Загальна концепція маркетингу

Послуга - результат невиробничої діяльності підприємства або особи, направлений на задоволення потреби людини або організації у використанні різних продуктів. Інформаційна послуга - отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів.

Існування інформаційних продуктів і послуг породжують поява ринку по обміну інформацією.

Ринок інформаційних продуктів і послуг (інформаційний ринок) - система економічних, правових і організаційних відносин по торгівлі продуктами інтелектуальної праці на комерційній основі.

Інформаційний ринок характеризується певною номенклатурою продуктів і послуг, умовами і механізмами їх надання, цінами. На відміну від торгівлі звичайними товарами, що мають матеріально-речовинну форму, предметом продажу або обміну інформаційного ринку виступають інформаційні системи, інформаційні технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, різного роду інформація і інші види інформаційних ресурсів.

Структура ринку інформаційних продуктів і послуг

Сукупність засобів, методів і умов, що дозволяють використовувати інформаційні ресурси, складає інформаційний потенціал суспільства. Це не тільки весь індустріально-технологічний комплекс виробництва сучасних засобів і методів обробки і передачі інформації, але також мережа науково-дослідницьких, учбових, адміністративних, комерційних і інших організацій, що забезпечують інформаційне обслуговування на базі сучасної інформаційної технології.

В даний час швидкими темпами йде формування ринку інформаційних продуктів і послуг, найважливішими компонентами якого є п'ять секторів:

1) ділова інформація, складається з наступних частин:

- біржова і фінансова інформація -- котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни;

- статистична інформація -- ряди динаміки, прогнозні моделі і оцінки по економічній, соціальній, демографічній областям;

- комерційна інформація по компаніях, фірмах, корпораціях, напрямах роботи і їх продукції, цінах; про фінансовий стан, зв'язки, операції, керівників, ділові новини в області економіки і бізнесу;

2) інформація для фахівців, містить наступні частини:

- професійна інформація -- спеціальні дані і інформація для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів, геологів, метеорологів і т.д.;

- науково-технічна інформація -- документальна, бібліографічна, реферативна, довідкова інформація в області природних, технічних, суспільних наук, по галузях виробництва і сферах людської діяльності;

- доступ до першоджерел -- організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціальні служби, можливості придбання першоджерел, їх отримання по міжбібліотечному абонементу в різних формах;

3) споживча інформація, складається з наступних частин:

- новини і література -- інформація служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії;

- споживча інформація -- розклади транспорту, резервування квитків і місць в готелях, замовлення товарів і послуг, банківські операції і т.п.;

- розважальна інформація -- ігри, телетекст, відеотекст;

4) послуги освіти, включає всі форми і ступені освіти:

- дошкільне, шкільне, спеціальне, середньопрофесійне, вище, підвищення кваліфікації і перепідготовку. Інформаційна продукція може бути представлена в комп'ютерному або некомп'ютерному вигляді: підручники, методичні розробки, практикуми, комп'ютерні ігри-тренажери, комп'ютерні повчальні і контролюючі системи, методики навчання і ін.

5) забезпечуючі інформаційні системи і засоби, складається з наступних частин:

- програмні продукти -- програмні комплекси з різною орієнтацією -- від професіонала до недосвідченого користувача комп'ютера: системне програмне забезпечення, програми загальної орієнтації, прикладне програмне забезпечення по реалізації функцій в конкретній області приналежності, за рішенням завдань типовими математичними методами і др.;

- технічні засоби -- комп'ютери, телекомунікаційне устаткування, оргтехніка, супутні матеріали і що комплектують;

- розробка і супровід інформаційних систем і технологій -- обстеження організації в цілях виявлення інформаційних потоків, розробка концептуальних інформаційних моделей, розробка структури програмного комплексу, створення і супровід баз даних;

- консультування по різних аспектах інформаційної індустрії -- по придбанню інформаційної техніки, програмного забезпечення для реалізації професійної діяльності, по базі необхідної інформаційної системи або інформаційної технології для найліпшої організації діяльність (особистої або організації) і т.д.;

- підготовка джерел інформації -- створення баз даних по заданій темі, області, явищу і т.п.

Вартість та життєвий цикл об'єкту інтелектуальної діяльності.

Залежно від джерела надходження об'єкти інтелектуальної діяльності поділяються на придбані за плату, безоплатно отримані і власні, що виникли в процесі виробництва.

