Дослідження та організація продажу столових коренеплодів

· господарські зв'язки, які виникають у сфері відносин щодо виробництва, об-міну, споживання товарів під повним або частковим регулюванням з боку держа-ви шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фо-ндування, лімітування, контролю, обмеження цін (сфера таких зв'язків постійно звужується в міру просування до ринкових відносин);

· господарські зв'язки, які виникають у процесі вільного суто ринкового вибо-ру постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення.

За строками дії виділяються довгострокові (строк дії яких, як правило, рік і бі-льше), короткострокові та разові.

За відомчою підпорядкованістю розрізняють міжсистемні і внутрішньосистемні господарські зв'язки.

За формами укладання розрізняють господарські зв'язки, укладені способом підписання єдиного документа (договору, контракту, угоди), обміну телефоногра-мами, телетайпограмами, укладених через Інтернет тощо.

Наявність на ринку значної кількості суб'єктів та встановлення між ними чисе-льних господарських зв'язків потребує встановлення єдиних правил їх поведінки на рин-ку, тобто єдиних підходів до правового регулювання взаємодії суб'єктів на ринку. [13,21,22]

На ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” налагоджують з постачальниками продукції, в основному, прямі господарські зв'язки, адже у сучасних умовах основною формою оптових закупівель товарів є оптові заку-півлі товарів на основі прямих зв'язків.

Формування ринкових відносин привело до суттєвого збільшення надходження товарів від виробничих під-приємств. Це пояснюється тим, що дана форма оптових закупівель має низку переваг над іншими формами оптових закупівель:

§ підприємства роздрібної торгівлі мають можливість отримувати більше до-ходів за рахунок закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами, оскільки кожний посередник на покриття своїх витрат і отримання прибутку на закупівельну ціну робить свою надбавку;

§ збільшується кількість джерел закупівель товарів і з'являється можливість їх вибору;

§ скорочуються шляхи і терміни доставки товарів, прискорюється товарообіг;

§ з'являється можливість оперативного впливу на виробника з метою розши-рення й оновлення асортименту і підвищення якості товарів;

§ знижується ступінь комерційного ризику;

§ зберігається стабільний рівень цін на реалізовану продукцію.

Слід зауважити, що виробникам товарів значно вигідніше встановлювати госпо-дарські зв'язки з оптовими підприємствами. Оптові підприємства характеризуються значними обсягами товарообігу і, маючи у своєму розпорядженні необхідні склад-ські площі для приймання і зберігання товарів, закуповують великі партії товарів. Це дозволяє товаровиробникам зосереджувати свою увагу на виробництві товарів, а не на організації їх збуту.

Роздрібні ж підприємства характеризуються великою чисельністю, розосере-дженістю по території, незначними обсягами закупівель товарів, що значно усклад-нює процес збуту готової продукції при їх виході на прямі зв'язки. Крім того, виро-бники зацікавлені поставляти одержувачам товари в обсязі не нижче від мінімальних норм відвантаження і з необхідною частотою. Інколи ці норми дорів-нюють, а то й перевищують місячний товарообіг малих і навіть середніх роздрібних торгових підприємств. При скороченні частоти постачань і одночасному збільшенні розмірів партій, що поставляються, у цих підприємств виникають труднощі з роз-міщенням товарів на зберігання, що призводить до невиправданого вилучення з обігу коштів, і як наслідок, до звуження асортименту товарів у магазинах.

Прямі договірні зв'язки підприємств торгівлі з виробничими підприємствами є найбільш раціональними при поставках більшості продовольчих товарів.

Можливість установлення прямих комерційних зв'язків визначається для кож-ної товарної групи (чи товару). Для цього попередньо по окремих групах розрахо-вують мінімальний товарообіг, за якого з'являється можливість закупівель товарів на основі прямих зв'язків, за формулою

(19)

де О_min -- мінімальний товарооборот, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих зв'язків;

Ni -- мінімальна норма відвантаження товару, який поставляється і-м підприємством-постачальником;

ti-- мінімально допустима частота завезення товару від i-го постачальника, разів.

Враховуючи те, що однойменні товари можуть надходити від кількох постача-льників, а обсяги поставок від різних постачальників завжди будуть різними, треба стежити, щоб рішення про можливість налагодження прямих зв'язків приймалося лише за умови збереження нерівності

(20)

де Оi -- обсяг постачання товару від і-го постачальника.

Зміст і характер прямих договірних зв'язків регулюється підписаними цими суб'єктами договорами Так як плодоовочева база являється стратегічним об'єктом народного господарства, то за рівнем регульованості ринкових відносин господарські зв'язки є не суто вільного ринкового вибору, але й, частково регульованими з боку держави шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фо-ндування, лімітування, контролю, обмеження цін (сфера таких зв'язків постійно звужується в міру просування до ринкових відносин).[14,24]

На ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” щодо організації господарських зв'язків з оптового продажу сільськогосподарської продукції, то їх заключають як на довгостроковий період, це стосується в основному великих партнерів, та тих хто себе добре зарекомендував, так й на короткостроковий, це стосується дрібних постачальників, ще й господарські зв'язки можуть носити разовий характер, але такий вид господарських зв'язки плодоовочева база заключає досить рідко і це стосується, в основному, фізичних осіб.

Оптовий продаж продукції здійснюється відповідно до статуту підприємства та існуючої нормативної бази. ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” поставляє свою продукцію до багатьох магазинів міста Києва, але серед загального числа можна виділити найбільших покупців таких, як ЗАТ „Розмарин” із мережею, що складається з п'ятнадцяти плодоовочевих магазинів та чотирьох закладів ресторанного господарства типу „Кафе”. Також, до числа найбільших покупців продукції плодоовочевої бази, слід віднести торговельну мережу супермаркетів „Фуршет” та „Сільпо”. У минулому році (2005) ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” брало участь у торгах, щодо закупівлі продукції сільського господарства і виграло тендер (дод. А) на поставку цієї продукції, тому у поточному році (2006) плодоовочева база являється головним постачальником сільськогосподарської продукції до 75 дитячих садків та 4 інтернатів Дніпровського району м. Києва. Дані з продажу плодоовочевої продукції на ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” за травень 2006 року наведено у таблиці 16. Нижче наведена коротка економічна характеристика ТОВ „Дніпровська плодоовочева база”.

