Організація виробничого процесу на підприємстві

Розрахунок параметрів безперервно-потокової лінії. Визначення тривалості операційного циклу при різних видах руху предметів праці. Організація ремонту обладнання. Визначення потреби в різних видах енергії, інструментів, виробничих площах, обладнанні.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2014
Размер файла 183,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Організація виробничого процесу на підприємстві

Вступ

Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком (елементом) виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструменту, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі.

Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної продукції, створює виробничу дільницю - окрему адміністративну одиницю, очолювану майстром за наявності в зміну не менш 25 робітників.

Цех являє собою територіально та адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому основні виробничі і допоміжні дільниці та обслуговуючі служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації та кооперування праці. Кількість цехів залежить від конструктивних і технологічних характеристик продукції, що виготовляється, її обсягів та рівня спеціалізації підприємства. Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить виробництво.

Виходячи з викладеного, можна дати загальне визначення: виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв'язки і розташована на певній площі. Можна виділити різні структурні побудови підприємств: цехову, безцехову, корпусну та комбінатську.

Виходячи із сутності і змісту виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговуючих процесів виробничого призначення, а також ураховуючи призначення та характер продукції, яка виготовляється, або робіт, що виконуються на підприємстві, розрізняють основне, допоміжне, обслуговуюче, побічне та підсобне виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства.

Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства, що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів. Наприклад, на машинобудівних підприємствах до них належать ливарні, ковальсько-пресові, механічні, складальні; на металургійних - доменні, сталеплавильні, прокатні цехи; на взуттєвих та швейних підприємствах - закрійні та швейні. На великих підприємствах для побудови короткого шляху матеріального потоку та забезпечення ефективності виробничих процесів однорідні за профілем цехи об'єднуються в корпуси.

На підприємствах з невеликим обсягом і відносно простими виробничими процесами доцільно обмежитися дільничною структурою підрозділів, не створюючи цехів.

Основне виробництво, як правило, складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи: заготівельні (ливарні, ковальські, пресові, металоконструкцій та ін.); обробні (механічні, деревообробні, термічні, гальванічні тощо); складальні (цехи вузлового складання та загального складання, випробування, фарбування готових виробів і т. ін.).

Допоміжні цехи сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг). Важливішими з цих цехів уважаються інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні, модельні, штампові та ін.

Побічні цехи переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва. Наприклад, цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації формовочної суміші, мастил, обтиральних матеріалів тощо.

Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів; санітарно-технічне господарство, що об'єднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні та опалювальні пристрої; центральна заводська лабораторія, яка складається з відповідних лабораторій механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської тощо.

У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні, профілакторії, медичні установи, дитячі ясла, садки, клуби, спортивні та оздоровчі підрозділи тощо.

У практичній діяльності фахівці, використовуючи термін «виробнича структура підприємства», вкладають у нього дещо глибший зміст. Виробнича структура підприємства являє собою склад виробництв, цехів та господарств, їх технологічну взаємодію, порядок і форми кооперування, співвідношення за кількістю робітників, вартістю устаткування, площею і територіальним розташуванням.

Виробнича структура підприємства залежить від таких чинників:

1. Конструктивні і технологічні особливості продукції. Вид продукції визначає характер виробничих процесів, які, у свою чергу, впливають на склад основних цехів, обсяг виготовлення продукції. Складність конструкції та технології виготовлення виробів визначає відповідний рівень різноманіття виробничих зв'язків та залежності, розгалуженість структури.

2. Обсяг випуску продукції. Кількість виробів певного найменування, типорозміру та виконання, що виготовляються чи ремонтуються підприємством або його підрозділами протягом планового періоду визначає формування відповідних за спеціалізацією та потужністю структурних утворень. Збільшення обсягів продукції впливає на диференціацію виробничої структури, ускладнює внутрішньовиробничі зв'язки. Так, на великих підприємствах можуть створюватися кілька однорідних цехів.

3. Номенклатура продукції. Від неї залежить можливість пристосування цехів та дільниць для виробництва тільки певної продукції або більш різноманітної. Вузька номенклатура відносно спрощує виробничу структуру, а широка значно її ускладнює.

4. Рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами. Збільшення рівня спеціалізації сприяє однорідності випуску продукції, зменшенню різноманітності цехів, спрощенню виробничої структури. Навпаки, універсальність виробництва ускладнює структуру. Кооперування з іншими підприємствами зменшує різноманітність виробничих процесів, що скорочує склад цехів і спрощує зв'язки.

5. Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів. Він виявляється у створенні гнучкіших комплексно-автоматизованих та автоматизованих цехів, які мають високу продуктивність і спеціалізацію.

6. Ступінь охоплення життєвого циклу виробів. Якщо крім підготовки виробництва, безпосередньо процесу виготовлення виробів, їх випробування, складування, транспортування передбачається також сервісне обслуговування в процесі експлуатації, то це зумовлює створення регіональних спеціалізованих підрозділів.

1. Розрахунок параметрів безперервно-потокової лінії

виробничий обладнання операційний ремонт

Такт потокової лінії (хв):

(1.1)

де - ефективний фонд часу роботи обладнання при роботі в одну зміну, хв.;

- час регламентованих перерв протягом зміни, хв.;

- число змін роботи потокової лінії;

- добовий випуск виробів, шт.;

хв

Розрахункове число робочих місць по кожній операції: ():

, (1.2)

де - норма часу на виконання -ї операції, хв.

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.

Далі визначається прийняте число робочих місць по кожній операції () шляхом заокруглення розрахункового значення до найближчого цілого числа з врахуванням допустимого відхилення (5%) від такту потоку:

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.;

роб. м.

Коефіцієнт завантаження робочих місць по кожній операції:

(1.3)

;

;

;

;

;

;

;

;

;

.

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць визначається як сума розрахункових значень робочих місць до суми прийнятих робочих місць. На основі попередніх розрахунків будується графік завантаження робочих місць по кожній операції та його середнє значення.

(1.4)

Швидкість руху конвеєра (м/хв.):

(1.5)

де - крок потокової лінії, м.

м/хв.

Довжина робочої зони кожної операції () визначається з врахуванням числа робочих місць по кожній операції:

(1.6)

м.;

м.;

м.;

м.;

м.;

м.;

м.;

м.;

м.;

м.

Довжина робочої зони конвеєра:

(1.7)

де m - число операцій в технологічному процесі.

м.

Довжина замкнутої стрічки конвеєра при двосторонньому розташуванні робочих місць () визначається за формулою:

(1.8)

де r - радіус барабана, який натягує стрічку транспортера, м.

м.

Тривалість технологічного циклу обробки одного виробу, хв.:

, (1.9)

хв.

Таблиця 1 - Розподіл розмічальних знаків

Назва операції

Порядкові номери

Число знаків

1.

1

2

3

1 4

2 5

3 6

2.

1

1 2 3 4 5 6

3.

1

1 2 3 4 5 6

4.

1

1 2 3 4 5 6

5.

1

2

1 3 5

2 4 6

6.

1

1 2 3 4 5 6

7.

1

2

1 3 5

2 4 6

8.

1

1 2 3 4 5 6

9.

1

2

1 3 5

2 4 6

10

1

1 2 3 4 5 6

2. Визначення тривалості операційного циклу при різних видах руху предметів праці

Розрахунок тривалості операційного циклу слід вести за наступними формулами:

а) при послідовному виді руху предметів праці ():

, (2.1)

де n - розмір партії деталей, шт.;

б) при паралельному виді руху предметів праці ():

, (2.2)

де p - розмір передаточної партії, шт.

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

, (2.3)

- сума найкоротших операційних циклів із кожної пари суміжних операцій, хв.

