Проект реконструкції цеху по виготовленню питних видів молока потужністю 10 т за зміну на ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат"

Таблиця 3.3 - Норми витрати холоду, пари, води і електроенергії на 1 т готової продукції

Продукт	Норма витрати
	Холоду, тис. кДж	Пари, т	Води, м3	Електроенергії, кВт·год
		На технічні потреби	На вентиляцію
Молоко пастеризоване	3155,2	2,5	3,3	78,9	1488

Перерахунок кількості води, пари, електроенергії та холоду на визначену кількість готового продукту наведений в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Норми витрати холоду, пари, води і електроенергії на 15 т готової продукції

Продукт	Вироб-ництво, т	Холоду, тис. кДж	Пари, т	Води, м3	Електроене-ргії, кВт·год
			На технічні потреби	На вентиляцію
Молоко пастерізоване 2.5 %	5	15776	12,5	16,5	394,5	7440
Молоко пряжене 4%	0,01	31,552	0,025	0,033	0,789	14,88
Біомолоко 2%	0,01	31,552	0,025	0,033	0,789	14,88
Всього	5,02	15839,1	12,55	16,566	396	7469,76

2.13 Розрахунок чисельності виробничого персоналу

Розраховані показники ефективності роботи ВАТ „ Шосткінський молочний комбінат,” які свідчать про ріст виробництва валової та товарної продукції на підприємстві. Дані показники представлені в таблиці 2.22.

Таблиця 2.22. Показники ефективності

Показники	Одиниці виміру	Значення
Проектна потужність підприємства з переробки молока	т / з м.	145,5
Виробнича потужність цеху	т / з м.	1533256
Річний обсяг закупівель молока	т	8452
Виробництво продукції у діючих цінах	тис / грн..	33256
Чисельність виробничого персоналу	Чол.	36
Виробництво продукції на одного працюючого	тис / грн..	923
Повна собівартість виробленої продукції	тис / грн..	26987
Рентабельність виробленої продукції	%	16,3

3. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Загальні відомості

В Шосткінському районі клімат помірно-континентальний, середня температура січня -10 °C, липня + 25°C, без морозний період 170 днів. Кількість опадів на рік - 494 мм. Ґрунтові води знаходяться на глибині 1,5-3 м від поверхні землі. Населення міста 100 тис. чоловік, в районі 90 тис. чоловік.

Чисельність працюючих на Шосткінському молочному комбінаті 430 чол.

Генеральний план підприємства розроблений згідно діючих нормативних документів з врахуванням вимог організації основних і допоміжних виробничих процесів, схеми руху автомобільного транспорту а також забезпечення пожежної безпеки.

Розміри між будівлями вибрані з урахуванням природного освітлення та поступаю чого через вікна свіжого повітря для вентиляції в корпус.

Споруди і будівлі на підприємстві розташовані на відстанях передбачених правилами пожежної безпеки та відносно рози вітрів. Всі проїзди та пішохідні доріжки заасфальтовані. На території комбінату достатнє озеленення.

В комплекс будівель Шосткінського молочного комбінату входять: адміністративно-побутовий комплекс, з'єднаний галереєю з основним виробничим корпусом, цех по виготовленню продукції з незбираного молока, масло цех, маргариновий цех, сироварний цех, компресорна, котельня.

На території комбінату розміщується майстерня, оздоровчий комплекс,

складські приміщення. В головному корпусі проведені інженерні сітки: опалення, холодна і гаряча вода, каналізація, електроенергія, радіо і охоронна сигналізація.

Основний виробничий корпус - це одноповерхова будівля прямокутної форми, висотою 4,8 м, та сіткою колон 6*6 м.

Основні відділення цехів з залізобетонними колонами, перерізом 500*500 м, сітка колон 6*6 м.

Конструкція будівлі

Цех по виробництву сирів представляє собою будівлю каркасної структури. Фундаментальні балки вирішені по серїї 1.415-1. Між фундаментом та стіною існує гідроізоляційний прошарок із двох шарів руберойду. Глибина закладання фундаменту-2м. Це пов'язано з тим, що основою для фундаменту є непосадочні ґрунти, які не збільшуються в об'ємі при замерзанні.

При побудові підприємства брали до уваги такі фактори:

Геологічні та гідрологічні умови будівельної площі;

Кліматичні умови;

Навантаження на фундамент та його конструкції;

Можливість майбутньої реконструкції.

Підлога в кисломолочному цеху бетонна, покрита кислотостійкою плиткою. В складі готової продукції і допоміжних матеріалів - бетонна. В побутових приміщеннях викладена плиткою.

Стіни і перегородки.

Так як будівля є каркасною, стіни не виконують несучої функції.

Стіни - керамзитобетонні, панелі серії 1.432-5. Перегородки і внутрішні стіни виконані з червоної цегли марки М-100 та цементного розчину М-25 з розмиванням швів.

Більшість перегородок цеху зроблені по будівельних осях, крім тих що збудовані у побутовому відділенні. Це пояснюється необхідністю мати побутові приміщення невеликого розміру та повним використанням площ. Перегородки відрізняються від стін не тільки меншою товщиною, але й відсутністю фундаменту.

Покриття та покрівлі

Як несуча конструкція покриття використані двохскатні балки.

Покриття виконане з залізобетонних плит - ПКТ 60-15. Відгороджуючи елементи утеплюю чого покриття включають паро та теплоізоляцію із зрівнювальним шаром. Пароізоляція складається із двох шарів талі та бітумної мастиці для запобігання проникнення парів вологи до теплоізоляційного шару.

