Товарознавча характеристика асортименту та якості спортивного взуття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни: Товарознавство

на тему: Товарознавча характеристика асортименту та якості спортивного взуття

Вінниця, 2013

Вступ

Останнім часом все більша частина населення приділяє увагу заняттю спортом та туризмом, що стимулює підвищення попиту на спортивне взуття. Виробники використовують різні розмірні системи взуття, що пов'язано з історичними традиціями даної країни та особливістю її метрологічної системи. Тому, доцільним буде провести аналіз розмірних систем спортивного взуття представленого на ринку України.

Мета роботи - характеристика асортименту та аналіз розмірних систем спортивного взуття, що реалізується у торговельному підприємстві “Максимум».

Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:

проаналізовано стан ринку спортивного взуття в Україні;

досліджено особливості різних розмірних систем;

проаналізовано асортимент спортивного взуття;

проведено аналіз розмірних систем спортивного взуття, що реалізується у торговельному підприємстві «Спортландыя».

Об'єктом дослідження є спортивне взуття, що реалізується в магазині «Спортладія».

Предметом є споживні властивості спортивного взуття, його розмірні характеристики.

У ході дослідження використано аналітичний метод.

Кожний ринок дуже різноманітний і поділяється на конкретніші. Ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, рибних товарів існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до складу ринку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних ресурсів є складовими фінансового ринку.

Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосередньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів. Матеріальне і нематеріальне виробництво мають бути адекватними платоспроможному попиту населення. Якщо цієї рівноваги немає, то в суспільстві настає дисбаланс: не вистачає певної групи товарів споживання, з одного боку, і виникає перевиробництво - з іншого. Ринок через конкуренцію, ціни, прибуток, перелив капіталу та інші його механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує тим самим диспропорції в економіці та у сфері обігу. Так відновлюється рівновага між платоспроможним попитом населення та пропозицією товарів і послуг.

Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Самостійність останніх залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення на неї цін, укладення договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична особа мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.

Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва. Саме торгівлі, а не розподілу. Лише вона сприяє певній заінтересованості підприємств у ефективному використанні матеріально-технічних ресурсів, спонукає вивчати та прогнозувати виробництво з урахуванням замовлень споживачів, приймати оперативні самостійні рішення при зміні кон'юнктури.

1. Стан ринку спортивного взуття в Україні

Аналіз офіційних даних статистичної звітності в Україні свідчить про те, що в 1996 р. підприємства взуттєвої промисловості виготовляли 196,5 млн. пар взуття, в тому числі дитячого 77,2 млн. пар (34% від загального випуску).

У 2011 році обсяг виробництва взуття підвищився - на 9,9% порівняно з 2010 роком і склав 30 млн. пар.

Експорт взуттєвої промисловості сьогодні зумовлений в основному схемами роботи з давальницькими матеріалами або на замовлення. Так, найбільші обсяги продукції галузі були експортовані до Італії - близько 32%, Польщі - 20%, Росії - 16%, Угорщини - 8%, Німеччини - 6%, Білорусі і Румунії - по 4%

Значну частку на українському ринку взуття займає імпорт, який у більшості випадків базується на поставках із Китаю, що склали в 2008 р. близько 69% загального імпорту взуттєвої продукції. Уже багато років Китай залишається найбільшим у світі експортером взуття.

Зростає і кількість представлених на ринку компаній. На початку 2008 року було відомо близько. 200 виробників і дистриб'юторів спортивного взуття, сьогодні це майже вдвічі більше - 386 компаній.

Одним з показників розвитку ринку є присутність на ньому світових брендів. За останні кілька років в Україні відкрились офіційні представництва Adidas Group (бренди adidas і Reebok) та Puma. Лише Adidas Group відкрила 73 власні магазини в Україні (adidas і Reebok). Офіційний представник Nike в Україні - компанія "Делта Спорт Україна" - планує відкривати по 10-15 власних магазинів Nike і близько 15 з партнерами щорічно. Також в Україну за останні 3 роки прийшли марки так званого "другого ешелону", наприклад, в футболі, це Joma і Umbro[2, c. 54].

Спортивне взуття поділяється на дві групи - універсальне спортивне взуття (cross-trainers) і спеціальне взуття. Універсальне спортивне взуття зручне для людей, що професійно не займаються певним видом спорту.

Нижче перераховані основні характеристики спортивного взуття, присутнього на ринку України.

Універсальне взуття (cross-trainers) ідеальне для занять важкою атлетикою, тренувань на тренажерах, забезпечує значну бокову підтримку і при цьому воно менш гнучке і має більшу вагу в порівнянні із взуттям для бігу.

Взуття для бігу легке, гнучке (легко гнеться) і пружне (забезпечує хорошу амортизацію і пом'якшує удар при бігу).

Футбольне взуття має посилену і широку носову частину, шпильки згідно специфіки футбольного поля, низ взуття з гарною амортизацією, систему підтримки для запобігання розтягування кісточки і пошкодження колін.

Тенісне взуття забезпечує гарну підтримку ступні в області союзки, має посилену і широку (об'ємну) частину носка і зручний (не дуже високий) задник.

Баскетбольне взуття забезпечує гарну підтримку при бічних рухах, а також володіє достатньою стабільністю.[4, c. 43]

Для визначення розміру, наведеного вище, взуття застосовуються різні системи нумерації - метрична в міліметрах (№ мм) і сантиметрах (№ см), штих масова (№ ш), англійська (№ а). Співвідношення розмірів взуття різних систем нумерації наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеризуючи особливості розмірних систем спортивного взуття необхідно відмітити, що за метричною системою нумерації, прийнятою в нашій країні, розмір взуття означає довжину стопи в міліметрах (№ мм).

Взуття закуплене у зарубіжних фірм, може мати визначення розміру в інших системах нумерації.

В іншій метричній системі розмір взуття означає довжину сліду в сантиметрах (№ см) при функціональному припуску 10 мм. Інтервал між розмірами 5 мм. За штихмасовою системою розмір означає довжину сліду в штихах: 1 штих дорівнює 2/3 см (6,67 мм).

Англійська система має два умовних розміри. Перший розмір (1-13) відноситься до дитячого взуття. Другий - починається для шкільного взуття і може мати більше 13 розмірів. Інтервал між повними розмірами по довжині сліду становить 1 берлікон, який дорівнює 1/3 дюйма, або 8,46 мм. Взуття випускається з інтервалом 1/6 дюйма (4,23 мм). [11, c. 431]

Асортиментні позиції спортивного взуття, що реалізуються в магазині Інтертоп наступні: кросівки чоловічі, дитячі, жіночі, черевики спортивні чоловічі, жіночі, дитячі.

