Експертиза якості та захист прав споживачів при реалізації охолодженої риби (за матеріалами Держспоживстандарту України)

0,4-0,5 м

Витрата льоду

35-100% маси риби залежно від району промислу і пори року

-//-

По мірі необхідності

-//-

Транспортування риби

Тривалість

Визначається видом риби, районом її промислу і порою року

Температура повітря в камері

2°С - -2°С

Своєчасність видалення води, що утворюється, з-під відсіку

Кожна партія

Не рідше 1 разу за зміну

По мірі необхідності

Вивантаження риби з транспортного засобу

Якість риби, що доставляється

Визначається не пізніше чим через 1-2 год з моменту надходження риби

Температура риби

Не вище 2°С

Температура повітря в камері

2°С - - 2°С

Кількість льоду, що залишився

не менше 50% маси льоду, взятого для охолоджування риби

Кількість риби

Масу риби визначають зважуванням всієї партії

Кожна партія

-//-

По мірі необхідності

-//-

Кожна партія

риба якість виробник експертиза

Схема контролю виробництва охолодженої розбираної риби в ящиках, коли в якості холодоагента використовується лід, включає наступні операції: приймання, миття, сортування, розбирання і зачистку, миття розбираної риби, укладання риби і льоду в тару, упаковка і маркування тари, зберігання охолодженої риби, відвантаження риби (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3

Етапи	Критична точка контролю та критичні межі	Моніторинг
Приймання риби	Якість риби Визначають відповідно до вимог технічних умов або стандарту. Рибу з механічними пошкодженнями і заражену паразитами відсортовують. У сумнівних випадках в м'ясі риби визначають вміст аміаку, сірководню, ТМА, АЛО	Кожна партія
Миття	Температура води Не вище 15°С Якість води Вода повинна бути чистою, не забрудненою стічними водами, нафтопродуктами. Не допускається наявність у воді водоростей і інших забруднень Ретельність миття Поверхня риби повинна бути чистою Проточність або частота заміни води У міру забруднення, але не рідше 4 разів за зміну Співвідношення риби і води 1:2	Не рідше 1 разу за зміну -//- Не рідше 1 разу за зміну По мірі необхідності -//-
Сортування	Правильність сортування Сортують рибу за якістю, розміром і масою відповідно до вимог технічних умов або стандарту	Не рідше 1 разу за зміну
Розбирання і зачистка	Правильність розбирання і ретельність зачистки риби Рибу розбирають відповідно до технологічної інструкції. Спосіб розбирання вибирають залежно від виду риби, району вилову і сезону виробництва продукції	Не рідше 1 разу за зміну
Миття розбираної риби	Ретельність миття Перевіряють відповідно до вимог технологічної інструкції. Не затримують рибу у воді при митті Якість води Вода повинна бути чистою, не забрудненою стічними водами, нафтопродуктами. Не допускається наявність у воді водоростей і інших забруднень Температура води Не вище 15°С Ретельність миття Поверхня риби повинна бути чистою Проточність або частота заміни води Регулярно, у міру забруднення, але не рідше 4 разів за зміну Співвідношення риби і води 1:2	Не рідше 1 разу за зміну Не рідше 1 разу за зміну Не рідше 1 разу за зміну -//- По мірі необхідності
Укладання риби і льоду в тару	Технічний і санітарний стан тари Ящики для укладання риби повинні відповідати вимогам стандарту. У ящиках між дощечками дна і кришки повинні бути щілини шириною 5 мм для стоку води, що утворюється від танення льоду Якість і ступінь подрібнення льоду Розмір шматків льоду 30-50 мм, без забруднень Дозування льоду 50-100% маси риби залежно від пори року. У момент відвантаження охолодженої риби з підприємства кількість льоду в тарі повинна складати не менше 50% маси риби Правильність розподілу льоду і риби в тарі Відповідно до вимог технологічної інструкції	Кожна партія Не рідше 1 разу за зміну По мірі необхідності Не рідше 1 разу за зміну
Упаковка і маркування тари	Правильність упаковки Перевіряється відповідно до вимог стандарту Правильність маркування Перевіряється відповідно до вимог стандарту	Не рідше 1 разу за зміну -//-
Зберігання охолодженої риби	Температура повітря в камері 2- -1°С Правильність укладання ящиків в штабель і розподіл штабелів в камері Перевіряється відповідно до вимог стандарту Тривалість зберігання Відповідно до вимог технологічної інструкції	Не рідше 1 разу за зміну По мірі необхідності Кожна партія
Відвантаження рибу	Якість продукції Перевіряється органолептичними методами. У сумнівних випадках проводиться проба на варку і хімічні дослідження Кількість риби Визначається зважуванням всієї партії риби Вид і підготовленість транспорту Відвантаження проводиться залізничним, водним або автомобільним транспортом. При транспортуванні риби більше 3 год температура повітря у вантажному приміщенні повинна бути 5 - -1°С	Кожна партія -//- Кожна одиниця транспорту

Визначено при аналізі критичних точок процесу виробництва охолодженої риби наявні дефекти (табл. 3.4.).

