Підвищення ефективності управління підприємством за рахунок розробки та впровадження сучасного комплексу маркетингу (за матеріалами ДП "Готель "Україна")

Організаційні аспекти охорони праці:

1. Відповідальність за організацію охорони праці на підприємстві несе керівник, головні фахівці, керівники цехів, дільниць, майстри. Адмiнiстрацiя підприємства зобов'язана:

- забезпечити безпечні умови праці працюючих;

- організувати та проводити iнструктажi, навчання працiвникiв охороні праці;

- організувати роботу по професійному відбору на робiтничi місця;

- здійснювати контроль за роботою по охороні праці.

2. Органiзацiя роботи по охороні праці проводиться службою охорони праці. Вид служби охорони праці, чисельнiсть її спiвробiтникiв залежить від кiлькостi працюючих на пiдприємствi. На великих пiдприємствах є віддiл з охорони праці, на бiльш дрiбних - бюро (2-3 чол.), iнженер з охорони праці. На підприємствах виробничої сфери з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

В обов'язки служби охорони праці входить:

- розробка заходів по запобiганню нещасних випадкiв, по попередженню захворювань;

- заборона роботи, у випадку порушення правил та норм по охороні праці, на відповідних дiлянках;

- навчання працюючих охороні праці.

3. Навчання працюючих охорони праці.

Навчання охорони праці на виробництвi складається з:

- курсового (по спеціальній програмi);

- виробничого (в учбових лабораторiях, майстернях пiд керiвництвом майстра);

- через iнструктажі з охорони праці.

По характеру та часу проведення iнструктажі пiдроздiляються на:

- вступний інструктаж - проводиться з всiма, що приймаються на роботу, проходять виробниче навчання, практику з відрядженими;

- первинний - на робiтничому мiсцi з всiма прийнятими на пiдприємство, що виконують нову роботу, пеpеведеними з одного пiдроздiлу у iнше (проводить керiвник робiт);

- повторний - проходять всi працюючi не рiдше чим через 6-ть мiсяцiв, а з пiдвищеними умовами небезпеки - 1 раз у квартал;

- позаплановий - проводиться всьому персоналу при змінах правил з охорони праці, технологiчного процесу, замiни обладнання, вихiдного сировини та iнших факторiв, впливаючих на безпеку праці, при перервах у роботi бiльше нiж 2 місяці;

- поточний - проводиться з працюючими перед виробництвом робiт, на якi оформляється наряд-допуск;

- допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

4.2 Вентиляція приміщень готелю

В приміщеннях ДП "Україна" залежності від місця дії вентиляція є загальнообмінною (використовується коли шкідливі речовини рівномірно розміщуються у робочої зоні), місцевою (шкідливі речовин виділяються на декількох робочих місцях), локалізованою (шкідливі речовин виділяються на робочих місцях, розташованих одне біля іншого) та комбiнованою. Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони. При місцевій вентиляції шкідливі речовини виводяться (або розстворюються шляхом подачі чистого повітря) безпосередньо від місць їх створення.

Вимоги до вентиляції в приміщеннях ДП "Україна":

1. Кiлькiсть приточного повітря у одиницю часу повинне відповідати кiлькості витяжного повітря.

2. Правильне розташування приточних та витяжних завіс. Свіже повітря подається, де концентрація шкідливих речовин менше, а удаляється, де концентрація більше.

3. Вентиляція не повинна створювати перегрівання або охолодження працюючих.

4. Вентиляція має бути пожежовибухонебезпечною.

Також у приміщеннях ДП "Україна" здійснюється природна вентиляція, при якій подачу та віддалення повітря регулюють, згідно з зовнішніми метеорологічними умовами та у заздалегідь заданих об'ємах, називають аерацією.

Розрахунок необхідного повітрообміну при загальнообмінної вентиляції проводиться залежно від:

У приміщеннях ДП "Україна" подаються такі об'єми зовнішнього повітря:

- при кубатурі приміщення до 20м3 на одного працюючого - не менше 30м3 на людину;

- при кубатурі приміщення від 20-40м3 на одного працюючого - не менше 20м3 годину на людину при наявність вікон та відсутності виділення шкідливих речовин;

4.3 Протипожежна безпека готелю

Найбільш серйозною небезпекою для життя і здоров'я гостей і персоналу готелю, збереження їхнього майна, а також майна і будинку готелю є пожежі. Тому в готельних господарствах важливе значення має забезпечення захисту будинків, приміщень і людей від пожежі.

