Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього

Таблиця 4.2

Залежність цін від складу та ваги штучного хутра

Склад	Вага	Ціна 1 м2	Ціна за 1 кг
100 % ПЕС	0,75 кг/м2	1,0 USD	3,3 USD
	0,45 кг/м2	1,5 USD	3,3 USD
50 % ПЕС	0,45 кг/м2	2,3 USD	5,1 USD
50 % ПАН	0,60 кг/м2	3,0 USD	5,0 USD
100 % ПАН	0,45 кг/м2	2,5 USD	5,5 USD
	0,60 кг/м2	3,0 USD	5,0 USD
	0,75 кг/м2	3,5 USD	4,6 USD
100 % МОД	0,45 кг/м2	4,0 USD	8,8 USD
	0,60 кг/м2	6,0 USD	10,0 USD
	0,75 кг/м2	8,0 USD	10,6 USD
	0,90 кг/м2	9,0 USD	10,0 USD
	1,00 кг/м2	10,0 USD	10,0 USD

Електромагнітне випромінювання характеризується частотою ? або довжиною хвилі ?, які зв'язані між собою співвідношенням

? = c/h* ?, (4.1)

де c - швидкість світла у вакуумі,

h - показник заломлення світла.

Величина 1/ ?, см^-1, носить назву хвильового числа і позначається k. В сучасній літературі хвильові числа часто називаються частотами.

ІЧ-спектроскопія широко використовується також у кількісному аналізі по оцінці оптичної густини Д/Д_вн.ст. по ІЧ-спектрах оптичну густину смуг поглинання оцінюють в порівнянні з вибраними внутрішніми стандартами певною смугою, використовуючи для цього правила базових ліній.

На сьогоднішній день серед ІЧ-спектрометрів найбільшого поширення набувають спектрометри з Фур'є перетворенням. Фур'є-метод дає можливість виділяти частотні характеристики з періодичної функції будь-якого виду, в тому числі і спектру. Основні переваги таких спектрометрів полягають в том, що в них використовуються паралельні пучки, нема необхідності у фокусуванні світла та не потрібні щілини, оскільки вся енергія джерела проходить через прилад, в результаті цього не потрібні великі коефіцієнти підсилення. Приклад дослідження штучного хутра за допомогою ІЧ-спектрометрії див. в додатку П. [31]

4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра

Згідно з листом Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України від 27.10.2005 р. № 1-12/435-ЕП Щодо митного контролю та митного оформлення «хутра штучного» за результатами аналізу ЄАІС ДМСУ Департамент аналізу ризиків та аудиту (далі ДАР) встановив, що в Україні відсутнє ввезення «штучного хутра» (позиція УКТ ЗЕД 4304), хоча за інформацією вітчизняних виробників внутрішній ринок України насичений вказаною продукцією. Аналіз показав, що разом з цим, у великих обсягах надходить товар «полотно трикотажне довговорсове» (позиції УКТ ЗЕД 6001).

Так, за результатами проведення працівниками ДАР переогляду вантажу у Миколаївській митниці із застосуванням такої форми митного контролю, як відбір зразків вантажу «полотна трикотажного довговорсового», довідкою експерта ЦМУЛДЕР (№ 21-1017 від 10.10.2005) було встановлено, що надані зразки є трикотажними полотнами, що імітують хутро. Вказане трикотажне полотно складається з пофарбованих волокон ворсу з поліакрилонітрилу, які введені в петлі трикотажного полотна. Тобто, відсутні елементи вшивання або приклеювання ворсу, які б давали підстави класифікувати трикотажне полотно довговорсове як «штучне хутро».

При цьому, за висновками (вих. N 102-26/227 від 11.10.2005) Українського науково-дослідного інституту з переробки штучних та синтетичних волокон Мінпромполітики України представлені зразки повністю відповідали ознакам, зазначеним у ДСТУ 2076-92 «Хутро штучне…». Однак, згідно примітки до групи 43 УКТ ЗЕД, термін «штучне хутро» означає будь-які матеріали, що імітують хутро, з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкуру, тканину або інші матеріали, крім імітації хутра, одержаного ткацтвом або в'язанням (вони (імітовані ткацтвом), в основному, відносяться до товарних позицій 5801 або 6001). Тобто, імітація хутра штучного, одержаного ткацтвом або в'язанням, за способом виготовлення не відноситься до товарної позиції 4304 - «хутро штучне» і відповідає товару за кодом УКТ ЗЕД 6001 10 00 00 - «полотно трикотажне довговорсове».

