Ефективність засобів фізичної реабілітації у осіб середнього віку з ускладненими формами цукрового діабету І типу

? УВЧ-терапія імпульсним полем нижніх кінцівок за подовжньою методикою, слаботеплова доза, 10-15 хв., 10- 12 процедур.

При призначенні фізіотерапевтичних процедур використовували індивідуальний підхід залежно від переносимості окремих фізичних факторів. Найбільше часто застосовувався комплекс із двох послідовних процедур, одна з яких включала вплив електричним струмом.

4. Лікувальна фізична культура. Основні заходи ЛФК були спрямовані на вирішення наступних завдань [30, 41, 42]:

- поліпшення кровопостачання нижніх кінцівок;

- підвищення чутливості до інсуліну;

- підвищення адаптації до фізичних навантажень, збільшення працездатності;

- навчання правильному виконанню вправ і корекції глікемії до, під час і після фізичного навантаження. При розробці методики ЛФК дотримувалися наступних критеріїв: рівень глікемії менше 15 ммоль/л; важкість захворювання, корекція дози інсуліну (зниження дози інсуліну при тривалих, 30-40 хвилин, навантаженнях середньої інтенсивності і при прийомі їжі з низьким вмістом вуглеводів перед фізичним тренуванням на 10-15 % від дози інсуліну); навчання хворого проведенню самоконтролю до фізичного тренування, під час і після неї (контроль за відповідністю дози інсуліну кількістю та якістю прийнятої їжі до планованого фізичного навантаження, введення додаткового прийому вуглеводів під час і після фізичного навантаження); планування часу занять ЛФК в режимі дня хворого в амбулаторних умовах. Методика ЛФК включала комплекси лікувальної гімнастики і дозовану ходьбу. Заняття лікувальною гімнастикою проводилися груповим методом, тривалість заняття - 30 хвилин, приріст ЧСС - 25 % від вихідного рівня, вводна частина - 4-5 хв., основна частина - 15-20 хв., заключна частина - 4-5 хв.. Дозована ходьба проводилася в межах міста по рівнинній місцевості в повільному темпі до 1-1,5 км за 30 хвилин щоденно, приріст ЧСС - 25 % від вихідного рівня.

3. Результати дослідження

З метою вивчення ефективності комплексної реабілітаційної програми, що включала лікувальну гімнастику, масаж та фізіотерапевтичні процедури у хворих з ускладненими формами цукрового діабету І типу під нашим спостереженням знаходилось 23 жінки віком 30-40 років з діабетичною ангіпатією і полінейропатією нижніх кінцівок - 12 осіб основна (ОГ) і 11 осіб - контрольна група (КГ), які знаходились на амбулаторному етапі реабілітації.

Аналіз ефективності запропонованих реабілітаційних заходів здійснювався виходячи з динаміки наступних тестів:

- суб'єктивного аналізу скарг хворого;

- оцінці неврологічного статусу, результати якого підсумовували за Шкалою невропатичних порушень (NІS);

- стану периферичного кровообігу, який оцінювали методом реовазографії.

Перед початком проведення реабілітаційних заходів у всіх хворих були скарги на наявність болів ниючого характеру в нижніх кінцівках при ходьбі або в спокої, локалізовані в області гомілок і підошовної частини стоп, швидку стомлюваність ніг при фізичних навантаженнях відчували 58,34% і 63,63%, відчуття мерзлякуватості в ногах 58,34% і 54,54%, судоми, що виникають переважно в нічний період - 83,34% і 81,81%, порушення чутливості у виді парестезій, оніміння, печіння в гомілках та стопах (табл. 3.1).

Дані суб'єктивні ознаки є характерними для діабетичної ангіопатії та полінейропатії, виразність ознак була приблизно однакова в обох досліджуваних групах. У більшості жінок скарги носили постійний характер, відзначене наростання больового синдрому в нічний час, що істотно впливало на якість життя.

