Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни „Маркетинг ”

Аналіз споживчих характеристик майонеза ТМ «Торчин»

Вступ

Харчування - одна з найважливіших умов нормальної життєдіяльності людини, а проблема правильного харчування є дуже актуальною в сучасному суспільстві. Правильне харчування - найважливіший фактор здоров'я, він позитивно впливає на працездатність людини і тривалість життя, запобігає ранньому старінню.

«Білий соус» в наш час використовується, як «регулятор» або «створювач» смаку блюда.

Майонез, який зв'язаний з ім'ям французького полководця 18 ст., герцога Луі Крілонського, першого герцога Магона. У 1782 році він, будучи на іспанській службі, завоював у англійців столицю острова Мінорки м. Маон. Після битви був влаштований бенкет, де вперше були подані страви під соусом, зробленим із продуктів, якими славився острів: оливкового масла, яєць індичок і лимонного соку з доданням червоного перцю. Цей соус одержав назву маонського, по-французьки «МАЙОНЕЗ».

В споживчому кошику радянського громадянина майонез не займав значного місця. Хоч коштував він недорого і в масі всенародних блюд типу салату «олів'є» був просто незамінним.

Розвал Союзу та економічна криза, як не дивно, сприяли тому, щоб продукт з'явився на прилавках.

Багато продуктів першої необхідності, чий споживчий рейтинг в свій час був набагато вище майонезного, стали дорогими для швидко бідніючого населення, і на перше місце стали виходити товари, виробництво яких не вимагало великих витрат. Традиційний замінник майонезу - сметана - втратив колишню популярність.

З початку 90-х років на українському ринку з'явилися десятки різновидностей олійно-оцетових сумішей, переважно край низької якості. Мазати хліб стало дешевше майонезом, чим маслом, із-за цього продукція нововиявлених виробників користувалася немалим попитом.

Поступово на ринку почали освоюватися і великі підприємства. Повільно, але впевнено вони стали тиснути численних мікроконкурентів. Козирями виробників стали масовість виробництва і висока якість продукції.

Більшість виробників не хочуть або не можуть захопити ринок за межами регіонів, де розміщені їх підприємства. Лише великі та амбіціозні зважуються на серйозну експансію інших областей України. Найкращих результатів досягли в цьому «Чумак», «Торчин-продукт», «Кама». Ці торгові марки на ряду з продукцією місцевого маргаринового заводу («Олком») - є самі розповсюдженні майонези в столиці.

Вітчизняний виробник зумів витіснити західного конкурента, навчився робити хороші майонези, пропонуючи його по доступним цінам.

Вступ

Екологічний маркетинг

Екологічний маркетинг - це функція управління, яка організовує і спрямовує діяльність підприємств, пов'язану з оцінкою і перетворенням потреб споживачів в екологічно орієнтований попит, тобто попит на товари і послуги, що сприяють збереженню якісного та кількісного рівня основних екосистем, задовольняють екологічні потреби як окремих осіб, так і організацій або суспільства в цілому.

З погляду підприємства, що орієнтується на виробництво екологічних товарів, екологічний маркетинг - це вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства.

Екологічний маркетинг сприяє водночас з ростом споживання, розширенням споживчого вибору та споживчої задоволеності зростанню якості життя, підтримці стійкого, збалансованого розвитку територій, збереженню високої якості довкілля.

Загальною метою екологічного маркетингу є забезпечення довгострокового добробуту суспільства з економічних, соціальних і екологічних позицій на основі підприємницької діяльності субєктів господарювання.

Основною метою екологічного маркетингу на рівні субєкта господарювання є виявлення незадоволеного попиту в екологічно чистих умовах довкілля, екологічно чистих товарах, техніці та технологіях з метою орієнтування виробництва на задоволення екологічних потреб, тобто забезпечення розроблення, випускання і реалізації екологічних товарів, на які на ринку існує попит.

Основною метою екологічного маркетингу на регіональному та державному рівнях є створення таких економічних умов для субєктів господарювання, при яких вони будуть зацікавлені в модернізації технологій виробництв і прагнути раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природно-ресурсний потенціал регіону (або компенсувати суспільству шкоду, яка завдається).

Завданнями екологічного маркетингу є :

- формування на ринку екологічних потреб;

- створення умов для збереження навколишнього середовища;

- пристосування виробництва до умов ринку;

- розроблення конкурентоспроможності екологічної продукції;

- інтенсифікація збуту екологічно чистої продукції;

- отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва.

Основними функціями екологічного маркетингу є

вивчення попиту на екологічну продукцію;

розвиток ринку екологічної продукції;

планування асортименту екологічних товарів, ціноутворення, реклама та стимулювання збуту екопродукції;

діяльність із організації екологічно чистого товарообороту, складування, транспортування та обслуговування споживачів;

екологічна орієнтація безпосередньо продукції, а також всього циклу її виробництва-споживання - від видобутку сировини до утилізації;

підвищення відповідальності за розвязання екологічних проблем на всіх рівнях організаційної структури підприємства, врахування до системи оцінок роботи екологічно орієнтованих критеріїв;

удосконалення системи заохочення ініціативи екологічного удосконалення виробництва та споживання;

створення позитивного іміджу підприємству.

Інструментом реалізації останньої функції екологічного маркетингу є сертифікація підприємства за стандартами ISO 9001 (підприємство має сертифіковані системи управління якістю - не завдає екодеструктивної шкоди довкіллю або сприяє покращенню його стану), ISO 14001, ISO 14024 (екологічне маркування, при якому право використовувати екологічний знак надається незалежною третьою стороною), ISO 14030 (випускає нешкідливу продукцію), EMAS (якщо підприємство враховує пріоритети екологічного менеджменту).

Становлення і розвиток екологічного маркетингу повинні містити:

інформаційний аспект: аналіз важливих екологічних проблем, які впливають на діяльність підприємства чи можуть впливати у майбутньому; оцінка ринкових можливостей і загроз, а також переваг і недоліків маркетингу;

філософський аспект і аспект доцільності: розширення місії і цілей підприємства, що передбачає формулювання екзогенних принципів і цілей;

аналітичний аспект: розроблення і аналіз альтернатив, у т.ч. виділення цільових груп споживачів, визначення конкурентної стратегії і стратегій позиціювання екологічних товарів;

дійовий і координаційний аспект: модифікацію та інтеграцію використання інструментів маркетингу з метою дотримання принципів екологічного маркетингу у конкурентній боротьбі;

аспект контролю: моніторинг, аналіз і регулювання маркетингової діяльності як частки стратегічного контролю.

