Маркетинг на ТОВ "Фомальгаут-Полімін"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою виробничої практики є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну діяльність підприємства.

Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність засвоєння потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

Термін виробничої практики встановлюється згідно навчального навантаження та складає 4 тижні.

Завдання виробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему вмінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність.

Результатами виробничої практики є:

- проведення комплексного аналізу діяльності організації з використанням сучасних методик з позицій системного підходу;

- проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у практику діяльності підприємства;

- планування організаційних змін з урахуванням розроблених стратегій організаційного розвитку, у тому числі з використанням інструментарію реінжинірингу бізнес-процесів, реструктуризації та реорганізації;

- формування пропозицій щодо створення сприятливих умов для навчання та розвитку персоналу організації; заходів з оцінювання та стимулювання персоналу;

- дотримання професійної етики консультанта в процесі здійснення наукових досліджень на об'єкті практики, формування плідних консультант-клієнтних відносин тощо.

Виробнича практика проводиться на базах практики, які відповідають певним вимогам.

Об'єктами практики можуть бути підприємства різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох років. Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовувати передові форми та методи управління й організації планово-економічної роботи, комерційної й маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджувати прогресивні технології виробництва, організації праці та управління. Крім того, штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.



1. Загальна характеристика ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН»

ціновий колегіальний управління комунікація

1.1 Загальна системна характеристика підприємства

Група компаній «Фомальгаут» була заснована в 1994 р. і сьогодні є одним з найбільших холдингів в Україну, що працюють у будівельній галузі. На сьогоднішній день в компанії працює більше 1200 чоловік. Одним з елементів групи компаній «Фомальгаут» є ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН».

Коротка історія компанії:

1994 - Заснування компанії, поставки і торгівля цементом в Києві і області;

кінець 1998 - початок 1999 - Розробка та впровадження нової технології з виробництва СБС з торговою маркою «Polimin»; будівництво першої власної лінії з виробництва СБС;

2001 - Придбання контрольного пакета акцій житомирського заводу «Будмаш», спеціалізувався на виробництві бетонозмішувального обладнання; модернізація заводу, впровадження у виробництво нових видів будівельної техніки - фасувальних ліній, вузлів для заводів сухих сумішей, штукатурних машин;

2001 - Будівництво нової виробничої лінії СБС (потужність 100 тис. т.);

2004 - Покупка вапняного заводу і створення на його базі підприємства «ФОМАЛЬГАУТ-КОВЕЛЬ»; повна реконструкція заводу, виробництво вапна та силікатної цегли;

2005 - Запуск нової лінії на київському заводі СБС, потужністю 100 тис. т.;

2006 - Запуск заводу сухих будівельних сумішей «Polimin» в м. Красний Лиман (Донецька обл.), Потужністю 60 тис. т на рік;

2008 - Розвиток нового напрямку в роздрібній торгівлі, відкриття пілотного супермаркету «МастерОК» в Києві;

2008 - Будівництво першої лінії заводу СБС в м. Цюрупинськ Херсонської області, потужністю 60 тис. т на рік;

2009 - Запуск лінії з виробництва затерли (50 позицій);

2010 - Придбання ліній з виробництва цементу в Луганській обл.; Запуск виробництва власного цементу, потужністю 7 тис. т [1], [2]

Підприємство «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» є господарським товариством, а саме товариством з обмеженою відповідальністю. Відповідно до законодавства України, кожен власник несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки в межах свого майна в загальному статутному фонді, все це регламентовано та підтверджено в установчих документах, зокрема в статуті підприємства.

Підприємство має повну ступінь самостійності, так як здійснює комерційну діяльність у межах своєї форми власності та на основі головного установчого документу - статуту підприємства.

Всі складові статуту підприємства відповідають вимогам чинного законодавства України, при його складанні та затверджені були дотриманні всі державні вимоги щодо реєстрації та діяльності підприємства.

Місія компанії:

Реалізувати право будь-якого громадянина України на створення комфортних умов проживання (роботи, навчання і т.д.) за рахунок застосування матеріалів і технологій за прийнятними українськими цінами.

Основні напрями діяльності:

- виробництво сухих будівельних сумішей «Polimin» (4 заводи в Україну);

- виробництво цементу (2 заводи), оптова і роздрібна торгівля цементом;

- виробництво вапна загально будівельного призначення (власний завод на західній Україні);

- виготовлення будівельної техніки різних рівнів складності (власний завод «Будмаш», м. Житомир);

- оптово-роздрібна торгівля будівельними, оздоблювальними матеріалами і технікою у власній торговельній мережі МастерОК.

Під торговою маркою Polimin виробляється більше 120 найменувань продукції, серед якої виділяють наступні групи матеріалів:

- для підготовки основи;

- для вирівнювання;

- для влаштування підлоги;

- для облицювання;

- штукатурки декоративні;

- матеріали для гідроізоляції;

- будівельні розчини;

- матеріали для теплоізоляції;

Отже, підприємство займається виробництвом сухих будівельних сумішей (СБС), тому можна констатувати, що підприємство входить до промисловості будівельних матеріалів України. [1]

1.2 Середовище функціонування підприємства

Під торговою маркою Polimin виробляється більше 120 найменувань продукції.

Загальний обсяг ринку - 1,51 млн. т, з них:

* на цементній основі - 0,86 млн. т

* на гіпсовій основі - 0,65 млн. т

Структура асортименту продукції:

- Клейові суміші - 62%

- штукатурки, шпаклівки - 20%

- Підлоги - 14%

- Інше - 4%

Частка ринку:

- Клейові суміші - 18%

- штукатурки, шпаклівки - 17%

- Підлоги - 41%

- Інше - 17% [3]

Підприємство реалізує свою продукцію на всій території України, отже характер ринку є національний. В той же час фірма займається регулярним міжнародним маркетингом, з метою реалізації своєї продукції за межі країни. В даний час ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» займається експортом своєї продукції в Росію та Молдову.