Таблиця 3.4 - Аналіз критичних контрольних точок процесу виробництва охолодженої риби

Етапи	Кількість дефектів, %
Приймання риби	14
Миття	6,4
Сортування	4,5
Розбирання і зачистка	5,3
Миття розбираної риби	1,9
Укладання риби і льоду в тару	5,1
Упаковка і маркування тари	8,1
Зберігання охолодженої риби	9,2
Відвантаження продукції	0,2

ССР процесу виробництва охолодженої риби є: якість риби на етапі приймання (14%); температура води, співвідношення риби і води, ретельність миття, проточність або частота заміни води, якість води на етапі миття (6,4%); правильність розбирання і ретельність зачистки риби на етапі розбирання і зачистки (5,3 %); технічний і санітарний стан тари, якість і ступінь подрібнення льоду, дозування льоду, правильність розподілу льоду і риби в тарі на етапі укладання риби і льоду в тару (5,1 %); правильність упаковки і маркування на етапі упаковки і маркування тари (8,1 %); температура повітря в камері, тривалість зберігання, правильність укладання ящиків в штабель і розподіл штабелів в камері на етапі зберігання охолодженої риби (9,2 %). На даних етапах необхідно передбачити корегуючі заходи.

За мікробіологічними показниками риба повинна відповідати встановленим нормативам (табл. 3.5.).

Таблиця 3.5 - Мікробіологічні показники якості риби

Назва	МАФАМ, КУО, г, не більше	Маса продукту, г, в якій не допускається
		БГКП (колі-форми)	Staph. aureus	Патогенні, в т.ч. сальмонели
Риба свіжа	5*104	0,01	0,01	25
Риба охолоджена і морожена	1*105	0,001	0,01	25

Заборонено споживати у їжу рибу при виявленні у м'ясі залишків пестицидів незалежно від їх кількості, таких як алдрин, афуган, гербіцидів групи 2,4-Д, гептахлору, динітроортокрезолу, дихлоральсечовини, метафосу, нітрофену, нітрохлору, миш'яковмісних препаратів, тіофосу, ТМТД, цираму, жовтого і білого фосфору, ртуть вмісних пестицидів, а також солей важких металів. Санітарними правилами і нормами регламентується у рибі вміст токсичних елементів і пестицидів (табл. 3.6.).

Таблиця 3.6 - Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів у рибі та рибних продуктах (риба охолоджена, морожена, філе, фарш)

Показник	Допустимі рівні, мг/кг не більше	Примітка
Токсичні елементи
Свинець	1,0
	2,0	Тунець, меч-риба, білуга
Миш'як	1,0	Прісноводна
	5,0	Морська
Кадмій	0,2
Ртуть	0,3	Прісноводна нехижа
	0,5	Морська
	1,0	Тунець, меч-риба, білуга
Мідь	10,0
Цинк	40,0
Пестициди
Гексахлорциклогексан	0,2	Морська, м'ясо морських тварин
	0,03	Прісноводна
ДДТ і його метаболіти	0,2	Морська
	0,3	Прісноводна
	2,0	Осетрові, лососеві, оселедець жирний
Нітрозаміни	0,03

Отже для забезпечення гарантій безпечності необхідно дотримуватись всіх принципів НАССР на всіх етапах виробництва охолодженої риби, що допоможе мінімізувати відсоток дефектної продукції.

3.2 Розробка алгоритму інспекційної перевірки підприємств торгівлі, що здійснюють реалізацію охолодженої риби

При перевірках необхідно керуватися вимогами діючих в Україні Законів та нормативних документів, а саме: Законами України "Про захист прав споживачів", "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про ветеринарну медицину", "Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №108, державними та галузевими стандартами, іншими нормативними документами (НД).

Перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Перевірки проводяться посадовими особами на підставі затвердженого тематичного плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також на виконання наказів, розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України.

Алгоритм інспекційної перевірки підприємств торгівлі, що здійснюють реалізацію охолодженої риби:

обстеження відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання;

відбирання в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у суб'єктів господарювання зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством;

проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

одержання безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, що перебуває в реалізації;

вживання в установленому порядку передбачені законодавством заходи до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, та вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності і притягнення до відповідальності винних в порушенні прав споживачів.

У направленні на право проведення перевірки суб'єктів господарювання в обов'язковому порядку зазначаються:

дата видачі направлення; прізвище та ініціали посадової(-их) особи(осіб), якій(-им) доручено провести перевірку; місце проведення перевірки;

назва суб'єкта господарювання (зазначається після початку перевірки згідно з наданим цим суб'єктом господарювання свідоцтвом про державну реєстрацію або патентом на здійснення підприємницької діяльності, або свідоцтвом про сплату єдиного податку); тематичне завдання перевірки; термін дії направлення.

Реєстрація направлень на право проведення перевірки проводиться у журналі реєстрації направлень на право проведення перевірки. Направленню на право проведення перевірки надаються:

серія, порядковий номер, а також порядковий номер відповідно до нумерації записів у журналі реєстрації направлень.

Журнал реєстрації направлень на право проведення перевірки має бути прошнурований, пронумерований, завірений підписом та скріплений гербовою печаткою.

Порядок проведення перевірок.

Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, представляються та інформують керівника (власника) суб'єкта господарювання про мету перевірки.

Посадові особи, які проводять перевірку, від керівника (власника) суб'єкта господарювання (особи, яка його заміщає) одержують відомості щодо характеристики суб'єкта господарювання, у тому числі щодо: назви; поштової адреси; номера телефону (факсу);

прізвища, ім'я та по батькові керівника (власника); дозвільних документів на провадження певного виду діяльності; режиму роботи;

свідоцтва про державну реєстрацію; свідоцтва про реєстрацію платника податків; даних про банківські реквізити.