Результати об'єктивного обстеження виразності діабетичної полінейропатії при первинному обстеженні представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.1 Виразність суб'єктивних ознак діабетичної нейропатії нижніх кінцівок у жінок з цукровим діабетом І типу на початку дослідження (%)

Ознака	ОГ (n=12)	КГ (n=11)
Больовий синдром	100,0	100,0
Судоми	83,34	81,81
Парестезії	66,66	63,63
Оніміння	25,00	36,36
Печіння	33,33	27,27
Мерзлякуватість	58,34	54,54
Втомлюваність	58,34	63,63

За даними таблиці 3.2 видно, що у жінок обох груп були виявлені неврологічні розлади як у чутливій, так і в рухливій сфері. Найбільш характерним проявом ДПНП були порушення больової чутливості у вигляді гіпоестезії і гіперестезії на стопах, порушення температурної, тактильної чутливості, м'язово-суглобного відчуття.

Таблиця 3.2 Виразність об'єктивних ознак діабетичної нейропатії у жінок з цукровим діабетом І типу на початку дослідження (M±m, у балах)

Неврологічна ознака	ОГ	КГ
М'язова сила (за сумою 8-ми тестів)	2,14±0,26	2,26±0,23
Рефлекси (колінний, ахілловий)	0,87±0,05	0,76±0,06
Чутливість (тактильна, больова, температурна, м'язово-суглобне відчуття)	3,11±0,64	2,97±0,38
Сума балів за Шкалою невропатичних порушень	6,14±0,45	5,99±0,35

Загальна кількість балів по порушенню чутливості згідно Шкали невропатичних порушень склала в ОГ 6,14±0,45 бали, в КГ - 2,97±0,38, що відповідає порушенню трьох з чотирьох досліджених видів чутливості.

У руховій сфері для жінок з ДПНП найбільш характерним було зниження або відсутність ахіллових рефлексів. Середній бал за дослідженням двох видів сухожильних рефлексів (колінного та ахіллова) склав 0,87±0,05 бали і 0,76±0,06 бали в основній та контрольній групах відповідно, що свідчить про наявність порушень в руховій сфері майже у всіх жінок досліджуваних груп.

При дослідженні м'язової сили окремих м'язових груп виявлено зниження сили мінімум в двох з восьми проведених тестів, показники зниження за Шкалою невропатичних порушень склали 2,14±0,26 бали і 2,26±0,23 бали в основній та контрольній групах відповідно. Найбільшою мірою зниження сили визначалось у дистальній групі м'язів - при згинанні і розгинанні гомілковостопного суглоба. Загальна сума кількісної оцінки невротичних розладів склала 6,14±0,45 бали в ОГ і 5,99±0,35 бали в КГ, що відповідає середньому ступеню важкості діабетичної полінейропатії.

Первинні показники реовазографії судин нижніх кінцівок представлені у таблиці 3.3. З таблиці видно, що на початку дослідження у всіх обстежених жінок виявлений спастичний тип реовазограм. Реографічний індекс був значно нижче контрольних величин: 0,59±0,04 Ом і 0,60±0,03 Ом в основній та контрольній групах відповідно при нормі - 0,7-0,9 Ом. Виявлені зміни разом зі збільшенням анакроти (б, с) свідчать про значне зниження кровонаповнення артеріальних судин нижніх кінцівок. Величина анакроти й судинний тонус перебувають у прямій пропорційній залежності, і при наростанні тонічної напруги судин, зменшенні розтяжності артерій великого й середнього калібру, тривалість анакроти збільшується, а кровоток, відповідно, уповільнюється.

Таблиця 3.3 Показники реовазографії нижніх кінцівок у жінок основної і контрольної груп на початку дослідження (M±m)

Показник	Норма	Основна група	Контрольна група
		ПГ	ЛГ	ПГ	ЛГ
РІ, Ом	0,7-0,9	0,59±0,04	0,58±0,05	0,60±0,03	0,58±0,04
ДКІ, %	40-60	70,25±2,17	68,04±3,32	68,33±2,94	64,65±1,98
ДСІ, %	60-70	77,92±2,05	70,85±2,96	79,65±3,14	72,14±2,62
б, с	0,11-0,12	0,14±0,017	0,12±0,012	0,13±0,015	0,12±0,011
в, с	0,66-0,74	0,72±0,04	0,71±0,05	0,70±0,05	0,69±0,03
б/в, %	14-19	19,45±0,98	16,93±0,62	18,57±0,42	17,39±0,56