Основними конкурентами ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» є:

1) ТМ «Ceresit»;

2) ТМ «Мастер»;

3) інші виробники, які займають незначну частку ринку (до 5%);

Більш детально про частку ринку серед виробників СБС наведено на рисунку 1.1



Останні роки рівень конкуренції в галузі СБС інтенсивно зростає, але компанія ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» залишається на провідних ролях у виробництві та реалізації СБС на території України. [3]

ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН», як суб'єкт господарської діяльності в Україні, контролюється та регулюється такими державними органами:

§ Міністерством промисловості України;

§ Міністерством енергетики та вугільної промисловості, в першу чергу це стосується ПП «ФОМАЛЬГАУТ-КОВЕЛЬ» (входить до групи компанії «Фомальгаут»), як підприємства, що співпрацює з державними компаніями енергетичного комплексу України;

§ Міністерством доходів і зборів України, як органу, що займається фіскальною політикою, зокрема оподаткуванням;

§ Державною екологічною інспекцією, як органу що займається контролем екологічних норм по всій території України;

§ Державну службу геології та надр України, як органу, що контролює видобуток та реалізацію корисних копалин на території України. Варто зазначити, що вся сировина, що використовується при виробництві будівельним матеріалів має українське походження, тобто була видобута на території України;

§ Інші органи державні органи, зокрема і місцеві;

В процесі своєї діяльності підприємство співпрацює з іншими підприємствами, організаціями і установами, такими як:

- постачальниками матеріально-технічних ресурсів;

- покупцями продукції;

- банками;

- державними органами;

- науково-дослідними організаціями і т.д.;

Компанія має стабільні зв'язки з іншими суб'єктами господарської діяльності, цьому сприяє, зокрема, повний облік та контроль за виконанням договорів, які укладаються в процесі господарської діяльності компанії.

Авторитет фірми на ринку СБС є досить високий. [4]



2. Управління організаційною підсистемою ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН»

2.1 Загальна характеристика організаційної структури

Управління діяльністю товариства ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» здійснюється на основі лінійно-функціональних зв'язків, тобто підприємств має лінійно-функціональну організаційну структуру управління.

Організаційною одиницею підприємства є внутрішньогосподарські підрозділи, серед яких виділяють:

- підрозділи, що займаються основним виробництвом (цехи, відділки, бригади, ферми);

- функціональні підрозділи (відділки які виконують одну або кілька споріднених функцій: планово-економічний, відділ кадрів, планово-фінансовий, стратегічного розвитку, маркетингу, забезпечення, розподілу, інженерний, будівельний та інші);

- допоміжні та обслуговуючі підрозділи (будівельні цехи, заводи по переробці продукції та виготовленню будівельних матеріалів, електростанція, пилорама, авто гараж, майстерні, склади, тощо);

- культурно-побутові підрозділи (їдальня, баня, дитячий садок, будинок культури);

- сукупність усіх підрозділів підприємства, їх розміри та територіальне розміщення становлять його організаційну структуру;

- в організаційній структурі підприємства виділяють первинні і вторинні внутрігосподарські підрозділи;

- первинні внутрішньогосподарські підрозділи не можна поділити на постійно діючі інші структурні одиниці (бригади, ферми, механізовані загони);

- до вторинних підрозділів (цехи, відділки, дільниці) входить кілька первинних.

Склад цехів та служб, що реалізують виробничий процес виготовлення продукції, форми їх взаємозв'язків покладені в основу організаційної структури підприємства, що наведені на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління

Підрозділ стратегічного планування займається плануванням процесу виробництва, фінансовим плануванням на майбутні періоди. В залежності від зовнішніх та внутрішніх факторів планується підвищення або скорочення виробництва, фінансових результатів тощо.

Підрозділ управління персоналом визначає оптимальну кількість персоналу по кожному структурному підрозділу, його кваліфікаційний рівень, повідомляє персонал про їх обов'язки та права. Також він повинен забезпечувати мотивацію та контроль праці, прагнути до покращення результатів управління.

Підрозділ дослідження та розробки займається дослідженням, збиранням певної інформації про стан ринку, нові ринки або дослідження пов'язані з розширенням виробництва чи побудові нових виробничих потужностей на новій місцевості і т.д.

Підрозділ економіки та фінансів займається завданнями пов'язаними з фінансуванням виробництва, адміністративних витрат та інших витрат. А також обліком та контролем фінансових ресурсів підприємства.

Відділення по виробництву безпосередньо займаються забезпеченням виробництва матеріалами та сировиною, забезпечують безперебійне виробництво, а також всі інші процеси пов'язані з обслуговуванням основних та допоміжних операцій. Також воно займається реалізацією продукції (збут), логістикою, контролем та обліком в середині підрозділу.

Вибір лінійно-функціональної організаційної структури ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» пояснюється тим, що компанія має велику кількість підрозділів, зокрема підрозділи планування та розвитку, маркетингу, окремо підрозділ реклами, обліково-фінансовий, збутовий та інші. Контроль за якими вести одному керівнику складно, навіть в значній мірі не ефективно, з точки зору контролю за виконанням поставлених на підлеглих завдань.

