Технологічний проект акумуляторного відділення

Розрахунок періодичності ТО, чисельності робітників. Визначення коефіцієнта технічної готовності, добової програми автомобілів. Розподіл трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів. Вибір технологічного устаткування.

Рубрика Производство и технологии
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2013
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Основне призначення транспорту - своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях.

Автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації і посідає важливе місце в транспортному комплексі України. На його частку припадає понад 80% пасажирських перевезень, приблизно 70% трудових ресурсів, понад 60% палив нафтового походження, значна частина капітальних вкладень і основних виробничих фондів, понад 65% усіх транспортних витрат.

Автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, вдосконалюється структура рухомого складу, зростає кількість транспортних засобів невеликої вантажності і пасажиромісткості.

Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний технологічний процес, галузь має великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції автомобілів спричинює збільшення обсягу робіт на технічне обслуговування та ремонт, зростання затрат на забезпечення роботоздатності.

Збільшення кількості автомобілів на дорогах країни веде до забруднення довкілля відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.

Із зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом дорожньо-транспортних пригод.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів залежить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних частин в автотранспортних підприємствах.

Схоронність автотранспортних засобів та їхня готовність здійснювати перевізні процеси багато в чому залежить від організації методів і засобів міжзмінного зберігання.

На рівень технічної готовності автотранспортних засобів, величину однозначних і поточних матеріальних затрат на утримання істотно впливають методи проектування нових об`єктів автомобільного транспорту, а також реконструкції і технічного переоснащення діючих автотранспортних, авто обслуговуючих і авторемонтних підприємств.

Таким чином у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечується їхня надійність і передумови ефективної експлуатації.

Метою мого курсового проекту є проектування акумуляторного відділення.

Завданнями проекту є розрахунок періодичності ТО; визначення: числа обслуговувань протягом року, коефіцієнта технічної готовності, добової програми автомобілів; розподіл трудомісткості робіт з ТО і ПР автомобілів і самообслуговування підприємства; розподіл трудомісткості робіт; розрахунок чисельності робітників; вибір технологічного устаткування; планування відділення та інших.

1. Загальна частина

1.1 Характеристика підприємства і об`єкту проектування, на базі якого виконується проект

Автотранспортне підприємство (АТП), на базі якого виконувався проект, розташовано в Суворовському районі міста Одеси і призначено для здійснення пасажирських перевезень.

Автотранспортне підприємство (АТП) перебуває в території з теплим вологим кліматом і належить до третьої категорії експлуатації.

Обліковий парк автомобілів становить:

1) автобусів Ікарус - 260 70 одиниць, з яких 80% після КР;

2) автобусів ЛАЗ - 42021 40 одиниць, з яких 80% після КР. Темою для проектування є акумуляторне відділення. Акумуляторне відділення виконує ремонт акумуляторів за заявками, записаними в контрольних талонах, і за заявками всіх підрозділів автогосподарства.

Акумуляторне відділення призначене для ремонту, контролю технічного стану і зарядки акумуляторів.

Акумуляторне відділення оснащується устаткуванням відповідно до характеру виконуваних у ньому робіт. Спеціалізація дозволяє максимально механізувати трудомісткі роботи, знизити потребу у однотипному устаткуванні, поліпшити умови праці, використовувати менш кваліфікованих робітників, підвищити якість і продуктивність праці. У акумуляторному відділенні застосовуємо таке устаткування: скриня для відходів, ванни для промивання деталей і приготування електроліту, стелажі, стенди, ректифікатор, шафи тощо.

ремонт обслуговування автомобіль

1.2 Характеристика ДТЗ

1.2.1 Характеристика автобуса Ікарус - 260

Таблиця 1.1 «Характеристика автобуса Ікарус - 260»

Габаритні розміри, мм

11000?2500?3040

Колісна база, мм

5400

Кліренс (дорожній просвіт), мм

330

Колісна формула

4?2

Споряджена маса, кг

9000

Повна маса, кг

16000

Підвіска

пневматична з амортизаторами

Формула дверей

2--2--2; 2--0--2; 2--0--1

Сидячих місць, шт

22

Стоячих місць, шт

80

Обдув

примусовий або вентиляторний

Марка двигуна

Raba-D2156НМ6U

Тип

дизельний

Потужність, КВт

192

Робочий об'єм, літри

10,349

Місткість паливного баку, літри

250

Обертальний момент, Нм

696

Максимальна кількість оборотів двигуна, тисяч/хв

2.8

Коробка передач

ZF S6-90U Voith D851/2A4N

Тип

механічна або гідромеханічна

Ступені КП

6

Циліндрів, шт

6

Шини

11.00 R 20

Гальмівна система, тип

барабанна

Максимальна швидкість при повному завантаженні, км/год

60

Максимальна швидкість при порожньому салоні, км/год

60--66

Витрати палива при 60 км/год на 100 км, літри

39

1.2.2 Характеристика автобуса ЛАЗ - 42021

Таблиця 1.2 «Характеристика автобуса ЛАЗ - 42021»

Габаритні розміри, мм

9700?2500?2945

Колісна база, мм

4370

Колісна формула

4?2

Споряджена маса, кг

8600

Повна маса, кг

13400

Сидячих місць, шт.

25

Стоячих місць, шт

70

Марка двигуна

КамАЗ - 7401 - 5

Робочий об'єм, літри

10,85

Потужність л.с. (КВт)

180 (132,4)

Крутний момент, Нм

539

Коробка передач

КамАЗ - 141, синхронізатори 2-3-4-5 передач

Ступені КП

5

Зчеплення

КамАЗ - 14,дводискове сухе

Максимальна швидкість, км/год

75

Гальмівний шлях зі швидкості 60 км/год, м

32,1

Витрати палива при 60 км/год на 100 км, літри

19 (при експлуатації можливі витрати до 45 літрів на 100 км)

1.3 Вибір і обгрунтування режиму роботи виробничих підрозділів

Для визначення виробничої програми підприємства необхідно зробити вибір режимів роботи всіх основних виробничих підрозділів (зон ТО, ПР, Д, виробничих відділень, складів і т. д.).

Режим роботи підрозділів (кількість днів у році і час роботи на протязі доби) встановлюється в залежності від режиму роботи рухомого складу на лінії. При будь-якому режимі роботи:

У тривалість зміни () не входять перерва на обід, що для денної зміни приймається рівним 0,75?1,0 год, а для нічної зміни 0,5?0,75 год.

Нормативна тривалість робочого часу працівників не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗ П України). Річний баланс робочого часу на 2013 рік, в залежності від тривалості робочого тижня, складає: для 40-годинного робочого тижня - 1763 години.

Приймаємо режими роботи виробничих підрозділів з урахуванням наступних рекомендацій:

- режим роботи зони ЩО приймаємо

- режим роботи зони ТО - 1 = днів

- режим роботи зони ТО - 2 = днів

- режим роботи Д - 1 і Д - 2. Працюють в період роботи зон ТО - 1 та ТО - 2

- режим роботи відділень. Працюють у першу зміну, як і зона ПР.

Результати, прийняті режимом, зводимо в таблицю 1.3 «Режими роботи підрозділів автогосподарства».

