Після повторного зважування охолоджених стаканчиків визначали втрату маси за 6 годин випробувань. [32]

Розділ III: Особливості товарознавчої експертизи якості штучного хутра

3.1 Асортимент штучного хутра, яке переміщується через митний кордон України

Асортимент штучного хутра та швейних виробів з нього, зумовлюється складом суміші волокон у ворсовому покривалі, вагою хутра, його зовнішнім виглядом, кольором, густиною і висотою ворсу. Так, трикотажне хутро з ворсом, що містить віскозне волокно, застосовують тільки для підкладки, довговорсове хутро з синтетичного волокна нестриженого -- тільки для головних уборів, чорне хутро малопридатне для взуттєвої підкладки, важке хутро не слід застосовувати для пошивки довгих виробів (наприклад, пальто) і т. д.

Зі штучного трикотажного хутра виготовляють вироби з ворсом назовні -- пальто, півпальто, куртки, шапки, коміри; і з ворсом всередину -- підкладки для пальт, взуття та ін.

Різноманітність асортименту досягається різними способами обробки трикотажного і тканого хутра, їх забарвленням, тисненням, різною висотою і густиною ворсу, поєднанням у ворсі волокон з різною здатністю до фарбування, усадки, різного тону та звивистості.

Забарвлення ворсового покрову трикотажного хутра може бути однотонним темним або світлим, меланжевим, що виходить внаслідок змішування волокон різного однотонного забарвлення, або мати смуги, нанесені на ворсовий покров світлого кольору.

Асортимент трикотажного хутра, що виробляється в даний час промисловістю, в залежності від складу суміші синтетичного волокна і характеристик основних його властивостей:

· для верхнього одягу;

· для головних уборів та оздоблення;

· для підкладки для верхнього одягу;

· для декоративних виробів (ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);

· для меблів;

· для підкладки для взуття, шкіряної та текстильної галантереї;

· для іграшок. [40]

Сировинна база для виробництва хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону.

Асортимент штучного хутра, яке ввозиться в Україну з Південної Кореї представлений в таблицях 3.1, 3.2, 3.3 та додатку Г.

До уваги українських споживачів представлені також пропозиції російських виробників (додаток Е). [55]

В даний час виробнича колекція гіганта білоруської легкої промисловості ВАТ «Белфа» налічує близько 250 зразків штучного трикотажного хутра:

· гладкофарбоване;

· гладкофарбоване коротковорсове;

· жакардове;

· жакардове коротковорсове;

· жакардове хутро з неповним пров'язуванням;

· під овчину;

· для взуття;

· для іграшок;

· готові вироби: одяг, іграшки (додатки Є, Ж). [55]

3.2 Поняття експертизи якості непродовольчих товарів, зокрема штучного хутра

Підставою для призначення експертизи якості штучного хутра та виробів з нього може бути порушення угод постачання, купівлі-продажу, закупівлі та комісії під час зберігання. Експертиза призначається також у випадках, пов'язаних з розглядом громадських справ у судах. При проведенні дізнань, розслідувань і судових розглядах кримінальних справ. Експертиза не може призначатися тоді, коли її проведення не передбачене законодавством, а також правилами, інструкціями та іншими документами.

Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення вiдповiдностi вимогам нормативної документації.

Метою експертизи якості є визначення якості товарів у товарній партії під час здачі-приймання, або пicля довготривалого зберігання, або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, пicля закінчення визначених cтpoків висування претензій постачальнику. Kpiм цього, експертиза за якістю застосовується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво.

Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.

Експертиза проводиться за наступною схемою:

· визначення нормативної документації, вимогам якої повинні вiдповiдати продукція, товар;

· вибір номенклатури показників, якi досліджуються в процесі експертизи;

· визначення акредитованої дослідної лабораторії, для проведення експертних досліджень;

· підготовка заявки на дослідження;

· відбирання зразків на дослідження, оформлення акта відбору зразків;

· проведення досліджень відібраних зразків i аналіз отрима-них результатів;

· оформлення акта.

Вибір показників якості, за якими проводиться експертиза, визначається завданням експертизи, метою i умовами її проведення. [20]

Визначення якості штучного хутра передбачає оцінку його по трьох групах властивостей: ворсу, трикотажної основи (ґрунту хутра) і загальним властивостям хутра.

Ряд показників включений в діючі технічні умови, інші використовуються при проведенні досліджень. В трикотажному штучному хутрі та виробах з нього регламентуються та визначаються показники якості, з якими можна ознайомитись в таблиці 3.4. [40]

Оскільки сьогодні не існує чітко визначеної методики проведення експертизи виробів зі штучного хутра, то в ції роботі представляється методика, розроблена на базі Інструкції про порядок проведення товарознавчої експертизи товарів (продукції) експертами торгово-промислових палат України. [35]

Експертиза якості виробів зі штучного хутра проводиться експертами торгово-промислових палат України відповідно до технічних умов контрактів та зразків-еталонів закуплених товарів.

В технічних умовах контрактів міститься опис моделей, види хутра, з якого вони виготовлені, способи обробки та забарвлення, кольори, прикладні матеріали, а також деякі дані по вимірюванню виробів.

Експертиза якості товару проводиться шляхом порівняння фактичної якоcтi з вимогами стандарту, контрольним зразком або технічними умовами, визначеними контрактом, про що робиться вiдмiтка в акті експертизи.

При зовнішньому огляді виробів в першу чергу увага звертається на наявність пошкоджень, після чого приступають до перевірки якості кожного виробу.

Перевірка якості виробу повинна проводитись шляхом зовнішнього огляду та його вимірювання на манекені та столі в розправленому вигляді.

В першу чергу перевіряється симетричність деталей: чи не перекошені поздовжні та поперечні шви, чи відповідає довжина та ширина розміру виробу, чи не вкорочені рукава, чи правильно вони пошиті, чи правильно вшиті комір, манжети, права та ліва поли, чи не перекошена підкладка, чи відповідає вона по кольору та якості хутряному верху; чи виконані шви з'єднання правої та лівої половини зі спинкою виробу без перекосу, просічок, пропусків та захвату в шов пучків хутра. Після зовнішнього огляду, перевіряється правильність підбірки та розміщення хутряного полотна.