1. Загальна характеристика підприємства та товару

Загальна характеристика АТ «Волиньхолдинг»

АТ «Волиньхолдинг» було зареєстровано в 1994 році. З 1995 року було розпочато виробництво газованої води у ПЕТ-тарі, майонезу у склобанці, кетчупу і гірчиці у пластиковій пляшці. З 1998 року вперше в СНД компанією було використано в якості пакування багатошарову полімерну плівку у формі пакету з дном (дой-пак).

Зручне розташування в смт. Торчин, в 20 км від обласного центру м. Луцьк, наявність розвинутої автотранспортної сітки та близька відстань від границі дають можливість максимально оптимізувати вантажопотік компанії.

Спочатку завод продтоварів (смт. Торчин, Волинської обл.), де вироблялася вся бакалія, здав свої площі в оренду. Все технологічне обладнання, на якому «Волиньхолдинг» виготовляв власну продукцію, було куплене за власні кошти. В 1996 році компанія приватизувала свого орендодавця. У 1998 році, щоб збільшити майонезні потужності в Торчині, виробництво кетчупу та гірчиці перенесли на Луцький завод продовольчих товарів, який також належить до холдингу.

В 1998 на торчинському заводі установили нову лінію по упаковці майонезу в стоячі пакети («дой-пак») з клапаном (або дозатором) і без нього.

Майонез є основним продуктом виробництва «Волиньхолдингу».

На сьогоднішній день АТ «Волиньхолдинг» виробляє наступні види продукції:

- висококалорійний майонез у склотарі;

- висококалорійний майонез в упаковці дой-пак;

- низькокалорійний майонез в склотарі;

- низькокалорійний майонез в упаковці дой-пак;

- кетчуп в пластиковій тарі;

- кетчуп в упаковці дой-пак;

- кетчуп в скляній тарі;

- гірчицю в пластиковій тарі;

- гірчицю в упаковці дой-пак.

Асортимент складається як з продукції що виготовляється за традиційною технологією, так і з оригінальних фірмових видів продукції: майонези «Європейський», «Провансаль №1», кетчупи серії «Екстра».

«Волиньхолдинг» має своїх офіційних торгових представників по всій Україні, представництво в Києві було відкрито в кінці травня 1997 року.

Продукція компанії випускається під торговими марками: «Торчин Продукт», «Нива», «Козацька».

В 2001 році компанія вийшла на ринок з майонезом у ПЕТ-тарі. Оригінальна рецептура, зручна та безпечна упаковка зразу привабили споживачів до цієї новинки.

За оцінками різних спеціалістів, у сегменті майонезів компанія займає близько 40%, кетчупу - 60-70%, гірчиці - 40-45% ринку. У 2002 році оборот компанії склав 55 млн. доларів США, у 2003 році - 60 млн. доларів. Прибутки компанії відповідно складають 12 млн. гривень - у 2002 та 17 млн. гривень у 2003 роках. Приріст виробництва складає близько 10 відсотків. Колишніми акціонерами компанії були приватні особи, в тому числі й закордонні.

Організаційна структура

АТ «Волиньхолдинг» складається з наступних структурних підрозділів:

І. Виробничі підрозділи:

1.Консервний цех (виробництво кетчупу)

2.Цех емульсійних продуктів (виробництво майонезу)

3.Цех по виготовленню гірчиці та кетчупу

4.Лабораторія

Виробничі підрозділи розміщені в смт. Торчин Луцького району Волинської області.

ІІ. Адміністрація та управління:

1.Бухгалтерія

2.Відділ збуту

3.Відділ постачання

4.Транспортний відділ

5.Відділ маркетингу

6.Економічний відділ

7.Юридичний відділ

8.Відділ кадрів

ІІІ. Обслуговуючі підрозділи.

Ці підрозділи розміщені в м. Луцьку.

Основні ринки збуту та основні клієнти

Продукція компанії реалізується через мережу дистриб'юторів по всій території України. Дистриб'ютори АТ «Волиньхолдинг» - це найбільші у своїх регіонах компанії, спеціалізацією яких є реалізація продуктів харчування.

Близько 10% загального обсягу реалізації продукції становить експорт в країни СНД та Балтії.

Особливості стану розвитку галузі виробництва

Галузь характеризується високим рівнем конкуренції серед виробників. Середній рівень рентабельності складає 5-8%.

За останні роки значно зріс інтерес іноземних виробників до ринку України. Поява їх продукції посилює конкуренцію в галузі і як наслідок, можливе зменшення кількості виробників цієї продукції.

Перевагою АТ «Волиньхолдинг» є оптимальне співвідношення ціни та якості для продукції середньої цінової категорії, та винятково висока якість продукції вищого цінового діапазону.

Політика щодо фінансування діяльності

Фінансування діяльності компанії проводиться за рахунок власних коштів (прибутку) та банківських кредитів.

Крім цього, фінансування поточної діяльності відбувається за рахунок отриманих від постачальників відстрочок оплати.

Прогнози та плани

АТ «Волиньхолдинг» планує сконцентрувати роботу на питаннях покращення якості, зниження собівартості продукції та пошуку нових ринків збуту за кордоном.

Купівля «Волиньхолдинг»

Nestle, одна із найбільших у світі компанія із випуску продуктів харчування, здійснила інвестицію в економіку України, придбавши АТ «Волиньхолдинг. Корпорація Nestle оголосила про підписання угоди з українською компанією «Волиньхолдинг» та придбання 100% акцій цього підприємства. Угоду підписано 7 листопада 2002 року, вона стала чинною з 1 грудня 2003 року. Сума контракту залишається нерозголошеною. ''Волиньхолдинг» - молода компанія, яка динамічно розвивається, і її основні продукти займають сильні позиції на українському ринку. Керівництво Нестле-Україна повідомило, що ніяких кардинальних змін у менеджменті компанії та політиці збуту не передбачається. Проте новий керівник «Волиньхолдингу» - представник Нестле Україна Владислав Андрєєв, який має досвід співпраці із Нестле із 1998 року.

Характеристика майонезу «Торчин продукт»

Під торговою маркою «Торчин-продукт» випускаються майонези високої та низької жирності. До перших відносяться «Провансаль № 1», «Європейський №1» вміст жиру складає 68-72% - на сто грам продукту 68г жиру, 625 ккал. З низьким вмістом жиру - 30% «торчинські» майонези - це «Делікатесний» та «З часником» - на сто грам продукту 30г жиру, 293 ккал - їх розфасовують як у «скло», так і в пакетики «дой-пак». Показник жирності і визначає смакові переваги майонезу і його якість.

Якість і термін зберігання майонезу напряму залежить від якості основного інгредієнта.

