Аналіз товарної політики ТОВ "Морозко"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Маркетингова товарна політика як основа формування концепції маркетингу

1.1 Сутність і значення маркетингу в сучасній економіці

1.2 Поняття товарів в маркетингу. Класифікація товарів, життєвий цикл товару

1.3 Показники товарної номенклатури і товарного асортименту

1.4 Товарна політика підприємства, її сутність та модифікації

2. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «МОРОЗКО»

2.1 Моніторинг ринку виробництва та споживання замороженої плодоовочевої продукції в Україні та світі

2.2 Аналіз організаційної структури та фінансового стану підприємства

2.3 Аналіз конкурентів підприємства ТОВ «Морозко»

2.4 Аналіз структури та асортименту продукції

3. Формування товарного портфеля підприємства ТОВ «МОРОЗКО» на основі асортиментних матриць

3.1 Асортиментна матриця як результат структурування асортименту

3.2 Рекомендації по удосконаленню управління товарним портфелем підприємства

3.3 Аналіз ефективності товарного портфелю підприємства

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

4.4 Промислова санітарія

4.5 Електробезпека

4.6 Пожежна безпека

4.7 Охорона навколишнього середовища

Висновки

Список джерел інформації

ВСТУП

Товар і товарна політика є головними елементами комплексу маркетингу. Можна по-різному удосконалювати цінову політику, систему просування продукції і збуту, однак без високоякісного товару, характеристики якого відповідають запитам споживачів, на успіх на ринку сподіватися марно. Практика переконливо доводить, що основу ринкового успіху відомих товарних марок становить саме товар. Причому в сучасних економічних умовах актуальність маркетингової товарної політики лиш зростає.

Прискорення темпів росту НТП, підвищення стандартів якості життя, трансферт фінансів та технологій призводять до частих змін уподобань і смаків споживачів, що, в свою чергу, супроводжується змінами вимог до характеристик товарів; скорочення життєвого циклу товарів тощо. І саме товарна політики спрямована на вирішення одного з основних завдань маркетингу - орієнтації виробництва ї збуту на задоволення потреб і запитів споживачів з метою одержання прибутку і забезпечення умов тривалого виживання і розвитку підприємства на ринку відповідно до його місії і прийнятої мотивації діяльності.

Тільки на основі оптимальної товарної політики, розробленої на засадах маркетингу, підприємство може ефективно функціонувати.

Цій проблемі в країна з розвитою ринковою економікою вже не одно десятиріччя приділяється дуже велика увага. Особливо слід відзначити наукові роботи таких відомих зарубіжних авторів як Ф. Котлер, Г. Армстронг, П. Дойль, Г. Черчилль. Окремі аспекти формування товарної політики висвітлено в працях російських авторів, а саме Г.А. Азоєва, Є.П. Голубкова, А.М. Романова, П.С. Зав'ялова та інших. Слід відмітити появу за останні роки наукових робіт з проблем формування товарної політики, які підготовлені вченими України, а саме: С.С. Гаркавенко, В.Я. Кардаш, С.М. Ілляшенко, А.В. Войчак, О.М. Мозговий. Усе це визначає актуальність, а отже і об'єктивну необхідність подальшого розвитку теоретико-методологічних засад та розробки практичних рекомендацій щодо управління товарною політикою підприємства.

Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є підприємство, яке працює у сфері переробки (заморожування свіжих овочів та фруктів) з його поточним і перспективним товарним асортиментом, виробничими потужностями, використовуваними ресурсами, показниками виробничо-господарської діяльності.

Предмет дослідження: товарна політика підприємства ТОВ «Морозко»

У дипломному дослідженні вирішується наступний перелік задач:

- визначення місця і ролі товарної політики підприємства в загальній системі маркетингу;

- моніторинг ринку виробництва та споживання замороженої плодоовочевої продукції в Україні та світі;

- аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства з урахуванням виробленої товарної політики;

- аналіз ефективності товарного портфелю підприємства;

- комплексний аналіз окремих елементів товарної політики підприємства і її узагальнених результатів;

- формування товарного портфелю підприємства на основі методу асортиментних матриць;

- розрахунок ефективності запропонованих заходів.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців в області економіки, управління, маркетингу і менеджменту, а також фінансові звіти діяльності підприємства ТОВ «Морозко».

При розробці принципів, методів і засобів для вироблення товарної політики підприємством використовувалися наступні наукові методи: програмно-цільового рішення економічних завдань, маркетингу, техніко-економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємств, лінійного програмування, метод асортиментних матриць.

товар маркетинг асортимент

1. МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГУ

1.1 Сутність і значення маркетингу в сучасній економіці

У сучасній економічній літературі налічується кілька сотень визначень маркетингу. Частину з них офіційно визнали маркетингові та інші організації і застосовують протягом кількох десятиріч.

Таблиця 1.1 - Генезис розвитку визначення сутності поняття «маркетинг»

Визначення маркетингу	Автори, рік оприлюднення
Маркетинг -- поставка стандартів і розподіл рівня життя суспільства	Пол Мейзур, 1947
Сучасний маркетинг з погляду споживача чи користувача є ширшим поняттям, ніж продаж. Маркетинг має охоплювати всі сфери діяльності підприємства	Пітер Друкер, 1954
Сукупність дій підприємців, компаній, інших організацій і людей, спрямованих на забезпечення потрібного потоку товарів і послуг від їх виробника до користувача або споживача	Асоціація маркетингу США, 1960
Маркетинг є економічним процесом, за допомогою якого продукти пристосовуються до ринкових потреб і право власності переходить від одного учасника ринку до іншого	І. Кандіф, 1964
Система взаємозв'язаних дій торговельно-промислових підприємств з планування, ціноутворення, реклами та розподілу необхідних споживачеві товарів, а також послуг для наявних і майбутніх користувачів	І. Стептон, 1971
Сукупність необхідних і випадкових дій щодо забезпечення співвідношень обміну в наявній економічній системі	Хеллоуен і Хепкоп, 1973
Повний набір дій окремих особистостей і організацій з метою задоволення потреб людини	Еніс, 1977
Маркетинг -- це підприємницька діяльність щодо просування товару від виробника до споживача	С. Маджаро, 1979

Проте більшість визначень маркетингу залишилися в історії науки тільки як спроби науковців уточнити це поняття або й зовсім змінити його суть (табл. 1.1).