Розподіл спортивного взуття по виробникам наведена на рисунку 1.

Рис.1 Співвідношення різновидів спортивного взуття залежно від виробника

Як видно з рис.1 за кількістю різновидів спортивного взуття GEOX посідає перше місце (18) різновидів, за ним йде SKECHERS (13), їм поступаються PUMA (9),Clarks (2) та ECCO (4).

Виробник SKECHERS для спортивного взуття використовує натуральні матеріали (натуральна шкіра, текстильні матеріали) у комбінації з синтетичними (підошва). Як видно з (рис. 2), у торговому залі магазину у більшості було представлено дитяче, чоловіче та жіноче спортивне взуття. Вид розмірної системи штих масова. Ціна коливається приблизно від 170 грн. до 450 грн.

Рис.2 Співвідношення спортивного взуття SKECHERS за статевою ознакою

PUMA спеціалізується на випуску жіночого та чоловічого спортивного взуття (рис. 3) дитячий асортимент у магазині був відсутній. Використані матеріали мало чим відрізнялися від попереднього виробника, хоча цього не можна сказати про цінову характеристику - ціни доходили до 1000 грн. за пару. Вид розмірної системи англійська

Рис. 3 Співвідношення спортивного взуття PUMA за статевою ознакою

ECCO - чоловіче, жіноче та дитяче взуття,( рис.4), що відрізняється новими технологічними впровадженнями. Для виробництва використовується натуральні матеріали (деталі верху, внутрішні, проміжні) та синтетичні матеріали (низ взуття - підошва). Цінова категорія близько 600 грн. Вид розмірної системи штих масова

спортивний взуття ринок виробництво

Рис.4 Співвідношення спортивного взуття ECCO за статевою ознакою

GEOX - представлене чоловічим, жіночим і дитячим спортивним взуттям. Даний бренд складає найбільшу кількість дитячого взуття, представленого в магазині. (Рис.5). Цінова категорія - 600 грн. Вид розмірної системи штих масова.

Рис.5 Співвідношення спортивного взуття GEOX за статевою ознакою

Результати дослідження спортивного взуття, що представлене в магазині ІНТЕРТОП, показало, що у більшості використано штих масову розмірну систему. Це взуття таких фірм: SKECHERS (США), ECCO (Данія), GEOX (Італія). Англійська система використана у взутті фірм PUMA, Clarks (Англія).

Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновки, що у торговому залі присутнє як взуття штих масової системи так і англійської, то доцільно помістити стенд на якому відображено співвідношення розмірів взуття різних систем нумерації, для того щоб споживачі могли легко орієнтуватися у визначенні потрібного розміру. (Харків).[3, c. 126]Впровадження нової ідеології - ідеології пріоритетності в суспільній свідомості здорового способу життя, занять фізичною культурою, як основних засад здоров'я і довголіття - невідкладне завдання державної політики в Україні. На цьому наголосив Міністр України у справах у справах сім'ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін на прес-конференції з нагоди відзначення Дня фізичної культури і спорту, яка відбулася в п'ятницю, 10 вересня. В основі такої політики має лежати комплексний підхід до вирішення проблеми здоров'я та фізичної активності населення, починаючи з родини, з дитячого садка. Необхідна розбудова сучасної спортивної інфраструктури, активна всеохоплююча пропаганда фізичної рухливості серед населення, вдосконалення нормативно-правової бази, державна підтримка дитячо-юнацького та масового спорту, активна взаємодія в цьому напрямку влади, громадськості і бізнесу.

Загальний рівень здоров'я населення - це питання розвитку країни, її повнокровного існування, питання її національної безпеки.

Насьогодні в Україні склалась загрозлива ситуація зі здоров'ям громадян, зокрема дітей та молоді.

В останні роки рівень здоров'я населення суттєво знизився, зокрема молодого покоління. Так, тільки 6% випускників загальноосвітніх шкіл можна вважати здоровими, близько 60% страждають на хронічні захворювання.

Скорочується кількість населення, знижується середня тривалість життя, Україна перебуває серед країн-лідерів за кількістю споживання алкоголю та кількістю курців, загрозливих масштабів набула гіподинамія серед дітей та підлітків. При цьому знижується загальний рівень заняття населення фізичною культурою та спортом. Так, якщо в 1990 році в Україні фізичною культурою та спортом займалися 11 мільйонів людей, що становило тоді 21,2% населення, то в 2009 році фізкультурою займається тільки кожен десятий українець. (серед мешканців Скандинавії - 75-80%).

Рівень здоров'я людей безпосередньо пов'язаний з рівнем заняття населенням фізичною культурою та спортом. На жаль, в останні роки в засобах масової інформації, в рекламі не превалюють цінності здорового способу життя, а здоров'я не є складовою успішності людини.

Поряд з тим, в Україні не вистачає спортивних майданчиків, спортивних шкіл, обладнання і фахівців, нема сучасних спортивно-оздоровчих комплексів із розвинутою інфраструктурою. За роки незалежності не побудовано практично жодного великого спортивного ОЛІМПІЙСЬКОГО об'єкта, який би відповідав світовим стандартам. Із 81 олімпійської бази, що є в Україні, тільки одна відповідає сучасним стандартам. За матеріально-технічною інфраструктурою зимових видів спорту Україна в 10-15 разів поступається своїм сусідам - Чехії, Естонії, Білорусі, Болгарії, Латвії, Словаччині.

В даний час в Україні створюється спортивна інфраструктура для занять спортом та для реалізації програм фізкультурно-спортивної реабілітації для людей з інвалідністю - впродовж 6-ти років функціонує, розбудовується та вдосконалюється Національний центр паралімпійської та дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, що в м .Євпаторія; будується Західний реабілітаційно-спортивний центр.

