Визначення рівня гармонізації національних стандартів на прикладі текстильного і шкіряного виробництва

На рис. 2.1 наведено, процес поновлення та вдосконалення НД. Як видно з рисунку перевірка (1) НД полягає в уточненні переліків НД та науково-технічній експертизі документації, при якій визначається ступінь відповідності їх показників, норм і вимог сучасним досягненням науки, техніки та виробництва, прийнятим рекомендаціям ISO, IEC та іншими організаціями зі стандартизації, вимогам споживачів і діючому законодавству.

Далі на основі результатів перевірки встановлюється науково-технічний рівень НД (2) для прийняття рішень відносно їх перегляду, або внесення змін, або відміни.

Нормативні документи вносяться до плану стандартизації у таких випадках:

наступили докорінні зміни в різних галузях життєдіяльності людини, які викликають відміну загальнотехнічних, організаційно-методичних правил, норм, систем, термінів та визначень, одиниць вимірювання тощо;

перевід НД з однієї категорії в іншу;

продукція, що випускається по НД, морально застаріла, знята з виробництва і т.д.



Рис. 2.2 - Схема процесу поновлення та вдосконалення НД: 1 - перевірка НД; 2 - встановлення науково-технічного рівня НД та визначення ступеня поновлення; 3 - пропозиція про перегляд НД; 4 - пропозиція про внесення змін в НД; 5 - пропозиція про відміну НД; 6 - пропозиція про можливість подальшої дії НД; 7 - розробка графіка поновлення НД; 8 - перегляд НД; 9 - внесення змін в НД; 10 - відміна НД; 11 - дія НД

Внесення змін в НД проводиться в разі необхідності коригування окремих показників, норм, вимог, невагомих уточнень або введення нових показників, якщо вони не потягнуть за собою докорінних змін основних якісних характеристик продукції (виробу).

Перегляд, під яким слід розуміти розробку НД з високим науково-технічним рівнем взамін діючим, тобто вдосконалення, робиться в таких випадках[40]:

введення нових показників, норм або вимог, які змінюють основні показники якості продукції;

внесення значних змін в показники, норми, вимоги згідно з досягненнями науки, техніки, виробництва, вимог споживачів, які направлені на покращення якості продукції;

у разі, якщо НД суперечить діючому законодавству;

у разі, якщо НД не забезпечує безпечних умов експлуатації та використання обладнання та матеріалів тощо.

Однак це тільки загальні випадки визначення ступеня поновлення документації, специфічні ж особливості повинні встановлюватися в кожному конкретному випадку.

В залежності від встановленого науково-технічного рівня НД вносятся пропозиції щодо його перегляду НД (3), щодо внесення в них змін (4), щодо відміни (5), або щодо можливості подальшої їх дії без внесення змін.

Порядок внесення пропозицій та їх реалізація вирішується різними шляхами в залежності від категорії об'єкта стандартизації.

Так реалізація пропозицій може проводитися згідно з графіками, які складаються на п'ятирічний період, в них передбачається планове проведення робіт по поновленню та вдосконаленню нормативної документації. При цьому враховуються перспективні плани підвищення якості об'єктів стандартизації, результати досліджень якості продукції, пропозиції підприємств, які випускають даний вид продукції, міжнародний досвід та побажання споживачів.

Наведений цикл “перевірка - встановлення науково-технічного рівня - вдосконалення” повинен періодично повторюватися, або шляхом тотальної перевірки та визначення науково-технічний рівень всіх діючих НД, одночасно на початку (в кінці) кожного періоду, або для кожного НД повинен бути встановлений окремий строк поновлення та введення в дію.

Останній варіант має недолік, тому що не дозволяє проведення контролю всього фонду документації.

Таким чином планомірне проведення комплексу робіт по поновленню та вдосконаленню НД дозволяє організувати централізований облік і оперативний контроль за станом НД з використанням електронно-обчислювальної техніки; покращити якість планування робіт з стандартизації; своєчасно виявляти та поновлювати НД з застарілими вимогами до якості продукції, що буде сприяти впровадженню досягнень науки і техніки в виробництво; покращити якість розробки НД.

Висновки до розділу 2

Проведено дослідження існуючої нормативної бази в галузі текстильного і шкіряного виробництва за класами згідно з ДК-004-2003 та ISO і показано, що найбільша кількість гармонізованих стандартів припадає на клас 59.080 - виробничий текстиль, а найменша на клас 59.040- допоміжні матеріали

В додатках до диплому наведено повний перелік міжнародних стандартів чинних в ISO і показана їх гармонізація з національними.

Запропонована схема оновлення і перегляду нормативних документів, яка дозволяє враховувати пріоритетність документу і специфіку галузі його використання.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАСТОСУВАННЯ ГАРМОНІЗОВАНИХ СТАНДАРТІВ НА БАЗІ XML-ТЕХНОЛОГІЙ

3.1 Застосування новітніх інформаційних технологій для поліпшення нормативної документації

Сучасний розвиток інформаційних технологій набуває особливого значення для процесів розроблення стандартів.

Особливе місце в практиці стандартизації займають питання розробки XML-специфікацій. Сьогодні навряд чи хто-небудь стане оспорювати значення XML-технологій. Завдяки мові розширюваної розмітки стало можливим розвиток електронної комерції по схемі "бізнес-бізнес" (B2B). Що не як XML, ключовою особливістю якого є незалежність від платформи, може забезпечити можливість взаємодії програмних і апаратних засобів різних постачальників? На думку фахівців аналітичний компанії IDC, для електронного бізнесу XML вже став стандартом де-факто.

Крім того, XML став базисом для розвитку багатьох інших мов програмування, призначених для вирішення прикладних завдань (наприклад, XLink, XPointer, XSLT ), і галузевих діалектів XML (FpML, OFX/IFX, FinXML, ebXML, MathML, XBRL ), використовуваних в різних сегментах економіки або напрямах бізнесу.

Нарешті, такі популярні нині Web-сервіси просто неможливі без XML. Будучи універсальним механізмом обміну, XML створює всі передумови для створення незалежної від платформи моделі Web-сервісів.

При цьому дуже важливою являється роль організацій, що займаються стандартизацією самої мови XML, його діалектів і XML-технологій. У жодному випадку не намагаючись зменшити гідності інших органів стандартизації можна виділити дві ключові фігури в області розробки стандартів XML-технологій: міжнародні консорціуми W3C і OASIS.

Слід зазначити, що членами цих співтовариств є провідні компанії на ринку інформаційних технологій: IBM, Intel, Microsoft, Oracle, SAP та інші - що зайвий раз свідчить про серйозність специфікацій, що затверджуються в цих консорціумах.

Отже процеси стандартизації в різних організаціях можуть дещо відрізнятися, але в цілому простежується певна спільність підходів. При цьому значущість документів, що регламентують порядок ухвалення стандартів певним чином впливає на успішне завершення робіт над стандартом.

