Формування комплексу маркетингових комунікацій для просування банківських продуктів

На підприємстві АКБ «Правекс Банк» питаннями охорони праці займається відділ охорони праці. Схема відділу охорони праці підприємства представлена на рис. 4.1, яка вирішує наступні задачі:

а) забезпечення безпеки виробничого процесу,

б) забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту,

в) підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці,

г) вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих,

д) пропаганда безпечних методів роботи.

На підприємстві з кількістю працюючих більше 50 чоловік, працедавець створює службу охорони праці. Якщо менше 50 чоловік, то функції служби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Якщо менше 20 чоловік, то для виконаня функції охорони праці можуть притягуватися сторонні фахівці (або керівник). Служба охорони праці підпорядкована директору підприємства [2].

4.3 Виробнича санітарія

В процесі трудової діяльності людина піддається дії цілого ряду чинників: мікроклімату, умов серидовища, інтенсивності праці і т.д. З метою досягнення безпечних умов праці необхідно обгрунтувати, підтримувати і контролювати дотримання параметрів цих чинників.

Розділ складений стосовно робочого місця відділу організації праці та заробітної плати. Робота відділу зв'язана із застосуванням ПЕОМ. Тому для неї характерний вплив наступних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: для нервово - емоційної напруги, напруга зорового аналізатора, монотонність, дія неякісного виробничого освітлення і незадовільних параметрів мікроклімату [3].

4.3.1 Мікроклімат

Мікроклімат робочої зони - це умови теплового і газового обміну людини з навколишнім середовищем на робочому місці при трудовій діяльності. Мікроклімат характеризується температурою навколишнього середовища, показником відносної вологості, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового випромінювання ДІН 3.3.6.042 - 99 [4]. Ці параметри окремо і в комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття і працездатність.

Витрати енергії складають не більше 120 ккал/год, що у відповідності з ГОСТ 12.1.005 - 88 [5] відноситься до легкої 1а категорії важкості робіт характеризується оптимальними параметрами мікроклімату, які представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Оптимальні норми параметрів мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Температура	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с, (не більше)
Холодний	Легка 1а	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка 1а	23-25	40-60	0,1

4.3.2 Вентиляція і опалення

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у відділі організації праці та заробітної плати підприємства передбачена система вентиляції, спроектована згідно СНиП 2.04.05 - 91* [6] і здійснюється застосуванням кондиціювання із зволоженням (при необхідності) повітря, що регулюється автоматично за заданою програмою, а в холодну пору року - опалення, теплоносієм є вода.

4.3.3 Виробниче освітлення

Для забезпечення параметрів освітлення, необхідних для плідної роботи, застосовується сполучене освітлення, яке складається з природного і штучного і нормується ДБН В 2.5-28-2006 [7].

В приміщенні маркетингового відділу передбачена наявність природного білого освітлення, здійснювана через світлові отвори в зовнішніх стінах, а також система штучного рівномірного загального і комбінованого освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості КПО (е_н ^III). Для зорових робіт, що виконується економістом, середньої точності з якнайменшим об'єктом розрізнення о,5-1 мм (розряд IV, під розряд б) е_н^III = 1,5 %. Значення КПО (е_н ^III) для будівель в IV поясі клімату, визначається по формулі:

е_н^IV = е_н^III * m*c, (4.1)

де е_н^III - значення КПО для ІІІ пояса світлового клімату, складає 1,5 %,

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9 %,

c - коефіцієнт сонячності клімату, с = 0,8 %.

Штучне освітлення виконано за ситемою загального освітлення, коли освітлюється рівномірно все приміщеня, і за системою комбінованого освітлення, коли, окрім загального освітлення, на робочих місцях встановлюються світильники місцевого призначення, що створюють підвищену освітленість робочих місць. Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю Е_min = 200лк. Характеристика освітлення представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика освітлення приміщення маркетингового відділу

Найменування основних виробничих приміщень	Площа підлоги, м?	Розряд зорової роботи	Освітлення
			Природне	Природне
			Вид освітлення	КПО енIII, %	Нормована освітленість, Еmin , лк
маркетинговий відділ	48	IV "б"	Бічне, однобічне	1,5	200

Для штучного освітлення застосовуються відкриті світильники ЛСП з люмінесцентними газорозрядними лампами ЛД40-4. Лампи економічні і мають склад спектру, близький до сонячного. На підприємстві АКБ «Правекс Банк» в приміщеннях, де безпосередньо працюють фахівці, застосовуються світильник прямого світла, а в коридорах, побутових і санітарних приміщеннях - світильники розсіяного світла.