Таблиця 1.3 «Режими роботи підрозділів автогосподарства»

Найменування підрозділів

Дрр (дні)

Період роботи на протязі доби (години)

3 зміна

1 зміна

2 зміна

3 зміна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

ЩО

251

Х

Х

Х

Х

Х

ТО - 1

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

ТО - 2

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Д - 1

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Д - 2

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

ПР

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Ремонтні відділення

251

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

2. Розрахунково-технологічна частина

2.1 Розрахунок річної виробничої програми

Для розрахунків річної виробничої програми за видами технічних впливів та трудомісткості використовують різні методи розрахунків. Найбільш поширеною є методика «прискореного» розрахунку програми. Вона базується на першочерговому розрахунку коефіцієнту технічної готовності та коефіцієнту використання автомобілів і річного пробігу всіх однорідних автомобілів.

2.1.1 Добір вихідних нормативних даних

Періодичність технічних впливів - це пробіги автомобілів між черговими аналогічними технічними впливами. Періодичність щоденного обслуговування (ЩО) приймаємо таким же, як і середньодобовий пробіг автомобіля. Ресурс ДТЗ приймаємо за довідковою літературою. Добір вихідних даних періодичності ТО - 1 і ТО - 2 здійснюємо згідно «Положення

про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту», видане Міністерством транспорту України в 1998 році, і зводимо їх у таблиці.

Добираємо дані періодичності ТО та пробігу до КР і записуємо їх до таблиці 2.1 «Нормативи періодичності ТО та пробігу до КР»

Таблиця 2.1 «Нормативи періодичності ТО та пробігу до КР»

ДТЗ

Нормативна періодичність технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів

Нормативний пробіг до КР

ЩО

ТО-1

ТО-2

Ікарус - 260

94

3500

14000

400000

ЛАЗ - 42021

128

3500

14000

500000

Добираємо дані трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ і записуємо їх до таблиці 2.2 «Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ».

Таблиця 2.2 «Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ».

ДТЗ

Трудомісткість

ЩО

ТО-1

ТО-2

ПР люд-год/1000

люд-год. на одне обслуговування

Ікарус - 260

0,5

9,0

36,0

4,2

ЛАЗ - 42021

0,4

7,5

30,0

3,3

Час простою ДТЗ в ТО та ПР приведений загальною цифрою в днях на тисячу кілометрів пробігу. Цей питомий показник залежить від типу автомобіля.

Простої в капітальному ремонті нормується в днях на один ресурс ДТЗ без урахування часу на транспортування автомобіля на авторемонтний завод та зворотньо в автогосподарство. Нормативи з простою знаходимо в довідковій літературі.

Добираємо простої ДТЗ в ТО і Р та КР і записуємо їх до таблиці 2.3

«Нормативи простою ДТЗ в ТО і Р та КР».

Таблиця 2.3 «Нормативи простою ДТЗ в ТО і Р та КР».

ДТЗ

Простої в ТО і Р днів/1000км

Простої в КР на АРЗ днів

Ікарус - 260

0,35

20

ЛАЗ - 42021

0,30

18

2.1.2 Обґрунтування вихідних нормативних даних

Дібрані нормативи технічного обслуговування і ремонту розраховані на повне або часткове співвідношення таких умов:

- першої категорії умов експлуатації;

- базові моделі ДТЗ;

- у автогосподарстві виконуються ТО і Р 200-300 одиниць рухомого складу, які складають три технологічно сумісні групи;

- пробіг з початку експлуатації складає 50-75% від пробігу до КР;

- рухомий склад працює в помірно кліматичному районі;

- автогосподарство забезпечене засобами механізації - згідно табелю технологічного обладнання.

Для таких умов вихідний коефіцієнт коректування приймаємо рівним 1,0.

При проектуванні нових АТП та реконструкції діючих умов експлуатації можуть відрізнятися від приведених вище, тоді виникає необхідність в коректуванні вихідних даних за допомогою коефіцієнтів коректування.

Вихідні дані можуть бути зменшені власником ДТЗ до 20% в залежності від умов експлуатації. Характеристика категорій умов експлуатації ДТЗ наведення у ГОСТ 21624-81.

2.1.1.3 Добір коефіцієнтів коректування

Нормативи, регламентуючі технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, коректують за допомогою коефіцієнтів:

- коефіцієнт коректування нормативів в залежності від умов експлуатації;

коефіцієнт коректування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу та організації його роботи;

- коефіцієнт коректування нормативів в залежності від природно кліматичних умов.

- коефіцієнт коректування нормативів питомої трудомісткості поточного ремонту в залежності від пробігу з початку експлуатації;

- коефіцієнт коректування нормативів простою ДТЗ в ТО і Р в залежності від пробігу з початку експлуатації;

- коефіцієнт коректування нормативів трудомісткості ТО і ПР в залежності від кількості автомобілів, які обслуговуються та ремонтуються в автогосподарстві, та кількості технологічного сумісних груп рухомого складу.

Коефіцієнт коректування добирають окремо для кожного ДТЗ. Результуючий коефіцієнт періодичності ТО і пробігу до КР повинен бути не менше 0,8.

При визначені коефіцієнтів коректування нормативів питомої трудомісткості поточного ремонту та нормативів простою ДТЗ , за наявності в автогосподарстві автомобілів з пробігом до першого КР і автомобілів, які пройшли КР, необхідно використовувати середньо виважену величину коефіцієнту К за формулою:

де коефіцієнт коректування для автомобілів, які не пройшли КР.

коефіцієнт коректування для автомобілів, які пройшли КР.

кількість автомобілів, які не пройшли КР.

кількість автомобілів, які пройшли КР.

Визначаємо коефіцієнт по відношенню пробігу з початку експлуатації в долях від нормативного пробігу до КР.

Добираємо коефіцієнти коректування для ДТЗ Ікарус - 260 і записуємо до таблиці 2.4 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ Ікарус - 260».

Таблиця 2.4 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ Ікарус - 260»

Показники пробігу, трудомісткості та простоїв

Коефіцієнти коректування

0,8

Х

1,0

1,0

Х

1,0

Х

0,8

0,8

Х

1,0

1,0

Х

1,0

Х

0,8

0,8

1,0

1,1

1,0

Х

1,0

Х

0,88

Х

1,0

Х

Х

Х

1,0

1,0

1,0

Х

1,0

Х

Х

1,19

1,0

1,0

1,19

Х

1,0

Х

Х

1,35

1,0

1,0

1,35

1,2

1,0

0,9

1,0

1,19

1,0

1,0

1,3

Простої в ТО і ПР

Х

1,0

Х

Х

Х

1,0

Х

1,0

Добираємо коефіцієнти коректування для ДТЗЛАЗ - 42021 і записуємо до таблиці 2.5 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ ЛАЗ - 42021».

Таблиця 2.5 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ ЛАЗ - 42021»

Показники пробігу, трудомісткості та простоїв

Коефіцієнти коректування

0,8

Х

1,0

1,0

Х

1,0

Х

0,8

0,8

Х

1,0

1,0

Х

1,0

Х

0,8

0,8

1,0

1,1

1,0

Х

1,0

Х

0,88

Х

1,0

Х

Х

Х

1,0

1,0

1,0

Х

1,0

Х

Х

1,35

1,0

1,0

1,35

Х

1,0

Х

Х

1,35

1,0

1,0

1,35

1,2

1,0

0,9

1,0

1,35

1,0

1,0

1,5

Простої в ТО і ПР

Х

1,0

Х

Х

Х

1,0

Х

1,0

2.1.4 Коректування нормативів періодичності технічного обслуговування та міжремонтного пробігу

Задані вихідні дані відрізняються від нормативних, тому пробіг до капітального ремонту і періодичність впливів визначаються шляхом коректування за допомогою коефіцієнтів:

де - нормативний пробіг до КР чи періодичність впливів, км.