Водночас спільними зусиллями багатьох авторів склалося поняття маркетингу як теорії, тобто системи теоретичних, методологічних і практичних знань, які розроблялися та поглиблювалися в межах загальних дисциплін комерційної справи й підприємницької діяльності. У цьому контексті найбільш всеосяжним та повним є дане Ф. Котлером визначення маркетингу як «соціального процесу, унаслідок якого окремі індивіди та групи отримують те, чого потребують і чого бажають, на засадах створення і обміну одних товарів та вартостей на інші» (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Основні суб'єкти маркетингу

Виробники товарів (послуг)		Юридичні чи фізичні особи -- виробники товарів і послуг
Кінцевий споживач		Родина або людина, що купує товари (послуги) для особистого, родинного чи господарського споживання
Організації-споживачі		Організації, що купують товари(послуги) для використання у своїй діяльності
Гуртова торгівля		Організації або люди, що купують товари(послуги) для перепродажу в роздрібну торгівлю, промисловим організаціям, комерційним споживачам
Роздрібна торгівля		Організації або люди, діяльність яких пов'язана з продажем товарів кінцевим споживачам
Фахівці з маркетингу		Організації або люди, що спеціалізуються на конкретних маркетингових функціях

Такий підхід залучає маркетинг безпосередньо до сфери розподілу та обміну. Проте всесвітнього визнання набуло інше визначення Ф. Котлера: «Маркетинг -- це вид діяльності, що спрямована на задоволення потреб людини шляхом обміну...», хоч відомий американський економіст Т. Левіт і попереджував про те, що «... маркетинг не слід ототожнювати з продажем товарів. Завдання торговельної системи полягає в тому, щоб переконати покупця придбати те, що виготовлено. Завданням маркетингу є поставляння на ринок того товару, в якому споживач справді має потребу». Цікава також характеристика маркетингу, що належить професорові Гарвардського університету Пітеру Друкеру: «Маркетинг -- це концепція управління фірмою, в орбіті якої перебувають покупець, клієнт з його потребами та запитами і фірма, її відділення, філії та дільниці, націлені на якомога якісніше задоволення цих потреб». Отже, сучасний маркетинг інтегрований у всі ланки управління виробництвом і є, по суті, підприємницькою філософією, яка вважає головною метою фірми всебічне задоволення потреб споживачів. Тому продаж виробленої підприємством продукції -- це не тільки акт її реалізації, а й спосіб вивчення споживачів і спілкування з ними. З позицій маркетингу вся система ділової активності фірми має бути зорієнтована на ринок, передбачати вивчення, аналіз та задоволення потреб покупців. Зрозуміло, що маркетинг є динамічним діловим процесом, а не набором понять і функцій. Маркетингова програма починається із зародження ідеї товару і триває доти, доки потреби споживачів не будуть вповні задоволені (рис. 1.1).

Успіх маркетингової діяльності вимірюється максимумом прибутків із продажу товарів протягом тривалого часу. Як цілеспрямована діяльність із вивчення, задоволення та впливу на потреби людей маркетинг дає змогу поліпшувати координацію наявних ресурсів, підвищувати інформованість та «перебірливість» споживачів. Завдання й цілі сучасного маркетингу соціально спрямовані, а тому позитивно впливають на рівень та стиль життя, сприяють їх поліпшенню.

У сучасній економічній науці існують чотири альтернативні концепції, на підставі яких комерційні та некомерційні організації здійснюють маркетингову діяльність. Перша з них має назву концепції товару. Згідно з нею господарське управління підприємством виходить з того, що споживач позитивно ставиться до товару, оскільки продукт доброякісний і продається за помірною ціною.



Рисунок 1.1 - План-програма маркетингової діяльності підприємства

За таких сприятливих чинників потрібні лише незначні маркетингові зусилля для досягнення бажаного обсягу продажу та прибутку. Засади цієї концепції такі:

- фірма концентрує увагу на виробництві товарів високої якості, які реалізуються за конкурентоспроможними цінами;

- споживач зацікавлений у придбанні цих товарів;

- покупці знають про наявність товарів-аналогів і товарів-замінників;

- споживачі здійснюють свій вибір, порівнюючи якість і ціни аналогічних товарів.

Другою за популярністю є концепція збуту, згідно з якою визнається, що споживачі купуватимуть запропоновані товари в достатньому обсязі лише за умов, коли фірма докладе достатніх зусиль з метою просування товарів і розширення їх продажу. Успіх цієї концепції залежить від того, чи здатна фірма розробити ефективні методи продажу та демонстрування своєї продукції, розвіяти сумніви покупців, переконати їх у необхідності робити повторні придбання товару. Отже, потрібно проводити цілеспрямований пошук потенційний пошук, покупців, вміти демонструвати їм приховані корисні властивості товару за допомогою інтенсивної реклами, спрямованої на споживача.

У центрі класичної концепції маркетингу перебувають потреби та запити споживачів, а також бажання та готовність фірми їх задовольнити. Ця концепція, на думку Ф. Котлера, базується на визначенні потреб і на реальних оцінках споживачами асортименту та якості продукції, визнає за необхідне пристосовувати виробництво й властивості товарів до вимог покупців ліпше, ніж це роблять конкуренти. Для цього фірма має провести дослідження поведінки покупців із метою виявлення їх окремих цільових груп, з'ясувати свої технічні можливості, технологічну гнучкість та організаційну пристосованість для оперативного реагування на зміни стану ринку, бажань та потреб споживачів. Крім цього, маркетингова діяльність підприємства постійно контролюється та аналізується з метою перевірки того, чи відповідають потребам споживачів результати його господарської діяльності, чи забезпечують вони повторну купівлю товарів і чи здобувають позитивну громадську оцінку. Зрозуміло, що концепція маркетингу (як і концепція збуту) мають на меті отримання максимального прибутку від виробничої діяльності. Однак, якщо першого можна досягти внаслідок максимального задоволення потреб визначених споживачів, то другого -- лише за рахунок збільшення обсягів продажу (інтенсифікації комерційних зусиль).