Найчастішими причинами виникнення пожеж у готелях є необережне поводження з вогнем, несправність електромереж і електрообладнання, порушення технологічного процесу і правил експлуатації, недотримання заходів пожежної безпеки при ремонтних й інших видах робіт.

Процес створення системи протипожежної безпеки в готелях (відповідно до ДСТУ 2272:2006) складається з таких етапів:

1) проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі;

2) проведення протипожежної підготовки працівників;

3) проведення протипожежної профілактики.

Проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Директор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпечення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному робочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення пожежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожежного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу пожежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, повинні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожежних.

Проведення протипожежної підготовки працівників. Протипожежна підготовка складається з протипожежного інструктажу (вступного, первинного і повторного) і занять за програмою пожежно-технічного мінімуму.

Вступний і первинний інструктажі з пожежної безпеки проводяться при прийомі на роботу. Первинний і повторний інструктажі проводить на робочому місці особа, відповідальна за пожежну безпеку в цьому підрозділі. Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться за спеціально затвердженою директором готелю програмою з працівниками інженерно-технічної служби і з матеріально-відповідальними особами. Після закінчення навчання проводиться залік, результати якого заносяться у відомість.

Для забезпечення суворого протипожежного режиму в готелях розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають і основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила поведінки при пожежі. Ці пам'ятки знаходяться в кожному номері в папці з рекламними матеріалами. Не завжди гість заглядає в цю папку, тому в деяких готелях високого класу для ознайомлення з правилами використовують готельний відеоканал.

Проведення протипожежної профілактики. Протипожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів з попередження, локалізації та ліквідації пожеж, а також із забезпечення безпечної евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок пожежі.

Протипожежна профілактика полягає у профілактиці пожеж на етапі проектування і будівництва, застосуванні системи автоматичної пожежної сигналізації, використанні засобів і систем пожежогасіння, застосуванні системи оповіщення про пожежу, відпрацьовуванні системи дій у випадку пожежі й евакуації людей.

Профілактика пожеж на етапі проектування і будівництва. Профілактика пожеж у готелі починається ще на етапі проектування і будівництва будинку готелю (СНІП 2.08.02, ВСН 62. СНІП 2.07.01). Правилами пожежної безпеки для готелю передбачається спеціальне планування будинку, створення протипожежних перешкод, відсіків, ізольованих негорючими конструкціями. За допомогою протипожежних стін, перекриттів, дверей можна в межах одного будинку або споруди ізолювати пожежонебезпечні приміщення і не допустити поширення вогню у випадку його виникнення.

Засоби і системи пожежогасіння.

1. Установка автоматичного газового пожежогасіння. Пристрої газового пожежогасіння встановлюються в приміщеннях трансформаторної підстанції й головного розподільного щита, а також у приміщенні зберігання дизельного палива. Пристрої спрацьовують від димових і теплових датчиків, розташованих у цих приміщеннях. При цьому сигнал про пожежу надходить на пульт ЦДП.

2. Установка автоматичного водяного пожежогасіння. Установка автоматичного водяного пожежогасіння - це ціла мережа труб, заповнених водою під тиском, розташованих у всіх коридорах і приміщеннях готелю. На трубах знаходяться спринклерні голівки-розпилювачі. Основним робочим елементом є легкоплавкий замок у цій голівці, що при температурі 50 °С плавиться, і вода через розподільник покриває певну площу палаючого приміщення.

3. Внутрішній протипожежний водопровід. На вертикальних трубопроводах по всіх поверхах повинні бути змонтовані внутрішні пожежні крани (патрубок з вентилем), до яких приєднані пожежні рукави з патрубками. Пожежний рукав повинний бути змотаний, покладений з патрубком до чохла, що розташований у спеціальній ніші, і закритий дверцятами з умовним зображенням. Довжина кожного рукава - 20 м. Місця їхнього розташування в готелі повинні бути зазначені на планах евакуації усіх поверхів.

4. Водяні завіси. Для захисту від поширення полум'я при розвиненій пожежі на всіх поверхах готелю можуть бути передбачені водяні завіси. Пуск води здійснюється вручну.