Технологи «Торчин-продукт» дуже ретельно перевіряють компоненти які надходять. Завдяки цьому термін зберігання від 45 до 90 днів в залежності від температурного режиму :

від 0?С до 5?С - 120 днів

від 5?С до 10?С - 90 днів

від 10?С до 18?С - 50 днів.

В рецептуру майонезу входять: олія, молоко сухе, сіль, цукор, вода, оцет, кислота лимонна, кислота сорбінова, крохмаль модернізований кукурудзяний, стабілізатор (гуарова камідь, ксантанова камідь), спеції, бета-каратин.

2. Аналіз факторів маркетингового середовища

Вихідною точкою процесу маркетингового дослідження є виявлення проблем та можливостей на ринку м. Києва. Аналіз передбачає виявлення впливу факторів маркетингового середовища на діяльність фірми.

Політико-правові фактори

Вивчаючи правову ситуацію в Україні необхідно звернути увагу на:

- Наявність законодавчих та нормативних актів якими регулюється підприємницька діяльність:

- Закон України від 24.10.2002 № 191-ІV «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» - дає визначення якості харчового продукту. Для підтвердження належної якості та безпеки майонезу, необхідно мати сертифікат відповідності та висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, а щодо сировини - карантинний дозвіл для сировини рослинного походження та ветеринарний дозвіл - для сировини тваринного походження.

- Постанова КМУ №12 від 4 січня 1999 року «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» -передбачає, що в масложировій промисловості можна використовувати каротини натуральні і синтетичні, гуарову камідь та ксантову камідь, тобто треба використовувати при виробництві майонезу дозволені Постановою харчові добавки.

- Наказ №297 Міністерства агропромислового комплексу України від 7 жовтня 1998 року «Про затвердження видів сільськогосподарської продукції, яка ввозиться на митну територію України як сировина для подальшої переробки» - передбачена нульова ставка мита на ті види продукції, які застосовуються під час виробництва майонезів: емульгатори-стабілізатори природні, олія (соняшникова, соєва) тощо. Фірма повинна використовувати цей фактор при ввозі сировини.

- Державні органи, які впливають на діяльність фірм (органи законодавчої та виконавчої влади, Держстандарт, Держкомпідприємництва):

- ускладнення діяльності неузгодженістю роботи між держструктурами і нескоригованістю сфер впливу (певні сфери діяльності регулюються одночасно декількома структурами).

- Тенденції в законо- та нормотворчій діяльності:

- низькій рівень нормативно-технічної документації, в першу чергу ДСТУ (дозволяє використовувати сировину з великим діапазоном коливання якісних показників, що гальмує отримання виробів високої якості).

- невідповідність законодавчої бази вимогам економічного стану країни.

Економічні фактори

- Захист вітчизняного виробника:

При вході на український ринок імпортери зустрічаються з такими нелегкими для них задачами, як: придбання ліцензії на імпорт, отримання сертифікату на товар та проходження митного контролю. Це призвело до зменшення конкуренції з боку імпортної продукції - майонезу.

Митні бар'єри: ставки митного збору 1 євро за кг (повна), 0,5 євро за кг (пільгова). Імпортні майонези займають не більше 3% українського ринку.

- Податковий тиск:

Податки і відрахування входять до загальних витрат на виробництво продукції і формують собівартість, що безпосередньо пов'язана з ціною її реалізації.

- Інфляційні процеси:

Призводять до складностей в роботі фірми «Волиньхолдинг», оскільки її співробітництво з клієнтами довготривале, а згідно з українським законодавством будь-які контракти можуть укладатися лише в національній валюті. Проблеми з проведенням довгострокових розрахунків приводять до затримки руху обігових коштів. Фірма інколи вимушена вимагати попередньої оплати, збільшувати ціни і інколи розривати співробітництво з клієнтами, які нездатні вчасно сплатити за відвантажений товар. Можливо уникнути проблем з довгостроковими розрахунками грамотним складанням договору.

- Тінізація економіки :

Треба ретельно відслідковувати появу сумнівних конкурентів.

- Інвестиційні процеси:

Треба інвестувати в нові технології та обладнання, а не тільки ремонтувати старе.

- Амортизаційна політика:

Затримує процес оновлення основних фондів підприємства. Використання застарілого обладнання не можливе для фірми «Волиньхолдинг», адже будь-який конкурент, що використовуватиме новіше, матиме значну перевагу, внаслідок зменшення собівартості та покращення якості продукції. Необхідно направляти значну частку прибутку на оновлення, постійно за цим слідкувати, щоб уникнути конкуренції збоку новачків.

Демографічні фактори

- Доходи населення м. Києва:

Рівень середньої зарплати в м. Києві суттєво більше, ніж в цілому по Україні. Необхідно постійно слідкувати за рівнем попиту та адекватно реагувати на нього.

- Зміни в структурі сім'ї:

Збільшуються сім'ї, в яких немає дітей, в результаті цього вони мають більше часу та засобів, які витрачають на задоволення власних потреб, а не для купівлі, наприклад, дитячих речей. Невиключно те, що в результаті збільшення бездітних сімей може збільшитися частка витрат на продукти харчування.

- Ріст темпів урбанізації:

Для України характерна міграція сільського населення в міста, де більш вищій рівень доходів, більш широкий вибір товарів та більш стрімкий ритм життя. У зв'язку з цим число активних покупців з кожним роком збільшується. До того ж в селі вживають майонез, але частіше саморобний, оскільки у них є в наявності основні складові для його приготування. Це дозволяє виробникам майонезу працювати на ринку, де міське населення є основним споживачем майонезу.

- Погіршення стану здоров'я:

Правильне харчування - найважливіший фактор здоров'я, він позитивно впливає на працездатність людини і в значній мірі визначає тривалість життя, затримуючи настання старості. Тому потрібно звертати увагу на складові продукту. Отже, яєчний порошок, який входить до складу усіх майонезів, містить ліпіди, білки, амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, а також і холестерин - 2%. Хворим ожирінням, атеросклерозом, гіпертонією приходиться контролювати вміст холестерину в їжі. А також, ці люди потребують продуктів із зниженим вмістом жиру. Це є можливістю для фірми, оскільки, вона випускає майонези, які майже не містять яєчного порошку, тобто без холестерину і має в своєму асортименті майонези з пониженим вмістом жиру (20-30%).

- Збільшення в віковій структурі населення осіб старшого та похилого віку:

Збільшення у віковій структурі населення осіб старшого та літнього віку є для фірми негативним фактором. Із-за слабкого соціального захисту пенсіонерів в Україні, а також достатньо низький рівень пенсій не дає можливість даний сегмент назвати привабливим для фірми. Можливо треба почати випуск нових майонезів для цього сегменту по низькій ціні та прийнятної якості.

