В нинішній час при великій чисельності різноманітних сортів чаю споживач почав віддавати перевагу чорним крупнолистовим сортам чаю. Однак по оцінці фахівців якість цієї продукції невисока. В основному завозять старий чай, смак якого істотно гірше. Слідує пам'ятати, що чай зберігає свої корисні властивості тільки на протязі 18 місяців, що передбачене діючими стандартами, тоді як на упаковці вказується два і більше роки. В випадку якщо дата буде відсутня чай краще не купувати.

Продаж чаю з простроченим терміном зберігання є одним з найбільш розповсюджених засобів обману споживачів. Настій старого чаю стає темно-коричневим, інколи мутним, смак заварки - гіркуватий та затхлий, чайний аромат змінюється неприємним деревинним запахом. В простроченому чаю зменшується і вміст танину, ефірних масел, з'являється небезпечний фермент афлатоксин, який шкідливий для шлунку.

Вік чаю настільки сильно впливає на його якість, що свіжий чай другого сорту може виявитися більш смачнішим, ніж чай вищого сорту, але старий. Однак чим нижче сорт чаю, тим швидше відбувається його старіння. Бо в ньому більше огрубілих листків і деревини.

Старість чаю можна перевірити по кольору ободка між настоєм чаю і стінками судини. Він повинен бути жовтого кольору. Зеленуватий відтінок свідоцтво не першої молодості напою.

Починаючи з 1992р. Україну наводнили різномасті імпортні чаї з яскравими закордонними етикетками, написаними, як правило, англійською, незалежно від того, виробництво якої країни на них зазначено. Найчастіше це були китайські й цейлонські (за назвою на етикетці) чаї, але були також чаї, на етикетках яких зазначене, що їх зробили в Німеччині або Голландії. Переважна більшість з них були фальсифіковані або вкрай низької якості.

Тим більше необхідно мати на увазі, що окремі фірми й марки чаю можуть зникати й з'являтися, так що ніякий список фальсифікаторів не допоможе, в той час як знання загальних правил, кому можна, а кому не можна довіряти, допоможе в будь-який час бути пильним до всякого роду підробок і уникнути придбання фальсифікованого товару [18].

Насамперед необхідно пам'ятати, що чай можуть виробити зі справді чайної сировини тільки країни-виробники чаю: Китай, Індія, Індонезія, Шрі-Ланка, Японія, Грузія, Азербайджан та ін.

Це значить, що чай зі США, Німеччини, Голландії, Данії й т.п. - це або реекспорт азіатських чаїв, або підробка. Що стосується реекспорту, то він може бути сумлінним, і тоді такий чай має дорогу ціну, або це вкрай низькі сорти, купажовані й зовні красиво оформлені, рівні за продажною ціною звичайному гарному чаю, але далеко не рівні йому за якістю. Найкраще, отже, уникати покупки чаїв вироблених в «нечайних» країн.

Не слід купувати чай з «іноземним» найменуванням (незалежно від країни, мови й фірми, навіть якщо вони зазначені), якщо така назва звучить дивно або взагалі недоречно для чаю. Це звичайно відверта фальсифікація, розрахована на простачків, що нічого не розуміють у чаю, але схильних до яскравих етикеток, до незвичайного або, навпаки, до занадто зрозумілого.

Треба підходити диференційно до позначення на етикетці імпортних, з Китаю або з Індії, насамперед вказівки типу: «Made in China» або «Made in India» ні про що не говорять. Вірніше, вони говорять лише про те, що такий напис не може ще служити підтвердженням місця виробництва. Якщо крім цього напису на пачці чаю немає нічого іншого, то можете бути впевнені, що даний чай ніколи не перетинав китайського кордону, а може бути, і взагалі ніякого кордону.

Дійсний китайський чай експортує з Китаю тільки «Китайська національна імпортно-експортна корпорація чаю і місцевих продуктів» («China National Tea & Native Product Import & Export Corp.»). Про це повинен бути напис англійською мовою. Крім того, після цього напису обов'язково повинна випливати вказівка, з якої провінції континентального Китаю експортований чай, тому що корпорація має відділення в різних провінціях: у Фуцзяні, Сичуані, Хумані і Юньнані. До речі, ці вказівки дуже важливі для людей, що істинно люблять гарний чай, тому що сортність і розходження в якості й у вигляді чаїв пов'язані з виробництвом їх у різних провінціях, а зовсім не відбиті, як ми до того звикли, у номерах сорту або в якомусь особливому епітеті: відмінний, добірний, вищий, екстра й т.п.

Але крім вказівки на повне найменування корпорації й на назву провінції, де зібраний чай, на справді китайських чайних етикетках ще зазначено нижче перших двох написів, що це «Продукт Народної Республіки Китай» («Produce of the People's Republic of China»). Ніяких написів начебто «Made in China» на дійсному китайському чаї не буває й бути не може. Більш того, присутність доповідного напису ясно повинно вказувати, що ми маємо справу з явною підробкою, західною або вітчизняною. Шахраї просто не в курсі того, як позначений справді китайський чай. Тим часом комерційні магазини буквально набиті такими «китайськими» чаями, тому що їхня оптова ціна досить невисока і їх придбання в несумлінних оптовиків украй вигідна сучасним комерсантам.