4.3.4 Шум

Шум і вібрація, як доводять дослідження, погіршують умови праці, надають шкідливу дію на організм людини.

Допустимий рівень шуму в приміщенні, де працюють з ПЕОМ встановлює ГОСТ 12.1.003-83* [8]. Джерелами шуму для працівників є джерела живлення, пристрої вентиляції, принтери та ін.. Рівень звуку в приміщенні на робочому місці, де розв'язуються задачі, що вимагають концентрації уваги, не перевищують 50дБ (А).

Заходи по зниженню рівня звукового тиску наступні:

- звукоізоляція виробничих приміщень,

- заміна матричних принтерів на лазерні, згідно ДСаНПіН 3.3.2.007-98 [4].

4.3.5 Електромагнітні випромінювання

Електромагнітні випромінювання, впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть виявитися причиною професійних захворювань, джерелом випромінювання в ПЕОМ є електронна променева трубка дисплею. Враховуючи, що на підприємстві робочі місця оснащені ПЕОМ нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5В/м, а напруженість електростатичного поля - не більше 20Вт/м? [9].

4.4 Міри безпеки

Особливе значення на підприємстві АКБ «Правекс Банк» надають електробезпеці.

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від небезпечних і шкідливих дій електричного струму і електромагнітного поля згідно ПУЭ-87 [10]. По небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення віддлів є приміщення з підвищеної небезпеки.

Передбачено дві групи заходів захисту від поразки електричним струмом: ГОСТ 12.1.019-79* [11] та ГОСТ 12.1.030-81* [10].

1) Технічні заходи захисту:

- Конструктивні заходи - для захисту від дотику до напруго провідних елементів,

- Захисні кожухи,

2) Забезпечення неприступності напруго провідних частин:

- схемно-конструктивні - для запобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус або пробної ізоляції, які у свою чергу досягаються шляхом,

- застосування малих напруг (42В, 12В),

- застосування захисного заземлення електроустановок,

- занулення,

- застосування захисного відключення,

- застосування електротехнічних захисних засобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, захищаючі, запобіжні),

3) Організаційні заходи захисту:

- проведення інструктажу робочого персоналу по техніці безпеки при експлуатації електроустановок,

- забезпечення привильного використовування засобів захисту, контроль стану засобів, наявність знаків і плакатів безпеки та ін.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - це стан об'єкту при якому зі встановленою вірогідністю включається можливість виникнення і розвитку пожежі.

Категорія приміщення фінансово-економічного відділу згідно НАПБ Б07.005-86 [13] з вибухо- та пожежонебезпекою відноситься до категорії - В, а ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ згідно ДБН В.1.1-7-2002 [11].

Аналіз робочого місця показує, що спалах може виникнути в разі дії електричного струму при порушенні електричного ланцюга схеми:

- недотримання протипожежних норм в процесі експлуатації засобів,

- опалювання і вентиляції,

- порушення протипожежних інструкцій,

- перевантаження провідників струму і їх неправильної експлуатації,

- проведення ремонтних робіт без дотримання правил.

Пожежна безпека забезпечується наступними заходами ГОСТ 12.1.004-91* [14]:

1. Системою запобігання пожежі:

- контроль і виміри ізоляції,

- наявність плавких вставок і запобіжників в електричній мережі,

- використання захисного заземлення і занулення,

2. Системою пожежного захисту:

- аварійне виключення і перемикання апаратури,

- наявність первинних засобів пожежогасіння,

- система сповіщення - звукова сигналізація.

3. Організаційними заходами щодо пожежної безпеки:

- навчання персоналу протипожежним правилам,

- видання необхідних інструкцій, плакатів, засобів наглядної агітації,

- план евакуації.

Відповідно до вимог до системи пожежного захисту в будівлі передбачений водопровід з внутрішніми пожежними кранами. В приміщенні передбачено використовувати вуглекислотні вогнегасники ВВК-5 місткістю 5 літрів. Для даного приміщення достатньою є наявність одного вогнегасника, який знаходиться на видному і досяжному місці.

4.6 Ергономічні вимоги до комплектації робочого місця

При комплектації робочого місця важливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічним характеристикам дисплеїв, до буквенно-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури [14].

Фізіологічна раціональна робоча поза досягає виконанням наступних умов:

а) відстань від очей оператора до дисплею - 500-700 мм,

б) природний нахил корпусу вперед - 5-10°,

в) кут згинання між стегном і голінню 95-13,

г) ступні на підлозі,

д) стегно горизонтально,

є) оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку столу або підставки,

ж) оператор має нагоду спиратися ліктем на робочу поверхню,

з) можливість роботи з документами,

й) відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні - не менше 150 мм.

