортизація інших основних фондів (Аін):

,[7](5.25)

де В_ін - вартість організаційної оснастки, грн.;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань, %.

Всього амортизації (Аоф):

,[7](5.26)

де Аб - вартість будівель, грн.;

Аін - вартість інших основних фондів, грн.

трати на освітлення (Восв):

, [7](5.27)

де Sn - площа приміщення, м²;

Н_е - норма витрат електроенергії на 1м² (20…25Вт);

Т_осв - число використання освітлювального навантаження за рік

(800 год. в 1 зміну; 2000 - в 2 зм.; 3300 - в 3 зм.);

Це - ціна 1 кВт/год електроенергії (0,675), грн.

Витрати на водопостачання для санітарно-побутових потреб ( Ввод ):



,[7](5.28).

де Н_в - норма витрат води на 1 робітника в зміну, (40…45)л;

1,5 - норма витрат води на 1 м² площі, л;

S_п - площа будівлі, м²;

1,2 - коефіцієнт, що враховує витрати води на інші потреби;

Д_р - дні роботи підрозділу;

Ц_в - ціна 1 м³ води ( 4,92 грн.);

n_з - кількість змін.

Витрати на опалення ( Воп ):

,[7](5.29)

де S_п - площа будівлі, м²;

Ц_оп - ціна 1 м² обігріваємої площі (70…90), грн.

Витрати на поточний ремонт будівель (Впрб ):

,[7](5.30)

де Вб - вартість будівель, грн.;

%прб - відсоток витрат на поточний ремонт будівель (5…12%)

Відшкодування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів (Ввід):

,[7](5.31)

де %_від - відсоток витрат на відшкодування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів (8-10%) від вартості устаткування

Витрати на охорону праці і техніку безпеки (Воптб):

,[7](5.32)

де ФОПвр - фонд оплати праці виробничих робітників, грн.;

- відрахування на соціальні потреби виробничих робітників, грн.;

%_оптб - відсоток витрат на охорону праці і техніку безпеки від витрат на оплату праці виробничих робітників з відрахуванням на соціальні потреби (3%).



Інші витрати ( Ві ):

, [7](5.33)

де ФОПк - фонд оплати праці керівників, грн.;

В_СП^{К -} відрахування на соціальні потреби керівників, грн.;

Аоф - амортизація основних фондів, грн.;

Восв - витрати на освітлення, грн.;

Ввод - витрати на водопостачання для санітарно-побутових потреб, грн.;

Воп - витрати на опалення, грн.;

В_прб - витрати на поточний ремонт будівель, грн.;

Ввід - відшкодування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, грн.;

В_оптб - витрати на охорону праці і техніку безпеки, грн.;

%_і - відсоток інших витрат від витрат раніше перерахованих (1,5-2%).

Загальновиробничі витрати всього ( Взв ):

, грн.,[7](5.34)

де ФОПк - фонд оплати праці керівників, грн.;

В_СП^{К -} відрахування на соціальні потреби керівників, грн.;

Аоф - амортизація основних фондів, грн.;

Восв - витрати на освітлення, грн.;

Ввод - витрати на водопостачання для санітарно-побутових потреб, грн.;

Воп - витрати на опалення, грн.;

В_прб - витрати на поточний ремонт будівель, грн.;

Ввід - відшкодування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, грн.;

В_оптб - витрати на охорону праці і техніку безпеки, грн.;

В_ін - інші витрати, грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 5.4.

Таблиця 5.4

Загальновиробничі витрати (грн)

Статті витрат	Умовні позначення	Сума витрат
1 Фонд оплати праці керівників 2 Відрахування на соціальні потреби керівників 3 Амортизація основних фондів 4 Витрати на освітлення 5 Витрати на воду 6 Витрати на опалення 7 Витрати на поточний ремонт будівель 8 Відшкодування зносу малоцінних та швидко- зношуваних предметів 9 Витрати на охорону праці та техніку безпеки 10 Інші витрати 11 Разом	ФОПк Вспк Аоф Восв Ввод Воп Впрб Ввід Воптб Він Взв	2600,64 1000,47 10770,28 1006,02 375,66 6156 7371 10965,33 1636,05 837,63 42719,08



Загальні витрати на виробництво ( Вв ):

, [7](5.35).