Подальше удосконалення організаційної структури пов'язую з удосконаленням системи контролю на підприємстві. [4]

2.2 Порядок приймання одноосібних і колегіальних рішень; система комунікацій

Прийняття одноосібних управлінських рішень на підприємстві здійснюється в межах компетенції окремого працівника адміністративного персоналу, такі рішення не потребують узгодження з вищим керівництвом. Це зазвичай оперативні з добре передбачуваними наслідками рішення.

Колегіальні рішення приймаються, відповідно, групою осіб на нарадах чи засіданнях і стосуються складних непередбачуваних ситуацій.

Вищим органом управління - є збори акціонерів (власників), так як підприємство має декількох власників. В їх компетенції є визначення напрямку розвитку підприємства; поставлення завдань ТОП-менеджменту; затвердження стратегічним та тактичних планів розвитку; внесення змін до установчих документів, зокрема статуту, статутного фонду; затвердження вищого виконавчого органу управління і т.д.

Також до компетенції Вищого органу управління товариством відносяться:

1) визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) визначення організаційної структури товариства;

3) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

4) визначення порядку покриття збитків;

5) затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядок розподілу прибутків;

6) обрання та відкликання членів правління та ревізійної комісії товариства.

Правомочність загальних зборів та прийняття ними рішень: порядок та строки їх скликання, визначається відповідно до чинного законодавства України.

Найвищим органом виконавчої гілки влади - є генеральний директор компанії, а також директора окремих структурних підрозділів («ФОМАЛЬГАУТ-КОВЕЛЬ», «ФОМАЛЬГАУТ-ДОНБАСС» та інші). Його завданням є контроль за підлеглими; за виконанням планів та інших завдань, які були поставлені власниками; участь в переговорам з постачальниками, покупцями та іншими суб'єктами; підписання первинним документів пов'язаним з діяльність підприємства та інше.

Головним наглядовим (контролюючим) органом - є ревізійна комісія, яка виконує контроль за менеджментом, та звітує перед вищим керівництвом чи перед власниками підприємства.

Ревізійна комісія робить перевірку господарсько-фінансової діяльності товариства та звітує вищому органу управління. Комісія складається з шести членів. Ревізійна комісія має право залучати до своєї роботи експертів, аудиторські організації. Перевірки здійснюються за дорученням вищого органу товариств спостережної Ради, за власною ініціативою ревізійної комісії або на вимогу акціонерів.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів, або проведення засідання спостережної Ради товариства, якщо виникла загроза інтересам товариства, або виявлено зловживання, допущені посадовими особами. Члени ревізійної комісії мають право брати участь у засіданнях правління. Ревізійна комісія складає висновки на підставі річних звітів та балансів. Без висновків ревізійної комісії вищий орган товариства не може затверджувати баланс. Посадовими особами товариства не можуть бути члени органів державної влади і управління, посадові особи органів прокуратури, військовослужбовці, посадові особи державної безпеки та інші особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами ТОВ. Особи, які мають судимість за крадіжки та інші корисливі злочини, не можуть займати у товаристві керуючі посади, посади пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України. Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю, конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України. [4]

2.3 Інформаційна система, що використовується в організації (категорія, клас, вид, тип)

Підприємство забезпечене достатньою кількістю обчислювальної та комп'ютерної техніки, кожен працівник бухгалтерії чи економічного відділу має персональний комп'ютер. Базою програмного забезпечення є 1С Бухгалтерія, на основі якої здійснюють бухгалтерські операції по обліку та нарахуванню.

Серед систем, що також використовуються на підприємстві:

1) Управлінські системи. До цього класу входять функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також з модулями прийняття рішень і деякими іншими («Галактика» та «Текон»);

2) Фінансово-аналітичні системи. Це різноманітні програми фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких автоматизуються завдання зовнішнього і внутрішнього аудиту («1С: АФС», «ПОПІ»);

3) Правові бази даних. До них належать упорядковані довідкові системи, в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку тощо («Сапфір» та «Libra»).

Також на підприємстві були створені потужні серверні системи, з метою створення внутрішньої мережі між підприємства групи «Фомальгаут», зокрема ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН», з використанням найновішої техніки. З метою ефективного захисту цих систем, була створена унікальна система внутрішнього захисту, яка ретельно перевіряє всі вхідні документи з зовнішніх мереж на вірусні програми, а також створює надійний захист від хакерських атак. Ця мережа дозволяє працівникам швидко отримати необхідну інформацію, з метою виконання поставлених задач. [4]

2.4 Організація праці апарату управління. Охорона праці, техніка безпеки

Час роботи керівника ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН», в особі генерального директора, визначається внутрішнім регламентом і становить 40-годинний робочий тиждень. Прийом відвідувачів керівник здійснює щоденно окрім п'ятниці. Щотижнево на початку робочого тижня керівник скликає оперативну нараду на якій зазначаються основні напрямки роботи апарату управління та вирішуються різнотипні питання, що стосуються діяльності організації.

Серед найбільш трудомістких робіт робота з документами посідає одне з чільних місць. Підраховано (шляхом заповнення фотографії робочого часу), що голова правління витрачає на роботу з документами від 30 до 70 відсотків робочого часу. Обсяг вхідної інформації, що надходить на адресу керівника, дуже великий. В свою чергу, багато вихідних документів також підписує керівник. Таке перевантаження виникає через суттєві дефекти в технології документальних процедур.