Посадові особи, які проводять перевірку, у залежності від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції.

За результатами проведеної перевірки складається акт за формою, затвердженою наказом Держспоживстандарту України. “Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень”.

При описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Акт складається у двох примірниках:

перший - оригінал залишається у органі, який здійснював перевірку;

другий - передається під підпис суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася.

У разі необхідності до акта перевірки додаються вкладені аркуші із зазначенням номера аркуша, номера акта перевірки та дати перевірки, які є невід'ємною частиною акта.

У разі, якщо перевіркою встановлено реалізацію продукції, якість якої не відповідає вимогам нормативно-правових актів чи документів або/та яка реалізовувалася з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів, в обов'язковому порядку заповнюється 2 акта перевірки, де проставляються номер і дата складання акта.

За наслідками перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів посадовою особою, яка проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис, який є невід'ємною частиною акта перевірки.

До акта перевірки можуть додаватися документи, копії документів, проміжний акт, акти про відбір зразків, пояснення тощо, які є невід'ємною частиною акта перевірки.

Оригінал акта та його копія підписуються:

посадовими особами, які проводили перевірку;

особами, які брали участь у перевірці;

особами, у присутності яких проведено перевірку та які ознайомлені з актом.

Поряд з підписом осіб зазначаються їх прізвища та ініціали.

Реєстрація актів перевірок проводиться у журналі реєстрації актів перевірок. Акту перевірки надаються: серія, порядковий номер, а також порядковий номер відповідно до нумерації записів у журналі реєстрації актів.

Журнал реєстрації актів перевірок повинен бути прошнурований, пронумерований, завірений підписом та скріплений гербовою печаткою.

Рішення, які приймаються за результатами перевірки.

За результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення про:

складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Заборону реалізації продукції:

на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

на яку в нормативно-правових актах чи нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

яка є фальсифікованою.

Припинення відвантаження та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків.

Видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів.

Тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання (секцій, відділів), складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків.

Заборону шляхом опломбування у порядку, передбаченому законодавством, користуватися виробничими, складськими, торговельними та іншими приміщеннями суб'єктів господарювання, а також несправними, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засобами вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

При відборі зразків (проб) риботоварів для органолептичної оцінки якості та для проведення лабораторних досліджень слід керуватися вимогами ГОСТ 7631-85 "Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Правила приемки, органолептические методы оценки качества, методы отбора проб для лабораторных испытаний".

Кожна партія риби і риботоварів в роздрібній торговельній мережі повинна супроводжуватись документом, що підтверджує їх належну якість, а якщо товари підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, то і сертифікатом відповідності, або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, або копіями цих документів, оформленими в установленому порядку. Крім того, кожна партія живої риби повинна супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом.

При перевірці якості та безпеки риботоварів іноземного виробництва у постачальника цієї продукції в Україну слід звертати увагу на наявність ветеринарного дозволу, гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи для вперше ввезеної продукції, документа про якість виробника із зазначенням території походження, сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката для продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

У ході перевірки слід перевірити наявність необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, дотримання вимог щодо упакування та маркування риботоварів. При цьому керуватися вимогами ГОСТ 7630-96 "Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные, водоросли и продукты их переработки. Маркировка", ГОСТ 11771-93 "Консервы и пресервы из рыбы и морепродуктов. Упаковка и маркировка", ДСТУ 2641-94 "Риба, морські безхребетні, водорості, ракоподібні, молюски та продукти їхньої переробки. Упакування", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 7 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". Особливу увагу слід звернути на дотримання термінів придатності риботоварів, а також умов їх зберігання.

При виконанні тематичного завдання особливу увагу звернути на продукцію, яка виробляється міні-підприємствами та підприємцями. Реалізація такої продукції, як правило, здійснюється без відповідного маркування та необхідних супровідних документів щодо якості та безпеки.

При встановленні фактів реалізації неякісних, небезпечних та фальсифікованих риботоварів слід встановити шляхи їх надходження. В необхідних випадках сигнальну інформацію направляти до управління у справах захисту прав споживачів, за місцем розташування якого знаходиться виробник або постачальник, для подальшої перевірки фактів виявлених порушень чинного законодавства.

Узагальнені результати перевірок зводяться у таблицю та викладаються у доповідній записці, у якій необхідно висвітлити характерні приклади забраковок із зазначенням місця забраковки, найменування та кількості перевіреної продукції, питомої ваги забракованої продукції, дефектів за якими продукція бракувалась, найменування та адреси підприємства-виготівника (постачальника) та вжитих заходів, а також надати інформацію про всі неузгоджені питання, що виникли в ході перевірок.

3.3 Досвід органів у справах захисту прав споживачів по контролю за дотриманням правил торгівлі охолодженою рибою (за матеріалами Держспоживстандарту України)

За перше півріччя 2009 року було перевірено у торговельній мережі 313 тонн риботоварів. Від перевіреної кількості забраковано та знято з продажу 185,6 тонни риби та риботоварів за 2009 р.