Подальшим розвитком класичної концепції маркетингу є її соціально-етична інтерпретація, коли задоволення особистих потреб та бажань покупців супроводжується прагненням зберегти та поліпшити життєвий рівень суспільства. Соціально-етична концепція маркетингу характеризується розумінням того, що з погляду попиту колективні та індивідуальні інтереси не завжди збігаються. Поведінка як виробника, так і споживача не завжди враховує інтереси суспільства. Тому соціально-етична концепція маркетингу передбачає наявність таких обов'язкових елементів:

- задоволення розумних потреб покупців з урахуванням інтересів суспільства;

- постійне оновлення асортименту за рахунок нових товарів, які достатньо відповідають суспільним інтересам;

- відмова від виготовлення та реалізації товарів, які суперечать інтересам суспільства.

Звідси випливає, що концепція соціально-етичного маркетингу відрізняється від класичної тим, що її мета -- забезпечити «якість життя» не тільки окремого споживача, а й всього суспільства. З огляду на це маркетингові рішення мають ураховувати чотири чинники: потреби споживача; інтереси споживача; інтереси фірми; інтереси суспільства.

За час розвитку й становлення маркетингу виокремились такі сфери його застосування:

- споживацький маркетинг -- маркетинг товарів масового попиту;

- промисловий маркетинг -- маркетинг товарів виробничого призначення;

- маркетинг послуг;

- міжнародний маркетинг;

- некомерційний маркетинг -- метамаркетинг (наприклад, в управлінні політичними партіями, професійними асоціаціями тощо);

- мікромаркетинг -- маркетингова діяльність фірм та інших комерційних організацій;

- макромаркетинг -- діяльність держави в ринковій сфері;

- соціальний маркетинг -- сукупність методів здійснення соціальних програм державою й громадськими організаціями, а також соціальні аспекти ринкової діяльності господарчих об'єднань;

- егомаркетинг -- діяльність особистості на ринку (наприклад, під час працевлаштування).

Сучасний маркетинг -- це не тільки прикладна економіка, а й частина стратегії підприємництва. Його вплив і завдання охоплюють усі сфери суспільного життя.

1.2 Поняття товару в маркетингу. Класифікація товарів, життєвий цикл товару

На підприємствах ринкової орієнтації однією із головних складових виробничо-господарської діяльності є створення товарів з оптимальними для споживачів характеристиками. Саме тому студентам варто докласти достатніх зусиль, щоб вивчити чинну в системі маркетингу класифікації товарів та послуг. У сфері маркетингу товар розглядають як комплекс відчутних та невідчутних характеристик, спрямованих на задоволення потреб споживачів. На думку відомого американського економіста Ф. Котлера, «...товар -- це все, що має задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання». Як носій функціонально корисних властивостей товар може бути розглянутий із узагальнених, розширених і конкретних позицій.

З найбільш узагальнених позицій економісти-маркетологи розглядають п'ять рівнів товару, що й утворюють ієрархію цінностей для покупця і мають істотне значення для вдалого позиціювання товару на ринку. Перехід на кожний новий рівень -- це збільшення цінності. Тому саме на рівні потенційного товару вишукуються можливості майбутніх його доповнень та трансформацій, формуються стратегічні підходи до розробки нових способів задоволення потреб споживачів(рис. 1.2).

Підприємства з маркетинговою орієнтацією привертають увагу, створюють, утримують і розширюють контингент споживачів, розробляючи товари з високою споживчою цінністю (рис. 1.3).



Рисунок 1.2 - Схема складових ринкового позиціювання п'ятирівневого товару

Рисунок 1.3 - Створення споживчої цінності товару

Послуги також є споживчими цінностями, але вони переважно не набирають матеріалізованої форми. Виробник послуг утримує якнайтісніший контакт зі споживачами, а сама суть послуг має здебільшого індивідуальний характер і майже не припускає відкладеного використання. Тобто послуги -- це специфічний вид товару, що зумовлює необхідність особливого підходу та стратегії маркетингових дій. Залежно від призначення та особливостей використання товари й послуги можна класифікувати за багатьма ознаками. Зокрема, стосовно ймовірних покупців товарна класифікація в найбільш загальному вигляді така: споживчі товари і послуги; товари і послуги виробничого призначення.

Споживчі товари за ознакою довговічності бувають тривалого і короткочасного користування. Згідно з поведінкою та звичками споживачів розрізняють товари повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого попиту, пасивного попиту (табл.1.3)

Таблиця 1.3 - Класифікація товарів у залежності від характеру споживчої поведінки покупців

Групи товарів	Складові елементи
Товари повсякденного попиту	Основні товари, товари імпульсної покупки, товар для екстрених випадків
Товари попереднього вибору	Одяг; меблі; складна побутова техніка, тощо
Товари особового попиту	Марки коштовних модних товарів; автомобілі престижних марок, тощо
Товари пасивного попиту	Страхові поліси; ритуальні послуги; енциклопедії, тощо

Товари повсякденного попиту, як правило, купують без роздумів, без порівняння з аналогами, здебільшого за звичкою (газети, кава, сигарети). Їх поділяють на товари постійного попиту, що їх купують регулярно; імпульсивної купівлі, які купують незаплановано (жувальна гумка, дрібний сувенір); екстрених випадків, спричинених певною життєвою ситуацією (купівля електрообігрівача за сильних морозів).

Товари попереднього вибору купують, порівнюючи спочатку можливі варіанти за критеріями якості, ціни, дизайну. Розрізняють схожі (холодильники, пральні машини) і несхожі (квартири, меблі, будинки) товари.

Товари особливого попиту мають унікальні ознаки або популярні марки, що надають їм престижності. За такі товари покупець готовий сплачувати додатково (автомобіль марки «Мерседес», годинник «Роллекс»).

На товари пасивного попиту покупці з різних причин не звертають особливої уваги доти, доки вони не стають необхідними (послуги страхування, ритуальні послуги).

Товари і послуги виробничого призначення також класифікуються за багатьма ознаками. Так, залежно від призначення і особливостей використання вони поділяються на два класи: товари, що безпосередньо витрачаються під час використання, і товари, що втрачають у процесі використання свій ресурс (табл. 1.4).