Загальна площа бази складає 80 тис.кв.м., з них приміщення - 45 тис.кв.м (у тому числі сховища - 20 тис.кв.м, офісні, технологічні приміщення, цех переробки, тарний склад - 5 тис.кв.м); автоплощадки, під'їзні колії - 15тис.кв.м.

В оренду здається 7 тис.кв.м сховищ. Орендна плата - 30 грн./кв.м на місяць.

Річний доход від здачі в оренду - близько 2,5 млн грн. Власними силами база заготовляє до 5 тис.т продукції в рік. З них на зберігання закладають 3 тис.т; для літньо-осінньої торгівлі - 2 тис.т. Середні торговельні націнки - 15-20%.Середня роздрібна ціна 1 кг продукції, закладеної на зберігання, - 1,35 грн. Річний доход бази від продажу збереженої продукції - 3,5-4 млн. грн. Середня роздрібна ціна 1 кг продукції, реалізованої в літньо-осінній період, - 1,25 грн. Річний доход бази від продажу “літньо-осінньої” продукції - близько 2,5 млн грн. Сумарний річний доход від торгівлі - 6-6,5 млн грн. Реалізована торговельна націнка за рік - близько 1 млн грн. Витрати (на зберігання продукції, сплата податків, плата за землю й ін.) - 1,5-1,7 млн грн. у рік. Оплата праці персоналу - 0,5-1,0 млн грн. за рік. Доходи, усього - 3,5 млн грн (2,5 млн грн. - від оренд, 1 млн грн. - “маржа” від торгівлі). Витрати, усього - 2-2,7 млн грн. у рік. Чистий прибуток - 0,8-1,5 млн грн. у рік.

Таблиця 16.

Продаж продукції на ТОВ "Дніпровська плодоовочева база" за травень 2006 року, кг.

Дата	Найменування продукції
	Капуста	Картопля	Цибуля	Буряк	Морква	Редис	Свіжа капуста	Свіжі помідори	Свіжі огірки	Свіжа цибуля зелена	Свіжі кабачки	Свіжа цвітна капуста	Банани	Лимони	Грейпфрути	Гранати	Апельсини
01.05.2006	406	1706	446	207	407	116	196	86	125	30	102	44	481	59	66	14	216
02.05.2006	350	1660	115	156	332	95	188	85	120	30	100	45	501	72	68	12	227
03.05.2006	361	1671	102	167	343	106	199	96	131	41	111	56	52	83	79	28	218
04.05.2006	352	1662	107	158	334	97	190	87	122	32	102	47	516	74	70	23	232
05.05.2006	366	1676	99	172	348	111	204	101	122	46	116	61	477	88	84	14	232
06.05.2006	366	1672	100	168	344	107	204	101	136	46	116	61	490	88	84	28	218
07.05.2006	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
08.05.2006	410	1710	450	211	411	120	200	90	129	34	106	48	502	98	84	28	232
09.05.2006	-	-	-	-	-	133	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
10.05.2006	423	1723	463	224	424	130	213	103	142	47	116	61	513	101	97	41	245
11.05.2006	420	1720	460	221	421	158	210	100	139	44	119	58	522	98	94	38	242
12.05.2006	417	1723	63	219	395	145	255	152	187	97	167	112	517	139	135	79	242
13.05.2006	435	1735	475	219	436	158	255	154	188	99	166	73	510	113	109	81	257
14.05.2006	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
15.05.2006	428	1734	74	230	406	169	266	163	198	108	178	123	516	107	146	23	259
16.05.2006	435	1741	81	237	413	176	273	170	205	115	185	130	483	117	153	28	301
17.05.2006	431	1737	77	233	409	172	273	170	201	111	181	126	473	102	149	41	297
18.05.2006	435	1741	81	237	413	176	269	166	205	115	181	126	498	113	153	38	294
19.05.2006	439	1745	85	241	417	176	277	174	205	119	189	134	505	100	157	30	305
20.05.2006	437	1737	477	238	438	180	257	156	209	101	168	155	508	117	111	32	259
21.05.2006	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
22.05.2006	445	1751	91	247	423	186	283	180	215	125	195	140	512	115	163	46	311
23.05.2006	439	1739	479	240	440	149	259	158	192	103	170	142	515	122	161	34	261
24.05.2006	443	1749	89	245	421	184	259	178	213	123	193	138	488	111	165	44	311
25.05.2006	447	1753	93	249	425	188	281	182	217	127	197	142	506	107	143	32	309
26.05.2006	449	1749	489	250	450	159	473	182	664	119	284	101	509	103	109	30	313
27.05.2006	450	1783	523	284	484	193	439	239	698	153	318	135	511	115	113	28	267
28.05.2006	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
29.05.2006	460	1760	500	261	448	170	450	250	675	130	295	112	485	107	120	34	265
30.05.2006	447	1747	487	248	482	157	437	237	662	117	282	133	489	102	120	30	313
31.05.2006	481	1781	521	282	461	191	471	271	696	151	316	141	500	101	141	32	305

З таблиці 16 "Продаж продукції на ТОВ "Дніпровська плодоовочева база" за травень 2006 року" видно, що на початку місяця найбільше було продано плодоовочевої продукції яка була закладена на зберігання ще минулого року, це пов'язано з тим, що тепличні комбінати та приватні підприємці ще не почали поставляти свіже вирощену продукцію в достатній кількості на плодоовочеву базу. Нарощування продажу свіжої продукції спостерігається з середини місяця й під кінець місяця виросли в декілька разів. Продаж бананів, лимонів, грейпфрутів, гранат та апельсинів на протязі цілого місяця залишається майже на одному рівні, в деякі дні місяця спостерігалося коливання рівня продажу бананів та цитрусових.