Система оповіщення про пожежу і управління евакуацією. Система оповіщення гостей про пожежу і управління евакуацією є складовою частиною системи протипожежного захисту готелю. У готелях високого класу система оповіщення гостей про пожежу знаходиться на ЦДП. Після того, як бойовий розрахунок з'ясував, що причиною спрацювання пожежної сигналізації дійсно стала пожежа, включається система оповіщення про пожежу.

При цьому автоматично включаються дзвінки і зумери тривоги, а також усі гостьові телевізори (або переключаються на готельний канал, якщо вони вже були включені). Це дозволяє більш конкретно, з урахуванням сформованої обстановки, донести інформацію до гостей і запобігти паніці. На екранах телевізорів висвітлюється текст національною, англійською, німецькою, французькою мовами. Крім тексту, на екрані телевізорів у номерах висвітлюється план евакуації кожного поверху. Передати необхідну інформацію можна також через гучномовці в номерах.

Висновки до Розділу IV

Закон України визначає основні положення, що відносяться до реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону праці та здоров'я у процес праці, регулює за участю відповідних державних органів стосунки між організацією (власником) та трудівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, установлює порядок організації охорони праці в Україні.

Деталiзованi та конкретизованi вимоги з охорони праці викладені у Правилах та Нормах, які є обов'язковими для всіх підприємств та організацій незалежно від їх відомчого підпорядкування. До міжгалузевих правил та нормам по охороні праці відноситься: "Система стандартів безпеки праці (ССБП)", "Правила влаштування електроустановок", "Правила техніки безпеки (ПТБ)", "Будівельні норми та правила (БН)", "Санітарні норми (СН)" та інші.

В приміщеннях ДП "Україна" залежності від місця дії вентиляція є загальнообмінною (використовується коли шкідливі речовини рівномірно розміщуються у робочої зоні), місцевою (шкідливі речовин виділяються на декількох робочих місцях), локалізованою (шкідливі речовин виділяються на робочих місцях, розташованих одне біля іншого) та комбiнованою. Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони. При місцевій вентиляції шкідливі речовини виводяться (або розстворюються шляхом подачі чистого повітря) безпосередньо від місць їх створення.

Проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Директор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпечення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу.

Висновки

Отже основними напрямами вдосконалення маркетингової політики готельних підприємств можна вважати: спеціалізацію пропозиції на наданні послуг високої якості; сегментацію ринку і спеціалізацію готелів на невеликих сегментах; пошук незаповнених ринкових ніш; диверсифікацію готельних послуг, зокрема у напрямі розширення асортименту додаткових послуг; відповідність усіх сфер діяльності готелів певній обраній концепції; кооперацію готелів з метою об'єднаного виконання спільних функцій.

Враховуючи надзвичайну важливість комплексу маркетингу в межах загального маркетингового підходу, готелі розробляють, так би мовити часткові стратегії для всіх основних елементів комплексу маркетингу: стратегію продукту, цінову стратегію, стратегію проштовхування та стратегію розподілу.

Стратегія продукту передбачає розробку готельних послуг, які найбільшою мірою відповідають користувачам готельних послуг, розробку і впровадження на ринок нових готельних послуг.

Цінова стратегія передбачає визначення поведінки готелю на ринку в розрахунку на тривалу перспективу і цінової тактики на конкретний період стосовно кожної готельної послуги, а також конкретного сегмента ринку. Стратегія проштовхування визначає цілеспрямовану діяльність готельних підприємств щодо розповсюдження позитивних відомостей про себе і свої послуги. До цієї діяльності належать реклама, стимулювання збуту, паблісіті, паблік рілейшнз, участь у виставкових заходах тощо.

Стратегія розподілу включає визначення каналів, форм та методів доведення готельних послуг до споживача. Слід зазначити, що в останнє десятиліття, поряд з традиційними каналами розподілу, розвиваються і нові форми внутрішніх структур каналу. Однією з найбільш значних подій у розвитку каналів розподілу є поява вертикальних маркетингових систем, які містять, зокрема, таку важливу складову, як франчайзингові організації.

Якість обслуговування споживачів - визначальний фактор конкурентоспроможності підприємства готельного господарства. Надання широкого спектру послуг поряд із високою їх якістю може забезпечити високу ефективність діяльності підприємства. Тому тема роботи актуальна та доцільна.