При перевірці головних уборів перш за все увагу звертають на відповідність фасону та моделі (артикулу), вказаних на ярликах виробів, затвердженому зразку закупки, малюнкам або фотографіям, які додаються до технічних умов контракту. Потім шляхом зовнішнього догляду перевіряється якість головних уборів: правильність розташування деталей, підбірки хутра, симетричність та правильність зшивки деталей. При перевірці шапок-ушанок звертають увагу на те, щоб ширина обох вушок була однакова, а сторони козирка симетричні. Перевіряють також якість тулії та її підшивки.

Визначення артикулу та моделі виробів зі штучного хутра проводиться органолептичним методом шляхом співставлення виробу за зовнішнім виглядом зі зразком закупленого товару. При відсутності зразка закупки модель та артикул встановлюються шляхом порівняння з описом, який наведено в технічних умовах контракту.

Розмір хутряних виробів визначають під час одягання їх на манекен або ж складуючи їх (лицьовою стороною догори) по середині спинки. Сантиметром вимірюють ширину виробу на рівні пройми під рукавом від середини спинки до краю лівого борту. Цей вимір (в см) буде відповідати розміру виробу. Проводять ще ряд додаткових вимірювань в сантиметрах, які співставляються з показниками технічних умов контракту:

· довжина виробу - по середині спинки від шва вточки підкоміру до низу;

· ширина спинки - на рівні 15 см від шва вточування підкоміру;

· ширина виробу - від середини спинки до краю борту по прямій;

· ширина низу - від середини спинки до краю борту по прямій;

· довжина рукава - від вищої точки відкату до низу;

· ширина рукава - по лінії пройми;

· ширина рукава - по низу;

· довжина коміру - по лінії пришиву;

· ширина коміру - по середині з сторони підкоміра.

Розміри головних уборів визначають по їх внутрішній окружності кільцеміром або сантиметром. Розміром виробу буде величина окружності в сантиметрах.

Після цього експерт перевіряє вироби на наявність дефектів, які знижують якість виробу або роблять його непридатним до використання.

Дефекти виробів зі штучного хутра, які можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи: дефекти трикотажного полотна та дефекти готового виробу, повний перелік яких визначається в нормативно-технічній документації та технічних умовах контрактів. [45]

Експерт під час проведення експертизи має обов'язково оцінити стан упакування та маркування тари. Засоби вимірювання, спецiальнi прилади, обладнання, якi використовує експерт повинні бути повiренi з визначенням дати перевірки та дiапазонiв вимірювання.

При виявленні в процесі приймання товару невiдповiдності якості, маркування, тари, упакування вимогам нормативної доку-ментації, умовам контракту, технічним вимогам, контрольним зраз-кам або даним, наведеним в маркуванні i супровідних документах, що підтверджують якість партії товару, одержувач припиняє приймання, складає акт, в якому наводить дані про кiлькiсть перевіреного товару та характер виявлених дефектів. Одержувач вiддiляє товар з дефектами окремо, забезпечуючи вiдповiднi умови зберігання.

Виявивши дефектні товари, експерт повинен вiдiбрати зразки товарів iз найбільш характерними дефектами, чітко розділити товар за видами дефектів та встановити при-чини їх виникнення. В aктi повинен фіксуватися відсотковий вміст продукції з рiзноманiтними чи найбільш характерними дефектами.

Iнодi, особливо за умови складності визначення експертом дефектів, доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для їх iдентифiкацiї та з'ясування причини ви-никнення.

За результатами приймання товарів за якістю i комплект-нicтю складається акт про фактичну їх якість i комплектнicть. Акт повинен бути складений за вiдповiдною формою в день закінчення приймання товару, в ньому повинні мicтиться вci не-обхiднi вiдомостi. До акта докладається комплект документів:

· документи постачальника, виготовлювача, що засвідчують якість товару, пакувальні ярлики з тарних місць, у яких виявлено товар неналежної якості;

· транспортний документ;

· документ, що засвідчує повноваження компетентного представника, який брав участь в проведенні експертизи;

· акт про неналежну якість товару з визначенням кiлькостi оглянутих місць;

· акт вiдбору зразків i висновок за результатами аналізу вiдiбраних зразків;

· iншi документи, якi свідчать про причини зниження якості.

В aктi експертизи окремо записується кiлькiсть забракованих товарів, товарів зниженої якоcтi i тих, якi вiдповiдають вимогам нормативної документації або якоcтi, що визначена супровідною документацією або на маркуванні. Окремо виділяють товари, якi можна виправити або переробити. Під час визначення якості товарів звертається увага на стан тари i упакування i на порушення пра-вил упакування, їx цiлiсностi, наявнicть дефектів товару; виявляють причини дефектів, вплив порушень на появу визначених дефектів.

Висновок щодо виявлених недоліків товарів повинен бути обґрунтованим з визначенням їх причин i розділенням продукції за фракціями окремо: кiлькiсть товарів зниженої якоcтi i сорту або забракованих через наявнicть виробничих дефектів або пору-шення умов пакування, зберігання, транспортування.

Результати експертизи в aктi підписують вci особи, якi брали участь в огляді товару.

3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра

Нормативна документація, яка діє у визначений час в Україні, включає вимоги до органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників, а також до показників безпеки. Вибір показників, які використовуються при проведенні експертизи, повинен проводитися відповідно до чинної нормативної документації. В деяких випадках, за відсутності базових зразків, під час проведення експертних досліджень, вимоги нормативної документації використовуються як еталон або базовий зразок для порівняння властивостей дослідного зразка і визначення рівня його якості.

На весь сучасний асортимент трикотажних виробів розроблені та діють ДСТУ, галузеві стандарти загальних технічних умов, які розповсюджуються на окремі види виробів.