Господарські зв'язки на даному підприємстві укладаються способом підписання єдиного документа: договору, контракту, угоди (дод. Б).

Господарські зв'язки між сторонами-учасниками процесу товаропросування вважаються встановленими, коли між ними укладено договір.

Під договором розуміють домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір виконує такі функції:

· закріплює юридичні відносини між партнерами;

· установлює порядок і способи виконання зобов'язань;

· передбачає способи захисту забезпечення зобов'язань.

Під час поставок товарів народного споживання відносини сторін зазвичай ре-гулюються договором поставки товарів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприєм-ницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльнос-ті або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін-шим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договори поставки товарів укладаються на розсуд сторін або відповідно до дер-жавного замовлення. У разі якщо законодавством не врегульовано умови здійснен-ня поставки товарів, застосовуються правила цивільного законодавства про договір купівлі-продажу.[22,36]

У зміст договору поставки товарів повинні входити такі основні розділи:

§ преамбула;

§ предмет договору;

§ ціни на товари і загальна сума договору;

§ загальний строк дії договору і строки поставки товарів;

§ вимоги до тари й упаковки;

§ порядок відвантаження, доставки і здавання товарів;

§ порядок розрахунків;

§ санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань;

§ арбітраж (вирішення спірних питань).

У даний час розроблено широкий набір типових договорів з урахуванням спе-цифіки окремих товарів та умов їх поставки, які підприємства торгівлі повинні ви-користовувати в практичній діяльності. Умови конкретних договорів поставки ма-ють викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Договір уважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.[6,7]

3.2. МЕТОДИ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Невеликі розміри обігу більшості роздрібних підприємств, їх розміщення далеко від промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, обумо-влюють необхідність організації постачання їх переважно зі складів оптових баз. У цих умовах дуже важливе значення має створення різноманітного асортименту това-рів на оптових базах, забезпечення їх продажу в підсортованому вигляді із застосу-ванням найбільш раціональних і зручних для покупців методів продажу товарів.

Продаж товарів зі складів ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” здійснюватися такими методами:

§ з особистим відбиранням товарів покупцями;

§ за телефонними, письмовими замо-вленнями;

§ через пересувні кімнати товарних зразків;

§ через роз'їзних товарознав-ців;

§ через автосклади;

§ методом стандартного (нормативного) постачання.

Але більш за все здійснюється продаж товарів за телефонними та письмовими замовленнями. Частка цих замовлень займає більш ніж 80%, інші види замовлень, відповідно, займають менш ніж 20% від загальної кількості. Це пов'язане в першу чергу зі зручністю та надійністю методів продажів товарів за телефонними та письмовими замовленнями.

Загальними вимогами під час використання будь-якого методу є максимальна швидкість і оперативність за найменших витрат на виконання оперативних замов-лень оптових покупців. Вибір же методу постачання залежить від особливостей товарів та умов роботи торговельних підприємств.[48]

Продаж товарів з особистим відбиранням представником роздрібного під-приємства застосовується, як правило, під час продажу товарів складного асорти-менту (більшості непродовольчих товарів, кондитерських виробів, консервів тощо), а також маловідомих товарів. При особистому відбиранні товарів представники роздрібних підприємств мають можливість детально ознайомитися з їх асортимен-том, одержати кваліфіковану консультацію щодо якості і властивостей товарів, підібрати товари відповідно до попиту населення.

Ознайомлення з асортиментом і відбір товарів провадиться безпосередньо на складах чи в спеціальних залах товарних зразків.

Відбирання товарів безпосередньо на складах створює певні незручності як для покупців, так і для працівників складу, тому що тут нерідко одночасно ведеться ро-бота з приймання товарів, розміщення їх на зберігання, комплектування і відправлення партій товарів. До того ж багато товарів зберігаються на складі в упакованому виді, і немає можливості оглянути весь наявний асортимент. Щоб вибрати необхідні товари, покупцям доводиться затрачати багато часу, особливо коли склади розташовані в різних місцях. При такому способі відбирання товарів товарознавці оптових баз відсторонюються від організації продажу товарів і від обслуговування покупців, що також є небажаним.

Для кращого обслуговування покупців оптові підприємства влаштовують зали (на невеликих базах -- кімнати) товарних зразків, де організовується виставка всіх наявних на складах оптового підприємства товарів, приймаються й оформляються замовлення покупців. Зал товарних зразків зазвичай розміщують в адміністративній частині будинку бази. Він обладнується у вигляді виставки, на якій експонуються зразки всього наявного на оптовій базі асортименту товарів. Тут також розміщуються робочі місця товарознавців-реалізаторів і фактористів, які залежно від спеці-алізації складів формуються у відповідні відділи (групи). Очолює роботу залу това-рних зразків заступник директора бази.

Планування залу товарних зразків має забезпечувати зручне розміщення робочих місць персоналу, добрий огляд товарів і вільний доступ до них покупців. Обла-днання, як правило, виставляється рядами перпендикулярно проходу, утворююча секції, в кожній з яких розміщуються зразки товарів однієї або кількох споріднених комплексністю попиту товарних груп, а також робочі місця товарознавців. Зразки товарів розміщуються по групах, а всередині груп -- по видах, матеріалу виготов-лення та інших товарних ознаках. При цьому бажано, щоб розміщення товарів здій-снювалося в такому самому порядку, як і на складах. Для полегшення особистого відбирання товарів під час розміщення товарних зразків керуються такими основ-ними принципами:

кожен зразок розміщується тільки в одному місці. До нього прикріплюється ярлик з вказанням назви товару, номенклатурного номера, ціни, ґатунку тощо;

зразки розміщуються за товарними групами з урахуванням спорідненості по-питу з метою полегшення підбору потрібного асортименту товарів;

за товарами закріплюють постійні місця і викладають на них зразки так, щоб забезпечити наглядність і привабливість виставки;

зразки нових товарів негайно доставляють на виставку, а після завершення продажу товарів -- відразу ж знімають з виставки.