Дикротичний індекс (ДКІ, %) - показник периферичного опору, що відображує тонус дрібних судин, був вірогідно підвищений на гомілках у порівнянні з нормою - 70,25±2,17% і 68,33±2,94%. У всіх групах хворих на гомілках зареєстровані також високі показники діастолічного індексу (ДСІ,%) - 77,92±2,05% і 79,65±3,14%, що характеризує співвідношення артеріального й венозного кровотока і свідчить про утруднення венозного відтоку. Тривалість катакроти, у тому числі у відсотках, була у межах норми в обох групах, що, в більшому ступені, залежить від тривалості серцевого циклу.

В цілому, результати оцінки реовазографії нижніх кінцівок в обстежених жінок з цукровим діабетом І типу свідчать про порушення пульсового кровонаповнення гомілок, підвищенні периферичного опору як великих, так і дрібних судин, а також про порушення венозного відтоку. На початку дослідження у хворих обох груп показники реґіонарної гемодинаміки статистично вірогідно не розрізнялися між собою (р<0,05).

Повторне обстеження жінок обох груп було проведено нами через два місяці застосування реабілітаційних заходів. Протягом цього часу жінки обох груп отримували комплекс реабілітаційних заходів, що включав фармакологічну корекцію (базисна інсулінотерапія), дієтотерапію, масаж (на курс 15 сеансів), фізіотерапевтичні процедури (20 процедур), дозовану ходьбу. Жінки основної групи додатково тричі на тиждень на базі кабінету лікувальної фізкультури виконували комплекс вправ спеціальної лікувальної гімнастики, який самостійно повторювали в домашніх умовах у дні, вільні від занять. Наприкінці дослідження жінкам обох груп було повторно проведене дослідження суб'єктивних і об'єктивних показників функціонального стану нижніх кінцівок.

Аналіз скарг хворих наприкінці дослідження показав, що позитивна динаміка суб'єктивних ознак спостерігалась в обох досліджуваних групах (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Виразність суб'єктивних ознак діабетичної нейропатії нижніх кінцівок у жінок з цукровим діабетом І типу наприкінці дослідження (%)

Ознака	ОГ (n=12)	КГ (n=11)
Больовий синдром	41,66	63,63
Судоми	41,66	54,54
Парестезії	33,33	45,45
Оніміння	8,33	27,27
Печіння	8,33	27,27
Мерзлякуватість	41,66	54,54
Втомлюваність	25,00	54,54

Жінки відзначили зменшення больового синдрому на 58,34% і 36,37%, зменшення судорог в литкових м'язах і м'язах стоп на 41,68% і 27,27%, парестезій - на 33,33% і 18,18%, оніміння - на 16,67% і 9,09% в основній та контрольній групах відповідно. Найменшу динаміку виявив симптом мерзлякуватості, що, на нашу думку, потребує проведення більш тривалих, систематичних реабілітаційних заходів. Позитивна динаміка суб'єктивних ознак була більш значна у хворих основної групи (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Виразність суб'єктивних ознак діабетичної полінейропатії у жінок основної і контрольної груп наприкінці дослідження

Таблиця 3.5 Виразність об'єктивних ознак діабетичної нейропатії у жінок з цукровим діабетом І типу наприкінці дослідження (M±m, у балах)

Неврологічна ознака	ОГ	КГ
М'язова сила (за сумою 8-ми тестів)	0,78±0,05*	2,02±0,14**
Рефлекси (колінний, ахілловий)	0,76±0,03*	0,76±0,06
Чутливість (тактильна, больова, температурна, м'язово-суглобне відчуття)	1,55±0,11*	1,67±0,21
Сума балів за Шкалою невропатичних порушень	3,28±0,45*	4,45±0,17 **