Слід відмітити позитивну роботу по контролю ринку рибопродуктів управлінь у справах захисту прав споживачів в Запорізькій (перевірено 25,7 тонни, забраковано та знято з продажу 23,8 тонни або 92,5%), Київській (перевірено 17,4 тонни, забраковано та знято з продажу 16,2 тонни або 93%), Одеській (перевірено 6,9 тонни, забраковано та знято з продажу 4,5 тонни або 66%), Харківській (перевірено 8,6 тонни, забраковано та знято з продажу 7 тонни або 81%) областях та м. Києві (перевірено 65,7 тонни, забраковано та знято з продажу 63 тонни або 97%) при середньому рівні кількості забракованих та знятих з реалізації риботоварів 59,3%.

Недостатня увага контролю ринку риботоварів приділялась в Волинській (перевірено 2,4 тонни, забраковано та знято з продажу 0,42 тонни або 17,5%), Закарпатській (перевірено 1,7 тонни, забраковано та знято з продажу 1,3 тонни або 35%), Чернівецькій (перевірено 14,5 тонни, забраковано та знято з продажу 1,3 тонни або 9%) та Тернопільській (перевірено 2,97 тонни, забраковано та знято з продажу 0,06 тонни або 2%) областях.

В основному бракувались та знімались з продажу риба охолоджена (осетрина), свіжоморожена (оселедець, кета, філе горбуші, сайда, сардина-івасі, гренадер, сьомга, хек, бротола, креветки, кальмар), солона (оселедець, івасі, скумбрія, кілька), копчена (мойва х/к, оселедець х/к, скумбрія х/к та г/к, окунь г/к, кілька х/к, лящ х/к та г/к) та в'ялена (кілька, бички, щука, лящ, тарань) через невідповідність вимогам нормативних документів по органолептичним показникам, з минулим терміном придатності, без маркування або належного маркування та документів про якість і безпеку.

У червні-серпні 2009 року спеціалістами управлінь у справах захисту прав споживачів було перевірено 709 суб'єктів підприємництва, порушення були виявлені у 579 або 82% від перевіреної кількості. Було перевірено 245 тонн риботоварів загальною вартістю 2,4 млн. грн., в тому числі імпортних 157 тонн на суму понад 1,4 млн. грн. (64% від загальної кількості перевіреної продукції).

Забраковано та знято з продажу 99,5 тонни рибопродуктів або 40,76% від перевіреної кількості, в тому числі імпортних 50,1 тонни або 50% від перевіреної кількості.

Найбільш характерними порушеннями, що були встановлені в ході перевірок є:

- невідповідність вимогам нормативних документів 19,4% від перевіреної кількості;

- відсутність документів щодо якості та безпеки відповідно - 31,6%;

- відсутність належної інформації про товар відповідно - 45,2% ;

- вичерпаний термін придатності відповідно - 17,3%;

- неналежні умови зберігання відповідно - 9%.

В торговельній мережі неможливо встановити надходження продукції, якщо продукція реалізується без маркувальних реквізитів та найменування виробника, його адреси, складу сировини, споживчих властивостей, терміну та умов зберігання, нормативного документа, у відповідності з яким вироблена продукція.

За виявленими фактами порушень 579 осіб або 93% від загальної кількості притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів відповідно - 82,6 тис. грн., або 44%. На 528 господарюючих суб'єктів або 92% накладено фінансові санкції на суму 154,7 тис. грн. З метою недопущення реалізації риботоварів, які не відповідають вимогам нормативних документів територіальними управліннями у справах захисту прав споживачів видано 265 приписів про тимчасову заборону реалізації продукції.

Для прийняття відповідних заходів 55 матеріалів перевірок надіслані органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, 20 правоохоронним органам. В засобах масової інформації розміщено 76 публікацій.

Риба.

Виявлені факти порушень при проведенні перевірок щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при виробництві та реалізації риби та риботоварів на споживчому ринку України в 1-му півріччі, в тому числі в червні-серпні 2009 року.

Перевірено 307 суб'єктів підприємництва, порушення виявлено в 264 випадках або в 86 % від перевіреної кількості. В ході перевірок перевірено 121 тонну риби, загальна сума якої дорівнює 1,5 млн. грн., в тому числі імпортної 89 тонн на 1,2 млн. грн.

З перевіреної кількості 33,7 тонни на суму 385,4 тис. грн. ( 27,8% від перевіреної кількості) забраковано та знято з продажу через невідповідність вимогам нормативних документів (22,1%), відсутність супровідних документів щодо якості та безпеки ( 42,3%), відсутність належної інформації про товар (41,8%), вичерпаний термін придатності (10,7%), неналежні умови зберігання ( 2,4%).

За виявленими фактами порушень 300 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, сума накладених штрафів 44,3 тис. грн. На 260 господарюючих суб'єктів накладено фінансові санкції на суму 76,6 тис. грн. З метою недопущення реалізації риботоварів, які не відповідають вимогам нормативних документів територіальними управліннями у справах захисту прав споживачів видано 141 припис про тимчасову заборону реалізації продукції.

Інспекційна перевірка риботоварів по управлінням, забракування і зняття з реалізації (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 - Зведена таблиця з інспекційної перевірки риботоварів за 2010 р.