де ФОПвр - фонд оплати праці виробничих робітників, грн.;

В_СП^{вр -} відрахування на соціальні потреби, грн.;

Взч - витрати на запасні частини, грн.;

Врм - витрати на ремонті матеріали, грн.;

Вуо - витрати на утримання та експлуатацію обладнання (устаткуваня), грн.;

Взв - загальновиробничі витрати, грн.

5.5 Калькуляція собівартості виконаних робіт

5.5.1 Собівартість робіт ( Спр ):

Собівартість - це грошовий вираз витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

, [7](5.36)

де Вв - загальні витрати на виробництво, грн.;

L_р - загальний річний пробіг парку, км.



5.5.2 Кошторис витрат і калькуляція собівартості робіт

Таблиця 5.5

Кошторис витрат і калькуляція собівартості робіт

Статті витрат	Умовні позначення	Всього витрат, грн.	Витрати на 1000 км, одне ТО, грн.	Питома вага, %
1 Фонд оплати праці виробничих робітників 2 Відрахування на соціальні потреби виробничих робітників 3 Витрати на запасні частини 4 Витрати на ремонтні матеріали 5. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання 6 Загальновиробничі витрати 7 Витрати на виробництво	ФОПвр Вспвр Взч Врм Вуо Взв Вв	39384 15151,03 11815,2 7876,2 47184,72 42719,08	4,08 1,58 1,22 0,82 4,89 4,42	24 9,2 7,2 4,8 28,7 26
8 Собівартість робіт	С,ПР	164130,23---	17,01	100

Кошторис виробництва - це витрати на весь обсяг продукції.

Калькулювання - це обчислення собівартості окремих робіт, послуг, одиниці продукції.

5.6 Розрахунок фінансових результатів підрозділу

5.6.1 Розрахунок планово-розрахункової ціни ПР на 1000 км пробігу ):

, [7](5.37).

де С_ПР - собівартість робіт, грн.;

К_П - коефіцієнт, що враховує долю прибутку в ціні ( 1,21…1,31 );

К_ПДВ - коефіцієнт, що враховує долю ПДВ в ціні (1,2).



Ціна - це сума грошей яку сплачують або отримують за одиницю продукції, роботи, послуги.

5.6.2 Розрахунок доходу підрозділу (Д):

, [7](5.38)

де Цп-р^ПР - планово-розрахункова ціна ПР на 1000 км пробігу, грн.;

L_р - загальний річний пробіг парку, км.

Дохід - це сума коштів від реалізації продукції, робіт, послуг.

5.6.3 Розрахунок балансового прибутку (Пб):

, [7](5.39).

де Вв - загальні витрати на виробництво, грн.;

Р_р - рівень рентабельності робіт(21-31%).



5.6.4 Розрахунок чистого прибутку ( Пч ):

, [7](5.40)

де Пб - балансовий прибуток, грн.;

В_н - невиробничі витрати, грн.

, [7](5.41)

де Вв - загальні витрати на виробництво, грн.;

%В_н - відсоток невиробничих витрат (10,1…15,1%).

Прибуток - це частина виручки, яка залишається на підприємстві після відшкодування витрат на виробничу та комерційну діяльність та сплати обов'язкових платежів.

5.7 Розрахунок ефективності організації підрозділу

5.7.1 Економічна ефективність від зниження собівартості робіт (Ес):

, [7](5.42)

де С_ПР - собівартість робіт, грн.;

%С_з - відсоток зниження собівартості робіт ( до 10% );

L_р - загальний річний пробіг парку, км.

5.7.2 Капітальні вкладення ( Кв ):

,[7](5.43)

де Ву - вартість основного технологічного і допоміжного обладнання, грн.;

%К_в - відсоток витрат на капітальні вкладення від вартості устаткування (10…20%).

Капітальні вкладення - це вкладення коштів в оновлення основних фондів.

5.7.3 Термін окупності капітальних вкладень ( Ток ):

, [7](5.44)

де К_в - капітальні вкладення, грн.;

Е_с - економічна ефективність від зниження собівартості робіт, грн.



5.7.4 Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень ( Ке ):

, [7](5.45)

де Т_ок - термін окупності капітальних вкладень, грн.

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень для підприємств автомобільного транспорту 0,16.

5.7.5 Продуктивність праці ():

,[7](5.46)

де L_р - загальний річний пробіг парку, км;

Чвр - чисельність виробничих робітників, чол.