Крівля виконана із чотирьох шарів руберойду (верхній броньований). Водостік організований по зовнішнім колонам, які виконані з труб діаметром 100мм.

Вікна

Існуючі віконні отвори задовольняють санітарно-гігієнічні норми освітлення, а організована система освітлення виконана із світильників ЛДЦ-40.

Віконні отвори заповнені рамами по ГОСТ у 12506-67 з двома спареними перетинками. Верхні частини використовуються для аерації приміщення у весняно-літній період з використанням протипилових сіток. Скло встановлене з внутрішньої сторони і закріплене.

Двері та ворота

Розташування дверей у цеху забезпечує зручну евакуацію людей. Розмір дверей у виробничих приміщеннях залежить від внутрішньо-цехового транспорту. Переважна кількість дверних отворів одинарна.

Сходи

Для обслуговування технологічного обладнання в відділах цеху встановлені службові металеві сходи з нахилом 60є. Для підняття в центральну лабораторію і адміністративний корпус з галереї - бетонні сходи.

Внутрішнє і зовнішнє оздоблення.

Зовнішнє оздоблення - штукатурка, облицьована глазурованою плиткою відповідно до санітарних норм при проектуванні підприємств молочної промисловості. Стеля приміщення поштукатурена цементно-вапняним розчином. Стіни камери зберігання готової продукції облицьовані теплоізоляційним матеріалом.

Санітарно-гігієнічні умови роботи на підприємстві забезпечуються слідуючими засобами: стіни в виробничих приміщеннях облицьовані глазурованою плиткою, для покриття підлоги використовуються кислотостійка мийка. Підлога має схили та лотки для стоку води. Для підтримання нормального температурно-вологого режиму в цеху передбачено приточно-витяжна вентиляція.

На комбінаті прийнята компоновка цехів, що забезпечує послідовність ходу технологічних процесів, виключає зустрічний рух сировини та готової продукції.

При розміщенні технологічного обладнання в цеху передбачені проходи і проїзди, що забезпечує безпечне обслуговування, рух людей і транспортних засобів. Для відпускання продукції запроектований майданчик на який можна в'їхати з мережі заводських шляхів. На майданчик виходять двері. При експлуатації обладнання в результаті дії різних факторів створюється можливість травматизму. Тому на підприємстві суворо дотримуються правил безпеки: до обслуговування обладнання допускаються лише особи, які пройшли підготовку.

При забезпеченні безпечної роботи персоналу слід використовувати сигналізацію, яка попереджає працюючих про небезпеку шляхом подачі світлового чи звукового сигналу.

Компанування виробничих процесів з точки зору технологічних відповідають встановленим нормам та стандартам.

Склади готової продукції розташовані поряд з цехами.

Будівлі і споруди на території підприємства розташовані компактно.

Влаштування і розташування доріг відповідають вимогам.

Побутові приміщення розташовані згідно з діючими будівельними нормами і правилами.

4. ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Теплопостачання Шосткінського молочного комбінату проектується від власної котельні збудованої на промисловому майданчику.

Максимальні парові навантаження заводу в зимовий період складають 37 т/год., середнє навантаження заводу більш холодного місяця-28,5 т/год. І літнє навантаження 15 т/год.

Для покриття цих навантажень збудована котельня по т.п. №903 - 1 - 24 тип 1 з трьома котлами ДКВР -10 -13.

4.1 Санітарно-технічна частина

Опалювання

Опалення підприємства забезпечується від власної котельні. Котельня забезпечує підприємство та обладнання основних і допоміжних цехів паром, гарячою водою, проводить хімічну водоочистку води та забезпечує житловий масив комбінату та сам комбінат теплом в холодну пору року. В котельні в наявності є три котли, які забезпечують потребу в парові 30 т/год.

Для потреб опалення використовується високотемпературна вода 130 - 170 єC, яка нагрівається в котельні в пароводяних теплообмінниках.

На підприємстві як основне паливо для котельні використовується природний газ.

Загальні максимальні витрати газу на підприємстві:

- годинний - 3405НМЗ;

- річний - 16.0млн НМЗ

Як резервне паливо на підприємстві прийнято марки „100”.

Окрім котлів, як гріючи пристрої для опалення на підприємстві використовуються радіатори, в яких теплоносієм є гаряча вода. Система опалення на підприємстві зроблена згідно ГОСТ 12.1005 - 85.

Вентиляція та кондиціювання повітря.

Вентиляція - це процес повітрообміну у виробничих приміщеннях, який забезпечує нормовані значення параметрів мікроклімату та чистого повітря.

На Шосткінському молочному комбінаті вентиляція зроблена по способу організації повітрообміну - неорганізована природна і по способу подачі та видалення повітря - приливно-витяжна система вентиляції, при якій одночасно у приміщення подається чисте повітря і витягується забруднене.

Наприклад, в цеху по виробництву питних видів молока передбачена приточно-витяжна вентиляція, яка забезпечує нормальні умови праці і чистоту повітря. Продуктивність проточних установок для цеху прийнято на перехідному періоду. Приплив повітря з механічним впливом передбачений тільки для холодного періоду. Витяжна вентиляція встановлена у молочному відділенні апаратного цеху.

Окрім описаного вище в цеху є в наявності звичайна вентиляція, яка здійснюється через витяжні канали, шахти, кватирки і т. д. Вона дозволяє подавати, видаляти із приміщень великі об'єми повітря без застосування вентиляторів, тому вона дешевше від механічних систем опалення.

В камерах зберігання продукції передбачене кондиціювання.