Об'єкти інтелектуальна діяльність займають особливе місце в майні підприємства. Ці об'єкти науково-інтелектуальної діяльності мають форму закінченої об'єктивної інформації, що є новими знаннями або продуктом, схильним до морального старіння в прямій залежності від життєвого циклу. А тому представляє інтерес визначення їх вартості в різні періоди її існування.

Має значення не тільки оцінка і облік об'єктів інтелектуальної діяльності, але питання методології визначення вартості частки. Оцінка часток сторін, що беруть участь в створенні об'єктів інтелектуальної діяльності, характеризує як поточний фінансовий стан підприємства, так і значною мірою визначає його перспективу, а також уточнює облік і звітність майна підприємства.

Основними чинниками, що впливають на вартість об'єкту інтелектуальної діяльності в цілому і часток учасників даного об'єкту, є:

- витрати на розробку і реєстрацію;

- витрати на організацію використання, включаючи витрати на маркетинг;

- витрати на страхування ризиків;

- час розробки і освоєння нового виробу (продукту);

- життєвий цикл товару на ринку;

- термін корисного використання;

- інфляційний чинник;

- чинник морального старіння.

У основі визначення частки об'єкту інтелектуальної діяльності лежать поняття "Життєвий цикл виробу (продукту)" і "життєвий цикл об'єктів інтелектуальної діяльності".

Для визначення терміну життєвого циклу об'єкту інтелектуальної діяльності служать критерії: конкурентоспроможність; ступінь новизни; економічна ефективність використання; об'єм і надійність правової охорони та інші чинники.

Необхідність у визначенні часток сторін, що беруть участь в створенні об'єктів інтелектуальної діяльності, може виникнути на будь-якому етапі життєвого циклу виробу.

Повний життєвий цикл наукоємкої продукції включає наступні етапи:

1. Розробка виробів з реалізацією в них нових технічних і технологічних наукоємких принципів, що не мають аналогів за призначенням.

2. Освоєння нового виробу, підключення його до виробництва (при відповідному рівні підготовки персоналу, оснащеності і виділенні для цього значних засобів).

3. Виробництво і реалізація виробів на ринку (життєвий цикл товару на ринку). Цей етап визначає подальшу стратегію підприємства по забезпеченню високої конкурентоспроможності виробу, а в сукупності з ціновим суперництвом (зниження продажних цін за рахунок скорочення витрат виробництва) і забезпеченням менших в порівнянні з аналогами, що знов розробляються, експлуатаційних витрат на одиницю споживчого ефекту, перш за все за рахунок використання можливостей інфраструктури, що склалася у сфері споживання, дозволяє продовжити життєвий цикл виробу.

Терміни життєвого циклу нового виробу або продукту:

- час розробки і освоєння ;

- загальний час виробництва і реалізації ;

- час залишився до зняття з виробництва .

Співвідношення часу розробки і освоєння до часу виробництва і реалізації відображає здатність підприємства перебудовуватися на випуск нових виробів, необхідних ринку, і протриматися на ньому необхідний час. Це співвідношення називається нормативним коефіцієнтом оновлення:

Період розробки і освоєння нового виробу складається з трьох етапів:

- проведення НДР (на етапі здійснюється пошук нового товару, визначаються його технічні вимоги, проводиться вивчення ринків збуту, визначаються терміни реалізації, передбачувана ціна, необхідні засоби і ресурси для виготовлення проектованого виробу, розробляється конструкторська і технологічна документація нового виробу, визначаються терміни виготовлення дослідного зразка);

- підготовка виробництва (на етапі виготовляється дослідний зразок нового виробу, проводяться його випробування і тестування);

- освоєння виробництва (на етапі затверджується дослідний зразок нового виробу, виготовляється дослідна партія, затверджується ціна нового виробу, завершується етап початком виробництва і продажу).

Життєвий цикл товару на ринку - це концепція, що описує збут продукції, прибуток, споживачів, конкурентів і стратегію маркетингу з моменту надходження товару на ринок і до його відходу з ринку.

Виділяють чотири етапи життєвого циклу товару на ринку.

Перший етап - етап виведення товару на ринок. Це вирішальний період в житті товару, оскільки протягом його необхідно створити ринок для нового товару. Темп зростання продажів залежить від новизни продукції і від того, наскільки її бажає споживач. Зазвичай модифікація продукту збільшує продажі швидше - на відміну від нововведення, якому буває важко пробити собі дорогу. На цьому етапі тільки одне або два підприємства виходять на ринок і конкуренція обмежена. Частка прибутку (прибуток на одиницю продукції) низька із-за великих витрат виробництва і маркетингу.