Продуктивність праці - це показник ефективності використання робочої сили. Вона вимірюється двома показниками: виробітком та трудомісткістю.

Виробіток - це кількість продукції, що виробляє один працівник (робітник) за одиницю часу.

Трудомісткість - це кількість часу, яка витрачається на виготовлення одиниці продукції.

5.7.6 Розрахунок рентабельності виконаних робіт за чистим прибутком (Рр):

, [7](5.47)

де П_ч - чистий прибуток, грн.;

В_в - загальні витрати на виробництво, грн.

Рентабельність - це відносний показник ефективності виробництва, що показує рівень прибутковості підприємства

5.7.7 Розрахунок фондовіддачі підрозділу (Фв):

, [7](5.48)

де Д - дохід, грн.;

В_ОВФ - вартість основних виробничих фондів, грн.

Фондовіддача показує скільки гривень доходу дає одна гривня вартості основних фондів.



5.7.8 Розрахунок фондомісткості підрозділу ( Фм ):

, [7](5.49)

де В_ОВФ - вартість основних виробничих фондів, грн.;

Д - дохід, грн.

Фондомісткість показує скільки гривень основних фондів припадає на одну гривню доходу.

5.7.9 Розрахунок фондоозброєності одного виробничого робітника (Фо):

,[7](5.50)

де В_ОВФ - вартість основних виробничих фондів, грн.;

Чвр - чисельність виробничих робітників, чол.

Фондоозброєність показує ступінь оснащеності виробничих робітників основними фондами.

Основні економічні показники дипломного проекту заносимо в таблицю 5.6.



Таблиця 5.6

Економічні показники дипломного проекту

Найменування показників	Умовні позначення	Значення
Кількість і марка автомобілів, од. ГАЗ-33061 ЗИЛ-431412 КамаЗ-5320 Загальний річний пробіг парку, тис. км. Трудомісткість робіт проектуємого підрозділу, люд-год. Чисельність виробничих робітників, чол. Середньомісячна зарплата одного виробничого робітника, грн. Продуктивність праці одного виробничого робітника, тис. км/чол. Економічна ефективність від зниження собівартості робіт, грн. Термін окупності капітальних вкладень, роки Собівартість робіт, грн. Планово-розрахункова ціна ПР на 1000 км пробігу, грн. Дохід підрозділу, грн. Витрати на виробництво, грн. Чистий прибуток, грн. Рентабельність робіт, % Фондовіддача, грн./грн. Фондомісткість, грн./грн. Фондоозброєність, грн./чол.	А Lp Тп Чвр ЗПсм Пппр Еспр Ток Спр Цп-рпр Д Вв Пч Рр Фв Фм Фо	120 80 80 9648 3307,16 3 1094,01 3216 11487,87 1,06 17,01 24,70 238291,32 164130,23 17890,35 10,9 1,15 0,87 69243,57

Висновок

В результаті виконаних розрахунків ДП були отримані показники, які свідчать про ефективність спроектованої дільниці по ремонту задніх мостів для автотранспортного підприємства.

Трудомісткість робіт дільниці 3307,16 люд-год.

Собівартість робіт по ремонту двигунів на 1000 км пробігу - 17,01 грн.

Планово-розрахункова ціна - 24,70 грн.

Дохід дільниці становить - 238291,32 грн.

Витрати на виробництво склали - 164130,23 грн.

Чистий прибуток становить - 17890,35 грн.

Рівень рентабельності робіт склав - 10,9 %.

Капітальні вкладення окупаються за - 0,9 роки.

Виходячи з цих показників можна зробити висновок про доцільність організації такої дільниці на АТП.



6. Техніка безпеки

6.1 Загальні положення техніки безпеки

При проектуванні виробничих підрозділів слід звернути увагу на усі заходи, що спрямовані на забезпечення безпечного виконання робіт.

Під час проведення ТО і ремонту автомобілів, встановлення їх на зберігання, ремонту обладнання виконуються підйомно-транспортні, монтажно-демонтажні та інші види робіт. Для кожного їх виду існує ряд загальних і специфічних правил техніки безпеки (ТБ), які повинні виконуватися усіма працівниками, таким чином, це - система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігає виробничому травматизму.

Відповідальність за дотримування правил ТБ на підприємстві покладено на інженера по ТБ, головного інженера, а в окремих підрозділах - на їх керівників (начальників цехів і майстрів). Також обов'язковою вимогою ТБ є проведення інструктажів .