Водопостачання

Водопровід - артезіанські свердловини. Потреба заводу у воді визначається із урахуванням пристроїв циркуляційного водо забезпечення холодильної установки повторного використання води від пластинчатих пастеризаційних установок, а також використання конденсату парів на миття підлоги і зовнішній обмив автомолочних цистерн. Водозабір забезпечує безперебійну роботу підприємства подачею води для технологічних та загальногосподарських потреб. Крім того він займається обслуговуванням та ремонтом артезіанської свердловини (7 штук), водонапірної вежі, двох резервуарів для запасного зберігання води, відповідає за роботу насосної станції та за очищення води та стоків.

В склад водозабору входить санітарно-технічна дільниця, яка займається обслуговуванням каналізаційної системи підприємства та санітарно-технічного господарства. Потреба у воді 1200-1500мі за добу, фактично є- 1900мі за добу.

Максимальні витрати: 144мі\год. Кількість повторно використовуємої води складає 324.1мі/добу, із них 205.1мі/добу йде в оборотну систему холодильної установки, 39мі/добу на гаряче водо забезпечення,20мі/добу на заквасочники і 10мі/добу на ВДП-1000.

Розподіл води по цехам підприємства відбувається за рахунок напірної вежі та насосної станції.

Об'єм автоматичної системи водозабезпечення включає:

безперервний дистанційний контроль рівня води в підземних резервуарах за допомогою електронних сигналізаторів рівня води в підземних резервуарах за допомогою електронних сигналізаторів рівня типу ЕРСУ-2,

- автоматизована робота виробничих насосів в залежності від рівня

води в підземних резервуарах і баках,

-автоматизоване включення резервуарного насосу

- захист насосів від технологічних несправностей (розрив трубопроводу, зникнення напруги в одній із фаз ланок).

- дистанційний пуск пожежного насосу.

- автоматизоване керування задвижкою на трубопроводі подачі води із резервуарів

Енергопостачання

Розрахуємо кількість енергетичних витрат для цеху по виробництву масла.

Кількість води визначаємо за формулою:

Q = E i * m i мі

Де: Q - кількість води, мі

E i - норма витрат води на одиницю продукції, тис ккал

M i - кількість продукції, що випускається, т

Q = 58.8мі * 3 = 174.6 мі

Кількість пару (газу) визначаємо виходячи з норм за формулою:

Q = E i n * m i, тис ккал

Де: Q - кількість пари (газу), тис ккал

E i - норма витрат пари ( газу), тис ккал

M i - кількість продукції, що випускається, т

Q = 2605.2 * 3 = 7815.6 ( тис. ккал )

Витрати холоду на технологічні потреби визначаємо за формулою:

Q а н = E н * m i * 0.8, тис ккал

Де: Q а н - витрати холоду на технологічні потреби, тис ккал

E н - норма витрат холоду на одиницю продукції, тис ккал

M i - кількість продукції, що випускається, т

Q = 197,5 * 3 * 0.8 = 474 тис ккал

Витрати холоду на зберігання продукції визначаємо за формулою:

Q к = E н * m * 0.2, тис ккал

Де: Q к - кількість холоду на зберігання продукції, тис ккал

E н - норма витрат холоду на 1 т продукції, тис ккал

M - маса продукції, т

0.2 - питомі витрати на технологічні потреби, тис ккал

Q = 197.5 * 3 * 0.2 = 118.5 (тис ккал )

Тепловий потік Q в одиницях СШ вимірюється у ватах: 1Вт = 0.86 ккал /год.

Витрати холоду на технологічні цілі:

Q а н = 790: 0.86 = 918.6 ( тис Вт)

Витрати холоду на камери зберігання:

Q к = 197.5 : 0.86 = 229.65 ( тис Вт )

Потребу в електроенергії визначаємо за формулою:

Q = E * m, к Вт / год.

Де: Q - кількість електроенергії, к Вт /год.

Е - норма витрат електроенергії на 1 т продукції, тис ккал

Q = 110.8 * 3 = 332.4 к Вт /год.

Потреба електричних витрат для цеху по виробництву сиру наведена в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Потреба електричних витрат для цеху по виробництву сиру

Кількість продукції, що випускається, т	Води, мі	Пари, тис ккал	Холоду, тис Вт	Електроенергії, к Вт /год.
	Норма на одиницю продукції	У зміну	Норма на одиницю продукції	У зміну	Норма на одиницю продукції	У зміну	Норма на одиницю продукції	У зміну
3	58.8	176.4	2005.2	7815.6	197.5	918.6 229.65	110.8	332.4

5. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Автоматизація технологічних процесів виробництва в молочній промисловості є одним з основних напрямків технологічного процесу в галузі.

Характерна риса сучасного стану розвитку автоматизації - це перехід локальних систем управління, регулювання технологічними параметрами протягом всього процесу виробництва продукції, надійність та безпечність в роботі, автоматичне миття обладнання та трубопроводів.

При автоматизації технологічних процесів цеху кисломолочної продукції збільшується продуктивність технологічного обладнання, забезпечується виготовлення продуктів необхідної якості, підвищення техніко-економічних показників виробництва, зменшення травматизму в цеху, зменшення кількості працюючих на кожній зміні.

Автоматизація обладнання, а також процесів виготовлення кисломолочних продуктів дає можливість крім управління та підвищення ефективності праці на цій дільниці, ще й одержувати високоякісні продукти завдяки суворому дотриманню технологічних параметрів виробництва.

Такі продукти знайдуть своїх споживачів та будуть користуватися попитом.

Опис функціональної схеми автоматизації та принцип її роботи.

В даний час в АСУТН ведуче місце займає мікропроцесорний контролер.