3.2 Методика розробки стандарту в форматі консорціуму W3C

Перш ніж розробити стандарт, консорціум W3C формує ідею цього стандарту. Етап формування Ідеї в міжнародній організації W3C починається з висунення пропозиції про ініціалізацію нового напряму діяльності (Activity). До такої пропозиції штатні співробітники консорціуму (W3C Team) можуть прийти в ході здійснення своєї діяльності: проведення конференцій і семінарів, відстежування тенденцій у області Web-технологій і т.п. В цьому випадку директор (Director) направляє відповідну заявку в консультативний комітет (Advisory Committee). Протягом періоду розгляду консультативний комітет висловлює свої міркування і зауваження з обговорюваного питання, після чого директор інформує комітет про відношення членів консорціуму до цієї пропозиції. При наявність консенсусу, тобто, якщо ця ідея одержує загальну підтримку, створюється новий напрям.

Організаційно, всі роботи в консорціумі будуються навколо таких напрямів. Цілі і завдання кожного напряму висловлюються в Декларації напряму (Activity statement), в якому приводиться список задіяних робочих груп (Working Group). Саме в цих групах виконується левова частка роботи консорціуму - результатом їх діяльності є технічні звіти, програмні засоби з відкритим кодом і інші послуги.

Слід зазначити, що технічний звіт, який публікує робоча група, по суті є однією з можливих версій стандарту, що розробляється, а саме: робочою версією (Working Draft), останньою редакцією робочої версії, або робочою версією в статусі "крайнього терміну" (Last Call Working Draft), кандидатом до рекомендації (Candidate Recommendation), запропонованою рекомендацією (Proposed Recommendation) або рекомендацією (Recommendation).

Робоча версія являється "першим кроком" в просуванні технічного звіту до найвищого статусу, який може одержати специфікація тобто рекомендації. Формально, для публікації робочої версії необхідна згода директора, хоча факт обнародування документа не є віддзеркаленням наявності консенсусу або схвалення із сторони W3C. При цьому, робоча група має право запросити видання робочої версії, навіть якщо її текст не є остаточним і не відповідає всім вимогам групи.

Після виходу робочої версії група повинна продовжити над нею роботу: приймати коментарі і зауваження до даного документа як від членів W3C, так і розробників і користувачів, що не входять до складу консорціуму.

Остання редакція робочої версії ? "особливий випадок" робочої версії. Цей документ є результатом її доопрацювання на предмет відповідності вимогам робочої групи, а також формального дозволу всіх питань, що виникли в процесі її вивчення як самими її авторами, так і іншими робочими групами і "представниками громадськості". Представляючи специфікацію в цьому статусі, робоча група розсилає запит на участь в розгляді документа, фактично очікуючи одержати підтвердження про відсутність значних заперечень. При цьому, робоча група повинна встановити період прийому коментарів.

На цьому етапі до роботи над специфікацією підключається консультативний комітет, який всіляко сприяє обговоренню даного документа ? для того, щоб виявити всі проблеми і питання до того, як специфікація перейде в статус кандидата до рекомендації.

Після закінчення "остаточного терміну" робоча група може звернутися до директора з проханням надати специфікації статус кандидата до рекомендації або запропонованої рекомендації. У разі відмови, директор зобов'язаний "знизити" документ до робочої версії, повідомивши про це всі групи W3C.

Для отримання статусу кандидата до рекомендації, робоча група повинна виконати всі вимоги, що пред'являються до останньої редакції робочої версії, тобто формально відповісти по всіх "претензіях", що виникли під час періоду "крайнього терміну", а також погодити всі питання, які відносяться до ведення інших груп.

При переході останньої редакції робочої версії до кандидата до рекомендації директор направляє в консультативний комітет запит на реалізацію даної специфікації. Фактично, перехід специфікації в даний статус, означає, що робоча група чекає, що запропонований нею документ знайде практичне застосування.

Як і у випадку з останньою редакцією робочої версії, після закінчення "кандидатського" періоду робоча група може звернутися до директора з проханням надати специфікації статус запропонованої рекомендації. У разі відмови, директор зобов'язаний "знизити" документ до робочої версії, повідомивши про це консультаційний комітет.

Для отримання статусу запропонованої рекомендації робоча група повинна виконати всі вимоги попереднього етапу, а також добитися реалізації кожної функціональності, представленої в специфікації. Бажано, щоб на кожну функціональність були хоч би два не зв'язані між собою випадки її реалізації. Проте, якщо директор вважає, що негайне вивчення специфікації членами консультативного комітету є необхідною умовою успішного завершення розробки стандарту, він може надати специфікації статус запропонованої рекомендації, навіть якщо вона не одержала необхідної апробації.

Директор може зобов'язати робочу групу вирішити всі питання, підняті членами консультативного комітету при її розгляді, а також формально відповісти на зауваження, одержані від інших робочих груп і представників громадськості.

Після закінчення даного етапу директор може надати специфікації статус рекомендації, інакше він зобов'язаний "знизити" документ до кандидата до рекомендації або робочої версії.

Мабуть, лише перебування документа в цьому статусі вибивається із загальної тенденції, хоча було неправильно трактувати це неспівпадіння як принципову відмінність - це, швидше за все, лише специфіка методики роботи консорціуму W3C.

Щоб запропонована рекомендація перетворилася на рекомендацію, директор повинен бути упевнений, що даний документ користується відчутною підтримкою з боку консультативного комітету, членів консорціуму, робочих груп W3C і громадськості. рішення про переказ документу статусу рекомендації (стандарту) є рішенням W3C.

Передбачається, що під час переходу специфікації в статус рекомендації члени консорціуму подають новій рекомендації усіляку підтримку (відстежують друкарські помилки, надають випробувальні програмні засоби і т.д.) і сприяють широкому застосуванню цього стандарту.

Отже W3C може публікувати і виправлені версії рекомендації, в яких указується, що було виправлено і які редакторські правки були внесені.

3.3 Особливості розробки стандарту консорціуму OASIS

Першим кроком на шляху становлення стандарту OASIS є формування на Web-сайті організації так званого списку обговорення (discussion list), мета якого обґрунтування необхідності створення технічного комітету і обговорення його завдань, статуту і т.п. Для цього не менше трьох членів консорціуму направляють в Правління технічних комітетів OASIS (OASIS TC Administration) відповідне прохання, вказавши потенційні завдання майбутнього комітету, назву цього списку обговорення, імена осіб, що беруть участь в його формуванні, контактну інформацію, а також ім'я керівника цього проекту.

Після отримання вказаного прохання Правління технічних комітетів OASIS публікує ці матеріали, призвавши членів організації до участі в обговоренні. Вказаний список обговорення є реєстром електронних адрес, який знаходиться на сайті консорціуму.

Наступний крок - звернення в Правління технічних комітетів OASIS з пропозицією об утворення Технічного комітету. Така заявка включає наступну інформацію: назва майбутнього Технічного комітету, декларація його завдань, перелік вихідних документів комітету, плановані терміни завершення робіт. Примітно, що в цьому документі також указується мова проекту - робота в комітеті може здійснюватися на будь-якій мові, хоча підсумковий звіт про його діяльність, що представляється членам OASIS на твердження, повинен бути написаний на англійській мові.