Аналіз заповнення графи 31 ВМД де, відповідно до інструкції про заповнення ВМД, повинні зазначатись точні дані про товар, які необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації, показує, що у описі товару немає точного вказування на спосіб виготовлення довговорсового полотна, з посиланням на імітацію хутра. Тобто, у даному випадку, у графі 31 ВМД декларантам необхідно зазначати не «полотно трикотажне довговорсове», а «полотно трикотажне довговорсове, одержане ткацтвом (в'язанням), що імітує хутро штучне».

У складних та спірних питаннях визначення дійсного коду товару з описом «хутра штучного», що декларується необхідно звертатись до профільних експертних установ.

Щодо заявленої суб'єктами ЗЕД митної вартості, за якою проводиться митне оформлення товару за позицією УКТ ЗЕД 6001 (імпортна ставка мита пільгова/повна 8,4 % / 15 % але не менш ніж 0,5 євро/кг), необхідно акцентувати увагу підпорядкованих підрозділів митного оформлення на наступному:

- аналіз свідчить, що за останній квартал 2005 року митне оформлення імпорту «полотна трикотажного довговорсового» (6001) здійснюється з митною вартістю 0,95 $/кг (94 % від загального імпорту), що за рівнем вартості відповідає «звичайним» (не довговорсовим) трикотажним полотнам.

- експорт товарів за цією ж позицією (6001) здійснюється з митною вартістю 8,35 - 10,42 $/кг, що за рівнем митної вартості відповідає вже «хутру штучному» товарної позиції 4304 (імпортна ставка мита пільгова/повна 20/40 % відповідно). При цьому, ще раз звертається увага, що товар за позицією 4304 УКТ ЗЕД (штучне хутро), за статистичними даними, зовсім не ввозиться в Україну, а його ввезення здійснюється тільки у вигляді виробів з нього.

За даними українського виробника ДП «Роза-хутро» (м. Київ), собівартість найдорожчого «оздоблювального хутра, що імітує натуральне» складає 14,1 грн. (2,79 $/кг), при реалізації ціна може становити 16,92 грн/кг (3,35 $/кг). Довідкові ціни зазначеного українського виробника та інших іноземних виробників пропонуємо враховувати при здійсненні процедури митного контролю та митного оформлення зазначених товарів.

Таким чином, при митному оформленні товарів позиції УКТ ЗЕД 6001 та 4304 необхідно, крім іншого, треба взяти на контроль дотримання декларантами повноти опису товару у графі 31 ВМД з метою недопущення уникнення визначення дійсної митної вартості вищезазначених товарів, та відповідного ухилення від сплати відповідних обов'язкових платежів у повному обсязі суб'єктами ЗЕД.

Митне оформлення та митний контроль при ввезенні на митну територію України наступних товарів:

1. ТОВАР 4304 00 00 00 Хутро штучне та вироби з нього

2. ГРУПА 6001 Трикотажні полотна (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. В)

3. ГРУПА 5801 Тканини ворсові та із синелі, крім тканин, вказаних у товарних позиціях 5802 або 5806 (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. А), які включають в себе

тканини із синтетичних i штучних волокон та iншi тканини з утоковим ворсом.

передбачає перевірку обов'язкової наявності наступних документів:

1. Пільги при митному оформленні

1.1 Вільна торгівля (імпорт)

Преференція по миту "065"

В рамках діючих міждержавних угод про вільну торгівлю (з країнами СНД та Республікою Македонія) можливе звільнення від сплати мита при імпорті вказаного у коментарі товару. Таке звільнення здійснюється при дотриманні умов, що встановлені кожною окремою угодою.

Це наявність сертифіката про походження товару (сертифікату переміщення), виконання правил прямого відвантаження (прямого транспортування) та безпосередньої закупівлі.

Звільнення від сплати мита (за винятком окремих товарів, визначених Протоколами до відповідної двосторонньої угоди) здійснюється за умови виконання всіх умов, що перелічені у відповідних Угодах про вільну торгівлю з такими країнами:

Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Узбекистан, Російська Федерація, Туркменістан, Казахстан, Киргиз стан, Таджикистан, Македонія,

Умови, які передбачені Угодами про вільну торгівлю:

· Підтвердження походження товарів шляхом подання сертифікату СТ-1 (Додаток Ф);

· Дотримання правил "Безпосередньої закупівлі";

· Дотримання правил "прямого відвантаження";

· Закупівлі товару резидентом однієї з держав учасниць Угоди про створення зони вільної торгівлі.