В зв'язку з цим було вирішено застосовувати для підтримки технологічних режимів процесу виробництва мікропроцесорний контролер типу Реміконт. Застосування мікропроцесорного контролера дозволяє значно підвищити надійність всієї системи, а також знизити її вартість.

Функціональна схема автоматизації передбачає по місцю і дистанційне ввімкнення обладнання, автоматичний контроль і регулювання всіх технологічних параметрів процесу виготовлення питних видів молока. В відповідності з функціональною схемою розроблена система автоматизації передбачає: автоматичний контроль верхнього і нижнього обладнання в резервуарі для зберігання молока, вмикання та вимикання двигуна насосів, підтримання температурного режиму на стадії підігрівання молока, вмикання та вимикання двигуна сепаратора, контроль тиску гомогенізатора, контроль регулювання температури заквашування, контроль регулювання температури зсідання суміші молока та в камерах визрівання сиру, контроль пуску і зупинку транспортерів при транспортуванні готової продукції.

Для підтримки рівня в ємкості для зберігання молока в розробленій схемі автоматизації застосовуються слідуючи елементи автоматичної системи контролю і регулювання: два датчика рівня ємкостей, сигналізатор рівня ємкісний на два рівня, перетворювач аналого-цифровий.

Схема автоматизації працює таким чином: в регулюючому МПК за датчиком встановлений необхідний рівень кількості молока.

Датчик рівня ємкісний подає сигнал на сигналізатор рівня на два рівня, який показує і реєструє рівень молока. Далі сигнал поступає на перетворювач аналогово-цифровий, який складається з аналого-цифрового перетворювача, магнітного пускача, регулюючого органу, який необхідний для підтримання визначеної температури.

Для контролю рівня передбачено датчик та вторинний прилад.

Для переходу на ручні режими управління. схемою автоматизації передбачено два перемикачі.

Вмикання і вимикання електродвигунів відбувається автоматично за допомогою цифро-аналогових перетворювачів і магнітних пускачів. В випадку ручного управління передбачені переключателі.

Контроль температури на стадії підігрівання молока здійснюється слідуючих елементів автоматичної системи контролю і регулювання: датчик температури -термометр опору, вторинний прилад, автоматичний міст, сигнальна лампа, перетворювач аналогового сигналу в цифровий, цифро-аналоговий перетворювач, перемикач-ручний режим-автоматичний, магнітний пускач и регулюючий орган, який регулює подачу гарячої води за допомогою задвижки з електроприводом.

Принципові схеми автоматизації технологічних процесів по обробці молока й виробництву кисломолочної продукції та рівень їх автоматизації та рівень їх автоматизації наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Схеми та рівень автоматизації процесу

Схеми автоматизації	Рівень автоматизації
1	2
Приймання молока з автоцистерн	Керування роботою насосів пластинчатого охолоджувача й резервуарів для проміжного зберігання молока
Проміжне зберігання молока	Програма керування операціями наповнення і опорожнення резервуарів, роботою мішалок, контроль температури молока
Теплова обробка на трубчастих пастерізаційно-охолоджувальних установках	Контроль температури нагрівання молока й автоматичне підтримання заданої температури. Автоматичний контроль та реєстрація температури пастеризації
Заквашування та зсідання суміші	Регулювання заданої температури
Регулювання температури в камерах визрівання сиру	Автоматичне регулювання і контроль температури
Транспортування готової продукції	Автоматичний пуск і зупинка транспортерів

Правильне виконання автоматизації з повним розумінням специфіки продукції технологічних процесів і її виробництва, виробничого обладнання, дає масу переваг, головні з яких:

- безпека;

- висока якість продукції;

- надійність;

- економічність виробництва;

- управління виробництвом

6. ЗАХОДИ З БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Вдосконалення технологій виробництва питних видів молока та впровадження у виробництво нових видів із застосуванням найсучасніших технологій вимагає детального аналізу стану охорони праці на виробництві.

З метою практичного вирішення цього актуального питання потрібно про вести попередній аналіз та потім розробити заходи з охорони праці на виробництві кисломолочної продукції.

Аналізуючи стан охорони праці на Шосткінському молочному комбінаті, можна відмітити, що охорона праці на даному підприємстві організована на підставі законодавства. Діючими документами з питань охорони праці на підприємстві є: колективний договір та статут підприємства, розпорядження голови правління, інструкції з виконання правил з охорони праці на підприємстві тощо. В колективному договорі встановлені взаємні обов'язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Функціонують також накази керівництва по забезпеченню робітників спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Наряду з дією юридично-правових документів для виконання робіт з охорони праці на підприємстві передбачена юридична відповідальність посадових осіб. Голова правління підприємства відповідає за організацію системи управління охороною праці. Директор здійснює комплексний контроль за станом охорони праці, організовує роботи в сфері підвищення кваліфікації та навчання працюючих, забезпечує спецодягом. Інженер з охорони праці разом з головою правління, головним інженером, інженерно-технічними робітниками, відповідаючи ми за охорону праці, розробляє план заходів по забезпеченню безпечних умов праці.

В дослідному цеху по виробництву питних видів молока з метою функціонування охорони праці проводиться планування заходів по охороні праці.

В основному найпоширенішим видом планування є поточне, як одне з найефективніших. Застосовують і комплексне планування, прикладом якого є щорічнозатверджувальний колективний договір.

Фінансування робіт з охорони праці проводиться за рахунок коштів підприємства. На підприємстві заходи з охорони праці проводяться за рахунок амортизаційних відрахувань основних засобів та фонду з охорони праці на підприємстві виділені кошти в об'ємі 1% від об'єму основних фондів. Обсяг фінансування на охорону праці в 2006 році склав 2.5 тис. грн.