Розраховуємо дані періодичності впливів ТО - 1 і записуємо до таблиці 2.6 «Періодичність впливів ТО - 1».

Таблиця 2.6 «Періодичність впливів ТО - 1»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення, км

Ікарус - 260

= 3500 ?0,8=2800

2800

ЛАЗ - 42021

= 3500 ?0,8=2800

2800

Розраховуємо дані періодичності впливів ТО-2 і записуємо до таблиці 2.7 «Періодичність впливів ТО - 2».

Таблиця 2.7 «Періодичність впливів ТО - 2»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення, км

Ікарус - 260

= 14000?0,8=11200

11200

ЛАЗ - 42021

= 16000?0,8=11200

11200

Розраховуємо дані з пробігу до капітального ремонту і записуємо до таблиці 2.8 «Пробіг до капітального ремонту».

Таблиця 2.8 «Пробіг до капітального ремонту»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення, км

Ікарус - 260

= 400000?0,88= 352000

352000

ЛАЗ - 42021

= 500000?0,88= 440000

440000

При визначенні пробігу до капітального ремонту за наявності в автогосподарстві автомобілів з пробігом до першого КР і автомобілів, які пройшли КР, необхідно визначити середньо виважену величину пробігу до КР. Це дає можливість не вести два паралельних розрахунки по одній моделі ДТЗ.

Розрахунки ведуться за формулою:

Розраховуємо дані середньовиваженого пробігу до капітального ремонту і записуємо до таблиці 2.9 «Середньовиважений пробіг до капітального ремонту».

Таблиця 2.9 «Середньовиважений пробіг до капітального ремонту»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення, км

Ікарус - 260

299703

ЛАЗ - 42021

374000

2.1.5 Коректування періодичності впливів по кратності

Для зручності складання графіка ТО і ПР, і виключення нашарування похибки в наступних розрахунках значення пробігів між окремими впливами повинні бути скоректовані із середньодобовим пробігом.

2.1.5.1 Коректування за кратністю для періодичності ТО-1

Для коректування періодичності впливів за кратністю знаходимо кількість днів між плановими впливами за формулою:

де - кратність ТО - 1;

- зкоректований нормативний пробіг до ТО - 1;

- середньодобовий пробіг.

Округляємо до цілого числа .

Визначаємо пробіг до ТО - 1 за формулою:

(км)

де - пробіг до ТО - 1 за кратністю.

Одержане значення округляємо до цілих сотень і використовуємо для всіх наступних розрахунків.

Розраховуємо дані періодичності впливів ТО - 1 і записуємо до таблиці 2.10 «Періодичність впливів ТО - 1».

Таблиця 2.10 «Періодичність впливів ТО - 1»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення,км

Ікарус - 260

30

2800

ЛАЗ - 42021

22

2800

2.1.5.2 Коректування за кратністю для періодичності ТО - 2

Для коректування періодичності впливів знаходимо кратність за формулою:

де - кратність ТО - 2;

Округляємо до цілого числа .

(км)

Одержане значення округляємо до цілих сотень і використовуємо для всіх наступних розрахунків.

Розраховуємо дані періодичності впливів ТО - 2 і записуємо до таблиці 2.11 «Періодичність впливів ТО - 2».

Таблиця 2.11 «Періодичність впливів ТО - 2»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення,км

Ікарус - 260

4

11200

ЛАЗ - 42021

4

11200

2.1.5.3 Коректування за кратністю для ресурсу КР

Для коректування періодичності впливів знаходимо кратність за формулою:

де - кратність ресурсу КР.

Округляємо до цілих сотень .

Визначаємо пробіг до КР за формулою:

(км)

Одержане значення округляємо до цілих сотень і використовуємо для всіх наступних розрахунків.

Розраховуємо дані пробігу до капітального ремонту і записуємо до таблиці 2.12 «Пробіг до капітального ремонту».

Таблиця 2.12 «Пробіг до капітального ремонту»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення,км

Ікарус - 260

31

=347200

347200

ЛАЗ - 42021

39

=436800

436800

Скоректовані між собою і середньодобовим пробігом окремі види ТО мають припустиме відхилення від нормативів періодичності і лежать у межах ±10%

2.1.6 Розрахунок річного пробігу автомобілів парку

Загальний річний пробіг автомобілів в автогосподарстві залежить від кількості календарних днів у році, облікової кількості автомобілів, їх середньодобового пробігу, а також коефіцієнта використання парка.

Загальний річний пробіг автомобілів в автогосподарстві визначаємо за формулою:

(км)

де - загальний річний пробіг автомобілів одного типу;

- кількість календарних днів;

- число ДТЗ однієї марки;

- середньодобовий пробіг;

- коефіцієнт використання парку.

2.1.6.1 Визначення скоректованих норм простоїв автомобіля в ТО і ремонті на 1000км визначаємо за формулою:

де - скоригована норма простою;

- нормативна тривалість простою ДТЗ в ТО і ремонті (ОНТП-01-91);

- коефіцієнт змінності робіт зон ТО - 2 і ПР. (Якщо ТО-2 і ПР виконується в експлуатаційний час то коефіцієнт змінності буде 1,0).

Підставляючи значення в розрахункову формулу визначаємо скоректовані норми простою в ТО і ремонті на 1000км.

Розраховуємо дані тривалості простою рухомого складу в ТО і Р і записуємо до таблиці 2.13 «Тривалість простою рухомого складу в ТО і Р»

Таблиця 2.13 «Тривалість простою рухомого складу в ТО і Р»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

0,35?1,19?1,0 = 0,41

0,4

ЛАЗ - 42021

0,30?1,35?1,0 = 0,4

0,4

2.1.6.2 Визначення днів простою в КР на АРЗ

При визначенні днів простою необхідно враховувати час на транспортування автомобілів до авторемонтного заводу. Дні простою в КР на АРЗ визначаються за формулою:

де - тривалість простою автомобіля в КР на АРЗ (за ОНТП-01-91);

дні доставки автомобіля на АРЗ (10-20% від часу простою на АРЗ).

Добираємо дані простою ДТЗ в КР і записуємо до таблиці 2.14 «Простої ДТЗ в КР». Якщо ДТЗ проходить КР в автогосподарстві (згідно з рекомендаціями «Положення»), то дні поставки на АРЗ не враховуються.

Таблиця 2.14 «Простої ДТЗ в КР»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

20+0,15?20 = 23

23

ЛАЗ - 42021

18+0,15?18 = 20,7

21

2.1.6.3 Визначення простоїв автомобіля в ТО і ремонті за цикл

Цикл - пробіг автомобіля до першого КР, або між ними. Простої автомобілів за цикл складаються з простоїв автомобіля в технічному обслуговуванні та поточному ремонті, приведеному в днях на одну тисячу кілометрів пробігу (таблиця «Тривалість простою рухомого складу в ТО і Р») та простоїв в капітальному ремонті на авторемонтному заводі з урахуванням днів транспортування (таблиця «Простої ДТЗ в КР»). Розрахунок простоїв автомобіля в ТО і ремонті проводимо за формулою:

Розраховуємо дані простою ДТЗ в ТО і Р і записуємо до таблиці 2.15 «Простої ДТЗ в ТО і Р».

