Виробничий потенціал як основа розвитку промислового підприємства

0,02

0,06

0,02

Ліквідність засобів, вкладених в дебіторську заборгованість залежить від швидкості документообігу, термінів надання комерційного кредиту, від своєчасності оформлення банківських операцій [9].

2.2.2 Обертаємість

Показники ділової активності, які дають можливість оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. До цієї групи відносять показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту засобів, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вимірює, скільки разів дебіторська заборгованість може звертатися в грошові кошти протягом аналізованого періоду. На нашому підприємстві йде зростання показника, що означає збільшення якості і ліквідності дебіторської заборгованості, але при цьому росте і період оборотності, а це означає невчасність оплати покупцями рахунків.

Показник обертаємості активів:

(13)

Показник обертаємості дебіторської заборгованості:

(14)

Показник обертаємості кредиторської заборгованості:

(15)

Загальна таблиця показників аналізу обертаємості активів

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.
1. Коефіцієнт обертаємості активів	1,75	1,81	2,17
2. Коефіцієнт обертаємості дебіторської заборгованості	24,20	25,94	27,73
3. Коефіцієнт обертаємості кредиторскої заборгованості	5,45	6,85	7,54

2.2.3 Рентабельність

Рентабельність - це показник, що характеризує економічну ефективність. Підприємство вважається рентабельним, якщо його результати від реалізації продукції (роботи, послуг) покривають витрати виробництва і утворюють торбу прибули, достатню для нормального функціонування підприємства [6].

Показник рентабельності власного капіталу:

(16)

Показник рентабельності продажів підприємства:

(17)

Показник рентабельності сукупного капіталу підприємства:

(18)

Розрахунки занесемо в таблицю.

Загальна таблиця рентабельності власного капіталу

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.
1. Рентабельність власного капіталу	0,006	0,006	0,006
2. Валова рентабельність продажів	0,093	0,074	0,07
3. Рентабельність сукупного капиталу	0,03	0,06	0,08

2.3 Розробка і прийняття управлінського рішення за допомогою графоаналогічного методу «Квадрат потенціалу»

«Квадрат потенціалу», а саме графоаналітичний метод аналізу, дозволяє системно встановити кількісні і якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку і конкурентоспроможності, і на основі цього своєчасно обґрунтувати і реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «квадрат потенціалу»:

1. Початкові дані подаються у вигляді матриці (а), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1,2, 3... n), а по стовпцях - назва підприємств, які розглядаються (j = 1,2,3... m).

2. По кожному показнику знаходиться якнайкраще значення з урахуванням його ваги (тобто Одержана позиція умножається на коефіцієнт, який розраховується як різниця одиниці і відносної ваги показника), і проводиться ранжирування підприємств з визначенням зайнятого місця.

3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (р) одержаних в ході ранжирування, по формулі:

=?а(i=1,n)(19)

4. Трансформуємо одержану в ході ранжирування суму місць () в довжину вектора, який створює квадрат потенціалу підприємства.

Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно розділам (k), які використані в розглянутій системі показників, і чотири створюючі вектори (В). Отже, довжину вектора, який створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:

Вk=100-( -n) * (100/n * (m - i))(20)

Методика графоаналітичного методу заснована по наступних напрямах: виробництво, розподіл і збут продукції; організаційні структури і менеджмент; маркетинг і фінанси.

По кожному блоку показників розраховуємо алгоритм:

Виробництво, розподіл і збут продукції

Показник	Вага показника	Еталон	Підприємство
			Значення	Рейтинг (оцінка)
Потужність підприємства, т.т.	0,1	5200	4000	1 (0,9)
Якість продукції, %	0,25	71	68	1 (0,8)
Фондовіддача, грн.	0,2	2,74	2,75	2 (1,8)
Витрати на 1 грн. товарної продукції	0,1	1,08	1,06	1(0,9)
Екологія виробництва (штрафи), тис. грн.	0,05	9,6	8	1 (1,95)
Прибуток, тис. грн.	0,1	90,5	41,4	1 (0,85)
Рентабельність, %	0,2	1,53	1,49	2 (1,6)
Кількість місць	1

По формулі (19) знаходимо суму місць по першому показнику:

?= 0,9+0,8+0,85+1,8+0,9+0,85+1,6=7,7

Довжину вектора знаходимо по формулі (20):