Науково-технічні фактори

- Застосування нових технологій:

Виробництво майонезу передбачає проходження досить довгого технологічного ланцюга, для чого відповідно необхідно обладнання. Є дуже важливим недопущення порушення технологій, а також контроль за постачальниками та наладчиками обладнання, поки не буде впевненості в можливості виготовлення якісної продукції. Одержання майонезів - достатньо «вередливий» процес, займаючись різного роду «удосконаленнями» технологій, можна зіпсувати немало продуктів. Отримувати майонези можна холодним та гарячим методами. Другий з них (який використовує фірма), включає стадію пастеризації, потребує більш високих енергозатрат, але дає можливість виробляти без ризику приправи з більш низьким порівняно з холодним методом вмістом концентратів (оцет, лимонна кислота, гірчиця). Все це призводить до збільшення витрат на виробництво продукції і як наслідок збільшення ціни, що не допустимо в даному конкурентному становищі.

На сьогоднішній день фірмі треба проводити реконструкцію та нарощування виробничих потужностей, впроваджувати енергозберігаючі технології та знижувати втрати сировини. Весь час стежити за новими розробками технологій та обладнання і по можливості використовувати їх.

Культурний фактор

- Надання переваг вітчизняним виробникам:

Більшість споживачів надають перевагу вітчизняним продуктам харчування, в тому числі майонезу. Мотивації купівлі споживачами вітчизняного майонезу досить різні: одним просто подобається, інші не можуть купувати більш дорогі, а деякі надають перевагу купівлі екологічно чистих, «живих продуктів». Вважають, що імпортні продукти часто не проходять сертифікацію, не свіжі, мають велику кількість хімічних інгредієнтів і т.д. Основний мотив в даному випадку - піклування про власне здоров'я, відчуття безпеки, сюди можна віднести і мотив довіри до виробника, який і виражається в прихильності споживачів до певної марки. Фірма є вітчизняним виробником і може використати цю перевагу.

- Прихильність до певного виробника:

Часто спостерігається, що споживач який уже давно звик до місцевої продукції особливо їй не зраджує, навіть при деякому підвищені ціни. Наприклад, для створення нової торгової марки «Олком» КМЗ декілька раз підвищував оптову ціну на майонези в старій упаковці. При цьому об'єми продаж не зменшились. Наслідком для «Волиньхолдинг» є те, що фірмі важче просувати свою продукцію на ринку м. Києва.

Фірмі необхідно виявити мотивації споживачів при купівлі майонезу на ринку м. Києва за допомогою проведення маркетингового дослідження і на основі отриманих даних прийняти управлінське рішення.

- Традиція святкування свят:

Культура українців така, що будь-яке свято, будь-яка подія, будь-який прийом гостей обов'язково супроводжується застіллям, що не може бути без майонезу. Кожна людина має свої переваги відносно вибору майонезу. Майонез досить часто є присутнім на святковому столі.

Релігійні чинники особливо не впливають на структуру споживання майонезів в Україні. Єдине, що потрібно враховувати, - це завчасно готуватися до великих релігійних свят (Великдень, Різдво Христове, Спас), а також і до нерелігійних свят (Новий рік, 8 Березня і т. і.), в передсвятковий період збільшувати обсяги виробництва, для задоволення потреб споживачів.

3. Аналіз факторів мікросередовища

Постачальники

Якість і термін зберігання майонезу напряму залежить від якості основного інгредієнту. Щоб збільшити термін реалізації до 3-4 місяців не використовуючи консервантів, технологи «Торчин продукту» старанно інспектують компоненти які надходять.

Але, додержуючись високих технологічних норм, не завжди легко знайти відповідну їм сировину. Волиняни надають перевагу використанню вітчизняної олії. Дуже легко її знайти в Україні осінню та зимою, сезон переробки соняшника. Весною та літом олії на батьківщині залишається мало, та якості хотілося б кращої. В цей час приходиться її імпортувати. Компанія співпрацює з Молдовою, Польщею, Німеччиною. Закордонна олія після всіх митних процедур обходиться підприємству максимум на 10% дорожче вітчизняної.

Довгостроково з якими б то не було партнерами працювати поки не вдавалося. Але АТ «Волиньхолдинг» готове йти на контакти з українськими виробниками, які виробляють якісну продукцію, працюють на сучасному обладнанні. Так, намагаються сьогодні налагодити зв'язки з Дніпровським маслоекстракційним заводом.

Стабілізатори компанія імпортує: їх в Україні не виробляють. Що стосується інших інгредієнтів, то їх також часто доводиться ввозити, якщо не вдається знайти якісних вітчизняних.

Єдине, що повністю виробляють в країні, це скляну тару. Більше 2-х років «Волиньхолдинг» співпрацює з Гостомельським скляним заводом. Якість його продукту задовольняє волинян. Плівку для «дой-пак» завод ввозив спочатку з Німеччини, а з 1999 - з Італії.

Маркетингові посередники

Маркетингові посередники - це фірми, що допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні її товарів серед клієнтів. В Україні п'ять філіалів АТ «Волиньхолдинг»: в Києві, Луцьку, Харкові, Вінниці та Кривому Розі. Ці філіали належать АТ «Агроконтракт», яке входить в холдинг і спеціалізується по продажу продукції компанії. «Агроконтракт» - на 100% оптова фірма яка займається в основному великим оптом. В разі якщо оптовик замовляє більше 40 тисяч банок (одна машина), товар із Луцька доставляється за рахунок фірми.

Ще з компанією співпрацюють більше 30 дистриб'юторів по всій країні. В кожній області торгують представники «Волиньхолдинг», а в деяких регіонах їх по декілька.

Компанія постійно від своїх представників одержує оперативну інформацію про положення на тому чи іншому регіональному ринку, про те, як купують товар, цінову ситуацію, на який вид продукції попит вище чи нижче.

Недостачу обігових коштів «Волиньхолдинг», як і більшість працюючих підприємств України, поповнюють за рахунок короткострокових кредитів. З валютними кредитами компанія намагається не мати справи. Основний кредитор з 1994 року - Ощадний банк України.

Споживачі

Майонез не є основним продуктом харчування, але його споживання в Україні досить великим. В тому числі Київ в передсвятковий день може спожити більш 1 млн. банок.

В цілому майонезів продається в двічі більше ніж кетчупів, соусів, паст та всіх інших приправ разом взятих.

До основних споживачів майонезу «Торчин продукт» слід віднести наступних:

- по-перше - покупці окремі особистості або сім'ї (споживчий ринок);

- по-друге - ресторани, кафе, їдальні (промисловий ринок);

- по-третє - інститути, школи, лікарні і т.д. (державний ринок).