Таблиця 2 - Тривалість операційного циклу по операціях

№ операції

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Норма часу на і-ту операцію

9,7

2,3

3,4

3,7

7,0

3,5

4,0

1,5

4,3

3,7

Число робочих місць на і-тій операції

3

1

1

1

2

1

2

1

2

1

808,3

575

850

925

875

875

500

375

537,5

925

Таблиця 3 - Тривалість операційного циклу по операціях обробки одної передаточної партії

№ операції

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Норма часу на і-ту операцію

9,7

2,3

3,4

3,7

7,0

3,5

4,0

1,5

4,3

3,7

Число робочих місць на і-тій операції

3

1

1

1

2

1

2

1

2

1

161,7

115

170

185

175

175

100

75

107,5

185

Пропоную заходи, направлені на зміну тривалості операційного циклу при різних видах руху предметів праці:

- захід №1: розмір передаточної партії зменшуємо в два рази, тобто р=25 шт.:

а) при послідовному виді руху предметів праці ():

;

б) при паралельному виді руху предметів праці ():

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

- захід №2: другу і четверту операції об'єднали в одну з передаточною партією 25 шт.:

а) при послідовному виді руху предметів праці ():

;

б) при паралельному виді руху предметів праці ():

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

Порівняти тривалість операційного циклу з внесенням змін можна на основі таблиці. 2.1

Таблиця 2.1-Зміна тривалості операційного циклу

Вид руху

Тривалість операційного циклу при діючому технологічному процесі, год

Тривалість операційного циклу після запропонованих заходів, год

Відхилення (+,-),

год

Перший захід

Послідовний

120,75

120,75

0

Паралельний

36,48

25,95

-10,53

Послідовно-паралельний

46,92

37,69

-9,23

Другий захід

Послідовний

120,75

120,75

0

Паралельний

36,48

34,58

-1,90

Послідовно-паралельний

46,92

43,20

-3,72

Можна зробити висновок, що до внесення змін найкоротша тривалість операційного циклу була при паралельному виді руху предметів праці і складала 2189 хв (36,48 год).

За рахунок скорочення передаточної партії до 25-ти штук було вагомо зменшено тривалість операційного циклу при паралельному і змішаному видів руху предметів праці в середньому на 10 год.

При введені другого заходу тривалість операційного циклу при послідовному виді руху предметів праці залишилася незмінною, при паралельному виді руху скоротилася на 1,90 год, а при паралельно-послідовному збільшилась на 3,72 год.

3. Визначення тривалості виробничого циклу

Для визначення тривалості виробничого циклу () необхідно, крім тривалості операційного циклу, врахувати час на перевірку якості продукції та транспортування виробів в процесі їх виробництва. Розрахунки робимо для всіх видів руху предметів праці за формулою:

, (3.1)

де - тривалості операційного циклу при різних видах руху;

- час на перевірку якості продукції на всю партію;

- середні витрати часу на комплектування для кожної транспортної партії;

- час виконання транспортних операцій на всю партію виробів.

а) при послідовному виді руху предметів праці ():

;

б) при паралельному виді руху предметів праці ():

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

Для визначення тривалості виробничого циклу в календарних днях слід врахувати режим роботи підприємства:

, (3.2)

де - тривалості виробничого циклу;

- кількість змін;

- тривалість зміни, хв;

- коефіцієнт переведення робочих днів у календарні:

, (3.3)

Де - число робочих днів у звітному році (252 днів);

- число календарних днів у звітному році (365 днів);

а) при послідовному виді руху предметів праці ():

б) при паралельному виді руху предметів праці ():

в) при паралельно-послідовному виді руху предметів праці ():

4. Розрахунок внутрішньозмінних запасів

Загальний внутрішньозмінний запас виробів, що знаходяться в незавершеному виробництві на потоковій лінії ():

, (4.1)

де - технологічний запас, шт.;

- транспортний запас, шт.;

- страховий запас, шт.

шт.

Технологічний запас:

, (4.2)

де - прийняте число робочих місць.

шт.

Транспортний запас:

. (4.3)

шт.

Страховий запас визначається в заданих відсотках від технологічного запасу (15%), тобто:

шт.

Тобто, обсяг загального внутрішньозмінного запасу складає 31 шт.

5. Розрахунок виробничих площ

1) Виробнича площа ( ):

, (5.1)

- ширина конвеєра;

- довжина конвеєра.

м

м

2) Допоміжна площа ():

(5.2)

3) Загальна площа ():

(5.3)

6. Організація ремонту обладнання

Тривалість міжремонтного періоду () характеризується проміжком часу між двома черговими ремонтами:

, (6.1)

де - тривалість ремонтного циклу, років;

- число середніх ремонтів;

- число поточних ремонтів.

;

;

Міжоглядовий період ():

, (6.2)

де - число оглядів в ремонтному циклі.