Сучасний спорт став важливою галуззю економіки багатьох країн, в тому числі й України. До нього залучено значні фінансові кошти і велику кількість робочої сили. У теперішній час ступінь розвитку галузі спорту є одним із факторів, що впливає на темпи розвитку суспільства, рівень і якість життя населення, ділову активність. Сучасні дослідження показують, що у людей, які систематично займаються фізичною культурою і спортом, продуктивність праці вища порівняно з тими, хто спортом не займається. Крім того, плинність кадрів серед активних спортсменів значно нижче, ніж серед тих, хто не займається спортом, а трудова дисципліна значно вище, що сприятливо позначається на продуктивності праці та виробництві в цілому. Окрім підвищення якості продуктивних сил суспільства, спорт як засіб соціально-економічного зміцнення країни проявляється й у багатьох інших сферах людської діяльності. Наприклад, позитивно впливаючи на стан здоров'я людини, спорт сприяє приросту найбільш цінного з усіх багатств держави - дієздатного населення, що, в свою чергу, збільшує добробут самої держави. Розглядаючи даний аспект впливу на економіку, необхідно відзначити, що цю роль виконує насамперед фізичне виховання і масовий спорт, основною метою яких є оздоровлення населення і підтримка його репродуктивних якостей.

Залучення людей до спорту, особливо молоді, також дозволяє знизити криміногенність у суспільстві, що опосередковано впливає на поліпшення економічної ситуації в країні. Це проявляється у зниженні державних витрат на забезпечення суспільного порядку, зменшення числа осіб, які мають наркотичну й алкогольну залежність, а також підвищенні попиту на послуги у сфері спорту та спортивного сервісу.

Проведення спортивних змагань забезпечує розвиток галузей, прямо чи побічно пов'язаних зі сферою спорту. Наприклад, при проведенні міжнародних спортивних змагань збільшується кількість вболівальників, в тому числі й іноземних туристів, що стимулює розвиток таких галузей сфери послуг, як готельний і туристичний бізнес, торгівля, громадське харчування; веде до збільшення доходів підприємств з виробництва продуктів харчування, спортивної символіки, сувенірів тощо; дає додаткові замовлення для підприємств промисловості, сприяє розвитку інфраструктури регіону, де проводяться міжнародні спортивні змагання.

Виробництво спортивного інвентарю, спортивного одягу й атрибутики перетворилося у теперішній час на одну з найбільш розвинених галузей промисловості у світі. Популяризація спорту й зростання кількості осіб, які займаються ним, породжує відповідний попит на продукцію спортивних виробників, що перетворило цю галузь з допоміжної на таку, що найбільш динамічно розвивається.

Розвиток сфери послуг фізичної культури і спорту робить суттєвий внесок в економіку багатьох країн, оскільки популяризація спорту веде до зростаючого попиту на спортивні споруди та місця, де можна займатися спортом. У зв'язку з цим спостерігається збільшення кількості установ, що пропонують увесь спектр послуг у сфері фізичної культури і спорту: від стадіонів, спортивних залів і басейнів до спортивно-оздоровчих центрів.

Участь найбільш популярних спортсменів у рекламних кампаніях свідчить про використання спорту як елемента маркетингової стратегії виробників різних видів продукції, що також дозволяє говорити про його зростаючу роль у національній та світовій економіці.

Гонка за високими спортивними результатами стимулює також розвиток тісно пов'язаних зі спортом спортивної медицини і фармокології. Торгівля різними препаратами, що стимулюють роботу людського організму, перетворилася в окремий високоприбутковий напрямок медичної промисловості, що робить свій внесок в економічний розвиток багатьох країн.

Слід зазначити, що в даний час фізична культура і спорт у різних країнах світу має не однаковий рівень розвитку і, відповідно, має різну питому вагу в структурі національної економіки. Лідируючі позиції у галузі фізичної культури і спорту займають Сполучені Штати Америки. Ця країна має дуже розвинену фізкультурно-спортивну інфраструктуру і налагоджену систему фізкультурно-спортивної підготовки.

Аналізуючи макроекономічні показники функціонування сфери фізичної культури і спорту, вчені відзначають, що з 1980-х років почалось найбільш інтенсивне за всю історію існування фізичної культури і спорту проникнення ринкових відносин у цю сферу, особливо у сферу спорту вищих досягнень, що, в свою чергу, призвело до зростання її ролі в розвитку макроекономічних процесів у багатьох країнах світу. Дослідники вказують на помітний внесок сфери фізичної культури і спорту в загальні економічні здобутки розвинених країн, визначаючи її питому вагу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країн Європейського Союзу.

Важливо підкреслити об'єктивні передумови ринкової трансформації сфери спорту, яка в останні 15 - 20 років стала цікавити великий і середній бізнес як нова можливість ділових відносин і потенційний об'єкт інвестування.

Серед цих передумов можна виділити наступні:

· у ряді країн (у першу чергу, США) за десятиліття було накопичено позитивний досвід як проведення окремих комерційних змагань, так і тривалого функціонування самостійних комерційних спортивних проектів у формі спортивних ліг та асоціацій (найбільш успішні з них функціонують у баскетболі, американському футболі, хокеї, бейсболі);

· бурхливий і динамічний розвиток з 1970-х років фітнес-індустрії, початок якій поклали масові захоплення американців аеробікою та шейпінгом, і яка вже кілька десятиліть успішно функціонує в багатьох країнах як самостійний та досить успішний бізнес;

· інтерес великих міжнародних і національних виробників товарів і послуг до спорту (у першу чергу, професійного) і активне його використання для реклами своєї продукції. Великі спортивні змагання, професійні клуби й окремі професійні спортсмени стали ефективними конкурентноспроможними рекламними носіями;

· спортивні змагання (особливо міжнародні) самі стали вигідним комерційним продуктом, що добре продається;

· професійні спортивні клуби все частіше починають успішно функціонувати як будь-яке інше комерційне підприємство, що працює в інших сферах бізнесу.

Дослідники спортіндустрії відзначають розширення сегменту національних та регіональних ринків, що віддзеркалює рух товарів як результат діяльності фізкультурно-спортивних організацій. Згідно з дослідженнями, питома вага витрат населення країн Західної Європи, пов'язаних із заняттями фізичною культурою і спортом, становила на початок 1990-х років понад 1 %, а в деяких країнах понад 2 % загальних споживчих витрат. Ці витрати можна згрупувати у три категорії:

· прямі витрати, тобто витрати, пов'язані з безпосередньою участю населення в заняттях фізичною

· культурою і спортом; витрати, пов'язані із пасивним споживанням спортивно-видовищних послуг

· глядачами; витрати, пов'язані з участю в азартних іграх (спортивних тоталізаторах, гемблінгу тощо). Багато хто вважає, що ринок сфери фізичної культури і спорту на сімдесят відсотків - це ринок послуг. Це означає, що основним продуктом діяльності спортивних організацій є послуги.