Примітка: * - p<0,05 у порівнянні з початком дослідження; ** - p<0,05 у порівнянні з основною групою

Аналогічна динаміка простежувалась і при аналізі об'єктивних симптомів діабетичної полінейропатії, які згруповані у Шкалі невропатичних порушень (табл. 3.5). Найбільш позитивні зміни відзначені в зниженні порушень чутливості як в основній, так і в контрольній групах: сума балів порушень чотирьох видів чутливості зменшилась в ОГ з 3,11±0,64 балів до 1,55±0,11 балів, в КГ - з 2,97±0,38 балів до 1,67±0,21 балів. Суттєве покращення спостерігалось у показниках сили м'язів (за результатами 8-ми тестів) - показник м'язових порушень знизився з 2,14±0,26 до 0,78±0,05 балів в ОГ. Найменшою мірою змінились дані дослідження сухожильних рефлексів, зміна яких потребує більш тривалої реабілітації.

Абсолютні значення показників Шкали невропатичних порушень наприкінці дослідження, так і позитивна динаміка показників достовірно вище в основній групі (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Динаміка об'єктивних ознак діабетичної нейропатії у жінок основної і контрольної груп на початку та наприкінці дослідження

Неврологічна ознака	ОГ	КГ
М'язова сила (за сумою 8-ми тестів)	- 63,55±2,47	- 10,61±0,31*
Рефлекси (колінний, ахілловий)	- 12,64±0,47	- 0,00±0,01*
Чутливість (тактильна, больова, температурна, м'язово-суглобне відчуття)	- 50,16±1,89	- 43,77±2,03*
Сума балів за Шкалою невропатичних порушень	- 46,58±1,61	- 25,71±0,78 *

Примітка: * - p<0,05 у порівнянні з основною групою

З таблиці 3.6 видно, що за всіма досліджуваними параметрами зменшення виразності неврологічних порушень більше у жінок основної групи. Так, м'язова слабість зменшилась на 63,55±2,47% і 10,61±0,31%, порушення чутливості - на 50,16±1,89% і 43,77±2,03%, загальний індекс порушень - на 46,58±1,61% і 25,71±0,78% в основній та контрольній групах відповідно.

За даними повторної реовазографії нижніх кінцівок покращення показників реґіонарної гемодинаміки відзначено в обох групах (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 Показники реовазографії нижніх кінцівок у жінок основної і контрольної груп наприкінці дослідження (M±m)

Показник	Основна група	Контрольна група
	ПГ	ЛГ	ПГ	ЛГ
РІ, Ом	0,71±0,03	0,70±0,03	0,64±0,04*	0,63±0,03*
ДКІ, %	57,74±1,26	59,18±1,74	61,02±1,41*	57,83±2,04
ДСІ, %	72,20±1,52	67,38±0,95	76,50±2,61*	68,75±1,34
б, с	0,13±0,014	0,12±0,01	0,13±0,01	0,12±0,009
в, с	0,73±0,03	0,72±0,03	0,70±0,04	0,70±0,03
б/в, %	17,80±0,64	16,66±0,71	18,57±0,35*	17,14±0,41

Примітка: * - p<0,05 у порівнянні з основною групою

За даними таблиці 3.7 видно, що на тлі проведених реабілітаційних заходів у жінок обох груп відзначено підвищення реографічного індексу до 0,71±0,03 Ом в ОГ і 0,64±0,04 Ом - в КГ, що характеризує збільшення пульсового кровонаповнення нижніх кінцівок. Також спостерігалося зниження тонусу дрібних судин кінцівок у вигляді зниження високих значень дикротичного індексу з 70,25±2,17% до 57,74±1,26% в ОГ, з 68,33±2,94% до 61,02±1,41% - в КГ. Зниження діастолічного індексу свідчить про поліпшення венозного відтоку. Зменшення анакроти і збільшення катакроти більшою мірою залежить від тривалості серцевого циклу, але непрямим чином вказує на покращення артеріального та венозного кровотоку.