Робітники, прийняті на виробництво, проходять вступний інструктаж, його проводить інженер по ТБ. Робітників знайомлять із загальними положеннями ТБ, внутрішнім розпорядком, обов'язками по виконанню вимог і норм виробничої санітарії, охорони праці, заходам обережності при перебуванні в виробничих зонах і обслуговуванні автомобілів, з правилами надання першої допомоги при отруєнні консерваційними речовинами і ураженні електричним струмом. Також інформують про основні причини виробничого травматизму. Пояснюють порядок видавання, застосування та зберігання спецодягу, взуття та інших індивідуальних засобах захисту. Про проходження інструктажу по ТБ записується в карточку по формі 1, яка зберігається в особовій справі робітника.

Інструктаж на робочому місці проводить завідуючий майстернею. Робітникам видається інструкція або пам'ятка по ТБ, ознайомлюють з організацією праці, пояснюють вимоги безпечного використання електроінструментом, електрообладнанням по очищенню і мийці машин, їх агрегатів та деталей.

Особливу увагу приділяють на правила роботи з паливом, мастильними матеріалами і індивідуальними засобами захисту. Робітники виробничих зон повинні знати правила безпечного транспортування та переміщення вантажів та експлуатації вантажопідйомних засобів. Проведення інструктажу на робочому місці фіксується в журналі.

Усі робітники, незалежно від виробничого стажу і кваліфікації, повинні 1 раз на 6 місяців проходити повторний інструктаж, а робітники, що виконують роботи в умовах підвищеної небезпеки, - 1 раз на три місяці. При повторному інструктажі досконально розбираються допущені порушення. Кожний інструктаж записується в журналі.

В виробничих зонах і ділянках на видному місці вивішуються інструкції по ТБ, а біля стендів, верстатів і іншого технологічного обладнання місці вивішуються інструкції по правилам їх експлуатації.

У майстерні повинна бути встановлена аптечка з усім необхідним для подання першої допомоги при нещасному випадку.

Під час виконання робіт по ТО і ремонту автомобілів слід дотримуватись таких основних правил.

1. При технічному обслуговуванні і ремонті автомобілів необхідно прийняти заходи проти їх самостійного переміщення. Забороняється технічне обслуговування і ремонт автомобілів з працюючим двигуном, за виключенням випадків його регулювання.

2. Підйомно-транспортні засоби повинно бути в справному стані та використовуватись тільки по своєму прямому призначенню. До роботи з таким обладнанням допускаються особи, що пройшли інструктаж. Підйомно - транспортне обладнання, підйомні пристрої з ручним приводом щорічно випробовує комісія під керівництвом головного інженера. Технічна перевірка включає огляд, піднімання вантажу. що перевищує на 10% паспортну вантажопідйомність на висоту 100 мм і витримку в такому положенні протягом 10 хвилин. Ланцюги, канати та інші пристрої випробовуються під вантажем, який вдвоє перевищує допустимі робочі навантаження.

3. Під час роботи не слід залишати інструменти на краю оглядової ями, на підніжках, капотах або крилах автомобілів. При збиральних роботах забороняється перевіряти співпадання отворів в з'єднувальних деталях пальцями, слід користуватися борідками або монтажними крючками.

4. Гідравлічні і пневматичні пристосування повинні бути забезпечені запобіжними і перепускними клапанами.

5. Забороняється загромаджувати проходи між робочими місцями деталями і вузлами, а також скупчувати велику кількість деталей і матеріалів на робочих місцях.

6. У багатьох випадках обслуговувати машини доводиться у незручному положенні, що викликає додаткову небезпеку травмування. Робочий одяг робітника не повинен сковувати його рухів і чіплятися за виступаючі частини автомобіля.

7. Розбірно-складальні стенди повинні міцно стояти на підлозі, агрегат чи вузол необхідно міцно закріплювати на стенді. Деталі і вузли слід укладати на стелажі чи в інші відведені місця так, щоб вони не падали. Зняті важкі деталі кладуть на нижніх полицях стелажів.

8. При зніманні коліс автомобіля забороняється виконувати будь - які роботи без встановлення під автомобіль підставок.

9. Для зменшення випаровування хімічно активні речовини і нафтопродукти слід зберігати в закритій тарі.

10. Розлите на підлозі мастило чи рідину необхідно засипати піском або тирсою. В приміщеннях з холодною підлогою під ноги слід ставити на дерев'яні решітки.