Таблиця 1.4 - Класифікація товарів виробничого призначення

Клас	Група
1. Продукція, що безпосередньо витрачається під час використання	1. Сировина і природне паливо
	2. Матеріали і продукти
	3. Витратні вироби
2. Продукція, що витрачає у процесі використання свій ресурс	4. Вироби, які не підлягають ремонту
	5. Вироби, які підлягають ремонту

Використання товарів 1-го класу супроводжується необоротним процесом їх переробки. Це, наприклад, сировина та природне паливо, матеріали тощо. Товари 2-го класу експлуатуються практично без зміни маси і натуральних складників, але зазнають фізичного та морального старіння (зносу): машини, прилади, технічні системи. Частина з них підлягає ремонту (машини, прилади, меблі) решта -- ні (валки, електровакуумні вироби).

Залежно від вартості, характеру й терміну використання, а також ролі в технологічному процесі товари виробничого призначення найчастіше поділяють на капітальне та допоміжне обладнання, сировину, напівфабрикати й деталі, а також матеріали.

Капітальне обладнання -- це стаціонарні споруди (будівлі різного призначення) та стаціонарне обладнання (важкі верстати, генератори, автоматичні лінії). До допоміжного обладнання належить рухоме та вантажно-транпортне обладнання, організаційно-технічне устаткування. Капітальне та допоміжне обладнання не стає частиною кінцевої продукції і не зазнає зміни форми. Вимоги до цього різновиду товарів з боку виробників і споживачів вельми специфічні, що пояснюється тривалістю використання і великою вартістю таких компонентів виробництва.

Сировина, напівфабрикати і деталі -- це товари, які цілком використовуються у процесі виробництва або стають частиною готової продукції. Ці товари значно дешевші, ніж капітальне та допоміжне обладнання, а швидкість їх споживання незмірно вища.

Споживчі послуги поділяються на три категорії: пов'язані з орендою товару; пов'язані з власним товаром; особисті послуги.

Послуги виробничого призначення стосуються об'єктів, що не присутні в готових виробах: експлуатація і ремонт обладнання, прибирання споруд і приміщень, охорона тощо. Особливе місце належить діловим послугам щодо організації управління, реклами, бухгалтерського обліку.

Природа та характер послуг відрізняють їх від товарів, які можна відчути, і тому потребують особливого підходу в маркетинговій діяльності (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 - Характерні особливості послуг

Послугу в чистому вигляді до її придбання не можна оцінити органолептичними методами (тобто з допомогою органів чуття). Нематеріальна послуга стає разною мірою відчутною для споживача лише через рівень якості праці безпосередніх виконавців (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 - Класифікація послуг за мірою невідчутності властивостей

Послуги з реалізації споживчої цінності товару	Послуги з використанням обладнання	Послуги особистої участі
Гарантії: автомобілі електроніка побутові прилади	Автоматизовані: торговельні автомати миття автомобілів	Некваліфікована праця: охоронці швейцари
Ремонт: післягарантійний ремонт позагарантійний ремонт	Некваліфікована праця: підстригання газонів хімічне чищення вантажоперевезення	Кваліфікована праця: гувернантки добір управлінських кадрів громадське харчування
Профілактика: заміна картриджів система вентиляції	Кваліфікована праця: авіалінії оператори ЕОМ монтаж автоматичних ліній	Спеціалісти, магістри: юристи лікарі маркетологи

За функціональною ознакою послуги, що традиційно надаються в Україні, можна поділити на дві групи -- матеріальні та нематеріальні. До матеріальних послуг, результати яких здебільшого мають предметну форму, належать послуги побутові, транспортні, торгові, громадського харчування, комунальні. Вони задовольняють матеріально-побутові потреби споживачів, сприяють економії їхнього часу. Із нематеріальними послугами пов'язують послуги з охорони здоров'я, культури, мистецтва, туризму, фізичної культури, спорту, освіти, санітарно-курортного обслуговування. За допомогою таких послуг забезпечуються моральний та фізичний розвиток особистості, збереження її здоров'я і т. ін.

Життєвий цикл товару -- концепція, що визначає послідовність періодів існування товару. Кожному етапу відповідає своя маркетингова стратегія і своя тактика (рис.1.5).

Етап розробки товару пов'язаний зі значними інвестиціями на створення першої неприбуткової продуктової моделі. Конкретні стратегічні заходи цього етапу -- дослідження ринку, сегментація та розробка нових продуктів з урахуванням вимог споживачів визначеного сегмента; прогноз-продаж на основі підрахунку місткості цього сегмента; проведення тестів виробництва та маркетингу; підготовка та підбір персоналу.

Рисунок 1.5 - Життєвий цикл товару

Етап виведення товару на ринок -- період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу. Збут зростає повільно, що пояснюється затримками у виробництві, постачанні, переломом традиційного світогляду у споживачів. Стратегічні заходи, що допоможуть усунути незлагодженість процесу: закріплення ділових стосунків з надійними постачальниками і розширення обсягів виробництва та маркетингових заходів.

Етап зростання -- свідчить про визнання продукту споживачами. Появляються його модифікації та активізується конкуренція. Починає зростати прибуток. Стратегія цього періоду повинна орієнтуватись на перемогу в конкурентній боротьбі. Ціну необхідно зменшити з урахуванням прибутку підприємства.

Етап зрілості (насичення). Темпи зростання збуту на цьому етапі зменшуються, загострюється конкуренція. Для підтримки високого рівня продажу необхідно: збільшувати зручність та надійність; використовувати нові додатки чи складові продукту; активізувати рекламу; акцентувати увагу споживачів на особливостях послуги, що відсутні у конкурентів; пропонувати широкий вибір модифікацій продукту; застосовувати різноманітні методи стимулювання збуту: знижки, купони, подарунки; формувати громадську думку за допомогою особистих інтерв'ю в пресі; поліпшення сервісу; пошук нових сегментів ринку.

Етап спаду або занепаду. Передбачає скорочення збуту та відповідно прибутків. Стратегічні заходи, що супроводжують цей етап, передбачають зняття товару з виробництва, розпродаж продукції за низькими цінами.

Особливості товару та способів його споживання зумовлюють різні способи перебігу життєвого циклу. Основними чинниками, які визначають ЖЦТ, можуть бути сезонність, мода, примха тощо ( рис. 1.6).