Організація показу товарів, поновлення і поповнення їх у залі товарних зразків, інформування покупців про наявність товарів, їх споживчі властивості і методи продажу здійснюється товарознавцями-реалізаторами. Приїзд покупців для особис-того відбирання товарів у залі товарних зразків здійснюється відповідно до затвер-дженого графіка.

У залі товарних зразків покупці відбирають товари відповідно до попиту покуп-ців за окремими найменуваннями, сортами, видами і різновидами товарів.

Перед відбиранням товарів на складі представники роздрібних торговельних підприємств аналізують стан товарних запасів на своїх підприємствах, зістав-ляють їх кількість з установленими нормативами та строками реалізації. Це зна-чно підвищує ступінь достовірності разових замовлень на поточне завезення то-варів

Товарознавець-реалізатор разом з представником покупця уточнює й оформляє в трьох примірниках замовлення на відбирання товарів на складі, яке підписує представник покупця і товарознавець-реалізатор (один примірник передається по-купцю для контролю, другий -- для виписування рахунка-фактури, третій -- на склад для підготовки товарів до відпуску). Під час уточнення замовлення товаро-знавці повинні боротися з неправильними тенденціями, які зводяться до відбору тільки найбільш ходових товарів і небажання торгувати новими, більш трудоміст-кими і малорентабельними товарами, які також потрібні покупцям.

Торгові працівники відділу продажу здійснюють приймання й обробку замов-лень, розраховують їхню вартість, визначають розміри знижок і надбавок, оформ-ляють документи (накладні, чеки), контролюють виконання замовлень. Для поліп-шення якості обслуговування клієнтів вони беруть участь у формуванні торгового асортименту, стежать за станом товарних запасів на складі, ведуть журнал обліку товарів, що користуються попитом, але їх немає у товарній номенклатурі оптового торгового підприємства чи на складі.

Для прискорення оформлення замовлень застосовується уніфікована форма за-мовлення чи типових договорів на постачання товарів з зазначенням всіх постійних реквізитів, а також використовується система передачі даних по каналах зв'язку в головну комп'ютерну систему оптового підприємства, де здійснюється підготовка необхідних документів для проведення торгової операції. Використання автоматизованих карток, що містять найрізноманітнішу інформацію про покупця, дозволяє скоротити час оформлення замовлень. На обслуговування одного клієнта у відділі продажу затрачається не більш 8 хвилин. Таким чином, працівники можуть обслу-жити приблизно 50 покупців у день.[41]

Найбільш складним завданням для працівників відділу продажу є робота з претензіями, що виникають після доставки товару клієнту і документальному оформленню приймання. У цьому разі необхідно встановити відповідальність сторони, з вини якої відбулося те чи інше порушення умов постачання чи ушкодження товарів. Повернення товарів, в яких була виявлена невідповідність якості вимогам стандарту і некомплектність, оформляється квитанцією про приймання повернутих товарів за наявності актів і видаткової накладних від замовника. Умови повернення можуть бути різні: заміна товару в рівній кількості на якісний; сплата штрафу постачальником товару; відшкодування вартості товару по безготівковому розрахунку з оформленням платіжного доручення на підставі рахунка, що виставляється роздрібним торговим підприємством.

Незважаючи на переваги цього методу продажу товарів, йому притаманні і суттєві недоліки: значно зростають витрати роздрібних підприємств на оплату відряджень, інколи продавцям доводиться закривати магазини на час проведення відбирання товарів (більшість магазинів, особливо в сільській місцевості, працює з одним продавцем).

Продаж добре відомих товарів простого, стійкого асортименту рекомендується здійснювати за телефонними чи письмовими замовленнями. Так рекомендується : вдавати більшість продовольчих і непродовольчих товарів простого асортименту (сіль, цукор, муку, крупу, олію, масло, сірники, тютюнові вироби, горілку, пиво, господарське мило, синтетичні миючі засоби, електричні лампочки тощо).

Цей метод має суттєві переваги над іншими: відпадає потреба особистої присутності представників покупців під час відбирання товарів, що дає значну економію часу і коштів, створюються сприятливі умови для комерційної роботи оптової бази з підготовки, продажу, відвантаження чи доставки товарів покупцям.

За письмового методу використовується заочна система вимог-замовлень. Оптове підприємство розробляє єдину форму таким вимог-замовлень, що вносить єдність у систему приймання, обліку і виконання замовлень. У таких бланках, які попередньо розсилаються підприємствам роздрібної торгівлі, передбачаються всі реквізити-- на-бування замовника, його адреса, рахунок, умови постачання за договором тощо.

Рекомендується бланк вимоги-замовлення розробляти у вигляді відривних частин, відповідних певним групам товарів. Це дозволяє на різних складах чи секціях складу с одночасно здійснювати відбирання товарів. За браку вказаних у вимозі-замовленні товарів замовника письмово повідомляють про можливі строки виконання замовлення.

Продаж товарів значно прискорюється, якщо замовлення приймаються телефо-ном. Працівник бази, який приймає замовлення, записує текст замовлення на відповідному бланку, реєструє його, одержує розпорядчу візу і передає до виконання Цей метод особливо поширений в обслуговуванні місцевих постійних покупців. У сільській місцевості його поширення стримує низька телефонізація роздрібних тор-говельних підприємств.