6.2 Правила техніки безпеки на дільниці по ремонту задніх мостів

1. Під час розбирання і збирання вузлів і агрегатів слід використовувати спеціальні зйомники та ключі.

2. Гайки, що важко відкручуються, слід попередньо змочити спеціальними розчинами. Відкручувати гайки молотком та зубилом забороняється.

3. Підвищену небезпеку являють операції знімання і встановлення пружин, оскільки в них скупчена значна енергія. Ці операції слід виконувати на стендах чи за допомогою пристосувань, що забезпечують їх безпечну роботу.

4. Слюсарний інструмент має бути зручним у користуванні і справним:

- гайкові ключі повинні мати паралельні губки.

- торцеві й накидні ключі не можна застосовувати, якщо вони мають деформований зів, тріщини чи зім'яті грані головки.

- молотки і кувалди повинні міцно триматися на ручках, бо можливе їх зривання.

- ручки молотків виготовляють з твердих і в'язких порід дерева овальної форми з гладкою поверхнею.

- довжина зубил та вибивачів повинна бути достатньою для безпечного їх утримання під час роботи (не менше 150 мм). На бойках не повинно бути збитої поверхні, бо з неї можуть відскакувати кусочки металу.

- бойки зубил, вибивачів, пробійників необхідно періодично правити на абразивних кругах.

- на загострені кінці (хвостовики) напилків, шаберів слід насаджувати круглі дерев'яні ручки з металевим кільцем.

- забороняється працювати інструментом без ручок.

4. Знімачі мають бути без тріщин чи порушень форми, без зім'ятої чи зірваної різі. Зривання знімача при великому натягові може призвести до травмування робітників. При встановленні знімача його лапки повинні міцно захоплювати деталь, яку знімають, а силовий гвинт мати хороший упор. Обертати гвинт треба плавно, без великих зусиль і ривків.

5. Обладнання, пристосування та інструменти, що виготовлено власними засобами а також після капітального ремонту повинні бути перевіреними і відповідати вимогам ТБ.

6. Забороняється працювати на обладнанні із знятою, несправною або незакріпленою огорожею.

7. Перед початком роботи слід впевнитися у справності інструмента, несправний слід відразу замінити.

6.3 Електробезпека

За станом електричного господарства в АТП повинен бути встановлений постійний контроль. Справність електромережі слід періодично перевіряти як зовнішнім оглядом, так і за допомогою приладів, вимірюючи опір ізоляції.

В усіх захисних пристроях повинні бути встановлені тільки калібровані запобіжники. Установлення саморобних запобіжників категорично забороняється.

Провисання дротів, їх дотикання між собою або з конструктивними елементами будови та різноманітними предметами повинно негайно усуватися.

До роботи з електрообладнанням та електроінструментом допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання і інструктаж.

Перед початком роботи з ручним електроінструментом слід пересвідчитись в тому, що він справний і є захисне заземлення.

Для роботи під напругою 127…220 В треба надіти гумові рукавиці, калоші і користуватися гумовим килимком або сухим дерев'яним стелажем.

Залишаючи робоче місце, навіть ненадовго, слід вимкнути електроінструмент. У разі виявлення будь - якої несправності електроінструменту, заземлювального пристрою або штепсельної розетки треба негайно припинити роботу.

При роботі з електрообладнанням на пульт його управління вивішують табличку: “Не включати - працюють люди!”

У приміщеннях без підвищеної і особливої небезпеки використовуються світильники напругою 42В. У приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, в незручному положенні працюючого застосовуються переносні світильники місцевого освітлення напругою 12В.



Виробнича санітарія

Виробничі ділянки АТП (в тому числі і проектуємо дільниця по ремонту задніх мостів автомобілів) повинні відповідати вимогам виробничої санітарії і гігієни по захисту робітників та іншого персоналу від впливу шкідливих виробничих факторів.

Для дільниці по ремонту задніх мостів ( як і для інших агрегатних дільниць ) такими факторами являються: низький або високий температурний режим, недостатнє освітлення, запорошеність, недостатня вентиляція виробничого приміщення, випаровування хімічно активних речовин та ін.