На робочому місці, що вивчається, використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блок, ПЕОМ, принтер, маніпулятор «миша», телефон.

4.7 Охорона навколишнього середовища

В Україні охороні навколишнього середовища надається останнім часом значна увага: розроблений і прийнятий до дій: Закон України „Про охорону навколишнього природнього середовища”, Закон „Про охорону атмосферного повітря”, Земельний кодекс україни, Закон України „про тваринний світ”, Кодекс України про надра, Водний кодекс України тощо.

В процесі роботи АКБ «Правекс Банк» з'являються паперові і дрібні виробничі відходи, які необхідно утилізувати. Для цього організація має працівників, які щодня в кінці робочого дня проводять вологе прибирання і виносять відходи що нагромадилися. Надалі ці відходи вивозяться спеціальними машинами міських очисних служб і таким же чином утилізувати.

На підприємстві вода використовується в санітарно-гігієнічних цілях. Для спуску виробничих і господарських вод передбачають каналізаційні пристрої. Каналізація складається з внутрішніх каналізаційних пристроїв, розташованих в будівлі зовнішній каназаційній мережі (підземних труб, каналів, оглядових колодязів), насосних станцій напірних і самотічних колекторів, споруд для очищення, знешкодження і утилізації стічних вод, пристрої їх випуску у водоймище.

В 2003 році виконаний ряд заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієна праці, попередження випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.

Джерелом водопостачання є міський водопровід. Господарсько-побутові зливи відводяться в міську каналізацію. Тверді виробничі відходи, паперові відходи, люмінесцентні лампи, пари ртуті, що містять, складують по окремості і направляють спеціалізованим організаціям на переробку. Тверді побутові відходи за договором з комунальними службами містами вивозяться і складують на полігоні в спеціально відведеному місці.

4.8 Індивідуальне завдання

В цьому розділі розраховане штучне освітлення кабінету фінансово-економічного відділу. Проведемо розрахунок кількості світильників необхідних для забезпечення E_min і потужності освітлювальної установки, необхідної для забезпечення у відділі організації праці та заробітної праці нормального освітлення ДБН В 2.5-28-2006 [14].

Необхідний поток однієї лампи розраховується за формулою:

Фл = E_min*k*S*Z/ N*n*з, (4.2)

Кількість світильників враховується:

N = E_min*k*S*Z/ Фл*n*з, (4.3)

де: E_min - min нормована освітленість, лк,

К - коефіцієнт запаса,

S - освітлювальна площа м?,

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості,

N - число світильників,

n - число ламп у світильнику,

з - коефіцієнт використання світового потоку в долях одиниці.

Для VIб-го розряду виконаних робіт E_min = 200 лк.

Коефіцієнт запаса К = 1,2, освітлювальна площа S = 48 м?, висота Н = 4м, коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення) Z = 1,1.

У маркетинговому відділі використовують світильники ЛСП 40х4 з лампами ЛД (люмінесцентні денного світла). Необхідний потік однієї лампи Фл = 2225лм. Число ламп в світильнику n = 4 шт. Коефіцієнт використання світового потоку в долях одиниці 0,49.

Маючи вищенаведені дані, розрахуємо кількість світильників в приміщенні маркетингового відділу АКБ „Правекс банк”:

N = (200*1,2*48*1,1)/(2225*4*0,49) =2,9 = 3 шт.

Потужність світильників установок Р розраховується за формулою:

Р = n * N * P₁, (4.4)

де P₁ - використовувана потужність однієї лампи, кВт.

В даному випадку потужність світильників Р1= 40 Вт, звідси

Р = 4*3*40 = 480Вт

Отже, для приміщення маркетингового відділу площею 48 м? необхідно користуватися 3-ма світильниками марки ЛСП 40х4 з лампами ЛД. При цьому потужність освітлювальної установки буде складати 480 Вт.

5. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, дії заручників у випадку терористичного нападу

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, діляться на наступні НС[6]:

* здійснення або реальна загроза збройних нападів і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики;

* викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна;

* знищення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування: вогнепальної зброї, боєприпасів, бронетехніки, артозброєння, вибухових речовин, радіоактивних і сильнодіючих речовин, наркотичних речовин, препаратів і сировини;

* аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних боєприпасів, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Тероризм -- небезпечна хвороба суспільства. Терор, тероризм - ці слова все частіше ми чуємо по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. В одній країні вибухнула потужна бомба, у другій захопили заручників, у третій викрали літак з пасажирами . Все це є проявами терору (лат, terror - страх, жах) - політики залякування, придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає острах їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю.

Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в І ст. нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика - кинджал або короткий меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів убивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні товариства в Індії та Китаї. З другої половини XIX ст. тероризм стає постійним чинником суспільного життя. Його представники - російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х pp., а також подібні рухи в Італії, Іспанії, США.

Однак тільки в сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою - нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками[10].

Терористи повною мірою стали користуватись усіма досягненнями сучасної науки і техніки - від супутникового зв'язку і мережі Інтернет до ракет з тепловою головкою наведення. До 1995 р. тероризм охопив понад 100 країн світу, а кількість терактін з 1968 по 1995 pp. наблизилася до 25 тисяч.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види:

* соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни. Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській імперії, західнонімецької "Фракції Червоної Армії", метою яких був "протест проти суспільства споживання", італійських "Червоних бригад", що "баряться проти господарів і тих, хто їм служить";

* національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій. Прикладами слугують акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі, баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великій Британії тощо;

* релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський. Сюди належить діяльність палестинських терористів і певною мірою японська "АУМ Сінріке";

* світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об'єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації). Яскравим прикладом цього виду тероризму є широкомасштабна терористична операція 11 вересня 2001 p., коли декілька пасажирських літаків, одночасно захоплених у повітрі терористами, таранили об'єкти, які вважались символами економічної і військово-політичної могутності США - Всесвітній торговий центр і Пентагон. Варварська акція призвела до масових жертв серед мирного населення (майже 7 тис.)[9];

* кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві. Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупованнями своїх конкурентів.

Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя _ШІП-26_швсма здоров'я.

Оскільки тероризм виявляється у різних формах (від погроз по телефону до вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту), то розглянемо докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати кожний з нас.

Часто ми маємо можливість зіткнутися з телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл і т. д. За твердженням працівників міліції, в основному подібними витівками займаються 10-15-літні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином контрольну роботу чи батьківські збори. Незважаючи на те, що повідомлення в переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) та завдаються матеріальні збитки.

Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тис. гривень або ж обмеження волі на строк до 5 років. За неповнолітніх платити доведеться батькам, про що варто пам'ятати і дорослим, і дітям.

У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладають злочинці у поштові відправлення, можуть бути миттєвої й уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують при натисканні, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом і т. п. Аналогічні пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього спрацьовування відбувається миттєво навіть у випадку легкого дотику до нього[5].

Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше сповістити про цей випадок правоохоронні органи.

Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті.

Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. Тому, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що:

* намагайтесь бути розважливими, спокійними, якомога миролюбнішими, не піддавайте себе зайвому ризику;

* якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;

* не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;

* виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т, д,

* уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами;

* з першої ж нагоди намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію;

* зберігайте свою гідність і нічого не просіть;

* якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;

* намагайтесь запам'ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;

* не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити з самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблю встійсь за допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму, намагайтеся згадати вірша - усе це є найефективнішим захистом від апатії і депресії[4];

* уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби;

* намагайтесь віднайти найбезпечніше місце у приміщенні, де вас утримують і де можна було 6 захиститися під час штурму терористів, у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь якому шумі або стрілянині;

* при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;

* під час штурму в жодному разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях;

* при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення.

Велика ймовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, і екологічними наслідками). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні і отруйні речовини.

Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри - довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров'я постраждалим унаслідок терористичних актів.

З урахуванням цього дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою запорукою збереження життя як найвищої людської цінності[3].

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або регіоні України.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру з ураженням населення вторинними факторами внаслідок руйнування об'єктів економіки і військової інфраструктури можливі тільки у воєнний час на території держави.

Коли жертва захоплена як заручник під загрозою озброєного насильства, то вона при первинному нападі знаходиться в найбільшій небезпеці унаслідок надмірної агресивності, нервозності і відчуття невпевненості у злочинця і унаслідок несподіванки, страху і можливості необдуманих дій з боку жертви.

Найбільш складно захопленим як заручники людям зберігати спокій і не панікувати. Після сильного стресу, пов'язаного з самим захопленням, у них може з'явитися одна з двох реакцій: ступор або бурхливий істеричний сплеск емоцій (це більше характерний для емоційно нестійких осіб). Остання ситуація особливо небезпечна: крім заручників істерія «заводить» і терористів. І зовсім не факт, що вид благальної людини примушує зглянутися над ним. Скоріше навпаки - це викличе в терористах новий прилив агресії. Тому панікерів совершеннонеобходімо хоч якось заспокоїти.