Класична крива (бум) описує популярний товар, що з'являється на ринку зі стабільним збутом упродовж тривалого часу.

Крива захоплення показує швидкий злет і падіння популярності товару.

Тривале захоплення має ті самі характеристики, що і крива захоплення, але збут за невеликих розмірів здійснюється довше.

Сезонна крива (крива моди) характеризується великим обсягом реалізації на період початку сезону чи піку моди.

Крива ностальгії стосується товару, що знову набув популярності.

Крива провалу характеризує товар, що взагалі не мав ринкового успіху.

Украй важливим питанням товарної політики маркетингу є питання продовження життєвого циклу товару. Зумовлено це, насамперед, чинниками, що пов'язані з наявними технологіями виробництва, кваліфікацією персоналу, налагодженими каналами розподілу товарів тощо. По суті, знімаючи товар з виробництва чи реалізації, підприємство припиняє роботу з добре вивченим об'єктом виробничої чи комерційної діяльності та змушене переключатися на нові види діяльності, що тягне за собою цілу низку змін, до яких можуть бути не готовими працівники підприємства, його партнери та споживачі.

Рисунок 1.6 Типи життєвих циклів товару

Практика маркетингу, з метою продовження життєвого циклу товару, використовує такі кроки:

- постійне вдосконалення надійності та зручності виробів;

- використання сучасних матеріалів у конструкції;

- удосконалення функціональних властивостей пакувальних матеріалів;

- пропозицію наборів моделей товару чи комплексів послуг для ринку;

- підтримання високого рівня післяпродажного обслуговування;

- розширення спектру застосування споживчих якостей товару;

- аналіз розвитку ринку з метою пристосування товару до мінливих уподобань споживачів;

- пошук шляхів зниження цін на товари;

- широке застосування засобів маркетингових комунікацій;

- пошук і оволодіння новими ринковими сегментами.

За умов неможливості скористатися вищезазначеними засобами підприємство повинно визнати, що життєвий цикл товару добігає кінця, та вжити диверсифікаційних заходів або навіть перейти до ліквідації самого підприємства.

Кожному підприємству чи організації задля того, щоб підтримувати рівень збуту на колишньому рівні або збільшити його, необхідно замінювати старі товари новими, а отже, займатися їхньою розробкою. Оскільки споживачам завжди хочеться чогось новенького, конкуренти не шкодуватимуть сил на те, щоб задовольнити їхні запити.

Нові товари -- оригінальні товари, удосконалені варіанти та модифікації наявних товарів і нові торгові марки, які організація розробляє силами власного відділу досліджень і розробок. Підприємство може освоїти новий товар двома способами: шляхом придбання права на його виготовлення та/або розробити його власними силами. У цьому випадку існує можливість придбати: іншу компанію; патент на продукт; ліцензію -- або укласти договір про франчайзинг.

Практика маркетингу розподіляє нові товари за ступенем їхньої новизни, для підприємства-виробника та для ринку на шість основних категорій:

- світові новинки (піонерні товари): нові товари, поява яких веде до формування особливого ринку;

- нові товарні лінії: нові продукти, які дають змогу підприємству вперше вийти на певний ринок;

- розширення наявних товарних ліній: нові товари, які є доповненням до товарних ліній, що вже має підприємство (нова розфасовка, наповнювачі тощо);

- удосконалені та модифіковані товари: нові товари з поліпшеними характеристиками або з вищою, на думку споживача, цінністю, що витісняють наявні товари;

- репозиційовані: наявні товари, призначені для нових ринків або сегментів ринку;

- товари за зниженими цінами: нові товари, що мають такі ж властивості, як і їхні попередники, але коштують дешевше.

Лише 10% усіх нових товарів є дійсно оригінальними й можуть називатися світовими новинками. Їхні розробка та впровадження у виробництво вимагають найбільших витрат і пов'язані з підвищеним ризиком, оскільки вони не знайомі ні підприємству, ні ринку. Тому діяльність із розробки нових товарів здійснюється переважно в напрямі удосконалення наявних продуктів. Наприклад, у компанії Sony більше 80% всієї роботи з розробки нових товарів ведеться у напрямі модифікації та вдосконалення наявних продуктів.

Розробка нових товарів -- життєво важливий чинник, що визначає майбутнє підприємства. Заходи, що становлять зміст даного процесу, називають інноваційною політикою.

Інноваційна політика -- це процес пошуку ідеї та створення нового товару з урахуванням потреб споживача, виведення нового товару, на ринок спостереження за тим, що відбувається з товаром на ринку. Звідси витікає те, що інновація -- це ідея, товар або технологія, впроваджені у виробництво та представлені на ринку, які споживач сприймає як абсолютно нові або такі, які мають унікальні властивості та нові якості, що вперше реалізовані в певному товарі або технології та представлені на ринку.

Інноваційний процес на підприємствах проходить по-різному і найчастіше визначається специфікою товару, ступенем його новизни, сумою субсидованих коштів тощо. У найбільш загальному вигляді -- це процес послідовно змінюваних семи етапів: генерація ідей, відбір ідей, розробка та перевірка концепції товару, проведення економічного аналізу, розробка прототипу товару, ринкове тестування товару, виробництво та реалізація продукції.

А) Генерація ідей

Генерація ідей -- систематично організований пошук ідей нових товарів. Існує багато способів генерувати постійний потік ідей. Головні джерела ідей нових товарів -- внутрішні та зовнішні джерела.

Внутрішні джерела ідей нових товарів: керівництво компанії, власний торговий персонал, працівники науково-дослідницького відділу компанії, інші працівники компанії (маркетологи, дизайнери тощо).

Зовнішні джерела ідей нових товарів: покупці, конкуренти, дистриб'ютори, постачальники, представники консалтингових компаній. Більшість нових ідей виникає всередині самої компанії. Науково-дослідницький відділ пропонує передусім проекти, які з'являються в період роботи над програмою розробки нових товарів, індивідуальні пропозиції дослідників та інших працівників. Важливе джерело -- продавці, які повсякденно контактують з покупцем. Крім того, ідеї нових товарів можуть генерувати споживачі та партнери підприємства, а дізнатися про них можна шляхом проведення дослідження.