Ринок спортіндустрії - приклад Росії

Обсяг ринку спортивних товарів в Росії складає сьогодні 3,5 млрд. доларів: більш ніж у 30 разів менше за американський. Як кажуть експерти, на зміну масової фізкультури в СРСР прийшов елітний фітнес в РФ. Приблизно така ж ситуація спостерігається і в Україні: фітнес - найбільш поширений вид заняття україн6ців у галузі масової фізичної культури і спорту.

Правда, за темпами зростання російський ринок випереджає ринки США і країн ЄС, приростаючи щорічно на 20-30%. Про український ринок ми такого, на жаль, стверджувати не можемо. Український ринок не випереджає вказані ринки, хоча і у нас є свої позитивні тенденції - сьогодні обсяг вітчизняної спортивної індустрії -- приблизно 1,5 млрд грн. За п'ять років кількість українських спортивних компаній збільшилася з 200 до 400, у рази підвищився обсяг спортивної продукції, що виробляється у нашій країні.

"У потенціалі ринок може скласти 9 млрд. доларів", - прогнозує в ефірі РБК-ТБ у програмі "Сфера інтересів" виконавчий директор Асоціації підприємств спортивної індустрії Росії Олександр Березніков. Тобто вже до 2011-2012рр. ринок чекає насичення (при зростанні 20-30%). І навіть у цьому випадку він буде в 12,5 разів менше, ніж американський ринок сьогодні.

Росіянам не до спорту, українцям поготів. За даними Sport communication group, в США продаж спорттоварів на 1 особу складають 330 доларів, у ЄС - 85, а в Росії - 21. Якщо в США активним спортом займаються 40% громадян, а в Німеччині - 60%, то в РФ - близько 12% (дані ABARUS market research). Рівень споживання динамічно зростає.

У 2006 році ця цифра на одного українця на рік складала близько $21. З них

$11 припадало на товари спортивного призначення,

$6 - на товари для активного відпочинку і туризму, трохи менше $4 - на відвідування спортзалів та фін тес-клубів, секцій з видів спорту. У 2008 році структура споживання змінилася: в середньому на спорт українці тратять близько $25: з них $13,5 припадає на спортивні товари, $7 - на товари для активного відпочинку і $4,5 - на заняття спортом.

З огляду на ці фактори, а також високу вартість вхідного квитка на ринок спортивних товарів, інвестори невисоко оцінюють його перспективи. І всі надії пов'язують з увагою держави до проблеми спортивного розвитку нації.

Дійсно, федерально-цільова програма "Розвиток фізичної культури і спорту в РФ на 2006-2015рр." припускає, що до 2015р. активно займатися спортом будуть 30% громадян. Тобто число таких виросте з 2008р. майже в 3 рази. А витрати 1 громадянина Росії на спортивні товари складуть вже до 2011р. 40 доларів на рік, тобто зростуть у 2 рази з сьогоднішнього рівня. Це вселяє певні надії.

Але ринок власне спортивних товарів в Росії залишається дуже вузьким. Якщо подивитися на структуру цього ринку, росіянин витрачає свої 20-40 доларів "на спорт" наступним чином: на одяг і взуття - 65%, на спортивний інвентар - 25% і на тренажери - 10%. Для порівняння американець витрачає свої 163-330 доларів (різні дані) інакше: 45% - на тренажери, 35% - на спортивний інвентар і 20% - на одяг та взуття (дані Sport x26 fashion group).

Громадяни Росії поки тільки одягаються в спортивний одяг. "У США більш розвинені дорогі види спорту: гольф, великий теніс, гірські лижі, - коментує ситуацію О. Березняков. - Росія більшою мірою націлена на дешеві - ігрові види спорту ". Дорогі види спорту, милі американцям, може дозволити собі хіба що еліта Росії.

Інвестиції в ринок спортивних товарів декілька стримує і насувається демографічна яма у віці 20-40 років. Адже до 2020р., Коли за прогнозами президента Росії Володимира Путіна, середній клас в РФ буде складати 60-70% населення, саме населення складе 124-130 млн осіб, підрахували демографи.

"Підприємства спортивної індустрії вже готуються до цих негативних подій - парирує А. Березніков. - З урахуванням того, що нині дедалі більше людей пенсійного та передпенсійного віку стали займатися спортом, це позначиться: майбутні пенсіонери будуть більш здоровими і будуть продовжувати вести активний спосіб життя ". Навряд чи цей розрахунок на спортивних пенсіонерів виправданий, заперечують експерти-скептики. Швидше, їм доведеться працювати за двох, який можна порівняти з огляду на зростання цін і пенсій.

Поки гравці ринку спорттоварів покладають надії на пенсіонерів, фізвиховання в російських школах дихає на ладан. Далеко не всі з них мають можливість проводити заняття на своїй базі. Наприклад, в Удмуртской Республіці спортзали відсутні в 28,7% шкіл, в Новгородській області - в 28% шкіл і т.д. Дефіцит спортивного інвентарю та обладнання фіксується повсюдно (спортивні майданчики в середньому по Росії обладнані лише на 50-70%), підрахували в Росспоживнагляді. "Колишні майданчики зайняті машинами, а колишні стадіони - платні", - констатував ситуацію головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко.

Тим часом, за даними ABARUS market research, торгові мережі займають 35% ринку спорттоварів, універсальні магазини - 16, магазини - 15, а тіньова торгівля - 34%. За словами А. Березнікова, "сіра зона" зосереджена в регіонах, якими і будуть приростати спортивні ритейлери ще 5-6 років. З 2001 по 2006рр. частка стихійних ринків в торгівлі спорттоварами у великих містах, за даними Асоціації підприємств спортивної індустрії Росії, знизилася з 70% до 15.

У Росії 90% реалізованих спорттоварів імпортується з-за кордону. Про конкуренцію з іноземцями може йти мова тільки в ланці торгових мереж. І хоча, за словами А. Березнікова, російські виробники тренажерів конкурентноздатні, їх частка на ринку залишає бажати кращого. Не дивно, що уряд оберігає їх митами для імпортованих спорттоварів в 5-15% від їх вартості.