Початкова стадія розвитку подій: У випадку, якщо вам загрожує стати заручником і ситуація виходить з-під вашого контролю, потрібно намагатися сховатися з місця події. Тільки у цей момент, але не пізніше, у вас є можливість уникнути найстрашнішого.

Як показав розвиток подій при захопленні заручників в «Норд-ості» і Беслане, в початковій стадії є реальна можливість сховатися. Напевно, це відноситься головним чином до дорослих людей, які в стані тверезого оцінювати обстановку. Коли поряд немає терориста і немає загрози поразки, не можна просто стояти на місці. Якщо є можливість, необхідно втекти з місця передбачуваного захоплення[11].

Якщо ви все ж таки виявилися захопленими:

Потрібно настроїтися на те, що відразу вас ніхто не звільнить. Слід психологічно адаптуватися до умов тривалого перебування поряд з терористами.

Дуже важливо вірити, що зрештою ви обов'язково будете звільнені. Необхідно також пам'ятати, що для співробітників спецназу на першому місці коштує життя заручників, а не їх власне життя.

Знаходячись поряд з терористами, постарайтеся встановити з ними загальний психологічний контакт.

Необов'язково з ними розмовляти. Але у жодному випадку не потрібно кричати, висловлювати своє обурення, голосно плакати, тому що дуже часто терористи знаходяться під впливом наркотичних засобів і дуже збуджені. Плач і крики діють на них негативно і викликають зайву некеровану агресію. Необхідно враховувати, що достатньо тривалий час ви будете позбавлені їжі, води і можливості руху. Тому потрібно економити сили. Якщо повітря в приміщенні мало, краще якомога менше рухатися, щоб економічніше витрачати кисень.

Якщо вам забороняють пересуватися по будівлі, необхідно робити нехитрі фізичні вправи, наприклад, просто напружувати м'язи рук, ніг, спини. Плюс до того не можна втрачати голову, піддаватися паніці, бути в психологічному тонусі, щоб не замкнутися в собі і не втратити над собою контроль. Спробуйте пригадати зміст коханих вами книг, вирішуйте математичні задачі, повторюйте відомі вам молитви. При цьому потрібно пам'ятати і твердо вірити, що з терористами ведуться переговори і, зрештою, ви обов'язково будете звільнені.

Під час штурму:

Якщо ви зрозуміли, що почався штурм, необхідно зайняти позицію подалі від вікон і дверних отворів (при обстрілі осколки скла і будівельних конструкцій можуть заподіяти вам додаткові травми).

Також потрібно триматися подалі від терористів, тому що при штурмі по ним стрілятимуть снайпери. Не демонструйте ніякої особистої бравади.

Більшість людей не володіють спеціальною підготовкою, тому не можна хапати зброю, щоб вас не переплутали з терористами. Якщо ви відчули різкий запах диму або почули бавовну свето-шумових гранат, що розривалися, коли яскраве світло б'є в очі, звук ударяє по вухах, необхідно просто впасти на підлогу, закрити очі, при цьому у жодному випадку їх не терти.

Слід також закрити голову руками і чекати, поки співробітники спеціальних підрозділів не виведуть вас з будівлі[14].

Якщо ви опинилися в заручниках, прагніть фіксувати всі події, які супроводжують захоплення. Постарайтеся запам'ятати, про що переговорюються терористи між собою, як вони виглядають, хто у них лідер, які їх плани, який в їх групі розподіл ролей. Така інформація надалі буде дуже важлива для спецслужб. Часто терористи, прагнучи зберегти свої життя, намагаються сховатися, переодягнувшись в одяг заручників.

Висновки

У роботі здійснено теоретичне обґрунтування та методичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо формування комплексу маркетингових комунікацій банківськими установами України для просування банківських продуктів на ринок. Основні висновки теоретичного й науково-практичного характеру та результати, отримані в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Сучасний етап економічних реформ в Україні ставить перед комерційними банками завдання забезпечення високої ефективності функціонування, що в умовах посилення банківської конкуренції, приєднання до конкурентної боротьби небанківських фінансово-кредитних установ (будівельні товариства, страхові, фінансові, пенсійні, інвестиційні фонди й т.п.), обумовлює необхідність використання у своїй діяльності методів і прийомів маркетингу.

У зв'язку з цим уточнено поняття банківського маркетингу як системи управління діяльністю комерційного банку, що спрямоване на вивчення економічної кон'юнктури, конкретних потреб клієнтів банку та задоволення цих потреб за допомогою існуючих й інноваційних банківських продуктів з метою одержання прибутку банком при дотриманні інтересів суспільства.