Оптимальний стан повітряного середовища:

температура, °С

тепла пора року……………………………………………..19-25

холодна пора року…………………………………………..16-19

відносна вологість повітря, %...............................................40-60

вміст у повітряному середовищі окису вуглецю, %.............менш 0,06

вміст звичайного пилу, мг/м³ ………………………………2-10

Дотримання оптимального температурного режиму і забезпечення нормального освітлення і вентиляції у виробничих приміщеннях АТП є важливою умовою збереження здоров'я робітників.

Великий вплив на продуктивність праці ремонтних робітників мають умови - освітлення, загазованість приміщень, шум і т.д. Поліпшення їх сприяє значному зростанню продуктивності праці, наприклад при раціональному освітленні продуктивність праці підвищується до 30%, при поліпшенні мікроклімату та зниженні загазованості - до 25%, при раціональному переплануванні і благоустрої робочих місць - до 40%.

Для підтримання оптимального стану повітряного середовища у виробничих, допоміжних і адміністративно - побутових приміщеннях АТП обладнуються центральним опаленням і притоково-витяжною вентиляцією.

В приміщеннях, де виконується ТО і ремонт автомобілів і агрегатів повинно поступати повітря нагріте в холодну пору до температури не нижче + 16 °С, але не вище + 25°С.

Притоково-витяжна вентиляція повинна забезпечувати видалення випаровувань, газів і приток свіжого повітря.

На постах перевірки роботи двигуна, крім загальної вентиляції, повинні бути місцеві відсоси газів (шлангові, дистанційні). Усі шероховальні і заточні верстати повинні бути обладнаними пристроями для місцевого відсосу пилу, надійно заземлені.

Природне і штучне освітлення робочих місць повинно бути достатнім для безпечного виконання робіт.

Відповідно до норм освітлення приміщень АТП, на проектукємій дільниці повинно бути:

при люмінісцептному освітленні:

комбіноване освітлення 750 лк

одне загальне освітлення 200 лк

при лампах розжарювання:

комбіноване освітлення 400 лк

одне загальне освітлення 100 лк

Технологічне обладнання і стіни приміщень повинні бути пофарбовані в фарби спокійних тонів, а елементи обладнання, що обертається і становить загрозу - в ярко - червоні, жовті або оранжеві.

Роботи по ТО і ремонту автомобілів, що проводяться в одному приміщенні і при цьому виділяються гази, пара, пил, тепло а також шуми повинні бути розділені на окремі приміщення, ізольовані між собою стінами або перегородками ми до стелі.

На територіях підприємства необхідна наявність санітарно - побутових приміщень - гардеробів, душових, умивальних з гарячою водою. Усі робітники повинні бути забезпечені миючими засобами, засобами індивідуального захисту і спецодягом.

8. Пожежна безпека

На автотранспортних підприємствах широко застосовуються горючі та легкозаймаємі речовини та матеріали та гази, що робить їх небезпечними з точки зору протипожежної безпеки.

Наказом директора АТП призначаються особи із адміністративно-технічного персоналу, відповідальні за пожежну безпеку і здійснення всіх протипожежних заходів у кожному цеху та відділенні. Крім того слід виконувати розпорядження органів державного пожежного нагляду і накази місцевої пожежної охорони з використанням заходів пожежної безпеки при експлуатації, під час ремонтно-будівельних робіт і реконструкцій автотранспортних підприємств.

Пожежі на підприємствах можуть виникнути з таких причин:

порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;

виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;

використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів, електронагрівальних приладів;

порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

До організаційних протипожежних заходів належать:

розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

організація вивчення цих правил та інструкцій;

визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

внутрішні крани з пожежними рукавами і стволами;

вогнегасники пінні, порошкові , вуглекислотні;

ящики й бочки з піском і водою;

ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо);

в усіх приміщеннях повинні знаходитись протипожежні щити з первинними засобами пожежогасіння.

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

У кожному приміщенні автотранспортного підприємства мають бути вивішені на видному місці витяги з правил пожежної безпеки, які слід виконувати в даному приміщенні, а також таблички з прізвищем осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

Усі без виключення працівники підприємства повинні дотримуватися таких основних правил:

- Категорично забороняється загороджувати запасні проходи, проїзди до водойм, розташування кожного інвентарю, обладнання та пожежної сигналізації, порушувати спосіб розстановки автомобілів, розміщувати на стоянках автомобілів більш за норму. У приміщенні, де знаходяться автомобілі забороняється користуватися відкритим вогнем, палити, зберігати пальне, за винятком бензину, що є у паливних баках автомобілів.