В1 =100 - (7,7 - 7) * (100 / 7 * (2 - 1)) = 90

Організаційна структура і менеджмент

Показник	Вага показника	Еталон	Підприємство
			значення	Рейтинг (оцінка)
Ділові якості менеджерів, бали (106)	0,2	8	7	1 (0,85)
Ефективність організаційної структури управління, бали (106)	0,15	7	6	1 (0,75)
Віковий стан персоналу % до 45 років	0,30	61	63	2 (1,4)
Середньомісячна оплата праці, грн	0,30	151,7	104,1	2 (1,4)
Кількість місць	1

По формулі (19) знаходимо суму місць по першому показнику:

?= 0,85+0,75+1,4+1,4=4,4

Довжину вектора знаходимо по формулі (20):

В2 =100 - (4,4 - 2) * (100 / 4 * (2 - 1)) = 90

Маркетинг

Показник	Вага показника	Еталон	Підприємство
			значення	Рейтинг (оцінка)
Об'єми постачань на внутрішній ринок, т.т.	0,1	5012	3777	2 (0,8)
Місце в експорті, т.т.	0,2	-	-	-
Фінансування рекламної діяльності % до загальних витрат підприємства	0,2	1,3	0,8	2 (0,85)
Фірмовий стиль (розвинені напрями)	0,15	4	5	1 (1,85)
Ціна за одиницю продукції грн.	0,1	1,1	0,9	1 (1,9)
Інноваційна діяльність, тис. грн.	0,25	4	5	1 (1,75)
Кількість місць	1

За формулою (19) знаходимо суму місць по першому показнику:

?= 1,85+1,9+1,75= 5,5

Довжину вектора знаходимо по формулі (20):

ВЗ =100 - (5,5 - 3) * (100 / 6 * (2 - 1)) = 58

Фінанси

Показник	Вага показника	Еталон	Підприємство єство
			Значення	Рейтинг (оцінка)
Коефіцієнт ліквідності:
- коефіцієнт поточної оцінки	0,05	2-3	2,87	1 (1,95)
- коефіцієнт критичної оцінки	0,1	2-3	2,54	1 (1,9)
оборот матеріально-товарних засобів	0,05	1-5	6	2 (1,9)
-термін погашення дебіторської заборгованості	0,05	До 60 діб	28	1 (1,95)
Коефіцієнти рентабельності:
- рентабельність продажу	0,15	більше 10%	4	1 (1,85)
- рентабельність активів	0,05	більше 20%	12	1 (1,95)
- рентабельність власного капіталу	0,2	100%	98	2 (1,9)
Показники ефективності:
- оборотність активів	0,05	3-7	2	1 (1,9)
- прибуток на одного працюючого	0,05	1,54	0,5	2 (0,95)
- виручка на одного працюючого	0,05	39	47,2	1 (1,95)
Коефіцієнти залежності:
- коефіцієнт заборгованості	0,05	до 0,7	0,9	2 (0,9)
- коефіцієнт капіталізації	0,15	до 10	4,5	1 (1,85)
Кількість місць	1

За формулою (19) знаходимо суму місць по першому показнику:

= 1,95+1,9+1,9+1,95+1,85+1,95+1,9+1,9+0,95+1,95+0,9+1,85=20,95

Довжину вектора знаходимо по формулі (20):

В4 =100 -(20,95- 8) *(100 /12 * (2 - 1)) = 49.

Визначивши довжину всіх векторів, будуємо квадрат потенціалу підприємства і будуємо відповідні висновки.

1 вектор 2 вектор

4 вектор 3 вектор

Малюнок 2.1 Квадрат потенціалу ПАТ «АЗОКМ».

Форма квадрату потенціалу може бути двох типів. Перший тип має форму правильного квадрата, тобто вектори, які створюють його, повинні бути рівними або прагнути до того, і якщо в результаті аналізу буде одержана фігура, візуально близька до квадрата, то дане підприємство має збалансований потенціал, який служить основою успіху його діяльності.

Другий тип має викривлену форму квадрата, причина цього може бути двояка: один вектор розвинений більше другого (хворобливий вектор) або всі вектори розвинений по-різному (дисгармонія векторів). Якщо підприємство має другий тип форми квадрата, то його підприємницький потенціал вимагає негайних перетворень, які повинні сприяти поліпшенню збалансованості елементів потенціалу.