2. На основі порівняння визначень банківського продукту, які представлені в наукових працях українських та зарубіжних учених-маркетологів, уточнено поняття банківського продукту, що є комплексною категорією, і з погляду маркетингу припускає специфічний комплекс виконуваних банком операцій і наданих банківських послуг і спрямований на задоволення існуючих потреб клієнтів цільового ринку найбільш вигідним для клієнта і банку способом.

3. Необхідність урахування специфіки банківського продукту дозволяє зробити висновок, що концепція традиційного маркетингу-мікс (“4-Р”) стосовно діяльності банківських установ, уважається обмеженою та потребує введення додаткових «Р-складових»: personnel (персонал), physical evidence (матеріальні умови надання банківських продуктів), process (спосіб надання продуктів).

4. Тенденції банківської справи, розвиток сучасних банківських технологій, підвищення значимості особистих контактів у системі маркетингових комунікацій обґрунтовують твердження, що вітчизняним комерційним банкам у своїй діяльності необхідно використовувати концепцію розширення та зміцнення стосунків з клієнтами - концепцію маркетингу взаємовідносин. При використанні даної концепції банк прямуватиме свою маркетингову діяльність на встановлення довгострокових конструктивних, індивідуалізованих відносин з реальними та потенційними клієнтами.

5. Визначено, що в умовах посилення конкуренції на ринку банківських продуктів, головним елементом у комплексі маркетингу для банківських установ стають маркетингові комунікації. Без ефективних маркетингових комунікацій банк не може залучити до себе достатньої кількості акціонерів і клієнтів, що є критично важливим не тільки для розвитку, а й для існування самого банку. Обґрунтовано стратегічне значення для життєдіяльності банку налагодження комунікацій з реальними і потенційними клієнтами.

6. На основі аналізу й узагальнення наукових праць українських та зарубіжних учених-маркетологів, систематизовано інструменти маркетингових комунікацій і визначено склад основних інструментів комплексу маркетингових комунікацій для банківських установ. Запропонований комплекс засобів реклами, заходів щодо стимулювання збуту, засобів публік рілейшнз, прямого маркетингу і прийомів персонального продажу дозволяє сформувати необхідний комплекс просування банківських продуктів на ринку у залежності від конкретних комунікаційних цілей, специфіки банківських продуктів і можливостей банківської установи.

7. На основі інформації внутрішньобанківської звітності дано характеристику інструментів комплексу маркетингових комунікацій, що використовують у своїй практичній діяльності АКБ «Правекс - банк».

8. Для дослідження процесу формування комплексу маркетингових комунікацій банківськими установами запропоновано алгоритм аналізу витрат АКБ «Правекс - банк» щодо створення та реалізації комплексу маркетингових комунікацій, що складається з п'яти етапів. У результаті аналізу виявлено, що структури комунікаційних витрат різних банків значно відрізняються одна від одної.

9. З метою уникнення недоліків, у рамках організаційно-інформаційного забезпечення формування комплексу маркетингових комунікацій запропоновано створювати в організаційній структурі АКБ «Правекс - банк» відділ маркетингу, а в ньому - інформаційно-аналітичний сектор. Діяльність сектору повинна бути спрямована на створення маркетингової інформаційної системи, продуктом діяльності якої є формування баз даних, орієнтованих на клієнтів. Для цього рекомендовано використання клієнтоорієнтованого продукту інформаційних технологій - системи управління взаємовідносинами банку із клієнтами - CRM (Customer Relationship Management).

10. Ефект комунікацій залежить від ряду факторів. До тих з них, що контролюються, можна віднести основні компоненти комунікаційного процесу. Можна підібрати авторитетного комунікатора, популярний серед даної аудиторії канал, розробити виразне повідомлення, знизити рівень перешкод, забезпечити ефективний зворотний зв'язок, який допомагає своєчасно коригувати недоліки в організації процесу комунікацій і розробці програми комунікації.

Перелік використаних джерел

Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2004 р. // Урядовий кур'єр. - 2005. - №8.

Закон України “Про рекламу” // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2005 р.

План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків

Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг. Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1998. - 96 с.

Алексеєнко М.Д. Маркетинг у банківський діяльності // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 травня 2001 р. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 6-7.

Алексєєв І. В., Захарчук О. В., Рим Н. Н. Банківський маркетинг. Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 2004. - 96 с.

Архіпова Т.В. Телереклама на теренах України // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 травня 2001 р. - К.: КНЕУ, 2001. - с. 14-16.