Таблиця 2.15 «Простої ДТЗ в ТО і Р»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

162

ЛАЗ - 42021

196

2.1.6.4 Визначаємо кількість днів експлуатації за цикл

Кількість днів експлуатації за цикл являє собою відношення ресурсу КР до середньодобового пробігу. Кількість днів експлуатації за цикл визначається за формулою:

Визначаємо кількість днів експлуатації за цикл і записуємо до таблиці 2.16 «Дні експлуатації за цикл»

Таблиця 2.16 «Дні експлуатації за цикл»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

3694

ЛАЗ - 42021

3413

2.1.6.5 Визначаємо коефіцієнт технічної готовності

Коефіцієнт технічної готовності визначається як відношення числа днів експлуатації за цикл (таблиця «Дні експлуатації за цикл») до суми днів експлуатації за цикл та днів простою КР (таблиця «Простої ДТЗ в КР»). Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності і записуємо до таблиці 2.17 «Коефіцієнт технічної готовності».

Таблиця 2.17 «Коефіцієнт технічної готовності»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

0,96

ЛАЗ - 42021

0,95

2.1.6.6 Визначаємо коефіцієнт використання парку

Коефіцієнт використання автомобілів визначається з урахуванням режиму роботи автогосподарства протягом року, коефіцієнту технічної готовності, а також простоями автомобілів по експлуатаційним причинам, за формулою:

де - коефіцієнт використання автомобіля;

- число робочих днів в році;

- число календарних днів в році;

- коефіцієнт, враховуючий зниження використання технічно справних автомобілів в робочі дні по експлуатаційним причинам. Коефіцієнт приймається в межах 0,93...1,07.

Визначаємо коефіцієнт використання парку і записуємо до таблиці 2.18 «Коефіцієнт використання парку».

Таблиця 2.18 «Коефіцієнт використання парку»

ДТЗ

Розрахункова формула де - дні роботи автомобіля протягом року; - коефіцієнт враховуючий зниження використання технічно справних автомобілів.

Прийняте значення

Ікарус - 260

0,64

ЛАЗ - 42021

0,63

Підставляючи значення у формулу , визначаємо річний пробіг кожної марки рухомого складу.

Визначаємо річний пробіг ДТЗ і записуємо у таблицю 2.19 «Річний пробіг ДТЗ».

Таблиця 2.19 «Річний пробіг ДТЗ»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

ЛАЗ - 42021

1177344

1177344

2.1.7 Розрахунок кількості впливів по парку

Визначаємо кількість відповідних технічних дій за рік для кожної моделі автомобілів на основі даних розрахунків загального річного пробігу автомобілів.

2.1.7.1 Визначаємо кількість КР

Кількість капітальних ремонтів визначаємо як відношення річного пробігу (таблиця 2.19 «Річний пробіг ДТЗ») до ресурсу автомобіля (таблиця 2.12 «Пробіг до капітального ремонту») за формулою:

Визначаємо кількість КР за рік і записуємо до таблиці 2.20 «Кількість КР за рік».

Таблиця 2.20 «Кількість КР за рік»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

4

ЛАЗ - 42021

3

2.1.7.2 Визначення кількості ТО - 2

Визначаємо кількість ТО - 2 за рік як різницю між відношенням річного пробігу (таблиця 2.19 «Річний пробіг ДТЗ») до скоригованого значення пробігу ТО - 2 (таблиця 2.11 «Періодичність впливів ТО - 2») та кількістю річних капітальних ремонтів (таблиця 2.20 «Кількість КР за рік»). Визначаємо кількість ТО - 2 за рік за формулою:

Визначаємо кількість ТО - 2 за рік і записуємо до таблиці 2.21 «Кількість ТО-2 за рік».

Таблиця 2.21«Кількість ТО - 2 за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

133

ЛАЗ - 42021

102

2.1.7.3 Визначення кількості ТО - 1

Визначаємо кількість ТО - 1 за рік як різницю між відношенням річного пробігу (таблиця 2.19 «Річний пробіг ДТЗ») до скоригованого значення пробігу ТО - 1 (таблиця 2.10 «Періодичність впливів ТО - 1») та кількістю річних капітальних ремонтів (таблиця 2.20 «Кількість КР за рік»). Визначаємо кількість ТО - 1 за рік за формулою:

Визначаємо кількість ТО - 1 за рік і записуємо до таблиці 2.22 «Кількість ТО -1 за рік».

Таблиця 2.22 «Кількість ТО - 1 за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

412

ЛАЗ - 42021

316

2.1.7.4 Визначення кількості ЩО

Щоденне обслуговування, крім прибирально-мийних робіт, виконується персоналом, який не входить в штат ремонтно-обслуговуючих працівників. При визначенні виробничої програми ЩО будемо враховувати тільки прибирально-мийні роботи. Річну виробничу програму ЩО визначаємо за формулою:

,

де - кількість робіт ЩО;

- коефіцієнт частоти прибирально-мийних робіт ЩО. Приймається в залежності від КУЕ.

Визначаємо кількість ЩО за рік і записуємо до таблиці 2.23 «Кількість ЩО за рік».

Таблиця 2.23«Кількість ЩО за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

16352

ЛАЗ - 42021

9198

2.1.7.5 Визначення кількості СО

Сезонне обслуговування здійснюється двічі на рік - восени та весною. Кількість сезонного обслуговування визначається за формулою:

де - число автомобілів однієї марки.

Визначаємо кількість СО за рік і записуємо до таблиці 2.24 «Кількість СО за рік».

Таблиця 2.24 «Кількість СО за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

140

140

ЛАЗ - 42021

80

80

2.1.7.6 Визначення кількості Д - 1

Загальне діагностування Д - 1 виконується з періодичністю ТО - 1. Воно призначене для визначення технічного стану вузлів та агрегатів,Ю які забезпечують безпеку руху автомобіля. Роботи з діагностування проводят для всіх автомобілів на постах Д - 1 перед ТО - 1 та після ТО - 2 , а також вибірково після ПР в кількості 10% автомобілів від програми по ТО - 1. Кількість Д - 1 визначається за формулою:

Визначаємо кількість Д - 1 за рік і записуємо до таблиці 2.25 «Кількість Д - 1 за рік».

Таблиця 2.25 «Кількість Д - 1 за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

586

586

ЛАЗ - 42021

450

450

2.1.7.7 Визначення кількості Д - 2

Поелементне діагностування Д - 2 виконується з періодичністю та перед ТО - 2 (за один, два дні). Воно призначене для виявлення прихованих несправностей, визначення їх місця, причин та характеру. Роботи по діагностуванню проводять для всіх автомобілів на постах Д - 2 перед ТО - 2, а також вибірково після ПР в кількості 20% автомобілів від програми по ТО - 2. Кількість Д - 2 визначається за формулою:

Визначаємо кількість Д - 2 за рік і записуємо до таблиці 2.26 «Кількість Д - 2 за рік».

Таблиця 2.26 «Кількість Д - 2 за рік».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

160

160

ЛАЗ - 42021

122

122

2.1.8 Визначення кількості впливів за добу

З урахуванням рекомендацій «Режимів роботи виробництва» (ОНТП-01-91) визначаємо добову кількість впливів технічних обслуговувань (ЩО, Д - 1, Д - 2, ТО - 1, ТО - 2).

2.1.8.1 Визначення кількості ТО - 2

З урахуванням рекомендацій ОНТП-01-91 визначаємо добову кількість впливів ТО - 2. Кількість ТО визначається як відношення річної кількості впливів (таблиця 2.21 «Кількість ТО - 2 за рік») до добутку кількості робочих днів зони та кількості робочих змін за формулою:

де - дні роботи зони ТО - 2 в році;

- число змін зони ТО - 2.