- У приміщеннях для ремонту автомобілів і в підсобних приміщеннях забороняється палити, користуватися відкритим вогнем, переносними горілками, паяльними лампами.

- У приміщеннях для стоянки, ремонту і технічного обслуговування забороняється зберігати порожню тару з-під палива і змащувальних матеріалів. Розлиті масло, гас, бензин необхідно негайно засипати піском і прибрати. Використане ганчір'я прибирають у металеві ящики з щільно закритими кришками.

- У приміщенні для стоянки і технічного обслуговування автомобілів встановлюють пінні вогнегасники з розрахунку один вогнегасник на 50 м² площі, але не менш двох на кожне окреме приміщення. Крім того мають бути ящики з сухим просіяним піском з розрахунку один ящик на місткістю 0,5 м³ на 100 м² площі. Біля кожного ящика повинна бути лопата.

Всі робочі приміщення АТП оснащуємо пожежною сигналізацією, та створюємо добровільну пожежну команду на підприємстві.

Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.

Усі виробничі приміщення повинні мати інструкції на дії і планами евакуації в випадку виникнення пожежі.



9. Заходи по охороні навколишнього середовища

До негативних факторів масового використання автомобілів у сучасному світі належить дедалі зростаючий шкідливий вплив їх на навколишнє середовище та здоров'я людей. Це, передусім, викиди величезної кількості шкідливих речовин і шум при роботі автомобілів.

Джерелами викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази автомобільних двигунів, випаровування із системи живлення, підтікання палива і масел у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти спрацьовування фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Шкідливі речовини, що викидаються автомобільним транспортом, потрапляючи у атмосферу, водойми, грунт, негативно діють на біосферу нашої планети.

Відпрацьовані гази автомобільних двигунів становлять найбільшу небезпеку при зростаючому забрудненню атмосфери. Склад відпрацьованих газів і кількісний вміст у них деяких компонентів зумовлені складом палива і повітря, а також особливостями процесів окислення, що відбуваються у циліндрах двигуна.

У камерах згоряння двигунів у результаті піролізу палива при високих температурі і тиску в середовищі з нестачею кисню утворюється сажа. Особливо багато сажі утворюється у дизелях, що є наслідком нестачі часу на процес сумішоутворення.

Небезпека сажі полягає передусім у тому, що її частинки при вдиханні проникають у дихальні шляхи і фіксуються там, тим самим посилюючи дію шкідливих речовин, що містяться у відпрацьованих газах на людину.

Викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобільного транспорту завдають величезної шкоди народному господарству. З їхньою дією пов'язані такі витрати:

- медичне обслуговування населення, яке захворіло в результаті забруднення навколишнього середовища;

- оплата лікарняних листків;

- компенсація втрат продукції внаслідок зниження продуктивності праці, а також невиходів на роботу через хвороби;

- додаткові роботи комунально-побутового господарства внаслідок шкідливої дії відпрацьованих газів на міське господарство;

- компенсація кількісних і якісних втрат продукції внаслідок зниження продуктивності земельних, лісових і водних ресурсів у забрудненому середовищі.

Доведено, що технічно справний і добре відремонтований автомобільний двигун на холостих обертах викидає в атмосферу в кілька разів менше шкідливих компонентів, ніж двигун у несправному і роз регульованому стані. На жаль, підприємства автомобільного транспорту ще експлуатують багато автомобілів у роз регульованому стані, що істотно збільшує вміст токсичних речовин у відпрацьованих газах.

Щоб зменшити забруднення повітряного басейну, запроваджено норму і методику вимірювань вмісту СО і вуглеводнів у відпрацьованих газах бензинових двигунів і димності дизельних.

Тому на підприємстві слід здійснювати контроль вмісту СО; вуглеводнів і сажі у відпрацьованих газах двигунів у періодично і у таких випадках:

- при експлуатації автомобілів не рідше, ніж при ТО -2, після ремонту агрегатів, систем і вузлів, які впливають на склад відпрацьованих газів а також за заявками водіїв;

- при ТО автомобілів після заводської обкатки.

Якість виконання робіт по ТО і ремонту автомобілів дозволить значно зменшити шкідливий вплив викидів відпрацьованих газів автомобілів у атмосферу.

Поряд із забрудненням атмосфери шкідливими речовинами, робота автомобільного транспорту супроводжується інтенсивним шумом, який шкідливо діє на здоров'я водіїв, пасажирів і особливо міського населення.