Позитивною стороною сегментації є те, що, виділяючи ринковий сегмент, послаблюється конкуренція та з'являється можливість посилити свої конкурентні позиції на ньому. З цієї точки зору сегментація ринку являється одним із основних методів конкурентної боротьби.

В даному випадку ми виходимо на споживчий ринок, де майонез «Торчин продукт» використовується, в першу чергу, як приправа для салату, а гурмани можуть його використовувати для приготування кулінарних витворів.

Потенційний ринок для фірми «Волиньхолдинг» може бути сформульований як ринок продуктів харчування. В ньому виділяємо ринок допоміжних засобів для приготування страв. Далі ми можемо виділити ринок приправ, який в свою чергу можна розділити на ринки кетчупу, соусу, гірчиці та інших приправ, а також на ринок майонезів.

4. Конкуренти

Учасників українського ринку майонезів умовно можна розділити на чотири групи:

- традиційні масложирові комбінати, що працюють з радянських часів;

- нові вітчизняні виробники, що ведуть достатньо агресивну маркетингову політику;

- імпортні торгові марки;

- дрібні регіональні виробники, що не мають власних торгових марок.

Частка першої і другої груп на майонезному ринку - близько 80%. За даними Асоціації «Укролiяпром» і Держкомстату, майонезними лідерами за підсумками минулого року були: ВАТ «Волиньхолдинг», АОЗТ «Львівський жиркомбінат» («Щедрий дар»), ЗАТ «Марг-вест» (р. Донецьк, «Славолія»), ВАТ «Одеський масложиркомбінат», ЗАТ «Харківський жировий комбінат», «КАМА» (Полтава), «Віста», Київський маргариновий завод («Олком»), «Авіс» (Вінниця).

Основними конкурентами «Торчин продукт» на ринку міста Києва є майонези «КАМА», «Чумак», «Щедрий дар», «Олком» «Віста», «Calve», «Форес». Основна конкуренція розвернулась між різними виробниками майонезу під назвою «Провансаль». Боротьба йде по одному основному напрямку - підвищення якості продукту. Вище згадані конкуренти активно розгортають свою торгову мережу, проводять рекламну компанію.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Минулого року з'явилася нова категорія виробників білих соусів. На майонезний ринок почали виходити відомі вітчизняні харчові компанії, що мають вже «розкручені», впізнанні торгові марки, наприклад, «Верес», «Злагода».

Ці виробники впевнені, що при промисловій, маркетинговій, збутовій» інфраструктурі, що є у них, їм нескладно буде зайняти нішу і на майонезному ринку.

У 2002 році до України було завезено 3,086 тис. т майонезу в основному з Австрії, Німеччини, Нідерландів. З другої половини 2001 року стали збільшувати свою присутність на українському ринку російські «майонезники». Та і чом би росіянам не активізувати свою діяльність, якщо можна безмитно ввозити свій товар до України, користуючись перевагами режиму вільної торгівлі. Найвідоміші імпортні торгові марки - Hellmann's, Calve (компанія «Юнільовер»), «Балтімор» (російський Холдинг «Балтімор»).

Вище згадані конкуренти активно розгортають свою торгову мережу, проводять рекламну компанію.

Для залучення нових оптовиків фірми йдуть на різні маркетингові хитрощі. Головний козир фірми «Кама» безкоштовна доставка майонезу по всьому Києву (шість машин постійно розвозять продукцію). Ця фірма спокусила багато середніх та дрібних оптовиків, для яких доставка - це свого роду подарунок.

Київський масломаргариновий завод не використовує особливих маркетингових прийомів для активізації попиту. Основний принцип - тримати максимально низьку ціну.

У жовтні 2004 року ВАТ «Київський маргариновий завод» (КМЗ) почав випуск майонезу «Олком» в стіках («паличках» з фольгованої плівки) місткістю 12 г. У цій упаковці фасуються найпопулярніші види майонезу - «Провансаль-67%» і «Провансаль Київський» (жирність -72%). Стіки упаковані в коробки по 50 шт.

За словами начальника служби маркетингу і збуту КМЗ виробництво майонезів «Олком» в стіках повинне укріпити положення торгової марки на ринку. По-перше, буде задоволений попит підприємств громадського харчування. По-друге - споживачів, що обідають на робочому місці або в дорозі. Також на заводі сподіваються, що ця упаковка буде купуватися любителями подорожей і пікніків, у яких вільне місце в рюкзаку або корзині - на вагу золота. За наслідками проведених тестів, стік буде зручний у користуванні (перфорація дозволяє легко його відкривати, при цьому мимовільне відкриття виключене). КМЗ розраховує і на рекламний ефект від нового проекту.

Слід зазначити, що «Олком» першим з головних гравців на українському ринку майонезу зважився на виробництво стіків. Стіки - друга за останній час новинка, яка може зацікавити підприємства громадського харчування: раніше «Олком» налагодив виробництво майонезу в літрових відерках і 650-граммових пакетах.

Фірмою «Чумак» в Києві була залучена велика група людей, які мали досвід роботи з магазинами. Це принесло свої плоди - були укладені довгострокові договори.

Компанія «КАМА» робить ставку на розвиток виробництва висококалорійних майонезів («Провансаль Оливковий», «Провансаль Кукурудзяний», «Королівський»). В кінці 2002 року Компанія « КАМА « (м. Полтава ) випустила два нові види майонезу «Провансаль» (жирність - 67%): «Оливковий» на основі оливкового масла і «Кукурудзяний» з додаванням кукурудзяного масла;.

АОЗТ «Львівський жиркомбінат» почало виробництво майонезів «Провансаль Оливковий» (жирність - 67%) і «Салатний» (жирність - 37%).

У Холдингу «Балтімор» «майонезний проект» достатньо молодий. До України майонез стали завозити з січня 2003 року. Майонези «Балтімор» в середньому на 25% дорожчі українських. Проте кожного місяця збільшуються поставки цієї продукції.

ТОВ «Віста» (м. Ворзель) майонез починали виготовляти з одного виду - «Світанок» (жирність 35 %). А сьогодні випускаються практично усі: низько-, середньо-, висококалорійні. Серед них - традиційний «Провансаль» (жирність 67 %). Майонез фасується у п'ять видів упаковки (поліетиленовий пакет, «Дойпак», скляна баночка тощо). Продукція ТОВ «Віста» реалізується майже в усій Україні, користується неабияким попитом серед покупців. Її чудові смакові якості не залишилися й поза увагою фахівців дегустаційних конкурсів. Про це свідчать численні нагороди. Повсякчас на підприємстві продовжується модернізація, нарощуються виробничі потужності, розширюється асортимент. Було введено в експлуатацію нове європейське обладнання, яке не має аналогів в Україні.