Робота секретаря на підприємстві визначається згідно затвердженої посадової інструкції. Згідно якої режим роботи секретаря прив'язаний до такого керівника і становить 40-годинний робочий тиждень. На своїй посаді секретар має такі основні обов'язки:

- приймати та розглядати кореспонденцію, яка надходить на розгляд директору Товариства;

- сортувати кореспонденцію за адресатами, ступенем терміновості та значущості;

- приймати та передавати документи, кореспонденцію і особисті заяви на розглядання та підпис директору Товариства;

- передавати кореспонденцію, яка надійшла до Товариства, структурним підрозділам, діяльності яких стосується тема вхідної інформації або конкретним виконавцям для використання в процесі роботи або підготовки відповідей;

- вести облік вхідної та вихідної кореспонденції, а також облік наказів, розпоряджень директора та інших локальних нормативних актів Товариства;

- відправляти пошту та підтримувати контакти зі службами доставки;

- за дорученням директора готувати необхідні документи, матеріали та інформацію;

- за дорученням директора складати та відправляти листи, запити, інші документи;

- організовувати проведення телефонних та особистих переговорів директора Товариства.

Одночасно секретар має право: у рамках своєї компетенції та повноважень відповідати на телефонні дзвінки, адресовані директору Товариства, з метою ефективного використання його робочого часу; на преміювання за особливі досягнення перед Товариством за результатами роботи у той чи інший період; ініціювати власне підвищення кваліфікації, придбання необхідної літератури чи періодичних видань.

В цілому організація праці апарату управління є на досить високому рівні і дозволяє ефективно виконувати усі необхідні завдання. Оскільки апарат управління є високо кваліфікованим і досвідченим, то це дозволяє оперативно здійснювати необхідне коригування роботи працівників, чим підвищується результативність досягнення намічених цілей та виконання завдань. [4]

Основними документами, що регламентують охорону праці та техніку безпеки на підприємстві є:

* Закон України «Про охорону праці»;

* кодекси законів про працю;

* ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»;

* ЗУ «Про пожежну безпеку»;

* нормативно-правові акти (міжгалузеві, галузеві, нормативні акти підприємства)

* Державні стандартами України з питань охорони праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми та інше. [6]

3. Управління матеріально-технічною підсистемою

3.1 Аналіз стану та визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази підприємства

Для здійснення аналізу стану матеріально-технічної бази підприємства побудуємо таблиці складу, аналізу стану та руху і використання основних засобів, що наведені в таблиці 3.1, 3. 2,3.3 відповідно. Для їх побудови використаємо Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) за 2011-2013 рр.

Таблиця 3.1 - Склад основних засобів підприємства

Назва об'єкту	Вартість, тис. грн.	Відхилення
	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1. Виробничого призначення	15 438	17 698	19 218	+ 3780	124,49
1.1.будівлі, споруди:	10 590	11 767	12 984	+ 2394	122,61
1.2 Машини та обладнання	2 847	3 395	3 456	+ 609	121,39
1.3 Транспортні засоби	1 325	1 834	2 045	+ 720	154,34
1.4 Інші	676	702	733	+ 57	108,43
2. Невиробничого призначення	4 587	4 758	5 345	+ 758	116,52
2.1.будівлі, споруди:	2 346	2 452	2 678	+ 332	114,15
2.2 Машини та обладнання	959	985	1142	+ 183	119,08
2.3 Транспортні засоби	768	782	929	+ 161	120,96
2.4 Інші	514	539	596	+ 82	115,95
Всього	20 025	22 456	24 563	+ 4 538	122,66

Склад основних засобів збільшився на 4 538 тис. грн. за 3 роки (з 2011 р. до 2013 р.), це є позитивним фактором для підприємства.

Склад необоротних активів відповідає діяльності підприємства. Постійне зростання усіх видів основних засобів свідчить про стабільність підприємства і зростаючий потенціал. Динаміку зростання даних показників спонукає зростаючий попит на продукцію, що виготовляє підприємство.

Таблиця 3.2 - Аналіз показників стану та руху основних засобів

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Вартість основних засобів на початок періоду, тис. грн.	18 567	20 025	22 456
Вартість основних засобів на кінець періоду, тис. грн.	20 025	22 456	24 563
Вартість введених протягом року основних засобів, тис. грн.	1 816	2 867	2 599
Вартість виведених протягом року основних засобів, тис. грн.	358	436	492
Сума нарахованого зносу, тис. грн.	3 346	4 057	4 787
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,17	0,18	0,19
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,83	0,82	0,81
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,09	0,13	0,11
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,02	0,02	0,02
Коефіцієнт приросту основних засобів	0,07	0,11	0,09

Вартість необоротних активів в 2013 році становила 24 563 тис. грн., що на 4 538 тис. грн. більше ніж у 2011 році. Знос основних засобів є не високим і у 2013 році становив 19%, водночас спостерігається дуже повільне збільшення коефіцієнту зносу, але значної загрози стану основних засобів немає. Позитивним є зростання коефіцієнта приросту основних засобів, зріст якого відбувався за рахунок значної переваги введених основних засобів над виведеними.

Динаміка показників руху основних фондів є позитивна. Стан основних фондів на досить доброму рівні, також враховуючи позитивну динаміку руху основних фондів, можна стверджувати, що в найближчі роки їх якісний стан ще може покращитися.

Таблиця 3.3 - Аналіз показників ефективності використання основних засобів

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	70 176	75 467	84 563
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	19 296	21 240,5	23 509,5
Середньорічна вартість виробничого обладнання, тис. грн.	15 438	17 698	19 218
Середньооблікова чисельність, осіб	183	205	223
Валовий прибутку, тис. грн.	12 703	14 643	16 404
Фондомісткість, тис. грн.	0,27	0,28	0,28
Фондовіддача, тис. грн.	3,64	3,55	3,60
Фондоозброєність, тис. грн.	105,44	103,61	105,42
Рентабельність основних фондів, %	65,83	68,94	69,78

Показники ефективності використання основних засобів залежать в основному від обсягу товарної продукції. Спостерігається покращення всіх показників, так збільшується обсяг товарної продукції, валовий прибуток з кожним роком. Фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність на досить високому рівні. Узагальнюючим критерієм позитивної динаміки ефективного використання основних засобів може виступити рентабельність основаних засобів, яка збільшилася на 3,95% впродовж 3 років (2011-2013 рр.). [5]

Також в додатках в таблиці А.1 та рисунку А.1, наведено склад та структура автомобільного парку підприємства.