Після отримання даної пропозиції Правління технічних комітетів OASIS публікує дану інформацію, звертаючись до членів організації із закликом до участі в роботі даного комітету. Правління також може відхилити заявку, вказавши причину відмови. У разі позитивного рішення Правління формує загальнодоступний і закритий списки розсилки, призначені для даного комітету.

Заклик до участі в роботі нового комітету - це фактично пропозиція приєднатися до комітету, для цього необхідно направити на ім'я голови комітету відповідний лист, а також підписатися на загальнодоступний список розсилки.

Відомо, що в консорціумі OASIS розробляються і приймаються два види технічних матеріалів: специфікації комітетів (Committee Specification) і стандарт OASIS (OASIS Standard).

Специфікація комітету - це остаточна і затверджена членами комітету версія документа. Наявність цього статусу є достатньою умовою для того, щоб організації могли почати використовувати дану специфікацію, хоча перехід специфікації на наступний рівень - стандарт OASIS - надає їй додаткової "ваги". Необхідно мати на увазі, що технічний комітет має право не висувати свою специфікацію на отримання статусу стандарту.

Як і у разі інших рішень, що приймаються комітетом, дана "ухвала" заноситься в протокол і публікується на Web-сторінці і в списку розсилки. Крім того, щоб специфікація з'явилася на Web-сторінці, на якій перераховані специфікації комітетів, голова комітету повідомляє про ухвалу комітету керівника технічними комітетами (TC Administrator).

Стандарт OASIS - це специфікація комітету, яка після представлення членам консорціуму на розгляд, була схвалена в ході проведеного голосування.

Перш ніж внести специфікацію на твердження, пропонована специфікація передається "на суд громадськості". Мета цього кроку - гарантувати, що документ гідний висунення на статус стандарту (при цьому, комітет може провести декілька циклів розгляду з подальшим голосуванням на предмет остаточного затвердження документа як специфікація комітету).

Після закінчення даного етапу технічний комітет ухвалює рішення шляхом голосування про те, чи направляти дану специфікацію на здобуття статусу стандарту. У разі позитивного результату голова комітету направляє Керівнику технічних комітетів специфікацію і супутню документацію, а також сертифікат, підтверджуючий, що, принаймні, три організації-члена OASIS успішно використовують дану специфікацію.

Після отримання вказаних документів керівник технічних комітетів перевіряє заявку на предмет її відповідності вимогам регламенту технічних комітетів, після чого передає цей документ членам OASIS на розгляд. В період розгляду члени консорціуму знайомляться із специфікацією комітету; на даному етапі висунення коментарів не вітається, оскільки вважається, що специфікація вже пройшла етап вивчення і прийому зауважень. Таким чином, до кінця цього етапу члени OASIS зобов'язані проголосувати за або проти пропонованого стандарту. Правом голосу володіють тільки корпоративні члени організації. Варто відмітити, що голосування є відкритим і проводиться за допомогою відправки електронних повідомлень.

Ще одна цікава особливість полягає в тому, що для того, щоб одержати статус стандарту OASIS, специфікація комітету повинна одержати не менше 10% голосів, проте, число тих, що проголосували проти також повинно бути не більше 10%. За словами представників OASIS, вказане правило, з одного боку, дозволяє затвердити стандарт, якщо він дійсно має підтримку, а з іншого боку, також легко відмінити його, якщо члени консорціуму бачать його неспроможність. Проте, якщо специфікація не дістала схвалення, технічний комітет має право повторити її уявлення на статус стандарту.

У разі позитивного результату оголошення про вихід нового стандарту і сам стандарт публікуються на сайті OASIS.

1. Наведений опис технологій розробки стандартів, прийнятих W3C і OASIS, показує, що вони побудовані на одному і тому ж підході.

2. Показано, що якщо в W3C відправною точкою на початку роботи над стандартом є формулювання ідеї - створення нового напряму з подальшим виділенням ресурсів (технічних груп), то в OASIS все будується навколо формування "цільового" комітету. Що є відмінною рисою цих технологій

3. Застосування наведених вище технологій дозволяє розробити універсальну схему побудови і затвердження стандартів.

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБЛЕННЯ ГАРМОНІЗОВАНИХ СТАНДАРТІВ

В умовах членства України в СОТ і входження її до Європейського співтовариства дуже актуальними стають питання пов'язані з гармонізацією національної нормативної бази з вимогами Директив «Глобального» і «Нового підходу». Тобто потрібно розробити і впровадити нові види вітчизняних стандартів, які регламентували б:

терміни і визначення, що стосуються екологобезпечних груп товарів;

номенклатуру показників якості основних екологобезпечних груп товарів;

обґрунтовані нормативи, критерії, методи оцінювання специфічних еколого-гігієнічних властивостей товарів.

Все це потребує аналізу та оцінки рівня існуючої національної системи стандартизації. Тому визначення економічної ефективності від розроблення і впровадження гармонізованих стандартів є актуальним і своєчасним завданням.

Для розрахунку економічної ефективності прийнято за основу критерії трудомісткості і вартості робіт при розробленні стандартів на загальні технічні умови згідно з ДСТУ 4054.

Розраховуємо трудомісткість і вартість робіт розроблення національного стандарту на методи загальні технічні умови (ДСТУ), а такого ж стандарту, гармонізованого з міжнародним (ДСТУ ISO) чи європейським (ДСТУ EN).

Критерії трудомісткості і вартості для обох варіантів були однакові, за виключенням критерію трудомісткості розроблення і експертизи стандартів.

4.1 Трудомісткість і вартість розроблення національного стандарту на загальні технічні умови (ДСТУ)

Трудомісткість розроблення одного стандарту в людино-днях (л.-дн.) розраховується за формулою:

Тр = Т1 + Т2;Т1 = Тдр + Тбд,

де Т1 - трудомісткість НДР, ДТР, ДКР (Тдр) та розроблення банку даних (Тбд).

Т2 - трудомісткість розроблення власне стандарту, л.-дн.

Т2 = Тб2 · (1 + Кн + К1 + Кn) · К2

Тб2 - базовий норматив трудомісткості розроблення стандарту на продукцію - загальні технічні умови 500 л.-дн.

Кн - коефіцієнт новизни становить 0,1;

К1 - коефіцієнт інформаційної місткості становить 0,05;

Кn - коефіцієнт складності погодження становить 0,03;

К2 - коефіцієнт, що залежить від обсягу стандарту (15с) становить 1,0;

Т2 = 500 · (1+0,1+0,05+0,03) · 1,0 = 590 л.-дн.

Тр=Т1+Т2; Тр = 350 + 590 = 940 л.-дн.

Трудомісткість експертизи стандарту розраховується за формулою:

Тексп = Тб2 · Кексп · К1

Тб2 - базовий норматив трудомісткості становить 21;

Кексп - коефіцієнт, який залежить від обсягу стандарту (15с) становить 1;

К1 - коефіцієнт, який залежить від категорії стандарту (стандарт на методи контролю) становить 1,3.