Відомо багато творчих методів пошуку нових ідей, серед яких: мозкова атака; конференція ідей; синектика; метод морфологічного аналізу; метод контрольних запитань; метод словесних асоціацій та інші.

Скористатися творчими методами можна як у межах підприємства, використовуючи інноваційний потенціал його працівників різного фаху, так і з залученням сторонніх фахівців, аматорів або просто потенційних споживачів.

Б) Відбір ідей

Мета цього етапу -- вибрати з наявних проектів кілька перспективних, на яких надалі варто сконцентрувати увагу. Проводять його як у межах підприємства, так і поза ними.

Для відбору ідей можуть бути використані: чек-листи, які показують, які ризики можуть виникнути в межах інноваційного процесу товару (технологічний ризик, ризики ринку, витрат, часу тощо); метод оцінної шкали, що передбачає оцінку ідеї шляхом зважування їхніх основних чинників.

Метод оцінної шкали передбачає:

- формування переліку критеріїв оцінки;

- визначення ваги кожного критерію та присвоєння експертами кожній ідеї певного балу за кожним критерієм;

- здійснення загальної оцінки.

Це може бути середньозважена оцінка ідеї (Сj):

(1.1)

де i - номер критерію;

j - номер ідеї;

ai - вага критерію;

xij - оцінка ступеня задоволення ідеєю j за критерієм i.

Розробка та перевірка концепції товару

Концепція товару -- ідея, розроблена та сформульована з позиції важливих для покупця характеристик товару. Ідея товару -- загальний опис товару, який підприємство могло б запропонувати на ринку.

Цільові аудиторії, які розглядають концепцію товару, такі: керівники фірм -- концепція описує очікування позиціювання товару і вказує на ресурси, необхідні для досягнення бажаного результату; науково-дослідницькі служби -- концепція дає змогу оцінити технічну можливість служби її реалізувати; рекламні агенції -- концепція містить інформацію, яку рекламна агенція повинна довести до ринку (вигоди від нового товару).

Концепція визначає, яку потребу задовольнятиме товар на базовому ринку, де він буде позиційований. Концепція повинна дати відповіді на такі запитання:

1) На які характеристики товару потенційні споживачі реагують позитивно?

2) Як за такими самими характеристиками сприймають товари-конкуренти?

3) Яку нішу може зайняти новий товар з урахуванням очікувань цільового сегмента та позицій товарів-конкурентів?

4) Які засоби маркетингу слід використати для досягнення очікуваного позиціювання?

Тестування концепції -- перша перевірка реакції на неї групи цільових споживачів, яких ознайомлюють зі словесним описом товару або з його дослідними зразками. Інколи для тестування достатньо словесного опису чи рисунка товару. Однак створення віртуальної реальності підвищує надійність результатів тестування. Необхідне для тестування обладнання може складатися з комп'ютера та сенсорного пристрою.

Після ознайомлення споживачів із концепцією їх можна попросити поділитися своїми враженнями, надавши відповіді на підготовлені запитання. Надані відповіді допоможуть підприємству вирішити, яка з концепцій видається споживачам більш привабливою. Більшість підприємств і організацій вважають за доцільне протестувати концепцію товару перед тим, як почати його масове виробництво.

Розробка стратегії маркетингу

Після того, як вибір найпривабливішої концепції нового товару здійснено, починається розробка стратегії маркетингу нового товару.

Розробка стратегії маркетингу складається з трьох основних етапів:

1) Визначення цільового ринку та позиціювання товару.

2) Розробка цінової та розподільної стратегії, маркетингового бюджету на перший рік.

3) Опис стратегій окремих елементів маркетингового комплексу.

Проведення економічного аналізу

Економічний аналіз (бізнес-аналіз) -- оцінка ймовірності того, що реальні величини обсягів продажу, частки ринку та прибутку від продажу нового товару відповідатимуть очікуванням. Прогноз обсягів продажу нового товару ґрунтується на аналізі обсягів продажу вже наявних на ринку аналогічних товарів. Мінімальні та максимальні значення визначають на діапазон ризику. Аналогічно складають прогнози прибутків і витрат з урахуванням видатків на маркетинг, науково-дослідницькі розробки, виробництво тощо. Отримані показники використовують для оцінки фінансової привабливості нового товару.

Методи проведення економічного аналізу:

- аналіз беззбитковості;

- порівняння прибутку;

- аналіз ризику.

Аналіз беззбитковості дає можливість визначити точку беззбитковості -- кількість одиниць продукції, яку треба продати для того, щоб покрити відповідні витрати. Під час аналізу також визначають мінімальну ціну реалізації за заданої точки беззбитковості.

Обсяг продажу нового товару оцінюють, використовуючи такі підходи:

- експертну оцінку (експертами можуть бути працівники відділів збуту або маркетингу);

- аналіз намірів споживачів щодо придбання товару;

- аналіз розміру цільового сегмента споживачів;

- аналіз даних щодо продажу аналогічних товарів у минулому;

- контрольний продаж (оцінка пробних і повторних купівель):

Обсяг продажу = Пробні купівлі + Повторні купівлі · Інтенсивність (1.2)

Аналіз ризиків полягає в оцінці рентабельності за різних рівнів обсягу продажу. Варто розглядати кілька варіантів прогнозу, щоб наблизити його до реалій ринку.

Розробка прототипу товару

Розробка прототипу товару -- створення перших дослідних зразків. Цю роботу виконують технологічний та науково-дослідницький відділи.

Починаючи з цього етапу, витрати на розробку товару суттєво зростають. Робота над прототипом починається зі створення дослідних зразків. Дослідні зразки повинні демонструвати всі переваги технології та дизайну нового товару. У цьому разі їхнє виробництво слід здійснювати в межах визначеного часу і витрат, які не перевищували б відведеного бюджету. Такі прототипи випробовують у лабораторіях і польових умовах. Їх можна виготовляти як кілька днів, так і кілька років. Окрім на! явності всіх необхідних функціональних властивостей, виготовлений зразок повинен справляти добре враження. Споживачам, які беруть участь у тестуванні, надається можливість випробувати прототип і дати оцінку його характеристикам.