Управління	Риботовари (тонн) 2010 рік
	Пере-вірено	Забраковано та знято з реалізації
		Всього	%	Через відсут. супров. док-в щодо якості та безпеки	Через відсут. інформ. про товар	Через вичерп. термін придатності	Забрак. через невідп. вимогам НД
Вінницьке	16,893	4,35	25,75	4,286	3,34	0,069	0,036
Волинське	9,7	2,9	29,90	0,08	2,73	0	0,12
Дніпропетровське	10,967	2,926	26,68	1,171	1,549	0,095	0,111
Донецьке	30,5	7,1	23,28	4,7	3,1	0,5	0
Житомирське	1,2	1,1	91,67	0,3	0,62	0,26	0,5
Закарпатське	1,5	0,7	46,67	0,6	0,3	0,1	0,1
Запорізьке	5,964	0,989	16,58	0,311	0,405	0,261	0,012
Івано-Франківське	3,3	0,685	20,76	0,605	0,1	0,049	0
Київське обласне	47	45,3	96,38	17,76	21,85	0,23	5,46
Кіровоградське	7,92	5,5	69,44	1,72	1,34	0,06	3,51
Луганське	3,99	1,6	40,10	0,36	1,09	0,13	0,02
Львівське	9,87	5,29	53,60	5,09	2,6	0,12	0,02
Миколаївське	12,635	3,663	28,99	2,567	1,91	0,048	0,573
Одеське	87,93	57,81	65,75	11,17	0,05	39,23	7,36
Полтавське	32,29	26,14	80,95	25,31	11,13	0,312	2,398
Рівненське	8,5	3,5	41,18	2,6	1,7	0,08	0,3
Сумське	16,164	7,286	45,08	1,364	5,082	0,775	0,065
Тернопільське	9,07	1,51	16,65	0,31	1,16	0,04	0
Харківське	42,38	33,299	78,57	18,554	0,714	13,698	11,618
Херсонське	5,42	3,9	71,96	3,5	1,35	0,92	0,05
Хмельницьке	5,241	1,359	25,93	1,287	0,027	0,04	0,113
Черкаське	4,089	1,862	45,54	0,115	1,618	0,137	0,013
Чернівецьке	3	2,05	68,33	1,04	0,8	0,01	0,2
Чернігівське	5,14	0,78	15,18	0,45	0,09	0,07	0,17
м. Київ	46,953	18,372	39,13	2,081	10,714	5,699	0,215
м. Севастополь	38,6	24,4	63,21	11,3	8	3,3	1,8
АР Крим	38,12	16,2	42,50	5,1	8,257	2,843	0
ВСЬОГО	504,336	280,571	55,63	123,731	91,626	69,076	34,764

3.4 Рекомендації контролюючим організаціям щодо удосконалення засобів забезпечення захисту прав споживачів під час реалізації охолодженої риби

Загальні рекомендації:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;

здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері;

забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів;

У сфері споживчої політики та захисту прав споживачів:

вивчати споживчий ринок;

організовувати в разі потреби громадське обговорення та опублікування проектів нормативно-правових актів, які можуть суттєво впливати на обсяг і зміст прав та інтересів споживачів;

перевіряти відповідно до законодавства у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі якість охолодженої риби, додержання вимог щодо її безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, та іншими нормативними документами;

здійснювати в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;

сприяти органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;

сприяти створенню необхідних умов для навчання та набуття правових знань населенням у сфері захисту прав споживачів;

готувати разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями щорічну доповідь про стан забезпечення прав споживачів при реалізації охолодженої риби, доводить її до відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

забезпечувати методичне керівництво здійсненням органами виконавчої влади заходів із реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;

здійснювати в межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної рекламної інформації;

організовувати надання споживачам консультацій з питань захисту прав споживачів та реклами у цій сфері;

сприяти реалізації в Україні керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 року;

розробляти проекти нормативно-правових актів щодо впровадження відповідно до міжнародних стандартів систем управління якістю та систем управління довкіллям на підприємствах, а також стосовно державної підтримки їх впровадження;

організовувати та проводити моніторинг якості рибної продукції, впровадження систем управління якістю на підприємствах;

організовувати інформаційне забезпечення підприємств з питань управління якістю та довкіллям;

брати участь в організації підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління якістю та розробленні відповідних навчальних програм, проведення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері якості;

брати участь у роботі відповідних міжнародних організацій із захисту прав споживачів;

здійснювати заходи щодо галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечувати виконання Українською стороною зобов'язань за угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу;

здійснювати заходи щодо підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників сфери захисту прав споживачів;

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Структура законодавства України, що регламентує безпеку та якість харчових продуктів безпосередньо пов'язана із захистом прав споживачів, так як формує державну політику в галузі забезпечення якості та належного рівня безпеки на вітчизняному ринку. Основна частина законодавчої та нормативної бази з питань якості та безпеки вже сформована, але існують певні розбіжності та протиріччя між українськими та міжнародними і європейськими нормами, що справляє негативний вплив на реалізацію товарів, зокрема, продуктів харчування. Викладені обставини і пояснюють потребу удосконалення законодавчої та нормативної бази, правового регулювання, а також усунення технічних бар'єрів з метою забезпечення якості продукції, що відповідала б вимогам найвибагливіших споживачів світової спільноти.

2. Факторами формування якості охолодженої риби є вид, розмір, маса, її хімічний склад, харчова та поживна цінність, правильність розбирання сировини, способи охолодження, вплив умов товароруху.

3. Середньодушове споживання риби і морепродуктів, а також продуктів їх переробки поки залишається на рівні 12 кг на людину в рік, при рекомендованій нормі споживання - 23,7 кг.