Таким чином, процес надання готельних послуг є досить складний, але добре організований і послідовний комплекс дій. Виконання кожного етапу цього комплексу має бути підпорядковано певним правилам, які встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. За невиконання правил надання готельних послуг підприємство гостинності несе відповідальність перед клієнтом.

Для організації налагодженого процесу надання послуг, обов'язки персоналу чітко розподілені. Працівники готелю виконують свої обов'язки швидко і оперативно, щоб не доставляти клієнту зайві незручності. Для готельних працівників головне - забезпечити клієнту високий рівень якості послуг, а, отже, у високий рівень комфорту.

Система заходів, що забезпечують високий рівень комфорту, що задовольняють різноманітні побутові та господарські запити гостей, називається в готельному господарстві сервісом.

Сервіс може бути дуже різним - від швидкого і професійного оформлення службою прийому до бездоганної роботи сантехнічного обладнання. Кожна ланка в ланцюзі сервісу важливо.

Високий рівень сервісу допомагає готелю зарекомендувати себе на ринку туристських послуг з кращого боку і залучити більше клієнтів.

Крім того, надаючи будь-які послуги, персонал повинен проявляти такт та коректність. Сервіс потрібно будувати не тільки за принципом попиту (що хоче гість), але і за принципом пропозиції (готель пропонує все нові і нові послуги, які може надати, а гість вибирає, треба йому це чи ні). Але не можна нав'язувати послуги (може бути, гостю не буде потрібно те, що йому нав'язують, і тому він не хоче платити більше) . Готель "Україна" є одним з найкращих виробників послуг на ринку готельного господарства в Україні. Отже, відповідно до цього підприємство має продуктову політику

Готель надає послуги, які можна поділити на основні та додаткові. Основною послугою є: послуга проживання та харчування.

Готель має широкий спектр додаткових послуг як платних так і безкоштовних.

Для покращення та удосконалення готельних послуг постійно вивчається ринок туристичних та готельних послуг, конкурентів, споживачів. Такими обов'язками в готелі займається відділ продажів та маркетингу.

Дану інформацію працівники відділу беруть із зовнішніх джерел. Одним з основних напрямків діяльності є вивчення конкурентів та інформація про різноманітні нововведення і тенденції. Це здійснюється переважно за рахунок відвідання Інтернет сторінок готелів. Інформацію про нововведення відділ маркетингу отримує з періодичних видінь, головне місце серед яких посідає журнали "Готельний та ресторанний бізнес", "Маркетинг та реклама", "Маркетинг В Україні", газети "Ділова столиця" та "Бізнес". Також велику роль відіграють внутрішні джерела інформації. До внутрішньої інформації належать звіти служби прийому та розміщення з даними про зайнятість номерів, кількість гостей, кількість заброньованих номерів в розрізі днів та дат, звіти бухгалтерії, звіти ресторану та бару.

Для покращення роботи готелю, виявлення негативних тенденцій в розвитку та усунення їх, працівниками відділу маркетингу постійно розробляються анкети (роздаються гостям та розміщуються в Internet). На сьогодні існує два види анкет, які надруковані російською та англійською мовами.

Всі ці заходи безумовно впливають на розвиток готельного комплексу "Україна", а їх ефективність залежить від діяльності маркетингової служби, яка повинна бути організована на найвищому рівні.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. №1775.

2. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2015 року: указ Президента України: р. \\ "Голос України" Вип. 2, 2009 р.

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18 листопада 2005 року №1282-ІV

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки"

5. Абрамишвили Г.Г. Проблемы международного маркетинга. - М.: Международные отношения, 2004. - 223 с.

6. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2006.

7. Арбузова Н.Ю. Организация обслуживания в гостиницах и туристических комплексах. - Н. - Новгород: издательство "Штрих", 2001.

8. Ахмін А.М., Гасюк Д.П. Основи управління якістю продукції. Учб. посібник. - СПб.: Союз, 2002. - 192 с.

9. Абрамов В., Родомисельский М. Підприємства, малий бізнес і ринкова конкуренція // Економіка України - 2005. - №П. - С. 67-72.

10. Архипова Л.В., Сребник Б.В. Основы маркетинга.- М: Московский финансовый институт, 2000. - 259 с.