Восени 2002 року ТОВ «Форес» (м. Одеса) випустило нові види майонезу «Оксамитний» (жирність - 45%) і «Царський» (жирність - 72%). Тепер в асортименті підприємства 5 видів майонезу, що виготовляються під торговою маркою «Форес».

Наростає потужність нового бренда «Славолія». ТМ «Славолія» зміцнила свої позиції і дістала широкого визнання на загальнонаціональному рівні. Підтвердженням високого класу продукції ТМ «Славолія» стали завойовані нагороди.

Крім виробництва звичайних за рецептурою та технологією майонезів «Славолія» виробляє майонез «Здоров'я»: у складі майонезу є біовіт (екстракт зародків пророслих зерен пшениці) і витяжка бурих морських водоростей. Біовіт надає тонізуючу і загальнозміцнюючу дію, усуває білкову і вітамінно-мінеральну недостатність, укріплює імунну систему, попереджає передчасне старіння (36%).

Можна сказати, що конкуренція з боку товарів-замінників, не має великого значення так як, з точки зору задоволення споживчих потреб, в повній мірі замінити майонез не може ніяка з приправ.

Влітку основним замінником майонезу є олія, як приправа для приготування салатів.

5. SWOT-аналіз діяльності АО «Волиньхолдинг» на ринку м. Києва

Проаналізуємо співвідношення сильних та слабких сторін фірми «Волиньхолдинг» в порівнянні з основними конкурентами. На ринку майонезів представлена продукція великої кількості фірм таких, наприклад, як ВАТ «Київський маргариновий завод», АТ «Чумак», СП «Кама ЛТД», ЗАТ «Марг-Вест» (м. Донецьк) та інші. Потенційну загрозу сьогодні представляють великі виробники, вони, як правило, прагнуть заповнити місцевий ринок, а якщо їх потужність більше, чим можуть спожити земляки, намагаються вийти в інші регіони. 70% столичного ринку майонезу займає продукція ВАТ «Київський маргариновий завод». 20% - «Кама», «Торчин продукт», трохи менше «Чумак», ще 8% - дешеві майонези. Як правило, великих (для свого регіону) виробників доповнюють на місцевому ринку брендовою продукцією, для Києва - це «Торчин продукт», «Кама», «Чумак» і майонезом невеликих місцевих виробників. З урахуванням того, що майонез «Торчин продукт» входить в четвірку лідируючих компаній, ми будемо проводити порівняльний аналіз, цього майонезу з «Кама», «Олком», «Чумак», тому що вони є як найближчими, так і найбільшими конкурентами за наступними параметрами, які наведені в таблицях.

Аналіз слабких та сильних сторін АО «Волиньхолдинг»у порівнянні з 4-ма основними конкурентами

SWOT-аналіз діяльності АО «Волиньхолдинг» на ринку м. Києва

Можливості	Загрози
-культура українців -відсутність загрози з боку іноземних виробників	- низька платоспроможність споживачів - нестабільний економічний стан в Україні - податковий тиск - загроза з боку конкурентів, які ведуть активну діяльність на ринку м. Києва
СИЛЬНІ СТОРОНИ	СЛАБКІ СТОРОНИ
- достатньо широкий асортимент - позитивний імідж марки - низький ступінь залежності від іноземних постачальників - розвинута мережа магазинів, кіосків в м. Києві	- низька рекламна активність на сьогоднішній день

6. Товарна політика

Розглянемо майонези ВАТ «Волиньхолдинг», що випускаються під торговою маркою «Торчин-продукт» з точки зору рівнів товару:

І рівень:

Товар за задумом відповідає на запитання, що в дійсності купує покупець (основна вигода, заради якої споживач купує товар).

Майонез - допоміжний продукт для приготування їжі, який підвищує її смакові якості та калорійність.

Загальна ідея марки: «Торчин-продукт» - це висока стабільна якість; бездоганний смак, сучасна зручна упаковка, доступна ціна.

Провансаль №1: Такий близький та знайомий смак.

Майонез з часником: Пікантний смак.

Делікатесний: Легкий та ніжний майонез.

Європейський: Вишуканий європейський майонез для найвишуканіших страв. Найкращі традиції європейської кухні, аристократичний, багатий смак.

Фірма рекламує зараз здебільшого майонез «Європейський», та робить ставку на його особливий смак, що «наближує споживача до Європи». Також на телебаченні рекламуються кетчупи та гірчиця, нові види соусів «Торчин-продукт». Реклама в такий спосіб тягне за собою підтримку всієї торгової марки.

ІІ рівень:

Товар у реальному виконанні - набір функціональних властивостей, зовнішнє оформлення (дизайн), упакування, марка (марочна назва).

Упаковка зручна та красива. Дизайн яскравий, розфасовка у «скло» та в пакетики «дой-пак». Марочна назва «Торчин-продукт» відома на ринку.

Не дивлячись на те, що майонези є марочними товарами, вони продаються за доступною ціною, на рівні з іншими конкурентами на ринку.

Переваги використання марки:

· для покупців: повідомляє інформацію про якість товару (купуючи товар однієї і тієї ж марки, покупці одержують однакову якість), це полегшує вибір;

· для виробників: забезпечує юридичний захист унікальних властивостей товару, що зручно при сегментуванні ринку.

«Торчин-продукт» давно відомий на ринку і дизайн його упаковки є відомим для споживача, тому можливим заходом привернення уваги можуть бути деякі зміни в стилі упакування; друкування на оберті пакетика рецептів кулінарних блюд із застосуванням майонезу.

ІІІ рівень:

Товар із підкріпленням - додаткові послуги і переваги для споживача, створені на основі перших двох рівнів (гарантія, післяпродажне обслуговування, монтаж, кредитування, безкоштовні уроки навчання користувачів).

Особливих переваг цього рівню товару майонез не має, але на упаковці вказані номери телефонів та адреси, за якими можна висловити свою точку зору, побажання, дізнатися відповіді на питання щодо продукції.

Майонез рекламується на телебаченні.

Класифікація товару:

Майонез останнім часом стає товаром повсякденного попиту (постійного).

Причиною є те, що це смачна, недорога приправа до різноманітних блюд (бутерброди, салати, випічка).

«Торчин-продукт» знаходиться на етапі зрілості, коли споживач вже проінформований про товар; товар диференційований, зайнята певна частка ринку, налагоджена дистриб'юторська мережа. Торгова марка успішно конкурує на ринку з іншими виробниками, але підприємству необхідно постійно підтримувати попит рекламою (нагадувальна реклама), не давати споживачам забути про товар. Можливі подальші заходи по модифікації товару.

7. Цінова політика

Чинники, що впливають на процес ціноутворення:

ЗОВНІШНІ:

1) Конкуренція і конкуренти (товари, ціни, стратегії конкурентів).