У ГОСТах наведено розмірно-ростові показники, допустимі відхилення в основних місцях вимірів виробів, величини підгинання низу виробів, кількість і розміри допустимих припусків до деталей, методи технологічної обробки окремих вузлів і деталей виробів.

На промисловому підприємстві розробляється на кожний вид виробу технічний опис (ТО), який є основним документом для впровадження виробу у виробництво. Технічний опис разом з комплектом лекал є важливим доповненням до зразка-еталону виробу.

У трикотажній промисловості є чинними такі нормативні документи: ДСТУ, ГОСТ У, СТТУ, СТП і ТУ.

ГОСТи та ДСТУ розроблено на пряжу і нитки для трикотажного виробництва, на методи випробувань і окремі види чи групи трикотажних верхніх, білизняних, панчішно-шкарпеткових, рукавичних, хустково-шарфових та головних уборів. [26]

В ГОСТ 4.80-82 «Мех искусственный трикотажный. Номенклатура показателей» наведена номенклатура показників якості штучного трикотажного хутра і властивості, які визначаються в таблиці 3.5 (Додаток З). [41]

Згідно з ДСТУ 2724-94 «Хутро штучне трикотажне. Загальні технічні умови» на хутро встановлюють три сорти: 1-й, 2-й та 3-й. Сорт відрізу хутра встановлюють згідно з таблицею 3.6 (Додаток І).

У хутрі всіх сортів не допускаються такі дефекти: дірки; грунт, не проклеєний плівкотвірним апаратом по довжині більш ніж 5 см; плями на ворсовому боці хутра площею більше ніж 5 см²; обрив однієї нитки грунту; наявність плівкотвірного препарату на ворсі; чорнильні та іржаві плями.

Дефекти зовнішнього вигляду на грунті, які не порушують ворсового покрову: плями, штопання, відтінки, зебристість, умовні позначення не враховуються.

В жакардовому хутрі заробка окремих волокон одного кольору не враховується, якщо це не погіршує зовнішній вигляд хутра.

Допустима кількість дефектів зовнішнього вигляду на відріз хутра умовної довжини (без урахування краю відрізу хутра для швейних виробів), не повинно бути більш, як:

· для швейних виробів:

ь 1 сорт - один поширений чи місцевий;

ь 2 сорт - два поширених та п'ять місцевих;

ь 3 сорт - два поширених та десять місцевих;

· для іграшок, підкладки до взуття, шкіряної та текстильної галантереї:

ь 1 сорт - сім;

ь 2 сорт - дванадцять;

ь 3 сорт - п'ятнадцять;

· для меблів:

ь 1 сорт - сім;

ь 2 сорт - чотирнадцять. [47]

Якщо розглядати інші види штучного хутра, то наприклад згідно з ГОСТ 28755 - 90 «Мех искусственный тканепрошивной. Общие технические условия» на цей вид хутра встановлено тільки два сорти: I та II.

Сорт хутра визначають по фізико-хімічним, фізико-механічним показникам та наявністю пороків зовнішнього вигляду.

Для хутра II-го сорту допускаються відхилення фізико-механічних показників від мінімальних норм, які передбачені в цьому стандарті, %:

ь по ширині - 2;

ь по поверхневій щільності - 7.

При визначенні сорту хутра приймають умовну довжину рулону 20 м.

При відхиленні фактичної довжини рулону від умовної, кількість дефектів зовнішнього вигляду відповідно перераховують.

Дефекти зовнішнього вигляду ділять на:

ь розташовані по всьому рулону;

ь місцеві, розташовані на обмеженому участку рулону хутра.

В хутрі допускається наявність волокон іншого кольору, які не погіршують зовнішній вигляд.

Не допускаються наступні дефекти зовнішнього вигляду: замини ворсу, які помітно виражені з оголенням основи матеріалу, діри, масляні плями, наявність плівкоутворюючого матеріалу на ворсовому покрові.

Пороки, розташовані на кромці, які не порушують її цілісність, при визначенні сортності не враховуються.

Хутро не повинно мати неприємного запаху та виділяти хімічні речовини, які можуть шкідливо діяти на організм людини. [40]

Згідно з ГОСТ 1115-81 "Изделия трикотажные верхние. Опреде-ления сортности" на верхні трикотажні вироби встановлено два сорти: l-й i 2-й. Сорт виробу визначають залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейних дефектів.

У виробах l-ro сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i не більше чотирьох вироб-ничо-швейних дефектів.

У виробах 2-го сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i більше п'яти виробничо--швейних дефектів.

Сортність комплектних виробів встановлюють за виробом комп-лекту нижчого сорту. Для визначення сортності всі частини i деталі виробів поділяють на відкриті i закриті. На закритих частинах i деталях дефекти зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейні дефекти не враховуються (за винятком штопки, брудних i масляних плям).

До закритих частин i деталей виробів відносять невидимі під час носіння:

ь внутрішні боки відкладного коміра, кишені;

ь частини виробів, закриті накладними деталями, частини пiлок, якi закриті бортом;

ь виворітний бік виробу i т.д.

Наприклад, для l-го сорту не допускаються стоншення обриву групових елементарних волокон, штопка, скидання петлі, нерівномірність ворсу, дефекти пробивки. Для 2-го сорту - розплив фарби, накладки.

У виробах не допускаються: стоншення від обриву однієї нитки з основов'язаного й кулiрного полотна, накид-надiвання дірки, різко виражена зебристість.

У виробах не враховуються: зебристість, що рівномірно розміщена по петельних рядах; обрив утокової нитки, який не видно з лицевого боку, зміщення рапорту візерунка у виробах без швів, малопомітні дефекти, що не впливають на зовнiшнiй вигляд виробу.

До швейно-виробничих дефектів належать: різна довжина i ширина рукавів, ніжок в брюках, манжетів, напульсників, несиметричність виточок, швів, складок. У I -му copті не допускається: неспівпадання сліду візерунка помітного на спинці, пiлці, рукавах.