Богданов В., Драч Н. Система удаленного обслуживания клиентов// Корпоративные системы, - 2005. - №3. - с. 52 - 54.

Больше, чем статус// Компаньон, - 2005. - №51-52. - с. 48 - 50.

Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент: организация, стратегия, планирование. - М.:,ИКЦ ”ДИС”,1997, - 288 c.

Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 119 с.

Гайдак Д. Організація сучасного банку// Вісник НБУ, - 2006. - №2. - с. 20 - 22.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 2004 р., 384 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. - К.: Лібра, 1998 р., 384 с.

Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство “Финпресс”, 1998. - 416 с.

Дем'яненко В.В. Маркетингові дослідження в процесі формування оптимальної вартості банківських послуг при реалізації стратегічних цілей розвитку комерційного банку // Тези доповідей IV Міжнародної конференції “Маркетинг: теорія і практика”, Гол. ред. І.Л. Решетнікова. Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. - С. 76-77.

Гембл П., Стоун М., Вудкок Н. Маркетинг взаимоотношений с потребителями. - Пер. с англ. В. Егорова. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 512 с.

Гущина Т.В., Бахтерев Б.В. Особенности банковских связей с общественностью// Деньги и кредит, - 2004. - №1. - с. 32 - 35.

Егоров Е. В., Романов А. В., Романова В. А. Маркетинг банковских услуг: Учеб. Пособие / Редактирование и подготовка учебного пособия к изданию - В. А. Романова. - М.: ТЕИС, 2003. - 102 с.

Заєць О.В., Житний П.Є., Нестеренко П.П. Банківська справа в схемах, таблицях, документах: Навчальний посібник. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2002. - 407 с.

Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR: 2-е изд., испр. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 288 с.

Здоровый формализм// Компаньон, - 2006. - № 1-2. - с. - 49 - 50.

Зуева А. Финансовая e-xotica// Бизнес, - 2005. - №26. - с. 19 - 22.

Иду на VІP. На что готов банк для Очень Важной Персоны (VIP)// Бизнес, -2005. - №1-3. - с. 21 - 23.

Кириченко, Олександр, та ін. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл./ О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 2003. - 671 с.

Копийчина А. Ключ к банку// Компаньон, - 2005. - №51-52. - с. 44 - 47.

Копийчина А. Сети на клиента// Компаньон, - 2005. - №48. - с. 30 - 35.

Котлер Филип , Армстронг Гари, Сондерс Джон, Вонг Вероника Основы маркетинга, 4-е европейское издание САНКТ-ПЕТЕРБУРГ2007 Видавець: Вильямс1200с.

Кочетков В. Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. - К.: МАУП, 2003. - 192 с.: ил.

Кравец А. Без «балласта»// Компаньон, - 2005. - №46. - с. 24 - 29.

Кравец А. Качественный рост// Компаньон, - 2006. - №4. - с. 30 - 36.

Кравец А. Плата за качество// Компаньон. - 2006. - №9. - с. 25 - 29.

Кротюк В., Андрущенко П., Карчева Г. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України у першому півріччі 2005 року// Вісник НБУ, - 2005. - №9. - с. 9 - 15.

Куршакова Н.Б. Маркетинг отношений: формирование спроса на банковские услуги// Банковские услуги, - 2005. - №6. - с. 18 - 21.

Кушнир М. Системы денежных переводов для физических лиц// Фондовый рынок, - 2005. - №10. - с. 8 - 11.

Левиков А. CRM: средство повышения лояльности клиента// Банковские технологии, - 2005. - №7. - с. 120 - 121. М., Альберт М., Хедоури Ф., Основы менеджмента. Пер. с англ. - M.: ДЕЛО, 2003, - 800 с.

Маслова С.О. Маркетинг банківських послуг в Україні // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг: теорія і практика”, Ялта, 24-27 травня 2000 р. Гол. ред. І.Л. Решетнікова. Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 2000. - С. 19-20.

Михно В. Интернет-банкинг: развитие и проблемы регулирования// Банковское дело, - 2005. - №11. - с. 35 - 41.

Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 170 с.

Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.

Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка - М.: ИКЦ «ДИС», 1997. - 464 с.

Письменна Л., Вознюк Н. Проблеми та шляхи вдосконалення обслуговування банками платіжного обороту населення// Вісник НБУ, - 2003. - №10. - с. 48 - 51.

Погорелов А. СRM - новая философия со старыми принципами// Стратегии, - 2006. - №1. - с. 14 - 20.

Поморина М. А. Основные элементы банковского планирования: стратегия, бизнес планирование, финансовое планирование// Банковское дело, - 2004. - №7. - с. 2 - 9.