Одним з показників розвитку ринку є присутність на ньому світових брендів. За останні кілька років в Україні відкрились офіційні представництва adidas Group (бренди adidas і Reebok) та Puma. Лише adidas Group відкрила 73 власні магазини в Україні (adidas і Reebok). Офіційний представник Nike в Україні - компанія "Делта Спорт Україна" - планує відкривати по 10-15 власних магазинів Nike і близько 15 з партнерами щорічно. Також в Україну за останні 3 роки прийшли марки так званого "другого ешелону", наприклад, в футболі, це Joma і Umbro.

Якщо говорити про роздрібні мережі, то два роки тому на український ринок вийшла естонська мережа спортивних магазинів Sportland, а в найближчий час очікується відкриття першого магазину світової мережі Decathlon, визнаного лідера в галузі доступних товарів для спорту і відпочинку.

Ще одним свідченням успішності торгівлі спортивними товарами є наявність франчайзингових проектів, коли крупні власники мереж продають готовий бізнес партнерам. На початку цього року було відкрито близько 70 таких роздрібних магазинів, хоча в 2005 р. їх було не більше 20.

В перспективах галузі - розвиток контрактного виробництва, коли українські фабрики будуть працювати на замовлення світових брендів. В Росії і Білорусі - це вже реальність. Наприклад, adidas Group співпрацює з 11 російськими фабриками і 5 білоруськими.

Цікавий факт - за даними офіційних китайських виробників велосипедів в Україну в минулому році було експортовано бл. 1 млн. велосипедів.

Позитивні зміни відбуваються і на ринку спортивних послуг. Перший фітнес-клуб в Україні відкрився рівно 10 років тому і довгий час на ринку існувало кілька крупних фітнес-об'єктів, що працювали в категорії елітних клубів з вартістю абонементу $3000-7000. Сьогодні ситуація змінилась - фітнес-послуги стали дешевшими, доступнішими для багатьох українців. Так в столиці можна купити річний абонемент в клубі середнього класу за $500-800. Один з найдемократичніших великих клубів є Sport Life, який відкрив 1,5 роки тому на Петрівці. Сьогодні клуб заявляє про розвиток мережі центрів і 2 проекти сьогодні вже будуються.

Відкриваються фітнес-мережі і в регіонах - цього року відкрились 2 нові фітнес-клуби "Спорт Лайф" в Донецьку і "Максимум" в Херсоні. У Киеві відкритий новий фітнес-центр "Тріумф", готується до відкриття другий клуб російської мережі "Планета Фитнес". Сьогодні в Україні працює близько 250 повноцінних фітнес-центрів і 300 невеликих тренажерних залів чи студій. Важливим показником розвитку ринку спортивних послуг є наявність професійних компаній, які створюють фітнес-центри "під ключ".

Якщо 2-3 роки тому такі послуги надавали як правило окремі фітнес-спеціалісти або менеджери діючих фітнес-центрів, сьогодні існують компанії, які знаходять інвесторів під конкретні проекти і створюютьїх з нуля

Відомий у всьому світі британський виробник спортивного одягу і взуття. Одна з найстаріших компаній, що працюють на цей терен. З 2006 року є підрозділом німецької Adidas.

Історія Reebok почалася в далекому 1895 році, коли шевця і, за сумісництвом, бігунові-любителю Джозефу Вільяму Фостеру (Joseph William Foster) приходить в голову ідея забезпечити взуття для бігу шипами, що підвищило б її зчеплення з доріжкою. Ідея виявилася настільки вдалою, що Джозеф вирішив навіть заснувати компанію з її виробництва. Так в англійському містечку Болтон з'явилася компанія J. 'W. Foster & Co, що випускала бігову взуття «Foster» ручного пошиття, яка відрізнялася від продукції конкурентів наявністю примітивних, але все ж шипів.

Справи в компанії пішли непогано. Цікава взуття привернула увагу багатьох любителів легкої атлетики та спортсменів, а їх перемоги в змаганнях тільки збільшують її популярність. У 1906 році компанія змінює назву на J. 'W. Foster & Sons - у Джозефа народилися сини Джеймс і Джон. Вони то і стали керувати розрослася компанією в 1933 році, коли Джозеф помер.

1958 ознаменувався серйозною реструктуризацією компанії. Більш того, компанія змінює ім'я на Mercury Sports Footwear, що з'явилося як результат початку виробництва серії взуття під назвою «Mercury». Втім це неподобство тривало недовго. Компанії явно було потрібно нове ім'я, просте і запам'ятовується. І воно було знайдене - на честь одного з видів африканських антилоп, істот красивих і прудконогих. Взагалі по англійськи вони називаються «Rhebok», але в місцях їх проживання населення говорить, в основному, на діалекті нідерландської мови - африкаанс, на якому назва записується саме як «Reebok» (подвійна голосна читається на голландський манер - як одна довга «Е »). Чому було обрано саме цю тварину, достеменно нікому невідомо. А з 1960 року до назви додається ще й слово International, як результат початку розповсюдження продукції компанії за межами Великобританії, в деяких країнах Європи. Компанією тоді керував уже Джо Форестер - онук Джозефа.

У 1979 році відбувається знаменна подія, якій судилося надалі повністю змінити долю компанії, вивівши її на світову арену. На Міжнародній промисловій виставці в Чикаго Джо Форестер зустрівся з американським торговцем Полом Файерманом (Paul Fireman). Його настільки зацікавила продукція Reebok, що він запропонував свою кандидатуру в якості американського дистриб'ютора. Так з'явився підрозділ Reebok USA. Ділові якості Файермана і цікава продукція зіграли свою роль. У 1985 році заповзятливий американець викуповує компанію і об'єднує європейське і американське підрозділу. Так і з'являється існуюча і понині Reebok International Ltd.

80-ті роки ознаменувалися ще й тим, що, оперативно відреагувавши на різко зрослу в світі (і особливо в США) популярність аеробіки, Reebook першою представила взуття, від якої були потрібні не тільки висока якість і доступна ціна, але і стильний зовнішній вигляд. Так з'явилися лінійки Freestyle і Princess. Випускаються вони й донині. Саме ці моделі забезпечили компанії таку високу популярність. Випустивши їх, Reebok, по суті, відкрила нову нішу ринку - спортивне взуття для жінок, придатну для використання як у спортзалі, так і повсякденному житті. Попит на них був настільки високий, що перший час компанія насилу встигала задовольнити високий попит на її продукцію. Почалися проблеми і з якістю продукції. Втім вони були оперативно усунені, шляхом значного посилення контролю. Тоді ж реклама Reebok вперше з'являється і на екранах телевізорів.