Для оптового продажу по телефонних і письмових замовленнях в оптовому тор-говому підприємстві створюється відділ приймання замовлень. Приймання замов-лення по телефону, апарату факсимільного зв'язку (факсу), за допомогою модему сприяють економії часу клієнтів і більш якісному їхньому виконанню. Замовлення, які надходять на базу поштою або телефоном, реєструються у спеціальному журналі. В ньому ж робиться позначка про виконання замовлення з указівкою дати виконання та номера рахунка-фактури на відпущений товар. Товари в цьому разі доставляються в магазини за графіками, поданими роздрібними торговельними підприємствами. Для швидкопсувних товарів складаються погодинні графіки завезення.

Ефективність оптового продажу продовольчих товарів достатньо стабільного попиту значно підвищується, коли використовується метод стандартного постачан-ня. Цей метод найбільш ефективний під час постачання великих універсальних продовольчих магазинів, в яких у зв'язку з широким асортиментом товарів на по-дання оперативних замовлень щодня тратиться багато часу, що часто призводить до поспіху в їх складанні і, відповідно, до помилок у замовленнях.

Суть методу стандартного постачання полягає в тому, що всі товари поділяють на групи залежно від товарообігу, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобільності за-мовлень. У кожну групу об'єднують різновиди товарів, що мало відрізняються за час-тотою попиту, рівнем реалізації та іншими ознаками. Для кожної групи встановлюєть-ся єдиний інтервал завезення. Таким чином, завдання зводиться до розробки планів завезення товарів на місяць (квартал) для конкретних торговельних підприємств з за-значенням кількості завезень кожного товару й обсягу постачання на кожну конкретну дату (з урахуванням коливань попиту). Ці плани узгоджуються з роздрібними торгове-льними підприємствами. Напередодні дня завезення покупцю необхідно тільки підтве-рдити потребу в товарі, який уже підготовлено постачальником до відправлення, або внести певні корективи в замовлення через різку зміну попиту на цей товар.[6]

3.3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

Важливою передумовою раціональної організації товаропоста-чання сільськогосподарської продукції роздрібної торговельної мережі є вибір економічно доцільних форм товаропостачання, застосування яких дозволяло б забезпечити найкоротші шляхи доставки товарів, зменшити надмірну ланковість товароруху, сприяти доставці товарів у широкому асортименті та високої якості, застосовувати найбільш зручні й економічні види транспорту.

Як форму товаропостачання розуміють певним чином організований порядок доставки партій товару від постачальника в торговельну мережу в рахунок виконання договірних зобов'язань між постачальником і споживачем (роздрібним торговельним підпри-ємством або організацією).

Положенням про поставки товарів народного споживання передбачається, що споживачеві надасться право вибору поста-чальника і форми доставки (безпосередньо виробником або через оптове торговельне підприємство (організацію), з урахуванням встановлених схем нормальних напрямків вантажопотоків, а також мінімальних норм відвантаження.

Договір на поставку товарів у кількості, що менша за мінімальні норми відвантаження, як правило, укладається споживачем з оптовим торговельним підприємством. Договір між споживачем і виробником може бути укладений у цих випадках за згодою виробника.

Мінімальна норма відвантаження -- це мінімальна кількість товарів, яку постачальник (виробник) може відвантажити товароотримувачу однією відправкою.

Організація товаропоста-чання сільськогосподарської продукції роздрібної торговельної мережі на ТОВ „Дніпровська плодоовочева база” відбувається у відповідності до „Положенням про поставки товарів народного споживання”

Положенням встановлено, що мінімальною нормою відванта-ження може бути контейнер або вагон.

У договорі за узгодженням з виробником по окремих видах сільськогосподарської продукції можуть бути встановлені інші мінімальні норми відвантаження.

Поставка сільськогосподарської продукції по прямих господарських зв'язках здійснюється безпосередньо від виробника до роздрібних торговельних, підприємств (організацій) відповідно до умов укладеного договору.

Поставка сільськогосподарської продукції по опосередкованих господарських зв'язках може здійснюватися у двох формах товаропостачання - складській і транзитній.

Сутність цих форм товаропостачання полягає в наступному.

При складській формі товаропостачання оптове підприємство, здійснюючи оптовий продаж товарів у рахунок виконання договірних зобов'язань протягом дії укладеного договору зі споживачем (з одного боку) і договорів з виробниками товарів (з іншого боку), завозить товари від виробників на свої склади, здійснює підсорту-вання і комплектування партій товарів за замовленням споживачів і зі своїх складів відпускає товари у роздрібну торговельну мережу.[6,13]

При цьому між виробником, оптовим і роздрібним підпри-ємством утворюються такі відносини (рис. 9):

Рис. 9. Схема складської форми товаропостачання

Складську форму товаропостачання доцільно застосовувати при постачанні товарів складного асортименту, які потребують попе-реднього їх підсортування, відповідно до вимог роздрібних підприємств.

Складську форму товаропостачання застосовують також при необхідності накопичення сезонних товарних запасів на складах оптових підприємств, що пов'язано з особливостями виробництва і реалізації окремих товарів (сільськогосподарської про-дукції), або особливостями (сезонністю) споживання. При транзитній формі постачання оптове підприємство, здійснюючи оптовий продаж товарів, відвантажує їх з виробничих підприємств безпосередньо товароотримувачам, минаючи свої склади.

Залежно від того чи бере оптове підприємство участь в системі розрахунків за товари (і послуги оптової ланки), чи не бере, розрізняють два види оптового транзитного обороту: оборот з укладанням оптовим підприємством власних коштів і оборот без укладання коштів.

При цьому між виробником, оптовим підприємством і роздріб-ним підприємством (організацією) утворюються такі взаємовідносини (рис.10,11):

Рис. 10. Схема транзитного обороту з укладанням власних коштів

При транзитному обороті з вкладанням коштів оптове підприємство оплачує рахунки виробника, що відвантажив товари вантажоотримувачу за вказівкою оптового підприємства, а потім стягує цю суму (разом з оплатою власних послуг і націнкою) з покупця (вантажоотримувача).