У виробах не допускаються такі дефекти, як: прорубка, утво-рення складки швом, пропуск шва, невiдповiднiсть кольору швейних ниток.

Не враховуються у виробах: неспівпадання смуг візерунка, якi помітні на невидимих частинах, на закритих частинах рукавів, на крокових швах у брюках, прихвати на лицевому боці при підшиванні виробів на машині двониткового обметувального шва. [43]

Щодо визначення дефектів штучного хутра та виробів з нього, то їх перелік найбільш повно представлений в ДСТУ 2077-92 «Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення». Згідно з цим нормативним документом дефекти штучного хура та виробів з нього, що можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи:

1. Дефекти трикотажного полотна

· невідповідність полотна нормованим показникам фізико-механічних властивостей;

· мушкуватість - непередбачені структурою вихідної сировини і (або) полотна сторонні, випадкові волокна, пух та ін., які міцно утримуються в полотні;

· вузол - зв'язані кінці двох ниток (пряжі), які видно на поверхні полотна;

· штопання - відновлена структура полотна із закріпленням необхідної для цього кількості петель;

· затяжка - одна чи декілька стягнутих петельних стовпчиків або петельних рядів;

· спущена петля - порушення петельної структури полотна у вигляді протяжки по петельному стовпчику;

· деформована петля - непередбачена переплетенням петля, що різко відрізняється від сусідніх петель за розміром та формою;

· набір петель - порушення петельної структури полотна у вигляді непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накиди;

· скидання петель - порушення петельної структури полотна у вигляді розпускання полотна по петельному ряду;

· розрив петель - місцеве руйнування петельної структури полотна з утворенням вільних кінців ниток;

· перекидання основної нитки - випадковий перехід невеликого відрізка основної нитки з одного проміжка між петельними стовпчиками в сусідній;

· перекидання утокової нитки - повна відсутність утокової нитки в одному петельному ряду і заробка її в наступному по всій ширині полотна;

· відсутність плюшевих петель - ділянка полотна без плюшевих протяжок;

· обрив плюшевої нитки - ділянка плюшевого полотна, утворена тільки ґрунтовою ниткою;

· дірка - порушення цілісності полотна;

· відмітна нитка (пряжа) - непередбачена невідповідність однієї з ниток, які утворюють петельну структуру полотна, за кольором, лінійною структурою тощо;

· сплутана нитка - пров'язаний участок нитки (пряжі) з сукрутиною;

· незароблена нитка - ділянка полотна з непередбаченою переплетінням протяжкою;

· збитий рисунок - порушена структура полотна жакардового або рисунчастого переплетення;

· нерівномірність петель - ділянка полотна з непередбаченими переплетінням петлями, які різняться за величиною і формою;

· нерівномірність ворсу - ділянки полотна з непередбаченою густотою та довжиною ворсу;

· пляма - місцеве забруднення полотна (виробу);

· смуга - непередбачена протяжна або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю;

· сліди головок в'язальної машини - непередбачені дрібні дірки на поверхні полотна;

· засміченість - місцеве поверхневе забруднення полотна виробничим пилом, волокнами, ворсом, різними домішками тощо;

· складка - зафіксований небажаний згин полотна;

· залом - неусувний слід від складки;

· муар - непередбачені хвилеподібні блискучі і (або) матові ділянки полотна;

· непроворсування - відсутність ворсу на окремих ділянках полотна;

· неправильне набивання - порушення структури, зсув або непробивання рисунка;

· перекіс - відхилення петельного ряду (стовпчика) від горизонтальної (вертикальної) лінії понад допустимих нормативів;

· сліди голок сушильно-розширювальної машини - отвори в полотні, розташовані паралельно пружкам, і (або) пошкодженні нитки в пружках полотна;

· непрофарбована смуга - смуга на вибивному полотні, в якій відсутній колір;

· шлейф - безперервна зміна пофарбування по всій довжині полотна;

· водяна пляма - ділянка полотна з небажаним блідим забарвленням;

2. Дефекти готового виробу

· невідповідність виробу зразку-еталону - відхилення моделі виробу, конструкції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка-еталону;

· порушення лінійних розмірів - невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим;

· незбіг розмірів парних виробів (деталей, частин) - різна довжина і (або) ширина виробів у парі або парних деталей одного виробу;

· несиметричність конструктивних ліній - відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні симетричних конструктивних ліній виробу;

· порушення форми, розмірів і оформлення декоративних елементів - неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, защип, складка та ін.;

· деформація трикотажного виробу - порушення форми виробу або його частин;

· неправильна посадка виробу на фігурі або манекені - порушення передбаченого положення деталей (частин та швів) виробу відносно всього виробу;

· невідповідність кольору або виду підкладки виробу затвердженому зразку-еталону;

· невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу;

· незбіг рисунка - непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна в місцях з'єднання деталей виробу;

· невідповідність напряму ворсу - непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях виробу;

· відгинання країв та кутів виробу;

· стягнутий шов - непередбачена хвилястість деталей у місцях їх з'єднання;

· складка в шві - непередбачена моделлю складка у місцях з'єднання деталей;

· кінці ниток (пряжі) - незрізані ділянки нитки (пряжі) в'язання або шиття, що вільно звисають;

· неякісний шов - відхилення якості шва від регламентованих вимог;

· пропуск стібка - одиничне або групове пропущення переплетення ниток у строчці;

· обрив нитки в стібку - порушення цілісності строчки;

· рідка (густа) строчка - невідповідність фактичного числа стібків у строчці регламентованому;

· слабка (стягнута) строчка - недостатній або надмірний натяг одної з ниток у строчці;

· кривизна шва (строчки) - відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії;

· прорубка - пошкодження структури полотна і утворення дірок по лінії строчки;

· незбіг швів - порушення передбаченого моделлю продовження одного шва другим при з'єднанні деталей;

· незахоплення петлі - пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі;

· недошитий шов - часткова відсутність з'єднання країв деталей виробу;

· прохоплення - проникнення на лицьовий бік виробу нитки потайної строчки;

· замин - сліди небажаних складок, що усуваються в результаті волого-теплової обробки виробу;

· лискучі плями - небажаний блиск виробу;

· підпалина - слід на деталі виробу від перегрітої поверхні прасувального обладнання;

· пролягання швів - відпечаток шва на лицьовому боці виробу;

· здуття - відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу. [48]

Основним нормативно-технічним документом, який регламентує вимоги до якості готових виробів зі штучного хутра є ДСТУ 1844-92 «Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови». Згідно з ним, до верхнього одягу зі штучного хутру ставлять наступні вимоги:

1. Напрям волосяного покрову повинен бути згори до низу, зміна напряму допускається, якщо це передбачено моделлю.