Потенціали підприємств можуть бути проранжіровани по величині: великі, середні і малі. Великий потенціал мають, підприємства, якщо довжина векторів, які створюють квадрат потенціалу підприємства, знаходиться у межах 70 - 100 умовних одиниць (у.о.); середній - у межах 30-70 у.е.; малий - до 30 у.о. Зовнішній контур квадрата обкреслює можливості підприємства для розвитку потенціалу до оптимальних параметрів.

Другий і третій вектори квадрата потенціалу («організаційна структура і менеджмент» і «маркетинг») виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства. Четвертий вектор «фінанси» є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою і розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом. На першій стадії - стадії розвитку» - знаходяться підприємства з формою потенціалу другого типа і розміром, який перетворюється від маленького до середнього у міру розвитку підприємства. На другій стадії - «стадії успіху» - розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типа, а його розмір перетворюється з середнього в крупного. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, які відбуваються з потенціалом підприємства, а саме - про перехід до другої форми потенціалу і зменшенні його розміру йде від великого до середнього, а потім і до малого.

Таким чином, після проведеного аналізу, можна зробити висновок, що підприємство ПАТ «АЗОКМ» відноситися до числа підприємств, що середньо розвиваються. Довжина векторів, які створюють квадрат потенціалу підприємства, знаходиться у межах 39-73 умовних одиниць (у.о.).

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

3.1 Рівень якості та конкурентоспроможності продукції на ПАТ «АЗОКМ»

ПАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів і сплавів» продовжує зміцнювати і розширювати свої ринкові позиції, залишаючись провідним підприємством кольорової металургії Україна.

Продукція заводу користується широким попитом в країнах Західної та Східної Європи, ближнього і далекого зарубіжжя.

Сьогодні з Артемівським заводом співпрацюють споживачі, які мають енергетичні, автомобільні та авіаційні промислові комплекси - це вказує на високий статус довіри до якісних показників продукції і ступеня її надійності.

Такі великі промислові підприємства Європи як Thyssen Krupp і Schaeffler Group безпосередньо провели аудити системи управління якістю Артемівського заводу і після позитивної оцінки уклали довгострокові договори на поставку продукції.

Проведений наглядовий аудит системи менеджменту якості ПАТ «АЗОКМ» незалежним німецьким технадзорним органом по сертифікації ТЮФ НОРД СЕРТ підтвердив відповідність діючої на ПАТ системи управління якістю вимогам ISO 9001-2000.

Наглядовий аудит, проведений національним сертифікаційним органом Дон СЕРТ, також підтвердив відповідність діючої на ПАТ системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001-2001.

З метою досягнення необхідного статусу щодо забезпечення точності і достовірності випробувань продукції центральна лабораторія заводу в червні 2007 року була акредитована в Національному агентстві з акредитації України на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO / IEC 17025 - 2001.

14 видів продукції ПАТ «АЗОКМ» сертифіковані на відповідність вимогам національних, міждержавних і зарубіжних стандартів.

ПАТ «АЗОКМ» - лауреат регіонального конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» (березень 2007р.). Продукція заводу, представлена ??на конкурсі, удостоєна перших місць.

Удосконалення системи управління якістю на Артемівському заводі з обробки кольорових металів базується на ідеології загального управління якістю, постійного вдосконалення системи управління виробництвом, загального навчання і підготовки персоналу, співпраці з навчальними та науковими організаціями, впровадження нових технологій та придбання сучасного обладнання.

3.1.1 Мета покращень

Підприємство сповідує філософію безперервного вдосконалення у всіх підрозділах. Зусилля щодо вдосконалення приводяться в дію цілями, визначеними в політиці якості та цілі якості. Можливості вдосконалення ідентифіковані шляхом аналізу показників якості та інформації. Проекти вдосконалення визначені і здійснені через систему коригувальних та попереджувальних заходів та аналізу з боку керівництва.

Причини ідентифікованих невідповідностей досліджені та коригувальні заходи здійснені, щоб гарантувати, що відхилення не повторюються. Попереджувальні заходи здійснені, щоб усунути причини потенційних відхилень. Коригувальні та попереджувальні вжиті заходи задокументовані і доведені до персоналу, щоб гарантувати, що вони були належним чином зрозумілі, здійснені і є ефективними.

3.1.2 Опис процесу постійного поліпшення

Можливості для вдосконалення ідентифіковані, шляхом порівняння досягнутого показника якості з цілями, визначеними в політиці якості та цілі якості.

Показник якості визначено шляхом аналізу інформації про задоволеність клієнта, звітів про якість продукції і відхиленнях процесів, результатів внутрішніх аудитів та інших даних і інформації, що має значення для показника якості. Показник якості оцінено при виконанні керівництвом аналізу системи управління якістю.

Якщо показник якості не досягає призначеної мети, то в результаті аналізу з боку керівництва встановлюються певні заходи вдосконалення, призначені для досягнення мети.

Якщо показник якості досягає призначеної мети, то встановлюється нова, більш висока мета і визначаються нові заходи вдосконалення для досягнення нової мети.

На додаток до аналізу керівництва, керівники підрозділів безперервно виявляють і ідентифікують можливості вдосконалення, на підставі щоденної інформації про дії в системі КК.

Персонал постійно заохочується до подання пропозицій щодо поліпшення якості продукції, вдосконалення процесів, підвищенню продуктивності. Ці можливості вдосконалення оцінюються і розташовуються по пріоритетах ОССіН.

Підготовлені проекти дій щодо вдосконалення зазвичай здійснюються за допомогою аналізу з боку керівництва, а також за допомогою виконання коригувальних та попереджувальних заходів [8].

3.1.3 Опис процесу коригувальних дій

ПАТ «АЗОКМ» дотримується принципу попередження, а не усунення вже виявлених відхилень.

Коригувальні дії визначаються і здійснюються, коли ідентифіковано фактичне відхилення.

Потреба в коригувальних діях визначається на основі ідентифікованих фактичних відхилень, що зазвичай обумовлено негативними результатами, отриманими в процесі проведення контролю, появи рекламацій або повернення продукції від клієнта, виявлення невідповідної поставки або в результаті перевірки системи КК.

3.1.4 Опис процесу запобіжних дії

Запобіжні дії плануються і здійснюються, коли в результаті аналізу встановлено тенденції зменшення показників якості та ефективності системи управління якістю, які створюють ризик потенційного відхилення.

Потреба в попереджуючих діях визначається на основі інформації і даних щодо змін параметрів та показників процесів, частки невідповідної продукції, побажань і пропозицій клієнтів, результатів, перевірки системи КК. Така інформація і дані збираються і аналізуються для того, щоб виявити несприятливі тенденції, які збільшують ризик відхилень.

Попереджувальні та коригувальні дії організовуються і здійснюються за рішенням керівників підрозділів, відповідальних за певні процеси системи управління якістю з їх документальним оформленням.

Організація та здійснення коригувальних та запобіжних дій представлена в СТП 00195452-6.

3.1.5 Цілі в області якості на ПАТ «АЗОКМ» на 2012 р.

Цілі якості процесів:

- Закінчення модернізації устаткування гідравлічного преса зусиллям 3150 т з метою зниження браку за полоном і раковинам;

- Виготовлення та постачання стрічок зі сплаву МНЦ 15-20 для виготовлення монет та медалей;

- Збільшення виробництва труб мідних в обсязі до 500 т;

- Збільшення обсягу реалізації продукції на 9% від показників бюджету продажів на 2011 рік;

- Виконання заходів за наказом № 1;

- Використання голографічного маркування сертифікатів на продукцію, з метою виключення підробок;

- Розробка та виконання плану заходів щодо зниження витрат при виробництві продукції;

- Розробка положення та впровадження наскрізного міжцехового господарського розрахунку.

Цілі якості продукції:

- Забезпечення задоволеності споживачів якістю поставленої продукції на 99%;

- Зниження невідповідної продукції за наявності раковин і полон при виробництві продукції в пресово-волочильному цеху на 25%;

- Проведення робіт з підвищення якості поверхні злитків.

Цілі системи управління якістю:

- Сертифікація продукції - дроту зварювального мідної діаметром від 1,20 до 1,80 мм марки МС по ТУ У 27.4-00195452-031-і мідної катанки діаметром від 8 до 16 мм по АSТМ В 49-2010, DIN EN 1977-1998, ТУУ 14-00195452.030-99, ТУ У 27.4-00195452-006-2001;

- Участь у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів України», з метою зміцнення та підвищення іміджу підприємства на Українському ринку;

- Участь у галузевих виставках продукції «Метал - Експо» та «Донбас - Експо»;

- Навчання уповноважених в підрозділах ПАТ «АЗОКМ» вимогам стандарту ISO 9004: 2009.