4. Автолітичні зміни оцінюються за наявності аміаку і сірководню, продуктів розпаду білків. Вони з'являються раніше у судака, потім у окуня і значно пізніше - у коропа.

5. Досліджуванні зразки охолодженого сазана, білого амуру і сому відповідають за органолептичними і фізико-хімічними показниками вимогам НД.

6. Ідентифікація охолодженої риби повинна носити характер комплексної оцінки, за якої найбільше значення мають типові важкофальсифіковані критерії. У діючих стандартах, технічних умовах такі критерії часто відсутні. Тому постала необхідність розробити спеціальні критерії ідентифікації і внести відповідні доповнення до стандартів і правил сертифікації товарів.

7. При аналізі процесу виробництва охолодженої риби із зазначенням критичних контрольних точок встановлено, що найбільша кількість дефектоутворення зафіксована на стадії приймання сировини, на другому місці за відсотком дефектів є стадія зберігання охолодженої риби, на третьому - пакування та маркування охолодженої риби.

8. На сьогоднішній день інспектування є найдієвішим засобом контролю якості і безпеки рибних продуктів, а також дотримання законодавства про захист прав споживачів.

9. Діяльність Держспоживстандарту та Департаменту у справах захисту прав споживачів щодо контролю за дотриманням прав споживачів при реалізації охолодженої риби є досить ефективною та оперативною. Основною з проблем здійснення контрольних перевірок фахівцями Департаменту у справах захисту прав споживачів є недостатнє забезпечення їх нормативно-технічною документацією, яка регламентує якість і безпеку охолодженої риби, що значно ускладнює роботу відповідних органів.

Узагальнюючи підсумки проведеної роботи, для вирішення питань, що стосуються якості і безпеки охолодженої риби та максимізації захисту прав споживачів при її реалізації на ринку України пропонуємо:

створення єдиної концепції розвитку інфраструктури ринку риби;

визначення напрямів здійснення державної політики в рибопромисловій галузі та створення умов для ефективного функціонування ринку риби;

створення механізмів фінансування найважливіших проектів з будівництва холодильників для зберігання риби та рибопереробних об'єктів;

забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств, які здійснюють зберігання та промислову переробку риби, підвищення якості рибної продукції та її доступності для споживачів;

створення прозорого механізму функціонування вітчизняної системи контролю якості і безпеки рибної продукції - від виробника до споживача відповідно до вимог Європейської організації по контролю якості риби - ESSTO та світових стандартів.

Основними напрямами виконання має бути:

розроблення щорічних балансів виробничих потужностей рибопереробного комплексу;

стимулювання просування вітчизняної рибної продукції на внутрішній і зовнішній ринок;

стимулювання підприємницької ініціативи;

реалізація інноваційних та інвестиційних проектів розвитку інфраструктури ринку риби;

будівництво нових та розширення діючих потужностей із зберігання, переробки та реалізації рибної продукції;

модернізація існуючих потужностей для виробництва рибної продукції;

стабілізація і підвищення ефективності функціонування рибопереробних підприємств;

розширення сировинної бази рибної промисловості;

удосконалення структури державного регулювання ринку риби;

забезпечення збільшення обсягів імпорту тих видів риби, промисел яких не ведеться в Україні, з одночасним збільшенням вітчизняних потужностей з їх переробки;

підвищення якості і безпеки рибної продукції;

спрощення порядку митного оформлення рибної продукції під час здійснення зовнішньоекономічних операцій;

посилення боротьби з контрабандою рибної продукції;

зайняття рибогосподарською діяльністю у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав та розширення рибальства у відкритих районах Світового океану; нарощування обсягів відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

підготовка нормативно-правових актів з питань рибогосподарської діяльності.

Основними напрямами розвитку інфраструктури ринку риби є:

1) формування інфраструктури ринку риби шляхом:

створення системи зберігання, переробки, транспортування та збуту риби через формування об'єднань підприємств за галузевою ознакою;

стимулювання суб'єктів господарювання, які імпортують рибну продукцію, до здійснення інвестицій у будівництво холодильників та рибопереробних підприємств;

сприяння розвитку середнього та малого підприємництва, інфраструктури ринку риби у різних регіонах, у тому числі в сільській місцевості;

формування оптових ринків риби;

2) розвиток інфраструктури ринку риби на базі сировини внутрішніх водойм та Азово-Чорноморського басейну і продукції океанічного рибопромислового флоту України;

3) нарощування обсягів постачання риби на внутрішній та зовнішній ринок шляхом:

стимулювання виробництва та забезпечення функціонування ринків збуту високоякісної конкурентоспроможної продукції з використанням ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій;

диверсифікації виробництва та вдосконалення структури рибопереробного виробництва з урахуванням потреб внутрішнього ринку;

спрямування інвестицій на розвиток ресурсного потенціалу рибопромислової галузі та інфраструктури ринку риби;

проведення митно-тарифної політики на засадах зниження митних тарифів на окремі види риби з одночасним вжиттям заходів для захисту внутрішнього ринку, які не суперечать правилам та вимогам СОТ;

гармонізації стандартів та системи сертифікації вітчизняної рибної продукції та норм, що регламентують ветеринарно-санітарний контроль, з міжнародними вимогами та стандартами, удосконалення системи контролю якості риби;