2. У виробах з хутра на трикотажній або тканевій основах по одному зі з'єднувальних на скорняжній машині зрізів повинна бути викладена бавовняна кромка або липка стрічка.

3. У виробах напівприлягаючого силуету зі штучного каракулю або смушки спинка нижче талії повинна бути укріплена прокладкою з бавовняної тканини. У виробах з відкладними бортами підборт з обробних матеріалів повинен розташовуватись нижче петлі на відстані не менше 3,0 см. Ширина підборту повинна бути 6,0-7,0 см.

4. Деталі виробів зі штучного хутра повинні бути з'єднані на скорняжній машині або на машині з зигзагоподібним рядком, шириною шва не більше 0,3 - 0,4 см. Допускається з'єднання деталей на стачувальній машині шириною шва 1,0 см. В штучному хутрі ширина бокових швів допускається 3,0 см.

5. В готових виробах допускається:

· верхній комір типу «шаль», суцільно кроєний з підбортами та вшитий комір зі смушки та каракулю довжиною більш ніж 50,0 см по зовнішньому краю;

· нижній комір - з трьох частин з розташуванням швів в поперечному або косому напрямі;

· верхній комір у виробах із штучного каракулю - з двох частин;

· пришиті підборти - з трьох частин з розташуванням швів у поперечному або косому напрямі;

· рукава у виробах, виготовлених з штучної смушки, каракулю - із двох частин зі швом по середній лінії рукава;

· надставка-клин у верхній частині нижньої половинки рукава у виробах зі штучної смушки і каракулю;

· надставка в передній і задній частині одношовного рукава;

· надставка в підкладці рукавів по ліктевому або передньому шву;

· в трьох шовній підкладці рукавів - надставки по передньому шву нижньої частини зверху або знизу;

· у виробах з суцільно кроєними рукавами - надставки в нижній частині рукава;

· надставка у двохшовній і одношовній підкладці рукавів, де відсутня нижня частина;

· надставка в кожній частині підкладки кармана;

· пояс із двох частин. [44]

3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра

В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень висвітлювалися нижче наведені експерименти, результати яких були проаналізовані наступним чином:

Визначення стійкості до стирання

На рис. 3.1 представлені криві розтягування дослідних зразків хутра.

Знос хутра всіх дослідних зразків хутра (Додаток К) супроводжується спочатку створенням пілів, потім їх руйнуванням, звалюванням ворсу і стиранням його каркасу (Додатки Л та М). Встановлено, що тривалість кожної з перерахованих стадій зносу для дослідних зразків хутра різна (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Характеристика ступеня зносу ворсу хутра з різних синтетичних ниток

Стадії зносу хутра	Кількість циклів стираючої дії
	Зразок 1	Зразок 2	Зразок 3	Зразок 4	Зразок 5	Зразок 5
Пілеутворення	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Руйнування пілей	1:10	1:10	1:7	1:25	1:7	1:7
Звалювання	0,6:10	0,6:10	*	1:25	1:7	**
Стирання грунту	34	38	56	36	9,7	39

* - для зразка 3 після руйнування пілей іде процес утворення вторинного ворсу;

** - для зразка 6 характерно утворення кошлатої поверхні після 1000 циклів, потім її руйнування до 7000 циклів і утворення замшевої, застильної поверхні.

Пілеутворення для зразків 1, 2 закінчується при 10000 циклів. При цьому йде утворення ворсової поверхні без закатаних пілей (Додаток Л). Процес руйнування пілей зразків 3, 4 починається при 1000 циклів і продовжується до 7000-10000 відповідно.

Навантаження при розтягуванні

Подовження

а) уздовж петельних стовпчиків (вертикально)

Навантаження при розтягуванні

Подовження

б) уздовж петельних рядів (горизонтально)

Рис. 3.1. Криві розтягування зразків підкладкового хутра

(нумерація у відповідності до табл. 2.2)

Слід відмітити, що зразки 1 і 2 мають приблизно однаковий характер стирання ворсової поверхні. При 34000-38000 циклів (Додаток М) добре видно структуру трикотажного переплетення грунту.

Для зразка 3 стадія стирання починається з 7000 циклів стираючого впливу. Поява структури трикотажного переплетення при 56000 циклів (Додаток М) свідчить про те, що ворс цього зразка поліформальдегідного хутра найбільш стійкий до стирання, що може бути обумовлено підвищеною поверхневою щільністю зразка, а також якісними характеристиками нитки, яка містить велику кількість монониток. Крім цього, процес стирання зразка 3 має дещо інший характер: на початковій стадії йде утворення пілей, потім відбувається відрив пілей з поверхні зразка і утворюється ворс висотою 2-3 мм, стирання якого проходить значно повільніше.

Зовсім по іншому поводить себе при стиранні зразок 5 з ворсом з капрону. Якщо перша стадія зносу за характером наближається до зразків 1-4, друга стадія зносу йде більш інтенсивно. Вже при 9700 циклах стиранючого впливу добре видно структуру трикотажного грунту.

Для зразка 6 з ворсом з лавсану характерним є утворення густого пілингу вже після 500 циклів, потім збільшення розміру пілей до 1000 циклів з наступним їх руйнуванням і утворенням кашлатої поверхні.