Таблиця 3.8 Динаміка показників реовазографії у жінок основної і контрольної груп на початку та наприкінці дослідження (M±m, %)

Показник	Основна група	Контрольна група
	ПГ	ЛГ	ПГ	ЛГ
РІ, Ом	20,33±1,38	20,69±1,96	6,66±0,37*	8,62±0,68*
ДКІ, %	- 17,80±0,82	- 13,02±0,75	- 10,69±0,67*	- 10,54±0,49*
ДСІ, %	- 7,34±0,23	- 4,87±0,23	- 3,95±0,22*	- 4,69±0,19
б, с	- 7,14±0,27	- 0,03±0,001	- 1,13±0,05*	- 1,33±0,04
в, с	1,38±0,03	1,41±0,05	0,43±0,02*	0,71±0,02
б/в, %	- 8,48±0,32	- 1,59±0,12	- 0,02±0,001*	- 1, 44±0,07

Примітка: * - p<0,05 у порівнянні з основною групою

Динаміка реовазографічних показників була достовірно вище у жінок основної групи (табл. 3.8). Так, підвищення реографічного індексу склало 20,33±1,38% і 6,66±0,37%, зниження дикротичного індексу - 17,80±0,82% і 10,69±0,67%, зниження діастолічного індексу - 7,34±0,23% і 3,95±0,22%, зниження АКП - 8,48±0,32% і 0,02±0,001% в основній та контрольній групах відповідно.

Таким чином, результати даного дослідження дозволили підтвердити загальні положення про позитивний вплив комплексних реабілітаційних заходів з використанням методів фізичної реабілітації на функціональний стан нижніх кінцівок у жінок з цукровим діабетом І типу, ускладненим діабетичною ангіопатією і нейропатією. Доведено, що комплексне тривале застосування лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії сприяє зменшенню як суб'єктивних, так і об'єктивних проявів діабетичної полінейропатії, суттєво покращує чутливе і рухове забезпечення, та реґіонарну гемодинаміку нижніх кінцівок.

Висновки

1. Результати даного дослідження дозволили оцінити ефективність застосування комплексних реабілітаційних заходів у хворих з ускладненими формами цукрового діабету І типу.

2. Показано, що для хворих з діабетичною полінейропатією нижніх кінцівок характерна наявність суб'єктивних і об'єктивних ознак у вигляді порушень чутливості, зниження сухожильних рефлексів із загальною сумою за Шкалою невропатичних порушень 6,14±0,45 бали; порушення пульсового кровонаповнення гомілок, підвищення периферичного опору як великих, так і дрібних судин, порушення венозного відтоку за даними реовазографії нижніх кінцівок.

3. Після проведених реабілітаційних заходів позитивна динаміка досліджених параметрів в основній і контрольній групах склала: зменшення м'язової слабості на 63,55±2,47% і 10,61±0,31%, порушень чутливості - на 50,16±1,89% і 43,77±2,03%, загального індексу порушень - на 46,58±1,61% і 25,71±0,78%. За даними реовазографії - підвищення реографічного індексу 20,33±1,38% і 6,66±0,37%, зниження дикротичного індексу - 17,80±0,82% і 10,69±0,67%, зниження діастолічного індексу - 7,34±0,23% і 3,95±0,22% в основній і контрольній групах відповідно.

4. Застосування лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії у складі комплексної реабілітаційної програми на амбулаторному етапі сприяє зменшенню як суб'єктивних, так і об'єктивних проявів діабетичної полінейропатії, суттєво покращує чутливе і рухове забезпечення, та реґіонарну гемодинаміку нижніх кінцівок.

Перелік писилань

1. Бондар П.М., Михальчишин Г.П. Актуальні питання діагностики та лікування цукрового діабету // Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування. - 2003. - №1. - С. 51-55.

2. Панькив В.И. Эпидемиология сахарного диабета // Проблемы эндокринологии. - 1995. - Т. 41.- С.44-46.

3. Касаткина Э.П. Сахарный диабет у детей и подростков. - М.: Медицина, 1996. - С. 162-167.