У 1986 році відбувається реструктуризація компанії, в результаті чого з'являються три підрозділи, що займаються, відповідно, взуттям, одягом та іншою продукцією. У тому ж році компанія здійснює і своє перше серйозне придбання - поглинається The Rockport Company. Мета - отримання унікальних технологій для створення взуття з нетрадиційних матеріалів. Тоді ж поглинається й інший виробник взуття - Avia Group International, Inc. З тією ж метою.

1993 ознаменувався тим, що уряд Великобританії вирішив заборонити використання національної символіки в рекламних цілях. Результатом стало термінова зміна логотипу. А в 2006 році компанія була поглинена Adidas.

Штаб-квартира Reebok International Limited знаходиться в Кантоні, штат Массачусетс, США (Canton, Massachusetts, USA).

2. Технології, що застосовуються при виробництві взуття для спорту. Їх вплив на якість

Модельєри-художники відповідно до технічного завдання створюють ескіз моделі взуття. Він є художньо оформленим зображенням певної конструкції взуття. Розроблений ескіз повинен чітко відображати:

- форму колодки - висоту каблука

- конфігурацію деталей верху і низу взуття, кількість і напрям строчок

- форму і розміри перфорацій

- фурнітуру, прикраси і т.д.

Ескіз служить базою для проектування колодок і конструювання деталей верху і низу взуття.

Модельєр-колодочник розробляє колодки на основі наукових обґрунтованих перетинів, профілів і форми сліду.

Модельєр-конструктор вирішує завдання побудови форми деталей верху і низу взуття з урахуванням економічності їх в розкрої, точної посадки на колодку і легкості збірки їх в заготівку.[5, c. 65]

Необхідно особливо підкреслити, що створення моделі або, що буває частішим, вибір моделі є найвідповідальнішим рішенням в роботі керівника виробництвом. Від правильного вибору моделі залежать:

витрата матеріалу

собівартість моделі

об'єм виробництва

«тривалість життя» моделі

канали розповсюдження-продажу готової продукції.

І, кінець кінцем, прибуток, який ви прагнете отримати.

Найпростіший і найпоширеніший спосіб - «здерти» модель у фірмового виробника. Для цього не потрібний ні модельєр-конструктор, ні модельєр-колодочник, ні дизайнер. Це самий низькозатратний спосіб, що полягає в тому, щоб придбати у взуттєвому магазині (фірмовому) саму, на ваш погляд, перспективну модель наступаючого сезону. Відповідно, ви відразу, в готовій моделі можете побачити її позитивні і негативні сторони, плюси і мінуси. Після цього, акуратно розібравши її, ви отримуєте практично готові шаблони заготівки. Досвідчений майстер без особливих зусиль зробить шаблони для декількох розмірів. Підошва (якщо це литво) служить зразком для прес-форми. Колодки підбираються по моделі. Через декілька днів ви можете приступити до серійного виробництва даної моделі. Цей «піратський» спосіб до цих пір залишається найпопулярнішим із-за своєї очевидної дешевизни. Проте багато цеховиків до цих пір не змогли зрозуміти, що покупець відразу відрізняє підробку (інші колодки, матеріал, строчка, «лейбли», ціна і канали розповсюдження) і попит на вашу продукцію вже буде обмежений найвибагливішими споживачами. Тому як немає нічого неприємнішого для людини, чим відчувати себе обдуреним за свої ж гроші.

Тому в цьому розділі буде розказано, як створити свою власну модель.[14, c. 57]

Основи конструювання взуття

Конструювання взуття проводиться відповідно до затвердженого ескіза і форми колодки. Конструювання взуття здійснюється на базі умовної розгортки поверхні колодки. По розгортці бічної поверхні конструюють заготівку, а по розгортці сліду - деталі низу. Умовні розгортки бічної поверхні називаються копіями, а умовні розгортки сліду - устілками.

Основним завданням конструювання деталей верху є розробка шаблонів для викроювання плоских деталей, які після збірки в заготівку і формування на колодці забезпечили б отримання взуття відповідно до заданого малюнка моделі. Деталі повинні мати таку форму і розміри, щоб взуття, виготовлене з них, відповідало б всім вимогам, що пред'являлися до неї. Вона повинна протистояти механічним діям при формуванні на колодці (не рватися при затягуванні і при зніманні з колодки), бути стійкою в експлуатації (зберігати форму і не руйнуватися при шкарпетці). Деталі заготівки повинні бути економічні при розкрої. При накладенні на колодку заготівка з цих деталей винна добре її облягати, мати достатні припуски для формування, після формування заготівка повинна зберігати надану нею форму.

Для отримання креслень деталей верху взуття застосовується система конструювання, заснована на отриманні точних розгорток бічних поверхонь колодки, нанесенні на них ліній деталей моделі з урахуванням розмірів анатомічних ділянок стопи і характеру деформації матеріалу при формуванні заготовок на колодках.[5, c. 68]

Конструювання деталей верху взуття складається з декількох етапів. З урахуванням призначення взуття, властивостей і зовнішнього вигляду матеріалів верху і низу, з яких її передбачається виготовляти, а також фасону колодки модельєр-художник спочатку створює малюнок майбутнього взуття. Потім по затвердженому малюнку модельєр розробляє шаблони для розкрою деталей. Ця робота включає отримання умовної розгортки бічної поверхні з колодки заданого фасону; нанесення на умовну розгортку базисних і допоміжних ліній для орієнтування проектованих деталей щодо пізнавальних анатомічних точок стопи; вибір або підрахунок припусків на шви, загинання і затяжну кромку і внесення їх в креслення; деталювання; побудову підкладкових і проміжних деталей і їх деталювання; викроювання деталей, збірку заготовок, виготовлення дослідних зразків взуття і коректування по ним розроблених креслень; виготовлення зразків по уточнених кресленнях деталей заготовок; виготовлення за зразком серії шаблонів.

Отримання умовної розгортки бічної поверхні колодки

Для розробки шаблонів з метою викроювання плоских деталей заготівки заданої конструкції, моделі і фасону з колодки знімають умовну площинну розгортку (копію) бічної поверхні.

Умовну розгортку бічної поверхні колодки отримують різними методами.

Метод копіювання бічної поверхні колодки за допомогою паперових шаблонів.

Цей метод є найбільш старим, і найменше точною є побудова по паперових шаблонах середньої копії. При цьому велике значення мають порядок укладання надрізаних смужок шаблону на бічну поверхню колодки і точність їх обробки. Можливі відхилення від середнього значення площі поверхні колодок для різних фасонів складають 2,5-6 %.