Характеристика стану та розвитку матеріально - технічної бази дає можливість стверджувати, що міцна база забезпечує конкурентоспроможність підприємства і створює можливості для подальшого різностороннього розвитку.

3.2 Оцінка ефективності технології роботи з матеріальними ресурсами (сировина, готова продукція, товари)

Діяльність з виробництва та продажу СБС здійснюється на основі вітчизняної та імпортної сировини. Постачальниками найчастіше виступають підприємства-виробники корисних копалин (щебінь, пісок, зола, вапно, газ та інше), виробників цементу, хімічних сполук, виробників упаковки та інше з різних регіонів України та за кордону. Тому прийом сировини здійснюється з автомобільного та залізничного транспорту (доставка вантажівками та вагонами). Отримані матеріали спеціально розвантажуються і подаються безпосередньо до місць виробництва СБС, або до складських приміщень (коли об'єми доставки великі). Підприємство працює з неоднорідним типом товарів, тому виникає необхідність у поділі доставленої сировини.

Інші матеріальні ресурси які закуповуються для забезпечення здійснення підприємницької діяльності приймаються, відповідно, по прибуткових накладних і зберігаються у спеціально обладнаних місцях.

Зберігання готової продукції здійснюється у складських приміщеннях або відвантажується покупцям.

Для забезпечення безперебійної поставки продукції на експорт на підприємстві створена відповідна посада, особа, що її займає відповідає за оформлення документів та технічної підтримки, для безпосередньої доставки СБС згідно з міжнародними договорам (інкотермс).

Відповідальність за забезпечення іншими матеріальними ресурсами несе головний бухгалтер, який здійснює необхідні замовлення.

Для підвищення ефективності роботи з матеріальними ресурсами на ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» доцільно запровадити автоматичну систему обліку і замовлень. [4]



4. Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність)

4.1 Аналіз рівня управління операційною діяльністю підприємства та обґрунтування пропозицій щодо напрямів удосконалення

Виробництво, що здійснює підприємство є сезонним. Виробництво припадає на період з початку квітня до кінця жовтня, а в зимовий період виробництво зовсім зупиняється. В цей час реалізовується продукція, яка була виготовлена за час роботи виробництва, тобто реалізовуються запаси. Така ситуація обумовлена тим, що попит на продукцію СБС переважно в літній період.

Якість продукції підприємства є достатньо високою, що забезпечує сучасне виробниче обладнання. Конкурентоспроможність продукції достатньо висока, так компанія займає близько 1/5 частки ринку, а конкуренти мають дуже потужні можливості та досить високу якість своєї продукції, тобто існує висока конкурентність на ринку СБС.

Обсяги та структура виробництва продукції СБС (в тонах) наведені в таблиці А.2, А.3 та на рисунку А.2

4.2 Оцінка ефективності цінової політики підприємства

На ціноутворення на підприємстві, враховуючи специфіку його діяльності, впливають перш за все зовнішні фактори, такі як зміна законодавства, зміна ціни на сировину та ресурси необхідні для виготовлення СБС, а також важливе місце займає ціна конкурентів, та купівельна спроможність населення (попит на СБС).

Ціноутворення на підприємстві здійснюється за методом «середні витрати плюс прибуток», згідно з ним ціна визначається як середні витрати плюс запланований прибуток.

Витрати на реалізацію продукції зводяться до витрат на оформлення паперів, оскільки доставку підприємство не здійснює. У складі собівартості продукції по всіх видах витрати на реалізацію складають на більше 5%.

З метою збільшення прибутку для підприємства доцільно розрахувати еластичність попиту, що визначається як співвідношення зміни обсягу продаж (%) до зміни ціни. Отже, на основі існуючої статистики з врахуванням дисконту можна стверджувати, що попит на продукцію підприємства наближається до одиничної еластичності.

Для отримання високого прибутку при одночасному забезпечені ринкової стійкості та конкурентоспроможності підприємства необхідно вести виважену цінову політику. Стратегія ціноутворення на продукцію фірми має бути нейтральної, тобто ціни мають бути встановлені виходячи з того співвідношення «ціна / цінність», яке відповідає більшості інших на ринку аналогічних товарів.

Цінова політика ефективна, тому дозволяє отримувати значний прибуток при значній залежності від зовнішніх факторів. [4], [6]

4.3 Оцінка ефективності збутової політики підприємства та визначення шляхів її підвищення

Метою функціонування відділу збуту є реалізація готової продукції на ринку товарів з максимально можливою економічною ефективність.

Збутовою політикою займається 38 спеціалістів.

Задачі відділу збуту:

- планування реалізації продукції;

- вибір схеми розподілу матеріальних потоків;

- вибір оптимальної кількості розподільчих центрів;

- вибір оптимального місця розташування розподільчих центрів;

- організація отримання та обробки замовлень;

- вибір виду пакування та прийняття рішення про комплектацію;

- організація відвантаження продукції зі складів підприємства;

- організація доставки та контроль за транспортуванням;

ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» має поширену мережу логістичних складів (розподільчих центрів) по всій Україні, що дозволяє здійснювати доставку в найкоротші терміни незалежно від місця розташування замовника. Місця розташування розподільчих центрів визначаються за допомогою евристичного методу, тобто на основі відмови заздалегідь від неприйнятних варіантів розміщення, та на досвіді спеціалістів з логістики.