Визначаємо кількість впливів ТО - 2 за добу і записуємо до таблиці 2.27 «Кількість впливів ТО - 2 за добу».

Таблиця 2.27 «Кількість впливів ТО - 2 за добу».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

0,5

ЛАЗ - 42021

0,4

2.1.8.2 Визначення кількості ТО - 1

З урахуванням рекомендацій ОНТП-01-91 визначаємо добову кількість впливів ТО - 1. Кількість ТО визначається як відношення річної кількості впливів (таблиця «Кількість ТО - 1 за рік») до добутку кількості робочих днів зони та кількості робочих змін за формулою:

де - дні роботи зони ТО - 1 в році;

- число змін зони ТО - 1.

Визначаємо кількість впливів ТО - 1 за добу і записуємо до таблиці 2.28 «Кількість впливів ТО - 1 за добу».

Таблиця 2.28 «Кількість впливів ТО - 1 за добу».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

1,6

ЛАЗ - 42021

1,3

2.1.8.3 Визначення кількості діагностики Д - 1

З урахуванням рекомендацій ОНТП-01-91 визначаємо добову кількість впливів діагностик. Кількість Д - 1 визначається як відношення річної кількості впливів (таблиця 2.25 «Кількість Д - 1 за рік») до добутку кількості робочих днів зони та кількості робочих змін за формулою:

де - дні роботи зони Д - 1 в році;

- число змін зони Д - 1.

Визначаємо кількість впливів Д - 1 за добу і записуємо до таблиці 2.29 «Кількість впливів Д - 1 за добу».

Таблиця 2.29 «Кількість впливів Д - 1 за добу».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

2,3

ЛАЗ - 42021

1,8

2.1.8.4 Визначення кількості діагностики Д - 2

Кількість Д - 2 визначається як добова програма ТО - 2, збільшена на величину в 1,2 рази, за формулою:

Визначаємо кількість впливів Д - 2 за добу і записуємо до таблиці 2.30 «Кількість впливів Д - 2 за добу».

Таблиця 2.30 «Кількість впливів Д - 2 за добу».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

0,6

ЛАЗ - 42021

0,5

2.1.8.5 Визначення кількості ЩО

З урахуванням рекомендацій ОНТП-01-91 визначаємо добову кількість впливів прибирально-мийних робіт щоденного обслуговування. Кількість ЩО визначається як відношення річної кількості впливів (таблиця 2.23 «Кількість ЩО за рік») до добутку кількості робочих днів зони та кількості робочих змін за формулою:

де - дні роботи зони ЩО в році;

- число змін зони ЩО.

Визначаємо кількість впливів ЩО за добу і записуємо до таблиці 2.31 «Кількість впливів ЩО за добу».

Таблиця 2.31 «Кількість впливів ЩО за добу».

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

65

ЛАЗ - 42021

37

2.1.8.6 Визначення кількості впливів ЩО за годину

Визначаємо кількість впливів ЩО за годину за формулою:

Визначаємо кількість впливів ЩО за годину і записуємо до таблиці 2.32 «Кількість впливів ЩО за годину».

Таблиця 2.32 «Кількість впливів ЩО за годину»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

8

ЛАЗ - 42021

5

Результати розрахунків кількості впливів по парку заносимо до таблиці 2.33 «Річна та добова кількість впливів».

Таблиця 2.33 «Річна та добова кількість впливів»

ДТЗ

Річна програма

ЩО

ТО - 1

ТО - 2

СО

Д - 1

Д - 2

Ікарус - 260

16352

412

133

140

586

160

ЛАЗ - 42021

9198

316

102

80

450

122

Всього за рік

25550

728

235

220

1036

282

Добова програма

Ікарус - 260

65

1,6

0,5

-

2,3

0,6

ЛАЗ - 42021

37

1,3

0,4

-

1,8

0,5

Всього за добу

102

3,0

1,0

-

4,0

1,0

2.2 Вибір методів організації технологічних процесів ТО і ПР

Пости ТО на своєму технологічному призначенню підрозділяються на універсальні і спеціалізовані. На універсальних постах виконують усі чи більшість операцій даного впливу, тоді як на спеціалізованому тільки одну або декілька операцій.

Доцільність застосування універсальних чи спеціалізованих постів, залежить від виробничої програми і режиму виробництва. По способі установки рухомого складу пости можуть бути тупиковими і проїзними.

Як тупикові так і проїзні посади в залежності від організації виконання робіт можуть бути використані в якості універсальних чи спеціалізованих постів, ТО рухомого складу може бути організоване на окремих постах чи потокових лініях.

Організація обслуговування на окремих постах значно простіше, ніж на потокових лініях. Так при обслуговуванні на універсальних постах на них можливе виконання неоднакового обсягу робіт.

У принципі доцільність застосування того чи іншого методу організації ТО в основному визначається числом постів, тобто залежить від добової програми. Тому як основний критерій для вибору методу ТО може служити добова виробнича програма відповідного виду ТО.

Вибираємо метод організації і записуємо до таблиці 2.34 «Вибір методу організації».

Таблиця 2.34 «Вибір методу організації»

Метод організації ТО

Кількість впливів за зміну

ЩО

Д - 1

ТО - 2

Д - 2

ТО

Рекомендоване

Фактичне

Рекомендоване

Фактичне

Рекомендоване

Фактичне

Рекомендоване

Фактичне

Фактичне

Універсальні пости

до 15

-

до 20

4

до 12

1

до 5

1

до 3

Спеціалізовані пости

-

-

до 40

-

-

-

>5

-

3 - 6

Поточний

>15

102

>40

-

12-15

-

-

-

5 - 6

Приймаємо, що роботи з технічного обслуговування будуть виконуватись на тупикових постах, а робот з ЩО поточним методом.

2.3 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту

Для розрахунків річного об'єму робіт різних технічних впливів протягом року необхідно обгрунтувати трудомісткість одного впливу з технічного обслуговування та питому трудомісткість поточного ремонту. Для цього використовуємо дібрані нормативи (таблиця 2.2 «Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ») та ряд коефіцієнтів корегування для них (таблиці 2.4 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ Ікарус - 260» та 2.5 «Коефіцієнти коректування для ДТЗ ЛАЗ - 42021»). Річна кількість впливів N добирається з таблиці 2.33 «Річна та добова кількість впливів».

2.3.1 Визначення трудомісткості прибирально-мийних робіт ЩО

У зоні ЩО виконуються прибирально-мийні роботи, які нормуються трудомісткістю ЩО. Заправні роботи і частина контрольно-оглядових робіт виконуються водієм у підготовчо-заключний час. Велика частина контрольно-оглядових робіт виконується механіком КПП.

Річна трудомісткість прибирально-мийних робіт ЩО знаходиться за формулою:

де - нормативна трудомісткість прибирально-мийних робіт;

- коефіцієнт корегування трудомісткості прибирально-мийних робіт;

- коефіцієнт механізації, який враховує ступінь скорочення нормативної трудомісткості; приймається від 0,3 до 1,0.

Визначаємо трудомісткість ПМР ЩО і записуємо до таблиці 2.35 «Трудомісткість ПМР ЩО».

Таблиця 2.35 «Трудомісткість ПМР ЩО»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

6132

ЛАЗ - 42021

2759

Всього

8891

2.3.2 Визначення трудомісткості робіт ТО - 1

Річна трудомісткість робіт з технічного обслуговування ТО - 1 визначається як добуток річної програми та трудомісткості одного впливу за формулою:

де - нормативна трудомісткість одного технічного обслуговування ТО - 1;

- коефіцієнт корегування трудомісткості ТО - 1;

- коефіцієнт зміни трудомісткості ТО за рахунок впровадження діагностики в АТП (зміни від 0,8 - 1,0 в залежності від складності впровадження Д-1).