11. Агєєва О.А., Акуленок Д.Н., Васильєв Н.М., Васянін Ю.Л., Жукова М.А. Туризм і готельне господарство: Підручник. - М.: Екмос, 2004. - 400 с.

12. Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство. Учебно-практическое пособие. 2-е изд. - Мн.: БГЭУ, 2001.

13. Бойко М.Г. Організація готельного господарства: підручник / М.Г. Бойко, Л.М. Гопкало. - К.: Київ. нац. торг.-екон.ун-т, 2007. - 448 с.

14. Бойко М.Г. Суть і завдання стратегії розвитку підприємств готельного господарства в умовах трансформаційної економіки // Вісн. ДІТБ. - 2009. - №6. - С. 108-113.

15. Бойко М.Г. Сучасний стан та особливості розвитку підприємництва в готельному господарстві України // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України. - 2010. - №4. - С. 59-66.

16. Багулов В. Ціноутворення в умовах ринку: Навч. посібник / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 52 с.

17. Баркан Д.И. Маркетинг для всех. - Л.: Редакционно-издательский центр "Культ-информ-пресс", 2001. - 256 с.

18. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: Альтерпрес, 2003. - 208 с.

19. Бондаренко Г.А. Гостиничное и ресторанное хозяйство. Учебно-практическое пособие.2-е изд. - Мн.: БГЭУ, 2001.

20. Восколович Н.А. Маркетинг туристических услуг. М.: Теис, 2002. - 167с.

21. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 2000. - 667 c.

22. Горкавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів.- К.: Лібра, 2008. - 384 с.

23. Гостиничное хозяйство: Сокр. пер. с польского Шумилова А.И. - М.: Стройиз-дат, 2005. - 214 с.

24. Гладуняк Ю.В. Державне регулювання розвитку готельного господарства: проблеми та перспективи / Ю.В. Гладуняк // Науковий вісник Національного університету ДПС України. - 2009. - №3.

25. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме: Учеб. пособие. - Минск: Экономпресс, 2008. - 400 с.

26. Дорошев В.И. Введение в теорию маркетинга: Учеб. пособие для студ. вузов. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 284 с.

27. Данильчук В.Д. Мировой рынок услуг турбизнеса. - Донецк: ДІІБ, 2000. - 146 с.

28. Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по материалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг, управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. - М.: Луч, 2008. - 180 с.

29. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

30. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон'юнктури ринку: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. - К.: Знання, 2001. - 214 с.

31. Скобкин С.С. Маркетинг и продажи в гостиничном бизнесе. - М.: Юристь, 2003. - 224 с.

32. Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2005. №1. - С. 41-42.

33. Мельник О.П. Модель організаційної структури управління готельного господарства України // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 2008. - №7(74). - с. 1-5.

34. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2006.

35. Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг: навч. посібник. - К.: Вища шк. 2004. - 266 с.

36. Проблеми розвитку готельного господарства України // Удосконалення технології, організації, масового харчування, готельного господарства і туризму: Зб. наук. праць. - Київ: КДТЕУ, 2009. с. 29-33.

37. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Київ: Кондор, 2005, 408с.

38. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. Київ: Київський національний торгово-економічний ун-т, 2002, 170 с.

39. Современные тенденции в гостиничном бизнесе. Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2003. - С. 29-30.

40. Скибінський С.В., Іванова Л.О., Моргун О.Ф. Маркетинг готельних послуг. К. - 2005.

41. Тырский С. Гостиничная индустрия США: итоги лучше, чем прогнозы. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2009. №3. - С. 57-60.

42. Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг. - К.: Вища Школа, 2001. - 236 с.

43. Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. - М.: ЭКМОС, 2000. - 235 с.

44. Янкевич В.С., Безрукова Н.Л. Маркетинг в гостиничной индустрии и туризме: российский и международный опыт. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 416с.

45. Сьюзен Бриггс. Маркетинг в туризме. К.: Знання-Прес, 2005. - 358 с.

46. Філіп Котлер, Джон Боуэн, Джеймс Мейкенз. Маркетинг. Гостинність. Туризм, 2007.

47. http // www.wikipedia.org

48. ttp // www.marketing - ua.com

49. http://www.dniprohotel.ua

50. http://www.rada.com.ua/ukr/catalog/8156/

Размещено на Allbest.ru