Права та обов'язки сторін регламентуються колективним договором, який складається на початку року. В цьому документі встановлені загальні обов'язки сторін щодо регулювання трудових, виробничих та соціально-економічних відносин. Здоров'я працюючих, які при певних умовах призводять до професійних захворювань, можуть бути другорядною причиною нещасних випадків.

Джерелами шуму в цеху по виробництву питних видів молока є: електродвигуни та вентиляційні установки.

Щоб запобігти цим явищам здійснюють слідуючі заходи:

- своєчасний огляд та ремонт обладнання;

- використання прокладних засобів та з'єднувальних деталей обладнання;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту.

Вібрація задовольняє всім даним з ГОСТ 12.1.012 - 90 та СН 3044 - 84.

Дані наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Дані по вібрації в цеху по виробництву питних видів молока

Технологічна вібрація	Вертикальна або горизонтальна	Середньоквадратичні значення віброшвидкості, м/с*102, не більше	Коректовані та еквівалентно- коректовані рівні
		Логарифмічні рівні віброшвидкості дб, в октанових смугах із середньо геометричними частотами
		1	2	4	8	16	31.5	63
		-	1.3	0.45	0.22	0.2	0.2	0.2	0.2
			108	99	93	92	92	90	92

Для захисту працівників від уражень електричним струмом в кисломолочному цеху на нововведене обладнання потрібно застосовувати заземлення обладнання, його огородження, встановити захисні вимикачі. В цеху повинні бути засоби індивідуального захисту: діелектричні рукавиці, гумові ковбики.

Що стосується пожежної безпеки, то в сирному цеху до пожежі може призвести замикання електропроводів, якщо вчасно не перевірити стан ізоляції. Цех забезпечений вогнегасниками ОХП - 10 із розрахунку 1 на 100 м. В якості пожежної сигналізації встановлена звукова сигналізація. В усіх відділеннях цеху існують схеми евакуації людей, пожежні щити, ящики з піском. На підприємстві проводиться періодичний інструктаж і навчання по пожежній безпеці.

Протипожежний захист передбачає:

-максимально-можливе застосування негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів;

- ізоляція горючих середовищ;

- організація пожежної охорони на підприємстві і евакуація людей.

Нововведене обладнання не містить захисних пристроїв, що може призвести до травматизму працюючих.

Підсумовуючи вищенаведені факти, можна сказати, що в цілому стан охорони праці на підприємстві організований на належному рівні, проте були виявлені деякі недоліки, які можуть призвести до небезпечних ситуацій на виробництві, тому мають бути усунені.

Перед впровадженням різних видів сирів необхідно визначити нові небезпечні ситуації, що можуть виникнути в процесі виробництва за допомогою логічного моделювання. Джерелом пошкодження може бути будь-який з технологічних процесів.

Для застереження від нещасних випадків саме і розроблена логічна схема, яка наведена в таблиці 6.2

Таблиця 6.2 - Логічні схеми аналізу виробництва питних видів молока.

Основні операції	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки	Заходи безпеки
Охолодження молока	Відсутність захисного заземлення	Робота на охолоджувачі	Вплив електричної енергії на працюючого	Ураження електричним струмом	Заземлення обладнання
Сепарування молока	1.незадовільно від балансований барабан сепаратора,2.тахометр		Вихід із ладу сепаратора	Травми, перелами, механічні ушкодження	Проводити своєчасний огляд і ремонт обладнання
	Відсутність належного заземлення електродвигуна	Порушення працівником встановлених норм експлуатації електродвигунів	Пробій електропроводу на корпус	Електротравма, опіки, механічні ушкодження	Перевірка і своєчасний ремонт заземлення обладнання
Пастеризація молока на пластинчатих пастеризаторах	1.несправність манометра,2.несправність термометра		Вихід із ладу пастерустановки	Травма опіки, механічне ураження	Своєчасні контроль і перевірка контрольно-вимірювальних приладів
Нормалізація суміші	1.Несправність манометра 2.Відсутній манометр на патрубках	Апаратчик допустив перевищення тиску	Вихід із ладу гомогенізатора або його розрив	Травма, опіки, електроураження	Організувати постійний контроль перевірки гомогенізатора.
Розлив та пакування	Несправність термометра	Порушення технологічного процесу		Неякісна продукція	Проводити своєчасний огляд і ремонт обладнання
Формування сиру.	Несправність приладу який контролює вагу продукту	Недотримання працівниками техніки експлуатації	Вихід із ладу апарату для розливу при формуванні	Ураження електрострумом, опіки, травми	Організувати постійний контроль за апаратом перед роботою

Таким чином провівши аналіз логічного моделювання лід відмітити, що найбільш небезпечними виробничими умовами в кисломолочному цеху є: ураження електричним струмом, високі температури, хімічна небезпека, а най більш небезпечними виробничими ризиками є відсутність певних приладів, без яких неможлива належна робота обладнання, належний стан робочого місця, термонебезпека, не проходження технічного огляду обладнання в установлені терміни та не проходження інструктажу по техніці безпеки щодо безпечної роботи на обладнанні. Щоб не допустити травм, пов'язаних з цими небезпеками доцільно розробити заходи безпеки і рекомендувати їх до практичного застосування.

До роботи в цеху, на обладнанні допускати осіб віком не менше 18

років, з відповідною технологічною освітою, які пройшли медичний огляд, ознайомлені з правилами охорони праці на виробництві і не мають медичних протипоказань.

Не дозволяється використовувати працю жінок на роботах, передбачуваних відповідними нормативними документами. Техніка безпеки під час обслуговування технологічного обладнання.