При транзитному обороті без укладання коштів виробник подає рахунки за відвантажені товари до оплати не оптовому підприємству, а безпосередньо покупцям.

Роль оптового підприємства в організації транзитних поставок полягає у тому, що воно, будучи в договірних відносинах з виробниками і покупцями (роздрібними підприємствами і органі-заціями), встановлює між ними зв'язок, надає відвантажувальні рознарядки виробникам на відвантаження товарів в асортименті, кількості й у терміни, що передбачені договором, контролює відвантаження товарів і виконання виробником договірних зобо-в'язань перед оптовим підприємством. Таким чином, оптове підпри-ємство, подаючи відвантажувальну рознарядку, зобов'язує виробника відвантажити товар вантажоотримувачу, а вантажоотримувач зобов'язується прийняти ці товари.

Рис. 11. Схема транзитного обороту без вкладання власних коштів

Зміст відвантажувальних рознарядок, порядок і терміни їх надсилання, а також порядок і терміни внесення в них змін передбачаються договором.

У відвантажувальній рознарядці повинні бути вказані відомості, які потрібні для її виконання, а саме:

- повне найменування всіх підприємств (організацій), які
отримують товари за цим документом, їх поштова адреса і
телеграфна адреса;

- найменування, кількість, асортимент по кожному
товароотримувачу;

- терміни відвантаження;

номер і дата договору, укладеного оптовим підприємством з
роздрібним підприємством (організацією);

залізниця, станція призначення;

найменування платників (ним може бути оптове підприємство
або отримувач товарів); його телеграфна адреса;

найменування і місце розташування установ банку, які
обслуговують платників, номери рахунків у банку;

інші дані, передбачені угодою сторін.

Транзитну форму товаропостачання використовують переважно при поставках товарів простого асортименту, які потребують підсортування, фасування, перепакування: цукру, муки, круп та ін., а також при поставках швидкопсувних товарів - хліба і хлібобулочних виробів, молочних продуктів, ковбасних виробів, м'ясних напів-фабрикатів, риби та ін.

Поставка товарів складного асортименту при транзитній формі може застосовуватися при міських поставках крупним торговельним підприємствам, які мають можливість отримувати товари виробни-чого асортименту в кількості не менш за мінімальну норму відванта-ження. Тому при виборі транзитної форми постачання необхідно враховувати наявність в магазинах достатніх приміщень для приймання, розміщення, підсортування і зберігання крупних партій товарів.[33]

Складська або транзитна форма товаропостачання може застосовуватися також і при прямих господарських зв'язках.

У цьому випадку роздрібне торговельне підприємство (орга-нізація), яка має в своєму складі роздрібну торговельну мережу (магазини, які знаходяться на внутрішньогосподарському розрахунку) і власне складське господарство, може по договору з виробником, приймати товари на свої склади, а потім, за потребою, доставляти товари в магазини (при складській формі); або надавати рознарядку виробнику, доручаючи йому здійснити доставку товарів безпо-середньо в магазини відповідно до поданої рознарядки (при транзитній формі).

Постачальник зобов'язаний прийняти рознарядку покупця, якщо вона відповідає умовам договору і мінімальним нормам відванта-ження, а в передбачених договором випадках -- і в кількості меншій за мінімальну норму, а також посилками. При невиконанні цих умов покупець має право стягнути неустойку за недопоставку товарів отримувачам, яким постачальник, всупереч рознарядці, товари не відвантажив.

Раціональна організація товаропостачання роздрібної торго-вельної мережі передбачає необхідність вибору найбільш ефективних способів доставки товарів, видів транспорту і транспортних засобів, розробки графіків і маршрутів завезення товарів, визначення термінів доставки і включення в договір найбільш раціональних варіантів цих умов, розглядаючи їх як важливі та необхідні передумови ефективного виконання договірних зобов'язань щодо постачання товарів. Положенням про поставки товарів народного споживання передбачається, що поставка товарів здійснюється постачальником:

а) міжміським отримувачам - відвантаженням залізницею або водним транспортом вантажною швидкістю, а у випадках, передбачених відповідними правилами -- автомобільним транспортом;

б) міським отримувачам - як правило, у порядку центра-лізованої доставки автомобільним транспортом.

У договорі може бути передбачено відвантаження товарів будь-яким видом транспорту або вибірка товарів покупцем зі складу виробника (постачальника).

Нині найбільш поширеним способом доставки товарів у роздрібну торговельну мережу і найбільш зручним для підприємств роздрібної торгівлі є централізована доставка товарів (сільськогосподарської продукції).

Централізована доставка -- це такий спосіб доставки товарів при якому зобов'язання по забезпеченню доставки товарів товароотримувачу покладається на постачальника за договором і здійснюється силами та засобами постачальника із застосуванням власного транспорту, або автотранспорту загального користування, який постачальник залучає на договірних засадах з автотранспортним підприємством.

Переваги централізованої доставки товарів порівняно з децентралізованою відображені на (рис. 12).

Централізована доставка товарів автомобільним транспортом може здійснюватися:

- виробниками - при постачанні товарів за договорами вироб-ників з торговельними підприємствами (організаціями);

- оптовими торговельними підприємствами при постачанні товарів за договорами з оптовими підприємствами як зі своїх складів, так і зі складів міських виробників (у порядку транзитного заводу).

Положенням про поставки товарів народного споживання передбачається можливість здійснення централізованої доставки товарів автомобільним транспортом міжміським отримувачам у випадках, передбачених відповідними правилами або договором.

Децентралізована доставка -- це такий спосіб доставки товарів, при якому покупець (роздрібне підприємство) здійснює вибірку товарів зі складу постачальника і завозить їх на своє підприємство власним транспортом, або автотранспортом загального користування, який покупець залучає на договірних засадах з автотранспортним підприємством. Порядок вибірки товарів покупцем зі складу постачальника а також терміни здачі-приймання товарів передбачаються в договорі з постачальником.