Тексп = 21 · 1 · 1,3 = 27,3 л.-дн.

Вартість розроблення та експертизи стандарту розраховується з формулою:

В = 3ср · T/N · (1 + Кнз + Кнв),

де: 3ср - середня місячна зарплата молодшого науково співробітника - 1500 грн.;

Т - трудомісткість розроблення стандарту становить 940 л.-дн., а трудомісткість експертизи стандарту - 27,3 л.-дн;

N - середня кількість робочих днів у місяці кожного року - 21,25;

Кнз - коефіцієнт нарахування на зарплату - 0,375;

Кнв - коефіцієнт накладних витрат - 1,0.

Вст = 1500 · 940/21,25 · 2,375 = 157588 грн.

Вексп = 1500 · 27,3/21,25 · 2,375 = 4578 грн.

Загальна вартість розроблення одного стандарту:

Вст + Вексп = 157588 + 4578 = 162166 грн.

Трудомісткість і вартість розроблення національного стандарту гармонізованого з міжнародним

Тр = Т1 + Т2; Т1 = 0; Т2 = Тб2 · (1 + Кн + К1 + Кn) · К2

Т2 = 500 · (1 + 0,1 + 0,05 + 0,03) = 590 л.-дн.

Вартість розроблення гармонізованого стандарту

Вст = 1500 · 590/21,25 · 2,375 = 98912

Загальна вартість розроблення одного гармонізованого стандарту:

Вст + Вексп = 98912 + 0 = 98912 грн.

108 - 46634 = 61856 грн.

Отже, економія коштів на розроблення гармонізованого стандарту складає 61,8 тис. грн., або на 56,9 %.

Розрахунок економічного ефекту

Економічний ефект гармонізації складе Е2,

Е2 = Р - В

Е = 162166 -98912 = 63254 грн.

Економічна ефективні гармонізації національного стандарту ЕФ

ЕФ = Р/В; ЕФ = 162166/98912 = 1,64

Таким чином наведений розрахунок доводить, що розроблення і впровадження гармонізованого стандарту є економічно - доцільним заходом. Економічний ефект складає 63 тис. 254 грн., а економічна ефективність від даного заходу дорівнює 1,64.

ВИСНОВКИ

В Україні створена і належним чином функціонує національна система стандартизації. Велика увага приділяється адаптації законодавчих, нормативно правових та нормативних документів до міжнародних вимог і правил. Проводиться певна робота щодо гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими.

Станом на 01.04.2011 р. на продукцію текстильного та шкіряного виробництва чинними є 1278 стандартів різних категорій.

Велика частка стандартів на методи контролю представлена міждержавними стандартами, які потребують перегляду.

Загальний рівень гармонізації національних стандартів (ДСТУ) становить 52,1%, а міждержавних (ГОСТ) - 11,1%..Значно нижчий рівень гармонізації національних стандартів з європейськими і становить в середньому 11 %, а міждержавні майже зовсім не гармонізовані.

Затрати на розроблення гармонізованого стандарту на 56,9% менше ніж розроблення такого ж національного стандарту, в цьому і полягає економічна ефективність. Проведений розрахунок економічної ефективності склав 63 тис. 254 грн. на один вид стандарту, при цьому коефіцієнт економічної ефективності дорівнює 1,64.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Павлов В.І., Мишко О.В., Опьонова І.В., Павліха Н.В.Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. - К.: Кондор, 2004. - 230.

2. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. - 2-ге вид., випр. і доп. - Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004. - 560 с.

3. Стандартизация и управление качеством продукции: Учебник для вузов / В.А. Швандар, В.П. Панов, Е.М. Купряков и др.; Под ред. проф. В.А. Швандара. - М.: Юнити-Дана, 2000. - 487 с.

4. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навч. посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - 252 с.

5. Замороко Т., Інтеграція до СОТ - наслідки для легкої промисловості. Українська асоціація підприємств легкої промисловості Выпуск: № 4 (32), липень-серпень, 2005.- С. 31-36.

6. Постанова Верховної Ради № 1532-ІУ від 19 лютого 2004 року "Про утворення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі".

7. Закон України №2470 від 15 березня 2005 року "Про внесення змін до Митного тарифу України".

8. Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" №180/96-ВР від 7 травня 1996 року.

9. Концепція Державної цільової програми розвитку еталонної бази на 2006 2010 роки.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки», 01.03.2006 р., № 229.

11. Закон України «Про метрологію та метеорологічну відповідальність», 17.06.2004, №1765-Ш.

12. "Закон України "Про стандартизацію" 17.05.2001р., №2408-Ш «Відомості Верховної Ради (ВВР)», 2001, N 31, ст. 145.

13. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», 10.05.1993 р., №46-93.

14. Подпрятов Г.І, Войцеківський В,І., Мацейко Л.М., Рожко В.І. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікація продукції. К.: 2004.- 352 с.

15. Кисільова Т.М. Розвиток системи технічного регулювання в Україні. www.niss.gov.ua

16. Міжнародні стандарти. Покажник. К.: Держспоживстандарт України, т.2, книга 2, 2006. С.513-555.

17. Каталог нормативних документів. К.: Держспоживстандарт України, т.3., 2006.- С. 244-246.

18. Постанова Кабінету Міністрів України №1395 від 18.09.2002 року “Про утворення національного фонду нормативних документів”.

19. Глубіш П.А. Хімічна технологія текстильних матеріалів (Завершальне оброблення): Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2005. - 300 с.

20. Галик І.С., Концевич О.Б., Семак Б.Д. Екологічна безпека та біостійкість текстильних матеріалів. - Львів: видавництво Львівської комерційної академії, 2006. - 232 с.

21. Ольшанская О.М., Котин В.В., Артёмов А.В. Критерии оценки экологической чистоты льняной текстильной продукции // Российский химический журнал, 2002, т. XLVI, №2. - С. 66-67.

22. Поліщук С.О. Напрями розвитку текстильної галузі України в світлі світових глобалізаційних процесів // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины, 2005, № 1(10). - С.15-16.

23. Семак Б. Екологічні аспекти виробництва та застосування синтетичних і рослинних барвників // Товари і ринки. Міжнародний науково-практичний журнал, 2006, № 1. - С. 128-131.

24. Семак Б.Б., Галик І.С., Семак Б.Д. Використання принципів системи НАССР для оцінки рівня екологічної безпеки текстильних матеріалів // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины, 2005, № 1(10). - С. 245-249.

25. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 447-р затверджено КОНЦЕПЦІЮ державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг).

26. Указом Президента України від 23 лютого 2001 року №113 Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції.

27. Закон України "Про стандартизацію" № 2408-ІІІ від 17.05.2001 року.

28. Державна система стандартизації. - К.: Держстандарт України, 1994.

29. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів".

30. Указ Президента України від 23 лютого 2001 р. № 113 «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції».