4) надання учасникам ринку інформації щодо цін, попиту та пропонування на основні види рибної продукції за допомогою системи збирання і поширення відповідних даних, проведення моніторингу цін, аналізу і прогнозування стану справ на ринку риби;

5) удосконалення структури і розподілу функцій органів виконавчої влади та інших учасників виконання програми, які забезпечують реформування інфраструктури ринку риби;

6) наукове і кадрове забезпечення шляхом:

формування інноваційної інфраструктури ринку риби, вкладення власних та залучених коштів у реалізацію перспективних проектів;

розроблення та впровадження сучасних науково-технічних проектів і технологій;

ефективного використання науково-технічного потенціалу країни та передових зарубіжних технологій;

задоволення потреб ринку у підготовці та підвищенні кваліфікації кадрів за основними спеціальностями в рибопромисловому комплексі;

включення до програм навчання нових спеціальностей з урахуванням сучасних вимог.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрусенко П.И., Лысова А.С., Попов Н.И. Технология рыбных продуктов.- М.: Агропромиздат, 1989. - 135 с.

2. Антипова Л.В., Толпыгина И.Н. Пищевые добавки и ингридиенты для лучшего вкуса// Рыбное хозяйство. - 2008. - № 3. - С. 66-68.

3. Антипова Л.В., Толпыгина И.Н. Расширение ассортимента рыбных продуктов// Рыбное хозяйство. - 2007. - № 2. - С. 52-55.

4. Батищев В.В, Головина И.Н. Кулинарные рыбные изделия// Рыбное хозяйство. - 2008. - № 4. - С. 53-54.

5. Богомолов Т.С., Крашенинникова А.Г. Океаническая рыба в домашнем питании.- М.: Пищевая промышл., 2002. - 96 с.

6. Блинова А.Ю. Современные тенденции производства соленой продукции// Рыбное хозяйство.- 2009. - № 3.- С. 48-49.

7. Бунякина О.И. Качество живой товарной рыбы при транспортировании: Авторефер. дис…канд. техн. наук: 05.05.04.- Л.: Ленингр. ин-т. сов. торговли им. Энгельса, 1990.- 20с.

8. Быков В.П. Технохимические свойства океанических рыб.- М.: Пищевая промышл, 1972.- 342с.

9. Быкова В.М.,Белова З.И. Справочник по холодильной обработке рыбы.- М.: Агропромиздат, 1986.- 208с.

10. Галат Е. Упаковка для рыбы (отечественный и зарубежный опыт)// Упаковка.- 2008.- № 2.- С.12-15.

11. Голова Ж.А., Дюдюкина В.П. Микробиология рыбы и рыбных продуктов.- М.: Агропромиздат, 1986.- 151с.

12. Гринжевський М.В. Рибне господарство внутрiшнiх водойм України: стан i перспективи// Економiка АПК.- 2004. -№4. - С.9-18.

13. Гринжевський М.В. Аквакультура України: Стан та перспективи розвитку// Вісник аграрної науки.- 20008.- № 3.-С.34-38.

14. Давлетшина Т.А., Швидкая З.П. Бездымное копчение в технологии консервов из минтая// Рыбное хозяйство.- 2008.- № 3.- с.51-52

15. Дехник Д. Рыбный рынок Украины: оборудование и логистика// Торговое дело.- 2007.- № 3.- с.54-57

16. Долинський В., Кравчук Н. Рибне господарство: Проблеми, шляхи їх розв`язання// Харчова і переробна промисловість.- 2009.- № 3.- С.12-13.

17. Зайцев В.П., Кизеветтер И.В., Лагунов Л.Л., Макарова Т.И. и др. Технология обработки водного сырья.- М.: Пищевая промышл., 1976.- 696с.

18. Карпенко Э.А., Быкова В.М. Основы промышленного рыболовства и технология рыбных продуктов.- М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1981.- 168с.

19. Касьянов Г.И.,Иванова Е.Е.,Одинцов А.Б.,Студенцова Н.А. Технология переработки рыбы и морепродуктов.- Ростов на/Д Март, 2001.- 416с.

20. Коваленко Т., Черник В. Рыбная отрасль Украины: Реалии и перспективы// Продукты питания.- 2005.- № 1.- С.4.

21. Козырев А. Современные тенденции на рынке рыбопродуктов// Пищевая промышленность.- 2009.- № 3.- С.42-43.

22. Красовский П.А., Ковалев А.И., Стрижов С.Р. Товар и его зкспертиза. -М.: Центр экономики и маркетинга, 1999.- 204 с.

23. Ларионов В.В. Полимерная тара и упаковка в рыбной промышленности.- М.: Пищевая пром., 1971.- 132с.

24. Лихолоб Н. Игра на повышение: основные тенденции развития рынка рыбной консервации, 2008 г. Food & Drinks// Продукты и напитки.- 2009.- № 6.- С.56-63.

25. Лихолоб Н. О чем молчит рыба Украины? Рынок рыбы и морепродуктов, 2009 г. Food & Drinks// Продукты и напитки.- 2009.- № 3.- С.86-92.

26. Лихолоб Н. Заморская fish'ка дорожает 2010 г. Food & Drinks// Продукты и напитки.- № 4.- С. 38-48.

27. Михайлова Н.Ф., Родин Е.М. Совершенствование способов холодильной обработки и хранения рыбы.- М.: Агропромиздат, 1987.- 208с.