4. Балаболкин М.И. Состояние и перспективы борьбы с сахарным диабетом / М.И. Балаболкин // Проблемы эндокринологии. - 2007. - Т. 43, №6. - С. 3-6.

5. Балаболкин М.И. Новая классификация, критерии диагностики и показатели компенсации сахарного диабета / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М, Креминская // Тер. архив. - 2000. - № 10. - С. 5-10.

6. Ремизов О.В. Влияние физической нагрузки на течение сахарного диабета у детей и подростков // Проблемы эндокринологии. - 2007. - №2. - С. 32-48.

7. Клинические рекомендации. Эндокринология / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 304 с.

8. Ефимов А.С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. - К.: Здоров'я, 1998. - 320 с.

9. Кеттайл В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы - М.: Медицина, 2001. - 336 с.

10. Малая энциклопедия врача-эндокринолога / А.С. Ефимов, Н.А. Зуева, Н.Д. Тронько. - К.: ООО "ДСГ ЛТД", 2005. - 218 с.

11. Балаболкин М.И. Диабетология. - М.: Медицина, 2000. - 672 с.

12. Сахарный диабет. Полный справочник. - М.: Эксмо, 2005. - 448 с.

13 Ефимов А.С. Диабетическое поражение внутренних органов / А.С. Ефимов, А.В. Щербак // Врачебное дело. - 1994. - №3-4. - С. 14-24

14. Багрий А.Э. Сердечно-сосудистые осложнения у больных сахарным диабетом 1-го типа: выбор лечебной стратегии / А.Э. Багрий // Новости медицины и фармации. - 2006. - № 15 (197). - С. 23-24.

15. Волков В.И. Ишемическая болезнь сердца и сахарный диабет / В.И. Волков, С.А. Серик // Здоров'я України. - 2007. - №1(158) - С. 7-8.

16. Вернигородский В.С. Эндотелиальная дисфункция при сахарном диабете // Вісник Вінницького Національного медичного університету. - 2004. - Т.8., №1. - С. 86-87.

17. Балаболкин М.И. Патогенез ангиопатий при сахарном диабете / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская // Сахарный диабет. - 1998. - № 1 (2). - С. 2-9.

18. Балаболкин М.И., Чернышова Т.Е., Трусов В.В. Диабетическая нейропатия: патогенез, диагностика, классификация, прогностическое значение, лечение: учебно-методическое пособие. - М.: Экспертиза, 2003. - 2005.

19. Чернышова Т.Е. Диабетическая нейропатия (патогенез, диагностика, лечение): Учебное пособие для слушателей кафедр послевузовского и дополнительного профессионального образования. - М.: МЕДПРАКТИКА, 2005. - 108 с.

20. Левин О.С. Полинейропатии. - М.: Международное информационное агентство, 2005. - 314 с.

21. Строков И.А., Аметов С.А., Козлова Н.А., Галеев И.В. Клиника диабетической невропатии // Русский медицинский журнал. - 1998. - Т. 6, №12. - С. 87-91.

22. Курамов В.Б., Беззубов Н.Б. Диабетическая стопа // Мир медицины, № 8. - 1998. - С. 6-10.

23. Дедов. И.И., Анциферов И.И., Галстян Г.Р. Синдром диабетической стопы: клиника, диагностика, лечение и профилактика. - М.: Универсум Паблишинг, 1998. - 138 с.

24. Грачева О.А., Смирнова О.И., Носенко Е.М. Поражения периферических сосудов у больных сахарным диабетом // Клинический вестник. - 2003. - №1. - С.36-40.

25. Дедов И.И., Удовиченко О.В., Галстян Г.Р. Диабетическая стопа. -- М.: Практическая медицина, 2005. - 197 с.

26. Зелинский Б.А., Зелинский С.Ц., Вернигородский В.С. Лечение сахарного диабета: Метод. рекомендации. - Винница: ВНМУ. - 1990. - 60 с.

27. Курникова И.А. Поликлинический этап реабилитации больных сахарным диабетом: организация, технологии: Учебно-методическое пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 68 с.

28. Тронько М.Д. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / М.Д. Тронько. - К.: Здоров'я , 2005. - 136 с.