Другий етап - етап зростання. Якщо товар виживає на першій стадії, він продовжує розвиватися. На цьому етапі ще декілька підприємств проникають на ринок, збільшуючи конкуренцію, і збут швидко збільшується. Для відповідності ринку, що росте, починають пропонуватися модифіковані варіанти базової моделі. Відносні прибутки високі.

Третій етап - зрілість. На цьому етапі товар має свій ринок і має попит. Під час етапу зрілості збільшується і досягає максимуму конкуренція, оскільки на ринок проникають багато підприємств. В результаті скорочуються прибутки в цілому по галузі і з розрахунку на одиницю продукції, оскільки надаються знижки. Етап зрілості відрізняється присутністю на ринку повної асортиментної групи товарів.

Четвертий етап - спад. На цьому етапі товар, що не зазнає ніяких змін, набридає споживачам або ж потреба, яку він був покликаний задовольняти, зникає. Непередбачуваною причиною скорочення об'єму продажів на етапі спаду може стати технічне старіння товару. На етапі спаду зменшується збут в цілому по галузі і багато підприємств йдуть з ринку, оскільки скорочується число споживачів, а товарний асортимент концентрується на моделях, що найдобріше продаються.

Нормативний коефіцієнт оновлення визначається на момент початку виробництва і реалізації виробу.

У разі, коли виріб знаходиться на якому-небудь з етапів життєвого циклу товару на ринку, при визначенні коефіцієнта оновлення слід враховувати час, що залишився до зняття виробу з виробництва. Коефіцієнт оновлення, визначуваний з урахуванням часу, що залишився до зняття виробу з виробництва, називається фактичним коефіцієнтом оновлення і визначається по формулі:

де - термін фактичного виробництва виробу на момент проведення розрахунку.

При визначенні часток об'єктів інтелектуальної діяльності необхідно також враховувати такий важливий чинник, як розробка конструкторської і технологічної документації на виріб. Конструкторська і технологічна документація має свою вартість і свій корисний термін дії, який пов'язаний з життєвим циклом виробу, тобто проходить ті ж етапи життєвого циклу, що і виріб із зміною своїй вартості. При завершенні життєвого циклу виробу відбувається і припинення корисного терміну дії конструкторської і технологічної документації.

Підприємству, що отримало конструкторську документацію у зв'язку з виконанням державного замовлення, належить право власності на вказану документацію тільки як на матеріальний об'єкт (документ).

Підприємство, отримавши конструкторську документацію:

- виготовляє і проводить попередні випробування дослідного зразка;

- по одержаних результатах коригує конструкторську документацію з присвоєнням документації літери (для виготовлення дослідного зразка);

- здійснює приймально-здавальні випробування дослідного зразка;

- коректує конструкторську документацію по цих результатах з присвоєнням документації літери (для виготовлення серійного виробу);

- розробляє технологічну документацію для серійного виробництва;

- розробляє конструкторську документацію на нестандартне устаткування.

Об'єм проведеної підприємством роботи по забезпеченню виробу конкурентоспроможності визначають: термін розробки конструкторської документації; термін розробки технологічної документації; уточнення конструкторської і технологічної документації в процесі серійного виробництва.

Таким чином, оцінка частки кожній із сторін, що беруть участь в створенні об'єкту інтелектуальної діяльності, визначається по формулі:

де - приведена питома вага об'єму виконаних робіт кожній із сторін;

- інтегральний коефіцієнт, що враховує відхилення фактичного коефіцієнта оновлення від нормативного;

- коефіцієнт співвідношення тривалості етапів робіт (розробка конструкторської і технологічної документації).

Приведена питома вага об'єму виконаних робіт кожною із сторін визначається по формулі:

де - об'єм виконаних робіт на -м етапі;

- коефіцієнт значущості роботи;

- кількість етапів.

Інтегральний коефіцієнт, що враховує відхилення фактичного коефіцієнта оновлення від нормативного, визначається по формулі:

Коефіцієнт співвідношення тривалості етапів робіт визначається по формулі:

де - тривалість розробки конструкторської документації;

- тривалість розробки технологічної документації.

Размещено на Allbest.ru