Замовниками (покупцями) продукції компанії є:

- мережа будівельно-господарських гіпермаркетів «Епіцентр»;

- мережа будівельних гіпермаркетів «Нова лінія»;

- мережа будівельних магазинів «Leroy Merlin»;

- власна мережа супермаркетів «МастерОК»;

Пошуком покупців займається фахівець з постачання. Головними умовами вибору покупця є ціна, об'єм закупівель, умови оплати, відстань від розподільчого центру (складу) до замовника. Відбір замовників відбувається за таким же принципом як у відборі постачальників (отримання інформації про замовника, аналіз по вище наведеним критеріям та вибір замовника на основі прийняття рішення начальника відділу розподілу).

Так як попит на продукцію не рівномірний (значно більший в літній період), то реалізація продукції теж не рівномірна. Основними причинами цього є:

o низький попит в зимовий період;

o виробництво в зимовий період не відбувається;

Виходячи з цього реалізація відбувається в такому співвідношенні - 70-85% в весняно-літній період, та 15-30% в осінньо-зимовий.

Вся організація реалізації та розподілу продукції відбувається за допомогою календарного планування продажів, яких складений та ухвалений на передодні періоду його виконання. [4], [6]

Отже, можна констатувати, що збутова політика підприємства досить ефективна. Серед шляхів підвищення ефективності є зменшення залежності від сезонності продажів, тобто збільшення продажу продукції в зимовий період.

4.4 Оцінка ефективності системи забезпечення виробництва на підприємстві

Метою функціонування цього відділу є забезпечення потреб виробництва в сировині з максимально можливою економічною ефективність.

У відділі забезпечення працює 17 кваліфікованих спеціалістів.

Задачі, що стоять перед відділом забезпечення:

- визначення обсягу закупівель сировини на основі плану виробництва продукції;

- пошук та співпраця з постачальниками сировини;

- дотримання обумовлених строків закупівлі сировини, визначених при плануванні забезпечення підприємства сировиною;

- забезпечення точної відповідності між кількістю поставленої сировини та потребою;

- дотримання вимог виробництва щодо якості сировини;

- визначення необхідної норми поточних, страхових запасів сировини;

- забезпечення підприємства необхідною кількістю поточних та страхових запасів сировини;

- визначення рівня та забезпечення підприємства сезонними запасами (для виробництва продукції в кінець осіннього та початку зимового періоду, коли поставки сировини не відбуваються через кліматичні умови);

- контроль за виконанням планів поставки та за рівнем всіх видів запасів;

- звіт перед вищим керівництвом за виконання планів забезпечення сировиною підприємства.

Відділ забезпечення використовує такі джерела інформації:

1) внутрішні (бухгалтерський облік та звітність, статистичний облік і звітність, оперативний облік і звітність);

2) зовнішні (інформація, що надходить від постачальників).

Постачальниками підприємства є:

1) ТОВ «Євроцемент-Україна» - поставляє цемент для виробництва сухих будівельних сумішей (СБС);

2) ПАТ «Миколаївцемент»;

3) АТ «Подільський цемент»;

4) ДП «Кримцемент»

5) ПАТ «Трипільська ТЕС» - надає можливість вивозити золу, необхідну для виробництва СБС;

6) ПАТ «Київгаз» - забезпечення виробництва природнім газом;

7) ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» - поставляє упаковку для СБС;

8) «Barenty Ravago Camical» - поставляє хімічні речовини;

9) «Bang & Bonsomer» - хімія;

10) «Basf Samsung» - хімія.

Вибором постачальників займається фахівець з постачання. Він визначає потенційних постачальників, направляє до заявки на предмет можливої закупівлі. При цьому вказує певну кількість сировини, ціну, стандарти з якості, яким повинна відповідати сировина, а також умови оплати і терміни поставки. Запити спрямовуються в електронній та письмовій формах.

На основі всієї отриманої інформації спеціаліст з постачання аналізує всіх постачальників-претендентів та виставляє кожному із них оцінку по ряду параметрів (якість продукції, ціна, умови оплати, умови доставки) та інформує начальника відділу забезпечення про результати аналітичної роботи, зокрема про найкращого постачальника-претендента. На основі прийнятого рішення начальником відділу забезпечення підписується договір з одним або декількома постачальниками.

Організація забезпечення повинна бути спрямована на те, щоб забезпечити безперебійне виробництво продукції (окрім зимового часу, коли виробництво не відбувається). Так як надходження сировини відбувається переважно з початку квітня до кінця жовтня, а виробництво продукції відбувається з квітня до середини грудня, то за період часу надходження сировини потрібно забезпечувати безперебійне виробництво, а також створювати сезонний запас на період часу, коли виробництво працює, але поставки не відбуваються. Тобто це означає, що в період від початку квітня до кінця жовтня поставки сировини повинні бути більшими ніж потреба сировини на цей період, пропорційно до потреб на період, коли поставки не відбуваються. Все це пов'язано з попитом на сухі будівельні суміші, який значно вищий в літній період часу.

Вся організація забезпечення виробництва сировиною відбувається за допомогою календарного планування закупівель, яких складений та ухвалений на передодні періоду його виконання.

Система забезпечення виробництва на підприємстві високо ефективна. [4], [6]

4.5 Оцінка ефективності маркетингових досліджень підприємства

До складу відділу входить 13 осіб (включаючи 5 осіб відділу реклами).