;

;

На основі проведених вище розрахунків та даних, складаю плани-графіки планово-попереджувального ремонту за заданими видами обладнання на весь ремонтний цикл.

1-й вид (11.2005 р.):

К-О-П-О-П-О-С-О-П-О-П-О-К;

К - 1;

О - 6;

П - 4;

С - 1;

11-2005

7-2006

3-2007 11-2007

7-2008

3-2009 11-2009

7-2010

К -

О -

П - О -

П -

О - С -

О -

3-2011 11-2011

7-2012

3-2013 11-2013

П - О -

П -

О - К -

3-й вид (11.2003 р.):

К-О-О-П-О-О-С-О-О-П-О-О-С-О-О-П-О-О-К;

К - 1;

О - 12;

П - 3;

С - 2;

11-2003

5-2004 11-2004

5-2005 11-2005

5-2006 11-2006

К -

О - О -

П - О -

О - С -

5-2007 11-2007

5-2008 11-2008

5-2009 11-2009

5-2010 11-2010

О - О -

П - О -

О - С -

О - О -

5-2011 11-2011

5-2012 11-2012

П - О -

О - К -

4-й вид (11. 2002 р.)

К-О-П-О-П-О-С-О-П-О-П-О-С-О-П-О-П-О-К;

К - 1;

О - 9;

П - 6;

С - 2;

11-2002

7-2003

3-2004 11-2004

7-2005

3-2006 11-2006

7-2007

К -

О -

П - О -

П -

О - С -

О -

3-2008 11-2008

7-2009

3-2010 11-2010

7-2011

3-2012 11-2012

П - О -

П -

О - С -

О -

П - О -

7-2013

3-2014 11-2014

П -

О - К -

Таблиця 6.1. План-графік планово-попереджувального ремонту обладнання дільниці на 2011 рік

Місяць року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1-й вид

П

О

3-й вид

П

О

4-й вид

О

Категорія складності ремонту обладнання () характеризує ступінь складності його ремонту. Загальна кількість ремонтних одиниць встановленого обладнання на потоковій лінії () складає:

, (6.3)

де - число одиниць встановленого обладнання, приймаємо рівним прийнятому числу робочих місць: ;

- середня категорія складності ремонту одиниці обладнання.

.

Трудомісткість ремонтних робіт () в нормо-годинах, що виконується щорічно як в цілому, так і за видами робіт (слюсарними, верстатними, ін.), визначається за формулою:

, (6.4)

де - трудомісткість відповідно огляду, поточного, середнього та капітального ремонтів (табл. 6.2);

- кількість відповідно оглядів, поточних, середніх та капітальних ремонтів протягом року.

;

;

Загальний річний обсяг ремонтних робіт (нормо-годин).

(6.5)

Таблиця 6 - Норми часу (трудомісткості) на виконання ремонтних робіт на одну ремонтну одиницю, год

Ремонтна операції

Слюсарні роботи

Верстатні роботи

Інші роботи

Всього

Огляд

1,2

0,8

-

2,0

Поточний ремонт

12,0

4,0

0,4

16,4

Середній ремонт

24,0

8,0

0,8

32,8

Капітальний ремонт

38,0

14,0

4,0

56,0

Чисельність ремонтних робітників за видами робіт, необхідних для виконання ремонтних робіт ():

, (6.6)

де - ефективний фонд часу роботи одного робочого за рік, год;

- коефіцієнт виконання норм виробітку;

;

;

;

7. Визначення потреби в інструменті

Витрати різального інструменту на виконання виробничої програми:

, (7.1)

де - річна кількість деталей, яку необхідно обробити, шт.;

- машинний час роботи інструменту на обробку одиниці виробу, хв.;

- питома вага використання інструменту -го виду, %;

- машинний час роботи інструменту до повного зносу, хв.;

- коефіцієнт випадкової втрати інструменту;

Річна кількість деталей визначається за формулою:

, (7.2)

де - добовий випуск виробів;

- число робочих днів й звітному році;

шт.;

шт.;

шт.;

шт.;

Визначаємо середньомісячну потребу в інструменті:

Мінімальний запас () за видами інструменту дорівнює 50% від середньомісячної потреби:

Розмір максимального запасу () за видами інструменту:

(7.3)

де - розмір мінімального запасу по видах -го інструменту;

- витрати інструменту протягом місяця, шт.;

- періодичність надходження партії інструменту в центральний інструментальний склад (ЦІС) в місяцях;

Оборотний фонд - це та кількість інструменту, яку необхідно мати в експлуатації, а також на робочих місцях, в коморах:

, (7.4)

«Точка замовлення» - величина запасу інструменту, при якій необхідно виконувати замовлення нової партії:

, (7.5)

де - тривалість виконання замовлення на партію інструментах в місяцях;

Розмір партії замовлення:

(7.6)

8. Визначення потреби в різних видах енергії

Річна потреба в силовій електроенергії для виробничих потреб визначається за формулою:

, (8.1)

де - сумарна встановлена потужність електродвигунів, кВт;

- коефіцієнт, що враховує одночасну роботу електрообладнання, ;

- фонд роботи обладнання в одну зміну, год.;

- коефіцієнт завантаження обладнання;

- коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі;

кВт/год.

Потреба в електроенергії для освітлення приміщення:й

, (8.2)

де - норма освітлення, Вт, на 1 м2 площі, (20 Вт на 1 м2 площі);

- загальна площа дільниці, м2;

- середньорічна тривалість освітлювального періоду (приймається рівною 2100 годин при роботі в дві зміни і 500 годин при роботі в одну зміну);

кВт/год.

Потреба в паливі для опалення виробничого приміщення, тонн:

, (8.3)

де - витрати тепла на 1 м3 приміщення дільниці при різниці зовнішньої та внутрішньої температури в 1 ккал/год (15-20 ккал/год);

- різниця зовнішньої та внутрішньої температур в опалювальному періоді, ;

- тривалість опалювального сезону, год.;

- об'єм приміщення дільниці, м3;

- теплотворна здатність умовного палива (700 ккал/кг);

- коефіцієнт корисної дії котельної установки ();

тонн

Витрати на побутові потреби () визначаються в залежності від чисельності працюючих та норм витрат води на одного працюючого в зміну. Ці норми такі: для умивальників - 3 літри, для господарських та інших потреб - 25 літрів:

, (8.4)

де - норма витрат води для умивальників на одного працюючого в зміну (3 л);

- норма витрат води для господарських та інших потреб на одного працюючого в зміну (25 л), л;

- чисельність основних робітників виходячи з кількості прийнятих робочих місць, чол.;

- чисельність ремонтних робітників, чол.;

л.

Висновок

виробничий обладнання операційний ремонт

Виходячи з викладеного, можна дати загальне визначення: виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв'язки і розташована на певній площі. Можна виділити різні структурні побудови підприємств: цехову, безцехову, корпусну та комбінатську.

Виходячи із сутності і змісту виробничого процесу як сукупності основних, допоміжних і обслуговуючих процесів виробничого призначення, а також ураховуючи призначення та характер продукції, яка виготовляється, або робіт, що виконуються на підприємстві, розрізняють основне, допоміжне, обслуговуюче, побічне та підсобне виробництва, на базі яких створюються відповідні дільниці, цехи та господарства.

Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства, що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів. Наприклад, на машинобудівних підприємствах до них належать ливарні, ковальсько-пресові, механічні, складальні; на металургійних - доменні, сталеплавильні, прокатні цехи; на взуттєвих та швейних підприємствах - закрійні та швейні. На великих підприємствах для побудови короткого шляху матеріального потоку та забезпечення ефективності виробничих процесів однорідні за профілем цехи об'єднуються в корпуси.

На підприємствах з невеликим обсягом і відносно простими виробничими процесами доцільно обмежитися дільничною структурою підрозділів, не створюючи цехів.

Основне виробництво, як правило, складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи: заготівельні (ливарні, ковальські, пресові, металоконструкцій та ін.); обробні (механічні, деревообробні, термічні, гальванічні тощо); складальні (цехи вузлового складання та загального складання, випробування, фарбування готових виробів і т. ін.).

Допоміжні цехи сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг). Важливішими з цих цехів уважаються інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні, модельні, штампові та ін.

Побічні цехи переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва. Наприклад, цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації формовочної суміші, мастил, обтиральних матеріалів тощо.

Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів; санітарно-технічне господарство, що об'єднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні та опалювальні пристрої; центральна заводська лабораторія, яка складається з відповідних лабораторій механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської тощо.

У виробничу структуру не входять різні загальнозаводські служби, а також господарства і підрозділи капітального будівництва, охорони довкілля, культурно-побутового обслуговування працівників, наприклад, житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, їдальні, профілакторії, медичні установи, дитячі ясла, садки, клуби, спортивні та оздоровчі підрозділи тощо.

Література

Козловський В.О., Белоконний П.Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник. - К.: УМК ВО, 1991. - 172 с.

Конспект лекцій з курсу «Організація виробництва» / В.С. Мороз, А.С. Тельнов. - Хмельницький: ТУП, 2010.

Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум.-Київ: Центр навчальної літератури, 2009. - 336 с.

Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. - Львів: «Магнолія плюс», 2004. - 400 с.

Фатхутдинов Р.Н. Организация производства.: Учебник. - М.: ИНФРА. М, 2000. - 672 с.

Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. - Львів: Світ, 2009. - 652 с.: Іл.

Організація виробництва: Навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Черганова. - К.: Лібра, 2011. - 335 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір методу організації виробничого процесу. Визначення фондів часу роботи обладнання і працівників. Розрахунок кількості обладнання потокової лінії з виготовлення кришки Кр3. Визначення площі механічної дільниці. Організація допоміжних господарств.

    контрольная работа [101,9 K], добавлен 24.12.2012

  • Визначення тривалості технологічного циклу партії деталей при різних засобах сполучення операцій. Розрахунок такту, режиму потоку, кількості робочих місць на операціях і всій потоковій лінії, швидкості руху конвеєра, довжини робочої зони кожної операції.

    практическая работа [30,6 K], добавлен 11.02.2013

  • Розкриття сутності кристалізації, висушування, мембранізації, їх використання у різних галузях промисловості. Енергетичне господарство підприємств, його завдання. Розрахунки споживання енергії. Балансовий метод - визначення потреб в різних видах енергії.

    контрольная работа [19,3 K], добавлен 13.02.2011

  • Обслуговування і ремонт обладнання верстатів і автоматичних ліній. Організація праці та заробітна плата. Визначення експлуатаційних витрат на утримання обладнання. Розрахунок витрат на виробництво деталей. Аналіз структури собівартості продукції.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 21.02.2009

  • Проект підприємства, призначеного для обслуговування та експлуатаційного ремонту будівельно-дорожніх машин. Розрахунок виробничої програми; визначення потреби у паливо-мастильних матеріалах, устаткуванні, виробничих, допоміжних площах; енергоносіях.

    курсовая работа [369,7 K], добавлен 07.03.2011

  • Особливості та переваги потокового виробництва деталей. Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу. Розрахунок техніко-економічних показників потокової лінії. Собівартість та ціна деталі.

    курсовая работа [153,1 K], добавлен 10.02.2009

  • Технічна характеристика електричної шахтної печі, призначенної для різних видів термічної обробки деталей. Розрахунок часу нагрівання деталей і визначення продуктивності печі (повного циклу процесу). Розрахунок втрат тепла склепіння й стінок печі.

    контрольная работа [902,2 K], добавлен 25.04.2010

  • Визначення витрат часу і відрядної розцінки на одиницю продукції. Розрахунок потрібної кількості устаткування, визначення коефіцієнту його завантаження. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу. Розрахунок площі дільниці та вартості ОВФ.

    курсовая работа [124,6 K], добавлен 19.08.2012

  • Вибір методів ремонту технологічного обладнання. Розробка об'єму робіт і норм часу при середньому чи капітальному ремонті машини. Розрахунок оборотної кількості вузлів. Організація праці ремонтної бригади. Технічна характеристика обладнання майстерень.

    курсовая работа [187,0 K], добавлен 16.03.2015

  • Розробка структури технологічного процесу пакування пива, транспортних і допоміжних процесів. Визначення кількості одиниць основного технологічного обладнання. Розрахунок продуктивності лінії. Розрахунок матеріальних потоків лінії та кількості персоналу.

    курсовая работа [142,6 K], добавлен 11.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.