Представлені на рис. 3.4 (Додаток М) фотографії ілюструють характер зносу ворсу дослідних зразків хутра після різної кількості циклів стираючого впливу. На фотографіях (Додаток Н) видно картину ламкого руйнування волокон з елементами розщеплення (фібрилізації) і «адгезійного звалювання» через підвищення температури зразків хутра при стиранні. Основна причина розщеплення, в очевидь, обумовлена стомленістю волокон від багаторазових розтягуючих і зжимаючих сил які визвані тертям.

Після дослідження повітропроникності встановлено (рис. 3.6), що зі збільшенням кількості циклів стираючого впливу характер зміни показника

повітропроникності, який залежить від ступеню дірчатості ворсової поверхні і закупорення пор в грунті для хутра з ворсом з нитки однієї хімічної природи (зразки 1-4) приблизно однаковий, але мінімум на кривих, який характеризує утворення пор в структурі грунту матеріалу, залежить як від кількості монониток в комплексній поліформальдегідній нитці (зразки 1, 2 і 3), так і від технологічних параметрів отримання нитки (зразки 1 і 4).

Судячи з показників повітропроникності, а також з втрат маси зразків хутра в процесі стирання (рис. 3.6 та 3.7), найнижчу зносостійкість має зразок 5 з ворсом з капрону. Хутро з ворсом з лавсану (зразок 6) за зносотійкістю займає проміжне положення між хутром з ворсом з поліформу і капрону.

Визначення розривного навантаження та відносного подовження при навантаженні

На рис. 3.8 видно, що в початковий період застосування навантаження (близько 15 хв.) деформація всіх зразків хутра збільшується з більш значною швидкістю, потім протягом однієї години поступово зменшується і встановлюється рівноважний стан. Після знімання навантаження відбувається деформація зразків хутра до того часу, поки не встановиться новий рівноважний стан.

Відносно велика розтягуваність дослідних зразків хутра обумовлена будовою трикотажного грунта і наявністю в ньому значної частки зворотніх компонентів деформації (табл. 3.3).

При розтягуванні грунту хутра вздовж петельних стовпчиків і вздовж петельних рядів характер зміни загальної деформації дещо відрізняється. Вздовж петельних стовпчиків грунт хутра більше деформується, що пов'язано з будовою трикотажу і фізико-механічними властивостями нитки, яка ув'язується в грунт хутра. Цим можна пояснити і швидке відновлення первинних розмірів всіх зразків. Вздовж петельних рядків деформація грунту хутра дещо нижча.

Судячи з компонентів деформації перших чотирьох зразків поліформальдегідного хутра можна відмітити що для зразка 4 характерна дещо повільна відновлювальність розмірів після зняття навантаження, що в очевидь, зумовлена технологічними особливостями отримання самої нитки (табл. 2.2).

Таблиця 3.3.

Значення компонент повної деформації зразків хутра

№ зразків	Повна деформація, %	Долі компонент повної деформації, %
		швидкозворотна	повільнооборотна	залишкова
1	15/3	5/2	8/1	2/0
2	25/10	12/7	10/2	3/1
3	12/5	5/2	5/3	2/0
4	17/14	7/7	6/4	4/3
5	13/7	3/1	8/6	2/0
6	19/5	6/2	11/3	2/0

Примітка: в чисельнику - деформація вздовж петельних стовпчиків, в знаменнику - вздовж петельних рядків.

Вцілому для всіх досліджуваних зразків хутра характерні невисокі значення залишкових деформаій, що являється позитивною властивістю, яка визначає відповідні вимоги у виробництві верхнього одягу та утепленого взуття.

Визначення питомого поверхневого електричного опору

Результати вимірювання питомого поверхневого електричного опору дослідних зразків хутра представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Показники електризованості дослідних зразків хутра

№ зразка	Питомий поверхневий електричний опір, Ом/см
1	0,30*1012
2	0,38*1012
3	0,44*1012
4	0,51*1012
5	0,53*1012
6	0,58*1012

Повітропроникність

При заданих параметрах дослідження було показано, що зі збільшенням тиску повітря від 10 до 50 Н/м² спостерігається зростання показника повітропроникності для всіх зразків хутра (табл. 3.5)

Таблиця 3.5.

Повітропроникність дослідних зразків хутра

№ зразка	Повітропроникність при різних перепадах тиску, дм3/м2*сек
	10 Н/м2	25 Н/м2	50 Н/м2
1	70	170	220
2	60	160	210
3	50	120	190
4	80	170	200
5	40	100	160
6	70	170	190

Низька повітропроникність дослідних зразкв хутра пояснюється головним чином особливістю розташування ниток у ворсі (нитки розташовуються під кутом 45° до грунту) і петельно-в'язаною структурою грунта (кулірна гладь).

Якщо найбільш доцільною і відповідною справжнім умовам експлуатації хутра в одежі прийнято вважати тиск 50 Н/м^2, то для підкладкових взуттєвих матеріалів оптимальна зміна тиску дорівнює 25 Н/м². Для даної зміни тиску видно, що повітропроникність залежить від кількості (елементарних) монониток у використаних для виготовлення ворсового покрову комплексних нитках і не залежить від їх хімічної природи.

Визначення паропроникності

Розрахунок П₀ проводили за формулою:

П₀ = (%) (3.1)

де:

? - втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;

?₁ - середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, г.

Розрахунок абсолютної паропроникності П проводили за формулою:

П = (мг/см²*год) (3.2)

де:

? - втрата маси стаканчика з вмістом після досліджень;

t - тривалість досліду (час між першим та другим зважуванням стаканчиків з вмістом), година;

?_r ² - робоча площа зразка, см².

Результати визначення П₀ зведені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6.