31. Розпорядження Кабінет Міністрів України № 462-р від 26 вересня 2001 р.«Про затвердження плану першочергових заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах на 2001-2002 рр.».

32. Боженко Л.І. Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація. - Львів: Афіша, 2004. - 324 с.

33. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. - Львів, 2001. - 176 с.

34. Лифиц И.М. Основы стандартизации, метрологии, сертификации. - М.: Юрайт-М, 2001. - 268 с.

35. Павлов В.І., Мишко О.В., Опьонова І.В., Павліха Н.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. - К.: Кондор, 2004. - 230 с.

36. Товарознавство непродовольчих товарів. Текстильно-взуттєві та галантерейні товари. - К.: КНТЕУ, 2003. - 324 с.

37. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. - Київ: Видавництво Європ. ун-ту фінансів інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000. - 174 с.

38. Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Туров А.С. Товароведение и экспертиза текстильных и швейно-трикотажных товаров. - Ростов н/Д.: ”Феникс”, 2002. - 480 с.

39. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. - Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. - 560 с.

40. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології. - К.: Академія, 2006. - 368 с.

41. Крілова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 711 с.

42. Никифоров А.Д. Метрология, стандартизация и сертификация. - М.: Высш. Школа, 2002. - 422 с.

43. Никифоров А.Д. Метрология, стандартизация и сертификация. - М.: Высш. Школа, 2002. - 422 с.

44. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10.05.93 № 46-93 та Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.93 № 30-93.

45. Петрарка О.В. Створення і реформування національній системи стандартизації в Україні. Журнал Вісті, травень 2007, №57.

46. Указ Президента № 104 від 5 лютого 2005 року.

47. Постанова Верховної Ради № 1532-ІУ від 19 лютого 2004 року "Про утворення спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі".

48. Койфман Ю.І. Міжнародна стандартизація та сертифікація систем якості. Довідник. - Львів-Київ: Видання ТК-93, 1995.

49. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244 "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів".

50. Черепков С., Московська Н. Міжнародне співробітництво сьогодні. Журнал Стандартизація сертифікація якість. 2009 №1.- С. 12-14.

51. Кисільова Т.М. Розвиток системи технічного регулювання в Україні. Журнал Держава і право №4, 2005.- С. 5-9.

52. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 № 229 про «Державну програму стандартизації на 2006-2010 роки».

53. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України - 1991 - № 14.

54. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.93 № 30-93.

55. Ініціативою видав розпорядження Держстандарту від 08.11.96 р. №703-Р щодо реалізації заходів, спрямованих на гармонізацію національного технічного регулювання, норм і стандартів з європейськими.

56. Замороко Т. Інтеграція до СОТ - наслідки для легкої промисловості Выпуск: № 4 (32), липень-серпень, 2005.- С.31-36 Статьи - Маркетинг Українська асоціація підприємств легкої промисловості Издание: Маркетинг в Україні

57. Юшин С.О., Брусенко М.А. Двосторонні міждержавні угоди України у сфері стандартизації як чільна передумова адаптації до систем європейських і міжнародних стандартів. Ж. Право / Международное право ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН.

58. Національна стандартизація. Ч.2.ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.6:2004 АСТУ 1.11: 2004, К.: Держспоживач, 2004.