Перед початком роботи працівник повинен оглянути та перевірити робоче місце, прибрати всі непотрібні предмети, переконатися у справності основних видів обладнання, а також перевірити його на холостому ходу.

Під час експлуатації обладнання слід контролювати тиск пари, систематично перевіряти запобіжні пристрої, дотримуватися обережності під час зливання гарячих продуктів. Не дозволяється одягати на ходу ремінні паси на шківи пастеризаторів, сепараторів, гомогенізаторів, двигунів без використання механічних або простих безпечних наводок. Застосовувати каніфоль, порошки, пасти та інші речовини для зменшення сковзання паса під час руху трансмісії не дозволяється. По закінченню роботи лінії щит з контрольно-регулюючими приборами повинен бути відєднаний від лінії споживання, а обладнання, апаратура, інвентар, молокоприводи після закінчення роботи повинні підлягати миттю та дезінфекції.

Загалом для усунення встановлених недоліків потрібно провадити в життя наступний перелік заходів з техніки безпеки і охорони праці на Шосткінському молочному комбінаті:

- техніка огляду обладнання повинна виконуватися суворо згідно діючих інструкцій при роботі з обладнанням;

- розробити недостаючі посадові інструкції з охорони праці на

нововведене обладнання;

- провести в обов'язковому порядку для всіх працівників навчання з питань охорони праці;

- організувати систему навчання з охорони праці у відповідності до чинного законодавства;

- кожні 6 місяців проводити контроль рівня знань робітників з питань техніки безпеки та пожежної безпеки, виробничої санітарії;

- перевірити стан організації заходів безпеки на найбільш важливих виробничих ділянках та дати відповідні обґрунтовані рекомендації по удосконаленню;

- суворо заборонити допускати до роботи на технологічному обладнанні осіб, що зявились на роботу в нетверезому стані;

- збільшити рівень фінансування системи охорони праці до нормативних вимог;

- закупити недостаючи медичні засоби;

- обладнати в приміщеннях протипожежні пункти, витяги з правил виробничої санітарії;

- необхідно перевіряти заземлення обладнання

Таким чином, при розгляді стану охорони праці на Шосткінському молочному комбінаті можна відмітити, що він організований на належному рівні з урахуванням вимог чинного законодавства.

В результаті впровадження помічених заходів з охорони праці та дотримання існуючих в цеху по виробництву питних видів молока будуть створені оптимальні умови для роботи персоналу, поліпшаться умови праці, що знизить ризик виробничого травматизму і професійних захворювань і сприятиме підвищенню продуктивності праці. Правильна експлуатація обладнання, його профілактика, заміна зламаних деталей дасть можливість поліпшити процес виробництва, створити сприятливі умови праці.

7. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього середовища - це головна проблема сучасного суспільства. Збільшення обсягів промислового виробництва та сільського господарства все більше забруднюють атмосферу, водні та земельні ресурси.

Шкідливий вплив цих факторів на природне середовище і необхідне збереження довкілля як найважливішого фактору збереження здоровя людини привело до необхідності здійснення екологічного контролю.

Екологічний контроль має бути різнобічним, тобто всі сфери виробництва повинні бути охоплені цим контролем, тому що всі види діяльності людини впливають на зміну стану навколишнього середовища.

В Україні робота з охорони навколишнього середовища розпочалася з часу проголошення незалежності. В цей час почала створюватися законодавча база тобто в державі почали прийматися і діяти природоохоронні закони. Основним законом нашої держави у галузі охорони природи є закон „ Про охорону навколишнього середовища”, який був прийнятий у 1991 році. Велику увагу охороні навколишнього середовища приділяє і Кабінет Міністрів України. Так ним була прийнята постанова від 13. 01 1992 року № 10 „ Про затвердження порядку визначення плати та стягнення за користування природними ресурсами”.

Стан навколишнього середовища значно погіршився після аварії на Чорнобильській АЕС. Сумська область теж відчула на собі наслідки цієї екологічної кризи. Сумщина належить до енергодефіцитних регіонів України. Потреба в електроенергії за рахунок власних генеруючих потужностей задовольняється тільки на 16 %. Тому особлива увага в області приділяється створенню механізмів реалізації державних та обласних програм енергозабезпечення, формуванню сприятливого середовища для економічного використання паливно-енергетичних ресурсів.

Сумська область розташована в північно - східній частині України.

За площею займає 16 місце в Україні. З півночі на південь область простягається на 200 кілометрів, із сходу на захід 170 кілометрів. Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тисячі гектарів, в тому числі сільськогосподарських угідь - 72 % від загальної площі, з яких 1246,2 тисяч гектарів - рілля, що складає - 52 %; 457 тисяч гектарів або 19 % - ліси.

Стан насаджень основних лісо твірних області вважається нормальним.

На території області протікає 165 річок. Найбільші з них: Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків та водоймищ. За індексом сумарної забрудненості та токсикологічної забрудненості поверхневі води річок мають помірний ступінь забрудненості. Деякі поліпшення у системі екологічних показників можна прослідкувати але ситуація залишається складною. Модернізація обладнання та впровадження екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій проводиться дуже повільно через брак коштів. Тому найбільші екологічні проблеми мають великі промислові міста області : Суми, Конотоп, Ромни, Охтирка, Шостка.

Протягом останніх років в області спостерігається негативна тенденція прогресуючого накопичення відходів та зниження обсягів їх використання як у промисловому так і у житлово-комунальному секторах господарювання.