1.2 Виключення з виробничої кооперації СНД (Імпорт)

Продукція, що поставляється за виробничою кооперацією згідно з переліками до міжурядових, міжвідомчих і міжгалузевих угод, а також продукція, яка підпадає під митний режим переробки, звільняється від обкладення ввізним, експортним митом, акцизним збором та іншими податками, якщо інше не передбачено укладеними угодами.

Вказане не розповсюджується на імпорт зазначеного у коментарі товару

2. Дозволи держорганів

2.1 Обов'язкова сертифікація

Код документу "6020"

Митне оформлення підконтрольного товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (видається Держстандартом України або вповноваженим ним органом).

Сертифікація не здійснюється при ввезенні товарів груп 25 - 97 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться: як подарунки; у режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна та технічна допомога; як інвестиції до статутного фонду суб'єктів підприємницької діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту; на митні ліцензійні склади; у режимі імпорту для подальшого реекспорту

2.2 Санітарно-епідеміологічний висновок

Ввезення в Україну сировини, продукції (виробів, обладнання, технологічних ліній тощо) можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару.

Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску (Додаток У).

3. Додаткові підстави для митного оформлення

3.1 Попереднє повідомлення

Код документу "0103"

Виготовляється i заповнюється за допомогою комп'ютеру на аркушах паперу формату А4 (форма має вiдповiдати бланкам форми МД-2 (МД-3)), оформлюється до ввезення товарів в Україну і вимагається у якості однієї з підстав для ввезення товарів. Використовуються митними органами для здійснення контролю за доставкою товарів.

Не оформлюється при ввезенні товарів залізничним видом транспорту та у випадках, коли товари, що містяться в одній партії одночасно підлягають попередньому декларування, з оформленням попередньої декларації

4. Попередження

4.1 Товари ризику в Північній регіональній митниці

До вказаного в коментарі товару на підставі листа Держмитслужби від 20.01.2000 р. №21/1-175-ЕП Північною регіональною митницею встановлено посилені заходи контролю (обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо)

4.2 Контроль країни походження (Харківська м-ця)

Східною регіональною митницею посилено контролю за визначенням країни походження вказаного у коментарі товару

Для товарів груп 6001 та 5801 для проходження митного контролю та митного оформлення додатково ще оформляються наступні документи:

1. Дозволи держорганів

1.1 Радіологічний контроль

Здійснюється уповноваженими підрозділами Мінприроди України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин та ядерних матерiалiв.

Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист Держмитслужби від 16.01.2003 №11/4-09-609-ЕП)

Здійснення попереднього документального контролю відноситься до компетенції органів охорони державного кордону.

2. Попередження

2.1 Простий вексель (давальницька сировина)

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) при ввезенні вказаного у коментарі товару в якості давальницької сировини для його переробки в готову продукцію, здійснюється шляхом подання митному органу простого векселя (див. Розпорядження КМУ від 21 січня 2006 р. № 26-р).

У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель (податкові органи) може опротестувати його в неплатежі та протягом одного робочого дня звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату.

Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

2.2 Спецконтроль товарів ризику (тільки для групи 5801).

Митниці визначають товари групи ризику, при митному оформленні імпорту яких звертається особлива увага посадових осіб митниці (на коди товарів згідно з УКТЗЕД, їх митну вартість та країну походження).

Це встановлено листом Держмитслужби від 20.01.2000 №21/1-175-ЕП. Спеціальними заходами при митному оформленні вказаного у коментарі товару можуть бути обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо.

2.3 Митний огляд при оформленні (імпорт) (тільки для групи 5801) Митне оформлення вказаного у коментарі товару здійснюється за умови його обов'язкового митного огляду в митниці призначення. [37, 38, 39]

4.3 Порядок нарахування мита та митних платежів

Митні та інші платежі, які стягуються з товару 4304 00 00 00 «Хутро штучне та вироби з нього»

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України.

Пільгова/повна ставка 12%

2. Антидемпінгове ввізне мито

Особливий вид мита, що справляється у разі ввезення в Україну товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.