ДОДАТКИ

стандартизація текстильний нормативний документ

Перелік європейських стандартів

№ стандартів	Відмітка про гармонізацію
59.020 Технологічні процеси текстильної промисловості
EN 13543:2001 Вироби, наповнені пером і пухом. Вимірювання поглинання води наповнювачем	ДСТУ EN 13543:2008 (EN 13543:2001, IDT)
EN 13536:2001 Вироби, наповнені пером і пухом. Вимоги до верхнього одягу	ДСТУ EN 13536:2008 (EN 13536:2001, IDT)
EN 13542:2001 Вироби, наповнені пером і пухом. Метод визначення індексу стиснення одягу	ДСТУ EN 13542:2008 (EN 13542:2001, IDT)
59.080- вироби текстильної промисловості
EN ISO 3175:1975 Матеріали текстильні та одяг. Методи визначення стійкості до хімічного чищення	ДСТУ 4182-2003 (EN ISO 3175:1975, NEQ)
EN 14065:2002 Матеріали текстильні. Прання. Система контролювання біозабрудненості	ДСТУ EN 14065:2009 (EN 14065:2002, IDT)
EN 20811:1992 Матеріали текстильні. Визначення тривкості до проникнення води. Випробування гідростатичним тиском	ДСТУ EN 20811:2004 (EN 20811:1992, IDT)
EN ISO 6940:2004 Матеріали текстильні. Поводження під час горіння. Метод визначення легкості загоряння на вертикально орієнтованих зразках	ДСТУ EN ISO 6940:2006 (EN ISO 6940:2004, IDT)
EN ISO 6941:2003 Матеріали текстильні. Поводження під час горіння. Метод визначення здатності до поширювання полум'я на вертикально орієнтованих зразках	ДСТУ EN ISO 6941:2006 (EN ISO 6941:2003, IDT)
EN 1049-2:1993 Текстиль. Матеріали ткані. Структура. Аналіз методів.Частина 2. Визначення кількості ниток на одиницю довжини	ДСТУ EN 1049-2:2004 (EN 1049-2:1993, IDT)
EN 1773:1996 Матеріали текстильні. Тканини. Визначення довжини й ширини	ДСТУ EN 1773:2009 (EN 1773:1996, IDT)
EN 12127:2008 Матеріали текстильні. Тканини. Визначення маси на одиницю площі з використанням малих проб	ДСТУ EN 12127:2009 (EN 12127:2008, IDT)
EN 13758-1:2001 Матеріали текстильні. Захисні властивості від сонячного ультрафіолетового випромінювання. Частина 1. Метод випробування для побутових тканин	ДСТУ EN 13758-1:2009 (EN 13758-1:2001, IDT)
EN 13758-2:2003 Матеріали текстильні. Захисні властивості від сонячного ультрафіолетового випромінювання. Частина 2. Класифікація та маркування предметів одягу	ДСТУ EN 13758-2:2009 (EN 13758-2:2003, IDT)
EN 984:2001 Покриви текстильніна підлогу. Метод визначення поверхневої щільності лицьового шару голкопробивних покривів на підлогу	ДСТУ EN 984:2005 (EN 984:2001, IDT)
EN 13893:2002 Покриви на підлогу еластичні, шаруваті і текстильні. Метод вимірювання динамічного коефіцієнта тертя на сухих поверхнях покривів	ДСТУ EN 13893:2005 (EN 13893:2002, IDT)
EN 14041:2004 Покриви на підлогу пружні, текстильні та ламінатні. Основні характеристики	ДСТУ EN 14041:2009 (EN 14041:2004, IDT)
EN 963:1995 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Відбирання проб і готування випробних зразків	ДСТУ EN 963:2005 (EN 963:1995, IDT)
EN 965:1995 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Визначення поверхневої щільності	ДСТУ EN 965:2005 (EN 965:1995, IDT)
EN 1897:2001 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод визначення характеристик повзучості в разі стискання	ДСТУ EN 1897:2009 (EN 1897:2001, IDT)
EN ISO 9862:2005 Геосинтетика. Метод відбирання проб і готування випробних зразків	ДСТУ EN ISO 9862:2008 (EN ISO 9862:2005, IDT) - На заміну ДСТУ EN 963:2005 (EN 963:1995)
EN ІSO 9863-1:2005 Геосинтетика. Метод визначення товщини за обумовленими тисками. Частина 1. Окремі прошарки	ДСТУ EN ІSO 9863-1:2008 (EN ІSO 9863-1:2005, IDT)
ЕN ISO 9863-2:1996 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Частина 2. Процедура визначення товщини окремих шарів багатошарового виробу за обумовленими тисками	ДСТУ ЕN ISO 9863-2:2007 (ЕN ISO 9863-2:1996, IDT)
EN ISO 9864:2005, Геосинтетика. Метод випробування для визначення поверхневої щільності геотекстилю та віднесених до геотекстилю виробів	ДСТУ EN ISO 9864:2008 (EN ISO 9864:2005, IDT) - На заміну ДСТУ EN 965:2005 (EN 965:1995)
ЕN ІSO 10319:1996 Геотестиль. Метод випробування на розтягнення широкою смугою	ДСТУ ЕN ISO 10319:2007 (ЕN ІSO 10319:1996, IDT)
EN ISO 12236:1996 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод випробування на статичне проколювання (CBR тест)	ДСТУ EN ISO 12236:2008) (EN ISO 12236:1996, IDT)
EN 12447:2001 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод відбракувального випробування для визначення тривкості до гідролізу у воді	ДСТУ EN 12447:2009 (EN 12447:2001, IDT)
EN 13249:2000 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для застосування в дорожньому будівництві (за винятком залізничних колій та асфальтових покриттів	ДСТУ EN 13249:2005 (EN 13249:2000, IDT)
EN 13253:2000 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання в роботах з контролювання ерозії	ДСТУ EN 13253:2006, (берегові покриви) (EN 13253:2000, IDT)
EN 13255:2000 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для застосування в спорудженні каналів	ДСТУ EN 13255:2008 (EN 13255:2000, ІDТ)
EN 13256:2000 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання в конструкціях тунелів і підземних споруд	ДСТУ EN 13256:2006 (EN 13256:2000, IDT)
EN 13257:2000 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики щодо застосування для розміщення твердих відходів	ДСТУ EN 13257:2008 (EN 13257:2000, ІDТ)
EN 13362:2005 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання в проектах щодо утримання рідких відходів	ДСТУ EN 13265:2008 (EN 13265:2000, ІDТ)
EN 13362:2005 Геосинтетичні бар'єри. Необхідні характеристики для використання в спорудженні каналів	ДСТУ EN 13362:2008 (EN 13362:2005, ІDТ)
EN ISO 13426-2:2005 Геотекстиль і віднесені до геотекстилю вироби. Міцність внутрішніх конструкційних з'єднань. Частина 2. Геокомпозити	ДСТУ EN ISO 13426-2:2008 (EN ISO 13426-2:2005, IDT)
EN 13719:2002 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод визначення ефективності довгострокового захисту геотекстилем у разі контакту з геосинтетичними бар'єрами	ДСТУ EN 13719:2005 (EN 13719:2002, IDT)
EN 13738:2004 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод визначення опору витягування з ґрунту	ДСТУ EN 13738:2009 (EN 13738:2004, IDT)
EN 14030:2001 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод відбракувального випробування для визначення стійкості до дії кислотних та лужних рідин	ДСТУ EN 14030:2005 (EN 14030:2001, IDT)
EN 14575:2005 Геосинтетичні бар'єри. Метод відбракувального випробування для визначення тривкості окислюванню	ДСТУ EN 14575:2008 (EN 14575:2005, IDT)
EN 14576:2005 Геосинтетики. Метод випробування для визначення опору полімерних	ДСТУ EN 14576:2008 (EN 14576:2005, IDT)