Загальна кількість відходів неухильно зростає через відсутність переробних підприємств та екологічно безпечних технологій їх знешкодження. У 2007 році площа природно заповідного комплексу області збільшилась. Сумщина відноситься до найбільш заповідних регіонів держави. ВАТ „Шосткінський молочний комбінат” розпочав свою роботу у 1975 році. Після аварії на ЧАЕС комбінат відчув наслідки екологічної катастрофи і тому велику увагу було звернено на випуск нової продукції, яка захищає організм від шкідливого впливу зовнішніх факторів. Підприємство забезпечує потреби людей району та міста в молочних продуктах.

Шосткінський молочний комбінат за рівнем забрудненості навколишнього середовища є нормативно чистим. Це означає, що викиди заводу в атмосферне повітря, відходи і їх об'єм строго лімітовано і контролюється відповідними інстанціями.

Для даного виробництва характерні викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно ліміту №590323101 на 2007 - 2010 роки, що наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Викиди шкідливих речовин

Назва речовини	Вміст викидів т / рік
1	2
Оксид азоту	11, 9036800
Аміак	3, 4153000
Ангідрид сірчаний	0, 0025500
Оксид вуглецю	2, 8473300
Вуглеводні	0, 1959650
Тверді речовини	0, 8165550
Газоподібні	0, 0001900
Фтористі сполуки	0, 0001900
Марганець	0, 0009800
Свинець	0, 0001300
Хром	0, 0000400
Кислота сірчана	0, 0043700
Сажа	0, 0016100

Утилізація рідких горючих нафто відходів

Ці відходи утилізують як резервне паливо для котельні. Зберігаються відходи у металевій герметично закритій ємності. Горячи відходи мають 2 клас небезпеки. Планова кількість 10,5 т / рік.

Технологія переробки передбачає безвідходне виробництво. На молококомбінаті встановлене сучасне обладнання для переробки молока.

До допоміжних виробництв відносяться: котельня (забезпечення парою), компресорний цех (забезпечення холодом), енергопостачання, водопостачання, каналізація та майстерні.

1. Паропостачання. Забезпечення виробництва парою, гарячою водою за рахунок роботи власної котельні, яка працює на природному газі. Це екологічно вигідне паливо, так як викид шкідливих речовин у атмосферу невеликий.

2. Холодопостачання. Забезпечення комбінату холодом відбувається за рахунок власної аміачної компресорної. Компресорна працює цілодобово. Продуктивність роботи залежить від температури навколишнього середовища та потреб заводу у холоді.

3. Енергопостачання. Забезпечення комбінату електроенергією здійснюється від міської електростанції через трансформаторні підстанції 35/10 кВт. Для живлення внутрішніх виробничих потреб на території встановлені 4 трансформаторні підстанції.

4. Водопостачання. Водопостачання відбувається за рахунок власних артезіанських скважин. Розподіл води відбувається за рахунок водонапірної башти та насосної станції.

Споживання води комбінатом становить:

- питна вода - 1569 мі за добу;

- оборотна вода - 9593 мі за добу;

- водопровід стічної води - 1265 мі за добу;

- потребує очистки - 890 мі за добу;

- не потребує очистки - 373 мі за добу.

На підприємстві постійно досліджують якість питної води. Для визначення якості води проводять органолептичні та фізико-хімічні дослідження: проводять аналізи запаху, прозорості, колір, рЗ, окислення, вміст нітритів, хлоридів, заліза.

5.Каналізація. На комбінаті існує два види каналізації: ливнева та загально виробнича - фекальна. Ливнева каналізація використовується для відведення дощових і стічних вод. Загально виробнича - фекальна каналізація виводе воду, яка використовується для мийки обладнання, вона містить луги і кислоти, відходи підприємства, фекалії.

В системі освітлення приміщень комбінату використовують люмінесцентні лампи денного освітлення. Ці лампи утворюють такі відходи: ртуть, скло, тверді відходи; клас небезпеки -1.

При використанні транспорту утворюються такі відходи: шини та акумулятори. Відпрацьовані шини мають 4 клас небезпеки, відносяться до твердих та горючих відходів. Відпрацьовані акумулятори -1 клас небезпеки, тверді, горючі, сірчана кислота.

Основна сировина, молоко, на Шосткінський молококомбінат поступає від сільськогосподарських підприємств та населення. Для одержання високоякісного молока потрібно не тільки правильно годувати тварин, а дотримуватися санітарно - гігієнічних умов на фермах.

Молоко, що надходить на комбінат, повинно супроводжуватись накладною і якісним посвідченням. Від кожної партії молока відбирається середня проба, яка використовується для визначення якості.

Мікробіологічний контроль заклечається у перевірці якості молока та вершків, матеріалів, готової продукції, а також дотримання технологічних, санітарно - гігієнічних режимів виробництва.

Молоко має відповідати ДСТУ 3662-97.

У Сумський області по охороні довкілля ведеться робота на основі затвердженої „Цільової комплексної програми охорони природного навколишнього середовища”, яка передбачає вирішення низки екологічних проблем.

У сфері охорони атмосферного повітря проблема полягає в тому, що збільшення обсягів виробництва та кількості автотранспортних засобів призводить до збільшення ви кидів в атмосферу забруднюючих речовин.

В сфері охорони водних ресурсів однією з актуальних проблем залишаються низькі темпи впровадження нових прогресивних технологій для очищення промислових та господарських стічних вод, а також впровадження без агрегатного методу очищення гальванічних стоків.

У сфері охорони земельних ресурсів в області погіршується гумусовий стан грунтів, зменшується забезпеченість їх поживними речовинами, підвищується кислотність і, як наслідок, знижується їх родючість.