Екпериментальні дані m₁ та m₂, розрахункові значення ? та П₀

№ зразка	m1, г	m2, г	? = m1 - m2, мг	П0=, %	П0 серед, %
1	84,6642 91,0635	84,4480 90,8184	21,62 24,51	103,1 116,8	110,0
2	75.7122 91,3213	75,4960 91,0950	24,42 22,63	111,6 103,0	112,3
3	86,8108 89,2129	86,5238 88,9455	28,70 26,74	137,0 127,6	132,3
4	89,1760 90,4493	88,9124 90,2201	26,36 22,92	125,8 109,4	117,6
5	88,0518 88,0820	87,8172 87,8703	23,46 21,17	112,0 111,0	106,5
6	89,6605 87,9816	89,4466 87,7478	21,39 23,38	101,0 111,5	106,3

Примітки:

m₁ - маса стаканчиків з вмістом після першого зважування, г;

m₂ - маса стаканчиків з вмістом через 24 години після другого зважування, г;

? - втрата маси стаканчиків з вмістом, мг;

?₁ - середнє арифметичне з величин втрати маси контрольних стаканчиків з водою, яка склала 20,96 мг.

Результати визначення П зведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.

Середні експерементальні значення ? та П

№ зразка	?сер, мг	П, мг/см2*год
1	23,1	105,5*10-3
2	23,5	107,3*10-3
3	27,7	126,5*10-3
4	24,6	112,4*10-3
5	22,3	101,2*10-3
6	22,4	102,3*10-3

Примітки:

?_r ² = 3,14*(1,7)² = 3,14*2,89 = 9,0746 см²

t *?_r ² = 9,0746*24,13 = 218,9701 см²*год

Як видно з таблиць 3.6 та 3.7 паропроникність для дослідних зразків хутра для підкладки практично не залежить від хімічної природи волокон, які були використані для виготовлення покрову хутра. Паропроникність хутра з ворсом з поліформальдегіду збільшується з підвищенням кількості (елементарних) монониток з комплексної нитки (див. зразки 1, 2 та 3), що, як видно є закономірним і для інших синтетичних ниток. [32]

3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра

Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості і безпеки товарів, захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів.

Одним із шляхів вдосконалення експертизи штучного хутра є прийняття та введення в дію «Методики проведення експертизи штучного хутра та виробів з нього», якої на даний час в Україні не існує. При необхідності проведення експертизи експерти користуються тільки нормативними документами (ГОСТами, ДСТУ, ТУ та ОСТами), які регламентують якісні показники, визначають обов'язкові характеристики та допустимі і недопустимі дефекти штучного хутра та виробів з нього.

Одним з критеріїв, який повинний обов'язково визначатися при проведенні експертизи штучного хутра є його вид, який залежить від матеріалу та способу виробництва. Цим питанням зараз займаються митні лабораторії, які проводять матеріалознавчу експертизу для визначення матеріалу виготовлення дослідного зразка імпортного товару та його технологічних критеріїв, що впливають на його класифікацію згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності, від якої буде залежати ставка мита на товар при його митному оформленні.

Інший критерій, якому має бути приділена належна увага при проведенні експертизи штучного хутра та виробів з нього є дослідження санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей досліджуваного матеріалу тому, що на даний час такому важливому питанню не приділяють достатньо уваги.

Проблема безпеки товарів для споживачів набуває особливої актуальності у зв'язку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних зв'язків України із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних обсягів продукції з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки товарів. [20]

Сьогодні основним критерієм оцінки якості досліджуваного штучного хутра є фізико-механічні показники. Якщо такі показники як міцність, розтяжність, зносостійкість враховані добре, то санітарно-гігієнічні властивості досліджені вкрай обмежено, що пов'язано з цілою низкою труднощів.

Безпосередній контакт штучного хутра з шкірою людини обумовлює потенціальну можливість проникнення мігруючих з штучного хутра речовин через шкіру і прояв ними токсичної чи подразнюючої дії, що визначає необхідність вивчення закономірності їх міграції в зовнішнє середовище і встановлення ступеню несприятливої дії на організм людини.

Штучне хутро може виявитися потенціальним субстратом для росту і розмноження мікробної та грибкової флори, що, як відомо, має широкий діапазон пристосування до різноманітних середовищ існування. На приклад, у взутті цьому сприяють температурні умови, кисле середовище та підвищена вологість внутрівзуттєвого середовища.

Дослідами, що можуть бути рекомендовані для проведення під час експертизи штучного хутра та виробів з нього можуть слугувати санітарно-хімічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження, які проводились кандидатом технічних наук Зіміною Н. К. за власними методиками.

Об'єктом дослідження було штучне хутро (капрон, лавсан та поліформ) для підкладки у зимове взуття.

Методики проведення досліджень приводяться нижче.

Дослідження антимікробних властивостей водних витяжок з синтетичних волокон

Вивчення виживання бактерій у водних витяжках з синтетичних волокон, які використовуються для виробництва штучного хутра відбувається за наступною методикою.

Зразок волокна масою 1 г поміщається в 15 мл фізіологічного розчину, в якому була розведена тест-культура бактерії (1 мл - 5000 мікробних тіл). Вміст ставиться в термостат з температурою 37°С. Для порівняльної оцінки виживання бактерії, що вивчаються, використовується контрольний розчин культури в фізіологічному розчині в тому ж розведенні. Час експозиції складає 1 і 3 доби. Після експозиції переноситься 0,1 мм витяжки, що містить 500 мікробних тіл, в чашки Петрі на щільне поживне середовище - м'ясо-пептонний агар. Чашки поміщаються в термостат і витримуються при температурі 37°С протягом 24 годин (Додаток О).

Кількість колоній визначається на приладі для підрахунку колоній. Ріст сторонньої мікрофлори не беруть до уваги. Отримані дані піддають статистичній обробці.