Справляється незалежно від сплати інших податків i зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів. Встановлюється рішенням Мiжвiдомчої комiсiї з міжнародної торгівлі ставка 179,7%

Митні та інші платежі, які стягуються з товарів групи 6001 «Трикотажні полотна»:

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. Див. додатково преференції по миту

Пільгова ставка 8%

Повна ставка 15%, але не менше 0,5 EUR за кг

2. Антидемпінгове ввізне мито

Особливий вид мита, що справляється у разі ввезення в Україну товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.

Справляється незалежно від сплати інших податків i зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів. Встановлюється рішенням Мiжвiдомчої комiсiї з міжнародної торгівлі ставка 53,29%.

Митні та інші платежі, які стягуються з товарів групи 5801 «тканини із синтетичних i штучних волокон та iншi тканини з утоковим ворсом»:

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. Див. додатково преференції по миту

Пільгова ставка 8%

Повна ставка 40%

Зі всіх товарів, що ввозяться на територію України стягуються в однаковому розмірі наступні податки:

1. Податок на додану вартість

Операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки є об'єктами оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).

Для товарів, якi ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації. Ставка 20%

2. Єдиний збір в пункті пропуску

Єдиний збір справляється з транспортних засобів, визначених у ст. 5 Закону України від 04.11.99 № 1212-XIV, якi перетинають державний кордон, за здійснення у пунктах пропуску митного (у разі транзиту вантажу i транспортного засобу), санітарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологічного контролю вантажу i транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів (Додоток Р).

Порядок нарахування ввізного та антидемпингового мита визначається згідно з «Порядком справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України», який затверджений Наказом ДМСУ № 30 від 23.01.2006 р. Нарахування ввізного (вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару. Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою

См_а = (В х М_а) : 100 (4.2)

де:

См_а - сума ввізного (вивізного) мита,

В - митна вартість товару (у грн.),

М_а - ставка ввізного (вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Нарахування особливих видів мит здійснюється відповідно до рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

1) Нарахування антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідувань.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Обчислення суми антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита здійснюється за формулою

См_о = (В х М_о) : 100 (4.3)

де:

См_о - сума антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, В - митна вартість товару (у грн.),

М_о - ставка антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

2) Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита при застосуванні різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об'єктом антидемпінгового або антисубсидиційного розслідування.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Мінімальна ціна визначається Міністерством економіки України відповідно до частини дев'ятої статті 14 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", частини восьмої статті 17 Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

Обчислення суми антидемпінгового та компенсаційного мита здійснюється за формулою

См_о = (Ц х Кє х Н) - В) х 100 (4.4)

де:

См_о - сума антидемпінгового, компенсаційного мита,

Ц - мінімальна ціна на імпорт в Україну товару згідно з відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових або компенсаційних заходів,

Кє - курс євро, установлений Національним банком України на день прийняття ВМД,

В - митна вартість товару (у грн.),

Н - кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі. [3,13]

Висновки та пропозиції

Незмінний підвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не повністю задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме через дорожнечу та недоступність виробів з натурального хутра вироби зі штучного хутра користуються підвищеним попитом.

Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва вітчизняної продукції, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів. Але нажаль до цього часу в Україні не існує доскональної нормативної бази щодо досліджень та експертизи штучного хутра та виробів з нього, тому питання, які розтлядаються в даній роботі є ще не вивченими.

Серед багатьох економічних та соціальних проблем, які вирішуються у суспільстві, проблема якості набуває особливого значення. В ній знаходить вираження ефективність виробництва, ступінь задоволення потреб населення, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідно проводити експертизу якості товарів, яка може дати компетентний висновок про якість партії товарів, які закуповуються, визначити їх вартість, походження, конкурентоспроможність, тощо.

Експертиза якості товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, безпечності, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару) з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Виділення цього напрямку експертної діяльності в самостійну галузь пов'язане з розвитком промислового виробництва товарів і ринкових відносин. Внаслідок цього виникла необхідність глибокого дослідження товару як об'єкта комерційної діяльності і оцінювання властивостей товарів. Експертиза споживчих товарів (як товарна, так і товарознавча експертиза) передбачає вивчення і визначення основних споживних властивостей товарів, їх зміни в процесі виробництва, транспортування, зберігання, реалізації; відповідності визначених, передбачених заявками показників вимогам нормативної документації.