Визначаємо трудомісткість робіт ТО - 1 і записуємо дані до таблиці 2.36 «Трудомісткість робіт ТО - 1».

Таблиця 2.36 «Трудомісткість робіт ТО - 1»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

4413

ЛАЗ - 42021

3200

Всього

7613

2.3.3 Визначення трудомісткості робіт ТО - 2

Річна трудомісткість робіт з технічного обслуговування ТО - 2 визначається як добуток річної програми та трудомісткості одного впливу за формулою:

де - нормативна трудомісткість одного технічного обслуговування ТО - 2;

- коефіцієнт корегування трудомісткості ТО - 2;

- коефіцієнт зміни трудомісткості ТО за рахунок впровадження діагностики в АТП (зміни від 0,8 - 1,0 в залежності від складності впровадження Д - 2).

Визначаємо трудомісткість робіт ТО - 2 і записуємо дані до таблиці 2.37 «Трудомісткість робіт ТО - 2».

Таблиця 2.37 «Трудомісткість робіт ТО - 2»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

5698

5698

ЛАЗ - 42021

4131

4131

Всього

9829

2.3.4 Визначаємо трудомісткість робіт СО

Річна трудомісткість робіт з сезонного технічного обслуговування СО визначається як добуток річної програми та відсотку трудомісткості одного впливу ТО - 2 за формулою:

де відсоток трудомісткості ТО-2 у залежності від кліматичних умов;

Визначаємо трудомісткість робіт СО і записуємо дані до таблиці 2.38 «Трудомісткість робіт СО».

Таблиця 2.38 «Трудомісткість робіт СО»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

1200

ЛАЗ - 42021

648

Всього

1848

2.3.5 Визначення трудомісткості Д - 1

Річна трудомісткість робіт з діагностування визначається як добуток річної програми та нормативної трудомісткості одного впливу Д - 1 за формулою:

де - нормативна трудомісткість Д - 1.

Визначаємо трудомісткість впливів Д - 1 і записуємо дані до таблиці 2.39 «Трудомісткість впливів Д - 1».

Таблиця 2.39 «Трудомісткість впливів Д - 1»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

59

ЛАЗ - 42021

45

Всього

104

2.3.6 Визначення трудомісткості Д - 2

Річна трудомісткість робіт з діагностування визначається як добуток річної програми та нормативної трудомісткості одного впливу Д - 2 за формулою:

де - нормативна трудомісткість Д - 1.

Визначаємо трудомісткість впливів Д - 2 і записуємо дані до таблиці 2.40 «Трудомісткість впливів Д - 2».

Таблиця 2.40 «Трудомісткість впливів Д - 2»

ДТЗ

Розрахункова формула

Прийняте значення

Ікарус - 260

16

ЛАЗ - 42021

12

Всього

28

2.3.7 Визначення трудомісткості ПР

Трудомісткість поточного ремонту в автогосподарстві за рік залежить від річного пробігу і знаходиться як добуток річного пробігу на скоригований норматив питомої трудомісткості за формулою:

Визначаємо трудомісткість ПР і записуємо дані до таблиці 2.41 «Трудомісткість ПР».

Таблиця 2.41 «Трудомісткість ПР»

ДТЗ

Розрахункова формула , Де ; коефіцієнт коректування трудомісткості в залежності від ступеня впровадження Д.

Прийняте значення

Ікарус - 260

7685

ЛАЗ - 42021

5298

Всього

12983

2.3.8 Визначення загальної трудомісткості ТО і ПР за рік.

2.3.9 Визначення трудомісткості допоміжних робіт в автогосподарстві

(люд-год)

де відсоток допоміжних робіт (0,2 - 0,3)

Після визначення трудомісткості допоміжних робіт виконуємо розподіл за видами робіт.

Визначаємо розподіл трудомісткості за видами робіт дані записуємо до таблиці 2.42 «Розподіл трудомісткості за видами робіт».

Таблиця 2.42 «Розподіл трудомісткості за видами робіт»

Вид роботи

Обсяг робіт %

Трудомісткість, люд.-год

Самообслуговування

40 - 50

4646

Транспортні

8 - 10

929

Перегін автомобілів

14 - 26

2065

Прийом, збереження і видача матеріальних цінностей

81 - 0

929

Прибирання приміщень

14 - 20

1755

РАЗОМ:

100

10355

Визначаємо розподіл обсягів самообслуговування по видам робіт та місцю їх виконання, дані записуємо до таблиці 2.43 «Розподіл обсягів самообслуговування по видам робіт та місцю їх виконання».

Таблиця 2.43 «Розподіл обсягів самообслуговування по видам робіт та місцю їх виконання»

Вид робіт

Об'єм роботи %

Трудомісткість, люд.-год.

Місце проведення

Ремонтне відділення

1.

Механічні

10

465

Слюсарно-механічне

2.

Слюсарні

16

743

Слюсарно-механічне

3.

Ковальні

2

93

Ковально-ресорне

4.

Зварювальні

4

186

Зварювальне

5.

Жерстяницькі

4

186

Бляшане

6.

Мідницькі

1

46

Мідницьке

7.

Трубопровідні

22

1022

Слюсарно-механічне

8.

Електротехнічні

25

1162

Електротехнічне

9.

Будівельні

10

465

----

10.

Деревообробні

6

278

Деревообробне

РАЗОМ:

100

4646

2.3.10 Технологічне проектування зон ТО і ПР

Вихідними даними для проектування зон ТО і ПР є річна програма даного виду обслуговування, число робочих днів протягом року та тривалість робочого часу протягом доби.

2.3.10.1 Визначення трудомісткості робіт та її розподіл по видам впливів

Технічне обслуговування та зняття агрегатів виконується на постах. Ремонт агрегатів, знятих на постах, виконують в ремонтних відділеннях (РВ).

Визначаємо розподіл трудомісткості ТО і ПР на постову та РВ і записуємо результати до таблиці 2.44 «Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постову та РВ».

Таблиця 2.44 «Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постову та РВ»

Назва зон

Роботи виконуються на

Постах

РВ

%

люд.-год

%

люд.-год

ЩО

100

-

-

ТО - 1

100

-

-

ТО - 2

80 - 85

15 - 20

ПР

35 - 40

60 - 65

2.3.10.2 Визначення трудомісткості комплексу ТО і Д

Трудомісткість зони ЩО - це трудомісткість прибирально-мийних робіт.

Трудомісткість зони ЩО, яка нормується з трудомісткістю постових прибирально-мийних робіт, визначається за результатами таблиці «Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постову та РВ».

Трудомісткість зони ТО-1 складається з трудомісткості постових робіт з додаванням супутнього ремонту. Трудомісткість зони ТО-1 визначається за формулою:

де - супутній ремонт ПР при ТО - 1; визначається за формулою:

де = 0,2 - частка супутнього ремонту.

Визначаємо трудомісткість зони ТО-1 і записуємо дані до таблиці 2.45 «Трудомісткість зони ТО-1».