Перелік міжнародних стандартів чинних в ISO та їх гармонізація

№ стандартів	Відмітка про гармонізацію
59.020-Технологічні процеси текстильної промисловості
ISO 1833-2:2006 Textiles - Quantitative chemical a nalysis - Part 2: Ternary fibre mixtures Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 2. Трикомпонентні суміші волокон	ДСТУ ISO 1833-2:2009 (ISO 1833-2:2006, IDT)
ISO 1833-3:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 3: Mixtures of acetate and certain other fibres (method using acetone) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 3. Суміші ацетатних і деяких інших волокон. Метод з використанням ацетону	ДСТУ ISO 1833-3:2009 (ISO 1833-3:2006, IDT)
ISO 1833-4:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 4: Mixtures of certain protein and certain other fibres (method using hypochlorite) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 4. Суміші деяких протеїнових волокон. Метод з використанням гіпохлориту	ДСТУ ISO 1833-4:2009 (ISO 1833-4:2006, IDT)
ISO 1833-5:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 5: Mixtures of viscose, cupro or modal and cotton fibres (method using sodium zincate) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 5. Суміші віскозних, купро чи модальних і бавовняних волокон. Метод з використанням цинкату натрію	ДСТУ ISO 1833-5:2009 (ISO 1833-5:2006, IDT)
ISO 1833-5:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 5: Mixtures of viscose, cupro or modal and cotton fibres (method using sodium zincate) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 6. Суміші віскозних або ліопористих і бавовняних волокон. Метод з використанням мурашиної кислоти та хлориду цинку	ДСТУ ISO 1833-6:2009 (ISO 1833-6:2007, IDT)
ISO 1833-6:2007 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 6: Mixtures of viscose or certain types of cupro or modal or lyocell and cotton fibres (method using formic acid and zinc chloride) 38 Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 7. Суміші поліамідних і деяких інших волокон. Метод з використанням мурашиної кислоти	ДСТУ ISO 1833-7:2009 (ISO 1833-7:2006, IDT)
ISO 1833-8:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 8: Mixtures of acetate and triacetate fibres (method using acetone) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 8. Суміші ацетатних і триацетатних волокон. Метод з використанням ацетону	ДСТУ ISO 1833-8:2009 (ISO 1833-8:2006, IDT)
ISO 1833-9:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 9: Mixtures of acetate and triacetate fibres (method using benzyl alcohol) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 9. Суміші ацетатних і триацетатних волокон. Метод з використанням бензилового спирту	ДСТУ ISO 1833-9:2009 (ISO 1833-9:2006, IDT)
ISO 1833-10:2006Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 10: Mixtures of triacetate or polylactide and certain other fibres (method using dichloromethane) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 10. Суміші триацетатних або поліактидних і деяких інших волокон. Метод з використанням дихлорметану	ДСТУ ISO 1833-10:2009 (ISO 1833-10:2006, IDT)
ISO 1833-11:2006 Textiles - Quantitative chemical analysis - Part 11: Mixtures of cellulose and polyester fibres (method using sulfuric acid) Матеріали текстильні. Кількісний хімічний аналіз. Частина 11. Суміші целюлозних і поліестерних волокон. Метод з використанням сірчаної кислоти	ДСТУ ISO 1833-11:2009 (ISO 1833-11:2006, IDT)
ISO 1973:1995 Textile fibres - Determination of linear density - Gravimetric method and vibroscope method Волокна текстильні. Визначення лінійної густини. Гравіметричний та віброскопічний методи	ДСТУ ISO 1973:2004 (ISO 1973:1995, IDT)
ISO 5079:1995 Textile fibres - Determination of breaking force and elongation at break of individual fibres Волокна текстильні. Визначення розривального навантаження та видовження під час розриву одиничних волокон	ДСТУ ISO 5079:2004 (ISO 5079:1995, IDT)
ISO 6741-1:1989 Textiles - Fibres and yarns - Determination of commercial mass of consignments - Part 1: Mass determination and calculations Текстиль. Волокна і нитки (пряжа). Методи визначення торгової маси партії вантажу. Частина 1. Визначення та розрахунок маси	ДСТУ ISO 6741-1:2004 (ISO 6741-1:1989, IDT)
ISO 6741-2:1987 Textiles - Fibres and yarns - Determination of commercial mass of consignments - Part 2: Methods for obtaining laboratory samples Текстиль. Волокна і нитки (пряжа). Методи визначення торгової маси партії вантажу.Частина 2. Методи відбору лабораторних проб	ДСТУ ISO 6741-2:2004 (ISO 6741-2:1987, IDT)
ISO 6741-3:1987 Textiles - Fibres and yarns - Determination of commercial mass of consignments - Part 3: Specimen cleaning procedures Методи визначення торгової маси партії вантажу. Частина 3. Методи очищення проб	ДСТУ ISO 6741-3:2004 Текстиль. Волокна і нитки (пряжа). (ISO 6741-3:1987, IDT)
ISO/TR 6741-4:1987 Textiles - Fibres and yarns - Determination of commercial mass of consignments - Part 4: Values used for the commercial allowances and the commercial moisture regains Текстиль. Волокна і нитки (пряжа). Методи визначення торгової маси партії вантажу. Частина 4. Розрахунок торгових допусків (поправок) і кондиційної вологості	ДСТУ ISO/TR 6741-4:2004 (ISO/TR 6741-4:1987, IDT)
ISO 6989:1981 Textile fibres - Determination of length and length distribution of staple fibres (by measurement of single fibres) Волокна текстильні. Метод визначення довжини волокон і розподілу за довжиною штапеля (вимірювання окремих волокон)	ДСТУ ISO 6989:2005 (ISO 6989:1981, IDT)
59.060 - Текстильні волокна
ISO 2403:1972 Textiles - Cotton fibres - Determination of micronaire value Волокно хлопковое. Ускоренные методы определения сорта и линейной плотности	ДСТУ ГОСТ 3274.2:2009 (ИСО 2403-72) (ГОСТ 3274.2-72 (ИСО 2403-72), IDT)
ISO 4913:1981 Textiles - Cotton fibres - Determination of length (span length) and uniformity index Волокно хлопковое. Методы определения длины	ДСТУ ГОСТ 3274.5:2009 (ИСО 4913-81) (ГОСТ 3274.5-72 (ИСО 4913-81), IDT)
ISO 2913:1975 Wool - Colorimetric determination of cystine plus cysteine in hydrolysates Вовна. Колориметричний метод визначення вмісту цистину та цистеїну в гідролізатах	ДСТУ ІSO 2913:2008 (ІSO 2913:1975, IDT)
ISO 2916:1975Wool - Determination of alkali content Вовна. Метод визначення вмісту лугу	ДСТУ ІSO 2916:2008 (ІSO 2916:1975, IDT)
59.080 - вироби текстильної промисловості
ISO 105-А04:1989, MOD; Матеріали текстильні. Методи оцінювання зміни забарвлення засобами вимірювальної техніки	ДСТУ 4109-2002/ГОСТ 30821-2002 (ГОСТ 30821-2002 IDTISO 105-А05:1996, MOD)
ISO 6450:2005 Rubber- or plastics-coated fabrics - Determination of resistance to liquids Матеріали текстильні з гумовим або пластмасовим покривом. Метод визначення тривкості до дії рідин	ДСТУ ISO 6450:2008 (ISO 6450:2005, ІDТ)
ISO 10528:1995 Матеріали текстильні. Методика проведення промислового прання тканин перед випробуванням їх на займитість	ДСТУ ISO 10528:2005 (ISO 10528:1995, IDT)
(ISO 11092:1993) Матеріали текстильні. Оцінювання фізіологічного впливу. Вимірювання теплового опору та водо-, паронепроникності в установленому режимі (методом виділення вологи на захищеній гарячій пластинці)	ДСТУ ISO 11092:2005 (ISO 11092:1993, IDT)
ІSO 11721-1:2001 Матеріали текстильні. Метод визначення опірності текстильних полотен із вмістом целюлози до дії мікроорганізмів. Частина 1. Випробування закопуванням у ґрунт	ДСТУ ISO 11721-1:2007 (ІSO 11721-1:2001, IDT)
ISO 12945-1:2000 Матеріали текстильні. Визначення схильності тканини до поверхневої заворсованості та пілінгованості. Частина 1. Методи пілінгування в боксі	ДСТУ ISO 12945-1:2005 (ISO 12945-1:2000, IDT)
ISO 12945-2:2000 Матеріали текстильні. Визначення схильності тканини до поверхневої заворсованості та пілінгованості. Частина 2. Модифікований метод Мартиндайля	ДСТУ ISO 12945-2:2005 (ISO 12945-2:2000, IDT)
ISO 12947-1:1998 Матеріали текстильні. Визначення опору стиранню методом Мартіндаля.Частина 1. Абразивний прилад Мартіндаля для випробування	ДСТУ ISO 12947-1:2005 (ISO 12947-1:1998, IDT)
ISO 12947-2:1998 Матеріали текстильні. Визначення опору стиранню методом Мартіндаля. Частина 2. Визначення зруйнованості зразка	ДСТУ ISO 12947-2:2005 (ISO 12947-2:1998, IDT)
ISO 12947-4:1998 Матеріали текстильні. Визначення опору стиранню методом Мартіндаля. Частина 4. Оцінювання змін зовнішнього вигляду	ДСТУ ISO 12947-4:2005 (ISO 12947-4:1998, IDT)
ISO 13937-1:2000, IDT Матеріали текстильні. Стійкість до роздирання. Частина 1. Визначення сили роздирання методом балістичного маятника	ДСТУ ISO 13937-1:2006 (ISO 13937-1:2000, IDT)
ISO 13937-2:2000 Матеріали текстильні. Стійкість до роздирання. Частина 2. Визначення сили роздирання штанино подібних зразків методом одиночного роздирання	ДСТУ ISO 13937-2:2006 (ISO 13937-2:2000, IDT)
ISO 13937-3:2000 Матеріали текстильні. Стійкість до роздирання. Частина 3. Визначення сили роздирання крилоподібних зразків методом одиночного роздирання	ДСТУ ISO 13937-3:2006 (ISO 13937-3:2000, IDT)
ISO 13937-4:2000 Матеріали текстильні. Стійкість до роздирання. Частина 4. Визначення сили роздирання язикоподібних зразків методом подвійного роздирання	ДСТУ ISO 13937-4:2006 (ISO 13937-4:2000, IDT)
ІSO 13938-1:1999 Матеріали текстильні. Властивості тканин щодо розривання. Частина 1. Гідравлічний метод визначення опору розриванню та розтягуванню на момент розірвання	ДСТУ ISO 13938-1:2007 (ІSO 13938-1:1999, IDT)
ІSO 13938-2:1999 Матеріали текстильні. Властивості тканин щодо розривання. Частина 2. Пневматичний метод визначення опору розриванню та розтягуванню на момент розірвання	ДСТУ ISO 13938-2:2007 (ІSO 13938-2:1999, IDT)
ІSO 14184-1:1998 Матеріали текстильні. Визначення формальдегіду (метод водної витяжки). Частина 1. Вільний і гідролізований формальдегід	ДСТУ ISO 14184-1:2007 (ІSO 14184-1:1998, IDT)
ІSO 14184-2:1998 Матеріали текстильні. Визначення формальдегіду (метод поглинання пари). Частина 2. Виділений формальдегід	ДСТУ ISO 14184-2:2007 (ІSO 14184-2:1998, IDT)
ISO 15496:2004 Матеріали текстильні. Оливовідштовхувальність. Метод визначення стійкості до вуглеводнів	ДСТУ ISO 14419:2005 (ISO 14419:1998, IDT)
ISO 15496:2004 Матеріали текстильні. Метод вимірювання проникності водяної пари через тканини для перевіряння якості	ДСТУ ISO 15496:2009 (ISO 15496:2004, IDT)
ISO 20645:2004 Матеріали текстильні. Визначення антимікробної активності методом дифузної агарової пластини	ДСТУ ISO 20645:2009 (ISO 20645:2004, IDT)
ISO 14419:1998 Матеріали текстильні. Оливовідштовхувальність. Метод визначення стійкості до вуглеводнів	ДСТУ ISO 14419:2005 (ISO 14419:1998, IDT)
ISO 15496:2004 Матеріали текстильні. Метод вимірювання проникності водяної пари через тканини для перевіряння якості	ДСТУ ISO 15496:2009 (ISO 15496:2004, IDT)
ISO 22958:2005 Матеріали текстильні. Водотривкість. Випробування дощем: зрошення з використанням горизонтального водорозбризкування	ДСТУ ISO 22958:2009 (ISO 22958:2005, IDT)
ISO 2060:1994 Матеріали текстильні. Пряжа з паковань. Визначення лінійної густини (маси на одиницю довжини) за методом пасма	ДСТУ ISO 2060:2005 (ISO 2060:1994, IDT)
ISO 2062:1993 Текстиль. Визначення крутіння пряжі методом прямого підрахунку