У міських умовах шум автомобілів породжує найбільше скарг, що пов'язано з близькістю житлових масивів до транспортних магістралей, цілодобовою роботою транспорту і високими рівнями шуму, що створюється автомобілями.

На рівень шуму від автомобілів впливає стан їх ходової частини, двигунів і систем випуску відпрацьованих газів, а також стан доріг навколо житлових масивів.

Також дуже важливою проблемою автотранспортних підприємств є забруднення навколишніх ґрунтів і водоймищ стічними водами підприємства.

Нагромаджено багатий досвід конструювання водоочисних санітарно - технічних і технологічних очисних установок та організації реагентного очисного господарства.

Відомо понад 15 методів очистки забруднених вод, одним із найкращих із них є використання установки для повторного використання води “Кристал”.

Також для запобігання потрапляння у грунт нафтопродуктів на АЗС АТП слід використовувати роздавальні пістолети, що не допускають проливання нафтопродуктів. Відпрацьовані мастильні матеріали повинні направлятися на переробку. Не допустима експлуатація автомобілів із підтіканням мастил і палива із його агрегатів.

Відпрацьовані обтирочні матеріали слід знищувати у встановленому порядку, не допускаючи їх потрапляння на ґрунт.



Висновок

В своєму дипломному проекті я спроектував дільницю по ремонту задніх мостів автомобілів КамАЗ - 5320, КамАЗ - 55102 і МАЗ - 5335.

Для обґрунтування проекту я виконав розрахунок можливої виробничої програми усього підприємства і самої проектуємої дільниці.

Відповідно до виробничої програми, я розрахував кількість виробничих робітників і підібрав технологічне обладнання та технологічну оснастку.

Також я описав технологічний процес ремонту задніх мостів і склав технологічну операційну карту на дефектування і ремонт гальмівних накладок.

В конструкторському розділі я запропонував два знімача, які, на мою думку, можна використовувати при розбиранні мостів автомобіля. Ці пристосуванні прості у використанні і їх можна виготовити в умовах підприємства.

В організаційному розділі я описав організаційну структуру АТП, завдання і функції інженерної служби.

В економічному розділі я розрахував всі економічні показники спроектованого мною підрозділу.

Також я привів заходи по техніці безпеки, виробничій санітарії та охороні навколишнього середовища по спроектованій мною ділянці по ремонту задніх мостів.



Список використаної літератури

1. Карташов В.А. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. - Москва: Транспорт, 1981 -176с.

2. Кисликов, В.В. Лущик “Будова й експлуатація автомобілів” Київ “Либідь” 1999 р

3. Кравченко С. Ю. Методичний посібник до виконання дипломного проекту з предмету „Технічна експлуатація автомобілів” 2004р.

4. Кузнецов Е.С., Курнаков М.П. Производственная база автомобильного транспорта. - Москва: Транспорт, 1988 - 231с.

5. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. - Москва: Транс-порт, 1985 - 231с.

6. Общесоюзные нормы технического проектирования предприятий авто-мобильного транспорта (ОНТП-01-86). - М: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986 - 128с.

7. Приходько Т. М. Методичний посібник до виконання дипломного проекту з предмету „Організація і планування підприемства” 2006р.

8. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. - Москва: Транспорт, 1986 - 72с.

9. Руководство по диагностике технического состояния подвижного состава автомобильного транспорта: РД 200 РСФСР 15-0150-81, РД 200 УССР 90-92. Минавтотранс РСФСР. - Москва., 1982 - 87 с.

10. Руководящий документ. Норми пробега (ресурсы) автомобилей и их основных агрегатов до и после капитального и восстановительного ремонтов для 1,2 и 3 категории условий эксплуатации. Нормативы по техническому обслуживанию и текущему ремонту автомобилей: РД 200 УссР 84001-86-88 Минавтотранс УССР. - Киев, 1988 - 97 с.

11. Табель технического оборудования автотранспортных предприятий.

12. Минавтотранс УССР. - Киев, 1984 - 177 с. Клейнер Б.С., Тарасов В.В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Организация и управление. - Москва: Транспорт, 1986 - 237с.

13. Крамаренко Г.В., Барашков И.В. Техническое обслуживание автомобилей. - Москва: Транспорт, 1982 - 367с.

Размещено на Allbest.ru