Попов А., Яковлев Е. Дистанционное банковское обслуживание// Банковские технологии, - 2004. - №1-2. - с. 41 - 47.

После количества// Компаньон, - 2006. - №4. - с. 36 - 38.

Правик Л. Дослідження сучасних технологій банківського обслуговування населення// Фондовый рынок, - 2006. - №6. - с.10 -13.

Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 280 с.

Реклама: внушение и манипуляция. Учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики. Редактор-составитель Д.Я. Райгородский. - Самара: Издательский Дом “БАХРАХ-М”, 2001. - 752 с.

Сахно А. Год гривны// Компаньон, - 2005. - №1-2, - с.37 - 39.

Севрук В.Т. Банковский маркетинг. - М.: «Дело ЛТД», 1994 - 128 с.

Современный маркетинг/ В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова. Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 265 с.: ил.

Спицын И. О., Спицын Я. О. Маркетинг в банке. / Худож. оформ. В. М. Штогрина. Тернополь: АО «Тарнекс», К.: ЦММС «Писпайп», 1993. - 656 с.

Стратегическое направление// Компаньон, - 2005. - №9. - с. 34 - 35.

Супрунович Е. Б. Внутренний контроль над центрами прибыли// Банковское дело, - 2004. - №11. - с. 42 - 43.

Сусіденко В. Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. - К.: КДТЕУ, 2004. - 348 с.

Тимоти У. Кох. Управление банком. Пер. с англ. В 5-ти книгах, 6-ти частях. - Уфа: Спектр, 1993.

То самое место// Бизнес, - 2005. - №24. - с. 20.

Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2004. - 576 с.

Уткин Э. А. Банковский маркетинг. - М.: ИНФРА-М, Метаинформ, 1994. - 304 с.

Уэллс У., Бернет Дж., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. - СПб.: ЗАО “Издательство “Питер”, 1999. - 736 с.

Черчилль Гилберт А. Маркетинговые исследования - СПб Издательство “Питер”, 2000. - 752 с.

Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - M.: ИНФРА-М, 1995, - 272 c.

Черников А. Назад, к основам: CRM и лояльность потребителей. Часть 1. Клиенты, то есть данные // Компьютерное обозрение, 2002 г. - №7(326). - С. 52-55.

Шеремета П. Стратегия и лжестратегия// Стратегии, - 2006. - №1. - с. 10 - 13.

Ширинская Е.Б. Финансово-аналитическая служба в банке: Практ. пособие/ Ширинская Е.Б., Пономарёва Н.А., Купчинский В.А. - М.: ФБК-ПРЕСС, 2004. - 144 с.

Шкаровский С. И. Изучение клиентуры как этап маркетингового анализа банковского филиала// Маркетинг в России и за рубежом, - 2004. - №3. - с. 21- 29.

Шкаровский С. И. Контроль как заключительный этап планирования маркетинга филиала банка// Маркетинг в России и за рубежом, - 2003. - №6. - с. 122 - 129.

Шкаровский С. И. Маркетинговые стратегии управления филиалом коммерческого банка// Маркетинг в России и за рубежом, - 2004. - №6. - с. 71 - 86.

Черный В. CRM-стратегия современного бизнеса // Маркетинг и реклама, 2002. - № 3. - С. 14-15.

Чижов Н.А. Клиентские технологии. - М.: Экзамен, 2002. - 352 с.

www.bank.gov.ua/

ДНАОП 0.00 - 1.3.1 - 99. Правила охорони праці при експлуатації електронного-обчислювальних машин. Діє з 01.01.2000 р.

ДСН 3.3.6.042 - 99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: 2000.

ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зоны. Введ. 01.01.89.

СНиП 2.04.05 - 91*. Отопление, вентиляція и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993 - 110 с. ДБН В. 2.5-28-2006 - інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

ГОСТ 12.1.003 - 83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.9 г.

ДСанПіН 3.3.2.007 - 98. Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К., 1998

ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.01.85 г.

Правила устройства электроустановок ПУЭ - 87. М.: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.

ГОСТ 12.1.019 - 79* ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изм. 1986.

ГОСТ 12.1.030 - 81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изм. 1987.

НАПБ Б. 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действ. С 01.01.87.

ДБН В 1.1.-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.87.

ГОСТ 12.1.004 - 91*. Пожарная безопасность. Общие требования. Введ. 01.07.92.

89. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

90. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

91. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

92. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

93. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

94. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

95. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

96. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

97. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

98. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

99. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

100. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

101. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

102. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

103. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

104. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

105. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

106. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.