Тип ринку: олігополістична конкуренція (ринок складається з невеликої кількості провідних виробників, кожний із який дуже чутливий до цінової політики іншого).

2) Попит: на ринку майонезу існує велика кількість виробників, як провідних, так і нових, менш відомих. Тому немає тенденції до збільшення попиту, головна боротьба йде за утримання завойованої частки ринку, підвищення якості майонезів, створення нових модифікацій товару.

3) Корисність (цінність) товару в очах споживача: потрібно звертати увагу на складові продукту. Яєчний порошок, який входить до складу усіх майонезів, містить ліпіди, білки, амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, а також і холестерин - 2%. Хворим ожирінням, атеросклерозом, гіпертонією приходиться контролювати вміст холестерину в їжі. А також, ці люди потребують продуктів із зниженим вмістом жиру. Це є можливістю для фірми, оскільки, вона випускає майонези, які майже не містять яєчного порошку, тобто без холестерину і має в своєму асортименті майонези з пониженим вмістом жиру (20-30%).

4) Економічне середовище (інфляція, % ставки).

ВНУТРІШНІ:

1) Рівень витрат

Загальні витрати = Постійні+Змінні

Рівень загальних витрат визначає мінімальну ціну товару

2) Етап життєвого циклу товару: етап зрілості.

В ринкових умовах господарювання ці витратні методи ціноутворення виявились недосконалими, і сьогодні підприємству доводиться враховувати як конкурентоспроможність своєї продукції, так і ціни конкурентів.

Ціль фірми	Задача ціноутворення	Характер цілі	Рівень цін
Лідерство за показниками якості	Забезпечення та зберігання лідерства за показниками якості	Довгостроковий	Високий, щоб покрити витрати на НДДКР
Збільшення обсягів продажів	Максимізація збуту; утримання визначеної частки ринку	Довгостроковий	Низький
Максимізація поточного прибутку	Швидке одержання готівки	Короткостроковий	Високий або низький (у залежності від еластичності попиту)

Висновок: підприємству треба підвищувати якість продукції та звертати на це увагу споживача, підтримувати імідж марки, щоб при можливому збільшенні ціни, не зменшилися обсяги продажів.

Стратегія ціноутворення - політика цін на довгострокову перспективу (вибір підприємством можливої динаміки зміни вихідної ціни товару в умовах ринку, що найкраще відповідає ціні підприємства).

Рішення, що повинні бути прийняті при розробці стратегії ціноутворення:

1) Ціновий рівень.

2) Гнучкість цін протягом ЖЦТ.

3) Диференціація цін у рамках товарного асортименту.

3) Посегментна цінова дискримінація.

4) Географічна цінова дискримінація.

5) Стратегії стосовно конкурентів.

Рішення 1. Ціновий рівень:

Стратегія нейтрального ціноутворення

Ціна встановлюється на рівні, що забезпечує оптимальне з погляду споживача співвідношення ціни і якості продукції.

Рішення 2. Гнучкість цін протягом ЖЦТ

Так як товар знаходиться на третьому етапі ЖЦ, можливі два варіанта:

- фіксовані ціни протягом ЖЦТ (ціна не піддається ринковим коливанням);

- умовно гнучкі ціни (квартальні, річні), періодичні.

Рішення 3. Диференціація цін у рамках товарного асортименту

Ціни вказані за даними супермаркету «Велика Кишеня» (березень 2012 р.):

.	Майонез Делікатесний, 190г д/п	5,26	грн.
2	Майонез Провансаль «Домашній», 190г д/п	4,20	грн.
3	Провансаль №1, 67%, 190г д/п	4,52	грн.
4	Майонез Європейський 190г д/п	5,14	грн.
5	Майонез Делікатесний, 400г с/б	7,60	грн.
6	Провансаль «Домашній», 400г с/б	9,91	грн.

Відрізняються ціни на майонези різних торгових марок «Волиньхолдінгу» (Нива, Торчин-продукт).

За цінами можна прослідкувати "сходинки", що визначають різні властивості запропонованого товару, зокрема жирність.

Рішення 4. Встановлення єдиної ціни або її зміна по сегментах ринку (посегментна цінова дискримінація).

Ціни на майонези «Торчин-продукт» змінюються при зміні регіону та умов постачання.

Рішення 5. Географічна цінова дискримінація. Включення транспортних витрат у ціну товару.

Встановлені зональні ціни у залежності від дальності регіону.

Рішення 6. Перерозподіл витрат у рамках номенклатури.

На підприємстві такого розподілу не існує.

Вибір методу ціноутворення:

Метод ціноутворення «Волиньхолдінгу» на майонез марки «Торчин-продукт»:

Коригування між:

1) Витратним методом: Ціна = Собівартість (витрати) + націнка.

2) Ринковим методом: Ціноутворення на основі рівня поточних цін на ринку.

Ціна встановлюється на рівні, що забезпечує оптимальне з погляду споживача співвідношення ціни і якості продукції, враховується як конкурентоспроможність продукції, так і ціни конкурентів.

Цінова тактика (коригування ціни):

Використовується система цінових знижок:

Знижка за придбану кількість товару (за великий обсяг).

Знижка за оперативність платежу (за оплату готівкою).

Встановлення психологічно привабливих цін: 5,14 грн. на майонез «Європейський» - на цьому акцентується увага в рекламі.

Розповсюдження

Система збуту:

Система поставок «Волиньхолдінг» ґрунтується на поєднанні контрактної (побудована на основі договорів купівлі-продажу або торгівельних контрактів) та корпоративної систем збуту (включає: регіональні філії, власні фірмові магазини, що торгують уроздріб; торгівельні фірми, де підприємство виступає як засновник), складається з дистриб'юторів підприємства, що працюють на основі довгострокових контрактів з ним і, як правило, представляють його інтереси в регіонах, та «випадкових» торгівців - оптових покупців продукції, яких приваблює авторитет «Волиньхолдінг», ціна виробів, система знижок, тощо.

Філії та дистриб'ютори АТ «Волиньхолдинг»

Філії:

1. «Агроконтракт» м. Луцьк.

2. «Агроконтракт- К» м. Київ.

«Агроконтракт - КР» м. Кривий Ріг.

«Світязь» м. Харків.

«Агроконтракт - В» м. Вінниця.