29. Балаболкин М.И., Ивакущак Н.И. Физическая реабилитация при сахарном диабете // Проблемы эндокринологии. - 1989. - №9. - С. 84-86.

30. Касаткина Э.П. Физические нагрузки у больных сахарным диабетом I и II типа // Проблемы эндокринологии. - 2008. - Т. 34, № 1. - С. 43-48.

31. Епифанов В.А. Медицинская реабилитация: руков. для врачей / В.А. Епифанов. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 328 с.

32. Медицинская реабилитация: ВЗТ / Под ред. В.М. Боголюбова. - Пермь: Звезда, 1998. - 275 с.

33. Физическая реабилитация: учебник для студентов высших учебных заведений / Под ред. С.Н. Попова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004.- 603с.

34. Мухин В.М. Физическая реабилитация. - К.: Олимпийская литература, 2000. - 422 с.

35. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации / Под ред. А.Ф. Каптелина, И.П. Лебедевой. - М. : Медицина, 1995. - 400 с.

36. Гайдаров Л.Ф. Реабилитация после заболеваний: полный справочник / Л.Ф. Гайдаров, Г.Ю. Лазарева, В.В. Леонкин. - М.: Ескмо, 2008. - 270 с.

37. Соколовський В.С. Лікувальна фізична реабілітація / В.С. Соколовський, Н.О. Романова, О.Г. Юшковська. - Одеса: ОДМУ, 2005. - 236 с.

38. Мошков В.Н. Лечебная физическая культура в клинике внутренних болезней. - М.: Медицина, 1987. - С. 302-319.

39. Короткова В.Д., Перелыгина А.А., Йонесянц В.П. Результаты поэтапного клинико-санаторного лечения больных сахарным диабетом // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. -- 1985. - №2. - С. 34-37.

40. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура (кинезотерапия): Учебник. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 608 с.

41. Кравец Е.Б., Пашков В.К. Физическая реабилитация детей с диабетической полинейропатией нижних конечностей // Педиатрия. - 2005. - №3. - С. 44-47.

42. Кравец Е.Б., Пашков В.К. Эффективность физической культуры в лечении диабетической ангиопатии и нейропатии нижних конечностей у детей // ЛФК и массаж. - 2004. - №5 (14). - С. 36-39.

43. Лечебная физкультура и врачебный контроль / В.А. Епифанов, Г.Л. Апанасенко, М.И. Фонарев. - М.: Медицина, 1990. - 368 с.

44. Белая Н.А. Лечебная физическая культура и массаж. - М.: Советский спорт, 2004. - 172 с.

45. Лечебный массаж / В.И. Дубровський, А.В. Дубровская. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 505 с.

46. Вернигородський В.С., Вернигородська М.В., Яворовенко О.Б, Фізіотерапія в реабілітації хворих на цукровий діабет: Метод. Рекомендації. - Вінниця: ВНМУ, 2003.- 27 с.

47. Ушаков А.А. Современная физиотерапия в клинической практике. - М.: АНМИ, 1996. - 253 с.

48. Пономаренко Г.Н. Частная физиотерапия / Г.Н. Пономаренко - М.: Медицина, 2005. - 744 с.

49. Клиническая физиотерапия: Справочное пособие для практического врача / Под ред. Сосина Н.И. - К.: Здоров'я, 1996. - 276 с.

50. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н. Общая физиотерапия. - М.: Медицина, 1998. - 480 с.

51. Соколова Н.Г. Физиотерапия / Н.Г.Соколова, Т.В. Соколова. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 320 с.

52. Комелягина Е.Ю. Алгоритм выявления пациентов из группы риска развития синдрома диабетической стопы // Проблемы эндокринологии. - 2001. - №3. - С. 23-26.

53. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней: руководство для врачей. - М.: "МЕДпресс-информ", 2004. - 488 с.

54. Смирнов И.В., Старшов А.М. Функциональная диагностика: ЭКГ, реография, спирография. - М.: Эксмо, 2008. - 224 с.