Максимальна точність отримання розгортки бічної поверхні колодки досягається при знятті жорсткої оболонки.

Отримання жорсткої оболонки методом вакуумного формування

Здійснюється із застосуванням спеціальної термопластичної полівінілхлоридної плівки, яка при температурі 60-120° З розм'якшується і під дією вакууму легко приймає форму обтягуваної колодки, а при охолоджуванні добре зберігає надану форму.[8, c. 95]

Колодку встановлюють у вакуум-апарат, над колодкою розміщують раму, в якій закріплюється плівка. Плівка розігрівається електронагрівачем. Після розм'якшення плівки електронагрівач відсовують. Колодка, встановлена на рухомій опорі, піднімається вгору і видавлює форму своєю верхньою частиною в плівці. Рамка, в якій закріплена плівка, щільно лягає на столик, створюючи за допомогою гумових прокладок замкнутий простір. Створюване в замкнутому просторі розрідження при викачуванні повітря викликає щільний обхват плен-кой всієї бічної поверхні колодки. Після охолодження плівки апарат вимикають і вирізують разом з колодкою ділянку плівки, що точно копіює її поверхню.

Отримання жорсткої оболонки з тканини

Включає розмітку колодки, обтягування, нанесення базисних і допоміжних ліній і розпластування.

Розмітка колодки

Перед обтягуванням на поверхню колодки заздалегідь наносять орієнтирні крапки, які відзначають забиванням металевих шпильок.

Побудова язичка

Довжину язичка визначають по довжині переднього контура гомілки. Нижній край язичка повинен заходити під берец на 2-3 мм. Верхній край язичка повинен бути нижче за верхній край гомілки на 4-5 мм. Ширину язичка в нижній частині встановлюють з урахуванням заходу його країв за блочки, у верхній частині язичок розширюють.

Побудова заднього зовнішнього ременя

Довжина ременя рівна довжині заднього контура черевика з припуском у верхній частині 5 мм. Ширина у верхній частині рівна 12 мм, в нижней 20 мм.

Визначення і викреслювання припусков на збірку і обробку деталей і затяжної кромки

Припуски до деталей на збірку роблять в місцях їх з'єднання при тому, що зістрочує. Величина припуска залежить від матеріалу, видалення першої строчки від краю, числа строчок і відстані між ними, розмірів перфорацій, відстані від строчки до початку спуску краю деталей і ширини спуску. Так, припуски для загинання складають 3-4 мм, під виворотку 4-5 мм, під випалення 1-1,5 мм.[5, c. 60]

Видалення строчки від краю настрочуваної деталі з шкіри складає 0,8-1 мм, з штучних шкір - 1,5-2 мм. Відстань між суміжними строчками без перфорацій 1-2 мм, з перфорацією діаметром 2-3 мм - 4-6 мм. Якщо застрочують задні краї деталей тугим тачним швом, припуск до викреслених деталей на строчку не дають, оскільки при розгладженні шва деталі декілька розтягуються і їх довжина відновлюється. Деталі, зовнішні краї яких виготовляють в обрізання і окантовку, також викреслюють без припуска.

Припуски на затяжну кромку

Залежать від конструкції заготівки, властивостей і товщини її деталей, методів формування і кріплення низу, вживаного устаткування і ін.

При встановленні ширини затяжної кромки враховують необхідність її зменшення на величину розтягування заготівки при формуванні (середня величина розтягування складає по довжині 5%, по ширині - 3%) і збільшення на товщину матеріалів заготівки і деталей низу. На підставі досвідчених робіт встановлені коефіцієнти До, що враховують збільшення затяжної кромки у відповідних місцях і напрямах.

Деталювання моделі верху

Деталювання починають з вирізування загального контура моделі. Потім приступають до отримання окремих деталей, починаючи з шкарпетки. Зовнішній контур деталей отримують обкреслюванням, а внутрішній - наколюванням або обкреслюванням шилом через прорізи, зроблені на моделі. При наколюванні контура під модель підкладають лист паперу і на нього за допомогою наколювань переносять лінії деталей. У місцях проходження прямих лінії наколювання наносять тільки в двох крапках. По намічених лініях і наколюваннях вирізують деталь. Можна отримати внутрішні контури деталей за допомогою прорізів на моделі в місцях проходження ліній. Ширина прорізу повинна бути невеликою, щоб лінії надрізів не з'єднувалися і не спотворювали контур деталі. По намічених лініях вирізують деталь. Ноский і союзку отримують у вигляді однієї половини; для отримання повного контура ці деталі обкреслюють на папері і намічають шилом вісь симетрії. Папір складають по осі і розгладжують місце перегину, потім вирізують удвічі складену деталь.[20, c. 432]

Якщо в деталі є відмінність між внутрішньою і зовнішньою сторонами по лінії припуска на затягування, вирізану деталь розгортають і уточнюють. При цьому на внутрішній стороні припуска на затягування роблять невелику виїмку, що служить орієнтиром для правильної збірки заготівки.

До отриманих по кресленню деталей встановлюють припуски, потрібні на їх обробку або збірку заготівки. Величина припуска залежить від матеріалів, вживаних для верху взуття, характеру обробки краю деталі, від числа строчок і наявності перфорації.

Знаючи число строчок і перфорацій, користуючись нормативами, встановленими методиками, модельєр може у кожному окремому випадку підрахувати припуск, необхідний для збірки деталей. Так, для пристрочування шкарпетки до союзки чоловічого хромового черевика при строчці трирядки і діаметрі перфорації 1,5 мм припуск визначається з урахуванням розмірів моделі розрахунковим способом.

Спроектовану деталь накладають на чистий лист папери і паралельно її контуру обкреслюють припуск, необхідний на строчку або загинання. По викресленій лінії припуска вирізують контур деталі. Слід врахувати, що припуск до передньої частини гомілки для пристрочування союзки при звичайній збірці заготівки, тобто без попереднього наклеювання деталей, збільшують на 2-3 мм, оскільки в процесі пристрочування союзки в середній частині по лінії вирізу вона декілька зміщується вниз.

Лінію припусков на кінцях деталей, де утворюються гострі кути, закругляють, що сприяє економному використанню матеріалу і полегшує роботу при ручному розкрої.