Основні напрями маркетингових досліджень відділу маркетингу є:

1) дослідження ринку збуту;

2) дослідження інструментарії в маркетингу;

3) дослідження зовнішнього середовища;

4) дослідження внутрішнього середовища;

5) дослідження ринку продуктивних сил;

6) дослідження мотивів;

7) маркетингова розвідка.

Одна з основних цілей маркетингового дослідження - визначення ринкових можливостей компанії.

Необхідно правильно оцінити і передбачити розмір ринку, потенціал його зростання і можливий прибуток. Прогнози продажів будуть використані фінансовим відділом для залучення обігових коштів або інвестицій, виробничим відділом - для визначення потужностей і планованої продуктивності, відділом поставок - для виконання закупівель в відповідно до потреб, а відділом кадрів - для наймання необхідної робочої сили. Адже якщо прогноз виявляється далеким від реальності, компанія витратить кошти на формування надлишкових запасів і виробничих потужностей або, не зумівши задовольнити потреби ринку, упустить прибуток.

Всі дослідження та аналіз проводиться згідно плану, який розроблений та ухвалений вищим керівництвом компанії на певний період часу (квартал, рік).

У процесі маркетингових досліджень використовуються такі джерела інформації:

· друковані видання (періодика, монографії, огляди ринків, брошури, довідники, статистичні збірники тощо);

· спеціальні дослідження (опитування, спостереження, експерименти);

· довідки офіційних організацій, експортерів, представників фірм;

· балансові звіти, каталоги, проспекти інших підприємств;

· виставки, ярмарки, конференції, презентації, дні відкритих дверей;

· покупці, споживачі, клієнти;

· інформація від постачальників;

· сфера торгівлі;

· фінансова сфера;

· неформальні джерела (чутки, друзі).

А також внутрішні джерела ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН»:

1) періодичні звіти співробітників і підрозділів,

2) бухгалтерський облік та звітність;

3) статистичний облік і звітність;

4) оперативний облік і звітність.

Підприємство застосовує синхромаркетинг, як вид маркетингу, це пов'язано з тим, що ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» є виробником сухих будівельних сумішей (СБС), які мають значно переважаючий попит в літній час. Тому комунікаційні заходи з покупцями відбувають переважно весняно-літній період року.

Серед заходів маркетингових комунікацій відділ маркетингу та реклами використовує рекламу та стимулювання збуту.

Як раніше було сказано продукція підприємства рекламується через всі можливі засоби реклами, але найбільше через засоби зовнішньої реклами, зокрема на біг бордах.

Стимулювання збуту реалізовується через систему знижок для постільних клієнтів чи на великі оптові партії закупівель. Також працівники відділу маркетингу активно займаються пошуком нових клієнтів через Інтернет, ЗМІ, на виставках, ярмарках і т.д.

У структурі витрат маркетинг (включаючи рекламу) займає 30%, тобто витрати на маркетинг та рекламу складають 30% від загальних витрат на виробництво продукції. [4], [7]

Маркетингова система ефективне, але потрібно більш ефективно розвивати систему стимулювання збуту, та по можливості провести більш ефективну рекламну кампанію.



5. Аналіз управління соціально-психологічною підсистемою

Функцією управління персоналом в ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» займається відділ кадрів, яких спеціально створений для цього. До відділу кадрів входить група кваліфікованих спеціалістів, в числі 4 осіб, а також начальник та заступник начальника відділу кадрів, завданням яких є повне та якісне забезпечення підприємства працівниками, відповідно до стратегії розвитку компанії.

Основною метою відділу кадрів є забезпечення підприємства персоналом в потрібній кількості та якості задоволення розумних потреб.

Основними цілями відділу кадрів є:

- формування висококваліфікованого та відповідального персоналу;

- забезпечення соціальної ефективності, зокрема умови праці, можливість кар'єрного росту, забезпечення позитивного клімату та творчої атмосфери в колективі;

Серед функцій, що покладенні на відділ кадрів є:

- організаційна (планування потреб в персоналі та пошук джерел комплектування);

- соціально-економічна (створення умов для закріплення кадрів);

- відповідальна (забезпечення розвитку персоналу);

Можна сказати, що підходячи до питань управління персоналом, підприємство обрало стратегію узгодження потреб в персоналі з планами розвитку підприємства, так як підприємство розвивається, зокрема планує відкриття 2 нових заводів в найближчі 3 роки.

В компанії спеціально для перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників створений відділ перепідготовки (виключно до нього входить 8 працівників), який підпорядковується відділу кадрів та безпосередньо начальнику відділу кадрів. В межах цього відділу проводиться перепідготовка персоналу (поліпшення теоретичних та практичних знань), оцінка рівня кваліфікації працівників (зокрема з метою вибору кандидатів на підвищення на більш вищу посаду) та інші завдання, пов'язані покращити якісний рівень всього персоналу підприємства.

Охарактеризувавши напрями діяльності відділу кадрів, наведемо склад та структуру персоналу ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН», за категоріями, що проілюстровані в додатках в таблиці А.4 та рисунку А.3

Особливу увагу відділ кадрів приділяє руху персоналу, зокрема плинності кадрів на підприємстві. Проаналізувавши рух персоналу в динаміці, ми можемо зробити висновки, що плинність кадрів незначна, тобто знаходиться на нормальному, природному рівні.

Так, як на підприємстві існує система кар'єрного росту, то проблема кадрового резерву, зокрема кадрового керівного резерву не актуальна. Якщо ж існує дефіцит кадрів, то у цьому випадку підприємство співпрацює з різними службами по пошуку кадрів, зокрема з державною службою зайнятості. Також проводить рекламну кампанію через засоби масової інформації, щодо пошуку відповідних кваліфікованих працівників на вільні посади.