55. Прошлякова Д.В. Гормонально-метаболические показатели в оценке эффективности дозированной физической нагрузки у больных сахарным диабетом I типа / Проблемы эндокринологии. - 2010. - №3. - С. 24-26.

Додаток А

Зразковий комплекс лікувальної фізичної культури при ускладнених формах цукрового діабету

Вихідне положення: сидячи на стільці (вправи виконуються по 10 разів або до появи легкого стомлення).

1. Ліва рука убік, права - до плеча; зміна положення рук з посиленням.

2. Два пружинистих нахили вліво, ліва рука - униз, права - зверху над головою, те ж вправо.

3. Руки за головою: 1 - підтягти ліве коліно до правого ліктя - видих, 2 - в.п. - вдих. Те ж - праве коліно до лівого ліктя.

4. Стопи на підлозі - "гусениця".

5. Зробити вдих, на видиху випрямити руки перед собою й відвести їх уліво, а голову максимально повернути вправо. Повторити в іншу сторону.

6. Руки на пояс, ноги ширше плечей: 1 - нахил до лівої ноги, носок лівої ноги на себе, 2 - в.п., 3 - нахил у середину стопи обох ніг на себе, 4 - в.п., 5 - нахил до правої ноги носок на себе, 6 - в.п.

7. Руки впираються в сидіння стільця: 1 - зігнути ліву ногу, носок відтягнути, 2 - випрямити ліву ногу вперед, носок на себе, 3 - зігнути ногу, носок відтягнути, 4 - в.п.

8. По черзі стопою писати цифри.

9. Права рука зігнута під прямим кутом над головою, ліва - під прямим кутом за спиною: 1-2 - не розгинаючи рук, два ривкових руху з посиленням, 3-4 - зміна положення.

10. Руки зігнуті спереду, з'єднати лікті й долоні: 1 - поворот уліво, 2 - в.п., 3-4 - те ж вправо.

11. 1 - руки в сторони - вдих, 2 - підтягти ліве коліно, обхопивши руками, 3-4 - те ж з іншої ноги.

Вихідне положення: стоячи.

1. Одну ногу злегка відставити назад: рухом, що пружинить, переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу.

2. Ноги розставити широко. Переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу.

3. Виконувати пружний винос однією ногою вперед з невеликим присіданням.

4. В.п. - сидячи на полу, ноги паралельно підлоги: з посиленням потягнути носок на себе.

5. Діафрагмальне дихання.

6. Сидячи підняти руки нагору, розслаблено опускати руки униз, починаючи із плечей.

Комплекс вправ для ніг

Вихідне положення: сидячи на стільці.

1. Стопи притиснуті до підлоги, пальці згинати й розгинати.

2. П'яти притиснуті до підлоги, носки підняти на себе й опустити.

3. Ліва стопа на підлозі, права на плюсневих кістках. Піднімати носок лівої з опором правої й навпаки.

4. Носки притиснуті до підлоги, виконувати кругові рухи п'ятами в обидва боки по черзі.

5. Підняти коліно, ногу випрямити, відтягнувши носок від себе, опустити ногу на носок і підтягти до себе.

6. Ковзним рухом витягнути ногу вперед, без відриву стопи від підлоги, підняти пряму ногу, носок на себе, опустити ногу п'ятою на підлогу, повернутися у в.п.

7. Випрямлені ноги у висячому положенні: стопи на себе, від себе.

8. Стопи на підлозі: " мала гусениця" - згинаючи пальці, плавно підтягувати п'яту стопи, не відривати від підлоги.

9. "Велика гусениця" - максимально зігнути стопи, носки на себе, перекотитися на носки й підтягти п'яти.

10. Стопи на полу, руки на зовнішній стороні колін, прагнути з'єднати стопи, поставити їх на зовнішній звід стопи, роблячи руками великий опір.

11. Пальцями захопити олівець і малювати геометричні фігури на підлозі, а потім у повітрі.

По закінченні заняття рекомендується обливати ноги поперемінно теплою і прохолодною водою.

Размещено на Allbest.ru