Аналізуючи стан навколишнього середовища за 2008 рік, можна зробити висновок, що будь яких помітних змін в порівнянні з минулим роком не відбулося.

Ефективність природоохоронної роботи залишається на низькому рівні, хоча зрушення безперечно є. Повільно підвищується рівень екологічної свідомості населення.

Склад промислового і сільськогосподарського виробництва, слабкий фінансовий стан підприємств не дають змогу збільшувати інвестиції в охорону довкілля, підвищувати екологізацію виробництва.

Підприємства не зацікавлені в зменшені викидів, складів забруднюючих речовин, утворенні відходів, тому що витрати на нові природоохоронні технології в десятки і сотні разів вищі від платежів за забруднення. До того ці платежі відносяться на собівартість продукції. Тобто за забруднення навколишнього середовища сплачує в результаті не виробник, а покупець. В цьому не досконалість платежів за забруднення і становище необхідно змінювати.

Для покращення екологічного стану необхідно поглиблено вивчати досвід європейських країн і наполегливо впроваджувати його в своїй роботі.

Державна податкова адміністрація повинна вжити заходи по стягненню зборів за забруднення в повному обсязі, а також населення повинно бути свідомим і менше забруднювати навколишнє середовище. Також для покращення стану довкілля в сфері поводження з промисловими відходами необхідно:

- впровадження технологій по переробці промислових відходів та знешкодженню не впізнаних та не придатних до використання отрутохімікатів;

- розробка технологій по ліквідації накопичених гальванічних шлаків;

- привести у належний стан водоочисні споруди міста.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про охорону праці2, від 2.09. 2008, №345-VІ

2. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»

3. ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі»

4. ДСП 4.4.4-011-98 «Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств»

5. Бредихин С.А. Техника и технология производства сливочного масла и сыра / Бредихин С.А., Юрин В.Н.- М.: КолосС, 2007. - 319 с. 7

6. Бредихин С.А. Технология и техника переработки молока / Бредихин С.А., Космодемьянский Ю.В., Юрин В.Н. - М.: Колос, 2001. - 400 с.

7. В.В. Власенко, М.І Технологія виробництва і переробки молока та молочних продуктів /В.В. Власенко, М.І. Машкін, П.П. Бігун. - Вінниця, “ГІПАНІС”, 2000. - 306 с. 9

8. Гудков А.В. Сыроделие: технологические, биологические и физико - химические аспекты / Гудков А.В.; под редакцией С.А. Гудкова. - [2 - е изд]. - М.: ДеЛи принт, 2004. - 804 с. 13

9. Єресько Г.О. Технологічне обладнання молочних виробництв / Єресько Г.О., Шинкарик М.М., Ворощук В.Я. - Київ: Фірма “ІНКОС”, Центр навчальної літератури, 2007. - 344 с.

10. Крусь Г.Н. Технология сыра и других молочных продуктов / Крусь Г.Н., Куленова И.М., Дунчеко Н.И. - М.: Колос, 1992. - 320 с. 18

11. Кузнецов В.В. Справочник технолога молочного производства. Технология и рецептуры. В трех томах. Т.З. Сыры / Кузнецов В.В., Шилер Г.Г.; под общей ред. Г.Г. Шилера. - СПб: ГИОРД, 2003. - 512 с. 19

12. Кузнецов В.В., Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности: Справочник, часть 1 / Кузнецов В.В., Шиллер Г.Г. - М.: ДеЛи принт, 2008. - 552 с.

13. Машкін М.І., Технологія виробництва молока і молочних продуктів: навчальне видання / Машкін М.І., Париш Н.М. - К.: Вища освіта, 2006. - 351 с.

14. Ростроса Н.К. Курсовое и дипломное проектирование молочной промышленности / Ростроса Н.К. - [2-е изд.]. - М.: Агропромиздат, 1989. - 303 с.

15. Скотт Р. Производство сыра: научные основы и технологии / Скотт Р., Уилби Р.А. - СПб.: Профессия, 2005. - 464 с.

16. Соколова З.С. Технология сыра и продуктов переработки сыворотки / Соколова З.С., Лакамова Л.И., Тиняков В.Г. - М.: Агропромиздат, 1992 - 335 с.

17. Горина Г.А. Ингредиенты для сыроделия / Горина Г.А // Переработка молока, - 2003. - №2. - С. 27. 12

18. Иванов В.Л. Инструментальные методы контроля процесса созревания сыра / Иванов В.Л. // Сыроделие и маслоделие, 2007. - № 6. - С. 27.

19. Киселев Э.А. Пропионовокислые бактерии и сыры типа Швейцарский и Маасдам / Киселев Э.А // Переработка молока, - 2008. - №12. - С. 20.

20. Кригер А.В. Влияние состава ферментных композиций на качество сыров / Кригер А.В. // Сыроделие и маслоделие, 2010. - № 6. - С. 22.

21. Майоров А.А. О проблемах сезонности и сыропригодности молока / Майоров А.А. // Сыроделие и маслоделие, 2010. - № 1. - С. 10.

22. Остроухов Д.В. Новое в упаковке отечественных фасованных сыров / Остроухов Д.В. // Сыроделие и маслоделие, 2099. - № 3. - С. 21. ппр

23. Свириденко Г.М. Санитарно-гигиенический контроль сыродельного производства / Свириденко Г.М. // Сыроделие и маслоделие, 2009-№ 1-с. 41

24. Тетерева Л.И. Белок - важный компонент продуктов сыроделия / Тетерева Л.И. // Сыроделие и маслоделие, 2011. - № 2. - С. 24.

Размещено на Allbest