З метою підтримання рівня плинності кадрів на нормальному рівні, відділ кадрів проводить такі заходи:

- техніко-економічні (оплата праці);

- організаційні (просування та кар'єрний ріст);

- соціально-психологічні (позитивний внутрішній клімат в колективі та демократичний стиль управління);

- культурно-кадрові (побутове та медичне обслуговування);

Детально зупинимось на техніко-економічних заходах, тобто на заходах пов'язаних з оплатою праці.

Система оплати праці в ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН»:

На підприємстві використовується тарифна система оплати праці з системою премій та бонусів за якісне та своєчасне виконання поставлених завдань.

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.

Тарифна система відображає поділ працівників за професіями та кваліфікаціями. Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок. Спеціальність відображає внутрішньо-професійний поділ праці. Це поняття є вужче порівняно з поняттям «професія» (наприклад слюсар-водопровідник). Отже, спеціальність потребує глибших знань і надбання практичних навичок з вужчого кола робіт. Кваліфікація - це сукупність вироблених знань, уміння, певних практичних навичок. Вона виражає ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Тарифна система є основою для устаткування правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. З її допомогою визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.

В діяльності відділу кадрів широко використовується комп'ютерна техніка, а також спеціалізоване програмне забезпечення. Майже вся робота відділу автоматизована, від пошуку через електронні мережі кваліфікованих кадрів, до контролю за наявністю працівників на своєму робочому місці в робочий час.

Єдина ланка, що майже не піддалася впливу, залишилася робота з первинними документами, пов'язаними з прийманням, звільненням працівників та іншими діями стосовно персоналу підприємства, але все ж таки їх створення та редагування відбувається за допомогою комп'ютерних пристроїв, зокрема ПК та принтера, та програмного забезпечення, зокрема Microsoft Office Word, Excel.

Соціально-психологічна підсистема, яка представлена на підприємстві у вигляді відділу кадрів, має комплексний системний підхід щодо пошуку, відбору та прийому кадрів, забезпечення повної адаптації на підприємстві, забезпечення мотивації, через економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи впливу. Для кожної посадового місця визначена своя система оплати праці та інші заохочувальні та компенсаційні витрати. Досить розвинена організаційна культура, кожен працівник забезпечений медичним страхуванням, харчуванням та інше. Для підтримання високого морально-психологічного стану, проводяться корпоративи по святам, задля підтримки комунікації між працівниками. Отже, соціально-психологічна підсистема підприємства розвинена на нормальному рівні, але доцільним є проведення оптимізації складу та структури персоналу та розробка ефективної програми його мотивації. [4], [6]



6. Управління фінансово-економічною підсистемою

6.1 Аналіз фінансово-економічних показників підприємства

Для визначення ефективності діяльності підприємства необхідно проаналізувати динаміку обсягу і структуру поточних витрат підприємства, наведено в таблиці 6.1, дані візьмемо зі Звіту про фінансові результати.

Таблиця 6.1 - Динаміка та структура витрат за економічними елементами

Елемент виробничих витрат, тис. грн.	2011 р.	Питома вага, %	2012 р.	Питома вага, %	2013 р.	Питома вага, %	Динаміка, %
Матеріальні витрати	320	3,00	305	2,22	253	1,45	79,06
Витрати на оплату праці	1 018	9,55	1 053	7,66	1 192	6,84	117,09
Відрахування на соц. заходи	382	3,59	395	2,87	445	2,55	116,49
Амортизація	454	4,26	453	3,29	452	2,60	99,56
Інші витрати	8 483	79,60	11 543	83,96	15 077	86,56	177,73
Всього	10 657	100,00	13 749	100,00	17 419	100,00	163,45

З таблиці видно, що за 3 роки загальні витрати збільшилися на 63,45%, збільшення спостерігається у витратам на оплату праці (+ 17,09%), відрахуваннях на соц. заходи (+ 16,49%) та інші витрати (+77,73). Зменшилися витрати тільки на амортизацію (- 0,44%) та на матеріальні витрати (- 20,94%).

Щодо структури, то питома вага всіх елементів зменшувалася, окрім інших витрат, питома вага яких збільшилася на 6,96%.

Збільшення витрат є безперечно негативним фактором, але робити кінцеву оцінку без інших показників недоцільно.

Для оцінки собівартості товарної та реалізованої продукції побудуємо таблицю 6.2, але необхідно врахувати, що товарна продукція дорівнює реалізованій продукції, так як вся продукція вироблена підприємством йде на продаж.

Таблиця 6.2 - Основні показники ефективності виробництва

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Динаміка, тис. грн.
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	125 122	156 346	174 098	+ 48 976
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	90 812	114 536	128 494	+ 37 682
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0,72	0,73	0,73	+ 0,01
Валовий прибуток, тис. грн.	12 703	15 283	16 404	+ 3 701
Накладні витрати, тис. грн.	10 656	13 855	17 419	+ 6 762
Інші доходи, тис. грн.	2 556	2 503	2 850	+ 294
Інші витрати, тис. грн.	3 532	2 826	1 094	- 2438
Податок на прибуток, тис. грн.	204	210	141	- 51
Чистий прибуток, тис. грн.	867	895	600	- 279
Рентабельність виробництва, %	0,95	0,78	0,47	- 0,48

Графік динаміки основних фінансових показників наведений на рисунку А.4 (в додатках).

Протягом трьох років аналізованого періоду виручка від реалізації продукції збільшується, одночасно збільшується і повна собівартість реалізованої продукції. Витрат на одну гривню реалізованої продукції на протязі 3 років стабільно на одному рівні - 0,72-0,73 грн./1 грн. реалізованої продукції.