Ринкове тестування товару

Ринкове тестування товару, або пробний маркетинг, -- етап процесу розробки нового товару, на якому товар і маркетингова програма проходять перевірку в умовах, близьких до ринкових. Пробний маркетинг уможливлює випробування товару і маркетингової програми в реальних ринкових умовах. Він демонструє реакцію покупців і посередників на новий товар, їхню поведінку на момент купівлі-продажу, ставлення до товару, яке формується у процесі його використання, та частоту повторних угод. Результати пробного маркетингу дають змогу з більшою точністю спрогнозувати обсяги продажу і прибутку.

Тестування товару в умовах ринку може здійснюватися з використанням таких методів:

- представлення товару, на яких компанія планує продавати новий товар у майбутньому. Строк для проведення пробного маркетингу встановлюють з урахуванням необхідності визначення коефіцієнта повторних купівель і прогнозування обсягу продажу;

- проведення контрольного тестування ринку, яке передбачає тестування товару на моделі ринку (можливо, у спеціально створеній панелі магазинів). У цьому разі також установлюють частоту повторних купівель або з'ясовують, чому споживачі обмежилися лише однією купівлею;

- змодельований пробний маркетинг -- моделювання середовища покупців. Вибраним покупцям демонструють рекламні матеріали різноманітних товарів, зокрема нового товару, що проходить випробування. Покупців запрошують у реальний або віртуальний магазин, надаючи їм певну суму грошей. Дослідники спостерігають за тим, як покупці купують новий товар і товари конкурентів. За кілька тижнів можливе проведення телефонного опитування покупців для з'ясування їхнього сприйняття товару, особливостей його використання, намірів здійснити повторну купівлю. Останнім часом маркетологи дедалі частіше використовують високі технології та Інтернет.

Пробний маркетинг, зазвичай, потребує великих витрат на реалізацію. Однак їхній розмір менший порівняно зі збитками, яких може зазнати підприємство, якщо споживач не від реагує на товар.

Виробництво та реалізація продукції

Від інформації, яку отримано під час випробування товару в ринкових умовах, залежить, чи розпочнуть масове виробництво нового товару. Якщо рішення позитивне, проект вступає у фазу комерціалізації, або виведення нового товару на ринок, що потребує значних витрат. Наприклад, упродовж першого року активного продажу продукції підприємства, які виробляють фасовані товари, зазвичай витрачають великі кошти на рекламу та стимулювання збуту.

Підприємство, яке виводить новий товар на ринок, повинне визначитися з певних питань:

- коли виводити новий товар на ринок? Для цього потрібен слушний момент. Якщо новий товар призведе до зменшення обсягів продажу інших товарів компанії, його випуск може бути відкладений;

- на який ринок вивести товар? Новий товар може продаватися в одному місці, регіоні, на національному або міжнародному ринку;

- кому запропонувати новий товар на першому етапі? Компанія повинна визначити покупців нового товару і спрямувати на них маркетингові зусилля;

- як виводити новий товар на ринок? Компанія повинна мати план дій щодо виведення нового товару на ринок. На цьому етапі маркетинговий бюджет розподіляється на заходи комплексу маркетингу (ціна, розподіл, просування) та інші процедури з маркетингу.

На підприємстві відповідати за розробку нових товарів можуть: відділи нових товарів; менеджери з товарів і марок; міжфункціональні команди.

Можливі причини «комерційного провалу» нових товарів:

- дефекти товару;

- помилкове визначення ринкового попиту на новий товар;

- недостатні зусилля щодо просування товару;

- фіксована ціна;

- дії конкурентів, пов'язані з появою нового товару;

- помилково вибраний час виходу товару на ринок;

- виробничі проблеми.

Зниження ризику, пов'язаного з розробкою нового товару, досягають кількома шляхами:

- придбання ліцензії на виробництво, а не розробка нового товару;

- виведення товару на ринок під назвою марки, визнаної ринком;

- перепозиціювання товару;

- внесення незначних змін у товар. Якщо таке вдосконалення товару стає відчутним для споживача, воно спроможне пожвавити попит.

Реалізація інноваційної політики допомагає підприємству зміцнювати свої конкурентні позиції, покращувати свій імідж. Виведення на ринок нових товарів, які задовольняють нові потреби, формує в середовищі споживачів, партнерів і широкої громадськості образ інноваційного підприємства, здатного негайно відреагувати на наявний і потенційний попит.

1.3 Показники товарної номенклатури і товарного асортименту

Для оцінки рівня різноманітності продукції конкретних підприємств застосовують показники товарної номенклатури і товарного асортименту.

Товарна одиниця - окремий товар (набір споживчих якостей), який характеризується певними відмінними від інших показниками: назвою, ціною, дизайном, якістю і т.д.

Товарний асортимент (товарна лінія) - група однойменної продукції (за назвами, видами, розмірами, артикулами, ґатунками). Як правило, група товарів певного асортименту характеризується схожістю функціонально-корисних властивостей, особливостями виготовлення, обігу та споживання в межах одного й того самого діапазону цін.

У торгівлі використовуються також категорії замкненого, насиченого, мішаного та широкого асортименту (рис. 1.7).

Кожен продуцент має систематично ревізувати асортимент і за потребою впорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів полегшують розпродаж нерентабельних частин асортименту.

З метою кількісного оцінювання товарного асортименту застосовують систему показників, які представлені на рис. 1.8.



Рисунок 1.7 - Види асортименту

Рисунок 1.8 - Варіанти товарного асортименту

Товарна номенклатура -- це систематизований перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що їх пропонує виробник для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції є ширина, насиченість, глибина та гармонійність. Показник ширини дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми, характеризуючи кількість окремих (за призначенням або іншими властивостями) видів продукції, які виготовляє підприємство. Насиченість номенклатури відбиває загальну кількість товарів, що входять до її складу. Кількістю пропонувань кожного з окремих видів продукції визначається глибина відповідної номенклатури. Міра подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, організацією та технологією виготовлення оцінюється показником гармонійності. Товари, подібні між собою за функціональним призначенням, у господарській практиці об'єднуються у класи: швейні вироби, трикотажні товари, галантерейні товари, культтовари тощо. Клас товарів, у свою чергу, поділяється на групи, групи -- на види, види -- на різновиди, різновиди -- на марки, моделі, артикули.