Буває також китайський чай з Тайваню. Але й у цих випадках на ньому повинен бути повний напис тайванської фірми, вказівка на те, що продукт вивезений зі столиці Тайваню - Тайбея, а також місцева назва чаю на англійському й на китайських мовах. У всякому разі, повинне бути кілька написів. Якщо ж, крім ієрогліфів, яких жоден покупець не розбирає, на етикетці китайського чаю коштує тільки горезвісне «Made in China», то можете з упевненістю на 99,99 % уважати, що вам намагаються усучити сурогат або дуже поганий, підроблений чай. Нарешті, якщо чай привезений із самого Китаю кимсь з друзів, що побували там ваших, або знайомих і був придбаний у китайських магазинах або був доставлений у нашу країну якоюсь китайською організацією по бартері української організації, тобто був куплений на внутрішньому ринку Китаю, а не пройшов як експортний товар у нашу країну через Імпортно-експортну чайну корпорацію, то на етикетках такого чаю будуть тільки написи китайською мовою й більше ні якою іншою. Інакше кажучи, вся етикетка буде покрита ієрогліфами. І ще там буде кілька арабських цифр. Це - номера китайських ДСТ і номер ваг.

Такий чай також є гарантовано справжнім і принаймні середньої, нормальної якості. Кращі ж китайські чаї експортують обов'язково в металевому пакуванні, у гарних банках, зі збереженням всіх вищевказаних написів. Чим простіше, чим примітивніше чайне пакування, тім завжди гірше чай. Чай у целофані або в поліетиленовому пакуванні взагалі не коштує того, щоб його купували. Це безглуздий переклад грошів.

З індійськими чаями справа виглядає трохи складніше, у сенсі визначення їхньої справжності. Справа у тому, що й на підроблених, і на гарних індійських чаях може бути присутнім напис «Made in India», так що ця ознака не може служити нам ознакою, для відмінності справжніх чаїв від підроблених.

Але в Індії існує кілька відомих фірм, ім'я яких може бути міцною гарантією того, що чай з їхньою назвою не повинен бути поганим, у всякому разі, він завжди справжній, індійський, а не підроблений. Ці фірми наступні: Davenport, A. Toch, С.Т.С. Вони експортують до 60-70% індійських чаїв. Назви в них короткі, добре запам'ятовуються. До речі, на їхніх етикетках і справді високоякісних чаїв також не стоїть клейма «Made in India», а замість цього зазначено: «Індійський чай Тоша», «Індійський чай Девенпорта», «Індійський чай С.Т.С».

На торговельних марках респектабельних індійських фірм, що експортують чай, звичайно можна також побачити (хоча вони часом дуже дрібні) зображення голови барана або циркуля. Це символізує високоякісний чай, «міцний, як бараняче чоло» або «циркуль - міра точності». Звичайно ці фірми ставлять свою назву більш дрібним шрифтом, ніж назва того сорту, що вони рекламують. Але оскільки назви сортів часто змінюються, то закордонний покупець повинен орієнтуватися на найменування фірми й не дуже звертати увагу на всі інші написи на індійському чаї.

Не варто купувати також чай, якщо на пачці зазначено, що він був розважений не на чаєрозважувальній фабриці, а на комбінаті по виробництву харчових концентратів і т.п. Там чай часто сприймає запах інших товарів і звичайно губить свій власний.

Цейлонський імпортний чай також буває дуже часто об'єктом підробки, оскільки при його розважуванні дрібні оптовики підмішують інші низькосортні чаї.

Цейлонський чай випускають, як правило, у вигляді брокена або фаннінгса, і це добре маскує інші підмішані чаї таких же фракцій, в той час як при листовому чаї підміси легше виявити при простому візуальному контролі. Однак гарні цейлонські фірми, що дорожать своєю торговельною репутацією, борються проти цейлонського чаю на ринках інших країн таким же приблизно шляхом, як і Китай.

Так, кращі фірми «Аннабель» (Annabel) і «Дилма» (Dilmah) вказують на своїх етикетках, що чай «Упакований у Шрі-Ланці» (Packed in Sri Lanka) і уникають вживати звичайну формулу американських і всяких шахрайських фірм «Made in Shri Lanka». У нашу країну зараз основний ввіз чаю гарної якості здійснюють тільки ці фірми. Всі інші, що називають себе цейлонськими, створюють враження на основі аналізу їхніх етикеток досить сильний сумнів в адекватності зазначеної країни [18].

Таким чином, навіть красива упаковка з вродливими картинками - не безперечне свідоцтво високої якості вмісту. Якщо чай розфасований в картону або паперову коробку, а фольга всередині буде відсутня - це явна фальсифікація. Дійсні виробники неодмінно піклуються про збереження в чаю ефірних компонентів. Перешкодити випаровуванню може лише герметичність упаковки.

Що стосується оцінки пакетованого чаю, то необхідно зважати на наступні ознаки характерні для якісного напою:

наявність двохкамерного фільтр-пакету, завдяки якому досягається оптимальна екстракція чаю;

використання для фільтр-пакетів набіленого паперу, оскільки відбілюючи речовини можуть псувати приготований напій;

фільтр-пакети виготовлені без застосування клею, чим досягаються кращі смакові якості чаю.[18]

Таким чином підсумовуючи сказане можна зроби висновок, що на українському ринку присутні наступні види фальсифікації чаїв (табл. 1.8).

Таблиця 1.8