Таблиця 2.45 «Трудомісткість зони ТО-1»

Назва зони

Розрахункова формула де , b = 0,2 - доля супутнього ремонту

Прийняте значення, люд.-год

ТО - 1

9136

Трудомісткість зони Д-1 збільшується на 10%, а зони Д-2 на 20% в зв'язку з необхідністю проведення вибіркової перевірки якості виконаних робіт та розраховується за формулами:

Визначаємо трудомісткість зон Д і записуємо дані до таблиці 2.46 «Трудомісткість зон Д».

Таблиця 2.46 «Трудомісткість зон Д»

Назва зони

Розрахункова формула

Прийняте значення (люд.-год.)

Д - 1

Д - 2

Д - 1? Д - 2

114

34

Трудомісткість зони ТО - 2 складається з трудомісткості постових робіт з додаванням супутнього ремонту та розраховується за формулою:

де - супутній ремонт ПР при

Визначаємо трудомісткість зони ТО - 2 і записуємо дані до таблиці 2.47 «Трудомісткість зони ТО - 2».

Таблиця 2.47 «Трудомісткість зони ТО - 2»

Назва зони

Розрахункова формула , де

b = 0,2 - доля супутнього ремонту

Прийняте значення (люд.-год.)

ТО-2

10124

Трудомісткість комплексу технічного обслуговування складається з суми трудомісткостей ЩО, ТО - 1, ТО - 2, СО та визначається за формулою:

Визначаємо сумарну трудомісткість комплексу ТО і записуємо дані до таблиці 2.48 «Сумарна трудомісткість комплексу ТО».

Таблиця 2.48 «Сумарна трудомісткість комплексу ТО»

Назва зони

Розрахункова формула

Прийняте значення люд.-год

ТО

30000

2.3.10.3 Визначення трудомісткості комплексу ПР

Визначаємо трудомісткість комплексу ПР і записуємо дані до таблиці 2.49 «Трудомісткість комплексу ПР».

Таблиця 2.49 «Трудомісткість комплексу ПР»

Назва комплексу

Розрахункова формула

Прийняте значення, люд.-год

ПР

1315

2.4 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Чисельність ремонтно-обслуговуючого персоналу залежить від річної трудомісткості робіт з ТО і ПР в автогосподарстві.

Розрізняють штатну чисельність персоналу у відповідності зі списками АТП і технологічно необхідно (явочну) чисельність працівників, необхідних для щомісячного забезпечення виконаних технологічних процесів.

Розрахунок виконують за формулою:

де - дійсний фонд часу одного робітника.

де число календарних днів у році = 365

число вихідних днів у році = 104

число святкових днів у році = 11

число відпускних днів у році = 30

число днів не виходу на роботу з хвороби = 4

число святкових днів у році зі скороченням на 1годину = 8

тривалість робочої зміни = 8,2 год.

Визначаємо чисельність виробничих робітників дані записуємо до таблиці 2.50 «Чисельність виробничих робітників».

Таблиця 2.50 «Чисельність виробничих робітників»

Назва об'єкту

Розрахункова формула , Де фонд часу одного робітника, коефіцієнт підвищення продуктивності праці 1,01 - 1,05

Прийняті значення,

ЩО

5

ТО-1

3

ТО-2

4

ПР

3

РВ

4

3. Проектування відділення

3.1 Описання та схема технологічного процесу відділення

Акумуляторне відділення призначене для ремонту, контролю технічного стану і зарядки акумуляторів. Воно складається з відділу ремонту акумуляторних батарей, зарядного відділення, кислотної та кладової.

Основні роботи, які виконуються у відділенні:

У відділенні проводиться перевірка технічного стану акумуляторних батарей, їх заряджання, розбирання та складання.

При поточному ремонті акумуляторних батарей виконуються наступні роботи:

- заміна заливної мастики;

- приварювання міжелементних з'єднань;

- наварювання міжелементних з'єднань;

- наварювання вивідних штирів;

- заміна кришок камер акумуляторів.

Крім того, у відділенні готується дистильована вода та електроліт.

Обладнання акумуляторного відділення забезпечує виконання робіт в об'ємі капітального ремонту на базі готових основних деталей (пластин, сепараторів, акумуляторних баків).

Обладнання акумуляторного відділення розміщується у відповідності з технологічним процесом ремонту та технічного обслуговування акумуляторних батарей.

Малюнок 3.1. Схема технологічного процесу

3.2 Розрахунок трудомісткості

Пост - робоче місце з набором технологічного устаткування та інструмента для виконання робіт. Трудомісткість відділення розраховується по формулі:

де - трудомісткість поточного ремонту;

3.3 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Чисельність персоналу залежить від річної трудомісткості робіт в автогосподарстві.

Розрізняють штатну чисельність персоналу у відповідності до списків автогосподарства і технологічно необхідну (явочну) чисельність працівників, необхідних для щомісячного забезпечення виконання виробничої програми.

Розрахунок виконують за формулою:

де - дійсний фонд робочого часу одного робітника;

- коефіцієнт підвищення продуктивності праці (1,01...1,05).

3.4 Добір технологічного обладнання акумуляторного відділення.

Акумуляторне відділення оснащується устаткуванням відповідно до характеру виконуваних у ньому робіт. Спеціалізація дозволяє максимально механізувати трудомісткі роботи, знизити потребу у однотипному устаткуванні, поліпшити умови праці, використовувати менш кваліфікованих робітників, підвищити якість і продуктивність праці. У акумуляторному відділенні застосовуємо таке устаткування: скриня для відходів, ванни для промивання деталей і приготування електроліту, стелажі, стенди, ректифікатор, шафи тощо.

Номенклатуру і кількість устаткування відділення приймаємо по табелю «Технічного устаткування і спеціалізованого інструмента для АТП і без централізованого технічного обслуговування автомобілів».

Прийняте технічне устаткування для відділення зводимо в таблицю 3.1 «Технологічне обладнання»

Таблиця 3.1 «Технологічне обладнання»

№ поз.

Найменування

Тип моделі

Потужність

Кільк.

Габаритні розміри, мм

Площа, м2

Відділ ремонту акумуляторних батарей

1.

Стенд для зливу електроліту з акумуляторних батарей

С89СБ

1

1200?860?1190

1,032

2.

Стенд для розбірки акумуляторних батарей

С87СБ

1

1800?860?1800

1,548

3.

Панель рівномірного всмоктування (на плані не показ., входить в С87СБ)

С87.02СБ

1

600?675?950

0,402

4.

Станок настільно-сверлильний (входить в С87СБ)

2М112

0,6

1

790?465?700

0,37

5.

Нагрівач для розігріву мастики (входить в С87СБ)

Т4СБ

0,7

1

780?420?550

0,33

6.

Пристосування для витягування блоків пластин з моноблоку акумуляторної батареї (входить в С87СБ)

С23СБ

1

Н=750

L=365

O=50

7.

Шафа для зберігання ацетиленового балона

Вимагає розробки

1

400?400?1700

0,16

8.

Ванна для мийки деталей акумуляторних батарей

К54СБ

1

975?860?860

0,84

9.

Стенд для збирання акумуляторних батарей

С88СБ

1

1200?860?1850

1,032

10.

Панель рівномірного всмоктування (на плані не показ., входить в С88СБ)

С87?02СБ

1

600?375?950

0,23

11.

Підставка для плавки свинцю та мастики

С90СБ

1

600?910?1850

0,55

12.

Тигель для плавки свинцю

Т1СБ

2,5

1

O=130

Н=182

13.

Тигель для плавки мастики

Т1СБ

2,5

1

O=130

Н=182

14.

Панель рівномірного всмоктування (на плані не показ., входить в С90СБ)

С87?02СБ

1

600?675?950

0,405

15.