Дистриб'ютори:

ЗАТ «АІСС» м. Рівне

ТзОВ «ПКіК» м. Рівне

ПП «Бурлаков» м. Полтава

КО «Полагросервіс-опт» м. Полтава

ДПТД «АЛІКОН» м. Дніпропетровськ

ТзОВ «ВІС-КОМПАНІ» м. Чернігів

ТзОВ «ТД Слов'яни» м. Чернігів

ТзОВ «ГАРАНТ-БІЗНЕС» м. Кіровоград

ПП «ГАСТРОНОМТОРГ» м. Донецьк

ТзОВ «ОВІС» м. Донецьк

ТзОВ «Зарічний» м. Суми

ТзОВ «ЗЛ ЛТД» м. Чернівці

ТзОВ «Стандарт» м. Житомир

ТзОВ «ІНЕК» м. Львів

ВАТ «Львівхолод» м. Львів

ТзОВ «ІРБІС» м. Миколаїв

ТзОВ «ІНКОРТ» м. Запоріжжя

ТзОВ «ЛІГО-ПЛЮС» м. Луганськ

МПП «Матіас» м. Херсон

ТзОВ «Прикарпатський ТД» м. Івано-Франківськ

МПП «Принцип» м. Хмельницький

ДП «ПР/П Хмельницьк» м. Хмельницький

СМП «Ровекс» м. Тернопіль

МПП «ПІОНЕР» м. Сімферополь

ТзОВ «ХОДАК» м. Черкаси

ТзОВ «МІРІСА» м. Житомир

ТзОВ «Продінвест» м. Дніпропетровськ

ЧП «Конкорд» м. Одеса

8. Просування товару

Реклама на телебаченні носить нагадувальний характер.

Основна ідея:

«Торчин-продукт» - це висока стабільна якість; бездоганний смак, сучасна зручна упаковка, доступна ціна.

Комплекс маркетингових комунікацій

product - продуктова стратегія.

price - цінова стратегія.

place - ринкова стратегія, система збуту.

promotion - просування.

Елемент комплексу маркетингових комунікацій
Реклама
Спонсорство
PR
Фірмовий стиль
Стимулювання збуту
Участь у виставках та ярмарках

Отже, можна сказати, що реклама є одним із найкращих елементів маркетингових комунікацій для просування майонезу.

Розробка рекламної стратегії:

Виходячи з основних комунікаційних цілей, встановлених компанією, та етапу життєвого циклу уточнюємо цілі реклами:

- нагадування про торгову марку та якість продукту;

- посилення іміджу марки «Торчин-продукт» як такої, що є гарантом високої якості товару.

Для визначення найбільш ефективних засобів реклами для майонезу проведемо порівняльну характеристику різних засобів по критеріям, які використовуються підчас аналізу та вибору оптимальних засобів розповсюдження реклами.

Оцінку різних засобів проводимо по 10-ти бальній системі (10 - найвищий бал, 1- найнижчий бал).

Вибір оптимальних засобів розповсюдження реклами

Засоби реклами	Відповідність товарам, що рекламуються	Широта охоплення цільової аудиторії	Відповідність технічних можливостей носія інформації характеру рекламного звернення	Вартість	Загальний бал
Газети	4	7	5	7	23
Журнали	7	8	7	6	29
Зовнішня (щити)	8	6	7	6	27
Радіо	3	6	6	5	20
Реклама на транспорті	7	10	10	6	33
ТВ	9	10	10	2	31

З результатів таблиці можемо зробити наступні висновки:

для передачі рекламного звернення доцільно розміщувати зовнішню рекламу, а саме: реклама на транспорті, у журналах та реклама на телебаченні.

Однією з основних завдань реклами є формування у споживача соціально-психологічної установки, яка б спонукала його діяти. Для розробки реклами майонезу «Торчин-продукт», на мою думку, необхідно застосувати рекламну модель AIDMA: аttention -> interest -> desire -> motivation -> action, зміст якої полягає в тому, що ідеальне рекламне звернення, в першу чергу, повинно невимушено приваблювати увагу: використання контрастів, яскраве та оригінальне кольорове оформлення, приємна музика, голос, цікаві персонажі. Після того, як аудиторія звернула увагу, необхідно втримати її зацікавленість. Для цього рекламне звернення може втілювати обіцянку вдовольнити потреби споживача (гарне проведення часу за смачною вечерею з друзями або романтична вечеря з коханим). Звернення повинно бути цікавим та лаконічним, повинно викликати бажання аудиторії купити майонез. Тому в основі змісту звернення повинен бути певний мотив, тобто той внутрішній психологічний стан, який спонукає людину до певних дій.

В рекламних зверненнях використовуються мотиви, які умовно можна об'єднати в три основні групи - раціональні, емоціональні, соціальні. Бажана відповідна реакція адресата на рекламне звернення можлива лише в тому випадку, коли мотив, що використовується у зверненні співпадає з потребами аудиторії та викликає у неї інтерес.

На мою думку, в основі рекламного звернення для майонезу «Торчин-продукт» повинен бути раціональний мотив, а саме - висока стабільна якість, сучасна зручна упаковка, доступна ціна, та емоціональний мотив - бездоганний, аристократичний, багатий смак; мотив гарного проведення часу за смачною та вишуканою вечерею.

Реклама на телебаченні:

Реклама на телебаченні є одним із найпопулярніших засобів розміщення реклами в Україні, адже витрати на рекламні носії складають: ТБ - 46%; преса - 32%; зовнішня реклама - 17%; радіо - 2%; інші канали реклами - 3%.

Основними перевагами реклами на телебаченні є: поєднання звуку, зображення та руху.

При плануванні рекламної кампанії на телебаченні доцільним буде рекламувати продукцію на національному рівні. Для розміщення реклами можна звернутися до агентства «Х», яке має виключні права на продаж ефірного часу на загальнонаціональних каналах.

Проаналізувавши рейтинг телепередач України, найкращим часом виходу реклами майонезу «Торчин-продукт» є на початку/в кінці/під час рекламної перерви при показі музичних програм, сімейних фільмів, гумористичних серіалів.

Час та кількість виходів в ефір змінюватиметься протягом року. Можливо потрібно буде впровадити додаткову кількість виходів або навпаки, зменшити кількість виходів реклами в національному ефірі.

«Волиньхолдінгу» доцільно розробити ролик, де б рекламувався не один майонез «Європейський», а декілька з його характерними споживчими властивостями.

Рекламне звернення повинно бути витримане у фірмовому стилі, тобто з використанням фірмового стилю та кольорів.

Зовнішня реклама:

Розробляючи дизайн зовнішньої реклами, також доцільно показати асортимент торгової марки. Реклама може розміщуватися на рекламних щитах по місту та на транспорті.

Імідж марки можна підвищити шляхом спонсорства деяких телевізійних програм, можливо це будуть кулінарні програми, або інші. Можна створити власну програму (при наявності коштів), яка б містила у своїй назві назву торгової марки. Призами була б продукція «Торчин-продукт». Таким чином забезпечувався б зв'язок із суспільством.