Україна, як суверенна держава, створила власну систему контролю за переміщенням товарів через митний кордон України і успішно здійснює митну справу, яка є складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності України. Сировинна база для виробництва штучного хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону. Саме в цьому аспекті особливо важливим є дотримання порядку митного контролю та митного оформлення при переміщенні товарів через митний кордон України.

Тому в цій роботі були досліджені класифікація та асортимет виробів зі штучного хутра, визначені показники якості товарів зі штучного хутра згідно з нормативною документацією та методи дослідження цих показників в процесі здійснення експертизи якості, поняття експертизи якості виробів зі штучного хутра та митне оформлення цих товарів.

Вимоги, що пред'являються до ворсу: ворсовий покров хутра повинен мати стійке забарвлення, гарний зовнішній вигляд, володіти м'якістю і блиском, високою зносостійкістю, достатньою пружністю і стійкістю ворсу до зминання (ворс повинен легко розпрямлятися після впливу на нього навантаження); він не повинен звалюватися в процесі носіння, збиватися в жмутики; ворс повинен бути міцно закріплений в ґрунті. Штучне хутро повинне володіти достатньою стійкістю до світлопогоди, хорошим вологовідбиваючими і теплозахисними властивостями. При цьому вага 1 м? штучного хутра не повинна бути великою.

Вимоги, що пред'являються до ґрунту: у процесі носіння трикотажного хутра ґрунт не повинен деформуватися і давати усадку. Він повинен володіти доброю драпірувальністю, тобто здатністю утворювати симетрично спадаючі округлі складки.Драпірувальність залежить від м'якості або жорсткості матеріалу і його ваги: чим матеріал м'якше і важче при мінімальній його товщині, тим вище його драпірувальність і навпаки.

Ґрунт хутра повинен володіти хорошою міцністю на розтягнення по довжині і ширині, а також відповідним подовженням при розриві.

Асортимент швейних виробів з штучного хутра включає наступні види: пальта, півпальта, жакети жіночі, куртки спортивні, пальта і комбінезони дитячі, комбіновані з штучним хутром швейні вироби з тканини, палантини, головні убори, коміри, підкладку до теплих швейних виробів, килимові доріжки і т. п. Крім того, штучне трикотажне і ткане хутро застосовують як підкладку для взуття, виготовлення м'яких іграшок та ін.

Серед багатьох економічних та соціальних проблем, які вирішуються у суспільстві, проблема якості набуває особливого значення. В ній знаходить вираження ефективність виробництва, ступінь задоволення потреб населення, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Незважаючи на існуючу систему контролю якості, безпеки та захисту прав споживачів. внаслідок розбалансування економіки, відбувається припинення або суттєве зниження обсягів виробництва, а в той час ринок насичується низькоякісними і недоброякісними товарами. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідно проводити експертизу товарів, яка може дати компетентний висновок про якість партії товарів, які закуповуються, визначити їх вартість, походження, конкурентоспроможність, тощо.

Пропозиціями відповідно до всього вищенаписаного будуть:

· необхідність регламентувати методи експертизи якості штучного хутра і виробів з нього не тільки в нормативній документації (на рівні ГОСТів, ДСТУ та ТУ), але й шляхом прийняття відповідної Інструкції Торгово-промисловою палатою України;

· вищезазначені досліди санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей штучного хутра мають складати невід'ємну частину сучасної експертизи штучного хутра та виробів з нього через актуальність проблеми безпечності товарів на ринку та відсутності визначених методик для такої експертизи в Україні.

Список використаної літератури

1. Закон України від 05.02.1992 № 2097-XII «Про єдиний митний тариф»

2. Закон України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»

3. Закон України від 22.12.2005 № 3269-IV «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України»

4. Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.04.1999 р. № 2/99

5. Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.02.2001 р. N АД-15/2001/52-54 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Бєларусь»

6. Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.12.2002 р. N СП-57/2002/52-40 «Про порушення процедури перегляду спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Гонконгу (Сянгану), Макао (Аоміню), Тайваню), Російської Федерації та Угорської Республіки»

7. Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2000 р. N АД-10/2000/52-40А Про застосування попередніх антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь

8. Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.05.2003 р. N СП-67/2003/52-48 «Про завершення застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Гонконгу (Сянгану), Макао (Аоміню), Тайваню), Російської Федерації та Угорської Республіки»

9. Повідомлення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 16.04.2005 р. «Про закінчення строку застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь»

10. Наказ Мінекономіки України від 16.08.2000 № 179 «Про ліцензування імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки»

11. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 01.08.2002 № 232 «Про порядок ліцензування імпорту товарів в Україну, якi є об'єктом застосування спеціальних заходів»

12. Наказ Мінекономіки України від 10.04.2001 № 76 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь»

13. Наказ ДМСУ № 30 від 23.01.2006 р. «Порядjк справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України»

14. Лист ДМСУ № 1-12/435-ЕП від 27.10.2005 р. «Щодо митного контролю та митного оформлення "хутра штучного"»

15. Лист ДМСУ № 11/1-14/14418-ЕП від 15.11.2005 р. «Щодо актуалізації нормативно-правової бази Держмитслужби України»

16. Лист ДМСУ № від 22.05.2003 р. N 11/5-10-7903-ЕП «Щодо рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі»

17. Лист ДМСУ № від 19.08.2002 р. N 11/4-13-12300-ЕП

18. Наказ Луганської митниці від 06.12.2005р. №617 «Про затвердження переліків товарів групи ризику»

19. Баньковская Б.С. Искусственный мех и область его применения. - К.: КТЕИ, 1978

20. Батуріна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів. - К.: ЦУЛ, 2003

21. Голиков С.В. Технология одежды из меха. - М.: Легкая индустрия, 1984

22. Гонтаренко А.Н., Рукавцев Г.И., Смирнов Л.С. Технология искусстенного меха. - К.: Техніка, 1984

23. Горбунова В.П., Тесля Э.П. Порядок и сроки приемки товаров по количеству и качеству. - М.: Экспертное бюро, 1998

24. Науменко В.П. Применение таможенных режимов в Украине: теория, практика, рекомендации. - К.: Знання, 2005

25. Гончаров Э.Н. Контроль качества продукции. - М., Экономика, 1987

26. Зіміна Н.К. Товарознавство трикотажних товарів. - К.: КНТЕУ, 2002

27. Липков И.А. Изделия из искусственного меха. - М.: Экономика, 1966

28. Файхман Э.П., Азгальдов О.М. Экспертные методы в оценке качества товаров. - М.: Экономика, 1980

29. Федоров М.В. Экспертиза качества товаров. - М.: Экономика, 1984

30. Н. Д. Каторжнов, Ю. А. Воителев Распознавание химических и природных волокон. М.: Легкая индустрия, 1966.

31. А. Х. Купцов, Г. Н. Жижин Фурье-КР и Фурье-ИК спектры полимеров.

32. Зимина Н.К. Оценка потребительких свойств трикотажного меха с ворсом из синтетических нитей для подкладки в обувь. - К., 1986

33. Основы промышленной технологии поузловой обработки верхней одежды - М.: Легкая индустрия, 1976

34. Технология изготовления швейных изделий из искусственного меха. - Минск, 1984.

35. Інструкція про порядок проведення товарознавчої експертизи товарів (продукції) експертами торгово-промислових палат України - К.;2000

36. Методика проведения экспертизы импортных меховых изделий - М., 1977

37. Довідка по товарам групи 5801 згідно з УКТ ЗЕД станом на 31.01.2006 р.

38. Довідка по товару 4304 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД станом на 25.01.06 р.

39. Довідка по товарам групи 6001 згідно з УКТ ЗЕД станом на 30.01.2006 р.

40. ГОСТ 28755-90. Мех искусственный тканепрошивной. Общие технические условия

41. ГОСТ 4.80-82 Мех искусственный трикотажный. Номенклатура показателей

42. ГОСТ 28367-94. Мех искусственный трикотажный. Общие технические условия

43. ГОСТ 1115-81 Изделия трикотажные верхние. Опреде-ления сортности

44. ДСТУ 1844-92 Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови.

45. ГОСТ 28274-89. Изделия трикотажные. Термины и определения пороков

46. ГОСТ 12566-88. Изделия швейные бытового назначения. Определение сортности

47. ДСТУ 2724-94 Хутро штучне трикотажне. Загальні технічні умови

48. ДСТУ 2077-92. Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення

49. ДСТУ 3998-2000. Матеріали та вироби текстильні, трикотажні, швейні та шкіряні. Терміни та визначення

50. ДСТУ 2925-94. Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення

51. www.vesti.dp.ua Нова колекція Діани Дорожкіної "Фабрика Штучного Хутра И Новый Образ"

52. www.ktfroza.kiev.ua

53. www.belfa.by

54. www.promsnab.net