ВИСНОВКИ

Для визначення розміру виробничого потенціалу в різних концепціях використовують різні підходи.

Сформовано три основних підходи до визначення виробничого потенціалу: ресурсний (або обліково-звітний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

1. Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

Оцінюючи виробничий потенціал, треба враховувати: матеріально-технічні ресурси з окремим дослідженням знарядь і засобів праці; трудові ресурси, енергетичні та інформаційні ресурси, фінансові (грошові) ресурси. Останні є найбільш взаємозамінними з усіма іншими. Ресурси мають вартісну оцінку та цільову спрямованість на створення доданої та споживної вартості. Кожен з окремих видів ресурсів має свій внесок у формування кінцевих результатів, тому підхід «чим більше, тим краще» відносно всіх складових потенціалу одночасно, не є ефективним. Як наслідок, потрібно враховувати, вивчати та формувати структуру складових виробничого потенціалу з метою досягнення максимальних у поточних умовах результатів.

2. Структурний підхід, зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства, визначає його величину виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі.

Аналіз та оцінка структурних характеристик виробничого потенціалу пов'язані з певними труднощами, оскільки всі його елементи функціонують одночасно, в сукупності та взаємодії. Це призводить до того, що важко встановити значення кожного типу ресурсів окремо для діяльності всього потенціалу. До структуроутворюючих елементів потенціалу можна віднести технологію та організацію.

Проблеми структурного характеру виробничого потенціалу полягають у тому, що відповідність одних елементів іншим стримує розвиток і вдосконалення потенціалу загалом. Так, застарілі верстати та обладнання українських підприємств заморожують відсталі технології, які є енерго-, матеріало- та трудомісткими, а це, в свою чергу, не дає змоги виготовляти конкурентоспроможну продукцію. Оптимізація структури потенціалу може здійснюватися з урахуванням різних рівнів деталізації підсистем та їхніх елементів, проте треба мати на увазі, що досягнута структура завжди є компромісом між ідеальним уявленням про потреби та можливості залучення ресурсів, формуванням різних ланок, де їх використовують тим або іншим чином. Зі структурним підходом пов'язана ще одна характеристика потенціалу - його потужність, що є кількісною оцінкою його виробничої можливості. Потужність має визначатись відносно окремих підсистем і потенціалу загалом, і вказує місце конкретного підрозділу, елемента в усьому потенціалі.

Створення ефективної структури виробничого потенціалу зумовлює економію всіх видів ресурсів (сировини, матеріалів, енергії, фінансів, витрат живої та матеріалізованої праці), оскільки завдяки досягненню синергії між ними - елементами потенціалу - можна з меншою їх кількістю задовольнити більшу кількість потреб, виробивши більшу кількість продукції. Це можливо лише за умови підвищення якісного складу всього виробничого потенціалу та окремих його складових.

Виробничі потенціали зі структурної точки зору різняться розмірами та ступенем відособлення ресурсів, структурою ресурсів, що використовуються. Для визначення структурних характеристик потенціалу досліджують:

· масштаб потенціалу та його просторове розміщення;

· характер діяльності, що її здатен виконувати виробничий потенціал -- об'єкт дослідження;

· ступінь замкненості.

Структурні характеристики виробничого потенціалу дають змогу оцінити усталеність, динамічність і рухомість системи.

Цілісні характеристики виробничого потенціалу як системи визначають стратегію його поведінки та задають відповідні стратегії для кожного з його елементів. Потенціал може досягти цілей лише тоді, коли на досягнення певних цілей спрямований кожний із його елементів, оскільки виготовлення продукції певної кількості й рівня конкурентоспроможності потребує участі всіх підсистем та елементів виробничого потенціалу. Відсутність або невідповідність потрібного елемента означає зупинку виробничого процесу, а також додаткових витрат часу і коштів на його створення або заміну. Усе це доводить необхідність цільового підходу до визначення виробничого потенціалу.

3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей, визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному уявленню про склад, структуру та механізми функціонування потенціалу для виготовлення конкурентоспроможної продукції, який знаходить відображення в нормативних «деревах цілей» («деревах проблем») з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв'язків.

Рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності, тобто ступеня задоволення (порівняно з конкурентами) потреб клієнтів, які споживають вироблену продукцію (надані послуги).