Рис. 12. Основні переваги централізованої доставки товарів

Вибірка товарів може відбуватися:

зі складу оптового підприємства -- за наявності договору покупця з оптовим підприємством, у якому визначений такий порядок вибірки товарів зі складів оптового підприємства;

зі складу виробника - коли за договором з оптовим підпри-ємством постачальник дає розпорядження на вибірку товарів у певного виробника;

зі складу виробника - за наявності прямого договору з виробником, у ньому передбачається такий порядок доставки товарів.

В організації децентралізованої доставки (рис. 13) товарів беруть участь два учасники: постачальник (вантажовідправник) і роздрібне торговельне підприємство (вантажоотримувач).

При децентралізованій доставці товарів на постачальника і покупця покладаються певні зобов'язання щодо здійснення такої доставки. Так, постачальник повинен передбачувати порядок узгод-ження термінів явки покупця за товарами, забезпечувати підготовку товарів до відпускання, підготовлювати необхідні документи на відпуск товару.

До зобов'язань покупця при децентралізованій доставці, відносяться забезпечення подання автотранспортного засобу під навантаження, транспортування товарів, забезпечення збереження товарів при транспортуванні.

Рис. 13. Схема децентралізованої доставки товарів

Вибірку товарів зі складу постачальника здійснює представник роздрібного торговельного підприємства - фізична особа-фахівець на підставі довіреності, яку йому надає торговельне підприємство. При цьому на представника, відповідно до чинного трудового законо-давства України, покладається повна індивідуальна матеріальна від-повідальність щодо забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, одержаних ним під звіт за одноразовою довіреністю Порядок видачі довіреності на отримання товарів, а також відпуск товарів зі складу постачальника покупцю, встановлений "Инструкцией о порядке регистрации выданных, возвращенных и использованных доверенностей на получение ценностей", затвердже-ною наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99.

Згідно з цією інструкцією, довіреність на отримання товарів видасться лише особам, які працюють на цьому торговельному підприємстві. Вона підписується керівником і головним бухгалтером підприємства або їх заступниками і особами, які на це уповноважені керівником підприємства.

Довіреність на отримання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим доку-ментом, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При оформленні довіреності перелік цінностей, які належать отримати по ній, вказується обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей отримання, незалежно від того, чи є такі дані в документах на відпуск цінностей (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді та ін.)

Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, па ім'я яких вони виписані.

Термін дії довіреності встановлюється залежно від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, на підставі якого видана довіреність, однак не більше ніж на 10 днів.

Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство отриманих за довіреністю цінностей, незалежно від того, отримано цінності за дорученням повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписку і реєстрацію довіреностей, документ про отримання ним цінностей і їх здання на склад або матеріально відповідальній особі.

Забороняється відпускати цінності зі складу постачальника в таких випадках:

§ якщо пред'явлена довіреність видана з порушенням установленого порядку замовлення або з незаповненими реквізитами;

§ пред'явлена довіреність має виправлення, не підтверджені підписами осіб, які підписали довіреність;

§ відсутності у дорученої особи вказаного в довіреності паспорту або іншого документа, що засвідчує доручену особу;

§ закінчення терміну дії довіреності;

§ отримання повідомлення підприємства-отримувача про скасування довіреності.

Довіреність, незалежно від терміну її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У випадках відпуску цінностей частинами на кожне часткове відпускання складається накладна (акт прийомки-здачі) з відміткою у них номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної пере-дається отримувачу цінностей, а другий - додається до довіреності, що залишається у постачальника і використовується для контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з отримувачем.

Відповідальність за дотриманням постачальником уста-новленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на службових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

Довіреність на отримання цінностей має бути оформлена відповідно до вимог, передбачених названою Інструкцією за типовою формою.

Дотримання найбільш раціональних форм товаропостачання дозволить забезпечити найкоротші шляхи доставки товарів, зниження витрат, пов'язаних з їх завезенням та зберіганням.

Централізована доставка товарів (сільськогосподарської продукції) в роздрібну торговельну мережу є однією з важливих умов раціональної організації процесу товаропостачання торговельних підприємств, підвищенню його ефективності. Централізована доставка досить складний процес, який потребує узгоджених сумісних дій її учасників - роздрібних підприємств (організацій), постачальників і транспортних організацій.

Особливістю централізованої доставки товарів є те, що при доставці товарів з виробничих і оптових підприємств одночасно обслуговується значна кількість роздрібних підприємств міста, що сприяє досягненню більш регулярного і оперативного постачання магазинів, дозволяє забезпечувати планомірну і ритмічну роботу постачальників по здійсненню доставок товарів, сприяє підвищенню ефективності роботи автотранспорту.

Особливістю централізованої доставки є також і те, що її організація, як правило, обумовлюється укладенням двох договорів: договором поставки, в якому передбачаються права і зобов'язання постачальника і покупця щодо здійснення централізованого завезення товарів, і договором централізованого перевезення вантажів автомо-більним транспортом загального користування, в якому передба-чаються відповідні права і зобов'язання постачальника і авто-транспортного підприємства по забезпеченню такого перевезення вантажів.

У тих випадках, коли постачальник здійснює централізовану доставку власним транспортом, усі умови централізованої доставки передбачаються в договорі поставки.

Переваги централізованої доставки товарів можуть бути досягнуті за умови забезпечення планомірної і налагодженої роботи її учасників щодо здійснення такої доставки. Тому в організації центра-лізованої доставки необхідно передбачати проведення підготовчої роботи з:

- вивчення роздрібної торговельної мережі зі спеціалізації магазинів, їх розміщення на території міста, відстані магазинів від постачальника та ін.;

- визначення порядку і термінів подання і виконання опера-тивних замовлень магазинів ;

- складання графіків і визначення маршрутів завезення товарів у торговельну мережу;

- визначення обсягів партій завезення товарів, асортименту товарів у кожній черговій партії завозу;

- визначення термінів та інтервалів доставки;

- визначення потрібної кількості автотранспортних засобів, з урахуванням їх вантажопідйомності та класу вантажів;

- визначення потрібної кількості інвентарної тари та ін.