Скриня для відходів

932сб

1

407?320?570

0,13

16.

Робочий стіл на металевій основі

ОМ-043/00/67

1

1200?700?730

0,84

17.

Стілець

ОН-043-05

1

463?360?790

0,17

18.

Шафа для спецодягу

672-1А

1

808?420?1659

0,34

19.

Стелаж з рольгангом для акумуляторних батарей

Ф271СБ

1

1200?600?860

0,72

20.

Пересувна підставка під інструмент та устаткування

895сб

1

800?550?917

0,44

21.

Візок з контейнером для збору свинцевого брухту

Б71СБ

1

Пересувна

620?1060?650

0,66

22.

Комплект устаткування та інструментів для ремонту акумуляторних батарей

ПТ-7300

1

30 найменувань пристосувань, приборів та інструментів

23.

Полиця під випрямні пристрої

Ф270СБ

2

1330?235?245

0,31

24.

Випрямляч для заряджання акумуляторних батарей (I=8А, U=80В)

ВСА-111К

6

350?260?232

0,091

Зарядне відділення

25.

Стелаж для заряджання акумуляторних батарей односторонній

Ф269СБ

3

2500?700?1320

1,75

26.

Стелаж для заряджання акумуляторних батарей двосторонній

Ф269СБ

1

2500?1200?1320

3

27.

Візок для перевезення акумуляторних батарей

Б6СБ

1

475?800?1230

0,38

28.

Пересувна підставка під інструмент та устаткування акумуляторщика

895сб

1

800?550?917

0,44

29.

Скриня для відходів

932сб

2

407?320?570

0,13

Кислотна

30.

Установка для приготування електроліту

К53СБ

1

1350?600?1800

0,81

31.

Дистилятор з електрообігрівом

737

4,0

1

O=220

Н=700

32.

Бак для дистильованої води

К53.03СБ

1

O=500

Н=540

33.

Бак для приготування електроліту (змішувальний)

К53.08СБ

1

590?590?350

0,35

34.

Бак для роздачі електроліту (витратний)

К53.02СБ

1

590?590?350

0,35

35.

Візок для перевезення бутлів з кислотою

Б72СБ

1

1150?756?727

0,57

Кладова

36.

Стелаж для зберігання акумуляторних батарей

Ф271СБ

2

1200?600?860

0,72

37.

Шафа для запасних частин та матеріалів

Ф42СБ

1

1000?520?1825

0,52

38.

Скриня для відходів

932сб

1

407?320?570

0,13

3.5 Розрахунок площі акумуляторного відділення

Розраховуємо площу акумуляторного відділення шляхом множення сумарної площі горизонтальної проекції устаткування на коефіцієнт щільності його розстановки (коефіцієнт проходів):

де К - коефіцієнт щільності прилягання устаткування (К = 4,5)

При настільному або настінному устаткуванні в сумарну площу входять площі столів або верстаків, на яких встановлюється устаткування, а не площі самого устаткування.

м2

3.6 Будівельні дані відділення

Висота приміщень акумуляторного відділення повинна бути не менше, ніж 3 м.

Внутрішні перегородки, які відокремлюють зарядне відділення та кислотну від відділення ремонту акумуляторних батарей, повинні бути глухими (від підлоги до стелі).

Внутрішнє оздоблення приміщення відділення приведене в таблиці «Внутрішнє оздоблення приміщення відділення».

Таблиця «Внутрішнє оздоблення приміщення відділення».

Підлога

Стіни

Стеля

Панелі

Примітки

Керамічна кислотостійка плитка на бітумній мастиці

Вапняне забарвлення

Вапняне забарвлення

Керамічна плитка (глазурована)

h=1,8м

Підлога виконується з ухилом до трапу

У приміщенні дільниці передбачаються системи опалювання, вентиляції, внутрішнього водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації і повітропостачання.

Все технологічне устаткування акумуляторного відділення передбачено виготовити з кислотостійких матеріалів:

- облицювання верстаків, зарядних стелажів, ванн для мийки деталей та зливу електроліту, ємностей для приготування електроліту та розливу його повинна бути з нержавіючої сталі та вини пласту;

несучі конструкції обладнання, виготовлені з чорних металів, повинні бути забарвлені кислотостійкою фарбою.

У приміщеннях акумуляторного відділення передбачаються системи опалювання, вентиляції, внутрішнього водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації та повітропостачання.

Опалювання.

Система опалювання виконується з умови забезпечення температури повітря в приміщеннях в холодний та перехідний періоди +16?С.

Опалювання рекомендується повітряне, суміщене з припливною вентиляцією, або центральне з місцевими нагрівальними приладами. В якості теплоносія використовується гаряча вода з параметрами 150??70?С, 130??70?С, 95??70?С або насичена пара, тиском до 2 кгс/см2.

Джерелом теплопостачання слугує власна котельня АТП або зовнішні теплові мережі.

Нагрівальні прилади центральних систем опалювання встановлюються біля зовнішніх огороджувальних конструкцій під світловими прорізами.

Вентиляція.

Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища встановлюється припливно-витяжна вентиляція, що розраховується на розведення шкідливостей, які виділяються (водень, пари кислот, тепло, аерозолі свинцю і мастики). Вентиляція виконується з механічним і природним спонуканням, місцева і загальнообмінна.


Подобные документы

  • Проект ділянки для проведення капітального і поточного ремонту задніх мостів автомобілів: розрахунок виробничої програми; визначення трудомісткості робіт; вибір технологічного обладнання; площа підрозділу; дефектування і ремонт гальмівних накладок.

    дипломная работа [194,3 K], добавлен 11.03.2011

  • Масовий випуск основних класів деталей автомобілів. Вибір заготовок, оптимізація елементів технологічного процесу. Закономірності втрат властивостей деталей з класифікацією дефектів. Технологічні процеси розбірно-очисних робіт, способи дефекації деталей.

    книга [8,0 M], добавлен 06.03.2010

  • Аналіз засобів механізації гірничих робіт. Вибір бурового, виємково-навантажувального устаткування, для механізації допоміжних робіт. Розрахунок бурових верстатів та іншого необхідного обладнання. Аналіз конструкцій і експлуатація гірничого устаткування.

    курсовая работа [319,3 K], добавлен 02.11.2013

  • Розрахунок електричних навантажень та компенсація реактивної потужності. Вибір високовольтної схеми електропостачання. Розрахунок струмів короткого замикання. Релейний захист електродвигуна та облік електроенергії. План обслуговування та ремонту.

    курсовая работа [653,0 K], добавлен 11.05.2015

  • Вибір методів ремонту технологічного обладнання. Розробка об'єму робіт і норм часу при середньому чи капітальному ремонті машини. Розрахунок оборотної кількості вузлів. Організація праці ремонтної бригади. Технічна характеристика обладнання майстерень.

    курсовая работа [187,0 K], добавлен 16.03.2015

  • Складання виробничої програми підприємства. Джерела постачання сировини. Розрахунок сировини, чисельності виробничих працівників, обладнання для зберігання сировини, обладнання тісто-приготувального відділення та обладнання для зберігання готових виробів.

    курсовая работа [314,8 K], добавлен 19.12.2011

  • Розробка технологічного процесу виготовлення деталі "тяга": вибір методу виготовлення заготовки, устаткування і інструмента для кожної операції технологічного процесу, призначення послідовності виконання операцій, розрахунок елементів режимів різання.

    курсовая работа [459,6 K], добавлен 27.09.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.