Основні показники номенклатури дають кількісну оцінку можливостей підприємства адаптуватися до змінних та неконтрольованих чинників ринку. Номенклатура товарів та послуг фірми має так органічно поєднуватися, щоб її окремі складові доповнювали одна одну. Принцип синергізму у формуванні номенклатурного пропонування сприяє найбільш ефективному використанню виробничих потужностей, науково-технічної бази, збутової мережі. Повнішу якісну оцінку товарного пропонування можна дістати, вивчивши асортимент продукції.

Рішення про формування товарного асортименту і товарної номенклатури ухвалюють, виходячи з ситуації, що склалася на ринку, загальноекономічної і маркетингової стратегії підприємства, його ресурсних можливостей.

Однозначні рекомендації щодо того, якими повинні бути товарний асортимент і товарна номенклатура, дати важко, однак можна зазначити таке. Широкий і глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптаційні можливості підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик нереалізації продукції, однак у цій ситуації значно ускладнюються організація виробництва і збуту, а а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризикованим для товаровиробника є збільшення глибини асортименту, ніж його розширення, пов'язане з розробкою нових товарних ліній.

Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів. На цьому базується стратегія диференціації як однієї з двох основних конкурентних стратегій. Іншою є стратегія лідерства за витратами, що передбачає виробництво стандартизованих дешевих товарів.

Розширення асортименту збільшує стійкість підприємства на ринку, особливо якщо товарні лінії значно відрізняються за сферою використання і цільовими групами споживачів. У цьому випадку при втраті інтересу споживачів до одних товарних ліній (наприклад, при зміні споживацьких запитів) підприємство може виживати і розвиватися за рахунок інших, виводячи з асортименту (модернізуючи) види продукції, що не користуються попитом споживачів і вводячи нові (модернізуючи складові комплексу маркетингу). Ревізія товарної номенклатури і товарної політики повинна здійснюватися постійно і узгоджуватися з новими ринковими можливостями.

До розширення асортименту продукції слід підходити досить обережно і враховувати такі зауваження [3,5]:

- розширення асортименту необов'язково супроводжується наслідуванням цінностей вихідної торгової марки;

- розширювати асортимент доцільно тоді, коли введення нового товару в асортимент збільшує цінності вихідної марки і всього асортименту;

- цінності вихідної торгової марки повинні підходити для нових ринків чи їх сегментів;

- розширення асортименту менш ризиковане і затратне, ніж введення нової торгової марки, однак, як правило, є менш прибутковим;

- різні торговельні марки мають різну еластичність, тобто здатність переносити свої цінності на нові ринки чи сегменти.

Останніми роками в економічно розвинених країнах у загальному обсязі продажу зростає частка послуг та інформаційних товарів, і ці тенденції продовжують поглиблюватися, що товаровиробникам слід брати до уваги.

1.4 Товарна політика підприємства, її сутність та модифікації

Товарна політика - це комплекс заходів, спрямованих на орієнтацію виробництва на задоволення потреб і запитів споживачів і отримання на цій основі прибутку.

Відповідно до концепції маркетингу товарна політика підприємства (які товари, якої якості, у якій кількості слід виробляти) має бути орієнтована на виробництво і просування на ринку конкурентоспроможних товарів, що відповідають запитам споживачів, її суть - формування ефективного з економічного погляду товарного асортименту. Товари слід розглядати як сукупності споживчих властивостей, які повинні відповідати запитам споживачів. У першу чергу будуть купуватися ті товари, які мають більший ступінь такої відповідності. На основі цього визначають товари, що мають перспективи на ринку, і ті, які слід знімати з виробництва.

Оцінку ступеня відповідності характеристик товару потребам і запитам споживачів виконують поетапно: попередньо, під час аналізу функціональних карт у процесі сегментації ринку; потім шляхом порівняння його характеристик і товарів-конкурентів, а також складових комплексу маркетингу.

Товарна політика підприємства передбачає управління товарною номенклатурою, товарним асортиментом, окремими товарами.

Управління товарною номенклатурою передбачає:

- модифікацію товарної номенклатури (створення нових чи ліквідацію існуючих асортиментних груп);

- модифікацію асортиментних груп (витягнення чи скорочення асортиментних ліній).

Виведення на ринок нового товару (товарної марки) є досить ризикованим, однак у випадку успіху прибуток, як підтверджує практика, буде значно більшим, ніж при виведенні нової модифікації товару в рамках існуючих асортиментних груп. За наявними даними [30], із загальної кількості проектів з розробки і виведення на ринок нової продукції зазнають невдачі 40% проектів, пов'язаних з виробництвом товарів широкого споживання, 20% - товарів промислового призначення і 18% - послуг. При цьому 46% витрат на створення і просування на ринку припадає на товари, які так і не знаходять попиту.

Інноватори - лідери хоча і функціонують в умовах підвищеного ризику, але при вдалій реалізації нового продукту формують запас «економічної міцності», який проявляється у наявності портфелю нової конкурентоспроможної продукції і характеризується більш низькими порівняно із середніми питомими витратами виробництва. Їхні послідовники ризикують менше, але умови конкуренції для них більш складні, відповідно гірші і їхні економічні показники.

Нова продукція доповнює товарний асортимент підприємства і надає йому можливості конкурувати з продукцією інших виробників, пропонуючи споживачам більше, ніж конкуренти, як з погляду різноманітності товарів, так і з погляду способів і умов їх реалізації, а також передпродажного і післяпродажного сервісу. Слід також врахувати ті обставини, що підприємство, яке постійно здійснює технологічні і технічні зміни чи зрушення на ринках, не буде захопленим зненацька, коли існуючий товар застаріє. Якщо підприємство випускає більш-менш широку номенклатуру продукції, при цьому окремі товари (асортиментні групи) перебувають на різних стадіях життєвого циклу і оновлення продукції відбувається постійно, то практично завжди буде забезпечене завантаження його виробничих потужностей і стабільність прибутку. Більше того, виробництво різноманітних за призначенням, а також сферами їх застосування товарів дозволяє при зміні кон'юнктури споживчого попиту отримувати більш-менш стабільний прибуток по черзі за рахунок різних товарів.