- Визначені умови щодо організації централізованої доставки мають бути сформульовані в договорі поставки і в договорі на центра-лізоване перевезення вантажів автотранспортним підприємством.

Забезпечення централізованої доставки товарів (рис. 14) має передувати чіткий розподіл функцій між постачальником (ванта-жовідправником), автотранспортним підприємством (АТП) і роздріб-ним підприємством (вантажоотримувачем).

Рис. 14. Схема централізованої доставки товарів

У зв'язку з тим, що централізована доставка товарів є одним із способів виконання договору поставки, права і зобов'язання сторін, порядок виконання певних дій щодо її здійснення регулюються договором поставки і відповідними нормативними актами, що ре-гулюють відносини по поставках (Інструкціями про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю та ін.); а відносини за договором централізованого перевезення вантажів між вантажо-відправником, вантажоотримувачем і автотранспортним підпри-ємством регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт", статутом автомобільного транспорту, Правилами пере-везень вантажів автомобільним транспортом, Правилами перевезень окремих видів вантажів та іншими нормативними актами, що регу-люють відносини по перевезеннях вантажів автотранспортом.[36]

У загальному вигляді зобов'язання учасників централізованої доставки, що випливають із договорів поставки товарів і перевезення вантажів, полягають в наступному:

постачальник (вантажовідправник) зобов'язується:

- до прибуття автотранспортного засобу під навантаження підготувати вантаж до перевезення (скомплектувати партії товарів по товароотримувачах, упакувати у відпо-відній тарний засіб, підготувати відповідні супровідні документи);

Перед навантаження перевірити технічну справність автотранспортного засобу, його придатність для перевезення цього виду товарів;

забезпечити навантаження транспортного засобу своїми силами і засобами;

видати водію вантаж і супровідні документи у порядку, передбаченому договором перевезення відповідно до

Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом;

дотримуватися встановлених норм витрат часу на навантаження і відправлення автомашини на маршрут;

автотранспортне підприємство (перевізник) зобов'язується:

забезпечити своєчасну подачу справного транспортного засобу, придатного для перевезення даного товару в обумовлені терміни;

забезпечити доставку ввіреного водію вантажовідправником вантажу до пункту призначення і видати вантаж (товари) уповноваженій на його отримання особі (ванта-жоотримувачу);

забезпечити перевезення вантажів за найкоротшим маршрутом, відкритому для руху вантажних машин;

забезпечити збереження вантажів у дорозі;

роздрібне торговельне підприємство (вантажоотримувач) зобов'язується:

своєчасно прийняти товари згідно з встановленими правилами;

забезпечити своїми силами і засобами розвантаження автомашини (а у окремих випадках, якщо це передбачено договором, розвантаження має здійснюватися силами постачальника або автотранспортного підприємства);

своєчасно оформити товарно-транспортні документи по
прийманню товарів;

дотримуватися встановлених норм витрат часу на розвантаження і навантаження.

Одним з важливих питань організації централізованої доставки товарів є визначення порядку узгодження кількості та асортименту товарів, що підлягають наступному завезенню.

Можливі такі способи визначення і узгодження кількості й асортименту чергової партії завезення товарів:

§ оперативні замовлення покупців по договору роздрібних організацій, об'єднань, підприємств - на чергову доставку товарів підлеглим їм магазинам-отримувачам товарів;

§ оперативні замовлення отримувачів (роздрібних підпри-ємств) - на чергову доставку потрібних їм товарів;

§ рознарядки покупців із зазначенням в них отримувачів товарів і днів завезення;

§ доставка товарів, попередньо відібраних отримувачем у постачальника.

З метою забезпечення ритмічної доставки товарів і запобігання простою автотранспорту учасники централізованої доставки повинні передбачати в договорах складання і узгодження графіків доставки товарів. Сторони можуть використовувати два види графіків: транспортні графіки і графіки доставки товарів.

Транспортний графік - це графік подання автотранспорту до постачальника для його навантаження, який узгоджується поста-чальником і перевізником.

Графік доставки товарів певним отримувачем узгоджується постачальником і покупцями.

Графіки доставки можуть бути погодинними або добовими.

У погодинному графіку передбачаються години доставки товарів кожному покупцю.

У добовому графіку встановлюються дні доставки без зазначення годин доставки.

Графіки можуть узгоджуватися постачальником з покупцем на різний період, залежно від коливань в обсягах постачання, сезону реалізації та ін. - на місяць, квартал або інший період.

Постачальники товарів, які здійснюють централізовану доставку товарів, і покупці - роздрібні торговельні підприємства (організації) повинні визначати найбільш оптимальні та ефективні маршрути завезення товарів по найкоротших відстанях.

Маршрути завезення можуть бути лінійними або кільцевими.

Якщо лінійний маршрут, то товари за один рейс завозяться автомашиною у повній місткості одному товароотримувачеві.

Якщо кільцевий маршрут, то товари завозяться одним рейсом автомашини декільком отримувачам, які, як правило, мають бути розміщені на близькій відстані один від одного.

Під час розробки раціональних маршрутів необхідно врахо-вувати розміщення магазинів, обсяги одночасно постачаємих партій товару, частоту завезення товарів у магазини.

Для забезпечення контролю за виконанням постачальником зобов'язань по поставці товарів роздрібні торговельні підприємства повинні вести контроль виконання графіків доставки товарів. Тільки за умови ведення такого контролю торговельні підприємства мають можливість подавати постачальникам претензії і застосовувати відповідні штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань постачальником по доставці товарів.

Організація безперебійної торгівлі, задоволення попиту по-купців, успішне виконання економічних показників торговельних підприємств поряд з іншими факторами залежать від раціонального використання транспортних засобів для товаропостачання.