28. Никитин Б.П. Повышение качества рыбных продуктов.- М.: Пищевая промышл., 1980.- 368с.

29. Никитин Б.П. Предупреждение и устранение пороков рыбных продуктов.- М.: Легкая и пищ. пром., 1981.- 264с.

30. Петрович О. Рыбный бизнес в Украине// Продукты питания.- 2008.- № 5.- С.35-39.

31. Позняковский В.М. Гигиенические основы питання, безопасность и экспертиза продовольственных товаров.- Новосибирск.: Изд-во Новосиб. ун-та, 2001.

32. Родионова Е. и др. Ловись, рыбка, большая и маленькая: Обзор рынка// Продукты питания.- 2008.- № 1.- с.13-19

33. Родин Е.М. Холодильная технология рыбных продуктов. М.: Агропромиздат, 1989.- 303с.

34. Рыбка золотая: Внутренний рынок рыбопродуктов// Продукты питания.- 2007.- № 6.- С.8-10.

35. Рыба и морепродукты.- Словакия: Лик пресс, 1998.- 143с.

36. Савин А.П. Рыба и рыбопродукты.- М.: Изд-во комитета стандартов, мер и измер. приборов, 1967.- 360с.

37. Сафронова Т.М. Сырье и материалы рыбной промышленности.- М.: Агропромиздат, 1991.- 191с.

38. Сидоренко О.В., Бондаренко В.В. Прогнозування динаміки якості рибних товарів під час товароруху / Сучасні проблеми товарознавства.- 2001.- С.66-70.

39. Сидоренко О.В. Товарознавча характеристика сировини для виробництва функціональних рибо-рослинних продуктів / Сучасні проблеми товарознавства.- 2002.- С.217-221.

40. Сидоренко О.В. Сенсорна характеристика функціональних риборослинних консервів / Сучасні проблеми товарознавства.- 2003.- С.71-74.

41. Сидоренко О.В. Якісний склад білків нових рибо-рослинних продуктів / Сучасні проблеми товарознавства.- 2004.- С.232-234.

42. Старенчук В. Дослідження характеристик споживчих рибних напівфабрикатів // Вісник КНТЕУ.- 2008.- С.157-159.

43. Студенцова Н.А. Перспективы развития функциональных продуктов питания из рыбного сырья// Рыбное хозяйство.- 2003.- № 2.- С.57-59.

44. Чубуков А. Микроэлементы - и блюда из океанической рыбы // Питание и общество.- 2007.- № 3.- С.22.

45. Шамрай В.Л. Холодильная обработка рыбы на рефрижераторных судах.- М.: Пищевая промышленность, 1971.- 80с.

46. Шведенко Н.Н., Губанов Е.П. Современное состояние и перспективы развития рыбного хозяйства Украины // Рыбное хозяйство Украины.- 2007.- № 5.- С.4-7.

47. Шведенко Н.Н., Губанов Е.П. Современное состояние и перспективы развития рыбного хозяйства Украины // Рыбное хозяйство Украины.-2008.- № 3.- С.4-7.

48. ГОСТ 7636-85 Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Методы анализа.

49. Санин 2.3.2 1078-01 “Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов”.

50. ДСТУ 2641-94 Риба, морські безхребетні, водорості, ракоподібні, молюски та продукти їхньої переробки. Упакування.

51. ГОСТ 1368-2003 Рыба. Длина и масса.

52. ГОСТ 7630-96 Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные, водоросли и продукты их переработки. Маркировка и упаковка.

53. ГОСТ 7631-85 Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Правила приемки, органолептические методы оценки качества, методы отбора проб для лабораторных испытаний.



ДОДАТОК

Балова шкала органолептичної оцінки якості охолодженої риби

Показники	Бали	Характеристика
Зовнішній вигляд і стан шкіряного покрову	5	Поверхня риби чиста, без пошкоджень
	4	Поверхня чиста, з незначними механічними пошкодженнями
	3	Поверхня дещо тьмяна, з допустимими механічними пошкодженнями
	2	Нехарактерний
	1	Недопустимий
Запах	5	Дуже приємний, характерний даному виду
	4	Приємний, властивий даному виду риби
	3	Задовільний, характерний даному виду риби
	2	Нехарактерний, кислуватий
	1	Недопустимий
Смак	5	Дуже приємний, гармонійний
	4	Приємний, характерний даному виду риби з ледь помітним присмаком
	3	Задовільний, характерний даному виду риби
	2	Нехарактерний з різко вираженим присмаком
	1	Недопустимий з наявністю нехарактерних присмаків
Консистенція сирої риби	5	Щільна, характерна даному виду
	4	Дещо розм'якшена, характерна
	3	М'яка, але не дрябла
	2	Дрябла
	1	Недопустима
Колір	5	Природний, блискучий, зябра - яскраво-рожеві
	4	Природний, блискучий, зябра - світло-рожеві
	3	Природний, тьмяний, зябра - світло-сірі
	2	Брудно-сірий, мутний, зябра - темно-сірі
	1	Нехарактерний, зябра - темно-бурі
Стан бульону після варки	5	Прозорий без зважених часток
	4	Прозорий з незначною кількістю зважених часток
	3	Невелике помутніння
	2	Мутний
	1	Недопустимий

Размещено на Allbest.ru