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра при безпосередньому контакті тест-культури та тест-об'єкту

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра проводиться наступним чином. Нитку синтетичного волокна, розрізану на штапелі довжиною близько 1 см, поміщають на площу близько 1 см² в чашку Петрі. На поверхню нитки наноситься 0,1 мл звісі мікробів добової культури в розведенні 50000 мікробних тіл в 1 мл і витримується при кімнатній температурі 24 години. Нитку переносять в стерильні пробірки та екстрагують в 2 мл фізіологічного розчину. Потім 0,1 мл змивної рідини висівають на м'ясо-пептонний агар в чашки Петрі, що поміщають в термостат при температурі 37°С на добу. Потім підраховують кількість мікробів, що виросли в аналогічних умовах, але без присутності поліформальдегідного волокна.

Дослідження токсичності та подразнюючої дії хімічних речовин, що виділяються з штучного хутра та їх впливу на мікрофлору шкіри людини

Оцінка токсичності та подразнюючої дії речовин, що виділяються з штучного хутра проводиться на тваринах (білих крисах).

На спинках тварин вистригають від шерстяного покрову участок розміром 3?4 см. На цей участок кожен день протягом 1 місяця наносять 0,5 мл водної витяжки з штучного хутра (насиченість 10, експозиція 3 доби, температура 37°С). Протягом всього терміну спостерігають за поведінкою, масою тіла тварин, станом шкіри у місці аплікації витяжки та роблять відповідні записи.

Сталість складу нормальної мікробної флори шкіри має дуже важливе значення для організму тому, що вона виконує антагоністичну, імуностворюючу, ферментативну, вітаміностворюючу та інші позитивні функції.

З метою встановлення впливу речовин, які виділяються з штучного хутра, на мікрофлору шкіри людини і його суб'єктивні відчуття, проводиться також експерементальне носіння невеликих зразків та устілок з дослідного штучного хутра.

Зразки штучного хутра у вигляді шматочків розміром 7?7 см поміщаються на плечову поверхню шкіряного покрову рук 5 піддослідних і носяться протягом 3-х днів. Після цього робляться змиви зі шкіри, а також змиви та відбитки з поверхні хутра. В контрольних зразках (шматочки бавовняної тканини) відмічається нормальний ріст мікроорганізмів в аналогічних умовах.

При випробуванні хутра, яке буде використовуваться для підкладки у взуття, устілки з дослідних зразків вкладаються у взуття 15 людей, які носять його протягом 1,5 місяця. Після цього терміну робляться змиви і відбитки з панчішно-шкарпеткових виробів, з поверхні штучного хутра та зі шкіри, і визначається кількість і склад мікрофлори у порівнянні з контрольними зразками з бавовни. [32]

Вищезазначені досліди мають складати невід'ємну частину сучасної експертизи штучного хутра та виробів з нього через актуальність проблеми безпечності товарів на ринку та відсутності визначених методик для такої експертизи в Україні.

96

Розділ IV: Митна політика України щодо ввезення штучного хутра

на територію України

4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра

Головною проблемою під час ідентифікації є виникнення двозначності при класифікації хутра штучного та полотна довговорсового, що веде за собою заниження митної вартості зазначених товарів окремими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Саме тому при митному оформленні вищезазначених товарів необхідно користуватися наступними роз'ясненнями щодо класифікації цих товарів згідно УКТЗЕД, інформацією про їх технічні характеристики, що мають визначальний вплив на їх вартість, яка була отримана від Української асоціації підприємств легкої промисловості.

Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304. [36]

Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:

1. На круглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додаткової нитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання бархатистої поверхні.

2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.

3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна).

Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. [39]

Ворсові тканини та трикотажні полотна. Футерований трикотаж з підкладковою ниткою для начісування та трикотаж з чесальної стрічки, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37] (див. доатки А, Б та В)

На вартість хутра штучного та полотна довговорсового в найбільшій мірі впливають наступні технічні характеристики:

1. Вид основи.

2. Вид ворсового полотна.

3. Вага одного квадратного метра.

1. За видом основи хутро штучне та полотно довговорсове поділяються на дві групи.

2. За видом ворсового покриття хутро штучне та полотно довговорсового поділяються на:

- ворсове покриття з поліестерових волокон (ПЕС);

- ворсове покриття з поліакрилонітрильних волокон (ПАН);

- ворсове покриття з модифікованих волокон (МОД).

Таблиця 4.1

Залежність ціни від основи хутра

1. Поліестер	Орієнтовна вартість 1 м2
1.1 Вагою до 70 г/м2	0,126 USD
1.2 Вагою від 70 до 110 г/м2	0,198 USD
1.3 Вагою понад 110 г/м2	0,27 USD
2. Поліестер + апретуючий склад

Слід вважати, що ціни ворсового покриття з модифікованих волокон є найдорожчими, оскільки ціна модифікованих волокон є найбільша і технічні характеристики найкращі.

1. Ціна 1 кг поліестерового волокна складає 1,41 USD, у т. ч. з ПДВ.

2. Ціна 1 кг акрілонітрильного волокна складає 1,56 USD - нефарбоване, 1,90 USD - фарбоване.

3. Ціна 1 кг модифікованих волокон складає від 2,76 до 4,2 USD/кг.

3. Вага одного квадратного метра хутра штучного та полотна довго ворсового може коливатися від 0,3 кг/м² до 1,3 кг/м².

Витрати на виготовлення одного метра квадратного хутра штучного та полотна довговорсового є фактично стабільними і нараховуються в межах 0,67 - 5,4 USD на 1 м². Таким чином, орієнтовні ціни штучного хутра та полотна довго ворсового в залежності від ваги та складу ворсового покриття представлені в табл.4.

Одним з шляхів вирішення проблем, які виникають підчас ідентифікації штучного хутра є інфрачервона спектроскопія, яка є сучасним та ефективним способом визначення природи дослідного зразка.

Задачею практичної молекулярної спектроскопії являється одержання відомостей про будову і властивості молекул і структури матеріалів в цілому на основі вивчення закономірностей взаємодії досліджуваної речовини з електромагнітним випромінюванням. ІЧ-спектроскопія являється найбільш важливим сучасним методом дослідження хімічної та фізичної структури молекул.