Для правильного накладення однієї деталі на іншу при тому, що їх скріпляє на нижній деталі роблять відмітки - наколювання і гофри. Наколювання розташовують так, щоб вони були непомітні після того, що скріпляє деталей Місцерозташування наколювань залежить від форми деталі, що накладається. Зазвичай наколювання роблять в середині краю деталі, в місцях, опуклість, що мають, або вигин. На початку і в кінці деталі роблять гофри, розташовуючи їх в таких місцях, де незначне порушення контура деталі непомітне в готовому взутті (наприклад, в місцях, що йдуть під затягування і строчку).[11, c. 354]

Побудова внутрішніх деталей моделі черевика

Підкладка черевика складається з подблочника, штаферки, внутрішнього ременя і текстильної підкладки. Для побудови підкладки обкреслюють зовнішній контур моделі, на якому відзначають верхню точку вирізу союзки.

Побудова подблочника

Подблочник будують по передньому контуру гомілки У верхній частині краю подблочника і гомілки співпадають, в нижній частині підблочник заходить за лінію гомілки на 1 мм. Мінімальна ширина підблочника 18 мм. У нижній частині його закругляють плавною лінією. Передній край подблочника будують з припуском 2 мм на обрізання.

Побудова штаферки

Довжина штаферки визначається шириною гомілки. Верхній край штаферки співпадає з верхнім контуром гомілки (обробка у выворотку). Нижній край викреслюють паралельно верхньому. Ширина штаферки 18 мм. Задню лінію штаферки, що є місцем перегину, проводять на відстані 2 мм від задньої лінії гомілки. Передня частина штаферки заходить під подблочник на 7-8 мм. Передню і задню лінії штаферки проводять перпендикулярно верхній лінії берцев.

Побудова внутрішнього ременя

Довжину ременя визначають висотою контура п'яти моделі. Верхній край ременя заходить під штаферку на 7-8 мм, нижній край повинен бути коротше за контур моделі на 1-2 мм. Ширина ременя вгорі звичайні 20 мм, внизу - 40 мм.

Побудова текстильної частини підкладки

Текстильна підкладка складається з двох однакових половинок. У частині п'яти підкладку будують коротше за модель верху, оскільки вона прилягає безпосередньо до колодки (верх в цьому місці має припуск на розміщення задника). Текстильна підкладка повинна заходити під задній внутрішній ремінь, штаферку і подблочник на 7-8 мм, в нижній частині підблочника лінію підкладки підводять щодо контура верху на б мм, потім сполучають отриману крапку 3 з кінцевою точкою шкарпетки моделі. У передній частині по лінії затяжної кромки текстильну підкладку будують довше за модель верху (на 3 мм) з поступовим зменшенням припуска до пучків; у нижній частині частини п'яти край підкладки опускають щодо моделі на 1-2 мм. У решті місць нижні контури підкладки і верху співпадають.

Побудова міжпідкладки

Деталі межподкладки будують по відповідних деталях верху. По верхньому краю гомілки межподкладка менше на 10 мм, по передній лінії - на 4 мм (межподкладка повинна потрапити під загинання), по нижній лінії - на 4 мм (межподкладка повинна потрапити під строчку), по задній - на 1 мм. Межподкладка під задинку повинна бути коротше по затяжній кромці на 10 мм, по передньому контуру - на 4 мм, по решти - на 1 мм. Межподкладка під союзку повинна бути коротше по затяжній кромці на 10 мм, по передньому краю - на 4 мм, по верхньому краю - на 1 мм. Межподкладка під шкарпетку повинна бути коротше по лінії перегину па 18 мм, в кінцях шкарпетки - на 10 мм.[10, c. 207]

3. Формування та характеристика асортименту спортивного взуття (за матеріалами магазину «Максимус» м.Вінниця)

3.1 Асортиментна політика та основні фактори, що впливають на неї в сучасних умовах

Асортимент спортивного взуття різноманітний і складний. Він постійно міняється під впливом моди, унаслідок появи нових видів і конструкцій виробів, застосування нових матеріалів.

Основною задачею, що коштує перед торговими працівниками при формуванні асортименту, є всебічне і повне задоволення запитів населення в різноманітному взутті. При цьому повинні враховуватися потреби всіх половозрастных категорій носчиков у взутті для різних умов експлуатації.

Асортимент взуття, особливо по сезонах носки, повинний будуватися з обліком заменяемости шкіряного взуття гумової і валяний виходячи з особливостей кліматичних умов району. Замовлення на взуття варто складати на основі вивчення й аналізу потреб усіх груп населення на визначені види і різновиди, розміри і повноти і т.д.

По цільовому призначенню взуття підрозділяють на побутову, спортивну, спеціальну, ортопедичну і профілактичну. У торгову мережу надходить взуття побутова, призначена для масового споживача, і для занять окремими видами спорту. До групи побутового взуття відносять і національне взуття (наприклад, ичиги).

До спеціального відноситься взуття виробнича робочих окремих галузей промисловості (наприклад, хімічної, нафтовий, текстильної й ін.), а також армійська і флотська. Ортопедичне і профілактичне взуття призначене для чи попередження лікування патологічних відхилень у стопах. Спеціальне взуття розподіляють через відповідні відомства, а останні групи взуття виготовляють по індивідуальних замовленнях.

Асортимент побутового взуття групується по цільовому призначенню, способу виробництва, видам і різновидам, половозрастному призначенню, розмірам і полнотам, фасонам і моделям, матеріалу верха і його кольору, матеріалу підошви і методу її кріплення, висоті каблука.

Цільове призначення і спосіб виробництва. По цільовому призначенню побутове взуття поділяють на взуття для вуличної носки, а також для використання в різних приміщеннях: установах, на підприємствах і будинку. Взуття для вуличної носки по сезонах носки підрозділяють на зимову (утеплену), літню, весняно-осіннього призначення (демісезонну).[12, c. 21]

Сезонне призначення взуття визначається насамперед видом і конструкцією виробу, а також застосовуваними матеріалами. Особлива роль приділяється зимового взуття в середній смузі і північних районах, оскільки тут неї експлуатують до шести і більш місяців у році. Взуття повинне мати високі теплозащитные властивості, тому для її верха широко застосовують натуральні шкіри, вовняні і напівшерстяні тканини, неткані матеріали, деякі види штучної і синтетичної шкіри, фетр, хутро; для підошов в основному використовують гуму чористой структури, поліуретан, шкіру, повсть. Взуття має утеплену підкладку і вкладні устілки, вона закриває не тільки стопу, але і гомілка.