Тому важливим етапом стратегічного аналізу є цільові оцінки виробничого потенціалу підприємства. У цьому разі йдеться про аналіз та оцінку рівня відповідності потенціалу підприємства тим цілям, які поставлені керівниками на перспективу. Така постановка проблеми докорінно відрізняється від поширеної оцінки нагромадження підприємством чи організацією ресурсів лише з кількісної точки зору. Цільова оцінка потенціалу - якісна оцінка, що дає змогу оцінити можливості досягнення певних результатів, створює умови для обґрунтованого підходу до планування процесу трансформації окремих його частин і потенціалу загалом на основі правильного розподілу дій та ресурсів по виконавцях і термінах для якісного та своєчасного отримання необхідних параметрів і набуття навичок, а отже, забезпечує досягнення поставлених цілей.

Виробничий потенціал - це система взаємопов'язаних та до певних меж взаємозамінних, у певний спосіб організованих і спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів, які становлять, у свою чергу, окремі виробничі та управлінські підсистеми підприємства.

Важливе значення має не лише обсяг цих складових, а й те, як використовуються окремі елементи потенціалу. Це в свою чергу залежить від рівня взаємодії, співвідношення частин виробничого потенціалу, а також прийнятих стратегій розвитку як окремих складових, що знаходять вираження в ресурсних, функціональних і продуктових стратегіях, так і підприємства загалом. Результати цільового аналізу всього потенціалу, а також окремих його елементів є основою для:

· вибору стратегій та визначення термінів їхнього виконання;

· визначення напрямків та швидкості нагромадження, зміни структури потенціалу та окремих складових;

· формування конкурентоспроможності підприємства;

· прийняття рішень щодо організаційної реструктуризації й розвитку.

Виробничий потенціал, як і виробнича потужність (тільки більш системно), являє собою кількісну оцінку його здатності до випуску продукції певного обсягу, структури та якості, та, висловлюючись більш загально, одержувати необхідні результати.

У ринковій економіці можливості виготовляти продукцію, яка має збут, - одна з головних характеристик процвітаючих підприємств. Однак попит змінюється і виникає потреба поновлювати асортимент продукції, а отже, більшою чи меншою мірою - потенціал. Кожне підприємство зацікавлене з мінімальними витратами своєчасно реагувати на зміни потреб споживачів. Тому на першому етапі цільовий аналіз виробничого потенціалу здійснюється відносно змін, які необхідно внести у виробничий потенціал для виготовлення певних видів продукції.

Одержані оцінки дають змогу визначити рівень відповідності виробничого потенціалу підприємства обраним стратегіям по окремих складових. Враховуючи значущість цих складових для виробничого потенціалу, що визначається експертами у відповідних коефіцієнтах, можна розрахувати загальну цільову оцінку виробничого потенціалу. Одержані значення дозволяють зорієнтуватись у характері заходів, які треба здійснити на підприємстві для забезпечення виконання стратегій [10].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Анчишкин А.И., Райзберг Б.А., Стародубцева Е.Б. Прогнозирование роста экономики. - М.: Экономика, 1996. - 98 с. 2. 2. Курс экономики: Учебник. - М.: Инфра-М, 2010. - 672 с.

3. Чичкало-Кондрацька І.Б. Новий підхід до оцінки резервів виробничого потенціалу підприємств // Регіональні перспективи. - 2000. - №1. - С. 19-20

4. Шумська С.С. Особливості побудови та використання інтегральних показників у міжнародній та українській практиці // Економіст: - 2006. - № 11. - С. 74-77.

5. Потенциал предприятия: оценка и управление. Учебное пособие. / Шелегеда Б.Г., Касьянова Н.В., Вецепура Н.В. и др. - Донецк: ДИЭХП, 2003. - 267 с.

6. Федонін О.С., Рєпіна І.М. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 384 с.

7. Коупленд Том, Коллер Тим, Муррин Джек. Стоимость компаний: Оценка и управление / Пер.с англ. М.: ЗАО «Олимп-Б» 1999. - 576 с.

8. Управління потенціалом підприємства. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 362 с.

9. Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала. Теория и практика. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000.- 420 с.

10. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / Степан Дзюбик, Ольга Ривак. - К.: Знання , 2006. - 481 с.

Размещено на Allbest.ru