Подобные документы

• Загальна технологія виробництва цукру в Україні, проблеми та перспективи конкурентоздатності галузі

  Сучасний стан та основні проблеми цукрової галузі в Україні. Аналіз технологічного процесу виробництва цукру-піску. Приймання, первинна обробка й підготовка сировини, мийка та зважування буряка. Організація забезпечення та контролю якості продукту.
  
  реферат [48,9 K], добавлен 05.02.2012
  

• Сучасний стан і перспективи розвитку будівельної промисловості

  Галузі у промисловості будівельних матеріалів. Асортимент, вимоги стандартів на продукцію. Характеристика вихідних матеріалів і паливно-енергетичного комплексу. Вибір та обґрунтування способу виробництва. Опис цеха випалу клінкера та основного обладнання.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 13.05.2014
  

• Аналіз виробництва майонезу в Україні та за кордоном

  Виробництво майонезу в Україні та за кордоном, його поживна цінність. Товарознавча експертиза, аналіз асортименту та споживчих переваг продукту, визначення фізико-хімічних показників якості взірців, що реалізуються у ТД "Купечеський" м. Севастополя.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.09.2011
  

• Економічна ефективність розробки і впровадження стандартів. Класифікація еталонів

  Методологічні принципи оцінки економічної ефективності стандартизації, її основні показники. Відтворення еталонів одиниці фізичної величини. Види міжнародних та національних еталонів. Визначення виду і параметрів посадки при з'єднанні гладких поверхонь.
  
  контрольная работа [58,5 K], добавлен 23.10.2013
  

• Технология текстильного производства

  Особенности текстильного производства, технологическая схема получения пряжи. Характеристика льночесальной, лентоперегонной и прядильной машин, их назначение. Составление приближенной координационной таблицы. Координация работы оборудования между цехами.
  
  курсовая работа [91,6 K], добавлен 02.12.2010
  

• Технологічні особливості виробництва вуглецевого феромарганцю ФМн78Б і ВМСН78 в умовах ПЦ № 3 ПАТ "ЗЗФ"

  Сучасний стан електрометалургійного виробництва в Україні. Фізико-хімічні основи пірометалургійного способу дефосфорації марганцевих концентратів. Розрахунок шихти і теплового балансу виплавки вуглецевого феромарганцю і ШМП78 в умовах ПЦ № 3 ВАТ "ЗЗФ".
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 19.08.2014
  

• Основи стандартизації та сертифікації

  Зміст і завдання сертифікації продукції, систем якості, послуг. Застосування стандартів у технічних регламентах та інших нормативно-правових актах. Порядок впровадження стандартів, державний нагляд за їх додержанням. Міжнародні організації стандартизації.
  
  курс лекций [516,7 K], добавлен 25.03.2010
  

• Отримання формальдегіду методом окислювального дегідрування метанолу

  Сучасний стан виробництва формальдегіду. Технологія його виробництва на окисних каталізаторах. Механізм, хімізм та термодінамікка процесів окислювального дегідрування. Норми технологічного режиму. Матеріальні розрахунки стадій виробництва формальдегіду.
  
  дипломная работа [576,7 K], добавлен 12.10.2014
  

• Технологія виробництва медичного скла

  Сучасний стан виробництва медичного скла, технологічне обладнання, обробка матеріалів. Вибір складу скла та характеристика сировини. Дозування компонентів та приготування шихти. Контроль якості виробів. Фізико-хімічні процеси при варінні скломаси.
  
  дипломная работа [138,2 K], добавлен 01.02.2011
  

• Процес організації виробництва та виробництва

  В процесі виробництва важливе місце займає процес підготовки та організації виробництва, адже саме на етапі підготовки та реалізації виробництва формуються основні планові показники виробництва, структурний та кількісний склад майбутньої продукції.
  
  реферат [17,0 K], добавлен 16.07.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам